Информация от Бердянской налоговой инспекции на 26 августа

26.08.2015 · 16:26 · Просмотров - 1012

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 26 августа

Новини законодавства

Змінено порядок надання податкових консультацій

Міністерству фінансів передано повноваження із надання узагальнюючих податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань з обов'язковим їх оприлюдненням на офіційному сайті відомства протягом 5 календарних днів.

Індивідуальні податкові консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (які використовуються виключно платником податків, якому надано таку консультацію) надають фіскальні органи протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації, крім узагальнюючих, надаються:

-  в усній формі - контролюючими органами;

- у письмовій або електронній формі - фіскальними органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, ДФС України.

Такі письмові консультації підлягають обов'язковому розміщенню на сайті фіскального органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована, не може бути притягнуто до відповідальності.

Якщо на думку платника податків узагальнююча податкова консультація або надана йому індивідуальна податкова консультація суперечать нормам відповідного податку чи збору, він може оскаржити її до суду.

Протягом 30 календарних днів із дня набрання рішенням суду про скасування узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації МФУ або фіскальний орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Зазначена норма визначена ст. 52 і ст.. 53 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.07.2015 р. N 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (опублікований в газеті «Голос України»  від 12.08.2015 №147  і набуде чинності з 1 вересня 2015 року).

Штрафні санкції не нараховуються у разі сплати без оскарження податкового повідомлення-рішення

До 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій за попередній (звітний) рік до 20 млнгрн штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суми податкового зобов'язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів із дня сплати податкового зобов'язання.

Така норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення фіскальним органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору.

Крім того, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок пеня, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Зазначена норма визначена п. 129.9 ст. 129 та п. 35 підр. 10 роз. ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.07.2015 р. N 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (опублікований в газеті «Голос України»  від 12.08.2015 №147  і набуде чинності з 1 вересня 2015 року).

Збільшено вартісна ознака основних засобів для податкового обліку

Для цілей здійснення податкового обліку основні засоби – це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Тобто збільшено вартісний критерій основних засобів з 2500 грн до 6000 грн.

Зазначена норма визначена п. 14.1138 ст. 14 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.07.2015 р. N 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (опублікований в газеті «Голос України»  від 12.08.2015 №147  і набуде чинності з 1 вересня 2015 року).

Оновлено перелік неприбуткових організацій

До неприбуткових організацій відносяться:

  • - бюджетні установи;
  • - громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
  • - спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
  • - житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
  • - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
  • - професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
  • - сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
  • - інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток підприємств, а їх доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Зазначені зміни до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України передбачені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 16.07.2015  №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від  12.08.2015 №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Змінено вимоги до визначення неприбуткових організацій

Неприбуткові підприємства (установи, організації) - це підприємства (установи, організації), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (ліквідація, злиття, поділ, приєднання або перетворення);

- внесені  до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

До затвердження нового Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом МФУ № 37 від 24.01.13.

Зазначені зміни до статті 133 Податкового кодексу України передбачені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 16.07.2015 р. №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від  12.08.2015 р.  №147).

Новий порядок включення підприємств (установ, організацій) до неприбуткових

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

До затвердження нового Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом МФУ № 37 від 24.01.13.

При цьому, неприбуткові організації внесені до Реєстру неприбуткових на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" №652 (13 серпня 2015 р.) не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року.

Для включення до нового Реєстру діє правило:

- якщо установчі документи неприбуткових організацій на день набрання чинності Законом України від 18.03.2015 р. №263-ІІІ (набрав чинності з 10.04.2015 р.) відповідають новим вимогам формування їх установчих документів, то вони включаються до нового Реєстру,

- якщо не відповідають, - то необхідно до 1 січня 2017 року привести установчі документи у відповідність із змінами та у цей самий строк подати копії таких документів до фіскального органу.

У разі не приведення установчих документів до нових вимог, після 1 січня 2017 року неприбуткові організації виключаються з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

За проведення державної реєстрації змін до установчих документів неприбуткових організацій  реєстраційний збір не справляється.  

Зазначені зміни до підр. 4 розд. .ХХ Податкового кодексу України передбачені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від  12.08.2015 р.  №147).

Неприбуткові громадські об'єднання та благодійні організації за наявності рішення рад звільняються від податку на нерухоме майно

Сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських об'єднань та благодійних організацій, статути яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами. Зазначені зміни до пп. 266.4.2 ст. 266 Податкового кодексу України передбачені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від  12.08.2015 р.  №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Нові правила виключення неприбуткових організацій із Реєстру неприбуткових

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог щодо її створення та функціонування така неприбуткова організація виключається з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

У термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду така неприбуткова організація зобов’язана подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця. в якому вчинено таке порушення.

В такому Звіті зазнається сума самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до фіскального органу квартальну фінансову і податкову звітність з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

Встановлення фіскальним органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені.

Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Зазначені зміни до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України передбачені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від  12.08.2015 р.  №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Платники податку на прибуток витрати, пов’язані з благодійною діяльністю для потреб АТО включають до складу витрат без обмежень

Платники податку на прибуток на період проведення антитерористичної операції до складу інших витрат звичайної діяльності без обмежень та без коригування на різниці включають кошти або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробі, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням, військовим частинам, для потреб АТО

Зазначені зміни до підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від  12.08.2015 р.  №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Нові пільги з податку на нерухоме майно та земельного податку

Не сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Крім того зазначені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, а також  заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів звільняються від сплати земельного податку.

Зазначені зміни до п.262.2 ст. 262 та п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України передбачені Законом України від 17.07.2015 № 654-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності» (опублікований в «Голосі України» від  11.08.2015 №146 та набирає чинності з 01.09.2015 р.).

Прес-служба ДФС повідомляє

ДФС запроваджує новий електронний сервіс

З 25 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України запроваджує у тестовому режимі новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». З  1 вересня 2015 року сервіс буде запущено у штатному режимі.

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

 За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Детальніше з інформацією щодо роботи  сервісу можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/ .

Щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток у серпні 2015 року

У зв’язку із внесенням змін до бюджетної класифікації наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток, Державна фіскальна служба України повідомляє, що перехід органами ДФС на адміністрування податку на прибуток без використання кодів бюджетної класифікації, передбачених для обліку авансових внесків з податку на прибуток, потребує часу на реалізацію цих змін в інформаційній системі служби.

Звертаємо увагу, що Державною казначейською службою України рахунки для зарахування до державного та місцевих бюджетів надходжень авансових внесків з податку на прибуток не будуть закриватися до 01.10.2015.

Враховуючи викладене, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток з терміном сплати у серпні 2015 року повинно здійснюватися платниками на діючі бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку авансових внесків.

Сергій Білан: Ми зацікавлені у правовому вирішенні проблем, які зараз є на ринку зерна

Шляхи вирішення проблемних питань підприємств аграрного ринку обговорювалися під час робочої зустрічі Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана з представниками ключових представників зернового ринку.

За словами Сергія Білана, фіскальна служба готова до розгляду конкретних фактів порушень прав зернотрейдерів для знаходження оптимального вирішення проблем.

«На сьогодні є кілька проблемних ситуацій на ринку, які виникли через недогляд і податківців, і топ-менеджерів компаній, зокрема, мова йде про арешт зерна у портах,  і ми повинні процесуально правильно з них вийти. Для цього ми пропонуємо шляхом діалогу з підприємцями виробити правові механізми, завдяки яким зерно не затримувалось би правоохоронними органами у морських портах, але й при цьому не завдавалась би шкода державному бюджету України», – зазначив Сергій Білан.

Водночас Перший заступник Голови ДФС закликав зернотрейдерів бути активними у процесі спільного пошуку шляхів вирішення проблемних ситуацій. Зокрема, Сергій Білан наголосив, що у випадку незаконних дій митників, податкових міліціонерів чи будь-яких працівників фіскальної служби представники бізнесу мають користуватися законодавчими правами та документувати ці порушення. Більше того, це дасть змогу проводити ефективну боротьбу з проявами корупції в службі.

«Ми відкриті до співпраці та йдемо на діалог із бізнесом не тільки для вирішення ситуації, що наразі склалася, у правовому полі, а й для упередження їх появи в подальшому», – підкреслив Сергій Білан.

У свою чергу, представники бізнесу запропонували ДФС розробити так звані критерії ризиковості підприємств, які б допомогли виявляти недобросовісних контрагентів та, відповідно, уникати контактів з ними.

Перший заступник голови ДФС таку ініціативу підтримав. «Ми готові на будь-які кроки, які дозволять нам працювати у правовому полі. ДФС готова надавати бізнесу інформацію, яка допоможе доброчесним платникам уникнути ризиків у своїй діяльності, але ця інформація буде надаватися виключно у рамках законодавства», – наголосив Сергій Білан.

Завдяки фахівцям ДФС 11,1 тис. підприємців підвищили заробітну плату своїм працівникам

Протягом січня-липня поточного року за результатами спільних заходів ДФС та органів місцевого самоврядування 11,1 тис. суб’єктів господарювання, які виплачували своїм працівникам мінімальну заробітну плату, підвищили рівень її виплати. Внаслідок цього до бюджету надійшло 15,6 млн. гривень.

Загалом, з початку 2015 року під час перевірок роботодавців щодо дотримання податкового законодавства під час виплати заробітної плати порушення зафіксовано в 57 відс. перевірених підприємців. За виявленими фактами порушень до бюджету донараховано близько 460 млн. грн. податку на доходи фізосіб та штрафних санкцій.

Крім того, за вказаний період було виявлено 51 тис. найманих працівників, які працювали без укладання трудових угод зі своїми роботодавцями. За результатами перевірки до бюджету сплачено понад 8 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та близько 19 млн. грн.. єдиного внеску.

До державної реєстрації залучено близько 21 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджету додатково надійшло 9 млн. грн. податків.

На Запоріжжі встановлено махінації підприємства на суму понад 7 млн. гривень

У Запорізькій області працівниками податкової міліції зареєстровані кримінальні провадження за ч.1 ст.209, ч.3 ст.212 КК України за фактами легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства.

Встановлено, що посадовці підприємства, яке здійснює діяльність у сфері виробництва хімічної продукції, у 2015 році не відобразили в податковій звітності безоплатне отримання від нерезидента 8,7 тис. тонни сировини – соди кальцинованої марки «А» на суму 18,1 млн. грн. Внаслідок цього було занижено податок на прибуток підприємства на суму 3,2 млн. гривень, які в подальшому легалізовано шляхом використання у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Крім цього, злочинці документально оформили низку нікчемних операцій з фіктивними суб’єктами підприємницької діяльності, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 3,9 млн. гривень.

Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізькі податківці виявили два підприємства, які намагалися привласнити 10 мільйонів гривень податку

Днями співробітники податкової міліції викрили у м. Запоріжжі протиправну діяльністю двох підприємства.

Так, керівництво одного із запорізьких підприємств при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з закупівлею та постачанням сільськогосподарської продукції, в документах податкової звітності відображали фіктивні операції, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 3,7 мільйона гривень.

За фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Також за фактом скоєння аналогічного правопорушення розпочато кримінальне провадження у відношенні службових осіб іншого підприємства обласного центру, які шляхом проведення безтоварних операцій з постачання товарів (робіт, послуг), що фактично не здійснювались та не виконувались, ухилились від сплати податків на суму 6,2 мільйона гривень.

Окрім цього, минулого тижня співробітники оперативних підрозділів із незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму 82 тис. гривень.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 7 кримінальним правопорушенням, з них: 5 – за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України), одне – за незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів (ст.204 КК України), та ще одне – за іншими статтями.

Запорізькі підприємства спрямували до скарбниць 75 мільйонів гривень екологічного податку

Протягом січня-липня поточного року майже 2,8 тисячі платників перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 75 мільйонів гривень екологічного податку. В тому числі до державного бюджету – понад 16 мільйонів гривень та до місцевих бюджетів – майже 66 мільйонів гривень.

Найбільші суми находжень – від підприємств електроенергетичної галузі економіки – 68 мільйонів гривень, з них: до державного бюджету – 13,6 мільйона гривень та до місцевого бюджету – понад 54 мільйони гривень.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження до зведеного бюджету збільшились на 970 тисяч гривень.

Протягом вказаного періоду за результатами проведених звірок переліків суб’єктів господарювання, яким надані спеціальні дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, що діють у 2015 році, з переліком платників, які подали декларації з екологічного податку, залучено до оподаткування ще 9 платників, за якими сума донарахованих штрафних санкцій склала 14,4 тисячі гривень.

Понад 3 мільйони гривень сплатили до держбюджету запорізькі постачальники природного газу

У Запорізькій області зареєстровано 3 платники збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Двоє з них постачають газ за нерегульованим тарифом, й один – за регульованим.

За січень – липень цього року до загального фонду державного бюджету від платників збору надійшло понад 3 мільйони гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 1,3 мільйона гривень або на 76%.

Нагадаємо, що платниками збору є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які проводять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі украдених договорів.

Об'єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення – на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Збір справляється у розмірі 2% на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів:

- підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралі та котелень суб'єктів господарювання, зокрема блочні (модульні) котельні (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води);

- бюджетних установ;

- промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ.

На обсяги природного газу, що постачається для населення, збір справляється у розмірі 4%.

Майже 600 тисяч гривень запоріжці перерахували до місцевого бюджету, сплативши туристичний збір

За січень-липень поточного року до місцевих бюджетів надійшло майже 600 тисяч гривень податку на туристичний збір, що на 3,2% перевищує минулорічні надходження. До бюджетів додатково перераховано понад 71 тисячу гривень.

Зазначимо, що у Запорізькій області майже 600 платників сплачують туристичний збір. Найбільша їх кількість у Якимівському районі – 244 особи, у Бердянську та районі – 239 платників, у Запоріжжі – 46 платників та у Приморську – 45.

Нагадаємо, що туристичний збір – це місцевий податок, кошти якого поповнюють місцеву скарбницю. Його ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1% до вартості усього періоду проживання.

Платниками такого збору є: адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші закладами готельного типу, санаторно-курортні заклади; квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам та укладають договір про оренду майна; юридичні особи або фізичні особами – підприємці, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації, сплачується щоквартально, у визначений термін за місцезнаходженням об'єкта.

Запорізька торгівля та промисловість забезпечують найбільші надходження до бюджету країни

Із загальної суми податків та зборів, яка надійшла до державного бюджету за 7 місяців поточного року у сумі 1,6 мільярда гривень, – понад три чверті забезпечили підприємства галузі торгівлі та промисловості (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Зазначимо, що найбільше поповнили бюджет такі галузі економіки, як: торгівля – майже 290 мільйонів гривень, що на 76 мільйонів гривень більше за минулорічні показники, металургія – 160 мільйонів гривень, що в п'ять разів більше, ніж у минулому році, машинобудування – понад 157 мільйонів гривень, тобто прослідковується збільшення доходів до бюджету майже вдвічі, а також електроенергетика – майже 133 мільйони гривень, будівництво – 66,2 мільйона гривень, транспорт – майже 63 мільйони гривень, харчова промисловість – понад 49 мільйонів гривень, сільське господарство – більш ніж 45 мільйонів та хімічна промисловість – близько 13 мільйонів гривень.

- У Запорізькій області зосереджені практично всі основні промислові галузі, які формують бюджети усіх рівнів. Найголовнішими серед них є, традиційно, металургія, машинобудування, електроенергетика і харчова промисловість. На сьогоднішній день перед нами стоїть важливе завдання – підтримка стратегічних галузей виробництва. Тому наша спільна робота з органами виконавчої влади області – зробити усе можливе для створення сприятливого економічного і інвестиційного клімату в регіоні для запорізьких товаровиробників та розвитку малого і середнього підприємництва, – зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Крім того, у регіоні спостерігається зростання обсягів реалізації продукції та послуг запорізьких підприємств і підприємців майже на 50 відсотків до показника 7 місяців 2014 року. Це дозволило адекватно збільшити надходження до держбюджету на понад півмільярда гривень.

На Запоріжжі уже надійшло понад 14 мільйонів податку на нерухомість

Понад 14,2 мільйона гривень сплатили з початку року юридичні та фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У Запорізькій області суб’єкти господарювання подали більш ніж 4,2 тисячі податкових декларацій, відповідно до яких річна сума податку складає 34,6 мільйона гривень.

Щодо громадян – платників податку на нерухомість, то їхнє число зросло до 927, що на 313 платників більше у порівнянні з попереднім роком, а кількість об’єктів, які підлягають оподаткуванню збільшилась на 626.

Як повідомив заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Запорізькій області Володимир Калашніков, 863 платники-фізичні особи або 93% від загальної кількості вже сплатили 708 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Територіальні органи Державної фіскальної служби у Запорізькій області розіслали понад 1300 податкових повідомлень-рішень, при цьому вручено особисто платникам 1091 рішення та надіслано поштою 251. Сума податкових зобов’язань відповідно до сформованих податкових повідомлень-рішень складає понад 940 тисяч гривень, що на 752 тисячі гривень більше в порівнянні з минулим роком.

Володимир Калашніков наголосив, що крайній термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спливає 31 серпня, тож добросовісні платники ще мають час, щоб звернутися до територіальних органів ДФС у Запорізькій області.

У Запорізькій області майже півмільйона гривень – від реалізації безхазяйного майна

Такі надходження забезпечено з початку року за рахунок реалізації безхазяйного майна, а також майна, що перейшло у власність держави, та інших позареалізаційних джерел. Зокрема, до державного бюджету перераховано понад 300 тисяч гривень, місцеві бюджети регіону отримали понад 228 тисяч гривень.

Усього за 7 місяців 2015 року внаслідок погашення податкового боргу забезпечено надходження коштів до зведеного бюджету в сумі понад 130 мільйонів гривень. Запорізькі підприємства за січень-липень поточного року скоротили податковий борг до державного бюджету на 37 мільйонів гривень.

З детальною інформацією щодо реалізації заставного та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави по Запорізькій області, можна ознайомитися на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/diialnist/realizatsiya-zastavnogo-ta-bezhazyaynog/ .

Завдяки запорізьким податківцям легалізовано працю майже 7 тисяч найманих працівників

За сім місяців поточного року співробітниками ДФС у Запорізькій області було виявлено майже 6,8 тисячі осіб, які працювали без офіційного оформлення. Завдяки роботі податківців працівники офіційно працевлаштовані та отримали 7,3 мільйона гривень легалізованої зарплати. Про це зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

За результатами перевірок додатково надійшло до бюджету 3,8 мільйона гривень, зокрема, 1,2 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 2,6 мільйона гривень єдиного внеску.

– Загалом у 2015 році завдяки заходам з детінізації ринку праці на Запоріжжі додатково нараховано 12,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та майже 3 мільйони гривень єдиного соціального внеску. Активні заходи з детінізації доходів громадян фіскальної служби регіону спрямовані на упередження порушень у сфері зайнятості населення, в тому числі виплатам зарплат у "конвертах". Наша позиція принципова – доходи працюючого населення не повинні бути в "тіні". Особливо нині, коли економічна ситуація диктує свої правила, соціальна захищеність і гарантії тим громадянам, які працюють офіційно, є необхідністю. Крім того, роботодавцям варто знати, що сьогодні завдяки змінам до законодавства, значно підвищено ступінь відповідальності за використання найманих працівників, – підкреслив керівник фіскального відомства області.

Також з початку року виявлено майже 580 громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації. До скарбниці додатково сплачено майже 18 тисяч гривень податків.

Для прикладу зазначимо, що була проведена перевірка ТОВ "Т" з питань дотримання вимог нарахування та перерахування податку на доходи з фізичних осіб та ЄСВ. У її ході працівники ДФС встановили, що з доходів керівників товариства не сплачувались податки. За результатом цієї перевірки донараховано податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій у сумі майже 154 тисячі гривень. На сьогоднішній день вся сума надійшла до бюджету у повному обсязі.

Окрім цього, 5 сільгосптовариств Запорізького регіону запрошували найманих працівників для співпраці на сезонних роботах, пов’язаних із збиранням врожаю, здебільшого, фруктів та зелені. За результатами проведених співбесід з керівниками цих підприємств додатково складено майже 300 угод цивільно-правового характеру з їхніми працівниками. Додаткові надходження до бюджету склали майже 360 тисяч гривень, з яких понад 180 тисяч гривень ПДФО та майже 180 тисяч гривень єдиного соціального внеску..

Запорізькі податківці ліквідували "центр мінімізації", який нібито експортував зерно закордон

Днями співробітники податкової міліції у Запорізькій області припинили діяльність "центру мінімізації", який протягом останніх двох років надавав послуги з формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов’язань підприємствам реального сектора економіки. Про це повідомив перший заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Дмитро Кучеров.

За його словами, махінації проводилися шляхом складання та підписання неіснуючих угод та первинних бухгалтерських документів за нібито купівлю-продаж зернової продукції, яка експортується до країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

Загальна сума переведених у готівку коштів, які були отримані за реалізований "на папері" товар, склала понад 120 мільйонів гривень.

За даним фактом працівники податкової міліції провели 8 санкціонованих обшуків у приміщеннях та за місцями проживання фігурантів центру, а також у транспортних засобах, які використовувались в оборудках.

У результаті вилучено готівку в сумі понад 675 тисяч гривень та документи, що свідчать про протиправну діяльність, печатки суб’єктів господарської діяльності та комп’ютерну техніку.

Наразі слідчі дії тривають.

Усього за тиждень роботи запорізьких оперативників до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за двома кримінальними правопорушеннями: за фактом створення та використання "фіктивних" суб’єктів господарювання для прикриття незаконної діяльності (ст. 205 Кримінального кодексу України "Фіктивне підприємництво") та за фактом замаху на незаконне заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 КК України).

Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму 115 тисяч гривень.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Протягом січня-липня у Центрі обслуговування платників надано майже 6000 адмінпослуг

З початку 2015 року Бердянською ОДПІ було надано 5993 адміністративних послуг у Центрі обслуговування платників податків. Зокрема, видано 3455 карток платників податків, видано 882 довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, зареєстровано 542 книги обліку розрахункових операцій та 185  книги обліку доходів і витрат, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Для відвідувачів ЦОП створені всі умови для комфортного отримання адміністративних послуг. Спеціалісти Центру приділяють увагу кожному платнику, на стендах розміщена необхідна інформація з реєстрації платників податків, заповнення та подачі податкової звітності юридичними та фізичними особами, обчислення та сплати податків до бюджету, графіки особистого прийому громадян посадовими особами Бердянської ОДПІ та інша корисна інформація.

Отримання публічної інформації в Бердянській ОДПІ

З початку року до Бердянської ОДПІ надійшло 3 запита на публічну інформацію, що на 2 запита менше ніж за минулий рік. За результатами розгляду на 3 запита було надано інформацію.

Нагадаємо, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень.

Реалізація права на доступ до публічної інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI .

Операція «Акциз - 2015»

 З метою очищення ринку підакцизних товарів від фальсифікату та незаконно ввезеної на територію України підакцизної продукції, збільшення надходжень акцизного податку до державного бюджету, активізації заходів із протидії незаконному обігу підакцизних товарів проводиться комплекс заходів у рамках операції «Акциз-2015». В результаті роботи за матеріалами оперативних співробітників Бердянської ОДПІ внесено 2 кримінальних правопорушення про злочин за ч.3 ст.204 КК України, встановлено 32 факти незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу товаро-матеріальних цінностей на суму  976,3 тис. грн., з них :

  • -  лікеро-горілчаних виробів на суму 637,7 тис. грн.,
  • -  спирту на  194,3 тис.грн.  
  • -  тютюнових виробів 7236 пачок  на суму 122,6 тис. грн.,
  • - паливно – мастильних матеріалів на суму 1,6 млн. грн.

Припинена незаконна діяльність «підпільного» цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.

Вилучено алкогольних напоїв на суму 44 тисячі гривень

Минулого тижня співробітниками  оперативного управління Бердянської ОДПІ встановлено два факти реалізації алкогольних напоїв без наявності державної реєстрації підприємницької діяльності та відповідної ліцензії. В результаті перевірки в першому випадку вилучено алкогольні напої у кількості 671 літр на суму 20,5 тис. гривень, у другому випадку вилучено алкогольні напої у кількості 284 пляшки на суму 23,5 тис. гривень.             

Роз’яснення податкового законодавства

Державна фіскальна служба України інформує бізнес про застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку

Верховною Радою України було прийнято Закон України від 01 липня 2015 року № 569 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій», який набрав чинності з 23 липня 2015 року.

У разі перевищення платниками єдиного податку в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн. обов’язковим стає застосування РРО

Вже 8 750 платників єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) за І півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 млн. гривень.

Повідомляємо, що таким платникам єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) необхідно врахувати цю інформацію, оскільки вже з 1 жовтня 2015 року вони зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків

Також ДФС повідомляє про необхідність платникам єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) постійно контролювати обсяг своїх доходів.

Зокрема, всі платники єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) зобов’язані при перевищенні обсягу доходу 1 млн. грн. розпочати застосовувати РРО.

Водночас, платники єдиного податку ІІ групи (фізичні особи-підприємці) у разі перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО. 

Довідково:

Стаття 296. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

(Кодекс податковий, ВР України, від 02.12.2010, № 2755-VI «Податковий кодекс України»)

 296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: 

першої групи; 

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Про звільнення від оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб

Починаючи з 01 вересня 2015 року Управліннями Пенсійного фонду України при нарахуванні та виплаті пенсій учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», податок на доходи фізичних осіб нараховуватись та утримуватись не буде.

Так, 17 липня п.р. Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» № 653-VIII (далі – Закон) було внесено такі зміни до податкового законодавства. А саме: підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим стосовно того, що положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено  наказом  Міністерства  фінансів України від 31.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 (далі – Порядок).

До набрання чинності Законом заповнення розрахунку за формою № 1-ДФ відбувалося за наступним принципом.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб до Порядку суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, а саме 3654,0 грн. з 01.01.2015, відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу ,,128”.

Суми пенсій, розмір яких перевищує вказану суму,– у частині такого перевищення відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу ,,184”.

Тож, починаючи з 01.09.2015 вказані вище доходи будуть зазначатися у розрахунку за формою №1-ДФ тільки з ознакою доходу «128» та будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Про зміни в податковому законодавстві

Державна фіскальна служба України повідомляє, що 13 серпня 2015 року набули чинності Закони України від 15.07.2015 № 609-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – Закон № 609) та від 17 липня 2015 року № 652-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” (далі – Закон № 652).

Серед змін, внесених Законом № 609 до Податкового кодексу України, слід зазначити, зокрема, наступне:

вилучено посилання на можливість контролю операцій за правилами статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування ПДВ;

збільшено обсяг контрольованих операцій одного контрагента з 20 до 50 млн. грн., при досягненні якого платники податків зобов'язані подавати звіт про контрольованих операціях центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику;

визначено умови, за наявності яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;

встановлено вичерпний перелік  фінансових показників, що забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», та які можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій;

скорочено підстави для перевірки контрольованих операцій;

визначено, що пропорційне коригування для контрольованих операцій з резидентами, здійснених до 1 січня 2015 року, проводиться за правилами, що діяли до 1 січня 2015 року.

 

Щодо Закону № 652, то зміни до Податкового кодексу України стосуються, зокрема, такого: 

переглянуто та розширено перелік суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які не є платниками податку на прибуток підприємств;

визначено порядок та умови, за яких неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств (доповнення пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України);

встановлено особливості перебування установ та організацій у Реєстрі неприбуткових установ та організацій;

передбачено, починаючи з 1 січня 2015 року та на період проведення антитерористичної операції, непроведення коригування, встановленого підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту тощо, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані), зокрема  Збройним Силам України.

Щодо складових майнового податку

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» внесено низку змін до Податкового кодексу України. 

Транспортний податок

З 1 січня 2015 року набрала чинності стаття 267 ПКУ  «Транспортний податок», відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПКУ визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Щодо об’єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2  статті 267 ПКУ.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (2015 рік) і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 ПКУ).

Нерухомість

Водночас повідомляємо, що Законом № 71 внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня 2015 року.

Зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:

за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4    статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Таким чином, у поточному році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок нараховувався контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2014 рік у такому порядку: у період з 1 січня  по 31 березня 2014 року ‒ із житлової площі; з 1 квітня по 31 грудня 2014 року ‒ із загальної площі об’єктів житлової нерухомості.

Приклад алгоритму розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

у фізичної особи у власності перебуває квартира, житлова площа якої 123 кв. м, а загальна 220 кв. м, пільга зі сплати податку (120 кв. м), ставку податку встановлено у розмірі 1 відс. мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 (12,18 гривень). За 2014 рік сума податку розраховується:

І квартал – (123 кв. м - 120 кв. м)*12,18 грн. /12 міс. * 3 міс. =  9,14 гривень.

ІІ-ІV квартали – (220 кв. м – 120 кв. м)*12,18 грн. /12 міс.* 9 міс. = 913,5 гривень.

За 2014 рік сума податку складала 922,64 грн.  (9,14 грн. + 913,5 гривень).

Отже, до 1 липня 2015 року фізичній особі надіслано податкове повідомлення-рішення про сплату податку у сумі 922,64 грн., яку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Стосовно юридичних осіб, то платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості, декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт (підпункт 265.7.5 пункту 265.7 статті 265 ПКУ).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Разом з тим пунктом 33 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ, не можуть перевищувати 1 відс. мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м для об'єктів нежитлової нерухомості.

 

Про електронний сервіс: «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису»

  1. Фізична особа – платник податків може сформувати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (далі – Запит) виключно для отримання інформації про себе.
  2. Для формування Запиту ДФС було доопрацьовано «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб-сайті ДФС та є загальнодоступним для використання.
  3. Для полегшення користування спеціалізованим програмним забезпеченням розроблено та розміщено на офіційному веб-сайті ДФС «Порядок формування запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису та отримання відповіді на запит з ДФС».
  4. Запит має підписуватися електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату, після чого надсилатися до ДФС на єдину електронну адресу подання звітності.
  5. Після обробки запиту на електронну адресу фізичної особи – платника податків направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
  6. Звертаємо увагу:

відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально),  відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів  після його закінчення.

Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків надаються відповідно до :

  • Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, форма № 1ДФ (Наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за
    № 111/26556), в графі «Сума доходу» зазначаються суми нарахованого доходу з графи 3а ф.№1ДФ, в графі «Сума податку» зазначаються суми утриманого податку з графи 4а ф.№1ДФ;
  • Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця (Наказ Мінфіна України від 21.12.2011 № 1688) - в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 21, в графі «Сума податку» зазначаються значення рядка 27;
  • Податкової декларації про майновий стан і доходи (Наказ Міндоходів від 11.12.2013 № 793) в графі «Сума доходу» зазначаються: значення  рядка 7 розділ І додатку 5 до розділу ІІІ/ рядка 06 розділу IV податкової декларації, в графі «Сума податку» зазначаються значення  рядка 3 розділу  ІІ  додатку 5 до ІІІ розділу/ рядка 07 розділу IV податкової декларації.

Із 1 вересня — новий етап підвищення цін на алкогольні напої

Із 1 вересня 2015 року розпочнеться новий етап підвищення цін на алкоголь. Це передбачає  постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» від 17.06.2015 р. № 426, згідно з якою підвищуються розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Нагадаємо: ціна підвищувалася у 2 етапи:

1) перше подорожчання алкоголю розпочалося із 11 липня 2015 року (із набранням чинності Постановою № 426);

2) друге —  із 1 вересня 2015 року.

Загалом станом на 1 вересня вартість алкогольних напоїв зросте на третину. Найвідчутнішим виявиться подорожчання ігристих вин (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) — їх вартість збільшиться в півтора раза — із 33 грн до 49,9 грн (із 11 липня по 31 серпня — 44,9 грн). Подорожчання вин решти товарних груп буде менш значним — із 20 грн до 27 грн (ціну буде підвищено в один етап — із 11 липня).

Перерахування зайво зарахованих коштів з електронного ПДВ-рахунка на поточний рахунок

Якщо платник ПДВ за результатами звітного періоду має на електронному ПДВ-рахунку зайво зараховані кошти, і він виявив бажання перерахувати такі кошти на власний поточний рахунок, то такий платник податку мусить заповнити й подати в складі податкової декларації з ПДВ додаток (Д4).

При цьому відповідно до п. 2001.3 ПКУ, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної в податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань із податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Особливості заповнення додатка (Д4) для перерахування коштів на поточний рахунок платника такі:

  • сума, яка може бути перерахована платнику з електронного ПДВ-рахунка на поточний рахунок платника ПДВ відображається в графі 5 таблиці про відомості щодо суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі— таблиця про відомості) додатка (Д4), котра визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр. 1 - гр. 2- гр. 3);
  • у текстовій частині під таблицею про відомості платником податку вказується сума, яку він виявив бажання перерахувати на поточний рахунок. Така сума не може перевищувати суму, визначену в графі 5 таблиці про відомості;
  • номер поточного рахунка, на який необхідно перерахувати зайво зараховані кошти, та МФО відповідного банку обов’язково вказуються платником у текстовій частині під таблицею про відомості в спеціально передбачених полях;
  • якщо платник податку припустився помилкв в додатку (Д4) у номері рахунка чи МФО банку, такий платник податку має право до граничного строку сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації з ПДВ, до якої подано додаток (Д4) із неправильними реквізитами поточного рахунка, подати уточнюючий розрахунок із додатком (Д4). У такому уточнюючому розрахунку всі графи, окрім реквізитів платника податку, лишаються не заповненими (прочерки та нулі не проставляються), а в додатку (Д4) зазначаються лише правильні реквізити поточного рахунка, на який мають бути перераховані відповідні кошти. Решта полів додатка (Д4) не заповнюються (прочерки та нулі не проставляються);
  • у разі якщо платник податку в текстовій частині під таблицею про відомості вказав суму, яку він бажає перерахувати на поточний рахунок, і така сума перевищує суму, визначену в графі 5 таблиці про відомості, то така сума коштів не включається до відповідного реєстру та не може бути перерахована на поточний рахунок платника.

Насамкінець слід зазначити, що платник ПДВ може одночасно задекларувати бажання перерахувати зайво зараховані кошти як до бюджету, так і на поточний рахунок. При цьому таке бажання платник податку здійснює з урахуванням особливостей, визначених у роз’ясненні для кожного напряму (до бюджету чи на поточний рахунок), а загальна сума коштів, указана платником у додатку (Д4) для перерахування до бюджету й на поточний рахунок, не може перевищувати суми зайво зарахованих коштів на електронному ПДВ-рахунку на момент подання податкової звітності з ПДВ.

Податківці нагадали про обов’язок постачальників надавати податкові накладні

Державна фіскальна служба України в листі від 21.04.2015р.  № 8405/6/99-99-19-03-02-15 наголосила: можливість отримання податкової накладної з ЄРПН, передбачена абз. 5 п. 201.10 ПКУ, є додатковим сервісом для платників податків і не позбавляє постачальника обов'язку надати податкову накладну на вимогу покупця відповідно до абз. 1 п. 201.10 ПКУ.

Порядок розподілу електронних митних декларацій

Посадова особа ПМО, яка згідно із функціональними обов'язками здійснює розподіл електронних митних декларацій між посадовими особами ПМО, після отримання електронних митних декларацій у складі електронного повідомлення, завіреного електронним цифровим підписом декларанта, проведення форматно-логічного контролю правильності заповнення граф таких декларацій, здійснює:

  • занесення електронних митних декларацій в Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби з автоматичним присвоєнням реєстраційного номера;
  • послідовний (у порядку надходження) розподіл електронних митних декларацій шляхом проставлення номера штампа посадової особи, визначеної для виконання митних формальностей за цією декларацією.

Розподіл електронних митних декларацій у ПМО, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон України, здійснюється шляхом вибору відповідного електронного повідомлення в порядку пред'явлення товарів і транспортних засобів для виконання митних формальностей.

Лист ДФС № 26302/7/99-99-24-02-02-17 від 20.07.2015 р.

Законопроект № 2508а не передбачає оподаткування фрілансерів

Проект Закону про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо приватних виконавців) (№ 2508а) розроблено з метою правового регулювання в ПКУ нової категорії платників податків, які здійснюють незалежну професійну діяльність, — приватних виконавців задля вирішення на законодавчому рівні питання їх оподаткування.

Проте статус приватних виконавців визначатиме не вказаний законопроект, а проект Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (№ 2506а).

Відповідно до нього, приватним виконавцем є громадянин України, який уповноважений державою здійснювати діяльність із примусового виконання рішень у порядку, установленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Приватним виконавцем може бути громадянин України не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту ступеня магістра, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права після отримання диплома магістра не менш як два роки та склав кваліфікаційний іспит.

А згідно із новим проектом Закону України «Про виконавче провадження» (№ 2507а), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби й у передбачених випадках на приватних виконавців.

Натомість фрілансер (англ. freelancer — вільний найманець) — людина, що виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, найманий тільки для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). До таких належать програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі, фотографи, ілюстратори, оператори, власники сайтів, блогери, які надають послуги здебільшого через мережу Інтернет.

Чи необхідно дитячим таборам, які приймають на відпочинок дітей за путівками, утримувати з них туристичний збір

Згідно з п. 10.4 ПКУ, місцеві ради вирішують питання щодо запровадження туристичного збору (із дотриманням положень ст. 268 ПКУ).

Під час установлення збору можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування чи характер і суспільне значення здійснюваних ними витрат. При цьому сільським, селищним, міським радам не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб чи звільняти їх від сплати таких податків і зборів.

Справляння збору може здійснюватися згідно з рішенням сільської, селищної чи міської ради, податковими агентами:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих й іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення в будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності чи на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, які вповноважуються сільською, селищною чи міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Особливістю справляння збору є зазначення податковими агентами суми сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання під час надання послуг, пов’язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею).

Платниками збору не можуть бути особи, які, зокрема, прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.

У податковій накладній сума ПДВ не може мати від’ємне значення

При здійсненні постачання товарів/послуг у податковій накладній зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ, а тому сума податку не може мати від'ємного значення.

Причиною відмови в прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації в ЄРПН є, зокрема, наявність помилок під час заповнення податкової накладної.

Беручи до уваги викладене, не може бути зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, у якій у графах 8–13 р. III зазначено показники з від'ємним значенням (зі знаком «-»).

На цьому наголошує ДФС у листі від 13.07.2015 р. № 1419/99-99-19-03-01.

До уваги підприємців, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність

Відповідно до п.172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст.174 Кодексу, при вчиненні нотаріальних дій, а саме:

  • посвідчення договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору;
  • видачу свідоцтв про право на спадщину;
  • посвідчення договорів дарування,

на приватних нотаріусів покладено обов’язок щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені договори та видані свідоцтва (уключаючи інформацію про вартість такого майна й суму сплаченого податку) у порядку, установленому Кодексом для податкового розрахунку.

Пунктом 46.1 ст. 46 Кодексу встановлено: податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі — відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) до контролюючого органу у строки, установлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну податкову та митну політику (п. 46.5 ст. 46 Кодексу).

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення й подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено Наказом № 4 від 13.01.2015 р.

Отже, при вчиненні зазначених вище нотаріальних дій приватний нотаріус зобов’язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення граф 1, 2, 3а, 4 та 5 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого із них податку (форма № 1ДФ).

У зазначених графах відображається: порядковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку, сума нарахованого доходу, сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб (у випадках, передбачених Кодексом), ознака доходу згідно із довідником ознак доходів.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, також зобов'язані подавати у строки, установлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та суми утриманого із них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише в разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Таким чином, зобов’язання нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені й за рахунок фізичної особи із доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам і нести відповідальність за порушення обов’язків, установлених Кодексом, поширюється лише на осіб, які відповідно до Кодексумають статус податкових агентів.

Відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання податкового розрахунку передбачена п. 119.2 ст. 119 Кодексу, а саме:  неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, із недостовірними відомостями чи з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого із них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості чи помилки спричинили зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або зміну платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ураховуючи зазначене вище, інформація, яку повинен подавати приватний нотаріус до контролюючого органу, не є податковою звітністю в розумінні гл. 2 р. ІІ Кодексу, отже, підстави для застосування відповідальності, передбаченої п. 119.2 ст. 119 Кодексу, відсутні.

Із наведеного вище випливає: при нотаріальному посвідченні договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, видачі свідоцтв про право на спадщину та/або нотаріальному посвідченні договорів дарування приватний нотаріус повинен щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого із них податку (форма № 1ДФ) у строки, установлені для податкового кварталу.

Що робити в разі несправності РРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, повинні вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування.

У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, потрібно:

  • письмово чи засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування;
  • протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей або пошкодження письмово чи засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарюваннязареєстрований платником податків.

На період виходу із ладу РРО та здійснення його ремонту чи в разі тимчасового, але не більше ніж 7 робочих днів (раніше було уточнення — 72 годин), вимкнення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється із використанням КОРО та РК або із застосуванням резервного РРО.

Чи потрібно для отримання ліцензії для торгівлі пивом обладнувати місце торгівлі РРО

ДФС у підкатегорії 115.03 «ЗІР» надала відповідь на запитання: чи обов’язково суб’єктам господарювання (у т.ч. — платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (у т.ч. — лише пивом), для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями обладнувати місце торгівлі РРО?

Суб’єктам господарювання (у т.ч. — платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (у т.ч. — лише пивом) необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО. Водночас отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом у разі наявності в суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не передбачено.

Платники запитували

За який період може бути нарахований земельний податок фізичним особам, яких своєчасно не залучили до сплати податку, та чи притягаються такі фізичні особи до відповідальності?

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 287.5 ст. 287 ПКУ земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з викладеного, з урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. При цьому граничним строком сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб - платників земельного податку, що перебували на обліку станом на 1 травня, є 29 серпня. Граничний строк сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб – платників земельного податку, що набули право власності на земельні ділянки після 1 травня, визначається з урахуванням дати отримання інформації про перехід права власності.

Що стосується відповідальності фізичних осіб за несплату сум земельного податку у разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив їх до сплати земельного податку, то згідно з п. 54.5 ст. 54 ПКУ якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.

За який період нараховується плата за землю (земельний податок чи орендна плата за землю) юридичним особам, які не подавали податкові декларації понад 1095 днів?

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Стаття 286 ПКУ визначає порядок обчислення плати за землю. Зокрема, відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.
     Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 ст. 102 ПКУ встановлено, що грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, якщо, зокрема податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано.

Враховуючи зазначене, плата за землю юридичним особам, які не подавали податкову декларацію понад 1095 днів, нараховується з періоду, у якому виникло податкове зобов’язання.

Чи є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення?

Відповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4. п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Підпунктом 252.20 ст. 252 ПКУ затверджена, зокрема ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для підземних вод у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).   Водночас до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів (п.п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 ПКУ).

Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, за винятком тих суб’єктів господарювання, що на підставі дозволів на спеціальне водокористування, без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 метрів, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди.

За допомогою якого програмного забезпечення подавати до органу ДФС Повідомлення про прийняття працівника на роботу?

Державною фіскальною службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (за версією чинною на дату подання повідомлення), яке розповсюджується на безоплатній основі, зокрема розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного веб - порталу Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

В даному програмному забезпеченні платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронно-цифровий підпис та направити його до Єдиного вікна податкової звітності.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців

Чи необхідно фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку 2 групи мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності?

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених  первинними документами. 

Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і загальною для платників  всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему  оподаткування.

Таким чином фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку 2 групи необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності.

Слід зазначити, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання вищезазначених  документів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків  названі документи  за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Чи є платником  військового збору фізична особа – підприємець платник єдиного податку з доходу, який отримано від виду економічної діяльності: надання  власного нерухомого майна в оренду?  Зазначений дохід відображається у Податковому розрахунку 1ДФ за ознакою доходу «157» - «дохід, виплачений самозайнятій особі».

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі Кодекс)  тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162  Кодексу, тобто:

  • - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
  • - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
  • - податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу.

При цьому підпунктом 1.2 пунктом 161 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Отже, фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

Фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не  є платниками військового збору   з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності  за спрощеною системою оподаткування.

Тобто доходи, отримані підприємцями спрощеної системи оподаткування, в тому числі  доходи, отримані  від надання нерухомості в оренду  в межах ведення підприємницької  діяльності за спрощеною системою оподаткування, не є  об’єктом оподаткування військовим збором. 

Водночас у разі отримання фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності,  такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також  суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором, є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Фізична особа – підприємець платник єдиного податку 2 групи  виплачує орендну плату  громадянину. Який порядок утримання військового збору?

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі Кодекс)  тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162  Кодексу, тобто:

  • - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
  • - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
  • - податковий агент.

При цьому підпунктом 1.2 пунктом 16 1 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема,  дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування). 

Тобто орендна плата, яка нараховується та виплачується фізичною особою -  підприємцем   фізичній особі є об’єктом оподаткування військовим збором та оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотки об'єкта оподаткування.

Суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором, є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

 Зокрема, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок. 

Податок (військовий збір) сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку (військового збору)  до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок (військовий збір) сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок (військовий збір), який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Чи необхідно підприємцю – платнику єдиного податку  заводити нову Книгу обліку доходів і витрат у зв’язку із затвердженням її нової форми?

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість  затверджений наказом Міністерства фінансів України  від 19.06.2015р.,  № 579 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення". Зазначений наказ набув чинності 28.07.2015 року.

В той же час положеннями наказу встановлено, що  книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість), зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.

Який порядок ведення Книги обліку доходів і витрат підприємцями- платниками єдиного податку 2 групи?

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість  затверджений наказом Міністерства фінансів України  від 19.06.2015р.,  № 579 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення" (далі Книга).

Положеннями наказу передбачено, що  Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді:

  • -  платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;
  • -  книга прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою;
  • -  записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від'ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку;
  • -  у разі реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.
  • У разі обрання платником податку ведення Книги в електронній формі:
  • -  платник податку зобов'язаний отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, посилені сертифікати відкритих ключів; укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом за основним місцем обліку; сформувати та надіслати до такого контролюючого органу заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, використовуючи такий електронний сервіс;
  • -  контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації;
  • -  після отримання платником податку повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з цим Порядком. Внесення даних за підсумками робочого дня здійснюється щоденно, але не пізніше наступного календарного дня;
  • -  у Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від'ємне або позитивне значення.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Чи необхідно підприємцю – податковому агенту подавати уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ за періоди 2014 року  з метою відображення  військового збору?

З 1 квітня 2015 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015р.
№ 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», яким впроваджуються нові форми вказаних документів.

Нова форма доповнена розділом II: ”Оподаткування процентів та військовий збір”. У цьому розділі потрібно буде відображати загальні суми нарахованих та виплачених доходів, у вигляді процентів, виграшів (призів) у лотерею, а також утриманого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб. У рядку «Військовий збір» слід зазначити, крім сум нарахованих та виплачених доходів, загальну суму нарахованого та перерахованого військового збору. При цьому, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у розділі II, податкові агенти не будуть зазначати відомості про фізичних осіб, яким нараховані такі доходи.

Податковий розрахунок за оновленою формою 1ДФ подавався вперше  за підсумкамиІ кварталу 2015 року.

Враховуючи викладене вище, податковим агентам не потрібно подавати уточнюючий розрахунок за формою 1ДФ за періоди 2014 року з метою відображення військового збору.

Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

  1. Відповідно до змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643) до пункту 87.1 статті 87 та пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів на електронному рахунку здійснюється Держказначейством України на підставі реєстру ДФС, який формується на підставі рішень суду, направлених до виконання ДФС, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Порядок формування та надсилання такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.
  2. Після внесення змін до статті 192 Кодексу деталізовано механізм складання розрахунків коригування до податкових накладних та порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) як продавцем, так і покупцем.
  3. Відповідно до змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 та статті 201 Кодексу, за платниками податку - покупцями закріплено право формувати податковий кредит на підставі копій податкових накладних, отриманих з ЄРПН, без необхідності отримання таких податкових накладних безпосередньо від продавця.
  4. Змінами, внесеними до пункту 199.4 статті 199 та до підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в частині доповнення його новим пунктом 42), передбачається, що платники податку за необоротними активами, придбаними після 01.07.2015, не будуть здійснювати перерахунок частки їх використання в оподатковуваних та звільнених операціях протягом трьох років, а лише за результатами одного року. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюватиметься платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом N 643 (протягом 1, 2, 3 років).
  5. Внесено ряд змін щодо порядку формування реєстраційної суми:

1) відповідно до змін, внесених до пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу, показники реєстраційної суми, що обраховуються за формулою, визначеною вказаним пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. При цьому для обрахунку показників  НаклОтр, НаклВид та Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року, в тому числі розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в ЄРПН, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на платника податку;

2) відповідно до змін, внесених до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу:

а) реєстраційна сума та всі її складові, визначені Кодексом, обнуляються станом на третій робочий день після дня набрання чинності Законом N 643 (03.08.2015);

б) після зазначеного обнуління реєстраційна сума ( Накл) зареєстрованим платникам податку збільшується на:

суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців / 4 квартали (т. з. "овердрафт");

суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015;

суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року / II квартал 2015 року;

суму залишків коштів на електронних рахунках платників станом на дату зазначеного обнуління за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу, а також сум податкових зобов'язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року.

  1. Відповідно до змін, внесених до пункту 200 1.4 статті 200 1 Кодексу, платникам податку, які постачають комунальні послуги населенню, на електронні рахунки будуть зараховуватись кошти, що надаються таким платникам у вигляді субвенцій з бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах. На суму таких коштів ДФС автоматично збільшуватиме реєстраційну суму платника шляхом збільшення показника ( Попрах).
  2. Платникам податку надається можливість отримувати від ДФС інформацію про рух коштів на їхньому електронному рахунку (інформацію щодо сум податку, перерахованого з електронного рахунку платника в бюджет, на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ та на поточний рахунок платника) (пункт 200 1.4 статті 200 1 Кодексу).
  3. Згідно зі змінами до пункту 200 1.6 статті 200 1 Кодексу ДФС надано право надсилати Держказначейству України коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах на сплату.
  4. Зміни до статей 200 1 та 209 Кодексу передбачають для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ), автоматичне відкриття додаткових електронних рахунків для зарахування, починаючи з 04.08.2015, сум ПДВ, нарахованих таким сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні операцій з постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції. Кошти з таких рахунків автоматично (в день їх зарахування на електронний рахунок) перераховуватимуться на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників. Для здійснення автоматичного перерахування коштів інформація про реквізити спеціальних рахунків суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ зазначається ними у податковій звітності.

Кошти, зараховані на такі додаткові електронні рахунки, також збільшують суму, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування (далі - реєстраційна сума) шляхом збільшення показника ( Попрах).

  1. З урахуванням змін, внесених до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, не дають права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту податкові накладні, які складено з порушенням порядку заповнення лише обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.

При цьому Законом N 643 внесено зміни до пункту 201.1 статті 201 Кодексу, якими виключено з переліку обов'язкових такі реквізити податкової накладної, як "Місцезнаходження (податкова адреса продавця)" та "Вид цивільно-правового договору".

Слід зазначити, що до внесення відповідних змін до форм податкової накладної / розрахунку коригування, в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією пункту 201.1 статті 201 Кодексу, податкова накладна / розрахунок коригування складаються за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за N 1235/26012, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за N 102/26547.

  1. Платникам податку, які постачають товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер (постачання тепла, газу, електроенергії, послуг зв'язку тощо), надано право складати раз на місяць зведені податкові накладні за такими операціями як на платників податку, так і на осіб, які не зареєстровані платниками податку (пункт 201.4 статті 201 Кодексу).

Крім того, платникам податку надано право складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

  1. Продовжено термін для подання платником податку до контролюючого органу скарги на контрагента у разі складання податкової накладної / розрахунку коригування з порушенням порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН з 60 календарних днів до 365 календарних днів (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
  2. Скасовуються штрафні санкції та пеня за порушення платником строків сплати податку до бюджету за умови, якщо платник податку забезпечив наявність у визначені законодавством строки необхідної суми коштів для сплати податкових зобов'язань на електронному рахунку. Штрафні санкції та пеня, нараховані платнику протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування ПДВ за таке порушення при забезпеченні у визначені Кодексом строки необхідної суми коштів для сплати податкових зобов'язань на електронному рахунку, підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів (пункт 40 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
  3. Встановлюється штраф для платників податку за неправомірне збільшення реєстраційної суми за рахунок завищення від'ємного значення податку, яке залишилось непогашеним станом на 1 липня 2015 року та відображене платником у звітності за червень. Штраф до платника застосовується у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від'ємного значення. Зменшення реєстраційної суми здійснюється ДФС на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення (пункт 41 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
  4. Розділом II Закону N 643 встановлено заборону накладення Держказначейством арешту на кошти, які знаходяться на електронних рахунках платників, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а також надано доручення Держказначейству зняти арешт з коштів, на які такий арешт був накладений ним до дати набрання чинності Законом N 643.

Представлений опис змін до Кодексу викладено у відповідному листі ДФС України від 11.08.2015 N 29562/7/99-99-19-03-01-17, який видано в доповнення до листів ДФС від 29.07.2015 N 27651/7/99-99-19-03-02-17, від 07.08.2015 N 29163/7/99-99-19-03-02-17 та N 29168/7/99-99-19-03-02-17 з тих питань, що не відображені у вказаних листах.

Лист ДФСУ від 14.08.2015 року




Новости Бердянска
сегодня, 12 февраля, вторник

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Смертельный лабиринт
Смертельный лабиринт

 07 - 13 Февраля

 13:15, 19:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Крути 1918
Крути 1918

 07 - 13 Февраля

 15:10, 21:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Семья по-быстрому
Семья по-быстрому

 07 - 13 Февраля

 11:00, 16:50

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

LEGO фильм 2
LEGO фильм 2

 07 - 13 Февраля

 10:35, 12:40, 14:45

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Подробная афиша