Информация от Бердянской налоговой инспекции на 23 апреля

23.04.2015 · 10:04 · Просмотров - 1065

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 23 апреля

Бердянська ОДПІ повідомляє

Бердянці задекларували 41,5 млн.грн. доходу

- Кожного року на Україні проходить Кампанія декларування доходів, проте саме цього року зважаючи на складну ситуацію, Україна, як ніколи, потребує нашої підтримки. Кожна гривня сплаченого податку може допомогти державі у нелегкий час. Сьогодні Україна стоїть на шляху до побудови європейського суспільства, бере приклад з Європейських держав, а там декларування доходів та сплата податків не просто обов’язок, а прояв честі та гідності. Особисто подаючи приклад, я закликаю усіх громадян вчасно задекларувати свої доходи та сплатити податок, - з таким закликом звернувся до мешканців Бердянська та Бердянського району народний депутат Сергій Валентиров.

З початку року 1730 бердянців подали декларації про майновий стан і доходи та задекларували дохід на загальну суму 41,5 млн. гривень. Один бердянець задекларував доходи більше 2 мільйонів гривень від надання майна в оренду.

Завдяки проведеним виїздам фахівців податкової інспекції по селам Бердянського району та підтримці голови Бердянської райдержадміністрації Юрія Погорелого, який звернувся з закликом до декларування доходів до мешканців Бердянського району, найбільше надійшло декларацій від громадян, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію – 705 декларацій. Ними задекларовано 3,4 млн.грн. доходу.

Метою декларування є не тільки сплата податку до бюджету, а і повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року. З початку року понад 70 громадян подали  декларації на отримання податкової  знижки та задекларували повернення податку у сумі 176,1 тис. грн.

30 квітня – останній день Кампанії декларування, тому не зволікайте з подачею декларацій і вже найближчим часом завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи.

Повна і своєчасна сплата податків є запорукою наповнення бюджету та добробуту кожного громадянина!

Виявлено незаконну торгівлю тютюном

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ встановлено факт реалізації тютюнових виробів без наявності будь-яких дозвільних документів в нагорній частині м. Бердянська. Незаконну діяльність здійснювала громадянка Л.

В результаті перевірки вилучено тютюнових виробів на суму 18 тисяч гривень.

Бердянськими оперативниками встановлено збитків на суму 2,4 млн.грн.

З початку року слідчим управлінням фінансових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами бердянських оперативників внесено 8 кримінальних правопорушень про злочини. Загальна сума встановлених збитків по кримінальних правопорушеннях складає 2,4 млн. гривень.

Операція «Акциз 2015»

В результаті посилення роботи щодо контролю ринку підакцизних товарів оперативниками Бердянської ОДПІ встановлено 12 фактів незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу товаро-матеріальних цінностей на суму 532 тис. грн., з яких лікеро-горілчаних виробів на суму 99 тис. грн., спирту на 65 тис.грн., тютюнових виробів на суму 202 тис. грн. та паливно-мастильних матеріалів на суму 166 тис. гривень. 

Робота із детінізації доходів

З початку року фахівцями Бердянської ОДПІ проводилась робота на упередження виплати заробітної плати в «конвертах. За результатами проведеної роботи щодо легалізації найманої праці та виявлення фактів виплати заробітної плати в «конвертах» виявлено 286 неоформлених найманих працівників. Сума виплаченого їм доходу складає - 408,1 тис. грн. Додатково сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб - 61,2 тис. грн. та єдиного соціального внеску – 145,5 тис. грн. В результаті проведеної роботи  легалізовано працю 282 найманих працівників,  - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Також протягом 2015 року до державної реєстрації в якості фізичних осіб – підприємців залучено 114 осіб. Додатково до бюджету сплачено понад 38 тисяч гривень.

Платникам податку на додану вартість

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ на правильне заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в податковій інспекції за основним місцем обліку (Бердянська ОДПІ, каб.217).

Новини законодавства

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків та житлово-будівельні кооперативи мають статус неприбуткових організацій

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків та житлово-будівельні кооперативи мають статус неприбуткових організацій.

