Новости налогового законодательства

12.05.2016 · 08:38 · Просмотров - 906

Новости налогового законодательства от Бердянской налоговой инспекции на 12 мая 2016 года

Бердянська ОДПІ повідомляє 

Маєте  у власності нежитлову нерухомість – необхідно сплатити податок на нерухоме майно!

Бердянська податкова інспекція повідомляє, згідно норм Податкового кодексу України в 2016 році фізичними особами  (у т.ч. фізичними особами-підприємцями) вперше буде сплачуватися податок на нерухоме майно за 2015 рік за об’єкти нежитлової нерухомості.

З метою правильного нарахування податку необхідно надати до Бердянської ОДПІ наступні документи: технічних паспорт на будівлю, паспорт та довідку про ІНН власника такої нежитлової нерухомості.

Крім того, громадяни, які використовують житлову нерухомість з метою одержання  доходів ( надання житла в оренду, найм, використання житла для ведення підприємницької діяльності),   також є платниками податку на нерухоме майно. Для звірки документів та правильності нарахування податку необхідно надати технічних паспорт на житло,  паспорт до довідку про ІНН власника житлової нерухомості. 

Документи для звірки надавати до каб.209, каб.218, каб.226 Бердянської ОДПІ. Тел.3-84-67.     

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за січень-квітень 2016 року

За словами в.о.начальника Бердянської ОДПІ Едуарда Мелкумова, протягом  січень-квітня 2016 року до Бердянської ОДПІ надійшло 13 письмових звернень громадя, в яких  громадяни з’ясовували процедуру відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомляли про можливі порушення податкового законодавства.

Також протягом січня-квітня п.р. керівним складом та посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснено 5 особистих прийомів. Основні питання порушені громадянами на особистих прийомах стосувалися роз’яснення законодавства відносно плати за землю, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, реєстрації платників та  відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податків.

З початку року у Центрі обслуговування платників надано близько 3000 адмінпослуг

З початку  2016 року Бердянською ОДПІ було надано 2793   адміністративних послуг у Центрі обслуговування платників. Зокрема, видано 11847 карток платників податків, видано 227 довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, зареєстровано 194 книг обліку розрахункових операцій та 75  книги обліку доходів і витра, - повідомив в.о.начальника Бердянської ОДПІ Едуард Мелкумов.

Новини законодавства 

Затверджено зміни до Порядку обліку платників податків

Мінфін наказом від 18.03.2016 № 375 затвердив зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.

Зокрема, визначено процедуру взяття на облік відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації.

Порядок також доповнено нормами щодо обліку платників на території СЕЗ Крим і в зоні АТО.

У новій редакції викладено механізм перекладу великого платника податків з одного контролюючого органу в інший.

Наказ № 375 виключає з Порядку обліку платників налогапроцедури формування та напрямки в Єдиний держреєстр повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Відома всім форма № 18-ОПП виключена з Порядку, але з'являться такі програми:

  • 30-ОПП "Відомості про відсутність (наявність) заборгованості по сплаті податків і зборів";
  • № 31-ОПП "Відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи".

Роз’яснення законодавства

Сільгоспвиробник перейшов на загальну систему: як звітувати з податку на прибуток

Якщо виробник сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 р перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування і отримав за підсумками попереднього року дохід від продажу власної сільгосппродукції не менше 50% загальної суми доходу, то він може використовувати річний податковий період для цілей оподаткування податком на прибуток.

Такий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Платнику необхідно окремо подати податкову декларацію з податку на прибуток за період з 01.01.2016 р по 01.07.2016 р

Лист ДФСУ від 22.04.2016 р № 9143/6 / 99-95-42-01-15.

Щодо періоду застосування пені

Нарахування пені визначається главою 12 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Так, пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Отже, вказана норма чітко визначає період нарахування пені, в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження, тому положення п. 102.1 Кодексу до визначення терміну, за який розраховується пеня, не застосовується.

Щодо віднесення пені, передбаченої главою 12 Кодексу, до адміністративно-господарських санкцій

Статтею 238 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 250 ГК визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Водночас дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Кодексом, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Лист ДФС від 14.04.2016 р. N 8440/6/99-99-10-03-02-15

Платники запитували

Враховуючи зміни, внесені Законом №609, як у 2015 році розрахувати вартісний критерій контрольованих операцій?

З 01.01.2015 року до 12.08.2015 року відповідно до п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови:

- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених Законом № 609 (набрав чинності
13 серпня 2015 року), згідно з п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Разом з цим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закон
№ 609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених
п.п. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і п.п. 39.2.1.5 ст. 39 Кодексу, та здійснених платниками податків з 01 січня по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу, у редакції Закону № 609.  

Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу річного доходу платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення (п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу) інші доходи, зокрема доходи від операційної (неопераційної) курсової різниці?

Відповідно до п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і п.п 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п.7 П(с)БО 15, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. В той же час для цілей п.п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 Кодексу розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Відповідно до Методичних рекомендацій № 433, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи» (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті «Інші доходи» (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).

Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

Які показники річної фінансової звітності  мають враховуватись для визначення обсягу річного доходу від будь якої діяльності платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення (п.п. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ)?

Враховуючи, що п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення, розраховуються як сумарне значення наступних показників «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Форма № 2»:

 чистий дохіду від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),

 інші операційні доходів (ряд. 2120),

 дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),

 інші фінансові доходи (ряд. 2220),

 інші доходи (ряд.2240).

У п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Кодексу зазначено, що для розрахунку річного доходу платника податків та обсягу контрольованих операцій з кожним контрагентом не враховуються непрямі податки. Які саме податки вважаються непрямими?

Непрямі податки це податки на товари  і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежать від доходів платників податків. В Україні використовуються три види непрямих податків: податок на додану вартість, акцизний податок і мито. 

Правове регулювання справляння цих податків викладено насамперед у Податковому та Митному кодексах України:

- податок на додану вартість - розділ V Кодексу;

 акцизний податок - розділі VІ Кодексу;

- мито - розділ IX Митного кодексу України.

Яким чином визначати обсяг контрольованих операцій із нерезидентами, держави яких було протягом 2015 року включено або виключено з переліку держав (територій), передбаченого п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України?

Відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку. Протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме:

 перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042 (діяв до 14.05.2015);

 перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);

 перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р (діє з 16.09.2015).

З урахуванням положень п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (більше 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених під час, коли відповідна країна була включена до вищезазначених переліків держав (територій).

При цьому обсяг річного доходу платника податків відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу розраховується за весь податковий (звітний) рік.

Таким чином, для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями згідно з п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу будуть визнаватись виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.

Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій?

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону № 2709 зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору  згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 (далі - Положення № 201).

Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (ч.3 ст. 32, ч. 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.

Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас, факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Чи підпадають операції між пов’язаними особами - резидентами під визначення контрольованих операцій?

Господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються, зокрема, між пов’язаними особами, одна з яких є нерезидентом. Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Платник податків у 2015 році проводив господарську діяльність з придбання товарів та послуг від підприємства, яке має місцезнаходження в АР Крим. Чи визнаються господарські операції із таким підприємством контрольованими та за яких умов?

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом 1636.

Згідно із п. 5.2 ст. 5 Закону № 1636 взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із ст. 39 Кодексу.

Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями визнаються:

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через

комісіонерів - нерезидентів.

в) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу такі господарські операції будуть визнано контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються наступні умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Юридична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636). Територію ВЕЗ «Крим» не включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Отже господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», будуть визнані контрольованими згідно із статтею 39 Кодексу тільки у випадках, якщо така особа є пов’язаною із платником податків відповідно до норм п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, або якщо така особа є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 Кодексу.

Платник податків здійснював протягом 2015 року продаж товарів за договорами комісії. Комісіонером у цих господарських операціях була компанія – нерезидент, зареєстрована у державі, яка не входила до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Чи визнаються такі господарські операції контрольованими?

Згідно з п.п. б) п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Взаємовідносини, які виникають між сторонами за договором комісії, регламентуються главою 69 ЦКУ. Частиною 1 ст. 1011 ЦКУ встановлено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, що встановлені у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ). Якщо розмір комісійної винагороди не визначений - воно виплачується виходячи зі звичайних цін за такі послуги (ч. 3 ст. 1013 ЦКУ). Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч.1 ст. 1022 ЦКУ).

Згідно до ст. 377 ГКУ зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, (зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГКУ), та/або робочою силою. Статтею 1 Закону № 959 визначено, що зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Враховуючи вищезазначене, підпункт б) п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу застосовується у разі, коли за дорученням платника податків – комітента комісіонер-нерезидент здійснив зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів, тобто здійснив в інтересах комітента правочин з третьою особою, яка є іноземним суб'єктом господарської діяльності, під час якого відбулось перетинання товаром митного кордону України.

У разі дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.

п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, контрольованими операціями для платника податків в такому разі є господарські операції з продажу комітентом товарів третій особі за допомогою комісіонера. Стороною контрольованої операції, інформація про яку має бути розкрито у Звіті про контрольовані операції, є особа – покупець товарів, якій комітент продав свої товари за допомогою комісіонера. Предметом контрольованої операції є товари, що є об’єктом купівлі – продажу.

Для застосування п.п. б) п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу не важливо в якій державі зареєстрований нерезидент - комісіонер (тобто чи входить держава (територія) до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України), та чи є  нерезидент-комісіонер пов’язаною особою платника податків.

У разі, якщо нерезидент - комісіонер є пов’язаною особою з платником податків та/або зареєстрований в державі (на території), що включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а сума комісійної винагороди перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то для платника податків – комітента контрольованими операціями також будуть визнаватись господарські операції з отримання послуг за договором комісії. В такому випадку стороною контрольованої операції є нерезидент – комісіонер, а інформація про ці операція також має бути відображена у Звіті про контрольовані операції

Чи вважаються контрольованими операції, що здійснюються між резидентом і постійним представництвом нерезидента – пов’язаної з таким резидентом особи?

У разі якщо господарські операції в обсягах, визначених у п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, здійснюються резидентом з постійним представництвом нерезидента – пов’язаної особи чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 млн. гривень.

Резидент, який протягом звітного періоду здійснював контрольовані операції з постійним представництвом нерезидента – пов’язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, зобов'язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції.

При цьому для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

Чи визнаються господарські операції сільськогосподарського товаровиробника – платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими відповідно до ст.39 Кодексу?

Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Зокрема п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами.

Одночасно у п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу зазначається, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо. Отже, визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

В той же час, згідно п.п. 297.1 ст. 297 Кодексу, платники єдиного податку, до яких належить й сільськогосподарський товаровиробник, що є платником єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Господарські операції такого сільгоспвиробника із реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, та як платник звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з цього податку.

Таким чином, господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу.  

Який порядок подання звіту про контрольовані операції, якщо такі операції у 2014-2015 роках здійснював сільгоспвиробник – платник податку на прибуток?

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Для виробників сільськогосподарської продукції на відміну від інших платників податку на прибуток річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Оскільки для сільгоспвиробників критерії для визначення контрольованих операцій змінено всередині звітного періоду, то для такої категорії платників податку звітування про здійснені контрольовані операції проводиться у такому порядку.

У разі якщо виробники сільськогосподарської продукції, річний податковий період яких починається з 1 липня 2014 року і закінчується 30 червня 2015 року, протягом 2014 року здійснювали операції, що відповідно до положень Кодексу, що діяли до 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такі платники податку зобов'язані в установленому порядку подати звіт про здійснені контрольовані операції у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у термін до 1 травня 2015 року.

Крім того, у разі здійснення протягом 2015 року операцій, які відповідно до положень Кодексу, у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такий сільгоспвиробник зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за 2015 рік у термін до 1 травня 2016 року.

Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди та чи застосовуються при цьому штрафні санкції, передбачені п. 120.3 ст. 120 Кодексу?

У разі самостійного виявлення платником помилок, що містяться у раніше поданому Звіті, платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту. Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних.

Якщо платник виявив контрольовані операції, які були не задекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

Із врахуванням вимог п. 50.2 ст. 50 Кодексу платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період.

Чи розповсюджується строк позовної давності, визначений п. 102.1 ст. 102 Кодексу у разі проведення перевірок контрольованих операції відповідно до ст. 39 Кодексу на період 2013–2014 років?

Термін, протягом якого контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, визначено п. 102.1 ст. 102 Кодексу.

З 01.01.2015 року Законом № 72 внесено зміни до п. 102.1 ст. 102 Кодексу, відповідно до яких у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України у справ


№ 1-рп/99 від 09.02.1999 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначені норми розповсюджуються й на контрольовані операції, здійснені у 2013 та 2014 звітні роки.

Як здійснити самостійне коригування ціни контрольованої операції та суми податкових зобов’язань, якщо ціна операції при реалізації товару менше розрахованого діапазону цін зіставних операцій?

Відповідно до п.п. 39.3.2.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу якщо ціна в контрольованій операції перебуває в межах діапазону, вважається, що така ціна відповідає принципу «витягнутої руки». А якщо поза межами діапазону - використовується медіана діапазону цін.

Використання медіани діапазону цін (рентабельності) полягає у розрахунку податкових зобов’язань платника податків виходячи із ціни (показника рентабельності) який дорівнює значенню медіани такого діапазону.

Формулу  та порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону наведено у Порядку № 381 (далі – Постанова № 381).

У разі,  якщо при реалізації  товару ціна в контрольованої операції менше мінімального значення діапазону - вона не відповідає принципу «витягнутої руки», тому податкове зобов’язання з податку на прибуток повинно бути збільшено на різницю між договірною ціною та значенням медіани, розрахованої згідно Постанови № 381.

Згідно п.п. 39.5.4.1 та п.п. 39.5.4.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Зазначене самостійне коригування платник відображає в додатку ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Частиною 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу встановлено що не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 Кодексу. Чи можуть контролюючі органи під час проведення документальної планової перевірки перевіряти дотримання платником податків вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов’язку подання звіту про контрольовані операції?

Законом № 408 в Україні з 01.09.2013 запроваджено податковий контроль за трансфертним ціноутворенням.

Згідно з п.п. 14.1.2511 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у редакції Закону № 408) трансфертне ціноутворення – це система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 Кодексу контрольованими. Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими п. 39.3 ст. 39 Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (п.п. 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 Кодексу у редакції Закону № 408).

Податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом моніторингу цін у контрольованих операціях, а також проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій (п. 39.5 ст. 39 Кодексу у редакції Закону № 408).

Перевірки платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій є окремим видом документальних позапланових перевірок, що мають спеціальні підстави для проведення, окремий термін перевірки, особливості проведення та документування результатів перевірки (п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

З огляду на це Законом № 408 доповнено п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу нормою, відповідно до якої питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 Кодексу, не є предметом документальної планової перевірки.

Таким чином, Кодексом заборонено включати до плану документальної планової перевірки та перевіряти під час її проведення питання визначення ціни у контрольованих операціях та правильність, повноту нарахування й сплату податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, пов’язані із застосуванням звичайних цін.

Законом № 72 внесено суттєві зміни з питань трансфертного ціноутворення, зокрема викладено у новій редакції ст. 39 Кодексу.

В національне законодавство імплементовано принцип «витягнутої руки», викладений у ч. 1 ст. 9 Модельної конвенції ОЕСР та який є основним міжнародним стандартом для трансфертного ціноутворення (п. 39.1 ст. 39 Кодексу у редакції, що діє з 01.01.2015). Одночасно з Кодексу вилучено п.п. 14.1.2511 п. 14.1 ст. 14 Кодексу – визначення поняття «трансфертне ціноутворення».

У новій редакції ст. 39 поняття «звичайна ціна» виключено та змінено на термін «умови, що відповідають принципу «витягнутої руки». Платники податків, які здійснюють контрольовані операції, повинні визначати обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» шляхом співставлення умов контрольованих операцій з умовами, що застосовуються між непов’язаними особами у зіставних неконтрольованих операціях.

У зв’язку із змінами, внесеними Законом № 72, з 1 січня 2015 року питаннями трансфертного ціноутворення є встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яке проводиться за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (п.п. 39.1.4 п. 39.1 ст. 39 Кодексу).

Контроль за дотримання платником податків вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов’язку подання звіту про контрольовані операції, тобто контроль за  поданням (несвоєчасним поданням) звіту про контрольовані операції або не включенням до поданого звіту окремих контрольованих операцій, не є питанням встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та повноти нарахування й сплати податків під час здійснення контрольованих операцій.

Таким чином обмеження, встановлене абзацом третім п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу, не застосовується до перевірки дотримання платником податку вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов’язку подання звіту про контрольовані операції.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

У Запорізькій області оформлено понад 16 тисяч електронних митних декларацій

За 4 місяці 2016 року Запорізькою митницею ДФС оформлено 16,5 тисячі митних декларацій, з них 99,8% – в електронному вигляді.

Серед загальної кількості декларацій більшість складають експортні – 10,7 тисячі екземплярів. Імпортних в електронному вигляді оформлено понад 5,7 тисячі, транзитних – 16 декларацій.

Розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Адже за січень-квітень минулого року оформлені в електронному вигляді митні декларації складали 99,5 відсотків від усього обсягу, а за аналогічний період 2014 року – 98%. Також слід нагадати, що митні декларації, надані на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу, – зазначив в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Олександр Бєлінський.

Також електронне декларування сприяє прискоренню митного оформлення товарів: наразі середній час оформлення однієї митної декларації складає 1 годину 19 хвилин.

Запорізькі митники викрили порушень на майже 27 мільйонів гривень

За чотири місяці 2016 року у ході проведення аналітично-пошукової роботи співробітники Запорізької митниці ДФС виявили та зафіксували 138 випадків порушення митного законодавства України на суму майже 27 мільйонів гривень, що на 12 мільйонів гривень перевищує показники минулого року.

− Запорізька митниця завжди готова йти назустріч бізнесу у вирішенні конфліктних ситуацій. Тому з початку року ми уклали 13 мирових угод із правопорушниками, у ході виконання яких ними сплачено до державного бюджету майже 57 тисяч гривень, − повідомив в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Олександр Бєлінський.

Разом із тим, з початку року Запорізькою митницею ДФС розглянуто 39 справ про порушення митних правил, за результатами яких на правопорушників накладені штрафи на суму 3,5 мільйона гривень.

Запорізьке підприємство занизило вартість ввезених морепродуктів на 6 мільйонів гривень

Одне з приватних підприємств Запоріжжя ввезло з Норвегії на митну територію України та оформило в Запорізькій митниці в режимі імпорту 520 тонн морепродуктів – лосося та форелі. Згідно з наданими митним органам документами вартість товару складала 14,2 мільйона гривень.

Але запорізькі митники з'ясували зовсім інші дані. Для цього вони направили відповідний запит до митних органів Норвегії. У ході перевірки отриманих матеріалів було встановлено, що вартість імпортованої продукції складала 20,4 мільйона гривень.

Запорізькою митницею ДФС за фактами подання митним органам України під час переміщення зазначених товарів через митний кордон України документів, які містили неправдиві відомості про вартість товарів, у відношенні керівника підприємства заведені справи про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України.

Нагадаємо, санкція цієї статті передбачає конфіскацію в дохід держави предметів правопорушення та накладення на правопорушника штрафу у стовідсотковому розмірі від їхньої вартості.

У Бердянську припинено діяльність нелегальної АЗС

Співробітники оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області в рамках операції "Акциз-2016" у місті Бердянськ викрили АЗС, яка працювала без необхідних дозвільних документів.

АЗС належала директору комерційного підприємства, що здійснює свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами.

У ході проведених заходів виявлено та вилучено 58 тис. літрів бензину А-92 і А-95 загальною орієнтовною вартістю 1,1 млн. гривень.

Олексій Кавилін: "Запоріжці спрямували до бюджетів майже 2,7 мільярда гривень"

За січень-квітень 2016 року запорізькі платники сплатили до бюджетів усіх рівнів майже 2,7 мільярда гривень податків (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя). Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

– Завдяки сумлінності запорізьких підприємств темп наповнення бюджетів стабільно зростає. Зокрема, за чотири місяці до державної скарбниці перераховано 1,1 мільярда гривень, що на 340 мільйонів гривень або на 44 відсотки перевищує сплату за аналогічний період минулого року, – зазначив очільник фіскальної служби області.

У розрізі основних надходжень лідером з наповнення держбюджету є податок на додану вартість – 434,8 мільйона гривень, що на 173,3 мільйона гривень або 66,3 відсотка більше, ніж торік.

Податку на прибуток підприємств надійшло 209 мільйонів гривень. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 41,2 мільйона гривень або на 24,7 відсотка.

Значною є сплата до державної скарбниці податку на доходи фізичних осіб – 275,6 мільйона гривень, що перевищує рівень прогнозованих показників на 27 відсотків.

На підтримку армії запоріжці спрямували 95,6 мільйона гривень військового збору, це на 21 відсоток більше, ніж очікувалось.

Також до державної казни надійшло майже 43 мільйони гривень рентної плати за користування надрами та 18,3 мільйона гривень ПДФО із доходу у вигляді процентів.

Місцеві бюджети Запорізького краю збагатились на 1,5 мільярда гривень

З початку року до місцевих бюджетів запорізькі платники податків спрямували 1,5 мільярда гривень, що на 526 мільйонів гривень або на 51,8 відсотка більше, ніж торік, прогноз з надходжень перевищено на 25 відсотків.

– Одним із бюджетоформуючих податків для місцевих скарбниць є податок на доходи фізичних осіб, якого за січень-квітень надійшло 827 мільйонів гривень. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 288 мільйонів гривень або на 53 відсотки, також очікувані показники перевиконано на 27 відсотків, – повідомив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Податкові надходження від плати за землю складають 266 мільйонів гривень. У порівнянні з минулим роком рівень сплати зріс на 80 мільйонів гривень або на 43 відсотки, а також на 20 відсотків фактичні надходження перевищують прогнозні.

Від суб'єктів малого і середнього підприємництва надійшло 196,5 мільйона гривень єдиного податку, а це на 81 мільйон гривень або на 70 відсотків більше, ніж за січень-квітень минулого року та на 41 відсоток більше, ніж очікувалось.

За 4 місяці сплачено майже 142 мільйони гривень акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що перевищує очікувані показники на 9 відсотків.

Надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку складають 17,5 мільйона гривень, при цьому прогнозну сплату перевиконано на 31 відсоток.

Крім цього, до місцевих бюджетів надійшло понад 15 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, що перевищує рівень минулого року на 19,2 відсотка, та на 10 відсотків – рівень очікуваних надходжень.

Запорізьким підприємцям роз'яснили аспекти звітності з підакцизних товарів

За участю фахівців Головного управління ДФС у Запорізькій області, представників бізнесу та громадськості відбулося засідання круглого столу на тему: "Звітність з підакцизних товарів".

Актуальність теми викликана останніми змінами у законодавстві, яке регулює виробництво і продаж підакцизної продукції. Зокрема, впроваджено подання до 10 травня поточного року до органів фіскальної служби нових форм звітності виробниками і продавцями алкогольних і тютюнових товарів.

Викриваючи засідання, начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Руслан Рачинський зазначив, що статтею 16 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, щомісяця до 10 числа подають до органів фіскальної служби звіт про обсяги виробництва або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за відповідними формами. Нові форми звітності затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49.

Таку звітність подають суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на види діяльності, пов’язані з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Нагадаємо, усього в Запорізькій області кількість діючих ліцензій на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами складає майже 8 тисяч.

Звіти складаються окремо за кожний місяць до 10 числа місяця, що настає за звітним, та подаються до органів фіскальної служби за основним місцем обліку суб’єкта господарювання в електронній формі. Тобто підприємці зобов’язані кожного місяця надсилати до податкових органів розгорнуту інформацію про кількісні та вартісні показники залишку та реалізації підзвітної продукції. Відповідно до ст. 17 Закону України №481 за неподання чи несвоєчасне подання звіту застосовується штраф у розмірі 17000 гривень.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на відповідний вид діяльності згідно із Законом №481, подають звіти за формами №1-РС, №2-РС, №3-РС, №1-ОА, №1-ОТ, №1-РА та №1-РТ починаючи з 1 по 10 травня за звітний період – квітень 2016 року.

Під час заходу спеціалісти фіскальної служби області у форматі діалогу докладно роз'яснили підприємцям особливості звітування, зокрема, заповнення розділів звітів, одиниць виміру для підзвітної продукції та інші питання.

Для зручності платників безкоштовне програмне забезпечення для можливості формування, підписання та подання нових форм звітів з 1 травня розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі "Електронна звітність" ("Платникам податків про електронну звітність" – "Інформаційно-аналітичне забезпечення" – "Реєстр електронних форм податкових документів").

Наприкінці засідання представники ГУ ДФС області запевнили представників бізнесу, що платники можуть отримати кваліфіковану допомогу під час подання звітів у Центрах обслуговування у кожному районі міста Запоріжжя та області. Крім того, на сайті фіскальної служби та у виданні ДФС України "Вісник. Право знати все про податки і збори" №16 (за квітень 2016р.) розміщені відповідні роз'яснення щодо заповнення форм звітності.

У Запоріжжі викрито торгівців графітом, які ухилилися від сплати понад 4 мільйони гривень податків

Посадові особи одного із запорізьких підприємств, яке займається оптовою торгівлею побутовими електротоварами і виробами з графіту, при взаємодії з іншими компаніями занизили податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Як встановили оперативні співробітники Головного управління ДФС у Запорізькій області, загальна сума ухилення від сплати податків склала 4,3 мільйона гривень.

У результаті проведених 16 обшуків в офісних та складських приміщеннях, а також за місцями проживання керівників підприємства було виявлено та вилучено понад 20 тисяч доларів США, понад 13 тисяч євро, комп'ютерну техніку, мобільні телефони, вироби і заготовки з графіту, креслення, чотири верстата для роботи з графітом, бухгалтерські документи, банківські картки.

Відомості про вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів), внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На Запоріжжі ліквідовано конвертцентр з обігом понад 100 млн. грн.

Співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області під час проведення заходів по кримінальному провадженню, зареєстрованому за ст.212 КК України, припинили діяльність конвертаційного центру.  Його організаторами була група осіб, які створили та зареєстрували низку фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати податків.

Під час проведених заходів встановлено, що суб’єкти господарської діяльності реального сектору економіки перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи на розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, які в подальшому знімали готівкою фігуранти провадження за винагороду 12% за конвертацію коштів.

Орієнтовний обіг проконвертованих коштів за 2015-2016 рік через розрахункові рахунки, відкриті в комерційних банках, склав понад 100 млн. гривень. Ймовірні втрати бюджету складають понад 16,6 млн. гривень.

У ході проведених заходів здійснено 13 обшуків в офісних приміщеннях, за місцями проживання фігурантів та їх автомобілях, де вилучено 8 печаток, 57 тис. доларів США, 10 тис. євро і 172,3 тис. гривень готівкою. Орієнтовна сума вилучених коштів в гривневому еквіваленті становить близько 2 млн. гривень.

Тривають слідчі дії.

Прес-служба ДФС повідомляє

Роман Насіров: у січні-квітні 2016 року на антикорупційний сервіс «Пульс» надійшло 3013 звернень

 «Антикорупційний сервіс «Пульс» створено з метою оперативного реагування на звернення громадян щодо роботи ДФС. «Гаряча лінія» цілодобово приймає скарги та пропозиції з приводу роботи служби, а також заяви щодо корупційних дій працівників інспекцій та митних постів», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

За його словами, у 2015 році на телефонну лінію сервісу «Пульс» надійшло 9856 звернень (7965 по податковому напряму і 1891 по митному), з них щодо корупційних дій – 230 звернень.

«Протягом січня-квітня поточного року на розгляд ДФС направлено  3013 звернень. Більшість з них, або  2636 заяв, стосувалося роботи податкового напряму і лише  377 – митного», - повідомив очільник відомства.

Основними питаннями, з якими зверталися громадяни, були: подача звітності та реєстрація податкових накладних (1354), організація роботи ДФС та її територіальних органів  (758), система електронного адміністрування ПДВ (280), затримка митного оформлення товарів (221) тощо. Безпосередньо корупційної складової стосувались лише 87 заяв.

«Сервіс «Пульс» дозволяє своєчасно реагувати на перевищення повноважень працівниками інспекцій та митниць, на неякісне обслуговування громадян та платників  і скарги щодо роботи служби. Це дозволяє налагодити зворотній зв’язок з громадськістю, подолати основні проблеми у роботі  служби та покращити  якість обслуговування платників», - підкреслив Роман Насіров.

ДФС запропонувала покрокову стратегію впровадження рекомендацій BEPS

Першочерговим кроком стратегії впровадження рекомендацій BEPS у ДФС вважають проведення нульового декларування всіма громадянами та фізичними особами резидентами України.

«Проведення нульового декларування має відмежувати минуле від майбутнього, в якому громадяни будуть зобов’язані звітувати та сплачувати податки з усіх отриманих доходів (включаючи доходи за межами України). Це необхідно для отримання державою достовірної та повної інформації про все майно (включаючи частки в іноземних компаніях), що знаходиться прямо або опосередковано у власності громадян», – зазначив директор Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець.

За його словами, для цього держава повинна звільнити задеклароване майно від оподаткування та/або забезпечити сплату податків за пониженими ставками, а також гарантувати безпеку для суб’єктів декларування щодо не притягнення до будь-якої відповідальності стосовно задекларованого майна.

Другим кроком має стати лібералізація правил здійснення зовнішньоекономічних операцій, зокрема, здійснення іноземних інвестицій, репатріації прибутку, розрахунків в сфері ЗЕД, тощо.

Наступним заходом має стати запровадження оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК). До загальної концепції КІК ДФС вже надано низку пропозицій, зокрема, щодо поширення правил КІК не тільки на фізичних осіб резидентів, а також і на громадян України, які можуть бути нерезидентами для податкових цілей, механізмів розрахунку оподатковуваного прибутку КІК, запровадження мінімального розміру неоподатковуваного прибутку тощо.

Крім того, необхідно передбачити низку заходів з протидії розмиванню податкової бази. Так, пропонується посилити обмеження по витратам, пов’язаним з борговими зобов’язаннями, вдосконалити правила трансфертного ціноутворення та механізм визначення і оподаткування прибутку постійних представництв.  

«Водночас запорукою успішного впровадження рекомендацій BEPS є налагодження ефективного обміну інформацією з іншими країнами. За відсутності такого обміну жоден з запропонованих механізмів не буде працювати та не дасть очікуваного результату. Відтак ДФС зі свого боку і надалі налагоджуватиме взаємозв’язки з податковими органами інших країн», – підкреслив Дмитро Донець.

Нагадаємо, що ДФС бере активну участь у розробці концепції з впровадження основних рекомендацій BEPS в Україні (план дій ОЕСР з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування). Для врахування найкращих світових практик фахівці Служби проаналізували досвід як провідних країн, так і країн з економікою, що розвивається. Саме з огляду на історичну специфіку ведення та структурування українського бізнесу та світовий досвід ДФС було запропоновано покрокову стратегію.

Роман Насіров: Реформування митниці передбачає імплементацію ряду стандартів ЄС

Питання міжнародного співробітництва у податковій та митній сферах є ключовим для ДФС. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров у своїй статті на порталі «Лівий берег».

На його думку, щоб поглибити контроль на митниці треба об’єднати зусилля з міжнародною спільнотою. «Ми готові приєднатися до угоди між країнами щодо автоматичного обміну податковою інформацією. Це скоротить час виконання митних процедур на кордоні, мінімізує вплив людського фактору, підвищить достовірність декларування товарів та ефективність боротьби з контрабандою і митними  правопорушеннями. На даний момент обмін інформацією з країнами ЄС відбувається за підтримки проекту Twinning, з Республікою Білорусь – проекту міжнародної технічної допомоги PRINEX. У планах – реалізація подібних проектів з іншими країнами», - наголосив Роман Насіров.

Він також відзначив важливість приєднанням до NCTS - загальноєвропейської комп'ютеризованої системи управління транзитними вантажами, розробленої для електронного документообігу. Фактично ця система надає можливість здійснювати контроль за переміщенням товару та є засобом інтеграції митних систем Європи.

«Україна, взявши курс на євроінтеграцію, зобов’язалася здійснити ряд реформ на митниці. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС було розроблено законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей)». Ним передбачається створення інституту уповноваженого економічного оператора (УЕО), що дозволить пришвидшити митні процедури і встановити новий формат взаємодії між митними органами та бізнесом. Підприємству можуть бути видані 2 види сертифіката уповноваженого економічного оператора: «на спрощення митних процедур» та «щодо надійності і безпеки». Перший передбачає мінімальну участь митниці та усуває «людський фактор», другий прискорює  проходження  митного контролю»,- пояснив очільник служби.

Він додав, що в пілотному режимі вже використовується механізм прийняття попереднього рішення стосовно застосування методу та критеріїв для визначення митної вартості, що відповідає стандартам ЄС, та відбувається імплементація іншого стандарту ЄС - «єдиного вікна». Також у ДФС активно працюють над електронізацією сервісів - використанням електронної черги щодо автоматичного розподілу митних інспекторів на митне оформлення.

«У зв’язку з підписанням та імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та  ЄС важливим є і запровадження посади митного аташе. На сьогодні в Україні ця посада існує у складі Представництва України при Європейському Союзі. Наявність такого працівника  вже довела  свою  ефективність  у відносинах між Україною та Європейською Комісією у митних  справах», - наголосив Роман Насіров.

«Процес реформування митниці не стоїть на місці. Впевнений, вже найближчим часом можна буде побачити результати реформ – починаючи від електронізації сервісів, гармонізації національного законодавства з Митним кодексом Європейського Союзу до посилення кадрового складу митниць та подолання корупції», - підсумував Голова ДФС.

Надходження ПДВ з ввезених на територію України товарів у квітні склали більше 14 млрд грн., - Роман Насіров

Завершення реформування митного напряму - важливий виклик для фіскальної служби. На цьому наголосив Голова ДФС України Роман Насіров у своїй статті на порталі «Лівий берег».

За його словами, починаючи з травня минулого року надходження ПДВ з ввезених на територію України товарів до загального фонду державного бюджету почали збільшуватися. В липні-жовтні щомісячні надходження до Держбюджету становили більше 12 млрд гривень, а вже з листопада і до кінця минулого року – бюджет щомісяця отримував більше 13 млрд гривень. Така тенденція зберігається і цього року: у лютому надходження з ПДВ склали вже 14 млрд гривень, у березні – 16,2 млрд грн. і у квітні – 14,6 млрд грн.

«Такого результату на митниці вдалося досягти завдяки проведенню заходів по виведенню української економіки з тіні», - підкреслив Роман Насіров.

Загалом, запевнив очільник відомства, ДФС забезпечує розвиток митної справи в багатьох напрямах. Наприклад, сьогодні значно спрощено процедуру оформлення митних декларацій. 96% митних декларацій оформлюється митницями ДФС в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису. Крім того, значно скорочено середній час оформлення митної декларації: оформлення декларації на експорт займає 1 годину, на імпорт – 2 години 14 хвилин, декларація без додаткового контролю оформлюється за 15 хв, а попередні декларації - в автоматичному режимі.

«Також в напрямі розвитку інституційної спроможності митниць затверджено новий порядок аналізу ризиків, який надав ДФС можливість створювати таргетинг-групи не тільки в центральному апараті, а й в кожній митниці. Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) щомісячно забезпечує автоматизовану оцінку ризиків за близько 200 тис. митних декларацій, 290 тис. комерційних переміщень та 1,26 млн переміщень пасажирських транспортних засобів. В АСАУР діє 102 алгоритми оцінки ризиків (профілів ризику), близько 400 підалгоритмів, більше 87 000 комбінацій індикаторів ризику», - зазначив Роман Насіров і додав, що  ДФС планує і далі удосконалювати цю систему. Зокрема, передбачається впровадження регіонального профілювання ризиків; розширення алгоритмів автоматизованої оцінки ризиків, з метою реалізації автоматизованого випуску товарів; розширення спроможностей для здійснення аналізу та оцінки ризиків до прибуття товарів/осіб у пункти пропуску; створення таргетинг-центрів за прикладами країн ЄС, США, Канади та інших.  

"Фантом" затримав партію цигарок вартістю більше 7,5 млн. грн.

Спецпідрозділ «Фантом» спільно з оперативним управлінням податкової міліції Донецької області затримав велику партію сигарет, яку намагалися незаконно перемістити через лінію розмежування з окупованої бойовиками території.

У рамках операцій «Акциз 2016» і «Рубіж 2016», в смт. Верхньоторецьке Донецької області зупинено вантажний автомобіль MAN. Під час його огляду виявлено 393 тисячі пачок цигарок виробництва Республіки Білорусь без марок акцизного податку.

В даний час товар, загальною вартістю 7 млн. 590 тис. грн., вилучено.

Вирішується питання про відкриття кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України.

"Фантом" затримав 2,8 млн. російських рублів

На контрольному пункті в'їзду/виїзду «Зайцеве» у Донецькій області бійцями спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» затримано автомобіль, у якому на окуповані бойовиками території намагалися провезти 2,8 мільйона російських рублів.

Гроші, які були заховані в сумці, віз житель Донецька.

За даним фактом вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 258-5 (фінансування тероризму) КК України. Триває перевірка.

"Фантом" затримав партію лейкопластирів на суму майже 795 тис. грн.

Спецпідрозділом податкової міліції «Фантом» на Донеччині затримано партію товарів, яку намагались перевезти через лінію розмежування.

Так, на контрольному пункті в’їзду/виїзду «Мар’їнка» був проведений огляд транспортного засобу мешканця Донецька, який прямував на тимчасово непідконтрольну Україні територію.

В результаті огляду було виявлено 216 ящиків лейкопластирів на загальну суму понад 794,5 тис. грн.

Дозволу на перевезення даного товару у водія не було.

За даним фактом складено протокол про правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-3 (порушення порядку переміщення товарів в район або з району проведення антитерористичної операції) КУпАП

Роман Насіров: Надходження до бюджету на 16 млрд грн. більше запланованого

З початку року планові показники з надходжень до бюджету перевиконані на 16 млрд гривень. До загального фонду державного бюджету надійшло 157,5 млрд грн. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров в ефірі «5 каналу».

За словами Романа Насірова, таке перевиконання свідчить, що економіка почала виходити з тіні, особливо по таким податкам, як податок на додану вартість. Так, у першому півріччі минулого року середній збір ПДВ з вироблених товарів був на рівні 8 млрд гривень. Починаючи з липня збір цього податку до бюджету постійно збільшується. Це відбувається за рахунок детінізації економіки, руйнування податкових ям та майданчиків.

«У листопаді-жовтні збір ПДВ вже досяг цифри в 11 млрд гривень, а починаючи з грудня – бюджет отримує щомісяця більше 12 млрд гривень. Тобто третина ПДВ була в тіні і залишалася в кишенях шахраїв. Зараз ці гроші йдуть до бюджету країни. Але досі кожного тижня ми зупиняємо роботу двох конвертаційних центрів. Це, на жаль, є свідченням того, що значна частина бізнесу продовжує користуватися цими центрами», - зазначив Роман Насіров.

Голова ДФС впевнений, для того, щоб бізнес повністю вийшов з тіні, потрібно вже цього року запровадити нульову декларацію для всіх громадян, статки яких перевищують, наприклад, мільйон гривень. Нульове декларування передбачатиме розкриття інформації про незаконно нажиті активи в обмін на амністію, що стане дієвим інструментом для боротьби з корупцією та детінізації економіки.

Викрито посадовців комерційного підприємства, які не сплатили податків на суму 75,2 млн. гривень

Співробітниками Центрального офісу з обслуговування великих платників зареєстроване кримінальне провадження, що кваліфікується за ч.3 ст.212 КК України, за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами комерційного підприємства.

Як з’ясувалося, посадовці підприємства, яке здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами, у 2015 році за рахунок проведення фінансових операцій з фіктивними підприємствами безпідставно сформували податковий кредит з податку на додану вартість та ухилились від сплати податків на суму 75,2 млн. гривень.

Слідчі дії тривають.

Роман Насіров: ДФС взяла участь у засіданні робочої групи з підготовки впровадження рекомендацій BEPS в Україні

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров прокоментував результати засідання робочої групи для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон, яка відбулася сьогодні, 5 травня.

«ДФС бере активну участь у заходах, спрямованих на протидію виведенню прибутків за кордон. На засіданні робочої групи службою було підтримано запропоновану Концепцію впровадження в Україні основних рекомендацій BEPS (план дій ОЕСР з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування)  та висунуто низку пропозицій для обговорення», - зазначив очільник відомства.

Він  наголосив, що ДФС підтримує запропоновану концепцію, оскільки така концепція дійсно базується на провідному світовому досвіді та відповідає настановам Організації економічного співробітництва та розвитку.

«На нашу думку, оподаткування контрольованих іноземних корпорацій (КІК) дійсно є дієвим шляхом протидії відтоку капіталу з України.  Задля покращення інвестиційного клімату також було б доцільним запроваджувати оподаткування прибутку КІК паралельно з проведенням нульового декларування та суттєвою валютною лібералізацією в банківській сфері»,  - заявив Роман Насіров і додав, що в рамках нульового декларування необхідно встановити чіткі та зрозумілі гарантії безпеки  для осіб, які подадуть нульові декларації.

При цьому Голова ДФС наголосив, що оподаткування КІК не розглядається як механізм  прямого стягненню податків та наповнення бюджету. Це є засобом стримування від розмивання податкової бази та виведення капіталу в низько податкові юрисдикції. «КІК спрямований на зменшення привабливості використання офшорних компаній та сприяння зберігання капіталу в країні. Відтак, всі повинні зрозуміти, що впровадження КІК – це не забезпечення миттєвих надходжень до бюджету, а закладення фундаменту для стабільного та поступового зростання таких надходжень», - підкреслив керівник служби.

За словами Романа Насірова, пропозиції ДФС, які були висунуті на засіданні робочої групи, щодо окремих елементів презентованої концепції стосувалися, зокрема, поширення правил КІК не тільки на фізичних осіб-резидентів, а також і на громадян України (які можуть бути нерезидентами для податкових цілей); доцільності встановлення мінімального розміру неоподатковуваного прибутку КІК;  необхідності враховувати при розрахунку оподатковуваного прибутку КІК, що його частина може бути фактично повторно оподаткована в Україні відповідно до правил ТЦУ.

«Всі запропоновані  пропозиції можуть бути розглянуті в робочому порядку створеною групою», -  підкреслив він.

Під час обшуку посадовців банків вилучено 20 млн. грн. готівки, вогнепальну зброю та гранати

Співробітниками податкової міліції м. Києва в рамках оперативного супроводження кримінального провадження, зареєстрованого за ст.364 КК України, викрито протиправні дії посадових осіб низки банківських установ.

Як з’ясувалося, зазначені особи за 15-відсоткову грошову винагороду допомагали фізичним та юридичним особам переводити безготівкові кошти у готівку. Для цього кошти перераховувалися на підконтрольні підприємства, зареєстровані в Німеччині, США та Латвії, з використанням банківських систем швидкого перерахунку коштів Western Union та Money Gram.

За адресами проживання фігурантів провадження та в офісному приміщенні підконтрольного їм підприємства проведено 8 обшуків. За їх результатами вилучено 678 тис. доларів США, 16,8 тис. Євро, 58,2 тис. гривень готівкою (еквівалент у гривні становить 20 млн. грн.), 9 одиниць незареєстрованої вогнепальної зброї (мисливські рушниці) та набої до неї, 2 предмети, схожі на гранати Ф-1 із запалами до них, 4 печатки підприємств нерезидентів, 14 електронних носіїв інформації, 10 одиниць комп’ютерної техніки та фінансово-бухгалтерську документацію, яка свідчить про протиправну діяльність.

Слідчі дії тривають.

Викрито посадовців столичних товариств, які проводили махінації з бюджетними коштами

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м. Києві спільно з СБУ встановлено факти ймовірного проведення незаконних фінансових операцій з бюджетними коштами київськими товариствами з обмеженою відповідальністю.

Як з’ясувалося, два товариства за результатами конкурсних торгів отримали від державних установ кошти для надання інформаційних послуг. Для прикриття махінацій посадовці товариств внесли до первинних бухгалтерських документів неправдиві дані та перерахували державні кошти на рахунки низки підприємств з ознаками фіктивності.

Загальна сума можливої легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 78,1 млн. гривень.

За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину. Передбаченого ч.5 с. 191 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.




Новости Бердянска
Ближайшие события
Агент Джонни Инглиш
Агент Джонни Инглиш

 04 - 10 Октября

 10:00

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Большой кошачий побег
Большой кошачий побег

 04 - 10 Октября

 11:50

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Безумная свадьба
Безумная свадьба

 04 - 10 Октября

 11:35, 21:05

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Веном
Веном

 04 - 10 Октября

 15:20, 17:25, 19:30, 21:40

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша