Информация от Бердянской налоговой инспекции на 4 марта

04.03.2015 · 10:12 · Просмотров - 984

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 4 марта

Роз’яснення податкового законодавства

Реквізити сплати податку на додану вартість на казначейський рахунок

Банк отримувача: Казначейство України

Отримувач: Казначейство України

Код отримувача: 37567646

МФО: 899998

Призначення платежу:

 

;101 

; код за ЄДРПОУ 

; ПДВ за лютий 2015 року

;  

;  

;

 

Лист-роз’яснення платникам податків щодо оновлених реквізитів рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України для зарахування надходжень у 2015 році

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та внесенням змін до Бюджетного та Податкового кодексів України Державна фіскальна служба України повідомляє наступне.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, в органах Казначейства щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», відкриваються (перевідкриваються) рахунки для зарахування доходів бюджетів, надходжень в частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні (місцеві) гарантії протягом 45 днів з дня прийняття закону про Державний бюджет України.

У поточному році (з 26 січня та 09 лютого) в органах казначейства відкриті рахунки з обліку надходжень згідно з вимогами Закону України від 28.12.2014 № 80-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік», внесених змін до Бюджетного і Податкового кодексів України в редакціях, що набули чинності з 01 січня 2015 року, та наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».

Інформація про оновлені реквізити рахунків, які відкриті в органах казначейства відповідно до змін в податковому та бюджетному законодавстві, територіальними органами ДФС своєчасно доведена до платників податків, в тому числі шляхом її розміщення на інтернет-сайтах регіональних органів фіскальної служби (в розрізі територіально-адміністративних одиниць України).

Ознайомитися з реквізитами таких рахунків можна на веб-порталі ДФС України в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sts.gov.ua/byudjetni-rahunki) з можливістю подальшого вибору відповідної територіально-адміністративної одиниці.

 

Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу

Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом  2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України  від 17.01.2015 № 13) поширюється на:

  1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нагадуємо, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

 

Чи застосовують ФОП платники ЄП при здійсненні діяльності РРО

Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

 З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.03).

 

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого

електронного рахунка

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі. На такий рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні чи розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку. Це визначено п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

 

Строки використаня та застосування РРО

Суб'єкти господарювання при продажу товарів у мережі Інтернет, у тому числі ФОП - платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Податковим кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми;

РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу інвалюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (з обов'язковим дотриманням вимог ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг");

з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу інвалюти;

дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів;

тимчасово до 1 липня 2015 року суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу інвалюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Нацбанку, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

 

Підприємства сфери послуг повинні застосовувати РРО

З 1 січня 2015 року підприємствам, які здійснюють діяльність у сфері послуг за готівкові кошти необхідно проводити оплату за надані послуги через реєстратори розрахункових операцій  (РРО).

Такі РРО мають бути переведені у фіскальний режим, що передбачає роздрукування відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій (РРО повинні забезпечувати надання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків).

Разом з тим, до 1 липня 2015 року для підприємств сфери послуг передбачено перехідний період. Так, тимчасово до 1 липня 2015 року такі суб'єкти господарювання звільняються від санкцій у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.

Вимога щодо застосування РРО в сфері послуг передбачена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 №71-VIII.

 

За І квартал 2015 року слід звітувати за новою формою № 1ДФ

Мінфін своїм наказом від 13.01.2015 р. № 4 затвердив нову форму № 1ДФ. Основне нововведення — поява розділу ІІ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір».

У цьому розділі зазначають неперсоніфіковану інформацію про загальну суму нарахованого й виплаченого доходу, загальну суму утриманого податку в частині:

  • оподаткування процентів;
  • оподаткування виграшів (призів) у лотерею.

Також у р. ІІ форми № 1ДФ відображають інформацію про обкладення військовим збором.

Зазначений наказ набирає чинності з 1 квітня 2015 року. А нова форма № 1ДФ перший раз подається за I квартал 2015 року.

 

Бердянська ОДПІ повідомляє

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району

понад 33 мільйони гривень

Протягом січня – лютого 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 33,2 мільйонів гривень. Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – понад 16 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 6,8 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 6,3 мільйонів гривень єдиного податку, повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

З початку року платники сплатили 46 мільйонів гривень єдиного соціального внеску.

 

Не зволікайте – задекларуйте доходи!

Нинішній 2015 рік ознаменувався багатьма змінами у законодавстві України, зокрема, впровадженням податкової реформи. Але поряд  із нововведеннями в оподаткуванні тривають і поточні процеси. Одним із них є проведення щорічної кампанії декларування доходів громадян.

З початку року вже більше 500 бердянців подали декларації про майновий стан і доходи, та задекларували дохід на загальну суму 13,4 млн. гривень, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

На теперішній час до Бердянської ОДПІ подано 527 декларацій про майновий стан і доходи. З них 300 декларацій подали громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду, 112 громадян подали декларації та задекларували доходи від отримання спадщини, більше 60 декларацій подано громадянами, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію.

Метою декларування є не тільки сплата податку до бюджету, а і повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року. Витрати, які платник податку має право включити до податкової знижки, прописані у Податковому кодексі, зокрема, це плата за навчання, сума витрат на сплату страхових платежів і пенсійних внесків, частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом тощо. У такому випадку податкова декларація впродовж усього року.

Останній день подачі декларації – 30 квітня 2015 року.

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати доходи, отримані протягом 2014 року, а також скористатися правом на податкову знижку.

 

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за січень-лютий 2015 рік

Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією із організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян.

За січень-лютий 2015 року до Бердянської ОДПІ надійшло 8 письмових звернень громадян. Вся інформація, викладена у зверненнях, ретельно відпрацьовується фахівцями та надаються відповіді в терміни передбачені законодавством.

Особистий прийом громадян керівним складом і посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснюється згідно графіку. Протягом 2015 року на особистих прийомах побувало 9 громадян.

 

 Запрошуємо на інформаційний семінар

11 березня 2015 року о 14-00 Бердянська ОДПІ проводить інформаційний семінар на тему: «Актуальні питання Податкового кодексу України та законодавства з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Декларування доходів громадян за підсумками 2014 року» з платниками податків юридичними та фізичними особами-підприємцями м. Бердянська та Бердянського району.

Семінар відбудеться у приміщенні Бердянської ОДПІ за адресою м. Бердянськ, пр. Праці, 20, актова зала.

 

Декларування доходів громадян

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов'язок подання декларації  виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);

- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

- іноземні доходи  (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п.  176.1 ст. 176 Кодексу),

- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.

 

Випадки, в яких декларація по майновий стан і доходи не подається

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з ІV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу;

- зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

"є" пункту 176.1 статті 176 Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

 

Випадки, в яких платники податку звільнені від подання декларації

Відповідно до п.179.4 ст.179 Кодексу від обов’язку подання декларації звільняються незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які є :

- неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового рокуПоряд з цим, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 Кодексу). Тобто, податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовійслужбі станом на кінець звітного податкового року;

- в інших випадках, визначених  розділом IV Кодексу. 

 

Доходи, які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат, але не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу)

До таких доходів належать:

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

- нецільова благодійна допомога понад установлену норму (у 2014 р. – 1710 грн.) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, що отримана платниками податку визначеним абзацом другим п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, отримана волонтерами відповідно до п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та використана не за цільовим призначенням (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- непогашена частина податку, нарахована на суму перевищення фактично понесених витрат над коштами наданими під звіт, у разі припинення трудових відносин (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу);

- додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума недоплати податку при припиненні трудових відносин з роботодавцем (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

 

Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити у річній податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду  (п.179.3 ст. 179 Кодексу).  

 

Податкова знижка

Метою декларування доходів з фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам з бюджету сум податку з доходів фізичних осіб надмірно сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, з метою реалізації права на податкову знижку.  

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платники податку, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2014 року, повинні протягом 2015 року подати річну податкову декларацію та додаток 6 (перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі ст. 166 Кодексу) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в контролюючому органі).

Контролюючі органи для зручності платників податків проводять необхідну консультаційну допомогу щодо заповнення декларації та безкоштовно видають бланки декларацій.

До податкової знижки, згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу  включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу  (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу). При цьому, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з правом на отримання податкової знижки (пп. „в” п. 176.1 ст. 176 Кодексу).

Водночас, слід зазначити, що існують деякі обмеження права платників податку на одержання податкової знижки  (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу), зокрема, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, право на нарахування податкової знижки  за наслідками звітного податкового року має виключно платник податку – резидент України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку,  а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті. Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на нарахування податкової знижки  по податку на доходи фізичних осіб щодо свого річного оподатковуваного доходу, одержаного у межах провадження їх діяльності, тому що такий дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і усі інші особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.

Слід врахувати, що згідно із п. 166.4 ст. 166 Кодексу сума витрат включена платником податку до податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого йому як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.

А саме відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених Законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до Закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Інші суми доходів, одержані платником податку в розрахунок для визначення суми податку, що підлягає поверненню у зв’язку з використанням права на податкову знижку, не приймається. 

 

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Кодексу. До даного переліку включається:

- частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу;

- сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

- сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2014 році – 1710 грн.);

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2014 році – 855 грн.);

- сума витрат платника податку на:

- оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

- сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

 

Платники податків запитували

Чи потрібно відображати в податковій накладній суму акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів?

У податковій накладній відображається, зокрема окремо вартість товару, що постачається, (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Податковим кодексом України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, не передбачено.

 

Як технічно буде проводитись обмін електронними податковими накладними, якщо контрагенти використовують різні програмні ресурси, наприклад одне підприємство використовує  «АРМ звіт» а інше «MeDOC»?

ДФС України впроваджено електронний сервіс для платників податків, а саме, з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку ДФС, на запит платника  надсилається повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі

 

Які особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму? Як вірно застосовувати систему електронного адміністрування ПДВ після закінчення тестового режиму?

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою згідно з пунктом 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми

 

Як сплачуватимуть військовий збір ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування? Чи будуть авансові платежі? За якою формою звітуватись?

З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб – підприємців.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

При цьому, підпунктом 1.2 пунктом 161 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу)

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпунктом 1.6 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.

Терміни сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року;

Щодо утримання податковими агентами військового збору при виплаті доходів фізичним особам – підприємцям за здійснення ними своєї діяльності.

Пунктом 177.8 статті 177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто, суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам – підприємцям за здійснення ними своєї діяльності не є податковими агентами щодо таких доходів

 

Скільки буде коштувати ліцензія на роздрібну торгівлю пивом?

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481), плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закон №481).

 

Чи  необхідно буде придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб’єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?

Ні. Якщо у суб’єкта господарювання є  ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

Відповідно до понять, визначених у п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Поняття алкогольні напої визначені в 14.1.5  п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону №481, згідно з якими алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а  згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року (згідно абзаців четвертого - шостого підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII).

 

В 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальним режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою.  Чи можна оприбутковувати готівку в касу за ПКО чи тільки через РРО?

Законом від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня  1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Згідно з п 1 ст. 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі мають застосовувати РРО.

 

Порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу

 

Який порядок використання РРО підприємцями – фізичними особами, які перебувають у другій/третій групі і при цьому займаються виробництвом, а потім реалізовують готову продукцію за готівку? Наприклад, вирощують рибу, виготовляють продукцію з деревини (вікна, двері на замовлення).

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, фізичні особи-підприємці платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО

Податок на прибуток

Подання декларації платниками податку на прибуток за 2014 рік

У 2015 році платникам податку на прибуток податкові декларації за звітний 2014 рік слід подавати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме не пізніше 02 березня 2015 року.

Якщо платник податку на прибуток подавав податкові декларації з податку на прибуток за І квартал, півріччя, 9 місяців 2014 року, то річну податкову декларацію слід подати протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме не пізніше 9 лютого 2015 року.

Строк подання декларації з податку на прибуток починаючи з декларації за 2015 рік – до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Зазначені норми передбачені положеннями пункту 49.18 статті 49 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Змінено порядок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів

З 1 січня 2015 року змінено порядок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів. Новий порядок застосовується з виплат дивідендів у 2015 року за підсумками попередніх років.

Так,  авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, як було раніше, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди.

Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов'язання за відповідний рік погашені.

У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Тобто для визначення суми перевищення дивідендів над об’єктом оподаткування з податку на прибуток необхідно, щоб була подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов'язання, самостійно нараховані платником у такій декларації.

В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.

Зазначена норма визначена Законом України від 28.12.14 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Сплата авансових внесків платниками податку на прибуток у 2015 – 2016 роках

Платники податку на прибуток підприємства, у яких дохід за 2014 рік дорівнює або перевищує 10 млн. грн. сплачують авансові внески з податку на прибуток у наступних розмірах:

- у січні-лютому 2015 року - у розмірі 1/12 суми податку на прибуток за 2013 рік;

-у березні-грудні 2015 року - у розмірі  1/12 податку на прибуток за 2014 рік;

- у січні-травні 2016 року – у розмірі 1/12 податку на прибуток за 2014 рік.

З червня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток сплачуються якщо річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік дорівнює або перевищує 20 млн. грн. (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових організацій).

Дванадцятимісячний період починатиметься з червня і триватиме по травень наступного року.

 Зазначені зміни передбачені Законом України від 28.12.14 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

  Фінансова звітність платників податку на прибуток

Платники податку на прибуток подають разом з податковою декларацією квартальну  або річну фінансову звітність (крім малих підприємств).

Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом з річною податковою  декларацією річну фінансову звітність.

Отже платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає:

  • баланс;
  • звіт про фінансові результати.

До податкової декларації за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає:

  • баланс,
  • -звіт про фінансові результати,
  • -звіт про рух грошових коштів,
  • звіт про власний капітал;
  • примітки до звітів.

Платники податку на прибуток — малі підприємства подають разом із річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі:

     - балансу;

     - звіту про фінансові результати.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Подання податкової декларації з податку на прибуток у межах податкового компромісу

До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник може подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Уточнення податкового зобов'язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу здійснюється виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації, а не у складі звітної  декларації.

Для цього, у заголовній частині податкової декларації необхідно під словом "Уточнююча"  доповнити словами "Податковий компроміс" та зліва від них проставити відмітку, наприклад, "X".

У разі, якщо заниження податкових зобов'язань пов'язане із зміною показників витрат, які відображаються у додатках до декларації, така окрема уточнююча декларація подається  разом з такими додатками.

5% від суми заниженого податкового зобов'язання відображається в уточнюючій податковій декларації (затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.13 №872), у рядку 24 таблиці "Самостійне виправлення помилок".

Механізм застосування податкового компромісу визначений наказом ДФС України від 17.01.15 №13 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу».

Як платникам податку на прибуток сплачувати щомісячні авансові внески у 2015 році

Сплата щомісячних авансових внесків у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року здійснюється платниками податків, у яких річний дохід за 2014 рік перевищує 10 мільйонів гривень.

Сплата щомісячних авансових внесків здійснються у таких розмірах:

- у січні - лютому 2015 року - у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за 2013 рік,

- у березні 2015 року - травні 2016 року - у розмірі у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за 2014 рік,

Зазначений порядок сплати авансових платежів встановлений п.57.1 ст. 57 та п.9 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

 

Податок на додану вартість

Особливості формування податкового кредиту

ДФС повідомляє про окремі особливості формування податкового кредиту, з урахуванням норм Податкового кодексу, які набрали чинності з 1 січня 2015 року, та  зазначає наступне:

загальне правило формування податкового кредиту, встановлене п. 198.1 ст. 198 розд. V Кодексу, залишилося без змін;

починаючи з 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН та включенні до податкових зобов'язань звітного періоду. При цьому податкові накладні, складені за такими операціями у січні 2015 року, у яких сума податку не перевищує 10 тис. грн., включаються до податкового кредиту незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН, чи ні;

з 1 січня 2015 року із Кодексу виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника. Отже, грудень (IV квартал) 2014 року - останні звітні періоди, протягом яких платники податку мали право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану/сплачену покупцем на підставі заяви зі скаргою на постачальника;

з 1 січня 2015 року запроваджена норма, яка дозволяє сформувати податковий кредит на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням встановленого терміну реєстрації;

починаючи з 1 січня 2015 року у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної, складеної як до 1 січня 2015 року, так і після зазначеної дати, платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими). (Лист ДФСУ від 17.02.2015 N 5292/7/99-99-19-03-02-17)

З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН

Податкові накладні, складені платником податків у січні 2015 року та сума податку на додану вартість в яких становить менше ніж 10 тис. грн. (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових  накладних за бажанням платника податку.

З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/ розрахунку коригування підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена норма передбачена Законом України від 28.12.14 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015р.

Анулювання реестрації платником ПДВ, якщо обсяг операцій не перевищує 1 млн. грн.

Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 року обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., мають право анулювати  реєстрацію платника ПДВ.

Анулювання такої реєстрації  здійснюється за заявою платника податку.

Крім того, у разі анулювання реєстрації як платника ПДВ, необхідно визначити податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку.

Така норма передбачена пунктом 181.1 статті 181 та 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.

Подання податкової декларації з ПДВ у межах податкового компромісу

До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ для застосування податкового компромісу необхідно застосовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, затверджену наказом МФУ від 23.09.14 №966.

У його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, проставляється помітка "ПК". Аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 "Загальна".

Подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.

Платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.

У результаті проведеного уточнення має бути збільшення податкових зобов'язань з ПДВ (позитивне значення графи 6 рядка 9 розділу I уточнюючого розрахунку з ПДВ) та/або зменшення податкового кредиту з ПДВ (від'ємне значення графи 6 рядка 17 розділу II уточнюючого розрахунку з ПДВ) та збільшення сум податку до сплати в бюджет (рядки 18 та 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ) порівняно з попередньо поданою податковою звітністю за відповідні періоди.

При цьому в графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку зазначається не вся сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ, а лише 5% такої суми ((графа 4 уточнюючого розрахунку з ПДВ - графа 5 уточнюючого розрахунку з ПДВ) x 5%).

Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.

Механізм застосування податкового компромісу визначений наказом ДФС України від 17.01.15 №13 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу».

 

Прес-служба ДФС повідомляє

Кількість бажаючих досягти податкового компромісу перевищила тисячу

Станом на ранок 2 березня 2015 року намір скористатися процедурою податкового компромісу підтвердили 1067 платників.

У документах, поданих ними в органи ДФС, збільшено податкові зобов’язання на загальну суму у 3,75 млрд. грн., у тому числі з податку на додану вартість на 2,10 млрд. грн. і з податку на прибуток підприємств на 1,65 млрд. грн.

Відповідно, сума, що підлягає сплаті до державного бюджету, склала 186,4 млн. грн.,у тому числі 104,4 млн. грн. ПДВ і 82 млн. грн. податку на прибуток.

На сьогодні до бюджету вже сплачено 95,6 млн. грн., у тому числі 31,4 млн. грн. ПДВ і 64,2 млн. грн. податку на прибуток підприємств.

Закон щодо податкового компромісу був ухвалений Верховною Радою 25 грудня 2014 року і набув чинності 17 січня цього року. Ним врегульовано режим звільнення платників від юридичної відповідальності за заниження зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств у податкові періоди до 1 квітня 2014 року (в межах строку давності, визначеного Податковим кодексом України).

На умовах податкового компромісу сплаті до бюджету підлягає лише 5% від суми раніше занижених платником податкових зобов’язань. Інші 95% суми своєчасно несплачених податків вважатимуться погашеними.

Передбачено винятково добровільну участь платників у податковому компромісі. За законом, ініціативу щодо застосування процедури компромісу виявляє безпосередньо платник, подаючи до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань, а в окремих випадках – заяву про намір досягнути податкового компромісу.

Згідно із законом, дія вчинена платником податків або його посадовими особами, що призвела до заниження податкових зобов’язань, якщо такі зобов’язання уточнені за процедурою податкового компромісу та сплачені до бюджету, не вважається умисним ухиленням від сплати податків. Таким чином, у разі застосування податкового компромісу буде декриміналізовано всю господарську операцію платника, включно із діями з ознаками підробки податкової декларації.

На прийняття рішення щодо участі у процедурі податкового компромісу та подання відповідних документів до контролюючого органу платник має 90-денний термін з дня набуття чинності законом. Враховуючи дату введення законодавчого актув дію, цей термін збігає 16 квітня 2015 року.

З наступного дня після подання платником податків уточнюючого розрахунку застосовується процедура досягнення компромісу, яка, відповідно до закону, може тривати не більше 70 календарних днів.

 

Протягом січня 2015 року у Єдиному реєстрі зареєстровано

понад 7,3 млн. податкових накладних

З початку поточного року у Єдиному реєстрі податкових накладних свої накладні зареєстрували понад 116,5 тис. платників. Це майже на 62 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Кількість документів, зареєстрованих у січні 2015 року, склала понад 7,3 млн. накладних з сумою ПДВ понад 52 млн. грн. Серед них майже 378 тис. податкових накладних, по яких сума ПДВ перевищила 10 тис. грн..

Нагадаємо, що з 1 лютого 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних повинні реєструватися усі податкові накладні та розрахунки до податкових накладних (у тому числі – які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній або розрахунку коригування. Така норма передбачена пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Починаючи з 1 липня 2015 року усі податкові накладні підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3  статті 2001 Податкового кодексу України.

Детальніше із новаціями щодо електронного адміністрування ПДВ можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України. 

 

У січні Центрами обслуговування платників надано понад 246 тис. адміністративних послуг

За даними Держаної фіскальної служби найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН). Зокрема, у січні поточного року ЦОПами надано майже 105,3 тис. таких послуг.

Також не втрачає актуальності послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. Протягом зазначеного періоду платникам було надано понад 25,5 тис. цих послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів. У січні 2015 року було видано майже 13,7 тис. таких довідок.

На сьогодні обслуговування платників податків здійснюється 465 Центрами обслуговування, які надають 94 адміністративні послуги. Протягом січня поточного року Центрами надано майже 246,3 тис. адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників податків мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису.

 

У перший місяць 2015 року припинено протиправну діяльність 5 «конвертів»

Протягом січня 2015 року оперативними підрозділами Державної фіскальної служби припинено протиправну діяльність 5 конвертаційних центрів. Сума проконвертованих ними коштів склала 560,7 млн. грн., збитки – понад 94 млн. грн..

Крім того, проведено документальні перевірки 86 підприємств реального сектору економіки – користувачів послуг конверт центрів. За їх результатами донараховано 48,7 млн. грн., платежів, з яких 40,6 млн. грн.. вже стягнуто до бюджету.

 

З початку року митниками ДФС затримано контрабанду бурштину більш, ніж на 8 млн. грн.

Митницями ДФС здійснюється системне вивчення зовнішньоекономічних операцій й визначення їх доцільності, відстеження маршрутів руху товарів, посилення контролю за здійсненням зовнішньоекономічних операцій з окремими високоліквідними товарами.

Так, наслідком посилення у другій половині 2014 року контролю за переміщенням товарів каналами авіаційного сполучення, автомобільним транспортом на західному кордоні, а також за пересиланням міжнародних поштових та експрес відправлень стало вилучення 640 кг бурштину вартістю майже 15 млн. грн.  Зазначена кількість виявленого незаконно переміщуваного бурштину є безпрецедентною в діяльності митниць.

Так, з початку року митницями попереджено 20 випадків незаконного переміщення зазначеного товару вагою майже 475 кг. Вартість вже оціненого бурштину склала більш, ніж 8 млн. грн.

Найбільш великі партії бурштину виявлено при спробі переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю в зоні діяльності Київської митниці ДФС.

Так, 16.01.2015 посадовими особами Київської митниці ДФС під час здійснення переогляду несупроводжуваного багажу, який переміщувався з України до Китаю, виявлено бурштин загальною вагою 114,02 кг вартістю майже 2,6 млн. грн. Крім того, 23.01.2015 за таких же обставин виявлено прихований бурштин загальною вагою 159,4 кг вартістю майже 4,6 млн. грн.

За даними фактами складено протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Загалом у зв’язку з фактами переміщення бурштину з приховуванням від митного контролю з початку поточного року складено 5 протоколів про порушення митних правил, вилучено товару загальною вагою 298,6 кг.

Ще одним способом незаконного переміщення бурштину через митний кордон України є його пересилання у міжнародних поштових відправленнях.

Згідно з вимогами Всесвітньої поштової конвенції (Женева, 2008)"забороняється вкладати дорогоцінні камені, ювелірні вироби та інші дорогоцінні предмети…у посилках без оголошеної цінності, крім випадків, коли відповідно до національного законодавства країни подання та призначення це дозволяється…"

Згідно з національним законодавством України підставою для вивезення за межі митної території України бурштину є подання до митного контролю «Висновку за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів органогенного утворення» (наказ Міністерства Фінансів України  від 14.07.2008  №925 «Про внесення змін до Переліку товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Міністерством фінансів України видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів»).

Так, з початку року посадовими особами Київської міської митниці ДФС внаслідок здійснення пошукових заходів з протидії та виявлення митних правопорушень складено 5 протоколів про порушення митних правил за ознаками правопорушень, передбачених ст. 473 МК України (переміщення через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання) та вилучено майже 5 кг бурштину на загальну суму 260,1 тис. грн.

Також є спроби переміщення бурштину через пункти пропуску авіаційного сполучення шляхом порушення порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю "зелений коридор". За результатами виявлення таких правопорушень станом на 23.02.2015 складено 10 протоколів за ознаками правопорушень, передбачених 471 МК України, та вилучено майже 170 кг бурштину.

Зокрема, 22.02.2015 на м/п „Львів - аєропорт" Львівської митниці ДФС під час проведення митного контролю літака сполученням „Львів – Стамбул” у громадянина Росії та у двох громадян Ізраїлю після проходження зони спрощеного митного контролю в багажі без ознак приховування було виявлено необроблений бурштин загальною вагою 77,3 кг. Складено протоколи про порушення митних правил за ознаками статті 471 Митного кодексу України. Товар вилучено. Вартість буде встановлено додатково.

За аналогічних обставин було складено 7 протоколів про порушення митних правил Київською митницю ДФС, вилучено 92,3 кг бурштину. 

 

У січні ДФС виявлено понад 4 тис. найманих працівників, які працювали неофіційно

Протягом першого місяця 2015 року фахівцями ДФС виявлено понад 4 тис. найманих осіб, які працювали без укладання трудових угод з роботодавцями. Вони сплатили до бюджету 0,5 млн. грн.. податку на доходи фізичних осіб та близько 1,2 млн. грн. єдиного внеску.

За цей період до державної реєстрації залучено понад 2 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. Бюджет додатково отримав близько 0,5 млн. грн. податків.

Крім того, завдяки спільним заходам ДФС та органів місцевої влади понад 1,4 тис. суб’єктів господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати своїм працівникам, в результаті чого бюджет отримав додатково понад 1,6 млн. грн.

Загалом з початку 2015 року під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства виявлено в 70 відс. від загальної кількості перевірених роботодавців. До сплати до бюджету донараховано близько 17 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій. 

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

На Запоріжжі видано майже 11 тисяч ключів цифрового підпису

У Запорізькому регіоні з початку року в Акредитованому центрі сертифікації ключів цифрового підпису та його відділеннях запорізькі платники отримали 10,6 тисячі ключів електронного цифрового підпису, з них за січень – 5,8 тис., у лютому – 4,8 тис. електронних ключів. Власниками безкоштовних електронних ключів стали 3,8 тис. платників податків.

Видача електронних ключів цифрового підпису – безкоштовна послуга від органів ДФС. Крім того, на веб-порталі фіскальної служби діє сервіс "Електронний кабінет платника податків", в якому відвідувачам пропонується широкий спектр он-лайн послуг.

- Електронна звітність переконливо витісняє паперову, економлячи не лише час платників податків, а й кошти. Завдяки мережі Інтернет відпадає потреба у контакті фахівців інспекцій з платниками податків, тим самим "електронка" унеможливлює прояви корупційних діянь. Ми дбаємо про те, щоб представники усіх категорій бізнесу і громадяни отримували якісне сервісне обслуговування, - наголошує начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Нагадаємо, у м. Запоріжжі та області працюють 5 відділень АЦСК. З переліком послуг, що надаються, можна ознайомитися на сайті ГУ ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua.

 

Фіскальна служба області та Запорізька митниця ДФС продовжують тісну співпрацю

з бізнес-громадою

Близько 49 мільйонів гривень єдиного податку надійшло майже за два місяці 2015 року від підприємців-спрощенців трьох груп, чисельність яких становить близько 39 тисяч. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Олена Фоменко під час спільного засідання обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва та Запорізької регіональної ради підприємців за участю ГУ ДФС у Запорізькій області та Запорізької митниці ДФС, яке проходило в Запорізькій облдержадміністрації.

Як зазначила Олена Фоменко, у Запорізькій області 2,4 тисячі аграріїв, які застосовують спрощену систему оподаткування. Маючи у володінні 1,5 тисячі гектарів землі, вони сплатили у січні 536 тисяч гривень єдиного податку, що на рівні минулого року.

- Фіскальна служба області зацікавлена у сприянні розвитку малого та середнього бізнесу в нашому регіоні. Ми розглядаємо кожну слушну ініціативу, адже наша спільна мета – створення сприятливої економічної атмосфери в Запорізькій області, наскільки це можливо в нинішніх умовах, - підкреслила Олена Фоменко.

Одним з питань, що розглядалися на засіданні, була організація співпраці суб’єктів господарювання з митними органами. У своїй доповіді перший заступник начальника Запорізької митниці ДФС Галина Омельченко наголосила, що в організації роботи митної служби основний акцент ставиться на професіоналізм співробітників митниці та якісне виконання завдань, визначених митним законодавством України, до яких відноситься захист економічних інтересів та сприяння економічному розвитку вітчизняного бізнесу.

       - Співпрацю митних органів з представниками бізнесу характеризує доступність інформації щодо роботи Запорізької митниці ДФС, яку можна знайти у вільному доступі на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області. Крім того, створено електронний консультаційний центр, перевагами якого вже скористалися чимало запоріжців. Усі бажаючі можуть безкоштовно отримати відповіді на хвилюючі запитання, надіславши нам електронного листа. Про факти порушень митного законодавства можна повідомити на телефонний сервіс "Пульс" або безпосередньо керівництву Запорізької митниці ДФС, - наголосила Галина Омельченко.

Також у ході засідання було озвучено, що Запорізька митниця ДФС готова до адміністрування імпортного збору, і всі питання, які виникають у підприємців, будуть вирішуватись спільно із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у робочому режимі.

Представники бізнес-громадськості, присутні на засіданні координаційної ради, мали змогу поставити свої запитання керівникам ГУ ДФС області та Запорізької митниці ДФС, а всі пропозиції було зафіксовано в резолюції, яку прийняли учасники зібрання по закінченні заходу.

 

Олексій Кавилін: Наше завдання – звести корупційні ризики до мінімуму

Одне із головних завдань органів ДФС – разом з громадськістю повернути довіру бізнесу до державних органів та максимально очистити службу від різноманітних корупційних проявів. На цьому наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін на спільному засіданні за участю керівництва ГУ ДФС у Запорізькій області, начальника Запорізької митниці ДФС Олексія Мужева та президії Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Запорізькій області. 

- Питання безкомпромісної боротьби із корупцією стоять для нашого відомства дуже гостро. Тому я звертаюся до кожного платника допомагати нам у цьому. Лише спільна робота може сприяти очищенню фіскальної та митної служби від корупційного тягаря, - підкреслив Олексій Кавилін.

Він також відзначив, що про всі факти хабарництва чи іншої протиправної діяльності серед співробітників відомства можна повідомляти на "гарячу лінію" "Пульс" або безпосередньо телефонувати до управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області.

Як зазначив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, підтримувати позитивний імідж співробітника митної служби – одне з найважливіших завдань, тому він особисто спілкувався з працівниками митних постів, щоб донести необхідність чесно та якісно виконувати свої обов’язки.

У фіскальній службі Запорізької області також проводиться відповідна антикорупційна політика. Лише з початку року здійснено майже 100 заходів із запобігання проявам корупції. Серед них – перевірки кандидатів на посади до ДФС, службові перевірки та інші профілактичні заходи. За їхніми результатами керівникам територіальних органів служби направлено 7 подань щодо усунення причин, які привели до здійснення правопорушень з боку податківців. Сімом співробітникам винесені застереження, розпочато одне кримінальне провадження і складено 1 адмінпротокол про порушення вимог Закону України "Про принципи запобігання і протидії корупції".

У ході заходу учасники також розглянули кадрові питання та, поставивши свої запитання, у форматі діалогу поспілкувалися з очільникам податкової та митної служб області.

 

Органами ДФС Запорізької області виявлено та реалізовано безхазяйного майна

більш ніж на мільйон гривень

Завдяки зусиллям податківців та налагодженій дієвій постійній співпраці з органами місцевого самоврядування та правоохоронними структурами області на предмет виявлення безхазяйного майна, а також майна, яке вилучається на користь держави, протягом 2014 року проведено 225 перевірок, у результаті яких виявлено безхазяйного майна, власник якого не встановлений, на загальну суму майже 1 мільйон гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін під час зустрічі з представниками громадськості.

Після проведення експертних оцінок виявленого безхазяйного майна його реалізовано у встановленому законодавством порядку на товарних біржах України, в результаті чого забезпечені надходження до державного бюджету 510 тис. грн., та окремо, до місцевих бюджетів області від реалізації безхазяйного та іншого майна спрямовано 810 тис. грн.

– В цілому до Зведеного бюджету у 2014 році за рахунок реалізації безхазяйного майна та інших позареалізаційних надходжень за судовими рішеннями ГУ ДФС у Запорізькій області залучено 1,32 млн. грн., що більше ніж у 2013 році на третину мільйона гривень, – повідомив Олексій Кавилін.

Лише в цьому році – за січень та дві декади лютого від реалізації безхазяйного майна, а також майна, що перейшло у власність держави, до бюджетів надійшло майже 115 тис. грн., з них до державного бюджету перераховано 65 тис. грн., а до місцевих бюджетів області – 50 тис. грн.

Олексій Кавилін підкреслив, що за несприятливих економічних умов, які, на жаль, склалися у нашій державі, залучення додаткових ресурсів надходжень стабілізує процес наповнення бюджетів для забезпечення ефективного функціонування економіки країни.

 

За минулий тиждень за результатами роботи податкової міліції до бюджету спрямовано

понад 440 тис. гривень

Така сума коштів надійшла за минулий тиждень до бюджетів усіх рівнів від діяльності співробітників оперативних підрозділів ГУ ДФС області.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по  5 кримінальних правопорушеннях, в т.ч. 2 – за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків) та 3 – за іншими статтями КК України.

За минулий тиждень із незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на загальну суму 40 тис. гривень.

 

Запорізьке підприємство мало намір  приховати від держави 3,5 млн. грн.

Співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області у ході перевірки одного з підприємств обласного центру виявили порушення податкового законодавства.

Підприємство  займалось оптовою торгівлею товарами промислового призначення.  В документах, що подавали до  податкової інспекції, вказували  операції з підприємствами, які у ході перевірки з’ясувалися, що мають ознаки фіктивності. Таким чином ухилились від сплати податків на загальну суму 3,5 млн. гривень.

За матеріалами співробітників оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

 

Для отримання статусу уповноваженого експортера звертайтеся до Запорізької митниці ДФС

Відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ та Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії, якими передбачено процедуру надання та анулювання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 №1013 затверджено Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера (далі – Порядок).

Порядок зареєстрований Міністерством юстиції України 01.12.2014 №1529/26306.

Опублікований в Офіційному віснику України 23.12.2014 №100 та набрав чинності з дня опублікування.

Порядок визначає процедуру надання та анулювання статусу уповноваженого (схваленого) експортера.

З метою отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера підприємство-експортер подає до митниці за місцем своєї державної реєстрації заяву, заповнену за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку.

За довідками та інформацією звертатись до Запорізької митниці ДФС за телефоном: (061) 289-01-36.

 




Новости Бердянска
сегодня, 9 марта, суббота
вчера, 8 марта, пятница
7 марта, четверг

Все новости Бердянска