Информация от Бердянской налоговой инспекции на 30 декабря

30.12.2015 · 14:28 · Просмотров - 1023

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 30 декабря

Прес-служба ДФС повідомляє 

Власниками цифрових підписів від ДФС стали 228,8 тис. клієнтів

З початку 2015 року послугами Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС скористалися 228,8 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 605,3 тис. посилених сертифікатів відкритих ключів.

Переважну більшість користувачів складають фізичні особи – 148,4 тис. Протягом січня – листопада вони отримали 295,4 тис. посилених сертифікатів відкритих ключів.

Майже 80,4 тис. юридичних осіб за цей період отримали 309,9 тис. цифрових підписів.

Загалом з початку діяльності Центр обслуговує 3,9 млн. сертифікатів відкритих ключів.

Клієнти Центру отримують посилені електронні ключі безкоштовно, на відміну від комерційних центрів, де ця послуга є платною.

Видані центром ключі електронного цифрового підпису дають змогу звітувати в режимі он-лайн не лише до органів ДФС, а й до органів державної статистики та Пенсійного фонду України.

Контакт – центром ДФС надано майже 1,2 млн. відповідей на запитання платників податків та громадян

Протягом січня – листопада 2015 року Контакт-центром Державної фіскальної служби надано 1183,9 тис. відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. Більшість з них, 1145 тис. – надано у телефонному режимі. Електронною поштою  та факсом надано 36,6 тис. З використанням автовідповідача платники податків отримали 2,3 тис. відповідей на запитання.

Найчастіше суб’єкти господарювання та громадяни зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб-підприємців та податку на прибуток підприємств.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.

За 11 місяців з використанням Бази знань платникам податків надано 559 консультацій у письмовій формі. Станом на 01.12.2015 База знань налічує 14 тис. уніфікованих запитань-відповідей.

Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби у розділі «Запитання – відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. З початку року за допомогою ЗІР самостійно знайшли відповіді на свої запитання понад 2,4 млн. клієнтів офіційного веб-порталу ДФС.

З початку 2015 року до держбюджету надійшло 105,7 млн. грн. від реалізації майна, що перейшло у власність держави

Протягом січня – листопада 2015 року до держбюджету надійшло 105,7 млн. грн. за результатами розпорядження товарами, валютою та цінностями, що перейшли у власність держави.

Зокрема, реалізація конфіскованого майна принесла бюджету країни 20,7 млн. грн. Також 3,2 млн. грн. зараховано до бюджету від реалізації органами Державної виконавчої служби майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось, але було конфісковано у справах про порушення митних правил.

У свою чергу, від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, а також майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся) держава отримала додатково 2,8 млн. грн. надходжень.

За звітний період митницями реалізовано товарів по закінченню термінів зберігання та розміщених у митний режим відмови на користь держави на загальну суму 8,2 млн. грн., які також перераховані до бюджету країни.

Крім того, за одинадцять місяців 2015 року до держбюджету зараховано валюти та цінностей на суму 70,8 млн. грн

Податковою міліцією припинено діяльність конвертаційного центру, через який проконвертовано понад 2 млрд. гривень

Співробітники податкової міліції Житомирської області припинили діяльність конвертаційного центру, який діяв на території Житомирської, Харківської, Київської областей та м. Києва.

Загальний обсяг незаконно проконвертованих коштів для підприємств реального сектору економіки протягом 2015 року склав понад 2 млрд. 173 млн. гривень.

У м. Києві проведено 9 санкціонованих обшуків в автомобілях та за місцями проживання фігурантів центру, під час яких вилучено 117 тис. гривень, 18,1 тис. доларів США, 1,6 тис. євро готівкою, 114 печаток, штамп, ноутбуки, планшети, електронні носії інформації, чорнові записи та інші докази злочинної діяльності.

На розрахункових рахунках СГД-учасників  конвертаційного центру заблоковано кошти на суму 260 тис. гривень. 

Роман Насіров підсумував роботу фіскальної служби у 2015 році

Про попередні підсумки роботи у 2015 році, процеси і зміни, які відбуваються у Державній фіскальній службі України, зокрема, щодо  реформування служби, стану забезпечення бюджетних надходжень та боротьби з тіньовою економікою розповів Голова ДФС Роман Насіров під час прес-конференції 25 грудня в Кабінеті Міністрів України

Разом з керівником служби про свою роботу прозвітували і Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан та начальник Міжрегіонального головного управління – Центрального офісу Євген Бамбізов.

Так, за словами Романа Насірова, основним завданням, виконання якого чекало і суспільство, і Уряд, і Парламент, стало реформування  служби.

«Ми почали зміни з себе. Затверджено нову структуру ДФС – в ній підрозділи сформовані за функціональним напрямом. Це дозволило усунути дублювання функцій та виконати доручення Кабінету Міністрів України щодо скорочення служби на 30 відсотків. Вже звільнено 1862 працівники. А перше незалежне тестування, до якого залучено консорціум незалежних HR-фахівців, пройшли 877 керівників та ключових фахівців центрального апарату та територіальних органів ДФС», - наголосив Роман Насіров.

Також запроваджено Офіс аудиту та проведено сертифікацію аудиторів, розпочато демілітаризацію податкової міліції та реформу Офісу великих платників.

Не менш важливими є й досягнення ДФС у напрямі стабілізації надходжень до бюджету. З початку року до зведеного бюджету ДФС забезпечила надходження 522 млрд. грн. Щомісячне перевиконання планових показників дозволило на початку осені забезпечити Уряду реалізацію соціальних програм та поступово збільшити суми повернення бізнесу податку на додану вартість.

Так, з початку року відшкодовано 58,9 млрд. грн. ПДВ, з них 21 млрд. грн. – протягом трьох останніх місяців.

Збільшились й  середньомісячні суми надходження ПДВ: порівняно з 2014 роком фактично майже на 30%. У листопаді  до бюджету надійшла рекордна сума цього податку – 10,8 млрд. грн., за результатами грудня задекларовано 10,7 млрд. грн. ПДВ.

Крім того, перевиконання по митному напряму дозволило побудувати 32,8 км нових доріг та розпочати реконструкцію 29,4 км доріг у Чернівецькій, Волинській та Львівській областях. Завдяки експерименту, за яким 50% від суми перевиконання по митним зборам спрямовується на розбудову інфраструктури регіонів, бюджети областей отримали понад 400 млн. грн.

Збільшенню  надходжень бюджету також сприяла ефективна боротьба  з тіньовим бізнесом.

«Основним показником роботи у цьому напрямі є не кількість порушених кримінальних справ  чи вироків суду, а прямий економічний ефект від діяльності оперативних підрозділів ДФС. Це забезпечення надходжень до держбюджету та запобігання тратам державних коштів», - підкреслив Сергій Білан.

Так, державі відшкодовано 932,4 млн. грн. збитків по закінченим кримінальним провадженням. Завдяки використанню системи аналізу ризиків вдалося попередити  спроби формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ на стадії реєстрації  податкових накладних на суму 243 млрд. грн.

Крім того, з початку року припинено діяльність 59 конвертаційних центрів та з їх вигодонабувачів стягнуто до бюджету 770 млн. грн.

Значні кроки було зроблено й у напрямі реформування  митниць, вдосконалення митних процедур, захисту кордонів та приведення митних пунктів пропуску до європейських стандартів.

«Я хочу подякувати всім сумліннім платникам податків за цей рік. І за те, що більшість з них була готова до змін, які відбуваються в країні. До змін, які відбуваються у фіскальній службі.  А саме головне – за підхід до процедури сплати податків. Зі свого боку ми будемо забезпечувати прозорість своєї роботи та єдиний підхід до усіх платників податків», - підсумував Роман Насіров.

Детально з Річним звітом Державної фіскальної служби України можна ознайомитись за посиланням http://sfs.gov.ua/data/material/000/166/229980/Presenta

ДФС та Мінінфраструктури спрощують митне оформлення в портах

Сьогодні, 25 грудня, Голова ДФС Роман Насіров та Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський підписали Меморандум про співпрацю в галузі інформаційних технологій щодо вдосконалення процедур в морських портах.

«Підписання Меморандуму є важливим кроком у напрямі наближення портових процедур до світових стандартів. Це не просто скорочення часу оформлення вантажів та спрощення митних формальностей. Це – один з факторів підвищення рівня комерційної та інвестиційної привабливості українських портів», – наголосив Голова ДФС Роман Насіров.

Крім того, така співпраця надасть можливість приймати рішення щодо пропуску вантажів на митну територію України на підставі попередньої інформації та з урахуванням результатів застосування системи управління ризиками.

За словами Андрія Пивоварського, якщо раніше судно заходило в порт і після цього митники розпочинали процедури оформлення вантажів, то зараз проведення формальностей відбуватиметься ще до його прибуття, а на товари, за якими відсутні ризики, бізнес зможе одразу отримувати всі дозволи митниці.

Реалізація домовленостей відбуватиметься у кілька етапів. На першому етапі заплановано інтеграцію інформаційних баз даних Сторін.

На другому – дослідна експлуатація інтегрованої системи з використанням автоматизованої системи управління ризиками на базі програмно-інформаційного комплексу WCO CTS, розробленого Всесвітньою митною організацією.

«Використання зазначеного комплексу дозволить митникам не перевіряти у портах кожен контейнер, а лише ті партії, які викликатимуть додаткові питання або підозру, наприклад, у контрабанді», – зазначив Роман Насіров.

Крім того, впровадження міжнародних стандартів та нових можливостей якісного аналізу ризиків важливі й для подальшого вдосконалення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», що сприятиме забезпеченню митної безпеки України, подальшому розвитку та адаптації інформаційної системи ДФС у відповідності до стандартів ВМО. 

Податковою міліцією Києва з початку року припинено діяльність 19 конвертаційних центрів

Впродовж 2015 року оперативно-слідчими підрозділами податкових інспекцій міста Києва та столичного управління ДФС припинено діяльність 19 конвертаційних центрів, встановлено 434 транзитно-конвертаційних підприємства, що входили до їх складу.

Загальний обсяг проконвертованих коштів склав 8,8 млрд. грн. Внаслідок незаконної діяльності конвертаторів ймовірні втрати бюджету сягають 1,4 млрд. грн.

Під час обшуків податковою міліцією вилучено 4,7 млн. грн. готівкових коштів (в еквіваленті), 515 печаток транзитно-конвертаційних підприємств, накладено арешт на грошові кошти, які знаходились на розрахункових рахунках транзитно-конвертаційних підприємств, та майно організаторів «конвертів» у розмірі 93,4 млн. грн. З вигодонабувачів стягнуто 511,8 млн. грн.

Крім того, за вказаний період організаторам та учасникам конвертаційних центрів, ліквідованих у 2014 та 2015 роках, оголошено  21 повідомлення про підозру, з яких:

-        7 особам пред’явлено підозру у вчинені злочину, передбаченого ст. 27 КК України – співучасть у вчинені злочину;

-        5 особам пред’явлено підозру у вчинені злочину, передбаченого ст. 28 КК України – вчинення  злочину групою осіб.

До суду направлено 6 кримінальних проваджень відносно організаторів та учасників діяльності конвертаційних центрів.

Так, наприклад, у листопаді у ході досудового розслідування кримінального провадження слідчим суддею було винесено ухвалу щодо застосування запобіжного заходу організаторам конвертаційного центру у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави. Це єдиний випадок в Україні, коли організатори конверту були звільнені під заставу в сумі 824 тис. гривень.

Крім того, слідчим суддею було винесено ухвалу про накладення арешту на 5 автомобілів, 1 самохідне моторне судно та майнові права у вигляді кредиторських вимог на загальну суму 93 млн. 262 тис. гривень.

Також у поточному році  податковою міліцією столиці направлено до суду 6 кримінальних проваджень, які належать до  категорії «організована група», відносно 17 осіб.

Так, слідчим підрозділом Голосіївського району ДФС Києва скеровано до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження щодо громадян, які, незаконно використовуючи реквізити підприємств з ознаками фіктивності, допомагали підприємствам реального сектору економіки ухилятися від сплати податків. Завдяки такій протиправній діяльності до бюджету не сплачено 12 млн. грн. податків. Порушники також проводили фінансові операції з переведення безготівкових коштів у готівку на загальну суму понад 16 млн. гривень.

Також з обвинувальним актом слідчим підрозділом Подільського району ДФС Києва направлено до суду кримінальне провадження щодо громадянки, яка у складі організованої групи, використовуючи реквізити фіктивних підприємств, сприяла в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки на загальну суму понад 4,5 млн. гривень.

З початку 2015 року на «Пульс» надійшло понад 8,9 тис. звернень

У січні-листопаді поточного року на антикорупційний сервіс «Пульс» Державної фіскальної служби звернулися 8 904 заявника.

Більшість звернень стосувалась податкових питань. За 11 місяців поточного року з цього приводу на «Пульс» зателефонували 7 164 заявника, у той час як митної справи стосувалось 1 740 звернень.

Основними темами звернень залишаються проблеми, які виникають при подачі звітності та реєстрації податкових накладних – 2 885 звернень, або 32,4 відс.

Також заявників цікавила організація роботи ДФС та її територіальних органів – 2 352 звернення, або 26,4 відс., та система електронного адміністрування ПДВ – 1 168 звернень, або 13,1 відс.

Затримка митного оформлення товарів та черги на митних постах і пунктах також залишаються актуальними проблемами, цих питань стосувалось 1 060 (11,9 відс.) та 314 (3,5 відс.) дзвінків відповідно. Корупційних дій стосувалось 217 звернень (2,4 відс).

Станом на 1 грудня 96 відс., або 8 545 звернень, були опрацьовані, а заявники сповіщені про результати розгляду.

Нагадаємо, що інтерактивний сервіс «Пульс» приймає звернення платників податків з податкових та митних питань. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.   

Протягом 11 місяців 2015 року митницями ДФС порушено майже 16,6 тис. справ про порушення митних правил

Протягом січня – листопада поточного року митницями Державної фіскальної служби порушено 16 578 справ про порушення митних правил на суму понад 1 713,63 млн. грн. З них у 7 986 справах вилучено предмети правопорушень на суму понад 561,33 млн. грн.

Переважну більшість вартості вилученого складають промислові товари – понад 337,13 млн. грн. Продовольчих товарів вилучено на суму понад 75,15 млн. грн., валюти – понад 98,24 млн. грн., транспортних засобів – понад 50,80 млн. грн.

На початку грудня в зоні митного контролю залу «Відліт»  терміналу «D» міжнародного аеропорту «Бориспіль» під час митного огляду в особистих речах іноземця, виявлено та вилучено 2,652 кг бурштину та 15 виробів із срібла.

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України (Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю).

Інший випадок порушення митного законодавства України зафіксували співробітники митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС під час здійснення митного контролю автомобіля, який прямував до України з Польщі. 

У багажному відсіку транспортного засобу виявлено 5 металевих труб для димовідводу вагою 50 кг та вартістю 303,4 польських злотих. Крім того, водій намагався ввезти на територію України електроніку фірми «Apple», а саме – 3 електронних планшети, 1 комп`ютер моноблок та 65 чохлів для мобільних телефонів загальною вартістю 97,7 тис. грн.

За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України (Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю), а вантаж вилучено.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Шановні платники податків  м. Бердянська та Бердянського району !

Колектив Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції 

щиро вітає  Вас з наступним Новим 2016 роком та Різдвом Христовим!

Новорічні та різдвяні свята є надзвичайно радісними і хвилюючими у житті кожного з нас. Збагачені новими знаннями, відчуттями та досвідом ми переосмислюємо минуле, з надією і впевненістю дивимося у майбутнє і покладаємо великі надії та сподівання на добрі зміни у житті.

Нехай ці свята як вісники оновлення життя, нових мрій та сподівань, дадуть Вам добро, мир і злагоду!

Бажаємо усім здоров’я, щастя, добра! Нехай Новий рік принесе нові надії, нові мрії, нові звершення. Нехай Господь береже кожну родину, множить радість та добро, а свято принесе усім Божі та земні щедроти! Нехай дорогу у майбутнє осяває яскрава Різдвяна Зірка!

Щастя Вам, міцного здоров’я і здійснення всіх найзаповітніших мрій!

Світла всім  і радості! Благодатного веселого Різдва та щасливого Нового року!

З повагою, начальник Бердянської ОДПІ                                         О.М. Круц                   

 

Новини законодавства

Прийнято зміни до Податкового кодексу

24 грудня ВР України прийняла проект Закону «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні», зареєстрований за № 3630. Оскільки в текст законопроекту вносилися поправки безпосередньо під час засідання ВР, остаточний варіант прийнятого закону чекаємо після його підписання Президентом та офіційного оприлюднення.

Роз’яснення законодавства

До уваги платників податків!

Державна фіскальна служба України повідомляє, що у зв’язку із завершенням бюджетного 2015 року з 1 по 4 січня 2016 року буде тривати проведення технологічних регламентних робіт в інформаційних системах ДФС.

У зазначені дні платникам податків, які подають податкову звітність до контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронній формі), засобами АС «Єдине вікно подання електронної звітності», будуть направлятись лише перші квитанції.

По завершенню проведення технологічних регламентних робіт, почне здійснюватись обробка поданої з 1 по 4 січня 2016 року податкової звітності в електронній формі у штатному режимі і буде забезпечено формування та направлення засобами АС «Єдине вікно подання електронної звітності» других квитанцій. При цьому дата реєстрації у контролюючому органі прийнятої податкової звітності буде відповідати даті, зазначеній у першій квитанції.

Отже, перевірку результатів обробки направленої з 1 по 4 січня 2016 року податкової звітності в електронній формі необхідно здійснювати, починаючи з 5 січня 2016 року.

Враховуючи зазначене, рекомендується з 1 по 4 січня 2016 року подавати лише податкову звітність, для якої настає термін сплати нарахованих сум.  

Про застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп

Державна фіскальна служба України нагадує, що згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон) норми стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, набирають чинності:

для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;

для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016.

Так, Законом було внесено зміни до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої і третьої груп.

Разом з цим, Законом України від 01 липня 2015 № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій», який набрав чинності 23.07.2015, пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Наприклад, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 000 000 гривень, зобов’язані були вже з 01.10.2015 при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Враховуючи викладене, зауважимо, зокрема, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 000 000 гривень у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Помилка в назві покупця: коли підприємство має право на податковий кредит?

У листі від 16.12.2015 р. № 27154/10/28-10-06-11  ДФСУ розглянула випадок, коли в назві покупця допущено помилку, і підприємство відобразило податковий кредит за відповідною податковою накладною у звітності минулих періодів.

Назва покупця є одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної. Відповідно, підприємство має відкоригувати податковий кредит шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за період, у якому його було відображено.

Водночас право на відображення податкового кредиту за «помилковою» податковою накладною виникає в періоді реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН. При цьому такий податковий кредит відображається в рядку 10 декларації з ПДВ.

№ 27154/10/28-10-06-11

КВЕД не створює прав або обов’язків для суб’єктів господарювання

ДФСУ в листі від 22.12.2015 р.  № 11982/Х/99-95-42-03-14 наголосила: Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що використовується в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному й податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди повністю адаптована до цього.

Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі: код виду діяльності не створює прав або обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів або контрактів код виду діяльності — це припущення, а не доказ (абз. 8 п. 1 КВЕД ДК 009:2010).

Про бухоблік штрафів, пені, неустойки, одержаних за порушення ведення госпдіяльності

 ДФСУ в листі від 17.12.2015 р.  № 27021/6/99-99-19-02-02-15  роз’яснила: доходи у вигляді одержаних штрафів, пені, неустойки за порушення правил провадження господарської діяльності, невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання:

  • відображаються у складі інших операційних доходів;
  • беруть участь під час визначення фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи.

ДФС надала роз’яснення щодо визнання заборгованості безнадійною

  ДФСУ в листі від 17.12.2015 р. № 27022/6/99-99-19-02-02-15  роз’яснила: у разі використання резерву для списання активу такий актив перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, і в разі їх невідповідності здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування згідно із ч. 2 пп. 139.3.3 ПКУ шляхом його збільшення на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає зазначеним ознакам.

Щодо визнання заборгованості безнадійною:

1) під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ, слід вважати заборгованість, за якою сплинув строк позовної давності, у разі якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків;

2) для визначення безнадійною (яка відповідає ознаці, установленій пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПКУ) заборгованості юридичної особи, строк прострочення якої становить понад 180 днів, слід забезпечити дотримання одночасно таких вимог:

  • безспірність вимог відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ;
  • розмір таких вимог не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;
  • відповідні заходи, передбачені законодавством України, які вживав кредитор, не призвели до її стягнення;

3) прострочена заборгованість підпадає під ознаку безнадійної згідно з пп. «є» пп. 14.1.11ПКУ, якщо дії щодо примусового стягнення майна боржника, у т.ч. — у порядку й на умовах, визначених Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV, не призвели до повного погашення такої заборгованості;

4) достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої в судовому засіданні за участю сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Витрати на ПММ повинні бути підтверджені первинними документами

ДФСУ в листі від 23.11.2015 р № 24856/6 / 99-99-19-02-02-17 зазначила, що підприємство враховує витрати на придбання пально-мастильних матеріалів при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку в разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами.

Перелік обов'язкових реквізитів первинних документів визначено Законом про бухоблік, і до них відносяться:

  • назва документа (форми);
  • дата і місце складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дооцінка основних засобів впливає на їх податкову амортизацію

Дооцінка основних засобів може включатися до вартості основних засобів і амортизуватися для цілей податкового обліку.

Ст. 138 ПКУ не містить вимог щодо додаткових коригувань, які призведуть до перегляду та зменшення нарахованої амортизації, у зв'язку з тим, що вартість основних засобів переоценілась. Отже, бухгалтерське збільшення вартості основних засобів збільшить податкові витрати.

Фінрезультат до оподаткування на суму дооцінок не збільшується у випадку, якщо в попередніх звітних періодах уцінка не проводилася.

(Лист ДФСУ від 04.12.2015 р N 26508/10 / 28-10-06-11).

При нарахуванні зарплати до розміру мінімальної понижуючий коефіцієнт не застосовується

Роботодавець не має права застосовувати понижуючий коефіцієнта з ЄСВ, якщо він донараховує ЄСВ до розміру мінімальної заробітної плати хоча б по одному найманому працівнику (винятком є ​​лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами).

Страхувальники, які виконали нові умови для застосування понижуючого коефіцієнта, починають застосовувати зазначений коефіцієнт за березень 2015 року при нарахуванні зарплати та / або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, лікарняних і допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

(Лист ДФСУ від 02.12.2015 р № 26351/10 / 28-10-06-11).

Покупець втратив статус платника ПДВ: як скласти розрахунок коригування

Якщо після постачання товарів / послуг покупець таких товарів або послуг втрачає статус платника ПДВ, то він втрачає і право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку. Отже, у продавця відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.

Якщо після розреєстрації платника ПДВ-покупця збільшилася сума компенсації вартості поставлених товарів, то на дату збільшення продавець повинен скласти нову податкову накладну на цю суму.

У графі "Код отримувача" постачальник проставляє умовний ІПН покупця "100000000000", а в графі "Особа (платник податку) - продавець" вказується "Неплатник".

(Лист ДФСУ від 27.11.2015 р № 11145 / Б / 99-99-19-03-02-14).

Які наслідки прострочення реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН?

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

  • у разі збільшення суми компенсації вартості товарів / послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений. Однак постачальник зобов'язаний збільшити суми податкових зобов'язань за звітний період, в якому змінилися суми компенсації вартості товарів / послуг;
  • у разі зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг податкові зобов'язання постачальника не можуть бути зменшені. Покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит за звітний період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів / послуг на підставі бухгалтерської довідки.

(Лист ДФС від 15.12.2015 р № 26683/6 / 99-95-42-01-16-01).

Роль бухгалтерської довідки при складанні податкового кредиту

Якщо товари / послуги, необоротні активи, придбані до 1 липня 2015 року та не включені до складу податкового кредиту до вказаної дати, або з яким до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання з правилами, що діяли до 31 січня 2015 року, починають використовуватися після 1 липня 2015 року в оподатковуваних операціях (повністю або частково) у межах господарської діяльності, то такі товари / послуги, необоротні активи на підставі бухгалтерської довідки можуть бути включені до складу податкового кредиту.

У цьому випадку податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів / послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах.

Коригування, пов'язане з початком використання таких товарів (послуг, необоротних активів), відображається у рядку 16.5 декларації з ПДВ.

Бухгалтерська довідка повинна бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, які є підставою для нарахування сум податкового кредиту, і містять вичерпний їх перелік.

(Лист ДФС від 14.12.2015 № 26974/10 / 28-10-06-11)

Помилка у назві контрагента: що з податковим кредитом

Якщо допущена помилка в такому обов'язковому реквізиті як назва підприємства, то необхідно відкоригувати податковий кредит шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за відповідний період .

Право на відображення податкового кредиту з "помилковою" податкової накладної виникає в період реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому такий НК відображається у рядку 10 декларації з ПДВ.

(Лист ДФС від 16.12.2015 р № 27154/10 / 28-10-06-11).

Коригування фінансового результату на різниці при здійсненні переоцінки основних засобів або необоротних активів

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

Коригування  на різниці в обов'язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 20 мільйонів гривень.

Однією з таких різниць є різниці, які виникають при здійсненні переоцінки основних засобів або необоротних активів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зазначений порядок визначений пп. 134.1.1 статті 134 та п.138.1 і п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України.

З 05.12.2015 року до 04 березня 2016 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів

Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення  продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Разом з тим, Постановою Правління НБУ від 04.12.2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів,  здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набрала чинності з 05 грудня 2015 року та діє до 04 березня 2016 року включно.

Отже, починаючи з 05.12.2015 на період до трьох місяців (до 04 березня 2016 року)розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Підприємства можуть зберігати у касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів

Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Зазначена норма визначена п. 2.10  "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженої Постановою НБУ від 15.12.04  № 637.

Платники запитували

Як суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про отримання електронних цифрових підписів уповноваженими особами, яким делеговано право підпису та подання податкової звітності (в тому числі під час тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера)?

     Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція), визначено текст примірного договору про визнання електронних документів (далі - Договір).

     Згідно з розділом 6 Договору зазначений Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП), цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. При надсиланні Договору в електронному вигляді, на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

     ДФС запроваджено електронний сервіс «Управління ЕЦП», що надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні про реєстрацію електронного цифрового підпису (далі - Повідомлення) (код форми J(F) 1391102) може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.
     До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Сформоване Повідомлення обов’язково підписується ЕЦП керівника, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.

Начало формы

Конец формы

За яких підстав контролюючий орган може в односторонньому порядку розірвати договір про визнання електронних документів?

     Наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 затверджено Інструкцію з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (далі - Інструкція).
     Текст примірного договору про визнання електронних документів визначено у додатку 1 до Інструкції.
     Договір про визнання електронних документів (далі - договір) діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 3 розділу 6 додатку 1 до Інструкції).

     Контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації (пункт 4 розділу 6 додатку 1 до Інструкції).

к заповнюються реквізити «Особа (платник податку) – покупець» та «Місцезнаходження покупця» у податковій накладній, що надається постачальником - платником ПДВ відокремленому підрозділу (філії), якому головним підприємством делеговано право виписки податкових накладних?ВідповідьКоротка:
     При складанні податкової накладної, яка надаватиметься філії чи структурному підрозділу платника податку, необхідно враховувати наступне: при заповненні реквізиту «Особа (платник податку) – покупець» разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, необхідно зазначити назву філії або структурного підрозділу, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною по договору та отримує товари (послуги).

     З 29.07.2015 платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені п. 201.1 ст. 201 ПКУ як обов’язкові, зокрема місцезнаходження (податкова адреса покупця).

Який порядок відображення у податковій накладній надбавок та/або знижок, наданих продавцем при постачанні товарів/послуг покупцю?

     Надбавки та/або знижки, що надаються продавцем у зв’язку з постачанням товарів/послуг покупцю, в окремих рядках податкової накладної не зазначаються, а збільшують або зменшують ціну постачання та базу оподаткування, які вказуються у відповідних графах такої накладної.

В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної?

     У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

     постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого отримувачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

     покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

     У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

     постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
     покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення.

     Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

     у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник зобов’язаний збільшити суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

     у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Чи оподатковується ПДФО та військовим збором  сума середнього заробітку, яка нарахована (виплачена) працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, та за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, та яка в подальшому компенсується з державного бюджету?

     У разі нарахування (виплати) роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, та за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

     При цьому, у разі нарахування (виплати) роботодавцем середнього заробітку вказаним категоріям працівників та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету згідно з Порядком, такий роботодавець має право здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Чи є базою нарахування та утримання ЄВ сума середнього заробітку, нарахована роботодавцем працівникам, призваним на строкову військову службу або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, яка в подальшому компенсується з державного бюджету?

    Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

     Дія постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 105 та затвердженого нею Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок № 105) у редакції Постанови № 911 поширюються, зокрема, на громадян України, які починаючи з:

     8 лютого 2015 року були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану;

     11 червня 2015 року були призвані на строкову військову службу.

     Пунктом 1 Порядку № 105 визначено механізм виплати вказаної компенсації за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

     Згідно з п. 7 Порядку № 105 нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію здійснюються відповідно до Закону № 2464.

     Частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що не нараховується на виплати та не утримується ЄВ з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

     Враховуючи зазначене, оскільки частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено тільки звільнення від нарахування та утримання ЄВ на виплати, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, які були призвані під час мобілізації, на особливий період, то сума середнього заробітку нарахована роботодавцем працівникам, призваним на строкову військову службу або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, яка в подальшому компенсуються з державного бюджету, є базою нарахування та утримання ЄВ.

Начало формы

Конец формы

Чи має право роботодавець здійснити перерахунок ЄВ із середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за 2014 рік?

    У разі нарахування (виплати) роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету за період з 18.03.2014 по 31.12.2014 згідно з Порядком № 105, такий роботодавець має право здійснити перерахунок єдиного внеску.

Чи потрібно при продажу ОЗ, які при їх ліквідації обліковувались у бухгалтерському обліку на рахунках «Товари» або «Виробничі запаси», застосовувати РРО?

     У разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються на відповідних рахунках як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб’єкти господарської діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.

Чи може СГ, у якого закінчився термін дії ліцензії на роздрібну торгівлю, повернути постачальнику, раніше придбані у нього алкогольні напої (тютюнові вироби)?

Умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем.

     Разом з цим, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

     За зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена штрафна санкція, а саме: 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Чи є базою нарахування ЄВ сума індексації заробітної плати, нарахована роботодавцем та виплачена працівнику після його звільнення?

Сума індексації заробітної плати, нарахована роботодавцем та виплачена працівнику після його звільнення, є базою нарахування ЄВ.

Чи необхідно здійснити перерахунок ЄВ у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати працівникам, звільненим у вересні 2015 року, дохід яким виплачувався з врахуванням мінімальної заробітної плати у розмірі 1218 грн?

     Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ .

     Нарахування ЄВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).

     Максимальна величина бази нарахування ЄВ – максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

     Згідно з ст. 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування ЄВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

     При звільненні або прийнятті працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ нараховується та утримується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

     Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну,

а також погодинну норму праці (обсяг робіт), і до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (ст. 3 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»).
     Законом України від 17 вересня 2015 року № 704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон № 704), що набрав чинності 20 вересня 2015 року, з 01.09.2015 встановлено розмір мінімальної заробітної плати – 1378 грн. та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1378 гривень.

     У зв’язку з підвищенням посадових окладів із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.), працівникам, звільненим у вересні 2015 року, дохід яким виплачувався та не перевищував розміру мінімальної заробітної плати, що діяв до 01.09.2015 (1218, 00 грн.), не потрібно здійснювати перерахунок ЄВ.

Чи потрібно проводити перерахунок ЄВ у разі зміни роботодавцем в середині року основного виду економічної діяльності, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва?

     Статтею 47 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) передбачено, що порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237.

     Згідно з абз.2 п. 3.10. розд. ІІІ Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від несчасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.12.2010 за № 1337/18632, робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

     У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

     У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду не пізніше наступного робочого дня надсилає фіскального органу в електронному вигляді повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням основного виду економічної діяльності та розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), встановленого ст. 8 Закону № 2464, і дати зміни класу професійного ризику виробництва.

     Водночас відповідно до п. 9 розд. IV наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, у разі зміни у встановленому законодавством порядку класу професійного ризику виробництва платник за період з дати встановлення нового класу професійного ризику та розміру єдиного внеску самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску.

     Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою єдиного внеску за розміром, встановленим раніше, та нарахованою сумою єдиного внеску за встановленим розміром за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період.

     Отже, у разі зміни роботодавцем в середині року основного виду економічної діяльності, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, такий роботодавець у місяці отримання повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва здійснює перерахунок єдиного внеску за період з 01 січня поточного року та відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період.

Суб’єкт   господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, планує призупинити господарську діяльність. Чи необхідно суб’єкту господарювання перераховувати кошти за ліцензії за цей період та чи можна тимчасово призупинити дію ліцензій?

Якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність (не провадить роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами) і ліцензії на право роздрібної торгівлі не анульовані, то з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії.

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами у період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної сплати?

Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.

В період, коли ліцензія здана до органу, яким видано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної плати, суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за умови наявності копії ліцензії, яка розміщена на видному місці торгівлі і є доступною для огляду.




Новости Бердянска
сегодня, 15 марта, пятница
вчера, 14 марта, четверг

Все новости Бердянска