Информация от Бердянской налоговой инспекции на 4 ноября

04.11.2015 · 11:51 · Просмотров - 1104

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 4 ноября

Бердянська ОДПІ повідомляє

Закінчується подання квартальної податкової звітності !

Бердянська ОДПІ нагадує, 09 листопада 2015 року – граничний термін подання податкових декларацій за ІІІ квартал 2015 року.

Термін сплати податків і зборів за ІІІ квартал  –  19 листопада 2015 року

Електронний кабінет платника податків

Електронний кабінет платника податків - це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може без використання спеціально встановленого клієнтського застосування.

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надає безконтактні способи взаємодії платників податків та Державної фіскальної служби України з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

За допомогою даного сервісу платник податків має змогу:

  • підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді;
  • переглядати дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків).

До уваги платників податків!

У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» з 30 жовтня 2015 року впроваджено новий інноваційний розділ «Інтерактивна мапа» за напрямами «Митна справа» та «Єдиний соціальний внесок», який працює за принципом «Крок за кроком».

За допомогою інтерактивних мап користувачі «ЗІР» мають змогу швидко та зручно ознайомитися із законодавчою базою та знайти відповіді на питання за вказаними напрямами.

З початку року з незаконного обігу вилучено товарів на сумум понад 3 млн гривень

Як повідомив начальник оперативного управління Бердянської ОДПІ Артем Кавун,  протягом січня – жовтня 2015 року в результаті посилення роботи з контролю на ринку підакцизних товарів встановлено 62 факти незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу підакцизних товарів  на суму  3 млн. 454,1 тис. грн., з них :

  • лікеро-горілчаних виробів на суму 1 млн. 321,8 тис. грн.,
  • спирту на  259,1 тис. грн.  
  • тютюнових виробів на суму 339,2 тис. грн.
  • ПММ на суму 1 млн. 783,3 тис. гривень.

Крім того, припинена незаконна діяльність 2 «підпільних» цехів з незаконного виробництва алкогольної продукції.  

Встановлено факт незаконної реалізації алкогольних

За минулий тиждень співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності свідоцтва про реєстрацію ФОП та відповідної ліцензії. В результаті перевірки вилучено алкогольні напої на суму 14,8 тис. гривень.

Результаи операції «Акциз-2015»

За словами начальника оперативного управління Бердянської ОДПІ Артем Кавуна, з метою очищення ринку підакцизних товарів від фальсифікату та незаконно ввезеної на територію України підакцизної продукції, збільшення надходжень акцизного податку до державного бюджету, активізації заходів із протидії незаконному обігу підакцизних товарів, в результаті проведення комплексу організаційно-практичних заходів у рамках операції «Акциз-2015» до ЄРДР внесено 2 кримінальних правопорушення за ч.3 ст.204 КК України, встановлено 49 фактів незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу ТМЦ на суму 1 млн. 312,6 тис. грн., з них :

  • лікеро-горілчаних виробів на суму 959,3 тис. грн.,
  • спирту на  194,3 тис. грн.  
  • тютюнових виробів на суму 137,3 тис. грн.,
  • паливно – мастильних матеріалів на суму 1млн. 617,5 тис. грн.

Припинена незаконна діяльність «підпільного» цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.

Запрошуємо на інформаційний семінар

11 листопада 2015 року о 14-00 Бердянська ОДПІ проводить інформаційний семінар на тему: «Актуальні питання щодо застосування положень Податкового кодексу України та Закону «Про ЕСВ» з платниками податків юридичними та фізичними особами-підприємцями м. Бердянська та Бердянського району.

Семінар відбудеться у приміщенні Бердянської ОДПІ за адресою м. Бердянськ, пр. Праці, 20, актова зала.

Увага! Гаряча лінія!

10 листопада 2015 року «гарячу телефонну лінію» проведе начальник відділу адміністрування ПДВ Бердянської ОДПІ Пономаренко О.М.

З 15-00 до 16-00 за телефоном 0(53)3-54-28 Олена Миколаївна відповість на запитання платників податків щодо системи електронного адміністрування ПДВ. 

Роз’яснення законодавства

Про зміни у порядку обліку платників податків і зборів та порядку реєстрації платників ПДВ

Державною фіскальною службою України повідомлено про основні зміни у порядку обліку платників податків і зборів та порядку реєстрації платників ПДВ, які викладено у листі від 23.10.2015 № 39139/7/99-99-11-01-01-17 (далі – лист).   

Нагадуємо, що 16.10.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 № 747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за № 1113/27558 (далі – Наказ № 747).

Зокрема, відповідно до розділів ІІІ та VІ Порядку обліку платників податків і зборів взяття на облік платників податків та передача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР) даних про взяття їх на облік у контролюючих органах здійснюється у день отримання відомостей з ЄДР. Такими змінами забезпечено реєстрацію бізнесу протягом 24 годин та приведено Порядок обліку у відповідність до Закону України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)».

Серед основних змін також визначено, що перелік документів, який подається відповідно до пункту 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів нерезидентом для взяття на облік в контролюючих органах, приведений у відповідність до положень статті 64 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зі змінами, внесеними Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».

Окремі зміни внесено щодо обліку та реєстрації договорів управління майном та договорів про спільну діяльність без створення юридичних осіб.

Наказом № 747 викладено у новій редакції додаток 13 до Положення про реєстрацію платників ПДВ, яким встановлюється форма витягу з реєстру платників ПДВ (форма № 2-ВР). Нова форма витягу структурована та у зв’язку з прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» витяг доповнено реквізитами додаткового рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 розділу V Кодексу, призначеного для перерахування коштів на спеціальний рахунок.

Більше інформації про ці та інші зміни можна дізнатися з листа, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/listi/64563.html).

Відокремлені підрозділи неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій

З 01.01.2015 платниками податку на прибуток підприємств є виключно юридичні особи та враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичної особи, то відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Так, підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на прибуток - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 ст.133 цього Кодексу.

Нагадуємо, що до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України і не є платниками податку, зокрема можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Більш детальна інформація та відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 102.19 категорії 102 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Щодо подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку.

Лист ДФС України від 21.10.2015 № 38881/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку» розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/64553.html).

Про подання звітності з ПДВ суб’єктом господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації.

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.

Проценти від депозиту, отримані профспілковою організацією, не обкладаються податком на прибуток

ДФС  в листі від 19.10.2015 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15 повідомляють: пасивні доходи у вигляді відсотків від депозитного вкладу, отримані профспілковою організацією, яка перебуває в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, не є об’єктом обкладення податком на прибуток за умови, якщо ці доходи (прибутки) використовуються такою профспілковою організацією лише для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

У разі нецільового використання коштів неприбутковою організацією така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період із початку року по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, і зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така організація підлягає виключенню контролюючим органом із Реєстру неприбуткових установ та організацій.

ДФС про накладання штрафів за порушення нарахування, звітування та сплати ЄСВ

ДФС у листі від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17 розглянула питання притягнення до адміністративної відповідальності платників ЄСВ.

  1. Фіскальні органи мають правові підстави для складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про збір та облік ЄСВ (ст. 1651КпАП) і перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок, пов’язаних із нарахуванням, обчисленням і сплатою ЄСВ (ст. 18823 КпАП).
  2. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення може складатися на керівника та головного бухгалтера одночасно, оскільки вони зобов'язані своєчасно нарахувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, а також своєчасно подавати за встановленою формою звітність щодо ЄСВ, достовірні відомості, що використовуються в Державному реєстрі.  
  3. Оскільки нормамиКпАП не передбачено обмежень щодо періодичності притягнення порушників до адміністративної відповідальності, на правопорушників накладаються адміністративні стягнення з тією періодичністю, із якою вчиняються порушення.
  4. Складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, на підставі ст. 1651КпАП є правомірним. До адміністративної відповідальності за порушення ст. 1651 КпАП притягаються фізична особа-підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, незалежно від наявності найманих працівників.
  5. У разі неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ фізичними особами — підприємцями й особами, які провадять незалежну професійну діяльність (якщо вони не є роботодавцями), за 2011–2013 рр. адміністративне стягнення не застосовується.
  6. У разі вчинення особою кількох видів правопорушень, справи про які одночасно розглядаються посадовою особою одного й того самого фіскального органу, адміністративне стягнення накладається в межах найбільшого розміру штрафу.
  7. Із огляду на те, що законом передбачено граничний строк подання звіту та граничний строк сплати ЄСВ до фіскального органу, а норма містить формальний склад правопорушення щодо події неподання чи несвоєчасного подання (подання за не встановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати ЄСВ, строк правопорушення необхідно обчислювати:
  • у разі неподання звітності з ЄСВ або несплати ЄСВ — на наступний день граничного строку подання звітності або сплати ЄСВ з урахуванням норм ст. 38КУпАП;
  • у разі несвоєчасного подання звітності з ЄСВ, несвоєчасної сплати ЄСВ — за датою фактичного подання звітності або фактичної сплати.
  1. Для визначення повторності, перебіг календарного року розпочинається з моменту притягнення особи до адміністративної відповідальності за одне із правопорушень, зазначених у ч. 1 ст. 1651КпАП.

Чи може громадська організація, внесена до Реєстру неприбуткових установ, бути платником єдиного податку

ДФСУ в листі від 16.10.2015 р. № 9676/П/99-99-15-03-01-14 роз’яснила: громадська організація, внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ, може обрати спрощену систему оподаткування в разі дотримання вимог, установлених гл. 1 р. XIV ПКУ. Зокрема, контролери вказали на такі обмеження:

  • до платників єдиного податку групи 3 належать юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного рокуобсяг доходу не перевищує 20 млн грн;
  • види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено в п. 291.5ПКУ;

Окрім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, установлене пп. 291.5.5 ПКУ.

У якій декларації сільгосппідприємство відображає податкові зобов’язання згідно із п. 198.5 ПКУ?

У листі від 12.10.2015 p. № 3684/10/16-31-15-01-38  ДФС розповіла про особливості відображення податкового кредиту та заповнення звітності з ПДВ сільгосппідприємствами у зв’язку з липневими змінами в законодавстві. При цьому контролери наголосилиподаткові зобов'язання, відповідно до ст. 198.5 ПКУ, необхідно нараховувати в загальній декларації з ПДВ (011

Достроково розірвали договір оренди: що робити з витратами на поліпшення/ремонт орендованого об’єкта основних засобів

При визначенні фінрезультату до оподаткуванняу витратах ураховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди (у т.ч. — у разі дострокового розірвання договору оренди). Такого висновку дійшла ДФСУ в листі від 28.10.2015 р. № 22779/6/99-95-42-03-15.

Зокрема, витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що збільшують майбутні економічні вигоди, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі витрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561 (далі — Методрекомендації № 561) (абз. 2 п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методрекомендацій № 561). Такий об’єкт основних засобів перестає визнаватись активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок дострокового розірвання договору оренди (п. 40 Методрекомендацій № 561).

Тому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку — орендар на підставі положень абз. 4 п. 138.1 та абз. 3 п. 138.2 ПКУ має збільшити фінрезультат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до П(С)БО, та зменшити фінрезультат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

У разі донарахування ЄСВ через зміну з 1 вересня мінзарплати й максимальної бази, штрафи не застосовуватимуться

  У разі якщо підприємством за період із 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування ЄСВ виходячи з мінімальної зарплати, що становила 1218 грн, таке підприємство повинно провести донарахування ЄСВ виходячи з мінімальної зарплати, що становить із 1 вересня 2015 року 1378 грн.

До того ж необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку ЄСВ на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких понад один місяць, і нарахування яких проводилися до 01.09.2015 р.

Отже, за період із 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих ЄСВ і відобразити такі суми у звітності з ЄСВ за жовтень – грудень 2015 року.

У разі здійснення платниками перерахунку ЄСВ, пов’язаного зі зміною розміру мінімальної зарплати та розміру максимальної величини, з якої справляється ЄСВ, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого ЄСВ фіскальним органом не застосовуються.

Відповідне роз’яснення надано ДФС у листі 

Як заповнювати графи 4, 5.1, 5.2 податкової накладної

У листі від 15.10.2015 р. № 23354/10/28-10-06-11контролери розповіли про особливості заповнення граф 4, 5.1, 5.2 податкової накладної.

Заповнення графи 4 податкової накладної

Податківці нагадали: при заповненні податкової накладної в графі 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД»зазначають десятизнаковий код товару. Такий код уносять суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).

Коли у вантажній митній декларації зазначено іншу кількість знаків кода УКТ ЗЕД, то до податкової накладної переносять аналогічний код без дописування нулів чи інших знаків із вирівнюванням по правому краю поля.

У разі виписки податкової накладної при постачанні одночасно імпортованих та вітчизняних товарів або підакцизних та не підакцизних товарів графу «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» заповнюють лише за тими товарними позиціями, які належать до підакцизних або які ввезені на митну територію України.

Крім того, у клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки й інші знаки чи символи не проставляють.

У відповідних графах при заповненні податкової накладної дотримання вимог Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 р. № 8, є обов’язковим.

Заповнення граф 5.1 та 5.2 податкової накладної

Податківці зазначили: ДО внесення змін у форми податкової накладної/розрахунку коригування у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VІІІ податкову накладну/розрахунок коригування складають за формою, установленою Порядком № 957, але з урахуванням положень згаданого Закону.

Так, графи 5.1, 5.2 заповнюють відповідно до КСПОВО, чинного на дату складання податкової накладної:

  • у графі 5.1 указують умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;
  • у графі 5.2 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

При цьому графи 5.1 та 5.2 податкової накладної не належать до обов’язкових реквізитів, зазначених п. 201.1 ПКУ.

Отож, зважаючи на викладене вище, податкова накладна, у табличній частині якої неправильно заповнено графи 5.1 і 5.2, не вважається такою, що заповнена з порушеннями.

Щодо права у особи, зареєстрованої платником ПДВ менше 12 календарних місяців, на анулювання реєстрації

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із підпунктом "а" пункту 184.1 статті 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V Кодексу.

Пунктом 184.2 статті 184 Кодексу визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 статті 184 Кодексу, здійснюється за заявою платника податку.

(Лист  ДФСУ  від 17.08.2015  № 17440/6/99-99-19-03-02-15 ).

Щодо дати включення до складу доходу платника єдиного податку - юридичної особи комісійної винагороди

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт, зокрема за договорами комісії, доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Статтею 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ).

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Таким чином, платник єдиного податку у разі надання послуг (виконання робіт) за договорами комісії включає до складу доходу суму отриманої винагороди в день її надходження на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання. 

Щодо порядку заповнення Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат платниками єдиного податку - фізичними особами

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Зокрема, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Форми Книги обліку доходів і Книги обліку доходів та витрат (далі - Книга), порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 N 1637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за N 1534/20272 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку у Книзі фізичними особами - підприємцями відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. На підставі даних Книги платники єдиного податку заповнюють податкову декларацію платника єдиного податку (п. 7 Порядку).

Враховуючи викладене, для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, який здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, доходом є сума комісійної винагороди, яка відображається у гр. 2 Книги.

Ведення Книги обліку доходів і Книги обліку доходів та витрат з урахуванням змін, внесених до ПКУ, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 N 579, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за N 800/27245. 

Щодо продажу юридичною особою - платником єдиного податку легкового автомобіля, який обліковується на балансі суб'єкта господарювання, та залишків паливно-мастильних матеріалів

Згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основними засобами є матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи юридичні особи, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Згідно з пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизними товарами (продукцією) є товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ передбачено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Враховуючи наведене, юридична особа - платник єдиного податку має право здійснювати операцію із продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі, та паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів. 

Щодо справляння авансових внесків юридичною особою - платником єдиного податку при виплаті дивідендів засновникам

Починаючи з 01.01.2015, справляння авансових внесків при виплаті дивідендів здійснюється відповідно до положень п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (пп. 57.1 1.1 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ).

Згідно з цим пунктом ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ).

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати відповідно до норм, визначених згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку (пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ).

Авансовий внесок, передбачений пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб'єктам, визначеним пп. 57.1 1.3 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2015) спрощена система оподаткування, обліку та звітності як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності, застосовується юридичними особами - сільськогосподарськими товаровиробниками, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Такі сільськогосподарські товаровиробники мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п. 291.4 ст. 291 ПКУ) і бути платниками четвертої групи.

Для платників єдиного податку - юридичних осіб у разі виплати власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку) дивідендів встановлено обов'язок їх оподаткування відповідно до розділів III і IV ПКУ (п. 292.12 ст. 292 ПКУ).

Так, відповідно до вимог п. 137.3 ст. 137 розділу III ПКУ відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зокрема зазначеного в п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ для юридичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, ПКУ не передбачено.

Таким чином, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у тому числі сільськогосподарські товаровиробники, у разі прийняття рішень про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов'язані нарахувати та вносити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів у порядку, визначеному п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ. 

Щодо оподаткування процентів за депозитними вкладами податком на доходи фізичних осіб

            Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, до якого Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, внесено ряд змін, зокрема в частині оподаткування пасивних доходів.

            Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

            Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу встановлено, що термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

            Ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

            Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу).

 

            Таким чином, дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставкою 20 відсотків.

            Крім того, п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

            Відповідно до пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

            Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

            При цьому п. 163.1 ст. 163 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

            Відповідно до пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

            Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

            Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

            Враховуючи викладене, оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів, нарахований на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, то такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

(Лист ДФСУ від 14.09.2015 № 8651/М/99-99-17-03-03-14)

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку та повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність подається за ф. № 20-ОПП (наказ МФУ в редакції від 14.11.14 №1127) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У формі №20-ОПП графа 5 «Тип об’єкту оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.

Якщо у довіднику відсутній відповідній тип об’єкту оподаткування, який підходить за призначенням платник податків визначає його самостійно.

Графа «Найменування об’єкту оподаткування» заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Якщо на підприємстві є декілька однакових типів об’єктів, у яких відсутнє найменування, то у  такій графі можна зазначити інвентарний номер об’єкта.

Положення щодо обліку об’єктів оподаткування визначено п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розд. VIIІ «Порядку обліку платників податків і зборів» затвердженого наказом МФУ від 19.12.11 № 1588.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи

Доходом платника єдиного податку - юридичної особи третьої групи - є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Разом з тим, до складу доходу не включається суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Якщо ж термін користування такою фінансовою допомогою перевищить 12 місяців, то за підсумками звітного періоду, в якому закінчується 12-місячний термін, необхідно суму такої допомоги включити до бази оподаткування єдиним податком.

Вказана норма передбачена п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України.

Продаж основних засобів юридичними особами-платниками єдиного податку ІІІ групи

У разі продажу основних засобів доходом вважається вся сума коштів, отримана від такого продажу.

Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Зазначена норма передбачена п.292.2 ст.292 Податкового кодексу України.

Платники запитували

ПДВ  

Чи має право постачальник скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної неплатнику ПДВ, якщо договором змінено номенклатуру товарів/послуг, постачання яких ще не здійснювалось?

Якщо товари/послуги неплатнику ПДВ поставлені не були, то у разі зміни номенклатури таких товарів/послуг постачальник розрахунок коригування не складає.

Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця - неплатника ПДВ, у разі повернення таким неплатником неоплаченого товару?

     Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

     Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів, або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

     Відповідно до абзацу третього п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

     Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

     У такому випадку постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Який порядок врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних?

     Якщо платник податку своєчасно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму податку, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.

     Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.

Який порядок відображення податкових зобов’язань в податковій декларації з ПДВ у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг)?

В податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в декларації.

Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ коригування податкового кредиту, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності?

     Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

     Коригування податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 16.1 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації .

     Згідно з формою додатка 1 коригування податкового кредиту відображаються у таблиці 2 та/або таблиці 3 в залежності від того до якого рядка декларації був включений податковий кредит при отриманні товарів/послуг. При цьому, в колонці 6 таблиці 2 та/або таблиці 3 додатка 1 зазначається дата складення бухгалтерської довідки, в колонці 7 - БО, а в колонці 8 - підстава для коригування податкового кредиту «Списання кредиторської заборгованості». Інші колонки таблиць 2 і 3 додатка 1 заповнюються в загальному порядку.

До кого застосовується штраф за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг?

     Штрафні санкції за порушення платниками податку граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування або за нереєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого Податковим кодексом України терміну застосовуються контролюючими органами до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

Благодійна допомога благодійним організаціям звільняється від  ПДВ

Від оподаткування податком на додану вартість звільняється безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги.

Зазначена норма визначена пп. 197.1.15  ст. 197 Податкового кодексу України.

В які терміни платники ПДВ, які планують перейти на сплату єдиного податку, порядок нарахування якого не передбачає сплату ПДВ, повинні подати до контролюючого органу заяву за ф. № 3-ПДВ?

 Згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та п.п. «в» п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130(далі - Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі - Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 5.3 розд. V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф.№3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Згідно із п. 5.4 розд. V Положення № 1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Податко на прибуток підприємств

Чи підлягають амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів та чи враховується сума такої амортизації при коригуванні фінансового результату до оподаткування?

     У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

     При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Як при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток враховуються суми ПДВ?

Відповідно до п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

     Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

     Ведення бухгалтерського обліку сум податку на додану вартість здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 зі змінами та доповненнями.

Платники податку на прибуток витрати, пов’язані з благодійною діяльністю для потреб АТО включають до складу витрат без обмежень

Платники податку на прибуток на період проведення антитерористичної операції до складу інших витрат звичайної діяльності без обмежень та без коригування на різниці включають кошти або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробів, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням, військовим частинам для потреб АТО.

Зазначена норма визначена підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток, який визначає різниці, при здійсненні благодійної діяльності коригує фінансовий результат

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

Фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, в бухгалтерському обліку вся вартість благодійної допомоги неприбутковій організації відобразиться у складі витрат в періоді їх понесення, але при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, бухгалтерський фінансовий результат відкоригується на суму допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При цьому, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, зазначені коригування не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, якщо передаються кошти та/або спеціальні засоби індивідуального захисту, лікарські засоби та медичні вироби, продукти харчування, предмети речового забезпечення, а також інші товари, виконані роботи, і послуги за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням, військовим частинам, для потреб АТО.

Зазначені норми передбачені пп. 134.1.1 ст. 134, пп. 140.5.9 ст. 140 та п. 33 підр. 4 розділу XX  Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток, який визначає різниці, капіталізовані витрати на ремонт орендованих основних засобів обліковує як окремий об'єкт групи 9

Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об'єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів.

У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення  орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Зазначена норма визначена пп. 138.3.1 ст. 138 Податкового кодексу України та п. 7 і п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом МФУ від 30.09.03 N 561 та роз’яснені листом ДФС України від 21.10.2015 р. N 22220/6/99-95-42-03-15.

Акцизний податок

Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад?

Суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

ЕСВ

Чи необхідно здійснити донарахування до мінімальної (максимальної) величини бази нарахування ЄВ, якщо відпускні, допомогу по вагітності та пологам нараховано до 01.09.2015?

     Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

     Законом України від 17 вересня 2015 року № 704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено з 01.09.2015 розмір мінімальної заробітної плати – 1378 грн. та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1378 гривень.

     Мінімальна величина бази нарахування єдиного внеску визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
     У разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, за умови відпрацювання застрахованою особою повного календарного місяця (частини п’ята, шоста, одинадцята ст. 8 Закону № 2464).

     Відповідно до частини третьої ст. 7 закону № 2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

     Пунктом 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску є максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

     Згідно з абзацом п’ятим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 базовим звітним періодом є календарний місяць.

     Нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховується допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється окремо за кожний місяць. При цьому сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

     Оскільки Закон № 704 набрав чинності з 20.09.2015, проте, встановлено з 01.09.2015 розмір мінімальної заробітної плати – 1378 грн., у роботодавця виникає обов’язок щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місяцем роботи з 1378 грн. в тому числі і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у щорічній або додатковій відпустці).

     Аналогічно проводиться перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводились до 01.09.2015.

Яким чином в таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ відображаються виплати, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (код категорії застрахованих осіб «48»)?

     Відповідно до частини сьомої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

     Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску заповнюється відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого у міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі – Порядок № 435).

     Таблиця 6 додатка 4 до Порядку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці, які вносяться до персональних облікових карток застрахованих осіб Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку № 435.

     Порядком № 435 додано нові коди категорій застрахованих осіб, зокрема, код категорії ЗО «48» - для осіб, яким нараховуються виплати, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

     При відображені у звіті з єдиного внеску виплат мобілізованим працівникам, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, їм присвоюється код категорії «48».

     Так, в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відображаються в графі 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)», а в графі 9 «Код категорії ЗО» вказується код «48».

     При цьому, оскільки нарахування та утримання єдиного внеску на такі виплати не здійснюються, то графи 18, 19, 20 та 21 таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 не заповнюються.

     Підсумкове значення гр. 17 таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 переноситься до рядка 1.1 «сума нарахованої заробітної плати» таблиці 1 додатка 4 до порядку № 435, та, відповідно, бере участь у розрахунку значення рядка 1 розділу 1 «Загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, усього (р.1.1+р.1.2+р.1.3+р.1.4+р.1.5)».

Чи нараховується та утримується ЄВ на суму середнього заробітку виплачену роботодавцем працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка в подальшому компенсується з державного бюджету?

     На суму середнього заробітку виплачену роботодавцем працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період нараховується та утримується єдиний внесок.

     У разі нарахування роботодавцем середнього заробітку мобілізованому працівнику та після чого отримавши компенсаційні виплати з державного бюджету у межах середнього заробітку,

роботодавець може провести перерахунок нарахованих та утриманих сум єдиного внеску. За яким кодом категорії застрахованих осіб в звіті щодо сум нарахованого ЄВ відображається нарахований мобілізованим працівникам середній заробiток та компенсаційні виплати з бюджету у межах середнього заробiтку?ВідповідьКоротка:

     Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток, однак не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету та, відповідно, не отримує такі компенсації, то така сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця у складі заробітної плати, є базою нарахування та утримання єдиного внеску і в таблиці 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, відображається з кодом категорії застрахованих осіб «47».

     При нарахуванні мобілізованим працівникам виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, таким особам присвоюється код категорії застрахованих осіб «48». Нарахування та утримання єдиного внеску з таких виплат не здійснюється.

Чи застосовується відповідальність до роботодавця, який при виплаті сум середнього заробітку мобілізованим працівникам, що в подальшому будуть компенсовані за рахунок коштів Державного бюджету, не нараховував та не утримував ЄВ?

     До роботодавця, який при виплаті сум середнього заробітку мобілізованим працівникам, які в подальшому компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету, не нараховував та не утримував єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосовується відповідальність у вигляді штрафу, пені та адміністративна відповідальність.

Подання декларації про майновий стан і доходи новоствореним підприємцем

Фізична особа — підприємець зареєструвалася у ІІ кварталі 2015 р. і у тому самому кварталі подала заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. Чи повинна така особа подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати реєстрації платником єдиного податку? 

Пунктом 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) установлено, що фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, із зазначенням авансових платежів з податку на доходи.

Фізичні особи — підприємці, зареєстровані протягом року, в установленому законом порядку подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність. Уперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан і доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Отже, у разі переходу на спрощену систему оподаткування новостворена фізична особа — підприємець у кварталі, в якому здійснено процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання, має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування.

Застосування РРО в підприємницькій діяльності

Чи застосовують ФОП — платники єдиного податку при здійсненні діяльності РРО?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платником єдиного податку.

Сплата авансових внесків з єдиного податку на території проведення АТО

Чи застосовуються до ФОП — платників єдиного податку, які перебувають на обліку в Донецькій та Луганській областях, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових внесків з єдиного податку під час проведення антитерористичної операції?

Пунктом 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV визначено, що суб’єкти господарювання — фізичні особи зобов’язані вести облік результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, вчасно подавати до контролюючих органів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків і інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку та розмірах, встановлених законом.

Стаття 67 Конституції України зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Як установлено п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу, податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку згідно з цим Кодексом.

Так, відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Таким чином, тимчасове звільнення від сплати податків суб’єктами господарювання, які здійснювали діяльність на території збройного протистояння, можливе лише шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Водночас слід зазначити, що платники податків, у яких у зв’язку з проведенням заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) таких грошових зобов’язань (податкового боргу). Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), та документів, які підтверджують ці обставини, наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235.

Крім того, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міндоходів України від 10.10.2013 р. № 577.

Підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня 2015 року не вплине на ставки єдиного податку

З 01.09.2015 р. підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1218  до 1378 грн. Чи потрібно ФОП — платнику єдиного податку другої групи перераховувати суму єдиного податку, сплачену авансовим внеском до кінця поточного звітного року?

Згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу ставки єдиного податку для платників першої — другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — мінімальна заробітна плата), і третьої групи — у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Так, п. 293.2 цієї статті зазначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10% розміру мінімальної заробітної плати;

- для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 р. затверджено Законом України від 28.12.2014 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (на 01.01.2015 р. — 1218 грн., з 01.09.2015 р. — 1378 грн.).

Статтею 295 Податкового кодексу встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок у вигляді авансових внесків не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, або можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Отже, платникам першої — другої груп єдиного податку у зв’язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати не потрібно перераховувати суму єдиного податку, яку було сплачено авансовим внеском до кінця поточного звітного року, оскільки сума єдиного податку за фіксованою ставкою, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, і не підлягає зміні протягом звітного року.

Перехід зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів

ФОП — платник єдиного податку другої групи прийняла рішення відмовитися від спрощеної системи оподаткування і перейти на сплату інших податків і зборів з IV кварталу 2015 р. Які податкові декларації слід подати в цьому разі до органу ДФС?

Згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, установлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу.

Платник єдиного податку може самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу). Така заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

Згідно з пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему, мають подати податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування із зазначенням авансових платежів. Розрахунок та сплата авансових платежів здійснюються такими особами у строки, визначені пп. 177.5.1 цього пункту, що настануть у звітному податковому році.

Відповідно до п. 46.3 ст. 46 вищезазначеного Кодексу якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

Отже, якщо фізична особа — підприємець перейшла у IV кварталі звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему, то вона має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу), яка прирівнюється до річної декларації, та податкову декларацію платника єдиного податку за річний податковий (звітний) період.

Надання послуг з перекладу суб’єктам господарювання — нерезидентам

Фізична особа планує займатися діяльністю з надання послуг суб’єктам господарювання — нерезидентам з перекладу документації. Чи може така особа обрати спрощену систему оподаткування?

Фізична особа, що здійснюватиме діяльність з надання послуг суб’єктам господарювання — нерезидентам, може обрати спрощену систему оподаткування і зареєструватися платником єдиного податку третьої групи та оподатковувати одержані від такої діяльності доходи за ставкою 2% доходу  у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом (добровільна реєстрація або якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 млн. грн.) або 4% — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

При цьому доходом для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу. Отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності, до доходу не включаються.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу)

У разі отримання платником єдиного податку в оплату наданих нерезидентам послуг коштів в іноземній валюті такі кошти є доходом такого платника і  підлягають перерахуванню у гривнях за офіційним курсом Нацбанку України на дату їх надходження на рахунок відповідно до п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу.

Подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування

До якого контролюючого органу потрібно подавати заяву фізичній особі — підприємцю про відмову від спрощеної системи оподаткування та за якою формою?

Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування слід подати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.12.2011 р. № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови.

Згідно з пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичною особою — підприємцем подається до контролюючого органу в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу).

Отже, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку подається в один із способів, зазначених у пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу, до територіального органу ДФС за місцем податкової адреси платника податків — фізичної особи.  

Обмеження щодо здійснення окремих видів діяльності

Чи має право платник єдиного податку другої групи надавати послуги та вести торгівлю з юридичними особами, що застосовують загальну систему оподаткування?

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу суб’єкти господарювання, які самостійно обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і перебувають на другій групі платників єдиного податку, мають відповідати сукупності таких критеріїв: здійснювати діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року обсяг доходу у них не перевищує 1 500 000 грн. і вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платника єдиного податку.

Загальні обмеження щодо можливості здійснення окремих видів діяльності з метою застосування спрощеної системи оподаткування встановлено п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

Таким чином, платник єдиного податку другої групи може здійснювати оптову та роздрібну торгівлю за умови дотримання вимог пп. 2 п. 291.4 та п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу. Для надання послуг юридичній особі, яка не є платником єдиного податку, платник єдиного податку другої групи має перейти на третю групу цього податку з дотриманням умов, визначених пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу

Неприбуткові організації

Статус неприбуткової організації може мати тільки юридична особа

Платниками податку на прибуток є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім неприбуткових організацій і суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності.

Статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичної особи.

Філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам та організаціям, що мають статус юридичної особи.

Філія без статусу юридичної особи не може бути окремо (без головного підприємства) включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.   

Зазначена норма визначена ст. 95 Цивільного кодексу України та ст. 133 Податкового кодексу України.

Неприбуткові благодійні організації не сплачують податок на прибуток від здійснення статутної діяльності

Благодійною організацією вважається юридична особа, частки права, засновницькі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, як основну мету діяльності.

Метою благодійних організацій не може бути отримання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей.  

Внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій благодійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Зазначені норми визначені ст. 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" від 05.07.12 № 5073-VI та пп. 133.4.2  ст. 133 Податкового кодексу України.

Надання послуг платниками єдиного податку 2-ї групи

Підприємець - платник єдиного податку 2-ї групи не має право надавати послуги  платникам податку на прибуток

До підприємців - платників єдиного податку другої групи належать підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Отже фізичні особи – підприємці 2 групи єдиного податку можуть надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню.

Зазначена норма визначена  п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Документальні перевірки

Документальна невиїзна перевірка проводиться в  приміщенні органу державної фіскальної служби

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в  приміщенні органу державної фіскальної служби.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу виключно на підставі рішення керівника, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату  початку і місце проведення такої перевірки.

Присутність платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Порядок та умови проведення  документальної невиїзної перевірки визначено ст. 79 Податкового кодексу України.

ЗЕД

З 4 вересня до 4 грудня 2015 року терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД повинні здійснюватись  у строк, що не перевищує 90 календарних днів

Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення  продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Разом з тим, постановою Правління НБУ від 03.09 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України»  встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набрала чинності з 04 вересня 2015 року та діє на період до трьох місяців, тобто до 04 грудня 2015 року включно.

Отже, починаючи з 04 вересня 2015 і  до 04 грудня 2015 року включно, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

За порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД нараховується пеня

Порушення резидентами, крім суб’єктів, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД,  тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Контролюючі органи мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів зазначену пеню.

Строк сплати нарахованих сум грошових зобов’язань, а саме: штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства та строків розрахунків у сфері ЗЕД, становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Зазначена норма визначена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94 та п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»

Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 08.10.2015 37321/7/99-99-17-03-01-17 щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).

Так, з метою доведення інформації до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлено, що до компетенції ДФС належить, зокрема, надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до норм Постанови № 413, ДФС лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Додатково повідомлено, що Постанову № 413 було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється зазначеною статтею.

Статусуплатника єдиного податку четвертої групи

Як отримати підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи?

Згідно із п. 295.9 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

 Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Оскільки на сьогодні форми запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, не встановлені, а також те, що декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 рік здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку», для отримання довідки необхідно подати заяву за місцем податкового обліку.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Підприємства Запорізької області погасили 160 мільйонів гривень податкової заборгованості

За січень-вересень цього року до зведеного бюджету за рахунок погашення податкового боргу забезпечено надходження коштів у сумі понад 160 мільйонів гривень. З цієї суми до державної скарбниці перераховано більш ніж 104 мільйони гривень.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, такі суми надійшли за рахунок стягнення платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучення готівкових коштів у боржників – 11 мільйонів гривень, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства – 4,4 мільйона гривень, від реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі – понад півмільйона гривень, що перевищує надходження від реалізації майна за весь минулий рік, а також за рахунок звернення до суду – у розмірі 2 мільйонів гривень.

Крім того, запорізькі підприємства-боржники, отримавши право на розстрочення податкового боргу, сплатили понад 35 мільйонів гривень.

Керівник фіскального відомства підкреслив, що фіскальна служба вживає ряд заходів, аби повернути державі кошти, які за законом мали б своєчасно надійти до бюджетів. Водночас органи ДФС завжди готові до діалогу із платниками.

– Сьогодні як ніколи важлива сумлінна сплата податків. Адже кошти, які сплачуються до бюджетів, йдуть на життєзабезпечення країни, на вирішення нагальних питань. Ми розуміємо, наскільки нині складні умови для ведення бізнесу. Але якщо платник має податкові зобов’язання перед бюджетом, проте у силу ряду причин не може їх виконати, але він йде на діалог, ми завжди пропонуємо оптимальні шляхи вирішення ситуації. Ми будемо вивчати причини, які призвели до такого становища, спільно шукати шляхи, аби підтримати його у правовому полі, – наголосив Олексій Кавилін.

Окрім цього, за 9 місяців від реалізації безхазяйного майна, а також майна, що перейшло у власність держави, та інших позареалізаційних джерел, забезпечені надходження до Державного бюджету у сумі понад 422 тисячі гривень. До місцевого бюджету, в свою чергу, надійшло понад 308 тисяч гривень.

Запоріжці перерахували понад 3 мільярди гривень до місцевої скарбниці

За 10 місяців платники Запорізької області спрямували до місцевих бюджетів 3,1 мільярда гривень, що на 887 мільйонів гривень або на 40% більше, ніж торік (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Про це повідомив начальник головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

- Найбільше запоріжці перерахували податку на доходи фізичних осіб – 1,6 мільярда гривень. Рівень відповідного періоду минулого року перевищений на понад 290 мільйонів гривень або на 22%. Від сплати за землю надійшло 514 мільйонів гривень. Надходження зросли на 96 мільйонів гривень або на 30%, - зауважив Олексій Кавилін.

Також надійшло 303 мільйони гривень акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у тому числі транспортного податку) сплатили понад 34 мільйони гривень.

Крім цього, до місцевих бюджетів надійшло 60 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води та 40 мільйонів гривень за користування надрами, що також перевищує рівень минулого року на 13% та 53% відповідно.

Серед районів лідирують платники Енергодарської ОДПІ, які спрямували до бюджетів – 420 мільйонів гривень, платники Мелітопольської ОДПІ сплатили 355 мільйонів гривень та платники ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя – 317 мільйонів гривень.

Запорізькі платники спрямували 5,5 мільярда гривень до бюджетів усіх рівнів

За січень-жовтень цього року платники податків Запорізького регіону до бюджетів усіх рівнів сплатили майже 5,5 мільярда гривень (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі).

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, до державного бюджету надійшло 2,4 мільярда гривень, що на понад 780 мільйонів гривень перевищує сплату за аналогічний період минулого року.

- Найвагоміші суми перерахували платники Орджонікідзевського району м. Запоріжжя – 366 мільйонів гривень, у Ленінському районі спрямували до держскарбниці  майже 259 мільйонів гривень, та всього на декілька тисяч гривень менше сплатили платники Шевченківського району – 255 мільйонів гривень, - зазначив Олексій Кавилін.

Найбільше до державної скарбниці платники Запорізької області перерахували податку на додану вартість – 886 мільйонів гривень, що на 236 мільйонів гривень, або на 36% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Податку на прибуток підприємств надійшло майже 408 мільйонів гривень, що на 147 мільйонів гривень, або 56% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Майже 820 мільйонів гривень спрямовано податків та зборів з доходів фізичних осіб, зокрема: податку на доходи фізичних осіб – 540 мільйонів гривень; податку на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів – майже 60 мільйонів гривень; військового збору – 218,5 мільйонів гривень.

Окрім цього, запоріжці заплатили 114 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами.

Із Запоріжжя до Росії намагалися вивезти предмети культурної цінності

Нещодавно співробітники Запорізької митниці ДФС у запорізькому аеропорту затримали громадянина, який намагався вивезти на територію Росії 3 старовинні статуетки та мисливський ніж.

Заборонені для вивезення предмети були знайдені митниками за допомогою рентгенапарату серед особистих речей правопорушника, після чого були направлені на перевірку.

Відповідно до висновку КУ "Запорізькій обласний художній музей" зазначені статуетки визнані виробами кінця ХІХ – початку ХХ століть, які мають історичну та культурну цінність.

Наразі предмети старовини вилучені.

За даним фактом Запорізькою митницею ДФС заведено справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Санкція цієї статті передбачає конфіскацію на користь держави предметів правопорушення та накладення на правопорушника штрафу у розмірі 100% вартості предметів правопорушення.

Окрім цього, Управлінням СБУ у Запорізькій області відкрито кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.15 та ч.1 ст. 201 КК України.

Нагадаємо, що згідно з Наказом Міністерства культури і мистецтв України, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України виробів декоративно-ужиткового мистецтва з металу (інших матеріалів), які створені до 1950 року, потрібен дозвіл Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей.

Представники малого бізнесу Запорізької області сплатили 355 мільйонів гривень єдиного податку

За 10 місяців поточного року суб’єкти малого підприємництва Запорізької області перерахували 355 мільйонів гривень єдиного податку. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на майже 132 мільйони гривень або на 59% більше тогорічних показників.

Із загальної суми єдиного податку, 196 мільйонів гривень сплатили фізичні особи-підприємці, 101 мільйон гривень – юридичні особи ІV групи (сільгоспвиробники) та 57 мільйонів гривень – юридичні особи ІІІ групи.

- Тільки за жовтень до місцевих бюджетів надійшло 56 мільйонів гривень єдиного податку. Найвагоміші внески спрямували представники малого бізнесу Мелітопольської та Пологівської ОДПІ – понад 49 мільйонів гривень та майже 39 мільйонів гривень відповідно. Платники Токмацької ОДПІ перерахували 33 мільйони гривень, Бердянської ОДПІ – 30 мільйонів гривень, - наголосив Олексій Кавилін.

Підприємці м. Запоріжжя сплатили 151 мільйонів гривень, а саме: платники Ленінського району – майже 29 мільйонів гривень, Орджонікідзевського району – понад 26 мільйонів гривень,  підприємці Шевченківського району перерахували майже 26 мільйонів гривень, Комунарського району – 24 мільйони гривень, Жовтневого району – 21 мільйон гривень, Хортицького району – 19 мільйонів гривень та Заводського району Запоріжжя – майже 6 мільйонів гривень.

На Запоріжжі майже 6,5 тисяч осіб відкрили власний бізнес

Зокрема із зареєстрованих з початку року нових платників податків 1519 юридичних осіб та 4971 фізична особа. Лише за жовтень кількість новостворених суб'єктів господарювання склала 703 особи (167 юридичних осіб, 536 фізичних осіб).  Про це розповів начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Керівник обласного фіскального відомства звернув увагу, що процес реєстрації підприємства значно скоротився – стати на облік у податкових органах можна лише протягом доби.

  • З 16-го жовтня набрали чинності накази Міністерства юстиції та Міністерства фінансів про електронний он-лайн обмін інформацією, які фактично регулюють процедури започаткування бізнесу протягом 24 годин.

Головний зміст цих документів – прибрати необхідність контакту громадян, які бажають розпочати свій бізнес, з чиновниками фіскальної служби, що зводить до мінімуму будь-які корупційні прояви, - наголосив Олексій Кавилін.

            Щоб стати підприємцем, громадянину слід подати заяву до державного реєстратора. Фіскальна служба бере на облік такого платника у той же день, коли держреєстратор вносить відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. При чому майбутній підприємець може надати заяву про реєстрацію платником єдиного податку або платником ПДВ прямо під час державної реєстрації. Тобто, не відвідуючи податкову інспекцію. Для цього повністю автоматизовано обмін інформацією з Єдиним державним реєстром.

Запорізькі оперативники перекрили канал постачання контрабандних цигарок

 Співробітники оперативного управління ГУ ДФС області в рамках операцій "Рубіж-2015" та "Акциз-2015" встановили та перекрили канал надходження на територію Запорізької області тютюнових виробів іноземного виробництва. Цигарки  були ввезені на територію України поза митним контролем з території Російської Федерації та Республіки Білорусь.

 За результатом проведених заходів виявлено та вилучено тютюнові вироби імпортного виробництва без марок акцизного податку України встановленого зразку у кількості понад 8 тис. пачок на загальну суму понад 170 тис. гривень.

Всього за минулий тиждень із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 234 тис. гривень.

Прес-служба ДФС повідомляє

Податкова міліція вилучила у бухгалтера «конвертцентру» золота та коштів на 9,5 млн. грн

Співробітниками податкової міліції у Харківській області спільно з працівниками головної військової прокуратури ГПУ в ході розслідування кримінального провадження за ч.ч.5 ст.ст.27 і 191 та ч.2 ст.205 КК України проведено обшук банківської скриньки.

Зазначена банківська скринька була розміщена в одному з відділень комерційного банку та орендувалась бухгалтером конвертаційного центру. Під час обшуку вилучено 2,842 кг золота (лом, злитки, монети), 314,4 тис. доларів США, 12,3 тис. Євро та 55 турецьких лір готівкою.

Всього вилучено коштів та дорогоцінних металів на суму близько 9,5 млн. гривень.

Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.

ДФС у Києві викрито факт незаконної легалізації 50,5 млн. грн.

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м. Києві спільно з ГУ МВС у м. Києві викрито факт незаконної легалізації коштів одним з товариств з обмеженою відповідальністю.

Встановлено, що посадові особи зазначеного підприємства оформили документи на отримання від низки підприємств клінінгових послуг на загальну суму 50,5 млн. грн., у тому числі ПДВ – 8,4 млн. грн.

Під час перевірки було виявлено, що на підприємствах – постачальниках послуг відсутні трудові ресурси, обладнання та відповідні дозвільні документи та сертифікати, необхідні для здійснення діяльності. Вищенаведене може свідчити про умисне внесення посадовими особами товариства неправдивих відомостей до первинних бухгалтерських документів з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів.

За даними фактами до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 209 ККУ.

Здійснюється кримінальне провадження.

Сергій Білан провів кущову нараду з підрозділами податкової міліції Південного регіону

Про результати роботи підрозділів податкової міліції Південного регіону у січні-вересні поточного року йшлося під час кущової наради під головуванням Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, яка відбулася в м. Одесі.

У нараді взяли участь працівники податкової міліції Вінницької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.

Під час наради, зокрема, зазначалося, що у 2015 році підрозділами податкової міліції було обліковано 429 кримінальних проваджень, відшкодовано збитків по закінчених кримінальних провадженнях у сумі 40,4 млн. грн., ліквідовано 8 конвертаційних центрів, за результатами відпрацювання вигодонабувачів конвертаційних центрів стягнуто 37,2 млн. грн., вилучено з незаконного обігу товарно-матеріальних цінностей на суму 221,8 млн. гривень.

Керівникам регіональних підрозділів податкової міліції було наголошено на безумовному дотриманні стану дисципліни та законності у службовій діяльності, а також про недопустимість проявів корупції в органах податкової міліції.

За результатами наради окреслено завдання щодо зосередження основних зусиль на вжитті заходів з протидії незаконному обігу підакцизних товарів, виявлення кримінальних правопорушень у митній сфері, відпрацювання підприємств реального сектору економіки-користувачів послуг «конвертаційних центрів», протидії оборудкам з ПДВ, а також протидії розкраданню бюджетних коштів та їх легалізації.

Спрощенці збільшили сплату єдиного податку на 42 відсотки

Протягом січня-вересня поточного року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету майже 7,5 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 42 відс. За січень-вересень 2014 року бюджет отримав 5,3 млрд. гривень.

Більша частина сплаченого податку надійшла від фізичних осіб-підприємців. За вказаний період вони спрямували до бюджету майже 4,8 млрд. грн.

Юридичні особи, які здійснюють свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, поповнили бюджет на 2,7 млрд. гривень.

У вересні поточного року спрощенці сплатили до бюджету 660 млн. грн., з яких 395,6 млн. грн. надійшло від юросіб та 264,4 млн. грн.. – від фізосіб-підприємців.

Ліквідовано «конвертаційний центр» з обігом понад 300 млн. гривень

Працівниками податкової міліції Харківської області спільно з працівниками Головної військової прокуратури, органів внутрішніх справ у рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 та ч.2 ст.205 КК України, припинено діяльність «конвертаційного центру».

Схема конвертації полягала в наступному: легальні підприємства перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності на рахунки підконтрольних учасників центру – «транзитні» СГД, після чого дані кошти переводились на рахунки фіктивних підприємств та знімались готівкою.

Орієнтовний обіг проконвертованих коштів протягом 2014-2015 років склав понад 300 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають майже 50 млн. гривень.  

Працівниками податкової міліції здійснено 23 обшуки в офісах, автомобілях та за місцями проживання фігурантів центру і банківських скриньках. За результатами обшуку вилучено 21,3 тис. Євро, 19,7 тис. доларів США, 25 тис. грн. готівкою, карабін «Сайга» з магазином, 240 набоїв калібру 7,62 мм, спецзасоби і засоби для контрспостереження, перешкоджання GSM та CDMА зв’язку, відеореєстратори, 16 печаток, комп’ютерну техніку, електронні носії інформації та фінансово-бухгалтерську документацію.

Слідчо-оперативні заходи тривають.

Великому бізнесу презентували концепцію реформування Центрального офісу з обслуговування великих платників

Голова ДФС Роман Насіров та в.о. начальника Центрального офісу Євген Бамбізов презентували концепцію реформування Центрального офісу з обслуговування великих платників податків представникам найбільших компаній.

«Ми презентуємо нашу роботу, над якою працювали останні місяці. Реформа Центрального офісу передбачає, перш за все, орієнтацію на платника податків, створення сприятливих умов для їх діяльності та стимулювання розвитку бізнесу. Ми пропонуємо наше бачення функціонування цього офісу і очікуємо на ваші пропозиції та зауваження для вдосконалення його роботи», – звернувся Голова ДФС Роман Насіров до представників бізнесу.

Мета реформи офісу великих платників – це забезпечення адекватності сплати податків, стабільне та ритмічне наповнення бюджетів усіх рівнів у взаємодії з платниками податків, а також мінімізація втручання в діяльність бізнесменів. У кінцевому результаті реформи очікується побудова офісу європейського зразка із застосуванням новітніх світових практик.

Для цього у Центральному офісі планується оптимізувати структуру та бізнес-процеси. За рахунок запровадження нових зручних електронних сервісів буде спрощено бюрократичні процедури.

Очікують Центральний офіс і кадрові зміни. За словами Голови ДФС Романа Насірова, до штату будуть набиратися нові фахівці, які зможуть покращити якість обслуговування великих платників.

Ефективна робота майбутнього реформованого Центрального офісу великих платників податків залежатиме і від активної співпраці бізнесу з ДФС на етапі внесення пропозицій по оптимізації діяльності служби.

Оголошення щодо відкриття вакансій в ДФС

В ході процесу глобального реформування організаційно-кадрової структури Державна фіскальна службу України формує базу даних потенційних кандидатів на управлінські посади.

Наші вимоги:

  1. Управлінський досвід.
  2. Ґрунтовні знання в професійній сфері.
  3. Готовність приймати виклики, нести відповідальність та вирішувати складні завдання.
  4. Порядність та чесність.

Професіоналів, які відповідають зазначеним вимогам, просимо відправляти резюме та мотиваційні листи на адресу: hr@sfs.gov.ua

Роман Насіров привітав ветеранів податкової служби

Велику подяку та шану ветеранам податкової служби висловив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час урочистостей, присвячених Дню вшанування пенсіонерів та ветеранів Державної податкової служби України.

«Від імені фіскальної служби і від себе особисто щиро вітаю вас з цим святом. Хочу подякувати за все, що ви вже зробили за роки своєї роботи, і за те, що ви робите зараз», - сказав Роман Насіров.

Голова ДФС наголосив, що знання та досвід людей, які майже усе життя присвятили служінню інтересам держави, мають велике значення для подальшого її розвитку. Він зазначив, що саме ці люди виховували та продовжують виховувати майбутнє покоління держслужбовців, які працюватимуть на користь України та забезпечуватимуть зростання її економіки.

Роман Насіров побажав ветеранам міцного здоров`я, натхнення, добробуту та висловив сподівання, що такі зустрічі залишатимуться доброю традицією.

«Ми завжди раді бачити вас у стінах ДФС. Сподіваюсь, що ми ще не раз зустрінемось та отримаємо від вас корисні поради», - зазначив Голова ДФС.

У сфері держзакупівель обліковано 289 кримінальних правопорушень

Протягом січня-вересня поточного  року за результатами роботи у сфері державних закупівель співробітниками ДФС складено 510 матеріалів з ознаками кримінальних правопорушень. За результатами їх  розгляду обліковано 289 кримінальних правопорушень.

За ст. 209 Кримінального кодексу України обліковано 37 правопорушень, за предикативними злочинами – 215, за іншими злочинами – 37.

За рахунок відшкодування збитків, завданих державі у сфері державних закупівель, до бюджету надійшло 42,69 млн. гривень.

З початку 2015 року послугами Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС скористались понад 183 тис. клієнтів

Протягом січня – вересня 2015 року послугами Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС скористались 183 099 клієнтів. У тому числі понад 122,5 тис. фізичних та понад 60,5 тис. юридичних осіб.

З початку року Центром видано понад 537 тис. посилених сертифікатів відкритих ключів. Більшість з них отримали юридичні особи –  понад 269 тис. ключів. Фізичним особам видано майже 268 тис. сертифікатів.

На сьогодні Центр обслуговує понад 3,7 млн. посилених сертифікатів відкритих ключів.

Нагадуємо, що за допомогою ключів електронного цифрового підпису платники мають змогу звітувати он-лайн не тільки до органів ДФС, а й до органів Держстату та Пенсійного фонду.

Отримати посилений сертифікат можна в пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС.

На Львівщині викрито фіктивне підприємство, яке сформувало пільгу з ПДВ на 120,6 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції у Львівській області зареєстроване кримінальне провадження за ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво) за фактом порушення чинного законодавства невстановленими особами.

З’ясувалося, що зазначені особи у 2014 році без наміру здійснення підприємницької діяльності зареєстрували ряд суб’єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності. Одне з підприємств, перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування, сформувало та відобразило пільгу з ПДВ на суму 120,6 млн. гривень.

У подальшому реквізити і розрахункові рахунки цих підприємств були використані в ухиленні від сплати податків підприємствами реального сектору економіки.

Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.

Роман Насіров: Вже в січні наші європейські партнери включаться в роботу з інтегрованого управління українськими кордонами

До 30 жовтня ДФС та представництво ЄС в Україні мають узгодити та підписати договір щодо співробітництва в рамках програми Twinning (інтегроване управління кордонами) і почати його реалізацію вже у січні 2016 року. Про це заявив голова ДФС Роман Насіров під час зустрічі з делегацією представників фінансових та митних органів Німеччини, Польщі та Литви.

«Це нова форма безпосереднього технічного співробітництва між органами влади наших держав. Визначальною рисою проектів Twinning є безпосередній обмін специфічним досвідом у окремо взятій сфері державного регулювання з метою впровадження норм та стандартів ЄС, передачу «ноу-хау», ­– зазначив Роман Насіров.

Проект передбачає проведення довгострокових консультацій на щоденній основі між представниками ДФС та експертами з країни-партнера на чолі з постійним радником проекту.

«Основні задачі, які ми плануємо вирішити при підтримці наших європейських колег, це модернізувати законодавство у сфері інтегрованого управління кордонами та налагодити ефективну системи боротьби з корупцією», – підкреслив Голова ДФС.

Даний проект спрямовано на виконання Україною зобов’язань у митній сфері відповідно до Угоди про асоціацію Україна – ЄС.

Пропускну спроможність на україно-польському кордоні буде збільшено

На виконання доручення Президента та Прем’єр-міністра України щодо запровадження спільного контролю у пунктах пропуску, 28 жовтня в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ягодин-Дорогуськ» Волинської митниці ДФС відбулася зустріч представників митних та прикордонних служб України та Польщі.

Основні питання робочої зустрічі - підвищення ефективності пропускної спроможності пунктів пропуску та застосування спільного митно-прикордонного контролю.

Сторонами було обговорено організаційні та технологічні аспекти запровадження спільного контролю, а також удосконалення інфраструктури пунктів пропуску. Фінансування такої модернізації частково буде відбуватись і за допомогою міжнародного кредиту для фінансування проектів з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону.

Одне із металургійних підприємств намагалося відшкодувати з бюджету неправомірно сформований ПДВ на суму 34,9 млн. грн.

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ч.2 ст.15 і ч.5 ст.191 КК України за фактом порушення діючого законодавства посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері виробництва чавуну, сталі та феросплавів.

Встановлено, що вказані особи в період з 2014 по 2015 рік при здійсненні фінансово-господарської діяльності, зловживаючи службовим становищем, оформили безтоварні операції з підприємствами з ознаками фіктивності. Це дало їм можливість неправомірно сформувати податковий кредит з ПДВ та скоїти замах на його відшкодування з бюджету у сумі 34,9 млн. гривень.

Тривають слідчі дії.

Зміни до переліку митних постів

З метою оптимізації структури Київської митниці ДФС Державною фіскальною службою України відповідно до наказу від 26.10.2015 №813 створено митні пости «Вишневе» та «Димитрово» Київської митниці ДФС та визначено місця їх дислокації.

Наказ розміщено на веб-порталі ДФС  (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/64609.html).




Новости Бердянска
вчера, 16 марта, суббота
15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска