Информация от Налоговой инспекции Бердянска

23.07.2013 · 16:08 · Просмотров - 1447

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 23 июля.

Прес-служба Міндоходів повідомляє

«У бізнесу є час, аби встановити касові апарати з електронною стрічкою» - Олександр Клименко 

У питанні запровадження касових розрахунків з системою дистанційного автоматичного звітування головною метою для Міністерства доходів і зборів є електронізація податкової звітності, а не штрафні санкції за ігнорування нових вимог. Про це під час робочої поїздки до Харкова заявив Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко.

«Штрафи для нас - не самоціль. Головне - запровадження електронізації у звітності бізнесу перед міністерством. Ми були готові відтермінувати застосування штрафів за неподання електронної звітності з РРО ще до винесення відповідного законопроекту на розгляд парламенту», - сказав Міністр.

За його словами, запровадження в Україні електронної звітності з РРО відповідає світовим тенденціям у розвинутих країнах.

«Ми не відмовимося від системи, яка повинна працювати та адекватно контролювати доходи українського бізнесу. Тим паче, що для підприємців вона забезпечить зменшення кількості перевірок», - підкреслив Олександр Клименко. 

Міністр нагадав, що часу для запровадження РРО на сьогодні достатньо. 1 січня 2014 року - останній строк, до якого касові розрахунки в Україні повинні перейти на систему дистанційного автоматичного звітування. 

Нагадаємо, 8 липня Президент України Віктор Янукович підписав Закон України №357-VII, яким внесено зміни до терміну настання відповідальності за неподання електронної звітності.  Згідно із законом, фінансова відповідальність настає з 1 січня 2014 року. До цього часу за неподання електронної звітності платників, які використовують касові апарати, не штрафуватимуть.

Також нагадаємо, що 8 липня Міністерство доходів і зборів наказом № 249 затвердило Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. У першій частині реєстру визначені реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації. Тобто моделі зазначених реєстраторів можуть продаватися та використовуватися у роботі підприємців. До другої частини реєстру віднесено моделі, первинна реєстрація яких заборонена. Це ті апарати, які раніше перебували у використанні платників, однак вже переважно не випускаються виробниками касової техніки.

На сьогодні у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій знаходиться 53 моделі касової техніки, що відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів доходів і зборів.

За відсутність електронної касової стрічки не штрафуватимуть до 1 січня 2014 року

Президент України Віктор Янукович підписав Закон України №357-VII, яким внесено зміни до терміну настання відповідальності за неподання електронної звітності.

Згідно із законом, фінансова відповідальність настає з 1 січня 2014 року. До цього часу за неподання електронної звітності платників, які використовують касові апарати, не штрафуватимуть.

Нагадаємо, що починаючи з 2013 року користувачі касової техніки повинні звітувати до органів Міндоходів в електронному вигляді. Саме для цього реєстратори розрахункових операцій мають бути оснащені електронними стрічками, на яких формуватимуться копії розрахункових документів і фіскальних звітів. Один раз на добу цей звіт автоматично передаватиметься до серверу обробки інформації Міністерства.

Звертаємо увагу, що платники, які використовують РРО та не подають звітність в електронному вигляді з 1 січня 2013 року порушують вимоги закону.

Фахівці Міністерства доходів і зборів нагадують платникам, що вони можуть або приєднати до існуючої касової техніки відповідні модеми для передачі даних, або придбати нову техніку.

На сьогодні до системи зберігання і збору даних від РРО вже підключено майже 82 тис. касової техніки, які щоденно передають контрольно-звітну інформацію в електронній формі. 

Перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до використання, розміщено на порталі Міндоходів (http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94957.html).

Міндоходів пропонує спростити порядок визначення доходу від продажу нерухомості

Міністерством доходів і зборів України розроблено законопроект „Про внесення змін до статті 172 Податкового кодексу України щодо вдосконалення порядку визначення доходу від відчуження об'єктів нерухомого майна", який впорядкує розрахунок податків і зборів при  операціях з купівлі-продажу нерухомості. Законопроект зареєстровано у Верховній Раді України 5 липня 2013 року за №2539а.

Ініційовані зміни, впевнені у Міністерстві, не лише дозволять уникнути неоднозначного тлумачення норм законодавства, а й зменшать витрати часу на розрахунки податків і зборів, які необхідно сплатити при таких операціях.

Сьогодні під час продажу та купівлі нерухомого майна  фізичні особи сплачують податок на доходи фізичних осіб, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та державне мито. Однак база оподаткування кожного з цих зборів різна.

Так, податок на доходи фізичних осіб сплачується з ціни, яка зазначається у договорі купівлі-продажу, однак не нижче оціночної вартості такого об'єкта. Збір на державне пенсійне страхування - з вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі, а державне мито - з суми договору.

Законопроектом №2539а запропоновано встановити однакову базу оподаткування при продажу об'єкту нерухомості для всіх податків та зборів. Розраховуватиметься вона з вартості, зазначеної у договорі купівлі-продажу, однак не нижче оціночної вартості цієї нерухомості.

Тобто, пояснюють фахівці Міндоходів, при сплаті належних податків та зборів може використовуватися оціночна вартість нерухомого майна, яка визначена будь-яким суб'єктом оціночної діяльності.  Звичайно, якщо він відповідає усім законодавчим вимогам.

Діючі ставки податків та зборів, які сплачуються під час операцій купівлі-продажу, порядок та строки їх сплати законопроектом не змінюються.


Головне управління Міндоходів у Запорізькій області 

Понад 45 млн.  грн. за півріччя  від  діяльності запорізьких оперативників Міндоходів 

Такою є результативність роботи оперативних працівників Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у  січні-червні 2013 року.

Слідчі управління фінансових розслідувань області розпочали досудові розслідування по 177 кримінальних правопорушеннях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Із загальної кількості досудових розслідувань, 103 проводиться за матеріалами співробітників оперативного  управління області, у тому числі 67 - за ухилення від сплати податків. Загальна сума збитків по закінчених у поточному році досудових розслідуваннях склала майже  24 млн. грн., з яких 7,2млн. грн. стягнуто  до бюджету.

За участю  оперативних  співробітників  попереджено 15 фактів незаконної заявки до відшкодування з бюджету ПДВ на загальну суму 9,8 млн. грн. Із незаконного обігу вилучили товарно-матеріальні цінності на суму 21,4 млн. грн, у тому числі лікеро-горілчані вироби та спирт - на  4,1 млн. грн.; тютюнові вироби - на  2 млн. грн.

Припинено діяльність 11 "підпільних" цехів, у тому числі 6 - з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв, 1 - з виробництва підробних марок акцизного податку та 1 - з виробництва паливно-мастильних матеріалів.

За незаконне виготовлення, зберігання, збут та транспортування з метою збуту підакцизних товарів до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 24 інформації.

Наприклад, слідчим управлінням фінансових розслідувань Міндоходів області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно службових осіб одного з суб'єктів господарювання Запорізької області, які при проведенні будівельних робіт безпідставно відобразили в бухгалтерському та податковому обліках операції з придбання товарів  та отримання послуг у підприємств, які фактично будь-якої продукції та послуг не постачали. В результаті вказані посадові особи ухилились від сплати податків на суму  майже 3 млн. грн.


Запорізькі платники  сплатили 293 млн. грн. податку на прибуток

На таку  суму поповнився   загальний фонд  Державного бюджету податком на прибуток  від платників  Запорізького регіону.  Імпульсом до цього стали  ініціативи  Міністерства доходів і зборів України  спрямовані на  покращання адміністрування податку  для платників і детінінзацію економіки. Зокрема, зменшена кількість декларацій з податку на прибуток з чотирьох до однієї. Також з цього року скорочено документообіг за рахунок запровадження авансових платежів з даного податку.  Все це позначилося на результативності надходжень до бюджету.

В органах Головного управління Міндоходів Запорізької області зареєстровано 14235 платників податку на прибуток, з яких фактично сплачують податок - 13988 або 98,2 відсотка.

  За перше півріччя поточного року до місцевих бюджетів надійшло 26,5 млн. грн. єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2012 року забезпечено приріст надходжень на 9,2 млн. грн або на 53,2 відсотка.

До місцевих бюджетів  сплачено  майже 11 млн. грн. збору за провадження деяких видів  підприємницької діяльності.


До бюджетів усіх рівнів  запорізькі оперативники спрямували  майже півмільйона гривень

За минулий  тиждень оперативники  Міндоходів у Запорізькій  області  до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості по 4 кримінальних правопорушеннях за ухилення від сплати податків. Сума збитків за кримінальними правопорушеннями  становить 8,2 млн. грн. Із незаконного обігу вилучено товарно- матеріальні цінності на суму 16,3 тис. грн.

У результаті повсякденної роботи оперативні співробітники підрозділів Міндоходів у Запорізькій  області за період з 08 по 14 липня 2013 року до бюджетів всіх рівнів мобілізували  470 тис. грн.

Запорізьке  підприємство ухилилося  від   оподаткування  на 1,7 млн.  грн.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах) відносно  службових осіб одного з суб'єктів господарювання м. Запоріжжя, які шляхом заниження валового доходу підприємства, ухилилися від сплати податку на прибуток  підприємства в сумі 1,7 млн. грн.

Запорізькі оперативники  Міндоходів вилучили контрабандних  цигарок  на суму понад 16 тис. грн.

Оперативні працівники Міндоходів у Запорізької області в одному із  торговельних павільйонів міста Запоріжжя  встановили факт реалізації тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного збору встановленого зразка України. Вилучено 1842 пачки тютюнових виробів на суму 16,3 тис. грн. 

Запорізькими фахівцями Міндоходів проведено 365 зустрічей, попереджуючих корупційні діяння

Інформування населення про виявлені факти корупційних діянь, підвищення рівня дотримання законності в органах Міндоходів, забезпечення захисту та безпеки працівників ГУ Міндоходів області та Запорізької митниці Міндоходів -  один із головних напрямків роботи фахівців управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Зокрема, у січні-червні проведено 365 бесід та лекції на антикорупційну тематику.

Одним із існуючих профілактичних заходів є перевірка кандидатів на посади в органи Міндоходів області. З початку року проведено 119 таких перевірок, внаслідок чого відносно 5 осіб прийнято рішення про відмову у призначенні.

Також, протягом шести місяців поточного року фахівці управління провели 77 службових перевірок. За їхніми результатами внесено 58 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку працівників. За припущені порушення до 45 співробітників застосовані заходи дисциплінарного впливу, в тому числі 1 особу звільнено.  Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними 49 працівникам винесено офіційні застереження. 

Запорізькі митники виявили правопорушення майже на 400 тис. грн.

Митний брокер однієї із запорізьких фірм подав до Запорізької митниці Міндоходів митну декларацію стосовно товару - «прутки з неіржавіючої сталі, гарячекатані, без оброблення» та «прутки з неіржавіючої сталі, гарячекатані, обточені». Під час здійснення митних формальностей фахівцями митної справи було встановлено, що брокер зазначив у декларації недостовірні дані стосовно даного товару, загальною вагою 1,5 тонни та вартістю майже 400 тисяч грн.

За даним фактом Запорізькою митницею Міндоходів у відношенні громадянки України (брокера) заведено справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України. Предмети правопорушення вилучено співробітниками Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Запорізької митниці Міндоходів.

Фахівці Запорізької митниці Міндоходів попередили незаконне володіння та користування транспортним засобом

Співробітники спецзагону дорожньо-патрульної служби при МВС України під час несення служби в Мелітополі зупинили транспортний засіб «Audi 80», яким керував громадянин України К. Було встановлено, що автомобіль в органах ДАІ не зареєстрований.

Матеріали про зазначений факт було передано в Мелітопольський МВ ГУ МВС України в Запорізькій області і до Запорізької митниці Міндоходів. У ході проведення Управлінням боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Запорізької митниці Міндоходів митної перевірки було встановлено, що зазначений транспортний засіб було тимчасово ввезено у 2012 році на митну територію України громадянином України Б. і автомобіль перебуває під митним контролем.

Відповідно до ч.4 ст.380 Митного кодексу України, тимчасово ввезені транспортні засоби можуть використовуватись на митній території України виключно тими громадянами, які їх ввезли та не можуть бути передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Запорізькою митницею Міндоходів у відношенні громадянина України Б. заведено справу про порушення митних правил за ознаками, передбаченими ч.2 ст. 469 Митного кодексу України за фактом передання ним транспортного засобу марки «Audi 80» без дозволу митного органу в користування іншій особі, митне оформлення якого не закінчено.


Сервіси Міністерства доходів і зборів

Запрацював „Електронний кабінет платника податків"

Новий сервіс Міндоходів „Електронний кабінет платника податків" розпочав свої роботу у тестовому режимі. Першими ознайомитися з можливостями сервісу зможуть великі платники податків, а в подальшому він буде доступним для всіх категорій платників.  

Електронний кабінет - це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет, після авторизації.

Експерти Міндоходів новий сервіс вважають кроком до онлайнових відносин платника з працівниками органів доходів і зборів.  Перевагами нового сервісу є подання податкової звітності в режимі реального часу. Платник одразу ж буде бачити, як показники його звітності вплинули на його стан розрахунків з бюджетом.

Податкова звітність подаватиметься пакетом, тобто декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів видаватиметься одна квитанція про прийняття декларації.

У подальшому можливості Електронного кабінету будуть розширюватися. Так, наприклад, платники зможуть переглядати документи, видані органами Міндоходів, формувати та заповнювати платіжні документи щодо сплати податків, розраховувати пеню, подавати заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримувати консультаційні послуги тощо.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою knp.minrd.gov.ua або на порталі Міндоходів шляхом авторизації за допомогою електронного цифрового підпису. При встановленні програмного забезпечення потрібно користуватися браузером Internet Explorer.

Нагадаємо, що цифровий підпис підприємства, установи, організації та фізичні особи можуть безкоштовно отримати в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації електронних ключів Міндоходів. На сьогодні в Україні діє 104 таких пункти. 

До вашої уваги цілодобовий телефонний сервіс!

Сервіс Мін доходів  "Пульс" надає представникам бізнесу, зокрема, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність співробітників податкової та митної служби та оперативно розв'язати суперечливі питання, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю й митного оформлення.

Номер цілодобової телефонної лінії сервісу "Пульс": (044) 284-00-07.

Отримайте безоплатні  електронні цифрові підписи!

В Бердянську працює Пункт реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Нині тут можна отримати ключі для митних операцій - посадовим особам митних органів, митним брокерам і суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, ключі електронного цифрового підпису дають змогу звітувати у режимі он-лайн не лише до органів Міндоходів, а й до органів державної статистики України та Пенсійного фонду України, використовуючи безкоштовний он-лайн сервіс "іFіnZvіt".

Запрошуємо підприємців та керівників підприємств, які ще не приєдналися до електронного звітування, скористатися його перевагами.

Пункт реєстрації знаходиться за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20, каб. 219.  Тел. 3-86-63.


Діяльність  Бердянської ОДПІ

Зупинена без ліцензійна торгівля тютюнових виробів

Оперативними співробітниками Головного управління Міндоходів у Запорізькій області встановлено факт реалізації тютюнових виробів без відповідних дозвільних документів на даний вид діяльності за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці.  Діяльність здійснювала гр. «Г».  В результаті перевірки вилучені тютюнові вироби та складено протокол про адміністративне правопорушення. 

Оренда житла без оподаткування  - відповідальність за законом

Співробітниками  податкової міліції в ході спільної перевірки зі співробітниками БОДПІ встановлено факт надання житла для тимчасового проживання відпочиваючих без наявності будь-яких  дозвільних документів на даний вид діяльності  в центральній частині м. Бердянська. Не закону діяльність здійснювала гр. «О». За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення. 


Роз'яснення податкового законодавства

Затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

У першій частині реєстру визначені реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації. Тобто моделі зазначених реєстраторів можуть продаватися та використовуватися у роботі підприємців.

До другої частини реєстру віднесено моделі, первинна реєстрація яких заборонена. Це ті апарати, які раніше перебували у використанні платників, однак вже переважно не випускаються виробниками касової техніки.

На сьогодні у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій знаходиться 53 моделі касової техніки, що відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів доходів і зборів.

З повним переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Міндоходів (http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94957.html).

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.13 №249.

Наказ Міністерства доходів і зборів від 04.06.13 №144 „Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій" втратив чинність.

Затверджено Довідники № 66/1 та № 66/2 податкових пільг

Міндоходів України затверджено Довідник № 66/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 66/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2013 р.

Нагадуємо, що дані цих довідників використовуються платниками під час заповнення звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1233. 

Податок на доходи  фізичних  осіб  від надання житла в найм

Бердянська ОДПІ нагадує, що суб'єктам господарювання та громадянам, які надають місця для тимчасового проживання відпочиваючим під час курортного сезону, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб (15%) та туристичний збір  в розмірі 1% від вартості проживання.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Довідки за телефонами: 3-54-28, 3-84-23.

Як заповнюється поле «Головний бухгалтер» при поданні звітності електронкою, якщо посада головного бухгалтера відсутня

Якщо у платника податків штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, то при поданні звітності в електронному вигляді електронні цифрові підписи (далі - ЕЦП) посадових осіб накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника.

Нагадаємо, платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки такого документу на нього накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.      

Відповідна норма визначена р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 №233.

Чи може платник податків подати уточнюючу звітність до початку планової документальної перевірки?

Якщо платник податків отримав копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати проведення такої перевірки, то уточнюючі розрахунки він може подати до її початку.

Під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Нагадаємо, про проведення документальної планової перевірки керівником органу Міндоходів приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки. Разом з копією наказу повинно бути письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідна норма передбачена ст. 50 і 77 р. ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 -VI зі змінами та доповненнями.

Порядок звітування за нововідведеною земельною ділянкою

Суб'єкт господарювання, який протягом року отримав право власності (користування) на земельну ділянку, подає річну податкову декларацію або щомісячні декларації за типом «Звітна». Зазначені декларації подаються до  територіального органу Міндоходів України за місцезнаходженням земельної ділянки.

У випадку, якщо платник на поточний рік вже звітував за земельні ділянки, що перебувають у його власності (користуванні), а право власності на інші ділянки отримано протягом року, такий суб'єкт господарювання має подати нову звітну декларацію. Зробити це необхідно за місцезнаходженням таких земельних ділянок протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому виникло таке право.

Нагадуємо, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають територіальному органу Міндоходів України податкову декларацію на поточний рік. Декларація подається за місцезнаходженням земельної ділянки з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Порядок сплати плати за землю регулюється положеннями розділу XIII Податкового кодексу України.

При переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну звітувати потрібно за результатами кварталу, в якому відбувся такий перехід

 Фізичні особи-підприємці, які:

 - зареєстровані протягом року в установленому законом порядку;

 - перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну;

 - сплачували фіксований податок до набрання чинності Податковим кодексом,

подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід за загальну систему оподаткування.

Вперше зареєстровані підприємці в декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації.  

Декларації подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Платник повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у такій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку.

Для відображення результатів діяльності фізичні особи-підприємці заповнюють додаток 5 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності» до податкової декларації наступним чином:

  - у частині І «Доходи від провадження господарської діяльності» зазначається сума одержаного доходу, витрати, пов'язані з господарською діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу;

  - у частині ІІ «Розрахунок податкових зобов`язань» - сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами кварталу. Крім цього, фізична особа самостійно розраховує та зазначає суму авансових  платежів на підставі очікуваного  чистого доходу.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування регулюється положеннями ст. 177 Податкового кодексу України.

Як відображається списання кредиторської заборгованості за отриманими, але неоплаченими товарами, за якими минув термін позовної давності?

Згідно з абз. «а» пп.14.1.11 статті14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до пп.135.5.4  статті 135 ПКУ до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але неоплачені товари (роботи, послуги) або отримані, залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Підприємство вирішило надати благодійну допомогу лікарні. Як відобразити таку операцію в податковому обліку?

Як визначено статтею 5 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.12 № 5073-VI благодійники можуть здійснювати благодійну діяльність у вигляді безоплатної передачі у власність бенефіціарів коштів, іншого майна чи майнових прав.

Якщо ініціатором благодійної допомоги виступає підприємство-благодійник:,то на підставі рішення органу управління підприємств видається наказ про надання благодійної допомоги, в  якому зазначається інформація про отримувача (бенефіціара), про вид та розмір такої допомоги.

Якщо ініціатором виступає отримувач благодійної допомоги (бенефіціар): отримувач повинен звернутися до благодійника з листом-проханням про надання допомоги. Після розгляду цього листа уповноваженим органом управління підприємства видається наказ про надання благодійної допомоги.

Відповідно до підпункту 138.10.6 а) статті 138 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) до складу витрат платника податку включаються суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у ст. 157 в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р. II ПКУ (пункт 138.2 статті 138 ПКУ).

З метою підтвердження  витрат, пов'язаних з надання благодійної допомоги крім первинних документів, підприємства - благодійника повинна бути копія рішення органу державної податкової служби про внесення організації-бенефіціара до Реєстру неприбуткових установ (додаток 2 до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.13 № 37).

Підприємство придбало основний засіб, але у зв'язку з відсутністю коштів не здійснило його оплату. З якого періоду починає здійснюватись амортизація?

Відповідно до пункту 146.1 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності", як окремий об'єкт амортизації.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (пункт  146.2 статті 146 ПКУ).

Отже, амортизація об'єкта основних засобів, у тому числі неоплаченого, нараховується починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію

Підприємство придбало нематеріальний актив (авторське право). У правовстановлюючому документі не вказано строк дії права користування цим нематеріальним активом.  Як визначити строк для нарахування амортизації ?

Відповідно до підпункту 145.1.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом строків дії користування відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років для нематеріальних активів, що входять до групи 4, та не менш як 2 роки для нематеріальних активів, що входять до групи 5.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.

Підприємство протягом місяця здійснило ремонт основного засобу. У разі виведення з експлуатації такого об'єкта на 10 днів чи припиняється нарахування амортизації?

Згідно з пунктом 146.15 ст. 146 ПКУ нарахування амортизації окремого об'єкта припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації такого об'єкта основних засобів або передачі його до складу невиробничих необоротних матеріальних активів за рішення власника або суду.

У цьому ж порядку відбувається виведення основних засобів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішення суду.

У разі зворотного введення такого об'єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих основних засобів, для цілей амортизації приймається вартість, яка амортизується на момент його виведення з експлуатації (складу виробничих засобів) та збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо. При цьому нарахування амортизації по такому об'єкту розпочинається у місяці, наступному за місяцем зворотного введення об'єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих засобів.

Враховуючи зазначене, якщо протягом місяця здійснено виведення з експлуатації окремого об'єкта основних засобів та його зворотне введення в експлуатацію, то нарахування амортизації по такому об'єкту не призупиняється.

Тобто, якщо основний засіб виведено з експлуатації у зв'язку з поліпшенням на декілька днів протягом місяця, то амортизація в цьому місяці на такий основний засіб продовжує нараховуватись.

До якої вартісної межі здійснюється нарахування амортизації основних засобів?    

Відповідно до підпункту 14.1.19  статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Згідно з підпунктом 145.1.4  статті 145 ПКУ амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Як визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом МФУ від 27.04.2000 № 92, ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Отже, амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості, яка визначається платником податку самостійно.

Працівник підприємства відбув до м. Київ у відрядження на власному автомобілі. Чи враховується у складі витрат компенсація працівнику вартості пально-мастильних матеріалів?

Відповідно до підпункту 140.1.7 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків (абз 2 підпункту 140.1.7 статті 140 ПКУ).   

Таким чином, якщо працівник підприємства використовує у відрядженні власний автомобіль, за яким не укладено договір оренди на використання автомобіля для потреб підприємства і даний автомобіль не обліковується на балансі такого підприємства, то витрати на придбання пально-мастильних матеріалів не враховуються у складі витрат.

Чи включається до складу витрат платника податку витрати на оплату тимчасової непрацездатності працівника?

Відповідно до пункту 142.2 статті 142 Податкового кодексу України  (далі - ПКУ) до складу витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством.

Згідно пункту 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 №2240-III, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оплата перших п'яти днів непрацездатності, яка проводиться за рахунок коштів роботодавця, на підставі підпункту  138.5 статті 138 ПКУ, враховуються у складі інших витрат у звітному податковому періоді, в якому вони були нараховані, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, та відображаються у рядку 06.4.39 додатка ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток.

Починаючи з шостого дня непрацездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується платником податків за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тому не враховується платником податку при обчисленні об'єкта оподаткування у складі доходу та витрат.

Сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який нараховується, як на суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності так і на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, що сплачується платником податку починаючи з шостого дня непрацездатності, враховується у складі інших витрат та відображаються у рядку 06.4.39 додатка ІВ до Декларації.

Чи включається до складу витрат виплати заробітної плати працівникам за час вимушеного простою підприємства?

Згідно зі статтею 34 Кодексу законів про працю України зі змінами та доповненнями,  простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст.113 КЗПУ).

При обчисленні об'єкта оподаткування враховуються інші витрати господарської діяльності, до яких розділом .ІІІ ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат   (підпункт 138.12.2  статті 138 ПКУ).

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПКУ).

Оскільки  заробітна плата працівників, виплачена за час вимушеного простою підприємства не може бути безпосередньо віднесена до конкретного об'єкта витрат, то такі витрати не включається до складу прямих витрат на оплату праці, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Виплати за час вимушеного простою підприємства, на підставі пунктів 138.12.2  та 138.5 статті 138 ПКУ, враховуються у складі інших витрат у звітному податковому періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку та відображаються у рядку 06.4.39 Додатка ІВ  Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Якщо підприємством здійснено попередню оплату страхових виплат при страхуванні основних засобів за строками, термін оплати яких не  настав, яким чином враховувати такі фактично оплачені суми у складі витрат?

Згідно з підпунктом 140.1.6  статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема, будь-які витрати із страхування майна платника податку  в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Як визначено пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ,,Витрати'', затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 № 318, у разі якщо здійснення операції забезпечується одержанням економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними періодами.

Відповідно до пункту 138.5 статті 138 ПКУ інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Отже, до складу витрат платника податку звітного (податкового) періоду включається лише відповідна сума витрат, пов'язана із страхуванням незалежно від наявності здійснення попередньої оплати.

Тобто у разі оплати платником податку - страхувальником страхових внесків (платежів, премій) за строками сплати, що не настали, тобто здійснена попередня оплата за тривалий час, розмір страхових внесків, що можуть враховуватись у складі витрат, та дата їх виникнення повинні визначатись розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними (податковими) періодами.                                

Чи має право приватний підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат вартість ремонту реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до пункту 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

До переліку витрат фізичної особи - підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ (п.177.4 ст.177 ПКУ).

Витрати операційної діяльності визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2  - 138.10.4, п. 138.11 ст.138 ПКУ (пункт 138.1 статті 138 ПКУ).

В податковому обліку реєстратори розрахункових операцій (електронні контрольно-касові реєстратори, комп'ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо) відносяться до групи 4 основних засобів (п.145.1 статті 145 ПКУ).

Згідно з пунктом 146.12 статті 146 ПКУ до складу витрат включається сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.

При цьому, балансова вартість основних засобів має обліковуватись на бухгалтерських рахунках.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999  № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями)  бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Ведення бухгалтерського обліку для фізичних осіб - підприємців  законодавством не передбачено.

Таким чином, витрати на здійснення ремонту (поліпшення) основних засобів (в тому числі реєстраторів розрахункових операцій) не включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування.

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування здійснювати бартерні операції ?

Відповідно до пп. 14.1.10 статті 14 розділу І Податкового кодексу України  (далі - ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ об'єктом оподаткування у фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.

Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

Приватним підприємцем-платником єдиного податку втрачено Свідоцтво платника єдиного податку. Яким чином таке Свідоцтво можливо поновити?

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби  (пункт 299.2 статті 299 ПКУ).

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам (пункт 299.3 статті 299 ПКУ).

 Згідно із пунктом 299.7 статті 299 ПКУ у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного податку.
     Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви (пункт 299.5 статті 299 ПКУ).

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку має право отримати дублікат даного свідоцтва протягом 10 календарних днів на підставі письмової заяви, що складається в довільній формі, та подається до органу ДПС за місцем податкової адреси фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють кілька видів господарської діяльності

Платники єдиного податку І та ІІ груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, повинні застосовувати максимальний розмір ставки податку, встановленої для обраних видів діяльності. Це стосується і ситуації, коли фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради.

Так, для платників І групи максимальний розмір податку становить 10% мінімальної заробітної плати. Для платників ІІ групи - 20%. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Нагадуємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців. Залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, розмір ставки податку становить:

- для І групи платників - у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати;

- для ІІ групи - від 2 до 20%.

Порядок нарахування, розміри та строки сплати єдиного податку регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.

 

 

 




Новости Бердянска
сегодня, 3 марта, воскресенье
вчера, 2 марта, суббота
1 марта, пятница

Все новости Бердянска