Информация от Бердянской налоговой инспекции на 10 декабря

10.12.2015 · 08:38 · Просмотров - 1066

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 10 декабря

Бердянська ОДПІ повідомляє 

16 грудня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з 1 кварталу 2016 року

Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену з 1 кварталу 2016 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Останній день подання такої заяви - 16 грудня 2015 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

21 грудня 2015 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 1 кварталу 2016 року.

РРО, які не передають електронні копії чеків, потрібно або доопрацювати, або замінити

  До 1 січня 2016 року дозволяється використання електронних контрольно-касових апаратів, уведених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку лише інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Цей перехідний період добігає кінця. Тому для подальшого використання таких РРО потрібно або доопрацювати, або замінити наявну техніку на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Новости партнеров

Шановні платники податків – юридичні особи!

Головне управління ДФС у Запорізькій області оголошує про проведення конкурсу і запрошує прийняти участь підприємств та організацій (юридичні особи, незалежно від форми власності та податкової реєстрації на території України, що є платниками податку на додану вартість і можуть згідно із статутними документами здійснювати реалізацію майна шляхом проведення публічних (прилюдних) торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу) для включення до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, по Запорізькій області, на 2016 рік.

Для участі у конкурсі суб'єкти господарювання – претенденти подають такі документи:

1) заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки та/або електронної адреси в мережі Інтернет (конт.тел., тощо);

2) копію установчого документа, засвідчену суб'єктом господарювання;

3) копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

4) довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява (по м.Запоріжжю та/або Запорізькій області);

5) копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів та аукціонів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

6) баланс або фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

            Примітка: якщо суб'єкт господарювання на дату подачі документів перебуває у Єдиному реєстрі 2015 року по Запорізькій області і протягом останнього звітного року зміни до установчого документа не вносились, завірена копія установчого документа не надається.

Конкурсні пропозиції (заява з відповідною інформацією, а також переліком визначених у оголошенні документів для участі у конкурсі) приймаються:

- на адресу відповідної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області за місцем реєстрації (обліку) СГ-претендетнта, як основного платника податків;

- на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області (для суб'єктів господарювання – претендентів з інших регіонів України).

Перше засідання Конкурсної комісії по формуванню Єдиного реєстру на 2016 рік суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, по Запорізькій області, відбудеться орієнтовно 15 грудня 2015 року у приміщенні ГУ ДФС у Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр.Леніна, 166).

За додатковою інформацією з питань проведення конкурсу звертатися за телефонами ГУ ДФС у Запорізькій області: тел/факс (061) 219-05-68, 219-06-00 або за адресою: 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 166. Тел. Бердянської ОДПІ 3-84-10.

З початку року оперативним управління Бердянської ОДПІ викрито 18 кримінальних правопорушень

Протягом 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими слідчого управління фінансових розслідувань Мелітопольської ОДПІ за матеріалами оперативних співробітників Бердянської ОДПІ внесено відомості по 18 кримінальним правопорушенням, з яких 15 – про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

До суду направлено 5 досудових розслідувань. По закінчених провадженнях досудових розслідувань, у 2015 році відшкодовано 1 млн. 659 тис. гривень.

В результаті протидії оборудкам з ПДВ до Єдиного реєстру внесено 3 кримінальні правопорушення. Загальна сума ПДВ по даним кримінальним правопорушенням складає 9 млн. 648,6 тис. гривень.

Крім цього, за участю оперативного підрозділу попереджено 4 факти безпідставних заявок до відшкодування з бюджету ПДВ на загальну суму 1 млн. 049 тис. гривень.

При відпрацюванні підприємств реального сектору економіки – користувачів послуг "конвертаційних центрів" в поточному році ліквідовано діяльність 1 "центру мінімізації податкових зобов’язань", по якому загальний обсяг проконвертованих коштів становить понад 120 млн. гривень.

Податкова міліція Бердянська зупинила незаконне виготовлення алкогольних напоїв

Слідчим управління фінансових розслідувань Мелітопольської ОДПІ за матеріалами оперативного управління Бердянської ОДПІ внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, за фактом незаконного виготовлення алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.

Бердянські платники  сплатили 295 млн. гривень єдиного внеску

Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц, за січень-листопад 2015 року суб'єкти господарювання м. Бердянська та Бердянського району перерахували 295,2 млн. гривень єдиного соціального внеску. Надходження ЕСВ цього року  зросли на 15,7 мільйони гривень або майже на 5,6 % у порівняні з минулим роком.

Платники єдиного податку Бердянська  сплатили до бюджету понад 35 млн. грн.

За 11 місяців місяців бердянські представники малого та середнього бізнесу поповнили місцеві бюджети на 35,4 мільйонів гривень, сплативши єдиний податок, сума якого майже на 13 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц. Суб’єкти підприємництва міста заплатили 25,3 млн. грн. єдиного податку, «єдиннники» Бердянського району - 10,1 млн.грн.

Так, фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку сплатили 19,6  млн. грн., юридичні особі – платники єдиного податку 3 групи поповнили бюджет на 6,7 млн. грн.  До місцевих бюджетів Бердянського району  надійшло 9 мільйонів гривень єдиного податку від "спрощенців" IV групи, до якої входять виключно сільгоспвиробники. Нагадаємо, щоб отримати статус платника єдиного податку, сільгосппідприємства повинні виконувати умови відносно долі сільськогосподарського товаровиробництва зa попередній податковий рік, якa має бути не менша, ніж 75%.

Новини законодавства

Декларація з податку на прибуток набула чинності

Наказ Мінфіну від 20.10.2015 р № 897, яким затверджено нову форму декларації з податку на прибуток, набув чинності. Нову форму необхідно застосовувати при складанні декларації за 2015 рік.

Принциповим її відмінністю від старої форми є те, що нова форма універсальна. Вона застосовується всіма категоріями платників податку на прибуток (підприємствами, страховиками, банками, букмекерами, операторами лотерей).

Друга важлива відмінність - нова форма, замість 14, містить 9 додатків.

Крім того, в декларації з'явився новий додаток РІ, в якому згруповані всі різниці згідно з розділом III ПКУ, що збільшують (зменшують) фінансовий результат.

РЕЄСТР ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

З 24.11.2015 р. набрав чинності наказ Мінфіну України від 13.11.2015 р. № 1007,  яким затверджено Порядок проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб — платників податків на запити суб’єктів інформаційних відносин.

Суб’єктами інформаційних відносин відповідно до цього Порядку є ДФС та інші державні органи, які мають право на подання запитів щодо проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичних осіб даним Державного реєстру.

Роз’яснення законодавства

При застосуванні натурального коефіцієнта до бази обкладення ПДФО військовий збір не враховують

Натуральний коефіцієнт застосовується під час нарахування доходу в будь-якій негрошовій формі для визначення бази обкладення доходу ПДФО. При цьому не передбачено застосування для військового збору такого натурального коефіцієнта.

Отже, збільшення бази оподаткування на розмір військового збору при нарахуванні ПДФО законодавством не передбачено. (Лист ДФС від 27.11.2015 р. N 25405/6/99-99-17-02-01-15).

До кого застосовують штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) у ЄРПН

Порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, установлених ст. 201 ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, визначених ст. 1201ПКУ.

Штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ПКУ, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, та незалежно від причин, які призвели до порушення строків. (Лист ДФС від 24.11.2015 р. № 24986/6/99-99-19-03-02-15).

Платник єдиного податку — юридична особа не сплачує земельного податку, якщо земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності

Юридична особа — платник єдиного податку  не є платником земельного податку за земельну ділянку під нежилим приміщенням (його частиною) за умови, якщо така земельна ділянка цим платником використовується винятково для провадження господарської діяльності.

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати й подання податкової звітності з податку на майно (у частині земельного податку). Однак ця норма не поширюється на земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку груп 1–3 для провадження господарської діяльності. (Лист ДФС України від 30.09.2015 р. № 20744/6/99-99-15-03-01-15).

Чи застосовувати після 01.01.2015 р. ознаки розумної економічної причини до операцій із надання безповоротної фіндопомоги

З метою обкладення податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до операцій із надання платником податку на прибуток на загальних підставах безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах. (Лист від 16.11.2015 р. № 24342/6/99-99-19-02-02-15).

Фіскальна служба нагадала про наслідки анулювання реєстрації платника ПДВ

У разі анулювання реєстрації особи платником ПДВ, воно повністю втрачає право на реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування. При цьому якщо з дати складання податкової накладної або розрахунку коригування до дати анулювання реєстрації платника ПДВ ще не пройшло 15 календарних днів, то штрафи за нереєстрацію не застосовуються.

Також після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів з електронного рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Але помилково та / або надміру сплачені кошти можуть повернути платнику за його заявою. (Лист ДФС  від 12.11.2015 р № 24136/6 / 99-99-19-03-02-15).

Виплачуємо дивіденди за 2013-2014 рр .: що з авансовим внеском

При визначенні суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, на яку нараховується авансовий внесок з податку на прибуток, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідно одночасне дотримання двох умов: подано декларацію з податку на прибуток за такий рік і повністю погашені податкові зобов'язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.

Отже, при виплаті дивідендів у 2015 році за результатами 2013 і 2014 років авансовий внесок з податку на прибуток не нараховується, якщо суми таких дивідендів не перевищують значення об'єкта оподаткування за відповідні періоди, грошові зобов'язання за якими задекларовані і погашені. (Лист ДФС від 20.11.2015 р № 24734/6 / 99-99-19-02-02-15).

І ще раз про базу нарахування ЄСВ менша хв зарплати

У випадку, коли база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінзарплати та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. Такі зміни діють з 1 січня 2015 року згідно Закону від 28.12.2014 р № 77-VII.

Що умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць. Тобто початок трудових відносин має збігатися з першим числом місяця та відсутній факт звільнення застрахованої особи у звітному періоді.

Вищевказане поширюється і на ситуацію, коли працівник прийнятий на основне місце роботи в перший робочий день місяця, який не збігається з першим числом календарного місяця. Оскільки такий працівник відпрацював повністю всі робочі дні в цьому місяці, підприємство нараховує ЄСВ виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. (Лист ДФС від 29.10.2015 р.  № 23026/6 / 99-99-17-03-07-15).

Підприємства сфери послуг при проведенні готівкових розрахунків повинні застосовувати РРО

З 1 січня 2015 року реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки (РК) застосовуються при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, підприємства сфери послуг (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо),  при проведенні готівкових розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.

Разом з тим, тимчасово до 1 липня 2015 року звільнялися від санкцій за порушення вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265 суб'єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, вказані суб'єкти господарювання, які з 01.01.2015 року мають застосовувати РРО, звільнялися від санкцій за порушення вимог Закону №265 на півроку, що давало їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.

При цьому зазначені санкції (за незастосування РРО) у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО, включених до Державного реєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року.

Зазначені норми визначені п. 1 ст. 9 і п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та роз’яснені листом ДФС України від 19.11.15 №42704/7/99-99-07-03-17.

При продажу товарів через мережу Інтернет РРО застосовується на загальних підставах

З 1 січня 2015 року суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

При цьому із Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265 виключено п. 13 ст. 9 щодо звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та розрахункових книжок (РК) при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.

Отже, суб’єкти господарювання при здійсненні продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет, РРО застосовують на загальних підставах.

Разом з тим, тимчасово до 1 липня 2015 року звільняються від санкцій за порушення вимог Закону №265 суб'єкти господарювання при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

При цьому, зазначені санкції (за незастосування РРО) у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО, включених до Державного реєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі РРО.

Отже, вказані суб'єкти господарювання, які з 01.01.2015 мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог Закону на півроку, що дає їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.

Зазначені норми визначені п.2 ст. 3 та п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та роз’яснені листом ДФС України від 19.11.15 №42704/7/99-99-07-03-17.

З 01.01.2016 року дозволяється використання лише тих РРО, які забезпечують подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків

Суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише тих РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.

Разом з тим, до 1 січня 2016 року дозволяється використання РРО, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року РРО, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни РРО на такі, які забезпечують подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Отже, якщо зареєстрований у органах ДФС до 01.01.15 РРО буде доопрацьований і забезпечуватиме подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, то такий РРО може використовуватись з 01.01.2016 року.

РРО, які не створюють контрольну стрічку в електронній формі та не забезпечують подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків повинні бути виведені з експлуатації до 01.01.2016 року.

Зазначена норма визначена ст. 3 і п. 8 розд. II Прикінцевих положень Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та роз’яснена листом ДФС України від 24.11.15  № 24966/6/99-99-22-07-03-15.

При здійсненні безготівкових розрахунків РРО не застосовується

Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків, реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовують.

Водночас, якщо суб’єкт господарювання видаватиме товарні чеки, накладні або інші документи, що можуть підтвердити готівковий розрахунок, то у такому випадку необхідно використовувати РРО на загальних підставах. Зазначена норма передбачена п.1 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

У складі звітної декларації платник єдиного податку - юридична особа має можливість уточнити лише один минулий податковий  період

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Для юридичних осіб наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 затверджена форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи.

У складі звітної або звітної нової декларації платник має можливість уточнити лише один минулий податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали) поточного року або (квартал, півріччя, три квартали, рік) минулих років.

У разі необхідності уточнення показників за декілька податкових (звітних) періодів платник може виправити помилки шляхом подання окремої уточнюючої декларації за  кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.

У розділі ІV звітної або звітної нової декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» декларації.

Порядок виправлення помилок визначено п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Платники податку на прибуток, операції за договором про спільну діяльність  враховують при визначенні фінансового результату до оподаткування в цілому по підприємству

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

Нова редакція Податкового кодексу України, яка діє з 01.01.2015 року, не містить положень щодо окремого обліку і подання декларації з податку на прибуток за результатами спільної діяльності без створення юридичної особи.

Платники податку – учасники договору про спільну діяльність без створення юридичної особи відображають операції за таким договором у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та враховують відповідні показники при визначенні фінансового результату до оподаткування в цілому по підприємству.

Норма щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств визначена  п.п. 134.1.1  ст. 134 Податкового кодексу України.

Нерезиденти та постійні представництва нерезидентів, що отримують доходи на території України, сплачують податок на прибуток підприємств

Платниками податку на прибуток - нерезидентами є: 

- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України (за винятком установ, що мають дипломатичні привілеї  або імунітет);

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у фіскальному органі за своїм місцезнаходженням.

Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у фіскальному органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Зазначена норма передбачена  п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток визначає об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату на різниці, якщо його річний дохід за звітний період не перевищує 20 млн. грн.

Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років).

При цьому таке підприємство має право прийняти рішення про незастосування різниць не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку на прибуток зазначає у податковій декларації, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування різниць, в будь-якому наступному році річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 20 млн. грн., такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці.

До річного доходу, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Зазначена норма передбачена  п.п. 134.1.1 ст. 134  Податкового кодексу України.

Платники запитували

Чи відображає юридична особа у податковому розрахунку за ф. 1ДФ суму списаної на користь фізичної особи заборгованості за якою минув строк позивної давності та розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року?

     Юридична особа у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображає суму списаної на користь фізичної особи заборгованості за якою минув строк позивної давності та розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, під ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.

В якому звітному періоді виникає дохід у ФОП – платника ЄП, якщо поворотну фінансову допомогу не повернено протягом 12 календарних місяців та який порядок її оподаткування?

     Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення. У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують обсяги доходів, встановлені п. 291.4 ст. 291 Податковим кодексом України (далі – ПКУ), то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

     Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

     Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, визначеними у пп. 293.2, 293.3 ст. 293 ПКУ. При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Які строки звітування підзвітної особи, яка витратила власні кошти на закупівлю товарів (послуг) для потреб підприємства, та чи передбачена відповідальність за несвоєчасне звітування такої особи?

     У разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні, у визначені законодавством строки подається Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт).

     При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються

Чи передбачені терміни повернення коштів підприємством працівнику, який витратив власні кошти на господарські потреби (послуги) або у відрядженні?

     Питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань відносяться до майнових відносин між суб’єктом господарювання та працівником та регулюються Цивільним кодексом України. Нормами Податкового кодексу України та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не регулюються зазначені питання та не відносяться до компетенції контролюючих органів.

Як відбувається зняття з обліку в контролюючих органах фізичної особи – підприємця у разі прийняття судом рішення про припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи – підприємця, яке не пов’язане з банкрутством?

     Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством фізичної особи – підприємця, визначений статтею 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зі змінами та доповненнями. Зокрема, державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з постановленням судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем у зв’язку з постановленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.
     Відповідно до п.п. 1 п. 11.32 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) зі змінами, підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

     Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

     У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

     Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу фізичної особи – підприємця є така фізична особа (абзац другий п.п. 5 п. 11.32 розд. ХІ Порядку).

     Згідно з п.п. 6 п. 11.32 розд. ХІ Порядку після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

     Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.

     Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

     Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені цим підпунктом, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.

Яка передбачена відповідальність за відмову СГ від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу?

     Якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути застосовано адміністративний арешт майна такого платника податків.

Чи є базою нарахування ЄВ сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахована роботодавцем та виплачена працівнику після його звільнення, у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору, якщо страховий випадок розпочався в день звільнення?

     Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

     Отже, особам, яким після звільнення нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

Чи має право контролюючий орган після отримання платником другої квитанції про прийняття звіту щодо сум нарахованого ЄВ без помилок визнати такий звіт не прийнятим?

     Контролюючий орган має права після отримання платником другої квитанції про внесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, визнати такий звіт не прийнятим.

Чи необхідно суб’єкту господарювання подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування таким податком?

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України  платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Чи необхідно подавати декларацію по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості по яких встановлені нульові ставки?

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України  ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказами Міністерства фінансів України від 01.07.2014 № 735 та від 10.04.2015 № 408 (звітність буде подаватись починаючи з 01.01.2016), передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.

Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

До якого часу повинен сплачувати земельний податок власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку (правовстановлюючі документи на земельну ділянку під нерухомим майном не оформлені) у разі відчуження такого майна на підставі договору купівлі – продажу?

Згідно із ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст. 270 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).     

Відповідно до абз. четвертого ч. першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, у разі відчуження нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку на підставі договору купівлі – продажу, та якщо правовстановлюючі документи на земельну ділянку під нежилим приміщенням (його частиною) не оформлені, земельний податок за всю площу земельної ділянки під багатоквартирним жилим будинком з урахуванням прибудинкової території, сплачується особами, які мають право власності або користування на таку земельну ділянку.

Водночас відповідно до п. 4 ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280) справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Питання щодо регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п. 34 ст. 26 Закону № 280).

Чи повинні об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) або підприємства, установи і організації, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, сплачувати земельний податок за всю площу земельних ділянок під багатоквартирними будинками з урахуванням прибудинкової території, якщо частина нежилих приміщень таких будинків перебуває у власності інших осіб (документи на земельні ділянки у таких осіб відсутні)?

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст. 270 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (п.п. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14, п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Водночас норми розд. ХІІІ ПКУ не передбачають можливості при розрахунку податкових зобов’язань із земельного податку об’єднаннями власників будинків або підприємствами, установами і організаціями, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, зменшувати площу земельної ділянки під багатоповерховими жилими будинками з урахуванням прибудинкової території на площу земельної ділянки з урахуванням пропорційної частки нежилих приміщень (їх частин), які знаходяться у власності інших осіб.

З урахуванням викладеного, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків або підприємства, установи і організації, які здійснюють управління багатоповерховими жилими будинками, повинні сплачувати земельний податок зі всієї площі земельних ділянок під багатоквартирними жилими будинками з урахуванням прибудинкової території, які за даними державного земельного кадастру знаходяться у таких осіб у власності або користуванні.

Для обчислення суми земельного податку необхідно звернутися до територіальних органів Держгеокадастру за місцезнаходженням земельних ділянок для отримання витягів із Державного земельного кадастру про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в яких буде визначено площі земельних ділянок, по яких право власності або користування об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків або підприємствами, установами і організаціями, що здійснюють управління такими будинками, набуто та оформлено відповідно до законодавства.

Яка ставка земельного податку встановлюється за земельні ділянки, нормативно-грошову оцінку яких проведено та які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання державної та комунальної форми власності?

Згідно із ст. 10 Податкового кодексу України  плату за землю, як складову податку на майно, включено до місцевих податків.

Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що сільські, селищні і міські ради у межах повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Також відповідно до пункту 4 статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 274.1 ст. 274 ПКУ визначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки

Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Таким чином, ставки земельного податку для суб’єктів господарювання державної та комунальної форми власності за земельні ділянки нормативно грошову оцінку яких проведено, визначаються рішеннями органів сільських, селищних, міських рад в межах норм визначених п. 274.1 ст. 274 ПКУ:

для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

для інших земельних ділянок - у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

На безтоварних операціях запорізьке підприємство хотіло привласнити бюджетні 3 мільйони гривень

Службові особи одного з підприємств Запорізької області займались торгівлею продуктами харчування. Задля економії на сплаті податків вони відображали у податковій звітності безтоварні операції. Це давало їм змогу ухилитись від сплати податків на суму понад 3 млн. гривень. Наразі триває досудове розслідування. А у відношенні службових осіб за матеріалами співробітників оперативних підрозділів розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Усього минулого тижня розпочато 2 кримінальні провадження, у т.ч. 1 – за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), 1 – за ч.3 ст.204 КК України (виробництво та реалізація підакцизних товарів, які становлять загрозу для життя і здоров'я людей).

Понад 136 тисяч адмінпослуг надано запорізьким платникам

З початку року фахівці територіальних органів ДФС Запорізької області надали 136 тисяч адміністративних послуг, що на 8,1 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Тільки за листопад платники отримали 13 тисяч послуг, що на 2,2 тисячі більше, ніж за листопад попереднього року. Найбільшим попитом користуються такі види послуг, як: видача довідок, отримання індивідуального податкового номеру, реєстрація касової техніки та інші.

Більшість послуг представники бізнесу та громадяни отримали у Центрах обслуговування платників – понад 130 тисяч.

Нагадаємо, на сьогодні в Запорізькій області працюють 27 ЦОПів на базі територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області. Детальна інформація про роботу Центрів обслуговування у м. Запоріжжі та області розміщена на субсайті ГУ ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.

Запорізькі представники підприємництва та громадськості зустрілись з керівниками фіскальної служби та митниці

Днями відбулася зустріч керівництва Головного управління ДФС у Запорізькій області, Запорізької митниці ДФС та представників бізнес-громади Запоріжжя. На зустрічі були присутні перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Дмитро Кучеров та в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Олег Суршко.

Звертаючись до запорізьких підприємців, Дмитро Кучеров наголосив, що серед найважливіших завдань податкової міліції – проведення комплексу заходів з детінізації економіки, зокрема, викриття конвертаційних та транзитних схем, незаконного відшкодування ПДВ, перекриття контрабандних каналів постачання в Україну підакцизної продукції та інше.

Як підкреслив посадовець, завдання фіскальної служби, зокрема, оперативних та слідчих підрозділів  – виконувати не каральну, а стимулюючу функцію, аби діяльність бізнесу відбувалася виключно у правовому полі. Водночас він відзначив, поряд із заходами з детінізації економіки фіскальна служба налаштована на конструктивну співпрацю з бізнес-середовищем та громадськістю.

В. о. начальника Запорізької митниці Олег Суршко зупинився на основних результатах діяльності Запорізької митниці, зокрема, з наповнення бюджетів та митного оформлення товарів. Окремо він наголосив на готовності співпрацювати з бізнесом задля ефективного вирішення нагальних питань під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, та попросив особисто повідомляти про проблемні питання, які виникають між митниками та суб'єктами ЗЕД, а також про можливі факти корупції на митниці.

Запорізькі громадські активісти обговорили з керівниками фіскальної служби та митниці актуальні питання взаємодії, розглянули конкретні проблеми та шляхи їх вирішення.

Результатом зустрічі стало спільне рішення бізнес-спільноти Запоріжжя та керівництва податкових та митних структур про подальшу співпрацю.

Платники Запорізької області сплатили 5,3 мільярда гривень ЄСВ

За січень-листопад 2015 року суб'єкти господарювання – роботодавці Запорізької області перерахували 5,3 мільярда гривень єдиного соціального внеску (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, цьогорічні надходження зросли на 332 мільйони гривень або майже на 7% у порівняні з минулим роком.

Тільки за листопад перераховано 531 мільйон гривень, що на 9% або на 43 мільйони гривень більше прогнозованої суми.

Коментуючи середньомісячні надходження з ЄСВ, керівник фіскальної служби області наголосив, що вони становлять 481 мільйон гривень, що на 53 мільйони гривень більше, ніж торік, тобто зростання склало 12%.

– Це пов'язано, насамперед, зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати з початку вересня цього року, додаткові щомісячні надходження – понад мільйон гривень. Динаміка зростання спостерігається й завдяки бюджетоформуючим підприємствам – понад 4 мільйони гривень, виплатам грошового забезпечення мобілізованим військовослужбовцям – 12 мільйонів гривень, від знову зареєстрованих великих підприємств – майже 7 мільйонів гривень, через погашення боргу – 6,4 мільйона гривень та іншими, – зазначив Олексій Кавилін.

Значну частину від загальної суми надходжень з початку року перерахували платники Орджонікідзевського району м. Запоріжжя – майже 800 мільйонів гривень. Від платників, які перебувають на обліку в Енергодарській ОДПІ, надійшло 678 мільйонів гривень, в Мелітопольській ОДПІ – 573 мільйони гривень, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя – понад 473 мільйони гривень, ДПІ у Ленінському районі – 470 мільйонів гривень. У Шевченківському районі м. Запоріжжя перерахували 414 мільйонів гривень.

Страхувальники, що обслуговуються Пологівською ОДПІ, забезпечили надходження у сумі 317 мільйонів гривень, Бердянською ОДПІ – 295 мільйонів гривень та Токмацькою ОДПІ – 268 мільйонів гривень.

Автовласники Запорізької області перерахували до місцевих бюджетів 14 мільйонів гривень

За січень-листопад поточного року власники дорогих автомобілів Запорізького регіону сплатили до місцевої казни 14 мільйонів гривень транспортного податку, що майже на 1,5 мільйона гривень або на 12% більше за очікувані показники. Тільки за листопад надійшло 789 тисяч гривень.

Нагадаємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

За кожен оподатковуваний автомобіль власник сплачує у казну 25 тисяч гривень на рік.

Окрім цього, платникам автоподатку необхідно пам’ятати, що декларацію юридична особа подає протягом місяця з дня виникнення права власності на автомобіль, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

У разі переходу права власності протягом звітного року, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на авто.

За автомобілі, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Запорізький малий та середній бізнес поповнив місцеву казну на 417 мільйонів гривень

За січень-листопад від майже 47 тисяч запорізьких підприємців-"єдинників", які перебувають на спрощеній системі оподаткування, до місцевої казни надійшло 417 мільйонів гривень єдиного податку. Як наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на 156 мільйонів гривень або на 60% більше, ніж за відповідний період минулого року.

– Найвагоміші суми спрямували підприємці Мелітопольської ОДПІ – 57 мільйонів гривень, Пологівської ОДПІ – 45 мільйонів гривень, Токмацької ОДПІ – 37 мільйонів гривень, Бердянської ОДПІ – 35,4 мільйона гривень, від платників ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя надійшло 35,2 мільйона гривень. Більш ніж 31 мільйон гривень перерахували суб'єкти підприємництва, які обслуговуються в ДПІ у Орджонікідзевському та Шевченківському районах, – зазначив Олексій Кавилін.

Лише за листопад місцеві бюджети поповнилися на 63 мільйони гривень, що на 28% більше від прогнозованої суми та на 63% – від рівня сплати у листопаді 2014 року.

Нагадаємо, що на сьогодні обліку у податкових інспекція м. Запоріжжя та області знаходяться майже 39 тисяч суб'єктів господарської діяльності – фізичних осіб та понад 8 тисяч – юридичних осіб, включаючи представників 4-ї групи.

Прес-служба ДФС повідомляє

З початку 2015 року ДФС сплатила до держбюджету 92,3 млн. грн. від розпорядження майном, що переходить у власність держави

Протягом січня – жовтня 2015 року Державна фіскальна служба забезпечила надходження до держбюджету у сумі 92,3 млн. грн. за результатами розпорядження майном, що переходить у власність держави.

Зокрема, реалізація конфіскованого майна принесла бюджету країни 20,3 млн. грн. Також 2,4 млн. грн. зараховано до бюджету від реалізації органами Державної виконавчої служби майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось, але було конфісковано у справах про порушення митних правил.

У свою чергу, від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого за фактами порушення митних правил, а також майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся) держава отримала додатково 2,7 млн. грн. надходжень.

За звітний період митницями реалізовано товарів по закінченню термінів зберігання та розміщених у митний режим відмови на користь держави на загальну суму 7,9 млн. грн., які також перераховані до бюджету країни.

Крім того, за десять місяців 2015 року до держбюджету зараховано валюти та цінностей на суму 59 млн. грн.

Податкова міліція на Волині виявила ухилення від сплати акцизного податку на суму понад 46 млн. грн.

Співробітниками податкової міліції Волинської області у рамках проведення операції «Акциз-2015» до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність оптової торгівлі тютюновими виробами.

Як з’ясувалося, зазначені особи у 2015 році реалізовували тютюнові вироби кінцевому споживачу за готівкові кошти. Частково ці операції не проводилися через касовий контроль і бухгалтерський облік. Також з метою приховування фактично отриманого прибутку зазначені особи використовували реквізити транзитних підприємств, з якими нібито мали господарські відносини.

Такі дії призвели до ухилення від сплати акцизного податку на загальну суму 46,1 млн.  гривень.

Сергій Білан: Для ефективної протидії злочинності правоохоронці повинні співпрацювати без кордонів

За ініціативи української сторони 2 грудня 2015 року у Львові відбулася зустріч Глав прикордонних відомств України та країн-учасниць ЄС, участь в якій взяв Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

Під час виступу Сергій Білан, зокрема, констатував важливість подальшого розвитку та тісного взаємовигідного співробітництва щодо координації дій з різних аспектів управління спільним кордоном України та Європейського Союзу.

«Є цілий перелік інструментів, необхідних для організації належного дієвого прикордонного і митного контролю.  Це, перш за все, забезпечення координації всіх аспектів функціонування пунктів пропуску на спільному кордоні: координація режиму роботи, пропускної спроможності, оптимального максимального завантаження, графіку та інтенсивності роботи контрольних служб. Тобто, на нашій спільній, або суміжних територіях контролю повинні співпадати ритми життя», – наголосив Перший заступник Голови ДФС.

Важливою рисою ефективного митного контролю він також назвав налагодження обміну інформацією між Україною та державами-сусідами. «Маємо надію, що протягом наступного 2016 року інформаційний обмін буде розширений і налагоджений на усіх наших пунктах пропуску», – висловив сподівання Сергій Білан.

Перший заступник Голови ДФС також наголосив на необхідності запровадження єдиної уніфікованої процедури спільного транзиту товарів, що полегшить як товарообіг, так і контроль за переміщенням цих товарів, а також застосування уніфікованої системи ризиків.

Від імені ДФС Сергій Білан висловив готовність продовжувати активну взаємодію в напрямі протидії контрабанді, незаконній міграції та новим видам протиправної діяльності

«Ми, зі своєї сторони, зробимо все можливе для того, щоб наші кордони були прозорими та дієвими. Є така теза, що «для злочинців кордонів немає, злочинність безкордонна», тому правоохоронці для того, щоб ефективно співпрацювати і протидіяти злочинності, також мають працювати між собою без кордону», – підкреслив Сергій Білан.

Під час заходу учасники обговорили  сучасні та прогнозовані виклики і загрози безпеці спільного кордону України та Європейського Союзу, пріоритетні напрями співробітництва прикордонних відомств України, Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорщини та Румунії щодо подальшого розвитку принципів інтегрованого управління кордоном, забезпечення прикордонної безпеки та вільного руху осіб і вантажів, а також розглянули питання сприяння вільному руху осіб і товарів через спільний кордон у контексті євроінтеграційних прагнень України.

Податкова міліція викрила конвертаційний центр з обігом понад 36 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції Київської області у рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 та ч.1 ст.205 КК України припинено діяльність конвертаційного центру, який протягом 2014-2015 років надав послуги підприємствам реального сектору економіки з ухилення від сплати податків.

Загальний обсяг проконвертованих грошових коштів за останні три місяці 2015 року склав понад 36 млн. гривень, у тому числі неправомірно сформовано податковий кредит у сумі 6 млн. гривень.

На підставі ухвал суду проведено 13 обшуків за адресами проживання фігурантів, в офісних приміщеннях та автомобілях. Під час обшуків виявлено і вилучено 11 печаток, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та документацію, що свідчить про протиправну діяльність.

Розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності із залишком коштів у сумі 288 тис. гривень заблоковано.

На Львівщині викрито посадовців підприємства, яке не сплатило 55,2 млн. грн. податків

Співробітниками податкової міліції Львівської області до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює виробництво олії та тваринних жирів.

Встановлено, що зазначені особи у 2014 році документально оформили придбання товарів широкого вжитку у підприємств, які мають ознаки фіктивності. Внаслідок таких дій порушники ухилилися від сплати податків на суму 55,2 млн. гривень.

Слідчі дії тривають.

Роман Насіров: У листопаді ДФС має три рекорди з надходжень до бюджету

Голова ДФС Роман Насіров 4 грудня провів прес-конференцію, під час якої повідомив про основні показники роботи ДФС у листопаді 2015 року.

За словами керівника служби, у листопаді поточного року ДФС має три рекорди з надходжень до бюджету. Перший – це надходження митних платежів. У листопаді було зібрано 20, 2 млрд. грн., що перевищує початкові індикативні показники Міністерства фінансів України на 21,6%, або на 3,6 млд. грн.

«Ми йшли до цього рекорду послідовно три останні місяці. У вересні було зібрано 18,8 млрд. грн., жовтні – 19,1 млрд. грн., листопаді – 20,2 млрд. грн. Це найбільші збори по митниці за її історію», – наголосив Роман Насіров.

Таке перевиконання показників дозволило ДФС за останні три місяці спрямувати на розвиток інфраструктури областей, які беруть участь в експерименті щодо перерозподілу перевищення митних надходжень, 434,6 млн. грн., з яких 183,7 млн. грн. перераховано у листопаді.

Другим рекордом Голова ДФС назвав надходження податку на додану вартість.

«У листопаді збір ПДВ з вироблених в Україні товарів становить 10, 8 млрд. грн. при середньомісячних надходженнях у січні-жовтні – 8,5 млрд. грн. Це найбільший показник за всю історію адміністрування цього податку», – підкреслив Роман Насіров.

Третім рекордом у роботі фіскальної служби є надходження податків і зборів до загального фонду державного бюджету – у листопаді забезпечено 48,9 млрд. грн. надходжень, що є найбільшим показником за історію існування служби.

«У вересні бюджет України був збільшений на 24 млрд. грн. Нам були доведені нові показники. Перевиконання бюджету у вересні було на 2,5 млрд. грн., у жовтні – на 3,2 млрд. грн., у листопаді – на 2,6 млрд. грн. В абсолютних цифрах: у вересні зібрано 40 млрд. грн., у жовтні – 41,6 млрд. грн., а в листопаді – 48,9 млрд. грн.», – зазначив очільник ДФС.

Серед позитивних зрушень Роман Насіров також назвав стан з відшкодування податку на додану вартість. Так, лише за останні три місяці платникам відшкодовано 21 млрд. грн. Бюджетний ресурс на грудень визначено в сумі 6,1 млрд. грн. Однак, за словами Романа Насірова, ДФС завдяки перевиконанню планів з надходження податків очікує збільшення цієї суми до 10 млрд. грн.

«Я хотів би подякувати сумлінним платникам податків за те, що вони допомагають нам, ми, у свою чергу, намагаємося допомагати їм, і я думаю що це дасть можливість розпочати 2016 рік з повної сплати всіх обов’язкових податків та забезпечити гарні умови адміністрування», – підсумував Роман Насіров.

У січні – листопаді 2015 року до зведеного бюджету зібрано 522 млрд. гривень

За оперативними даними у січні-листопаді 2015 року до зведеного бюджету надійшло (збір) 522,0 млрд. грн., що на 140,2 млрд. грн., або на 36,7 відс., більше січня-листопада попереднього року. До державного бюджету забезпечено 432,6 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 89,4 млрд. гривень.

Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 431,9 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 102,5 відс., додатково забезпечено 10,4 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 100,4 відс. (+0,5 млрд. грн.), з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 103,3 відс. (+3,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 104,9 відс. (+1,9 млрд. грн.), ввізного мита – 105,5 відс. (+1,9 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 103,5 відс. (+1,2 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 104,5 відс. (+1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 239,8 відс. (+2,3 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-листопаді 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 31 відс. (+29,6 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 31,5 відс. (+23 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,6 раза (+25,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 34,3 відс. (+8,9 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 81,9 відс. (+12,4 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8,8 раза (+19,6 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,4 раза (+2,3 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 44,6 відс. (+0,7 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 58,9 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 165 млрд. гривень.

З початку року сплачено 165 млрд. грн. єдиного внеску

За січень – листопад 2015 року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 165,0 млрд. гривень. У листопаді 2015 року надійшло 16,3 млрд. грн. єдиного внеску.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Щодо електронного сервісу «Управління ЕЦП»

Сервіс «Управління ЕЦП» надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.

Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» розроблено новий електронний формат Повідомлення за кодом J(F)1391102.

До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб.

Звертаємо увагу, що сформоване Повідомлення обов’язково підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.

Щодо реєстрації Договорів про визнання електронних документів

Розпочав роботу доопрацьований електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів».

ДФС спрощено процес укладання Договорів, надісланих в електронній формі, а саме, починаючи  з 25.11.2015 платником укладається один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.

Договір, укладений платником до 25.11.2015 з органом ДФС за основним місцем обліку, є чинним з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Договір з органом ДФС за неосновним місцем обліку не укладається.

Для формування та подання Договору розроблено новий електронний формат за кодом J(F)1391004.

Всеукраїнський тиждень права

10 грудня 1948 року у Парижі на 183 пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН була прийнята Загальна декларація прав людини «як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав - членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією».

Двома роками пізніше, 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН було засновано Міжнародний день прав людини та оголошено його святкування 10 грудня. В цей день проводиться пленарне засідання ООН на якому відзначають тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод.

Уже ні для кого не секрет, що становлення громадянського суспільства і правової держави в Україні можливе завдяки високому рівню правової освіти населення.

21 травня 2008 року, враховуючи міжнародний досвід, Координаційна рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України – дорадчий орган Міністерства юстиції України – ініціювала загальноукраїнський форум «Тиждень права» як національну традицію, що офіційно закріплено в Указі Президента України від 08 грудня 2008  року № 1149/2008 «Про Всеукраїнський тиждень права».

Так, враховуючи важливе значення правової освіти у розбудові України як правової держави, вихованні у громадян поваги до закону і прав людини започатковано проведення Всеукраїнського тижня права щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини, який відзначається в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.

Цього року Всеукраїнський тиждень права, План заходів проведення якого затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року №871-р, припадає на 7-12 грудня.

Важливу роль у підвищенні правової освіти населення та забезпеченні прав і свобод людини відіграють органи державної влади. У рамках Всеукраїнського тижня права Державною фіскальною службою України передбачено виступи у ЗМІ, проведення навчань, лекцій, участь у виставці-форумі «Правники – суспільству», яка проходитиме 9-11 грудня у приміщенні вищого навчального закладу товариства з обмеженою відповідальністю «Академія адвокатури України» за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27.




Новости Бердянска
вчера, 3 марта, воскресенье
2 марта, суббота
1 марта, пятница

Все новости Бердянска