Информация от Бердянской налоговой инспекции на 21 октября

21.10.2015 · 13:26 · Просмотров - 1318

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 21 октября

Бердянська ОДПІ повідомляє

Звітуємо за ІІІ квартал вчасно!

Бердянська ОДПІ нагадує, що 09 листопада 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за ІІІ квартал 2015 року.

Термін сплати податків і зборів за ІІІ квартал  –  19 листопада 2015 року

До уваги підприємців - платників єдиного податку третьої групи!

Звертаємо увагу фізичних осіб - платників єдиного податку 3 групи, що  декларація  за 3 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції  наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159).

  У зв’язку із зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації  зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за  ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається  сума податку. 

З огляду на вищезазначене, звертаємо увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом Міністерства фінансів України №578 від 19.06.2015 року, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016.

З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку – фізичними  особами першої та  другої  групи  та з урахуванням зручностей  при  адмініструванні  єдиного  податку, вказана форма декларації, яка затверджена наказом 578 також рекомендована для подання платниками за річний податковий (звітний) період – 2015 рік.

З незаконного обігу вилечено алкоголю на суму понад 18 тисяч гривень

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ за минулий тиждень встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності реєстрації підприємницької діяльності та відповідної ліцензії. В результаті перевірки вилучено алкогольні напої на суму 18,6 тис. гривень.

Майже мільйон гривень сплатили податку на нерухомість бердянські платники

За 9 місяців цього року від платників Бердянська та Бердянського району надійшло 945,26 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц, це на 165 тисяч гривень більше від прогнозованих показників. Якщо порівнювати з минулим роком надходження податку на нерухоме майно зросли в 5 раз, а це додатково  774,6 тисяч гривень. Такому збільшенню надходжень сприяли зміни законодавства.

Нагадаємо, що згідно Податкового кодексу, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками нерухомості. Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. А фізичним особам з цього року фіскальна служба розсилає відповідні повідомлення-рішення про сплату податку.

Новини законодавства

Про Довідники податкових пільг

Державна фіскальна служба України повідомляє, що Довідник № 76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 76/2 інших податкових пільг станом на 01 жовтня 2015 року розміщено на офіційному веб-порталі відомства у розділі «Довідники» (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html). 

 Нагадуємо, що в загальному порядку відповідний Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Постанова). Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Постанови. Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Роз’яснення податкового законодавства

З 1 жовтня застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Законом №643 були внесені зміни в п. 35 подразд. 2 разд. ХХ ПКУ, згідно з якими норми "штрафного" п. 120 1.1 ПКУ не застосовуються у випадку порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коректування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, у випадку порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коректування в ЄРПН, складених починаючи з 1 жовтня 2015 року, штраф згідно п. 120 1.1 ПКУ застосовується повною мірою.

Про зміни у веденні обліку платежів

Державною казначейською службою здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків з податку на прибуток підприємств на рахунки з обліку надходжень до бюджетів податку на прибуток підприємств та закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств 06.10.2015 року.

Перерахування сумм авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

Лист ДФСУ №37872/7/99-99-20-03-01-17 від 13.10.2015 року  

Про окремі питання заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ

Державна фіскальна служба України повідомляє, що в доповнення до листа від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника податку на додану вартість поінформовано додатковим листом щодо окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.

Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Про реквізити платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що передбачено пунктом 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

  • - у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
  • - у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
  • - у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
  • - у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
  • - у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).

Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.

Щодо подання звітності з рентної плати за ІІІ та IV квартали 2015 року

Державна фіскальна служба України в листі від 12.10.2015 р. № 37619/7/99-99-15-04-01-17 повідомила: звітувати за новою формою Податкової декларації з рентної плати, затвердженою наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719, слід за ІV квартал 2015 року та наступні податкові періоди.

За ІІІ квартал 2015 року платники рентної плати залежно від об’єкта оподаткування звітують за відповідними формами, затвердженими наказами ДПА України (від 24.12.2010 р. № 1011; від 24.12.2010 р. № 1018) і наказами Мінфіну (від 17.09.2012 р. № 1000; від 21.12.2012 р. № 1403; від 21.12.2012 р. № 1404).

Водночас, з огляду на те що форми, затверджені наказами ДПАУ № 1011 та № 1018, передбачають базовий податковий (звітний) період — календарний місяць, контролери запропонували платникам подати розрахунки за відповідними формами із зазначенням у ряд. 1«податковий період» цифри «9», що означатиме подання розрахунків за ІІІ квартал 2015 року із граничним строком подання — 9 листопада 2015 року.

Граничним строком сплати й датою проведення нарахування до ІКП для таких розрахунків є 19 листопада 2015 року.

При цьому при заповненні розрахунків платники мають дотримуватися рекомендацій, викладених далі.

Форма, затверджена наказом № 1018:

  • у ряд. 2.1«Нараховано збору усього за звітний місяць» р. ІІ необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;
  • у колонці 2.1«Вид документа (ліцензія або дозвіл)» р. І указати ліцензію чи дозвіл на радіочастотні ресурси тричі, окремо липень, серпень, вересень, у разі дії у відповідному місяці.

Форма, затверджена  наказом № 1011:

  • у ряд. 4«Податкове зобов’язання за звітний період» р. ІІ необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;
  • у ряд. 3«об’єкт оподаткування» додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами та в ряд. 6 «об’єкт оподаткування» додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу й аміаку територією України вказати об’єкт оподаткування за 3 місяці ІІІ кварталу цього року.

Форми, затверджені наказами  № 1403 і № 1404, передбачають базовий податковий (звітний) період — календарний квартал і подаються за звітний (податковий) період 3 квартали 2015 року.

Податківці зауважили: за потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до цієї декларації в паперовому вигляді, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

У декларації якого звітного періоду відображати розрахунок коригування до податкової накладної?

ДФС у підкатегорії 101.23 «ЗІР» надала відповідь на запитання:

у податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної?

Податківці зауважили, що в разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

  • постачальник має право зменшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВтого звітного (податкового) періоду, у якому розрахунок коригування зареєстрований покупцем у ЄРПН;
  • покупець повинен зменшити податковий кредит у деклараціїв податковому періоді, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені строки.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

  • постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій деклараціїу податковому періоді, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
  • покупець має право збільшити податковий кредит у декларації тогозвітного (податкового) періоду, у якому розрахунок коригування буде зареєстрований у ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів із дати його складення.

Крім того, у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг розрахунок коригування, який не зареєстрований у ЄРПН протягом 180 календарних днів, не може бути підставою для збільшення податкового кредиту, але не звільняє продавця від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період.

ДФС про нарахування зарплати за попередні періоди та застосовування понижуючого коефіцієнта до ставки ЄСВ

У разі якщо роботодавцем виконуються одночасно всі умови для застосування понижуючого коефіцієнта до ставки ЄСВ, у т.ч. у разі нарахування зарплати за попередні періоди, то такий роботодавець може скористатися правом щодо застосування коефіцієнта до розміру ЄСВ.

Коли нарахування зарплати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до зарплати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Оскільки обчислення ЄСВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських й інших документів, законодавством не передбачений перерахунок ЄСВ за минулий період із метою застосування понижуючого коефіцієнта.

На це вказує ГУ ДФС у  Чернігівській області в листі від 15.10.2015 р. № 2769/10/25-01-17-02-10.

ДФС щодо оподаткування сум поліпшень об’єктів, отриманих в оперативну оренду чи лізинг

ДФСУ в листі від 01.09.2015 р. № 3407/10/08-01-15-02-11 розглянула питання щодо податкового обліку сум поліпшень об’єктів, отриманих в оперативну оренду/лізинг, для цілей обкладення податком на прибуток і ПДВ.

У бухгалтерському обліку затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи «Інші необоротні матеріальні активи» (абз. 2 п. 8П(С)БО 14 «Оренда», п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561).

Згідно з абз. 4 п. 138.1 й абз. 3 п. 138.2 ПКУ, у разі ліквідації/продажу об’єкта основних засобів/нематеріальних активів фінрезультат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості такого об’єкта, визначеної відповідно до П(С)БО та, відповідно, зменшується на суму його залишкової вартості, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Таким чином, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах ураховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченні договору оперативної оренди. При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку — орендар на підставі положень абз. 4 п. 138.1 й абз. 3 п.138.2 ПКУ має збільшити фінрезультат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної згідно із П(С)БО, і зменшити фінрезультат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Крім того, керуючись п. 185.1 ПКУ, об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. А відповідно до пп. «в» пп. 14.1.185 і пп. «в» пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів/послуг включає, зокрема, безоплатне передання майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Тож податківці дійшли такого висновку: якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою та підлягає обкладенню ПДВ за основною ставкою, виходячи із ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

ДФС про оплату виробничої практики учнів ПТНЗ і нарахування ЄСВ

ДФС у листі від 13.10.2015 р. № 21700/6/99-99-17-03-03-15 висловилася щодо нарахування ЄСВ на зарплату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві.

ДФС указує, що учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку й положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

Але чомусь робить висновок, що нарахована зарплата учням, які проходять виробничу практику на підприємстві згідно з договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування ЄСВ.

Водночас ДФС указує, що підприємством нараховується й утримується ЄСВ із усієї суми нарахованої зарплати учня.

А також робить висновок, що для учнів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві, сума ЄСВ розраховується (нараховується й утримується) із фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Підприємство надає за учнів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві, Звіт з ЄСВ.

Зазначені особи відображаються в таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку з кодом категорії застрахованих осіб «1». Водночас у разі застосування роботодавцем понижуючого коефіцієнта кількість учнів-практикантів, а також їх дохід не враховуються в кількості застрахованих осіб звітного періоду при нарахуванні ЄСВ під час обчислення умов для застосування понижуючого коефіцієнта.

Чи оподатковуються «роздрібним» акцизом операції з продажу талонів на паливо

Державна фіскальна служба України в листі  від 09.10.2015 р. № 21512/6/99-99-19-03-03-15 зауважила: податкові зобов’язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів із колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів і форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Водночас контролери роз’яснили: операції з продажу чи перепродажу талонів на паливо 5-відсотковим акцизним податком із роздрібного продажу підакцизних товарів не оподатковуються.

ДФС про видачу довідки про наявність у фізособи земельних ділянок, якщо частину з них вона здає в оренду

Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках, згідно з вимогами пп. 165.1.24 ПКУ.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, установлених Земельним кодексом України для ведення:

  • садівництва та/або для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду чи обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абз. 3 цього пункту, а також розмір виділених у натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Довідка надається на підставі відомостей із Державного земельного кадастру (за наявності).

Із метою підтвердження факту невикористання (здачі в оренду) земельних часток (паїв), виділених у натурі (на місцевості), фізичній особі доцільно надати сільській, селищній або міській раді копію відповідного договору оренди.

На це вказує ГУ ДФС у Чернігівській області в листі від 13.10.2015 р. № 2753/10/25-01-17-01-10.

Як ФОПу-єдиннику підтвердити отримання доходу при здійсненні розрахунків через платіжні термінали

ГУ ДФС у Запорізькій області в листі від 24.09.2015 р. № 3708/10/08-01-17-01-17 роз’яснило: у разі якщо розрахунки із фізичною особою — підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, здійснюються через платіжні термінали, для підтвердження отриманих доходів достатнім є:

  • укладений договір із відповідною фінансовою установою, яка акумулює грошові кошти від господарської діяльності, що надійшли з терміналів,

та

  • відповідні реєстри з розшифровкою по кожному здійсненому переказу.

Підприємці-єдинники не визначають чистий оподатковуваний дохід

Державна фіскальна служба в листі від 01.10.2015 р. № 9166/Б/99-99-17-02-02-14 зауважила: на платників єдиного податку — фізичних осіб не поширюються вимоги чинного законодавства щодо порядку визначення чистого доходу при сплаті єдиного податку.

Нагадаємо: чистий оподатковуваний дохід — це різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка в грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними із господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця (п. 177.2 ПКУ).

Повідомлення ДФС про прийнятих працівників на папері подається максимум на п’ятьох осіб

Власник підприємства (установи, організації) або вповноважений ним орган (особа) чи фізособа подає повідомлення про прийняття працівників на роботу на паперових носіях за умови, якщо на дату формування такого повідомлення в страхувальника трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма найманими працівниками. Тобто в повідомленні заповнюються рядки не більш ніж на 5 прийнятих осіб, незалежно від кількості вже працюючих на підприємстві найманих працівників.

Відповідний висновок наводить ДФС у листі від 05.10.2015 р. № 21095/6/99-99-17-03-03-15.

Про прийняття працівника на роботу необхідно повідомляти орган Державної фіскальної служби

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна  подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, уноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.

Складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг змінюється їх вартість

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється зміна їх вартості, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику ПДВ, підлягає  реєстрації в ЄРПН:

- постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення їх вартості;

- отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення їх вартості, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань  за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН.

Якщо після постачання товарів покупець уже не має статусу платника ПДВ, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником ПДВ, і як наслідок відсутні підстави для складання розрахунку  коригування на такого покупця.

Якщо після анулювання реєстрації покупця платником ПДВ відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів, то постачальник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення, в якій у графі ”Код отримувача” проставляє умовний Індивідуальний податковий номер покупця ”100000000000”, в графі «Особа (платник податку) - продавець» зазначається «Неплатник».

Зазначена норма визначена п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України.

Документи, за якими нараховується податковий кредит, крім податкових накладних

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної,  зокрема, є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати  200 гривень за день (без урахування податку);

- бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX Податкового  кодексу України;

- податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового  кодексу України  та зареєстрована в ЄРПН.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату  податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Зазначений порядок визначений п. 201.11 та п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України

Відображення в декларації з ПДВ податкових накладних, які не були включені до податкового кредиту

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової  накладної.

До 29.07.2015 (дата набрання чинності Закону України від 16.07.15 № 643 – VIII) зазначений   термін становив 180 календарних днів.

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового  кредиту.

Отже, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних він має право включити таку суму до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів у складі податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, але не раніше її реєстрації в ЄРПН.

Зазначена норма визначена  п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України

Дохід у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи,  якщо  основний засіб реалізується з частковою оплатою

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів  у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу  таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що  склалася на день продажу.

Отже, якщо при продажу основного засобу підприємство-платник єдиного податку третьої групи отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу  доходу такого платника включається:

- фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо основний засіб використовувався  платником менше року;

- позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основного засобу і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого фонду, якщо основний засіб використовувався платником більше року.

Порядок формування доходу платником єдиного податку - юридичною особою визначений  п. 292.2 та п. 292.6 ст. 292 ПК  Податкового кодексу України.

Неприбуткова організація у разі нецільового використання коштів втрачає статус неприбутковості

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог до її функціонування, зокрема, стосовно цільового використання коштів, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом   з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений  для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Зазначений порядок визначений пп. 133.4.3 ст. 133 Податкового кодексу України.

Підприємець — платник єдиного податку третьої групи при перевищенні в 2015 р. обсягу доходу 1 млн. грн. повинен  застосовувати РРО

РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

У разі перевищення у січні — вересні 2015 р. обсягу доходу понад 1 млн. грн. при здійсненні господарської діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи з 01.10.2015 р. зобов’язана застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків. 

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України.

При здійсненні безготівкових розрахунків РРО не застосовується

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів

Отже, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо РРО не застосовується. 

Зазначена норма передбачена ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 № 22.

З аліментів військовий збір не утримується

Сума аліментів розраховується із суми заробітної плати, яка залишається після утримання військового збору, податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються відповідно до рішення суду або за добровільним рішенням сторін (за винятком виплати аліментів нерезидентом).

Оскільки дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку резидентом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то аліменти не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Зазначена норма роз’яснена листом  ДФС України  № 339/4/99-99-19-01-01-13.

Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств

З 01.01.2015 року об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового Кодексу України.

Таке коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Зазначена норма визначена  пп. 134.1.1 статті Податкового кодексу України.

Авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів

З 1 січня 2015 року змінено порядок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів. Новий порядок застосовується з виплат дивідендів у 2015 року за підсумками попередніх років.

Так, авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, як було раніше, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди.

Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов'язання за відповідний рік погашені.

У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Тобто для визначення суми перевищення дивідендів над об’єктом оподаткування з податку на прибуток необхідно, щоб була подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов'язання, самостійно нараховані платником у такій декларації.

Порядок оподаткування дивідендів податком на прибуток визначено п. 57.1 Податкового кодексу України.

Акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами сплачує юридична особа

Платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі,  яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Суб’єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та  зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила,  і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами є юридична особа.

Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Порядок сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами визначено ст. 212 Податкового кодексу України.

Платники запитували

Чи впливає збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної  заробітної плати  з 1 вересня 2015 року на  граничний розмір доходу, при якому застосовуються податкові соціальні пільги та безпосередньо на розмір податкових соціальних пільг?

Законом України 17 вересня N 704 внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», і з 1 вересня збільшено розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.

Так, прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна заробітна плата  з 1 вересня 2015 року у місячному розмірі становлять - 1378 гривень.

        Податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

     Граничний розмір заробітної плати, що дає право на одержання податкових соціальних пільг розраховується  з показника прожиткового мінімуму, встановленого на  1 січня 2015 року.

Тобто, зміна прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничний розмір доходу при якому застосовуються податкові соціальні пільги.

Також  залишаються  у  раніше встановленому розмірі і податкові соціальні пільги.

Чи є підприємці загальної системи оподаткування платниками військового збору?

Так, фізичні особи – підприємці «загальної системи» оподаткування  є платниками військового збору на загальних підставах.

Такі підприємці за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають його в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів підприємців - загальносистемників є 2015 рік.

Чи сплачують підприємці - платники єдиного податку військовий збір?

Податковим кодексом України визначено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не є платниками військового збору з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Водночас у разі отримання підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах.

Чи змінився розмір мінімального страхового внеску для підприємців?

  Законом України від 17 вересня поточного року N 704 внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», і з 1 вересня 2015 року  змінено мінімальну заробітну плату.

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року у місячному розмірі складає 1378 гривень.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для підприємців спрощеної системи оподаткування та підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід..

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений на місяць, за який нараховується дохід..

Оскільки з 1 вересня 2015 року збільшено розмір мінімальної заробітної плати,  то мінімальний страховий внесок  для фізичних осіб -  підприємців  становить 478 грн. 17 коп.

Платникам податку на додану вартість

Чи може бути складена не пізніше останнього дня місяця/кварталу зведена податкова накладна у випадках, на які поширюються вимоги для складення податкової накладної за щоденними підсумками операцій?

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку особам, що не зареєстровані платниками ПДВ, розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), такий постачальник може складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (якщо попередньо не були складені податкові накладні на ці операції).

При цьому, при постійних зв’язках з особами, що не зареєстровані платниками ПДВ, а саме у випадках, коли операції з постачання товарів/послуг здійснюються за готівку таким особам два і більше разів на місяць на підставі відповідного договору, в якому і визначені періодичність поставки таких товарів/послуг та порядок оплати їх вартості, може бути складена зведена податкова накладна (якщо попередньо не були складені податкові накладні на такі операції).

Чи повинен платник податку, чий «невірний» індивідуальний податковий номер був зазначений у графі «індивідуальний податковий номер покупця», враховувати у податковому обліку та відображати в декларації податковий кредит за помилково складеною на нього податковою накладною та розрахунком коригування до неї?

У випадку зазначення «невірного» індивідуального податкового номера (далі – ІПН) при складанні податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку - продавець, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної (з «невірним» ІПН), який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг.

Такі податкова накладна та розрахунок коригування до неї не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування, яка проводить товарообмінні (бартерні) операції або взаємозалік, враховує витрати при визначені чистого доходу?

Негрошова форма операції передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж гроші, такі операції оформлюється документально та відображаються у Книзі обліку доходів і витрат. При цьому, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування, у разі проведення товарообмінних (батерних) операцій або взаємозаліку, при визначенні чистого доходу включає до складу витрат вартість відвантаженого товару, наданих (робіт, послуг), які документально підтверджує та відображає у Книзі обліку доходів і витрат.

Яким чином здійснюється перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника до бюджету/на поточний рахунок платника податку?

У рамках системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА) для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА (далі - електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.

Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронних рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 ПКУ у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі - зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у такому звітному періоді (п. 200 прим.1. 5 ст. 200 прим.1 ПКУ).

Таким чином, у разі наявності у платника перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у такому звітному періоді, повернення зайво зарахованих коштів платнику не відбувається, незалежно від суми таких зайво зарахованих коштів.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення електронного рахунку в СЕА з поточного рахунку платника (сумПопРах).

У разі якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то такий платник податку зобов’язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – додаток 4 (Д4)).

В такому випадку у додатку 4 (Д4) платник податку зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі – таблиця про відомості).

Всі графи таблиці про відомості підлягають обов’язковому заповненню, незалежно від того, який напрямок перерахування коштів вказаний платником у текстовій частині під таблицею про відомості додатка 4 (Д4).

При цьому в графі 4 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету, яка визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1 – гр. 2).

В графі 5 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок, яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр.1-гр.2-гр.3).

В текстовій частині під таблицею про відомості додатка 4 (Д4) платник податку визначає напрямок перерахування коштів та вказує відповідну суму коштів.

У разі якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку до бюджету, то такий платник податку у спеціальному полі під таблицею про відомості додатка 4 (Д4) вказує відповідну суму прописом та цифрою. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 4 таблиці про відомості.

У разі якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку на поточний рахунок, то такий платник податку у спеціальному полі під таблицею про відомості додатка 4 (Д4) вказує відповідну суму прописом та цифрою та одночасно в обов’язковому порядку вказує реквізити власного поточного рахунку, на який він бажає отримати вказані кошти. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 5 таблиці про відомості.

Також платник податку може одночасно задекларувати бажання перерахувати зайво зараховані кошти як до бюджету, так і на поточний рахунок. При цьому, таке бажання платник податку здійснює з урахуванням особливостей, визначених для кожного напряму (до бюджету чи на поточний рахунок), а загальна сума коштів, вказана платником у додатку 4 (Д4) для перерахування до бюджету та на поточний рахунок, не може перевищувати суми зайво зарахованих коштів на електронному рахунку на момент подання податкової звітності з ПДВ.

Слід зазначити, що за рахунок зайво зарахованих коштів платником податку може бути погашений податковий борг з ПДВ, що обліковується в інтегрованій картці платника податку, а також розстрочені, відстрочені грошові зобов’язання з ПДВ.

Якщо платник податку допустив помилку в додатку 4 (Д4) в номері рахунку чи МФО банку, такий платник податку має право до граничного терміну сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації з ПДВ, до якої подано додаток 4 (Д4) з неправильними реквізитами поточного рахунку, подати уточнюючий розрахунок з додатком 4 (Д4). В такому уточнюючому розрахунку всі графи, крім реквізитів платника податку, залишаються не заповненими (прочерки та нулі не проставляються), а в додатку 4 (Д4) зазначаються лише правильні реквізити поточного рахунку, на який мають бути перераховані відповідні кошти. Решта полів додатка 4 (Д4) не заповнюються (прочерки та нулі не проставляються).

Якщо платник податку при складанні додатку 4 (Д4) допустив помилку в цифрових показниках, то уточнюючий розрахунок для виправлення такої помилки не подається. Зайво зараховані кошти можуть бути перераховані до бюджету/на поточний рахунок платника лише у випадку відображення правильних показників у додатку 4 (Д4), який подається у складі податкової декларації за наступний звітний період (за умови наявності на момент подання такої декларації на електронному рахунку платника зайво зарахованих коштів).

Чи враховуються під час обрахунку показників формули СумНаклОтр та СумНаклВид розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 до податкових накладних, складених до 01.07.2015 (у тому числі до 01.02.2015)?

Розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 (у тому числі до 01.02.2015), під час обрахунку показників формули СумНаклОтр та СумНаклВид:
     враховуються, якщо податкові накладні підлягали наданню покупцям – платникам податку;
     не враховуються, якщо податкові накладні були складені на покупців – неплатників ПДВ.

 

В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної?

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

постачальник має право зменшити податкові зобов’язазння у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому розрахунок коригування зареєстрований покупцем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);

покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ в податковому періоді, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ в податковому періоді, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг розрахунок коригування, який не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів, не може бути підставою для збільшення податкового кредиту, але не звільняє продавця від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період.

 

Яким чином відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ орендна плата, яка нарахована на користь померлого орендодавця – ФО, а виплачується його спадкоємцям?

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку:

під ,,106” ознакою доходу відображається орендна плата за договором оренди нерухомого майна;

під ,,127” ознакою доходу відображається сума орендної плати за договором оренди рухомого майна.

Сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи відображається в податковому розрахунку із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.

Такий розрахунок подається за останній звітний період, на який припадає смерть фізичної особи.

Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

Крім того, у податковому розрахунку форми № 1ДФ відображається орендна плата за договором оренди, яка нарахована податковим агентом – орендарем, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємців, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.

 

Чи є платником земельного податку ФОП - платник ЄП, за земельну ділянку, яка надана в установленому порядку ФО (право власності оформлено на ФО) для здійснення господарської діяльності і така земельна ділянка використовується ФОП – платником ЄП за призначенням?

Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем - платником єдиного податку, і земельна ділянка використовується нею для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо), то така фізична особа - підприємець - платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку (з врахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України).

Якщо земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, що знаходяться у власності фізичної особи (фізичної особи – підприємця) та використовуються для провадження господарської діяльності, надавалась їй в установленому чинним законодавством порядку, то за таку земельну ділянку фізична особа – підприємець - платник єдиного податку теж звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку у разі надання в оренду будівлі, споруди (їх частини), нежилового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку.

 

Чи має право ДПІ як територіальний орган ДФС надавати письмові податкові консультації?

Податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.

Прес-служба ДФС повідомляє

На відкриття власного бізнесу потрібно всього 24 години!

У травні цього року Мін'юст та ДФС удосконалили обмін інформацією, що дало змогу забезпечити взяття на облік підприємств і підприємців протягом одного робочого дня. А з 16-го жовтня набрали чинності накази, які фактично регулюють процедури започаткування бізнесу протягом 24 годин.

Так, наказом Міністерства фінансів України №747 встановлено, що контролюючі органи у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюють взяття на облік платників податків та передачу до ЄДР даних про взяття їх на облік у контролюючих органах.

У той же час спільним наказом Міністерства фінансів і Міністерства юстиції №1918/5/869 запроваджується обмін інформацією між ЄДР та інформаційними системами ДФС в он-лайн режимі, а до запровадження такої взаємодії – з інтервалом не більше ніж 2 години.

Тобто, на кожне повідомлення в електронному вигляді формується відповідь про взяття на облік та дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до Єдиного державного реєстру. Для забезпечення взяття на облік платника єдиного внеску Державною фіскальною службою України повністю автоматизовано обмін інформацією з Фондом соціального страхування.

Починаючи з травня 2015 року обмін інформацією між ДФС та Фондом соціального страхування триває від півгодини до години.

Відбулась кущова нарада за підсумками діяльності підрозділів податкової міліції Центрального регіону

У м. Бровари під головуванням першого заступника Голови ДФС України Сергія Білана відбулась кущова нарада за підсумками діяльності підрозділів податкової міліції Центрального регіону (Житомирської, Київської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей, м. Києва та Центрального офісу) у січні – вересні 2015 року.

Під час наради обговорювалися питання щодо підвищення ефективності роботи підрозділів податкової міліції з протидії злочинам у сфері оподаткування, бюджетній та митній сферах з метою забезпечення додаткових надходжень коштів до бюджету за рахунок боротьби з тіньовою економікою.

Відмічалося, що податкова міліція не задіяна у виконанні невластивих їй функцій, а зосереджена на конкретних напрямках роботи у рамках спецоперацій «Акциз-2015», «Нафтопродукт-2015», «Рубіж-2015» та «Сумлінний платник». Таким чином, створені всі належні умови для якісного виконання завдань, поставлених перед податковою міліцією.

Також, керівникам регіональних підрозділів податкової міліції наголошено на недопустимості проявів хабарництва та забезпеченні дотримання службової дисципліни і законності в підпорядкованих підрозділах податкової міліції.

За результатами наради вказано на недоліки в організації роботи оперативно-службової діяльності регіональних підрозділів податкової міліції Центрального куща та окреслено завдання до кінця поточного року щодо зосередження основних зусиль на вжитті заходів із протидії незаконному обігу підакцизних товарів, виявленні кримінальних правопорушень у митній сфері, відпрацюванні підприємств реального сектору економіки, користувачів послуг «конвертаційних центрів», протидії розкраданню бюджетних коштів та їх легалізації, протидії оборудкам з ПДВ.

У січні-вересні 2015 року до бюджету сплачено понад 343 млн. грн. транспортного податку

Протягом дев’яти місяців поточного року надходження транспортного податку склали 343,2 млн. грн.

У вересні 2015 року до бюджету сплачено 62,2 млрд. грн. цього податку.

Нагадаємо, що транспортний податок сплачується у строки, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З початку 2015 року до бюджету надійшло 521 млн. грн. податку на нерухомість

За дев`ять  місяців поточного року до бюджету зібрано 521 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Виконання індикативного показника складає 114,9 відс.  Це на 487,9 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

За вересень 2015 року до бюджету надійшло 26,4 млн. грн. цього податку. Індикативний показник виконано на 101,3 відс. У порівнянні з вереснем 2014 року, надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки збільшилися на 22,9 млн. грн.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

З 1 квітня 2014 року для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базою оподаткування визначено загальну площу об’єкта оподаткування.

Крім того, Законом 71 доповнено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.

Податкова міліція викрила факт ухилення від сплати 74,9 млн. грн. податків

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, яке здійснює діяльність з постачання природного газу.

Встановлено, що зазначені особи у 2012 році безпідставно сформували податковий кредит за рахунок здійснення фінансово-господарських операцій з одним із підприємств паливної галузі, що дозволило їм ухилитись від сплати податків у сумі 74,9 млн. гривень.

Слідчо-оперативні заходи тривають.

На Дніпропетровщині податковою міліцією вилучено оцинкованої сталі на 60 млн. гривень

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області у ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України під час двох обшуків, проведених на підставі ухвали суду, за місцем розташування офісного та складського приміщень підприємств виявлено 590 рулонів (2,5 тис. тон) оцинкованої сталі. Орієнтовна вартість товару 60 млн. гривень.

Слідчо-оперативні заходи тривають.

На Вінниччині викрито незаконне виготовлення пально-мастильних матеріалів

Співробітниками податкової міліції Вінницької області у ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28 та ч.ч.1,2 ст.204 КК України викрито протиправну діяльність громадян, які організовували незаконне виготовлення пально-мастильних матеріалів із використанням виробничих потужностей підприємства.

На підставі ухвали суду було проведено обшуки, під час яких вилучено та накладено арешт на пально-мастильні матеріали, обладнання та автомобіль загальною вартістю 21 млн. гривень.

Слідчо-оперативні заходи тривають.

Україна-ЄС. Співробітництво в митній сфері

15 жовтня в Державній фіскальній службі відбулося засідання Підкомітету №5 ("Митне та траснкордонне співробітництво") Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. 

В засіданні взяли участь представники Єврокомісії, місій EUBAM, EUAM, TAXUD, делегати ЄС, представники митних органів Литви, Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини.  

Учасники засідання обговорили поточні організаційні зміни в ДФС, питання обміну інфрмацією, прикордонного співробітництва, боротьби з митними правопорушеннями та ін. 

Результатом засідання стало оновлення Дорожньої карти Робочої групи Україна-ЄС з питань реалізації Рамкової стратегії митного співробітництва.

Засідання Підкомітету №5 відбувається на регулярній основі в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Протягом січня – вересня 2015 року ДФС зафіксовано понад 2 тис. випадків порушення прав інтелектуальної власності

Протягом дев`яти місяців поточного року ДФС зафіксовано 2 210 випадків призупинення митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

Про всі виявлені факти своєчасно повідомлено представників правовласників для оперативного прийняття відповідного рішення щодо їх інтелектуальної власності.

Крім того, у зазначений період митницями порушено 19 справ про порушення митних правил за фактом ввезення на митну територію України товарів  з порушенням прав інтелектуальної власності. Загальна вартість ввезених з порушеннями товарів складає понад 2 млн. грн. 

Для сприяння захисту правовласників під час  зовнішньоекономічної діяльності  Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Загалом, станом на 1 жовтня 2015 року до митного реєстру за заявами правовласників внесено 2 785 об’єктів. З них – 356 об`єктів внесено у поточному році.

До уваги експортерів лісоматеріалів!

Листом ДФС від 09 жовтня 2015 року № 37550/7/99-99-24-03-01-17 поінформовано митниці про набрання чинності змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Тобто ДФС в жодному разі не заборонила митницям здійснювати митне оформлення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів та їх пропуск через митний кордон України.

Власне з 10 жовтня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», внесені пунктом 3 розділу I Закону України  від 9 квітня 2015 року № 325-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді».

Так відповідно до вимог Закону, митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами, сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Законом встановлено, що сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів видаються підприємствами - постійними лісокористувачами. Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Звертаємо увагу, що статтею 3 Митного кодексу України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Підсумовуючи викладене, починаючи з 10 жовтня 2015 року, митне оформлення лісо- та пиломатеріалів у режимі експорту повинно здійснюватися митницями відповідно до Закону – на підставі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, виданих підприємствами-постійними лісокористувачами згідно із порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Про вищезазначену ситуацію та необхідність вжиття відповідних заходів Державною фіскальною службою було повідомлено Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державне агентство лісових ресурсів України.

У січні-вересні 2015 року до бюджету сплачено понад 132 млрд. грн. ЄСВ

Протягом січня - вересня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування склали майже 132 млрд. грн. Зокрема, у вересні до бюджету сплачено 15,3 млрд. грн. ЄСВ.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”.

Податковою міліцією вилучено нафтопродуктів на 9,7 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу у м. Ізмаїл у рамках операцій «Нафтопродукт-2015», «Акциз-2015» та «Рубіж-2015» у ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України на підставі ухвал суду проведено обшуки нафто-терміналу.

Під час обшуків було виявлено 570 тонн дизельного палива, яке зберігалося у нафтоналивних цистернах, та фінансово-бухгалтерську документацію.

За результатами проведених заходів вилучено нафтопродукти загальною орієнтовною вартістю 9,7 млн. гривень.

Слідчі дії тривають.

До уваги суб’єктів господарювання, які перевозять товари до/з неконтрольованої території

Довідкова інформація з питань оформлення заяв на внесення до переліків суб’єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до неконтрольованої території (з неконтрольованої території) залізничним транспортом надається за телефонами +380663380880, +380444651326, +380444651327.

Податковою міліцією у Києві вилучено велику партію продукції торгової марки Apple на суму понад 10 млн. грн.

Працівниками податкової міліції м. Києва у рамках операції «Рубіж-2015» та розслідування кримінального провадження за ст.212 КК України на підставі ухвал суду проведено обшуки торгових та складських приміщень низки Інтернет магазинів.

Під час обшуків вилучено близько 2 тисяч одиниць продукції торгової марки Apple, у тому числі більше 300 мобільних телефонів Iphone, 45 планшетів Ipad, 50 ноутбуків MacBook та комп’ютерів iMac, годинники Apple Watch, медіа плеєри iPod, медіа приставки та аксесуари.

Весь вилучений товар був ввезений на територію України з порушеннями податкового та митного законодавства.

Загальна вартість вилученої продукції складає понад 10 млн. грн.

Крім того, у ході проведення обшуків вилучено близько 100 одиниць продукції фірм Sony, Canon та Samsung (принтери, телевізори, ігрові приставки), яка, згідно інформації офіційних представників вказаних компаній, також ввезена поза митним контролем.

Тривають слідчі дії.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

На Запоріжжі від доходів фізичних осіб бюджети отримали майже 1,9 мільярда гривень податку

За січень-вересень 2015 року до державного бюджету перераховано 473 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, при прогнозному показнику у 421 мільйон гривень надійшло на 52 мільйони гривень або 12 відсотків більше.

Він нагадав, що на сьогодні 75 відсотків цього податку залишається на місцях, тобто надходить до бюджетів громад, – нагадав керівник фіскальної служби області. Так, до місцевих бюджетів за 9 місяців надійшло 1,4 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 235 мільйонів гривень або майже на 20 відсотків. При цьому виконання плану, затвердженого сесіями місцевих рад, складає 108,5 відсотка.

– Щомісячно на Запоріжжі надходить майже 160 мільйонів гривень податку на доходи фізосіб. Основні джерела додаткових надходжень – це заходи фіскальної служби з детінізації ринку праці, боротьба із зарплатами у "конвертах", а також підвищення рівня заробітних плат, що виплачуються, – підкреслив Олексій Кавилін.

Серед територій, де забезпечені найбільші суми сплати податку, це райони м. Запоріжжя, а також міста Енергодар, Мелітополь, Бердянськ, смт. Василівка. У десятці найбільших наповнювачів місцевої казни платники Орджонікідзевського району, які сплатили майже 186 мільйонів гривень, м. Енергодара – 172 мільйони гривень, Жовтневого району обласного центру, від яких надійшло понад 108 мільйонів гривень, Шевченківського району – майже 106 мільйонів гривень, Ленінського району – практично 104 мільйони гривень. Мелітопольські платники спрямували близько 99 мільйонів гривень, бердянські – 84 мільйони гривень, у Василівському районі сплачено 69 мільйонів гривень, у Комунарському районі м. Запоріжжя 67 мільйонів гривень та у Заводському районі перераховано понад 66 мільйонів гривень.

Запорізькі підприємці зловживали службовим становищем – намагалися "витягти" з бюджету 1,2 млн. грн.

Керівники одного із підприємств обласного центру, зловживаючи службовим становищем, заволоділи бюджетними коштами. Схема крадіжки з бюджету була простою. Службовці навмисно штучно завищували ціну товару – обладнання, що постачали за бюджетні кошти. Фахівці фіскальної служби виявили розтрату на загальну суму 1,2 мільйона гривень.

У відношенні службових осіб розпочато кримінальне провадження за ч.5 ст.191 КК України.

Усього минулого тижня оперативні співробітники Головного управління ДФС області внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по 2 кримінальним правопорушенням – за ст.191 КК України.

Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на загальну суму понад 200 тис. гривень.

Автовласники Запорізької області перерахували 12 мільйонів гривень транспортного податку

З початку року понад 730 власників дорогих автівок до 5 років і понад 3-літровими двигунами, що знаходяться на території Запорізької області, сплатили до місцевих бюджетів 12 мільйонів гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на понад 740 тисяч гривень більше очікуваних показників.

При цьому тільки за вересень автовласники поповнили місцеву казну 1,8 мільйонами гривень, що на 130 тисяч гривень більше запланованої суми.

Найбільші надходження "автоподатку" за 9 місяців поточного року забезпечено у м. Запоріжжі – майже 7 мільйонів гривень. Платники міста Мелітополь перерахували 1,2 мільйона гривень, бердянці сплатили понад 800 тисяч гривень, у Пологівському районі – майже 400 тисяч гривень, а у Гуляйпільському – 270 тисяч гривень. Також автовласники м. Енергодару спрямували чверть мільйона гривень транспортного податку.

Окрім цього, платники Веселівського, Кам’янсько-Дніпровського та Василівського районів загалом перерахували до бюджетів майже 654 тисячі гривень.

Нагадаємо, що фізичні та юридичні особи, автомобілі яких зареєстровані в Україні, сплачують 25 тисяч гривень на рік за кожне легкове авто, яке відповідає вимогам оподаткування.

Понад 28 мільйонів гривень сплатили податку на нерухомість платники Запорізької області

За 9 місяців цього року від платників Запорізького регіону надійшло більш ніж 28 мільйонів гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на 1,6 мільйона гривень більше від прогнозованих показників.

За прогнозами фахівців, цього року до місцевих бюджетів платники Запорізької області мають перерахувати усього майже 35 мільйонів гривень вказаного податку.

– Найвагоміші суми за січень-вересень до бюджетів спрямували мешканці м. Запоріжжя – майже 8,3 мільйона гривень, платники Мелітопольського району сплатили близько 1,7 мільйона гривень, Якимівського району – 1,4 мільйона гривень, Бердянського району – майже мільйон гривень та Запорізького району – 800 тисяч гривень, – зазначив Олексій Кавилін.

Окрім цього, платники Вільнянського, Кам’янсько-Дніпровського, Токмацького, Приазовського та Веселівського районів загалом спрямували до бюджетів області майже 1,6 мільйона гривень.

Станом на початок жовтня цього року по Запорізькій області нараховується майже 5 тисяч осіб, які є платниками податку на нерухоме майно, з яких: понад 4 тисячі юридичних осіб та близько тисячі фізичних осіб.

Нагадаємо, що відповідно до законодавства, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками нерухомості.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. А фізичним особам з цього року фіскальна служба області розсилає відповідні повідомлення-рішення про сплату податку.

Фахівці фіскальної служби області розглянули понад сотню запитів на публічну інформацію

За 9 місяців 2015 року до органів ДФС у Запорізькій області надійшло 112 запитів на інформацію. Це на 52 запити менше, ніж за відповідний період 2014 року. За минулий місяць до податківців надіслано 11 запитів, що вдвічі менше, ніж торік.

Найбільше за січень-вересень до фіскальної служби зверталися юридичні особи, які подали 53 запити, фізичні особи надіслали 30 листів, 6 – об'єднання громадян, 5 – засоби масової інформації та майже два десятки надійшло від органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації.

За результатами розгляду запитів на 57 з них надано інформацію, у 49 відповідях роз'яснено, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії з обмеженим доступом, ще 5 запитів надіслано належному розпоряднику інформації та один знаходиться на виконанні. Відповіді на всі запити надаються виключно у встановлені терміни.

Податківці нагадують, що запити можна направити до органів ДФС, як поштовим зв'язком, так й за допомогою електронної пошти. Так, цього року 85 документів надіслано поштою, 27 – "електронкою".

Усю необхідну інформацію щодо подання запитів до фіскальної служби регіону можна отримати у Центрах обслуговування платників при кожній податковій інспекції та відділенні, а також на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/.

Запорізькі підприємства забезпечили понад 437 мільйонів гривень податку на прибуток

З початку поточного року від Запорізького регіону до загального фонду Державного бюджету надійшло майже 382 мільйони гривень податку на прибуток, що на 143 мільйони гривень або на 60 відсотків більше проти показника відповідного періоду минулого року (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі).

Як повідомив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін, у четвірці лідерів зі сплати податку на прибуток – підприємства м. Запоріжжя, а також суб'єкти господарювання, яких обслуговують Мелітопольська, Пологівська та Бердянська ОДПІ

За вересень поточного року державну казну платники поповнили на 26 мільйонів гривень, а це на 11,3 мільйона гривень або на 77 відсотків більше проти відповідного періоду 2014 року.

До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло понад 55 мільйонів гривень податку на прибуток. Минулого року надходження цього податку склали лише 10 мільйонів гривень. Це пов'язано, насамперед, із тим, що згідно зі змінами до Бюджетного та Податкового кодексів України з 2015 року 10% податку від прибутку залишається на місцях, а також, як і раніше, до місцевих бюджетів находить 100% податку на прибуток підприємств комунальної форми власності.

Лише за вересень поточного року до місцевих бюджетів надійшло 3,5 мільйона гривень податку на прибуток, що на 2,8 мільйона гривень більше проти відповідного періоду минулого року.

"Будуючи" фіктивне партнерство, запорізьке підприємство мало намір не сплатити 1,3 млн. грн. податків

Одне із підприємств Запорізької області здійснювало низку різноманітних будівельних робіт. Проте посадовці, окрім надання реальних, "приписували" собі ще й "ліві" послуги. У своїй податковій звітності вони відображали безтоварні операції з підприємствами, які мали ознаки "фіктивності".

Це давало їм змогу ухилитись від сплати податків на суму понад 1,3 млн. гривень. Наразі за матеріалами оперативних співробітників розпочато кримінальне провадження за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків) у відношенні службових осіб підприємства.

Усього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за 2 кримінальними правопорушеннями, у т.ч. 1 – за фактом ухилення від сплати податків (ст.212 КК України). Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 172 тис. гривень.