Информация от Бердянской налоговой инспекции на 18 марта

18.03.2015 · 09:24 · Просмотров - 1215

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 18 февраля

Бердянська ОДПІ повідомляє

Платникам податку на додану вартість

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ на правильне заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в податковій інспекції за основним місцем обліку (Бердянська ОДПІ, каб.217).

В декларації з ПДВ реквізити спеціального рахунку: номер рахунку; дані банку/органу, в якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО), вказують виключно платники ПДВ – сільськогосподарські товаровиробники, які використовують спецрежим оподаткування ПДВ згідно ст. 209 Податкового кодексу (для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника).  

Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку незабаром повинні будуть застосовувати РРО

Платники єдиного податку (фізичні особи - підприємці) не застосовують РРО у таких випадках:

  • при здійсненні діяльності на ринках;
  • при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі;
  • платники єдиного податку першої групи

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016.

Реквізити сервісних центрів.

Назва ЦСО

Адреса ЦСО

Контакти ЦСО

ТОВ

«Славутич-Азов»

м. Бердянськ,

пр. Леніна, 25

3-63-14;

050-456-43-54

Павло Іванович

ФОП

Гончаренко

Ігор Анатолійович

м. Бердянськ,

вул. Свободи, 92

050-454-89-67

Ігор Анатолійович

ФОП

Тараненко Володимир Вікторович

м. Бердянськ,

вул. Червона, 10

7-10-10;

067-945-34-20

050-778-36-17

Володимир Вікторович

ФОП

Тількі

Роман Миколайович

м. Бердянськ,

пр. Праці, 39/14, офіс №5

098-816-28-98

050-986-67-02

avtomatic.com.ua

Роман Миколайович

Інтернет – газета "Податки і бізнес. Запоріжжя"

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 27 березня 2015 року виходить останній номер газети "Податки і бізнес. Запоріжжя" у друкованому вигляді.

Починаючи з 1 квітня 2015 року, газета буде виходити в електронній версії. Перехід на електронний формат зумовлений численними проханнями читачів, а також реаліями сьогоднішнього суспільно-економічного життя, впровадженням нових інформаційних технологій та можливостей.

У подальшому номери "Податки і бізнес. Запоріжжя" можна побачити в мережі Інтернет – газета буде розміщуватись н а суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua).

Крім того, передплатники можуть скористатися можливістю отримання електронної версії газети на свою електронну скриньку. Для цього необхідно надіслати до редакції листа з темою "Електронна газета" на адресу: nikoladfszp@gmail.com.

Узгодження питань щодо повернення коштів передплати газети "Податки і бізнес. Запоріжжя" приймаються видавцем газети – ТОВ "Проф-трейдсервіс" протягом 2-х місяців.

Телефон для довідок: (061) 226-08-11.

Надходження військового збору

З моменту введення до податкового законодавства військового збору бердянськими платниками сплачено на потреби армії до Державного бюджету більше 8 млн. грн. Зокрема, з початку поточного року від платників надійшло майже 3 млн.грн. військового збору, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

На теперішній час продовжено справляння військового збору до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. З 1 січня 2015 року військовий збір стягується не тільки з зарплат і трудових виплат, а й з інших доходів фізосіб, наприклад, з орендної плати, договорів купівлі-продажу тощо.

Електронна звітність та електронні сервіси

Одна із найпоширеніших послуг серед платників податків – це електронна звітність, яка дає можливість підприємцям та суб’єктам господарювання - юрособам звітувати до органів фіскальної служби, статистики та ін., оформляти митні декларації через мережу Інтернет, використовуючи власний цифровий підпис. В Бердянську вже третій рік працює Пункт реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів.

Тільки з початку поточного року власниками електронних ключів стало майже 800 користувачів. Їм безкоштовно видано понад 2 тисячі посилених сертифікатів відкритих ключів, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

На веб-порталі ДФС України у режимі "он-лайн" доступні понад десять видів електронних сервісів, які значно полегшують роботу платників. Окремо заслуговує на увагу функціонування "Електронного кабінету платника", робота в якому можлива у разі наявності електронного цифрового підпису. В «Електронному кабінеті» можна переглядати сформовану та вже подану податкову звітність, стан розрахунків з бюджетом, у тому числі про заборгованість зі сплати податків і зборів. У разі необхідності завжди на допомогу прийде підказка «Податковий календар» та інформація із довідників.

Звертаємо увагу, що з 2 березня діє нова редакція Регламенту АЦСК ІДД ДФС та нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електроного цифрового підпису. Нові форми реєстраційних документів можна завантажити на інформаційному ресурсі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України http://acskidd.gov.ua .

Кампанія декларування доходів громадян - 2015

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку.

Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.

Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.

Для  зручності громадян працює сервіс, який дозволяє заповнити декларації в електронному  вигляді та надіслати її через Інтернет. Електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення  Державна фіскальна служба  надає безкоштовно.

Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста!

Новини законодавства

Нові умови застосування зниженої ставки ЄСВ

13 березня вступив в дію Закон України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 року №219-VІІІ.

Законодавством з метою стимулювання легалізації доходів платникам ЄСВ зменшено навантаження на фонд оплати праці шляхом введення коефіцієнта 0,4 до розміру ЄСВ в 2015 році, та коефіцієнта 0,6 до розміру ЄСВ в 2016 році.

Законом №219 змінено умови застосування понижувального коефіцієнта. Замість чотирьох критеріїв, що діяли раніше, застосувати коефіцієнт можливо при виконанні трьох оновлених умов:

а) база нарахування єдиного внеску розраховуючи на  одну застрахована особа у звітному місяці збільшилася на 20 і більш відсотків у порівнянні із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік розраховуючи на  одну застраховану особу;

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці складе не менше, чим середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Разом з тим, остання умова не буде застосовуватися до фізичних осіб - підприємців.

Також коефіцієнт не буде застосовуватися платниками єдиного внеску, які виплачують грошове забезпечення, але буде застосовуватися при нарахуванні заробітної плати (доходів) сумісникам.

Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

Військовий збір

Парламент підкоригував п. 16¹ підрозділу 10 р. XX Податкового кодексу України.

Його доповнили новим пп. 1.7. Змінами передбачено, що від оподаткування військовим збором звільняються доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, а саме ті, які не підлягають оподаткуванню і оподатковуються за нульовою ставкою. Зокрема, йдеться про доходи від спадкування членами сім'ї першого ступеня споріднення (пп. 174.2.1 ПКУ).

Проте зазначено, що не звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені у пп.165.1.2, пп.165.1.18, пп.165.1.25, пп.165.1.51, пп.165.1.52 ПКУ Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" від 02.03.15 р. № 211-VIII.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 02.03.2015 року № 211-VIII вступив в силу з 13 березня 2015 року.

Роз’яснення податкового законодавства

При здійсненні безготівкових розрахунків РРО не застосовується

Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовують.

Водночас, якщо суб’єкт господарювання видаватиме товарні чеки, накладні або інші документи, що можуть підтвердити готівковий розрахунок, то у такому випадку необхідно використовувати РРО на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п.1 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР  (із змінами доповненнями).

Щодо приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних

Шановні платники!

Починаючи з 1 січня 2015 року, скасована норма Податкового кодексу України, згідно з якою платники податку зобов’язані були подавати до органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Тобто, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.

Посилання на роз'яснення ДФС:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63549.html 

Враховуючи зазначене, доводимо до Вашого відома, що приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за формами:

J1200808    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (скорочена перероб. пiдпр.) п. 11.21;

J1201508    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;

J1209008    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;

J1209408   Реєстр отриманих та виданих податкових накладних 
(до декларацiї з ПДВ (спецiальної), – Державною фіскальною сужбою України будуть прийматися виключно за звітний період до 01 січня 2015 року. 

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств

Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідна норма визначена п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями.

Особливості заповнення рядка 20.1 розділу ІІІ декларації з ПДВ

Подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі – звітні (податкові) періоди) здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.

До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.

Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі ІV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.

До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації починаючи зі звітного періоду березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року).

З цим та іншими роз’ясненнями також можна ознайомитися у листі ДФС України від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17 "Про податок на додану вартість", який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (Головна>Податки, збори, платежі>Загальнодержавні податки>Податок на додану вартість>Листи).

Особливості заповнення окремих рядків розділів І та ІІ податкової декларації  з податку на додану вартість

У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (збільшення та/або зменшення податкових зобов’язань) відображаються в окремих рядках розділу І декларації залежно від дати виникнення податкових зобов’язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року).

Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період до 1 лютого 2015 року, відображається в рядку 8.1 розділу І декларації.

У рядку 8.2 розділу І декларації відображається коригування обсягів постачання згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період після 1 лютого 2015 року.

Наприклад:

розрахунок коригування, складений у лютому 2015 року, до податкової накладної, складеної у вересні 2014 року, має бути відображений у рядку 8.1.1 (або 8.1.2 чи 8.1.3) декларації за лютий 2015 року;

розрахунок коригування,  складений у квітні 2015 року до податкової накладної, складеної у березні 2015 року, має бути відображений у рядку 8.2.1 (або 8.2.2 чи 8.2.3) декларації за квітень 2015 року.

У кожному із зазначених вище випадків у рядках 8.1.3 та 8.2.3 декларації відображається коригування обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість (коригування обсягів операцій, які підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою, звільнялися від оподаткування, та ті, які не були об’єктом оподаткування), і які раніше були відображені в рядках 2.2, 3 та 4 декларацій, поданих за звітні податкові періоди до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року відповідно.

Коригування обсягів придбання товарів/послуг на підставі розрахунків коригування, які були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) після 1 лютого 2015 року,  відображаються в рядку 16 розділу ІІ декларації незалежно від дати складання податкової накладної (до 01.02.2015 чи після 01.02.2015), до якої складаються такі розрахунки коригування.

Розрахунки коригування, які складені у відповідності до норм Кодексу до 1 лютого 2015 року, але з будь-яких причин не відображені в деклараціях за ті звітні періоди, в яких такі розрахунки коригування складено, до декларації за лютий 2015 року не включаються. Такі розрахунки коригування включаються до податкової звітності тих звітних періодів, в яких такі розрахунки коригування складено, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій за такі звітні періоди.

Чи зобов’язані банківські установи застосовувати РРО при виконанні банківських послуг

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.

Відповідна норма визначена п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

При використанні РРО необхідно щоденно роздрукувати фіскальні звітні чеки

Суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1.

При цьому, такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків.

Зазначена норма передбачена ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями).

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним (тестовим) періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за спеціальною формулою згідно з п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу України.
         Починаючи з 1 липня 2015 року застосовується система електронного адміністрування ПДВ, згідно якої всі податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності на електронному рахунку відповідної суми.

Зазначена норма передбачена п.35 підр. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Особливості заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору. Це  передбачено підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Згідно із п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014
№ 1235/26012, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 957) у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями. Дата укладання договору заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не проставляються.

Тобто, у разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.

Електронний формат податкової накладної не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», а тому до цього поля може бути внесено необхідну кількість цифр. Якщо номер договору відсутній, то поле «№» рядка «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.19).

Порядок повернення торгових патентів та сплачених коштів з урахуванням внесених змін до  податкового законодавства

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон).

Порядок придбання, використання та строк дії торгового патенту були регламентовані пунктами 267.4, 267.6 та 267.7 ст.267 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) в редакції, яка діяла до 31 грудня 2014 року.

Так, згідно з п.п. 267.4.4 п. 267.4 ст. 267 ПКУ бланк торгового патенту визначено документом суворого обліку.

Враховуючи викладене, торгові патенти, строк дії яких не закінчився станом на 01.01.2015, підлягають поверненню до контролюючих органів за місцем їх придбання.

Також зазначаємо, що згідно з пунктом 3 підрозділу 7 розділу ХХ Закону суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2015 року.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 розд. ІІ ПКУ, зокрема обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми

Чи мають право СГ з 01 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

  Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.12).

Платники податків запитували

Чи можливо застосувати процедуру податкового компромісу до донарахованих контролюючим органом сум податку, штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, щодо яких відбувається процедура адміністративного або судового оскарження, а також процедура розгляду касаційної скарги на рішення суду?

Відповідно до п. 7 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання не узгоджені відповідно до норм ПКУ. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов’язання у сумі, визначеній п. 2 цього підрозділу, таке податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

Відповідно до приписів ст.56 ПКУ сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Згідно абз.4.п.56.18 ст.56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до норм ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, з моменту винесення апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення апеляційної скарги платника податків без задоволення та/або постанови про задоволення апеляційної скарги контролюючого органу, оскаржувані податкові повідомлення – рішення набувають статусу узгоджених, а отже останні не підпадають під дію підрозділу 9-2 розд. ХХ ПКУ.

На яку дату формується податковий кредит з підтвердними документами, що додаються працівником до авансового звіту, і при яких умовах (у тому числі якщо підтвердні документи оформлені на працівника)?

Оскільки документи, що підтверджують витрати підзвітної особи під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента, подаються разом з авансовим звітом, то датою отримання податкової накладної та інших документів, що дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, буде вважатися дата складання такого звіту. Після прийняття рішення про затвердження звіту керівником платника податку (податковим агентом) суми ПДВ, зазначені в податкових накладних та інших документах, можуть бути віднесені до податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.

Підтверджуючі документи до авансового звіту: як включити в податковий кредит?

Оскільки документи, що підтверджують витрати підзвітної особи під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента, подаються разом з авансовим звітом, то датою отримання податкової накладної та інших документів, що дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, буде вважатися дата складання такого звіту.

Після прийняття рішення про затвердження звіту керівником платника податку (податковим агентом) суми ПДВ, зазначені в податкових накладних та інших документах, можуть бути віднесені до податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.

Чи можна до витрат загальносистемника віднести сплату за податки та ліцензії?

У зв'язку з прийняттям Закону № 71-VIII змінено порядок визначення витрат у підприємця-загальносистемника.

Тепер пунктом 177.4 Податкового кодексу встановлено вичерпний перелік витрат, прямо пов'язаних з отриманням доходів. Проте в цьому переліку витрати на сплату податків і зборів, ліцензій, а також інших спеціальних дозволів, відсутні. Дане правило не стосується сум ЄСВ, які відносяться до складу витрат.

Тому підприємець не має права включити до складу витрат суму сплачених податків (крім ЄСВ), ліцензій, дозволів.

1. Які особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму? Яким чином слід застосовувати систему електронного адміністрування ПДВ після закінчення тестового режиму?

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою згідно з пунктом 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми.

2. Як сплачуватимуть військовий збір фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування? За якою формою необхідно подавати звітність?

З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 16 1 підрозділу 10 Кодексу), тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу).

При цьому підпунктом 1.2 пунктом 16 1 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпунктом 1.5 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу).

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпунктом 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу).

Отже, фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

Терміни сплати військового збору для фізичних осіб - підприємців - до 19 лютого 2016 року.

Щодо утримання податковими агентами військового збору при виплаті доходів фізичним особам - підприємцям за здійснення ними своєї діяльності.

Пунктом 177.8 статті 177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам - підприємцям за здійснення ними своєї діяльності, не є податковими агентами щодо таких доходів.

3. Який порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Нарахування податку фізичним особам у 2015 році здійснюватиметься у такому порядку: у період з 1 січня по 31 березня 2014 року із житлової площі; з 1 квітня по 31 грудня 2014 року із загальної площі об'єктів житлової нерухомості. У 2016 році із загальної площі об'єктів нерухомості, в тому числі об'єктів нежитлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню.

4. Скільки коштує ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закону N 481).

5. Чи необхідно придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб'єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?

Якщо у суб'єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

Відповідно до понять, визначених у пп. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Поняття алкогольні напої визначені в 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону N 481, згідно з якими алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року (згідно абзаців четвертого - шостого підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII).

6. Який порядок сплати акцизного податку і подання звітності платниками податку, які обслуговуються в СДПІ по роботі з ВПП?

Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або який перебуває на основному обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, повинен подавати податкові декларації до контролюючих органів, що територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.

Сплата акцизного податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

Так, відповідно до пп. 212.3.1 1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Підпунктом 223.2 ст. 223 Кодексу визначено, що суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 Кодексу.

Щодо сплати акцизного податку, то особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Кодексу).

7. За якою формою подається дкларація з акцизного податку?

Форму Декларації акцизного податку та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року N 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" (далі - Порядок).

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Об'єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено статтею 215 розділу VI Кодексу (п. 3 та п. 4 розділу 1 Порядку).

Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов'язкові реквізити платника, та шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків розрахунків для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації. Порядок заповнення Декларації окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків - у розділі V Порядку (п. 2 розділу II Порядку).

У п. 2 розділу 1 Порядку зазначено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці "Ознака подачі" на останньому аркуші Декларації. Платник податку - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

8. Чи оподатковується акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів продаж легкових автомобілів у салонах?

Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс) легкові автомобілі не підпадають під визначення роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а отже їх роздрібна продажа, зокрема в салонах, не є об'єктом оподаткування акцизним податком, а суб'єкт господарювання, що їх реалізує, не є платником акцизного податку.

Так, відповідно до понять, визначених у пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах.

У підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу затверджені ставки акцизного податку на нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, ставки акцизного податку на автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, визначені у п. 215.3.5 1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

9. В 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальним режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою. Чи потрібно застосовувати РРО?

Законом від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Згідно з п 1 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі, мають застосовувати РРО.

10. Який порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.

11. Який порядок використання РРО підприємцями - фізичними особами, які перебувають у другій/третій групі і при цьому займаються виробництвом, а потім реалізовують готову продукцію за готівку?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.

Про податок на додану вартість

Подання податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) за звітні (податкові) періоди - лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі - звітні (податкові) періоди) здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N 966, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за N 102/26547 (далі - Порядок N 13).

1. Особливості заповнення окремих рядків розділів I та II податкової декларації з податку на додану вартість

У зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу (збільшення та/або зменшення податкових зобов'язань) відображаються в окремих рядках розділу I декларації залежно від дати виникнення податкових зобов'язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року).

Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на період до 1 лютого 2015 року, відображається в рядку 8.1 розділу I декларації.

У рядку 8.2 розділу I декларації відображається коригування обсягів постачання згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на період після 1 лютого 2015 року.

Наприклад:

розрахунок коригування, складений у лютому 2015 року, до податкової накладної, складеної у вересні 2014 року, має бути відображений у рядку 8.1.1 (або 8.1.2 чи 8.1.3) декларації за лютий 2015 року;

розрахунок коригування, складений у квітні 2015 року, до податкової накладної, складеної у березні 2015 року, має бути відображений у рядку 8.2.1 (або 8.2.2 чи 8.2.3) декларації за квітень 2015 року.

У кожному із зазначених вище випадків у рядках 8.1.3 та 8.2.3 декларації відображається коригування обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість (коригування обсягів операцій, які підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою, звільнялися від оподаткування, та ті, які не були об'єктом оподаткування) і які раніше були відображені в рядках 2.2, 3 та 4 декларацій, поданих за звітні податкові періоди до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року відповідно.

Коригування обсягів придбання товарів/послуг на підставі розрахунків коригування, які були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) після 1 лютого 2015 року, відображаються в рядку 16 розділу II декларації незалежно від дати складання податкової накладної (до 01.02.2015 чи після 01.02.2015), до якої складаються такі розрахунки коригування.

Розрахунки коригування, які складені у відповідності до норм Кодексу до 1 лютого 2015 року, але з будь-яких причин не відображені в деклараціях за ті звітні періоди, в яких такі розрахунки коригування складено, до декларації за лютий 2015 року не включаються. Такі розрахунки коригування включаються до податкової звітності тих звітних періодів, в яких такі розрахунки коригування складено, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій за такі звітні періоди.

2. Особливості заповнення окремих рядків розділів III та IV податкової декларації з податку на додану вартість

Щодо відображення в декларації за лютий 2015 року сум залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (далі - реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу);

або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу, у редакції, що діяла у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, включають в себе:

від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу та відображеної в рядку 20.2 декларації за січень 2015 року;

залишки від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та відображені в рядку 24 декларації за січень 2015 року;

непогашені станом на 01.02.2015 залишки від'ємного значення, задекларовані в рядку 23.2 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів;

непогашені станом на 01.02.2015 залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку в рядку 23.1 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Вказані суми залишків, непогашені станом на 01.02.2015, обліковуються у додатку 2 (Д2) до декларації до їх повного погашення.

Слід зазначити, що порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (стаття 200 Кодексу), який діяв до 2015 року, визначено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду - лютий 2015 року (рядок 18). Вказана сума не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування.

Решта непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення в розділі III декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються. Показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період - березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.

Щодо особливостей заповнення деяких рядків розділів III та IV декларації.

До рядка 20.1 розділу III декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.

Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі IV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.

До рядка 20.1 розділу III декларації починаючи зі звітного періоду - березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року).

До рядка 20.2 розділу III декларації переносяться з рядка 27 розділу IV декларації та графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року та на які згідно із задекларованим платником бажанням відповідно до підпункту "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в поточному звітному (податковому) періоді було збільшено розмір реєстраційної суми з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Наприклад, платник задекларував бажання збільшити реєстраційну суму на 10 тис. грн. у декларації за лютий 2015 року, яку подав до контролюючого органу 10.03.2015. Реєстраційну суму збільшено 23.03.2015. У такому випадку сума 10 тис. грн. має бути зазначена платником у рядку 27 розділу IV декларації за березень 2015 року, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року та перенесена до рядка 20.2 розділу III такої декларації.

У рядку 20.3 розділу III декларації вказується сума, на яку збільшено/зменшено залишок від'ємного значення, сформованого після 1 лютого 2015 року, за результатами перевірки контролюючого органу.

Збільшення/зменшення за результатами перевірки контролюючого органу залишку від'ємного значення, сформованого до 1 лютого 2015 року, вказується в графі 10 додатка 2 (Д2) до декларації за звітний період, в якому було винесено та узгоджено рішення за результатами перевірки, та переноситься до рядка 28 розділу IV такої декларації.

Інформація про податкове повідомлення-рішення, яким збільшено/зменшено залишок від'ємного значення податку зазначається в окремій таблиці "*** Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення", що міститься після розділу IV декларації.

Сума, на яку збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами подання уточнюючого розрахунку, вказується в рядку 29 розділу IV декларації того звітного періоду, в якому подано такий уточнюючий розрахунок як самостійний документ, або того звітного періоду, за який подається декларація, якщо уточнюючий розрахунок подано як додаток до декларації. До цього рядка включається лише уточнення показників звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року. Ця ж сума вказується і в графі 11 додатка 2 (Д2) до такої декларації.

Додаткове поле в рядку 22.1 розділу III декларації передбачено для відображення реєстраційної суми податку, обчисленої на момент подання такої декларації, а рядок 22.1 передбачений для відображення суми перевищення від'ємного значення, що зазначено в рядку 22 декларації над реєстраційною сумою, вказаною у додатковому полі в рядку 22.1.

Водночас у період роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість у тестовому режимі, податкові накладні реєструються платниками податку в ЄРПН без обмеження реєстраційною сумою, а тому у тестовий період реєстраційна сума може мати від'ємне значення.

Таким чином, з метою недопущення некоректного заповнення показників податкової звітності з ПДВ за звітні періоди з лютого 2015 року до завершення тестового режиму роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість:

якщо реєстраційна сума має позитивне значення, то така сума зазначається в додатковому полі рядка 22.1 декларації, а в рядку 22.1 декларації відображається сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою. Така сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою переноситься до рядка 24 декларації;

якщо реєстраційна сума має від'ємне значення, то в додатковому полі рядка 22.1 декларації зазначається "0", а сума від'ємного значення з рядка 22 декларації переноситься до рядка 22.1 та рядка 24 декларації.

Значення рядка 23 декларації розподіляється за напрямами використання повністю або частково у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за його наявності (вказується в рядку 23.1), та/або підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (вказується в рядку 23.2). При цьому сума, яка декларується до бюджетного відшкодування, обчислюється в додатку 3 (Д3) до декларації, а значення рядка 23.2 не може бути більшим за значення рядка 3 додатка 3 (Д3) до декларації.

У рядку 23.3 вказується сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Значення цього рядка обчислюється як різниця значень рядків 23 та 23.1, 23.2.

Звертаємо увагу, що при заповненні рядка 25.2 декларацій 0121 - 0123, 0130 обов'язковим є заповнення поля декларації "**** Реквізити спеціального рахунку" для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника.

3. Особливості заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість

Загальне правило заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації:

всі підсумкові показники по кожній графі таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказуються в рядку "Усього", який завжди є першим рядком таблиці;

розшифровка показника рядка "Усього" кожної графи таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації здійснюється в хронологічному порядку, починаючи зверху із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку відображається найближча дата до дати подання декларації, під нею - більш рання дата;

не можуть бути одночасно заповнені в одному рядку графи 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації (так, наприклад, якщо в одному звітному періоді платником було одночасно задекларовано від'ємне значення двох різних категорій, такі суми вказуються в різних рядках та відповідних графах таблиці 1 додатка 2 (Д2) з однаковою датою у графі 1).

У графі 1 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказується звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення, яка відповідає категорії такої суми, зазначеній у графах 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації.

Графи 1 - 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум, що відображаються в графах 2 - 5. Спочатку зверху у графі 1 зазначається звітний період, в якому виникло значення графи 2 ("січень 2015 року" у форматі "01.2015"), потім нижче - в хронологічному порядку (з більш нової дати до більш давньої) звітні періоди, в яких виникли значення графи 3, потім - 4, в останню чергу - графи 5.

До граф 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року переносяться показники декларації за січень 2015 року та у відповідних випадках - попередніх звітних періодів у розрізі категорій такого від'ємного значення та звітних періодів їх виникнення.

Так, наприклад:

непогашений станом на 01.02.2015 залишок суми, яка була задекларована до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів у тій її частині, яка виникла у грудні 2014 року, повинна бути вказана в графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, а в графі 1 рядка, в якому вказана ця сума, зазначається звітний період "грудень 2014 року" у форматі "12.2014";

непогашений станом на 01.02.2015 року залишок суми, яка була задекларована до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у тій її частині, яка виникла у листопаді 2014 року, повинна бути вказана в графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року у наступному рядку після (нижче) суми, яка була задекларована в грудні 2014 року, а в графі 1 рядка, в якому вказана ця сума, зазначається звітний період "листопад 2014 року" у форматі "11.2014";

сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та сума податку на додану вартість, що була заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, вказані в рядках 24 та 23.1 відповідно декларації за грудень 2014 року, будуть вказані в різних рядках таблиці 1 додатка 2 (Д2) в графах 3 та 5 відповідно, але при цьому в кожному з цих рядків у графі 1 має бути вказаний звітний період "грудень 2014 року" у форматі "12.2014".

У графі 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказується сума від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 20.2 декларації за січень 2015 року), зменшена на суму, зазначену в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року. В графі 1 у цьому випадку вказується звітний період - січень 2015 року у форматі "01.2015".

При цьому якщо частина значення рядка 20.2 декларації за січень 2015 року, яка відповідає сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у звітному податковому періоді, була перенесена до рядка 22 декларації за січень 2015 року та до рядка 23.1 декларації за січень 2015 року або до рядка 24 такої декларації (згідно з підпунктом "б" пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу), то в графу 2 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року переноситься залишок значення рядка 20.2 декларації за січень 2015 року, не перенесений до рядків 23.1 та 24 декларації за січень 2015 року та не зазначений в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року.

У графі 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 24 декларації за січень 2015 року) за мінусом суми, що була включена до графи 20.1 декларації за лютий 2015 року. При цьому значення рядка 24 вказується в рядку "Усього", а розподіл цієї суми в розрізі звітних періодів її виникнення (з більш нової дати до більш давньої) зазначається нижче в цій же графі виходячи з показників, задекларованих платником у додатку 2 (Д2) до декларації за січень 2015 року, у хронологічному порядку.

У графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказуються суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 (рядок 23.2 декларацій попередніх звітних періодів).

У графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказуються залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 (рядок 23.1 декларації за січень 2015 року та попередніх звітних періодів у межах непогашених (невідшкодованих) залишків).

Для коректного заповнення сум, які вказуються в графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, платникам податку доцільно до дати подання такої декларації звернутися до контролюючого органу, в якому такий платник податків перебуває на обліку, для звірки залишків від'ємного значення станом на 01.02.2015 у розрізі податкових періодів їх виникнення.

Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, за винятком непогашеного залишку сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, та суми, що була включена до графи 20.1 декларації за лютий 2015 року, повинні бути повністю перенесені до граф 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. Ці суми надалі можуть бути спрямовані або для врахування у збільшення реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) або задекларовані до повернення платнику на поточний рахунок у порядку, що діяв у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Непогашений залишок сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, переноситься до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації повністю або частково за бажанням платника.

Таке рішення платник податку повинен прийняти одноразово та відобразити в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року.

Це обумовлено тим, що у випадку, якщо платник має бажання отримати залишки сум бюджетного відшкодування, які залишилися невідшкодованими станом на 01.02.2015, як бюджетне відшкодування на рахунок у банку, такі суми не переносяться до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року і продовжують обліковуватися в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКПП) та відшкодовуються на рахунок платника у банку згідно з нормами Кодексу.

Суми, вказані в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.

Залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та перенесені до граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, знімаються з обліку в ІКПП та надалі обліковуються в розділі IV декларації та в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації в наступних звітних періодах до повного їх погашення.

Сума від'ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати для збільшення реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу просимо згідно з підпунктом "а" на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі (вказується словами) збільшити розмір суми податку, на яку ми маємо право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу" (далі - поле "а" додатка 2 (Д2) до декларації), та додатково вказується цифрами в окремому полі електронної форми податкової декларації (дублює суму, вказану словами). Ця сума не може бути більшою за значення графи 14 (рядок "Усього") додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.

Сума податку, яку вказано в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду не вказується, а переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому відбулося збільшення реєстраційної суми. Якщо в рахунок збільшення реєстраційної суми зарахована тільки частина суми, вказаної в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, то до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься тільки та сума податку, на яку фактично збільшено реєстраційну суму.

Таким чином, перший раз графа 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації може бути заповнена тільки у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року (якщо збільшення реєстраційної суми відбудеться у березні 2015 року) та наступних звітних періодах.

Сума від'ємного значення, яку платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу просимо згідно з підпунктом "б" суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі _______ гривень (зазначається словами) (вказується значення рядка 3 таблиці 2 Д2) повернути на рахунок у банку" (далі - поле "б" додатка 2 (Д2) до декларації) у розмірі, не більшому за суму, розраховану в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації та зазначається в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.

Суми, вказані платником податку в графах 2 - 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, в наступних звітних періодах можуть зменшуватися на суму збільшення реєстраційної суми в поточному звітному періоді (вказується в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та в рядку 27 розділу IV декларації) або шляхом декларування (крім сум, вказаних у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2)) в рахунок бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку (вказується в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та в рядку 30 розділу IV декларації).

Суми, включені до граф 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) в декларації за лютий 2015 року та наступні звітні періоди, можна задекларувати як бюджетне відшкодування на рахунок у банку з дотриманням норм пункту 200.5 статті 200 розділу V Кодексу, і тільки у випадку, якщо ці суми не були задекларовані на збільшення реєстраційної суми. Суми, включені до граф 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації та які платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (зазначені в полі "б" додатка 2 (Д2) до декларації), розраховуються в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації, вказуються в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та переносяться до рядка 30 розділу IV декларації.

Значення сум, вказаних платником податку в графах 2 - 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, може збільшуватися/зменшуватися за рахунок результатів перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення, про що вказується у графі 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, та/або за рахунок показників уточнюючих розрахунків, в яких коригуються залишки від'ємного значення, задекларовані до 01.02.2015, про що вказується у графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації.

Результати перевірки контролюючого органу відображаються у графах 8 - 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому було винесено та узгоджено рішення про збільшення/зменшення залишку відповідного від'ємного значення, що обліковується в додатку 2 (Д2) до декларації. Значення графи 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься до рядка 28 розділу IV декларації.

Сума збільшення/зменшення від'ємного значення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих до декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, відображається у графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому подано такий уточнюючий розрахунок як самостійний документ, або того звітного періоду, за який подається декларація, якщо уточнюючий розрахунок подано як додаток до декларації. Сума уточнення вказується в рядку того звітного періоду, який уточнюється.

У випадку декларування платником у полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації сум на збільшення реєстраційної суми, така реєстраційна сума збільшується на значення рядків з графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, в якій задекларовано таке бажання, в першу чергу за рахунок сум податку, відображених у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, потім - у графах з 4 по 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації відповідно, в розрізі звітних періодів з дотриманням хронологічного порядку формування від'ємного значення, відображеного у цих графах, починаючи з найдавнішого.

Отже, спочатку у збільшення реєстраційної суми зараховується та відповідно переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації звітного періоду, в якому відбудеться таке збільшення, сума від'ємного значення, вказана у графі 5 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім після повного погашення суми, зазначеної в цій графі, - сума від'ємного значення з графи 4 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім суми, відображені у графах 3 та 2 відповідно у такому ж порядку.

Значення рядка "Усього, в т. ч.:" графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься до рядка 31 розділу IV декларації.

Значення графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду у розрізі звітних періодів переноситься до графи 6 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за наступний звітний період.

Лист ДФСУ від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17

Прес-служба ДФС повідомляє

Завдяки фахівцям ДФС понад 2,9 тис. роботодавців підвищили зарплату своїм працівникам

У січні-лютому поточного року завдяки спільним заходам органів ДФС та місцевої влади понад 2,9 тис. суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату своїм працівникам менше мінімальної або на її рівні, підвищили рівень її виплати. За рахунок цього бюджет додатково отримав понад 3,5 млн. грн.

Крім того, за вказаний період виявлено 10 тис. найманих робітників, які працювали без укладання трудових угод з роботодавцями. Вони сплатили до бюджету 1,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та близько 3,2 млн. грн. єдиного внеску.

До державної реєстрації залучено понад 5 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність неофіційно. До бюджету додатково сплачено близько 1,2 млн. грн. податків.

Загалом, з початку 2015 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення виявлено в 62 відс. від загальної кількості перевірених роботодавців. До сплати в бюджет нараховано близько 35 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій. 

За два місяці поточного року платники податків сплатили понад 1,1 млрд. грн. військового збору

Протягом січня-лютого поточного року до державного бюджету надійшло понад 1,1 млрд. грн. військового збору. З них у лютому на обороноздатність України платниками податків сплачено 656,1 млн. грн.

Загалом, з початку адміністрування військового збору з серпня 2014 року бюджет отримав майже 3,7 млрд. грн. військового збору.

Нагадаємо, що справляння військового збору продовжено до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України

Військовий збір було запроваджено з 3 серпня 2014 року за ставкою 1,5 відс. від об’єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і іноземні доходи, нерезиденти з доходами, отриманими в Україні, та податкові агенти.

Об’єктом оподаткування збором для резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

З детальною інформацією щодо адміністрування військового збору можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України.

На «Пульс» ДФС звернулись 1,2 тис. громадян

У січні – лютому 2015 року до антикорупційного сервісу Державної фіскальної служби «Пульс» надійшло майже 1,2 тис. звернень.

Переважна більшість – 86,5 відс., або  понад 1 тис. звернень, стосувалась податкової тематики. З питань митної тематики протягом зазначеного періоду на сервіс зателефонували 158 громадян.

Зокрема, за допомогою сервісу заявники вирішували проблеми, які виникають при подачі звітності та реєстрації податкових накладних – 496 звернень, або 42,3 відс. Щодо організації роботи ДФС та її територіальних  органів надійшло 338 звернень.

 Затримки митного оформлення товарів стосувалось 123 звернення,  перевірок суб`єктів господарювання  - 64 звернення.

У той же час слід відзначити, що саме антикорупційної тематики стосувалось лише 1,5 відс., або 17 звернень. Не залишаються без уваги суб`єктів господарювання та громадян питання роботи ЦОПів та особливості реєстрації платником ПДВ. Стосовно цих тематик за перші два місяці поточного року на «Пульс» надійшло 43 та 51 звернення відповідно.

Станом на 1 березня 2015 року майже 76 відс. звернень були опрацьовані, а заявники сповіщені про результати розгляду.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.

Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість

Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань.  Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати«Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповняти згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої  Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами).

Надходження єдиного податку за два місяці 2015 року зросли на 24 відс. порівняно з 2014 роком

Протягом січня-лютого поточного року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили 1,9 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на 24 відс. У січні-лютому 2014 року від діяльності спрощенців бюджет отримав понад 1,5 млрд. грн.

Понад 70 відс. сплаченої суми надійшло від фізичних осіб-підприємців. За вказаний період вони перерахували до бюджету 1,4 млрд. грн., що на 302,3 млн. грн. більше відповідного періоду минулого року.

Юридичні особи у 2015 році сплатили 496,8 млн. грн. Порівняно з січнем-лютим 2014 року ця сума зросла на 60 млн. грн., тоді бюджет отримав 436,4 млн. грн. єдиного податку.   

Нагадаємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)” зменшено з 6 до 4 кількість груп платників єдиного податку.

Так, до 1 групи включено підприємців, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках або здійснюють господарську діяльність по наданню побутових послуг населенню. Це платники, у яких обсяг доходу до 300 тис. грн. на рік та відсутні наймані працівники.

Друга група – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню, здійснюють виготовлення або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Обсяг доходу у таких платників визначено у розмірі до 1,5 млн. грн. та кількість найманих працівників – до 10 осіб.

У третій групі працюватимуть фізичні особи-підприємці та юридичні особи з обсягом доходу – до 20 млн. грн.., при цьому кількість найманих працівників необмежена.

У четвертій групі перебуватимуть сільгоспвиробники, в яких доля сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік дорівнює або перевищує 75 відс. Кількість найманих працівників для них та обіг коштів необмежені.

Детальніше з новаціями у спрощеній системі оподаткуванняможна ознайомитися на веб-порталі ДФС України.

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

За два місяці запорізькі страхувальники сплатили понад 800 мільйонів гривень

Саме таку суму єдиного внеску з початку року суб’єкти господарювання Запорізької області спрямували на соціальну підтримку суспільно вразливих верств населення. Це на 35 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Третину надходжень єдиного соціального внеску забезпечили бюджетні організації регіону - 276,5 млн. грн., що складає 34,5% від загальної суми. Також лідерами зі сплати ЄСВ залишаються підприємства атомної енергетики, машинобудування та електроенергетики.

Загальні середньомісячні надходження по ЄСВ в 2015 році складають понад 401 млн. грн., що на 17,6 млн. грн. (або на 4,6%) більше минулорічних показників.

  • Зростання середньомісячних нарахувань пов’язано з додатковими надходженнями ЄСВ від бюджетоформуючих підприємств, з виплатою грошового забезпечення мобілізованим військовослужбовцям та у зв’язку із погашенням боргу підприємством з машинобудівної галузі, - пояснив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

У середньому за місяць від фізичних осіб-підприємців надходить 18,3 млн. грн., зокрема від підприємців-"спрощенців" - 15 млн.грн. Також частина платників добровільно перераховує кошти до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, від них за два місяці поточного року надійшло близько 700 тис. грн., в середньому 350 тис. грн. за місяць.

  • Від своєчасних надходжень єдиного соціального внеску залежить наповнення фондів соціального страхування, а це значить, що громадяни можуть розраховувати на державні соціальні гарантії при безробітті, нещасних випадках, професійних захворюваннях, при нарахуванні пенсійного забезпечення тощо, - зазначив Олексій Кавилін.

На Запоріжжі з початку року оформлено експортно-митних операцій на понад 440 мільйонів доларів

Більшу частину оформлених зовнішньоекономічних операцій займає експорт, загальна сума якого склала майже 326 мільйонів доларів, операцій з імпорту було оформлено на 115 мільйонів доларів.

Основним джерелом надходжень податків і зборів по оформлення[ у Запорізькій митниці ДФС традиційно є митні платежі, що стягуються при ввезенні товарів на митну територію України. За січень-лютий 2015 року до державного бюджету надійшло майже півмільярда гривень.

Здебільшого імпортуються такі категорії товарів, як машини, устаткування та транспорт, метали та вироби з них, продовольчі товари, паливно-енергетичні матеріали, продукція хімічної промисловості.

Як зазначив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, нині на митному обліку регіону перебувають близько 2-х тисяч суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Найбільшими платниками податків є запорізькі промислові гіганти.

  • У нинішній економічній ситуації ми розуміємо, з якими труднощами бізнесу доводиться стикатися, тому одним з основних завдань для Запорізької митниці ДФС є створення сприятливих умов для підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, - зазначив Олексій Мужев.

Запорізькі оперативники виявили факти ухилення від податків на шестизначні суми

У сфері протидії фіктивному підприємництву за матеріалами співробітників оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області минулого тижня розпочато 2 кримінальних провадження за ч.3 ст.212 КК України.

Так, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах розпочато кримінальне провадження відносно посадових осіб одного з підприємств обласного центру, які в період 2013-2014 років при здійсненні фінансово-господарської діяльності, пов’язаної з торгівлею різноманітним промисловим обладнанням, ухилились від сплати податків на суму понад 3 млн. 700 тис. гривень, відображаючи у податковій звітності безтоварні операції.

Аналогічне кримінальне правопорушення співробітники оперативного управління виявили вже під час моніторингу податкової звітності та фінансово-господарської діяльності іншого підприємства. Так, посадові особи вказаного суб’єкта господарювання, здійснюючи фінансово-господарську діяльність, у документах податкової звітності відобразили послуги, які були надані лише на папері. Результатом таких дій стала спроба ухилення від сплати податків у сумі понад 4 млн. 600 тис. гривень.

Податкова міліція припинила безліцензійну торгівлю

Минулого тижня співробітники оперативних підрозділів виявили 2 факти реалізації підакцизних товарів без відповідних дозвільних документів. У результаті з незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на суму 37 тис. гривень.

Усього за тиждень роботи запорізьких оперативників ДФС до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 4 кримінальним правопорушенням, у т.ч. 2 – за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) та 2 – за іншими статтями.

Вже сплачено майже 12 мільйонів гривень податку з депозитних доходів запоріжців

Саме така сума податку на доходи фізичних осіб з пасивних доходів громадян надійшла за два місяці поточного року, що складає близько 137% від очікуваних надходжень.

  • У кризовий період, коли державі необхідні кошти для стабілізації економічної ситуації та підвищення обороноздатності нашої країни, додаткові надходження до бюджетів грають надзвичайно важливу роль, - зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року, згідно зі змінами податкового законодавства, за ставкою 20% оподатковуються пасивні доходи громадян, до яких належать проценти на поточний або депозитний рахунок, проценти на вклад у кредитних спілках, дивіденди, роялті, інвестиційний прибуток та інші пасивні доходи.

З початку року понад 60 осіб пройшли перевірку кандидатів на посади до ДФС області

Перш ніж розпочати роботу в фіскальних органах, кандидат повинен пройти відповідну перевірку. З початку року фахівці управління власної безпеки провели 64 такі перевірки.

- Одним з основних пріоритетів діяльності ГУ ДФС у Запорізькій області є|з'являється| активна протидія корупції в податковій і митній сфері. Тому розробка та впровадження заходів антикорупційного спрямування є одним із першочергових завдань. На шляху до їх реалізації зроблено чимало кроків. З початку року співробітники управління власної безпеки області провели понад 30 службових перевірок. За результатами яких 19 матеріалів направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавством, - зазначає в.о. начальника управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області Олег Стадніченко.

 За цими матеріалами розпочато 4 кримінальних провадження та складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Так, співробітники власної безпеки області виявили одного з працівників територіального органу ДФС області, який перевіряючи підприємство, працівник не повідомив, що керівником цієї фірми є близька особа. Незважаючи на це, працівник здійснив документальну невиїзну перевірку підприємства та, встановивши з боку посадових осіб порушення податкового законодавства, не склав адміністративний протокол. Про наявний конфлікт інтересів не повідомив своєму безпосередньому керівнику, чим порушив вимоги ст. 14 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції". Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Неповідомлення про конфлікт інтересів).

Наразі судом винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності працівника територіального органу ДФС у Запорізькій області за вчинення корупційного адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

За результатами службових перевірок управлінням власної безпеки області підготовлено та направлено керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області 11 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку податківців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними 11 співробітникам винесені офіційні застереження.

Співробітники управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області постійно проводять у колективах бесіди та лекції на антикорупційну тематику, з початку року - понад 180.

Запорізькі податківці отримали 18 запитів на інформацію

Протягом двох місяців поточного року до органів ДФС у Запорізькій області надійшло 18 запитів на інформацію. Із загальної кількості запитів, які надійшли, у 2 випадках – фізичні особи, решта – юридичні особи.

 Від інших органів виконавчої влади як розпоряднику інформації надійшло 5 запитів, 16 запитів отримано поштою, 2 - електронною поштою.

За наслідками розгляду запитів по 5 запитам на інформацію було надано роз’яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, у відповідь на 11 запитів надано інформацію, 2 знаходиться на виконанні.

Нагадаємо, право на доступ до публічної інформації гарантується обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Надання права доступу до публічної інформації є забезпеченням прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень.

Детальна інформація про доступ до публічної інформації – на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області :http://sfs.gov.ua

На Запоріжжі спроба "приховати" 3,4 млн. грн. ПДВ не вдалася

Одне з підприємств обласного центру, що здійснювало торгівлю сільськогосподарською продукцією у період, 2012-2014 років відображало у податковій звітності безтоварні операції.

Факт ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 3,4 млн. гривень виявили співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області.

 Відносно посадових осіб розпочато кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України).

Всього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 3 кримінальним правопорушенням, в т.ч. 1 – за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), 1 – за ч.3 ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів, що становить загрозу для життя та здоров’я людей) та 1 – за ст.358 КК України (використання підроблених документів).

Запорізькі оперативники вилучили чверть тонни спиртової суміші, що не встигла перетворитися в "горілку"

Минулого тижня співробітники податкової міліції ГУ ДФС області на території Запорізької області виявили міні-заводик з виготовлення катанки, який організував мешканець у приватному секторі. Він займався виготовленням так званої "горілки", продавав усім охочим, не зважаючи на те, що товар становить загрозу для життя та здоров’я людей.

Співробітники оперативного управління вилучили 140 літрів спирту, 105 літрів спиртовмісної рідини, а також кришки для закупорювання пляшок та пляшки для розливу фальсифікованих алкогольних напоїв.

Також за минулий тиждень співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області виявили 6 фактів реалізації підакцизних товарів без відповідних дозвільних документів. У результаті з незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 100 тис. гривень.

Працівники Запорізької митниці ДФС викрили порушень митного законодавства на 7,3 млн. гривень

Саме на таку суму їх виявлено з початку поточного року. У рамках захисту економічних інтересів України Запорізькою митницею ДФС було заведено 65 справ про порушення митних правил.

Також фахівці Запорізької митниці ДФС спільно із співробітниками Головного управління ДФС у Запорізькій області виявили 2 порушення за фактом зберігання та реалізації тютюнових виробів іноземного виробництва, які були ввезені на митну територію України поза митного контролю. Загальна сума контрабандного товару склала майже 220 тис. гривень.

З початку року українськими судами були прийняті рішення про конфіскацію безпосередніх предметів митних правопорушень на суму понад 271,4 тис. гривень. Саме такою є й сума накладених штрафів.

Що потрібно знати про податковий компроміс?

З 17 січня цього року підприємці можуть скористатися процедурою податкового компромісу. Бізнес має багато запитань щодо практичного застосування цього інструменту. На деякі з них на сторінках нашої газети відповідає заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Руслан Гришко.

  • Чи передбачається звільнення від юридичної відповідальності платників податків за іншими статтями Кримінального кодексу, крім ст. 212, у разі застосування процедури податкового компромісу?
  • Суть податкового компромісу – це звільнення платників податків від юридичної відповідальності за заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, метою податкового компромісу, перш за все, є звільнення від відповідальності добросовісних платників податків.

Враховуючи положення частини п’ятої статті 212 Кримінального кодексу України, щодо звільнення від кримінальної відповідальності платників податків у разі досягнення процедури податкового компромісу, а також склад злочину передбачений вказаною статтею, який визначається як "завдання шкоди державі, суспільству" ,вважаємо, що інші статті КК України (358, 366 тощо, які є допоміжними при кримінальному провадженні за статтею 212 КК України) не повинні застосовуватись до таких платників податків, оскільки відсутній склад злочину у вигляді нанесення збитків державі. Разом з цим, недобросовісні платники податків, які організовували та створювали злочинні схеми, повинні нести відповідальність відповідно до вимог Кримінального кодексу України.

  • При яких строках давності можна застосовувати податковий компроміс?
  • Строки давності починають обраховуватись з 01.04.2011 року. Однак, позиція ВАСУ з цього приводу інша.

Строки давності, починають відлік із дня, наступного за останнім днем подання податкової декларації. Норми підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ не змінюють цього правила. Відповідно до викладеного, уточнюючий розрахунок в порядку податкового компромісу може бути поданий за податкові періоди, щодо яких не минуло 1095 днів з дня, наступного за днем подання податкової декларації за такий період.

При цьому дотримання вимог щодо строків давності необхідно з’ясовувати на момент подання уточнюючого розрахунку з метою досягнення податкового компромісу.

Якщо платником податків у порядку податкового компромісу подано уточнюючий розрахунок за податкові періоди, що добігли кінця до 1 квітня 2014 року, але від дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за такий період минуло понад 1095 днів, у наданні податкового компромісу має бути відмовлено.

Наприклад, платник податків з метою досягнення податкового компромісу подає в січні 2015 року уточнюючий розрахунок із ПДВ за грудень 2011 року. Граничний день подання податкової декларації за грудень 2011 року – 20 січня 2012 року. Відповідно, строки давності за відповідний податковий період починають перебіг 21 січня 2012 року. Отже, останній день, у який платник податків може подати уточнюючий розрахунок у порядку податкового компромісу – 21 січня 2015 року. Після відповідної дати таке право втрачається.

 Разом із тим, з цієї ж дати втрачається право контролюючого органу визначити платникові податків грошове зобов’язання з ПДВ.

Таким чином, строки давності в розумінні Перехідних положень Податкового кодексу України застосовуються аналогічно до строків давності, передбачених для подання уточнюючого розрахунку в загальному порядку згідно зі статтею 50 Податкового кодексу України.

  • Чи підпадають під дію податкового компромісу факти завищення податкового кредиту або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток, у зв’язку із порушенням порядку ведення податкового обліку, не пов’язаними із здійсненням "ризикових" господарських операцій?
  • Пунктом 1 підрозділу 9 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – Кодекс), передбачено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу.

Таким чином, Закон не робить будь-яких уточнень щодо ризикових операцій або ж порушення порядку ведення платником податків податкового обліку.

Будь-які факти порушення ведення податкового чи бухгалтерського обліку, що призвели до завищення валових витрат чи завищення податкового кредиту, підпадають під дію податкового компромісу.

  • Чи може контролюючий орган відмовити платнику податків у застосуванні податкового компромісу на стадії узгодження податкових зобов’язань? Якщо так, то на яких підставах?
  • Закон чітко визначає підстави відмови у застосуванні податкового компромісу у процесі оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР):

- несплата 5% у встановлені строки (10 днів) суми податкового зобов’язання визначеного у ППР, невідповідність сплаченої суми у розмірі 5% до суми, вказаної у відповідному ППР;

- невідповідність заяви про компроміс по ППР та податкового зобов’язання, щодо якого воно подано.

Про їх нетотожність, крім іншого, свідчить пункт 54.3 ст. 53 ПКУ, згідно з яким контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Таким чином, предметом податкового компромісу не можуть бути визначені в податковому повідомленні-рішенні суми від’ємного значення з ПДВ чи податку на прибуток, або суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

  • На якому рівні приймається рішення про застосування або незастосування податкового компромісу?
  • Рішення про застосування/незастосування податкового компромісу приймається органом ДФС, на обліку в якому знаходиться платник податків.
  • Як бути з платниками, які сплатили донараховані зобов'язання по ППР ще до їх узгодження, а потім оскаржили в адміністративному або судовому порядку? Формально такі суми відповідають умовам про податковий компроміс.
  • З огляду на те, що платник податків використав право на оскарження ППР, то сума грошового зобов'язання, що перебуває у судовому провадження у справі є неузгодженою і відповідно платник має право на застосування податкового компромісу. При цьому, необхідно враховувати, що за результатами застосування податкового компромісу у платника податків не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання.
  • Норми Закону та Методичних рекомендацій не містять положень щодо того, чи може платник податку повторно протягом встановленого терміну (до 17.04.2015 року) звернутись із заявою про податковий компроміс у випадку, коли виникли нові обставини.
  • Враховуючи ту обставину, що платник податків має право оскаржити будь-яке ППР з урахуванням строків давності (3 роки) і таке ППР вважається неузгодженим з моменту порушення провадження у справі, останній може повторно звернутись з заявою про застосування процедури податкового компромісу.

Разом з цим, згідно з п.8 підрозділу 9² розділу ХХ Податкового кодексу України після досягнення податкового компромісу такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

  • Який порядок досягнення податкового компромісу та відображення при оформленні відповідних матеріалів перевірки за умови подання суб'єктом господарювання Заяви про компроміс по ПДВ та податку на прибуток, у разі, якщо суми податку на додану вартість з придбання товарів (робіт, послуг) у складі ПК відображено (наприклад, як аванси 2013 року), проте ще не віднесені до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкту оподаткування зазначеного періоду та включатимуться до складу витрат в майбутніх звітних періодах?
  • Податковий компроміс може бути розповсюджений виключно на факти заниження податкових зобов’язань, зазначених у вже поданих деклараціях з податку на прибуток та ПДВ. Тому у матеріалах перевірок можуть бути відображені лише ці факти.
  • Чи буде застосовуватись податковий компроміс для підприємств, які ліквідуються?
  • Закон не передбачає обмежень для окремої категорії платників.
  • Чи є підставою для відмови у наданні податкового компромісу подання платником податків уточнюючого розрахунку із визначенням завищення витрат чи податкового кредиту виключно по взаємовідносинам з одним ризиковим контрагентом при наявності у вказаному податковому періоді взаємовідносин з іншими контрагентами, відносно яких є відомості, що вони не виконують обов’язки щодо сплати податків та мають ознаки фіктивності?
  • Передбачена Законом процедура податкового компромісу надає право платнику податків подати уточнюючі розрахунки та сплатити 5 відсотків сум занижених податкових зобов’язань по відповідних господарських операціях, які він зазначає у переліку опису операцій, що додається до уточнюючого розрахунку та не передбачає відмови контролюючого органу у досягненні податкового компромісу лише в зв’язку з тим, що платником податків було скориговано податковий кредит та/або по окремих суб’єктах господарювання.



Новости Бердянска
сегодня, 4 октября, четверг
вчера, 3 октября, среда

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Акция! 1000 бонусов за 500 гривен в чеке
Акция! 1000 бонусов за 500 гривен в чеке

 07 Сентября - 05 Октября

 Спортландия (Азовский проспект, 14)

«Киев модерн-балет» Раду Поклитару. Кармен.TV
«Киев модерн-балет» Раду Поклитару. Кармен.TV

 05 Октября

 19:00

 ГДК (пл. 1-го Бердянського Совета, 3)

120 - 350 UAH

МОЯ NOVELLA
МОЯ NOVELLA

 05 Октября

 21:00

 КРЦ «Daktus» (ул. Горького, 17а)

50 UAH

Fashion club Daktus-Перезагрузка
Fashion club Daktus-Перезагрузка

 06 Октября

 22:00

 КРЦ «Daktus» (ул. Горького, 17а)

50 UAH

Подробная афиша