Информация от Бердянской налоговой инспекции на 24 июня

24.06.2015 · 13:27 · Просмотров - 1239

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 24 июня

Бердянська ОДПІ повідомляє

До уваги громадян - власників земельних ділянок!

Бердянська ОДПІ запрошує  в термін не пізніше 10 липня 2015 року всіх громадян - власників земельних ділянок, розташованих на території м. Бердянська, для отримання повідомлень для сплати податку на землю за 2015 рік.

Звертатися до каб.326 Бердянської ОДПІ (пр.Праці, 20), з 9-00 до 18-00, п’ятниця з 9-00 до 16-45 , перерва з 13-00 до 13-45. При собі мати паспорт, ідентифікаційний номер.

Телефон для довідок 3-84-23.      

Торгівля пивом з 1 липня 2015 року здійснюється тільки за наявності ліцензії та реєстратора розрахункових операцій

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 01.07.2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з оптової та роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю виключно пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.

При продажу пива єдинники 2 групи (незважаючи на те, що ПКУ зобов'язує їх обзавестися РРО лише з 2016 року) і єдинники 3 групи зобов'язані з 1 липня 2015 застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

З 1 липня підприємці - платники єдиного податку 3 групи при готівкових розрахунках повинні застосовувати РРО

Бердянська ОДПІ нагадує, що платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Такий порядок вступає у силу: для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року; для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.

 Для придбання РРО суб’єкту господарювання необхідно звернутися до будь-якого виробника касової техніки, перелік яких з контактними даними розміщено на офіційному сайті ДФС України в розділі «Перелік» та в розділі «Податкові новини – 2015» – застосування РРО платниками єдиного податку. До здійснення реєстрації в органах ДФС суб’єкт господарювання повинен звернутись до Центру сервісного обслуговування і укласти з ним договір на сервісне обслуговування касового апарату. Центр сервісного обслуговування (ЦСО) – суб’єкт підприємницької діяльності, який за договором з постачальником/виробником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО. Після цього РРО потрібно зареєструвати в органі Державної фіскальної служби за основним місцем  обліку платника податків.

На теперішній час в Бердянській ОДПІ майже 80 платників єдиного податку вже зареєстрували касові апарати, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Звертаємо увагу, що фізичні особи - платники єдиного податку 2 і 3  груп, які з 01.01.2015 р. і до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати у своїй діяльності РРО, з дати початку застосування РРО і до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Вилучено алкогольних напоїв на суму 30 тисяч гривень

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ в ході проведення операції «Акциз 2015» встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності будь-яких дозвільних документів на території обслуговування м. Бердянська. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв на суму 30 тис.грн.

Виявлено 2 фіктивних підприємства

Слідчим управлінням ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області за матеріалами оперативного управління Бердянської ОДПІ внесено 2 відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України, а саме створення фіктивних підприємств.

Перелік адміністративних послуг, які можна отримати Центрі обслуговування платників:

  • Видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків
  • Внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта
  • Реєстрація реєстратора розрахункових операцій
  • Реєстрація книг обліку розрахункових операцій
  • Реєстрація розрахункових книжок
  • Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку
  • Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність 
  • Реєстрація платника єдиного податку
  • Надання витягу з реєстру платників єдиного податку
  • Внесення установи (організації) до Реєстру неприбуткових організацій та установ
  • Перереєстрація установи (організації) у Реєстрі неприбуткових організацій та установ
  • Підтвердження статусу податкового резидента України
  • Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)
  • Видача довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку
  • Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
  • Засвідчення довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами
  • Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби

Новини законодавства

Порядок розрахунків діапазону цін і його медіани для трансферного ціноутворення

Постановою від 04.06.2015 г. № 381 Кабмін затвердив Порядок розрахунків діапазону цін (рентабельності) і медіани такого діапазону для цілей трансферного ціноутворення.

Для визначення діапазону цін (рентабельності) використовується вибірка цін (фінансових показників) порівнянних операцій, упорядкована по зростанню. Кожному значенню вибірки, починаючи з мінімального, привласнюється порядковий номер. Якщо вибірка містить два й більш однакові значень, у неї включаються всі такі значення. У вибірку не включається ціна (фінансовий показник) контрольованої операції.

Діапазон цін (рентабельності) становлять значення вибірки цін (фінансових показників) порівнянних операцій між нижнім і верхнім квартилем такого діапазону. Значення нижнього й верхнього квартиля є мінімальним і максимальним значенням діапазону цін (рентабельності).

Порядком установлений механізм визначення нижнього й верхнього квартиля, а також медіани діапазону цін (рентабельності).

Порядок набув чинності  10 червня 2015 року .

Роз’яснення податкового законодавства

Від придбання РРО до формування Z-звіту

Необхідно зауважити, що в разі наявності у платника податків декількох торгових точок, використовувати РРО необхідно на кожній торговій точці.

  1. Придбання РРО.

Перед придбанням РРО, суб’єкт господарювання повинен пересвідчитися, що:

1) модель РРО включено до Державного реєстру РРО (інформація про реєстр РРО розміщена на сайті ДФС України);

2) термін служби РРО ще не вичерпано;

3) граничний термін, після якого згідно з Державним реєстром РРО заборонено реєструвати зазначену модель РРО, не настав.

При купівлі РРО, що був у використанні, слід пересвідчитись, що реєстрацію такого РРО було скасовано (взяти у продавця (власника) РРО довідку про скасування реєстрації за місцем попередньої реєстрації).

Для придбання РРО суб’єкту господарювання необхідно звернутися до будь-якого виробника касової техніки, перелік яких з контактними даними розміщено на офіційному сайті ДФС України в розділі «Перелік» та в розділі «Податкові новини – 2015» – застосування РРО платниками єдиного податку.

  1. Укладання договору на сервісне обслуговування.

До здійснення реєстрації в органах ДФС суб’єкт господарювання повинен звернутись до Центру сервісного обслуговування і укласти з ним договір на сервісне обслуговування.

Центр сервісного обслуговування (ЦСО) – суб’єкт підприємницької діяльності, який за договором з постачальником/виробником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.

Договір про сервісне обслуговування укладається з ЦСО, який має відповідну угоду (договір) з виробником або постачальником саме тієї модифікації РРО, щодо якої укладається даний договір.

  1. Реєстрація РРО в органах державної фіскальної служби.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання (або ним уповноважена особа) повинен звернутися до органу ДФС за основним місцем його обліку, як платника податків.

Суб’єкт господарювання також може зареєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів (філій, дочірніх підприємств), які розташовані в іншій територіальній одиниці.

Порядок подачі заявок та перелік документів, які необхідно подавати для реєстрації РРО, строки реєстрації, визначені в  Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1617/24149.

  1. Опломбування РРО та введення в експлуатацію

Після отримання фіскального номеру касового апарату він повинен бути опломбований сервісним центром та необхідно отримати довідку про опломбування.

Після закінчення процедури реєстрації касовий апарат вводиться в експлуатацію, про що представником платника податків та сервісного центру складається відповідний акт.

  1. Вимоги до форми та змісту розрахункового документа (чеку).

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа (чеку) визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296 (далі – Положення).

Приклад розрахункового документа (чеку) із позначенням його основних реквізитів наведено на малюнку.

  1. Порядок роботи з РРО.

Перед початком роботи з РРО необхідно переконатися у наявності оригіналів документів на місці проведення розрахунків, зокрема:

  • книги обліку розрахункових операцій (КОРО),
  • паспорта виробника на РРО,
  • реєстраційного свідоцтва ДФС,
  • акту введення в експлуатацію,
  • довідки про опломбування РРО (на пломби, які прикріплені на апараті) від сервісного центру.

Крім того, касиру необхідно щоденно перевіряти цілісність пломб на РРО.

 

Після включення РРО (за допомогою кнопки вкл\викл якщо апарат був вимкнений) необхідно перевірити наявність касової стрічки, правильність її установки, працездатність РРО (виконавши «Нульовий чек» або Z-звіт на РРО).

«Нульовий чек» – це фіскальний чек без вказівки товарних позицій.

Z-звіт – звіт за даними оперативної пам’яті РРО.

Далі необхідно переконатися у достовірності зазначених налаштувань: на початку чека реквізити повинні відповідати даним реєстраційного свідоцтва, а в кінці чека – відповідність дати і часу.

Після цього, у разі необхідності, потрібно виконати операцію «Службове внесення» на суму отриманих розмінних грошей.

Чек «Службове внесення» формується для реєстрації внесення готівкових коштів у грошовий ящик каси.

Операція «Службове вилучення» виконується при винесенні готівки з каси.

«Періодичний звіт» – це звіт за даними фіскальної памяті за обраний період часу.

 

У разі виявлення поломки РРО або збою налаштувань реквізитів необхідно припинити роботу на такому РРО, зафіксувати виявлення поломки в КОРО в розділі № 4 в колонках №№ 1 і 2, викликати майстра сервісної служби з метою ремонту апарату.

Після цього до ремонту РРО потрібно оформити КОРО (розділ № 3 колонки № 1) та продовжувати роботу з видачею «розрахункових квитанцій».

Після ремонту РРО необхідно перевірити працездатність РРО, виконавши «Нульовий чек» або Z-звіт на РРО, отримати оформлений належним чином «Акт про поломку РРО», надати майстру на оформлення КОРО (розділ № 4, колонки №№ 3, 4, 5).

При цьому касир повинен заповнити КОРО в розділі № 4 колонки №№ 6 і №7 та оформити КОРО розділ № 3 колонки №№6 і 8.

Для продовження роботи на відремонтованому РРО необхідно виконати «Службове внесення» на суму проведених операцій за розрахунковими квитанціями.

Якщо ремонт РРО був завершений не в день поломки, то касиру слід виконати операцію «Службове вилучення» і фіскальний звіт.

У разі блокування РРО через 24 години (максимальний час роботи апарату від початку проведення першої фіскальної операції («Фіскальний чек», «Видатковий чек») для розблокування касиру досить виконати фіскальний звіт.

У разі блокування РРО через 72 години (максимальний час для непередачі даних з апарату на сервер ДФС) касиру слід вимкнути, а потім включити РРО, зняти звіт по модему за допомогою кнопок прокрутки касової стрічки і переконатися, що у звіті буде вказана передача даних з датою і часом примусового перезавантаження РРО. Якщо час передачі даних більше 72 годин, то касиру слід діяти аналогічно зазначеному при поломці.

Для наявності можливості резервного електроживлення на РРО рекомендовано додатково встановити пристрій безперебійного живлення.

У разі вимкнення електроенергії необхідно припинити роботу на РРО, оформити КОРО (розділ № 3 колонки №№ 1-4) та продовжувати роботу з видачею «розрахункових квитанцій» до початку роботи касового апарату.

  1. Формування Z-звіту

При відновленні електроенергії необхідно перевірити працездатність РРО, «Нульовий чек» або Z-звіт на РРО, оформити КОРО (розділ № 3 колонки       №№ 6-8) та для продовження роботи виконати «Службове внесення» на суму проведених операцій за розрахунковими квитанціями.

Для закінчення роботи на РРО необхідно виконати «Службове вилучення», сформувати фіскальний звіт (Z-звіт) та приклеїти його в КОРО (розділ № 1). При цьому необхідно оформити КОРО (розділ № 2) за даними фіскального звіту.

Якщо протягом дня знято декілька фіскальних звітів, то їх всі необхідно приклеїти в КОРО та забезпечити запис у розділі №2 згідно кожного звіту окремо.

  1. Оформлення покупки та формування фіскального чека

Ввести товар в чек, просканувавши штрих-код кожного товару або вручну.

Озвучити загальну суму покупки.

Озвучити суму отриманих від покупця готівкових коштів, попередньо перерахували їх при покупцеві і перевіривши на платоспроможність. Грошові кошти покласти на місце, видиме покупцеві, але поза зоною його досяжності.

Закрити чек.

Видати покупцеві фіскальний чек і здачу, озвучивши її суму.

  1. Дії при відмові покупця від товару

До закриття чека – виконати ануляцію позиції.

В залежності від налаштувань РРО та уподобання суб’єкта господарювання, дані анульованої позиції можуть як друкуватися в чеку, так і не друкуватися.

Після закриття чека – створити чек на повернення («Видатковий чек»). Такий чек видається покупцеві разом з готівковими коштами за повернутий раніше товар.

Якщо фіскальний чек був створений на помилкову суму або помилкову товарну позицію, то також виконується «Видатковий чек».

Відмінністю між такими «видатковим чеками» є підстава, яка повинна бути відображена в реквізиті чека через додаткове налаштування в програмному забезпеченні підприємства.

Продавцям пива необхідно подбати про ліцензію на роздрібну торгівлю

З 1 липня 2015 року пиво з вмістом етилового спирту від 0,5% відноситься до алкогольних напоїв. Відповідні зміни внесені Законом № 71-VIII до Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами".

            Згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

            Отже, з 1 липня 2015 року суб’єкти господарювання, які здійснюють  роздрібну торгівлю пивом, повинні придбати ліцензію.

            Для отримання ліцензій пакет документів можливо подати до Центрів обслуговування платників податків ДПІ у районах або до відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Запорізькій області.

Скільки коштує ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

Річна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.   На території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, плата за ліцензію  становить  500 гривень.

Чи необхідно придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб'єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?

Якщо у суб'єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

З 01.07.2015 підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв

Абзацом 7 ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями в редакції, чинній з 01.07.2015 (далі – Закон № 481) надано визначення алкогольним напоям, як продуктам, одержаним шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовленим на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, які зазначені, зокрема, у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Водночас, згідно з абз. 9 ст. 1 Закону № 481 (у редакції, чинній з 01.07.2015) пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

При цьому виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії (ст. 2 Закону № 481).

Імпорт, експорт і оптова торгівля, зокрема алкогольними напоями, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій (ч. 1 ст. 15 Закону № 481).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ч. 12 ст. 15 Закону № 481).

Отже, з 01.07.2015 підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

При цьому Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Виплата дивідендів: коли не справляється авансовий внесок з податку на прибуток підприємств

Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, передбачений підпунктом 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, не справляється у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам.       

Такі виключення із загального порядку встановлено п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 57.1 прим.1.4. п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV Податкового кодексу України.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Хто є платниками туристичного збору

Відповідно до п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Згідно із пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Перелік податкових агентів визначений п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ.

Так, згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Щодо відмови юридичної особи платника ЄП третьої групи від застосування спрощеної системи оподаткування: про право та обов’язок

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (на підставі п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу).

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Чи потрібно до звіту щодо сум нарахованого ЄВ подавати таблиці, які не містять відомостей

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 454, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розд. ІІ Порядку № 435, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Згідно з п. 2 Порядку № 435 Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4 - 7 до цього Порядку.

При формуванні Звіту страхувальником або відповідальною особою страхувальника, визначеними у пунктах 1, 2, 4 розділу III цього Порядку, зазначається тип форми.

В переліку таблиць звіту на титульному аркуші у додатках 4 - 7 до Порядку № 435 навпроти таблиць, які не подаються до фіскальних органів проставляються прочерки у Звітах на паперових носіях та поле залишається незаповненим - в електронній формі.

При цьому, таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі) не подаються до фіскальних органів.

Для повідомлення про прийнятих працівників і надалі подається таблиця 5 додатка 4 звіту із ЄСВ

ДФС у листі від 04.06.2015 р. № 19779/7/99-99-17-03-01-17 нагадує, що оскільки Порядок формування та подання страхувальниками звіту з ЄСВ, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 454, скасовано й нині немає порядку повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, то заповнення таблиці 5 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту з ЄСВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435, до прийняття необхідного порядку вважається «повідомленням» і подається у складі обов'язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника із зазначенням трудових відносин із прийнятими працівниками.​

Фізични особам - підприємцям

Чи необхідно фізичним  особам  – підприємцям  платникам  єдиного податку  мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності?

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених  первинними документами. 

Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і є загальною для платників  всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему  оподаткування.

Тобто  фізичним  особам – підприємцям, в тому числі   платникам  єдиного податку  необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності.

Слід зазначити, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання вищезазначених  документів  не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. 

Фізична особа – підприємець  «загальної» системи оподаткування тимчасово не здійснює підприємницьку діяльність та відповідно не отримує підприємницькі доходи. Чи необхідно   сплачувати єдиний  внесок  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

 Законом  України   "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для підприємців загальної системи оподаткування  єдиний соціальний  внесок нараховується   на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).  

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Такі платники, за бажанням, з метою збереження страхового стажу у році або окремому місяці року, в якому  ними  не отримано дохід  (прибуток), можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску.

Зазначена норма буде застосовуватися  до доходу (прибутку), отриманого за 2015 рік.

Тобто фізичні особи – підприємці   «загальної» системи оподаткування, які  тимчасово не здійснюю підприємницьку діяльність та відповідно не отримують  підприємницькі доходи,  не зобов’язані за  цей період сплачувати  єдиний  внесок  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Чи можливо підприємцю платнику єдиного податку  третьої групи  протягом календарного року  перейти на сплату податку за іншою групою?

Фізична особа – підприємець  протягом року  може самостійно перейти на сплату єдиного податку за іншою  групою платників єдиного податку при умові  дотримання норм Податкового кодексу, передбачених для  відповідної групи платників єдиного податку.

Для цього необхідно  надати заяву до  контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість.

Чи є платником  військового збору фізична особа – підприємець платник єдиного податку?

Положеннями Податкового кодексу України  визначено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не  є платниками військового збору   з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності  за спрощеною системою оподаткування.

Водночас у разі отримання  фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності,  такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також  суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором,   є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Чи є платниками військового збору фізичні особи – підприємці загальної системи оподаткування?

Фізичні особи – підприємці «загальної системи» оподаткування  є платниками військового збору на загальних підставах.

Зазначені платники  за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

Підприємство виплачує дохід фізичній особі підприємцю загальної системи оподаткування. Чи необхідно утримувати військовий збір  під час виплати такого доходу?

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам - підприємцям за здійснення ними своєї діяльності, не є податковими агентами щодо таких доходів.

Що є доходом для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи?

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

 До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Платники податків запитували

Чи має право сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення не лише суми ПДВ, сплаченої при придбанні виробничих факторів, а й на погашення їх вартості?

Сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення вартості придбаних виробничих факторів, в тому числі і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні.

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями суб’єкта спеціального режиму оподаткування?

Спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями сільськогосподарського підприємства - суб’єкта спеціального режиму оподаткування (за винятком відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит) буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів.

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг?

Спрямування коштів сільськогосподарськими товаровиробниками зі спеціального рахунку на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг, вважається цільовим використанням акумульованих коштів, за умови, що розрахунки з постачальниками в частині відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) на вартість виробничих факторів, проведені в повному розмірі.

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на погашення кредиту та відсотків установам банку, якщо сільськогосподарський товаровиробник використав кредит на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення?

Спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення кредиту та відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення) буде вважатись цільовим використанням акумульованих коштів.

Який порядок використання або повернення коштів, які були надмірно або помилково перераховані на спеціальний рахунок сільськогосподарським підприємством?

У випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Чи подає суб’єкт господарювання повідомлення за ф. № 20-ОПП про наявні в нього об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність у разі зміни у об’єкта оподаткування адміністративного району?

У разі зміни у об’єкта оподаткування адміністративного району суб’єкт господарювання протягом 10 робочих днів після реєстрації подає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП, де зазначає інформацію лише щодо тих об’єктів оподаткування, у яких в результаті зміни адміністративного району змінилися відомості (зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування тощо).

При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП платником податків зазначається код ознаки надання інформації «3» та у повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

Чи враховується кількість працівників – інвалідів та їх заробітна плата при визначенні умов з метою застосування понижуючого коефіцієнта 0,4?

Понижуючий коефіцієнт не застосовується до ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій за працюючих інвалідів (8,41 відс.) та до всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6 відс., 6,1 відс., 2,6 відс, 2 відс, 2,85 відс.), відповідно: БН(зо) – це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року, зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності) / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати, зменшену на кількість працюючих інвалідів (за наявності), яким у звітному місяці нараховані виплати.

Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, в тому числі в полі «ІПН покупця», а також в умовному ІПН?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 957), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування.

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

 у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування (відповідно до вимог п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами та доповненнями, та п. 22 Порядку № 957);

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.

У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.

У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.

Відповідно до вимог ПКУ можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування зберігається протягом 180 календарних днів з дати їх складання.

Таким чином, виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів, тобто друга податкова накладна (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати її складання, що зазначена в такій податковій накладній.

У випадку, коли з дати складання податкової накладної, в якій зазначено «невірний» ІПН покупця, минуло 180 календарних днів, можлива лише реєстрація розрахунку коригування (за умови якщо з дати його складання також не минуло 180 календарних днів) з «невірним» ІПН, при цьому друга податкова накладна (з правильним ІПН) не може бути зареєстрована в ЄРПН, оскільки в такій накладній зазначається дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН, тобто дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами та доповненнями, передбачено, що розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації таким платником податку.

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв'язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" повідомляє про окремі особливості складання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість переробними (м'ясомолочними) підприємствами у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених в звітних (податкових) періодах до 01 січня 2015 року в деклараціях, які подавалися на підставі пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Процедура подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок), а також обставини, за настання яких уточнюючий розрахунок подається, визначені статтею 50 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма і порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №102/26547 (далі - Порядок N 13).

Дію особливого режиму справляння податку на додану вартість переробних (м'ясомолочних) підприємств, визначеного пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, зупинено, починаючи з 1 січня 2015 року.

В зв'язку з цим, починаючи з 1 січня 2015 року, переробні підприємства - платники податку на додану вартість всі операції відображають в податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з позначкою 0110 та сплачують податок на додану вартість до бюджету у загальновстановленому порядку, визначеному розділом V Кодексу.

У той же час зазначена категорія платників податку не позбавлена права на застосування норм статті 50 Кодексу до податкових декларацій, в яких відображені операції, на які до 1 січня 2015 року поширювався особливий режим справляння податку на додану вартість, якщо після вказаної дати залишається зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Разом з тим, Порядком N 13 не затверджено окремої форми уточнюючого розрахунку для податкових декларацій за формою 0140, які втратили чинність у зв'язку з припиненням законодавчої можливості їх застосування.

Таким чином, з метою забезпечення реалізації права платників податків на самостійне виправлення помилок, наданого статтею 50 Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року уточнення (коригування) податкових декларацій з податку на додану вартість (переробного підприємства) з позначкою 0140 в частині внесення змін до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту (зокрема, включення до складу податкового кредиту податкових накладних, дата складання яких припадає на 2014 рік) здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку за формою, діючою станом на 31 січня 2015 року, форма якого була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за N 1267/26044.

Складання уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням помилок, допущених при декларуванні операцій, на які до 1 січня 2015 року поширювався особливий режим справляння податку на додану вартість переробних (м'ясомолочних) підприємств, здійснюється з урахуванням таких особливостей.

В заголовній частині уточнюючого розрахунку в обов'язковому порядку заповнюється рядок 0140.

Уточнюючий розрахунок подається як окремий документ, в порядку, передбаченому підпунктом "а" пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Якщо результатом виправлення помилки є збільшення суми податку, яка до 1 січня 2015 року підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок переробного підприємства, тобто збільшується сума податкових зобов'язань, така сума вказується в рядку 25.1 уточнюючого розрахунку, в рядку 26 нараховується штраф у розмірі 3 відс. від донарахованої суми. Визначені в уточнюючому розрахунку сума податкових зобов'язань та штраф підлягають сплаті до бюджету у загальновстановленому порядку та відображаються в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКПП) як окремі нарахування на дату подання уточнюючого розрахунку.

Якщо результатом виправлення помилки є зменшення суми податку, яка до 1 січня 2015 року підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок переробного підприємства, або збільшення/зменшення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, то відповідно до пункту 7 розділу VI Порядку N 13 така сума враховується у рядку 29 розділу IV декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, та зазначається в графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

На доповнення до викладеного повідомляємо, що показник рядка 20.2 з декларації 0140 за грудень 2014 року (IV квартал 2014 року) підлягав перенесенню до складу показника рядка 21.1 декларації 0110 за січень 2015 року (I квартал 2015 року) та подальшому відображенню у розділі III декларації відповідно до порядку заповнення цього розділу.

Лист ДФСУ від 12.06.2015 р. N 20955/7/99-99-19-03-02-17

Прес-служба ДФС повідомляє

Роман Насіров: «Запровадження РРО - наш спільний крок з бізнесом до європейських стандартів»

22 червня у Києві за участю Голови та фахівців Державної фіскальної служби України відбувся перший Всеукраїнський форум «Майбутнє ринку грошового обігу в Україні: прозорість, рівність, відповідальність», який зібрав понад 3 тис. учасників.

Це перша в Україні відкрита платформа для підприємців – платників єдиного податку 2 і 3 групи, проведена з метою роз’яснення питань, пов’язаних із розширеним застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

У своєму виступі Голова ДФС України Роман Насіров зазначив, що запровадження РРО – це наш спільний з бізнесом крок до європейських стандартів.

«Ми рухаємося в ЄС і маємо перейняти нові правила, нові стандарти. Так, деякі з них важкі, але потрібно спільно рухатися за всіма напрямами. Ми разом будемо це робити», - підкреслив Голова ДФС.

Треба зазначити, що ДФС вже провела цілу низку заходів, присвячену застосуванню РРО. Була організована велика кампанія, а це – біля 1500 семінарів з приводу застосування касових апаратів, їх вартості, оформлення та подальшої звітності.

«Наша мета – зробити всі послуги електронізованими. Максимально спростити та здешевити їхню вартість», - наголосив Голова ДФС.

Говорячи про функцію еквайрінгу, Роман Насіров повідомив, що ДФС має на меті реалізувати великий проект, який у подальшому спростить та зменшить плату за послуги екваєра.

«Я думаю, це буде значно менша сума, ніж є нині на ринку. Ми не ставимо за мету зупинити всіх інших, але хотіли б впровадити сервіс безпосередньо від фіскальної служби, щоб підприємці могли обирати, який шлях для них кращий: який провайдер для них кращий, який сервіс кращий і скільки вони бажають платити», – зазначив Голова ДФС.

Завершуючи свій виступ, Роман Насіров зазначив, що розширення застосування касових апаратів – це, перш за все, контроль за економікою та протидія «сірому» імпорту. Переваги такого кроку відчують незабаром всі – і бюджет, і самі підприємці. Для власників бізнесу використання касових апаратів полегшить облік готівки і товару, збільшить прибуток. Також розширення використання РРО значно підвищить рівень захисту прав споживачів, створить надійні умови для функціонування прозорого ринку в Україні та залучення іноземних інвестицій.

Ми будемо рішуче протидіяти незаконному виробництву та обігу підакцизної продукції,-Сергій Білан

Про боротьбу з незаконним виробництвом та обігом спирту, підакцизної продукції та попередні результати перевірки державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» йшлося під час спільної прес-конференції Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана та в.о. директора ДП «Укрспирт» Романа Іванюка.

Слідчими та оперативними підрозділами ДФС 17 червня 2015 року були проведені 42 обшуки за адресами місцезнаходження спиртових заводів, які входять до структури ДП «Укрспирт», розташованих у 14 регіонах України та у головному офісі ДП «Укрспирт» в м. Києві.

Обшуки проводились на підставі ухвал суду в рамках кримінального провадження, зареєстрованого стосовно службових осіб ДП «Укрспирт». Зазначені особи при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства у 2014 році розтратили  державні грошові кошти на загальну суму понад 200 млн. грн. та  умисно ухилились від сплати податків на суму понад 38 млн. грн.

«Всі процесуальні дії проводились за сприяння діючого керівництва «Укрспирту». У нас є взаємодія. Процесуальними діями було доведено і слідством отримано беззаперечні докази порушень в «Укрспирті», а також документи, які свідчать про перерахування у 2014 році коштів на фіктивні підприємства», - зазначив Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

Крім того, за словами Сергія Білана, у рамках загальнодержавної операції «Акциз -2015», яка стартувала з квітня цього року, з незаконного обігу вилучено підакцизної продукції на понад 80 млн. грн., порушено 120 кримінальних проваджень за фактами незаконних дій у сфері виробництва та обігу підакцизної продукції, виявлено 36 незаконних виробництв лікеро-горілчаних виробів та конфісковано їх обладнання.

«Спільно з керівниками державних підприємств, спільно з усіма органами, які державою уповноважені на здійснення контролю у цій сфері, ми активізуємо роботу, щоб не допустити безладу і хаосу в сфері виробництва і реалізації лікеро-горлічаної продукції. Нам відомі схеми, якими користуються недобросовісні підприємці і суб’єкти господарської діяльності, нам відомий реальний сектор економіки, який, нажаль, певним чином задіяний у протиправних схемах. Ми будемо рішуче протидіяти незаконному виробництву та обігу підакцизної продукції», - наголосив Сергій Білан.

Роман Насіров: Державна фіскальна служба реформуватиметься відповідно до європейських стандартів

Про актуальні питання співробітництва, залучення успішного досвіду європейських країн у реформуванні ДФС, захист митних кордонів України та покращення митних сервісів йшлося під час зустрічі Голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова з Главою Місії Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону Україні та Республіці Молдова (EUBAM) Франческо Бастальї.

«Державна фіскальна служба України має стати сучасною державною структурою європейського зразка з надання сервісних послуг платникам податків та надійним партнером для бізнесу. Повне та своєчасне виконання наших зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є одним з ключових факторів у цьому процесі», - наголосив Голова ДФС.

Під час зустрічі Роман Насіров також поінформував про заходи ДФС щодо підготовки до функціонування Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, зокрема, щодо запровадження інституту уповноваженого економічного оператора, приєднання до спільної транзитної системи, видачі сертифікатів походження EUR.1, розвитку пост-митного контролю тощо.

Глава Місії EUBAM підтвердив налаштованість Місії на допомогу у реформуванні ДФС. На думку Франческо Бастальї, ДФС має також сфокусуватися на приведенні Митного кодексу України у відповідність до європейських стандартів, удосконаленні кадрової роботи та розвитку митних процедур у морських портах Одеси та Іллічівська.   

Учасники зустрічі також обговорили ситуацію на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону.

Голова ДФС та очільник Місії EUBAM домовилися продовжити тісну співпрацю та найближчими часом визначити шляхи вирішення пріоритетних завдань.

Ліквідовано 401 «податкову яму»

Одним із основних напрямів роботи ДФС щодо боротьби з тіньовою економікою є виявлення та припинення діяльності «податкових ям». Тільки за травень-червень 2015 року ліквідовано 401 таких ям. Припинена діяльність майже 414 транзитно-конвертаційних підприємств. За цей період виявлено фактів незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та ухилення від сплати ПДВ на суму 7,8 млрд. гривень.

«Ми боремося не тільки з наслідками, але й з передумовами, серед яких – корупція. Зловживання, корупційні дії, неефективне використання державних коштів – цим явищам оголошено війну», – наголосив Голова ДФС України Роман Насіров.

Так, у травні у Святошинському районі м. Києва виявлено низку підприємств, які намагалися сформувати фіктивний податковий кредит на суму 4,3 млрд. грн.

Минулого місяця відкрито 48 кримінальних проваджень за фактом фіктивного підприємництва.

У червні тільки у Печерському районі м. Києва виявлено 3 «податкові ями», якими сформовано податковий кредит на суму понад 100 млн. гривень.

«Сьогодні державна казна, перш за все, має поповнюватися за рахунок боротьби з тінню, «податковими ямами». По-перше, потрібно збільшувати надходження за рахунок вилучення коштів з тіньових потоків, по-друге, – не давати можливість розкрадати бюджет», - підкреслив Роман Насіров.

У Державній фіскальній службі переконані, що ефективні дії з детінізації відновлять довіру та паритет між владою та бізнесом. І найголовніше – це обопільне бажання рухатися на зустріч один одному.

ДФС анульовано 144 ліцензії за продаж алкоголю і тютюну неповнолітнім

Протягом січня – травня поточного року Державна фіскальна служба України за продаж алкоголю та цигарок неповнолітнім анулювала 144 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

До порушників законодавства застосовані фінансові санкції у сумі майже 1 млн. грн.

Нагадаємо, що вимогами ч.3 ст. 15 Закону України № 481 продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років (неповнолітнім) заборонена. 

Відбулось засідання Громадської ради при ДФС

Питання реформування Державної фіскальної служби України, кадрової політики відомства та участь громадськості у процесі ухвалення управлінських рішень обговорювалися 17 червня під час засідання Громадської ради за участі керівництва ДФС.

«Які магістральні напрями нашої роботи? По-перше, це формування відповідальної управлінської вертикалі, не пов`язаної з корупційними проявами. Друге, це основне наше завдання, наповнення державного бюджету і виконання індикативних показників. Третє питання – це реалізація ефективної співпраці з громадськістю», – наголосив під час виступу на засіданні Громадської ради Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

За його словами, керівництво ДФС готове до розгляду всіх конструктивних пропозицій від громадськості та реалізації влучних ідей щодо проведення реформ, зокрема, у кадровій політиці.

Представники громадськості та керівники ДФС висловили своє бачення реформування митної сфери,  кадрових призначень у ДФС, шляхів боротьби з корупцією, протидії податковим та митним правопорушенням.

Про напрями реформування митної сфери, зміну керівників митниць та митних постів, розвиток інфраструктури, запровадження прозорої тарифної політики, забезпечення обміну інформацією з митними службами інших держав  та реалізацію пілотних проектів на пунктах пропуску розповів присутнім заступник Голови ДФС Костянтин Лікарчук.

«Необхідно проводити комплексну реформу. І митний постаудитконтроль, і митно-тарифне регулювання, і протидія контрабанді, і ІТ-забезпечення митниць – все це частини одного цілого, які повинні працювати разом і тільки тоді вони будуть ефективними», - наголосив Костянтин Лікарчук.

Учасники засідання також розглянули питання, пов’язані з врегулюванням діяльності митних брокерів, результати запровадження системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі, використанням реєстраторів розрахункових операцій підприємцями спрощеної системи оподаткування тощо.

З початку 2015 року до бюджету сплачено майже 70 млрд. грн. ЄСВ

Протягом січня - травня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування склали 69,9 млрд. грн. Зокрема, у травні до бюджету сплачено 14,2 млрд. грн. цього податку.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Податкова міліція зафіксувала факти порушення митних правил на мільйони гривень

У ході проведення операції «Рубіж» у м. Києві зареєстровано кримінальне провадження за фактом порушення податкового законодавства при експорті металобрухту на суму 6,9 млн. гривень.

У рамках даного кримінального провадження слідчим податкової міліції на Дніпропетровській митниці вилучено сталевий брухт нелегованих вуглецевих сталей вагою 2 тис. тонн на суму 9,7 млн. гривень, який прямував до Туреччини.

Порушення митних правил виявлено й у Сумській області під час огляду вантажного автомобіля податковою міліцією та митниками.

Згідно супровідних документів, автівка перевозила у режимі «транзит» (з Туреччини до Російської Федерації) 10,7 тис. пар взуття. Однак, перевіркою встановлено, що у товаросупровідних документах кількість взуття не відповідає фактичній.

Вантаж у кількості 19 тис. пар взуття на суму 3,8 млн. гривень вилучено.

За даними фактами складено протоколи про порушення митних правил.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Увага, «гаряча лінія»!

          У п’ятницю, 26 червня, «гарячу телефонну лінію» проведе начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок Головного управління ДФС у Запорізькій області Шкода Елеонора Іванівна.

З 14-00 до 15-00 за телефоном 224-61-31 Елеонора Іванівна відповідатиме на запитання платників податків щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Запорізькі платники спрямували понад 96 мільйонів гривень військового збору

За п'ять місяців поточного року на підтримку армії надійшло 96 мільйонів 74 тисячі гривень (без врахування підприємств, які стоять на обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі).

Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, порівняно з минулорічними показниками щомісячна сплата військового збору на Запоріжжі істотно зросла – з 15,5 мільйона гривень у 2014 році до 19,2 мільйона гривень у поточному. Найбільші суми податку надійшли за останні два місяці, відповідно, 21,5 мільйона гривень у квітні та 20,5 мільйона гривень у травні 2015 року.

Минулого року (з 3 вересня 2014 року) запоріжці перерахували до бюджету 77,3 мільйона гривень військового збору.

– Серед галузей економіки, де зафіксовані основні надходження збору, це державне управління й оборона, виробництво і розподіл електроенергії, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги, освіта, сільське господарство та інші. Повнота сплати 1,5-відсоткового податку на допомогу Збройним силам України значною мірою залежить від офіційних доходів запоріжців. Отже, лише їхні легальні джерела можуть забезпечити належне наповнення бюджету, а відтак й фінансування усіх сфер держави, зокрема, на оборонну спроможність нашої країни, – наголосив Олексій Кавилін.

Нагадаємо, 12 травня 2015 року Законом України №381-VIII були внесені зміни до Податкового кодексу України, згідно з яким військовий збір не стягується з операцій купівлі-продажу іноземної валюти фізичними особами. Одночасно відмінено сплату збору при купівлі-продажу фізособами банківських металів. Цей Закон набрав чинності з 12 червня 2015 року.

На Запоріжжі податківці легалізували працю понад 3700 громадян

Лише за останні три місяці фахівці фіскальної служби Запорізької області виявили 2300 неоформлених працівників.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, усього з початку року за результатами проведених заходів з легалізації праці та доходів понад 3,5 тисячі громадян або 95 відсотків із загальної кількості були працевлаштовані на постійну роботу. Це на 210 робітників більше, ніж за аналогічний період минулого року. Їм виплачено 3,6 мільйона гривень офіційної зарплати, з якої до бюджетів сплачено 2,1 мільйона гривень, у тому числі 1,5 мільйона гривень єдиного соціального внеску та 600 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно із січнем-травнем 2014 року рівень додаткових надходжень перевищено на 323 тисячі гривень.

– Поряд із суттєвим зменшенням кількості податкових перевірок фіскальна служба регіону продовжує контролювати сферу зайнятості населення. Перевірки на предмет виявлення неофіційної праці, виплат "конвертних" зарплат на сьогодні здійснюються лише після надходження відповідного сигналу від платників. Тож, ми постійно наголошуємо, що громадяни можуть повідомляти нам про ці факти. Конфіденційність з нашого боку гарантується. Ми всі разом маємо забезпечити для людей гідні умови праці та офіційної заробітної плати, від якої залежить соціальна захищеність кожного працюючого громадянина, – зауважив Олексій Кавилін.

Крім того, органи фіскальної служби здійснюють перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств та підприємців з питань дотримання податкового законодавства при виплаті доходів громадянам. Упродовж поточного року їх проведено 98. У результаті порушникам додатково нараховано понад 7 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій, майже 40 відсотків з яких вже надійшли до бюджету.

Півмільйона гривень з державної казни хотіло "привласнити" запорізьке підприємство

Службові особи одного з підприємств Запорізької області займалось виробництвом різноманітних промислових товарів. Аби незаконно отримати державні кошти, вони завищували суму бюджетного відшкодування з ПДВ. Таким чином ухилились від сплати податків на загальну суму 500 тис. гривень.

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів розпочато кримінальне провадження за фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах (ч.2 ст.15, ч.5 ст.191).

Всього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 3 кримінальних правопорушеннях, у т.ч. 2 – за ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), 1 – за фактом замаху на незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 КК України).

На Запоріжжі оперативники виявили фірму, що приховувала від держави 1,7 млн. гривень

Службові особи одного з підприємств обласного центру здійснювали торгівлю продуктами харчування. Шляхом проведення безтоварних операцій з суб’єктами господарювання, вони ухилились від сплати податків на загальну суму 1,7 млн. гривень.

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів розпочато кримінальне провадження за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків).

На Запоріжжі від ліцензування продажу підакцизної групи товарів надійшло майже 14 млн. грн.

Рівень надходжень з початку 2015 року порівняно з відповідним періодом минулого перевищено на 8,2 відсотка.

З початку року видано 886 ліцензій, продовжена дія 687, призупинено - 20, анульовано - 53, дві анульовано за продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. На сьогодні діючих ліцензій у місті Запоріжжя та області – майже 6,5 тисячі.

Фахівцями фіскальної служби області проведено 19 перевірок суб'єктів господарювання з питання дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг в роздрібній і оптовій торговельній мережі алкогольних напоїв і тютюнових виробів. За результатами виявлених порушень до підприємців відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції на загальну суму 144 тис. грн.

Нагадаємо, з 1 липня 2015 року пиво з вмістом етилового спирту від 0,5% відноситься до алкогольних напоїв. Відповідні зміни внесені Законом № 71-VIII до Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами". Тому суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, повинні придбати ліцензію.

Для отримання ліцензій пакет документів можна подати до Центрів обслуговування платників податків ДПІ у районах за місцем здійснення діяльності або до відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Запорізькій області.

На Запоріжжі закрито 21 провадження за результатами податкового компромісу

З початку року завдяки досягненню податкового компромісу закрито 21 кримінальне провадження. Як повідомив начальник слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області Артем Радзівіло, суб’єкти господарювання, щодо яких вони були порушені, сплатили до бюджету 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання – майже 5,5 млн. грн. Решта – вважається погашеною.

Нагадаємо, що згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", заяви про застосування податкового компромісу суб’єкти господарювання подавали до 16 квітня 2015 року.

За кримінальними провадженнями порушники податкового законодавства вже відшкодували державі 5 млн. грн.

Сума відшкодованих збитків у закінчених кримінальних провадженнях за п’ять місяців поточного року склала 5 млн. грн. За цей час слідчі підрозділи фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області наклали арешт на майно підозрюваних та осіб, які за законом несуть відповідальність за їхні дії, на загальну суму 8 млн. грн.

Наразі 14 кримінальних проваджень направлено до суду з обвинувальним актом, 4 – для звільнення осіб від кримінальної відповідальності, у тому числі 3 – у зв’язку з повним відшкодуванням збитків.

Також одним із основних напрямів слідчих підрозділів фінансових підрозділів податкової міліції області є контроль за використання бюджетних коштів.

Так, нещодавно вони виявили керівників одного із державних підприємств, які уклали угоди з оренди нерухомого майна та перерахували на адресу орендодавця понад 700 тисяч гривень. Оскільки необхідності в оренді приміщенні не встановлено, наразі триває досудове розслідування. Щодо службових осіб цього підприємства порушено кримінальне провадження за ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Запорізький бізнес поповнив держбюджет 670 млн. грн. податку на прибуток та ПДВ

За січень-травень 2015 року від запорізьких суб'єктів господарювання надійшло до державного бюджету понад 380 мільйонів гривень податку на додану вартість. Це на 78 мільйонів гривень або на 26 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Платники податку на прибуток підприємств забезпечили більш ніж 288 мільйонів гривень, що на 62 відсотки більше за показники п'яти місяців 2014 року та на 7 відсотків перевищило прогнозні дані на поточний рік.

Серед основних причин зростання бюджетних надходжень – сумлінна сплата податків з боку бізнесу та використання резервів фіскальною службою.

Перш за все, за рахунок детінізації економіки, зокрема, протидії незаконним схемам, що мають на меті "вимивання" коштів з державного бюджету. Від цієї роботи надходження до державного бюджету за 5 місяців 2015 року збільшились майже на 190 мільйонів гривень у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року.

Виконуючи своє основне завдання – контроль за наповненням бюджетів, фіскальна служба налаштована на компромісні рішення. З початку цього року держава запропонувала бізнесу податковий компроміс – сплатити до держбюджету 5 відсотків від раніше занижених податкових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств. Станом на 10 червня 2015 року понад 450 запорізьких суб'єктів господарювання спрямували 15 мільйонів гривень, з яких більш ніж 6,5 мільйона гривень від податку на прибуток та майже 8,5 мільйона гривень податку на додану вартість. Крім того, у результаті досягнення податкового компромісу слідчими підрозділами податкової міліції Запорізької області закрито 21 кримінальне провадження.

Державна фіскальна служба заявляє, що буде продовжувати залучати додаткові резерви, у тому числі, внаслідок виведення "тіньових" коштів з економіки, протидії махінаціям із бюджетоутворюючими податками, попередження схемного кредиту. У цьому напрямі існує жорсткий контроль і відповідне реагування на протизаконні дії згідно з нормами законодавства. Водночас ми розраховуємо на підтримку сумлінних платників і закликаємо представників реального сектора економіки бути пильними у своїй діяльності, уникати взаємозв'язків із сумнівними контрагентами і незаконних схем. Фіскальна служба регіону розвиває діалог із тими, хто веде свій бізнес чесно і прозоро.

Понад 2,6 млн. грн. перераховано до бюджету запорізькими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності

З початку поточного року Запорізькою митницею ДФС перераховано понад 2,6 млрд. грн. до Державного бюджету сплачених суб’єктами ЗЕД, що на майже 85% більше. ніж в аналогічному періоді 2014 року.

– Сплата податку на додану вартість склала понад 1,9 млрд. грн., мита – майже 199 млн. грн., акцизного податку – 1,1 млн. грн. У червні цього року до бюджету надійшло більше 628 мільйонів грн., – зазначив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.

Основним джерелом надходжень до бюджету є митні платежі, що сплачуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону. Так, з початку року від підприємств металургійного комплексу частка надходжень до бюджету склала 37%, від зовнішньоекономічної діяльності в енергетичному комплексі - 22%, від інших виробничих підприємств – 23%, від суб’єктів господарювання невиробничої сфери – 18%.

Протягом поточного року відбулись суттєві зміни у структурі імпорту, насамперед, за рахунок зростання обсягів оформлень недорогих товарів сировинних груп товарної номенклатури, які мають найбільші показники в фізичних обсягах.

Передбачених законодавством пільг зі сплати митних платежів у січні-травні цього року було задекларовано на суму 230 млн. грн. Порівняно з минулорічними показниками вони збільшилась на 22%. Основну суму пільг склали на ввезення товарів в рамках програми розвитку літакобудування – 98,4 млн. грн. (43% від загальної суми пільг). За договорами про вільну торгівлю з країнами СНД та Республікою Грузія надано пільг на суму 14,8 млн. грн. (6,5% від загальної суми пільг).                          

На Запоріжжі транспортного податку надійшло на 335 тисяч гривень більше, ніж очікувалось

За січень-травень поточного року запорізькі платники перерахували 944,5 тисячі гривень транспортного податку, при цьому очікувались надходження у розмірі 609 тисяч гривень.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обсяг циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Юридичні особи сплачують транспортний податок щоквартально на підставі поданих декларацій. Фізичні особи – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, яке направляється їм до 1 липня.

Також слід врахувати, що щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. У разі переходу права власності від одного власника до іншого протягом звітного року, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.



Ближайшие события
Sex временно доступен
Sex временно доступен

 12 Марта

 19:00

 ГДК (пл. 1-го Бердянського Совета, 3)

от 100 до 290 UAH

Як приборкати дракона 3
Як приборкати дракона 3

 07 - 13 Марта

 11:55, 13:25, 16:05, 17:35, 20:15

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Свингеры 2
Свингеры 2

 07 - 13 Марта

 22:10

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

30 безумных желаний
30 безумных желаний

 07 - 13 Марта

 10:00

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша