Информация от Налоговой инспекции Бердянска

11.06.2013 · 13:09 · Просмотров - 1163

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 11 июня.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Від запорізьких платників - понад 3,1 мільярда гривень до бюджетів

За п'ять місяців поточного року до Державного бюджету платники податків і зборів Запорізького регіону (крім показників СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) перерахували майже 1 мільярд 900 мільйонів гривень. Як зазначила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька, у регіоні забезпечено виконання планових показників з надходжень до Державного і місцевих бюджетів з основних податків і зборів.

Так, за січень-травень 2013 року сплачено 255 мільйонів гривень податку на прибуток, виконання індикативного показника доходів становить 106,4 відсотка. До Держбюджету надійшов понад 31 мільйон гривень збору за спеціальне водокористування (110 відсотків від планових показників), 21,2 мільйона гривень плати за користування надрами (167 відсотків), 3,6 мільйона гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів, що у 2,3 разу більше індикативного показника доходів Державного бюджету.

До місцевих бюджетів у січні-травні 2013 року сплачено понад 1 мільярд 214 мільйонів гривень, що на 6 відсотків більше планових надходжень і на 93 мільйони гривень або на 8,3 відсотка перевищує минулорічні надходження.

- Вагомими є надходження від суб'єктів малого і середнього підприємництва від сплати єдиного податку - з початку року вони забезпечили понад 97 мільйонів гривень, що майже на 20 відсотків більше від планових показників. Порівняно з січнем-травнем минулого року платежі зросли практично на 40 мільйонів гривень або більш ніж на 6 відсотків. Це означає, що спрощена система оподаткування, яка була реформована минулого року, сьогодні успішно працює для розвитку малих підприємств і приватних підприємців. Міндоходів й надалі дотримуватиметься принципів поміркованого оподаткування для всіх суб'єктів господарювання поряд зі спрощенням процедур отримання адміністративних послуг, а також підвищенням якості податкового та митного сервісу, - зазначила Людмила Балацька.

Запорізькі оперативники Міндоходів мобілізували майже 1,9 млн. грн.

З 27 травня по 2 червня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, 3 з яких - за ухилення від сплати податків. Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 94 тисячі гривень, у тому числі алкогольних напоїв на суму 11 тисяч гривень та тютюнових виробів на суму 73 тисячі гривень.

Всього у результаті повсякденної роботи за минулий тиждень до бюджетів всіх рівнів мобілізовано майже 1,9 млн. гривень.

На Запоріжжі вилучено незаконних цигарок на суму понад 100 тис. грн.

Оперативні співробітники Головного управління Міндоходів у Запорізькій області встановили за минулий тиждень п'ятьох громадян, які реалізовували тютюнові вироби без марок акцизного податку України. Із незаконного обігу вилучено понад 8,5 тисячі пачок тютюнових виробів на суму 104,1 тис. гривень.

Вилучено майже 550 дисків без марок голографічного захисту

Оперативні співробітники Головного управління Міндоходів у Запорізькій області встановили громадянку, яка реалізовувала DVD та МР-3 диски без марок голографічного захисту України. Із незаконного обігу вилучено 542 диски на загальну суму майже 11 тис. гривень.

Норкова шуба за 2400 євро не "пройшла" зелений коридор

В аеропорту м. Запоріжжя співробітниками Запорізької митниці Міндоходів було виявлено порушення проходження митного контролю за спрощеною процедурою (зелений коридор). Громадянка України намагалася перевезти товар -  шубу із хутра норки, ціна якої перевищує неоподатковувану норму - понад 1000 євро, а саме - 2400 євро.

Згідно із нормами Митного кодексу України товари, що ввозяться громадянами у ручній поклажі або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує 1000 євро (для повітряного сполучення) та не перевищує 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню та оподатковуються ввізним митом і ПДВ в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро.

Таким чином, громадянка України порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

За даним фактом стосовно громадянки України Запорізькою митницею Міндоходів заведено справу про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України.

Діяльність  Бердянської ОДПІ

До уваги фізичних осіб - власників нежитлових приміщень в багатоквартирних житлових будинках!

Якщо фізична особа є власником нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, така фізична особа - повинна сплачувати земельний податок.

В такому випадку сума земельного податку визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.

Для отримання повідомлень-рішень на сплату земельного податку необхідно з'явитися до каб. 206 Бердянської ОДПІ  в термін до 01 липня 2013 року.

Ваша соціальна захищеність залежить саме від Вас!

Виплата мінімальної заробітної плати - обов'язкова вимога по всій Україні для підприємств всіх форм власності і господарювання. Нарахування заробітної плати, у розмірі меншому від мінімального, - порушення соціальних гарантій громадян України.

По всіх фактах порушень з боку роботодавців щодо оформлення та виплати заробітної плати телефонуйте до Бердянської податкової інспекції за телефоном 3-84-07.

Сплачуйте туристичний збір за відпочиваючих

Бердянська ОДПІ нагадує, що суб'єктам господарювання та громадянам, які надають місця для тимчасового проживання відпочиваючим під час курортного сезону, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб (15%) та туристичний збір  в розмірі 1% від вартості проживання.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Довідки за телефонами: 3-54-28, 3-84-23.

Новини законодавства

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

 

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 04.06.2013 року №144 затверджено у новій редакції Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Ознайомитися та завантажити новий реєстр можна на сайті Міністерства доходів і зборів за посиланням: http://minrd.gov.ua/data/normativ/000/000/62660/Re_stru_TK_21_4_ok_28_05_13.doc 

Сервіси Міністерства доходів і зборів

Припиняється підтримка програмного забезпечення «ДПС Захист звітності»

 

З 5 червня 2013 року АЦСК ІДД припиняється надання у користування програмного забезпечення для звітності «ДПС Захист звітності».

Для встановленого раніше програмного забезпечення «ДПС Захист звітності» технічна підтримка буде надаватись до 1 липня 2013 року.

Детальну інформацію про збереження звітів та квитанцій з програмного забезпечення «ДПС Захист звітності» можна знайти на сайті Міністерства доходів та зборів за цим посиланням      

 http://acskidd.gov.ua/download/Instruciya_po_rezervnomu_copirovaniyu.pdf .

Для накладення електронного цифрового підпису на електронну звітність та подання її до контролюючих органів пропонуємо використовувати більш зручне безкоштовне програмне забезпечення або електронні сервіси компаній, які сприяють поліпшенню процесу подання звітності, впровадженню електронних сервісів та розвитку електронного документообігу.

 Переглянути перелік доступного програмного забезпечення можна за посиланням

(http://acskidd.gov.ua/program_obespech).

Замінено сертифікат центрального шлюзу приймання електронної звітності

У зв'язку з утворенням Міністерства доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України замінено сертифікат центрального шлюзу приймання електронної звітності Міністерства доходів і зборів України.

 Платникам, які використовують видані Акредитованим центром сертифікації при Міндоходів (та іншими АЦСК у відповідності до формату) електронні цифрові підписи та програмне забезпечення, для шифрування електронної звітності на центр обробки електронної звітності Міндоходів необхідно використовувати технологічний сертифікат «MINRD_otr.cer», який розміщено за посиланням http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/edina-adresa/ .

 Просимо вибачити за тимчасові незручності!

Консультативна пошта з податку на прибуток

Платники податків у разі виникнення проблемних питань щодо адміністрування податку на прибуток можуть надсилати їх на електронні адреси rbolila@sts.gov.ua , itrigub@sts.gov.ua.

Отримайте безкоштовний  цифровий підпис!

В Бердянську працює Пункт реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Нині тут можна отримати ключі для митних операцій - посадовим особам митних органів, митним брокерам і суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, ключі електронного цифрового підпису дають змогу звітувати у режимі он-лайн не лише до органів Міндоходів, а й до органів державної статистики України та Пенсійного фонду України, використовуючи безкоштовний он-лайн сервіс "іFіnZvіt".

Запрошуємо підприємців та керівників підприємств, які ще не приєдналися до електронного звітування, скористатися його перевагами.

Пункт реєстрації знаходиться за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20, каб. 219.  Тел. 3-86-63. Перелік документів, форми заяв, зразки заповнення заяв можна отримати на сайті  www.rada.berdyansk.net,  розділ Бізнес/Податкова служба/Електронний цифровий підпис.

Роз'яснення податкового законодавства

На час відпустки єдинники першої і другої груп, які не мають найманих працівників, звільняються від сплати податку

 

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ для таких платників не передбачено.

Тому, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендується заяву щодо періоду щорічної відпустки  подавати до територіального органу Міндоходів до початку відпустки. А заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється територіальними органами Міндоходів на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначені ст.295 (розд.ХІV) ПКУ.

У якому випадку не утримується ПДФО з доходу фізичних осіб-підприємців

Cуб'єкт господарювання чи самозайнята особа, які нараховують (виплачують) фізичній особі - підприємцю дохід від здійснення нею підприємницької діяльності, не завжди утримують податок на доходи у джерела виплати.

А саме, податок не утримується під час нарахування фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, якщо цією особою надано юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію як СПД. Таким документом може бути витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Водночас, це положення не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи чи надання послуги згідно з цивільно-правовим договором. Зокрема, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

У випадку, коли фізична особа - підприємець є платником єдиного податку, то крім вказаних документів такій особі рекомендується надати копію Свідоцтва про сплату єдиного податку,  в якому зазначаються обрані ним види діяльності.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з окремих податків і зборів, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з гл.1 розд. ХІV ПКУ (п.297.1 ст.297 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною  особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, визначено ст. 177 ПКУ. А особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку - ст. 297 ПКУ.

Сума поворотної фінансової допомоги (позики) не оподатковується

Фізична особа-підприємець, яка працює на загальній системі оподаткування, не  включає до складу доходу суб'єкта господарювання  суму поворотної фінансової допомоги (позики), протягом  строку, на який вона видана.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І  Податкового кодексу України).

Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, вона включається до складу доходів підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Питання оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності регулюються ст. 177 (розд. IV) ПКУ.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області відповідає:

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб вартість профспілкової путівки на сімейний відпочинок, якщо згідно цієї путівки проводиться оздоровлення дорослого члена сім»ї? 

Згідно з підпунктом 165.1.35 статті 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпункту 164.2.17  статті164  ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.
        Тобто, вартість профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення члена сім'ї віком після 18 років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою, встановленою пунктом 167 статті 167 ПКУ (15% та/або17% в залежності від розміру отриманого доходу). Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім'ї після 18 років, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім'ї.

Чи необхідно застосовувати РРО при проведенні розрахунків з часткової оплати за путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при отримання готівки в касу підприємства?

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) суб'єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукції власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, норми п.1 ст.9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків з часткової оплати за путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при наданні послуг, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосувати реєстратор розрахункових операцій.

Чи включається до складу витрат виплата матеріальної допомоги працівнику підприємства?

Відповідно до пункту 142.1 статті 142 ПКУ до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами р.IV ПКУ).

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5 фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31 р.3 Інструкції) належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат (пп.2.3.3  розділу 2 Інструкції).

Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, відноситься до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці (п.3.31 розділу 3 Інструкції).

Таким чином, матеріальна допомога, що належить до інших видів заохочень та виплат за умови надання такої допомоги всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) може бути віднесена платником податку до складу витрат. При цьому виплата такої матеріальної допомоги має бути передбачена колективним договором.

Якщо виплата матеріальної допомоги фізичній особі, що перебуває у трудових відносинах з платником податку, носить разовий характер і надається у зв'язку з певними обставинами, то така виплата не відноситься до виплат, пов'язаних з трудовим внеском такої особи у господарську діяльність платника податку, а є фінансуванням особистих потреб, і відповідно не включається до витрат платника податку, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Чи включаються до складу витрат платника податку виплати у вигляді премій (винагород) працівника підприємства?

Відповідно до пункту 142.1 статті 142 ПКУ, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами р. IV ПКУ).

Згідно з «Інструкцією зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Розділ 2 зазначеної Інструкції містить перелік виплат, що включаються до фонду оплати праці у складі основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Положення про преміювання робітників підприємства розробляються роботодавцем або уповноваженим ним органом, узгоджуються з профспілками, а у разі їх відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом, та включаються до колективного договору. В Положенні про преміювання визначається коло працівників, на яких поширюється дія системи преміювання, показники, умови, розмір, терміни, а також порядок нарахування премій по кожній категорії працівників.
     Отже, до складу витрат платника податку у якості витрат на оплату праці працівникам включаються, зокрема, виплати у вигляді премій за умови, що їх нарахування здійснюється відповідно до Положення про преміювання і такі види премій відносяться до фонду оплати праці згідно норм Інструкції №5.

Чи включається до витрат сума вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням найманого працівника з ініціативи власника?

Статтею 44 Кодексу законів про працю України встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Зокрема, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках:

- змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 статті  40 Кодексу про працю);

- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 статті 40 Кодексу про працю);

- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 статті 40 Кодексу про працю).

Пунктом 142.2 статті 142 ПКУ встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.

Отже, суми вихідної допомоги, які виплачуються працівникам підприємства у зв'язку зі звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, зазначених у пп. 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу про працю, враховуються у складі витрат платника податку при обчисленні об'єкта оподаткування.

Чи може приватний підприємець - платник єдиного податку протягом звітного року перейти з третьої групи на другу?

Відповідно до підпункту 298.1.5 статті 298 ПКУ,  за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої та п'ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому  ПКУ.

Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку може протягом звітного року змінити групу платників єдиного податку, в тому числі перейти з третьої групи на другу  за умови дотримання їм вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи.

Чи може  платник єдиного податку здійснювати зовнішньоекономічну діяльність?

Згідно із статтею 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04. 1991 №959-XII (із змінами та доповненнями)  зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (стаття 5 Закону №959).
      Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПКУ фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою

Пунктом 291.5 статті 291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку

Враховуючи вищенаведене, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Приватний підприємець-платник єдиного податку за зовнішньоекономічним договором  виплачує дохід нерезиденту-юридичній особі. Чи необхідно надавати до податкового органу звітність про виплачені доходи? 

Відповідно до підпункту 170.10.3  статті 170 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

 Під час укладання договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.     Згідно із підпунктом 168.1.1  статті 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті  167 ПКУ.

 Спрощена система оподаткування для фізичних осіб - підприємців регулюється главою 1 розділу ХІУ ПКУ, де згідно пп.1 пункту 297.1 статті 297 платники єдиного податку звільняються від сплати, та подання податкової звітності по податку на прибуток підприємств.
         Відповідно до пункту 297.3 статті 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Враховуючи вищенаведене, фізична особа - підприємець платник єдиного податку, який виплачує доходи нерезиденту - юридичній особі не вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів та звітність про виплачені доходи до податкових органів не подає.

Платник єдиного податку несвоєчасно сплатив суму єдиного податку. Чи нараховується пеня у разі несвоєчасної сплати єдиного податку?

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Платники єдиного податку третьої та п'ятої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий  (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (пункт 300.1 статті 300 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (пункт 111.1 статті 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій  (штрафів) та/або пені (пункт 111.2 статті 111 ПКУ).

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 статті 129 ПКУ).
     Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 статті 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПКУ).

Таким чином, у разі несвоєчасної сплати фізичними особами - підприємцями єдиного податку органом ДПС нараховується пеня.

 Яка штрафна санкція передбачена у випадку несвоєчасної сплати суми авансового внеску приватним підприємцем-платником єдиного податку ?

Згідно з пунктом 122.1 статті 122 ПКУ несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Яким чином приватний підприємець - платник ЄП третьої групи може внести зміни до видів господарської діяльності, які зазначені у раніше виданому Свідоцтві?

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПКУ у свідоцтві фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої та п'ятої груп зазначаються такі відомості:
   - найменування суб'єкта господарювання, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

   - дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідно  до закону;

   - податкова адреса суб'єкта господарювання;

   - місце провадження господарської діяльності;

   - дата  (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

   - ставка єдиного податку та група платника податку;

   - дата виписки свідоцтва.

   Отже, згідно з положеннями ПКУ види господарської діяльності не зазначаються у свідоцтві платника єдиного податку для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку третьої та п'ятої груп.

   Зазначена норма діє з 1 липня 2012 року.

   Враховуючи зазначене, платникам єдиного податку третьої та п'ятої груп до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку не потрібно вносити зміни щодо видів господарської діяльності.

   З метою зміни видів господарської діяльності платнику єдиного податку (третьої та п'ятої груп) слід звернутися до державного реєстратора за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб  сума допомоги, яка виплачується з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємцю - платнику єдиного податку, у зв'язку з тимчасовою втратою ним працездатності?

 Відповідно до ст. 2 та ст. 6 Закону від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), є страхувальниками. Вони мають право на матеріальне забезпечення у зв'язку з втратою доходу внаслідок тимчасової втрати працездатності та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Тобто при настанні страхового випадку у вигляді тимчасової втрати працездатності, підприємець отримує матеріальне забезпечення виключно в обсягах, які сплачував до Фонду соцстраху за рахунок власних коштів.

Відповідно до пп. 4 п. 292.11 Податкового кодексу України до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Такі виплати з фонду соцстраху не можна розглядати як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, оскільки згідно з пп. 165.1.1 Податкового кодексу України  не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу страхові виплати, які отримує платник податку з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, сума допомоги, яка виплачується з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємцю - платнику єдиного податку, у зв'язку з тимчасовою втратою ним працездатності, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Чи має право фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, враховувати документально підтверджені витрати, фактично понесені під час здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування?

   Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 цього Кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності відповідно до розділу III зазначеного Кодексу.

Таким чином, оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізичної особи - підприємця, що застосовує загальну систему оподаткування, формуються при отриманні доходу, то такий підприємець має право врахувати суму витрат, безпосередньо пов'язану з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені.

Про подання податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів

Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 N 1404, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за N 172/22704, затверджено нову форму податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів (далі - збір).

Згідно з абзацом другим пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до пункту 334.1 статті 334 Кодексу базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Оприлюднення нової форми податкової звітності по збору відбулося у першому кварталі 2013 року, а тому за новою формою платники повинні складати податковий розрахунок по збору починаючи з другого кварталу 2013 року.

Сплата податку на нерухомість

- Чи необхідно мені, як громадянину та власнику нерухомості, надавати декларацію для сплати податку у 2013 році?

- Ні, згідно із пп. 265.7.5 п. 265.7.5 ст. 265 Податкового кодексу України податкову декларацію подають лише юридичні особи, які самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням таку декларацію. Громадянам податок розраховує податковий орган на підставі даних органів державної реєстрації прав на нерухоме майно. Орган державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року надсилає фізичний особі податкове повідомлення-рішення, в якому відображається нарахована сума податку.

- Як проводиться розрахунок сплати податку на нерухомість та на якій підставі? 

- Підставою для розрахунку податку є  відомості, які  надаватимуть  податковій органи державної реєстрації прав на нерухоме майно. Саме їх буде взято за основу для розрахунку. Якщо ж платник податку не згоден з розрахунками, він може звернутися до податкової для звірки даних щодо об'єкту оподаткування на підставі документів, які підтверджують право власності на нерухомість.

- Які  правила  оподаткування, якщо один і той же суб'єкт нерухомості   належить двом чи кільком громадянам?    

-  Податковим кодексом України визначені особливості оподаткування в тому випадку, якщо об'єкт належить на правах власності декільком особам:

1) на умовах спільної  пайової власності. Платником податку є кожен власник за частку, що належить йому;

2) на умовах загальної спільної власності, в тому випадку, якщо об'єкт не роздільний в натурі. Податок сплачує один з таких власників за узгодженням з іншими власниками;

3) на умовах загальної спільної  власності, в тому випадку, якщо об'єкт роздільний в натурі. Платником є кожен з таких власників за частину, що належить йому.

- Які ставки податку на нерухомість і хто їх визначає?

- Сума податку визначається шляхом множення ставки податку на базу оподаткування, а саме на житлову площу об'єкта оподаткування.

Ставки податку встановлюються місцевим органами  влади за 1 кв. м. житлового приміщення, але не можуть перевищувати:

  • для квартир площею до 240 кв. м і житлових будинків площею до 500 кв. м - 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року (на 01.01.2013року - 1147 грн.), тобто до 11,47 грн. за 1 кв. м.;
  • для квартир площею понад 240 кв. м і житлових будинків площею понад 500 кв. м. ставка податку становить 2,7 % мінімальної заробітної плати станом на 1 січня податкового року, тобто 30,97 грн. за 1 кв. м.

У який термін необхідно сплатити податок у 2013 році?

- Термін сплати податку регулюється пунктом 265.10 статті 265 Податкового кодексу України. Фізичним особам податок необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Таким чином, граничний термін сплати податку у 2013 році - 29 серпня 2013 року. 

   - Який порядок нарахування податку, якщо я маю у власності дві квартири?

- Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості. Податковим кодексом (пунктом 265.4 статті 265) передбачено зменшення податку один раз на рік і по одному об'єкту нерухомості (для квартири - 120 кв. метрів, для житлового будинку - 250 кв. метрів), у якій платник зареєстрований. Або за вибором такого платника за письмовою заявою до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності. Отже, якщо Ви володієте двома квартирами, то пільга надається тільки на один з таких об'єктів в межах 120 квадратних метрів.

   - Якщо я маю квартиру у Запоріжжі та будинок у Дніпропетровську, де я повинен сплачувати податок?

- Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 265.9.1 п. 265.9 статті 265 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості надсилає платнику податкове повідомлення - рішення, в якому зазначаються платіжні реквізити для зарахування податку.

Податковим кодексом (пунктом 265.4 статті 265) передбачено зменшення податку один раз на рік і по одному об'єкту нерухомості (для квартири - 120 кв. метрів, для житлового будинку - 250 кв. метрів), у якій платник зареєстрований. Або за вибором такого платника за письмовою заявою до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності. Отже, якщо Ви володієте двома об'єктів житлової нерухомості, то пільга надається тільки на один з таких об'єктів (для квартири - 120 кв. метрів, для житлового будинку - 250 кв. метрів).

- У мене є два об'єкта нерухомості: двокімнатна кімнатна квартира у сумісній з дружиною власності площею 70 квадратних метрів та будинок площею 56 квадратних метрів. Чи можу я не платити податок за обидва об'єкти?

- Пунктом 265.1.2 статті 265 Податкового кодексу України визначені особливості визначення платників податку у разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

- на умовах загальної спільної власності, якщо об'єкт не поділений в натурі. Податок сплачує один з таких власників за узгодженням з іншими власниками;

- на умовах загальної спільної власності, якщо об'єкт поділений в натурі. Платником є кожен з таких власників за частину, що належить йому. Слід також врахувати, що пільга (для квартири - 120 кв. метрів, для житлового будинку - 250 кв. метрів) надається кожному платнику тільки на один об'єкт нерухомості (пункт 265.4 статті 265 Податкового кодексу України). Тобто, Ви маєте право обрати пільгу по сплаті податку на один з об'єктів нерухомості: або на  2 - кімнатну квартиру, або на будинок.




Новости Бердянска
сегодня, 8 марта, пятница
вчера, 7 марта, четверг

Все новости Бердянска