На сесії Бердянської міської ради планувалося винести рішення про звільнення міського голови Олексія Бакая. Для цього необхідно було набрати 41 голос із 60 депутатів. Перша спроба звільнення відбулася 30 квітня, тоді за це рішення проголосувало 35 людей. За два тижні багато хто з тих, хто був проти, змінив думку і рішення було на межі прийняття. Тоді мер - давній сепаратист і просто огидна людина - у компанії голови обласної СБУ Олександра Шмітька особисто об'їхав усіх депутатів, що вагалися, і наполегливо рекомендували не голосувати за це рішення.
Сам Шмітько був присутній на сесії. Почав розповідати про те, що добровольчі батальйони і "воєнізована рота" (sic!) захотіла вчинити переворот у місті, захопити будівлю міськради і проголосити народного мера. Нібито через загрозу цього теракту будівля міськради незаконно була закрита для відвідування громадянами. Більше того, журналістів теж не хотіли пускати. Мені вдалося прорватися всередину тільки після того, як я показав посвідчення помічника народного депутата. Але головне - що вдалося.
Так от, на самій сесії Шмітько заявив, що такі речі (захоплення влади) відбулися у Слов'янську, і тепер там руїни, "всі будинки стоять без даху" (дослівна цитата), і взагалі там жах, якого він не хоче допустити у Бердянську. Тоді в дискусію вступив я. Намагався пояснити йому, що Слов'янськ уже відновлений, і ніяких руїн там і близько немає, у чому заслуга якраз людини, яка стала виконувачем обов'язків мера після арешту Неллі Штепи - Олега Зонтова. Шмітько по-хамськи став перебивати. Бакай підгавкував "сынок, так с отцом не разговаривают" і все це під улюлюкання депутатів. Та ще й стало клепки сбушнику сказати, що мене у Слов'янську не було, я нічого не бачив і нічого не знаю. На 30-ій секунді "знайомства" він уже примудрився показати, що чхати хотів на громадян України - власних роботодавців, із чиїх податків він отримує зарплату. Але це були квіточки.
Ягідки почалися за декілька годин, коли мені почали дзвонити друзі та колеги із Запоріжжя, Києва та інших міст (окрема дяка Тарасу Білці) та розповідати, що СБУ уже обдзвонює усіх журналістів області, розпитуючи, що я за один. А хороші люди в Бердянську повідомили, що орієнтування на мене і мого оператора уже висять на блок-постах навколо міста. Не хочу навіть говорити про некомпетентність органу, який, очевидно, навіть соціальними мережами користуватися не уміє, а от щодо його ідіотизму і тоталітаризму - скажу.
Нешановне керівництво СБУ Запорізької області, ви забули, у якій країні живете? Ви забули, про що був Майдан? То ми вам нагадаємо. Майдан був про те, щоб людина в погонах захищала тих, у кого погонів немає. Майдан був про те, щоб злочинець, казнокрад і сепаратист сидів у в'язниці, а не керував 100-тисячним містом, будучи обраним всього при 28% голосів за себе. Майдан був про те, щоб чиновник завжди пам'ятав своє місце підлеглого у системі координат громадянин-держава. Тим, хто цього ще не збагнув, не місце в Новій Україні. Затямте. І виправляйтесь. Або забирайтесь.
Офіційно заявляю, що у разі, якщо зі мною щось станеться, винуватці будуть знайдені і покарані у лічені години. Не на того напали. Я - журналіст. І це значно важливіше, ніж уся ваша зброя.
P.S. А після того, як питання про звільнення Бакая було знято з порядку денного, Шмітько залишив будівлю міськради разом із усім очепленням. Загроза теракту так швидко минулася? Ви вже затримали "народного мера"? Покажете нам його? Чи вся ця балаканина була заради другої зірочки на генеральських погонах?
