Информация от Бердянской налоговой инспекции на 7 мая

07.05.2015 · 10:49 · Просмотров - 1117

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 7 мая

Бердянська ОДПІ повідомляє

Звітуємо за І квартал вчасно!

Бердянська ОДПІ нагадує, що 12 травня 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за І квартал 2015 року.

Термін надання звіту з пільг 1-ПП – 8 травня 2015 року.

Термін сплати податків і зборів за І квартал  –  20 травня 2015 року

Операція «Акциз - 2015»

Оперативне управління Бердянської ОДПІ повідомляє про проведення операції «Акциз - 2015».

Факти щодо незаконного обігу підакцизних товарів можна повідомити за тел. 3-84-07 та 3-84-48 або у письмовій формі відповідно до ЗУ «Про звернення громадян».

Зареєструй касовий апарат до 30 червня – звільнись від перевірок до 2017 року

З 1 липня 2015 року підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках або дрібнороздрібний продаж товарів відбувається через засоби пересувної мережі. У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку другої та третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у своїй господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з дати початку застосування РРО та до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок щодо дотримання порядку застосування РРО.

Торгівля пивом з 1 липня 2015 року здійснюється тільки за наявності ліцензії

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 01.07.2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Плата за ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями фіксована і не залежить від обсягів продажу. Так, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

З 1 липня 2015 внесено зміни і у обмеження по торгівельній площі при здійсненні торгівлі підакцизними товарами. А саме: для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв (крім пива)- торговельною площею не менше 20 кв. метрів.

Крім того, звертаємо увагу що фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю виключно пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання вимог ст.291 ПКУ.

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району понад 73 мільйони гривень

Протягом січня – квітня 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 73,2 мільйонів гривень. Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – 37,4 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 15,1 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 10,1 мільйонів гривень єдиного податку, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Студенти Машинобудівного коледжу завітали до податкової інспекції

Молодь – це майбутні платники податків, тому від того чи донесли до них податкову культуру сьогодні залежить сумлінність сплати податків в майбутньому. Саме цьому присвячують фахівці Бердянської ОДПІ свій курс лекцій «Основи податкових знань», який викладають студентам Бердянського машинобудівного коледжу ЗНТУ.

На останнє заняття бердянські податківці традиційно запросили студентів на екскурсію до податкової інспекції. Працівники інспекції залюбки розповіли про свою професію та поділилися досвідом роботи. А фахівці сектору комунікацій розповіли учням як працює Центр обслуговування податків та які адміністративні послуги можна отримати в ньому.

Наприкінці зустрічі фахівці Бердянської ОДПІ та Машинобудівного коледжу обмінялися подяками за плідну співпрацю та вагомий внесок у виховання податкової культури серед молоді. До бібліотеки коледжу податківці презентували Податкові  кодекси. 

Новини законодавства

Звіт з ЄСВ за травень подаватиметься за оновленою формою

З 1 червня 2015 року звіти за звітний період "травень 2015 року" подаються за новою формою згідно з Порядком  формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435.

Оновлено Державний реєстр РРО

Державна фіскальна служба України оновила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

Наказ "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій" від 27.04.2015 № 302.

Прес-служба ДФС повідомляє

Розпорядженням КМУ Романа Насірова призначено Головою Державної фіскальної служби України

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 року №424-р Романа Насірова призначено Головою Державної фіскальної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 року №425-р Сергія Білана призначено першим заступником Голови Державної фіскальної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 року №426-р Костянтина Лікарчука призначено заступником Голови Державної фіскальної служби України.

Колективу ДФС представили нових керівників

5 травня 2015 року Міністр фінансів України Наталія Яресько представила колективу ДФС нових керівників служби. Згідно з розпорядженням КМУ Державну фіскальну службу України очолив Роман Насіров. Першим заступником Голови ДФС став Сергій Білан, який куруватиме податкову міліцію, заступником Голови ДФС – Костянтин Лікарчук, який відповідатиме за митний напрям.

Під час представлення новопризначеним керівникам ДФС було окреслено основні завдання. Так, першочерговим завданням є забезпечення впровадження реальних змін у роботі ДФС, зокрема, забезпечення порядку роботи фіскальних органів та зменшення корупції. Крім того, серед завдань  –  оптимізація вертикалі керівництва ДФС на рівні областей та центрального апарату, залучення до роботи на цих посадах високопрофесійних кадрів, що зможуть ліквідувати корупційні схеми; збільшення надходжень до бюджету за рахунок детінізації економіки та боротьби з «податковими ямами», а також за рахунок боротьби з контрабандою.

У свою чергу, Голова ДФС Роман Насіров зазначив, що фіскальна служба починає працювати плідно і по-новому –  чесно, відкрито та відверто.

«У нас є два, три, максимум чотири місяці, щоб зробити зміни, і нам треба починати їх робити вже сьогодні. Нам потрібно зробити реальну податкову реформу. Це не тільки зміни у Податковому та Митному кодексах, а, що найважливіше, – зміни у функціонуванні структури, зміни ментальності. Потрібно виховати у платників податків, чи то юридичних, чи фізичних осіб – підприємців, культуру сплати податків», - наголосив Роман Насіров.

За його словами, найближчі три місяці є вирішальними як для фіскальної служби, так і для держави в цілому.

Сергій Білан та Костянтин Лікарчук серед пріоритетів визначили комплексні зміни у роботі податкової міліції та митниці, боротьбу з корупційними проявами, а також забезпечення зростання надходжень до бюджету.

Оперативники ДФС виявили факт несплати податків у сумі 39,5 млн. гривень

Оперативними підрозділами Державної фіскальної служби встановлено факт порушення податкового законодавства, яке призвело до несплати до державного бюджету податків на суму 39,5 млн. грн.

Посадові особи київського підприємства, яке займається будівництвом залізниць i метрополітену, оформляли фінансово-господарські відносини з купівлі-продажу будівельних матеріалів із підприємствами, що мають ознаки «фіктивності».

Триває слідство.

З початку року митницями ДФС заведено понад 4 тис. справ про порушення митних правил

У січні – березні 2015 року митницями ДФС заведено 4224 справи про порушення митних правил на суму 286,6 млн. грн. Тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму понад 143,8 млн. грн. по 2134 справах.

У цей період зафіксовано 909 випадків переміщення через митний кордон України продовольчих товарів з порушенням митного законодавства на суму понад 23,8 млн. грн.

Порушення митного законодавства виявлено у  671 випадку під час переміщення промислових товарів на суму 61,6 млн. грн., при переміщенні через митний кордон України валюти – у 196 випадках на суму понад 43,7 млн. грн., при  переміщенні транспортних засобів – у 71 випадку на суму майже 14,7 млн. гривень.

Також митницями ДФС розглянуто 1318 справ про порушення митних правил та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму майже 21,6 млн. грн.

Протягом І кварталу 2015 року на розгляд до суду митницями ДФС передано 2176 справ про порушення митних правил на суму 292,2 млн. гривень.

За результатами розгляду справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму 99,6 млн. грн. та накладено штрафів на суму майже 60 млн. гривень. 

Визначено переможців Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків - 2014»

Вища рейтингова комісія визначила переможців Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків», що проводиться ВГО «Асоціація платників податків України». На вибір комісії окрім рівня сплати податків платником також вплинули такі фактори, як кількість створених підприємствами робочих місць та участь у соціальних і благодійних проектах.

«Соціальна відповідальність, прозора робота, поважне ставлення до своїх обов’язків перед державою – властиві бізнесу всього цивілізованого світу, який цінує свою репутацію. Це ж стосується і компаній, які працюють в Україні. Тому комісія виконала складне завдання – визначила кращих серед значної кількості достойних претендентів на звання «Сумлінний платник податків – 2014», - зазначив директор Інформаційно-комунікаційного департаменту ДФС Віктор Косарчук.

Цього року платники податків змагалися за перемогу у 14 номінаціях за категоріями «Малі», «Середні» та «Великі». До участі у рейтингу допускалися підприємства, які не мали податкового боргу, порушень податкового законодавства, доведених у судовому порядку протягом звітного року, та мають статус юридичної особи, платника податку на прибуток підприємств. Для платників податків у аграрній галузі можлива наявність статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Підприємства оцінювалися за такими критеріями як співвідношення суми сплаченого податку на прибуток до отриманих доходів, повнота та своєчасність сплати податків і зборів, податкова дисципліна, середня заробітна плата по підприємству, кількість робочих місць, співвідношення сум витрачених на соціальні програми та благодійні акції до суми отриманого прибутку за відповідний рік та сума сплачених податків та зборів за останній бюджетний рік.

Нагадаємо, що щорічний Всеукраїнський рейтинг «Сумлінні платники податків» започатковано Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» з метою створення сприятливих умов для розвитку взаємовигідної співпраці між державою та бізнесом та відзначення кращих здобутків платників податків.

Система контролю у пункті пропуску «Порт «Очаків» виключає можливість незаконного імпорту нафтопродуктів

Інформація щодо незаконного імпорту нафтопродуктів через пункт пропуску «Порт «Очаків», поширена деякими ЗМІ, не відповідає дійсності.

Протягом 2014-2015 років у пункт пропуску «Порт «Очаків» оформлено 30 суднозаходів із імпортним вантажем із-за кордону.

Заявлений маршрут суден у територіальних водах України контролювався за допомогою програмного забезпечення та радіотехнічним постом відділу прикордонної служби Очаків. Це дозволяло фіксувати факт відхилення від маршруту, виходу за дванадцятимильну зону, причалювання до судна будь-яких плавучих засобів, тощо. За вказаний період таких фактів зафіксовано не було.

Огляди суден проводились із залученням з боку вантажоотримувачів представників незалежних сюрвеєрських компаній. Складались акти огляду паливних цистерн,  у яких брали участь представники суднової адміністрації.

Після завершення процедур огляду суден та паливних цистерн, на останні накладались митні забезпечення у вигляді свинцевих пломб, що виключало можливість несанкціонованого доступу до них, зокрема, вилучення  вантажу.

З огляду на зазначене, можливість ввезення на митну територію України «більшого, ніж розмитнений» об’єму нафтопродуктів виключена.

У 2014-2015 роках судна закордонного плавання здійснювали переміщення нафтопродуктів лише у митному режимі імпорт, повністю розмитнювались у порту призначення з подальшим перевантаженням на транспортні засоби (судна, баржі, автоцистерни).

Крім того, в’їзд на територію пункту пропуску «Порт Очаків» здійснюється виключно за перепустками. Згідно із довідками, з початку 2015 року оформлено 300 перепусток на в’їзд автомобілів з автоцистернами для відвантаження товарів, випущених у вільний обіг на митній території України (тобто розмитнених), які були погоджені у встановленому порядку з відділом прикордонної служби Очаків.

Варто також зауважити, що протягом останніх двох років імпортні операції стосовно хімічних речовин (реформат, платформат тощо) у пункті пропуску «Порт «Очаків» не здійснювались.

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

На Запоріжжі місцеві бюджети отримали майже 77 мільйонів гривень єдиного податку 

Такі надходження за перший квартал 2015 року забезпечили запорізькі платники, серед яких 8 тисяч юридичних осіб та майже 39 тисяч фізичних осіб. Зокрема, від платників – фізичних осіб надходження єдиного податку по області склали понад 58 млн. грн., що на 10,3 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Від «єдинників» - юридичних осіб за 3 місяці поточного року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 18,7 млн.грн. єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2014 року сума податку зросла на понад 3 млн.грн.

Приріст нарахування обумовлений збільшенням кількості платників єдиного податку третьої групи.

Нагадуємо, що з 1 січня цього року ставка податку для цієї категорії платників  складає 2% доходу (при сплаті ПДВ) або 4% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку) та скасовано обмеження щодо кількості найманих робітників.

Місцеві бюджети Запоріжжя поповнилися майже 400 млн. грн. ПДФО

У першому кварталі поточного року запоріжці сплатили майже 400 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 42 млн. грн.. більше минулорічних показників.

 Податок на доходи від фізичних осіб - це один з бюджетоформуючих податків, який надходить до місцевих бюджетів. Його питома вага - понад  53%. Найбільше цього податку спрямували органи державного управління – понад 77 млн. грн.,підприємства  виробництва і розподілу електроенергії - 52 млн. грн., охорони здоров'я і надання соціальної допомоги - 37 млн. грн., оптової і роздрібної торгівлі - 29 млн. грн., – повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Одним з основних резервів наповнення місцевих бюджетів є контроль по дотриманню трудового законодавства. А саме виплати заробітної плати і проведення роботи по погашенню її заборгованості.

Протягом січня - березня поточного року проведено 66 перевірок фінансово - господарської діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з питань дотримання вимог податкового законодавства під час виплати доходів громадянам.

Всього у результаті проведених перевірок  донараховано 5,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій.

Запорізькі платники направили понад 205 мільйонів гривень ПДВ до бюджету держави

Сума сплати податку на додану вартість за три місяці 2015 року перевищила минулорічні показники на 38,5 мільйона гривень або на 23%.  Лише у березні від запорізьких платників надійшло майже 75 мільйонів гривень ПДВ, що більше надходжень аналогічного періоду минулого року на 18,6 млн.грн. або на 33%.

  • Протягом першого кварталу 2015 року фахівці Головного управління ДФС у Запорізькій області проводили роботу щодо застосування процедури досягнення податкового компромісу. У випадках добровільного декларування платником занижених податкових зобов'язань з ПДВ платниками області задекларовано відмову від неправомірного формування податкового кредиту у сумі 10,4 млн.грн. та додатково до бюджету нараховано півмільйона гривень ПДВ (5% від суми заниження), - повідомив начальник Головного управління Державної фіскальної служби Запорізької області Олексій Кавилін.

Також він зазначив, що згідно зі змінами у податковому законодавстві з 1 січня 2015 року збільшився мінімальний поріг для обов'язкової реєстрації платником ПДВ – з 300 тисяч гривень до 1 мільйона гривень. Проте, це не розповсюджується на платників єдиного податку першої та третьої груп.

  • Це нововведення покликане полегшити роботу підприємств середнього та малого бізнесу, адже вони роблять значний внесок у розвиток економіки регіону та створюють нові робочі місця, - зазначив Олексій Кавилін.

Так, з початку року  кількість запорізьких платників ПДВ зменшилася на 257, нині на обліку територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області знаходиться 9030 платників цього податку.                                                                                                        

На "Пульс" звернулося 46 запорізьких платника

            Саме стільки отримано на кінець квітня поточного року телефонних дзвінків від платників податків Запорізького регіону, які звернулись на сервіс "Пульс". З них 45 питань вже вирішені, надані відповіді, про що заявникам повідомлено, а 1 - знаходиться на відпрацюванні. Найчастіше дозвонювачі запитували щодо роботи органів ДФС, надійшло  – 19 дзвінків, щодо звітності та реєстрації накладних- 18, та інші.

            Інтерактивний сервіс приймає звернення представників бізнесу не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю й митного оформлення. "Пульс" – це "гаряча телефонна лінія", що працює за принципом зворотного зв'язку. Оператори не тільки приймуть звернення, але і повідомлять про результати перевірки та вжиті заходи.

 Цей сервіс розрахований на протидію корупції у відомствах, а також на ліквідацію перешкод, які заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунення труднощів у спілкуванні з посадовими особами,-  про це наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. Номер цілодобової телефонної лінії сервісу "Пульс": (044) 284-00-07.

Кінологічні команди Запорізької митниці ДФС провели понад півмільйона  оглядів

З початку поточного року кінологічні команди, які здійснюють пошукові заходи у пунктах пропуску через митний кордон України у зоні діяльності Запорізької митниці ДФС, перевірили понад 50 автомашин, 270 повітряних суден та 180 суден закордонного плавання, 30 поштових відправлень та кур’єрської пошти.

При проведенні митного контролю речей громадян із залученням кінологічних команд виявлено 5 фактів переміщення з порушенням законодавства медпрепаратів, які містили психотропні речовини.

 За даними фактами Запорізькою митницею ДФС заведено справи про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України (недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення).

Запорізькі оперативники вилучили із незаконного обігу підакцизних товарів на суму понад 200 тис. грн.

Минулого тижня співробітники оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області встановили 6 фактів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення) без дозвільних документів.  Зокрема, власники не мали при собі дозволу, ліцензії, свідоцтва державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності та інших документів, передбачених діючим законодавством України.

У сфері протидії незаконному обігу підакцизних товарів за матеріалами співробітників оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів, що становить загрозу для життя та здоров’я людей).

Роз’яснення податкового законодавства

Податкова знижка на оплату вартості навчання включає витрати, понесені минулого року

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податковим роком.

До податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року.

В той же час, відповідно до умов договору про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією).

При включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати частину витрат у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізаціїправа на податкову знижку у наступному році.

Зазначена норма визначена наказом ДФС України від 06.04.2015 №247."Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо включення до податкової знижки за звітний рік сум витрат, понесених у минулому році на оплату вартості навчання за місяці звітного року".

Про справляння у І кварталі 2015 року рентної плати

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII  „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи” (далі – Закон № 71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими окремі платежі трансформовано у рентну плату (далі – Плата).

Базовий податковий (звітний) період для Плати дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 Кодексу).

Станом на 17.04.2015 нова форма податкової декларації з Плати не затверджена. До затвердження нової форми податкової декларацiї з рентної плати рекомендовано платникам рентної плати залежно вiд об’єкта оподаткування звiтуватися за формами, затвердженими наказами ДПА України від 24.12.2010 № 1011 „Про затвердження форм податкових розрахункiв з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та aмiaкy територiєю України” (далі – форма № 1011), зареєстрованим у Міністерствi юстицiї України 20.01.2011 за № 81/18819, вiд 24.12.2010 № 1018 ,,Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України” (далі – форма № 1018), зареєстрованим у Miністерстві юстицiї України 12.01.2011 за № 28/18766, та наказами Miністерства фiнансiв України від 17.09.2012
№ 1000 „Про затвердження форм податкових розрахункiв з плати за користування надрами” (далі – форма № 1000), зареєстрованим у Miністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044, вiд 21.12.2012 № 1403 „Про затвердження форм податкових декларацiй збору за спецiальне використання води”, зареєстрованим у Мiністерстві юстицiї України 15.01.2013 за № 123/22655, вiд 21.12.2012 № 1404 ,,Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спецiальне використання лiсових pecypciв”, зареєстрованим у Miністерстві юстицiї України 22.01.2013 за № 172/22704.

Проте, форми №№ 1011, 1018 передбачають базовий податковий (звітний) період – календарний місяць.

У зв’язку з цим до визначення для складання звітності нової форми податкової декларації з Плати рекомендуємо платникам подати розрахунки за діючими формами №№ 1011, 1018 із зазначенням в рядку 1 „податковий період” цифру „3”, що буде означати подання розрахунків за І квартал 2015 року із граничним строком подання 12.05.2015.

Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до інтегрованих карток платників (ІКП) для таких розрахунків є 20 травня 2015 року.

При цьому при заповненні розрахунків платники мають дотримуватися рекомендацій, які вказані у листі ДФС України від 27.04.2015 №15090/7/99-99-15-04-01-17 "Про справляння у І кварталі 2015 року рентної плати", який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України: Головна>Податки, збори, платежі>Загальнодержавні податки>Рентні платежі>Листи.

Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді процентів, отриманий ФО від розміщення коштів на депозитному рахунку

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) в частині оподаткування пасивних доходів.

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, доходи платника податку у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Роздрібний акциз в КОРО не відображається

Чинна форма КОРО не передбачає окремої графи для виділення сум акцизного податку в розмірі 5 %. Тому, до внесення відповідних змін, суб'єкт господарювання не відображає зазначені суми в КОРО.

Уточнюючий звіт про використання РРО подавати не потрібно

Суб'єкт господарювання зобов'язаний подавати звітність, пов'язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо такий суб'єкт не подає інформацію по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Разом з тим, звітність, пов'язана із застосуванням РРО або використанням РК, подається суб'єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці.

Що ж стосується уточнюючого звіту, оскільки такий звіт не відноситься до податкової звітності в розумінні норм ПКУ, то його подання чинним законодавством не передбачено.

Які перевірки реєструються в журналі

Державна фіскальна служба відповіла на питання, які перевірки контролюючих органів повинні реєструватися у журналі реєстрації перевірок, який ведеться суб'єктом господарювання.

Такий журнал повинен знаходитися за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Перед початком перевірки перевіряючі повинні обов'язково заповнити всі рядки журналу і поставити свій підпис.

Оскільки журнал знаходиться за місцем ведення діяльності, то і реєструються в ньому ті перевірки, які здійснюються за місцем господарської діяльності платника податку.

Нагадаємо, до таких перевірок віднесені:

– документальна виїзна перевірка (пп. 75.1.2 Податкового кодексу);

– фактична перевірка (пп. 75.1.3 Податкового кодексу).

Торгівля в магазині на території ринку: чи можна бути на І групі єдиного податку

До першої групи єдиного податку відносяться підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

Разом з тим, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ваг, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об'єкти ресторанного господарства.

Виходячи з цього, контролери прийшли до висновку, що єдинник, який здійснює роздрібний продаж товарів у магазині, розташованому на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Порядок відображення середнього заробітку мобілізованих

Державна фіскальна служба розділила порядок відображення нарахованих мобілізованим працівникам середнього заробітку та компенсації з бюджету залежно від періоду їх нарахування та виплати.

Зокрема, податківці роз'яснили: якщо підприємство в січні і лютому 2015 року (І квартал) нарахувало та виплатило середній заробіток мобілізованим працівникам, нарахувало та перерахувало з нього ПДФО та військовий збір, а також у березні 2015 року (І квартал) нарахувало, але не виплатило середній заробіток мобілізованим працівникам і при цьому в квітні (ІІ квартал) подала Звіт із зазначенням сум такого середнього заробітку з метою отримання компенсації, то у ф. № 1ДФ за І квартал у розділі І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» відображаються двома рядками:

  • у першому рядку по мобілізованому працівнику середній заробіток за ознакою доходу «101»;
  • у другому рядку по мобілізованому працівнику – компенсація з бюджету в межах середнього заробітку за березень за ознакою доходу «128».

Якщо ж підприємство буде нараховувати мобілізованим працівникам компенсацію в межах середнього заробітку та подавати Звіти для її отримання в місяцях ІІ кварталу, то таке нарахування буде відображатися у розділі І ф. № 1ДФ за ІІ квартал за ознакою доходу «128» одним рядком.

Як визначається звичайна ціна з 01.01.2015 року

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу

Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними для цілей реєстрації платником ПДВ?

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Щодо заповнення деяких граф податкової накладної

Починаючи з 1 січня 2015 року при постачанні товарів/послуг на митній території України податкова накладна та розрахунок коригування до неї складаються за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957, із змінами та доповненнями, внесеними наказами МФУ від 14.11.2014 р. N 1129 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року N 957" та від 23.01.2015 р. N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (далі - Порядок N 957).

Порядком N 957 передбачено, що з 1 січня 2015 року податкова накладна, додатки до неї та розрахунок коригування складаються виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Для розпізнавання електронною системою ідентичності зазначених платниками податків показників, вказаних у графі 5 податкової накладної, додатків до податкової накладної та розрахунку коригування, у вказаних графах передбачено зазначення коду одиниці виміру об'єкта операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі - КСПОВО).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, у разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО, у тому числі і у випадку, коли одиницею обліку послуги згідно з договором визначена гривня.

У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається "послуга", а графа 5.2 не заповнюється.

Щодо порядку заповнення графи 6 податкової накладної "кількість (об'єм, обсяг)" при постачанні послуг, повідомляємо таке.

У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається "1".

У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число "0,5".

У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Графа заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Лист ДФС України від 20.03.2015 р. N 5834/6/99-99-19-03-02-15

Щодо звільнення від оподаткування профспілкових організацій як неприбуткових організацій

Після внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71), починаючи з 01 січня 2015 року, змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

Підпунктом 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - це підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу встановлено, зокрема, що платниками податку на прибуток - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім:

1) бюджетних установ;

2) громадських об'єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після їх внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі - Реєстр) контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з положеннями Закону України від 22 березня 2012 року N 4572-VI "Про громадські об'єднання", із змінами та доповненнями, громадським об'єднанням вважається добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, є громадською організацією.

Відповідно до Закону України від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1045), професійною спілкою (профспілкою) вважається добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Отже, професійна спілка, створена відповідно до вимог Закону N 1045, за своїм правовим статусом належить до громадських об'єднань, які мають право скористатися статусом неприбуткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу. До внесення змін до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 N 37, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за N 267/22799, профспілкові організації зі статусом юридичної особи, які станом на 31.12.2014 внесені до Реєстру та відповідають умовам, визначеним пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу (метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій), продовжують використовувати статус неприбутковості та не є платниками податку на прибуток.

Лист ДФС України від 31.03.2015 р. N 6696/6/99-99-19-02-02-15

Щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками

Відповідно до пункту 1 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 13 Порядку податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

У податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), обсяг операцій, відображених в касових чеках, надрукованих протягом дня, та суми ПДВ, визначені за такими операціями, зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.

Таким чином, платник податку, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачу з використанням двох і більше касових апаратів, у тому числі через свої філії та/або структурні підрозділи, яким делегується право виписки податкових накладних, на власний розсуд може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за такими операціями, а саме;

складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат, в якій обсяг постачання та сума ПДВ повинні відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті такого касового апарату;

складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (в тому числі через ті, що знаходяться в філіях чи структурних підрозділах). При цьому, обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, повинні відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звітах всіх касових апаратів підприємства.

Лист ДФС України від 03.03.2015 р. N 4436/6/99-99-19-03-02-15

Щодо особливостей складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 15 Порядку до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД, у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів.

Відповідно до п. 9 Порядку податкові накладні, складені за щоденними підсумками операцій, не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

При цьому у верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка "X" та зазначається тип причини "11" - складена за щоденними підсумками операцій.

Пунктом 12 Порядку визначено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, при складанні податкової накладної за щоденним підсумком операцій у рядку "Особа (платник податку) - покупець" зазначається "Неплатник", у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" відображається умовний ІПН "100000000000".

При цьому, оскільки касові чеки, які складаються за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) містять інформацію про асортимент товарів, придбаних покупцями, платник податку має можливість згрупувати в такій податковій накладній в графі 3 "Номенклатура постачання товарів/послуг продавця" товари за групами, що відповідають певному коду УКТ ЗЕД.

Враховуючи викладене, у графі 4 податкової накладної, складеної за щоденними підсумками операцій, при постачанні підакцизних та імпортованих товарів зазначаються їх коди згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, обсяги операцій з постачання товарів (в тому числі підакцизних та імпортованих) у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, у разі постачання за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) відображаються наступним чином:

окремим рядком показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД;

окремим рядком показники щодо загальної суми вартості поставлених товарів, за вирахуванням обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів, при цьому у такому випадку у графі 3 "Номенклатура товарів/послуг продавця" податкової накладної вказується вираз "Товари в асортименті".

Лист ДФС України від 03.03.2015 р. N 4436/6/99-99-19-03-02-15

Щодо відображення в податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

Статтею 201 Кодексу визначено порядок складання податкових накладних, а також зазначені обов'язкові реквізити, які повинні містити податкові накладні. Пунктом 15 Порядку визначено порядок заповнення окремих рядків податкових накладних.

Враховуючи зазначене, у податковій накладній відображається, зокрема окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Кодексом та Порядком не передбачено.

Лист ДФС України від 03.03.2015 р. N 4436/6/99-99-19-03-02-15

Щодо оподаткування військовим збором доходів військовослужбовців, отриманих у вигляді грошового забезпечення та грошової компенсації суми військового збору

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71), який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Кодексу в частині оподаткування доходів військовим збором.

Зокрема, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом N 71, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Згідно з пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору с особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні: податковий агент.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Для резидента - це, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, що передбачені пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту та п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Підпунктом 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) ти сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" (далі - Постанова N 1294) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням:, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплата, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України (п. 2 постанови N 1294).

Підпунктом 168.5 ст. 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків, несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року N 44 затверджено Порядок, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.

Враховуючи зазначене, оскільки об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, то доходи військовослужбовців, отримані у вигляді грошового забезпечення, що передбачені п. 164.2 ст. 164 Кодексу, оподатковуються військовим збором.

При цьому Кодексом не передбачено виплату грошової компенсації військового збору, який утримується з грошового забезпечення військовослужбовців, як це визначено для податку на доходи фізичних осіб.

Лист ДФС України від 28.01.2015 р. N 2400/7/99-99-17-03-03-17

Щодо порядку проведення розрахунків у системі електронної торгівлі

Закон України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 4 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. N 705 (далі - Положення), визначено, що система електронної торгівлі (комерції) - сукупність правил, процедур і програмно-технічних засобів, використання яких дає змогу користувачу здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, подати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).

Розділом VII Положення установлені загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у системах електронної комерції та інших системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Лист ДФС України від 30.03.2015 р. N 6556/6/99-99-22-07-03-15

Актуальні питання-відповіді щодо відображення у Звіті з ЄВ виплат, що компенсуються з бюджету, в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та середнього заробітку працівників

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено статтею 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), згідно з частиною першою якої на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

З 17 березня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105, якою затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 105).

З метою нарахування та утримання єдиного внеску, доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат з бюджету у межах середнього заробітку, встановлених статтею 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації одночасно перебувають в трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями, а також перебувають на обліку в військових частинах.

Відповідно, у Звіті з єдиного внеску дані про мобілізованого працівника в таблицю 5 не вносяться, оскільки трудові відносини працівника з підприємством тривають (за мобілізованим працівником зберігаються місце роботи, посада — частина третя статті 119 КЗпП).

  1.  Як заповняється Звіт з єдиного внеску у разі отримання компенсації?

Враховуючи, що з березня 2015 року (місяць набрання чинності Порядком № 105) за умови подання Звітів підприємствам надаються компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, які звільняються від сплати єдиного внеску, то такий дохід відображається у таблиці 1 Звіту з єдиного внеску тільки у рядку 1.1 з перенесенням у рядок 1.

У таблиці 6 до Звіту з єдиного внеску інформація про таких осіб відображається з обов’язковим зазначенням реквізитів:

11 „Місяць та рік, за який проведено нарахування”;

15 „Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця”;

17 „Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)”.

Реквізити 18 та 19 у таблиці 6 до Звіту не заповнюються.

  1.  Як заповняється Звіт з єдиного внеску без отримання компенсації?

Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток, разом з тим не подає Звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми з засвідченням Звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування єдиного внеску. В цьому випадку сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку в звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 Звіту з єдиного внеску за такий місяць.

Тобто, сума нарахованого, мобілізованому працівнику, середнього заробітку, який не компенсується із бюджету, відображається у:

рядку 1.1 з перенесенням в рядок 1;

рядку 2.1.1 (2.1.2, 2.1.3, 2.1.7) з перенесенням в рядки 2.1 та 2;

рядку 3.1.1 (3.1.2, 3.1.3, 3.1.7) з перенесенням в рядки 3.1 та 3;

рядку 4.1.1 (4.1.3) з перенесенням в рядки 4.1 та 4 таблиці 1 Звіту з єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, що утримується із середнього заробітку, — у рядку 5.1 –(5.3) з перенесенням в рядок 5 таблиці 1 додатку 4 Звіту з єдиного внеску.

У таблиці 6 Звіту з  єдиного внеску сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку, яка не компенсується із бюджету, відображається у складі заробітної плати, зокрема:

- у реквізиті 9 «Код категорії ЗО» — 1 (або інший);

- у реквізиті 11 «Місяць та рік, за який проведено нарахування» — поточний місяць (за який працівнику нарахований середній заробіток);

- у реквізиті 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» — кількість календарних днів у поточному місяці, якщо працівник весь місяць перебував у трудових відносинах (за весь місяць йому нарахований середній заробіток);

-   у реквізиті 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати / доходу (усього з початку звітного місяця)» — сума нарахованого працівникові середнього заробітку в поточному місяці;

-   у реквізиті 18 «Сума нарахованої заробітної плати / доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» — сума середнього заробітку працівника за поточний місяць, з якого сплачується єдиний внесок (ця сума не може перевищувати 20 706 грн. у січні – листопаді 2015 року);

-   у реквізиті 19 «Сума єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» — сума єдиного внеску, що утримується із середнього заробітку, нарахованого працівнику за поточний місяць.

Щодо роз’яснення з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховною Радою України 28.12.2014 р. прийнято Закон N 77, який набрав чинності з 1 січня 2015 р. Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 77 платникам єдиного внеску надано право на зменшення навантаження на фонд оплати праці.

З 13 березня 2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. N 219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" (далі - Закон N 219), яким розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 р. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) доповнено пунктом 9 5.

При цьому Законом N 219 встановлено втрату чинності п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 77.

До набрання чинності Законом N 219 розрахунок понижуючого коефіцієнта здійснювався відповідно до вимог Закону N 77.

При розрахунку понижуючого коефіцієнта здійснювалося порівняння показників відповідного місяця 2015 року із середньомісячними показниками за 2014 рік, зокрема, показника середньої заробітної плати по підприємству в певному місяці 2015 року, який визначався шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховувався єдиний внесок у відповідному місяці, на кількість працівників, яким вона нарахована.

Показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до Закону N 2464.

Працівники, що перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, в тому числі й працівники, зазначені в п. 18 ст. 25 Закону України від 15.11.96 р. N 504/96-ВР "Про відпустки", не зараховуються до кількості застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати, оскільки таким працівникам заробітна плата не нараховується.

Лист ДФС України від 31.03.2015 р. N 6589/6/99-99-17-03-01-15

Щодо застосування понижуючого коефіцієнта при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу повину місяця

Якщо платником за звітний місяць виконано умови застосування понижуючого коефіцієнта, передбачені ЗУ від 02.03.2015 року №219, то і застосування коефіцієнта до ставки єдиного внеску при нарахуванні і виплаті заробітної плати за першу половину звітного місяця буде правомірним. Якщо ж при остаточному розрахунку виявиться, що умови для застосування понижуючого коефіцієнта до розміру єдиного внеску у звітному місяці не виконано, то відповідно застосування зниженої ставки до авансових внесків не є правомірним.

У разі несплати, неповної сплати або несвоєчасної сплати суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), передбачено застосування штрафу до платника єдиного внеску у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Лист ДФСУ від 28.04.2015 року №15273/7/99-99-17-03-01-17  

Платники запитували

При здійсненні яких операцій (не пов’язаних з реалізацією товарів) суб’єкт господарювання має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій?

При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження, реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються.

При цьому юридичні особи проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Однак, слід зазначити, що суб’єкт господарювання, який отримує платежі за надане в лізинг (оренду) майно, застосовує реєстратор розрахункових операцій при проведенні таких розрахункових операцій.

Які документи повинні мати на робочому місці ФОП платники ЄП?

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, зберігають на робочому місці книгу обліку доходів.

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, повинні мати на робочому місці книгу обліку доходів та витрат.

Яка сума нарахованого доходу відображається у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за формою 1ДФ?

Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі – розділ II) визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зокрема:

у рядку «Військовий збір» відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

При цьому загальною сумою нарахованого доходу, з метою відображення у вказаному вище рядку, є загальна сума нарахованого доходу з якої утримується військовий збір.




Новости Бердянска
сегодня, 15 марта, пятница
вчера, 14 марта, четверг

Все новости Бердянска