Информация от Бердянской налоговой инспекции на 18 ноября

18.11.2015 · 12:57 · Просмотров - 1049

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 18 ноября

Бердянська ОДПІ повідомляє 

З початку року «спрощенцями» сплачено понад 30 млн. грн. єдиного податку

За 10 місяців 2015 року Бердянською ОДПІ забезпечено надходження єдиного податку на суму 30080,7 тис. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата єдиного податку  зросла на 10863,1 тис. грн.

Зокрема, фізичні особи-підприємці сплатили 16566,15 тис. грн. податку, юридичні особи – платники єдиного податку  -  5666,23 тис. грн., юридичні особи  - сільськогосподарські товаровиробники сплатили 7850,3 тис. грн. єдиного податку, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц. 

Податкова міліція вилучила незаконні тютюнові вироби на 14,3 тис. грн.

Як повідомив перший заступник начальника  - начальник оперативного управління Бердянської ОДПІ Артем Кавун, днями в Бердянську встановлено факт реалізації тютюнових виробів без наявності державної реєстрації підприємницької діяльності та відповідної ліцензії. В результаті перевірки вилучено тютюнові вироби на суму 14,3 тис. гривень.

Бажаєте знати точну суму своїх доходів  - користуйтесь електронним сервісом ДФС

Як користуватись електронним сервісом «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису»?

     Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
     Фізична особа – платник податків може сформувати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (далі – Запит) виключно для отримання інформації про себе.

     Формування Запиту здійснюється за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС та є загальнодоступним для використання.

     Запит має підписуватися електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату, після чого надсилатися до ДФС на єдину електронну адресу подання звітності (zvit@sta.gov.ua).
     Після обробки запиту на електронну адресу фізичної особи – платника податків направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

     Слід звернути увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

     Детальніше з інформацією щодо роботи сервісу та Порядком формування запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису та отримання відповіді на запит з ДФС можна ознайомитися за посиланням: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid (Головна>Фізичним особам>Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді).

Новини законодавства

Наказом Міністерства фінансів України затверджено нову  форму податкової декларації про майновий стан і доходи

17 листопада 2015 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України  від 02.10.2015року  №859 (офіційне опублікування -  «Офіційний вісник України від 17.11.2015 №89»). Названим наказом затверджено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення.

Нагадаємо,  що громадяни  подають декларацію за звітний податковий період  до органу державної фіскальної  служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

Зокрема,  фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб, в тому числі особи,  які здійснюють незалежну  професійну діяльність,  надають декларацію за звітний податковий рік  до 1 травня року, що настає за звітним. Фізичні особи – підприємці, які здійснювали у звітному році підприємницьку діяльність за «загальною» системою оподаткування надають податкову декларацію про майновий стан і доходи  протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

Громадяни,  які бажають скористатися правом  на нарахування податкової знижки  надають  річну  податкову  декларацію  включно  по 31 грудня  наступного за звітним податкового року

Роз’яснення законодавства

До питання включення до складу податкового кредиту податкової накладної, яка не була до нього включена в податковому періоді її складання/реєстрації

Належним чином складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку на додану вартість в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Слід зауважити, що з урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, з 29.07.2015 діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 101.16 категорії 101 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Крім того, більш детальна інформація міститься у листі ДФС від 07.08.2015 № 29163/7/99-99-19-03-02-17 "Про зміни в порядку складання та реєстрації податкових накладних", з яким також можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63867.html).

Щодо питань, пов'язаних з вивезенням в митному режимі експорту технічних культур, які придбані у сільськогосподарських підприємств - виробників

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці 1 пункту 15 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

Отже, платник податку при придбанні технічних культур, призначених для використання в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, за датою, визначеною пунктом 198.2 статті 198 ПКУ, формує податковий кредит та відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нараховує податкові зобов'язання.

У декларації суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) за ставкою податку 20 відс. при придбанні технічних культур у сільськогосподарських підприємств - виробників, відображаються в рядку 10.1.1 розділу II.

Податкові зобов'язання, які платник податку зобов'язаний нарахувати згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, вказуються в рядку 1.1 розділу I декларації. Обсяг операцій з вивезення технічних культур за межі митної території України у митному режимі експорту, до яких застосовується режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, відображається у рядку 5.1 розділу I декларації.  (Лист ДФС від 23.10.2015 р. N 22393/6/99-99-19-03-02-15).

Як коригувати фінрезультат до оподаткування, якщо надано благодійну допомогу у вигляді заправки авто пальним

ДФС у листі від 23.10.2015 р. № 22308/6/99-99-19-02-02-15  висловила точку зору щодо оподаткування операцій із надання благодійної (гуманітарної) допомоги у вигляді заправки пальним автотранспорту неприбуткових організацій.

У бухгалтерському обліку вартість благодійної допомоги, надана неприбутковій організації, відображається відповідно до положень бухгалтерського обліку в складі витрат у періоді їх понесення, але при визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат підлягає коригуванню на суму допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Якщо в минулому році податкового прибутку не було, бухгалтерський фінансовий результат необхідно відкоригувати на всю вартість благодійної допомоги.

Оренда на умовах передоплати: чи можна виписати зведену податкову накладну

У листі від 29.10.2015 р. № 23008/6/99-99-19-03-02-15 ДФС розглянула особливості складання податкових накладних при постачанні послуг оренди.

Із метою застосування норм п. 201.4 ПКУ постачання послуг оренди на умовах передоплати не може розглядатися як постачання, котре має безперервний або ритмічний характер. На суму орендної плати постачальником (орендодавцем) складається податкова накладна в загальному порядку на дату настання першої події (у цьому випадку — передоплати) 

ДФС щодо коригування податкового кредиту з ПДВ у разі помилок в обов’язкових і необов’язкових реквізитах податкових накладних

ДФСУ в листі від 29.10.2015 р. № 23009/6/99-99-19-03-02-15 розглянула питання щодо порядку формування покупцем податкового кредиту на підставі розрахунків коригування до податкових накладних і відображення в податковій звітності з ПДВ таких розрахунків коригування.

Зокрема, сума ПДВ, зазначена в податковій накладній, в обов’язкових реквізитах заголовної частини якої допущено помилки та які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, може бути включена до складу податкового кредиту після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів із дати складання такої податкової накладної.

Якщо ж розрахунок коригування складено з метою виправлення помилок унеобов’язкових реквізитах податкової накладної, суми ПДВ за якою були попередньо включені до складу податкового кредиту (при цьому обсяги постачання товарів/послуг і, відповідно, сума податкового кредиту покупця не змінилися), підстав для коригування податкового кредиту в Декларації з ПДВ та заповнення Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1) немає.

Коли при постачанні імпортних товарів можна не зазначати код УКТ ЗЕД?

У листі від 30.10.2015 р. № 16554/10/26-15-22-09-32 ДФС нагадала: країною походження товару вважається країна, у якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених МКУ. При цьому критеріями достатньої переробки є такі:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не призводять до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості відповідно до правил адвалорної частки, але з дотриманням певних умов уважаються достатніми для визнання походження товару з тієї країни, де такі операції мали місце.

Такі критерії достатньої переробки для конкретних товарів установлюються й застосовуються в порядку, визначеному Кабміном.

Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило, адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару відповідно до УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Отже, зважаючи на сказане вище, якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції чи такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД у податковій накладній не зазначають.

Водночас не відповідають критерію достатньої переробки прості складальні операції. До такого виду операцій належать операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні в процесі складання й не пов’язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій.

Аванс сплачено до 01.07.2015 р., а обладнання отримано після: чи проводити перерахунок частки використання необоротних активів протягом трьох років?

У листі від 29.10.2015 р. № 23009/6/99-99-19-03-02-15 ДФС розглянула питання щодо порядку застосування п. 42 підрозділу 2 р. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, якщо аванс за обладнання сплачений до 01.07.2015 р., а фактичне отримання обладнання відбулося в серпні 2015 року.

Скасовано необхідність проведення спеціального перерахунку податкового кредиту за необоротними активами, які водночас використовуються в оподатковуваній та пільговій діяльності, за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком початку їх використання (уведення в експлуатацію). Такий перерахунок уже не проводять для необоротних активів, придбаних після 01.07.2015 р.  При цьому перерахунок податкового кредиту за необоротними активами, що придбані до 01.07.2015 р. та які використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, необхідно проводити за старими правилами та після 01.07.2015 р. (п. 43 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

Однак, оскільки відповідно до п. 198.2 ПКУ дата списання коштів із банківського рахунка платника на оплату товарів/послуг/необоротних активів є датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, то, згідно із тлумаченнями норм ПКУ, дата перерахування коштів постачальнику за товари/послуги/необоротні активи, які ще не отримані покупцем, вважається датою придбання таких товарів/послуг/необоротних активів.

Як визначити об’єкт оподаткування при переході юрособи-єдинника на загальну систему оподаткування

ДФСУ в листі від 10.11.2015 р. № 23920/6/99-99-19-02-02-15 роз’яснила: при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну доходи та витрати підприємства при визначенні фінансового результату до оподаткування, у т.ч. — доходи та витрати при відвантаженні товарів на спрощеній системі оподаткування, якщо частину сплати за такі товари отримано на загальній системі оподаткування, формуються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Вартість поліпшень об'єкта оренди сформована до 01.01.2015 р .: як амортизувати

При розрахунку амортизації вартості поліпшень об'єкта операційної оренди, які здійснювалися до 01.01.2015 р, слід врахувати балансову вартість таких активів, визначену за станом на 31 грудня 2014 згідно зі ст. 144-146 і 148 ПКУ в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року (п. 11 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Виходячи з цього, балансова вартість об'єкта ОЗ, збільшена на суму поліпшень (ремонту) орендованих об'єктів, здійснених до 01.01.2015 р. і сформованих станом на 31.12.2014р. за правилами податкового обліку, буде амортизуватися згідно п. 138.3 ПКУ у редакції, яка  діє з 01.01.2015 р.  

(Листи ДФСУ від 28.10.2015 р № 22778/6 / 99-95-42-03-15 та № 22780/6 / 99-95-42-03-15).

Щодо оподаткування грошових коштів, отриманих у позику

Договір позики обов'язково укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір НМДГ (т. е. 170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Таким чином, кошти в іноземній валюті, отримані фізособою в якості позики (поворотної фіндопомоги) без укладення договору позики, обкладаються ПДФО.

У разі якщо фізична особа отримала іноземну валюту:

  • • з джерел за межами України, такі кошти є іноземним доходом;
  • • на території України, такий дохід буде іншим доходом, який також підлягає обкладенню ПДФО.

(Лист ДФСУ від 08.10.2015 р № 9419 / Ф / 99-99-17-02-03-14).

Отримали індивідуальну знижку - сплату ПДФО

Сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер. (Лист ДФСУ від 22.10.2015 р № 22297/6 / 99-99-17-03-03-15).

Яку дату вказувати в графі 2 зведеної податкової накладної

Протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох і більше зведених податкових накладних, виходячи з умов, передбачених у цивільно-правовому договорі.

При цьому в графі 2 зведеної податкової накладної проставляється дата її складання.

(Лист ДФСУ  від 08.10.2015 р № 21400/6 / 99-99-19-03-02-15).

Неповернена позика є об'єктом обкладення ПДФО і військовим збором

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку, яка надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, і є обов'язковою до повернення.

Тобто у разі неповернення коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги в строк, встановлений договором, сума допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим, оскільки поворотна фінансова допомога (позика) не є складовою заробітної плати, вона не є і базою нарахування та утримання ЄСВ.

(Лист ДФСУ від 28.10.2015 р № 22849/6 / 99-99-17-03-03-15).

Якщо ремонт РРО затягнувся більш ніж на тиждень, ЦСО повинен надати підмінний

В разі затримки гарантійного ремонту РРО більше семи робочих днів, ЦСО на прохання суб'єкта господарювання (за відсутності у нього резервного РРО) повинен передати власний підмінний РРО.

Суб'єкт господарювання спільно з ЦСО реєструють переданий РРО в органах ГФС і вводять його в експлуатацію.

(Лист ДФСУ від 02.11.2015 р № 23229/6 / 99-99-22-07-03-15).

Нюанси складання ПДВ-декларації при оподатковуваних і неоподатковуваних операціях

Податкові зобов'язання, які платник податків зобов'язаний нарахувати згідно з п. 198.5 ПКУ, вказуються в рядку 1.1 розділу I декларації, якщо для нарахування податкових зобов'язань застосовується ставка податку 20%.

У додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 була розрахована частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації ). Починаючи з липня 2015 року, для визначення податкових зобов'язань згідно з п. 199.1 ПКУ слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100% і значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.

При цьому всі суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні товарів / послуг, починаючи з 01.07.2015 р відображаються в розділі II декларації.

З урахуванням змін, внесених до ПКУ в частині формування податкового кредиту, рядка 10.2, 11.2, 13, 14 і 15 розділу II декларації не заповнюються.

Разом з тим, товари / послуги, необоротні активи, придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування і т. відображаються у рядку 11. розділу II декларації.

(Лист ДФСУ  від 29.10.2015 р № 24334/10 / 28-10-06-11).

Під час проведення перевірки платник податків не має права подавати уточнюючі декларації

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання.

Разом з тим, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється.

Зазначена норма передбачена ст. 50 Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток у разі дострокового розірвання договору оренди повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, пов’язані з ремонтом орендованих основних засобів

Платник податку на прибуток, який визначає різниці, у разі ліквідації або продажу  основних засобів повинен фінансовий результат до оподаткування збільшити на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних стандартів П(С) БО, та відповідно зменшити на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень Податкового кодексу.

Отже по закінченні договору оперативної оренди (в тому числі у разі дострокового його розірвання) до складу витрат включається недоамортизована частина вартості ремонту орендованого об'єкта основних засобів.

При цьому, визначаючи об'єкт оподаткування, платник податку – орендар, який обліковує різниці, повинен збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих об'єктів, визначеної відповідно до П(С)БО, та зменшити на суму недоамортизованої частини таких витрат, визначеної з урахуванням положень Податкового кодексу.

Зазначена норма визначена ст. 138 Податкового кодексу України та роз’яснена   листом ДФС України від 28.10.2015 р. № 22779/6/99-95-42-03-15. 

Кошти, отримані неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не оподатковуються податком на прибуток у разі їх спрямування на ведення статутної діяльності

Неприбуткові підприємства (установи, організації) - це підприємства (установи, організації), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи яких містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- установчі документи яких передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Отже кошти, отримані неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення статутної діяльності.

Зазначена норма передбачена п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

У платника податку на прибуток оплата відпусток працівникам у 2015 році за рахунок резерву, створеного до 01.01.2015 включається до складу витрат

З 01.01.2015 року об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового Кодексу України.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Створення резервів на оплату відпусток працівникам передбачено п. 13 П(С)БО 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 р. № 20.

Резерв створюється для відшкодування майбутніх операційних витрат на виплату відпусток працівникам.

У платника податку на прибуток до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до  НП(С)БО або МСФЗ, у разі, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об'єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.

Зазначена норма визначена п. 24 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу.

Первинні та оброблені документи, регістри та звітність повинні зберігатись не менш 1095 днів

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків вищезазначені документи, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Зазначена норма визначена  п. 44.1 та  п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника та направлення

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами фіскального органу і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Зазначена норма визначена  ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України.

За порушення законів з питань оподаткування застосовується  фінансова відповідальність

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи, застосовується  фінансова відповідальність.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

У разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Зазначена норма визначена  ст. 111 та  ст.116  Податкового кодексу України.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена фінансова відповідальність

Неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, накладається штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій:

- в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку), зазначеного в одному акті;

- в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року винесено податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

При самостійному визначенні фіскальним органом суми заниженого податкового зобов'язання застосовується штраф

У разі, якщо фіскальний орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання (дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових  деклараціях, уточнюючих розрахунках) на такого платника накладається  штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання.

При повторному протягом 1095 днів визначенні фіскальним органом суми податкового зобов'язання з цього податку, накладається штраф у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, розмір штрафної санкції диференційований залежно від повторності визначення суми податкового зобов'язання з цього податку.

При цьому ознаки повторності виникають в тому випадку, коли визначення фіскальним органом податкового зобов'язання  відбувається після того, як протягом останніх 1095 днів фіскальним органом вже було вчинено дії по визначенню податкового зобов'язання стосовно одного і того самого платника податків.

Зазначена норма передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

За порушення граничних термінів сплати (перерахування) податків застосовується штраф

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Юридичні особи - платники єдиного податку мають право продавати паливно-мастильні матеріали тільки в ємностях до 20 літрів

Не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи юридичні особи, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

До підакцизних товарів належать, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Отже, юридична особа - платник єдиного податку має право здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів.

Зазначена норма передбачена пп. 291.5.1 ст. 291 та п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.

Проценти за депозитними вкладами оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

Дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставкою 20%.

Об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка збору становить 1,5% об'єкта оподаткування.

Отже, оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів, нарахований на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, то такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка

Зазначена норма передбачена п.163.1 ст. 163, п. 167.5 та п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України

Щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та строки сплати такої пені

Порушення резидентами, крім суб’єктів, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або встановлених Національним банком України (далі – НБУ) згідно з цими статтями, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Строк сплати нарахованих сум грошових зобов’язань, а саме: штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства та строків розрахунків у сфері ЗЕД, становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Купив автомобіль - сплати транспортний податок

З 1 січня 2015 року в рамках податкової реформи введено в дію положення Податкового кодексу щодо транспортного податку.

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи (у тому числі нерезиденти), які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб.см і які використовувались не більше 5 років.

Ставка податку складає 25 000 грн. в рік за кожен легковий автомобіль.

Якщо такий легковий автомобіль  придбаний фізичною особою протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності за місцем реєстрації платника.

Нагадуємо, що сплатити транспортний податок фізичні особи повинні впродовж 60  днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

При виплаті доходу  від надання в оренду земельної  частки (паю) необхідно сплатити  податок на доходи та військовий збір

Положеннями    Податкового кодексу України визначено, що  податковим агентом платника податку – орендодавця щодо  доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Указом  Президента  України  від 02.02.2002р.  № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (із змінами та доповненнями) визнано  одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Доходи  від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю)  оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок за ставками  визначеними пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.  Зокрема, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування.  Якщо база оподаткування  в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році  12180  грн. на місяць), до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Також слід нагадати, що орендна плата, яка нараховується та виплачується суб’єктами господарювання    фізичній особі є об’єктом оподаткування військовим збором та оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотки об'єкта оподаткування. Податкові агенти, які виплачують зазначені доходи,  зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань

Для здійснення повернення сум грошового зобов'язання платник податків повинен подати заяву про таке повернення (крім повернення надміру утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Така заява на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань подається у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Зазначена норма визначена ст. 43 Податкового кодексу України.

Визначення податкової адреси платника податків в Податковому кодексі

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Зазначена норма визначена ст. 45 Податкового кодексу України.

Відповідальність за складання податкової звітності

До обов'язків платника податків належить складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків, зборів та подання до контролюючих органів декларацій.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

- юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Податкового Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить

- фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

- податкові агенти.

Зазначена норма визначена ст. 16 та  ст.47 Податкового кодексу України.

Особливості подання податкової декларації поштою

Податкова декларація може подаватися за вибором платника податків поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб. Податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі всіма платниками ПДВ з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення фіскальному органу з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом встановлених граничних строків.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа фіскального органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення контролюючого органу.

Зазначена норма визначена ст. 49 Податкового кодексу України.

Оскарження рішень фіскального органу

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Така скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня платник податків зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Цей термін може бути подовжений понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, про що письмово повідомляється платника податків.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом продовженого строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга, подана із дотриманням строків зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Зазначена норма визначена ст. 56 Податкового кодексу України.

За несплату узгодженої суми грошового зобов'язання надсилається податкова вимога

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Податкова вимога не надсилається, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається .

Зазначена норма визначена ст. 59 Податкового кодексу України.

Платники запитували

Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість?

Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

     Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

     Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб – порталі ДФС, яка оновлюється щоденно.

Які рядки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок потрібно заповнювати – усі, чи тільки ті, якими виправляються помилки, допущені у раніше поданій декларації?

     В уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) відображаються всі заповнені рядки податкової декларації (далі – декларація), що уточнюється.

     В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється; у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

     При цьому, слід зазначити, що не заповнені рядки в декларації, в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.

Чи включається до складу доходу фізичної особи – підприємця сума компенсації, отримана з Державного бюджету України, у розмірі 50 відсотків фактичних витрат від суми нарахованого єдиного внеску?

     Фізична особа – підприємець суми компенсацій, які отримує з Державного бюджету України, у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб згідно Закону України № 5067-VI від 05 липня 2012 року «Про зайнятість населення», відображає у п. 7 гр. 6 Книги обліку доходів та витрат із від’ємним значенням; сума компенсації вираховуються із витрат господарської діяльності.

Які витрати зазначаються ФОП – платниками ЄП третьої групи, які є платниками ПДВ, у графах 2, 3 і 6 книги обліку доходів і витрат та яка дата проставляється у графі 1 зазначеної книги?

    У графах 2, 3 та 6 книги обліку доходів і витрат (далі – Книга) відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу, на підставі первинних документів про здійснення витрат в день фактичної оплати.

     При цьому у графі 1 Книги проставляється дата фактичної оплати на підставі документа про оплату.

Чи подається податкова декларація екологічного податку з додатками, якщо у звітних періодах поточного року СГ не мав об’єктів оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів)?

     Платник екологічного податку, який у звітних періодах поточного року не мав об’єкта оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів), зобов’язаний за ці звітні періоди (квартали) подавати податкову декларацію екологічного податку без відповідних додатків крім випадків якщо він повідомив відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про те, що з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів, склавши заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та відповідно має право не подавати податкові декларації.

Чи нараховується пеня на занижену суму податкових зобов’язань у разі подання уточнюючої звітності після граничного терміну її подання, але до граничного терміну сплати сум податкових зобов’язань, при самостійному виправленні помилки?

     У разі подання уточнюючої звітності платником податків після граничного терміну її подання, але до граничного терміну сплати сум податкових зобов’язань, пеня не нараховується.

Чи проводиться контролюючими органами перерахунок сплаченого транспортного податку у разі переобладнання фізичною особою легкового автомобіля, зокрема заміни двигуна на двигун з об’ємом циліндра до 3000 куб. см?

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Статтею 267 Кодексу встановлено, що транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 Відповідно до пункту 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 зі змінами та доповненнями, перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема у разі переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Поряд з тим, пунктом 4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379, передбачено, що у разі перереєстрації транспортних засобів свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) підлягає заміні на загальних підставах.

 Тобто, у разі переобладнання легкового автомобіля, зокрема шляхом заміни двигуна на двигун з об’ємом циліндра до 3000 куб. см., фізична особа зобов’язана здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу в органах внутрішніх справ та отримати нове свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), в якому відображається дата проведення реєстрації із зазначенням числа, місяця та року.

Таким чином, переобладнання легкових автомобілів, що являються об’єктом оподаткування на підставі статті 267 Кодексу, є новим юридичним фактом не пов’язаним зі сплатою цього податку.

Отже, статтею 267 Кодексу не передбачено проведення контролюючим органом перерахунку сплаченого транспортного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному року, у разі переобладнання фізичною особою легкового автомобіля

Чи потрібно подавати уточнюючий розрахунок з транспортного податку у зв’язку з перереєстрацією автомобіля в інший адміністративний район протягом року?

Відповідно до пункту 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями, перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема у разі зміни місцезнаходження або найменування власників – юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів.

Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 Кодексу).

Враховуючи норми пункту 50.1 статті 50 Кодексу, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова».

Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».
Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених підпунктом 267.6.4 пункту 267.6. статті 267 Кодексу.

Слід зазначити, що платники транспортного податку – юридичні особи до 20 лютого 2015 року декларували об’єкти оподаткування використовуючи Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 767.

Враховуючи вимоги пункту 46.6 статті 46 Кодексу юридичні особи – платники транспортного податку будуть звітувати за формою встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919 починаючи з 01.01.2016 року – наступного базового податкового (звітного періоду).

Чи має право на пільгу зі сплати земельного податку фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності на землю, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи відповідно до цивільно-правових угод?

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Згідно зі статтею 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У статті 270 ПКУ зазначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
     пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Враховуючи вказане, фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку і використовує земельну дiлянку за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в статті 281 ПКУ, то їй надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку.

Яка передбачена відповідальність у разі якщо суб’єкт господарювання у податковій декларації з плати за землю невірно зазначив код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ та як платник може виправити таку помилку?

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865, використовується платниками до 01.01.2016. Починаючи з 01.01.2016 запроваджується форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560.

У разі подання податкової декларації з плати за землю з невірно вказаним КОАТУУ, за місцезнаходженням земельної ділянки виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації і до такого платника податку застосовуються штрафні санкції.

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) передбачені ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Отже, у разі самостійного виявлення платником помилки, зокрема невірно вказано код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ, у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю, такий платник повинен подати:

за КОАТУУ, який вказано невірно - уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання по платі за землю без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ;

за вірним КОАТУУ – або річну податкову декларацію або щомісячні податкові декларації з плати за землю за типом «Звітна».

Які документи необхідні для засвідчення права суб’єкта господарювання на здійснення роздрібного продажу тютюнових виробів?

Порядок надання та оформлення документа, який засвідчує право суб’єкта господарювання на здійснення роздрібного продажу тютюнових виробів, регулюється Законом України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481).

Статтею 15 цього Закону встановлено, що роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) — це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Цією статтею також передбачено умови видачі, призупинення, анулювання та сплати за ліцензії на здійснення роздрібного продажу тютюнових виробів.

Крім того, Законом № 481 передбачено умови видачі суб’єкту господарювання дубліката ліцензії у разі втрати або пошкодження ліцензії та умови внесення суб’єктами господарювання місць зберігання тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання, який ведеться органами ДФС України.

Цією статтею надано визначення понять місця зберігання та Єдиного державного реєстру місць зберігання, а саме: місце зберігання — місце, яке використовується для, зокрема, зберігання тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання — перелік місць зберігання, який ведеться органами, що забезпечують формування і реалізують державну податкову та митну политику, і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Отже, торгівлю тютюновими виробами дозволено лише за наявності відповідної ліцензії.

Як формується фактична роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торговельній мережі?

Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), отже, при формуванні фактичної роздрібної ціни реалізації тютюнових виробів 5% акцизний податок має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням ПДВ, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.

Якщо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровано платниками ПДВ, то фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ), обчислюється таким чином:

ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105,

де РЦТВ — роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦТВ : 105 × 5.

Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв):

ПЗпдв = (ФРЦТВ — ПЗа) : 120 × 20.

Якщо суб’єктів господарювання не зареєстровано платниками ПДВ:

ФРЦТВ = РЦТВ : 100 × 105;

сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів становитиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 × 5.

Суб’єктом підприємницької діяльності (загальна система оподаткування) придбано ліцензію на роздрібний продаж алкогольних напоїв, але з поважних причин тимчасово підакцизні товари не реалізовувалися (протягом одного місяця). Чи можна повернути кошти за період, в якому не здійснювався продаж підакцизних товарів?

Питання видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями регулюється Законом № 481.

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щокварталу рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Статтею 15 Закону № 481 також передбачено, що дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, і поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

  • заяви суб’єкта господарювання;
  • рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
  • несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення дії ліцензії;
  • рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
  • рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
  • рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
  • порушення вимог ст. 153цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, повернення коштів, сплачених за ліцензію, за період, коли суб’єкт підприємницької діяльності тимчасово не працював, Законом № 481 не передбачено.

Підприємство здійснює роздрібний продаж підакцизних товарів. Що є базою оподаткування 5-відсотковим податком?

Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу встановлено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (ПЗа) розраховується за формулою

ПЗа = ФРЦ : 105 × 5,  

де ФРЦ — фактична роздрібна ціна, за якою реалізують нафтопродукти, з урахуванням ПДВ та акцизного податку з роздрібних продажів.

Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв):

ПЗпдв = (ФРЦ — ПЗа) : 120 × 20.

Як потрібно відображати 5-відсотковий акцизний податок з реалізації підакцизних товарів? У якій графі Книги обліку доходів і витрат фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, відображає суму акцизного податку при обчисленні податку на доходи фізичних осіб?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу. Однак зазначений перелік не містить акцизного податку, включеного до вартості товару та сплаченого під час його придбання. 

Облік доходів і витрат фізичні особи — підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, ведуть у Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга), форму та Порядок ведення якої затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. № 481 (далі — Порядок № 481). 

Так, у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» Книги відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податків та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 6 Порядку № 481).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 цього Порядку).

Отже, сума акцизного податку у разі її включення до вартості проданих товарів відображається фізичною особою — підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» Книги, однак не відображається в графах 5 — 8 «Витрати, пов’язані з господарською діяльністю».

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Для запобігання корупції серед запорізьких податківців проведено понад 800 заходів

За 10 місяців поточного року на предмет протиправних дій фахівців органів фіскальної служби області проведено понад 130 службових перевірок, які організовані співробітниками управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області. За їхніми результати перевірку, за результатами керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області направлено 26 подань щодо усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку податківців. 53 співробітникам винесені офіційні застереження про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавілин, матеріали понад півсотні службових перевірок направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавством. У половині з них правоохоронці розпочали кримінальні провадження, 5 з яких – за отримання неправомірної винагороди передбачених (ст. 368 Кримінального кодексу України).

Крім того, складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

– Подолання корупції серед співробітників фіскальної служби на сьогодні розглядається як одне з першочергових. Виноситься жорсткий ультиматум: корупціонерам не місце в службі, основне завдання якої – обслуговувати бізнес, а не наживатися на підприємцях. Реформа податкової системи має остаточно викорінити такі поняття, як хабар чи лобіювання приватних інтересів. У цьому наша чітка позиція, – наголосив керівник фіскальної служби області.

Щодо профілактичних дій, то з метою запобігання вчиненню посадовими особами органів ДФС корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, проведено понад 700 бесід та лекцій на антикорупційну тематику. Перед прийняттям на роботу нових кадрів з початку року проведено 318 перевірок кандидатів на посади до ДФС області.

В управлінні власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області працюють телефон довіри та електронна скринька, за якими можна повідомляти про факти корупційних або протиправних дій з боку співробітників територіальних органів фіскальної служби регіону: (061) 213-54-58 або uvb.dfs.zp@i.ua. За цими контактами можна інформувати й про випадки шахрайських дій невстановлених осіб, які від імені посадових осіб фіскальної служби вимагають кошти від суб'єктів підприємництва.

Запорізькі автовласники перерахували до місцевого бюджету 11 мільйонів гривень податку на авто

За 10 місяців поточного року від громадян – фізичних осіб до місцевого бюджету надійшло 11 мільйонів гривень транспортного податку (без врахування платників – юридичних осіб). Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, по регіону нараховується 600 платників податку, які володіють 619 розкішними автомобілями, об'єми двигунів яких понад 3 літри та віком до 5 років.

- Найбільші суми "автоподатку" перерахували 85 платників Орджонікідзевського району м. Запоріжжя – понад 1,6 мільйона гривень, стільки ж платників – і в Ленінському районі, які спрямували 1,4 мільйона гривень. Вагомі суми надійшли і від 61 автовласника, які перебувають на обліку у Мелітопольській ОДПІ – 1,3 мільйона гривень та 1,2 мільйона гривень сплатили у Шевченківському районі м. Запоріжжя, де на обліку перебуває 76 платників, - зазначив Олексій Кавилін.

Також за вказаний період до місцевої скарбниці надійшло понад 890 тисяч гривень від власників автотранспорту Комунарського району м. Запоріжжя, трохи менше перерахували платники Жовтневого району – 870 тисяч гривень. За розкішні автомобілі платники, яких обслуговує Бердянська та Пологівська ОДПІ спрямували 750 тисяч гривень та 700 тисяч гривень відповідно.

У Хортицькому та Запорізькому районах автоподатку сплатили по 620 тисяч гривень та 470 тисяч гривень. Менше перерахували платники Енергодарської та Токмацької ОДПІ – 440 та 445 тисяч гривень.

Окрім цього, автовласники Приазовського району спрямували до місцевого бюджету 100 тисяч гривень та вдвічі менше перерахували автоподатку платники Заводського району.

Нагадаємо, транспортний податок входить до складу податку на майно та повністю надходить до місцевого бюджету. Його платниками є як підприємства, так і фізичні особи, у т. ч. нерезиденти. З початку року податок на авто сплачується з нових легкових автомобілів – до 5 років і з об'ємом циліндрів двигуна більше 3 тисяч куб. см. Ставка податку – 25 тисяч гривень на рік.

Запорізькі податківці перекрили контрабандний канал постачання в Україну цигарок майже на 1,9 мільйона гривень

Нещодавно співробітники податкової  міліції Головного управління ДФС у Запорізькій області в рамках операцій "Рубіж-2015" та "Акциз-2015" під час проведення обшуків встановили та перекрили канал надходження на територію Запорізької області тютюнових виробів іноземного виробництва, ввезених в Україну поза митним контролем з території сусідніх держав Росії та Білорусії.

За результатами перевірки вилучено понад 90 тисяч пачок імпортних тютюнових виробів без марок акцизного податку України встановленого зразку на загальну суму майже 1,9 мільйона гривень.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання та реалізація підакцизних товарів).

Нагадаємо, що за два останніх місяця це вже другий ліквідований на Запоріжжі канал незаконного надходження контрабандних тютюнових виробів.

На Запоріжжі виявили підприємців, які намагались приховати від держави 3 мільйони гривень

Нещодавно співробітники слідчого управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області виявили незаконну діяльність службових осіб одного з підприємств м. Запоріжжя, яке займається оптовою торгівлею металами та рудами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підприємці в документах податкової звітності відображали фіктивні операції з придбання різноманітної продукції, постачання якої не відбувалось.

У результаті цього бюджет держави недоотримав майже 3 мільйони гривень.

Під час проведення обшуку на підприємстві податківці вилучили готівки на 3 мільйони гривень, а також системні блоки комп’ютерів, ноутбуки, накопичувачі інформації, чекові книжки, журнали з чорновими записами, бланки з підписами та печатками, сервер, печатки 3 суб’єктів господарювання.

Наразі вилучене майно знаходиться у слідчому підрозділі, проводяться огляди та доручення до кримінального провадження накопичувачі інформації у якості речових доказів до матеріалів.

Понад півтисячі особистих прийомів громадян провели посадовці фіскальної служби області

З початку року посадовими особами ДФС у Запорізькій області проведено 505 особистих прийомів громадян, серед яких 502 заяви та 3 пропозиції. Із загальної кількості проведених заходів 185 організовано для зручності громадян на виїзді. Лише у жовтні цього року посадовці фіскальної служби здійснили 42 прийоми.

Актуальними на особистих прийомах були питання оподаткування податком з доходів фізичних осіб – 142 або 28% від загальної кількості, щодо оподаткування доходів підприємницької діяльності (місцеві податки, загальна система оподаткування) – 70 або 14%, щодо оподаткування ЄСВ – 41 або 8,1%, плати за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) – 39 або 7,7%.

Особисті прийоми громадян керівництвом органів ДФС здійснюється за  попереднім записом. Графіки їх проведення та корисна інформація щодо організації цієї роботи знаходиться у кожному Центрі обслуговування платників м. Запоріжжя та області, а також на субсайті Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua.

До фіскальної служби Запорізької області надіслано 116 запитів на інформацію

З початку поточного року до органів ДФС у Запорізькій області надійшло 116 запитів на публічну інформацію, зокрема, 4 – у жовтні цього року.

Найбільше зверталися юридичні та фізичні особи – представники підприємництва – 31 та 56 запитів відповідно, від представників засобів масової інформації надійшло 5 запитів, 6 – від об’єднань громадян, 8 – від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації.

Переважно запити надсилаються поштою – 88, за допомогою мережі Інтернет направлено 28 запитів.

За наслідками їх розгляду на 50 запитів було надано роз'яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, у відповідь на 60 запитів надано інформацію, 5 запитів надіслано належному розпоряднику інформації, ще 1 запит знаходиться на виконанні. Термін надання інформації якого ще не настав.

До Запорізької митниці ДФС з початку року надійшло 19 запитів на публічну інформацію, 17 з яких – від юридичних осіб та ще 2 – від фізичних осіб. Усі вони надійшли поштою. На всі запити надано відповідь без порушення встановлених термінів.

Прес-служба ДФС повідомляє

З початку 2015 року на „Пульс” надійшло понад 8 тис. звернень

У січні-жовтні 2015 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби „Пульс” звернулися 8 146 заявників.

Щодо тематики лідирують звернення з питань оподаткування. За 10 місяців поточного року з цього приводу на „Пульс” зателефонували 6 565 заявників, у той час як митної справи стосувалось 1 581 звернення.

На „Пульс” платники зверталися для вирішення проблем, які виникають при подачі звітності та реєстрації податкових накладних – 2 627 дзвінків.

Організація роботи ДФС та її територіальних органів цікавила 2 122 запитувачів, робота ЦОПів – 105. Затримки митного оформлення товарів стосувалось 959 дзвінків, черг на митних постах та пунктах – 299 звернень, перевірок суб`єктів господарювання - 259.

У той же час слід відзначити, що саме антикорупційної тематики стосувалось лише 190 звернень.

Станом на 1 листопада 7 652 звернення були опрацьовані, а заявники сповіщені про результати розгляду.

Також у звітному періоді у програмному модулі «Пульс»  Інформаційно-комунікаційної системи ІДД ДФС запроваджено окрему тематику звернень «Система електронного адміністрування ПДВ». Ця новація дозволила забезпечити проведення якісного аналізу питань, які виникають у платників податків у зв`язку з введенням системи електронного адміністрування ПДВ, а також прискорити опрацювання інформації щодо роботи СЕА ПДВ.

Нагадаємо, що поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері, можна за телефоном(044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Представники країн G7 та ЄС в Україні обговорили стан реформ у ДФС

Керівництво Державної фіскальної служби на чолі з Головою Романом Насіровим провело робочу зустріч із представниками посольств країн G7 та представництва ЄС в Україні. Зустріч було присвячено обговоренню стану реформ у ДФС. Роман Насіров розповів про те, що вже зроблено і у якому напрямі служба рухатиметься далі.

«На сьогодні ми чітко виконуємо графік реформ, який було затверджено Мінфіном та керівництвом МВФ. За останні півроку ДФС завдяки кропіткій роботі по детінізації економіки забезпечила значні надходження коштів до бюджету. Тільки по ПДВ бюджет щомісяця почав отримувати додаткові 2,2 мільярди гривень, що складає майже третину від попередніх щомісячних надходжень. Такі результати свідчать про те, що бізнес достатньо високими темпами повертається в правове поле», - зазначив Роман Насіров.

Не менш важливим є питання оновлення кадрів фіскальної служби. Так вже зараз зміни торкнулись майже 100% вищих посадових осіб, розроблено новий штатний розпис, який передбачає скорочення 30% працівників. У новій структурі залишаться працювати лише ті, хто пройде професійне та психологічне тестування, яке проводить консорціум незалежних HR-спеціалістів.

«При підтримці наших німецьких та польських колег ми зможемо ефективно реформувати і митні органи, налагодивши їхню роботу на європейському рівні. Будь-який підрозділ ДФС – це інструмент для обслуговування бізнесу, до цього ми йдемо», - підкреслив Роман Насіров.

Представники ЄС та G7 в Україні достатньо високо оцінили проведену в ДФС роботу та залишилися задоволені відвертим конструктивним діалогом.

ДФС тимчасово посилює митний контроль у зв`язку із терористичною загрозою

У зв’язку із трагічними подіями у Франції та підвищенням заходів безпеки в Україні, зокрема, з метою захисту митних інтересів та підтримання митної безпеки в країні в умовах ймовірної терористичної загрози за дорученням Голови ДФС Романа Насірова посилено митний контроль в пунктах пропуску через державний кордон України.

Керівництво ДФС сподівається на розуміння суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами тимчасової необхідності вжиття додаткових заходів щодо посилення митного контролю товарів, транспортних засобів та особистих речей громадян, а також того, що метою зазначених заходів є підтримання миру та спокою в державі.

У ДФС відбулася зустріч із представниками ІТ-компаній

Сьогодні, 16 листопада, Голова ДФС Роман Насіров, Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан та представники ІТ-галузі обговорили питання оподаткування підприємств, які працюють у сфері інформаційних технологій. Участь в обговорені також взяли Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна та  заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України Максим Нефьодов.

«Сьогодні ми зібрались для того, щоб разом обговорити питання, які є до нас у представників ІТ-індустрії, і що найголовніше – побудувати інструмент комунікацій. Адже саме у діалозі ми  зможемо дізнатись, що є для вас найважливішим, про ваше бачення необхідних реформ у законодавстві та представити наші пропозиції вирішення існуючих проблем», – зазначив Голова ДФС Роман Насіров.

Така зустріч стала черговою із низки галузевих зустрічей з представниками різних сегментів економіки  у рамках боротьби з тіньовою економікою.

«Подібний діалог ми маємо вже з 9 асоціаціями і можемо констатувати, що така практика є досить ефективною. Саме тому ми закликаємо представників ІТ-бізнесу до співпраці. Спільними зусиллями  ми зможемо швидко та оперативно у правовому полі вирішувати проблемні питання. Ми готові співпрацювати та висловлюємо повну підтримку бізнесу», – наголосив Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

Відомо, що ІТ-сектор почали використовувати в тіньових оборудках і наряду з «білими» компаніями працюють «чорні», які завдають збитків не лише державі, а й сумлінним компаніями цього сегменту економіки. Саме тому, на думку Сергія Білана, потрібно спільно знаходити шляхи для забезпечення прозорої діяльності у сфері ІТ-технологій.

У свою чергу представники ІТ-галузі наголошували на необхідності встановлення єдиних правил гри для всіх учасників ринку – як внутрішнього, так і зовнішнього. Така пропозиція знайшла підтримку серед керівництва фіскальної служби. Голова ДФС Роман Насіров, зокрема, закликав бізнес до розробки консолідованих пропозицій, які сприятимуть уникненню двозначного трактування норм Податкового кодексу.

«Ви як учасники ринку знаєте, що потрібно змінювати у цій галузі для підвищення її ефективності, тому надсилайте свої пропозиції до профільних комітетів, Міністерства фінансів, ДФС. Зі свого боку всі ваші дієві ініціативи у рамках адміністрування ми готові підтримувати», – підсумував Роман Насіров. 

Працівниками податкової міліції вилучено продуктів харчування на 24 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.205 і ч.3 ст.212 КК України в містах Дніпропетровську, Івано-Франківську, Харкові, Хмельницькому, Херсоні та с. Малехи (Львівська область) на підставі ухвали суду проведено 6 обшуків в складських приміщеннях. Під час обушків виявлено понад 286 тонн бананів на суму 7 млн. гривень.  

Також у м. Херсоні в складських приміщеннях виявлено та вилучено 250 тонн м’яса глибокої заморозки виробництва Бразилії орієнтовною вартістю 17 млн. гривень. При цьому будь-які документи щодо якості продукції та її власника були відсутні. Також вилучено 110 тис. гривень необлікованої готівки та 5 печаток.

Слідчо-оперативні заходи тривають.

На Буковині вилучено тютюнові вироби та спиртовмісну рідину на суму 12,8 млн. гривень

Працівниками податкової міліції Чернівецької області в ході проведення операцій «Рубіж-2015» і «Акциз-2015» спільно з працівниками прокуратури та прикордонної служби в рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.204 КК України виявлено підакцизні товари, які призначалися для подальшого незаконного переміщення поза митним контролем до країн ЄС.

Понад 278,5 тис. пачок цигарок без марок акцизного податку України та 86,4 тис. літрів прозорої рідини з характерним запахом спирту було виявлено під час обшуку, проведеному згідно з ухвалою суду, в складському приміщенні на території колишнього колгоспу.

За результатами проведених заходів вилучено та передано на відповідальне зберігання тютюнові вироби та спиртовмісну рідину загальною вартістю 12,8 млн. гривень.

До уваги власників електронних цифрових підписів!

Останнім часом Державною фіскальною службою України фіксуються випадки незаконного використання невідомими особами електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) суб’єктів господарювання під час реєстрації податкових накладних.

Для протидії шахраям та з метою захисту законних інтересів платників податків Акредитованим центром сертифікації ключів ІДД ДФС вимушено введені деякі тимчасові обмеження під час обслуговування заявників, у тому числі щодо території реєстрації для юридичних осіб, умов представництва в АЦСК ІДД ДФС тощо.

Окрім того, за результатами засідань спільної робочої групи з розробки проектів нормативно-правових актів у сфері ЕЦП, учасниками якої є представники Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС та інших АЦСК, було надано пропозиції щодо посилення процедур ідентифікації та реєстрації заявників під час надання послуг ЕЦП акредитованими центрами сертифікації ключів.

Звертаємо увагу, що безпека використання послуг ЕЦП також залежить від дотримання умов захисту та зберігання особистого ключа ЕЦП його власником. Особистий ключ ЕЦП повинен зберігатися у таємниці, його  передавання іншим особам заборонено.

Податковою міліцією викрито посадовців підприємства, які ухились від сплати 66,8 млн. грн. податків

Працівниками податкової міліції Донецької області в рамках проведення операції «Нафтопродукт-2015» до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами.

Як з’ясувалося, посадовці у 2015 році документально, без фактичного проведення, оформили операції з придбання пально-мастильних матеріалів, а також з надання юридичних, бухгалтерських та агентських послуг у підприємств з ознаками транзитності.

Завдяки таким діям порушники ухилились від сплати податків на суму 66,8 млн. гривень.

У Києві заарештовано зловмисників, які привласнили понад 353 мільйони гривень

Завдяки скоординованим заходам співробітників податкової міліції м.Києва, Управління Служби Безпеки у м.Києві та Київської області, а також столичної прокуратури під час досудового розслідування кримінального провадження припинено діяльність організованої злочинної групи, члени якої підозрюються у скоєнні цілої низки тяжких кримінальних правопорушень.

Зловмисникам оголошено підозру у фіктивному підприємництві, незаконному заволодінні грошовими коштами юридичної особи у розмірі понад 353 мільйони гривень, а також в ухиленні від сплати до бюджету податків на суму понад 71 мільйон гривень. Незаконно заволодівши контрольним пакетом акцій одного з потужних підприємств харчової промисловості, вказані особи здійснювали розкрадання коштів на мільйонні суми з використанням фіктивних підприємств, а здобуті злочинним шляхом кошти легалізували через придбання автомобілів та корпоративних прав прибуткових підприємств.

За рішенням Солом’янського районного суду м.Києва обом підозрюваним обрано запобіжний  захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, а також накладено арешт на майнові права та автотранспортні засоби, що їм належать.

Це перший за останні роки випадок за справами подібної категорії, коли судом в повній мірі оцінено зібрані докази вини підозрюваних та обрано відповідну міру запобіжного заходу. 

З початку року сплачено 148,7 млрд. грн. єдиного внеску

За січень – жовтень 2015 року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 148,7 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата внеску зросла на 955,8 млн. грн.

Зокрема, у жовтні надійшло 16,7 млрд. грн., що на 1,8 млн. грн. перевищує аналогічний показник 2014 року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування. 

ДФС продовжує боротьбу з тіньовим бізнесом

Детінізація економіки стала головною тематикою прес-конференції Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, яка відбулась 12 листопада у прес-центрі Кабінету Міністрів України.

«Ми працюємо над детінізацією економіки в усіх галузях. Так, зокрема, за рахунок електронної системи адміністрування ПДВ з тіньового бізнесу до бюджету щомісяця надходить більше 2 млрд. грн. Спочатку року на стадії реєстрації податкових накладних в ЄРПН було зупинено операції на 243 млрд. грн., що майже в 9 разів більше, ніж за весь минулий рік. Зупинено діяльність більше ніж 50 конвертаційних центрів», – підкреслив Роман Насіров.

Крім того, до бюджету вдалося повернути ще близько 1,5 млрд. гривень. Це кошти, які сплачені за кримінальними провадженнями та податковим компромісом, а також надійшли від реалізованого майна. Також з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму близько 1 млрд. грн. Вилучені товарно-матеріальні цінності зберігаються у якості речових доказів, і у разі прийняття судом звинувачувальних вироків будуть стягнуті в дохід держави.

Однією з найактуальніших тематик останнього часу стала перевірка органами ДФС IT-компаній.

«Недобросовісні платники для власного збагачення зараз активно використовують як сферу ІТ-технологій, так й інші галузі. Але перевірки проводяться не за галузевими ознаками, а лише на підставі, в першу чергу, аналітичних даних. Так, наприклад, на сьогодні у сфері ІТ офіційно діє близько 5 тисяч компаній, але з початку 2015 року було проведено лише 17 планових перевірок та 170 позапланових перевірок таких компаній. А до ТОП-100 цієї галузі за найбільшими обсягами взагалі не застосовувалися будь-які процесуальні дії. Перевірки же застосовуються лише до тих компаній, які було помічено у порушенні чинного законодавства», - зазначив Сергій Білан.

Голова ДФС Роман Насіров вважає, що найголовніше – створити в державі рівні умови для всіх підприємців та працювати виключно в правовому полі. ДФС відкрита до діалогу з бізнесом і вже співпрацює з профільними асоціаціями щодо поліпшення умов ведення бізнесу в Україні і, зокрема, закликає представників IT-галузі, які працюють в рамках діючого законодавства, співпрацювати заради створення прозорої та конкурентоспроможної ситуації на ринку. 

За отримання хабара у 200$ затримано працівника Львівської митниці

Співробітниками Головного управління власної безпеки ДФС спільно з працівниками СБУ та військової прокуратури 2 години тому затримано інспектора митного поста Краківець Львівської митниці за отримання хабара у сумі 200$. 

Неправомірну вигоду працівник митниці вимагав за надання незаконних переваг при митному оформленні транспортного засобу.

У ході операції також затриманий працівник Львівської митниці з відділу протидії контрабанди, якому інспектор передав одержаний хабар. 

За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження та проводиться розслідування.

У Державній фіскальній службі розпочалося тестування персоналу

Сьогодні Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров презентував комплексне комп’ютерне тестування професійних та особистісних якостей працівників ДФС в рамках відбору фахівців у службу за новою процедурою. До проведення тестування були залучені провідні спеціалісти – консорціум HR-експертів, які мають досвід роботи як з бізнесом, так і з державними установами.

«Найближчим часом тестування пройдуть працівники Центрального апарату. У подальшому результати тестування, разом з іншою важливою інформацією про професійну діяльність співробітників служби, стануть базою для прийняття кадрових рішень», –  зазначив Роман Насіров.

У тестуванні використані оригінальні методики двох міжнародних компаній: MIDOT та HUDSON. Воно складається з трьох основних блоків.

Перший – це тест на благонадійність, під час якого оцінюватиметься рівень чесності та щирості тестованого, його готовність дотримуватися встановлених правил і процедур, рівень толерантності в обслуговуванні внутрішніх і зовнішніх клієнтів.

Другий – опитування щодо особистісних якостей, що надасть цілісний опис особистості за п'ятьма основними чинникам – емоційна стабільність, відкритість до спілкування, широта мислення, готовність надавати допомогу і підтримку, а також відповідальність.

Третій – оцінка професійних навичок, необхідний в роботі в залежності від рівня займаної посади.

Після тестування працівників центрального апарату заплановано проведення тестування працівників ДФС і в регіонах.

Нагадуємо, що у рамках оптимізації роботи служби передбачено планове, за дорученням Кабінету Міністрів України, скорочення працівників на рівні 30 відсотків. З огляду на це, в ДФС мають залишитися справжні професіонали, а також залучатися молоді кадри, які готові швидко вчитися та працювати на майбутнє країни.




Новости Бердянска
сегодня, 22 марта, пятница
вчера, 21 марта, четверг

Все новости Бердянска