Информация от Бердянской налоговой инспекции на 20 мая

20.05.2015 · 09:26 · Просмотров - 1053

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 20 мая

Бердянська ОДПІ повідомляє

Не зволікайте – сплатіть податки вчасно!

Бердянська ОДПІ нагадує, що те відкладайте на останній день сплату податківермін сплати податків і зборів:

за І квартал 2015 року  –  20 травня 2015 року,

за квітень 2015 року – 29 травня 2015 року

Запрошуємо платників податків на семінар!

22 травня 2015 року в м. Запоріжжя відбудеться регіональний семінар для платників податків Запорізької та Дніпропетровської областей.

Тема семінару: «Практичне застосування норм податкового кодексу України».

Лектори  – керівники підрозділів Державної фіскальної служби України.

Місце проведення: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 1, Будинок культури «Дніпроспецсталь».

Початок семінару: 11.00. Реєстрація: з 10.00

Вартість участі  в  семінарі для передплатників журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори» - 240 грн., для не передплатників журналу – 360 грн.

В перерві семінару учасникам буде запропоновано каву-брейк.

Довідки за тел. в  м. Запоріжжі: 224-60-59.

Надходження від  платників єдиного податку зросли на 53,5%

З початку  року бердянські платники єдиного податку наповнили місцевий бюджет майже на 10,2 млн.грн. З них 2,3 млн.грн. сплатили юридичні особи, 6,6 млн.грн. – фізичні особи - підприємці. Платники оновленої четвертої  групи, до якої відносяться сільськогосподарські товаровиробники, за чотири місяці поточного року сплатили 1,3 млн. гривень. У порівнянні з минулим роком надходження від платників єдиного податку зросли на 3,5 млн.грн. або на 53,5%, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц

З незаконного обігу вилучено алкогольної продукції на суму понад 18 тис. грн.

Співробітниками  оперативного управління Бердянської ОДПІ в ході проведення операції «Акциз 2015» встановлено факт реалізації алкогольних напоїв  без наявності будь-яких дозвільних документів в  торгівельному павільйоні розташованому в Приморському району. Незаконну діяльність здійснювала громадянка С. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв на суму понад 18 тис.грн.

Право на нарахування податкової знижки не переноситься

Бердянська ОДПІ нагадує студентам про можливість до 31 грудня 2015 року подати документи на отримання податкової знижки за навчання. І звертає увагу, якщо платник податку до кінця податкового року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Платник податків, який навчається в декількох навчальних закладах України, має право скористатися податковою знижкою на навчання. Платники податків, які навчаються за кордоном, права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти, не мають.

Новини законодавства

Щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих лікарських засобів та медичних виробів

З 07.05.2015 набрав чинності Закон України від 09 квітня 2015 року  № 332-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів» (далі – Закон № 332).

Законом № 332 доповнено підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) пунктом 38.

Згідно із цим пунктом ПКУ тимчасово, до 31 березня 2019 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (за наявності умов, наведених нижче):

- операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;

- операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;

- операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до цього пункту, у системі охорони здоров’я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

При цьому обов'язковими умовами для застосування зазначеного режиму звільнення є:

- наявність цивільно-правового договору між платником податку та спеціалізованими організаціями, що здійснюють державні закупівлі. Перелік спеціалізованих організацій визначено Законом України від 10 квітня 2014 року № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель». При цьому такий договір має бути укладений на виконання угод між МОЗ України та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я;

- наявність лікарських засобів та медичних виробів у відповідному переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, згідно з вимогами пункту 38 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

До визначення та затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного переліку лікарських засобів і медичних виробів, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів і медичних виробів, перераховані у пункті 38 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, оподатковуються податком на додану вартість за ставками, встановленими пунктом 193.1 статті 193 ПКУ (7 відс. або  20 відсотків).

Запропоновано звільнення до 2017 року від штрафів у разі швидкої сплати податкового зобов’язання

Верховна Рада України прийняла за основу проект закону, яким передбачене внесення змін до ПКУ із метою зменшення податкового тиску на платників податків. Серед запропонованих нововведень, зокрема:

  • передання Мінфіну повноважень стосовно оприлюднення узагальнюючих податкових консультацій;
  • уточнення умов і порядок допуску посадових осіб контролюючих ор
  • ганів до проведення документальних виїзних і фактичних перевірок;
  • тимчасове, до 31 грудня 2016 року, звільнення платників податків від сплати штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, у разі сплати податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, тощо.

Із 22 травня запрацює оновлена декларація з податку на нерухомість

Міністерство фінансів України наказом від 10.04.2015р. № 408 затвердило форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідність оновлення якої була обумовлена включенням до бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поряд із житловою нерухомістю також нежитлової. Нагадаємо, відповідні зміни були внесені до ПКУ Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Наказ набирає чинності із дня його офіційного опублікування. За попередніми відомостями, опублікування документа планується в Офіційному віснику України № 38, що вийде 22.05.2015 р.

Із огляду на п. 46.6 ПКУ, звітувати за новою декларацією доведеться за 2016 рік. Щоправда, поки невідомо, яку позицію займуть податківці стосовно форми декларації, котру слід подавати юрособам щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, звітуючи за 2015 рік.

Як мають розглядатися звернення громадян в податковій

Мінфін оприлюднив Наказ «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах» від 02.03.2015 р. № 271 (далі — Порядок № 271). Документ прийшов на зміну відповідним наказам податкової і митної служб, що регламентували порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у цих органах.

Порядок  № 271, із-поміж іншого, передбачає таке:

  1. Звернення можуть бути подані особою або групою осіб іповинні бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР. Звернення, оформлене з порушеннями, повертають заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження.
  2. Податківці розглядають і вирішують звернення у строк не більше ніж один місяць із дня їх надходження.У разі якщо звернення не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, на такі звернення контролери відповідають не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації.

Якщо ж для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, строк розгляду звернень може бути подовжено. Про це обов’язково повідомляють осіб, які подали звернення. Утім, загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.

  1. У разі якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття органом ДФС обґрунтованого рішення, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Роз’яснення податкового законодавства

З 1 липня 2015 року підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій

Фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках або дрібнороздрібний продаж товарів відбувається через засоби пересувної мережі. У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати РРО.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку другої та третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у своїй господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з дати початку застосування РРО та до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок щодо дотримання порядку застосування РРО.

Повернення товару неплатником ПДВ: заповнюємо декларацію

Постачальник – платник ПДВ, при поверненні йому товарів/послуг особою, яка на дату їх придбання не було платником ПДВ, має право зменшити раніше сформовані податкові зобов'язання з ПДВ за умови повернення йому у власність раніше поставлених товарів і надання одержувачу – неплатнику ПДВ повної грошової компенсації їх вартості.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань при поверненні товарів неплатником ПДВ таке коригування відображається у рядку 8.1 або 8.2 розділу 1 декларації з ПДВ та в додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)».

При заповненні додатка Д1 в даному випадку слід заповнювати всі колонки таблиці 1 розділу I з урахуванням особливостей заповнення реквізитів податкової накладної та розрахунку коригування.
Зокрема, оскільки у разі здійснення операції з постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ у полі «Особа (платник податку) – покупець» податкової накладної та розрахунку коригування до неї (у разі повернення товарів) вказується вираз «Неплатник», то і в графі 2 таблиці 1 додатка Д1 також слід проставити «Неплатник». При цьому в графі 3 такої таблиці вказується умовний ІПН «100000000000».

Декларація з ПДВ спецрежимников

При заповненні рядка 25.2 декларації 0121-0123, 0130 обов'язковим є заповнення полів декларації  «**** Реквізити спеціального рахунку». Зокрема, платники повинні вказати № спецрахунки, дані банку/органу, у якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО).

Це вимога обов'язково для платників, які знаходяться на спеціальному режимі оподаткування в сільському господарстві, для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника.

Перерахування коштів в СЕА ПДВ здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФСУ на підставі поданих платниками декларацій з ПДВ і направляється в Держказначейство.

Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Держказначейством.

Протягом звітного періоду змінилася чисельність працівників – заповнюємо 1ДФ

Державна фіскальна служба відповіла на питання, яка кількість працівників слід вказувати в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалося у зв'язку з прийомом і звільненням з місця роботи.

Податківці нагадали, що навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за ф. № 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами. При цьому, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалося у зв'язку з прийомом і звільненням, то в графі «Працювало за трудовими договорами» слід вказувати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

Так, наприклад, якщо станом на 01.04.2015 р. за трудовими договорами працювало 30 чоловік, а протягом звітного кварталу один звільнився і два були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.

Про порядок реєстрації філією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

Починаючи з 1 січня 2015 року, складання податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 957).

Відповідно до Порядку № 957, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про ІЦО має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в графі «Продавець» податкової накладної зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначено статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Покупець» разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, зазначається найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є стороною договору від імені головного підприємства (покупця).

Порядковий номер податкової накладної складається з трьох частин, в третій частині якого зазначається цифровий номер філії чи структурного підрозділу при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку. У разі коли податкова накладна заповнюється самим платником податку, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюється.

Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні/розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Порядку № 957 усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) .

Згідно з Порядком № 1246 для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Щодо механізму відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, то такий механізм визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).

Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Для філій чи окремих структурних підрозділів відкриття електронних рахунків в Казначействі не передбачено.

Отже, якщо платник податку делегував своїй філії право складання податкових накладних, на таку філію поширюються загальні правила складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Казначействі відкривається виключно платнику податку - головному підприємству.

Чи повинні подавати фізичні особи – підприємці податкову декларацію про майновий стан і доходи у разі відсутності протягом звітного року доходів від господарської діяльності?

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” внесено зміни до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) у частині подання платниками податків податкових декларацій за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Але враховуючи, що фізичні особи – підприємці згідно з п.177.5 ст.177 ПКУ подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки для річного звітного періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Також поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому ч.2 ст.46 Закону України від 15 травня 2003 року №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, що неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи – підприємці зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи незалежно від того, чи отримували вони доходи протягом звітного року від підприємницької діяльність, чи ні.

Постачальники мають можливість отримати витяг з Єдиного реєстру податкових накладних про складені ними податкові накладні

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1246), постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

З метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку ДФС (п. 13 Порядку № 1246).

На запит платника податку щодо надання інформації, яка міститься у Реєстрі, безоплатно видається:

про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру;

про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі.

Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.(п. 14 Порядку № 1246).

У відповідності з п. 17 Порядку № 1246 ДФС здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається платникові податку не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

На зазначений витяг накладається електронний підпис ДФС, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті платника податку.

На якій системі оподаткування може перебувати фізична особа – підприємець, що здійснює реалізацію пива з 1 липня 2015 року?

Відповідно до абз.3 п.291.5.1 ст.291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи фізичні особи - підприємці, що здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів за виключенням фізичних осіб – підприємців, що здійснюють діяльність з роздрібного продажу пива та столових вин.

Крім того, пунктом 216.9 ст.216 ПКУ визначено дату виникнення податкових зобов’язань при реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, а саме дата надходження коштів за проданий товар.

З врахуванням наведеного фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання вимог ст.291 ПКУ.

Скільки буде коштувати ліцензія на роздрібну торгівлю пивом та чи залежить вартість ліцензії від об’єму продаж?

Відповідно до вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481) плата за ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями фіксована і не залежить від обсягів продажу.

Так, частиною чотирнадцятою цієї статті плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закон №481).

Якщо декларація з акцизного податку подана без додатку 6, як виправити помилку?

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України та ст.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання Декларації з акцизного податку, затвердженого наказом ДФС України від 23.01.015 №14 (далі Порядок) декларація складається платником у порядку, встановленому статтею 48 глави 2 розділу II Кодексу та додатки до неї є її невід'ємною частиною. Статтею 2 розділу І Порядку визначено, що суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, заповнюють та подають лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

Статтею 48 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в установленому порядку та чинною на час її подання. В той же час п.48.7 ст.48 передбачено, якщо податкова звітність подана не за встановленою формою, то зазначений документ не вважається податковою декларацією.

В зв’язку з наведеним, якщо суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подано декларацію з акцизного податку без додатку 6, то зазначена податкова звітність не може бути визнана як податкова декларація і вважається не поданою. Щоб виправити зазначену помилку платник акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів зобов’язаний заповнити декларацію за встановленою формою за звітний період та подати її до податкового органу за місцем провадження діяльності і зазначена декларація буде вважатися звітною і поданою з порушенням терміну подання у разі, якщо правильно заповнена декларація подана після настання граничного терміну подання.

Оновлений Звіт із ЄСВ: роз’яснення новацій

ДФС на своєму веб-сайті розмістила роз’яснення стосовно Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435 (чинний з 30 квітня 2015 року).

Серйозних змін зазнали таблиці 1 та 6. Корективи пов’язані з появою нових правил в обчисленні єдиного внеску із 01.01.2015 р. — застосуванням понижувального коефіцієнта й «мінзарплатного» правила.

Отже, у таблиці 1 у «шапці» передбачили спеціальні поля для інформації про зниження ставки. Перш за все потрібно поставити відмітку про застосування понижувального коефіцієнта — «ТАК» або «НІ». Відповідно, якщо було зниження, то в реквізиті «18» відображають розмір коефіцієнта (із трьома знаками після коми).

У реквізиті «20» зазначається середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік.

Показники нарахованого єдиного внеску на фактичний розмір доходу в межах граничної величини (тобто без внеску, донарахованого за «мінзарплатним» правилом) відображають у таблиці 1 у тих самих рядках, що й раніше.

Відображення нарахувань єдиного внеску із застосуванням «мінзарплатного» правила відбувається наступним чином.

По-перше, у рядках 2.1–2.4 таблиці 1 та їх розшифрованих складових має бути фактична сума нарахованого доходу, із якої стягують єдиний внесок, тобто в межах максимальної величини, але без доведення до розміру мінзарплати. А от суми так званої додаткової бази, тобто різниці між мінзарплатою та фактичною величиною нарахованих виплат, фігуруватимуть окремо — у нових рядках 2.5.1–2.5.5.

По-друге, суми нарахувань єдиного внеску в разі застосування «мінзарплатного» правила в таблиці 1 також пройдуть окремо:

- єдиний внесок, нарахований на фактичний розмір доходу, — у показниках рядків 3.1–3.4;

- внесок, нарахований на додаткову базу, тобто в частині, що припадає на різницю між мінімалкою та фактичною базою, — у нових рядках 3.5.1–3.5.5.

Стосовно новацій у заповненні таблиці 6, то якщо досі страхувальники показували лише утримані суми єдиного внеску, то тепер там мають персоніфікуватися ще й нарахування єдиного внеску окремо за кожною застрахованою особою. Такі суми проходитимуть за графою 21 (але окремо нараховані на фактичну базу й окремо — на додаткову). Для відображення утримань слугуватиме графа 20.

Для заповнення графи 10 додали новий код типу нарахувань «13» — сума різниці між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою зарплатою за звітний місяць (із зарплати/доходу).

Окрім усього, таблицю 6 доповнили реквізитом «24»: ознака неповного робочого часу (1 — так, 0 — ні). Також з’явилися нові коди категорій застрахованих осіб — «47–49».

Наймана особа працює за основним місцем роботи та сумісництвом: як заповнити таблицю 6 додатка 4 звіту з ЄСВ?

У разі якщо наймана особа протягом звітного періоду працювала в роботодавця по трудовому договору за основним місцем і за сумісництвом, у таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ відомості про нарахування заробітної плати (доходу) стосовно такої особи відображаються одним рядком. Водночас у графі 20 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «1-так». 

У разі якщо наймана особа протягом звітного періоду звільнилася з основного місця працевлаштування й перейшла на роботу за сумісництвом у межах одного роботодавця, у таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ відомості про нарахування заробітної плати (доходу) стосовно такої особи відображаються двома рядками, а саме:

  • у рядку 1 зазначаються суми, нараховані за час роботи за основним місцем працевлаштування, й у графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «1-так»;
  • у рядку 2 зазначаються суми, нараховані за час роботи за сумісництвом, і в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «0-ні»;
  • у графі 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи. 

Податківці пояснили порядок зняття з обліку в контролюючих органах платників податків у разі державної реєстрації припинення

Основними підставами для зняття з обліку в контролюючих органах юрособи, її відокремлених підрозділів і самозайнятих осіб є:

  • повідомлення або документальне підтвердження держреєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення реєстрації припинення юрособи, закриття відокремленого підрозділу юрособи;
  • унесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця;
  • реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізособи у відповідному вповноваженому органі.

Порядок зняття з обліку в контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів і самозайнятих осіб установлений р. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — наказ № 1588).

У консультації податківці відповідають на такі поширені серед платників запитання, як: які документи подаються до контролюючого органу в разі ухвалення рішення про ліквідацію або реорганізацію, які заходи проводяться контролерами у зв’язку із ліквідацією або реорганізацією платника податків, коли й за яких умов проводиться документальна позапланова перевірка. Також проаналізовано порядок закриття банківських рахунків, видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів (форма № 22-ОПП)видачі довідки про зняття з обліку (форма № 12-ОПП), нюанси видачі документа про узгодження плану реорганізації платника податків, який має податковий борг. Також описано процедуру остаточного зняття з обліку платників податків у контролюючих органах.

Відомості про підставу й дата зняття з обліку платника податків уводяться до Єдиного банку даних юросіб. Облікові справи (реєстраційна та звітна частини) таких платників здаються до архіву контролюючого органу після закінчення звітного року.

Яка процедура дії фіскальних органів під час погашення податкових боргів

ДФС затвердила Методичні вказівки щодо взаємодії структурних підрозділів органів ДФС під час здійснення заходів із погашення податкового боргу платників податків за судовими рішеннями наказом від 20.02.2015 р. № 106.

Зокрема, цей документ містить послідовний перелік заходів погашення податкового боргу платника податків, а саме:

  • такому платнику надсилається податкова вимога в порядку, затвердженомуПорядком № 576;
  • здійснюється опис майна платника податків у податкову заставу відповідно доПорядку № 572;
  • реєструється податкова застава у відповідних державних реєстрах і вживаються заходи щодо її виключення із таких реєстрів згідно ізПорядком № 572;
  • здійснюється перевірка стану збереження майна, що перебуває в податковій заставі, відповідно доПоложення № 573;
  • складаються акт опису майна в податкову заставу, акт про відсутність майна, що може бути описане в податкову заставу, акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу, акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим;
  • готуються документи для звернення ДПІ до суду стосовно зупинення видаткових операцій;
  • на 61 день із дати надсилання платнику податків податкової вимоги готуються документи для звернення ДПІ до суду стосовно стягнення коштів платника податків.

Отримане підрозділом правової роботи рішення суду про стягнення коштів із платника податків — юридичної особи надається податковому керуючому, який забезпечує виконання рішення суду, а саме — здійснює стягнення коштів із рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника. Також передбачається стягнення готівки, що належить платнику податків — боржнику, у рахунок погашення податкового боргу відповідно до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою № 1244.

У разі якщо стягнутих коштів виявилося недостатньо для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий готує та надає підрозділу правової роботи документи для звернення ДПІ до суду для отримання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Як утримувати військовий збір у разі сплати аліментів

ДФС у листі від 12.02.2015 р. № 339/4/99-99-19-01-01-13 нагадали порядок утримання військового збору під час сплати аліментів. Податківці наголосили, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5% (пп. 168.1.1 ПКУ). Згідно зі ст. 183 СКУ, визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, яка стягуватиметься як аліменти на дитину, визначається судом. Розмір відрахувань із заробітної плати й інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску (п. 1 ст. 70 Закону «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.

Ураховуючи зазначене, податковий агент із суми нарахованої заробітної плати зобов'язаний утримати військовий збір. Окрім того, із метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб база оподаткування заробітної плати визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску. А сума аліментів розраховується із суми заробітної плати, яка залишається після утримання військового збору, податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

Водночас, як указано в пп. 165.1.14 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку відповідно до рішення суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру. Отже, аліменти не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Яка відповідальність загрожує фізособі в разі несвоєчасної сплати військового збору

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

  • у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
  • у разі затримки понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності й без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті.

Платники запитували

Які документи повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у ФОП на загальній системі оподаткування?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

- книга обліку доходів та витрат;

- книга обліку розрахункових операцій;

- виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців;

- торговий патент, ліцензії;

- Свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

- трудові угоди з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Який порядок збільшення розміру суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, на суму непогашених залишків від’ємного значення сум ПДВ, що виникли до 01.02.2015, та відображення такого збільшення у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ при прийнятті платником податку рішення згідно пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?

Пунктом 33 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залишки від’ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену п. 200 прим.1. 3 статті 200 прим.1 розд. V ПКУ (далі – реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ);

або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ у редакції, що діяла у 2014 році (пп. «б» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з п. 9 прим.1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569) сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до п. 9 Порядку№ 569, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 р., задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від’ємного значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, та залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.

Державна фіскальна служба після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Подання декларації за звітні (податкові) періоди починаючи з лютого 2015 року здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.

До рядка 20.2 розділу ІІІ декларації переносяться з рядка 27 розділу ІV декларації та графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації залишки від’ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року та на які згідно із задекларованим платником бажанням відповідно до пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ в поточному звітному (податковому) періоді було збільшено розмір реєстраційної суми з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
     Наприклад, платник задекларував бажання збільшити реєстраційну суму на 10 тис.грн. у декларації за лютий 2015 року, яку подав до контролюючого органу 10.03.2015. Реєстраційну суму збільшено 23.03.2015. У такому випадку сума 10 тис.грн. має бути зазначена платником у рядку 27 розділу ІV декларації за березень 2015 року, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року та перенесена до рядка 20.2 розділу ІІІ такої декларації.

Яким чином платник податку може реалізувати своє право щодо отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка, а також суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Яким чином страхувальник (роботодавець) заповнює таблицю 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ, якщо наймана особа протягом звітного періоду працювала по трудовому договору за основним місцем та за сумісництвом ?

Якщо наймана (застрахована) особа протягом звітного періоду працювала у страхувальника (роботодавця) по трудовому договору за основним місцем та за сумісництвом, то у таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску відомості про нарахування заробітної плати (доходу) по даній особі відображаються одним рядком та в графі 20 «Ознака наявності трудової книжки» зазначається «1-так».

У разі, якщо наймана (застрахована) особа протягом звітного періоду звільнилась з основного місця працевлаштування та перейшла на роботу за сумісництвом в межах одного страхувальника (роботодавця), то в таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску відомості про нарахування заробітної плати (доходу) по даній особі відображаються двома рядками, а саме:

у рядку 1 зазначаються суми нараховані за час роботи за основним місцем працевлаштування та в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» зазначається «1-так»;

у рядку 2 зазначаються суми нараховані за час роботи за сумісництвом та в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» зазначається «0-ні»;

у графі 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» зазначається інформація про кількість календарних днів тривалості трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої заробітної плати за основним місцем роботи.

Протягом якого терміну страхувальник графу «Ознака нового робочого місця» таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ заповнює з позначкою «1-так»?

У разі працевлаштування особи на нове робоче місце страхувальником протягом 2 років графа «Ознака нового робочого місця» заповнюється з позначкою «1-так».

Яким чином заповнюється у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на паперовому носії графа «головний бухгалтер», у разі, коли штатним розкладом не передбачено такої посади?

У разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання звітності здійснюється безпосередньо керівником, то така звітність на паперовому носії підписується лише у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляються прочерки.

Яким чином визначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період для заповнення заголовної частини таблиці 1 додатка 4 звіту по ЄВ?

Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників у заголовній частині таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, здійснюється платником відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 (далі – Інструкція № 286).

Дія Інструкції № 286 розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю (лист Державного комітету статистики України від 04.08.2009 № 09/4-7/176).

Показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, визначається відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності № -10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»».   

Показник кількості працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, заповнюється відповідно до ст. 14 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» зі змінами та доповненнями.

Прес-служба ДФС повідомляє

За результатами податкового компромісу до бюджету надійшло майже 794 млн. гривень

Перевагами застосування податкового компромісу вирішили скористатися 6 152 платники податків. Органи Державної фіскальної служби України отримали від платників 8 174 заяви про намір щодо застосування цього механізму.

Загалом, у результаті досягнення податкового компромісу до бюджету (станом на 12.05.2015) надійшло 793,9  млн. грн.

Нагадуємо, що 17 квітня 2015 року завершено подачу заяв на застосування податкового компромісу у відповідності до положень Закону України №63-VIII від 25.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових обов’язків з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі податкового компромісу».

Контакт-центром ДФС з початку 2015 року платникам надано 1608 відповідей з роз’ясненнями особливостей застосування податкового компромісу.

Роман Насіров зустрівся з представниками Європейської Бізнес Асоціації

Актуальні питання реформування податкової системи та Державної фіскальної служби обговорили Голова ДФС Роман Насіров та представники Європейської Бізнес Асоціації під час робочої зустрічі, яка відбулася 15 травня 2015 року. 

«Проведення податкової реформи – це великий та кропіткий процес, до якого не можна підходити без здійснення ґрунтовного аналізу. Одне не відпрацьоване рішення, навіть хороше, у майбутньому може бути великою проблемою. На мою думку, податкова система має бути зрозумілою, простою, легкою для виконання та адміністрування. Для усіх мають бути рівні умови», – наголосив Роман Насіров.

За його словами, досягнення балансу між інтересами бізнесу та держави сприятиме ефективній роботі бізнесу, і держава отримуватиме необхідні кошти для розвитку економіки та наповнення бюджету.

Планується, що розробка податкової реформи має завершитися до вересня поточного року. Водночас має бути проведена реформа і безпосередньо структури ДФС в цілому.

«Державна фіскальна служба має стати сервісною службою яка допомагає платникам платити податки та ефективно їх адмініструє. Звісно, не можливо буде змінити все миттєво. При новій податковій системі наступний рік має пройти в оптимізації процесів та налагодженні дійсно ефективної роботи з платниками податків», – зазначив Роман Насіров.

Серед першочергових завдань на найближчий час керівник служби  визначив боротьбу з корупцією в органах ДФС. На його думку, цьому значно сприятимуть внутрішні кадрові зміни.

Крім того, здійснюватиметься автоматизація процесів, за рахунок чого буде проведено оптимізацію кадрів, змінено підходи в адмініструванні податків тощо. 

Музей у Державній фіскальній службі України сприяє вихованню сумлінних платників податків

У рамках виховання податкової культури у підростаючого покоління – майбутніх платників податків та сприяння утвердженню ідеології добровільної сплати податків Державна фіскальна служба України продовжує проведення у 2015 році екскурсій для учнів загальноосвітніх закладів м. Києва до Музею ДПС України.

Протягом поточного року співробітниками Музею податкової служби проведено 18 екскурсій, які відвідало 428 учнів столичних шкіл та ліцеїв. Майбутніх платників податків знайомлять з поняттям „податок”, історією податків та розвитку податкової, а нині фіскальної служби України, будовою бюджету країни.

Музей ДПС України було засновано у 2002 році. Експозиція постійно оновлюється та поповнюється. Екскурсії проводять ветерани податкової служби, які були учасниками її створення і мають чималий досвід роботи. 

Українці задекларували 44,5 млрд. грн. доходів

З початку поточного року громадяни України подали майже 523 тис. декларацій про майновий стан та доходи. Загальна сума задекларованого доходу складає 44,5 млрд. грн. Це на 1,5 млрд. грн. перевищує минулорічний показник.  

Найактивніше декларували свої статки мешканці Запорізької, Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей.

Щодо структури доходів, то більша частка з них – 13,4 млрд. грн. –доходи, отримані у вигляді заробітної плати, трохи менше склали інші доходи – 12,5 млрд. грн. Крім того, 8,1 млрд. грн. доходу українці отримали від успадкованого чи отриманого у дарунок майна.

Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно визначених громадянами до сплати у держбюджет становить 1 млрд. грн., що на 111 млн. грн. більше порівняно з минулим роком.

Майже 87 тис. громадян скористалися правом на отримання податкової знижки. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню, становить 71,9 млн. грн.

Оперативниками ДФС викрито незаконні оборудки з ПДВ на ринку палива

Співробітниками ДФС у Донецькій області викрито групу осіб, які шляхом використання реквізитів підставних підприємств оформили господарські операції з придбання паливно - мастильних матеріалів невстановленого іноземного походження.

Проведені операції дали змогу шахраям скористатися «схемним»  кредитом з ПДВ на суму понад 484 млн. грн.

За даним фактом слідчим управлінням ГУ ДФС у Донецькій області розпочаті кримінальні провадження за ознаками ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212 КК України.

Триває слідство.

Оперативники податкової міліції ДФС затримали вантажівку з горілкою на 1 млн. грн., яка прямувала в об’їзд КПВВ

Оперативники податкової міліції ДФС спільно з працівниками прикордонної служби України в с. Іллінка Мар’їнського району Донецької області при проведенні комплексу заходів у рамках операції «Акциз-2015» затримали транспортний засіб, який рухався поза визначеним транспортним коридором.

Як з’ясувалось, водій вантажівки перевозив лікеро-горілчані вироби з ознаками фальсифікації з м. Сіверська Донецької області до м. Маріуполь.

За результатами огляду вантажівки виявлено та вилучено 20 тис. пляшок горілки українських торгових марок на суму 1 млн. гривень.

Вказаний автотранспорт разом із вантажем затримано. Проводяться процесуальні дії.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Місцеві бюджети Запорізького регіону отримали понад 84 мільйони гривень акцизного податку

Саме така сума надходжень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів з початку року. Від реалізації алкогольних напоїв надійшло 22 млн. грн., тютюнових виробів – 21,2 млн.грн., бензину, дизпалива, газу та інших нафтопродуктів – 41 млн. грн. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Також з початку року до місцевих бюджетів перераховано 10,7 млн. грн. плати за ліцензії на право здійснення оптово-роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що перевищує рівень надходжень попереднього  року на півмільйона гривень.

У квітні 2015 року видано 617 таких ліцензій, продовжена дія 740 ліцензій, призупинено дію 28 ліцензій, анульовано 58 ліцензій, у тому числі  1 ліцензія анульована у зв’язку з порушенням статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР у частині продажу алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

На сьогоднішній день у Запорізькій області кількість діючих ліцензій складає понад 6 тисяч.

  • Одним з пріоритетних напрямків Податкової реформи є курс на децентралізацію. Регіональні громади отримують більшу економічну свободу, адже розширено джерела надходжень до місцевих бюджетів, в тому числі від акцизного податку, - зазначив Олексій Кавилін.  

До загального фонду державного бюджету за січень-квітень поточного року надійшло 2,6 млн.грн. акцизного податку.

При цьому відбулися зміни у структурі надходжень у розрізі підакцизних груп товарів. Зокрема у 10 разів зросли надходження з вироблених в Україні нафтопродуктів, та з виробництва українського пива нарахування акцизного податку збільшились у 2,3 разу.

На Запоріжжі надходження податку на прибуток перевищили минулорічні на 72,7%

- З початку року до державного бюджету запорізькі підприємства сплатили майже 280 мільйонів гривень, що на 117,8 млн. грн. або на 72,7%  більше, ніж торік. У квітні поточного року до загального фонду державного бюджету надійшло 30,8 млн. грн., що на 11,3 млн. грн. або на 58% більше відповідного періоду 2014 року, - повідомив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін.

До місцевих бюджетів Запорізької області за 4 місяці 2015 року перераховано 35,7 млн. грн. податку на прибуток. В аналогічному періоді минулого року надходження податку на прибуток до місцевих бюджетів склали 6,2 млн. грн. У квітні цього року до місцевих бюджетів надійшло 4,5 млн. грн. податку на прибуток, що на 3,7 млн. грн. більше аналогічного періоду 2014 року.

Загалом у територіальних органах Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області зареєстровано 11,5 тисяч суб’єктів господарської діяльності - платників податку на прибуток.

На Запоріжжі платники отримали понад  17 тисяч посилених сертифікатів відкритих ключів

З початку року послугами Акредитованого центру при ГУ ДФС у Запорізькій області скористалися 6368 клієнтів. Їм безкоштовно видано 17610 посилених сертифікатів відкритих ключів.

Електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора або підписувача електронного документа. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Строк чинності посилених сертифікатів ключів становить два роки з моменту їх формування.

У Запорізькій області крім м. Запоріжжя  отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна у Центрах обслуговування платників податків  міст Бердянськ, Мелітополь та Енергодар.

Нагадаємо, що у зв’язку зі зміною найменування АЦСК ІДД ДФС сформовано нові технологічні сертифікати центру та серверів центру, які необхідно додати до файлового сховища програмного забезпечення, що використовується для накладення електронного цифрового підпису на електронні документи.

Завантажити повний перелік актуальних технологічних сертифікатів АЦСК ІДД ДФС можна у розділі «Сертифікати АЦСК» офіційного інформаційного ресурсу.

Через Запорізьку митницю ДФС хотіли незаконно  перевести понад 24 тисяч цигарок

З початку поточного року Запорізька митниця ДФС вилучила при спробах перемісти із порушенням митного законодавства України тютюнові вироби – 24,5 тис. пачок вартістю 340 тис. грн., піротехнічні засоби - 11 од, медпрепарати, які містять психотропні речовини - 47 од, різноманітні промислові товари на суму 72 тис. грн.

Подальшу долю вилучених митницею предметів правопорушень вирішують судові органи. Так, в 2015 році по рішенню суду в дохід держави конфісковано товарів, затриманих митницею, на суму 270 тис. грн. В подальшому конфісковані за рішенням суду товари передаються митними органами до органів виконавчої служби для їх реалізації та використання за призначенням

На посади до органів ДФС у Запорізькій області перевірено 143 кандидати

З початку поточного року управлінням власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області здійснено комплекс заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяють здійсненню корупційних діянь та інших правопорушень працівниками ДФС під час службової діяльності. Одним із існуючих профілактичних заходів є перевірка кандидатів на посади до ДФС області. Таку перевірку пройшли вже 143 кандидати.

З метою запобігання вчинення посадовими особами ДФС корупційних діянь та інших правопорушень в колективах проведено понад 365 бесід та лекцій на антикорупційну тематику.

Співробітниками управління власної безпеки проведено 59 службових перевірок, за результатами яких підготовлено та направлено керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області 16 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку податківців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними 28 співробітникам винесені офіційні застереження.     

За результатами службових перевірок 27 матеріалів направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно чинного законодавства. Правоохоронними органами Запорізької області за даними матеріалами складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та розпочато 8 кримінальних проваджень, з яких 3 за ознаками злочинів, передбачених ст. 368 КК України (отримання неправомірної винагороди).




Новости Бердянска
вчера, 16 марта, суббота
15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска