Информация от Бердянской налоговой инспекции на 9 сентября

09.09.2015 · 09:18 · Просмотров - 955

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 9 сентября

Бердянська ОДПІ повідомляє

Понад 200 млн. грн. єдиного соціального внеску надійшло від бердянських платників

З початку 2015 року бердянські платники сплатили 206,8 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З них 186,1 млн.грн. сплатили платники міста, 20,7 млн.грн. сплатили платники Бердянського району. Наразі, у серпні 2015 року надійшло понад 23 млн.грн. єдиного соцвнеску, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати.

Бердянські платники сплатили понад 22 млн.грн. єдиного податку

З початку  року бердянські платники єдиного податку наповнили місцевий бюджет на 22,4 млн.грн. З них 4,5 млн.грн. сплатили юридичні особи, 13,5 млн.грн. – фізичні особи - підприємці. Платники четвертої  групи, до якої відносяться сільськогосподарські товаровиробники, за вісім місяців поточного року сплатили 4,4 млн. гривень. У порівнянні з минулим роком надходження від платників єдиного податку зросли на 7,2 млн.грн. або на 46%, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Вилучено з незаконного продажу алкогольних напоїв на суму  понад 23 тис.грн.

Минулого тижня співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ ГУ ДФС Запорізької області встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, мешканцем м. Бердянська,  без наявності відповідних документів та відповідної ліцензії В результаті перевірки вилучено алкогольні напої на суму 24,3 тис. гривень.        

Новини законодавства

Затверджено новий Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів

Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 01 вересня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, яким затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок). Відповідно попередній наказ із зазначених питань від 22.10.2013 № 609 визнано таким, що втратив чинність.

Так, у документі наведено алгоритм і приклади заповнення поля «Призначення платежу» розрахункового документу при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів.

Також, зокрема, Порядком визначено, що при заповненні полів розрахункового документу не допускаються пропуски (пробіли) між словами і службовими знаками. Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.

Що пропонує Мінфін у реформі ЄСВ і ПДФО

Міністр фінансів на Національній раді реформ 3 вересня 2015 року Презентував проект Податкової реформи. Тези виступу міністра виклав сайт Мінфіну.

За результатами ретельного аналізу дійшли висновку, що найкраще для забезпечення ефективності, справедливості та стабільності податкової системи України є не так низькі ставки податків, як лінійна модель податкової системи, що полягає в установленні «плоских» ставок — 20% ПДФО, 20% ПДВ, 20% ЄСВ і 20% із податку на прибуток.

Перехідний період для об’єднання ЄСВ і ПДФО буде до 2018 року.

Протягом цього перехідного періоду пропонується:

  • установити ставки ПДФО та ЄСВ на рівні 20%;
  • ліквідувати сплату ЄСВ із працівника, що має значно полегшити адміністрування податку;
  • запровадити єдину податкову звітність із ПДФО та ЄСВ уже починаючи із 2016 року.

Завдяки таким діям можна буде підготуватися до подальшого об’єднання цих двох податків зі зниженням їх сукупної ставки до 20%.

Незважаючи на те, що на перехідному етапі пропонується запровадити єдину ставку ПДФО на рівні 20% (хоча наразі в нас діє дві ставки — 15% та 20%), причин говорити про підвищення оподаткування доходів громадян немає.

Адже, по-перше, водночас ліквідується сплата 3,6% ЄСВ. А по-друге, задля зниження податкового навантаження на найменш захищені верстви населення пропонується взагалі не оподатковувати 1 рівень мінімальної зарплати, що станом на 1 січня 2016 року становитиме 1378 гривень. Із урахуванням цих двох змін реального підвищення оподаткування зарплат не відбудеться. Навпаки — більшість наших громадян суттєво менше платитимуть.

Наприклад. Працівник, який отримує 4000 гривень зарплати «брутто», за чинної системи отримував на руки 3216 гривень, а за нової системи буде отримувати на 200 гривень більше — тобто 3416 гривень.

Скільки груп платників єдиного податку буде в податковій реформі

Пропонується й надалі підтримувати малих підприємців і самозайнятих осіб через спрощену систему оподаткування мікро- та малих підприємців, що працюють на групі 1 єдиного податку.

Також пропонується:

  • збільшити поріг для тих, хто працює на групі 2, — із 1,5 млн грн до 2 млн грн — і дозволити їм вести бізнес без будь-якого обліку;
  • дозволити працювати на групі 2 (та загалом на єдиній системі) лише фізичним особам;
  • об’єднати групу 3 спрощенців із групою 2 (у новій системі це буде група «Б»);
  • установити межу для роботи в групі «Б» на рівні 2 млн грн обороту на рік;
  • змінити систему оподаткування в групі «Б». Зокрема, пропонується запровадити коефіцієнти, на які зменшуватиметься оборот підприємства, для нарахування податків (коефіцієнт 0,8 протягом першого року);
  • зменшити поріг для роботи на групі 4 (чи в новій системі — на групі «В») для платників фіксованого сільгоспподатку також на рівні обороту в 2 млн грн на рік. Таке зниження торкнеться лише 15% від платників ФСП або лише 6,5 тис. невеликих сільгосппідприємств із загальної кількості 41,6 тис.

Нова система дозволить значно зменшити оподаткування для тих підприємців, хто заробляє незначні кошти.

Майбутня податкова реформа: що із податком на прибуток і ПДВ

Стосовно податку на прибуток

Забезпечення ставки цього податку на одному рівні зі ставкою ПДФО 20% дозволить зменшити можливості для маніпуляцій ставками податків.

Більшість підприємців задоволена минулорічними змінами щодо нарахування цього податку, що дозволили значно зблизити податковий і бухгалтерський облік та запровадити спрощений облік цього податку для підприємств із  річним оборотом до 20 млн грн, що становить 95% усіх українських підприємств.

Тому Мінфін пропонує залишити «класичну» модель обкладення цим податком, водночас забезпечивши подальше її спрощення. Також для створення додаткового стимулу інвестицій пропонується запровадити вже з 2016 року механізм «інвестиційного податкового кредиту». Цей механізм означає, що якщо підприємству нараховано податок на прибуток, скажімо, на 100 гривень, то частину цієї суми він може списати на інвестиції, здійснені в нове виробництво чи обладнання (не ремонт, а саме нові капітальні інвестиції).

Стосовно ПДВ

Задля дійсно справедливого податкового навантаження в питанні ПДВ пропонується ліквідувати всі наявні пільги по сплаті ПДВ, які викривляють конкурентне середовище в Україні. Натомість за наявності нагальної потреби замінити податкові пільги наданням прозорої прямої бюджетної підтримки.

Роз’яснення податкового законодавства

15 вересня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з 4 кварталу 2015 року

Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену з 4 кварталу 2015 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Останній день подання такої заяви - 15 вересня 2015 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

18 вересня 2015 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 4 кварталу 2015 року.

Підприємці ІІ та ІІІ групи єдиного податку повинні постійно контролювати обсяг своїх доходів

У разі перевищення платниками єдиного податку II та III групи в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн. обов’язковим стає застосування РРО

Повідомляємо, що таким платникам єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) необхідно врахувати цю інформацію, оскільки вже з 1 жовтня 2015 року вони зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків

Водночас, платники єдиного податку ІІ групи (фізичні особи-підприємці) у разі перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО. 

До початку роботи працівника необхідно подати до органу ДФС повідомлення про прийняття його на роботу

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна  подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, уноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.

Щодо особливостей оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо особливостей оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Лист ДФС України від 26.08.2015 № 31684/7/99-99-15-02-02-17 «Щодо особливостей оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/212416.html).

Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника

У рамках системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА  (далі – електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.

Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 2001.6. статті 2001 Податкового кодексу України у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі – зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у такому звітному періоді (п. 200¹.5 ст.200 Податкового кодексу України).

Виплата дивідендів підприємствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

У разі якщо за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році та попередніх роках господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, наступного за звітним, не приймалося рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, то такі товариства зобов’язані сплатити до державного бюджету частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установлених на відповідний рік, але не менше 30%, до 1 липня року, що настає за звітним.

При цьому на суму несвоєчасно сплачених коштів передбачено нарахування органами державної фіскальної служби пені.

При спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, нараховують на таку частину і вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України.

Зазначена норма роз’яснена листом Державної фіскальної служби України від 26.08.2015 р. № 31684/7/99-99-15-02-02-17.

Оприлюднено проект Порядку контролю за досягненням граничного обсягу доходу фізособами-платниками єдиного податку для застосування РРО

 На офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України».

Порядок розроблено згідно із прийнятим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII із метою визначення єдиного механізму здійснення органами доходів і зборів заходів із метою контролю за досягненням фізособами- платниками єдиного податку груп 2 і 3 обсягу доходу понад 1 млн грн.

Пп. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу встановлено, що РРО не застосовуються платниками єдиного податку груп 1, 2, 3 (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається із першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платником єдиного податку.

Проект Порядку розміщено на web-сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Діяльність» - «Регуляторна політика» - «Проекти регуляторних актів» - «2015».

Податкову звітність поштою можна подавати на п'ять днів довше

Платники податків, які звітують по пошті, тепер можуть подавати звітність не пізніше, ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. Відповідні зміни, передбачені Законом про зниження податкового тиску від 17.07.2015 р. № 655-VIII, набрали чинності з 1 вересня 2015 року.

Ще одна зміна стосується подання в довільній формі доповнення до декларації, яка на думку платника податку збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору. В п. 46.4 ПКУ додані уточнення про те, що платник податків, для якого Податковим кодексом встановлено обов'язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронному вигляді.

ЄСВ при виплатах працівникам профспілок

Якщо профспілкова організація здійснює виплати незвільненим головам профспілкових організацій та іншим особам, які займають виборні профспілкові посади, тобто не перебувають у трудових відносинах з підприємством (є позаштатними), ЄСВ на зазначені виплати не нараховується і не утримується.

При цьому якщо профспілкова організація сплачує своїм працівникам заробітну плату або здійснює виплату фізичним особам винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, така організація нараховує та утримує ЄСВ на загальних підставах.

Про це фахівці ГФСУ повідомили в листі від 12.08.2015 р. № 17042/6/99-99-17-03-03-15.

Чи може громадська організація здійснювати підприємницьку діяльність?

У листі від 10.08.2015 р. № 16782/6/99-99-19-02-02-15 податківці відзначили, що громадська організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Тим не менш такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами громадської організації і повинен бути спрямований виключно на досягнення мети громадської організації.

Якщо непідприємницька організація є громадським об'єднанням, створеним з урахуванням вимог Закону № 4572, така організація може скористатися правом для отримання статусу неприбуткової організації згідно з положеннями пп. 133.1.1 ПКУ за умови, що метою її діяльності не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Національний банк пом'якшив ряд валютних обмежень

Регулятор послабив частина адміністративних обмежень, введених в першій половині цього року для стабілізації валютного ринку. Ці кроки з лібералізації валютного регулювання закріплені в постановах від 03.09.2015 р. № 581 та № 582.

Національний банк збільшив обсяг видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах з рахунків клієнтів банків з 15 000 до 20 000 грн. в добу. Послаблення спрямоване на відновлення довіри до банківської системи і притоку валютних депозитів.

Регулятор дозволив при купівлі клієнтами банків іноземної валюти не враховувати залишки коштів на їх рахунках у валюті 3-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів. Це дозволить клієнтам, що мають на рахунках залишки неконвертованих валют, купувати іноземну валюту.

Уточнено вимога щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті. Відтепер вимога не буде поширюватися на кошти, що повернені за ініціативою іноземного банку в дводенний строк.

Також регулятор скасував вимогу щодо обов'язкового подання у пакеті документів для купівлі/переказу іноземної валюти довідки з Державної фіскальної служби, що засвідчує відсутність заборгованості по сплаті податків для компаній. Це полегшить роботу компаній-імпортерів.

Разом з тим, Національний банк продовжує роботу, спрямовану на запобігання непродуктивного відтоку капіталу з країни. Зокрема, вводиться заборона на купівлю валюти для розрахунків за імпорт продукції, митне оформлення якої було здійснено до 1 січня 2014 року. Це стосується випадків заміни боржника та/або кредитора в зобов'язанні за зовнішньоекономічним контрактом. Відтепер компанії-резиденти повинні будуть виконувати такі зобов'язання за рахунок власних коштів в іноземній валюті. Вимога не поширюється на життєво необхідні товари.

Крім того, незмінними залишилися вимоги щодо 90-денного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями та обов'язкового продажу на міжбанку 75 % надходжень валютної виручки на користь резидентів. Такий продаж здійснюється без доручення клієнта і виключно на наступний день після зарахування коштів на розподільчий рахунок.

Зміни набирають чинності 4 вересня і діють до 4 грудня 2015 року включно.

Податківці повторно оприлюднили проект декларації з податку на прибуток

ДФСУ повторно оприлюднила доопрацьований проект наказу Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Так, проектом передбачено:

  • уніфікація форм податкової звітності з податку на прибуток підприємств – замість п'яти окремих декларацій – одна;
  • скорочення кількості додатків до декларації – з 14 до 9;
  • проста і логічна структура декларації, яка дозволить платнику визначати свої податкові зобов'язання з мінімальними витратами часу;
  • наявність додатка РІ (різниці), в якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат, передбачені Кодексом з посиланням на відповідні норми;
  • можливість надання платниками інформації про контрольованих операціях у межах трансфертного ціноутворення за скороченою формою.

Зауваження та пропозиції до проекту можна надсилати в ДФСУ і ДРСУ протягом одного місяця.

Казначейство буде оприлюднювати звіти про рух коштів в СЕА ПДВ

З 1 вересня поточного року Казначейство вводить нові форми звітів щодо функціонування СЕА ПДВ, а саме:

– Інформація про надходження коштів на рахунки в СЕА ПДВ та списання сум ПДВ з них до бюджету і на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників;

– Інформація про перерахування з рахунків у СЕА ПДВ сум ПДВ до бюджету.

Зазначені звіти щодня будуть оприлюднюватися на веб-сайті Казначейства в рубриці «Податок на додану вартість».

Мета такого кроку – підвищення прозорості, передбачуваності функціонування СЕА ПДВ та довіри до фінансової системи України.

За яких умов малому підприємству можуть скасувати штрафні санкції?

ДФС у підкатегорії 138.01 «ЗІР» надала відповідь на запитання: за яких умов платнику податків скасовуються нараховані штрафні санкції?

Контролери нагадали: до 31 грудня 2016 року включно платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік становив менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення у визначені ПКУ строки, скасовуються протягом 10 днів із дня сплати такого податкового зобов’язання в порядку, установленому Мінфіном.

Зазначена норма не застосовується в разі повторного протягом року визначення податківцями суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку чи збору. Водночас у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

ДФС про новації в проведенні документальних перевірок

Державна фіскальна служба України у зв’язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII надала деякі роз’яснення щодо проведення документальних перевірок.

Зокрема, податківці звернули увагу на таке:

1) із 1 вересня 2015 року за результатами перевірок у зв'язку з наявністю кримінального провадження щодо кримінального правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків запроваджується загальний порядок і строки прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачені п. 86.8 ПКУ. Водночас такий загальний порядок застосовується за результатами перевірок, які здійснюються в межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих після набрання чинності Законом № 655. Щодо перевірок, які проводяться (проводились) у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом № 655, у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок (незалежно від часу їх проведення) приймаються протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили;

2) оскільки Законом № 655 не внесено зміни до Митного кодексу України (далі — МКУ),  податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, призначених відповідно до кримінального процесуального закону, приймаються з урахуванням ч. 13 ст. 354 МКУ;

3) із моменту набрання чинності Законом № 655 не відповідатиме вимогам законодавства врахування під час здійснення перевірок платників податків висновків актів перевірок суб’єктів господарювання, за результатами яких не приймалися податкові повідомлення-рішення, у тому числі — складених до набрання чинності Законом № 655;

4) п.58.1 ПКУ доповнено новою нормою щодо надсилання (вручення) платнику податків податкових повідомлень-рішень у випадках, якщо за результатами перевірки контролюючим органом установлено факт заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої в податковій декларації чи суми податкового кредиту, заявленої в податковій декларації з податку на додану вартість, окрім випадків, коли зазначене заниження чи завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Із метою забезпечення виконання зазначеної норми ДФС України вживаються заходи щодо розробки нової форми податкового повідомлення-рішення;

5) посилено вимоги щодо складання наказу про проведення перевірки. Зокрема, такий наказ додатково до інформації, наведеної в Методичних рекомендаціях щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 р.№ 22, повинен містити інформацію щодо періоду діяльності, який буде перевірятися;

6)  ст. 79 ПКУ доповнено новим п. 79.5, згідно з яким за наявності письмового звернення платника податків замість невиїзної документальної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка. У разі зміни виду документальної перевірки (із невиїзної на виїзну) необхідно забезпечити дотримання порядку організації й умов допуску до проведення виїзної документальної перевірки, установлених ст.ст. 77, 78 та 81 ПКУ, зокрема, оформлення й надання (пред'явлення) платнику податків відповідних документів для проведення документальної виїзної перевірки.

Відповідні роз’яснення наведені в листі від 28.08.2015 р. № 32067/7/99-99-22-04-02-17.

Понижуючий коефіцієнт не застосовується, якщо здійснюється донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску

ДФС у листі від 20.08.2015р. №31041/7/99-99-17-03-20 надала деякі роз’яснення щодо застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.   

Із посиланням на чинне законодавство податківці зазначили: у разі якщо роботодавцем виконуються водночас усі умови, передбачені п. 95 р.  VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі —Закон № 2464), у тому числі — у разі нарахування заробітної плати за попередні періоди, такий роботодавець може скористатися правом щодо застосування коефіцієнта до розміру єдиного внеску.

Якщо ж роботодавцем виконані одночасно всі умови п. 9р.  VIII Закону № 2464, але хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум ЄСВ до розміру мінімальної заробітної плати (винятком є лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами), коефіцієнт страхувальником не застосовується.

Також контролери зауважили: оскільки обчислення ЄСВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських й інших документів, законодавством не передбачено перерахунок ЄСВ за минулий період із метою застосування коефіцієнта.

Платники ПДВ мають використовувати витяги з Реєстру платників ПДВ

Податківці зазначили: пп. 2 п. 2 наказу Міндоходів «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 16.01.2014 р. № 26 на перехідний період було встановлено, що свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ можуть застосовуватись як витяги з Реєстру платників ПДВ до внесення змін до такого Реєстру чи отримання витягу з такого Реєстру, а також виникнення змін у даних про платників ПДВ. Зазначений наказ утратив чинність 19.11.2014 р. у зв’язку із набранням чинності наказом Мінфіну «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 14.11.2014 р. № 1130.

Отже, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ як витяги з Реєстру могли застосовуватися до 19.11.2014 р. Нині в разі, якщо законодавством передбачено надання платником витягу з Реєстру чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватися чинний витяг із Реєстру.

Застосування понижуючого коефіцієнта

Чи застосовується понижуючий коефіцієнт до додаткової бази нарахування єдиного внеску із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати?

Згідно з п. 95 розділу VIII Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ) по 31.12.2015 р. при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 цього Закону для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

  • база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилася на 20 і більше відсотків порівняно з середньо-місячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу;
  • після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 р.;
  • кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 р.

Водночас відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Також відповідно до частини шостої цієї статті у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Таким чином, за умови, що у разі якщо хоча б щодо однієї застрахованої особи здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (винятком є лікарняні, відпускні та допомога по вагітності та пологах), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Нарахування єдиного внеску еа заробітну плату працівника-інваліда

Як розраховується розмір єдиного внеску на заробітну плату працівника-інваліда, який працює у фізичної особи — підприємця, за умови отримання ним заробітної плати у розмірі, меншому за мінімальний?

Частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ платники єдиного внеску — роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон про оплату праці), залежно від визначеного класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника єдиного внеску, з урахуванням видів його економічної діяльності (від 36,76 до 49,7%).

Якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується роботодавцями як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно з частиною 13 ст. 8 Закону про ЄСВ ставку єдиного внеску у розмірі 8,41% визначеної бази нарахування для працюючих інвалідів встановлено лише для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.

Зазначена пільга не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів. Тобто фізичні особи — підприємці нараховують єдиний внесок на заробітну плату працівника-інваліда у розмірі, встановленому залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого його віднесено (від 36,76 до 49,7%).

Для платників, зазначених, зокрема, у п. 2 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, єдиний внесок встановлюється у розмірі 3,6% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, для найманого працівника-інваліда, який працює у фізичної особи — підприємця, де загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника (від 36,76 до 49,7%). При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу) у розмірі 3,6%.

Вартість путівки є базою нарахування єдиного внеску

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість санаторних путівок, що надаються підприємством безкоштовно своїм працівникам?

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №  5.

Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 цієї Інструкції визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Отже, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

Перерахунок єдиного внеску

Чи мають право роботодавці здійснити перерахунок єдиного внеску за попередній звітний період з метою застосування понижуючого коефіцієнта?

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону про ЄСВ обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

При цьому якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, в якому було здійснено нарахування (пп. 3 п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449).

Отже, оскільки обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, законодавством не передбачено перерахунок єдиного внеску за минулий період з метою застосування понижуючого коефіцієнта.

До бази нарахування включаються доходи за декілька місяців

У якому місяці з метою застосування понижуючого коефіцієнта до бази нарахування єдиного внеску включається сума доходу, нарахована у звітному місяці за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами) та майбутні (відпускні, допомога по вагітності та пологах) періоди?

З метою дотримання умов, що надають право роботодавцям на застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску та при його розрахунку, страхувальники використовують інформацію, зазначену ними у звітності, яка подається згідно  з вимогами Закону про ЄСВ.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску формується на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок.

Так, у табл. 6 додатка 4 до Порядку № 435 персоніфіковано по кожному працівнику відображається сума нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.

Нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).

На одну застраховану особу допускається декілька записів у табл. 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо, зокрема, протягом одного звітного періоду застрахованій особі нарахування здійснюються за поточні та майбутні (відпускні, допомога по вагітності та пологах), за минулі періоди (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами).

Таким чином, з метою застосування понижуючого коефіцієнта до бази нарахування єдиного внеску включаються доходи, нараховані працівникам за декілька місяців (зокрема, відпустка, лікарняний, допомога по вагітності та пологах), у звітному місяці, в якому їх було нараховано.

Застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску

Як застосовується максимальна величина при обчисленні єдиного внеску у разі нарахування найманому працівнику у звітному місяці заробітної плати і відпускних, у тому числі перехідних, або допомоги по вагітності та пологах, сукупний розмір яких перевищує 17 прожиткових мінімумів?

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ.

Згідно з пп. 2 п. 3 розділу IV Інструкції № 449 при визначенні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску виплати враховуються в такій послідовності:

  • сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;
  • сума винагороди за цивільно-правовими договорами;
  • сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, сума допомоги по вагітності та пологах.

При цьому розмір єдиного внеску застосовується окремо для кожного виду виплат відповідної категорії платників.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Таким чином, єдиний внесок за базовий період (календарний місяць) нараховується насамперед на суму заробітної плати найманого працівника, а потім на різницю в межах граничної величини застосовується розмір єдиного внес-ку на суму допомогипо вагітності та пологах. Якщо сума нарахованої заробітної плати за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, то єдиний внесок нараховується на суму заробітної плати в межах граничної величини бази нарахування єдиного внеску, а на суму допомоги по вагітності та пологах у такому випадку єдиний внесок не нараховується.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Платники запитували

Яким чином буде визначатися кількість порушень у сфері застосування РРО або регулювання обігу готівки, а саме: за кількістю фактично проведених перевірок або за кількістю фактично встановлених порушень під час однієї перевірки?

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

     вчинене вперше - 1 гривня;

     за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

     Зазначена норма Закону встановлює види порушень, які можуть повторюватись тривалий період роботи суб’єкта господарювання, тобто можуть бути однотипними.

     Оскільки продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.

     Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції: за порушення, вчинене вперше - 1 грн., за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Яка передбачена відповідальність за нероздрукування (незберігання) фіскального звітного чеку?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями (далі – Положення), передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (далі – РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, нероздрукування фіскальних звітних чеків призведе до порушення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, що відображається у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто до неоприбуткування готівки.

Згідно з ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Крім того, ст. 26 Закону № 265 встановлено, зокрема, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно з законом.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи застосовується коефіцієнт до суми збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми?

Відповідно п. 164.5. ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п 164.2.11 п. 164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом «а» п.п.170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено, що до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Враховуючи викладене, коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 ПКУ, застосовується до суми збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми.

Яким чином відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ орендна плата, яка нарахована на користь померлого орендодавця – ФО, а виплачується його спадкоємцям?

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п. 1 ст. 762 ЦКУ).

Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).   Оподаткування доходів від надання в оренду фізичною особою рухомого майна здійснюється на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

У разі смерті платника податку (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку (п. 162.3 ст. 162 ПКУ).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, під ознакою доходу «106» відображається орендна плата за договором оренди нерухомого майна, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи податковим агентом із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.

Сума орендної плати за договором оренди рухомого майна, яка нарахована податковим агентом на користь померлого орендодавця – фізичної особи, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «127» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки такого орендодавця.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Водночас, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1270 ЦКУ передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідно до частини першої ст. 1296 ЦКУ може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша ст. 1298 ЦКУ).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, зокрема, в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання (частина перша ст. 537 ЦКУ).

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит (частина друга ст. 537 ЦКУ).

Підпунктом 2.1 п. 2 гл. 21 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що унесення особою грошових сум у депозит нотаріуса проводиться будь-яким шляхом внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо. Для зберігання грошових сум, прийнятих у депозит державними нотаріальними конторами, в органах державного казначейства відкриваються відповідні рахунки для обліку депозитних сум.

Враховуючи викладене вище, у випадку смерті орендодавця для належного виконання зобов’язань орендар має право внести грошові суми в депозит нотаріуса для подальшої їх передачі спадкоємцям такого орендодавця.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регулюється ст. 174 ПКУ.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію зокрема, про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розд. IV ПКУ для податкового розрахунку (п. 174.4 ст. 174 ПКУ).

При цьому грошові суми, що виплачуються (передаються) нотаріусом спадкоємцям померлого орендодавця відображаються, ним у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознаками доходів «113», «114» або «115» в залежності від ступеня споріднення.

Чи відображається у графі ”Працювало за трудовими договорами” податкового розрахунку за ф. 1ДФ кількість працівників, яки призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період?

Згідно з п.п. «б» п.176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня
2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).

Кабінет Міністрів України постановою від 04 березня 2015 року № 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі – Постанова № 105), де визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період».

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, середня заробітна плата, нарахована та виплачена роботодавцем за рахунок власних джерел працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зазначається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «101».

При цьому компенсаційні виплати, які виплачуються роботодавцем працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заробітку відповідно до Постанови № 105, зазначаються в податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «128».

Пунктом 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, встановлено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Враховуючи викладене вище, в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за ф. 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами), окрім тих, які перебували у штаті та були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Який валютний (обмінний) курс НБУ використовується ФОП на загальній системі оподаткування, якщо доходи (витрати) отримані (понесені) в іноземній валюті?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Враховуючи те, що виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок або у касу, тобто застосовується касовий метод.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Крім того, сума доходів (витрат), одержаних (понесених) платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування її у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичного одержання (понесення) таких доходів (витрат).

Як ФОП - платнику ЄП виправити помилку у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат)?

Відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Форми книги обліку доходів, книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07. 2015 р. за N 800/27245 (далі – Порядки).

Відповідно до п. 2 Порядків книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) (далі – Книга) доведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від’ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку (п. 3 Порядків).

У разі обрання платником податку ведення Книги в електронній формі у Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 4 Порядків).

Чи необхідно ФОП - платнику ЄП реєструвати нову книгу обліку доходів (доходів і витрат) у разі зміни податкової адреси?

Згідно з п. 296.4 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

Подання податкових декларацій фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та сплата єдиного податку за наступні податкові (звітні) періоди здійснюється до контролюючого органу за місцем нової податкової адреси (місцем проживання).

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 579 (далі – Порядки).

Відповідно до п. 2 Порядків книга обліку доходів (доходів і витрат) (далі – книга) ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

У разі обрання платником податку ведення книги в паперовому вигляді книга прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою (п. 3 Порядків).

У разі обрання платником податку ведення книги в електронній формі контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію книги із зазначенням реєстраційного номера книги та дати її реєстрації (п. 4 Порядків).

Дані книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядків).

Отже, у разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку необхідно зареєструвати нову книгу у контролюючому органі за новим місцем обліку.

У разі зміни податкової адреси (місця проживання) в межах одного адміністративного району фізична особа – підприємець – платник єдиного податку продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком у зареєстрованій книзі.

Чи включаються суми акцизного податку до доходу ФОП платників ЄП, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів?

Чи включаються суми акцизного податку до доходу фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів?

Суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Під реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палив моторних альтернативних, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.    

Умови застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами господарювання визначені у ст. 291 ПКУ.

Відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено перелік сум, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку, зокрема: суми податку на додану вартість; суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Для платників єдиного податку третьої групи встановлюється відсоткова ставка податку у розмірі:

1) 2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 4 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Таким чином, суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.

Яким чином застосовується пільга із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО, яка протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду?

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку.

Водночас, пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для ФО не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац четвертий п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 810 глави 59 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності ФО, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, якщо ФО – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, ФО має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).

Прес-служба ДФС повідомляє

ДФС зацікавлена у запровадженні максимально ефективного механізму адміністрування податків

Як адміністратор податків та митних зборів, ДФС зацікавлена у запровадженні максимально ефективного механізму адміністрування та максимально комфортних ставок податків як для платників, так і для державного бюджету. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час спільної прес-конференції з Міністром фінансів України Наталією Яресько 7 вересня 2015 року.

«Досвід моєї роботи на посаді Голови ДФС України та до цього в комітеті (Верховної Ради України) з питань податкової та митної політики дозволив виявити вузькі місця в питаннях адміністрування податків, тому саме в цій площині була сформована більшість наших пропозицій, які пропонувалися Міністерству фінансів в рамках розробки проекту податкової реформи», - підкреслив Роман Насіров.

В розрізі проекту податкової реформи Міністерства фінансів України ДФС повністю підтримує ідею зниження податкового навантаження на заробітну плату, що стимулюватиме перехід від «зарплат в конвертах» до легальної оплати праці в країні.

Також Голова ДФС висловив підтримку збереження існуючої моделі оподаткування податком на прибуток, вирівнювання податкового навантаження ПДВ на платників різних галузей економіки та ідеї підвищення надходжень до бюджету від розширення бази оподаткування транспортним податком. 

«Щодо акцизного податку – ДФС пропонує запровадити комплексну автоматизовану систему контролю за обігом підакцизних товарів від імпортера/виробника підакцизної продукції до кінцевого споживача для підвищення ефективності адміністрування та боротьби з нелегальним обігом підакцизних товарів (контрабанди та контрафакту). Така система дасть змогу державі контролювати обіг та обсяги підакцизних товарів всередині країни та повноту сплати акцизного податку», - повідомив Роман Насіров.

З метою покращення адміністрування податків та обслуговування платників пропонується запровадження системи автоматизованого обліку товарообігу від імпортера виробника до кінцевого споживача за допомогою ЕAN-кодів (штрих-кодів), що унеможливить мінімізацію податків несумлінними платниками.

Крім того, ДФС пропонує встановити особливі правила адміністрування та оподаткування для платників в зоні АТО, запровадити на 2-3 роки мораторій на встановлення нових податкових пільг та зменшення бази оподаткування.

Серед пропозицій ДФС також запровадження процедури медіації (системи вирішення спорів) та побудова однорівневої системи апеляційних оскаржень платниками податкових повідомлень-рішень органів ДФС для скорочення термінів винесення рішень ДФС по апеляційних скаргах, підвищення якості та забезпечення об’єктивності рішень, скорочення чисельності ДФС. 

Щодо розробки єдиних стандартів та підходів для визначення митної вартості на виконання доручення Прем’єр-міністра України

На виконання доручення Прем'єр-міністра України, наданого ДФС України щодо забезпечення єдиного підходу та стандартів в розмитненні товарів на всій території України, Державною фіскальною службою України розроблено проект нових Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів ДФС з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Крім того, найближчим часом будуть розроблені методичні рекомендації за напрямами контролю:

- правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

- правильності визначення країни походження товарів;

- дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України;

- дотримання законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності;

- достовірності декларування.

Методичні рекомендації міститимуть детальні інструкції щодо послідовності дій посадових осіб митниць ДФС при здійсненні митного контролю за визначеним напрямом з метою оцінки ризику та визначення форм і обсягів митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи

Найближчим часом ДФС запровадить єдиний механізм визначення митної вартості на всій території України

Зазначені заходи здійснюються на виконання доручення Прем’єр-міністра щодо гармонізації митних стандартів та цін розмитнення.

Про це заявив Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров під час спільної прес-конференції з Міністром фінансів Наталією Яресько, яка відбувалася сьогодні, 7 вересня, в Кабінеті Міністрів України.

Вимагають від ДФС рішучих дій щодо наведення порядку на митницях, і численні звернення легального бізнесу, який виробляє продукцію на території України та імпортує товари в Україну, зокрема щодо усунення корупційних складових при митному оформленні товарів, удосконалення порядку визначення митної вартості товарів.

„Ми вже розпочали підготовку першочергових заходів, які дадуть можливість мінімізувати корупційну складову і не допускати заниження митної вартості несумлінним бізнесом та несплату митних платежів до бюджету”, - повідомив Роман Насіров.

Йдеться передусім про підвищення контролю за об’єктивністю визначення митної вартості, удосконалення організації роботи посадових осіб митниць при прийнятті рішень щодо коригування митної вартості, перегляд та оновлення критеріїв ризиків у сфері автоматизованого контролю за правильністю визначення митної вартості, а також чітке визначення відповідальних осіб та порядку їх дій під час виявлення ризиків.

„Ми прагнемо мінімізувати вплив людського фактора, створити рівні єдині умови для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та забезпечити належну сплату митних платежів до бюджету”, - зазначив Голова ДФС.

У подальших планах фіскальної служби – підготовка законодавчих ініціатив, покликаних забезпечити прозорий та зрозумілий для легального бізнесу процес визначення рівня митної вартості.

Окрім того, вже найближчим часом буде розпочато облаштування спільних пунктів пропуску на західному кордоні.

Податковою міліцією виявлено кримінальні правопорушення у сфері торгівлі металобрухтом

Співробітниками податкової міліції у Дніпропетровській області у рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ч.3 ст.212 КК України, на підставі ухвал суду проведено обшуки в офісних та житлових приміщення посадових осіб підприємства, яке здійснює діяльність у сфері торгівлі металобрухтом.

За результатами проведених обшуків вилучено фінансово-господарську документацію, 3 системні блоки, чисті бланки з відбитками печаток різних підприємств, флеш накопичувачі та 1 800 тонн брухту чорних металів загальною вартістю майже 6,3 млн. гривень.

Тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.

Підприємство, що здійснює діяльність у сфері видобутку кам’яного вугілля, ухилилось від сплати податків на суму 94,4 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу у Дніпропетровській області зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері видобутку кам’яного вугілля.

У 2011-2014 роках ці посадові особи відобразили у податковому обліку фінансово-господарські операції з придбання лісоматеріалів та отримання послуг з капітального будівництва об’єктів переробки вугілля від підприємствами з ознаки фіктивності, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 94,4 млн. гривень.

Тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.

Спрощено та скорочено процедури обліку осіб, які здійснюють операції з товарами

Набрав чинності новий Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами (наказ Мінфіну від 15.06.2015 № 552).

Новим Порядком спрощено та скорочено процедури обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, а саме:

взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці за зверненням таких осіб (у т.ч. засобами електронного зв’язку) або при першому здійсненні такими особами операцій з товарами;

форму заяви про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами (ф.№ 1-ЗЕД), скорочено з трьох до однієї сторінки;

виключено необхідність надання копій реєстраційних та статутних документів;

відмінено картку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами;

реалізовано можливість отримання  витягу з реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами. 

В ДФС ведеться активна робота з метою перетворення на сервісну службу

Під час прес-конференції, яка відбулась 4 вересня 2015 року у Державній фіскальній службі України, Голова ДФС Роман Насіров розповів про основні результати реформ у відомстві за останні чотири місяці.

Так, зокрема, основне завдання, визначене планом Інституційної реформи Державної фіскальної служби України - повне перетворення з контролюючого органу на сервісну службу.

Вперше в історії служби розпочалася її радикальна адміністративна реформа – у липні змінилася структура, що надасть змогу до кінця року впровадити зміни у функціонуванні служби та на 20% зменшити кількість працівників – в ДФС будуть усунені дублюючі функції та підвищена ефективність її роботи.

Також затверджено нову регіональну структуру ДФС, яка передбачає скорочення кількості територіальних органів, зокрема, планується зменшення майже вдвічі кількості районних податкових інспекцій, натомість відкриватимуться центри обслуговування, в яких надаватиметься допомога платникам податків.

«Один з прикладів – перетворення територіальних органів ДФС на сервісні офіси, які не будуть проводити перевірки, не контролюватимуть платників, а надаватимуть реальні сервісні послуги, пов’язані з податками», - зазначив Роман Насіров.

Окрім того, за короткий період часу розроблено та запроваджено низку електронних сервісів для платників податків, які значно спрощують та скорочують процедури сплати податків, обліку, реєстрації, отримання інформації тощо.

Одне з найважливіших нововведень, зауважив Роман Насіров - запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, що дозволило зробити адміністрування цього податку прозорим, унеможливило створення фіктивних податкових кредитів та «податкових ям».

Також скорочуються та спрощуються форми податкової звітності для юридичних та фізичних осіб – платників податків.

Розпочато процес демілітаризації податкової міліції, що означатиме зміну форм і методів роботи даного підрозділу та сприятиме покращенню ставлення суспільства до цієї структури.

Разом з тим ДФС розроблена та впроваджується антикорупційна програма з посилення заходів протидії і запобігання корупції всередині служби. Результатом посилення роботи у цьому напрямі стало відкриття з червня майже 180 кримінальних проваджень стосовно посадових осіб фіскальної служби, оголошено підозру про вчинення кримінальних правопорушень 28 працівникам, матеріали 20 кримінальних проваджень направлені до суду з обвинувальними актами, 4 особи вже засуджено.

Як наголосив Голова ДФС, служба в процесі реформування, виконує декілька складних завдань одночасно: забезпечує стабільне наповнення бюджету, проводить реформи, впроваджує нові сервіси для платників, працює над поверненням боргів, які були у держави перед бізнесом, зокрема, переплати податків та невідшкодований ПДВ.

Серед ключових завдань ДФС залишається боротьба з тіньовою економікою, яка заважає бізнесу працювати чесно і легально.

Так, у травні – серпні 2015 року до загального фонду державного бюджету забезпечено надходження у сумі 157,3 млрд. грн. платежів. За результатами боротьби з тіньовим бізнесом лише у серпні за рахунок детінізації зібрано 9,6 млрд. грн. ПДВ, що на 28% перевищує індикативні показники та на третину - середній щомісячний показник з початку року.

«Це 100 млн. доларів з тіньової економіки, які ми змогли повернути до бюджету. І очікуємо таке виконання щомісяця», - заявив Роман Насіров.

Також, за його словами, припинена діяльність 22 конвертаційних центрів, з контрагентів яких до бюджету вже стягнуто 336 млн. гривень. Більше ніж на 400 млн. гривень вилучено підакцизної продукції. На стадії реєстрації податкових накладних в ЄРПН виявлено та зупинено операцій зі створення фіктивного кредиту на суму понад 90 млрд. гривень. На суму понад 500 млн. гривень відшкодовано державі збитків по закінчених кримінальних провадженнях.

Голова ДФС зазначив, що для ефективної боротьби з тіньовою економікою та успішного проведення реформ дуже важлива підтримка громадськості та тісна співпраця з бізнесом та запевнив, що ДФС завжди відкрита до діалогу та конструктивної критики.

Сергій Білан: економічний ефект від діяльності податкової міліції за 4 місяці склав майже 1,2 млрд. грн..

Про це заявив перший заступник Голови ДФС України Сергій Білан під час прес-конференції яка відбулася сьогодні, 4 вересня, у Державній фіскальній службі України.

Він також зазначив, що дану суму сплачено живими коштами до Державного бюджету по кримінальних провадженнях, стягнуто з підприємців в рамках кримінальних проваджень та відшкодовано недобросовісними підприємцями.

Крім того, за результатами роботи, конфісковано товарів та ТМЦ майже на 1 млрд. грн., які, в разі доведення в суді факту їх використання у злочинних схемах, будуть відповідним чином передані до Державного бюджету.

Серед основних напрямів роботи податкової міліції він виділив:

Оновлення кадрового складу. На сьогодні змінено більше 60% керівників і ключових позицій в податковій міліції як в Центральному апараті, так і в регіонах. Звільненню підлягають ті, хто має корупційний шлейф, хто недостатньо активно веде боротьбу з тіньовим бізнесом. Натомість призначають активних, ділових, гідних людей.

Фінансовий напрямок - протидія формуванню незаконного податкового кредиту, боротьба з конвертаційними центрами, з транзитними майданчиками. ДФС введено окрему систему «Сумлінний платник». Це нова система аналізу ризиків, нова система підходів, завдяки роботі якої за 4 місяці було виявлено та зупинено на стадії реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних на суму 92,4 млрд. грн..

Боротьба з незаконним виготовленням та збутом підакцизних товарів. Так, за останні 4 місяці роботи з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму близько 500 млн. гривень.

Контроль за переміщенням товарів через лінію зіткнення в Донецькій і в Луганській областях. У складі підрозділу податкової міліції «Фантом» 172 бойових офіцери несуть чергування на блок-постах на лінії зіткнення та на так званій «зеленці». Даний підрозділ був відзначений як єдиний, який не відмовився від виконання завдань у «нульовій зоні» - зоні між блокпостами сепаратистських формувань і формуваннями збройних сил України.

Робота з громадськістю. Сьогодні на базі ДФС створено 9 секторальних асоціацій з підприємцями. Це представники енергетичного, вугільного, зернового ринку, постачальники побутової техніки та ін. З ними ведеться конструктивний діалог з метою вирішення тих проблем, які існують на ринку.

«Завдання податкової міліції – утримати баланс між інтересами підприємців та інтересами держави, знайти такі форми і методи спілкування для того, щоб не страждали ні ті, ні інші» - наголосив Сергій Білан.

Він також зауважив, що ведеться активна робота щодо реформування податкової міліції у Службу фінансових розслідувань у складі ДФС (альтернативна назва «фінансова поліція»). Зокрема, відповідний законопроект подано на розгляд Уряду. Він передбачає не просто зміну назви, а зміну суті роботи.

«Демілітаризація – це не процес знаходження в пагонах особового складу, це самі форми і методи роботи. Ми фактично перейшли від силових методів до аналітично-адміністративних, посилюємо наш склад аналітиками, спеціалістами-фінансистами» - зауважив Перший заступник Голови ДФС

Для цього, за ініціативою ДФС Урядом прийнято відповідну Постанову, яка дозволяє приймати до лав податкової міліції державних службовців, тобто цивільних осіб - фінансистів, юристів та інших фахівців, які за своїми професійними діловими якостями здатні забезпечити високий рівень виконання завдань, які стоять перед новим реформованим органом.

Ще одна важлива законодавча ініціатива, яка зараз знаходиться на розгляді в Уряді, передбачає можливість надання співробітникам фіскальної служби учасників бойових дій.

«Нові підрозділи фінансових розслідувань – в стані і в змозі виконувати ті завдання, які ставить перед нами Президент і Уряд, і суспільство, в першу чергу, і готові, у співпраці з громадськістю, у співпраці з бізнесом, рухатися вперед, реформуватися і наповнювати Державний бюджет» - підсумував Сергій Білан.

За 8 місяців 2015 року до зведеного бюджету зібрано 364,4 млрд. гривень

За оперативними даними у січні-серпні 2015 року до зведеного бюджету зібрано 364,4 млрд. грн., що на 94 млрд. грн., або на 34,8 відс., більше січня-серпня попереднього року. До державного бюджету забезпечено 301,7 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 62,7 млрд. гривень.

Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 301,4 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106 відс., додатково забезпечено 16,9 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію Україні товарів – 103,9 відс. (+3,2 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 114 відс. (+8,3 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 104 відс. (+1,1 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 101,9 відс. (+0,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 101,5 відс. (+0,4 млрд. грн.), ввізного мита – 110,2 відс. (+2,1 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 102,9 відс. (+0,4 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 250,3 відс. (+1,8 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – 101,9 відс. (+0,03 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-серпні 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 36,5 відс. (+23 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 26,3 відс. (+14,1 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 32,8 відс. (+6 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,5 раза (+16,4 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 71,5 відс. (+7,3 млрд. грн.),  акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8,4 разів (+13,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,6 раза (+1,8 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 44,5 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 37,9 млрд. грн. податку на додану вартість, у т.ч. у автоматичному режимі – 22,2 млрд. гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 116,7 млрд. гривень.

Податкова міліція викрила центр мінімізації з обігом 1,9 млрд. грн.

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу з обслуговування великих платників у рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ч.3 ст.209 КК України, встановлено групу осіб, які у 2014 році створили «центр мінімізації» та шляхом використання документів і реквізитів підконтрольних підприємств займались незаконним формуванням податкового кредиту з ПДВ.

Встановлено також, що зазначені особи конвертували грошові кошти та легалізували доходи, одержані злочинним шляхом, використовуючи в якості транзиту грошей розрахункові рахунки підприємств, відкриті в одному з комерційних банків м. Києва.

У ході проведених обшуків вилучено 57 печаток та штампів підприємств з ознаками фіктивності з загальним обсягом задекларованого обороту 1,9 млрд. грн. та 6 печаток підприємств нерезидентів. Також, у ході проведення обшуків вилучено грошові кошти у розмірі 50 тис. гривень та 8 тис. дол. США.

Крім того, накладено арешти на 31 розрахунковий рахунок підприємств, на яких заблоковано 139 тис. грн.та вилучено документи, які підтверджують злочинну діяльність.

Також арештовано 3 броньованих автомобілі загальною вартістю 6,9 млн. грн., які використовувалися для здійснення протиправної діяльності.

Тривають слідчі дії.

Роман Насіров взяв участь у засіданні СЕО Club Ukraine

Голова ДФС Роман Насіров зустрівся з бізнесменами в рамках засідання CEO Club Ukraine.

Представники бізнес-клубу, який об’єднує власників та топ-менеджерів компаній, ділилися своїм баченням розвитку державної фіскальної системи та умов ведення бізнесу в країні. Зокрема, мова йшла про необхідність створення  конкурентного середовища, боротьбі з корупцією і тіньовою економікою.

Підвищення ефективності адміністрування податків та створення рівних, стабільних і чесних умов для функціонування бізнесу в країні - це спільне завдання, яке сьогодні вирішується ДФС та бізнес-спільнотою, зазначив Роман Насіров.

Окрім того, Голова ДФС зауважив, що покращити умови оподаткування  має реформування податкового законодавства та суттєві зміни в ДФС у напрямі створення більш функціональної та оптимальної моделі служби, позбавленої елементів корупції та непрофесійних кадрів. 

Сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису» працює у штатному режимі

З 1 вересня у штатному режимі працює електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит в електронному вигляді, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронному адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.

Більше інформації у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізькі платники перерахували майже 3,7 мільярда гривень єдиного соціального внеску

Саме така сума з початку року надійшла від запорізьких роботодавців – платників єдиного соціального внеску. Ці дані перевищили очікувану суму на 167 мільйонів гривень. Також на понад 37 мільйонів гривень більше надійшло і від сплати внеску за серпень, тобто майже 485 мільйонів гривень.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, темп зростання надходжень за 8 місяців до аналогічного періоду минулого року (з урахуванням міграції) становить 8,8% або практично 300 мільйонів гривень.

Середньомісячна сплата ЄСВ (з урахуванням міграції) цього року зросла до 460 мільйонів гривень, що на 35 мільйонів гривень більше, ніж минулорічні показники.

Зростання середньомісячних надходжень пов'язане з додатковими перерахуваннями ЄСВ від низки великих бюджетоутворюючих підприємств, з виплати грошового забезпечення мобілізованих військовослужбовців та у зв’язку з погашенням боргу, в загальній сумі було сплачено понад 12 мільйонів гривень.

Окрім цього, від бюджетних організацій надійшло 1,3 мільярда гривень, вони сплачують понад третину (33,8%) від загальної суми надходжень ЄСВ.

Середньомісячний фонд оплати праці цього року – 1,1 мільярда гривень. А середня заробітна плата за липень – 3240 гривень.

Найбільша кількість найманих працівників – у платників ЄСВ – юридичних осіб – 348 тисяч та 27 тисяч – у підприємців – фізосіб.

- Наразі в нашій країні відбувається реформування податкової системи, у тому числі і в адмініструванні єдиного соціального внеску. Основною метою змін ЄСВ є зменшення навантаження на фонд оплати праці та детінізація ринку зайнятості населення. Щодо діючої на сьогодні системи, то з початку року понад 270 платників скористалися понижуючим коефіцієнтом з нарахування єдиного соціального внеску у звітах, у тому числі 185 юридичних осіб та 38 фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, - наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін..

Запорізькі митники виявили власника "Mercedes", який ухилився від сплати майже 150 тисяч гривень

Днями запорізькі митники під час операції "Рубіж-2015" у ході проведення перевірки законності ввезення громадянами на митну територію України в режимі "транзиту" легкових транспортних засобів іноземної реєстрації виявили факт ухилення громадянином України від сплати обов’язкових митних платежів під час ввезення в Україну автомобіля "Mercedes-Benz E250". Сума несплаченого мита склала   понад 145 тисяч гривень.

За даним фактом Запорізькою митницею ДФС заведено справу про порушення митних правил за ст. 485 МК України. Санкція цієї статті передбачає накладення штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Крім того, минулого тижня завдяки операції "Рубіж-2015" запорізькі митники додатково поповнили бюджет більш ніж на 200 тисяч гривень. Зокрема, під час митного контролю товарів, які заявлялись суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності до митного оформлення в режимі імпорту, міжвідомчою робочою групою ініційовані п'ять перевірок правильності класифікації товарів та визначення їх митної вартості. Загальна сума додаткових митних платежів склала 202 тисячі гривень.

Нагадаємо, що з початку вересня триває загальнодержавна операція "Рубіж-2015". У її рамках створено міжвідомчу робочу групу, до складу якої входять співробітники ГУ ДФС у Запорізькій області та Запорізької митниці ДФС. Завданням цієї операції є попередження, виявлення та припинення порушень законодавства України з питань державної митної справи, виявлення кримінальних правопорушень у митній та податкових сферах, а також протидія та запобігання корупції під час здійснення митних процедур.




Новости Бердянска
вчера, 19 марта, вторник

Все новости Бердянска