Информация от Бердянской налоговой инспекции на 28 апреля

28.04.2016 · 16:25 · Просмотров - 1123

Новости и разъяснения налогового законодательства от Бердянской ОГНИ

Бердянська ОДПІ повідомляє 

Залишилось декілька днів - не забудьте задекларувати доходи!

Бердянська ОДПІ нагадує, 03 травня – останній день Кампанії декларування.

Не зволікайте з подачею декларацій, завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи!

Отримати консультацію по заповненню декларації та безкоштовний бланк податкової декларації про майновий стан і доходи можна в кабінеті 226 Бердянської податкової інспекції.

Новини законодавства

Звіти щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів необхідно подати до 10 травня 2016 року

Форми звітності з виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49.

Звітність подають суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на види діяльності, пов’язані з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Звіти складаються окремо за кожний місяць до 10 числа місяця, що настає за звітним, та подаються до органів фіскальної служби за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Наказ №49 з додатками до нього розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/67556.html

Звіт про контрольовані операції звіт подається за новою формою 

Мінфін наказом від 18.01.2016 N 8 затвердив форму Звіту про контрольовані операції та Порядок його складання.

Звіт подається до 01 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма Звіту передбачає такі зміни:

  • у таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» відображається тільки сума контрольованих операцій по контрагенту без відомостей про його статус.
  • розширено перелік кодів ознак пов'язаності в додатку 2 до Порядку складання звіту.

Роз’яснення законодавства

Фірма змінила назву: як звітувати до податкової

У податковій звітності нову назву вказується з дати державної реєстрації зміни установчих документів юридичної особи.

Щоб подати податкову звітність в електронному вигляді, посадові особи підприємства, яке змінило назву, повинні отримати нові сертифікати відкритих ключів.

Якщо підприємство є платником ПДВ, воно повинно подати до Податкової інспекціюдополнітельное реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою "Перереєстрація". При цьому дата реєстрації залишається колишньою, а датою перереєстрації буде останній день терміну в 3 робочі дні з дня отримання додаткової реєстраційної заяви.

При складанні податкових накладних (до дати перереєстрації) платник ПДВ можетодновременно вказувати нове і попередня назва підприємства.

Про заповнення граф 4, 5 та 6 податкової накладної у разі постачання послуг, починаючи з 01.04.2016

Починаючи з 01.04.2016, податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Нагадуємо, що згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядком № 1307 передбачено, що податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 до граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

До графи 6 вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».

У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».

У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. 

Щодо відображення витрат, не підтверджених первинними документами контрагентів

Мінфін у листі 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705 надало роз’яснення щодо особливостей відображення в бухобліку витрат, не підтверджених первинними документами контрагентів.

Так, у згаданому листі Мінфін повідомляє: витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходом. При цьому достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента є застосування первинних документів, створених підприємством самостійно в довільній формі з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо обов’язкових реквізитів первинного документа.

При отриманні первинних документів після складання й затвердження фінансової звітності фактична сума витрат, зазначена в таких документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної в періоді їх виникнення. Зазначені розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат, окрім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів. 

Терміни подання декларації з податку на прибуток підприємств

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу.

Водночас для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:

  • платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
  • виробників сільськогосподарської продукції;
  • платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн

Подання декларації за річний податковий (звітний) період здійснюється протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Зазначена норма встановлена п. 137.4 та 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України. 

Разом з декларацією з податку на прибуток підприємств необхідно надавати і фінансову звітність

Платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: - баланс; - звіт про фінансові результати.

Разом з податковою декларацією за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає: - баланс, - звіт про фінансові результати, - звіт про рух грошових коштів, - звіт про власний капітал; - примітки до звітів.

Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом із річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі: - балансу; - звіту про фінансові результати.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу та ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

База оподаткування ПДВ при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін

З 01.01.2016 року база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів).

А при здійсненні операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг база оподаткування ПДВ не може бути нижче звичайних цін (раніше база оподаткування з операцій постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче їх собівартості).

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими. 

Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

При реалізації підприємствами-платниками єдиного податку основних засобів об’єкт оподаткування залежить від кількості місяців їх використання

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Дохід від продажу основних засобів визначається згідно з договором про реалізацію.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Зазначена норма визначена п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України.

Податковий кредит формується за фіскальним чеком РРО, що не перевищує 200 грн

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Вказана норма визначена пп. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Обмеження при розрахунках готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.

Такі граничні суми розрахунків становлять:

  • для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;
  • фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;
  • фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

При цьому, обмеження не поширюються на:

- розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

- добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

- використання коштів, виданих на відрядження.

Зазначені норми визначені п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси.

Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. 

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. 

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір. 

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат. 

Зазначена норма визначена п. 2.8 та 2.9 Постанови НБУ від 15.12.04 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

Податкова звітність подається на наступний день, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Зазначена норма визначена п.49.20. ст.49 Податкового кодексу України.

Помилки, допущені у раніше поданій податковій декларації виправляються протягом 1095 днів

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, з урахуванням строку давності 1095 днів, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма визначена п. 50.1 ст. 50 та п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Деклараційна кампанія доходів громадян – 2016

Застосування права на податкову знижку при відчуженні об’єкта іпотеки

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При цьому, Податковим кодексом України визначені умови, при додержання яких громадянин має право на застосування податкової знижки по сумам сплачених процентів. Зокрема, право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність громадянина та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Чи можна включати до складу податкової знижки оплату вартості послуг на лікування?

До переліку витрат, які включаються до податкової знижки відповідно п.п.166.3.4 ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) включається сума коштів, сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

При цьому, п. 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п 166.3.4 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2015 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2015 року платникам не надається.

Чи має право на податкову знижку ФО по сумі витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків згідно з нормами ПКУ?

 Згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 розділу IV Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

     а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

     б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

     Таку податкову знижку платник податку зможе отримати почина

Які документи необхідно подати ФО для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків згідно з нормами ПКУ?

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій?

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця таких послуг і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких послуг і строк їх продажу (виконання, надання).

Який алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу?

Алгоритм нарахування податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:

  • визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Розділу ІV Податкового кодексу України. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
  • на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;
  • розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, помноженої на ставку податку.
  • здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

При цьому, сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Платники запитували

Яка причина коригування зазначається у графі 2 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, який складається для виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця?

У графі 2 розрахунку коригування, який складається для виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця, допущеної у податковій накладній, зазначається причина коригування: «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця».

Як заповнити податкову накладну, яка складається на суму перевищення ціни придбання над фактичною?

У податковій накладній, яка складена на суму перевищення ціни придбання над фактичною робиться позначка 15 – Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, у графі 2 такої накладної «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» зазначається «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № ______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості)).

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається.

При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Скільки податкових накладних (одна чи декілька) складається постачальником у випадку відвантаження товарів/надання послуг покупцю декілька разів протягом одного дня в межах однієї цивільно-правової угоди?

Продавець при відвантаженні товарів/наданні послуг покупцю декілька разів протягом одного дня в межах однієї цивільно-правової угоди складає податкові накладні з урахуванням умов угоди.

Який порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування?

 Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.

Як заповнюються рядки 4 - 10 розділу ІІІ податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)?

Рядки 4 – 10 розд. ІІІ податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – податкова декларація) заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:

  • у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));
  • у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав термін сплати (р. 3 – р. 4);
  • у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав термін сплати (р. 4 – р. 3);
  • у рядку 7 - розмір заниження податкового зобов’язання з розбивкою за місяцями минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
  • у рядку 8 – розмір завищення податкового зобов’язання з розбивкою за місяцями минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
  • у рядку 9 – сума штрафу зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 7) х 3% або 5%);
  • у рядку 10 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.

При цьому в рядках з 4 по 8 та 10 розд. ІІІ податкової декларації заповнюються колонки з 3 по 15.

У разі уточнення податкових зобов’язань за минулі податкові періоди або періоди поточного року, за якими минув термін сплати, рядки 5 та 6 розд. ІІІ податкової декларації не заповнюються (прокреслюються).

Яка податкова декларація з плати за землю подається в разі укладання протягом року нового договору оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору (або зі змінами умов договору)?

У разі укладання протягом року нового договору оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна податкова декларація з плати за землю (далі – податкова декларація) подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу податкову декларацію з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється або подавати щомісяця звітну податкову декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі.

Чи необхідно ЮО щороку подавати реєстраційну картку державному реєстратору для підтвердження відомостей про таку ЮО?

З 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 26 листопада 2015 року № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 835), яким викладено в новій редакції Закон України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Зокрема, Законом № 835 виключені положення щодо щорічного підтвердження відомостей про юридичну особу.

У зв’язку із цим Державною фіскальною службою України (далі – ДФС). розроблено проект наказу «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – проект наказу), яким, зокрема, вилучено процедури формування та направлення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (ф. № 18-ОПП).

05.02.2016 проект наказу було оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua).

Станом на сьогодні наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 375 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» знаходиться на державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Як виправити помилки, допущені в податковій декларації екологічного податку та Додатку (ах) до неї, у уточнюючій податковій декларації?

При виправленні помилок, допущених в податковій декларації екологічного податку (далі – декларація) та Додатку (ах), в уточнюючій декларації та Додатку (ах) необхідно зазначити правильні показники з урахуванням уточнень.

За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом) в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.

 В уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї зазначаються:

  • у рядку 1.1 – податковий (звітний) період, в якому подається уточнююча декларація та додаток (ки) до неї;
  • у рядку 1.2 – податковий (звітний) період, за який виправляються виявлені помилки.

 Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.
 Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.
 Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
 Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.

Яким чином нараховується ЄВ у разі виплати мобілізованим працівникам середнього заробітку у розмірі меншому мінімальної заробітної плати?

Якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму.

Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску (22 відсотка).




Новости Бердянска
вчера, 15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска