Информация от Бердянской налоговой инспекции на 13 октября

13.10.2015 · 15:23 · Просмотров - 1288

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 13 октября

Бердянська ОДПІ повідомляє

19 жовтня – термін сплати ЄСВ підприємцями за 3 квартал 2015 року

Бердянська ОДПІ звертає увагу фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, що граничний термін сплати єдиного соціального внеску за себе – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, за 3 квартал 2015 року термін сплати ЄСВ – 19 жовтня.

 Нагадуємо, що у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року розмір єдиного соціального внеску за вересень 2015 року складає 1378×34,7% = 478,17 грн.  З 15 вересня діють нові рахунки для сплати ЄСВ. З рахунками можна ознайомитися на стендах в Бердянській податковій інспекції та в на сайті Бердянської міської ради – www.bmr.gov.ua Розділ: Бізнес/ Податкова інспекція/ Розрахункові рахунки.

Звітуємо за ІІІ квартал вчасно!

Бердянська ОДПІ нагадує, що 09 листопада 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за ІІІ квартал 2015 року.

Термін сплати податків і зборів за ІІІ квартал  –  19 листопада 2015 року.

До уваги підприємців - платників єдиного податку третьої групи!

Звертаємо увагу фізичних осіб - платників єдиного податку 3 групи, що  декларація  за 3 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції  наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159).

  У зв’язку із зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації  зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за  ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається  сума податку. 

З огляду на вищезазначене, звертаємо увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом Міністерства фінансів України №578 від 19.06.2015 року, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016.

З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку – фізичними  особами першої та  другої  групи  та з урахуванням зручностей  при  адмініструванні  єдиного  податку, вказана форма декларації, яка затверджена наказом 578 також рекомендована для подання платниками за річний податковий (звітний) період – 2015 рік.

Щодо подання податкової декларації екологічного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 затверджено нову форму Податкової декларації екологічного податку (офіційно оприлюднений та набрав чинності з 25.09.2015).

Нагадуємо, що згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України до визначення податкових декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), що діяли до такого встановлення.

Таким чином, за ІІІ квартал 2015 року подається Податкова декларація екологічного податку за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», а за ІV квартал 2015 року та наступні податкові періоди – за новою формою, затвердженою Наказом № 715.

Лист ДФС України від 01.10.2015 № 36262/7/99-99-15-04-01-17

Розраховуємо рентну плату за спеціальне використання води

Бердянська ОДПІ нагадує, що 09 листопада 2015 року – граничний термін подання Податкової декларації рентної плати за спеціальне використання води.

Для звітності рекомендовано використовувати податкові декларації за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води».

Розбивка води за 3 квартал 2015 року:

Липень, Серпень:   Днепр  97,5%,  Скваж  2,5%

Вересень: 28 дней - Днепр  97,5 %,  Скваж  2,5 %; 2 дня - Берда  97,5 %,  Скваж 2,5 %.

Ставки збору: Дніпровська – 33,92 грн/100 куб.см, Скважина – 51,73 грн/100 куб.см, Берда – 85,62 грн/100 куб.см.

Термін сплати збору – 19 листопада 2015 року.

Податкова реформа має побудувати нову систему стосунків у податковій сфері

Мобілізація коштів до бюджетів всіх рівнів

Бердянською ОДПІ за січень – вересень 2015 року до зведеного бюджету зібрано податків та платежів на загальну суму 304,9 млн.грн. Темп росту склав 127,8%. До державного бюджету зібрано 114,6 млн.грн., що на 11,1 млн.грн. більше ніж у 2014 році. Вагомим є внесок у місцевий бюджет – 190,3 млн.грн., що більше минулорічного рівня надходжень на 55,3 млн.грн., темп росту надходжень становить 141 %.

У розрізі основних податків найбільше до державного бюджету надійшло податку на додану вартість – 46,9 мільйонів гривень. Податку на прибуток підприємства сплатили 15,8 мільйонів гривень.

До місцевих бюджетів протягом 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили податку на доходи фізичних осіб – 97,3 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 36,3 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 25,7 мільйонів гривень єдиного податку.

За 9 місяців 2015 року платники сплатили 235,7 мільйонів гривень єдиного соціального внеску.

Кількість перевірок скоротилася на 20 відсотків

Усього з початку року підрозділом податкового аудиту здійснено 84 документальних перевірки, з яких 16 планових документальних перевірок, що на 3 перевірки менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року та 68 позапланових, що на 17 перевірок менше, ніж минулого року (або на 20%).

За результатами їх проведення до бюджетів усіх рівнів додатково донараховано 7,5 мільйонів гривень узгоджених податкових зобов’язань.

Зменшення кількості перевірок  є результатом дії мораторію на проведення перевірок в 2015 та 2016 році та є  важливим кроком в створенні  сприятливих  умов для успішного розвитку малого та середнього бізнесу.

Робота із легалізації найманої праці

За 9 місяців 2015 року за результатами проведеної роботи щодо легалізації найманої праці та виявлення фактів виплати заробітної плати в «конвертах» виявлено 701 неоформлених найманих працівника.

В результаті проведеної роботи легалізовано працю 694 найманих працівників, сума виплаченого їм доходу склала 1,2 млн.грн. До бюджету додатково сплачено 175,7 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб та 375,1 тис.грн. єдиного соціального внеску на загальнодержавне обов'язкове страхування.

Не оформлення найманих працівників - це позбавлення людини права на соціальний захист, пенсію, трудовий стаж тощо. І тільки поєднавши зусилля всіх заінтересованих сторін – ми маємо вийти на позитивній результат.

В розрізі проекту податкової реформи Міністерства фінансів України ДФС повністю підтримує ідею зниження податкового навантаження на заробітну плату, що стимулюватиме перехід від «зарплат в конвертах» до легальної оплати праці в країні.

В ДФС ведеться активна робота з метою перетворення на сервісну службу

Основне завдання, визначене планом Інституційної реформи Державної фіскальної служби України - повне перетворення з контролюючого органу на сервісну службу.

Вперше в історії служби розпочалася її радикальна адміністративна реформа – у липні змінилася структура, що надасть змогу до кінця року впровадити зміни у функціонуванні служби та на 20% зменшити кількість працівників – в ДФС будуть усунені дублюючі функції та підвищена ефективність її роботи. Один з прикладів – перетворення територіальних органів ДФС на сервісні офіси, які не будуть проводити перевірки, не контролюватимуть платників, а надаватимуть реальні сервісні послуги, пов’язані з податками.

Окрім того, за короткий період часу розроблено та запроваджено низку електронних сервісів для платників податків, які значно спрощують та скорочують процедури сплати податків, обліку, реєстрації, отримання інформації тощо.

Одне з найважливіших нововведень - запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, що дозволило зробити адміністрування цього податку прозорим, унеможливило створення фіктивних податкових кредитів та «податкових ям. Також скорочуються та спрощуються форми податкової звітності для юридичних та фізичних осіб – платників податків.

Розпочато процес демілітаризації податкової міліції, що означатиме зміну форм і методів роботи даного підрозділу та сприятиме покращенню ставлення суспільства до цієї структури.

Разом з тим ДФС розроблена та впроваджується антикорупційна програма з посилення заходів протидії і запобігання корупції всередині служби.

Служба в процесі реформування, виконує декілька складних завдань одночасно: забезпечує стабільне наповнення бюджету, проводить реформи, впроваджує нові сервіси для платників, працює над поверненням боргів, які були у держави перед бізнесом, зокрема, переплати податків та невідшкодований ПДВ.

Серед ключових завдань ДФС залишається боротьба з тіньовою економікою, яка заважає бізнесу працювати чесно і легально. Для ефективної боротьби з тіньовою економікою та успішного проведення реформ дуже важлива підтримка громадськості та тісна співпраця з бізнесом та запевнив, що ДФС завжди відкрита до діалогу та конструктивної критики.

Начальник Бердянської ОДПІ  Круц О.М.

Понад 230 млн. грн. єдиного соціального внеску надійшло від бердянських платників

З початку 2015 року бердянські платники сплатили 235,7 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З них 211,7 млн.грн. сплатили платники міста, майже 24 млн.грн. сплатили платники Бердянського району. Наразі, у вересні 2015 року надійшло понад 28 млн.грн. єдиного соцвнеску, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати.

В рамках операції «Акциз-2015» з незаконного обігу вилучено товаро-матеріальних цінностей на суму 1,1 млн. грн.

З метою очищення ринку підакцизних товарів від фальсифікату та незаконно ввезеної на територію України підакцизної продукції, збільшення надходжень акцизного податку до державного бюджету, активізації заходів із протидії незаконному обігу підакцизних товарів, в результаті проведення комплексу організаційно-практичних заходів у рамках операції «Акциз-2015» за матеріалами оперативних співробітників до ЄРДР внесено 2 кримінальних правопорушення за ч.3 ст.204 КК України, встановлено 40 фактів незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу ТМЦ на суму 1 млн.                 122,7 тис. грн., з них :

-  лікеро-горілчаних виробів на суму 784,1 тис. грн.,

-  спирту на  194,3 тис. грн.  

-  тютюнових виробів на суму 122,6 тис. грн.,

- паливно – мастильних матеріалів на суму 1млн. 617,5 тис. грн.

Припинена незаконна діяльність «підпільного» цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.

За минулий тиждень особовим складом оперативного управління Бердянської ОДПІ з незаконного обігу вилучено алкогольні напоїв на суму 65,8 тис. гривень

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ встановлено 4 факти реалізації алкогольних напоїв без наявності реєстрації підприємницької діяльності та відповідної ліцензії. В результаті перевірок вилучено алкогольних напоїв на суму 65,8 тис. гривень.

Новини законодавства

Кабінетом Міністрів України затверджений  перелік держав,  операції з контрагентами яких   визнаються контрольованими

Згідно з положеннями  Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

На виконання  зазначеної норми Податкового кодексу, Кабінет Міністрів України розпорядженням від  16 вересня 2015 р. N 977-р затвердив  перелік  держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Зазначений документ набув чинності 16 вересня 2015 року.

ДФС оновила довідники пільг станом на 1 жовтня 2015 року

Державна фіскальна служба оприлюднила на офіційному порталі довідники пільг, наданих чинним законодавством, зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 1 жовтня 2015 року:

  • Довідник №76/1податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
  • Довідник №76/2інших податкових пільг.

Роз’яснення податкового законодавства

З 1 жовтня застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Законом №643 були внесені зміни в п. 35 подразд. 2 разд. ХХ ПКУ, згідно з якими норми "штрафного" п. 120 1.1 ПКУ не застосовуються у випадку порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коректування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, у випадку порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коректування в ЄРПН, складених починаючи з 1 жовтня 2015 року, штраф згідно п. 120 1.1 ПКУ застосовується повною мірою.

Взаємна адміністративна допомога в податкових справах

Державна фіскальна служба України листом від 15.09.2015 №34020/7/99-99-12-01-03-17 інформує про актуалізований перелік країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (станом на 01.09.2015).

Перелік країн розміщено за адресою:

http://sfs.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/chinni-dvostoronni-mijuryado/217024.html

Терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД

Згідно з ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).

     Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.

Зокрема, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова № 581) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набрала чинності з 04 вересня 2015 року та діє до 04 грудня 2015 року включно (п. 9 постанови № 581).

З урахуванням викладеного, починаючи з 04.09.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 

ДФС про уточнюючі Звіти з ЄСВ і форми № 1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності

ДФС у листі від 30.09.2015 р. № 22474/10/28-10-06-11 роз’яснила питання коригування звітності по єдиному внеску та з ПДФО за період 2010–2012 рр.

Стосовно уточнення інформації у формі № 1ДФ податківці наголосили: контролюючий орган, окрім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку (п. 102.1 ПКУ).

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів із дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, подання податковим агентом форми № 1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), ПКУ не передбачено.

Щодо звіту з ЄСВ — обмежень стосовно періодів, за які роботодавець має право подавати уточнюючий звіт із метою виправлення самостійно виявлених недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачено.

ДФС про заповнення службового поля в рядку 22.1 ПДВшної декларації з позначкою

«Звітна нова»

ДФСУ в листі від 14.09.2015 р. № 211/6/19-00-17-01-27/9315 надала роз’яснення щодо заповнення службового поля в рядку 22.1 податкової декларації з ПДВ із позначкою «Звітна нова». Наголошується на тому, що в службовому полі рядка 22.1 такої ПДВшної декларації зазначається сума, обчислена відповідно до пп. 2001.3 ПКУ на момент її подання. Зокрема, у роз’ясненні податківці посилаються на пп. 4 п. 5 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966.

Окрім того, ДФС нагадала про можливість отримання платником податку інформації про стан свого електронного рахунка та реєстраційну суму податкових накладних та/або розрахунків коригування (суму, обчислену відповідно до пп. 2001.3 ПКУ). Для цього платник податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляє електронний Запит про стан рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ і суми податку, на яку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301205), на підставі якого такому платнику надається Витяг із системи електронного адміністрування(J/F1401205), який містить інформацію про:

  • стан рахунка (залишок на рахунку/заборгованість);
  • суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування;
  • складові формули розрахунку такої суми.

Новий електронний сервіс ДФС щодо отримання інформації чи зареєстрований конкретний РРО

Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.  

Тобто за отриманим фіскальним чеком можливо перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

Суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

Отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можна у електронному вигляді

Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків має можливість сформувати запит в електронному вигляді.

Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

ДФС почала публікувати індивідуальні податкові консультації

Як відомо, із 01.09.2015 р. набрали чинності зміни до ст. 54 ПКУ, згідно з якими консультації ДФС (окрім узагальнюючих), що надаються в письмовій або електронній формі, підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків і його податкової адреси.

ДФС на виконання наведеного вище припису розпочала опубліковувати такі індивідуальні роз’яснення. Вони розміщені на офіційному сайті ДФС у підрубриці «Головна > БАНЕР > Податкові консультації».

З 1 вересня 2015 року збільшено  розмір  прожиткового мінімуму на одну особу  в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату

Законом України 17 вересня 2015 року N 704-VIII  внесено зміни до  Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року  збільшено  розмір  прожиткового мінімуму  на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі  з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі  1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривні, з 1 вересня - 1167 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Мінімальна заробітна плата   з 1 вересня 2015 року  встановлена  1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі  - 8,29 гривні.

Зміна     прожиткового мінімуму   та мінімальної  заробітної плати  з 1 вересня 2015 року не впливає на  граничний розмір доходу,  при якому застосовуються податкові соціальні пільги та на розмір податкових соціальних пільг

Законом України 17 вересня 2015 року № 704-VIII  внесено зміни до  Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року  змінено розмір  прожиткового мінімуму  на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі  з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі  1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривні, з 1 вересня - 1167 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року  встановлена  1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі  - 8,29 гривні.

 Водночас  податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого  протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Враховуючи зазначене   граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право  на одержання податкових соціальних пільг розраховується   з показника прожиткового мінімуму, встановленого на  1 січня 2015 року та   становить 1710 грн.  на  місяць.

Зміна прожиткового мінімуму протягом року не впливає на граничний розмір доходу при якому застосовуються податкові соціальні пільги.

Також  залишаються  у  раніше встановленому розмірі податкові соціальні пільги.

У 2015 році  податкові соціальні пільги встановлені у  таких сумах:

- по пп. 169.1.1. Податкового кодексу України  - для будь-якого платника податку –  609 грн.  на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року);

- по пп. 169.1.2. Податкового кодексу України  - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину  - 609 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року);

- по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України -  913 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для  громадян які  є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем),  опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років,  утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників;

- по пп. 169.1.4. Податкового кодексу України – 1218  грн.  на місяць - (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є   учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим категоріям громадян.

Для оподаткування заробітної плати за ставкою 15 (20) відсотків застосовується  граничний розмір, розрахований станом на 1 січня 2015 року

Положеннями  статті 167 Податкового кодексу  передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році 12180 грн).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

З 1 вересня 2015 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску  встановлена у розмірі 23 426 гривень

Положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.  Зокрема,  максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

 Законом України  від 17 вересня 2015 року № 704-VIII  внесено зміни до  Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року прожитковий  мінімум  на одну працездатну особу в розрахунку на місяць  встановлений  у розмірі 1378 гривень.

Тому максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, починаючи з  вересня  2015 року,  становить  23 426 грн. (1378 грн.х17).

Зміна мінімальної заробітної плати  протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, встановлені на 1 січня звітного року

Податковим кодексом України визначено, що податком на доходи фізичних осіб  не оподатковуються   добові  витрати на відрядження  у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються окремо Кабінетом Міністрів України.

Тобто, граничні норми добових витрат (з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб), крім витрат на відрядження державних службовців та інших зазначених осіб,  розраховуються  з показника мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року та становлять у 2015 році:

- у межах України - 243,6 грн.;

- за кордон - 913,5 грн.

Зміна мінімальної заробітної плати  протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, які були встановлені на 1 січня звітного року.

Фізичним особам - підприємцям

Фізичні особи  – підприємці  -  платники єдиного податку зобов’язані мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених  первинними документами. 

Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і є загальною для платників  всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему  оподаткування.

Тобто  фізичним  особам – підприємцям, в тому числі   платникам  єдиного податку  необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності та  забезпечити зберігання вищезазначених  документів  не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. 

Фізична особа – підприємець - платник єдиного податку не  сплачує військовий збір з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності

  Положеннями Податкового кодексу України  визначено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не  є платниками військового збору   з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності  за спрощеною системою оподаткування.

Водночас у разі отримання  фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності,  такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також  суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором,   є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Фізичні особи – підприємці загальної системи оподаткування є платниками військового збору

Фізичні особи – підприємці «загальної системи» оподаткування  є платниками військового збору на загальних підставах.

Зазначені платники  за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

У разі відсутності у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку   протягом робочого дня підприємницьких  доходів, книга обліку доходів  не заповнюється

     Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 № 579.

   Відповідно до вимог  названих Порядків,   фізичні особи - підприємці платники єдиного податку першої - третьої груп відображають фактично отриману суму доходу та фактично понесених витрат від провадження діяльності.

     Записи в книгах обліку доходів або книгах обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

     Тобто,  якщо фізична особа - підприємець платник єдиного податку протягом робочого дня не отримувала дохід, то заповнювати книгу обліку доходів або книгу обліку доходів і витрат не потрібно.

У  податковій  декларації платника єдиного податку -  фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць звітного  періоду

Якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої або третьої груп у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є неперевищення 10-ти осіб або необмеженої кількості осіб відповідно, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

Платникам єдиного соціального  внеску

Законом України  від 17 вересня 2015 року N 704-VIII  внесено зміни до  Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року  змінено розмір  прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату.  Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року  встановлена  1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі  - 8,29 гривні.

Положеннями Закону  України   "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"  визначено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Враховуючи  вищенаведене, платники єдиного внеску,  у яких  база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати,  із заробітної плати  вересня 2015 року  розраховують суму єдиного внеску  виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 вересня 2015 року (1378 грн.) та  відповідної ставки  єдиного внеску. 

З 1 вересня 2015 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб -  підприємців  розраховується   з  мінімальної заробітної плати,   встановленої   на 1 вересня 2015 року

Законом України  від 17 вересня 2015 року N 704-VIII  внесено зміни до  Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року  змінено розмір  прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року  встановлена  1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі  - 8,29 гривні.

Положеннями Закону  України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для фізичних осіб – підприємців спрощеної системи оподаткування,  єдиний внесок нараховується  на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців    встановлюється у розмірі 34,7 відсотка  бази нарахування єдиного внеску.

Тобто  з 1 вересня 2015 року   мінімальний страховий внесок  для фізичних осіб -  підприємців  розраховується   з  мінімальної заробітної плати,   встановленої  саме на  вказану дату:  1378 грн. Х 34,7 = 478,17 грн.

Податок на додану вартість

Якщо після постачання товарів змінюється їх вартість, а покупець втратив статус платника ПДВ, чи складається постачальником розрахунок коригування до податкової накладної?

Відповідно до п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

-постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.   

При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань  за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН.

Отже, якщо після постачання товарів покупець втрачає статус платника ПДВ, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку  коригування на такого покупця.

У випадку, якщо після анулювання реєстрації покупця як платника ПДВ відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, то постачальник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення, в якій у графі ”Код отримувача” проставляє умовний Індивідуальний податковий номер покупця ”100000000000”, в графі «Особа (платник податку) - продавець» зазначається «Неплатник».

Які документи є підставою для нарахування податкового кредиту, крім податкових накладних?

     Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної,  зокрема, є:

     а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
     б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати  200 гривень за день (без урахування податку);

     в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
     г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

     Платник податку веде реєстр документів, зазначених  у підпунктах «а» - «в» п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

     У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

     Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Податкова накладна не була включена до податкового кредиту, яким чином її відобразити в наступних періодах?

     Відповідно до п. 198.6 ст. 196 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової  накладної.

     До 29.07.2015 (дата набрання чинності Закону України від 16.07.15 № 643 - VIII зазначений   термін становив 180 календарних днів.

     Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.

     Отже, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних він має право включити таку суму до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів у складі податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, але не раніше її реєстрації в ЄРПН.

Як відображаються суми штрафів та пені у разі неналежного виконання  договору при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

      Згідно з пп. 134.1.1  ст. 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень  розділу ІІІ ПКУ.

             Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по штрафах, пені, неустойці.

     Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом МФУ від  28.03.13 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів.

     Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).

      Отже, доходи у вигляді, одержаних штрафів, пені, неустойки за невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання та понесені витрати у вигляді визнаних платником податку штрафів, пені, неустойки приймають участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи та витрати.

Як відображається дохід у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи,  якщо  основний засіб реалізується з частковою оплатою?

    Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів  у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

     Пунктом 292.2 ст. 292 ПКУ визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу  таких основних засобів.

     Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що  склалася на день продажу.

     Сума залишкової балансової вартості на день продажу розраховується відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.

  Отже, якщо при продажу основного засобу платник єдиного податку третьої групи у звітному періоді отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу  доходу такого платника включається:

     - фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо основний засіб використовувався   платником менше року;

     - позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основного засобу і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого фонду, якщо основний засіб використовувався платником більше року.

Чи може юридична особа - платник єдиного податку третьої групи при проведенні розрахунків за товари  надавати чи отримувати вексель?

     Пунктом 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

     Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 № 2374-III (зі змінами та доповненнями) передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

     Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

     У разі отримання/видачі юридичною собою – платником єдиного податку векселя, зобов’язання щодо договору поставки/купівлі товарів (робіт, послуг) погашаються  не в грошовій формі.

     Отже юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може отримувати/надавати вексель для оформлення грошового боргу за поставлені/придбані ним товари (виконані роботи, послуги).

Які наслідки виникають у  разі нецільового використання коштів неприбутковою організацією?

     Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України  встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог до їх функціонування, зокрема, стосовно цільового використання коштів, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

     Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом   з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

     З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений  для квартального періоду.

     З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Юридична особа  - платник єдиного податку третьої групи  реалізувала основні засоби за ціною нижчою ніж оціночна вартість. Які податкові наслідки такої операції?

     Згідно з п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України  при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих  від продажу таких основних засобів.

     Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що  склалася на день продажу.

     Отже, доходом від продажу основних засобів є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів.

     Для юридичних осіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Щодо можливості складання протягом звітного місяця декількох зведених податкових накладних на одного контрагента-покупця)

Порядок та умови складання зведених податкових накладних визначено пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, платники податку у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, можуть складати:

покупцям - платникам податку не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Отже, протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох та більше податкових накладних, виходячи із умов, передбачених у цивільно-правовому договорі.

Крім того, особливості складання та заповнення зведеної податкової накладної з урахуванням вимог Закону України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" розглянуто (роз'яснено) у листі ДФС від 07.08.2015 N 29163/7/99-99-19-03-02-17 (копія додається).

Вказаний лист підприємство може використовувати у своїй діяльності.

Лист  ДФС України від 25.09.2015  № 20377/6/99-99-19-03-02-15

Щодо порядку складання підприємством податкової накладної на суму перевищення фактичної собівартості сільськогосподарської продукції над договірною вартість реалізації цієї продукції

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Як зазначено у зверненнях платника податку, підприємство є сільгоспвиробником, основними видами діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, розведення ВПХ та свиней. Оподаткування ПДВ операцій з постачання власної сільськогосподарської продукції протягом року проводиться підприємством виходячи з вартості такої продукції, обрахованої на підставі планових показників, які визначаються при складанні зведеного плану на поточний рік.

Фактичну собівартість власно виробленої сільськогосподарської продукції підприємство визначає в кінці року відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 р. N 132 (далі - Методичні рекомендації N 132).

Відповідно до пункту 6.1 Методичних рекомендацій N 132 фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

Крім того, Методичними рекомендаціями N 132 визначено, що продукція власного виробництва поточного року відносяться на витрати за плановою собівартістю з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції визначає податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такої сільськогосподарської продукції, та складає за такою операцією податкову накладну, яку реєструє в ЄРПН та надає покупцю на його вимогу.

У випадку, якщо платник податку визначає планову собівартість сільськогосподарської продукції і при постачанні такої продукції її договірна вартість є меншою ніж планова собівартість, то платник податку додатково складає податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції над її договірною вартістю (з типом причини "17"), яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Після визначення фактичної собівартість власно виробленої сільськогосподарської продукції, податкові зобов'язання, які були визначені при постачанні такої продукції, мають бути відкориговані шляхом складання розрахунку коригування до податкових накладних, які були складені протягом зазначеного періоду з типом причини "17" (на суму перевищення планової собівартості над договірною):

у бік збільшення - на суму перевищення фактичної собівартості над плановою, якщо фактична собівартість виявиться більшою за планову;

у бік зменшення на суму перевищення планової собівартості над фактичною - якщо фактична собівартість виявиться меншою за планову.

В графі "Причина коригування" такого розрахунку коригування слід зазначити "Розрахунок фактичної собівартості сільськогосподарської продукції".

Якщо платник податку не обраховує планову собівартість продукції, або договірна вартість поставленої сільськогосподарської продукції перевищує планову собівартість, а фактична собівартість продукції, обрахована платником, перевищує договірну вартість поставленої сільськогосподарської продукції, то платник податку на дату розрахунку фактичної собівартості повинен скласти податкову накладну на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю з типом причини "17", зареєструвати її в ЄРПН та збільшити податкові зобов'язання на зазначену суму.

Податкові накладні складені на суму перевищення собівартості (планової/фактичної) над договірною вартістю поставленої сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються до складу податкових зобов'язань з ПДВ та відображаються у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому, такі податкові накладні не дають право покупцю сільськогосподарської продукції - платнику податку на збільшення податкового кредиту.

Лист  ДФС України від 28.09.2015  № 20539/6/99-99-19-03-02-15  

Прес-служба ДФС повідомляє

ДФС та Рада бізнес-омбудсмена підписали меморандум про співробітництво та партнерство

Голова ДФС Роман Насіров, та Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета, 12 жовтня 2015 року підписали Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною фіскальною службою України та Радою бізнес-омбудсмена.

Відповідно до Меморандуму сторони співпрацюватимуть у напрямі забезпечення прозорості діяльності органів державної влади, сприяння зниженню рівня корупції та запобігання недобросовісній поведінці стосовно суб’єктів підприємництва в Україні.

«Наше завдання – побудувати конструктивний діалог, при якому бізнес та платники податків мають можливість не тільки звернутися, а й системно отримати допомогу у вирішенні проблем, які існували роками. Необхідно зробити так, щоб Державна фіскальна служба стала прикладом того, як центральні органи виконавчої влади повинні спілкуватися зі своїми фактичними клієнтами», - наголосив Роман Насіров.

У свою чергу Альгірдас Шемета відзначив, що офіс бізнес-омбудсмена розробляє системні рекомендації щодо адміністрування податків та інших найбільш болючих питань.

«Я думаю, що підписання цього меморандуму і подальше створення спільних експертних груп стане майданчиком, де всі наші рекомендації ми зможемо обговорити і запропонувати втілити їх в життя», - додав пан Шемета.

Вже наступного тижня почнуть працювати спільні групи експертів  ДФС та офісу бізнес-омбудсмена за окремими напрямами, зокрема, щодо покращення адміністрування податків та удосконалення податкового та митного законодавства.  Планується й залучення експертів до процесу реформування самої фіскальної служби.

У Києві виявили факт ухилення від сплати 45,9 млн. грн. податків

Працівниками податкової міліції у м. Києві зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері надання послуг з експлуатації нерухомого майна.

З’ясувалося, що вказані посадовці у 2013-2014 роках при будівництві адміністративно-готельного та торгово-розважального центру безпідставно занизили суму валового доходу та завищили суму адміністративних витрат підприємства шляхом використання фіктивних інвестиційних угод.

Зазначені дії призвели до ухилення від сплати податків на суму 45,9 млн. гривень.

Тривають слідчі дії.

Податкова міліція викрила факт легалізації більше 70 млн. грн.

Співробітниками податкової міліції у м. Києві зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин.

Вказані посадові особи у 2015 році шляхом невідображення в податковій звітності операцій з купівлі-продажу насіння ріпаку ухилились від сплати податків на суму 11,6 млн. гривень.

Також, зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.209 КК України за фактом порушення чинного законодавства зазначеними посадовими особами.

З’ясувалося, що з метою приховування походження насіння ріпаку врожаю 2015 року вони оформили його реалізацію фіктивному експортеру, чим вчинили незаконні дії, спрямовані на легалізацію 70 млн. 63 тис. гривень.

Слідчі дії тривають.

У ДФС обговорили проблемні питання лікеро-горілчаної галузі

Актуальні питання функціонування сфери виробництва та реалізації лікеро-горілчаної продукції обговорювалися під час робочої зустрічі Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана з представниками Асоціації «Укрводка», підприємств-виробників, реалізаторів та імпортерів алкогольних напоїв.

Перший заступник Голови ДФС поінформував учасників зустрічі про результати роботи ДФС у напрямі боротьби з незаконним виробництвом лікеро-горілчаних виробів та незаконним обігом спирту, незаконним переміщенням через митний кордон та незаконною торгівлею алкоголем. Він також відмітив позитивну динаміку у сплаті акцизного податку. У той же час Сергій Білан наголосив на неприпустимості використання схем мінімізації та нетипового експорту.

«Головне завдання – витримати баланс між забезпеченням платежів до бюджету та нормальним розвитком галузі. Важливими фактором у цьому напрямі є ефективна боротьба з нелегальними виробництвами та детінізація ринку лікеро-горілчаної продукції», - підкреслив Сергій Білан.

Учасники зустрічі домовилися про продовження діалогу з метою боротьби з незаконним обігом спирту, лікеро-горілчаних виробів, виробництвом та реалізацією контрафактної продукції. Зокрема, було вирішено створити спільні контактні групи для взаємодії у боротьбі з найбільш небезпечним сегментом тіньового ринку – виробництвом контрафактної продукції, яка несе загрозу життю та здоров’ю людей.

Щодо закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств з 06.10.2015

У зв’язку із внесенням змін до бюджетної класифікації наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств, Державна фіскальна служба України повідомляє таке.

Державною казначейською службою України 06.10.2015 здійснено закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

З початку 2015 року на „Пульс” надійшло майже 7,3 тис. звернень від платників податків та громадян

Протягом січня – вересня 2015 року до антикорупційного сервісу Державної фіскальної служби „Пульс” надійшло 7 255 звернень.

Переважна більшість звернень – 5 891 – стосувалось податкової тематики. З питань митної тематики протягом зазначеного періоду на сервіс зателефонували 1 364 громадянина.

Здебільшого звернення стосувались проблем, які виникають при поданні звітності та реєстрації податкових накладних – 2 328 звернень та організації роботи ДФС та її територіальних  органів – 1 906 звернень.

Електронного адміністрування ПДВ стосувалось 997 звернень, Затримки митного оформлення товарів, та перевірок суб`єктів господарювання – 814 та 239 звернень відповідно.

Саме антикорупційної тематики стосувалось лише 170 звернень. Не залишаються без уваги суб`єктів господарювання та громадян питання роботи ЦОПів та особливості реєстрації платником ПДВ. Стосовно цих тем за 9 місяців поточного року на „Пульс” надійшло відповідно 98 та 236 звернень. Також 264 дзвінки на „Пульс” булі пов`язані з наявністю черг на митних постах ДФС.

Станом на 1 жовтня 2015 року завершено розгляд 6 699 звернень, а заявники сповіщені про результати розгляду.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу „Пульс” можна поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері.

Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.

ДФС бере на облік платників податків протягом 24 годин

На сьогодні в частині взяття на облік платників органами ДФС реалізовано положення законодавства щодо започаткування бізнесу протягом 24 годин.

Взяття на облік платників органами ДФС здійснюється на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру у день їх надходження.

На кожне повідомлення із ЄДР у день надходження формуються дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до реєстру. Такі дані можна отримати через он-лайн сервіс отримання відомостей з ЄДР на сайті usr.minjust.gov.ua. Їх можна переглянути у режимі «Безкоштовний запит».

Водночас на офіційному веб-сайті ДФС sfs.gov.ua щоденно оприлюднюються дані про взяття на облік платників податків та платників єдиного внеску із зазначенням його класу професійного ризику виробництва.

Дана інформація доступна через банери «Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».

За вересень 2015 року із ЄДР надійшло та опрацьовано ДФС 21,3 тис. відомостей щодо новостворених юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Податковою міліцією Києва вилучено фальсифікованого алкоголю на суму понад 5,2 млн. грн.

Співробітниками податкової міліції у м. Києві у рамках розслідування кримінального провадження за ч.ч.1,2 ст.204 КК України та проведення операції „Акциз-2015” викрито підпільне виробництво фальсифікованої горілчаної продукції на території Хмельницької області.

На підставі ухвали суду проведено обшуки у складському приміщенні і вантажному автомобілі, яким здійснювалось транспортування фальсифікату.

За результатами обшуків вилучено 278 діжок (4,7 тис. дал) різних ємностей, заповнених прозорою рідиною з характерним запахом спирту на суму 5,2 млн. грн., 398 пляшок (21,3 дал) готової продукції на суму 21,7 тис. грн., вантажний автомобіль з напівпричепом вартістю 600 тис. грн. та обладнання для виготовлення фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів.

Вилучені товарно-матеріальні цінності загальною орієнтовною вартістю  6,1 млн. гривень знаходяться на відповідальному зберіганні у м. Києві.

Слідчо-оперативні заходи тривають.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Для захисників України запоріжці сплатили понад 190 мільйонів гривень

За січень-вересень поточного року у Запорізькій області на фінансування Збройних сил України від запорізьких платників надійшло 191,3 мільйона гривень військового збору. Це на 24 мільйони гривень або на 14 відсотків більше від очікуваних показників. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. Зокрема, керівник фіскальної служби регіону наголосив на щомісячному зростанні бюджетних надходжень податку на армію.

– Якщо минулого року щомісячно до бюджету надходило у середньому 15 мільйонів гривень, то у цьому році відрахування на потреби Збройних сил України зросли до 21-го мільйона гривень. Сьогодні важлива кожна гривня, яка находить у вигляді 1,5-відсоткового військового збору від доходів громадян, перш за все, з огляду підтримки миру та стабільності в нашій державі. Українська армія має виконувати поставлені перед нею стратегічні завдання, підвищувати свою оборонну здатність. Ми вдячні запорізьким платникам за сумлінну сплату податків до бюджетів усіх рівнів, – підкреслив Олексій Кавилін.

У розрізі територій Запорізької області найбільші надходження військового збору – у м. Запоріжжі – 95,6 мільйона гривень, на другому місці платники м. Енергодара – 22,6 мільйона гривень, на третьому – Мелітопольський район – майже 15,7 мільйона гривень, у Бердянському району сплачено практично 13 мільйонів гривень, у Василівському – 8,9 мільйона гривень, Пологівському – 5,4 мільйона гривень, платники Вільнянського району забезпечили близько 3,6 мільйона гривень, на Токматчині надійшло – 3,1 мільйона гривень.

Нагадаємо, військовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка з доходів фізичних осіб.

Платники Запорізької області перерахували майже 4,2 мільярда гривень єдиного соціального внеску

За січень-вересень цього року надійшло майже 4,2 мільярда гривень єдиного соціального внеску, що на 218 мільйонів гривень більше прогнозованої суми та на 10% більше, ніж минулорічні надходження.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, тільки за вересень надійшло понад півмільярда гривень, що на 11% більше запланованої суми.

– Середньомісячні надходження з ЄСВ у поточному році склали понад 466 мільйонів гривень, що на 42,2 мільйона гривень або на 10% більше минулорічного показника. Найбільше ЄСВ перерахували підприємства Енергодару – в середньому за місяць сплачено 42 мільйони гривень, Ленінського району м. Запоріжжя – 9,2 мільйона гривень, Заводського району – 7,4 мільйона гривень, Шевченківського району – 5,2 мільйона гривень, Жовтневого району – 8,2 мільйона гривень. Поряд із цим надходження єдиного внеску від бюджетних організацій складають третину загальної суми надходжень ЄСВ, у середньому за місяць сплачується близько 160 мільйонів гривень, – відзначив Олексій Кавилін.

Зростання середньомісячних надходжень пов'язано з додатковими надходженнями ЄСВ в порівнянні з минулим роком від знову зареєстрованих великих підприємств – 600 тисяч гривень, від бюджетоутворюючих підприємств – 2,6 мільйона гривень, у зв’язку із виплатою грошового забезпечення мобілізованим військовослужбовцям – 7 мільйонів гривень. Завдяки погашенню заборгованості надійшло понад 4 мільйони гривень.

Можливістю застосувати понижувальний коефіцієнт з нарахування єдиного соціального внеску скористалися 335 платників, які використовують працю найманих працівників, у тому числі 280 юридичних та 55 фізичних осіб.

Запорізькі податківці вшанували захисників України

Напередодні Дня захисника України керівництво Головного управління ДФС у Запорізькій області взяло участь в урочистому заході, який відбувся у м. Запоріжжі на Алеї захисників України. У мітингу взяли участь представники Запорізької облдержадміністрації, Запорізької міської ради, районних адміністрацій, військові, волонтери, родичі загиблих запорізьких воїнів та громадськість.

Вшанування пам'яті героїв розпочалося з молебню за загиблими українцями – учасниками АТО, який провели представники різних релігійних конфесій.

Під час мітингу лунали слова подяки тим захисникам Вітчизни, які заплатили за мирне небо над Запорізькою землею і Україною в цілому ціною свого життя, які самовіддано встали на захист Батьківщини заради дітей, батьків, рідних і кожного з нас.

На сьогодні у військових діях на Сході країни взяли участь понад 10 тисяч запорізьких воїнів, понад 100 з яких вже ніколи не повернуться додому. Як наголосив заступник Запорізького обласного військового комісара, полковник Михайло Логвінов, мужністю і героїзмом наших бійців можна пишатися, а оголошене у 2014 році під час візиту на Запоріжжя Президентом України свято – День захисника України – це шана всім, хто сьогодні протидіє зовнішньому агресору, виборює право жити у цілісній, Незалежній Україні.

Під час мітингу із промовами на адресу захисників держави виступили заступник голови ЗОДА з питань оборонної та мобілізаційної роботи (стажується) Олександр Іщенко, військові, які брали участь у антитерористичній операції, волонтери і родичі загиблих учасників АТО.

Завершилися заходи військовим салютом та урочистим покладанням квітів до пам’ятного знаку запорізьким захисникам України.

Запорізькі платники перерахували до бюджету понад 4 мільярди гривень митних платежів

З початку року платниками Запорізької області було спрямовано майже 4,3 мільярда гривень митних платежів. Порівняно з минулорічними показниками сума доходу перевищена на 72%. Про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.

Тільки за вересень перераховано майже 600 мільйонів гривень. Надходження збільшились порівняно із серпнем на 40,7%, а з аналогічним періодом минулого року – на 80%.

- Основним джерелом надходжень податків і зборів по оформленням в Запорізькій митниці традиційно є митні платежі, що сплачуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону. Так, за 9 місяців поточного року найбільша частка сплачених митних платежів припадає на підприємства металургійної галузі – 37%, енергетичної галузі – 23%. Суб’єктами літакобудування, машинобудування, електротехнічної галузей спрямовано 22% митних платежів, іншими суб’єктами господарювання – 18%, - зазначив Олексій Мужев.

Бюджетоформуючими являються наступні групи товарів: машини та устаткування – 40% надходжень; паливно-енергетичні товари – 22%; метали та вироби х них – 18%; мінеральні продукти – 7%; продукція хімічної промисловості, каучук – 6%; продовольчі товари та сільського господарства –  5%.




Новости Бердянска
сегодня, 4 марта, понедельник
вчера, 3 марта, воскресенье

Все новости Бердянска