Информация от Бердянской налоговой инспекции на 29 апреля

29.04.2015 · 09:35 · Просмотров - 1212

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 29 апреля

Бердянська ОДПІ повідомляє

Залишилось декілька днів - не забудьте задекларувати доходи!

Бердянська ОДПІ нагадує, 30 квітня – останній день Кампанії декларування.

Не зволікайте з подачею декларацій, завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи!

Повна і своєчасна сплата податків є запорукою наповнення бюджету та добробуту кожного громадянина!

Звітуємо за І квартал вчасно!

Бердянська ОДПІ нагадує, що 12 травня 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за І квартал 2015 року.

Термін надання звіту з пільг 1-ПП – 8 травня 2015 року.

Термін сплати податків і зборів за І квартал  –  20 травня 2015 року.

Операція «Акциз - 2015»

Оперативне управління Бердянської ОДПІ повідомляє про проведення операції «Акциз - 2015».

Факти щодо незаконного обігу підакцизних товарів можна повідомити за тел. 3-84-07 та 3-84-48 або у письмовій формі відповідно до ЗУ «Про звернення громадян».

Зареєструй касовий апарат до 30 червня – звільнись від перевірок до 2017 року

З 1 липня 2015 року підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках або дрібнороздрібний продаж товарів відбувається через засоби пересувної мережі. У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку другої та третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у своїй господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з дати початку застосування РРО та до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок щодо дотримання порядку застосування РРО.

Новини законодавства

Затверджено нову форму Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)

Міністерство фінансів України наказом від 25.04.2015р.  №359 затвердило Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), а також порядок її складання й подання.

Декларація передбачає відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), які виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дату, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни.

Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до ДФС не пізніше закінчення останньої робочої години дня, в якому спливає граничний строк подання Декларації, — 10 та 25 числа місяця. Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені в Декларації товари (продукцію) і подані ДФС не пізніше ніж 10 числа запроваджуються із 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а встановлені й подані не пізніше ніж 25 числа — із 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому Декларацію подано ДФС, і діють до їх зміни в порядку, установленому ПКУ.

Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом із датою їх виробництва.

Водночас визнано таким, що втратив чинність, спільний наказ Державної митної служби та Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1535/1027.

Декларування доходів

Обов'язок подання декларації  виникає у платника податку з доходів фізичних осіб

 у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

-  при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів));

-  при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті  (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);

-  дохід від операцій з інвестиційними активами;

-  іноземні доходи;

- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 - 146160 грн.;

 - інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.

При наданні в оренду  нерухомого та рухомого майна,  громадяни зобов’язані задекларувати отриманий дохід до 1 травня  поточного року

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому  такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.  Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Фізичні особи, які протягом року отримували  доходи не від податкових агентів, зокрема,  орендну плату від іншої особи,  подають податкову декларацію за результатами звітного року  до 1 травня року, що настає за  звітним та  зобов'язані самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій  податковій декларації.

Таким чином у разі надання в оренду нерухомого майна  фізичною особою іншому громадянину,  така фізична особа зобов’язана протягом 40 календарних днів, після останнього дня  звітного  кварталу самостійно сплатити податок   на доходи  фізичних осіб з отриманого доходу за ставкою  пункту  167.1 статті 167  ПКУ та  надати   до 1 травня року, що настає за  звітним,    податкову декларацію в якій відобразити  суму  отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного  року податку та податкового зобов'язання.  Сума податкового зобов'язання, зазначена  в   податковій декларації сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів:

- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу;

- зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 цього Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

- зазначені у підпункті "є" пункту 176.1 статті 176 цього Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Громадяни  звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках

Незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

Роз’яснення податкового законодавства

Порядок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкової накладної

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в Єдиному реєстрі  податкових накладних (ЄРПН).

У випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник  товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, у якому зазначаються  виправлені дані.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015 р, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації  в ЄРПН постачальником.

Розрахунок коригування, що складається до податкової накладної, яка була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких послуг.

Вищезазначений порядок передбачений п. 192.1 Податкового кодексу України та «Порядком заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 №957.

Складання податкових накладних при постачанні товарів кінцевому споживачу

Платник ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачу з використанням двох і більше касових апаратів, самостійно може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за такими операціями у такий спосіб:

-складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат, в якій обсяг постачання та сума ПДВ повинні відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті такого касового апарату;

- складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (в тому числі через ті, що знаходяться в філіях чи структурних підрозділах).

При цьому обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, повинні відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звітах всіх касових апаратів підприємства.

Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 03.03.2015 р. №4436/6/99-99-19-03-02-15.

Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичними особами у 2015 році

У 2015 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок нараховуватиметься фіскальними органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2014 рік у такому порядку:

- у період з 1 січня по 31 березня 2014 року - із житлової площі;

- з 1 квітня по 31 грудня 2014 року - із загальної площі об'єктів житлової нерухомості.

До 1 липня 2015 року фізичній особі буде надіслано податкове повідомлення-рішення про сплату податку, яку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Наприклад: у фізичної особи у власності перебуває квартира, житлова площа якої 123 кв. м, а загальна 220 кв. м, пільга зі сплати податку (120 кв. м), ставку податку встановлено у розмірі 1 відс. мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 (12,18 гривень).

За 2014 рік сума податку складає:

I квартал - (123 кв. м - 120 кв. м) х 12,18 грн. / 12 міс. х 3 міс. = 9,14 гривень.

II - IV квартали - (220 кв. м - 120 кв. м) х 12,18 грн. / 12 міс. х 9 міс. = 913,5 гривень.

За 2014 рік сума податку складає 922,64 грн. (9,14 грн. + 913,5 гривень).

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України.

Застосування РРО фізичними особами – платниками єдиного податку

Фізичні особи - платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.

Такий порядок вступає у силу:

для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року;

для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.

Водночас, фізичні особи - платники єдиного податку другої і третьої  груп, які з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати у своїй діяльності РРО, то з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року вони звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Зазначена норма визначена п.296.10 та п.28 підр. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Проведення розрахунків через мережу Інтернет

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку фіскальний чек РРО.

Отже, суб'єкти господарювання при здійсненні розрахунків за товари (послуги) зобов'язані застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет.

При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 30.03.2015 №6556/6/99-99-22-07-03-15.

У яких випадках  РРО не застосовується

При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, тобто отримання позареалізаційних надходжень, реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються.

До таких операцій належать реалізація основних засобів, нематеріальних активів, продукції допоміжного та обслуговуючого виробництва, погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних  підзвітних сум, інші надходження.

При цьому юридичні особи проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

 Разом з тим, суб’єкт господарювання, який отримує готівкові платежі за надане в лізинг (оренду) майно, застосовує РРО на загальних підставах.

Зазначена норма визначена Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  від 06.07.1995 №265/95-ВР та «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04  №637.

Продаж підакцизних товарів

Яка звітність передбачена для платників акцизного податку, що здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів?

Форму Декларації акцизного податку та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі Порядок).

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Об'єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено статтею 215 розділу VI Кодексу (п.З та п.4 Розділу 1 Порядку).

Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов'язкові реквізити платника, та шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків розрахунків для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації. Порядок заповнення Декларації окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків - у розділі V Порядку (п.2 Розділу II Порядку).

У п. 2 Розділу 1 Порядку зазначено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці "Ознака подачі" на останньому аркуші Декларації. Платник податку - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

Якщо декларація з акцизного податку подана без додатку 6, як виправити помилку?

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України та ст.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання Декларації з акцизного податку, затвердженого наказом ДФС України від 23.01.015 №14 (далі Порядок) декларація складається платником у порядку, встановленому статтею 48 глави 2 розділу II Кодексу та додатки до неї є її невід'ємною частиною. Статтею 2 розділу І Порядку визначено, що суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, заповнюють та подають лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

Статтею 48 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в установленому порядку та чинною на час її подання. В той же час п.48.7 ст.48 передбачено, якщо податкова звітність подана не за встановленою формою, то зазначений документ не вважається податковою декларацією.

В зв’язку з наведеним, якщо суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подано декларацію з акцизного податку без додатку 6, то зазначена податкова звітність не може бути визнана як податкова декларація і вважається не поданою. Щоб виправити зазначену помилку платник акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів зобов’язаний заповнити декларацію за встановленою формою  за звітний період  та подати її до податкового органу за місцем провадження діяльності і зазначена декларація буде вважатися звітною і поданою з порушенням терміну подання  у разі, якщо правильно заповнена декларація подана після настання граничного терміну подання.

На якій системі оподаткування може перебувати фізична особа – підприємець, що здійснює реалізацію пива з 1 липня 2015 року?

Відповідно до абз.3 п.291.5.1 ст.291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку  першої – третьої групи фізичні особи - підприємці, що здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів за виключенням фізичних осіб – підприємців, що здійснюють діяльність з роздрібного продажу пива та столових вин.

Крім того, пунктом 216.9 ст.216 ПКУ визначено дату виникнення податкових зобов’язань при реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, а саме дата надходження коштів за проданий товар. З врахуванням наведеного фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання вимог ст.291 ПКУ.

Скільки буде коштувати ліцензія на роздрібну торгівлю пивом та  чи залежить вартість ліцензії від об’єму продаж?

Відповідно до вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481)  плата за ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями фіксована і не залежить від обсягів продажу. Так, частиною чотирнадцятою цієї статті плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закон №481).

Як  враховується площа торгових об’єктів (кіосків) для отримання ліцензії на алкогольні напої, в т.ч. і пиво?

З 1 липня 2015 внесено зміни до Закону №481, в т.ч. і у визначення місця торгівлі, в якому було визначено обмеження по торгівельній площі при здійсненні торгівлі алкогольними напоями. А саме: місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв (крім пива)- торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Які документи необхідні для отримання ліцензії?

Порядок отримання ліценції та перелік документів для її отримання визначені у статті 15 Закону №481 та Постановою КМУ від 13.05.1996 №493.  Для отримання ліцензії суб'єкту господарювання необхідно звернутися до ЦОП при ДПІ за місцем провадження діяльності або до відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Запорізькій області  із заявою на видачу ліцензії.

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). Крім того, зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Видача ліцензій здійснюється тільки за умови фактичного надходження 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію до відповідного бюджету, яке перевіряється уповноваженою на видачу ліцензій особою на підставі поданої заявником копії платіжного доручення (з відміткою банку про сплату) та довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету.

Зазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Плата за землю

Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?

     Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

     Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

     Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Хто є платником орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, яка надана в оренду ФО - засновнику ЮО для ведення фермерського господарства – ЮО?

     Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

     Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2, п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

     Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

     Згідно з ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.

     Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону № 973).

     Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобов’язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням і сплачувати податки та збори (ст. 15 Закону № 973).

     Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV зі змінами та доповненнями договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

     Оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (громадянин), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичній особі (громадянину) сум орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності проводиться контролюючими органами, які видають податкові повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року.

     Юридична особа - фермерське господарство має право використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності, яка надана в оренду фізичній особі - засновнику юридичної особи для ведення фермерського господарства.

Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

     Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами доходів і зборів, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

     Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.


Повна:
     Згідно зі ст.35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
     Громадяни - члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
     Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
     Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст.116 ЗКУ).
     Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст.121 ЗКУ).
     Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗКУ).
     При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗКУ).
     Використання землі в Україні є платним (ст.206 ЗКУ).
     Відповідно до ст.269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
     Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп.14.1.34 п.14.1 ст.14 ПКУ).
     Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПКУ).
     Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст. 286 ПКУ).
     Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними ПКУ.
     Відповідно до ст.281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п.281.2 ст.281 ПКУ.
     З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами доходів і зборів, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
     Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

     Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Хто з ЮО є платниками земельного податку, орендної плати за землі державної та комунальної власності?

     Платниками земельного податку є юридичні особи - власники земельних ділянок, які відповідно до закону набули права власності на землю, та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

     Платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є орендар земельної ділянки.
     При цьому при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
     Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету земельний податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
     При цьому, особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України.

Хто є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та повинен подавати податкову декларацію з плати за землю, якщо ЮО (ФОП), що орендує земельну ділянку, уклала договір суборенди на цю земельну ділянку?

     Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа (фізична особа – підприємець), що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з 01.01.2015? \

     Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу у 2015 році:

     не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

     не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Чи звільняються СГ (ЮО та ФОП) - платники ЄП від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?

     Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

     Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

     Отже, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платники запитували

Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, в тому числі в полі «ІПН покупця», а також в умовному ІПН?

     Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

     Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

     Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012, із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 957) у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

     У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

     Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування.

     Виправлення помилки, допущеної в полі «ІПН покупця» податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється наступним чином:

     1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

     у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

     у полі «Дата складання» зазначається дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

     2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування (відповідно до вимог п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 із змінами, та п. 22 Порядку № 957);

     3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

     реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

     у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

     такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

     в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.

     У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із неправильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.

     У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.

     Оскільки відповідно до вимог ПКУ можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування зберігається протягом 180 календарних днів з дати їх складання, виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів, тобто розрахунок коригування до податкової накладної із «невірним» ІПН покупця та друга податкова накладна можуть бути зареєстровані не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати їх складання, що зазначена в таких розрахунку коригування та податковій накладній.

Хто з контрагентів (постачальник чи покупець) має зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації вартості товарів/послуг (податкова накладна складена з порушенням порядку її заповнення, змінено номенклатуру товарів/послуг тощо)?

     Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

     У випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.

     Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012, із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 957) у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

     У такому розрахунку з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг зазначаються виправлені дані.

     Пунктом 22 Порядку №957 визначено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі:

     постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

     отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

     Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01 лютого 2015 року, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем).

     Розрахунок коригування, що складається до податкової накладної, яка була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) таких послуг.

Який порядок виправлення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, не пов’язаної з помилкою в полі «ІПН покупця»?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

     Отже у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).

     Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування (пункт 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 957)).

     Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації.

     Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01 лютого 2015 року, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) (п. 22 Порядку № 957).

Прес-служба ДФС повідомляє

Протягом січня – березня 2015 року слідчими підрозділами ДФС забезпечено відшкодування нанесених державі збитків у сумі 221,5 млн. грн.

Протягом І кварталу поточного року слідчими підрозділами Державної фіскальної служби України до суду спрямовано 323 кримінальних провадження. По них забезпечено відшкодування завданих державі збитків на суму 221,5 млн. грн.

У направлених до суду кримінальних провадженнях арештовано коштів та майна на загальну суму 146,4 млн. грн.

Загалом у провадженні слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС у І кварталі 2015 року перебувало 4 120 кримінальних проваджень. Безпосередньо цього року розпочато 2 123 кримінальні провадження. Закінчено досудове слідство у 928 кримінальних провадженнях.

Крім того, у зв`язку із добровільною сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), а також відшкодуванням збитків, завданих державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), у січні – березні 2015 року до суду направлено 74 кримінальні провадження. Підставою стали ч. 4 ст.ст. 212 і 212-1 Кримінального кодексу України. По цих провадження державі відшкодовано збитків на загальну суму 184 млн. грн. 

Від розпорядження майном, що переходить у власність держави, до бюджету надійшло 33,4 млн. гривень

Протягом першого кварталу 2015 року Державна фіскальна служба забезпечила надходження до держбюджету 33,4 млн. грн. за результатами розпорядження майном, що переходить у власність держави.

Зокрема, реалізація «конфіскату» принесла бюджету країни 6,4 млн. грн. Також 1,2 млн. грн. зараховано до бюджету від реалізації органами Державної виконавчої служби майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось, але було конфісковано у справах про порушення митних правил.

У свою чергу, від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого за фактами порушення митних правил, а також майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся) держава отримала додатково 1,9 млн. грн. надходжень.

Станом на 1 квітня поточного року митницями реалізовано товарів по закінченню термінів зберігання та розміщених у митний режим відмови на користь держави на загальну суму 1,3 млн. грн., які також перераховані до бюджету країни.

Крім того, за перші три місяці 2015 року до держбюджету зараховано валюти та цінностей на суму 22,6 млн. грн.   

За результатами податкового компромісу до бюджету надійшло майже 359 млн. гривень

Перевагами застосування податкового компромісу вирішили скористатися 5119 платники податків. Станом на 16 квітня 2015 року від платників надійшло 6764 заяв до органів Державної фіскальної служби України про намір щодо застосування цього механізму.

Загалом, у результаті досягнення податкового компромісу до бюджету надійшло 358,8 млн. грн.

Із загальної кількості поданих заяв 2 236 заяв надійшло від платників податків з наміром досягнення податкового компромісу до неузгоджених сум податкових зобов’язань щодо яких триває процедура адміністративного/судового оскарження.

Податковий компроміс було досягнуто по 1 511 таких зверненнях, за результатами застосування якого до бюджету надійшло 138,1 млн. гривень.

Серед платників податків, що забажали скористатись перевагами застосування податкового компромісу, виявилось чимало суб’єктів господарювання щодо яких слідчими податкової міліції провадилось досудове слідство за фактами ухилення від сплати податків.

Перші результати звільнення від кримінальної відповідальності таких платників податків спростували окремі їх побоювання щодо можливого встановлення слідчими податкової міліції перешкод застосування положень Закону України №63-VIII.  На сьогоднішній день в результаті досягнення податкового компромісу закрито 170 кримінальних проваджень, у яких до бюджету сплачено майже 131 млн. грн.

Серед платників податків щодо яких закривались кримінальні провадження ­­–  великі будівельні гіпермаркети,  підприємства енергетичної галузі, телекомунікаційної сфери тощо.

Нагадуємо, що 17 квітня 2015 року завершено подачу заяв на застосування податкового компромісу у відповідності до положень Закону України №63-VIII від 25.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових обов’язків з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі податкового компромісу».

Наразі триває розгляд заяв платників податків, які подані не пізніше 16 квітня 2015 року.

Визначено кандидатів у переможці Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків»

Майбутніх переможців Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків», що проводиться ВГО «Асоціація платників податків України», обрали сьогодні, 23 квітня, члени Робочої групи Вищої рейтингової комісії щодо проведення рейтингу. Державну фіскальну службу України, яка бере участь у проведенні рейтингу, представляв директор Інформаційно-комунікаційного департаменту Віктор Косарчук.

Учасники засідання проаналізували матеріали регіональних рейтингових комісій та сформували узагальнені пропозиції щодо визначення переможців Рейтингу. Кандидатури обраних претендентів на перемогу у номінаціях будуть затверджені на підсумковому засіданні Вищої рейтингової комісії.

Цього року платники податків змагалися за перемогу у 14 номінаціях за категоріями «Малі», «Середні» та «Великі». До участі у рейтингу допускалися ті підприємства, які не мали податкового боргу, порушень податкового законодавства, доведених у судовому порядку протягом звітного року, та мають статус юридичної особи, платника податку на прибуток підприємств. Для платників податків у аграрній галузі можлива наявність статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Підприємства оцінювалися за такими критеріями як співвідношення суми сплаченого податку на прибуток до отриманих доходів, повнота та своєчасність сплати податків і зборів, податкова дисципліна, середня заробітна плата по підприємству, кількість робочих місць, співвідношення сум витрачених на соціальні програми та благодійні акції до суми отриманого прибутку за відповідний рік та сума сплачених податків та зборів за останній бюджетний рік.

Нагадаємо, що щорічний Всеукраїнський рейтинг «Сумлінні платники податків» започатковано Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» з метою створення сприятливих умов для розвитку взаємовигідної співпраці між державою та бізнесом та відзначення кращих здобутків платників податків. 

Сервіс «Пульс»

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері.

Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

Запорізькі платники поповнили місцеву скарбницю на 7,6 млн. грн. від плати за ліцензії

Така сума надійшла до місцевих бюджетів за три місяці від плати за ліцензії на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Цей показник перевищує рівень надходжень попереднього року на 544 тис. грн.

Нині у Запорізькій області діє понад 6 тисяч ліцензій. У березні співробітники територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області видали 715 ліцензій, продовжили дію понад 600 ліцензій, призупинили 59, анулювали 105, дві серед яких – за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Крім цього, з початку року до загального фонду державного бюджету надійшло майже 2 млн.грн. акцизного податку.

  • Слід нагадати, що з 1 липня 2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової або роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв. При цьому законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на торгівлю пивом за наявності у суб'єкта господарювання відповідної ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв, - наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Отримати ліцензії на право оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами можна у Центрах обслуговування платників в ДПІ за місцем здійснення діяльності.

На Запоріжжі видано майже 14 тисяч ключів цифрового підпису

З початку року в Акредитованому центрі сертифікації ключів цифрового підпису та його відділеннях запорізькі платники отримали 13,8 тисячі ключів електронного цифрового підпису. З них за січень – 5,8 тис., у лютому – 4,8 тис., у березні – 3,1 тис. електронних ключів. Власниками посилених сертифікатів ЕЦП стали понад 5 тис. платників податків.

Видача електронних ключів цифрового підпису – безкоштовна послуга від органів ДФС. Крім того, на веб-порталі Державної фіскальної служби діє сервіс "Електронний кабінет платника податків", в якому відвідувачам пропонується широкий спектр он-лайн послуг.

Нагадаємо, у м. Запоріжжі та області працюють 5 відділень АЦСК. З переліком послуг, що надаються, можна ознайомитися на сайті ГУ ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua.

Понад 85% злочинів викритих запорізькими податковими міліціонерами належать до категорії тяжких

З початку поточного року співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області розпочали 40 кримінальних проваджень, у т.ч. 23 – за ухилення від сплати податків, 6 – за незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів, 1 – за легалізацію (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом 10 – за іншими статтями. Із загальної кількості викритих співробітниками оперативних підрозділів злочинів 85% належать до категорії тяжких та особливо тяжких.

Як повідомив начальник оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області Ігор Волков, за закінченими кримінальними провадженнями, розпочатих за матеріалами оперативних співробітників, порушники відшкодували 3,8 млн. гривень, у т. ч. 2,6 млн. грн. – за кримінальними провадженнями, направленим до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням у повному обсязі завданих державі збитків, 888 тис. грн. завдяки застосуванню процедури податкового компромісу.

На Запоріжжі підприємство хотіло "фіктивно" привласнити понад 3,6 млн. гривень

Співробітники оперативних підрозділів викрили кримінальне правопорушення у відношенні посадових осіб одного з суб’єктів господарювання обласного центру. Його службові особи здійснювали фінансово-господарську діяльність у сфері будівництва.

У податковій звітності вони відображали фіктивні операції, що призвело до ухилення від оподаткування. Загальна сума несплачених податків склала у сумі понад 3,6 млн. гривень.

За фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Запорізькі оперативники вилучили підакцизних товарів на чверть мільйона гривень

Минулого тижня співробітники оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області встановили 9 фактів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних дозвільних документів.

У результаті із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму понад 250 тис. гривень.

Майже 40 мільйонів гривень перерахували запорізькі водокористувачі

За три місяці 2015 року до державного бюджету сплачено 19,6 млн. грн. рентної плати за спеціальне використання води, стільки ж надійшло до місцевих бюджетів.

Левову частку находжень рентної плати спрямували підприємства електроенергетичної галузі – понад 37 мільйонів гривень.

За результатами проведених звірок переліків водокористувачів, яким в установленому порядку надані дозволи на спеціальне водокористування, отриманих від Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, з переліком платників, які надали податкові декларації по платі, залучено до оподаткування 3 водокористувачі, за якими сума донарахованих штрафних санкцій склала 1,5 тисячі гривень.

Співробітники територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області надсилають звернення до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації з пропозиціями щодо скасування дозволів на спеціальне водокористування суб’єктам господарювання, які протягом шести місяців не сплачують, або сплачували в неповному обсязі збір за спеціальне використання води.  Так, нещодавно направлено звернення щодо скасування дозволу підприємству, яке має податковий борг за спеціальне використання води в сумі 36,4 тис. грн.

Всього у Запорізькій області зареєстровано 3508 платників рентної плати за спеціальне використання води.

Запорізькі платники спрямували до бюджетів майже 12 млн. грн. екологічного податку

Така сума податку надійшла протягом січня-березня 2015 року до зведеного бюджету, в тому числі до державного бюджету – 2,4 млн. грн., до місцевих бюджетів – 9,4 млн. грн.

 У територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області зареєстровано понад 2600 платників екологічного податку.

Крім того, запоріжці за три місяці сплатили понад 49 мільйонів ренти за надра. З цієї суми, яку отримав зведений бюджет по рентній платі за користування надрами, до державного бюджету спрямовано – 36,5 млн. грн., до місцевих бюджетів – 12,5 млн. грн.

               Сьогодні на обліку у територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області знаходиться 644 платники рентної плати за користування надрами.

Запорізькі митники виявили митних порушень майже на 7,5 мільйона гривень

За І квартал 2015 року фахівці Запорізької митниці зафіксували 79 фактів порушень митного законодавства на суму 7 мільйонів 480 тисяч гривень. Предмети правопорушень на суму понад 420 тисяч гривень були вилучені. Про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.

– Поряд зі сприянням платникам податків, які сумлінно виконують свої обов'язки, важливою складовою роботи Запорізької митниці ДФС є протидія митним правопорушенням. Митниця має певні напрацювання та успіхи у цьому напрямі, – підкреслив керівник Запорізької митниці.

Олексій Мужев також зазначив,що  найбільше правопорушень було зафіксовано за фактами незаконного розпорядження громадянами транспортними засобами, а також ухилення від сплати посадовими особами підприємств та громадянами обов'язкових митних платежів.

Крім того, з початку року запорізькі митники розглянули 49 справ про порушення митних правил. На правопорушників накладені штрафи на суму понад 3 мільйони гривень.

Судові органи під час розгляду справ про порушення митних правил, заведених Запорізькою митницею, винесли постанови про конфіскацію в дохід держави предметів правопорушень на суму 270 тисяч гривень та на таку ж суму накладені штрафи.

У цьому році митниця уклала з одним із правопорушників одну мирову угоду, у ході виконання якої він сплатив до держбюджету 30 тисяч гривень.

Олексій Мужев запевнив, що Запорізька митниця налаштована на конструктивний діалог та співпрацю із усіма сумлінними платниками та закликав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності чітко дотримуватись законодавчих правил.

Кількість адмінпослуг, наданих ЦОПами  поточного року перевищила 32 тисячі

Однією з найбільш запитуваною послугою залишається видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. З початку поточного року податківці  надали майже 15,3 тис. таких послуг. З яких 4,6 тис. – у січні, 5,4 тис. – у лютому та 5,3 тис. – у березні.

Також користуються попитом у суб`єктів господарювання послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС. Так, за І квартал цього року Центрами обслуговування платників було надано майже 2,5 тис. зазначених довідок та майже 3,4 тис. послуг з реєстрації книг обліку розрахункових операцій.

 Всього протягом січня – березня поточного року ЦОПами надано понад 32 тис. послуг.

На сьогодні 27 Центрів обслуговування платників ГУ ДФС у Запорізькій області надають 18 адміністративних послуг та 6 адміністративних послуг, які надаються відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Запорізькій області.   

Для запорізьких податківців проведено майже 440 антикорупційних заходів

Серед профілактичних заходів, спрямованих на запобігання корупційних діянь та інших правопорушень працівниками ДФС, є перевірка кандидатів на посади до ДФС області. З початку року управлінням власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області проведено 103 таких перевірки.

З метою запобігання вчинення посадовими особами ДФС та його територіальних органів корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, проведено 287 бесід та лекцій на антикорупційну тематику.

Також з початку року проведено 48 службових перевірок. Фахівці управління власної безпеки області підготовили та направили керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області 14 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до правопорушень з боку податківців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними 26 співробітникам винесені офіційні застереження.

За результатами цих службових перевірок 23 матеріали направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавством. За цими матеріалами складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та розпочато 6 кримінальних проваджень, з яких 3 за ознаками злочинів, передбачених ст. 368 КК України (отримання неправомірної винагороди).

Запорізькі податківці легалізували працю майже 2 тисячі найманих працівників

З початку року працівники органів фіскальної служби у Запорізькій області за результатами вжитих заходів по детінізації доходів громадян легалізували працю 1979 робітників, які працювали без належного оформлення у працедавців. Цим громадянам виплачено дохід у сумі 2,2 млн. грн. Додаткові надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб склали 300 тис. грн. та 800 тис. грн. єдиного соціального внеску на загальнодержавне обов'язкове страхування, що на 465 тис. грн. більше, ніж за минулорічні показники. На цьому наголосив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

За словами посадовця, проблема зарплат в "конвертах" залишається однією з найбільш соціально гострих. Неоформлені працівники, як наслідок, не мають права на належне пенсійне забезпечення, оплату відпусток і лікарняних, умови їхньої роботи не контролюються державою на відповідність нормам охорони праці.

Нагадаємо, що відповідно до Кодексу законів про працю працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору застосовується штраф до посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у разі повторного вчинення порушення протягом року – штраф від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

ГРАФІК

Проведення виїзних особистих прийомів громадян

посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області

у 2 кварталі 2015 року

Перший заступник начальника Фоменко Олена Петрівна - 12.05.2015 року

Начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Кавилін Олексій Анатолійович - 22.05.2015 року




Новости Бердянска
сегодня, 23 марта, суббота
вчера, 22 марта, пятница
21 марта, четверг

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Баскетбол
Баскетбол

 23 - 24 Марта

 Спорткомлекс (Мелитопольское шоссе, 27)

Як приборкати дракона 3
Як приборкати дракона 3

 21 - 27 Марта

 13:45, 17:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Добро пожаловать в Акапулько
Добро пожаловать в Акапулько

 21 - 27 Марта

 21:40

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Давай танцуй
Давай танцуй

 21 - 27 Марта

 19:10

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша