Візит до Бердянського державного педагогічного університету відомої української письменниці та журналістки Людмили Таран приємно здивував студентів факультету філології та соціальних комунікацій. Мало хто здогадувався, що на чергову університетську конференцію завітає така поважна гостя.
Викладачі та студенти ІФСК швидко зайняли місця у актовій залі головного корпусу. Всі потайки шукали очима пані Людмилу, хотіли скоріше побачити людину, що так майстерно викладає на папір власні почуття та емоції. До трибуни підійшла невисока жінка з добрим обличчям. У залі з її появою настала тиша. Людмила Таран розпочала зі своєї біографії. Присутні дізналися про її улюблений предмет зі шкільної програми, а саме - фізкультуру. Після закінчення Київського державного університету імені Т. Г Шевченка почала вчителювати, але надто вже дуже боялася своїх учнів. Пані Людмила не зупинилася на кар’єрі вчительки і згодом стала провідним науковим працівником Київського літературно – меморіального музею Максима Рильського. Була вона і керівником прес – центру Національного університету Києво – Могилянської академії. « По натурі своїй я людина обережна та консервативна. Ніколи не мала за мету бути керівником» - такими словами характеризує себе пані Людмила, коли мова йде про її особисті якості.
Поетеса показала студентам власні книжки. Їх у неї наразі 14. Людмила Таран, навіть, шуткує з цього приводу: «У мене книжок за кількістю стільки ж, скільки було дітей у історичної постаті Марії Терезії».
Перша її збірка побачила світ тридцять років тому. Одна з оригінальних збірок «Ніжний скелет у шафі» тісно переплітається з життям самої письменниці. Будучи одруженою вона закохалась у іншого чоловіка. Їй було тяжко тримати свої емоції та почуття під замком. Хотілося відкрити душу, позбавитися болю у серці. І тоді на допомогу прийшли папір, ручка та переповнена до краю душа жінки. Вона описала свою ситуацію через образ героїні жінки – фізика, що безнадійно закохана. Людмила Таран у процесі творчості завжди до реальних історій додавала вигадку, фантазувала.
«Я завжди ідентифікую себе журналістом, бо ця струнка допомагає у житті» - розповідає пані Людмила. Тому жінка пишається однією зі своїх книжок під назвою «Інтерв’ю» (1995), у якій вона інтерв’ювала таких відомих людей як літературознавця Соломію Павличко, екс – прем’єра України Юлію Тимошенко та інших.
Поетеса та журналістка викликала сильне зацікавлення студентів до своєї творчості. На запитання: «Як ви ставитесь до публічних виступів?» пані Людмила відповіла, що не є публічною особою, але з людьми зустрічається залюбки. Після запитань поетеса прочитала деякі зі своїх віршів. По тілу відразу пробігли мурашки, бо слова закипіли у грудях:
Тканина пересичена вином.
Воно із неї крапає мов кров,
І ти у платті – ніби жертва свіжа.
Після зустрічі Людмила Таран роздавала студентам автографи, фотографувалась та індивідуально відповідала на запитання всіх бажаючих. Студенти отримали багато незабутніх та гарних емоцій.
