Информация от Бердянской налоговой инспекции на 5 августа

05.08.2015 · 12:30 · Просмотров - 1161

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 5 августа

Бердянська ОДПІ повідомляє

Звітуємо за ІІ квартал вчасно!

Бердянська державна податкова інспекція нагадує, що 10 серпня 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за ІІ квартал (І півріччя) 2015 року.

Термін надання звіту про суми податкових пільг 1-ПП – 07 серпня 2015 року.

Термін сплати податків і зборів за І квартал  –  19 серпня 2015 року 

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району понад 138 мільйонів гривень

За січень-липень 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 138,6 мільйонів гривень, що більше минулорічних показників на 38,8 млн.грн. або на 38%.

Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – 71,5 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали майже 28 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 17,4 мільйонів гривень єдиного податку, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

З незаконного oбiгy вилучені паливно-мастильні матеріали

Наприкінці липня співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області під час проведення заходів в рамках операції «Нафтопродукт -2015» встановлено факт реалізації паливно – мастильних матеріалів без наявності відповідних дозвільних документів. Всього вилучено паливно – мастильних матеріалів на суму 1 млн. 432,5 тис. гривень.

Вилучено алкогольних напоїв на суму майже 30 тисяч гривень

За минулий тиждень особовим складом оперативного управління Бердянської ОДПІ з незаконного обігу вилучено алкогольні напої на суму 29,3 тис. гривень. В результаті перевірки було встановлено факт реалізації алкоголю без будь-яких дозвільних документів.

Новини законодавства

Нові книги обліку для єдинників

Мінфін наказом від 19.06 2015 р. № 579 затвердив:

  • форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку І, ІІ та ІІІ груп, що не є платниками ПДВ) і Порядок її ведення;
  • форму книги обліку доходів і видатків (для платників єдиного податку ІІІ групи, що є платниками ПДВ) і Порядок її ведення.

Документ набув чинності 28 липня 2015 року. Із цієї дати старі форми книг більше не реєструються в ДФСУ, однак уже зареєстровані можна продовжувати вести до їхнього закінчення.

Звітність з єдиного податку

Мінфін наказом від 19.06.2015 г. № 578 затвердив нові форми декларацій для платників єдиного податку. Тепер форми декларацій приведені у відповідність із чинним законодавством і в них враховані всі зміни, пов'язані з реформою спрощеної системи з 01.01.2015 р.

Згідно з наказом № 578 затверджені:

  • податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця;
  • податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);
  • податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи.

Оскільки наказ № 578 набуває чинності  28 липня 2015 року, то вперше звітувати на нових бланках платники єдиного податку будуть за підсумками 2015 року.

Новації в системі електронного адміністрування ПДВ

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 16.07.2015 № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яким внесено зміни до Податкового кодексу щодо удосконалення адміністрування ПДВ.

Зокрема, визначено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Крім цього, передбачено, що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Законом також установлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ не поширюється дія Закону "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути:

накладено арешт;

звернено стягнення.

Вимоги, сформовані відповідно до Закону "Про виконавче провадження" до набрання чинності цим Законом щодо коштів, які перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, вважаються анульованими.

Протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності цим Законом підлягає зняттю органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, арешт з коштів, що перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону "Про виконавче провадження".

Закон набрав чинності 29 липня 2015 року у зв'язку з його опублікуванням у газеті "Голос України" від 29.07.2015 №135, за винятком окремих положень, які набирають чинності з 1 серпня 2015 року.

З 1 липня 2015 року реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно в межах достатньої реєстраційної суми

З 1 липня 2015 року закінчився тестовий режим системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі.

Як наслідок, реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою (реєстраційною сумою).

Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у цих документах.

Реєстраційну суму платника ПДВ автоматично збільшено:

- з 01.07.2015 р. на так звану суму «овердрафту»: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником податку до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

- 08.07.2015 р. на суму надміру зарахованих до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 р.

Якщо реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, то у їх реєстрації в ЄРПН буде відмовлено.

У такому випадку потрібно збільшити свою реєстраційну суму за рахунок:

-  поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ;

- отриманих податкових накладних та розрахунків коригування, складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

-  сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів.

Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17.                                            

Збільшення реєстраційної суми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму «овердрафту»

З 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі.

Отже, реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою (реєстраційною сумою).

З 01.07.2015 року реєстраційну суму платника ПДВ автоматично збільшено, зокрема, на так звану суму «овердрафту»: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником податку до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

При розрахунку «овердрафту» враховано суми ПДВ, нараховані по деклараціях за звітні періоди червень 2014 року - травень 2015 року включно, які подані до 30.06.2015, а також по уточнених розрахунках, термін нарахування по яких припадає на період з 01.07.2014 по 30.06.2015.

Сума «овердрафту» 1-го числа кожного кварталу підлягає автоматичному перерахунку (наприклад, 1 жовтня 2015 року від суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційної суми), віднімається сума «овердрафту», розрахована на 1 липня 2015 року, та додається сума «овердрафту», розрахована на 1 жовтня 2015 року).

Отже, при розрахунку «овердрафту» станом на 01.10.2015 будуть враховуватись нараховані до сплати суми податку протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 року - серпень 2015 року включно та уточнюючі розрахунки термін нарахування по яких припадає на період з 01.10.2014 по 30.09.2015).

З 01.07.2015 р. застосовується штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН

За порушення платниками ПДВ термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування  в ЄРПН застосовуються штрафи у таких розмірах:

  • 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
  • 20% від суми ПДВ - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
  • 30% від суми ПДВ - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
  • 40% від суми ПДВ - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

При цьому, штраф у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладній/ розрахунку коригування, за порушення терміну їх реєстрації в ЄРПН до 15 днів, не застосовується в період з 01.02.2015 до 01.07.2015.

 Отже з 01.07.2015 року за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄДРП від 1 до 15 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у  податкових накладних/розрахунках  коригування.

Зазначена норма передбачена п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 та  пунктом 35 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Підприємці-платники єдиного податку 1 - 3 груп з доходом до 1 млн. грн. звільнені від обов'язку застосування РРО

23 липня 2015 року набув чинності Закон України від 01.07.2015 р. № 569, згідно якого реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення граничного обсягу доходу застосування РРО є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Скасовано норму щодо зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків

23 липня 2015 року набув чинності Закон України від 01.07.2015 р. № 569, згідно якого виключено норму щодо обов’язкового зберігання в Книгах обліку розрахункових операцій (КОРО) фіскальних звітних чеків суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг через реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Раніше було передбачено, що  суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані  щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Зазначена норма передбаченаЗаконом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).

Орендна плата за землю може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 30.06.2015 №557-VIII "Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати", яким вносяться зміни до Податкового кодексу щодо граничного розміру орендної плати.

Законом передбачено, щорічна сума платежу за оренду земельних ділянок державної та комунальної власності може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Закон набирає чинності з 24 липня 2015 року у зв'язку з його опублікуванням у газеті "Голос України" від 23.07.2015 № 131.

За порушення суб'єктами господарювання норм у сфері готівкового обігу встановлена фінансова відповідальність

За порушення норм з регулювання обігу готівки передбачені такі штрафні санкції: 

- перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;

- неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах – у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім грошових коштів, що отримані з кас установ банків) на виплати, пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;

- перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- проведення готівкових розрахунків без надання отримувачем грошових коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених грошових коштів;

- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Вказані штрафи визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Термін використання РРО. Останні зміни

Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів).

Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років.

У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити його доопрацювання.

Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).

Змінено порядок технічного обслуговування РРО, усунення несправностей та пошкодження засобів контролю

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) повинні вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому КМУ;

У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження необхідно:

- письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування,

- а також протягом двох робочих днів письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це фіскальний орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.

Центри сервісного обслуговування, серед іншого, зобов'язані у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.

У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО центри зобов’язані не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

За порушення цієї норми до Центрів застосовується фінансові санкції у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).

Скасовано норму щодо зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків

23 липня 2015 року набув чинності Закон України від 01.07.2015 р. № 569, згідно якого виключено норму щодо обов’язкового зберігання в Книгах обліку розрахункових операцій (КОРО) фіскальних звітних чеків суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг через реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Раніше було передбачено, що  суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Зазначена норма передбачена Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).

Платникам єдиного податку - підприємцям спрощено порядок обліку товарних запасів

23 липня 2015 року набув чинності Закон України від 01.07.2015 р. № 569, згідно якого на підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ не поширюються  вимоги щодо:

- ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку,

- забезпечення  відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня

Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).

Перевищення граничних сум готівкових розрахунків передбачає адміністративну відповідальність

Відповідальність за порушення готівкових розрахунків визначена у вигляді адміністративної відповідальності посадових осіб суб'єкта господарювання

Ця відповідальність визначена за порушення граничної суми розрахунків готівкою:

- підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. гривень;

- фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. гривень;

- фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. гривень. 

Відповідальність за порушення вказаних норм передбачена ст. 163 - 15 Кодексу про адміністративні правопорушення, та тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) – від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.).

Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.).

Зазначені норми визначені п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 та постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.

Обмеження при розрахунках готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ. 

Такі граничні суми розрахунків визначені постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210, і становлять:

– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 гривень;

– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 гривень;

– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000 гривень.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

При цьому, обмеження не поширюються на:

- розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

- добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

- використання коштів, виданих на відрядження.

Зазначені норми визначені п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

Формування плану-графіку перевірок

Порядок формування плану-графіку проведення планових документальних перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (зареєстровано у Мінюсті 24.06.2015 за №751/27196), визначає структуру плану-графіку, критерії відбору платників податків та порядок їх відбору.

Окрема увага приділяється критеріям відбору до плану-графіку:

банківських та небанківських фінансових установ;

постійних представництв та представництв нерезидентів;

самозайнятих осіб.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Порядок розміщено на веб-порталі ДФС

Прес-служба ДФС повідомляє

До уваги сільськогосподарських підприємств – платників ПДВ!

На виконання п.2001.2 ст. 2001Податкового кодексу України Казначейством України 29 липня 2015 року платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, додатково відкриті рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. 

Запроваджено електронний сервіс

«Витяг у розрізі операцій із Системи електронного адміністрування ПДВ»

Для оперативного отримання інформації платниками із Системи електронного адміністрування ПДВ ДФС запровадила електронний сервіс «Витяг в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ» (F/J1401901) на «Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ» (F/J1301901).

До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

Інформаційно-довідковий департамент ДФС повідомляє, що у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі створено новий розділ «Актуальні запитання». У розділі можна ознайомитися з найбільш популярними серед клієнтів Контакт-центру ДФС запитаннями та відповідями на них.

Розділ «Актуальні запитання» оновлюється щоденно!

У 2015 році за фактами корупції в підрозділах ДФС відкрито 414 кримінальних проваджень

Про це повідомив начальник Головного управління власної безпеки Державної фіскальної служби України Юрій Шеремет сьогодні під час оперативної наради з керівниками регіональних підрозділів. Зазначений показник на 37% перевищує аналогічний за сім місяців минулого року. В тому числі за ознаками хабарництва розпочато 92 провадження (в 1,7 раза більше, ніж у 2014 році).

Порівняно з минулим роком має місце і зростання кількісної складової щодо виявлених кримінальних  правопорушень. Так, протягом січня – липня поточного року за матеріалами підрозділів власної безпеки розпочато 354 провадження (майже на 40% більше, ніж у 2014 р.). З них за ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) відкрито 154, за ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) – 53 кримінальних провадження.

Починаючи з червня робота по боротьбі з хабарництвом помітно активізувалася. За матеріалами підрозділів власної безпеки розпочато 87 проваджень,  з яких 40 -  за перевищення службових повноважень, 13 – безпосередньо за хабарництво. Обвинувальні акти направлено в Дніпропетровській, Львівській, Одеській і Запорізькій областях.

Водночас Юрій Шеремет наголосив на необхідності більш ефективного супроводу кримінальних проваджень. „Ви повинні робити все для досягнення кінцевого результату, а кінцевий результат у нашому випадку - це притягнення винних до кримінальної відповідальності у вигляді міри покарання, що є найкращою  профілактикою боротьби з корупцією”, - звернувся він до підлеглих.

Також начальник Головного управління власної безпеки ДФС України повідомив, що задля усунення впливу керівництва на місцях найближчим часом всі працівники власної безпеки будуть вважатися працівниками центрального апарату. У зв’язку з реорганізацією служби їх буде виведено поза штат, а хто залишиться працювати далі, залежатиме від кожного особисто.

ДФС розпочато процес приєднання України до WCO CTS

Голова ДФС Роман Насіров підписав Угоду зі Всесвітньою митною організацією про використання Програми ВМО стосовно збору, зберігання та обміну інформацією про вантажі (WCO CTS). Від ВМО Угоду підписано Главою Адміністрації п. Р. МакДонахом.

WCO CTS – Cargo Targeting System – це розроблений ВМО програмно-інформаційний комплекс, який застосовується митними органами для отримання попередньої інформації від морських ліній та її подальшого використання для аналізу ризиків.

Для ДФС впровадження зазначеної системи буде профінансовано Урядом США в рамках Програми експортного контролю та безпеки кордонів. Подальша підтримка системи буде безкоштовною.

Використання системи дозволить ДФС отримувати більш детальну, структуровану та уніфіковану попередню інформацію про товари, які надходять до морських портів України в контейнерах, що сприятиме підвищенню ефективності управління ризиками та, як наслідок, спрощенню та прискоренню митних формальностей у портах.  

Платникам ПДВ за рахунок переплат надано можливість не поповнювати коштами електронні рахунки

Станом на 31 липня 2015 року 46 тисяч платників ПДВ скористалися сумами переплат та "овердрафту" при реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування на суму 2,1 млрд. грн., тобто без поповнення рахунку коштами.

На початок місяця, 01.07.2015 р., за 147 тисячами платників податків обліковувалась сума переплат ПДВ до бюджету, що були не погашені, в розмірі 2,5 млрд. грн. На суму таких переплат платникам збільшено реєстраційну суму по формулі та надано можливість реєструвати в ЄРПН податкові накладні без поповнення грошовими коштами електронні рахунки.

У липні за рахунок переплат, що обліковувались станом на 01.07.2015 року, платниками сплачено до бюджету ПДВ майже на 1 млрд.грн. менше, ніж задекларовано у звітності з ПДВ за червень.

Зазначимо, що сума переплат в розмірі більше 1-го млрд. грн. буде перенесена платниками до звітності за липень до складу податкового кредиту. Це означатиме, що платники ПДВ заплатять менше податку у серпні або збільшать від’ємне значення податку по декларації за липень, яке переноситься на наступний період.

В останній день місяця, 31 липня, в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 21,5 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 63,2 млрд. грн., 66 тис. митних декларацій на суму ПДВ 12 млрд. грн. Також поповнено ПДВ рахунки на суму 13,2 млрд. грн.

Податкова міліція вилучила пальне вартістю близько 66 млн. грн.

Працівниками податкової міліції Центрального офісу у ході проведення оперативно-слідчих заходів по кримінальному провадженню у рамках операції «Нафтопродукт-2015» проведено обшук території нафтобази.

За результатами обшуку виявлено та вилучено в якості речових доказів 1,5 тис. тонни бензину, 1,4 тис. тонни дизельного палива та 124,3 тонни реактивного палива загальною орієнтованою вартістю 66 млн. грн.

Слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, тривають.

План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VІІІ з удосконалення СЕА

 І. Відкриття додаткових електронних рахунків для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ.

Для забезпечення виконання п.2001.2 ст.2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Казначейством України платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до статті 209 ПКУ, додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У день відкриття таких електронних рахунків Казначейство України направляє до ДФС повідомлення про відкриття рахунку відповідно до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міндоходів від 26.12.2013 №853, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2014 за №121/24898.

Після взяття рахунку на облік ДФС надсилає електронне повідомлення (J3001001) платнику податку щодо реквізитів його додаткового електронного рахунку, відкритого в системі електронного адміністрування ПДВ. 

ІІ. Призупинення роботи Єдиного вікна подання електронної звітності

2 серпня 2015 року операційний день триватиме з 0 до 23-ї години, враховуючи положення Постанови КМУ від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», тобто,  о 23 годині 00 хвилин  буде призупинено роботу Єдиного вікна подання електронної звітності в частині реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування та прийняття податкової звітності для проведення технічних робіт. 

ІІІ. Обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН),  для зареєстрованих платників податку.

З 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено  обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та значення усіх її складових, визначених ПКУ, крім показників Σ НаклОтр,, Σ Митн та Σ НаклВид,, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року.

Протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума ΣНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/ 4 квартали (Σовердрафт);

суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (ΣПерепл);

суму від’ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу,  також така сума зменшується на суму податкових зобов’язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл),   буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 ПКУ.

ІV. Переведення роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим.

Починаючи з 04.08.2015 реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених  до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою ΣНакл.

До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл),  буде збільшена на суму від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

У І півріччі обсяг експортно-імпортних операцій України склав понад 36 млрд. дол. США

Протягом І півріччя поточного року загальний зовнішньоторговельний обіг України склав 36,2 млрд. дол. США. Частка експорту до країн Європейського союзу склала 33%, а імпорту – 43%. Для країн СНД ці показники  склали 20% та 25% відповідно.

За вказаний період наша країна імпортувала товарів на суму 17,6 млрд. дол. США. Більшість імпортних операцій проводилися з такими країнами, як  Росія (17%), Німеччина (12%), Китай (10%), Білорусь та Польща (по 6%).

Серед товарів найбільші суми сплати платежів до держбюджету з імпорту забезпечено по нафті та нафтопродуктах (19,9% від загальної суми платежів); автомобілях легкових та інших моторних транспортних засобах (4,4%); вугіллі кам`яному та антрациті (4,1%).

Експорт товарів протягом І півріччя склав 18,6 млрд. дол. США. Найбільша частка товарів експортується до Росії (12%), Туреччини та Китаю (по 8%), Єгипту (6%), Італії та Польщі (по 5%)

Найбільші суми сплати мита з експорту забезпечено по відходам та брухту чорних металів, шихтових зливках (74,8% від загальної суми мита), живої великої рогатої худоби  (10,5% ) та насіння соняшнику (9,8%).

Загалом Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 207 країн світу.

Податковою міліцією ліквідовано конверт-центр з обігом близько 60 млн. гривень

У Запорізькій області працівниками податкової міліції у рамках кримінального провадження ліквідовано "конвертаційний центр", створений групою з 8 осіб.

Центр «допомагав» підприємствам реального сектору економіки (сфери торгівлі цукром та пально-мастильними матеріалами) Дніпропетровської, Запорізької та Київської областей формувати незаконний податковий кредит та переводити безготівкові кошти у готівку.

Орієнтовний обіг проконвертованих коштів протягом першого півріччя 2015 склав близько 60 млн. гривень.

За результатами проведених 13 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях «конвертаційного центру», місцях проживання та автомобілях фігурантів вилучено 12 банківських карток, документацію та комп’ютерну техніку, що підтверджують протиправну діяльність «конвертаційного центру».

Накладено арешти на 29 розрахункових рахунків 9 транзитно-конвертаційних підприємств, на яких заблоковано коштів на загальну суму 110 тис. гривень.

Також проведено 5 обшуків на АЗС, нафтобазі та в офісному приміщенні, де виявлено та вилучено 273 тис. гривень і 1,5 тис. доларів США готівкою, комп’ютерну техніку та чорнову бухгалтерію.

29 липня в СЕА зареєстровано більше 20 млн. податкових накладних та розрахунків коригування

29 липня в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 20,7 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 60,3 млрд.грн., 63,4 тис. митних декларацій на суму ПДВ 11,6 млрд.грн. Також поповнено ПДВ рахунки на суму 11,8 млрд. грн.

47 тисяч платників скористалися сумами переплат та овердрафту при реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування на суму 2,4 млрд.грн., тобто без поповнення рахунку коштами.

Окрім того платникам ПДВ – сільськогосподарським підприємствам, які обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, Казначейством України, додатково відкриті рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки  в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. 

Вже з 1 серпня підприємці запрацюють за новою удосконаленою системою електронного адміністрування ПДВ

28 липня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII.

Також, нещодавно, Глава держави доручив пришвидшити реалізацію податкової реформи. Зокрема, він чітко дав зрозуміти, що реформа має використовуватися виключно для стимулювання вільного підприємництва та економічного розвитку. Жодного податкового навантаження на економіку та збільшення податкового тиску. Про те, як виконуються ініціативи Президента України в податковому законодавстві, розповіли на спільному брифінгу заступник Глави АПУ Дмитро Шимків та Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, 29 липня 2015 року.

Заступник Глави АПУ привітав підписання такого важливого законодавчого акту. За його словами, це третій закон, підписаний Президентом України, з низки законів про адміністрування податку на додану вартість. Метою яких є припинення зловживання з ПДВ та незаконного відшкодування цього податку.

Ці кроки, перш за все, спрямовані на прозорість та зрозумілість процедури адміністрування. При чому важливим є те, що вчорашній Закон – став результатом співпраці з бізнесом.

У свою чергу, Голова ДФС Роман Насіров доповів, що електронна система адміністрування ПДВ працює в звичайному режимі вже місяць. За цей час зареєстровано 20 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 58 млрд. грн., та більше 60 тис. митних декларацій на суму ПДВ 11 млрд. грн. Також поповнено ПДВ рахунки на суму 10,5 млрд. грн.

Важливими нормами з удосконалення СЕА стане покращення роботи самої системи адміністрування, зокрема виправлення помилок, зниження ризику формування фіктивного податкового кредиту, а головне – зменшення кількості перевірок.

Переваги відчують сільгоспвиробники, постачальники комунальних послуг та інші сфери підприємницької діяльності. «Вже з 1 серпня підприємці запрацюють за новим удосконаленим законодавством», - наголосив Голова ДФС.

Він також зазначив, що фіскальна служба за таким же принципом працює над запровадженням електронного адміністрування акцизного податку.

Роман Насіров підкреслив, що МВФ, який наразі працює в ДФС, ретельно вивчає ініціативи щодо адміністрування податків. Місія позитивно сприймає такі кроки.

«ДФС має на меті в найближчій перспективі повністю електронізувати систему оподаткування. І така робота вже впевнено проводиться зараз. Зокрема це стосується системи ризиків та електронного кабінету платника податків», - підкреслив Роман Насіров.

За 6 місяців 2015 року до держбюджету надійшло майже 4,1 млрд. грн. військового збору

У червні поточного року платники податків сплатили до державного бюджету 796,6 млн. грн. військового збору.

Загалом, за січень-червень 2015 року до бюджету країни надійшло 4 099,7 млн. грн. цього податку.

Нагадуємо, що військовий збір запроваджено із 3 серпня 2014 року. Ставка цього податку складає 1,5 відс. від об’єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору в бюджет є роботодавці, що виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків, та податкові агенти — для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні.

Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.

12 травня 2015 року Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору», який набув чинності 11 червня 2015 року. Документом звільнено від оподаткування військовим збором доходи громадян від операцій з купівлі/продажу валюти.  

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізька податкова міліція викрила підприємство, яке займалося незаконним виробництвом та реалізацією палива

У Запорізькій області працівники податкової міліції у ході операцій "Акциз-2015" і "Нафтопродукт-2015" виявили незаконне виробництво та збут паливно-мастильних матеріалів, яке здійснювало одне з підприємств обласного центру.

Як повідомив перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Дмитро Кучеров, у рамках кримінального провадження проведені обшуки виробничих та офісних приміщень зазначеного підприємства.

У результаті виявлено та вилучено: понад 300 тонн паливно-мастильних матеріалів, близько 3 тонн високооктанових домішок, чорнову бухгалтерію, близько 300 тисяч гривень неврахованої готівки, магнітні носії інформації, печатки контрагентів, касові апарати та касові стрічки до них.

Під час проведення досудового слідства встановлено, що паливо і компоненти для його виробництва закуповувалися за готівку. На території нафтобази, розташованої на околиці Запоріжжя, низькооктановий бензин змішувався з високооктановими домішками, після чого реалізовувався через мережу власних АЗС також за готівковий розрахунок.

– Гроші, отримані від реалізації палива, ніде не враховувалися, податки з них, відповідно, не сплачувалися. Ухилення від податків стало можливим через придбання підприємством двох касових апаратів під одним фіскальним номером. Один з них був зареєстрований у податковій інспекції, а другий – для внутрішнього обліку (незареєстрований), через який і проходила практично вся готівка і вибивалися касові чеки. Якщо покупець просив видати чек, то його видавали з незареєстрованого касового апарату, тим самим створювалася видимість легальності роботи АЗС, – зазначив Дмитро Кучеров.

Досудовим розслідуванням встановлено, що зразки палива, яке реалізується підприємством не відповідає вимогам ДСТУ.

На даний час проводиться подальша перевірка щодо встановлення завданих державі збитків від реалізації незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів.

Підприємці перерахували до скарбниці понад 270 мільйонів гривень за оформлення митного авіавантажу

За перше півріччя поточного року відділом митного оформлення №2 митного поста "Запоріжжя-аеропорт" Запорізької митниці ДФС було оформлено майже 1200 декларацій, близько 800 з яких у режимі імпорт та 400 – у режимі експорт. Про це повідомив начальник митного поста "Запоріжжя-аеропорт" Запорізької митниці ДФС Денис Грищенко.

До державного бюджету України сплачено більше 270 мільйонів гривень митних платежів, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Керівник митного поста підкреслив, що 100-відсоткове оформлення митних декларацій відбулося через мережу Інтернет.

Основним напрямком роботи відділу є митне оформлення вантажів таких підприємств, як: АТ "Мотор Січ", ДП "Івченко-Прогрес", КП "Іскра" та інших.

Нагадаємо, що відділ митного оформлення №2 розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 54.

У Запоріжжі митники затримали громадян, які намагалися незаконно вивезти до Росії культурні цінності

З початку року під час здійснення митного контролю пасажирів та їх багажу було зафіксовано 2 факти переміщення через митний кордон предметів, на які потрібен дозвіл Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей, попередньою вартістю 5 тисяч гривень.

В одному з випадків громадянин Російської Федерації, який відлітав на авіарейсом "Запоріжжя-Внуково", формою проходження митного контролю обрав зелений коридор та не задекларував за установленою законом формою наявний у нього самовар жовтого кольору, орієнтовно 1908 року випуску. Його попередня вартість складає 4,5 тисячі гривень.

Окрім цього, фахівці Запорізької митниці ДФС вилучили старовинну Біблію 1900 року видавництва. Книга, попередня вартість якої 500 гривень, була виявлена під час проходження коридору спрощеного митного контролю серед особистих речей громадянина України, який також відлітав до Росії.

Таким чином, було порушено порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

За даними фактами складено протоколи про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України.

Санкція даної статті передбачає конфіскацію в дохід держави предметів правопорушення та накладення штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Понад 20 тисяч громадян вилетіло закордон, користуючись послугами Запорізького аеропорту

За перше півріччя поточного року співробітниками відділу митного оформлення №1 митного поста "Запоріжжя-аеропорт" Запорізької митниці ДФС було оформлено понад 350 регулярних авіарейсів "Запоріжжя-Внуково-Запоріжжя", майже 140 туристичних авіарейсів "Хургада-Запоріжжя-Хургада", "Анталія-Запоріжжя-Анталія", "Шарм-ель-Шейх-Запоріжжя- Шарм-ель-Шейх". А також понад 40 вантажних та більше 60 чартерних рейсів, у яких пройшли митні процедури 20 тисяч громадян на приліт та майже 22 тисячі – на відліт.

Основним напрямком роботи відділу є оформлення вантажів та пасажирів, які переміщуються авіаційним транспортом.

З метою виявлення протиправної діяльності посадові особи митного поста здійснюють візуальне спостереження за поведінкою пасажирів, які перетинають митний кордон, у деяких випадках проводять їх усне опитування.

Нагадаємо, що відділ митного оформлення №1 розташований у пункті пропуску через державний кордон України у міжнародному аеропорту "Запоріжжя".

Підприємці з обсягами доходів до 1 мільйона гривень можуть не використовувати касову техніку

21 липня Президент України Петро Порошенко підписав ухвалений 1 липня 2015 року Верховною Радою України Закон України № 569-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій". Документ опублікований у газеті "Голосі України" №131 та набув чинності з 23 липня поточного року.

Про основні зміни, які відбулися у сфері застосування касової техніки, розповіла в інтерв'ю заступник начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області Вікторія Монастирська.

- Вікторіє Олександрівно, скажіть, кого звільняють від обов’язку застосування РРО згідно з ухваленими  змінами?

- Прийнятий закон скасовує обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку: першої групи, а також другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення – застосування РРО для такого платника стає обов’язковим. Використання касової техніки розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

- Який час підприємцям можна користуватися введеним в експлуатацію РРО?

- Підприємцям надана можливість користуватися введеним в експлуатацію РРО до закінчення терміну його служби (у тому числі понад 7 років), за умови, якщо виробник або постачальник гарантує функціональність таких РРО.

- Які зміни передбачені в Законі України №569-VIII щодо застосування штрафних санкцій до платників податків, які використовують РРО?

- Скасовано 5-кратний розмір фінансової відповідальності за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

- Чи збільшились обов’язки сервісних центрів по обслуговуванню РРО?

- Сервісні центри зобов’язані проводити технічне обслуговування РРО без їх розпломбування.

Також у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО сервісні центри зобов’язані протягом 7 днів з дня прийняття його в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на підприємство резервний касовий апарат.

Введено фінансову відповідальність сервісних центрів за порушення строків гарантійного ремонту РРО та невведення в експлуатацію резервного РРО.

- Як слід вести облік товарів підприємцям, які використовують РРО?

- Були внесені зміни до п. 12 ст. 3 Закону про РРО: підприємці, які встановили касові апарати, повинні повністю всі закупки товару підтверджувати документами, так як закон зобов’язав всіх суб’єктів "вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість".

- Чи передбачено методичні рекомендації стосовно контролю фіскальною службою за досягненням платниками єдиного податку II і III груп обсягу доходу?

- До 1 вересня 2015 р. Кабінет Міністрів України має затвердити відповідний Порядок здійснення органами фіскальної служби контролю за досягненням платниками єдиного податку II і III груп обсягу доходу.

Запорізькі оперативники податкової міліції викрили незаконний продаж палива на понад півтора мільйона гривень

Минулого тижня співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області у рамках проведення операцій "Нафтопродукт – 2015" та "Акциз-2015" виявили місця торгівлі паливно-мастильними матеріалами та скрапленим газом на автомобільній заправці без наявності відповідних дозвільних документів.

У результаті описано та вилучено 80 тисяч літрів палива (бензин різних марок та дизельне паливо) на загальну суму понад 1,4 мільйона гривень.

Окрім цього, фахівці оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області встановили роботу АГЗС без наявності касового апарату та дозволу на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність яких пов’язана з використанням машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

Під час проведених заходів вилучено скраплений газ у кількості понад 11 тисяч літрів на суму 100 тисяч гривень.

На обох власників, які вчиняли незаконні дії, складені документи про адмінпорушення за ч.1 ст. 164 Кодекс України про адміністративні правопорушення (Порушення порядку провадження господарської діяльності).

Усього минулого тижня з незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму більшу за 1,5 мільйона гривень.

Майже 55% піврічних податкових надходжень спрямовано до місцевих скарбниць

З початку року запорізькі платники сплатили до місцевих бюджетів 1 мільярд 689 мільйонів гривень, що на 416 мільйонів гривень або на третину більше, ніж за аналогічний період минулого року. Виконання індикативу з надходжень забезпечено на 109 відсотків.

-           Традиційно, найбільший рівень сплати до місцевих бюджетів по податку на доходи фізичних осіб, сьогодні його питома вага в загальних надходженнях – більше половини – майже 52 відсотки. За 6 місяців поточного року перераховано майже 872 мільйони гривень цього податку. Порівняно з січнем-червнем 2014 року зростання склало 116 мільйонів гривень або понад 15 відсотків. Виконання індикативного показника забезпечено на 110,6 відсотка, - повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Другою за обсягом платежів є плата за землю. За перше півріччя запоріжці сплатили понад 285 мільйонів гривень земельного податку. Ці показники перевищують торішні майже на 55 мільйонів гривень або на 24 відсотки. А також заплановані індикативи виконано на 112 відсотків.

На третьому місці по наповненню місцевих скарбниць – надходження від малого і середнього бізнесу, які платять єдиний податок. З початку року перераховано понад 170 мільйонів гривень. Це на 45 мільйонів гривень більше, ніж за перше півріччя 2014 року і на 23 мільйони гривень – від запланованого.

Крім того, у результаті реформування акцизного податку 5 відсотків від продажу підакцизної продукції зараховується до місцевих бюджетів. За перше півріччя надійшло понад 150 мільйонів гривень.

Від плати за ліцензії на торгівлю алкогольною і тютюновою продукцією до місцевих бюджетів сплачено близько 20 мільйонів гривень. Зростання до аналогічного періоду минулого року склало 4,7 мільйона гривень або 32 відсотки.

-           У зв'язку зі змінами до законодавства, розширилися джерела наповнення місцевих бюджетів, а це дає більшу самостійність для громад у вирішенні фінансових питань. З іншого боку, платники можуть оцінити, куди спрямовуються їхні податки та вплинути на рішення місцевих рад, - зазначив Олексій Кавилін.

До органів ДФС у Запорізькій області надійшло 74 запити на інформацію

Із загальної кількості запитів до органів ГУ ДФС у Запорізькій області, що надійшли з початку року, 38 отримано від юридичних осіб, 15 – від фізичних осіб, 14 – від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації, від представників засобів масової інформації – 4 запити.

Поштою надіслано 61 запит, 13 – електронною поштою.

