Информация от Бердянской налоговой инспекции на 15 апреля

15.04.2015 · 16:24 · Просмотров - 995

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 15 апреля

Бердянська ОДПІ повідомляє

Звернення Голови Бердянської районної державної адміністрації Юрія Погорелого щодо декларування доходів громадян за 2014 рік

Шановні мешканці Бердянського району!

Запрошую вас прийняти участь у Кампанії декларування доходів та задекларувати свої доходи, отримані у 2014 році.

Особливо звертаю увагу громадян, які самостійно вирощують сільськогосподарську продукцію з метою отримання доходів, щодо необхідності заповнення декларації про майновий стан і доходи та сплати податку.

30 квітня – останній день Кампанії декларування, тому не зволікайте з подачею декларацій і вже найближчим часом завітайте до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції та задекларуйте свої доходи.

Повна і своєчасна сплата податків є запорукою наповнення районного бюджету та добробуту кожного громадянина!

Всю необхідну інформацію та допомогу ви можете отримати у податковій інспекції.

Дякую за вашу чесність, розуміння та сумлінність!

Розраховуємо рентну плату за спеціальне використання води

Бердянська ОДПІ нагадує, що 12 травня 2015 року – граничний термін подання Податкової декларації рентної плати за спеціальне використання води.

Листом ДФС України від 29.01.2015 № 2703/7/99-99-15-04-02-17 рекомендовано до затвердження форми податкової декларації з рентної плати звітувати за формами затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води».

Розбивка води за 1 квартал 2015 року:

Січень, лютий:   Дніпр 97,5%,  Скваж 2,5%.

Березень: 30 днів - Дніпр 97,5 %,  Скваж 2,5 %, 1 день - Берда 97,5 %,  Скваж 2,5 %.

Ставки збору: Дніпровська – 33,92 грн/100 куб.см, Скважина – 51,73 грн/100 куб.см, Берда – 85,62 грн/100 куб.см.

Термін сплати збору – 20 травня 2015 року.

Розрахункові рахунки:

Державний бюджет (Дніпр,скважина)                                                 Місцевий .бюджет (Берда)

р\с 33119357700011                                                                                  р\с31414504700011

код платежа 13020100                                                                              код платежа 13020200

ОКПО 38042560

МФО 813015

Надходження від  платників єдиного податку

З початку  року бердянські платники єдиного податку наповнили місцевий бюджет на 7,8 млн.грн. З них майже 2 млн.грн. сплатили юридичні особи, 5 млн.грн. – фізичні особи - підприємці. Платники оновленої четвертої  групи, до якої відносяться сільськогосподарські товаровиробники, за три місяці поточного року сплатили понад 0,8 млн. гривень, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Нагадуємо, що вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності  для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015, для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 року.

Бердянськими оперативниками виявлено ухилення від сплати податків на суму понад 6 млн.грн.

За матеріалами оперативного управління Бердянської ОДПІ до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення  кримінального правопорушення за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст. 212  КК України, по факту умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Т», які при здійсненні фінансово-господарської діяльності, шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ при взаємовідносинах з підприємствами з ознаками «сумнівності» умисно ухилились від сплати податку на додану вартість на суму 3,6 млн. грн., що є особливо великим розміром.

Службові особи ТОВ «А.» протягом 2010-2013р.р. при взаємовідносинах з підприємствами з ознаками «фіктивності» умисно завищували податковий кредит, в результаті чого ухилились від сплати ПДВ на суму 2,9 млн.грн. За даним фактом внесено відомості про вчинення  кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку

Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.

Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.

Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста!

Платникам податку на додану вартість

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ на правильне заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в податковій інспекції за основним місцем обліку (Бердянська ОДПІ, каб.217).

Новини законодавства

Нові довідники пільг

Державна фіскальна служба затвердила Довідник податкових пільг № 74/1, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг № 74/2 станом на 01.04.2015 р.

У цих Довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, з оподаткування неприбуткових установ і організацій, плати за землю, ПДВ, державного мита тощо, а також строки дії пільг.

Дані цих Довідників використовуються платниками під час заповнення Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

З 1 липня 2015 року підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи повинні застосовувати РРО

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

При цьому, застосування РРО платниками  третьої груп розпочинається з 01 липня 2015 року

Отже, з 1 липня 2015 року фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку повинні використовувати РРО (крім торгівлі на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі)

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодекcу.

За І квартал заповнюємо нову  форму Податкового розрахунку N 1ДФ

Наказом Міністерства фінансів України  від 13.01.2015 року   № 4  затверджено  форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок  його  заповнення та подання податковими агентами.

Наказ Міністерства фінансів України  від 13.01.2015 року   № 4  набирає чинності з 01 квітня 2015 року. Податковий розрахунок  за формою, затвердженою зазначеним наказом,  перший раз подається  податковими агентами за I квартал 2015 року.

Роз’яснення податкового законодавства

Хто є платником екологічного податку з 01.01.2015 року

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

При цьому розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Про деякі зміни до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

Закон України від 02 березня 2015 року № 219-VІІІ „Про внесення змін до розділу VІІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)” (далі – Закон № 219), який набрав чинності з 13 березня 2015 року та яким передбачено більш лояльні умови, надав значній кількості роботодавців право на застосування понижуючого коефіцієнта, понижуючої ставки єдиного внеску.

Водночас виникають питання щодо практичного застосування норм Закону № 219. Перш за все необхідно визначитись з якого періоду застосовувати нові норми. Враховуючи, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464) нараховується єдиний внесок за календарний місяць та з огляду на те, що Закон № 219 набрав чинності з 13 березня 2015 року, застосовувати понижуючий коефіцієнт за новими правилами можна при нарахуванні заробітної плати (доходів) за весь березень 2015 року.

При розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої відповідно до вимог Закону № 2464. Отже, на сьогодні всі показники за 2014 рік визначаються на підставі таблиці 1 Додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 (далі – Порядок).

Варто зазначити, що понижуючий коефіцієнт застосовується у тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта.

Найпоширеніші питання щодо застосування понижуючого коефіцієнта висвітлені у листі ДФС України  від  09.04.15 №12518/7/99-99-17-03-01-17 „Про надання роз'яснення”

Яким чином оподатковується дохід фізичної особи, отриманий від операцій на ринку Forex

Відповідно до статей 44, 45 і 47 Закону України ”Про Національний банк України” та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та з метою впорядкування операцій на міжбанківському валютному ринку України Постановою Національного банку України від 10.08.2005 № 281 затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (далі – Положення). Відповідно до п. 34 розділу І зазначеного Положення уповноважені банки мають право здійснювати з іноземними банками власні арбітражні операції та арбітражні операції за дорученням клієнтів - фізичних осіб - резидентів, які не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі (далі - арбітражні операції) – це безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов’язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку на умовах ”тод”, ”том” або ”спот” з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків.

При цьому, валютна операція на умовах ”тод” – це валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору; валютна операція на умовах ”том” – це валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору; валютні операції на умовах ”своп” – це валютні операції за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору; валютна операція на умовах ”спот” – це валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору (п.4 розділу І.Положення).

Крім того, п. 34 розділу І Положення передбачено, що уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції з іноземними валютами виключно в межах 1-ї групи Класифікатора.

Порядок розміщення гарантійного внеску на відповідному рахунку клієнта (розмір внеску, вид іноземної валюти, строк тощо) визначається в договорі між уповноваженим банком та клієнтом, який передбачає умови проведення арбітражних операцій.

Порядок розрахунків між банком та клієнтом за результатами проведення арбітражних операцій (відшкодування збитків за рахунок гарантійного внеску, порядок зарахування прибутку тощо) визначається відповідно до укладених договорів про здійснення арбітражних операцій.

Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції виключно після реєстрації в Національному банку правил проведення цих операцій в порядку, що визначений Національним банком.

Юридичні особи (крім уповноважених банків) та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності не мають права здійснювати арбітражні операції.

Відображення арбітражних операцій проводиться за окремими рахунками.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюються розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

До уваги платників єдиного податку!

Відповідно до прийнятого Закону України від 02 березня 2015 №211-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України” (далі – Закон №211) внесено доповнення підпунктом 1.7 до пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким тимчасово запроваджено військовий збір. 

Зокрема, згідно з п.п. 1.7. “Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу”.

Оскільки, підпунктом 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Кодексу встановлено що, дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то відповідно категорія осіб, які знаходяться на  спрощеній системі оподаткування звільняються від нарахування та сплати військового збору.  

До уваги фізичних осіб – підприємців - платників єдиного  податку  третьої групи!

Згідно із абз.2 п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеної норми, звертаємо увагу фізичних осіб -платників єдиного податку 3 групи, що декларація за 1 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції  наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1998/22310).

  У зв’язку із зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації  зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за  ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається сума податку. 

Крім того, нагадуємо, що граничним терміном подання декларації платника єдиного податку за І квартал 2015 року є 12 травня 2015 року. Граничний термін сплати податкових зобов’язань по єдиному податку за результатами І кварталу 2015 року – 19 травня 2015 року.

Компенсаційні виплати у межах середнього заробітку мобілізованим не оподатковуються, починаючи з березня

ДФС наголошує, що з метою виконання гарантій передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП, зокрема, виплати працівникам компенсації у межах середнього заробітку, роботодавці визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину, та інформують про її розмір органи соціального захисту населення, шляхом заповнення відповідних Звітів. Після отримання  коштів, передбачених у державному бюджеті, роботодавці проводять виплату компенсації у строки, визначені ст. 115 КЗпП.

Дохід, отриманий  працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку не включається до оподатковуваного доходу такого працівника.

Оскільки Порядок № 105 набув чинності з 17.03.2015 р., то в цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та не нарахування і не утримання ЄСВ на такі компенсаційні виплати, вказаний Порядок № 105 підприємствами, установами, організаціями застосовується починаючи з березня місяця.

Про сплату ЄСВ із заробітку, виплаченому працівникам, що працюють на громадських роботах

ДФС у листі від 09.04.2015 р. № 12525/7/99-99-17-03-01-17 роз’яснила порядок нарахування ЄСВ роботодавцями, у яких працівники працюють на громадських та інших роботах тимчасового характеру.

З особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають у письмовій формі строкові трудові договори.

Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати.

На заробітну плату працівників, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, єдиний внесок нараховується на загальних підставах, а значить — поширюється дія ч. 5 і ч. 6 ст. 8 Закону № 2464.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування таких працівників у трудових відносинах повний календарний місяць.

У разі якщо працівник перебував у трудових відносинах із підприємством, установою, організацією неповний календарний місяць, норма про сплату єдиного внеску з мінімальної заробітної плати не застосовується.

У разі якщо працівник виконує роботи тимчасового характеру, перебуває у трудових відносинах повний календарний місяць і заробітна плата такого працівника не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), то сума ЄСВ буде розраховуватись як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. Водночас утримання ЄСВ із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

Який штраф передбачено за неповну сплату сум ЄСВ

Розмір штрафу, який стягується з роботодавця за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату ЄСВ одночасно із видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (авансових платежів), становить 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум, а на посадових осіб чекає адмінвідповідальність.

Застосування підприємцями РРО

ДФС України у своєму листі від 20.02.2015 р. № 5731/7/99-99-22-07-03-17 зазначили, що основною метою змін до ПКУ та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є вдосконалення механізму їх застосування й запобігання можливим порушенням із боку суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги). Ідеться про зміни, унесені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

В основному, зміна стосується того, що відповідно до п. 296.10 ПКУ платники єдиного податку другої і третьої (фізособи-підприємці) груп під час здійснення діяльності на ринках, продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.

У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи — підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.

Щодо включення до податкової знижки за звітний рік сум витрат, понесених у минулому році на оплату вартості навчання за місяці звітного року

Згідно із підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

Згідно з частиною п'ятою статті 61 Закону N 1060 розмір плати за весь строк навчання (крім вищих навчальних закладів) встановлюється у договорі, що укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, і не може змінюватися протягом усього строку навчання. При цьому плата за навчання може вноситися за весь строк навчання повністю одноразово або частками - помісячно, по семестрах, щорічно.

Відповідно до частини шостої статті 73 Закону N 1556 розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати. Типовий договір, що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 01 вересня. Семестр - це половина навчального року у вищих навчальних закладах. Отже, до навчального року (семестру) включаються місяці календарного року наступного за звітним.

Відповідно до статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором (частина перша статті 903 ЦКУ).

Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.

Застосування  податкової знижки   у разі  сплати  страхових внесків  за договором довгострокового страхування життя

Згідно з положеннями Податкового кодексу України  платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, зокрема,   суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

-  при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2014 році 1710 грн.);

-  при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2014 році 855 грн.).

 Договір довгострокового страхування життя – це  договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (підпункт 14.1.52, стаття 14 Податкового кодексу України).

Якими документами  підтверджуються  витрати, що включаються до податкової знижки

Згідно з пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому в зазначених документах обов'язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до пп. 166.2.2 цього пункту оригінали зазначених документів не надсилаються органу ДФС, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом. 

На вимогу органу ДФС та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).

Порядок оподаткування компенсацій з бюджету мобілізованим працівникам

Дохід, отриманий мобілізованими працівниками на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується працедавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку, не включається в оподатковуваний дохід такого працівника.

В цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а також ненарахування і неутримання ЕСВ з таких компенсаційних виплат з бюджету, працедавці застосовують зазначений Порядок починаючи з березня.

Вказана норма визначена Постановою КМ України від 04.03.2015 № 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (набрав чинності з 17.03.2015 р.)

Скористайтесь процедурою податкового компромісу

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу має право подати уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат та/або суму завищення податкового кредиту.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5% такої суми, а 95% такої суми вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються і пеня не нараховується.

Податковий компроміс з урахуванням строків давності застосовується до правовідносин, що виникли до 01 квітня 2014 року.

Термін, протягом якого платник може скористатися своїм правом щодо податкового компромісу становить 90 днів з дати набрання чинності Законом України № 63 від 25.12.2014 року.

Тобто подати уточнюючі розрахунки платник може в період з 17.01.2015 року по 16.04.2015 року включно.

Отже до закінчення процедури податкового компромісу залишилося 2 дні, оскільки граничний термін подання уточнюючих розрахунків спливає 16 квітня поточного року.

Зазначені норми передбачені підрозділом 9' 2  розділу ХХ Податкового кодексу України.

Порядок складання податкової накладної при постачанні самостійно виготовлених товарів

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи викладене, якщо "першою подією" є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такої попередньої оплати постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Якщо при оприбуткуванні на баланс підприємства/установи власно виготовленого товару  його виробнича собівартість перевищить договірну вартість (з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати та, відповідно, складена податкова накладна), то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини: 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо першою подією при постачанні власно виготовленого товару буде відвантаження такого товару, і його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, то на дату відвантаження платник податку повинен скласти дві податкові накладні: одну - виходячи з договірної вартості товару, а другу на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю з типом причини 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Платники єдиного податку 3-ї групи з 1 липня 2015 року повинні застосовувати касову техніку

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

При цьому, застосування РРО платниками  третьої груп розпочинається з 01 липня 2015 року

Отже з 1 липня 2015 року фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку повинні використовувати РРО (крім торгівлі на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі)

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодекcу.

Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість

Відповідно до пункту 2 статті 200 1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

У зв'язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:

  • у полі "Отримувач" необхідно заповнювати назву платника;
  • у полі "Код" необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
  • у полі "Банк отримувача" необхідно заповнювати "Казначейство України (ел. адм. подат.)";
  • у полі "Код банку" необхідно заповнювати "899998";
  • у полі "N рахунка" необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

            Крім того, зазначаємо, що поле "Призначення платежу" такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22.

Щодо подання платниками податків контролюючому органу копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді з 1 січня 2015 року

Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 1 січня 2015 року скасована норма Податкового кодексу України, згідно з якою платники податку зобов'язані були подавати до органу ДФС копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Тобто реєстр виданих та отриманих податкових накладних до контролюючого органу починаючи із звітності за січень 2015 року не подається.

Враховуючи зазначене, Реєстри виданих та отриманих податкових накладних за формами:

  • J1200808 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (скорочена перероб. підпр.) п. 11.21;
  • J1201508 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;
  • J1209008 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;
  • J1209408 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (до декларації з ПДВ (спеціальної) - органами ДФС України будуть прийматися виключно за звітні періоди до 1 січня 2015 року.

Щодо механізму отримання реквізитів ПДВ-рахунків, відкритих в системі електронного адміністрування ПДВ

Рахунки платників податку в системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються у Державній казначейській службі України, МФО 899998 (лист ДФС України від 23.01.2015 р. N 2057/7/99-99-11-04-01-17). 

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми авторської винагороди

Відповідно до абзацу другого пункту першого частини першої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону N 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (частина третя статті 16 Закону України від 23 грудня 1993 року N 3792-XII "Про авторське право і суміжні права").

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. N 455 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за N 1622/24154 (далі - Інструкція).

Згідно з підпунктом 4.3.5 пункту 4.3 Інструкції визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713 (далі - Інструкція N 5).

Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції №5 гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що зараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на цьому підприємстві, належить до фонду основної заробітної плати.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170 (далі - Перелік).

Пунктом 9 розділу I Переліку визначено, що єдиний внесок не нараховується на винагороду, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару, штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва, та (або) оплату їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві.

Отже, якщо гонорар виплачується працівнику згідно з трудовим договором, він є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.

Цивільно-правовий договір на створення твору має ознаки договорів про виконання робіт.

Якщо винагорода згідно з цивільно-правовим договором за створення твору виплачується підприємством автору, який є його працівником, то на таку винагороду єдиний внесок нараховується на загальних підставах.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право) регулюється статтею 1113 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі - ЦКУ), коли одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах, і за своїми ознаками належить до групи договорів у сфері інтелектуальної власності (глава 75 ЦКУ), що не є характерною ознакою договорів про виконання робіт, надання послуг (глави 61 та 63 ЦКУ відповідно).

Враховуючи зазначене, винагороди, отримані згідно з договорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, не є базою для нарахування єдиного внеску.

Декларування доходів громадян

Терміни подання громадянами податкової декларації

Платники податку, які згідно з розділом ІV Податкового кодексу України зобов’язані подавати декларацію  подають її

до   01 травня 2015 року.

У 2015 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2014 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.

Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку.

Платники податків, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території можуть подати декларації до територіальних органів ДФС, які відповідно до  наказу ДФС України від 07.11.2014 №256 «Про переміщення та закінчення простою» переміщені у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

Перелік територіальних органів, у яких змінено юридичні адреси
та на які покладено виконання функціональних обов’язків розміщені веб – порталі ДФС України.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов'язок подання декларації  виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);

- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

- іноземні доходи  (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п.  176.1 ст. 176 Кодексу),

- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.

До доходів отриманих від осіб, які не є податковими агентами відносяться:

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) (підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини) (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

- дохід у вигляді подарунку від фізичних осіб (або в результаті укладання договору дарування) (підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім обдарованих - нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих - резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими  (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування)  (п. 174.6 ст. 174 Кодексу);

- дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (пп.170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

- дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (пп.164.2.2  п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- дохід від операцій з відчуження нерухомого майна за рішенням суду (особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно);

 - дохід від операцій з продажу (обміну) двох і більше об’єктів рухомого майна; дохід від операцій з відчуження рухомого майна за рішенням суду (у разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 Кодексу). Крім резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення договору купівлі – продажу (міни), у разі нотаріального посвідчення угоди;

- доходи отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості) в розмір більше 2 гектарів (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

- дохід, отриманий від вирощеної продукції тваринництва безпосередньо платником податку, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року при наявності довідки. Крім, того якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Способи подання декларації

Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:

- особисто платником або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого статтею 49 Кодексу, а при поданні  в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст. 49 Кодексу).

Крім цього слід зазначити, що обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом. 

Випадки, в яких декларація по майновий стан і доходи не подається

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з ІV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, принотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу;

- зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

"є" пункту 176.1 статті 176 Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Випадки, в яких платники податку звільнені від подання декларації

Відповідно до п.179.4 ст.179 Кодексу від обов’язку подання декларації звільняються незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які є :

- неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового рокуПоряд з цим, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 Кодексу). Тобто, податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовійслужбі станом на кінець звітного податкового року;

- в інших випадках, визначених  розділом IV Кодексу. 

Доходи, які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат, але не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу)

До таких доходів належать:

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

- нецільова благодійна допомога понад установлену норму (у 2014 р. – 1710 грн.) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, що отримана платниками податку визначеним абзацом другим п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, отримана волонтерами відповідно до п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та використана не за цільовим призначенням (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- непогашена частина податку, нарахована на суму перевищення фактично понесених витрат над коштами наданими під звіт, у разі припинення трудових відносин (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу);

- додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума недоплати податку при припиненні трудових відносин з роботодавцем (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити у річній податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду  (п.179.3 ст. 179 Кодексу).  

Податкова знижка

Метою декларування доходів з фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам з бюджету сум податку з доходів фізичних осіб надмірно сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, з метою реалізації права на податкову знижку.  

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платники податку, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2014 року, повинні протягом 2015 року подати річну податкову декларацію та додаток 6 (перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі ст. 166 Кодексу) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в контролюючому органі).

Контролюючі органи для зручності платників податків проводять необхідну консультаційну допомогу щодо заповнення декларації та безкоштовно видають бланки декларацій.

До податкової знижки, згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу  включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу  (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу). При цьому, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з правом на отримання податкової знижки (пп. „в” п. 176.1 ст. 176 Кодексу).

Водночас, слід зазначити, що існують деякі обмеження права платників податку на одержання податкової знижки  (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу), зокрема, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, право на нарахування податкової знижки  за наслідками звітного податкового року має виключно платник податку – резидент України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку,  а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті. Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на нарахування податкової знижки  по податку на доходи фізичних осіб щодо свого річного оподатковуваного доходу, одержаного у межах провадження їх діяльності, тому що такий дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і усі інші особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.

Слід врахувати, що згідно із п. 166.4 ст. 166 Кодексу сума витрат включена платником податку до податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого йому як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.

А саме відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених Законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до Закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Інші суми доходів, одержані платником податку в розрахунок для визначення суми податку, що підлягає поверненню у зв’язку з використанням права на податкову знижку, не приймається. 

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Кодексу. До даного переліку включається:

- частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу;

- сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

- сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2014 році – 1710 грн.);

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2014 році – 855 грн.);

- сума витрат платника податку на:

- оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

- сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Прес-служба ДФС повідомляє

Новий електронний сервіс ДФС: платник ПДВ може безоплатно отримувати відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування з ЄРПН

Державною фіскальною службою України розроблено новий електронний сервіс для платників податків, який надає можливість платнику ПДВ за запитом до ДФС безоплатно отримувати відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).

Крім того, покупці - платники податку мають можливість отримувати з ЄРПН. електронні копії податкових накладних/розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН.

Для отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді.

Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з ЄРПН покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника.

Можливість отримання покупцями з ЄРПН електронних копій податкових накладних/розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН їх контрагентами – постачальниками передбачена п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Протягом січня-березня до бюджету сплачено понад 2,2 млрд. грн. єдиного податку

Протягом січня-березня поточного року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету понад 2,2 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на 20 відс.

Фізичні особи – підприємці спрямували до бюджету понад 1,6 млрд. грн., що на 316,3 млн. грн. більше, ніж за січень-березень 2014 року. 

Юридичні особи, які використовують спрощену систему, сплатили 562,1 млн. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження від цієї категорії платників зросли на 55,3 млн. гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п. 296.10 Податкового кодексу України запроваджується обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування: з 1 липня 2015 року – для платників третьої групи, з 1 січня 2016 року – платників другої групи. Зазначена норма не стосується платників, які здійснюють діяльність на ринках та через засоби пересувної роздрібної мережі.

Водночас, для тих платників третьої та другої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року почнуть застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, законодавством передбачено звільнення від перевірок на дотримання норм порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року. 

З початку року сплачено 40,1 млрд. грн. єдиного внеску

Протягом січня-березня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування склали 40,1 млрд. грн. Зокрема, у березні сплачено 14,3 млрд. гривень.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”. 

Скасувати посилений сертифікат можна за електронним запитом

У надійному засобі електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1» користувачі, окрім блокування, відтепер мають можливість скасувати власний посилений сертифікат за електронним запитом, використовуючи особистий ключ підписувача.

Процедура скасування посиленого сертифіката за електронним запитом триває менше однієї хвилини та не потребує відвідування відокремленого пункту реєстрації АЦСК ІДД ДФС.

Детальну інформацію щодо блокування та скасування посилених сертифікатів за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1» можна переглянути в настанові користувача (п. 5.9 та п. 5.10 відповідно).

Завантажити актуальну версію надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1» та настанову користувача можна у розділі «Програмне забезпечення» / «Інше» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за цимпосиланням».

Для заощадження власного часу перед зверненням до АЦСК ІДД ДФС з метою отримання послуг електронного цифрового підпису платники попередньо мають  здійснити скасування чинних посилених сертифікатів (за їх наявності) за електронним запитом.

Фахівці ДФС зупинили спробу незаконного вивезення із зони АТО тепловозу вартістю 36 млн. гривень

Під час проведення заходів з протидії незаконному переміщенню вантажів вздовж лінії зіткнення з тимчасово окупованою територією співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Луганській області та Служби безпеки України зупинили спробу незаконного вивезення із зони АТО тепловоза без дозвільних документів.

Тепловоз 2ТЄ 116У2015 (виробництва ПАТ «Луганськтепловоз) загальною вартістю 36 млн. грн. було вилучено на лінії розмежування «Залізнична станція Нирково». Він транспортувався з окупованої території для подальшої реалізації на території України.

За вказаним фактом розпочато досудове розслідування щодо можливої причетності осіб, які організували транспортування тепловозу, до фінансування та іншого матеріального забезпечення терористичних організацій, незаконних збройних та воєнізованих формувань, які діють на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.

До суду м. Сєвєродонецька спрямовано клопотання щодо накладення на вилучений тепловоз арешту.

В Україні 683 громадянина задекларували понад 1 млн. гривень

Протягом перших трьох місяців поточного року громадянами України подано майже 194 тис. декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованих доходів склала 13,8 млрд. грн., визначено до сплати податку на доходи фізичних осіб – 289,8 млн. грн. Порівняно з минулим роком ці показники збільшились на 18% та 12% відповідно.

Найбільшу кількість декларацій подано у Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській та Харківській областях. Суттєво підвищився рівень декларування доходів громадян у Кіровоградській, Сумській та Полтавській областях.

За видами доходів найбільше громадянами декларувались доходи від заробітної плати (4,2 млрд. грн.), від успадкованого або отриманого в дарунок майна (3,7 млрд. грн.), інші доходи (3,5 млрд. грн.) та від продажу нерухомого (рухомого) майна (1,1 млрд. грн.).

Станом на 1 квітня 2015 року дохід понад 1 млн. грн.. задекларували 683 громадянина, що на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Правом на отримання податкової знижки скористалися понад 53 тис. осіб, сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню, складає 71,9 млн. грн.

У Києві відбувся завершальний «круглий стіл» щодо бюджетної та податкової децентралізації

Шосте - фінальне засідання «круглого столу» з питань бюджетної та податкової децентралізації у 2015 році відбулося 7 квітня у місті Києві.

В обговоренні найактуальнішого в українському суспільстві питання взяли участь експерти Мінрегіону, Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти, територіальних органів ДФС Вінницької, Житомирської, Чернігівської, Черкаської, Київської областей та міста Києва, Київської міської та обласної державних адміністрацій.

Учасники засідання розглянули основні аспекти впровадження механізму децентралізації та питання щодо розширення  прав місцевих органів влади у напрямі залучення та використання грошей на місцях.

Зміни в податковому законодавстві, які відбулися відповідно до розпочатої реформи, та новації в частині місцевих податків та зборів охарактеризувала директор Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України Неля Привалова.

«Проведення бюджетної та податкової децентралізації – це підвищення фінансової спроможності місцевих громад. Для цього у грудні 2014 року було внесено суттєві зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України. Нове законодавство значно розширило джерела наповнення місцевих бюджетів за рахунок децентралізації податкових надходжень»,  – зазначила Неля Привалова.

Так, за її словами, з державного бюджету на місця було передано 100 % плати за надання адмінпослуг, 100% державного мита, 10 % податку на прибуток підприємств приватного сектору. Також запроваджено акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 5 %, спрямовано кошти від податку на майно, який включає податок з житлової та нежитлової нерухомості, плати за землю та кошти від податку на автомобілі з великим об’ємом двигуна.

Оцінка ефективності запроваджених змін, зауважила Неля Привалова, буде проводитись за наслідком ґрунтовного аналізу рівня надходжень до місцевих бюджетів по всій Україні.

Вже за результатами першого кварталу 2015 року є перевиконання по надходженнях податків до місцевих бюджетів, що є фінансовим підґрунтям для розвитку територіальних громад. 

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

Приховування від митного контролю 50 тонн металобрухту не пройшло для порушника даром

Одне з приватних українських підприємств уклало із підприємством Великобританії контракт на поставку до Туреччини металобрухту. Товар доставлявся до Туреччини морським судном. Після того, як металобрухт було завантажено на морське судно, вся повнота відповідальності за нього перейшла до капітана судна, який і здійснив його переміщення через митний кордон України, подавши митному органу передбачені законодавством документи (генеральна декларація, коносаменти, маніфест). Відповідно до поданих документів вага металобрухту складала 2,5 тис. тонн, вартістю 8,4 млн. грн.

Фахівці митниці, перевіряючи законність зазначеної зовнішньоекономічної операції, надіслали запит до митних органів Туреччини. Згодом до Запорізької митниці надійшла від турецьких колег відповідь, відповідно до якої було встановлено, що фактично товар було вивезено той же, але вагою на 50 тонн більше.

Митники Запорізької митниці ДФС завели у відношенні капітана судна справу про порушення митних правил за ст. 483 Митного кодексу України (переміщення або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю) за фактом переміщення ним через митний кордон України з приховуванням від митного контролю металобрухту шляхом подання до митниці документів, які містили неправдиві відомості про вагу товару. Наразі триває провадження у справі.

Пасажироперевезення на Запоріжжі повинні бути легальними та безпечними

За такою темою у Запорізькій облдержадміністрації пройшло засідання "круглого столу" для підприємців-перевізників за участю представників Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, департаменту промисловості і розвитку інфраструктури та управління соцзахисту Запорізької ОДА, Державної транспортної інспекції, Управління ДАІ та транспортних підприємств м. Запоріжжя та області. На засіданні розглядалися проблеми, актуальні для галузі пасажирських перевезень.

Відкриваючи нараду, заступник директора Департаменту промисловості і розвитку інфраструктури облдержадміністрації Роман Писарєв зазначив, що одним із актуальних завдань на сьогоднішній день є забезпечення підвищення рівня безпеки і якості пасажирських перевезень на внутрішньообласних автобусних маршрутах. Для цього необхідна повна координація дій, як з боку державних служб, так і з боку підприємців-транспортників.

Представники державтоінспекції та ДАІ продовжили тему дотримання норм та вимог безпеки дорожнього руху запорізькими перевізниками та здійснення державного контролю в сфері пасажирських перевезень. Однією з проблем галузі транспортників озвучили наявність нелегальних перевізників, які не оформлені належним чином, проте надають транспортні послуги без необхідних дозвільних документів. При цьому їхні клієнти наражаються на небезпеку, адже питанням страхування життя пасажирів "нелегали" не переймаються. Крім того, такі підприємці не сплачують усі необхідні податкові платежі, і бюджети громад недоотримують кошти. Тому начальник відділу лінійного контролю Управління Укравтоінспекції в Запорізькій області Олексій Баталов запропонував разом з органами фіскальної служби організувати діяльність робочої групи з питань виявлення "нелегалів".

Продовжуючи засідання, начальник управління комунікацій Головного управління ДФС у Запорізькій області Ольга Кравець повідомила про основні зміни у податковому законодавстві, зокрема щодо адміністрування ПДВ, військового збору, податку на майно, транспортного, акцизного податку та інше.

Податковий блок "круглого столу" продовжив заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб – начальник відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та майнових податків ГУ ДФС у Запорізькій області Володимир Калашніков:

- Ми знаємо, що значна частина реального фонду заробітних плат знаходиться в тіні, тому питання легалізації найманої праці стоїть особливо гостро. Згідно зі змінами до законодавства, починаючи з 1 січня 2015 року, при прийнятті працівників роботодавець зобов'язаний укласти трудовий договір, оформлений наказом або розпорядженням і направити відповідне повідомлення в орган ДФС. У разі виявлення неоформлених робітників роботодавець має сплатити штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожного такого працівника, - зазначив посадовець.

Також Володимир Калашніков висвітлив порядок надання відомостей до фіскальних органів щодо трудових відносин.

Начальник відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Віктор Аркатов зазначив, що до 2017 року діє мораторій на перевірочну роботу, проте це не стосується перевірок щодо сплати підприємством ПДФО та ЄСВ.

Також актуальним наразі є питання обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку 3-ої групи з 1 липня 2015 року. Заступник начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведенням фактичних перевірок Елеонора Шкода розповіла про переваги користування касовими апаратами нового зразка.

Підводячи підсумок засідання, Роман Писарєв зазначив, що подібні зустрічі є надзвичайно важливими, адже продуктивний обмін інформацією між підприємцями та державними органами різних рівнів допомагає забезпечити взаємопорозуміння, вирішити конкретні проблеми та, можливо, попередити причини порушення законодавства.

Як правильно виконати вимоги законодавства із впровадження РРО

На це запитання надали відповіді представники Головного управління ДФС у Запорізькій області, виробників касової техніки та сервісних служб на семінарі для запорізьких підприємців, який організувала громадська організація – асоціація "Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати".

Роботу семінару розпочав виконавчий директор асоціації "УкрЕККА" Борис Сидоренко. У своїй доповіді він зазначив, що на українському ринку обіг готівкових коштів повинен бути впорядкованим, тому необхідний державний контроль у використанні касових апаратів.

Фахівці Головного управління ДФС у Запорізькій області надали уточнюючу інформацію про норми податкового законодавства, які обумовлюють впровадження РРО.

Вони відзначили, що з 1 липня 2015 року стане обов’язковим використання реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями ІІІ групи, а з 1 січня 2016 року – фізичними особами-підприємцями ІІ групи. Проте є і ряд виключень – відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) при здійсненні діяльності на ринках, при продажі товарів дрібнооптової торгівлі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.

Було зазначено, що підприємці, які зареєструють касові апарати до 30 червня, звільняються від перевірок з РРО до 1 січня 2017 року.

Присутніх на семінарі підприємців також цікавили питання стосовно законодавства. Представники Головного управління ДФС у Запорізькій області ознайомили платників з основними положеннями Податкової реформи, зокрема, щодо застосування спрощеної системи оподаткування, сплати ЄСВ, військового збору, податку на доходи фізосіб, транспортного податку та інших.

Семінар продовжили виробники касової техніки, які розповіли про різноманіття моделей та видів РРО, особливості та принципи їх використання, зазначивши при цьому, що впровадження реєстраторів розрахункових операцій дозволяє оптимізувати облік асортименту товарів, скоротити можливі випадки недостач, втрат, крадіжок та підвищити рівень управління бізнесом в цілому.

Присутня на зустрічі голова Громадської ради при ГУ ДФС у Запорізькій області Світлана Проніна звернулась до виробників касових апаратів з пропозиціями про продаж техніки підприємцям в розстрочку, введення диференційованої абонплати або знижки для підприємств малого бізнесу на сервісне обслуговування РРО.

Досить багато запитань з залу лунало на предмет сервісного обслуговування, тож представник одного із сервісних центрів розповів про принципи їх роботи та прокоментував скарги підприємців, приділяючи увагу конкретним випадкам.

Наприкінці семінару всі бажаючі отримали відповіді на податкову тематику, які стосувалися подачі звітності, роботи з РРО, реалізації продукції акцизної групи та інших питань.

Запорізьких платників у першому кварталі перевірили на третину менше

З початку року спеціалісти підрозділів податкового та митного аудиту здійснили 163 документальні перевірки, з яких 31 планова документальна перевірка, що на 14% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та 132 позапланові документальні перевірки, що на 37% менше, ніж за відповідний період минулого року.

За підсумками роботи січня-березня поточного року за актами перевірок підрозділів податкового та митного аудиту забезпечено надходжень до Державного бюджету України у розмірі 19 мільйонів гривень.

  • Тенденція до зниження кількості перевірок у Запорізькій області продовжується. Сьогодні ревізори фіскальної служби ідуть на перевірки виключно тих суб'єктів господарювання, де існують ризики порушення законодавства, - зазначив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Наприклад, нещодавно фахівці органів ДФС виявили, що обладнання для підприємства у фінансових документах "здорожчало" у 222 рази. Це встановлено у ході перевірки одного з підприємств Запорізької області, яке здійснює оптову торгівлю машинами та устаткуванням. Перевірка була призначена у рамках кримінально-процесуального законодавства. Перевіряючі встановили, що посадові особи підприємства відображали в обліку фінансово-господарські операції з реалізації обладнання, вартість якого від першого постачальника до кінцевого споживача зросла у 222 рази. Таким чином, сума витрат підприємства була завищена, і відповідно сума податку знизилась. За результатами перевірки підприємству нараховано податків на загальну суму майже 2 мільйони гривень.

Понад 6 мільйонів гривень податків приховали два запорізькі підприємства 

Співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області регулярно проводять комплекс заходів, спрямованих на викриття злочинів за ухилення від сплати податків та протидію фіктивному підприємництву. У результаті цієї роботи викрито 2 кримінальних правопорушення за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Таким чином, розпочато кримінальне провадження відносно посадових осіб одного з підприємств Запорізької області. Профіль діяльності цього підприємства – торгівля промисловими товарами. Шляхом здійснення безтоварних операцій  ухилились від сплати податків на суму 3 млн. гривень.

Аналогічне кримінальне провадження відкрито у відношенні посадових осіб одного з суб’єктів господарювання м. Запоріжжя, які надаючи різноманітні послуги іншим підприємствам по технічному обслуговуванню промислового обладнання, в документах податкової звітності відображали фіктивні операції, що призвело до ухилення від сплати податків у сумі понад 3 млн. 600 тис. гривень.

На Запоріжжі співробітники податкової міліції «прикрили» підпільний алко-цех

У сфері протидії незаконному обігу підакцизних товарів при проведенні обшуків у рамках кримінального провадження за ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів, що становить загрозу для життя та здоров’я людей) співробітниками податкової міліції виявлено "підпільний" цех по виготовленню фальсифікованих алкогольних напоїв з метою їх подальшої реалізації. В результаті обшуків  вилучено 1675 літрів суміші з характерним запахом спирту, 2280 літрів коньячної суміші, а також обладнання для розливу фальсифікованих алкогольних напоїв.

Крім цього на минулому тижні співробітниками оперативних підрозділів встановлено 6 фактів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних дозвільних документів, в результаті чого з незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму понад 135 тис. гривень.

Підбито підсумки опитувань платників щодо якості сервісів та рівня корупції у фіскальній службі

Головне управління ДФС у Запорізькій області підбило підсумки проведених перших двох опитувань платників податків у мережі Інтернет. Електронне анкетування, що здійснювалося з 17 березня по 1 квітня поточного року, мало дві окремі теми.

Участь у інтернет-опитуванні взяла порівняно невелика кількість платників – 56.

У першій анкеті платникам пропонувалося дати відповіді на запитання щодо якості обслуговування у ЦОПах. Як свідчать результати, платників задовольняє той рівень надання послуг, які надаються у Центрах обслуговування платників, що працюють при кожній податковій інспекції чи відділенні.

Наприклад, на запитання "Чи задовольнив Вас фаховий рівень працівника ЦОП, до якого Ви звернулися?", переважна більшість – 56% респондентів відповіли "так" та "частково".

Задоволені клієнти ЦОПів й наявністю зразків форм, необхідних для заповнення. Лише двоє з респондентів таких не виявили. Крім того, послуги у ЦОПах надаються вчасно та у встановлені терміни – так зазначила більшість учасників анкетування.

Запорізькі платники у подальшій взаємодії з фіскальними органами, зокрема, з подання звітності, налаштовані саме на електронний формат. Про це заявили 68% опитаних, решту – 32% платників влаштовує звітування "на папері".

Друга анкета мала запитання щодо проявів корупції у фіскальній службі. Тож, на запитання: "Як Ви оцінюєте рівень корупції в територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області?" 19 респондентів охарактеризували його як високий, ще 10 вважають, що середній, по одній відповіді надано за варіантами "дуже високий" та "важко сказати".

Водночас 90% опитаних не доводилося за останній рік давати хабара співробітникам служби, і тільки троє платників особисто чи через членів родини ставали учасниками корупційних фактів.

Про налаштованість представників бізнесу та громадськості боротися з проявами корупції свідчить той факт, що лише один респондент із загальної кількості заявив, що у подальшому готовий давати хабара співробітникам органів ДФС.

Результати опитування Головне управління ДФС у Запорізькій області врахує у своїй діяльності та закликає запоріжців до активної участі у подальших анкетуваннях, адже саме у такий зручний для платника спосіб фіскальна служба регіону робитиме конкретні кроки з удосконалення своєї роботи та позбавлятиметься від негативних факторів.

Нагадуємо, якщо ви володієте інформацією про факти корупційних чи протиправних дій з боку співробітників територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області, про це можна повідомляти в управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-54-58 або надіслати листа на електронну адресу: uvb.dfs.zp@i.ua




Новости Бердянска
сегодня, 16 марта, суббота
вчера, 15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска