Информация от Бердянской налоговой инспекции на 24 декабря

24.12.2015 · 10:00 · Просмотров - 770

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 24 декабря

Бердянська ОДПІ повідомляє 

В Бердянську припинена діяльність виготовлення алкогольного сурогату

 За словами начальника оперативного управління Бердянської ОД ПІ Артема Кавуна, за матеріалами оперативного управління до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, за фактом незаконного виготовлення алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.

На теперішній час триває слідство.

Бердянські платники військового збору поповнили держбюджет на 17,7 мільйонів гривень

З початку року до державного бюджету надійшло 17,7  мільйонів гривень військового збору. З них від платників Бердянська надійшло 15,6 млн. гривень. Платники Бердянського району сплатили 2,1 млн. гривень на потреби армії.  Цьогорічні середньомісячні надходження збору зросли на 575 тисяч гривень у порівняні з минулим роком та становлять 1,6 мільйони гривень. Про це повідомила начальник Бердянської ОД ПІ Олена Каруц

З початку року в Бердянську  погашено 14 мільйонів гривень податкового боргу

Як повідомила начальник Бердянської ОД ПІ Олена Каруц, за січень-листопад поточного року за рахунок погашення податкового боргу до державного  бюджету від платників податків м. Бердянськ та Бердянського району надійшло майже 9 мільйонів гривень, до місцевих бюджетів 5,1 мільйонів гривень.

Також за вказаний період від реалізації майна, що перейшло у власність держави, безхазяйного майна, та інших джерел до бюджетів сплачено понад 133 тис. гривень, зокрема, до держбюджету перераховано 31,6 тис. гривень та до місцевих бюджетів – 101,5 тисяч гривень.

Начальник Бердянської ОД ПІ Олена Каруц прийняла учать у засіданні БСПП

16 грудня відбулося чергове засідання одної із найавторитетніших громадських організацій - Бердянського союзу промисловців і підприємців (БСПП). Серед питань, які обговорювали члени БСПП,  надходження до міського бюджету.

Так, в 2015 році спостерігається позитивна динаміка по збору податків до місцевого бюджету міста Бердянськ. На сьогоднішній день платники поповнили місцевий бюджет на 206,7 млн.грн., це на 60,6 млн.грн., або на 38,7% більше, ніж було сплачено за аналогічний період минулого року,  - підкреслила під час свого виступу Олена Миколаївна.

Традиційно бюджетоформуючим податком для місцевого бюджету, є податок на доходи фізичних осіб, збори якого на поточний момент в Бердянську склали 110,6 млн. гривень. Сьогодні його питома вага в загальних надходженнях - більше половини - 53,4%. Зростання надходжень по ПДФО з початку 2015 року, складає 25,3 млн.грн. або більше 27,8 відсотків до аналогічного періоду 2014 року.

Найбільш вагомий внесок у фактичні надходження податку на доходи фізичних осіб внесли такі платники, як ДП «Бердянський морський торговельний порт» - 26,1 млн.грн., відділ освіти - 9,2 млн. грн., ТОВ «Азовська кабельна компанія» - 4,2 млн. грн.,  КП «Бердянськводоканал» - 3,5 млн. грн.,  БФ «Адміністрація морських портів України» - 3 млн. грн.

Другий податок  за обсягом платежів є плата за землю. З початку поточного року платники м Бердянськ заплатили понад 35,8 млн.грн. плати за землю. Ці показники перевищують торішні майже на 6,1 млн. грн. або на 19,2%.

На третьому місці з виконання місцевих бюджетів - надходження від малого та середнього бізнесу, який сплачує єдиний податок. За 11 місяців поточного року перераховано понад 25,2 млн. грн., це на 4,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року

Негативним фактором показників міського бюджету є зростання податного боргу низки промислових підприємств міста із сплати податку на землю. Проте  до кінця 2015 року очікуване збільшення надходжень до міської скарбниці складе порядку 60 млн. грн. в порівнянні з 2014 роком.

Роз’яснення законодавства

Про перенесення терміну сплати податків і зборів у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій (вихідний, святковий день)

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Правову позицію з питання застосування пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України висловлено Верховним судом України у постанові від 09.06.2015 по справі №21-18а15, у якій визначено, що у разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із таким робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період.

Нагадуємо, що відповідно до пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених пп. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно із пунктом 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України.

Також зазначимо, що відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 135.04 категорії 135 розділу «запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України. 

Податкові наслідки списання матеріальних цінностей через неможливість їх визнання активом

У листі від 04.12.2015 р.  N 25961/6/99-99-19-02-02-15 ДФСУ розповіла про відображення в податковому обліку операцій зі списання матеріальних цінностей у зв’язку з неможливістю визнання їх активом.

Податок на прибуток. Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по витратах при списанні матеріальних цінностей у зв’язку з неможливістю визнання їх активом. Відповідно, операції зі списання матеріальних цінностей відображаються за правилами бухобліку при формуванні фінансового результату.

ПДВ. У разі списання запасів і готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) у зв’язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов’язань із ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у строки, установлені ПКУ. База оподаткування при списанні таких товарно-матеріальних цінностей визначається виходячи з вартості їх придбання.

Звідки брати інформацію про єдинника, щоб юрособі не оподатковувати його доходи

ДФСУ в листі від 11.12.2015 р. № 26417/6/99-99-17-03-03-15 розглянула питання щодо нарахування (утримання) ПДФО, військового збору та ЄСВ на доходи, які виплачуються юридичною особою фізособі-підприємцю — платнику єдиного податку групи 3.

Зокрема, юридична особа при виплаті доходів фізособі-підприємцю — платнику єдиного податку групи 3 не повинна нараховувати (утримувати) ПДФО, військовий збір, оскільки, відповідно до норм ПКУ, платник єдиного податку здійснює оподаткування такого доходу самостійно. При цьому юридична особа, яка виплачує дохід зазначеній особі, зобов’язана відобразити такі виплати в податковому розрахунку форми № 1ДФ.

Разом із цим ЄСВ не нараховується й не утримується юридичною особою за умови, якщо виконувані роботи (надавані послуги) фізособою-підприємцем — платником єдиного податку відповідають видам його діяльності згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

З метою уникнення порушень чинного законодавства юридичній особі, яка має господарські відносини з фізособою-підприємцем — платником єдиного податку, достатньо станом на дату виплати доходів такому платнику мати інформацію про види його господарської діяльності, оприлюднену на офіційному веб-сайті ДФС.

Розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН понад 180 днів: наслідки в продавця та покупця

  У листі від 15.12.2015 р. № 26683/6/99-95-42-01-16-01 ДФСУ розповіла про коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

  • у разі збільшення суми компенсаціївартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник зобов’язаний збільшити суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, у якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;
  • у разі зменшення суми компенсаціївартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, у якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг на підставі бухгалтерської довідки.

Працівник переводиться на інше підприємство та бажає перерахувати грошову компенсацію за щорічну відпустку на нове місце роботи: що з ЄСВ 

ДФСУ в листі від 17.02.2015 р. № 3155/6/99-99-17-03-01-15 розглянула питання щодо порядку нарахування та сплати ЄСВ на суми компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в разі переведення працівника на інше підприємство.

Суми грошових компенсацій у разі невикористання, зокрема, щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування й утримання ЄСВ.

У разі переведення на роботу на інше підприємство працівник має право на отримання грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток або така грошова компенсація за його бажанням може бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Зокремапідприємство, що нараховує й перераховує грошову компенсацію за невикористану щорічну відпусткує страхувальником, який зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити ЄСВ і відобразити нарахування у звіті. Отже, для нового роботодавця сума отриманої компенсації за відпустку, невикористану працівником на попередньому місці роботи, не є базою нарахування й утримання ЄСВ.

Окрім того, якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки й не одержав за них грошову компенсацію, до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Про заповнення рядків 22–24 декларації з ПДВ

  У листі від 26.11.2015 р. № 25261/6/99-99-19-03-02-15ДФСУ нагадала про заповнення р. III декларації з ПДВ.

Так,  із рядка 22 визначається сума перевищення від’ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується в рядку 22.1 і зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 2001.3  ПКУ на момент подання податкової декларації (рядок 22 – рядок 22.1), зазначається в рядку 23 і зараховується в зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого чи відстроченого згідно із ПКУ), у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання податкової декларації (відображається в рядку 23.1).

Сума, обчислена відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання податкової декларації за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого в зменшення суми податкового боргу з ПДВ, підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку чи зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 23 - рядок 23.1 - рядок 23.2) відображається в рядку 23.3.

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3), відображається в рядку 24 і переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначити дохід юрособи — єдинника групи 3 від продажу об’єкта основних засобів, якщо у звітному кварталі отримана частина договірної вартості

ДФСУ в листі від 27.11.2015 р. № 25434/6/99-99-15-03-01-15 роз’яснила: якщо при здійсненні операції з продажу об’єкта основних засобів юрособа — платник єдиного податку групи 3 у звітному періоді (кварталі) отримує частину договірної вартості проданого об’єкта основних засобів, до складу доходу такого платника включається фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо об’єкт основних засобів використовувався платником менше року. Якщо він використовувався платником понад рік, то до складу доходу включається позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості об’єкта основних засобів і результатом ділення цієї частини на договірну вартість.

Окрім того, платники єдиного податку не можуть використовувати векселі в якості форми розрахунків; укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами — платниками єдиного податку групи 3 є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, а отже, не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему.

Чи обкладати ПДВ постачання послуг, якщо після отримання авансу постачальник зареєструвався платником ПДВ

ДФСУ в листі від 01.12.2015 р. № 25674/9/99-99-03-02-15розглянула питання щодо обкладення ПДВ операцій із постачання послуг на митній території України нерезиденту в разі, якщо перша подія (отримання попередньої оплати) відбулася до реєстрації підприємства-постачальника платником ПДВ, а фактичне надання послуг (дата підпису акта виконаних робіт) нерезиденту — після реєстрації платником ПДВ.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (п. 201.8 ПКУ).

Зокрема, датою виникнення податкових зобов’язань із постачання товарів/послуг уважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню. У разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів (у разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації), а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1ПКУ).

Зважаючи на зазначене, якщо перша подія (отримання від нерезидента попередньої оплати) відбулася до реєстрації підприємства-постачальника платником ПДВ, податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією (у частині отримання попередньої оплати) не нараховується.

Тож у разі якщо підприємство-постачальник після отримання попередньої оплати вартості послуг зареєструвалось платником ПДВ і фактичне постачання послуг відбувається після дати реєстрації такої особи платником ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ за фактом постачання таких послуг не виникають, оскільки факт постачання таких послуг є другою подією для цілей обкладення ПДВ.

Компенсація з оплати екоподатку ПДВ не обкладається

ДФСУ в листі від 27.11.2015 р. № 25294/6/99-99-19-03-02-15 розглянула питання щодо обкладення ПДВ сум екологічного податку, які платник податку А компенсує платнику податку Б за скиди в акваторію забруднюючих речовин, ураховуючи те, що безпосереднім власником джерел скидання є платник Б, у якого є відповідний дозвіл на спецводокористування.

Сплата платником Б екологічного податку й отримання компенсації від платника А за понесені витрати зі сплати екологічного податку не є операцією з постачання послуг для цілей обкладення ПДВ. Таким чином, кошти, які надійшли платнику Б у вигляді компенсації з оплати екологічного податку, до бази оподаткування не включаються та податком на додану вартість не обкладаються.

Як звітувати з акцизного податку роздрібним торговцям, що мають пункти продажу в різних населених пунктах, які обслуговуються однією ДПІ

ДФСУ в листі від 08.12.2015 р. № 26228/6/99-99-19-03-03-15 нагадала: суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає декларацію акцизного податку з відповідним додатком до контролюючого органу, який обслуговує адміністративно-територіальну одиницю, де розташовано пункт продажу підакцизних товарів, і, відповідно, реєструється в цьому контролюючому органі як платник акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Відповідний податок сплачується до бюджету тієї адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано пункт продажу підакцизних товарів.

У разі якщо реалізація підакцизних товарів здійснюється в різних містах, що мають різні коди КОАТУУ, але обслуговуються одним контролюючим органомдекларація акцизного податку повинна подаватись до такого органу. У графі 7 «Місцезнаходження пунктів продажу товарів» титульного аркуша декларації акцизного податку вказуються адреси пунктів продажу підакцизних товарів, а також заповнюється розділ Ґ, у якому в рядку Ґ2 зазначаються податкові зобов’язання в розрізі відповідних кодів місць здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами (КОАТУУ), та додаток 6. При цьому додаток 6 заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів із обов’язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ. 

З 2016 року застосовуються тільки ті РРО, які створюють контрольну цифрову стрічку та забезпечують подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків

Суб’єктам  господарювання, які використовують РРО до кінця 2015 року  необхідно обладнати місця торгівлі касовою технікою, здатною створювати контрольну цифрову стрічку та забезпечувати подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків.

Всі суб’єкти господарювання, які не встигли вивести з експлуатації касову техніку, що не відповідає зазначеним вимогам, мають до 1 січня 2016 року встановити її сучасні аналоги, або доопрацювати до необхідних вимог наявні РРО.

При цьому, платники податків, які придбали, зареєстрували та до 01.01.15 року ввели в експлуатацію РРО, що створюють контрольну стрічку лише в друкованому вигляді, могли подавати до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти).

Такий перехідний період для опрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків було встановлено до 01.01.2016 р .

З 01.01.2016 року передбачена відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Зазначені норми визначені п. 1 ст. 9; п.5 ст. 17 та п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Суб’єкти господарювання до 01.01.2016 року повинні налаштувати касову техніку на формування електронних звітних документів

Суб’єкти господарювання, які ще не придбали РРО, що формують фіскальні звітні документи в електронному вигляді, до кінця грудня 2015 року зобов’язані доопрацювати наявну касову техніку, або ж придбати РРО з такою функцією.

1 січня 2016 року закінчується перехідний період для заміни чи доопрацювання касової техніки на таку, що формує електронну контрольну касову стрічку та забезпечує подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків.

З 1 січня 2016 року фіскальні органи мають право застосовувати штрафи до суб’єктів господарювання, які не забезпечили використання належної касової техніки при здійсненні розрахункових операцій.

Зазначені норми визначені п. 1 ст. 9; п.5 ст. 17 та п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Підприємці - платники єдиного податку 2-ї та 3-ї груп, які перевищили обсяг доходу 1 млн. грн., повинні застосовувати РРО

 Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного   податку: першої групи;    другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому, РРО та розрахункові книжки не застосовують при продажу товарів (наданні послуг) підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують  РРО.

Водночас нормами Податкового кодексу не передбачено можливості платникам єдиного податку 2-ї та 3-ї груп, обсяг доходу яких перевищив 1млн. грн грн, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Отже, підприємці платники єдиного 2-ї та 3-ї груп, які перевищили обсяг доходу 1 млн. грн, при здійсненні розрахункових операцій повинні застосовувати РРО в загальному порядку.

Зазначена норма визначена  п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України  та п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності,  визначені у Державному реєстрі РРО

Cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО), що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Державний реєстр РРО – перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 17.05.01 № 2406-ІІІ ”Про підтвердження відповідності”, а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування.

Реєстр РРО складається з двох частин. До першої частини Реєстру РРО внесено інформацію про РРО, які дозволені до первинної реєстрації.

Первинна реєстрація РРО – реєстрація РРО уповноваженими державними органами вперше щодо цього РРО.

Тобто первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, які не експлуатувалися (нові) та внесені до першої частини Реєстру РРО.

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, тобто перелік моделей (модифікацій) РРО які використовувались, містить друга частина Реєстру РРО.

Зазначена норма визначена ст. 2 та п. 3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського харчування та послуг”.

Чи має право суб’єкт господарювання реалізовувати пальне на АЗС без застосування РРО?

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону передбачено, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Згідно з п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 № 1442 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п. 10 Постанови № 1442).

Державний реєстр РРО містить окремий розділ «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)».

Враховуючи викладене вище, реалізація палива на АЗС має здійснюватися із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого РРО з роздрукуванням чеків установленої форми.

При цьому, РРО можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.

Сплачений податок на нерухоме майно (в частині податку на нерухоме майно) заліковується у зменшення зобов’язань з податку  на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового  кодексу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відноситься до адміністративних витрат та враховується при визначенні фінансового результату до  оподаткування (прибутку або збитку).

Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

При цьому, авансовий внесок з податку на майно, сплачений за IV квартал 2015 року до 30 січня 2016 року, зменшує податок на прибуток, нарахований за 2015 рік.

Сума нарахованого та сплаченого податку на майно відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» до декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 №897.

Зазначена норма визначена  п.п. 134.1.1 ст. 134, п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України та п. 18 П(С) БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318.

Якщо за 2015 рік бухгалтерський дохід не перевищує 20 млн. грн., платник податку на прибуток може не застосовувати податкові різниці

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Такий платник податку, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату на усі різниці не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються.

Проте, якщо за підсумками будь-якого наступного звітного року, дохід такого платника, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищить 20 млн. грн, такий платник здійснює коригування об’єкта оподаткування на усі різниці в загальному порядку.

До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Зазначена норма визначена п.п. 134.1.1  ст. 134 Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток на суми штрафів, неустойки чи пені коригування фінансового результату до оподаткування не здійснює

Починаючи з 01.01.2015, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування  фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до Національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат підприємства (п. 20 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 N 318).

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за штрафами, пенею, неустойкою.

Отже, суми визнаних штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання беруть участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі витрати.

Зазначена норма визначена пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 05.10.2015 р. N 21051/6/99-99-19-02-02-15.

У податковому обліку платника податку на прибуток безоплатно отримані основні засоби  підлягають амортизації

З 2015 року об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених Податковим кодексом України.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними П(С) БО, крім «виробничого» методу.

Разом з тим, не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування     витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних  засобів (основних засобів, які не використовуються в господарській діяльності платника податку).

П(С)БО 7 «Основні засоби» та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом МФУ від 30.09.03 № 561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування  амортизації на них.

У податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, отримані після 01.01.2015 року, які використовуються у господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації.

Порядок амортизації основних засобів для визначення об’єкта оподаткування визначено у п. 138.3. ст. 138 Податкового кодексу України.

Якщо анулювана реєстрація платника ПДВ, подання уточнюючого розрахунку не передбачено

Податкова декларація, розрахунок це - документ, що подається платником податків контролюючому органу, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою  чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

 

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

 

Платники запитували

Який порядок заповнення заголовної частини податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві, або по безготівковому розрахунку особі, яка не зареєстрована платником ПДВ?

     Згідно із п. 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (далі – Порядок № 957), податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 12, 13, 20 Порядку № 957, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

     У разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій заповнення податкової накладної здійснюється з урахуванням таких особливостей:

     у верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини: «02» постачання неплатнику податку; «03» - постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «11» - складена за щоденними підсумками операцій.

     Пунктом 12 Порядку № 957 визначено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».

     У разі здійснення постачання на експорт у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000».

     У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

     При цьому Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон № 643) внесено зміни до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі ПКУ), якими виключено з переліку обов’язкових такі реквізити податкової накладної, як «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» та «Вид цивільно – правового договору».

     До внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування, в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією п. 201.1

ст. 201 ПКУ, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи

електронного адміністрування ПДВ, податкова накладна складається за формою, встановленою Порядком № 957, але з урахуванням норм Закону № 643.

 

Які особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій у разі здійснення платником як оподатковуваних ПДВ операцій з постачання, так і звільнених від оподаткування, у тому числі у разі постачання підакцизних та імпортованих товарів?

     У верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) - покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».

     Таким чином, обсяги операцій з постачання товарів (в тому числі підакцизних та імпортованих) у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, у разі постачання за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) відображаються наступним чином:

- окремим рядком показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД;

- окремим рядком показники щодо загальної суми вартості поставлених товарів, за вирахуванням обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів, при цьому у такому випадку у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної вказується вираз «Товари/послуги в асортименті»; графи 5.1, 5.2, 6 та 7 не заповнюються.

     Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 - 11).

     При складанні податкової накладної для операцій, що оподатковуються ПДВ, у графах 8, 9, 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг залежно від ставки оподаткування; у графі 13 зазначається загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

 

Які реквізити зазначаються в податкових накладних, що складаються в періоді перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною його місцезнаходження (місця проживання)?

     До дати перереєстрації платник податку на додану вартість використовує в податковій накладній попередні реквізити податкової реєстрації.

 

В яких випадках графа 7 податкової накладної заповнюється з більшою кількістю ніж два знаки після коми?

     Згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року

№ 2755-VI із змінами і доповненнями форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

     Відповідно до п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 957), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

     Водночас пунктом 15 Порядку № 957 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

     Тобто графа 7 податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Начало формы

Конец формы

 

Чи передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання, який у податковій декларації з ПДВ визначив суму ПДВ за звітний період (заповнив рядок 25), але не визначив напрямок спрямування таких сум (не заповнив ні рядок 25.1, ні рядок 25.2)?

     У разі якщо платником ПДВ у податковій декларації з ПДВ заповнено рядок 25, але не зазначено напрямок спрямування сум податку (не заповнено ні рядок 25.1, ні рядок 25.2), то така декларація є неправильно заповненою, а податкове зобов’язання – неправильно визначеним.

     При виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання до платника ПДВ застосовується штраф на підставі ст. 123 Податкового кодексу України та адміністративна відповідальність згідно зі ст.163 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Як у податковому обліку враховуються суми авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, у тому числі неврахованих у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітний (податковий) рік?

     Сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачених протягом звітного (податкового) року у зв’язку з виплатою дивідендів, підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий звітний (податковий) рік. При цьому, сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів враховується при обчисленні щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у наступний 12 місячний період.

Чи повинен платник податку сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств, якщо в інтегрованій картці платника податку наявна переплата з податку на прибуток?ВідповідьКоротка:

     Якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з податку на прибуток, то платник податку має право не сплачувати авансовий внесок в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату щомісячних авансових внесків такого платника в автоматичному режимі (без заяви платника).

 

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість послуг за користування платною автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівникові?

Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Закон № 108 визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Слід зазначити, що суми компенсацій, виплачені роботодавцем найманому працівнику за користування платною автостоянкою, не віднесені до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Враховуючи зазначене вище, вартість послуг за користування автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівнику, не є базою нарахування ЄВ.

 

Чи повинні ЮО - платники ЄП третьої групи - власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

     Єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.

     Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи - власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

 

Чи необхідно новоствореній ЮО, яка не є платником ПДВ, після проведення державної реєстрації подати до контролюючого органу заяву за ф. № 1-ОПП з інформацією про головного бухгалтера?

     Після проведення державної реєстрації новостворена юридична особа, яка не є платником податку на додану вартість, подає до контролюючого органу заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з інформацією про головного бухгалтера у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

     

Чи є дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України, підтвердженням достовірності реєстраційного номера?

     Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України.

 

Чи потрібно та у який термін переукладати договір про визнання електронних документів у разі закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів?

     Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі – Інструкція), визначено текст примірного договору про визнання електронних документів (далі – договір).

     Згідно з розділом 6 договору зазначений договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

     ДФС з 25.11.2015 запроваджено новий електронний сервіс управління ЕЦП, такий сервіс, зокрема надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера шляхом надання Повідомлення.

     Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» розроблено новий електронний формат Повідомлення за кодом J1391102.

     До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомлені, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Сформоване Повідомлення обов’язково підписується ЕЦП керівника, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.
     У разі закінчення строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів та якщо інформація щодо нового сертифіката керівника або бухгалтера не внесена до системи подання документів в електронному вигляді шляхом надання Повідомлення платнику необхідно переукласти договір з дотримання умов, визначених абз. 2 – 4 пп. 7.1 п. 7 розділу III Інструкції.

 

Чи потрібно переукладати договір про визнання електронних документів у разі зміни посадових осіб суб’єкта господарювання?

     Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція), визначено текст примірного договору про визнання електронних документів (далі - договір).

     Згідно з розділом 6 договору зазначений договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП), цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

     ДФС з 25.11.2015 запроваджено новий електронний сервіс управління ЕЦП, такий сервіс, зокрема надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера шляхом надання Повідомлення.

     Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» розроблено новий електронний формат Повідомлення за кодом J(F)1391102.

     До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Сформоване Повідомлення обов’язково підписується ЕЦП керівника, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.

     У разі зміни керівника платника та якщо інформація щодо нового сертифіката керівника не внесена до системи подання документів в електронному вигляді до закінчення строку дії попередніх сертифікатів шляхом надання Повідомлення платнику необхідно переукласти договір з дотримання умов, визначених абз. 2-4 п.п. 7.1 п. 7 розділу III Інструкції.

 

Чи передбачена відповідальність до страхувальників (в т. ч. до ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) при самостійному виправленні помилок в звіті щодо сум нарахованого ЄВ, які впливають на суму ЄВ?

     Якщо за результатами самостійного виправлення помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску страхувальник донараховує своєчасно не нарахований єдиний внесок, то до нього застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. донарахованої суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого єдиного внеску.

     При цьому при виправленні помилок, що стосуються збільшення або зменшення сум нарахованого єдиного внеску, до страхувальників застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне протягом року вчинення таких дій – від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Чи передбачена відповідальність до ФОП ЄП за несплату (неперерахування) ЄВ?

     Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
     У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску починаючи з 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, до фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, та допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 та надалі – штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

     Також, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці несуть адміністративну відповідальність.

Чи передбачена відповідальність при самостійному виправленні у звіті щодо сум нарахованого ЄВ помилок, які не впливають на суму нарахованої заробітної плати /доходу та суму ЄВ?ВідповідьКоротка:
     Якщо страхувальником самостійно здійснюється коригування недостовірних відомостей (крім сум єдиного внеску), що використовуються в Державному реєстрі, зокрема в Реєстрі застрахованих осіб, адміністративна відповідальність, у тому числі за подання недостовірних відомостей, фіскальними органами не застосовуються.

     Проте у разі виявлення, за результатами перевірки платника, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом № 2464,

фінансові санкції та притягнення до адміністративної відповідальності мають право застосовувати як фіскальні органи, так і органи Пенсійного фонду України.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Олексій Кавилін зустрівся з народними депутатами України від Запорізької області

Начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін провів робочі зустрічі з народними депутатами Верховної Ради України Олександром Пономарьовим, Володимиром Бандуровим, Сергієм Валентировим та Ігорем Артюшенком, під час яких обговорювалися актуальні питання податкової сфери.

Зокрема, йшлося про підсумки роботи фіскальної служби області з наповнення бюджетів усіх рівнів. Керівник фіскального відомства регіону розповів про реформування служби та про взаємодію з представниками бізнес-середовища і громадськістю.

Особливу увагу Олексій Кавилін приділив роботі органів фіскальної служби у сфері протидії та боротьби з корупцією і наголосив, що в питанні викорінення хабарництва у лавах податківців керівництво ДФС області має принципову позицію.

– Проводяться профілактичні заходи, зокрема перевірка кандидатів, які приходять на роботу до фіскальної служби. Крім того, з початку року понад півсотні матеріалів вже передані до правоохоронних органів, стосовно посадових осіб розпочато 24 кримінальних провадження, 5 з яких – за отримання неправомірної винагороди, – зазначив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області.

Народний депутат Ігор Артюшенко, який є членом Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, погодився з тим, що треба знаходити різні шляхи подолання корупційних проявів у державних органах. На його переконання, будь-яка корупція – це, в першу чергу людина, яка безпосередньо бере хабарі. Однак цей процес не може бути одностороннім – обов’язково є людина, яка дає хабарі. Суспільство нерідко звинувачує тільки чиновника. В той же час особи, які вирішуючи свої питання, намагаються обійти закон і таким чином провокують корупційні дії, теж мають нести відповідальність.

У ході зустрічі Ігор Артюшенко запропонував розглянути питання протидії корупції за участю позафракційного об'єднання депутатів Верховної Ради від Запорізької області та представників Головного управління ДФС області.

 

У Запорізькій області розпочато 9 кримінальних проваджень за спроби незаконного відшкодування ПДВ

У результаті протидії запорізьких оперативників та підрозділів податкового контролю юридичних осіб державної фіскальної служби оборудкам з ПДВ виявлено 23 факти необґрунтованих заяв на відшкодування податку з бюджету. Як зазначив начальник оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області Олег Дерев'янко, суми ПДВ, незаконно заявлені до відшкодування з бюджету, зменшені на 16 мільйонів гривень. За цими фактами розпочато 9 кримінальних проваджень.

- Також оперативними підрозділами виявлено 49 фактів ухилення від сплати ПДВ, за яким були розпочаті кримінальні провадження. До бюджету відшкодовано понад 11 мільйонів гривень, - зазначив Олег Дерев’янко.

Крім того, у сфері протидії розкраданню бюджетних коштів та їх легалізації розпочато 19 кримінальних проваджень.

Усього за січень-листопад поточного року за матеріалами запорізьких слідчо-оперативних підрозділів розпочато 99 кримінальних проваджень, з яких 77 – це тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також виявлено 43 факти ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

До суду направлено 21 досудове розслідування, у т.ч. 17 – з обвинувальним актом та 4 – для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з повним відшкодуванням збитків.

 

 

Фіскальна служба області продовжує відкритий діалог з громадськістю та бізнесом щодо реформування податкової системи

Одним із напрямів конструктивної та поглибленої співпраці фіскальної служби регіону із громадськими утвореннями є спільна робота у рамках нещодавно укладеного Меморандуму між керівництвом Головного управлінням ДФС у Запорізькій області та Запорізького відділення Громадської організації "Інститут податкових реформ" (ІПР). На цьому наголосила перший заступник начальника Головного управлінням ДФС у Запорізькій області Олена Фоменко під час презентації ГО "ІПР", яка розпочала свою роботу у Запорізькій області. Захід відбувся за участю представників інститутів громадського суспільства, бізнес-середовища, засобів масової інформації.

- Всі чекають на податкову реформу, тому фіскальна служба як ніхто зацікавлена у продуктивному інформаційному обміні, що сприятиме реформуванню податкової системи у нашій країні. Ми підтримуємо ініціативи Інституту податкових реформ, зокрема ті, що допомагатимуть налагодити партнерський діалог з підприємцями, - зазначила Олена Фоменко.

Керівник Запорізького відділення ІПР Лариса Церетелі також підкреслила, що головна мета, яку ставить перед собою організація, це – об'єднання зацікавлених сторін щодо питання реформування податкової політики, налагодження сприятливих умов для розвитку підприємства та інвестиційної привабливості країни, сприйняття розвитку партнерських стосунків між органами державної влади та бізнесом та підвищення соціальної відповідальності платників податків.

Сьогодні громадська організація "ІПР" працює над об'єднанням представників бізнес-середовища, провідних фахівців і науковців з метою розробки стратегії реформування податкової політики задля забезпечення сталого суспільно-економічного розвитку України.

- Для нас є дуже важливою активна взаємодія із провідними фахівцями фіскальної служби регіону, передусім, з огляду розширення експертного кола щодо розробки напрацювань у реформуванні податкової системи. Першими кроками у нашій спільній роботі стане обмін інформацією між сторонами для подальшого використання у дослідженнях ІПР, - відзначила Лариса Церетелі.

 

Кількість податкових перевірок на Запоріжжі зменшилась на 30%

За січень-листопад цього року фахівці підрозділів податкового та митного аудиту фіскальної служби області провели 564 документальні перевірки, з яких 142 планові, що на 25 перевірок або на 15% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року та 422 позапланові документальні перевірки, що на 230 перевірок або на 35% менше, ніж у 2014 році. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

За їхніми результатами до бюджетів усіх рівнів донараховано 77,4 мільйона гривень узгоджених податкових зобов'язань, що на 1,4 мільйона гривень більше, ніж торік. З цієї суми до бюджету вже сплачено понад 66 мільйонів гривень.

– Зменшення перевірок на третину обумовлено, в першу чергу, послабленням податкового тиску на представників бізнесу. Перевіряються тільки ті платники, у яких попередньо були виявлені певні порушення, тобто підприємства ризикової категорії. Ми використовуємо цей резерв додаткових надходжень до бюджетів. Зокрема, тільки до держбюджету при відпрацюванні таких суб'єктів з початку року надійшло майже 17,5 мільйона гривень, – підкреслив Олексій Кавилін.

Усього за підсумками роботи 11 місяців відповідно до актів перевірок підрозділів податкового та митного аудиту забезпечено надходжень до державного бюджету України понад 71 мільйон гривень.

 

Запорізькі платники перерахували 244 мільйони гривень на забезпечення армії

З початку року до державного бюджету надійшло понад 244 мільйони гривень військового збору (без врахування підприємств, які знаходяться на обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі).

Як відзначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, цьогорічні середньомісячні надходження збору зросли майже на 7 мільйонів гривень у порівняні з минулим роком та становлять 22 мільйони гривень.

У січні запорізькі платники перерахували 15 мільйонів гривень на потреби армії, у лютому – майже 18,5 мільйона гривень, у березні спрямовано 20,4 мільйона гривень, за квітень платники м. Запоріжжя та області сплатили 21,5 мільйона гривень, у травні – на мільйон гривень менше. За червень надійшло 23 мільйони гривень військового збору, майже така сама сума перерахована і за липень. У серпні запоріжці спрямували до бюджету 24,2 мільйона гривень, у вересні – 25 мільйонів гривень, у жовтні – 27,2 мільйона гривень та у листопаді – 25,6 мільйона гривень.

Нагадаємо, що за серпень-листопад минулого року на потреби українських військових було перераховано 77,3 мільйона гривень.

 

Запорізькі платники погасили 195 мільйонів гривень податкового боргу

За січень-листопад поточного року за рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 195 мільйонів гривень, з яких до державного бюджету  перераховано 127 мільйонів гривень та до місцевого – 68 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

- Основні надходження забезпечені за рахунок розстрочення податкового боргу – 38 мільйонів гривень, також 13,5 мільйона гривень перераховано з рахунків та вилучено готівкою у боржників, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету надійшло 5 мільйонів гривень. Дають свої результати й звернення фіскальної служби до судових органів – з початку року це дозволило забезпечили погашення податкового боргу у розмірі 2,5 мільйона гривень. Від реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі, надійшло 640 тисяч гривень, - зазначив Олексій Кавилін.

Також за вказаний період від реалізації майна, що перейшло у власність держави, безхазяйного майна, та інших джерел до бюджетів усіх рівнів сплачено понад мільйон гривень, зокрема, до держскарбниці перераховано понад півмільйона гривень та до місцевих бюджетів – 490 тисяч гривень.

Станом на початок грудня податковий борг до зведеного бюджету скоротився на 586 мільйонів гривень або на 43%.

 

Запорізькі митники викрили порушень на понад 57 мільйонів гривень

За січень-листопад поточного року співробітники Запорізької митниці ДФС виявили та зафіксували 327 неправомірних діянь, пов’язаних з порушенням митних правил, на суму 57,2 мільйона гривень, що майже на 40 мільйонів гривень перевищує суму викритих адмінпорушень минулого року.

Судовими органами розглянуто 43 справи про порушення митних правил та винесені постанови про конфіскацію предметів правопорушень на суму понад 660 тисяч гривень та накладено майже 640 тисяч штрафу.

Запорізькою митницею ДФС розглянуто 186 справ, за результатами яких на правопорушників накладено майже 20 мільйонів гривень штрафних санкцій, що вдвічі більше, ніж торік.

 

У фіскальній службі Запорізької області проведено понад 1,8 тисячі антикорупційних заходів

Основна мета проведеного з початку року комплексу заходів – попередження та усунення причин та умов, що спричиняють корупційні діяння з боку податківців.

Одним із таких є перевірка кандидатів, що збираються зайняти посади до фіскальної служби області. З початку перевірено 330 претендентів, зазначає в.о. начальника управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області Олег Стадніченко. Також з початку року організовано майже 750 бесід та лекцій на антикорупційну тематику.

Співробітники управління власної безпеки області провели 139 службових перевірок, за результатами яких підготовлено та направлено керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області 30 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку податківців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними, 54 співробітникам винесені офіційні застереження.

За результатами цих службових перевірок 52 матеріали перевірок направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавством. Правоохоронці області за вказаними матеріалами розпочали 24 кримінальні провадження, з яких 5 – за ознаками злочинів, передбачених ст. 368 КК України (отримання неправомірної винагороди). Крім того, складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Про вчинення посадовими особами ДФС та його територіальних органів корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, запоріжці мають можливість повідомляти до управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 166, та за телефоном: 213-54-58, електронна адреса: uvb.dfs.zp@i.ua.

 

Запорізькі податківці передали гостинець "від Діда Мороза" підшефним інтернатівцям

Особливі дітки сприймають світ зовсім іншим. А щоб він не перетворювався для них на вороже середовище, необхідно проявляти додаткову турботу та піклування, особливо напередодні новорічних свят, коли відчуття казкової атмосфери не повинно нічим затьмарюватися.

Наскільки важлива увага та підтримка для дітей з особливими потребами чудово розуміють у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, адже податківці є шефами Запорізької спеціальної школи-інтернат №2. На всі шкільні урочистості вихованці інтернату запрошують своїх друзів з податкової, і цьогорічна святкова ялинка теж не стала виключенням.

Від імені начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексія Кавиліна і всього колективу учнів привітала начальник управління комунікацій ГУ ДФС у Запорізькій області Ольга Кравець. Вона побажала дітям здоров’я та миру, а також, щоб усі дитячі мрії та бажання обов’язково здійснювалися у Новому році. Та у відповідь на прохання школярів Діду Морозу податківці передали інтернату телевізор та солодких мандаринок.

Дітлахи із задоволенням спостерігали за новорічною виставою, залюбки брали участь у конкурсах та читали віршики, за які отримали солодкі подарунки від Діда Мороза та Снігурки. І яке ж новорічне свято без веселого хороводу зайчиків, котиків, вовчиків, янголят, сніжинок, маленьких супергероїв та козаків навколо ялинки. В очах дітлахів читався справжній захват від веселого свята та щира віра у казку – саме те, заради чого дорослі докладають усіх зусиль, адже такі миті безтурботного дитинства є безцінними.

 

З 1 січня 2016 року митниці ДФС безкоштовно видаватимуть сертифікати з перевезення товару EUR.1

З 1 січня 2016 року митниці ДФС будуть безкоштовно видавати сертифікати з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Передбачено максимальне спрощення процедури видачі сертифікатів у найкоротший термін з одночасним посиленням відповідальності експортера за достовірність інформації, яка необхідна для визначення українського походження товару. Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 аналогічний тому, що діє в європейських країнах.

Для спрощення процедури ДФС визначено місцями видачі сертифікатів 162 митних пости та відділи (сектори) митного оформлення, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників.

На веб-порталі ДФС для експортерів оприлюднено детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів (http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/sertifikati-z-perevezennya-tovariv).

Також нагадуємо, що для спрощення та прискорення митного оформлення товарів, що експортуються з України на умовах вільної торгівлі, у 2015 році запроваджено інститут схваленого експортера при визначенні преференційного походження товарів.

Схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.

Для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС український експортер товару має змогу без оформлення сертифіката "EUR.1" самостійно декларувати походження товарів на товаросупровідних документах без залучення митниці. Строк дії статусу схваленого експортера не обмежений у часі.

Впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів забезпечить підтримку та прискорення процедури експорту товарів українського походження на ринки країн ЄС, а також застосування тарифних преференцій (пільговий режим оподаткування) до товарів українського походження в країнах ЄС.

Прес-служба ДФС повідомляє

Податковою міліцією викрито конвертаційний центр з обігом у 200 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції м. Києва у рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.205 та ч.3 ст.191 КК України спільно зі слідчими Національної поліції припинено діяльність конвертаційно-транзитної групи, яка надавала послуги з мінімізації податкових зобов’язань та незаконної конвертації грошових коштів підприємствам реального сектору економіки.

Діяльність злочинної групи носила міжрегіональний характер. Протягом 2015 року обіг коштів по рахунках підконтрольних фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності склав близько 200 млн. грн., орієнтовні втрати бюджету – понад 33 млн. грн.

Відповідно до ухвал суду проведено ряд обшуків у житлових приміщеннях фігурантів кримінального провадження, де виявлені і вилучені 39 печаток юридичних осіб-нерезидентів, первинні бухгалтерські документи, чорнові записи, флеш-накопичувачі, жорсткий диск, ноутбук, 6 мобільних телефонів, готівкові кошти в сумі близько 400 тисяч гривень та дві печатки підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Також під час проведення слідчих дій накладено арешт на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності, внаслідок чого заблоковано грошові кошти на загальну суму близько 8 млн. грн.

Наразі слідчі дії тривають.

В Волинській області працівниками Головного управління власної безпеки ДФС України попереджено незаконне ввезення на територію України зброї

16 грудня 2015 року працівниками Головного управління власної безпеки ДФС спільно із співробітниками Волинської митниці в  зоні митного контролю митного поста «Устилуг» затримано легковий автомобіль «Volkswagen Sharan» під керуванням громадянина України, який прямував на в’їзд до України.

В ході проведення огляду вказаного транспортного засобу серед особистих речей водія було виявлено близько 30 одиниць вогнепальної зброї (пістолети марок Вальтер, Беретта, Браунінг, ПМ та інші) та близько 20 одиниць холодної зброї.

Окрім цього здійснено огляд інших транспортних засобів, що перетинали кордон України, за результатами яких припинено спробу вивезення з території України близько 1 кг бурштину та 300 пачок цигарок.

Заходи щодо припинення незаконного переміщення товарів через митний кордон України тривають.

Роман Насіров зустрівся з представниками Державного митного комітету Республіки Білорусь

Голова ДФС Роман Насіров провів робочу зустріч з представниками Державного митного комітету Республіки Білорусь на чолі з заступником Голови Комітету Сергієм Борисюком.

Під час зустрічі обговорювався стан функціонування та облаштування пунктів перетину кордону, зокрема, створення додаткової та модернізація існуючої інфраструктури в пунктах пропуску на автошляхах.

Українські та білоруські колеги відзначили стабільну та контрольовану ситуацію в автомобільних пунктах пропуску на кордоні двох держав. Цьому сприяло застосування Системи попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на кордоні між двома сусідніми державами.

Учасники зустрічі  домовилися про посилення співробітництва у сфері протидії порушенням митного законодавства та боротьби з контрабандою, а також про підвищення ефективності використання технічних засобів митного контролю за рахунок взаємного визнання результатів такого контролю.

На завершення представники ДФС та Державного митного комітету Республіки Білорусь визначилися щодо розробки Плану практичних заходів митних органів двох держав у правоохоронній сфері на 2016 рік. Крім того, заплановано провести зустріч представників правоохоронних підрозділів двох відомств у І кварталі 2016 року.

Відбулась зустріч керівництва ДФС з представниками Американської Торгівельної Палати в Україні

Практичні питання податкового адміністрування та проведення податкової реформи  розглядалися під час чергової зустрічі Голови ДФС Романа Насірова, Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана та керівників структурних підрозділів служби з представниками Американської Торгівельної Палати в Україні 16 грудня.

Учасники зустрічі підбили підсумки спільної роботи у поточному році та окреслили основні напрями співпраці на наступний. Зокрема, представники АТП відзначили зацікавленість з боку ДФС в оперативному вирішенні проблемних питань, з якими бізнес звертався до фіскальних органів. Так, за їх словами, переважна більшість питань вже вирішені, інша ж їх частина потребує внесення змін до законодавства та додаткового опрацювання.

Під час зустрічі обговорювалися інструменти  ДФС із забезпечення відшкодування ПДВ, можливі варіанти запровадження механізмів ліквідації заборгованості переплат з податку на прибуток, питання митної вартості, трансфертного ціноутворення, запровадження інституту Уповноваженого економічного оператора тощо.

«Одним із пріоритетів нашої роботи у митному напрямі на наступний рік визначено запровадження інституту Уповноваженого економічного оператора. Це передбачено також й підписаним нещодавно контрактом на запровадження проекту TWINNING. Ми надали свої пропозиції щодо необхідних законодавчих змін та сподіваємось на підтримку міжнародних експертів та представників бізнесу в реалізації цього проекту», - зазначив Роман Насіров.

За його словами, ДФС зацікавлена у пошуку оптимальних шляхів вирішення проблемних питань та забезпечення скоординованого формату комунікацій з бізнесом.

«Всі зміни, які сьогодні відбуваються в службі, нові пріоритети у роботі спрямовані, перш за все, на стимулювання фінансового розвитку бізнесу та, відповідно, економічного розвитку країни», – наголосив Голова ДФС Роман Насіров.

У свою чергу, члени Американської Торгівельної Палати відзначили прозорий та рівний підхід Державної фіскальної служби до всіх платників податків, що створює рівні конкурентні умови для всіх представників бізнесу.

За тиждень зусиллями податкової міліції викрито рекордну кількість конвертаційних центрів у м. Києві, загальним обігом близько 700 млн. гривень

За останній тиждень податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві було викрито 3 потужних конвертаційних центри, діяльність яких завдала значних збитків державному бюджету.

Так, 17 грудня в м. Києві податківці викрили «ковертцентр», обіг якого лише за півроку склав 200 млн. грн., в результаті чого скарбниця недорахувалася 35 мільйонів гривень. До його складу входило понад 20 фіктивних підприємств, а злочинна група складалася з шести осіб.

Співробітники податкової провели вісім обшуків в офісах, будинках та автівках учасників незаконної діяльності. За результатами обшуків було вилучено 4,3 млн. грн., комп'ютерну техніку, засоби зв'язку, 10 банківських карток, 18 печаток фіктивних підприємств, бухгалтерські документи, електронне листування з «клієнтами», в якому виявлена інформація за заявками на проведення «конвертаційних» операцій та інші докази злочинної діяльності.

Крім того, було виявлено два газових пістолети. Під час обшуків співробітникам податкової чинили збройний опір, проте завдяки їх злагодженим діям обійшлося без постраждалих.

15 грудня податковою міліцією Києва припинено діяльність ще одного міжрегіонального конвертаційного центру, обіг якого лише за останні три місяці склав близько 300 млн. грн.

У рамках розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 212  та ст. 205 КК України, було встановлено, що зловмисники надавали послуги з конвертації грошових коштів для підприємств Києва, Харкова та Дніпропетровська.

У результаті обшуків було виявлено 22 печатки фіктивних підприємств, чорнову документацію, флеш-накопичувачі, комп'ютерна техніка. Крім того, було вилучено 200 тис. грн. готівкою. На банківських рахунках учасників конвертаційного центру наразі заарештовано 1 млн. гривень.

Також 15 грудня співробітниками податкової міліції м. Києва у рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.205 та ч.3 ст.191 КК України спільно зі слідчими Національної поліції припинено діяльність конвертаційно-транзитної групи, яка надавала послуги з мінімізації податкових зобов’язань та незаконної конвертації грошових коштів підприємствам реального сектору економіки.

Діяльність злочинної групи носила міжрегіональний характер. Протягом 2015 року обіг коштів по рахунках підконтрольних фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності склав близько 200 млн. грн., орієнтовні втрати бюджету – понад 33 млн. грн.

Відповідно до ухвал суду проведено ряд обшуків у житлових приміщеннях фігурантів кримінального провадження, де виявлені і вилучені 39 печаток юридичних осіб-нерезидентів, первинні бухгалтерські документи, чорнові записи, флеш-накопичувачі, жорсткий диск, ноутбук, 6 мобільних телефонів, готівкові кошти в сумі близько 400 тисяч гривень та дві печатки підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Також під час проведення слідчих дій накладено арешт на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності, внаслідок чого заблоковано грошові кошти на загальну суму близько 8 млн. грн.

Наразі слідчі дії тривають.

З початку 2015 року ДФС виявлено майже 93 тис. нелегальних найманих працівників

Протягом січня – листопада 2015 року ДФС було виявлено майже 93 тис. найманих осіб, які працювали без укладання трудових угод з роботодавцями. До бюджету ними сплачено 18 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 40 млн. грн. єдиного внеску.

Ще близько 38 тис. громадян, які працювали без реєстрації, офіційно зареєструвалися підприємцями та сплатили до бюджету понад 18 млн. грн. податків.

Крім того, завдяки спільним заходам ДФС та органів місцевої влади, у поточному році рівень виплати заробітної плати своїм працівникам підвищили 17 тис. суб’єктів господарювання. Бюджет додатково отримав 27,1 млн. грн.

Загалом, з початку року під час перевірок на дотримання трудового законодавства порушення фіксувалися у 58 відс. суб’єктів господарювання. До бюджету донараховано понад 597 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій.

З початку року до місцевих бюджетів надійшло 89,4 млрд. гривень

Протягом січня-листопада поточного року надходження до місцевих бюджетів склали 89,4 млрд. грн.

Так, зокрема, акцизного податку з реалізації через роздрібну мережу підакцизних товарів надійшло понад 7 млрд. грн.

Податок на майно поповнив місцеві бюджети на 14,6 млрд. грн., у тому числі транспортного податку сплачено 411,6 млн. грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 708,8 млн. грн., земельного податку – 13,5 млрд. гривень.

Понад 1 млрд. грн. отримали місцеві бюджети рентної плати за користування надрами, 559,8 млн. грн. – рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 546,2 млн. грн. – за спеціальне використання води.

Також за 11 місяців 2015 року до місцевих бюджетів сплачено понад 1,5 млрд. грн. екологічного податку.

З початку року до держбюджету надійшло понад 8 млрд. грн. військового збору

За січень-листопад 2015 року до Державного бюджету України надійшло 8 052,9 млн. грн. військового збору. Це на 15 відс. більше індикативного показника.

У листопаді до бюджету країни надійшло  831 млн. грн. цього податку, що перевищило індикативний показник на 23,6 відс.

На Житомирщині викрито протиправну діяльність посадовців підприємства, які завдали державі збитків на 4,6 млн. гривень

Працівниками податкової міліції у Житомирській області розслідується кримінальне провадження, зареєстроване за ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами підприємства, що здійснює виробництво паперової продукції.

Як з’ясувалося, зазначені особи протягом 2012-2014 років за рахунок незаконного формування податкового кредиту, отриманого від підприємств з ознаками фіктивності, ухилилися від сплати податків у сумі  4,6 млн. гривень.

У ході досудового розслідування проведено обшуки за місцями проживання фігурантів та в їх автомобілях, за результатами яких вилучено 115 печаток підприємств, комп’ютерна техніка, чорнові бухгалтерські документи, ключі доступу до системи клієнт-банк, готівкові кошти 117 тис. грн., 17 тис. доларів США та 1 тис. євро.

Також, за результатами проведених заходів заблоковано грошових коштів на розрахункових рахунках суб’єктів господарювання в сумі 260 тис. гривень.

Тривають слідчі дії.

На Харківщині припинено незаконне виробництво пально-мастильних матеріалів

Працівниками податкової міліції Харківської області спільно з представниками Харківського Науково-дослідного експертного центру МВС України в рамках операції «Нафтопродукт-2015» та у рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.204 КК України припинено незаконне виробництво пально-мастильних матеріалів.

Виготовлення нелегальної продукції здійснювалося з використанням обладнання для масового виробництво.

На підставі ухвал суду проведено 3 обшуки в складських приміщеннях та на АЗС. Під час обшуків виявлено та вилучено 312 тис. гривень готівкою, пістолет ПМР з магазином, спорядженим 7 набоями з гумовими кулями, 468,2 тонни рідини з характерним запахом нафтопродуктів (ймовірно бензин і дизельне пальне) орієнтовною вартістю 10,1 млн. гривень, 4 десятикубові цистерни, 40 металевих бочок ємністю 200 літрів та 3,8 тис. каністр, наповнених моторними оливами, змазками та антифризом, 3 вантажні автомобілі з причепами-цистернами, 5 ареометрів, комп’ютерна техніка.

Загальна вартість вилученого складає 14,9 млн. гривень.

На даний час слідчі дії тривають.

З 1 січня 2016 року митниці ДФС безкоштовно видаватимуть сертифікати з перевезення товару EUR.1

З 1 січня 2016 року митниці ДФС будуть безкоштовно видавати сертифікати з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Передбачено максимальне спрощення процедури видачі сертифікатів у найкоротший термін з одночасним посиленням відповідальності експортера за достовірність інформації, яка необхідна для визначення українського походження товару. Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 аналогічний тому, що діє в європейських країнах.

Для спрощення процедури ДФС визначено місцями видачі сертифікатів 162 митних пости та відділи (сектори) митного оформлення, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників.

На веб-порталі ДФС для експортерів оприлюднено детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів (http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/sertifikati-z-perevezennya-tovariv).

Також нагадуємо, що для спрощення та прискорення митного оформлення товарів, що експортуються з України на умовах вільної торгівлі, у 2015 році запроваджено інститут схваленого експортера при визначенні преференційного походження товарів.

Схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.

Для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС український експортер товару має змогу без оформлення сертифіката “EUR.1” самостійно декларувати походження товарів на товаросупровідних документах без залучення митниці. Строк дії статусу схваленого експортера не обмежений у часі.

Впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів забезпечить підтримку та прискорення процедури експорту товарів українського походження на ринки країн ЄС, а також застосування тарифних преференцій (пільговий режим оподаткування) до товарів українського походження в країнах ЄС




Новости Бердянска
сегодня, 26 февраля, вторник
вчера, 25 февраля, понедельник

Все новости Бердянска