Раніше (до внесення змін) в переліку неприбуткових організацій були відсутні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків та житлово-будівельні кооперативи, які до 1 січня 2015 року були визначені неприбутковими організаціями.

Визначені Податковим кодексом України неприбуткові організації, які були внесені до Реєстру неприбуткових організацій та установ станом на 1 січня 2015 року, не потребують перереєстрації (повторного внесення до Реєстру).

Зазначена норма визначена Законом України від 18.03.2015 р. №263-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій" (опубліковано в газеті «Голос України»  від 09.04.2015 №64).

Податковий компроміс пропонують продовжити до 1 червня

У Верховній Раді зареєстрований законопроект № 2593 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення порядку застосування податкового компромісу», яким пропонується продовжити термін дії податкового компромісу до 1 червня 2015 року, а також максимально спростити саму процедуру, прибравши корупційні чинники.

Як відомо, процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів після подання уточнюючого розрахунку.

Подання платником податку уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки у відповідності з процедурою податкового компромісу при наявності розбіжностей, виявлених камеральною перевіркою.

Протягом 10 робочих днів після подання уточнюючого розрахунку контролюючий орган у разі виявлення розбіжностей повідомляє платника податків про результати камеральної перевірки.
Законопроектом, зокрема, передбачено, що незгода платника податків з результатами камеральної перевірки є виключною підставою для призначення документальної позапланової перевірки, про що платнику повідомляється в обов'язковому порядку.

Оприлюднені проекти декларацій з туристичного збору та збору за паркування

На сайті ДФСУ оприлюднено проект наказу Мінфіну «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору».

Основною його метою є забезпечення приведення нормативно-правового акта у відповідність з діючими нормами Податкового кодексу.

Прийняття наказу сприятиме реалізації права платників подавати та/або уточнювати податкову звітність, податкові зобов'язання по сплаті зборів за уніфікованою формою, а контролюючим органам - виконання покладених на них обов'язків з податкового адміністрування та контролю за дотриманням платниками податків порядку обчислення та виконання податкових зобов'язань.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу можна надсилати ДФСУ і Держрегуляторній службі протягом одного місяця з дати оприлюднення.

З 1 липня 2015 року підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи повинні застосовувати РРО

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

При цьому, застосування РРО платниками  третьої груп розпочинається з 01 липня 2015 року

Отже, з 1 липня 2015 року фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку повинні використовувати РРО (крім торгівлі на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі)

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодекcу.

Роз’яснення податкового законодавства

Кампанія «Декларування доходів громадян – 2015» триватиме до 1 травня 2015 року

Чи необхідно фізичній особі подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, якщо вона протягом звітного року отримувала доходи від декількох податкових агентів?

Відповідно до п.п.«є» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VІ із змінами та доповненнями, платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2014 року. Податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2014 році, потрібно подати  до 1 травня 2015 року.

Який  термін  надання  Податкової декларації про майновий стан і доходи у цьому році?

Строки подання декларації про майновий стан і доходи встановлені Податковим кодексом України. Зокрема, фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб надають декларацію за звітний податковий рік  до 1 травня року, що настає за звітним.  В такий же термін подають декларацію фізичні особи, які здійснюють незалежну  професійну діяльність, наприклад, приватні нотаріуси, адвокати.

Слід також зазначити, що платники податку на доходи, які бажають скористатися правом  на нарахування податкової знижки,  мають право надати податкову декларацію про майновий стан і доходи  включно  по 31 грудня  наступного за звітним податкового року.

Громадянином була подана річна податкова декларація в січні цього року. Коли він повинен сплатити податок на доходи?

Громадяни  – платники податку на доходи  надають декларацію за звітний податковий рік  до 1 травня року, наступного  за звітним. 

Сума податкового зобов'язання, вказана в річній декларації, сплачується громадянином самостійно  до 1 серпня року, наступного за звітним.

Громадянин України  виїжджає  за кордон на постійне місце проживання.  Чи необхідно такому громадянину надавати декларацію про майновий стан і доходи?

Так, громадянину необхідно надати  податкову  декларацію. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до територіального органу Міністерства доходів і зборів  податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Територіальний орган Міністерства доходів і зборів   протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов'язань. Зазначена довідка  подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Податкова знижка на оплату вартості навчання включає витрати, понесені минулого року

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податковим роком.

До податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року.

В той же час, відповідно до умов договору про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією).

При включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати частину витрат у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.

Зазначена норма визначена наказом ДФС України від 06.04.2015 №247."Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо включення до податкової знижки за звітний рік сум витрат, понесених у минулому році на оплату вартості навчання за місяці звітного року".

Як визначається звичайна ціна з 01.01.2015 року

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними для цілей реєстрації платником ПДВ

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД

Згідно зі ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).

Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.

Зокрема, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 березня 2015 року № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова № 160) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набрала чинності з 04 березня 2015 року та діє до 03 червня 2015 року включно (п. 9 постанови № 160).

З урахуванням викладеного, починаючи з 04.03.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана покупцю – неплатнику ПДВ потрібно реєструвати в ЄРПН

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній чи розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.

Порядок оподаткування компенсацій з бюджету мобілізованим працівникам

Дохід, отриманий мобілізованими працівниками на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується працедавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку, не включається в оподатковуваний дохід такого працівника.

В цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а також ненарахування і неутримання ЕСВ з таких компенсаційних виплат з бюджету, працедавці застосовують зазначений Порядок починаючи з березня.

Вказана норма визначена Постановою КМ України від 04.03.2015 № 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (набрав чинності з 17.03.2015 р.)

Платники єдиного податку 3-ї групи з 1 липня 2015 року повинні застосовувати касову техніку

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

При цьому, застосування РРО платниками третьої групи розпочинається з 01 липня 2015 року.

Отже з 1 липня 2015 року фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку повинні використовувати РРО (крім торгівлі на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі)

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодекcу.

За успадковане майно, що оподатковується за нульовою ставкою податку, військовий збір не сплачується

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що підлягає оподаткуванню.

При цьому з 13 березня 2015 року звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи та/або доходи, які оподатковуютсья податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою податку.

Отже дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою, звільняється від оподаткування військовим збором.

Зазначена норма визначена  Законом України від 02.03.2015 р. №211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України».

Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування

Державна фіскальна служба України повідомляє, що за інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, станом на 01.01.2015 р. набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з Австрією (20.05.99), Азербайджаном (03.07.2000), Алжиром (01.07.2004), Бельгією (25.02.99), Білорусією (30.01.95), Болгарією (03.10.97), Бразилією (26.04.2006), Великою Британією (11.08.93), В'єтнамом (19.11.96), Вірменією (19.11.96), Грецією (26.09.2003), Грузією (01.04.99), Данією (21.08.96), Єгиптом (27.02.2002), Естонією (24.12.96), Ізраїлем (20.04.2006), Індією (31.10.2001), Індонезією (09.11.98), Іраном (21.07.2001), Ісландією (09.10.2008), Італією (25.02.2003), Йорданією (23.10.2008), Казахстаном (14.04.97), Канадою (22.08.96), Кіпром (07.08.2013), Киргизстаном (01.05.99), Китаєм (18.10.96), Республікою Корея (19.03.2002), Кувейтом (22.02.2004), Латвією (21.11.96), Ліваном (06.09.2003), Лівією (31.01.2010), Литвою (25.12.97), Македонією (23.11.98), Марокко (30.03.2009), Мексикою (06.12.2012), Молдовою (27.05.96), Монголією (03.11.2006), Нідерландами (02.11.96), Норвегією (18.09.96), Об'єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004), Пакистаном (30.06.2011), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.94), Португалією (11.03.2002), Російською Федерацією (03.08.99), Румунією (17.11.97), Саудівською Аравією (01.12.2012), Сінгапуром (18.12.2009), Сирією (04.05.2004), Словаччиною (22.11.96), Словенією (25.04.2007), США (05.06.2000), Таджикистаном (01.06.2003), Таїландом (24.11.2004), Туреччиною (29.04.98), Туркменістаном (21.10.99), Угорщиною (24.06.96), Узбекистаном (25.07.95), Фінляндією (14.02.98), Францією (01.11.99), ФРН (04.10.96), Хорватією (01.06.99), Чехією (20.04.99), Швейцарією (26.02.2002), Швецією (04.06.96).

Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка була підписана 22 березня 2001 р. та набула чинності 29.11.2001 р., застосовується у відносинах України з Республікою Сербія та з Республікою Чорногорія.

Крім того, відповідно до статті 7 Закону України "Про правонаступництво України" Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Малайзією, Японією.

Лист ДФСУ від 30.01.2015 р. N 2809/7/99-99-12-01-03-17

Порядок оподаткування компенсацій з бюджету мобілізованим працівникам

Дохід, отриманий мобілізованими працівниками на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується працедавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку, не включається в оподатковуваний дохід такого працівника.

В цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а також ненарахування і неутримання ЕСВ з таких компенсаційних виплат з бюджету, працедавці застосовують зазначений Порядок починаючи з березня.

Вказана норма визначена Постановою КМ України від 04.03.2015 № 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (набрав чинності з 17.03.2015 р.).

Затверджено форму звіту про виплату компенсації за рахунок бюджету мобілізованим працівникам

Затверджено Порядок виплати компенсації за рахунок державного бюджету підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,

Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.

Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подають щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби.

Вказаний порядок визначений Постановою КМ України від 04.03.2015 № 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (набрав чинності з 17.03.2015 р.)

Платники єдиного податку 3-ї групи з 1 липня 2015 року повинні застосовувати касову техніку

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

При цьому, застосування РРО платниками  третьої групи розпочинається з 01 липня 2015 року.

Отже з 1 липня 2015 року фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку повинні використовувати РРО (крім торгівлі на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі).

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодекcу.

Нарахування ЕСВ фізичним особам, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру

З особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю

На заробітну плату працівників, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, єдиний внесок нараховується в залежності від перебування таких працівників у трудових відносинах повний (неповний) календарний місяць.

Якщо працівник виконує роботи тимчасового характеру, перебуває у трудових відносинах повний календарний місяць і заробітна плата такого працівника не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), то у цьому випадку сума єдиного внеску буде розраховуватись як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

Якщо працівник перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією неповний календарний місяць, в такому випадку норма про сплату єдиного внеску з мінімальної заробітної плати не застосовується.

Зазначений порядок визначений ст. 8 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та роз’яснений листом ДФС України від 09.04.15 №12525/7/99-99-17-03-01-17.

Акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачує юридична особа, а не філія

Платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі,  яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Суб’єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та  зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

 Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила,  і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є юридична особа.

Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Порядок сплати  акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів визначено ст. 212 Податкового кодексу України.

Безалкогольне пиво акцизним податком не оподатковується

Пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Безалкогольне пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено, оскільки такі товари не віднесено до підакцизних.

Ставки акцизного податку встановлено на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи  2203 00 згідно УКТ ЗЕД, як на підакцизний товар.

Отже, роздрібна торгівля пивом безалкогольним акцизним податком не оподатковується.

Порядок оподаткування підакцизних товарів визначено ст. 215 Податкового кодексу України та Законом України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями.

Щодо порядку проведення розрахунків у системі електронної торгівлі

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 4 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. N 705 (далі - Положення), визначено, що система електронної торгівлі (комерції) - сукупність правил, процедур і програмно-технічних засобів, використання яких дає змогу користувачу здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, подати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).

Розділом VII Положення установлені загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у системах електронної комерції та інших системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.(лист ДФСУ  від 30.03.2015 р. N 6556/6/99-99-22-07-03-15).

Щодо оподаткування військовим збором доходів військовослужбовців, отриманих у вигляді грошового забезпечення та грошової компенсації суми військового збору

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту та п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Підпунктом 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) ти сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" (далі - Постанова N 1294) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням:, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплата, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України (п. 2 постанови N 1294).

Підпунктом 168.5 ст. 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків, несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року N 44 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу" затверджено Порядок, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.

Враховуючи зазначене, оскільки об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, то доходи військовослужбовців, отримані у вигляді грошового забезпечення, що передбачені п. 164.2 ст. 164 Кодексу, оподатковуються військовим збором.

При цьому Кодексом не передбачено виплату грошової компенсації військового збору, який утримується з грошового забезпечення військовослужбовців, як це визначено для податку на доходи фізичних осіб.(Лист ДФСУ від 28.01.2015 р. N 2400/7/99-99-17-03-0317). 

Ви  запитували на семінарі

Чи необхідно фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку 2 групи мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності?

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених  первинними документами. 

Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і загальною для платників  всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему  оподаткування.

Таким чином фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку 2 групи необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності.

Слід зазначити, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання вищезазначених  документів,  а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків  названі документи  за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Чи  відображаються первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності  фізичної особи - підприємця платника єдиного податку 2 групи, у Книзі доходів?

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і загальною для платників  всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему  оподаткування.

Таким чином фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку 2 групи необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності.

На даний час форму книги обліку доходів для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість  та порядок її ведення   затверджено  наказом  Міністерства фінансів України   від 15.12.2011 N1637.

Як визначено Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України   від 15.12.2011 N1637,  фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.

У діючій на даний час  формі Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість), відображення витрат, пов’язаних з веденням підприємницької діяльності, не передбачено.

Водночас  платники податків зобов'язані забезпечити зберігання вищезазначених  документів,  а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків  названі документи  за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

За якою формою  роботодавець має право отримати від  працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи?

Статтею 8  Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464)  передбачено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою статті 8 Закону N 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Законом N 2464 передбачено, що основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудова книжка - це основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 N 43, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.93 за N 76 (далі - Положення), сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Робота за сумісництвом в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за N 110 (далі - Інструкція).

Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.

Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.

Зазначений порядок викладено у листі Державної фіскальної  служби України від 14.02.2015  № 4979/7/99-99-17-03-01-17 "Про застосування норм законодавства".

Фізична особа – підприємець  «загальної» системи оподаткування тимчасово не здійснює підприємницьку діяльність та відповідно не отримує підприємницькі доходи. Чи необхідно   сплачувати єдиний  внесок  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

 Статтею 7  Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується   на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).  

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто такі платники, за бажанням, з метою збереження страхового стажу у році або окремому місяці року, в якому  ними  не отримано дохід  (прибуток), можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску.

В такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.  Зазначена норма буде застосовуватися  до доходу (прибутку), отриманого за 2015 рік.

Тобто фізичні особи – підприємці   «загальної» системи оподаткування, які  тимчасово не здійснюю підприємницьку діяльність та відповідно не отримують  підприємницькі доходи,  не зобов’язані за  цей період сплачувати  єдиний  внесок  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зазначений порядок викладено у листі Державної фіскальної  служби України від 23.01.2015  №2032/7/99-99-17-03-01-17 "Про зміни до законодавства".

Чи є платником  військового збору фізична особа – підприємець платник єдиного податку з доходу, який отримано від виду економічної діяльності: надання  власного нерухомого майна в оренду?  Зазначений дохід відображається у Податковому розрахунку 1ДФ за ознакою доходу «157» - «дохід, виплачений самозайнятій особі».

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі Кодекс)  тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162  Кодексу, тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу.

При цьому підпунктом 1.2 пунктом 16 1 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Отже, фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

Фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не  є платниками військового збору   з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності  за спрощеною системою оподаткування.

Тобто доходи, отримані підприємцями спрощеної системи оподаткування, в тому числі  доходи, отримані  від надання нерухомості в оренду  в межах ведення підприємницької  діяльності за спрощеною системою оподаткування, не є  об’єктом оподаткування військовим збором. 

Водночас у разі отримання  фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності,  такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також  суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором,   є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Фізична особа – підприємець платник єдиного податку 2 групи  виплачує орендну плату  громадянину. Який порядок утримання військового збору?

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі Кодекс)  тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162  Кодексу, тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

При цьому підпунктом 1.2 пунктом 16 1 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема,  дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування). 

Тобто орендна плата, яка нараховується та виплачується фізичною особою -  підприємцем   фізичній особі є об’єктом оподаткування військовим збором та оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотки об'єкта оподаткування.

Суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором,   є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

 Зокрема, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок. 

Податок (військовий збір) сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку (військового збору)  до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок (військовий збір) сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок (військовий збір), який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Фізична особа – підприємець «загальної» системи оподаткування  з 1  квітня цього року тимчасово не здійснює підприємницьку діяльність. Чи можливо зменшити  авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, які були розраховані  у річній податковій декларації за минулий рік?

Положеннями статті 177 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року  або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування,  подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки,  що настануть у звітному податковому році.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

За якою системою оподаткування  можливо здійснювати діяльність з роздрібного продажу пива фізичній особі - підприємцю з 1 липня 2015 року?

Відповідно до понять, визначених у пп. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі Кодекс), пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

З 01.07.2015 р. підпункт 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 Кодексу  буде викладений у новій редакції, передбаченій абзацами шістдесят сьомим та шістдесят восьмим пункту 5 розділу I Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Зокрема з 1.07.2015 року  поняття пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Норми Закону  України  від 28.12.2014  № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" щодо змін до преамбули та статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" стосовно віднесення пива до алкогольних напоїв  набирають чинності з 1 липня 2015 року.

Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"  роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Щодо здійснення фізичною особою – підприємцем  діяльності  з роздрібного продажу пива фізичній особі - підприємцю з 1 липня 2015 року, слід зазначити наступне.

На сьогодні для фізичних осіб – підприємців  існує два  способи оподаткування доходів, одержаних  ними від здійснення підприємницької діяльності, кожен з яких регламентується відповідними розділами Податкового кодексу України  та нормативно-правовими актами і має певні обмеження та переваги, а також відповідно різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат та подання звітності, це загальна система оподаткування та спрощена система оподаткування, обліку та звітності  (єдиний податок).

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа самостійно за своїм бажанням може обрати одну з існуючих систем оподаткування, яка найбільш відповідає умовам і особливостям здійснення його підприємницької діяльності.

На даний час згідно з положеннями статті 291  Кодексу,   не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групп  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема,  виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Таким чином  фізична особа – платник єдиного податку 2 та 3 групп,  за діючими  положеннями Кодексу,  має право здійснювати  роздрібний продаж пива та столових вин,  як на  даний час, так і з 1 липня 2015 року,  при додержанні    законодавчих норм стосовно  цього виду діяльності, зокрема,  Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Платники запитували

Чи включаються до доходу ФОП – платника ЄП, податки та збори, що включаються до вартості відвантажених товарів (наданих робіт, послуг)?

Доходом фізичної особи підприємця є всі надходження коштів, отриманих на поточний рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації, за винятком

  • сум податку на додану вартість,
  • сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України,
  • сум податків і зборів, утриманих платником під час здійснення ним функцій податкового агента (наприклад, туристичний збір).

Чи відображає ФОП на загальній системі оподаткування в Книзі обліку доходів та витрат суму акцизного збору?

 Сума акцизного збору, у разі її включення до вартості проданих товарів, зазначається фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» Книги обліку доходів і витрат, однак не відображається в графах 5-8 «Витрати, пов’язані із господарською діяльністю».

Чи має право платник податку, який в січні 2015 року не включив до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, яка складена постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та яка не підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, включити таку суму ПДВ до складу податкового кредиту в наступному податковому періоді, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН?

Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Який порядок виправлення помилки, допущеної в умовному ІПН покупця – неплатника ПДВ податкової накладної, якщо замість ”100000000000” вказано ”400000000000”, замість ”300000000000” вказано ”100000000000” тощо?

Помилка, допущена в індивідуальному податковому номері контрагента (вказано номер іншого контрагента), може бути виправлена шляхом складання двох розрахунків коригування, які заповнюються в такому порядку:

     в першому розрахунку коригування реквізити заголовної частини переносяться з податкової накладної з помилкою, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком «-»;

     в другому розрахунку коригування реквізити заголовної частини вказуються без помилок, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюється зі знаком «+».

     Розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Які документи повинні мати на робочому місці ФОП платники ЄП?

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, зберігають на робочому місці книгу обліку доходів.
     Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, повинні мати на робочому місці книгу обліку доходів та витрат.

При здійсненні яких операцій (не пов’язаних з реалізацією товарів) суб’єкт господарювання має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненнями (далі – Положення), передбачено, що позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п. 3.3 глави 3 Положення).

Враховуючи викладене вище, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються.

При цьому юридичні особи проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Однак, слід зазначити, що суб’єкт господарювання, який отримує платежі за надане в лізинг (оренду) майно, застосовує реєстратор розрахункових операцій при проведенні таких розрахункових операцій.

Чи має можливість покупець отримати в органах державної фіскальної служби інформацію про те, якій особі належить електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних?

Платник податку - покупець, який склав запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 та надіслав його засобами телекомунікаційного зв’язку до Державної фіскальної служби України, отримує автоматично сформований витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, та який містить відомості про ПІБ особи, яка виписала податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної.

Яким чином можна скасувати власний посилений сертифікат, отриманий в АЦСК ІДД ДФС не відвідуючи відокремленого пункту реєстрації АЦСК ІДД ДФС?

Така можливість реалізована в надійному засобі електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1», за допомогою якого скасування власного посиленого сертифіката здійснюється за електронним запитом з використанням особистого ключа.

Процедура скасування посиленого сертифіката за електронним запитом дуже проста (триває близько однієї хв.) та не потребує відвідування відокремленого пункту реєстрації АЦСК ІДД ДФС.

Детальну інформацію щодо скасування посилених сертифікатів за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1» можна переглянути в настанові користувача (п. 5.10).

Завантажити актуальну версію надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1» та настанову користувача можна в розділі «Програмне забезпечення»/«Інше»/«Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (acskidd.gov.ua/korustyvach_csk).

Прес-служба ДФС повідомляє

У рамках операції «Акциз – 2015» вилучено фальсифікат на суму понад 1 млн. грн.

У рамках проведення спецоперації «Акциз-2015» на Херсонщині припинено незаконне розповсюдження фальсифікованих алкогольних напоїв. Оперативники ДФС в області під час обшуків вилучили 20130 пляшок (749,39 дал) алкогольних напоїв. Орієнтовна вартість фальсифікату склала 629,6 тис. грн.

Також в Одеській області працівниками податкової міліції спільно з прикордонниками поблизу державного кордону з Молдовою в лісосмузі виявлено «тютюнове» сховище. Знахідка містила 21 тис. пачок цигарок іноземного виробництва без українських акцизних марок орієнтовною вартістю 420 тис. грн.

За вказаними фактами зареєстровані кримінальні провадження. Наразі триває досудове слідство.

Нагадаємо, що спецоперація з припинення незаконного виробництва та розповсюдження підакцизної продукції «Акциз – 2015» стартувала 10 квітня 2015 року. ДФС звертається до усіх громадян з проханням повідомляти про виявлені факти незаконного виготовлення чи реалізації підакцизних товарів на сервіс «Пульс» за тел.: (044) 284 00 07.

Оперативники ДФС викрили махінації з електронними коштами на 6 млн. дол. США

Оперативниками ДФС у Черкаській області викрито громадянина, який здійснював  крадіжки грошових коштів клієнтів країн Євросоюзу через незаконне втручання в роботу автоматизованих систем Інтернет-банкінгу.

У подальшому електронні кошти переводились за допомогою мережі Інтернет через установи міжнародних платіжних систем на банківські рахунки та електронні гаманці, відкриті в Україні на підставних осіб. 

Завдяки таким махінаціям правопорушник привласнив близько 6 млн. доларів США.

За вказаним фактом відносно зазначеного громадянина зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.209 КК України.

Протягом січня-березня більшість зовнішньоторговельних операцій Україна проводила з країнами Європейського Союзу

За оперативними даними ДФС, протягом січня-березня 2015 року загальний зовнішньоторговельний обіг України склав 18,7 млрд. дол. США. Наша держава здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 200 країн світу.

Так, до країн Європейського Союзу частка експорту товарів склала 35%, а імпорту – 41%, тоді як до країн Співдружності Незалежних Держав –18% та 25% відповідно.

За вказаний період наша країна імпортувала товарів на 9,2 млрд. дол. США. Імпортні операції у переважній більшості проводилися з Росією (18%), Китаєм (12%), Німеччиною (11%), Білоруссю (6%) та Польщею (5%).

Найбільші суми платежів до державного бюджету з імпорту сплачено з таких товарів, як нафта або нафтопродукти (18,4% загальної суми сплати); автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби (4,4%); вугілля кам’яне, антрацит (4,1%); інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, дезінфекційні засоби (3,5%) тощо.

Протягом вказаного періоду експортовано товарів на 9,5 млрд. дол. США. Більшість товарів експортувалися до Росії (11%), Туреччини та Китаю (по 7%), Єгипту та Італії (по 6%), Польщі (5%).

Найбільші суми мита з експорту сплачено по таких товарах:  відходи та брухт чорних металів, шихтові зливки (частка мита з товару в загальній сумі мита – 76,3%); велика рогата худоба, жива (11,4%); насіння льону (6,8%).

У ДФС урочисто зустріли працівників податкової міліції, які повернулися із зони АТО

17 квітня поточного року, в ДФС України урочисто зустрічали працівників податкової міліції, які за ротацією повернулися із зони антитерористичної операції.

75 оперативників ДФС після небезпечної служби отримали законну відпустку. 

Натомість до зони АТО вчора вирушили нові добровольці з податкової міліції.

Всі працівники податкової міліції за власним бажанням несли службу на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на окремих територіях у зоні проведення АТО, упереджуючи незаконне переміщення товарів через «умовний» кордон на сході країни.

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

Понад 85% злочинів викритих запорізькими податковими міліціонерами належать до категорії тяжких

З початку поточного року співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області розпочали 40 кримінальних проваджень, у т.ч. 23 – за ухилення від сплати податків, 6 – за незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів, 1 – за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом 10 – за іншими статтями. Із загальної кількості викритих співробітниками оперативних підрозділів злочинів 85% належать до категорії тяжких та особливо тяжких.

Як повідомив начальник оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області Ігор Волков, за закінченими кримінальними провадженнями, розпочатих за матеріалами оперативних співробітників, порушники відшкодували 3,8 млн. гривень, у т. ч. 2,6 млн. грн. – за кримінальними провадженнями, направленим до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням у повному обсязі завданих державі збитків, 888 тис. грн. завдяки застосуванню процедури податкового компромісу.

На Запоріжжі підприємство хотіло «фіктивно» привласнити понад 3,6 млн. гривень

Співробітники оперативних підрозділів викрили кримінальне правопорушення у відношенні посадових осіб одного з суб’єктів господарювання обласного центру. Його службові особи здійснювали фінансово-господарську діяльність у сфері будівництва.

У податковій звітності вони відображали фіктивні операції, що призвело до ухилення від оподаткування. Загальна сума несплачених податків склала у сумі понад 3,6 млн. гривень.

За фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Запорізькі оперативники вилучили підакцизних товарів на понад 250 тис. грн.

Минулого тижня співробітники оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області встановили 9 фактів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних дозвільних документів.

У результаті чого із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму понад 250 тис. гривень.




Новости Бердянска
вчера, 15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска