Информация от Бердянской налоговой инспекции на 31 марта

01.04.2015 · 16:45 · Просмотров - 1456

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 31 марта

Бердянська ОДПІ повідомляє

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку

Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.

Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.

Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста! 

Вперше за І квартал 2015 року вказуємо у формі № 1ДФ військовий збір

У новій формі № 1ДФ передбачено два розділи:

- Розділ І - Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку;

- Розділ ІІ - Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір.

Зокрема, в розділі ІІ відображається "Військовий збір" - загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору й загальна сума перерахованого в бюджет військового збору.

У рядках розділу ІІ не вказуються відомості про фізичну особу - платника податків, якому нараховані доходи у вигляді відсотків, виграшів (призів) у лотерею й доходів, з яких утримується військовий збір.

Вперше нову форму № 1ДФ потрібно подавати вже за результатами першого кварталу 2015 року.

Наказ Мінфіну "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) і Порядку заповнення та надання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" від 13.01.2015 р. № 4 набуває чинності  з 01.04.2015 р.

Платникам податку на додану вартість

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ на правильне заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в податковій інспекції за основним місцем обліку (Бердянська ОДПІ, каб.217).

Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку незабаром повинні будуть застосовувати РРО

Платники єдиного податку (фізичні особи - підприємці) не застосовують РРО у таких випадках:

  • при здійсненні діяльності на ринках;
  • при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі;
  • платники єдиного податку першої групи

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016.

Реквізити сервісних центрів.

Назва ЦСО

Адреса ЦСО

Контакти ЦСО

ТОВ

«Славутич-Азов»

м. Бердянськ,

пр. Леніна, 25

3-63-14;

050-456-43-54

Павло Іванович

ФОП

Гончаренко

Ігор Анатолійович

м. Бердянськ,

вул. Свободи, 92

050-454-89-67

Ігор Анатолійович

ФОП

Тараненко Володимир Вікторович

м. Бердянськ,

вул. Червона, 10

7-10-10;

067-945-34-20

050-778-36-17

Володимир Вікторович

ФОП

Тількі

Роман Миколайович

м. Бердянськ,

пр. Праці, 39/14, офіс №5

098-816-28-98

050-986-67-02

avtomatic.com.ua

Роман Миколайович

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району понад 52 мільйони гривень

Протягом січня – березня 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 52,7 мільйонів гривень. Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – 26,6 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 11,2 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 7,8 мільйонів гривень єдиного податку, повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

З початку року платники сплатили 71,4 мільйонів гривень єдиного соціального внеску.

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за І квартал 2015 рік

Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією із організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян.

Як повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц, протягом І кварталу 2015 року до інспекції надійшло 12 письмових звернень громадян, що на 6 звернень більше, ніж за відповідний період 2014 року, з  них  розглянуто 11 звернень, 1 звернення знаходиться на розгляді.

 Зокрема, громадяни повідомляють про можливі порушення податкового законодавства та з’ясовують процедуру відмови від реєстраційного номеру облікової картки платника податку.

Вся інформація, викладена у зверненнях, ретельно відпрацьовується фахівцями та надаються відповіді в терміни передбачені законодавством.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» громадяни мають право вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб.

Особистий прийом громадян керівним складом і посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснюється згідно графіку. З початку року керівним складом та посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснено 15 особистих прийомів. Основні питання порушені громадянами на особистих прийомах стосувалися роз’яснення законодавства відносно плати за землю, реєстрації платників, відмови від реєстраційного номеру облікової картки платника податку.

Новини законодавства

Із 31 березня курс валют установлюватиметься наприкінці дня, а діятиме з наступного

Із 31 березня 2015 року офіційний курс гривні до іноземних валют і курс банківських металів, стосовно яких передбачено щоденне встановлення офіційного курсу, установлюватиметься наприкінці робочого дня й починатиме діяти з наступного робочого дня.

Із цієї самої дати офіційний курс гривні:

  • установлений на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діятиме протягом наступних вихідних або святкових днів;
  • установлений в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починатиме діяти в перший робочий день наступного тижня чи в перший післясвятковий робочий день;
  • до іноземних валют, стосовно яких передбачено встановлення офіційного курсу раз на місяць, установлюватиметься в останній робочий день місяця й діятиме з першого до останнього числа наступного календарного місяця.

Повідомлення про встановлення офіційного курсу оприлюднюватиметься в день його встановлення до 18 години на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

Нагадаємо: нині офіційний курс гривні встановлюється й оприлюднюється в середині робочого дня та діє з часу його встановлення.

Як застосовувати нові умови для понижуючого коефіцієнта ставки ЄСВ

Із 13 березня 2015 року набрав чинності Закон № 219, який доповнив новим п. 9«Прикінцеві положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р.  № 2464-VI .

Понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати, декретних, лікарняних, винагороди за договорами ЦПХ, і роботодавці можуть ним скористатися вже після нарахування виплат за березень 2015 року.

Дані для визначення показників за 2014 рік беруться зі звітності по ЄСВ за відповідні місяці 2014 року.

Із 13 березня до 31 грудня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю й пологами коефіцієнт застосовується, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилася на 20% і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу;

2) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

3) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Така умова не застосовується платниками єдиного внеску, визначеними в абзацах 3 і 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ: фізичні особи — підприємці, фізособи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізособи, які використовують працю найманих осіб на умовах трудового договору.

Зміни в НКУ: військовий збір, НДФЛ і рентна плата

13 березня 2015 року набули чинності  окремі норми Закону України "Про внесення змін у Податковий кодекс України" від 02.03.2015 г. № 211- VІІІ.

Зміни щодо обкладання військовим збором

У відповідність із пп. 1.7 п.16 1 підрозділу 10 роздягнула XX НКУ,  звільняються від обкладання військовим збором доходи, які згідно роздягнула ІV ПКУ не включаються в загальний оподатковуваний дохід фізичних осіб (не підлягають оподатковуванню, обкладаються податком по нульовій ставці), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 НКУ.

Таким чином, обкладанню військовим збором будуть підлягати наступні види доходів, які не обкладаються НДФЛ:

  • відсотки, нараховані на цінні папери, емітовані Мінфіном, і на боргові зобов'язання НБУ;
  • дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховують такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорції (частки) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, і в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів;
  • сума доходу, отримана платником податку за здане (продане) їм вторинна сировина, побутові відходи, лом кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно УКТ ВЭД), залишки й лом електричних акумуляторів з утримуванням свинцю (код 8548 10 91 00 згідно УКТ ВЭД) і лом дорогоцінних металів, проданий НБУ;
  • доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за винятком доходів, оподатковування яких прямо передбачене іншими нормами НКУ;
  • інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ й казначейськими зобов'язаннями України, емітованими Мінфіном, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти.

Суми міжнародної благодійної допомоги переселенцям із зони АТО звільнені від обкладання НДФЛ

Окремо помітимо, що ст. 165 НКУ доповнена підпунктом 165.1.56, згідно з яким у загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабміном, на користь:

- фізичних осіб, що проживають (, щопроживали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО (за винятком територій, на яких органі державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють у повному обсязі свої повноваження), і/або, що вимушено покинули місце проживання у зв'язку із проведенням АТО в таких населених пунктах і взятих на облік в органах соцзащиты;

- фізичних осіб, що проживають на території АР Крим, що й вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією, узятих на облік.

Зміни щодо ставок рентної плати

Законом також передбачене збільшення ставки рентної плати з 20 % до 70 % на природний газ, переданий для потреб населення. Ця норма набуде чинності  1 квітня 2015 року.

Разом з тим при видобутку газу з нововведених свердловин  (після 1 серпня 2014 року) і зареєстрованих у Державному реєстрі нафтових і газових свердловин  протягом  двох років з дати внесення таких свердловин  до Реєстру буде застосовуватися понижувальний коефіцієнт у розмірі 0,55 від запропонованої ставки ренти. У цьому випадку ставка буде становити 38 % замість 70 %.

Змінений Порядок реєстрації платників ПДВ

Мінфін наказом від 02.02.2015 г. № 21 змінив діючий Порядок реєстрації платників ПДВ.

Відповідні зміни набули чинності  10 березня 2015 року.

Документ розроблений на виконання Закону від 28.12.2014 г. № 71- VІІІ і вносить наступні зміни:

- скорочується строк реєстрації платника ПДВ у контролюючому органі з 5 до 3 робочих днів з дати вступу реєстраційної заяви;

- дата реєстрації особи як  платника ПДВ визначається за правилами, установленим п. 183.9 ПКУ;

- установлюється порядок реєстрації платника ПДВ за новими правилами спрощеної системи оподатковування, групам і ставкам єдиного податку, що передбачають або не передбачають сплату ПДВ.

Роз’яснення податкового законодавства

Сплата зобов’язань з ПДВ – з електронного рахунку

Сплата податку на додану вартість до бюджету за звітні періоди починаючи з лютого 2015 року / I квартал 2015 року повинна здійснюватися платником податку з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу.

Для сплати податку на додану вартість до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно перерахувати з поточного рахунку платника на його рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий йому в Казначействі, суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов'язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період.

Таке перерахування на електронний рахунок платнику слід здійснювати не пізніше граничного строку для самостійної сплати податкових зобов'язань, зокрема, для сплати узгоджених податкових зобов'язань за звітний період лютий 2015 року - не пізніше 30 березня 2015 року.

Розрахунки з бюджетом після 01.02.2015 у зв'язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.

Тобто, з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов'язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.02.2015, а суми податкових зобов'язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунку платника, а з його поточного рахунку.

Чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Це визначено пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Нагадуємо, платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року;

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Який порядок оподаткування доходу резидентів, які працюють в представництвах або консульствах іноземних держав

Доходи отримані платниками податків - фізичними особами – резидентами, які працюють в представництвах або консульствах іноземних держав слід розглядати як іноземні, сума яких має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу такого платника. При цьому платник податку зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію.

Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) нерезиденти – це, зокрема дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи.

Відповідно до положень п.п. 163.1.3. п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.  При цьому п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлено, що якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п.13.5 ст.13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримано такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку.

Як оподатковується дохід фізичної особи при отриманні товару зі знижкою від юридичної особи

Сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка поширюється на будь – якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Нагадуємо, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначений розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Як відобразити в річній декларації про майновий стан та доходи ПДФО при отриманні інвестиційного прибутку лише в декількох місяцях звітного року

Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами здійснюється у додатку 3 до податкової декларації про майновий стан і доходи.   

 При цьому, незалежно від кількості місяців, в яких протягом року було отримано інвестиційний прибуток, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлений п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Як подавати декларацію з акцизного податку, якщо різні коди КОАТУУ

Суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів декларацію з акцизного податку подають до фіскального органу, що обслуговує адміністративно-територіальну одиницю (за кодом КОАТУУ), на якій розташовано пункт продажу підакцизних товарів, а саме:

- якщо один або декілька пунктів продажу товарів знаходяться в одній адміністративно-територіальній одиниці (тобто за одним кодом КОАТУУ), то декларація подається до органу фіскальної служби, що обслуговує цю адміністративно-територіальну одиницю;

- якщо декілька пунктів продажу товарів, знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях (тобто мають різні коди КОАТУУ), але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним органом фіскальної служби (наприклад, об'єднана ДПІ), то декларація подається до одного органу фіскальної служби, що обслуговує відповідні адміністративно-територіальні одиниці з різними кодами КОАТУУ.

- якщо декілька пунктів продажу товарів знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях (тобто мають різні коди КОАТУУ), при цьому кожна адміністративно-територіальна одиниця обслуговується окремим фіскальним органом, декларація подається до кожного фіскального органу, що обслуговує відповідну адміністративно-територіальну одиницю за місцем продажу підакцизних товарів.

Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України «Щодо порядку декларування акцизного податку» від 23.02.2015 №6036/7/99-99-19-03-03-17.

Підприємства сфери послуг повинні застосовувати РРО

З 1 січня 2015 року підприємствам, які здійснюють діяльність у сфері послуг за готівкові кошти необхідно проводити оплату за надані послуги через реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Такі РРО повинні забезпечувати надання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Разом з тим, до 1 липня 2015 року для підприємств сфери послуг передбачено перехідний період. Так, тимчасово до 1 липня 2015 року такі суб'єкти господарювання звільняються від санкцій у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків РРО не застосовують.

Вимога щодо застосування РРО в сфері послуг передбачена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 №71-VIII.

Застосування РРО фізичними особами - платниками єдиного податку третьої групи

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльності здійснюється на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

При цьому, застосування РРО платниками третьої груп розпочинається з 01 липня 2015 року

Отже з 1 липня 2015 року фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку повинні використовувати РРО (крім торгівлі на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі)

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодекcу.

Зняття з обліку фізичним особам – підприємцям, місцем проживання яких є територія ВЕЗ «Крим»

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України від 12 серпня 2014 року
№ 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, та припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території, місцем проживання яких (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та даними відповідних реєстрів) є тимчасово окупована територія, здійснюється за рішенням таких осіб за місцем їх перебування, зареєстрованим відповідно до законодавства. Це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 541 «Про порядок припинення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності особам, які переселилися з тимчасово окупованої території, за їх рішенням» (далі – Постанова № 541).

Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням або припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, здійснені відповідно до цієї постанови, передаються до відповідного територіального органу Державної фіскальної служби за місцем перебування осіб, зареєстрованим відповідно до законодавства, для зняття таких осіб з обліку в установленому порядку.

Пунктом 2 Наказу Міністерства фінансів України від 17.11.2014 № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», що зареєстрований у Мін’юсті 17.11.2014 за № 1453/26230 (далі – Наказ) визначено, що у разі отримання відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням або припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб відповідно до Постанови № 541 контролюючі органи за місцем перебування осіб, зареєстрованим відповідно до законодавства, здійснюють обробку таких відомостей та проводять заходи щодо зняття таких осіб з обліку у порядку, визначеному у пункті 11.32 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року N 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за N 503/25280.

Умови встановлення ліміту готівки в касі в особливий період

Спеціалісти ДФС у своїй системі «ЗІР» (підкатегорія 109.16) роз’яснили, що в умовах особливого періоду підприємства, організації узгоджують з обслуговуючим банком розрахунок ліміту залишку готівки в касі. Ініціатором процедури узгодження є обслуговуючий банк. Для підприємств, організацій, які не узгодили з банком такий розрахунок, зазначений ліміт має вважатися нульовим, а не здана підприємством, організацією на кінець робочого дня готівка — понадлімітною.

Готівкові кошти, які надходять до кас підприємств, організацій мають здаватися ними в повному обсязі до уповноваженого банку в порядку та строки, що узгоджені з банком, і зараховуватися на їх поточні рахунки не пізніше наступного робочого дня.

Підприємства й організації не мають права накопичувати у своїх касах готівку для здійснення майбутніх витрат (у тому числі — на заробітну плату, виплати соціального характеру) до встановленого строку їх виплати.

В особливий період уповноважені банки ведуть систематичний облік підприємств та організацій, які мають постійну готівкову виручку.

У разі настання обставин, що унеможливлюють здавання підприємствами й організаціями готівкових коштів до уповноважених банків, підприємства та організації можуть перевищувати ліміт залишку готівки в касі, одночасно вживаючи заходів для забезпечення щонайскорішого здавання понадлімітних коштів до таких банків або мобільних підрозділів банків.

Як обчислити зобов’язання з екоподатку при здійсненні скидів забруднюючих речовин  безпосередньо у водні об'єкти

Державна фіскальна служба України в листі від 20.03.2015 р. № 9485/7/99-99-15-04-01-17 надала роз’яснення щодо оподаткування екологічним податком скидів забруднюючих речовин (зі зворотними водами) безпосередньо у водні об'єкти, на які в дозволі встановлені норми гранично допустимого скиду у вигляді показника «мінералізація».

Зокрема, роз’яснено, що в такому випадку податкове зобов’язання з екологічного податку обчислюється як алгебраїчний добуток загального у звітному (податковому) періоді обсягу зворотних вод на величину «мінералізації» та наведеної у п. 245.2 ПКУ ставки екологічного податку, встановленої для забруднюючих речовин відповідної групи.

Водночас у листі зауважено, що одиницею виміру поняття «мінералізація» є співвідношення маси всіх видів забруднюючих одиниць до одиниці обсягу зворотної води.

Як підприємству отримувати компенсацію середнього заробітку мобілізованих працівників: документи та процедура

Уряд постановою від 04.03.2015 р. № 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа структурному підрозділу з питань соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, який має бути погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, у частині підтвердження призову та проходження військової служби.

Форма такого звіту наведена в додатку 1 до цього Порядку.

У подальшому місцеві управління соціального захисту населення подаватимуть відповідні копії звітів до обласних департаментів соціального захисту облдержадміністрації, а ті вже щомісяця до 23 числа подають зведені звіти до Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики перераховуваме бюджетні кошти місцевим  управління соціального захисту населення, а останні вже спрямовуватимуть відповідні компенсації підприємствам, установам, організаціям.

Водночас обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Виплата компенсації має проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Оподаткування, нарахування і сплата ЄСВ на компенсацію проводяться відповідно до ПКУ і Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Чи діє податковий компроміс для сільськогосподарських підприємств-спецрежимників

Процедура досягнення податкового компромісу для сільськогосподарських підприємств, які є суб’єктами спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ та які подають окрему декларацію за наслідками пільгової діяльності, не застосовується.

Таку позицію фахівці ДФСУ пояснюють тим, що за податковою декларацією, яку подають за результатами застосування спецрежиму, суми ПДВ до бюджету не сплачуються. Відповідно, уточнюючий розрахунок у межах податкового компромісу до такої декларації не може бути поданий.

Щодо виправлення помилок у звіті з ЄСВ

Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник згідно п. 2.17 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 №454.

Відповідно п. 2.10 Порядку звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.8 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Наприклад, у разі виявлення помилки щодо невключення заробітної плати працівника у звіт за звітний період страхувальник не має права після закінчення терміну подання цього звіту повторно формувати та подати до територіального органу ДФС звіт з типом "початкова", а повинен виправити помилку як донарахування сум єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої і в попередніх звітних періодах у звіті (Додаток 4) за наступний місяць, а саме у таблиці 6, із застосуванням коду типу нарахування 2 "сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску" на підставі п. 4.9 розділу IV Порядку.

Згідно п. 5.2 розділу V Порядку у разі виявлення страхувальником самостійно недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу ДФС необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями на одну застраховану особу разом з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей.

Лист ДФСУ від 16.03.2015 р. N 8696/7/99-99-11-03-01-17

Окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року.

При цьому, якщо у суб'єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

Норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв встановлена пп. 10 п. 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"  від 28.12 2014 року N 71-VIII.

Сплата військового збору підприємцями на загальній системі оподаткування

Об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Фізичні особи - підприємці (крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування) за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу.

При цьому підприємці відображають суму військового збору  в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік, отже терміни сплати військового збору для підприємців на загальній системі оподаткування - до 19 лютого 2016 року.

Порядок сплати військового збору визначений п. 16- 1  підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Як оподатковується дохід фізичної особи при отриманні товару зі знижкою від юридичної особи

Сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка поширюється на будь – якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Нагадуємо, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Декларування доходів

Чи потрібно подавати річну декларацію фізичній особі, яка отримувала доходи від продажу населенню власної сільськогосподарської продукції, за наявності довідки за ф. 3-ДФ?

Пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені випадки коли обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, зокрема від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто доходи, які перелічені у ст. 165 ПКУ.

Згідно з п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір цих земельних ділянок, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Разом з тим, у разі, якщо розмір земельних ділянок наданих для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При цьому, якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом (у т.ч. фізичній особі), поняття якого визначено п.п 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий платник зобов’язаний включити суму цих доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ). Для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, такий платник податку відповідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ зобов’язаний вести облік доходів і витрат та подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов’язковим.

Щодо довідки за ф. 3-ДФ, то згідно Порядку її видачі, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17 січня 2014 року № 32, вона є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках. При цьому, у довідці зазначаються, зокрема, вид використання земельної ділянки та розмір земельної ділянки у гектарах.

Отже, у разі продажу фізичною особою іншій фізичній особі, самостійно вирощеної сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, такі доходи, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому, розмір земельної ділянки можна підтвердити даними, зазначеними у довідці за ф. 3-ДФ.

У разі якщо розміри земельних ділянок перевищують норми встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставками 15(20)%, встановленими п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Коментар: «З 01.01.2015 ставки податку на доходи з фізичних осіб, визначені п. 167.1 ст. 167 ПКУ змінено з 15% та/або 17% на 15% та/або 20%».

Чи необхідно ФО подавати річну декларацію у разі отримання протягом звітного року від декількох податкових агентів доходів у вигляді заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими договорами та пасивних доходів, загальна річна сума яких перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного податкового року?

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодексу) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов’язковим.

Підпункт «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу передбачає подання податкової декларації за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

 Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені вище, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно з цим підпунктом.

 При цьому, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).(п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Чи потрібно ФО подавати декларацію про майновий стан і доходи, якщо протягом року було отримано доходи у вигляді процентів по депозиту від двох та більше податкових агентів?

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) визначений ст. 179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п. «б» п. 179.4 ст. 179 якого платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в інших випадках, визначених розділом ІV ПКУ.

Так, особливості нарахування (виплати) та оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів у вигляді процентів визначені п. 170.4 ст. 170, згідно з п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), само зайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.. 8 та розділом IV ПКУ (п.п. 14.1.180. п. 14.1. ст.14 ПКУ).

Відповідно до абз. 3 п.п. 170.4.1. п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1. п. 170.4 ст. 170 ПКУ, доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Отже, якщо фізична особа протягом звітного податкового року отримувала лише доходи у вигляді процентів по на вкладний (депозитний) рахунок, які нараховувалися податковими агентами, незалежно від їх кількості, то у такої особи не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації оскільки вказані доходи оподатковуються податковими агентами під час їх нарахування.

За якою податковою адресою повинна подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО ФО, якщо вона зареєстрована (прописана) в одному місці, а дохід отримує в іншому?

Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно із п. 179.7 ст. 179 ПКУ сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи ФО, яка отримала доходи від операцій продажу (обмін) майна, дарування протягом звітного року та при нотаріального посвідчення договорів був сплачений ПДФО?

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Чи необхідно ФО подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, якщо вона протягом звітного року отримував доходи від декількох податкових агентів?

Відповідно до п.п.«є» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VІ із змінами та доповненнями, платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Порядок декларування доходів, отриманих громадянами  від надання послуг репетиторства  іншим громадянам

Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року доходи не від податкових агентів, зокрема,  від надання послуг репетиторства,   зобов’язані  до 1 травня року, що настає за  звітним,  надати  податкову декларацію в якій відобразити  суму  отриманого доходу, суму сплаченого протягом звітного  року податку та податкового зобов'язання.  Сума податкового зобов'язання, зазначена  в   податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Порядок декларування доходів,  отриманих  громадянами  від надання в найм (оренду) нерухомого майна 

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому  такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.  Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Фізичні особи, які протягом року отримують доходи не від податкових агентів, зокрема,  орендну плату від іншої особи,  подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за  звітним та  зобов'язані самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій  податковій декларації.

Таким чином у разі надання в оренду нерухомого майна  фізичною особою іншому громадянину,  така фізична особа зобов’язана протягом 40 календарних днів, після останнього дня  звітного  кварталу самостійно сплатити податок   на доходи  фізичних осіб з отриманого доходу за ставкою  пункту  167.1 статті 167  ПКУ та  надати   до 1 травня року, що настає за  звітним,  надати  податкову декларацію в якій відобразити  суму  отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного  року податку та податкового зобов'язання.  Сума податкового зобов'язання, зазначена  в   податковій декларації сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Акцизний податок

  1. Як розраховувати суми податкового зобов'язання з акцизного податку та податку на додану вартість з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів?

Базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), а у разі неприйняття такого рішення цей податок справляється із застосуванням мінімальних ставок (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу). Отже, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, Кодексом передбачена єдина ставка податку - 5 відсотків.

Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦ: 105 х 5, де

ФРЦ - фактична роздрібна ціна, за якою реалізують нафтопродукти.

Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПЗпдв) складатиме:

ПЗпдв = (ФРЦ - Пза): 120 х 20.

Роз'яснення щодо платників акцизного податку, бази, об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібних продажів, а також приклад обчислення суми податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів надано листом ДФС від 20.01.2015 N 1519/7/99-99-19-03-03-17 який розміщено на офіційному сайті ДФС (банер "Податкові зміни - 2015").

  1. Чи є об'єктом оподаткування акцизним податком операції з відпуску підакцизного пального через мережу АЗС, що експлуатується відповідними операторами ринку нафтопродуктів, уповноваженим представникам (безготівковим клієнтам) іншого суб'єкта господарювання при пред'явленні ними старт-картки, бланка-дозволу (талону) чи відомості тощо, шляхом заправки автотранспортних засобів?

Платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

При цьому реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).

При відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 Кодексу.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року N 1442 (далі - Правила N 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2).

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 та п. 35 Правил N 1442).

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил N 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

  1. Хто є платником акцизного податку - оператор ринку нафтопродуктів, експлуатант АЗС, суб'єкт господарювання - посередник чи суб'єкт господарювання, безготівкові клієнти якого отримують нафтопродукти через АЗС?

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Відповідно до Правил N 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил N 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять").

Відповідно до Правил N 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

  1. Хто є платником акцизного податку - комітент чи комісіонер - у разі коли комісіонер від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів, які належать комітенту, через мережу заправних комплексів за готівку або із застосуванням банківських платіжних карток та проводить розрахункові операції на повну суму покупки?

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж, зокрема, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також палива моторного альтернативного безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзаци перший та другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону N 265, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).

Відповідно до Правил N 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил N 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять").

Відповідно до Правил N 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Таким чином, платником податку з роздрібних продажів підакцизних товарів є комісіонер, тобто особа, яка від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів через мережу заправних комплексів через колонки.

  1. Яким чином можна визначити та документально підтвердити, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів проведена безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків?

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять":

роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Відповідно до Правил N 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил N 1442).

Згідно із Законом N 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, здійснення якої документально підтверджується як для розрахункової операції (оформлення відповідного розрахункового документа).

Електронне адміністрування ПДВ

Яким чином платник податку може реалізувати своє право щодо отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка, а також суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п. 2 Порядоку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Які реквізити слід зазначати у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ?

Відповідно до п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку па додану вартість» (далі - Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку мас право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються платникам автоматично. Для їх відкриття центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриваються ці рахунки, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника.

Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 із змінами (далі - Інструкція № 22).

Реквізити у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ заповняються згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до Інструкції № 22.

Чи необхідно проводити уточнення показників податкових декларацій з ПДВ за податкові періоди, наступні за періодом, за який подано уточнюючий розрахунок, у якому змінюється значення рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ?

При заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у разі виправлення показника рядка 20.2 значення із графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 податкової декларації з ПДВ за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Тому, незалежно від того, до якої податкової декларації з ПДВ платником податку подається уточнюючий розрахунок, у разі виправлення показника рядка 20.2 цієї податкової декларації з ПДВ, таке значення враховується при визначенні значення рядка 21.1 податкової декларації з ПДВ за звітний період, у якому подано уточнюючий розрахунок.

Який порядок відображення постачальником в обліку з ПДВ операції з постачання товарів/послуг, за якою не складена (але мала бути складена) податкова накладна та не відображено податкові зобов’язання?

За операцією з постачання товарів/послуг, за якою у звітному податковому періоді не складено податкову накладну, податкове зобов’язання в податковій декларації з ПДВ відображається на підставі документу бухгалтерського обліку.

У разі виявлення факту нескладення у минулому звітному податковому періоді за операцією з постачання податкової накладної і не відображення за такою операцією в податковій декларації з ПДВ податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок та уточнюючий додаток 5 до такої податкової декларації з ПДВ. В уточнюючому додатку 5 зазначена операція відображається в рядку «Інші».

Який порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, яка складена за операцією з постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ і на дату складання не підлягала реєстрації в ЄРПН?

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями, передбачено, що розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку незалежно від того, збільшується чи зменшується сума операції в результаті коригування.

Якщо платник податку після 1 січня 2015 року складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис.грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, і сума податку після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис.грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в ЄРПН не підлягають.

У разі якщо платник податку після 1 січня 2015 року до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис.грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, складає розрахунок коригування, і сума податку після проведення коригування перевищує обсяг в 10 тис.грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна підлягають реєстрації в ЄРПН. При цьому в ЄРПН спочатку реєструється податкова накладна, а після неї розрахунок коригування, який складається в електронній формі.

Чи складається та реєструється в ЄРПН податкова накладна при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ?

Пунктом 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому відповідно до п. 201.5 ст. 201 ПКУ та п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012, із змінами та доповненнями для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 - 11).

Таким чином, за операціями з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування, або місце постачання яких визначено за межами митної території України, податкові накладні не складаються.

Податковий компроміс

Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?

Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу

Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом  2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України  від 17.01.2015 № 13) поширюється на:

  1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
  5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податки, до яких може бути застосовано процедуру податкового компромісу

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

За якою формою подається заява про намір досягнення податкового компромісу під час судового чи адміністративного оскарження та на протязі якого терміну платник зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання?

Заява про компроміс по податкових повідомленях – рішеннях для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов’язань подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі.

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

 Сплата платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання здійснюється протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання.

Який термін сплати податкових зобов’язаннь, які визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні при застосуванні процедури податкового компромісу?

Відповідно до п. 5 підр. 9 прим. 2 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому п. 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Чи можливо застосувати процедуру податкового компромісу до донарахованих контролюючим органом сум податку, штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, щодо яких відбувається процедура адміністративного або судового оскарження, а також процедура розгляду касаційної скарги на рішення суду?

Процедура податкового компромісу поширюється на неузгоджені суми податкових зобов’язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. Під час касаційного оскарження процедура податкового компромісу не застосовується

Чи може платник податків скористатись правом на податковий компроміс при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання під час перевірки?

Відповідно до п. 7 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному п. 1 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ ПКУ.

Чи нараховується та сплачується пеня на суму заниженого податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу?

Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

Чи підлягають сплаті та в якому розмірі штрафні санкції, визначені в податковому повідомлені-рішенні при застосуванні податкового компромісу?

При застосування податкового компромісу платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні, в розмірі 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Прес-служба ДФС повідомляє

Розпорядженням КМУ виконання обов’язків Голови ДФС України тимчасово покладено на Максима Мокляка

Розпорядженням Кабінету Міністрів  України від 23 березня 2015 року № 235-р  до призначення в установленому  порядку Голови Державної фіскальної служби України тимчасово виконання обов’язків Голови покладено на директора Координаційно-моніторингового департаменту ДФС Максима Мокляка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2015 року №232-р прийнято відставку Голови Державної фіскальної служби України Ігоря Білоуса.

Першого заступника Голови ДФС України Володимира Хоменка та заступника Голови ДФС України Анатолія Макаренка звільнено із займаних посад розпорядженнями КМУ від 23 березня 2015 року №233-р та 234-р відповідно. 

З початку 2015 року оперативниками ДФС виявлено 79 кримінальних правопорушень у сфері державних закупівель

За даними оперативних підрозділів Держаної фіскальної служби у січні - лютому 2015 року у сфері державних закупівель виявлено 79 кримінальних правопорушень, з яких 50 – відносно переможців тендерів. По 11 правопорушень виявлено відносно службових осіб замовників та постачальників переможців державних закупівель.  

Проведено 58 перевірок суб`єктів господарювання, за результатами яких до державного бюджету донараховано 212,1 млн. грн. платежів. З них 37,2 млн. грн. вже стягнуто на користь держави.  

За фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, розпочато 1 кримінальне провадження за ст. 209 КК України. Сума виявлених легалізованих доходів склала 160,7 млн. грн.

З початку 2015 року митницями ДФС порушено 2 690 справ про порушення митних правил

З початку поточного року митницями Державної фіскальної служби порушено 2 690 справ про порушення митних правил на суму понад 206,9 млн. грн. У 1 326 справах вилучено предмети правопорушень на суму понад 88,8 млн. грн.

За цей період виявлено 613 випадків переміщення через митний кордон України продовольчих товарів з порушенням митного законодавства на суму понад 10,83 млн. грн.

Під час переміщення промислових товарів порушення зафіксовано в 449 випадках на суму понад 47,6 млн. грн. Так, зокрема, виявлено 3 випадки незаконного переміщення через митний кордон України планшетів у кількості 7 одиниць на суму понад 76,72 тис. грн. та 12 випадків незаконного переміщення через митний кордон України смартфонів у кількості 45 одиниць на суму понад 597,95 тис. грн.

Крім того, протягом січня-лютого виявлено 121 випадок  незаконного переміщення через митний кордон валюти на 21,24 млн. грн. та 41 випадок – переміщення транспортних засобів на понад 9,15 млн. гривень.

Митницями ДФС також розглянуто 841 справу про порушення митних правил та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму понад 13,04 млн. грн. На розгляд до суду передано 1 293 справи про порушення митних правил на суму понад 188,49 млн. грн.

За результатами розгляду справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму понад 46,55 млн. грн. Крім цього, накладено штрафів на суму понад 25,79 млн. грн.

Разом з тим, протягом січня – лютого 2015 року митниками вилучено 71 одиницю зброї та 127 одиниць набоїв. Всього у зазначений період зафіксовано 86 випадків виявлення зброї та боєприпасів. Також, за два місяці поточного року зафіксовано 138 випадків виявлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З початку поточного року Контакт – центром ДФС надано майже 281 тис. відповідей на запитання платників податків та громадян

Протягом перших двох місяців 2015 року Контакт – центром Державної фіскальної служби надано 280,8 тис. відповідей на запитання платників податків та громадян. Більшість з них, 270,3 тис. – надано у телефонному режимі, інші відповіді надані електронною поштою та факсом (8,6 тис.), а також з використанням автовідповідача (1,9 тис.).

Найчастіше суб`єктів господарювання цікавили питання  з податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.

У січні – лютому 2015 року з використанням Бази знань платникам податків було надано 120 письмових консультацій. Станом на 1 березня База знань налічує 13,5 тис. запитань – відповідей. 

Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби у розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу. У разі потреби платники податків можуть самостійно знайти відповіді на питання, що їх цікавлять. З початку поточного року цією послугою скористалися 525,6 тис. клієнтів порталу. 

З початку 2015 року ДФС припинено протиправну діяльність 12 «конвертів»

З початку 2015 року оперативними підрозділами Державної фіскальної служби припинено протиправну діяльність 12 конвертаційних центрів, якими було проконвертовано 1,9 млрд. грн. Сума збитків, нанесених державі їх діяльністю, склала 328,6 млн. грн.

Крім того, оперативними підрозділами ДФС було ініційовано документальні перевірки 142 підприємств реального сектору економіки – користувачів послуг конверт-центрів, ліквідованих у 2015 та минулих роках. За результатами проведених перевірок донараховано 78,5 млн. грн., платежів, з яких 77,5 млн. грн. вже стягнуто до бюджету.

Під виглядом компонентів для виробництва лаків і фарб в Україну незаконно ввозили нафтопродукти на сотні мільйонів гривень

Підрозділи податкової міліції розкрили кримінальну схему ухилення від сплати акцизного податку за рахунок підміни митного коду УКТ ЗЕД товарів з підакцизних (нафтопродукти) на непідакцизні (2707, серед яких «платформат» і «реформат», які використовуються при виробництві лаків і фарб).

Організатори схеми з метою ускладнення процедури відстеження її правоохоронними органами здійснювали документальне оформлення реалізації нібито ввезеного «платформату» і «реформату» (насправді пального) на адресу підприємств з ознаками фіктивності і транзитності. На певному етапі (3-4 ланка ланцюга постачання) відбувалась заміна документів на бензин, дизельне пальне або інші товари. Фактично ж одразу після розмитнення пальне перевозилось до нафтобаз у різних регіонах України, де змішувалося із бензином і дизпаливом та в подальшому розвозилось на АЗС.

При цьому акцизний податок ні імпортерами, ні «виробниками» не сплачувався.

Реальними виробниками «платформату» та «реформату», під виглядом якого до України завозили пальне, є нафтопереробні підприємства з території Європи (нафтопереробні заводи в Угорщині та Боснії і Герцеговині). Слід зазначити, що виробники відпускали вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 2710  - нафта і нафтопродукти.

Наразі слідчими податкової міліції відкрито 6 кримінальних проваджень. Розмір завданих збитків складає 70 млн. грн. Вилучено та арештовано 3,4 тис. тон пального під виглядом «платформату» та «реформату» вартістю понад 45 млн. грн.

За 2014-2015 років на територію України за документами було ввезено «платформату» та «реформату» в обсязі 37,8 тис. т на загальну суму близько 433 млн. грн. Орієнтовна сума ухилення від сплати акцизного податку становила 7,5 млн. євро (близько 186 млн. грн.).

Всього ж за документами за кодом 2707 було завезено 88,6 тис. тон товарів на загальну суму понад 1 млрд. грн.

Враховуючи обсяги імпорту за кодом 2707, прогнозні втрати бюджету від несплати акцизного податку складають понад 17,6 млн. євро, або близько 435 млн. грн.

З початку року кількість користувачів Інформаційного порталу ДФС склала понад 900 тис. осіб

Протягом січня-лютого 2015 року Інформаційним порталом Державної фіскальної служби України користувалися понад 904 тис. суб’єктів господарювання.

Одним з найпопулярніших сервісів, які функціонують на порталі, є надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних як покупцю, так і продавцю. З початку року опрацьовано більше 2 мільйонів таких запитів.

Не меншим попитом користується послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» в електронній формі. Протягом січня – лютого 2015 року було укладено понад 223 тис. таких договорів з платниками податків.

Досить затребуваною серед  користувачів залишається послуга щодо отримання інформації про наявність платника в Реєстрі платників ПДВ. За 2 місяці поточного року було надано 9,5 тис. відповідей на такі запити.

Крім того, з початку 2015 року Інформаційним порталом ДФС опрацьовано понад 58 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.

Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано понад 47,6 тис. відповідей з питань подання в електронному вигляді  податкової звітності та реєстрації  податкових накладних.  

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

2 запорізькі підприємства намагалися недоплатити державі понад 6 мільйонів гривень

Минулого тижня за матеріалами співробітників оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато 2 кримінальні провадження за ч.3 ст.212 КК України щодо протидії фіктивному підприємництву.

Так, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах розпочато кримінальне провадження відносно посадових осіб запорізького підприємств. Здійснюючи торгівлю різноманітними продуктами харчування у період 2013-2014 років, «винахідливі» підприємці у податковій звітності відображали безтоварні операції і таким чином ухилились від сплати податків на суму понад 3 млн. 400 тис. гривень.

Аналогічне кримінальне провадження розпочато у відношенні посадових осіб одного з суб’єктів господарювання м. Запоріжжя, які, надаючи різноманітні послуги іншим підприємствам, у документах податкової звітності вказували фіктивні операції, що призвело до ухилення від сплати податків у сумі понад 3 млн. 200 тис. гривень. 

За ризик продажу без ліцензії довелося поплатитись товаром

Запорізькі співробітники оперативних підрозділів минулого тижня викрили 4 факти реалізації підакцизних товарів без відповідних дозвільних документів. У результаті з незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 155 тис. гривень.

Усього за результатами роботи співробітників податкової міліції за тиждень до бюджетів усіх рівнів мобілізовано 870 тис. гривень.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 7 кримінальних правопорушеннях, в т.ч. 5 – за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків), 1 – за ст.191 КК України (заволодіння чужим майном) та 1 – за ст.209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Новий електронний сервіс ДФС: платник ПДВ може безоплатно отримувати відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування з ЄРПН

Державною фіскальною службою України розроблено новий електронний сервіс для платників податків, який надає можливість платнику ПДВ за запитом до ДФС безоплатно отримувати відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).

Крім того, покупці - платники податку мають можливість отримувати з ЄРПН. електронні копії податкових накладних/розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН.

Для отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді.

Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з ЄРПН покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника.

Можливість отримання покупцями з ЄРПН електронних копій податкових накладних/розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН їх контрагентами – постачальниками передбачена п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.




Новости Бердянска
вчера, 15 февраля, пятница
14 февраля, четверг
13 февраля, среда

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Смертельный лабиринт
Смертельный лабиринт

 14 - 20 Февраля

 15:00, 18:00

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Крути 1918
Крути 1918

 14 - 20 Февраля

 10:00

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Счастливый день смерти 2
Счастливый день смерти 2

 14 - 20 Февраля

 16:50, 19:50

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Громкая связь
Громкая связь

 14 - 20 Февраля

 21:40

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша