Информация от Бердянской налоговой инспекции на 3 сентября

03.09.2015 · 09:23 · Просмотров - 1239

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 3 сентября

Бердянська ОДПІ повідомляє

15 вересня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з 4 кварталу 2015 року

Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену з 4 кварталу 2015 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Останній день подання такої заяви - 15 вересня 2015 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

18 вересня 2015 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 4 кварталу 2015 року.

Підприємці ІІ та ІІІ групи єдиного податку повинні постійно контролювати обсяг своїх доходів

У разі перевищення платниками єдиного податку II та III групи в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн. обов’язковим стає застосування РРО

Повідомляємо, що таким платникам єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) необхідно врахувати цю інформацію, оскільки вже з 1 жовтня 2015 року вони зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків

Водночас, платники єдиного податку ІІ групи (фізичні особи-підприємці) у разі перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО. 

До початку роботи працівника необхідно подати до органу ДФС повідомлення про прийняття його на роботу

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна  подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, уноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району понад 160 мільйонів гривень

За січень-серпень 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 166,6 мільйонів гривень, що більше минулорічних показників на 48,2 млн.грн. або на 40%.

Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – 84,7 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали майже 33 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 22,4 мільйонів гривень єдиного податку, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

З незаконного обігу вилучено товарів на суму понад 3 млн.грн.

Протягом поточного року слідчим управлінням фінансових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами оперативних співробітників Бердянської ОДПІ внесено 16 кримінальних правопорушень про злочини.

В результаті посилення роботи з контролю на ринку підакцизних товарів встановлено 46 фактів незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу товаро-матеріальних цінностей на суму  3 млн. 148 тис. грн., з них :

-  лікеро-горілчаних виробів на суму 1 млн. 39,8 тис. грн.,

-  тютюнових виробів 21559 пачок  на суму 324,5 тис. грн.,

-  паливо-мастильних матеріалів 110 тон  на суму 1 млн. 783,3 тис. гривень.

Легалізація роботи на ринку підакцизних товарів

За серпень 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами оперативних співробітників внесено кримінальне правопорушення про злочини за ч.3 ст. 212 КК України.

В результаті посилення роботи з контролю на ринку підакцизних товарів встановлено 7 фактів незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу лікеро-горілчані вироби на суму 114 тис. гривень.

Широкий спектр безкоштовних послуг для платників податків

Надання якісних послуг — одне з основних завдань Центру обслуговування платників. Вчасно отримана послуга дає змогу спланувати плани на майбутнє та зекономити час.

Звернувшись до Центру обслуговування платників, відвідувачі мають  змогу отримати необхідну інформацію та широкий спектр безплатних послуг, серед яких: отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, довідку-розрахунок на видачу заробітної плати; провести звірку стану розрахунків із бюджетами за податками та зборами; отримати довідку про джерела доходів і реєстраційний номер облікової картки платника податків; подати податкову звітність як на паперових носіях, так і в електронному вигляді, використовуючи завчасно отримані безплатні електронні ключі з використанням комп’ютеризованого робочого місця, отримавши доступ до мережі Інтернет; укласти договори про визнання документів в електронному вигляді; отримати доступ до публічної інформації; записатися на прийом до посадових осіб тощо.

На кожну послугу є інформаційна картка, в якій зазначено інформацію про суб’єкта, що надає адміністративну послугу, нормативно-правові акти, які це регламентують, та умови й строки її отримання.  На стендах розміщена інформація про реєстрацію платників податків, заповнення й подачу податкової звітності, графіки особистого прийому громадян посадовими особами органів Державної фіскальної служби України, звернення громадян і доступ до публічної інформації.

З метою інформування платників про зміни в законодавстві в Центрі обслуговування платників розповсюджується друкована продукція — листівки, брошури, буклети тощо.

З початку  2015 року Бердянською ОДПІ було надано 7066 адміністративних послуг у Центрі обслуговування платників податків. Зокрема, видано 4134 карток платників податків, видано 990 довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, зареєстровано 674 книги обліку розрахункових операцій та 201  книги обліку доходів і витрат,- повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Запрошуємо до Центру обслуговування платників Бердянської ОДПІ за адресою: пр.Праці, 20.

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за 8 місяців 2015 рік

З початку року до Бердянської ОДПІ надійшло 35 письмових звернень громадян, що на 21 звернень більше, ніж за відповідний період 2014 року.

Вся інформація, викладена у зверненнях, ретельно відпрацьовується фахівцями та надаються відповіді в терміни передбачені законодавством.

Особистий прийом громадян керівним складом і посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснюється згідно графіку. Протягом січня-серпня п.р. керівним складом та посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснено 29 особистих прийомів. Основні питання порушені громадянами на особистих прийомах стосувалися роз’яснення законодавства відносно плати за землю, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, реєстрації платників та  відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку.

Новини законодавства

Набрав чинності закон щодо зменшення податкового тиску на платників податків

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 17.07.2015 №655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків".

Цим Законом Міністерству фінансів передано повноваження із надання узагальнюючих податкових консультацій з обов'язковим їх оприлюдненням на офіційному сайті відомства.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як основу для висновків про відносини платника податків із контрагентами у разі, якщо платникові за результатами здавання акту не вручене податкове повідомлення-рішення.

За наявності письмового звернення платника податків, замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Згідно із Законом, тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій до 20 млн. грн. штрафи, нараховані на суми податкового зобов'язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів із дня сплати податкового зобов'язання. Також платникам дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання впродовж 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Оновлено порядок заповнення платіжки на сплату податків і зборів

Мінфін наказом від 24.07.2015 р. № 666  затвердив оновлений Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково чи надміру зарахованих коштів.

Основні відмінності між Наказом № 666 і його попередником Порядком № 609 такі:

  1. Прибрано згадку друкувати в полі № 3 коду за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата в разі здійснення платником податків — юридичною особою сплати за відокремлений підрозділ.
  2. Додано приклад заповнення поля «Призначення платежу» в разі перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ.
  3. Відсутні приклади заповнення поля «Призначення платежу» у випадках погашення суми податкового боргу юридичних осіб; при здійсненні передоплати (доплати) за митне оформлення на депозитний рахунок, перерахуванні до бюджету й поверненні з бюджету сум митних платежів.
  4. Передбачено, що в разі наявності в платника податків/платника ЄСВ податкового боргу/недоїмки з ЄСВ розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного в полі «Призначення платежу» розрахункового документа. Водночас зарахування коштів відбувається в порядку черговості, установленому ПКУ, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.
  5. Змінено ряд кодів та їх назв у Переліку кодів видів сплати.

Мінфін пропонує змінити Положення про форму та зміст розрахункових документів

На сайті відомства розміщено проект наказу «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної з використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Документ розроблено з метою узгодження норм чинного акта до вимог чинного законодавства України.

Так, планується вирішити питання щодо роздрібного акцизу та його ставки в розрахункових документах, оскільки реквізити розрахункових документів, встановлені чинним наказом № 614, не передбачають відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та його ставки. Тим не менш, податківці все ж наполягають на його відображенні.

Таку позицію контролюючих органів пропонується закріпити законодавчо і включити акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів обов'язкові реквізити розрахункових документів.
Проектом передбачено, що вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків в частині відображення інших, крім ПДВ, податків не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, включені до Державного реєстру РРО, до дня вступу в силу змін.

Проте суб'єктам господарювання не слід хвилюватися – замінювати модель РРО не доведеться. Для користувачів, які придбали та ввели в експлуатацію РРО до набрання чинності наказу, існує можливість використовувати їх до закінчення терміну експлуатації, передбаченого виробником.
Зауваження та пропозиції до проекту можна надсилати на адресу Мінфіну.

Плануються зміни у Порядку обліку платників податків і Положення про реєстрацію платників ПДВ

ДФСУ оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».
Документом пропонуються наступні новації:

  • взяття на облік платників податків та передача в Єдиний держреєстр даних про взяття їх на облік у контролюючих органах здійснюється в день отримання відомостей з Єдиного держреєстру;
  • форма витягу з реєстру платників ПДВ (форма № 2-ВР) доповнюється інформацією про реквізити рахунку в СЕА платника ПДВ – сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, призначеного для перерахування коштів на його спеціальний рахунок;
  • скасовується обов'язок щодо подання заяв за ф. № 1-ОПП у зв'язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, якщо такі відомості вказані у заяві платника ПДВ (щодо реєстрації, перереєстрації або внесення змін);
  • на обліку в контролюючих органах знаходяться договори управління майном та договори про спільну діяльність без створення юридичних осіб, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ.

Зауваження та пропозиції до проекту можна надсилати ДФСУ протягом місяця з дати оприлюднення.

Оприлюднено проект майнової декларації

На сайті ДФСУ оприлюднено проект наказу Мінфіну «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Документ розроблено з метою приведення форми майнової декларації у відповідність сЗаконом від 28.12.2014 р. № 71-VIII. Податківці нагадали, що цим Законом передбачено зміни щодо порядку оподаткування доходів фізичних осіб в частині:

  • оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування;
  • для платників ПДФО, у яких протягом звітного року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, надано право на повернення податку з бюджету при від'ємному значенні результату річного перерахунку;
  • підвищений рівень прогресивної шкали оподаткування з ПДФО з 17 % до 20 %;
  • розширена база оподаткування військовим збором, зокрема, щодо доходів громадян, отриманих від осіб, які не є податковими агентами.

Для ознайомлення та надання пропозицій податківці розмістили такі документи:

  • проект наказу;
  • форму податкової декларації про майновий стан і доходи;
  • додатки 1-4 до форми декларації;
  • інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Оприлюднено проект Порядку контролю за досягненням граничного обсягу доходу фізособами - платниками єдиного податку для застосування РРО

На офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України».

Порядок розроблено згідно із прийнятим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII із метою визначення єдиного механізму здійснення органами доходів і зборів заходів із метою контролю за досягненням фізособами- платниками єдиного податку груп 2 і 3 обсягу доходу понад 1 млн грн.

Пп. 296.10 ст. 296 Податковрого кодексу встановлено, що РРО не застосовуються платниками єдиного податку груп 1, 2, 3 (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млнгрн застосування РРО є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається із першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платником єдиного податку.

Проект Порядку розміщено на web-сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Діяльність» - «Регуляторна політика» - «Проекти регуляторних актів» - «2015».

Роз’яснення податкового законодавства

До уваги сільськогосподарських підприємств - платників ПДВ!

Платникам податку на додану вартість, які провадять діяльність у сфері сільського господарства (лісового господарства або рибальства) та згідно зі статтею 209 розділу V Податкового кодексу обрали спеціальний режим оподаткування (декларації 0121-0123), та у яких з моменту подання останньої декларації змінилися реквізити спеціального рахунку або які подають вказану декларацію вперше, необхідно подати декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року (або за перший звітний період) з достовірними актуальними реквізитими спеціального рахунку.

Зокрема, платники повинні вказати № спецрахунку, дані банку/органу, в якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО).

Реквізити спеціального рахунку обов’язково вказуються при позитивному або нульовому значенні рядка 25.2 декларацій 0121-0123.

Надання достовірних та актуальних реквізитів спеціального рахункує умовою перерахування на такі рахунки коштів з додаткових рахунків в системі електронного адміністрування податку, відкритих платникам відповідно п.2001.2 ст.2001Податкового кодексу України та  призначених для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки  в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Перерахування здійснюється за реквізитами такого спеціального рахунку платника, який зазначений  у податковій звітності з податку на додану вартість.

Про Реєстр неприбуткових установ та організацій

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України. Такі норми передбачено підпунктом 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України).

Зауважимо, що наведений вище перелік та критерії з отримання статусу неприбутковості викладено в новій редакції Податкового кодексу України, з урахуванням доповнень, внесених Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій”, який набрав чинності 13 серпня 2015 року.

Порядок проведення зустрічних звірок

Постановою КМУ від 22.07.2015 №526 внесено зміни до постанови  Кабінету Міністрів України  від 27.12.2010 №1232 “Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок” .

Зокрема, в пункт 2 внесено зміни, якими визначено, що для проведення зустрічних звірок відбираються суб’єкти господарювання, стосовно яких виникають сумніви та/або необхідність дослідження факту здійснення таких операцій, їх виду, обсягу і якості, розрахунків, що здійснювалися між суб’єктами, реальності та повноти відображення в обліку платників податків таких операцій.

Також пункт 7 доповнено  абзацом, яким встановлюється, що у разі виявлення фактів, які не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, контролюючий орган складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання.

Порядок розміщено за посиланням: 

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/53023.html

Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника

У рамках системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА  (далі – електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.

Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 2001.6. статті 2001 Податкового кодексу України у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі – зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у такому звітному періоді (п. 200¹.5 ст.200 Податкового кодексу України).

 Більш детальні роз’яснення, щодо особливостей перерахування до бюджету чи на поточний рахунок платника податку зайво зарахованих коштів на електронний рахунок та, зокрема, щодоособливостей сплати податкових зобов’язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди лютий – травень 2015 року, що подані із запізненням,Державною фіскальною службою України надано у листівід 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63902.html).

Щодо терміну подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу)

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, зокрема стосовно термінів подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), та відповідно термінів сплати цього платежу.

Лист ДФС України від 19.08.2015 №30946/7/99-99-15-02-02-17 "Щодо терміну подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу)"  розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/211858.html)

Чи зважають податківці на строки давності при нарахуванні пені

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 138.02 «ЗІР» наголосила: строки давності, визначені ПКУна нарахування пені НЕ поширюються.

Таким чином, після спливу встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності й без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ПКУ.

ДФС про подання ФОПом-єдинником декларації для отримання довідки про доходи

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 107.08 «ЗІР» роз’яснила: для отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку довідки про доходи за інший, аніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація із позначкою «довідково» та в полі «місяць» поля 02 декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця й останнього місяця (включно), за який подається така декларація. Також у полі «рік» поля 02 арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.

Рішення щодо строків подання декларації з типом «довідково» приймається платником єдиного податку самостійно.

Як завантажити власний посилений сертифікат відкритого ключа?

Посилені сертифікати відкритих ключів необхідно завантажити на персональний комп’ютер користувача з розділу «Пошук сертифікатів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (www.acskidd.gov.ua), використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Код платника податків».

Сертифікати зазвичай зберігаються в каталозі «MyCertificatesandCRLs» локального диску «С:» або можна обрати для цього інший каталог, який надалі використовуватиметься як файлове сховище.

Для розрахунку частини чистого прибутку податковим періодом є квартал

Показники частини чистого прибутку (доходу) розраховуються на основі даних бухгалтерського обліку. Нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку на суб'єктів господарювання покладено обов'язок щодо формування і подання фінансової звітності за результатами квартального і річного звітного періоду.

Податковий кодекс не регулює порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, тому зміни в адмініструванні прибутку підприємств не впливають на цей порядок. При цьому частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

Спираючись на вищевикладене, податківці прийшли до висновку про те, що і розрахунок такого платежу платник зобов'язаний здійснювати за результатами квартального звітного періоду, зазначивши, що базовим звітним періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал.
Про це податківці повідомили в листі від 19.08.2015 р.№ 30946/7/99-99-15-02-02-17

Нюанси подання єдинником «довідки» декларації: роз'яснення податківців

ГФСУ відповіла на питання, які встановлені строки подання податкової декларації платника ЄП – ФОП з позначкою «довідково» і яким чином заповнюється поле «місяць» поля 02 такої декларації.
Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку і довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий період, їм подається декларація з позначкою «довідково» і в поле «місяць» поля 02 декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого та останнього місяця (включно), за який подається така декларація. Також у полі «рік» поля 02 декларації арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.
Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, бажаючих отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий період, ПКУ не визначено термін подання декларації з типом «довідково».

Отже, рішення щодо термінів подання декларації з типом «довідково» приймається фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку самостійно.

Як будуть відшкодовувати збитки за «мобілізований» транспорт з 27.08

Кабмін затвердив Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних з використанням військовослужбовцями Національної гвардії та плавучих транспортних засобів фізичних або юридичних осіб. Відповідну постанову від 19.08.2015 р. № 611 набуде чинності з дня офіційного опублікування.

Так, для відшкодування витрат і збитків, пов'язаних з використанням транспортних засобів, власник транспортного засобу звертається до головного управління Національної гвардії або уповноважений підрозділ Нацгвардії і подає наступні документи:

1) заяву про відшкодування витрат і збитків із зазначенням марки, моделі ТЗ, року його випуску, реєстраційного номера, а також розміру витрат та збитків, які поніс власник транспортного засобу у зв'язку з його використанням. Форма заяви наведена у додатку до постанови;

2) копію акта або картки тимчасового використання ТЗ;

3) копії документів, що підтверджують належність ТЗ його власнику;

4) копії документів, розрахунки, які підтверджують витрати і збитки, які поніс власник ТЗ у зв'язку з його використанням.

Власник транспортного засобу самостійно проводить експертну оцінку пошкоджень ТЗ, вартість якої буде відшкодована уповноваженим підрозділом Нацгвардії за умови пред'явлення відповідних документів, розрахунків, що підтверджують їх вартість.

Відшкодування власнику витрат і збитків, пов'язаних з використанням ТЗ, здійснюється в порядку черговості звернення власника з заявою до уповноваженого підрозділу на підставі рішення постійно діючої комісії шляхом перерахування належної до відшкодування суми на рахунок, відкритий у банківській установі на ім'я власника транспортного засобу, або готівкою шляхом видачі йому відповідних коштів у касі уповноваженого підрозділу.

Виплата дивідендів підприємствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

У разі якщо за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році та попередніх роках господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, наступного за звітним, не приймалося рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, то такі товариства зобов’язані сплатити до державного бюджету частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установлених на відповідний рік, але не менше 30%, до 1 липня року, що настає за звітним.

При цьому на суму несвоєчасно сплачених коштів передбачено нарахування органами державної фіскальної служби пені.

При спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, нараховують на таку частину і вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України.

Зазначена норма роз’яснена листом Державної фіскальної служби України від 26.08.2015 р. № 31684/7/99-99-15-02-02-17.

Нова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) подається  за 9 місяців

Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.   

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджена нова форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) набрав чинності 28.07.2015.      

Оскільки, базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, то форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), затверджена наказом № 578, буде використовуватись для складання звітності за 9 місяців 2015 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за  попередні звітні (податкові) періоди.

У яких випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються у судах, якщо протоколи про адміністративні правопорушення складені працівниками контролюючих органів?

Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст. 218 – 221 КУпАП, протоколи про правопорушення (ст.ст. 51 прим. 2, 155 прим. 1, 162 прим. 1, 162 прим. 2, 163 прим. 1 – 163 прим. 4, 163 прим. 12, 164, 164 прим. 5, 164 прим. 16, 166 прим. 16, 166 прим. 17, 177 прим. 2, 204 прим. 3 КУпАП) мають право складати уповноважені не те посадові особи органів державної податкової служби.

Згідно із ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайоннихсудів розглядають справи про адміністративні правопорушення у таких випадках:

- за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 51 прим. 2 КУпАП);

 - за порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155 прим. 1 КУпАП);

 - за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 162 прим. 1 КУпАП);

 - за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 162 прим. 2 КУпАП);

 - за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 163 прим. 1 КУпАП);

- за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст. 163 прим. 2 КУпАП);

 - за невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів (ст. 163 прим. 3 КУпАП);

 - за порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 163 прим. 4 КУпАП);

 - за порушення умов видачі векселів (ст. 163 прим. 12 КУпАП );

 - за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП);
     - за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 164 прим. 5 КУпАП);

 - за зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 164 прим. 16 КУпАП);

 - за незаконні дії у разі банкрутства (ст. 166 прим. 16 КУпАП);

 - за фіктивне банкрутство (ст. 166 прим. 17 КУпАП);

 - за виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 177 прим. 2 КУпАП);

 - порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (ст. 204 прим. 3 КУпАП).

За якими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення працівники органів ДФС України мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення?

Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Статтею 234 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП) передбачено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (ст. 163 прим. 13 КУпАП), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163 прим. 15 КУпАП), ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164 прим. 1 КУпАП), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 165 прим. 1 КУпАП), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста ст. 166 прим. 6 КУпАП), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (ст. 188 прим. 23 КУпАП).

 Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

 Відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення у таких випадках:

 - за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 51 прим. 2 КУпАП);

 - за порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155 прим. 1 КУпАП);

 - за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 162 прим. 1 КУпАП);
     - за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 162 прим. 2 КУпАП);

 - за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 163 прим. 1 КУпАП);

 - за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст. 163 прим. 2 КУпАП);

- за невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів (ст. 163 прим. 3 КУпАП);

 - за порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 163 прим. 4 КУпАП);

 - за порушення умов видачі векселів (ст. 163 прим. 12 КУпАП);

 - за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП);

 - за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 164 прим. 5 КУпАП);

- за зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 164 прим. 16 КУпАП);

 - за незаконні дії у разі банкрутства (ст. 166 прим. 16 КУпАП);

 - за фіктивне банкрутство (ст. 166 прим. 17 КУпАП);

 - за виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 177 прим. 2 КУпАП).

- за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (ст. 204 прим. 3 КУпАП).

Роз’яснення з питань митного законодавства

Який порядок взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами?

Частиною сьомою ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252, затверджено порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами (далі – Порядок 552).

Розділом ІІ Порядку 552 встановлено, що взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці:

1) за зверненням таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до відповідних підрозділів митниць;

2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до МКУ та інших актів законодавства України покладено на митниці ДФС.
Особа, яка здійснює операції з товарами (або її представник, повноваження якого підтверджені довіреністю або письмовим договором між ним та особою, яку він представляє), для взяття на облік подає заяву про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, за формою № 1-ЗЕД, наведеною в додатку 1 до Порядку 552 (далі - заява).

При цьому заява подається в паперовому вигляді безпосередньо до відповідного підрозділу митниці або засобами електронного зв’язку на адресу Інформаційного порталу ДФС, з використанням надійних засобів електронних цифрових підписів (далі – ЕЦП) з посиленими сертифікатами відкритих ключів.

В свою чергу заяви, подані засобами електронного зв’язку, опрацьовуються автоматично засобами Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС (далі - ЄАІС).

За бажанням особи, яка здійснює операції з товарами, разом із заявою в паперовому вигляді особа може подати її електронну копію без застосування ЕЦП.

При цьому згідно із даними, зазначеними у заяві, відповідний підрозділ митниці формує запит для отримання в електронному вигляді відомостей про особу з Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО), у тому числі відомостей, що надійшли до цих баз даних із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У разі подання заяви засобами електронного зв’язку перевірка ЕЦП та перевірка відповідності даних, зазначених у заяві, відомостям з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО здійснюються засобами програмного забезпечення ЄАІС.

Також відповідний підрозділ митниці або ДФС має право повернути заяву на доопрацювання без включення даних про особу до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - Реєстр) в таких випадках:

заява подана або заповнена з порушенням вимог, встановлених п. 2 розд. ІІ Порядку 552;

відомості, зазначені в заяві, не відповідають даним ДРФО та/або Єдиного банку даних юридичних осіб.

Повернення заяви на доопрацювання не обмежує можливості повторного звернення особи, яка здійснює операції з товарами, з метою взяття на облік згідно з Порядком 552.

У разі відсутності підстав для повернення заяви на доопрацювання або відмови в реєстрації особи відповідний підрозділ митниці в день отримання заяви вносить до Реєстру дані про особу із заяви, а також дані, отримані у взаємодії з Єдиним банком даних юридичних осіб та/або ДРФО. Дані про особу, яка подала заяву засобами електронного зв’язку, вносяться до Реєстру автоматично.

Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви шляхом присвоєння таким особам облікового номера. Дата формування облікового номера є датою взяття на облік.

За результатами розгляду кожної отриманої заяви не пізніше наступного робочого дня після її отримання відповідний підрозділ митниці або ДФС інформує особу про:

взяття особи на облік та повідомляє її обліковий номер шляхом видачі або направлення поштою витягу з Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - витяг). У разі подання заяви про взяття на облік засобами електронного зв’язку витяг також направляється засобами електронного зв’язку;

повернення заяви на доопрацювання з обов’язковим зазначенням причин, визначених п. 5 розд. ІІ Порядку 552;

відмову у реєстрації особи з обов’язковим зазначенням причин, визначених п. 6 розд. ІІ Порядку 552.

З яких причин відповідний підрозділ митниці або ДФС має право відмовити особі, яка здійснює операції з товарами, в реєстрації (взятті на облік)?

Частиною сьомою ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями встановлено, що порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252, затверджено порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами (далі – Порядок 552).

Розділом ІІ Порядку 552 встановлено, що взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці.

Водночас відповідний підрозділ митниці або ДФС має право відмовити в реєстрації особи без включення даних про особу до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - Реєстр) в таких випадках:

особа, яка здійснює операції з товарами, перебуває в процесі припинення, склала розподільчий або ліквідаційний баланс, передавальний акт, які затверджено в установленому законодавством порядку, та отримала довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою
№ 22-ОПП або припинила підприємницьку діяльність (за даними Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у тому числі Реєстру самозайнятих осіб);

заяву про взяття на облік подано особою, яка вже перебуває на обліку, або заяву про внесення змін - особою, яка не перебуває на обліку;

відомості про уповноважену особу, стосовно якої відкликається право представляти інтереси особи, яка здійснює операції з товарами, не включено до Реєстру.

У разі відмови у реєстрації особи не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці або ДФС інформує особу про відмову у реєстрації особи з обов’язковим зазначенням причин, визначених п. 6 розд. ІІ Порядку 552.

Чи необхідно суб’єкту господарювання, що переміщує товари до (з) ВЕЗ «Крим», ставати на облік в митниці ДФС, як особі, що здійснює операції з товарами?

Відповідно до п. 5 частини четвертої ст. 12 Закону України від 12 серпня 2014 року
№ 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон 1636) під час тимчасової окупації поставка товарів з вільної економічної зони «Крим» (далі – ВЕЗ «Крим») на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень ст. 6 Закону 1636.

В свою чергу поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання.

При цьому для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим» та іншими суб’єктами господарювання, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (ст. 6 Закону 1636).

Також, відповідно до частини п’ятої ст. 12 Закону 1636 юридичні особи та їх відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України для цілей здійснення митних формальностей визнаються нерезидентами.

Разом з тим, згідно із ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється контролюючими органами шляхом присвоєння таким особам облікового номера. Обліковий номер особи є дійсним на всій митній території України. Подвійний облік осіб у різних контролюючих органах забороняється.

Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).

Порядком 552 встановлено, що для постановки на облік особа, яка здійснює операції з товарами (або її представник, повноваження якого підтверджені довіреністю або письмовим договором між ним та особою, яку він представляє) подає заяву про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, за формою № 1-ЗЕД, наведеною в додатку 1 до Порядку 552.

Таким чином, у разі переміщення суб’єктом господарювання товарів на територію
(з території) ВЕЗ «Крим» в рамках договорів, укладених між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ «Крим» та іншими суб’єктами господарювання, такі суб’єкти господарювання беруться на облік відповідними підрозділами митниць ДФС.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись суб’єкту господарювання, який перебуває на обліку в Донецькій та Луганській області, як особа, що здійснює операції з товарами, у разі необхідності внесення змін до картки обліку, а в роботі митниці встановлено простій?

Згідно із ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами.

Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється контролюючими органами шляхом присвоєння таким особам облікового номера. Обліковий номер особи є дійсним на всій митній території України. Подвійний облік осіб у різних контролюючих органах забороняється.
Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).

Розділом VI Порядку 552 визначено порядок внесення змін до облікових даних осіб, які здійснюють операції з товарами, зокрема у разі виникнення змін у даних про особу, яка здійснює операції з товарами, така особа (або її представник) звертається до відповідного підрозділу будь-якої митниці із заявою безпосередньо або засобами електронного зв’язку.

Заява подається, приймається та опрацьовується в такому самому порядку, як і при взятті на облік особи, яка здійснює операції з товарами.

У разі подання заяви в паперовому вигляді особа може подати електронну копію такої заяви без застосування електронного цифрового підпису.

При цьому у разі наявності змін у даних про особу, яка здійснює операції з товарами, обліковий номер особи не змінюється, крім випадків зміни коду за ЄДРПОУ чи для фізичних осіб - підприємців - реєстраційного номера облікової картки платника податків у випадках, передбачених законодавством.

Водночас у разі подання особою, яка здійснює операції з товарами, заяви про зміну коду за ЄДРПОУ чи для фізичних осіб - підприємців - реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідний підрозділ митниці не пізніше наступного робочого дня після прийняття заяви вносить такі зміни до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, та у день внесення таких змін інформує особу про зміну облікового номера шляхом видачі або направлення поштою витягу. У разі подання особою заяви про внесення змін до облікового номера особи засобами електронного зв’язку витяг також направляється засобами електронного зв’язку.

Таким чином, у означеному випадку для внесення змін до картки обліку, особа, яка здійснює операції з товарами, звертається до відповідного підрозділу будь-якої митниці із заявою безпосередньо або засобами електронного зв’язку.

Чи видає ДФС витяг про те, що суб’єкт господарювання не перебуває на обліку як особа, що здійснює операції з товарами, в контролюючому органі (або знятий з обліку в контролюючому органі) та в разі видачі до якого підрозділу ДФС потрібно звертатись?

Згідно зі ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється контролюючими органами шляхом присвоєння таким особам облікового номера.

 Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).

 Відповідно до п. 3 розд. І Порядку 552 облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться автоматизовано в реєстрі осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - Реєстр).

Реєстр ведеться централізовано ДФС у складі Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС (далі - ЄАІС), створеної відповідно до МКУ, а також у результаті взаємодії Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО).

Згідно з п. 2 розд. V Порядку 552 зняття з обліку особи, яка здійснює операції з товарами, здійснюється із одночасним анулюванням облікового номера в таких випадках:

1) прийняття особою рішення про припинення діяльності, пов’язаної зі здійсненням операцій з товарами;

2) державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи державної реєстрації припинення юридичної особи;

3) прийняття рішення про припинення юридичної особи чи припинення діяльності іншої особи, яка здійснює операції з товарами.

Про зняття з обліку та анулювання облікового номера особи, яка здійснює операції з товарами, вноситься запис до Реєстру із зазначенням причини анулювання (п. 5 розд.
V Порядку 552).

 Про факт зняття з обліку та анулювання облікового номера особи, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці письмово або засобами електронного зв’язку інформує таку особу або її правонаступників у триденний строк (п. 6 розд. V Порядку 552).

Відповідно до п. 1 розд. VІ Порядку 552 з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі:

дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові особи, яка здійснює операції з товарами, дати взяття на облік, облікового номера особи;
     інформацію про осіб, які зняті з обліку в митницях ДФС, із зазначенням дати зняття з обліку та анулювання облікового номера.

Пунктом 2 розд. VІ Порядку 552 визначено, що за запитом особи, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці надає протягом доби на безоплатній основі витяг. Запит подається особою до відповідного підрозділу будь-якої митниці в довільній формі та обов’язково має бути підписаний цією особою або її представником із зазначенням дати.

 У такому самому порядку надається витяг за запитом розпорядника майна, ліквідатора або голови комісії з припинення особи, яка здійснює операції з товарами.

Витяг дійсний до внесення змін до Реєстру щодо відомостей, які зазначені в цьому витягу.

За бажанням особи, яка здійснює операції з товарами, витяг може бути направлений відповідним підрозділом митниці на електронну адресу особи (п. 5 розд. VІ Порядку 552)

          Чи необхідно вносити зміни до картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, у разі зміни керівника, головного бухгалтера чи особи, уповноваженої на роботу з контролюючими органами?

Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку 552 у разі виникнення змін у даних про особу, яка здійснює операції з товарами, така особа (або її представник) звертається до відповідного підрозділу будь-якої митниці із заявою безпосередньо або засобами електронного зв’язку.

Заява подається, приймається та опрацьовується в такому самому порядку, як і при взятті на облік особи, яка здійснює операції з товарами.

 У разі подання заяви в паперовому вигляді особа може подати електронну копію такої заяви без застосування електронного цифрового підпису.

Платники запитували

Чи залежить оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу власної продукції тваринництва, від перебування у його власності (користуванні) земельної ділянки?

Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.

Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6
ст. 167 ПКУ.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1
ст. 167 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, незалежно від того на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка, а саме – на підставі права власності або у користуванні, оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання в оренду рухомого майна ФО ЮО (ФОП)?

Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розд. IV ПКУ (п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 глави 52 ЦКУ).

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцію.

Таким чином, договори оренди нерухомого (рухомого) майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.

Водночас, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживна річ (ст. 760 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ).

Отже, договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.  Таким чином, відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.

Враховуючи викладене вище, юридична особа (фізична особа – підприємець) – орендар при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю зобов’язана нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (15 % та/або 20%) та відобразити дану виплату у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «127».

Чи оподатковуються військовим збором компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?

Частиною 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачено гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок). Порядком визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю (п. 6 Порядку).

Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня
2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділ 10 розд. ХХ Перехідних положень ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку відповідно до Порядку, звільняється від оподаткування військовим збором.

Чи повинна подавати податкову декларацию про майновий стан та доходи новостворена ФОП за период від дати державної реєстрації до моменту подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування за ставками, встановленими для першої або другої групи?

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 (далі – податкова декларація).

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність.

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Отже, якщо новостворена фізична особа – підприємець перейшла на спрощену системи оподаткування у місяці або кварталі, в якому здійснена процедура державної реєстрації як суб’єкта господарювання, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Чи застосовується пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до житлової нерухомості, яка в реєстраційному посвідченні ФО – приватного нотаріуса зазначена як місце здійснення діяльності?

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI зі змінами та доповненнями пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Стаття 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами і доповненнями визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 3 глави 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 3425) нотаріус – це уповноважена державою ФО, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю.

Разом з тим, приватні нотаріуси вправі мати контору, укладати цивільно–правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках (ст. 24 глави 3 Закону № 3425).

За вчинення нотаріальних дій приватні нотаріуси справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (ст. 31 глави 3 Закону № 3425).

Зазначене вище зумовлює приватного нотаріуса за власний рахунок сплачувати заробітну плату персоналу, формувати страхову заставу, орендувати приміщення, здійснювати придбання обладнання та меблів тощо.

Таким чином, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не застосовується до житлової нерухомості, яка в реєстраційному посвідченні ФО – приватного нотаріуса зазначена як місце здійснення діяльності.

Чи може страхувальник (роботодавець) подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу?

Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Водночас повідомляємо, що Постанова № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.

Чи потрібно подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу у разі прийняття його на роботу за цивільно-правовою угодою?

Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.

Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися.

Інформація, що стосується Постанови № 413 розміщена на офіційному веб - порталі ДФС в банері «Податкові зміни – 2015» за адресою: sfs.gov.ua/bancryi/podatkovi-zmini-2015/ediniy-sotsialniy-vnesok/205161.html.

Про платіж за використання комп'ютерної програми

Державна фіскальна служба України у зв'язку з надходженням численних запитів платників податків про застосування положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з питань кваліфікації платежів за надання права на використання комп'ютерної програми для цілей оподаткування податком на прибуток, починаючи з 01 січня 2015 року, повідомляє таке.

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції, що набула чинності з 01.01.2015, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи.

Також не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), законів України 23 грудня 1993 року N 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон N 3792), "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", 23 березня 2000 року N 1587-III "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" (далі - Закон N 1587) та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Відповідно до ст. 435 ЦКУ первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Об'єктами авторського права є твори, зокрема, комп'ютерні програми. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори (пп. 2 п. 1 та п. 4 ст. 433 ЦКУ).

Автору твору належать особисті немайнові права (ст. 423 та ст. 438 ЦКУ) та майнові права інтелектуальної власності (ст. 440 ЦКУ).

Статтею 1107 ЦКУ визначені види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, які передбачають використання об'єкта права інтелектуальної власності, до яких, зокрема, належать ліцензія або ліцензійний договір.

Таким чином, права на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть передаватись за ліцензією або ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 1108 ЦКУ особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону (п. 3 ст. 1108 ЦКУ).

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Пунктом 9 ст. 1109 ЦКУ передбачено, що умови ліцензійного договору, які суперечать положенням ЦКУ, є нікчемними.

Враховуючи зазначене, висновок, чи підпадає з метою оподаткування той чи інший платіж за використання комп'ютерної програми під визначення роялті, може бути зроблений на підставі аналізу умов договору, а саме: чи обмежені умови використання такої програми за її функціональним призначенням та чи передбачають умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності права щодо продажу, оприлюднення окремих видів об'єктів права інтелектуальної власності.

Крім того, для цілей оподаткування слід враховувати фактичне використання придбаної комп'ютерної програми: за функціональним призначенням чи з іншою метою (для розробки на її базі інших програм, продажу іншому споживачу).

Так, якщо ж винагорода сплачується за користування копією комп'ютерної програми кінцевим користувачем за функціональним призначенням, то така винагорода не є роялті для цілей оподаткування.

Питання 1: Чи підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення для використання у власній господарській діяльності за функціональним призначенням з умовою обмеженого відтворення чи встановлення на робочі місця в обмеженій кількості копій?

Відповідь: У цьому випадку платіж за використання програмного забезпечення не визначається як роялті, оскільки використання комп'ютерної програми обмежено функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій для такого використання (використання "кінцевим споживачем").

Питання 2: Чи підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення, якщо згідно з ліцензійною угодою підприємству (покупцю) власник авторських прав (продавець) надав невиключне майнове право розмноження і розповсюдження примірників програмного забезпечення на певній території та протягом певного строку?

Відповідь: Оскільки отримання права користування об'єктом інтелектуальної власності (програмним забезпеченням) не передбачає передачі права інтелектуальної власності (авторського права) на цей об'єкт інтелектуальної власності (програмне забезпечення), то у цьому випадку передається право на використання твору (пп. 1 п. 1 ст. 440 ЦКУ), зокрема розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення.

Враховуючи те, що платнику надано право розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення, то такий платник не виступає кінцевим споживачем за функціональним призначенням такої програмної продукції, і платіж за її використання згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті.

Питання 3: Чи підпадає під визначення роялті платіж за надання права на використання бази даних за її функціональним призначенням відповідно до ліцензійного договору?

Відповідь: Згідно зі ст. 1 Закону N 3792 базою даних є сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Розмежування баз даних і комп'ютерних програм як об'єктів авторського права підтверджено статтями 420 і 433 ЦКУ, ст. 8 Закону N 3792, а також підтверджується назвою Закону N 1587, які визначають перелік об'єктів авторського права.

Відмінність комп'ютерних програм і баз даних обумовлюється також тим, що на ці об'єкти поширюються різні за своєю суттю режими правової охорони в межах авторського права.

На відміну від комп'ютерної програми, база даних у більшості випадків - це складений твір, який може включати як охороноздатні елементи (наприклад, авторські статті, коментарі, пошукову програму, які охороняються окремо як твори), так і не охороноздатні елементи (наприклад, нормативно-правові акти, новини). При цьому визначальною ознакою, на підставі якої надається правова охорона базі даних як окремому об'єкту авторського права, є творчий підбір і організація даних у базі даних, їх систематизація за конкретними критеріями.

Тобто існує відмінність між даними об'єктами авторського права - комп'ютерною програмою та базою даних.

Таким чином, норми абз. третього п. 14.1.225 Кодексу не застосовуються до платежів за надання прав на використання баз даних кінцевим споживачам на підставі ліцензійного договору.

Питання 4: Чи підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення (примірник), придбане через Інтернет для використання у власній господарській діяльності?

Відповідь: Платіж за програмне забезпечення (примірник), придбане для використання за функціональним призначенням, тобто для кінцевого споживання, незалежно у який спосіб воно було придбане (на матеріальних носіях чи в електронному вигляді через мережу Інтернет), не підпадає під визначення роялті.

Питання 5: Чи підпадає під визначення роялті платіж за придбані виключні майнові права на комп'ютерну програму?

Відповідь: Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключним правом вважається майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого Законом.

Тобто, відбувається передача виключних прав на той або інший об'єкт інтелектуальної власності з правом подальшого відчуження таких прав будь-яким способом, так само як і публікація/обнародування об'єкта.

Враховуючи вимоги пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і те, що у цьому разі умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності, платіж за придбані виключні майнові права на комп'ютерну програму не підпадає під визначення роялті.

Питання 6: Якщо визначення у Кодексі терміна "роялті" не співпадає з визначенням у міжнародному договорі про уникнення подвійного оподаткування, яке саме визначення застосовується при оподаткуванні доходів нерезидента відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу?

Відповідь: Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому, оскільки міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, то для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.

Питання 7: Якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухгалтерського обліку визнаються роялті і відповідно відносяться на витрати у періоді їх виникнення, а для цілей оподаткування податком на прибуток такі платежі не визнаються роялті, то чи повинне підприємство коригувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на різниці, встановлені пп. 140.5.5 - 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

Відповідь: Ні, не повинне.

Питання 8: Як оподатковуються ПДВ операції з постачання примірників об'єктів інтелектуальної власності, зокрема комп'ютерних програм?

Відповідь: Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення без можливості продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартість визначається як роялті та відповідно така операція не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу.

Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення з можливістю продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті та відповідно на таку операцію поширюватиметься режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 26 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Лист ДФСУ від 18.08.2015 р. N 30644/7/99-99-19-02-02-17

Прес-служба ДФС повідомляє

ДФС запроваджує новий електронний сервіс

З 25 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України запроваджує у тестовому режимі новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». З  1 вересня 2015 року сервіс буде запущено у штатному режимі.

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

 За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Детальніше з інформацією щодо роботи  сервісу можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/ .

Співробітники митниць ДФС попередили спроби вивезення майже 29,7 кг бурштину

Спроби контрабанди бурштину, на жаль, залишаються актуальною проблемою, з якою зіштовхуються працівники митниць Державної фіскальної служби. Але завдяки професіоналізму та досвіду співробітників митних постів злочинці не залишаються без покарання. Митниками вкотре попереджено декілька спроб вивезення «сонячного каміння» загальною вагою майже  29,7 кг.

Зокрема, під час проходження митного контролю автомобілем, який прибув до митного посту «Рава – Руська» Львівської митниці ДФС серед особистих речей водія було виявлено 3,3 кг обробленого каміння жовтого кольору (бурштину). За оцінками експертів вартість знахідки становить понад 950 тис. грн.

Ще одну партію бурштину, яку спробували вивезти через цей митний пост, також було знайдено в автомобілі. Під час проходження митного оформлення та огляду у салоні транспортного засобу митники знайшли прихованими 5,58 кг цього каміння.

За цими фактами Львівською митницею ДФС складено протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 та ст. 471   Митного кодексу України.

Крім того  бурштин намагаються вивезти з України на літаках.

Так, у зоні митного контролю митного поста «Бориспіль» Київської митниці ДФС під час проведення митного контролю серед особистих речей однієї з пасажирок було виявлено 20,8 кг бурштину у сировині. Таким чином, встановлено факт вивезення бурштину з України з використанням способу, що утруднював його виявлення.

За цим фактом Київською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МКУ.

Все каміння тимчасово вилучене, як безпосередній предмет порушень митних правил.   

Литовські митники допоможуть Україні з реформами

1 вересня 2015 року відбулася зустріч голови Державної фіскальної служби Романа Насірова з делегацією Митного департаменту при Міністерстві  фінансів Литовської Республіки. Її візит до відомства в рамках надання технічної допомоги українській митниці триватиме до кінця поточного тижня.

На зустрічі йшлося про заходи, що сприятимуть вирішенню низки актуальних питань, що стоять перед ДФС, зокрема в частині визначення митної вартості, повноцінного запровадження інституту уповноваженого економічного оператора. „Наша мета – не наздоганяти європейські країни, а шляхом постійного вдосконалення діяльності служби застрибнути на ту сходинку розвитку, де вони знаходяться зараз”, - підкреслив Роман Насіров.

Очікується, що співпраця з Литвою буде особливо плідною за напрямами боротьби з корупцією і приведення стандартів роботи української митниці до європейських, а також запровадження електронних сервісів. При цьому основним завданням у сфері протидії корупції українські фіскали вбачають максимальну електронізацію різних сервісів.

У свою чергу, заступник генерального директора Митного департаменту при Міністерстві фінансів Литовської  Республіки Альгіс Цибулскас запевнив, що литовська сторона прагне бути якомога більш корисною для українських колег, адже Україна за останні роки дуже змінилася і має всі шанси стати успішною європейською державою.

Роман Насіров привітав школярів та студентів з Днем знань

Нинішнє покоління учнів і студентів має стати прикладом працівників фіскальної служби, які повинні працювати в нашій країні. Таке переконання висловив Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, вітаючи з початком нового навчального року учнів Ліцею податкової та рекламної справи №21 та студентів Національного університету Державної податкової служби України.

„Для вас це період, коли ви повинні визначитися із фахом і вже думати про майбутнє, як дійсно дорослі люди. Я б дуже хотів, щоб багато хто з вас став фахівцем у податковій сфері”, -  звернувся керівник  відомства до старшокласників. Студентству ж повідомив, що деяких викладачів НУДПСУ знає по роботі і вони будуть кращими наставниками для молоді.

„Думаю, ви обрали дуже відповідальну правильну професію. Зі свого боку, хочу запевнити, що ми як Державна фіскальна служба підготуємо всі необхідні умови для того, щоб по закінченню навчання ми могли не просто створити для вас робочі місця, а й надалі разом забезпечувати гідне майбутнє для розвитку країни і надання службою належного сервісу для бізнесу, для платників податків”, - зазначив Роман Насіров.

ДФС: на Київський та Херсонський митницях не зафіксовано зростання митних оформлень

Державна фіскальна служба України проводить активну боротьбу з незаконним переміщенням товарів через митний кордон України. Так, протягом січня-липня поточного року митницями ДФС порушено понад 10 тис. справ за фактами порушення митних правил на загальну суму 779,17 млн. гривень.

Завдяки концентрації правоохоронної діяльності митниць на здійсненні пошукової роботи лише з травня по липень поточного року майже на 20% збільшилась кількість виявлених правопорушень порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому вартість предметів правопорушень у цих справах збільшилась більш ніж у 2,5 рази.

У 8 разів зросла порівняно з минулим роком і сума накладених митницями штрафів, яка склала майже 140 млн. гривень. Утричі збільшилась вартість конфіскованих предметів правопорушення, а сума накладених судами штрафів – у чотири рази.

Посилено на митниці й контроль за правильністю визначення митної вартості товарів. Фахівці ДФС оцінюють ризики при переміщенні товарів, що ввозяться за зовнішньоекономічними договорами з нерезидентами, зареєстрованими на «територіях з пільговим оподаткуванням», контролюють митну вартість товарів, які є предметами біржової торгівлі тощо.

Крім того, після випуску товарів у вільний обіг митницею проводяться додаткові заходи щодо перевірки автентичності поданих декларантом документів для підтвердження їх митної вартості під час здійснення митних формальностей. Для цього спрямовуються запити до митних органів іноземних держав по підприємствах.

ДФС наголошує, що необґрунтоване заниження митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснювалось на митниці, порівняно з митною вартістю ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснювалось по митній системі, згідно з ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС не допускається.

Водночас для уникнення махінацій з визначенням митної вартості товарів ДФС здійснює постійний контроль діяльності митниць.

Так, зокрема, з 21.07.2015 по 04.08.2015 було проведено перевірку щодо дотримання посадовими особами Херсонської митниці ДФС вимог чинного законодавства під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. За її результатами порушень митного законодавства не встановлено.

Стосовно перерозподілу товарообігу між Херсонською та Одеською митницями слід зазначити, що з червня поточного року в зоні діяльності Херсонської митниці здійснювали оформлення імпортних вантажів лише 7 суб'єктів ЗЕД з одеською реєстрацією, що свідчить про відсутність перерозподілу товарообігу між Херсонською та Одеською митницями.

Вони оформили 4,52 тис. тонн товарів загальною митною вартістю 55,9 млн. гривень та сплатили до Держбюджету 17,9 млн. гривень податків. При цьому 85% податків сплачено підприємством, яке здійснює імпорт товарів через Херсонську митницю з 2012 року.

Більше того, в серпні 2015 року вагові обсяги оподаткованого імпорту на Херсонський митниці ДФС зменшились в порівнянні з липнем на 36%  та на 23% в порівнянні з червнем 2015 року. (Серпень – 29,1 тис. тонн,  липень – 45,6 тис. тонн,  червень – 37,6 тис. тонн). В той же час середня митна вартість оподаткованого імпорту збільшилась в порівнянні з липнем  на 33%  та на 3% в порівнянні з червнем 2015 року (Серпень – 11,6 грн/кг, липень – 8,7 грн/кг,  червень – 11,2 грн/кг).

Щодо динаміки митних оформлень товарів Київською митницею ДФС, які надходять на митну територію України в контейнерах, то за період з травня по серпень 2015 року вона виглядає наступним чином: травень – 842 (841- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС), червень – 694 (688- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС), липень – 771 (745- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС) та за 27 днів серпня – 716 (692- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС), тобто зростання кількості таких митних оформлень не спостерігається.

Більш того, рівень митної вартості товарів, що надходили в контейнерах, зріс з 2,32$/кг в липні до 2,5$/кг у серпні, відповідно сума нарахованих митних платежів з контейнера збільшилась з 250,71 тис. гривень у липні до 259,2 тис. гривень у серпні.

Довідково:

Органи ДФС при перевірці митної вартості товарів керуються виключно Законами України та, відповідно до статті 9 Конституції України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою самостійно під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Кодексу.

Згідно з положеннями Митного кодексу України (статті 264) разом з митною декларацією митному органу подається мінімальний пакет документів для митного оформлення: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Митним кодексом, - декларація митної вартості. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснювався посадовими особами згідно з положеннями частини 1 та частини 2 статті 54 Митного кодексу України. Перевіряється числове значення заявленої митної вартості товарів та надані декларантом товаросупровідні документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість.

Відповідно до положень частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган ДФС визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається виключно у випадках, якщо встановлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів. Перелік таких випадків є виключний та визначений частиною шостою статті 54 Митного кодексу України.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до пункту 2 (а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту 2(b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Пунктом 3 статті 3 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачено що, «якщо митна вартість імпортованих товарів є контрактною вартістю подібних товарів при застосуванні цієї статті виявляється більш, ніж одна контрактна вартість подібних товарів, для визначення митної вартості імпортних товарів використовується найменша така вартість».

Динаміка митних оформлень товарів Київською митницею ДФС, які надходять на митну територію України в контейнерах, за період з травня по серпень 2015 року виглядає наступним чином: травень – 842 (841- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС), червень – 694 (688- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС), липень – 771 (745- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС) та 27 днів серпня – 716 (692- перетинали митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС), тобто зростання кількості таких митних оформлень не спостерігається. Більш того, в підтвердження факту здійснення посадовими особами митниці дієвого контролю правильності визначення митної вартості товарів інформуємо, що рівень митної вартості товарів, що надходили в контейнерах, зріс з 2,32$/кг в липні до 2,5$/кг у серпні, відповідно сума нарахованих митних платежів з контейнера збільшилась з 250,71тис.грн. у липні до 259,2 тис. грн. у серпні.

Державна фіскальна служба України проводить Посилено на митниці й контроль за правильністю визначення митної вартості товарів. Фахівці ДФС оцінюють ризики при переміщенні товарів, що ввозяться за зовнішньоекономічними договорами з нерезидентами, зареєстрованими на «територіях з пільговим оподаткуванням», контролюють митну вартість товарів, які є предметами біржової торгівлі тощо.

Крім того, після випуску товарів у вільний обіг митницею проводяться додаткові заходи щодо перевірки автентичності поданих декларантом документів для підтвердження їх митної вартості під час здійснення митних формальностей. Для цього спрямовуються запити до митних органів іноземних держав по підприємствах.

ДФС наголошує, що необґрунтоване заниження митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснювалось на митниці, порівняно з митною вартістю ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснювалось по митній системі, згідно з ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС не допускається.

Водночас для уникнення махінацій з визначенням митної вартості товарів ДФС здійснює постійний контроль діяльності митниць.

Податкова міліція виявила факт відмивання коштів на суму 765 млн. грн.

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу з обслуговування великих платників податків зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.209 та ч.3 ст.212 КК України щодо фізичних та посадових осіб комерційного банку.

Встановлено, що зазначені особи протягом 2012-2015 років здійснювали та сприяли зняттю готівкових коштів із рахунків підприємств з ознаками фіктивності через каси свого банку, розташовані у містах Дніпропетровську та Києві.

Кошти знімались нібито для здійснення операцій із закупівлі сільськогосподарської продукції. Загальна сума коштів, знятих з рахунків підприємств становила 765 млн. гривень.

Тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.

Через фіктивні операції підприємства з купівлі нафтопродуктів бюджет недоотримав 12 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції у Харківській області зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами.

Упродовж 2014-2015 років вказані особи, використовуючи реквізити і розрахункові рахунки підконтрольного підприємства з ознаками фіктивності, документально оформили ряд нікчемних операцій з купівлі-продажу нафтопродуктів.

Такі дії призвели до ухилення від сплати податків на суму 12 млн.гривень.

Слідчі дії тривають.

У Києві викрито фіктивні операції підприємства на суму 22 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції у м. Києві зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері торгівлі фруктами та овочами.

З’ясувалося, що посадовці підприємства впродовж 2013-2014 років здійснювали фінансово-господарські взаємовідносин з підприємствами, що мають ознаки фіктивності. Завдяки таким «паперовим» операціям порушники ухилились від сплати податків на суму 22 млн. гривень.

Слідчі дії тривають.

На Миколаївщині податкової міліцією встановлено факт несплати 13 млн. грн. податків

Співробітниками податкової міліції у Миколаївській області зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами підприємства яке здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

Вказані особи протягом  2012-2014 років за рахунок проведення фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами з ознаками фіктивності завищували валові витрати підприємства та податковий кредит з ПДВ. Завдяки цьому порушники не сплатили до бюджету  13 млн. грн.  податків.

Тривають слідчі дії.

За фіскальним чеком покупець може перевірити легальність касового апарату продавця

Державна фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.

Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

В ДФС обговорили перспективи та шляхи погашення найбільших заборгованостей перед бюджетом

На виконання доручення Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка щодо погашення суб’єктами господарювання заборгованостей перед бюджетом Державна фіскальна служба провела зустріч з великими платниками податків з метою обговорення перспектив та пошуку шляхів погашення найбільших заборгованостей до кінця 2015 року.

На зустрічі були присутні представники 26 підприємств, сума заборгованості яких перед бюджетом становить близько 20,7 млрд. грн. або більше третини від загальної суми боргу до бюджету.  Присутнім було запропоновано до кінця серпня надати помісячні фінплани компаній (до кінця 2015 року) з розшифровкою запланованих доходів та витрат, у т.ч. на сплату заборгованості перед бюджетом. Після отримання зазначених фінансових планів ДФС заплановано проведення індивідуальних зустрічей з кожним керівником з метою напрацювання шляхів виходу підприємств з кризової ситуації по несплаті податків.

Згідно діючого законодавства реструктуризовані суми (12 млрд. грн.) повинні бути забезпечені податковою заставою. Реструктуризація можлива тільки по тим компаніям, які здатні виплатити цей борг і мають тимчасову кризу ліквідності за умови сплати 36% річних по реструктуризованим сумам,  наявності чіткого графіку погашення платежів та накладенням податкової застави на активи відповідного платника податків до повного погашення боргів перед бюджетом. 

При цьому, механізм реструктуризації не повинен бути для неплатоспроможних підприємств інструментом відкладання у часі існуючих фінансових проблем, а в разі недотримання графіків сплати розстрочених сум боргу ДФС будуть невідкладно вживатись заходи по погашенню таких боргів за рахунок продажу майна підприємств.

Роман Насіров наголосив, що у вересні в рамках реформи податкової системи в Україні, очікується внесення змін до податкового законодавства та запропонував присутнім керівникам підприємств взяти активну участь у цьому процесі шляхом ініціювання перед Міністерством фінансів України пропозицій щодо необхідних змін до податкового законодавства, що сприятимуть підвищенню рівня сплати податків та ліквідації накопичених боргів.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

З початку року запорізькі платники поповнили держбюджет майже на 2 мільярди гривень

За січень-серпень поточного року платники податків у Запорізькій області направили 1,9 мільярда гривень до державної скарбниці, що на 650 мільйонів гривень більше, ніж за минулорічні показники (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі).

Найбільше платники сплатили податку на додану вартість – майже 680 мільйонів гривень, що на 176 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Податку на прибуток підприємств надійшло понад 355 мільйонів гривень, що на 132 мільйони гривень більше, ніж було сплачено минулого року.

Податку та збору на доходи фізичних осіб перераховано майже 630 мільйонів гривень, у тому числі податку на доходи фізосіб у вигляді процентів – 51 мільйон гривень.

Також платники Запорізького регіону сплатили понад 166 мільйонів гривень військового збору та 113,5 мільйона гривень рентної плати за користування надрами.

 - Варто відзначити, що за вказаний період до місцевих бюджетів запорізькі платники податків спрямували майже 2,5 мільярда гривень, що на 635 мільйонів гривень більше, ніж торік. Надійшло понад 1,2 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 193 мільйони гривень, - підкреслив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Фактичні надходження від плати за землю складають 416 мільйонів гривень.У порівнянні з минулорічними показниками відбулося зростання сплати на 82 мільйони гривень. Від суб'єктів малого і середнього підприємництва надходження з єдиного податку складають 265 мільйонів гривень, а це на понад 80 мільйонів гривень більше, ніж торік.

Акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло 227 мільйонів гривень.

Крім цього, до місцевих бюджетів перераховано майже 60 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води та майже 40 мільйонів – за користування надрами, що також перевищує рівень минулого року на 13,8% та 53,5%, відповідно. Надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, складають 15,3 мільйона гривень.

Запорізькі податківці до Дня підприємця відзначили сумлінних платників податків

У Запорізькій обласній державній адміністрації за участю керівництва Запорізької облдержадміністрації, Запорізької обласної ради, Запорізької міськради, Головного управління ДФС у Запорізькій області, представників бізнесу, громадськості і засобів масової інформації відбулися урочистості, присвячені Дню підприємця.

Відкриваючи захід, заступник голови – керівник апарату Запорізької облдержадміністрації Леонід Березинський привітав усіх підприємців Запорізького краю з їхнім професійним святом. Він висловив слова подяки за їхню сумлінну роботу, за забезпечення робочими місцями населення, наголосив на подальшій спільній роботі в умовах реформування та змін ринку збуту, запевнивши при цьому у всебічній підтримці з боку обласної влади.

Понад 4 мільярди гривень до бюджетів усіх рівнів – з таким внеском представники запорізького підприємництва відзначають своє професійне свято. На цьому наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Відмітивши вагомий внесок запорізького бізнесу в соціально-економічний розвиток регіону, керівник фіскальної служби області підкреслив, що тільки за останні 8 місяців запорізький бізнес сплатив до бюджетів усіх рівнів на 1,3 мільярда гривень більше торішніх показників.

У своєму виступі Олексій Кавилін відзначив, що за останній час підприємництво відіграє важливу роль у формуванні нового ладу держави. Сьогодні середній і малий бізнес – це двигуни зростання економіки України.

– Наша країна знаходиться на порозі реформування податкової системи. Підприємці чекають корінних змін у податковому законодавстві, український бізнес вимагає цих законодавчих змін. При цьому позиція Державної фіскальної служби незмінна – служба повинна відповідати інтересам бізнесу, а взаємодія з платниками податків завжди будуватиметься на принципах відкритості, передбачуваності і законності, – зазначив Олексій Кавилін.

За сумлінне виконання податкових зобов'язань перед державою, високу податкову культуру і зміцнення позитивного іміджу українського підприємництва Олексій Кавилін нагородив Подяками Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області підприємців – фізичних осіб: Григорія Бондаренка, Юлія Ковальова, Романа Одуд, а також керівників запорізьких підприємств Сергія Мороза і Юрія Єфанова.

Під час заходу відзнаки, подяки та почесні грамоти представникам бізнесу вручили заступник голови Запорізької облдержадміністрації Леонід Березинський, перший заступник голови Запорізької обласної ради Світлана Абдурахманова, заступник Запорізького міського голови Валерій Еделєв, президент Запорізької торгово-промислової палати Володимир Шамілов, віце-президент Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал" Олександр Головко.

Наприкінці урочистостей представники бізнесу висловили свої думки щодо подальшого розвитку запорізького підприємництва, взаємодії із органами виконавчої влади, налаштованість до реформ, у тому числі, у податковій системі та привітали своїх колег із Днем підприємця.

Запорізькі оперативники перекрили канал постачання контрабандних цигарок більші ніж на 1,5 мільйона гривень

Співробітники оперативного управління області при проведенні заходів у рамках операцій "Рубіж-2015" та "Акциз-2015" встановили та перекрили канал надходження на територію Запорізької області тютюнових виробів іноземного виробництва. Цигарки ввезли на територію України поза митним контролем з території Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Під час обшуку та огляду складських та інших приміщень у місцях зберігання та реалізації тютюнових виробів виявлено та вилучено цигарки імпортного виробництва без марок акцизного податку України встановленого зразка.

Всього у власників було понад 83 тис. пачок таких торгових марок: "Кіss", "Richman", "Hatamen", "Mmiles", "Compliment", "D&B", "Монте Карло", "Бонд" та інших. Загальна сума контрабандних цигарок склала понад 1,6 млн. гривень.

Наразі проводиться подальша перевірка з встановлення постачальників тютюнової продукції контрабандного походження.

Запорізька громадськість зустрілась з керівництвом фіскальної служби та митниці області

Днями відбулось чергове засідання громадської ради при Головному управлінні Державної фіскальної служби у Запорізькій області, на якому були присутні начальник ГУ ДФС області Олексій Кавилін та в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Олег Суршко.

У своєму виступі очільник фіскального відомства загострив увагу на реформуванні податкової системи в Україні.

– Що стосується реформування фіскальної служби, то наразі проводиться інституційна реформа. Державна фіскальна служба України працює над зміною організаційної структури. Основна позиція ДФС: Служба повинна відповідати інтересам бізнесу – перейти від з бюрократичного відомства – у функціональну, сервісну службу для бізнесу і громадськості, – наголосив Олексій Кавилін.

Також він зазначив, що важливим напрямком роботи залишається боротьба з корупцією. З початку року надійшло більше двох десятків звернень від громадян стосовно порушень з боку працівників органів ДФС.

Продовжуючи тему реформування, в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Олег Суршко порушив питання кадрової політики. Він наголосив на важливості "омолодження" кадрів, як одного з інструментів боротьби з корупцією. Також головний митник області закликав запорізьких підприємців до активної співпраці задля покращення економічної атмосфери у регіоні.

Крім того, члени Громадської ради з фахівцями фіскальної служби обговорили ряд актуальних питань щодо виконання Закону України "Про очищення влади", електронного адміністрування ПДВ, кадрових питань та інших аспектів.

Олексій Кавилін привітав вихованців Запорізького інтернату з Днем знань

Дзвінкий та голосистий Перший дзвоник сповістив усю шкільну спільноту про те, що галасливе літечко минуло, а попереду – зошити, щоденники, лінійки, вправи та приклади, лабораторні та домашні завдання. Але це буде потім, після веселого Дня знань з піснями, віршами і квітами для дбайливих вчителів. Саме цю святкову атмосферу з учнями Запорізької спеціальної школи-інтернату №2 розділив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Вітаючи підшефних, начальник фіскального відомства області побажав успіхів у новому навчальному році.

– Я бажаю вам сил і терпіння, цікавих уроків, натхненної праці. Тут ви знайдете справжніх друзів, які завжди подадуть руку допомоги. Я щиро вітаю вас з цим важливим моментом у вашому житті і зичу вам отримувати задоволення від самого процесу навчання, – наголосив Олексій Кавилін.

За доброю традицією представники ГУ ДФС у Запорізькій області приїхали до навчального закладу з подарунками, які знадобляться учням у спорті і у вільний від занять час.

Святкова лінійка завершилася на позитивній ноті, у школярів попереду цікавий навчальний рік і чимало нових перемог та свят, які вони з радістю знову розділять із шефами.

Запорізькі податкові міліціонери виявили підприємство, яке ухилилось від оподаткування на понад 3 млн. грн.

Посадовці одного із запорізьких підприємств займались оптовою торгівлею машинами й устаткуванням. Аби ухилитись від сплати податків, службові особи проводили безтоварні операції з постачання товарів, які фактично не здійснювались та не виконувались. Загальна сума несплачених податків склала 3,1 млн. гривень.

За фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України.

За минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 3 кримінальним правопорушенням, у т.ч. 2 – за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України), 1 – за незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів (ст.204 КК України).

Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму понад 220 тис. гривень.

Із мелітопольського магазину податківці вилучили алкогольні напої на 10 тисяч гривень

Днями під час проведення операції "Акциз-2015" оперативні працівники підрозділу податкової міліції Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області встановили факт незаконного продажу алкогольних напоїв в одному з магазинів м. Мелітополя.

За результатами перевірки описано та вилучено алкогольних напоїв на суму майже 10 тисяч гривень. На теперішній час проводяться заходи зі встановлення особи, яка займалась незаконною реалізацією алкогольних напоїв.

Окрім цього, з метою поліпшення ефективності заходів щодо протидії незаконному виготовленню та обігу підакцизних товарів, у тому числі, паливно-мастильних матеріалів й скрапленого газу, Мелітопольська ОДПІ просить звертатися громадян до інспекції, якщо ними були помічені або виявленні факти незаконного діяння.

Запорізькі податківці вилучили за незаконний продаж скраплений газ на суму 150 тисяч гривень

Нещодавно у ході операції "Нафтопродукт-2015" співробітниками підрозділу податкової міліції Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в смт. Михайлівка виявлено автогазозаправну станцію, власники якої продавали скраплений газ без спеціальних документів.

За результатами перевірки податківцями складений протокол за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно власника та вилучено скраплений газ в кількості 15 тисяч літрів на суму 150 тисяч гривень.

Справу направлено до суду.

Нагадаємо, що операцію "Нафтопродукт-2015" розпочато у травні цього року для запобігання протидії незаконному виготовленню та обігу паливно-мастильних матеріалів, скрапленого газу, посилення державного контролю у цій сфері і збільшення надходжень акцизного податку до бюджету.




Новости Бердянска
сегодня, 14 марта, четверг

Все новости Бердянска