За результатами розгляду надано відповідь на 40 запитів, по 30 – роз'яснено, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, 3 запити надіслано належному розпоряднику інформації, одне знаходяться на виконанні.

У Запорізькій області фіскальна служба зареєструвала понад 350 іноземних громадян

Протягом першого півріччя поточного року в Державному реєстрі фізичних осіб органами ГУ ДФС у Запорізькій області було зареєстровано майже 12 тисячі осіб, з них понад 350 іноземних громадян.

Тільки у червні цього року на облік поставлено більш ніж 2300 осіб, з них майже 90 – іноземців.

Для того, аби отримати адміністративну послугу з питань реєстрації іноземних громадян в Державному реєстрі фізичних осіб, необхідно мати при собі паспорт іноземця та посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні та засвідчений в установленому законодавством порядку їхній переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Більш детальну інформацію можна отримати на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області у розділі "діяльність – адміністративні послуги" (http://zp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv/131179.html).

У разі необхідності громадяни можуть звернутися до фахівців ДФС та отримати фахову консультацію.

Завдяки бердянським суб’єктам ЗЕД до держбюджету перераховано майже 90 мільйонів гривень

З початку поточного року у зоні діяльності митного посту "Бердянськ" Запорізької митниці ДФС платники сплатили до державного бюджету податків та митних платежів майже 90 мільйонів гривень. За аналогічний період минулого року така сума складала понад 77 мільйонів гривень. Таким чином, у першому півріччі 2015 року забезпечено зростання надходжень до Держбюджету майже на 12% у порівнянні з минулим роком. Лише у червні поточного року надійшло 8,3 мільйона гривень митних податків та зборів.

Крім того, на сьогодні на митному посту "Бердянськ" забезпечено 100% електронне декларування митних декларацій, яких з початку року оформлено понад 1,3 тисячі.

Державна скарбниця поповнилась більш ніж на 76 мільйонів гривень за рахунок ввезення імпортних товарів

Від імпорту товарів в зоні діяльності митного посту "Бердянськ" з початку поточного року до держбюджету надійшло понад 76 мільйонів гривень. 94% таких надходжень забезпечили 4 підприємства зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють імпортні операції в зоні діяльності поста.

Так, більше 80% надходжень було забезпечено за рахунок  ввезення 8 видів бюджетоформуючих товарів: базові мастила та оливи – сума платежів становить понад 35 мільйонів гривень, машини та механічні пристрої спеціального призначення – платежі – на понад 8 мільйонів гривень, присадки для олив – майже на 6 мільйонів гривень, текстильні матеріали, прогумовані – більш ніж 3 мільйони гривень податків, каучук синтетичний – 2,7 мільйона гривень податків, дріт мідний – 2,3 мільйона гривень податків, кокс нафтовий, бітум нафтовий – понад 2 мільйони гривень податків.

Також у звітному періоді 2015 року було оформлено декілька суднових партій металобрухту, експортне мито від оформлення яких склало понад 11 мільйонів гривень.

Крім того, бердянські митники стежать за дотриманням з боку платників податків законодавчих норм та протидіють митним правопорушенням. За перше півріччя поточного року під час здійснення митного контролю суден закордонного плавання в пункті пропуску "Бердянський морський торговельний порт" виявлено 10 порушень митного законодавства.

            Як приклад можна привести факт виявлення в січні поточного року Запорізькою митницею спільно із співробітниками Державної прикордонної служби України переміщення поза митним контролем риболовецького траулера, вартість якого складає 5 млн. грн.

Три рази у цьому році митницею виявлялись факти недекларування членами суднових команд медикаментів, які містили психотропні речовини та тричі недекларування піротехнічних засобів.

Не залишається поза увагою поста й робота організацій, які обслуговують морський порт та забезпечують його функціонування. Так, протягом поточного року Запорізькою митницею разом із адміністрацією Бердянського порту тричі виявлялись факти проведення такими організаціями вантажних операцій без дозволу митного органу та втрати товарів, які перебували під митним контролем. За даними фактами митницею складені протоколи про порушення митних правил.

Роз’яснення податкового законодавства

Податкові накладні складені до 01.01.2015 р. формують податковий кредит тільки шляхом подання уточнюючих розрахунків

3 урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, з 01.01.2015 р. втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.

Отже з 01 січня 2015 р. платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового Кодексу України (тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року – не пізніше ніж через 1095 днів починаючи  з 20.01.2015).

Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

При продажу підприємством - платником єдиного податку нематеріальних активів та малоцінних необоротних матеріальних активів дохід визначається з виручки

Під час продажу основних засобів доходом юридичних осіб – платників єдиного податку є вся сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів.

Разом з тим, дохід на суму різниці між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу, застосовується виключно до продажу основних засобів, які продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію.

Такий дохід у вигляді додатної різниці визначається під час визначення доходу від продажу лише основних засобів, які відповідають визначенню пп. 14.1.138 ст. 14 Податкового кодексу України.

Тобто під час продажу нематеріальних активів, малоцінних необоротних матеріальних активів вартістю до 2500 грн. доходом є вся сума коштів від їх продажу незалежно від того, чи використовувалися вони у господарській діяльності суб’єкта господарювання понад 12 місяців, чи ні.

Зазначена норма визначена  п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки тільки у грошовій формі

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Отже, розраховуватися платникам єдиного податку першої - третьої груп необхідно тільки грошовими коштами (бартер, взаєморозрахунки для них є неприйнятними).

Разом з тим, платники єдиного податку четвертої групи (на відміну від інших груп) можуть проводити розрахунки також у негрошовій формі.

Зазначена норма визначена  п. 291.6 ст. 291  Податкового кодексу України

При негрошових розрахунках платники єдиного податку першої - третьої груп повинні додатково відображати дохід від таких операцій

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

У разі застосування іншого способу розрахунків, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій, які оподатковуються у підприємців за ставкою 15%, а у юридичних осіб за подвійною ставкою.

Крім того, у разі застосування платником єдиного податку негрошових способів розрахунків,  він зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Зазначені норми визначені п. 291.6 ст. 291, пп. 296.5.5 ст. 296 та пп. 298.2.3 ст. 298  Податкового кодексу України.

Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів в податковій накладній не зазначається

Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів запроваджено з 1 січня 2015 року  .

Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Тобто, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів нараховується на вартість підакцизних товарів, яка в свою чергу включає суму ПДВ.

У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару.

При цьому, відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів законодавством не передбачено.

Сплата авансових внесків платниками податку на прибуток у 2015 – 2016 роках

Платники податку на прибуток підприємства, у яких дохід за 2014 рік дорівнює або перевищує 10 млн. грн. сплачують авансові внески з податку на прибуток у наступних розмірах:

- у січні-лютому 2015 року - у розмірі 1/12 суми податку на прибуток за 2013 рік;

-у березні-грудні 2015 року - у розмірі  1/12 податку на прибуток за 2014 рік;

- у січні-травні 2016 року – у розмірі 1/12 податку на прибуток за 2014 рік.

З червня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток сплачуються якщо річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік дорівнює або перевищує 20 млн. грн. (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових організацій).

Дванадцятимісячний період починатиметься з червня і триватиме по травень наступного року.

Зазначений порядок передбачений п. 57-1 ст. 57 та п. 9 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Пенсії, що в 2015 році перевищують 3654 грн оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

 До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року,  – у частині такого перевищення.

Ставка податку становить 15% бази оподаткування, а якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума пенсії (включаючи суму її індексації), яка не перевищує у 2015 році 3654 гривні (1218 гривень х 3).

Пенсії, що перевищують 3654 грн. оподатковуються на загальних підставах за ставкою 15 (20) відсотків.

Об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка є оподатковуваний дохід, до якого включається сума пенсій, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення.

Зазначені норми передбачені 164.2.19 ст. 164 та п. 16¹ підр.10 роз. ХХ
Податкового Кодексу України

Платники єдиного податку першої і другої груп звільняються від сплати єдиного податку протягом одного  місяця на час відпустки

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних  днів

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній  формі

Оскільки нормативними документами не встановлений термін подання заяви щодо періоду щорічної відпустки, для уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подати заяву про період щорічної відпустки до органу фіскальної  служби до початку такої відпустки.

Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295 та пп. 298.3.2  ст. 298 Податкового Кодексу України.

Про порядок повернення на поточний банківський рахунок помилково та/або надміру перерахованих коштів на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ

Якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку. Такі норми встановлено підпунктом «б» п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації (далі – Заява).

Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку № 966).

Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

При продажу підприємством - платником єдиного податку нематеріальних активів та малоцінних необоротних матеріальних активів дохід визначається з виручки

Під час продажу основних засобів доходом юридичних осіб – платників єдиного податку є вся сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів.

Разом з тим, дохід на суму різниці між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу, застосовується виключно до продажу основних засобів, які продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію.

Такий дохід у вигляді додатної різниці визначається під час визначення доходу від продажу лише основних засобів, які відповідають визначенню пп. 14.1.138 ст. 14 Податкового кодексу України.

Тобто під час продажу нематеріальних активів, малоцінних необоротних матеріальних активів вартістю до 2500 грн. доходом є вся сума коштів від їх продажу незалежно від того, чи використовувалися вони у господарській діяльності суб’єкта господарювання понад 12 місяців, чи ні.

Зазначена норма визначена п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України.

Підставою для припинення сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платником, який перейшов на спрощену систему оподаткування, є реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку

У січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Такі норми встановлено пунктом 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (обрання третьої групи платника єдиного податку) шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України).

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 Податкового кодексу України).

Що стосується переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, то сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючих органів документи, визначені у п.п 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України).

Отже, підставою для припинення сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платником, який перейшов на спрощену систему оподаткування, є реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Допущені помилки у Звіті про суми податкових пільг слід виправляти у черговому такому звіті у межах року

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1233 цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Форма Звіту про суми податкових пільг визначена додатком до Порядку № 1233.

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.

Враховуючи те, що формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, не передбачено механізм подання уточненого звіту, а також враховуючи те, що зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.

Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку

При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України.

Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість

Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань.  Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами). 

Податком на доходи фізичних осіб та військовим збором оподатковується нецільова матеріальна допомога, яка у 2015 році перевищує 1710 грн

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною   допомогою.

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового Кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 гривень).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний  (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим  збором на загальних підставах.

Отже до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Зазначені норми визначені пп. 170.7.3 ст. 170,  пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року

Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

Законом від 28 грудня 2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон) викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України в новій редакції та передбачено розраховувати об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень Кодексу.

Пунктом 57.1 ст.57 Кодексу встановлено обов’язок подання платником податку на прибуток, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток,   податкової декларації за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Податкова декларація з податку на прибуток подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу та півріччю – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.49.18 ст.49 Кодексу).

З метою дотримання вимог Закону Державною фіскальною службою України розроблено проект уніфікованої форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – проект декларації) (розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність»), в якій зменшено кількість додатків та передбачено  наявність  додатка РІ, в якому згруповані різниці, на які збільшується або зменшується фінансовий результат до оподаткування.

Слід врахувати, що на сьогодні чинними є форми таких податкових декларацій:

з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872;

з податку на прибуток банків, затвердженої наказом  Міністерства доходів і зборів України від 06.02.2014 № 121;

з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом  Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 № 84;

розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом  Міністерства фінансів України від 25.06.2013 № 610.

Також відповідно до п.         46.4 ст.46 Кодексу  якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.

Для забезпечення реалізації положень Кодексу до затвердження нової  форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств рекомендуємо платникам відображати об’єкти оподаткування  та податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний період – півріччя 2015 року – у зазначених вище чинних деклараціях.

При цьому для визначення суми об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами рекомендуємо використовувати проект декларації, розміщеної на веб-порталі ДФС, та  подавати його разом із діючими деклараціями у вигляді доповнення до таких декларацій.

Відповідні роз’яснення надано у листі ДФС України від 29.07.2015 № 27719/7/99-99-19-02-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року».

Електронне адміністрування ПДВ

Згідно листа ДФС від 14.07.2015 № 25450/7/99-99-19-03-01-17  "Щодо системи електронного адміністрування податку на додану вартість" визначено, що з 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі.

З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, визначеною п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу (далі - реєстраційна сума).

Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.

Якщо така реєстраційна сума є меншою, ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.

Щодо відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі

Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010  № 1246.

Зокрема, пунктом 9 Порядку №1246 визначено перелік причин, за наявності яких контролюючий орган відмовляє платнику податку у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації в ЄРПН, а саме:

- наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

- відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Лист ДФСУ від 20.07.2015 року №6982/Ш/99-99-19-03-02-14

Платники податків запитували

Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку.

При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами доходів і зборів, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

            Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

            Чи можуть відокремлені підрозділи  (філії) юридичної особи подавати податкові декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності)?

            Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок.

            Відповідно до п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами - юридичні та фізичні особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

            Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV «Про оренду землі» та пп. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю.

            Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України   юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 Цивільного кодексу України).

            Згідно із ст. 95 Цивільного кодексу України   філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

            З урахуванням викладеного, податкові декларації з плати за землю до державних податкових інспекцій за місцем знаходження земельних ділянок повинні подавати платники плати за землю - юридичні особи – власники та землекористувачі.

            Чи є платником земельного податку підприємець - платник єдиного податку, який придбав будівлю, споруду, нежиле приміщення у багатоквартирному жилому будинку, у разі надання їх в оренду (за умови що надання в оренду приміщень є її основним видом діяльності або одним із видів діяльності), та право власності на таку земельну ділянку не оформлено?

            Відповідно до пп.297.1.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України  платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

            Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо плати земельного податку власниками нежитлових приміщень, платниками єдиного податку - фізичними особами – підприємцями, затвердженої наказом ДПС України 23.11.2012 №1051, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (фізичну особу - підприємця) і земельна ділянка використовується ним для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо), то такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку (з врахуванням пп.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ).

            У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов’язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа - підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку.

            Отже,  підприємець - платник єдиного податку, який придбав будівлю, споруду, нежиле приміщення у багатоквартирному жилому будинку, але право власності на таку земельну ділянку не оформила, сплачує земельний податок на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території незалежно від обраного нею виду господарської діяльності.

Який перший звітний період для подання податкової декларації екологічного податку для суб’єктів господарювання, які використовують автономні системи опалення (котли) при наявності або відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення?

Суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками екологічного податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено такі викиди.

Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи)?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Який порядок отримання платниками податку інформації з системи електронного адміністрування ПДВ?

     Платники податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляють електронні запити щодо отримання відомостей з системи електронного адміністрування ПДВ:

    1) Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103).

     Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103), який надається платнику, містить інформацію щодо:

     виданих та/або отриманих податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати та номеру документа, а також суми податку.

     2) Запит про стан рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301204).

     Витяг з системи електронного адміністрування (J/F1401204), який надається платнику, містить інформацію щодо:

     стану рахунку (залишок на рахунку/заборгованість);

     суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування;

     складових формули розрахунку такої суми.

     3) Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (СумНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ (J/F1301301).

     Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (J/F1401301), який надається платнику, містить інформацію щодо:

     суми збільшення на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;

     суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування;

     реєстраційний номер та дату декларації, в якій було задекларовано таке збільшення.

     4) Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1301401).

     Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1401401), який надається платнику, містить інформацію щодо:

     виданих податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період.

     5) Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1301901).

     Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401901), який надається платнику, містить інформацію щодо:

     типу операції;

     дату та номер документа;

     суму операції.

     Електронні формати документів розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України в розділі (банер): Електронне адміністрування ПДВ/До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення.

У яких випадках відносяться суми ПДВ до податкового кредиту та яким чином визначається податковий кредит?

      Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

     а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

     б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

     в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

     г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

     Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

     придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

     придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

     Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

     Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

     а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ);

     б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ);

     в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

     г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

     У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

     З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.

     Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

     У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

     Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

     У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

     Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

     ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

     для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

     для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

За якою формою ЮО - платники ЄП третьої групи подають податкову звітність за півріччя 2015 року?

     Відповідно до абзацу другого п.п. 46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

     До набрання чинності для складання звітності нових форм декларацій, подання звітності до контролюючих органів юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи здійснюється за звітний період – півріччя 2015 року за чинною формою декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 № 1159, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1998/22310).

     У разі подання звітності платниками за чинною формою до прийняття нової, законодавством не передбачено перекреслень та виправлень обов’язкових реквізитів декларації. При цьому подання пояснень та доповнень до декларації передбачено лише у випадках, передбачених п.п. 46.4 ст.46 ПКУ.

     Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи у податковій декларації платника єдиного податку – юридичної особи, що подається за півріччя 2015 року, зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., відповідно у рядках, де передбачено відображення доходу за ставкою 3 або 5 відс., аналогічно зазначається сума податку.

Чи може при оформленні первинних документів, які є підставою для податкового обліку, застосовуватись факсиміле?

     Використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України.

В який термін до органу ДФС подається повідомлення про прийняття працівника на роботу, якщо дата наказу про прийняття співпадає з датою початку його роботи?

     Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення № 236 ).

     Пунктом І Положення № 236 встановлено, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

     ДФС відповідно до покладених на      неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, а також надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 4 Положення № 236).     

     Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі – Положення № 423), відповідно до п. 1 якого, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.

     Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення № 423).

     Також, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (п.п. 103 п. 4 Положення № 423).

     Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України визначено головним виконавцем по розробці постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) Мінсоцполітики.

     Враховуючи викладене, до компетенції ДФС належить надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.

     Відповідно до норм Постанови № 413 ДФС лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яке належить до компетенції Мінсоцполітики.

     Крім цього, ст. 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

     При цьому штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Виходячи з викладеного, інформування та надання роз’яснень стосовно законодавства про працю належать до компетенції Мінсоцполітики.

Чи потрібно подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу у разі прийняття його на роботу за цивільно-правовою угодою?

Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.

Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися.

Інформація, що стосується Постанови № 413 розміщена на офіційному веб - порталі ДФС в банері «Податкові зміни – 2015» за адресою: sfs.gov.ua/bancryi/podatkovi-zmini-2015/ediniy-sotsialniy-vnesok/205161.html.

Який порядок формування податкового кредиту у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні?

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

     придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

     придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

     Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

     Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

     Пунктом 199.2 ст. 199 ПКУ передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

     Згідно з п. 199.3 ст.199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

    Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

     Відповідно до п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

     Згідно з п. 199.5 ст.199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п.п. 199.2-199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

     Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

     Пунктом 199.6 ст.199 ПКУ визначено, що правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:

     проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;

     постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;

     проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

Чи оприлюднюється та розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України інформація щодо платників, у яких є податковий борг?

На головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС розміщено банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

     Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

     Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованності) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
     При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.
     Наразі за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків», в якому впроваджено сервіс «Звірення розрахунків з бюджетом, реалізовано можливість здійснення платником самостійної процедури звіряння стану його розрахунків з бюджетом по кожному податку, збору або внеску, належному йому до сплати.

     Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

Оподаткування доходів громадян

Який  граничний розмір заробітної плати у 2015 році при якому застосовуються податкові соціальні пільги?

Відповідно до статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Враховуючи вищезазначене,  з 1 січня 2015  року розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право  на одержання податкових соціальних пільг,   становить 1710 грн.  на  місяць.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1  статті 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Як розраховується граничний розмір заробітної плати,  при якому застосовуються податкові соціальні пільги у разі отримання  заробітної   плати за час відпустки або перебування   на лікарняному?

Положеннями Податкового кодексу України визначено якщо  платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

До яких доходів податкові соціальні пільги не застосовуються?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв,  але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Яка  відповідальність застосовується до платника податків у разі надання заяви про застосування податкової соціальної пільги двом роботодавцям?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Які документи  для застосування податкової соціальної пільги надаються громадянином,  який утримує дитину-інваліда віком до 18 років?

Порядок  подання документів для застосування податкової соціальної пільги затверджений постановою КМУ  від 29.12.2010р.  № 1227, якою  визначено,  що платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років,  для застосування податкової соціальної пільги, крім заяви про застосування пільги подає:

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

- пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

- медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років).

Чи застосовується  податкова соціальна пільга  до  заробітної плати працівника підприємства, який є   зареєстрованим приватним  підприємцем?

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Таким чином податкова соціальна пільга до  заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

Як розраховується база оподаткування  податком на доходи у разі нарахування доходів у негрошовій формі?

Положеннями п.164.5 статті 164 Податкового  кодексу України  визначено, що  під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.