Информация от Бердянской налоговой инспекции на 10 июня

10.06.2015 · 10:51 · Просмотров - 1102

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 10 июня

Бердянська ОДПІ повідомляє

Понад 122 млн. грн. єдиного соціального внеску надійшло від бердянських платників

З початку 2015 року бердянські платники сплатили 122,8 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З них 111,3 млн.грн. сплатили платники міста, 11,5 млн.грн. сплатили платники Бердянського району. Наразі, у травні 2015 року надійшло 24,9 мільйонів гривень єдиного соцвнеску, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати. 

Бердянські платники сплатили понад 13 млн.грн. єдиного податку

З початку  року бердянські платники єдиного податку наповнили місцевий бюджет на 13,1 млн.грн. З них майже 3 млн.грн. сплатили юридичні особи, 8,5 млн.грн. – фізичні особи - підприємці. Платники четвертої  групи, до якої відносяться сільськогосподарські товаровиробники, за п’ять місяців поточного року сплатили 1,6 млн. гривень. У порівнянні з минулим роком надходження від платників єдиного податку зросли на 4 млн.грн. або на 44,7%, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц 

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за січень-травень 2015 рік

Протягом січня-травень 2015 року до Бердянської ОДПІ надійшло 26 письмових звернень громадян, що на 17 звернень більше, ніж за відповідний період 2014 року, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Громадяни потребують роз’яснення податкового законодавства, з’ясовують процедуру відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку, а також повідомляють про можливі порушення законодавства.

Вся інформація, викладена у зверненнях, ретельно відпрацьовується фахівцями та надаються відповіді в терміни передбачені законодавством.

Особистий прийом громадян керівним складом і посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснюється згідно графіку. З початку року керівним складом та посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснено 23 особистих прийомів. Основні питання порушені громадянами на особистих прийомах стосувалися роз’яснення законодавства відносно плати за землю, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, реєстрації платників та  відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку.

Протягом січня-травня у Центрі обслуговування платників надано понад 4000  адмінпослуг

З початку  2015 року Бердянською ОДПІ було надано 4025 адміністративних послуг у Центрі обслуговування платників податків. Зокрема, видано 2217 карток платників податків, видано 613 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, зареєстровано 390 книг обліку розрахункових операцій та 132  книги обліку доходів і витрат, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Для відвідувачів ЦОП створені всі умови для комфортного отримання адміністративних послуг. Спеціалісти Центру приділяють увагу кожному платнику,на стендах розміщена необхідна інформація з реєстрації платників податків,заповнення та подачі податкової  звітності юридичними та фізичними особами, обчислення та сплати податків до бюджету, графіки особистого прийому громадян посадовими особами Бердянської ОДПІ та інша корисна інформація. 

Переваги електронної звітності

Обов’язковою умовою подання електронної звітності є реєстрація електронного підпису посадових осіб у встановленому законодавством порядку.

 До основних переваг надання електронної звітності можна віднести такі, як:

  • економія робочого часу платників податків і коштів на придбання бланків звітних документів;
  • економія часу на уникненні черг під час традиційного подання звітності;
  • скорочення строків проведення перевірки стосовно правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ і забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податків;
  • підтвердження доставки звітності;
  • конфіденційність інформації;
  • оперативність обробки отриманої інформації.

Зважаючи на пришвидшення економічних операцій з кожним днем, електронна звітність є невід’ємною необхідністю організації обліку й вимогою часу. За умови високого рівня технічної бази та програмного обслуговування, переваги від використання системи подання податкової звітності в електронному вигляді перевищать її недоліки.

З питань отримання ключа електронного цифрового підпису з метою подання звітності в електронному вигляді, платники Бердянська та Бердянського району мають можливість звернутися до представництва Акредитованого Центру сертифікації  ключів ІДД ДФС України, що знаходиться в в Бердянській ОДПІ за адресою: м.Бердянськ, пр. Праці, 20.

Новини законодавства

Списана банком заборгованість за фінансовим кредитом в іноземній валюті не обкладається ПДФО з 1 січня 2015 року

07.05.2015 р., набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» від 09.04.2015 р. № 321-VIII.

Ним, зокрема, передбачено звільнення від обкладення ПДФО суми боргу, прощеного кредитором, у розмірі різниці між основною сумою валютного кредиту, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.

Не оподатковується також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощеними (анульованими) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до спливу строку позовної давності.

Зазначені вище норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, та операцій із прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за кредитом в інвалюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

Роз’яснення податкового законодавства

15 червня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2015 року

Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену з IІІ кварталу 2015 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Останній день подання такої заяви - 15 червня 2015 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

19 червня 2015 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІІI кварталу 2015 року.

Торгівля пивом з 1 липня 2015 року здійснюється тільки за наявності ліцензії та реєстратора розрахункових операцій

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 01.07.2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з оптової та роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю виключно пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.

при продажу пива єдинники 2 групи (незважаючи на те, що ПКУ зобов'язує їх обзавестися РРО лише з 2016 року) і єдинники 3 групи зобов'язані з 1 липня 2015 застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Застосування РРО фізичними особами – платниками єдиного податку

Фізичні особи - платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.

Такий порядок вступає у силу:

для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року;

для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.

Водночас, фізичні особи - платники єдиного податку другої і третьої  груп, які з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати у своїй діяльності РРО, то з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року вони звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Які ставки ЄП встановлюються для ФОП – платників ЄП

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані  ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців,  які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки  єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 

Чи застосовується РРО при продажу у кіосках газет, журналів листівок, конвертів, знаків поштової оплати

Відповідно до п.10 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

Дивіденди виплачуються у товарній формі. Наслідки оподаткування ПДВ

Оподаткування дивідендів ПДВ залежить від того, в якій формі вони виплачуються.

А саме: суми дивідендів, виплачені емітентом у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Водночас, якщо виплата дивідендів проводиться у товарній формі (продукцією, товарами), то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах як звичайний продаж товарів.

Тобто виплата дивідендів у натуральній формі оподатковується ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %.

При цьому емітент, який виплачує дивіденди у товарній формі, має скласти податкову накладну в електронній формі, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та включити суму ПДВ до податкових зобов'язань звітного періоду.

Зазначений порядок оподаткування дивідендів визначено пп. 196.1.6 статті 196 Податкового кодексу України.

Податкові наслідки з податку на прибуток отримання безпроцентної поворотної фінансової допомоги

З 2015 року для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці.

У п. 140.1 Податкового кодексу України наведені різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (в тому числі процентів за борговими зобов'язаннями), та умови, за якими здійснюється відповідне коригування фінансового результату до оподаткування.

У пп. 14.1.257 Податкового кодексу Україниабзац сьомий (сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася не повернутою на кінець звітного періоду, у складі безповоротної фінансової допомоги) виключений.

Оскільки згідно з п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, то при отриманні поворотної фінансової допомоги дохід не визнається як в бухгалтерському, так і в податковому обліку;

Згідно з п. 5 П(С)БО 16 «Витрати», витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, отже при поверненні поворотної фінансової допомоги витрати не визнаються як в бухгалтерському, так і в податковому обліку;

Таким чином, якщо договором не передбачено нарахування та сплати процентів за користування коштами у вигляді поворотної фінансової допомоги, коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюються. 

У разі придбання та продажу нерухомості в межах одного місяця ЮО звільняється від подання декларації

В разі придбання та продажу юрособою об’єкта нерухомості в межах одного місяця й за наявності документального підтвердження, яке засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця, від обов’язку сплати й подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, така юрособа звільняється.

Нагадаємо, що пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ визначено, що в разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період із 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він утратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Чи можуть ФОПи включати до складу витрат суми, сплачені у зв’язку з придбанням основних засобів

Державна фіскальна служба України в листі  від 06.01.2015р.  №167/6/99-99-17-02-15 роз’яснила, що фізичні особи — підприємці не можуть включати до складу витрат і податкового кредиту з ПДВ суми, сплачені у зв’язку з придбанням (спорудженням) й утриманням основних засобів.

Фізичні особи-підприємці не ведуть бухгалтерський облік і не можуть обліковувати основні засоби на балансі, визначати їх первісну й залишкову вартості, а також частку їх використання саме в господарській діяльності.

Як отримати інформацію про стан рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ

У зв’язку зі змінами, внесеними до Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII, і з метою підготовки змін до програмного забезпечення з формування звітності в електронному вигляді Державною фіскальною службою України розроблено нові форми:

- запиту стосовно отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103);

-   витягу з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103);

- запиту щодо отримання відомостей про стан рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість і суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (J/F1301201);

-  витягу з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401201);

- квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (J/F1490901).

Платники запитували

За якою ознакою доходу відображаються у ф. 1ДФ суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь ФО на підставі договору оренди транспортного засобу?

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 глави 52 ЦКУ).

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцію.

Таким чином, договори оренди нерухомого (рухомого) майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.

Водночас, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживна річ (ст. 760 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ).

Отже, договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.
Таким чином, відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.

Чи можна протягом дня надсилати декілька форм звітності в електронному вигляді та повторно відправляти ту ж саму звітність у разі виправлення показників (неотримання першої квитанції тощо) та яка при цьому звітність буде вважатись «оригіналом»?

        Обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями, розрахунками немає. Крім того, платник має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки у разі виправлення помилок до закінчення граничного строку подання декларації, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

       Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий контролюючим органом останнім за умови, що його було прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Чи необхідно ФОП платнику ЄП другої групи з 01.01.2016 та третьої групи з 01.07.2015 застосовувати РРО при здійсненні діяльності на ринку, в тому числі в стаціонарних приміщеннях, розташованих на території ринку (магазини, павільйони, приміщення контейнерного типу) та при здаванні цих приміщень в оренду?

        Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).

       Разом з тим, відповідно до абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» платники єдиного податку третьої групи з 01 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 01 січня 2016 року повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

       Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі – Правила торгівлі на ринках) ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
       У торговельній зоні території ринку розташовують криті ринки, павільйони для торгівлі харчовою продукцією, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, криті і відкриті ряди для торгівлі рослинницькою продукцією, майданчики для продажу продукції з автомобілів, возів, причепів, відокремлені майданчики для торгівлі живими тваринами та птицею, підприємства по продажу продовольчих і промислових товарів, громадського харчування та побутового обслуговування (п. 2.1 розд. 2 Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.1996 № 23).

      Магазин - це об’єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі або приміщенні, що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо) (п.п. 3.1.1 розд. 3 Наказу Держкомстату від 24.10.2005 № 327 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства»).

      Таким чином, при здійсненні діяльності на ринках фізичні особи - підприємці на єдиному податку другої та третьої групи не застосовують РРО, однак, якщо діяльність здійснюється у стаціонарних приміщеннях, розташованих на території ринку (магазини, павільйони, приміщення контейнерного типу) або ці приміщення здаються в оренду, то такі платники повинні застосовувати РРО.

Пам’ятка на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом

В яких випадках у ФО – резидента виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Чи має право скористатися податковою знижкою за іпотечним кредитуванням один із членів подружжя за вибором, коли об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності?

Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до державної податкової інспекції, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом?

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обпилення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Яким документом платник податку ФО може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки (ануїтетні платежі)?

 Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається статтею 175 Податкового кодексу України.

Чи має право ФО – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?

Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п.175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.      Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Яким умовам повинні відповідати договори на отримання кредиту для придбання (будівництво) житла для отримання платником податку права на включення суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом до податкової знижки?

Право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:

у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;

кредит має бути отриманий від банку;

договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж на 5 років.

Чи має право платник податків при реалізації права на податкову знижку на іпотечне житлове кредитування підтвердити суму сплачених відсотків меморіальним ордером банківської установи?

При реалізації платником податку права на податкову знижку меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника податку як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.     

Який алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом?

Алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

 визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку.

здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.,

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ?

Відповідно до пп.266.1.1. ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Згідно з пп. 266.3.3. ст. 266 ПКУ база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Нормою пп.266.4.1. ст..266 ПКУ визначено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом.

Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості?

     Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

     Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

     а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
     б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

     в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

     г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

     ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

     Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

В який строк необхідно сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

 Податок сплачується фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Які групи платників єдиного податку передбачені з 1 січня 2015 року?

Згідно з положеннями Податкового кодексу  України  юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Які доходи включаються до  складу  доходів платників єдиного податку 1 – 3 груп?

Положеннями статті 292 Податкового кодексу України передбачено, що доходом платника єдиного податку є:

-   для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

-  для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Як визначається  дохід платника єдиного податку у разі  здійснення діяльності за договорами доручення?

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Як визначається дата отримання доходу  платників єдиного податку 1-3 груп?

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.

У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

Як  визначається об'єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи?

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Які податкові періоди передбачені  для   платників спрощеної системи оподаткування?

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.

Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Який порядок переходу на  спрощену систему оподаткування?

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб'єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

В яких випадках платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів?

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів  у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Обчислення та сплата податку на доходи фізичних осіб, військовий збір

Оподаткування процентів на депозитному рахунку

  1. Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід у вигляді процентів, отриманий фізичною особою від розміщення коштів на депозитному рахунку?

Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності з 01.01.2015 р.) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс) у частині оподаткування пасивних доходів.

Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 зазначеного Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Відповідно до змін, внесених до пп. 167.5.1 зазначеного пункту, ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20%.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу).

Отже, доходи платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунку, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20%.

Рекламна акція з роздавання подарунків

  1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб вартість подарунків, які роздаються відвідувачам під час проведення рекламної акції?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» реклама – це інформація про особу чи товар, поширена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару.

Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.

Товар – це будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% від однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 зазначеного Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачем реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб – споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо в період проведення рекламної акції роздаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

Дивіденди нараховано, але не виплачено

  1. Чи включаються до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента нараховані, але не виплачені суми дивідендів з іноземним джерелом походження?

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу встановлено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в України, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 зазначеного Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу платник податку, що отримує доход від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 зазначеного Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками 15 (20)%, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

При цьому відповідно до п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривнях за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) цих доходів.

Таким чином, оскільки об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є іноземні доходи (дивіденди), фактично отримані фізичними особами — резидентами, нараховані, але не виплачені суми дивідендів не включаються до загального річного оподатковуваного доходу таких осіб.

Оподаткування списаної заборгованості

  1. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума заборгованості фізичної особи – резидента, списаної після закінчення терміну позовної давності?

Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 зазначеного Кодексу, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% від місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Отже, фізична особа у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5%.

Участь працівника у семінарі

  1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб участь у семінарі найманого працівника, якщо семінар проводиться за профілем діяльності юридичної особи (роботодавця)?

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу).

У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар –це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої – обмін інформацією з певної теми. Участь у семінарах передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару.

Отже, у разі якщо запрошеною стороною семінару та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє її працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі, не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий цим працівником у вигляді додаткового блага, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставками 15 (20)%.

Оподаткування компенсації працівникам вартості пально-мастильних матеріалів

  1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб компенсація працівникам вартості пально-мастильних матеріалів, витрачених у межах господарської діяльності суб’єктом господарювання, у разі використання працівниками власних транспортних засобів?

Частиною першою ст. 1160 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Згідно з пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Податкового кодексу.

 Отже, якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу.

Відображення сумісників у формі № 1ДФ

  1. У якій графі Податкового розрахунку (форма № 1ДФ) відображається кількість зовнішніх сумісників?

Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином:

- напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);

- напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).

 Оподаткування військовим збором нецільової матеріальної допомоги

  1. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівнику?

Відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються згідно з п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту), та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу.

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їхніми заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується з урахуванням п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 170.7.3 цього пункту не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 р. — 1710 грн.).

При цьому якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 р. не перевищує 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.

Відповідальність за подання уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ)

  1. Чи застосовується відповідальність до податкового агента у разі подання ним уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ) з метою внесення змін до номера облікової картки найманого працівника?

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.

Передбачені вищезазначеним пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 цього Кодексу.

Таким чином, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку (форма № 1ДФ) вносяться зміни до номера облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу.

Єдиний соціальний внесок

Чи передбачена відповідальність до ФОП ЄП за несвоєчасне перерахування ЄВ?

У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, до фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, та допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі – штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи підприємці несуть адміністративну відповідальність:

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи буде застосовуватись до платників єдиного внеску фінансова та адміністративна відповідальність у разі несвоєчасного нарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата?

Страхувальник, який своєчасно не нарахував єдиний внесок до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата і зробив донарахування за попередній період несе фінансову та адміністративну відповідальність згідно чинного законодавства.

Чи переноситься граничний термін сплати ЄВ, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день?

Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Порядок нарахування і сплати ЄВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розд. ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

В який термін роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий ЄВ з нарахованої, але не виплаченої допомоги по вагітності та пологам, якщо Фонд соціального страхування затримує виплату даних коштів?

Роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий єдиний внесок (2 відс.) з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги з тимчасової непрацездатності не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Прес-служба ДФС повідомляє

З початку року порушено понад 7 тис. справ за фактами порушення митних правил

Протягом січня-травня поточного року митницями ДФС порушено понад 7 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 521,63 млн. грн.. З них в 3,5 тис. справ тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 236,41 млн. гривень.

Найпоширенішими є випадки незаконного переміщення через митний кордон продовольчих (більше 1,6 тис. випадків) і промислових товарів (майже 1,2 тис. випадків). Сума таких порушень склала понад 32,88 млн. грн. та 124,1 млн. грн. відповідно.

За цей період також було зафіксовано 311 порушень при переміщенні валюти на загальну суму 60,21 млн. грн.

Під час переміщення транспортних засобів порушення встановлено в 102 випадках на суму 19,21 млн. гривень.

За вказаний період на розгляд до суду митницями ДФС передано майже 3,9 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 471,79 млн. грн.

За результатами розгляду справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму 177,2 млн. грн., накладено 111,04 млн. грн.. штрафів.

Підрозділ «Фантом» вилучив дві партії готівки

Підрозділом податкової міліції ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонниками вилучено дві партії готівкових коштів у гривнях та валюті, яку у незаконний спосіб намагались ввезти з тимчасово окупованих територій.

Легкове авто, яке  рухалось зі сторони м. Горлівка, оперативники фіскальної служби зупинили у секторі «С» на пункті пропуску «Миколаївка». 37-річний житель м. Артемівська намагався провезти в ньому 57,5 тис. доларів США. Жодних документів щодо походження даних коштів він надати не зміг.

Того ж дня зазначений пункт пропуску намагалась перетнути інша автівка, водій якої у прихований спосіб провозив 130 тис. гривень. Пояснити звідки в нього готівка він також не зміг.

Наразі кошти вилучено, триває перевірка.

За словами Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, щодня співробітники підрозділу «Фантом» затримують товари та інші цінності, які неправомірно намагаються перевезти через лінію розмежування особи, що прагнуть швидко та незаконно збагатитися. Зусилля податкової міліції при цьому спрямовані на захист інтересів держави, наповнення державного бюджету та підтримку чесних підприємців.

Сергій Білан: Для сумлінних платників податків податкова міліція має бути непомітною

Про це зазначив Перший заступник Голови ДФС України Сергій Білан під час круглого столу з питань боротьби з контрабандою підакцизних товарів (цигарок) на півдні України, який сьогодні, 4 червня, відбувся у м. Одеса.

За його словами, найближчим часом ДФС планує здійснити оптимізацію управлінської вертикалі підрозділів податкової міліції на всіх рівнях.

«Керівниками податкової міліції від районного до регіонального рівнів мають бути люди, що не задіяні в корупційних діяннях та мають чітке розуміння своїх завдань. Рішення по кадрових призначеннях обов’язково враховуватимуть позицію громадськості та експертів», - підкреслив Сергій Білан.

Перший заступник Голови ДФС також окреслив основні напрями роботи податкової міліції:

- по-перше, це ліквідація конвертаційних центрів;

- по-друге, боротьба з незаконним обігом підакцизних товарів.

В останньому напрямі, за словами Сергія Білана, вже виявлені резонансні порушення, зокрема, в Одеській та Миколаївській областях, а в Чернігівській області припинено діяльність незаконного нафтопереробного заводу. 

Протягом січня-травня поточного року до зведеного бюджету надійшло 220,2 млрд. грн.

За оперативними даними у січні-травні 2015 року до зведеного бюджету надійшло (збір) 220,2 млрд. грн., що на 54,0 млрд. грн., або на 32,5 відс. більше січня-травня попереднього року, у т. ч. до державного бюджету забезпечено 183,2 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 37,0 млрд. гривень.

Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 183,2 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,9 відс., додатково забезпечено 11,8 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію Україні товарів – 106,9 відс. (+3,3 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 115,4 відс. (+5,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 108,3 відс. (+1,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 102,8 відс. (+0,5 млрд. грн.), ввізного мита – 106,8 відс. (+0,8 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 103 відс. (+0,3 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – 107,7 відс. (+0,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 175,2 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-травні 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 43,2 відс. (+15,4 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 22,5 відс. (+7,7 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 34,8 відс. (+3,6 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,2 раза (+8,6 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8 разів (+7,6 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 63,1 відс. (+3,9 млрд. грн.),  збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 42,2 відс. (+0,4 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 78,7 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 21,4 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 70,0 млрд. гривень.

Понад 1 мільйон послуг отримали у ЦОПах платники податків з початку 2015 року

На сьогодні обслуговування платників податків та громадян здійснюється 465 ЦОПами, якими надається 93 адміністративні слуги (57 податкових та 36 митних). Протягом січня – квітня 2015 року Центрами надано понад 1 млн. таких послуг. Зокрема, у квітні – понад 268 тис. послуг.

Серед них, найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За вказаний період було надано понад 458 тис. таких карток, з яких понад 117 тис. – у квітні.

Також користується попитом у суб`єктів господарювання послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. З початку поточного року ЦОПами надано 106 тис. таких послуг.

Не менш затребувана платниками така послуга, як видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються фіскальними органами. Так, за чотири місяці 2015 року Центрами обслуговування платників було надано понад 95,6 тис. зазначених довідок.

Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія

Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою по телефону: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Інформація приймається  цілодобово.

При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи) та обов’язково зазначити назву органу ДФС, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника органу ДФС, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.

Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в  режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізькі платники спрямували до бюджетів усіх рівнів 2,6 мільярда гривень

Показники зі сплати податків на Запоріжжі за 5 місяців поточного року порівняно з минулорічними зросли на 742 мільйони гривень більше (не враховуючи дані Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Із загальної суми надходжень державний бюджет отримав 1 мільярд 188 мільйонів гривень, що на 411 мільйонів гривень або більш ніж удвічі перевищує сплату за аналогічний період минулого року.

Найбільше запорізькі платники забезпечили сплату до держбюджету податку на додану вартість – понад 380 мільйонів гривень, що на 78 мільйонів гривень або на чверть більше, ніж за січень-травень 2014 року.

Також суттєвими є надходження з податку та збору на доходи фізичних осіб – за 5 місяців сплачено 362,5 мільйона гривень. Запорізькі підприємства спрямували майже 290 мільйонів гривень податку на прибуток. Це на 7 відсотків більше за прогнозовані показники. По двом платежам – рентній платі за користування надрами та за спеціальне використання води держбюджет отримав майже 116 мільйонів гривень. На підтримку армії запоріжці перерахували понад 96 мільйонів гривень військового збору.

До місцевих бюджетів сплачено більш ніж 1 мільярд 400 мільйонів гривень, що на 330 мільйонів гривень або на 31 відсоток більше, ніж торік.

У розрізі основних податків бюджетів громад питому вагу займає податок на доходи фізичних осіб, якого за 5 місяців забезпечено понад 700 мільйонів гривень. Надходження у порівнянні з січнем-травнем 2014 року зросли на 86 мільйонів гривень або на 14 відсотків. Понадпланово надійшло 10,5 відсотка.

Від плати за землю бюджети отримали 235 мільйонів гривень, що майже на 45 мільйонів гривень або чверть більше, ніж торік.

Суб'єкти спрощеної системи оподаткування забезпечили 154 мільйони гривень єдиного податку, це на 42 мільйони гривень або на 37 відсотків більше, ніж за січень-травень минулого року.

Коментуючи рівень сплати податків у регіоні, начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін підкреслив, що попри непросту економічну ситуацію в країні, запорізькі платники не тільки забезпечили зростання до рівня минулого року, а й перевищили прогнозовані показники.

– Висловлюючи подяку всім сумлінним платникам податків, я впевнений, що більшість із них добре розуміють свою роль в економіці і проявляють громадянську позицію. Сьогодні для забезпечення нормального функціонування держави, виконання соціальних програм, своєчасних виплат тощо працює кожна українська гривня. Наприклад, навіть гроші, що лежать у запорізьких банках на депозитах, принесли бюджету майже 33 мільйони гривень у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Зі свого боку, виконуючи одні з основних завдань, ми забезпечуємо контроль за повнотою сплати податків, залучаємо до оподаткування гроші, виведені з "тіні", розвиваємо сервісні функції та діалог із чесними платниками, знаходячи компромісні рішення, – відзначив Олексій Кавилін.

Запорізьке підприємство хотіло "зекономити" на несплаті 3 млн. грн. податків

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) у відношенні службових осіб одного з підприємств Запорізької області.

Посадовці здійснювали господарську діяльність, що пов’язана з наданням різноманітних послуг. Аби не сплачувати до державної казни податки, вони проводили безтоварні операції з підприємствами, які мали ознаки "фіктивності". Таким чином ухилились від сплати податків на суму 3 млн. гривень.

Всього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 7 кримінальних правопорушеннях, у т.ч. 1 – за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України), 3 – за незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів (ст.204 КК України) та 3 – за іншими статтями Кримінального кодексу України.

У відпустку авіатранспортом: хто може обрати "зелений коридор"

У міжнародних аеропортах України під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, застосовується двоканальна система, а саме: кожен має змогу здійснювати декларування, самостійно обираючи один з двох каналів проходу через митний кордон України – "зелений коридор" або "червоний коридор".

"Зелений коридор" – позначений символами зеленого кольору та призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

"Червоний коридор" – позначений символами червоного кольору та призначений для всіх інших громадян.

Слід пам’ятати, що обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Разом з тим, звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Довідково:

Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу

Товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні їх громадянами за межі митної території України, крім тих, на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які встановлено обмеження) та не є об'єктами оподаткування митними платежами. А також за умови, що така особа в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби.

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.

Особистими речами вважаються:

  1. товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
  2. одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
  3. особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
  4. індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
  5. один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;
  6. один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
  7. бінокль;
  8. переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
  9. один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
  10. один переносний радіоприймач;
  11. стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
  12. один переносний телевізор;
  13. переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
  14. одна переносна друкарська машина;
  15. калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
  16. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
  17. звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
  18. одна інвалідна коляска на кожного інваліда, який перетинає митний кордон України, а у разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;
  19. лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
  20. годинники у кількості не більше двох штук;
  21. 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
  22. спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
  23. спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
  24. інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.



Новости Бердянска
сегодня, 13 марта, среда

Все новости Бердянска