Информация от налоговой инспекции Бердянска

08.10.2013 · 09:57 · Просмотров - 1753

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 8 октября.

Налоговая инспекцияПрес-служба Міндоходів повідомляє

З наступного року процедури започаткування бізнесу спростяться

Ініціативи Міндоходів щодо спрощення та скорочення реєстраційних процедур під час започаткування бізнесу запрацюють з 1 січня наступного року.

Президент України Віктор Янукович підписав проекти законів „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків" та „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення реєстрації осіб як платників податків".

Завдяки новаціям з наступного року для того, щоб зареєструватися платником ПДВ або єдиного податку майбутньому підприємцю не потрібно йти до податкової інспекції. Усі документи прийматиме державний реєстратор, коли проводитиме реєстрацію юридичної чи фізичної особи-підприємця. А вже потім реєстраційна служба передасть копію заяви до органів Міндоходів, не залучаючи до цього процесу платника. 

„У майбутньому ми плануємо взагалі відмовитися від свідоцтва платника ПДВ та замінити його випискою з відповідного реєстру. Відразу після реєстрації дані про платника будуть оприлюднюватися на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів. Підприємці матимуть вільний і, головне, безкоштовний доступ до цього реєстру", - підкреслив Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко.

За його словами, виписки можна буде замовляти, отримувати та надавати державним органам і контрагентам в електронному вигляді. Кожен підприємець  отримає право бути платником єдиного податку відразу з моменту реєстрації, якщо він не є платником ПДВ.

Крім того, при започаткуванні бізнесу добровільно зареєструватися платником ПДВ можна буде без наявності будь-яких обсягів оподатковуваних операцій.

Нагадаємо, що зазначені законопроекти розроблені відповідно до Національного плану дій на 2012 рік і Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки та прийняті Верховною Радою України 5 вересня 2013 року.  

Міністр Олександр Клименко висловив вдячність підприємствам, які працюють за прямими контрактами

Підприємства, що здійснюють експортно-імпортні операції за прямими контрактами, отримують «зелене світло».

Так прокоментував питання запровадження трансфертного ціноутворення Міністр доходів і зборів Олександр Клименко під час круглого столу, присвяченого зовнішній торгівлі України.

За словами Міністра, ще до початку повноцінного функціонування контролю за трансфертним ціноутворенням, відомство розпочало операцію із виявлення та попередження мінімізації податкових зобов'язань через «ланцюжки» пов'язаних осіб.

«Ми орієнтуємося на зрозумілі і прозорі умови ведення бізнесу.  Чим більш прозорими є контракти, тим менше у бізнеса проблем. Я висловлюю подяку тим підприємствам, які працюють за прямими контрактами. Цим підприємствам усюди «зелене» світло. Співпрацю із офшорами ми розглядаємо як ризики», - зазначив Міністр.

Нагадаємо, 4 липня 2013 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні і в цілому урядовий законопроект N2515 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення".  Законом передбачено, що контроль за трансфертним ціноутворенням здійснюватиметься при проведенні операцій, обсяг яких з кожним контрагентом складає більше 50 млн. грн. на рік: між пов'язаними особами; між особами, хоча б одна з яких зареєстрована на території, в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів менше, ніж в Україні. Норми закону набрали  чинності з вересня 2013 року. Першу звітність за операціями, що підпадають під визначені умови, компанії мають подати  до Міндоходів до 1 травня 2014 року.

Міндоходів та Асоціація платників податків спільно розвиватимуть підприємництво

Міністерство доходів та зборів України та Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» підписали Меморандум про співробітництво.

За словами Міністра доходів і зборів Олександра Клименка, такий формат співпраці є дієвим та ефективним як для платників податків, так і для держави.

„Підписання Меморандуму сприятиме розширенню співпраці та відкриє шлях до нових досягнень. Тим більше, що і Міністерство, і український бізнес прагнуть одного - цивілізованих і прозорих правил ведення бізнесу в Україні, розвитку підприємництва та зростання інвестицій в українську економіку", - зазначив Олександр Клименко.

Згідно з Меморандумом, сторони працюватимуть над створенням сприятливих умов для розвитку підприємництва в Україні, забезпечуватимуть контроль за дотриманням податкового та митного законодавства, а також запобігатимуть правопорушенням у податковій та митній сферах.

Крім того, Міндоходів та АППУ створять спільну постійно діючу Узгоджувальну комісію щодо розгляду проблемних (спірних) питань у сфері оподаткування, яка розглядатиме та аналізуватиме конфліктні ситуації, що виникли між платниками та структурними підрозділами Міністерства у процесі сплати та адміністрування податків і зборів, а також сприятиме їх вирішенню у правовому полі.

Єдиний соціальний внесок

Увага! Нові рахунки для сплати єдиного соцвнеску!

Бердянська ОДПІ повідомляє, з 01 жовтня діють нові рахунки для сплати єдиного соціального внеску.

Перелік нових рахунків окремо для платників м. Бердянськ та Бердянського району, порядок заповнення поля «Призначення платежу», довідник відповідності символу звітності класам професійного ризику виробництва та категоріям платників єдиного внеску розміщено на інформаційних  стендах податкової інспекції (1 поверх - Центр обслуговування платників податків, 3 поверх - біля приймальні) та на сайті Бердянської міської ради www.rada.berdyansk.net/Бізнес/ Бердянська податкова інспекція/ Розрахункові рахунки.

 

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів  у разі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

При сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

;101 

; код за ЄДРПОУ 

; сплата єдиного внеску

;  

;  

;

1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101" - Сплата суми єдиного внеску);

3 - код за ЄДРПОУ  платника, який здійснює сплату;

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється. 

Звітність з ЄСВ

Починаючи з 01.10.2013 року звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника до органу доходів і зборів за основним місцем реєстрації платника.

Форми та строки подання звітності передбачено розділом ІІІ наказу Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Термін подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів роботодавцями за вересень - 21 жовтня 2013 року.

Перелік безкоштовних програмних забезпечень (on-line сервіси), які можливо використовувати при формуванні та підписанні звітності безкоштовними ключами, виданими АЦСК ІДД Міністерства доходів і зборів:

1

Програмне забезпечення для формування, підписання та подання звітності «M.E.Doc»

http://me-doc.com.ua

2

АРМ «Єдиний внесок» (тільки для формування звітності).

Підписання звітності сформованої засобами АРМу «Єдиний внесок» можливо в ПО «M.E.Doc»

http://www.pfu.gov.ua

http://me-doc.com.ua

3

Програмне забезпечення для формування та подання звітності «iFin Zvit»

http://zvit.ifin.ua

Звітність в електронному вигляді платники повинні надсилати на єдину адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України zvit@sta.gov.ua. 

Міністерство доходів і зборів України  затвердило Порядок розгляду скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску

Міндоходів наказом від 09.09.2013 N 452 затвердило Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу.

Скаржник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу в будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення. Вимога або рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу, стосовно яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню відповідно до вимог цього Порядку. Одночасно скаржник письмово повідомляє орган доходів і зборів, який розглядає його скаргу, про кожний випадок судового оскарження його вимог або рішень про нарахування пені та накладення штрафу.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 16 вересня 2013 р. за N 1593/24125 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Затверджено порядок обліку платників єдиного внеску

Наказом Міндоходів від 9 вересня 2013 року №458 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників.

Порядком визначено правила взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску.

Так, зокрема, взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється органом доходів і зборів за місцезнаходженням або місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором. Отримані відомості надсилаються до Фонду соціального страхування від нещасних випадків для віднесення юридичної чи фізичної особи до класу професійного ризику виробництва. По його отриманні вносяться відповідні відомості до реєстру страхувальників. Датою взяття на облік вважається дата внесення платника до реєстру страхувальників.

Процедури зняття з обліку платника єдиного внеску розпочинаються при наявності відомостей від держреєстратора про припинення діяльності фізичної особи - підприємця, юридичної особи або закриття відокремленого підрозділу. Ще однією підставою для зняття з обліку є наявність судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску тощо.

Ознайомитися з наказом можна на веб-порталі Міндоходів http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/nakazi/62841.html.

Нагадаємо, що з 1 жовтня 2013 року Міністерство доходів і зборів України розпочало процедуру адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтепер Міндоходів прийматиме та оброблятиме звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Саме на його адресу потрібно надавати звіти про суми нарахованого єдиного внеску.

Суми нарахованого єдиного внеску підлягають сплаті на рахунки органів Міндоходів, відкриті в Головних управліннях Державної казначейської служби України, які розміщено на офіційному веб-порталі Міндоходів у розділі «Реєстри» за адресою:http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/111543.html.

Звітність в електронному вигляді платники повинні надсилати на єдину адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України zvit@sta.gov.ua. 

Діяльність Бердянської ОДПІ

Презентація підручника

 «Основи податкових знань» - у формі дебатного турниру  

Заступник начальника Бердянської ОДПІ Анжеліка В'южаніна спільно із представниками міського відділу освіти в загальноосвітній середній школі №3 м. Бердянськ презентувала спеціальний курс та підручник «Основи податкових знань». Це спільний  проект Міністерства доходів і зборів України та Міністерства освіти і науки України, спрямований на формування податкової культури підростаючого покоління та  створення позитивного іміджу сумлінного платника податків.

Під час заходу Анжеліка  В'южаніна зауважила: «Розуміючи, що усвідомлення обов'язку сплачувати податки виховується з дитячих років, працівники Міндоходів визначили одним із своїх головних завдань формування високої податкової культури у молоді. Саме завдяки новому підручнику ми допомагатиме  дітям зрозуміти, як правильно будувати стосунки із державою, використовувати свої  права та виконувати обов'язки».

Спецкурс «Основи податкових знань» в бердянських школах  викладатиметься для учнів 9- х класів в якості інтегрованого курсу в предмет «Право».

Саме тому презентацію підручника вирішено було провести під час відкритого засідання  правознавчих клубів «Миротворець» та «Республіка», які  діють на базі ЗОШ № 3. Під час презентації учні 9-х класів виступили с докладами на тему: «Історія податків  в Україні,  від Київської Русі до сьогодення». Учні настільки цікаво розповідали про історичні реалії, що всі присутні відкрили для себе багато нових та інтересних фактів.

Члени правознавчих клубів  на чолі з вчителем історії та права Любов'ю Долгушевою креативно підійшли к вивченню курсу  -  провели дебатний турнір на тему: «Куди і для чого  йдуть податки?» Учні  не тільки назвали всі направлення використання бюджетних коштів, але кожний оратор доводив аргументи на користь того чи іншого бюджетного призначення. Дебатний турнір виявився цікавим та жвавим, навіть присутні вчителі прийняли в ньому участь.

Отже, старт на вивчення нового учбового курсу покладено. Вже більш поглибленні знання учні отримують в подальшому під час проходження курсу «Основи податкових знань», який стане основою комплексного вивчення основ податкового законодавства в середній школі 

Бердянські оперативники викрили підпільний цех пінопластових утеплювачів

Співробітники оперативного управління Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів області встановлено факт діяльності «підпільного» цеху з виготовлення пінопластових утеплювачів без наявності дозвільних документів в центральній частині м. Бердянська. Незаконну діяльність здійснював гр. А. В результаті перевірки вилучено сировину та обладнання для їх виготовлення на суму понад 70 тисяч гривень. 

Легальна зайнятість - спільна відповідальність

Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на думку роботодавця, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про так звані «тіньові» заробітки. Наймаючись на роботу, громадянам слід пам'ятати, що заробітна плата, яка виплачується у «конвертах» - це тимчасове благо, яке має негативні наслідки для самого працівника. Це, перш за все, ризик залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та виплаті лікарняних.

Не менш важливим є той факт, що рівень надходження податку на доходи фізичних осіб у місцевий бюджет знаходиться у прямій залежності від рівня нарахованої заробітної плати. На сьогодні втрати бюджету від прихованої «в конвертах» заробітної плати великі. Тому дуже важливо, щоб працівники отримували заробітну плату не «в конвертах», а офіційно, бо саме у такому випадку місцевий бюджет має стабільні надходження.

Одним із завдань, що стоїть перед органами Міністерства доходів і зборів, є легалізація заробітної плати. Зокрема, у жовтні місяці по всій Запорізькій області за ініціативи Голови облдержадміністрації Олександра Пеклушенко проводиться «Місячник добровільної легалізації зайнятості». Працівниками Бердянської ОДПІ приділяється особлива увага виявленню схем та механізмів невиплати заробітної плати, погашенню заборгованості та перерахуванню податку на доходи фізичних осіб у бюджет, оформленні найманих працівників відповідно до чинного законодавства. Звертається увага керівників підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців на обов'язковому оформленні трудових відносин із найманими працівниками, на недопущенні виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством рівень.

Змусити роботодавців чесно платити найманим працівникам зароблені гривні зможуть лише самі працівники. Цей метод на сьогодні є найдієвішим у боротьбі із зарплатами «в конвертах».

Нагадуємо, що підтримка роботодавцем ідеї легалізації заробітної плати та робочого місця - це захист свого бізнесу від неконкурентних умов, а офіційне оформлення на роботу - соціальна захищеність найманого працівника.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Понад 20 тис. літрів  спирту не  перетворились у горілчаний фальсифікат завдяки діям  запорізьких оперативників

Саме таку кількість спирту оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області вилучили з початку поточного року, унеможлививши виготовлення та реалізацію близько 100 тис. пляшок фальсифікованих алкогольних напоїв. Попереджено надання збитків державному бюджету у вигляді ненадходження акцизного податку в сумі 1 млн. гривень.

Тільки в ході однієї з операцій оперативні співробітники перекрили канал надходження до Мелітополя незаконно отриманого спирту, призначеного для масового виробництва фальсифікованих спиртних напоїв. Виявлено та  вилучено близько 10 тис. літрів спирту.

           Всього за 9 місяців 2013 року запорізькі оперативники припинили діяльність 9 підпільних цехів, які "спеціалізувалися" на виробництві фальсифікованих алкогольних напоїв. За їхніми матеріалами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 26 кримінальних правопорушень за ст. 204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування  з метою збуту підакцизних товарів). 

На Запоріжжі вилучено  контрабандних цигарок майже на два мільйони гривень

У січні-вересні 2013 року співробітники оперативного підрозділу ГУ Міндоходів у Запорізькій області  вилучили  із незаконного обігу 230 тисяч  пачок  тютюнових виробів на суму 1,9 млн. грн. Цей контрабандний товар дозволить спрямувати до бюджету майже півмільйона гривень акцизного податку від легальних виробників.

Наприклад, поблизу с. Луначарське Бердянського району оперативники затримали автомобіль "Мерседес-Бенц". У ході огляду вантажівки, яка  курсувала з Одеси до Маріуполя, було вилучено 146,5 тис. пачок тютюнових виробів виробництва Росії, Білорусі та Молдови торгових марок: "Континент", "Беломорканал", "Навигатор", "Балтийские", "Беверли", "Донской Табак", "Наша марка", "Фєст", "Kiss", "King", "Astru", які не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка. Вартість вилучено товару  сягала  близько 1,2 млн. гривень. 

Органи ГУ Міндоходів Запорізької області готові до адміністрування єдиного соціального внеску

З першого жовтня поточного року Міндоходів України та його територіальні органи розпочали адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відтепер в Центрах обслуговування платників податків усіх державних податкових інспекцій м. Запоріжжя та області суб'єкти господарювання зможуть подати звітність з ЄСВ, отримати консультації з цього платежу та інше.

Від впровадження цієї процедури жодних незручностей платники не відчують.

- У Запорізькій області у кожному Центрі обслуговування створені належні умови для прийому та обробки звітності з єдиного внеску. Спеціалісти сервісних центрів нададуть фахову підтримку громадянам та підприємцям. Наразі ми працюємо над вдосконаленням подання звітності з ЄСВ в електронному вигляді. Крім того, разом із органами виконавчої влади ми визначили основні напрями у роботі, які дозволять ефективно адмініструвати єдиний соціальний внесок. Зокрема, серед спільних пріоритетів - легалізація заробітних плат та детінізація ринку зайнятості населення регіону. Саме ці чинники дозволять збільшити надходження до місцевих бюджетів територій, - наголосила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька.

Нагадаємо, що рахунки для сплати єдиного внеску, відкриті в Головних управліннях Державної казначейської служби України, можна переглянути на офіційному веб-порталі Міндоходів України у розділі "Реєстри" за адресою: http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/111543.html. Суми нарахованого єдиного внеску підлягають сплаті на рахунки органів Міндоходів за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.

Запорізькі оперативники поповнили бюджет на  1,4 млн. гривень

За минулий тиждень  оперативні співробітники ГУ Міндоходів області до бюджетів всіх рівнів спрямували 1 млн. 405 тис. гривень. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 13 кримінальних правопорушеннях, з яких 6 - за ухилення від сплати податків.

Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 207 тис. грн., у т.ч. алкогольних напоїв на суму 60 тис. грн. та тютюнових виробів  на суму  28 тис. гривень.

На Запоріжжі перевозили... повітря, бюджет не дорахувався 2,8 млн. гривень

Одне із підприємств Запорізької області при здійсненні господарської діяльності з надання транспортних послуг, шляхом відображення в податковій звітності безтоварних операцій з фіктивними суб'єктами господарювання, ухилилось від сплати податків на суму  понад 2 млн. 800 тис. гривень.

За матеріалами співробітників оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Запорізьке підприємство на оренді  зекономило на податках 2,8 млн. гривень

 Одне із підприємств Запорізької області при здійсненні господарської діяльності з надання в оренду промислового устаткування, шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ, ухилилось від сплати податків на суму понад 2 млн. 800 тис. гривень.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах)

Понад 11 тонн металобрухту - з підпільного прийомного пункту

За місцем мешкання одного з жителів м. Запоріжжя оперативні працівники ГУ Міндоходів області встановили факт прийом брухту кольорових та чорних металів, який здійснювався без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії). Вилучено понад 11 тонн брухту кольорових та чорних металів на суму 43 тис. гривень.

«Гнали» й...«переганяли» фальсифікат

Оперативні працівники ГУ Міндоходів області під час обшуку за місцем мешкання одного з жителів області виявили фальсифіковані алкогольні напої та складові для їх виготовлення. Із незаконного обігу вилучено на загальну суму 41,7 тис. гривень, у т.ч.: 450 літрів спирту, 534 літри водно-спиртової рідини, 114 пляшок фальсифікованих алкогольних напоїв з етикетками горілки різноманітних виробників та найменувань.

В рамках кримінального провадження  цей факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що кваліфікується  за ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя та здоров'я людей).

Сервіси Міністерства доходів і зборів

Звітуйте через Інтернет

У місті Бердянськ отримати безкоштовний цифровий підпис можна у Пункті реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів. Ці ключі електронного цифрового підпису дають змогу звітувати у режимі он-лайн не лише до органів Міндоходів, а й до органів державної статистики України, використовуючи безкоштовний он-лайн сервіс "іFіnZvіt".

Пункт реєстрації знаходиться за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20, каб. 219.  Тел. 3-86-63.

Запрошуємо підприємців та керівників підприємств, які ще не приєдналися до електронного звітування, скористатися його перевагами.

Працює лінія Міністерства доходів "Пульс"!

Оновлений "Пульс" надає представникам бізнесу, зокрема, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність співробітників податкової та митної служби та оперативно розв'язати суперечливі питання, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю й митного оформлення.

Лінія Міндоходів працює за принципом call-back - податківці та митники не тільки приймають звернення, але й повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи

Номер цілодобової телефонної лінії сервісу "Пульс": (044) 284-00-07.

Роз'яснення податкового законодавства 

Звітуємо за 3 квартал 2013 року

Бердянська ОДПІ нагадує - податкова звітність за 3 квартал 2013 року  подається - з 01 жовтня по 11 листопада (включно) 2013 року.

Платникам збору за спеціальне використання води

Бердянська ОДПІ нагадує, що до 11 листопада (включно) 2013 року суб'єкти господарювання - водокористувачі повинні надати податкову декларацію збору за спеціальне використання води за 3 квартали 2013 року.

Для цього платникам податку необхідно правильно обчислити об'єми використаної води.

Розбивка води за ІІІ квартал:

Липень: Дніпр  - 99,4%; Скважина - 0,6%.

Серпень: з 01.08.2013 по 17.08.2013:  Дніпр - 98,8%, Скважина - 1,2%.

                 18.08.2013: Берда - 96,5%,  Скважина -  3,5%.

                  з 19.08.13 по 31.08.13: Дніпр - 96,7%, Скважина- 3,3%.

Вересень: з 01.09.2013 по 28.09.2013 та 30.09.2013: Дніпр - 96,4%; Скважина - 3,6%

                  29.09.13: Берда - 96,4%;  Скважина - 3,6%.

  Фінансові казначейські векселі

Держава погасить фінансовими казначейськими векселями відшкодування з бюджету платникам ПДВ, які захотіли отримати векселі, якщо сума відшкодування не менше 500 тис. грн.

Відповідно до Постанови КМУ №683 затверджено механізм видачі, обігу, обліку фінансових казначейських векселів, виданих як електронний документ, і виплати за ними.

Суму, на яку видають вексель, визначають діленням ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або бюджетної заборгованості на рівні частини, на кожну з яких видадуть окремий вексель зі строком платежу 1, 2, 3, 4 і 5 років.

Векселі сплатять за пред'явленням, але не раніше ніж через 1, 2, 3, 4, 5 років після його видачі та не пізніше останнього дня відповідного року, в якому вексель пред'являють до платежу.

Векселі можна буде використовувати для:

1)      погашення кредиторської заборгованості в разі згоди кредиторів;

2)      продажу юрособам чи операцій обліку в банках;

3)      застави для забезпечення виконання зобов'язань.

Розраховуватися векселями за податками чи іншими зобов'язаннями перед бюджетом удасться, але не раніше настання строків платежу за векселем.

Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 №683 «Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів»

Фіксований сільськогосподарський податок

Чи може юридична особа, яка у поточному році перебуває на сплаті єдиного податку, перейти в наступному році на сплату фіксованого сільськогосподарського податку?

Відповідно до п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП) з урахуванням обмежень, встановлених п.301.6 ст.306 ПКУ, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник для цілей гл.2 р.XIV ПКУ - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл.2 р.XIV ПКУ - це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об'єктом оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (ст.302 ПКУ).

Відповідно до п. 307.1 ст. 307 ПКУ платники податку не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Податки і збори, не зазначені у п. 307.1 ст. 307 ПКУ, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п. 307.2 ст. 307 ПКУ).

 Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючоve органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ (п.306.1 ст.306 ПКУ).

При цьому, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року, подають документи, перелік яких встановлено п.308.1 ст.308 ПКУ.

З урахуванням викладеного, отримати статус платника ФСП можуть юридичні особи:

які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання;

мають у наявності об'єктів оподаткування, зокрема, площі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ);

у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 75 відсотків;

не пізніше ніж 20 лютого поточного року, подала документи, перелік яких встановлено п. 308.1 ст. 308 ПКУ.

Отже, якщо юридичною особою - платником єдиного податку, у поточному році витримано всі вимоги, необхідні для набуття і підтвердження статусу платника ФСП, то така особа може бути платником цього податку з наступного року.

З якого періоду сільськогосподарський товаровиробник повинен перейти зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку на сплату податків за загальною системою оподаткування, якщо контролюючим органом встановлено недотримання вимог щодо застосування спеціального режиму оподаткування?

Відповідно до абз. «б» пп. 308.6.2 п.308.6 ст.308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП) скасовується, зокрема, за рішенням контролюючого органу у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень ст. 301 гл. 2 р. XIV ПКУ. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п. 305.1 та п. 305.2 ст. 305 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п. 306.1 ст. 306 ПКУ).

Згідно з п.306.2 ст.306 ПКУ сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі - 10 відсотків;

б) у II кварталі - 10 відсотків;

в) у III кварталі - 50 відсотків;

г) у IV кварталі - 30 відсотків.

Платники податку, що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку (п.306.4 ст.306 ПКУ).

Отже, якщо за результатами документальної перевірки, проведеної контролюючим органом в поточному місяці, встановлено порушення платником ФСП вимог ст.301 ПКУ, то починаючи з наступного місяця скасовується реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником ФСП.

При цьому сільськогосподарський товаровиробник повинен подати уточнену податкову декларацію з ФСП щодо податкових зобов'язань, строк сплати по яких ще не настав.

Чи може бути платником ФСП сільськогосподарський товаровиробник, який займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, та за яких умов придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва?

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених п. 301.6 ст. 301 ПКУ, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно зі пп. 14.1.234 і пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання;

сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання

Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (ст. 302 ПКУ).

Сільськогосподарський товаровиробник, який займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, може бути платником ФСП за умови, що такі тварини вирощувалися та відгодовувалися безпосередньо суб'єктом господарювання, а також за наявності площ сільськогосподарських угідь, на яких вирощується необхідна для відгодівлі сільгосппродукція, та дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік у розмірі, що дорівнює або перевищує 75 відсотків.

У випадку якщо підприємство займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, не вирощуючи, а закуповуючи необхідну для відгодівлі сільгосппродукцію, то доходи від реалізації сільськогосподарської продукції не є доходами, одержаними від реалізації сільгосппродукції, що вироблена (вирощена) на сільськогосподарських угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

Що стосується умов за яких придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, то згідно з Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики України), затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500/2011 зі змінами та доповненнями, Мінагрополітики України здійснює нормативно-правове забезпечення у визначених сферах та галузях, зокрема, затверджує (встановлює) галузеві та відомчі норми і нормативи; забезпечує розроблення галузевих систем економічних норм і нормативів в агропромисловому комплексі; розробляє технічні регламенти, стандарти та інші нормативні документи, забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації та метрології.

Тобто з приводу уточнення умов, за яких придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, сільськогосподарському товаровиробнику доцільно звернутись до територіального органу Мінагрополітики України за своїм місцезнаходженням.

Чи включає платник фіксованого сільськогосподарського податку до доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, доходи, отримані від реалізації грибів, вирощених на закритому ґрунті (в спеціальних приміщеннях) та продуктів їх переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях?

Відповідно до п. 308.4 ст. 308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 2 р. XIV ПКУ - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До розділу II «Продукти рослинного походження» (групи 06 - 14) УКТ ЗЕД належить товарна позиція 0709 «Інші овочі», яка включає, зокрема, товарну підкатегорію «Гриби та трюфелі».

Враховуючи, що згідно з УКТ ЗЕД гриби, вирощені на закритому ґрунті (в спеціальних приміщеннях) та продукти їх переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях, підпадають під визначення сільськогосподарської продукції, то доходи, отримані від їх реалізації платник ФСП включає до доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

До якої установи повинен звернутись сільськогосподарський товаровиробник щодо отримання відомостей (довідки) про наявність земельних ділянок з метою набуття (підтвердження) статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та за якою формою зазначена інформація надається органу доходів і зборів?

Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року документи згідно з переліком, визначеним п.308.1 ст.308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, до якого включено відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ (п.306.1 ст.306 ПКУ).

Форма Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку (далі - податкова декларація) затверджена наказом ДПА України від 24.12.10 № 1016.

До податкової декларації передбачений додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід'ємною частиною загальної, нової загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної декларації.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 3613) (ст.202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями).

Статтею 9 Закону №3613 передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом № 3613 та цим Порядком (п.5 Порядку).

Тобто, інформація щодо площ сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського виробника або користуванні, в тому числі на умовах оренди, надається державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Сільськогосподарські товаровиробники на підставі інформації про земельні ділянки, отриманої від державних кадастрових реєстраторів територіальних органів Держземагентства, подають до органу доходів і зборів за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок відомості про наявність земельних ділянок як додаток до податкової декларації. У цьому додатку зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Платники податків запитували

Собранием учредителей принято решение об уменьшении уставного фонда ООО, в связи с чем учредителю-нерезиденту необходимо вернуть иностранные инвестиции. Какой порядок и сроки такого возврата?

Порядок возврата иностранных инвестиций учредителю (инвестору) должен быть указан в учредительных документах ООО, в частности в его уставе. Это следует из ч. 3 ст. 145 ГКУ, ст. 51 Закона № 1576. Поэтому, прежде всего, необходимо ознакомиться с порядком возврата инвестиции, указанным в учредительных документах.

Процедура возврата зависит от многих факторов, которые в вопросе не указаны. В частности, имеет значение, была ли инвестиция зарегистрирована в установленном порядке, каким имуществом она вносилась и каким возвращается. Общие же правила таковы:

1. Нерезидент-инвестор подает заявление о выходе из состава учредителей (участников) ООО. Это заявление в последующем необходимо будет приложить к пакету документов о внесении изменений в учредительные документы, которые подаются госрегистратору (ч. 3 ст. 29 Закона № 755). Дата подачи заявления учредителем о выходе соответствующему должностному лицу ООО или вручения заявления средствами связи является моментом выхода участника из ООО (п. 28 постановления Пленума ВСУ от 24.10.2008 г. № 13). Учредитель ООО имеет право выйти из общества, сообщив о своем выходе не позже чем за три месяца до выхода, если другой срок не установлен уставом (ч. 1 ст. 148 ГКУ).

2. Созывается общее собрание учредителей (участников) ООО, на котором принимается решение о рассмотрении заявления нерезидента-инвестора, уменьшения уставного капитала ООО, внесения изменений в учредительные документы ООО и возврате инвестиции нерезиденту. Решение считается принятым, если за него проголосуют участники, владеющие в совокупности более чем 50 % общего количества голосов участников ООО (ст. 59 Закона № 1576), и оформляется протоколом общего собрания. Однако сам выход из состава участников ООО не зависит ни от решения собрания участников, ни от внесения изменений в учредительные документы ООО (п. 28 постановления № 13).

3. Решение об уменьшении уставного капитала ООО направляется почтовым отправлением всем кредиторам общества не позже трехдневного срока со дня его принятия. Уменьшение уставного капитала ООО допускается после уведомления об этом в порядке, установленном уставом, всех его кредиторов. В этом случае кредиторы имеют право требовать досрочного прекращения или выполнения соответствующих обязательств ООО и возмещения им убытков (ст. 52 Закона № 1576).

4. Вносятся соответствующие изменения в учредительные документы ООО. В течение трех рабочих дней с даты принятия решения о внесении изменений в учредительные документы ООО обязано уведомить госрегистратора с целью внесения необходимых изменений в государственный реестр (ст. 7 Закона № 1576). Пакет предоставляемых документов указан в ст. 29 Закона № 755. Решение ООО об изменениях размера уставного капитала вступает в силу для третьих лиц со дня внесения этих изменений в государственный реестр (ч. 5 ст. 89 ГКУ, ст. 16 Закона № 1576, ч. 3 ст. 87 ХКУ).

5. Инвестиция возвращается нерезиденту. Согласно ст. 54 Закона № 1576 при выходе участника из ООО ему выплачивается стоимость части имущества общества, пропорциональная его части в уставном капитале. Аналогичные нормы установлены и в ч. 2 ст. 148 ГКУ. Здесь следует заметить, что согласно ст. 11 Закона № 93/96 в случае прекращения инвестиционной деятельности иностранный инвестор имеет право на возврат не позже шести месяцев со дня прекращения этой деятельности своих инвестиций в натуральной форме или в валюте инвестирования в сумме фактического взноса (с учетом возможного уменьшения уставного капитала). Между тем эти нормы являются общими для любых иностранных инвестиций, а применительно к ООО стоимость возвращенного вклада определяется исходя из размера чистых активов ООО, что было подтверждено в п. 30 постановления № 13. Размер чистых активов рассчитывается на основании показателей раздела I пассива баланса (строка 1495), который составляется на дату выхода учредителя из ООО.

Кроме того, выбывшему участнику выплачивается надлежащая ему часть прибыли, полученная ООО в текущем году до момента его выхода. Имущество, переданное участником обществу только в пользование, возвращается в натуральной форме без вознаграждения.

Согласно ст. 54 Закона № 1576 выплата имущества осуществляется после утверждения отчета за год, в котором участник вышел из общества, в срок до 12 месяцев со дня выхода. В то же время в ст. 11 Закона № 93/96 и ч. 1 ст. 399 ХКУ установлены иные сроки для возврата иностранных инвестиций, а именно - не позже шести месяцев со дня прекращения инвестиционной деятельности (в данном случае со дня принятия решения о выходе инвестора из состава учредителей), которые имеют приоритет.

В остальном порядок возврата инвестиции зависит от конкретной ситуации. В частности, при возврате инвестиции денежными средствами следует руководствоваться Положением о порядке иностранного инвестирования в Украину, утвержденным постановлением Правления НБУ от 10.08.2005 г. № 280, а также Положением о порядке и условиях торговли иностранной валютой, утвержденным постановлением Правления НБУ от 10.08.2005 г. № 281.

Порядок возврата зарегистрированной в установленном порядке инвестиции иным имуществом указан в Законе № 93/96-ВР. Так, при соблюдении определенных процедур инвестор имеет право на вывоз имущества без уплаты таможенной пошлины.

Если инвестиция была зарегистрирована, то при ее возврате необходимо провести действия по перерегистрации (аннулированию), что предусмотрено Порядком государственной регистрации (перерегистрации) иностранных инвестиций и ее аннулирования, утвержденным постановлением КМУ от 06.03.2013 г. № 139.

Податок на додану вартість. Коригуємо податкові накладні.

Зарегистрироваться плательщиком НДС станет проще, - подписан Закон

Президент Украины Виктор Янукович подписал Закон № 441-VII "О внесении изменений в Закон Украины "О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей" относительно упрощения регистрации лиц как плательщиков налогов", принятый ВР 5 сентября.

Законом предусмотрена возможность подачи заявления о добровольной регистрации как плательщика НДС и/или об избрании упрощенной системы налогообложения государственному регистратору как приложения к регистрационной карточке, представляемой для проведения госрегистрации юрлица или физлица-предпринимателя.

В налоговую одновременно со сведениями регистрационной карточки на проведение госрегистрации юрлица и ФЛП передается электронная копия заявления об избрании упрощенной системы налогообложения и/или заявления о добровольной регистрации как плательщика НДС, изготовленная путем сканирования, если такие заявления приложены к регистрационной карточке.

Данный Закон вступит в силу одновременно с Законом о внесении изменений в НК (проект № 2029), вступление в силу которого состоится через три месяца со дня официального опубликования.

Чи має право фізична особа - підприємець - платник  ПДВ при отриманні касового чеку на суму більше 200 грн. включити до податкового кредиту частину сплаченої суми ПДВ у межах 200 грн.?

Відповідно до п.п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пунктом 201.11 ст. 201 р. V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Тобто, платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі касових чеків, які містять загальну суму отриманих товарів/послуг, що не перевищує 200 гривень за день без ПДВ.

Якщо платник податку отримав касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий платник податку не має права на підставі цього чеку віднести до податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину.

Чи може податкова накладна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки, бути включена до податкового кредиту у місяці виписки податкових накладних?

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складення.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, видається таким продавцем товарів (послуг) на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім того, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ).

Пунктом 1.1 р. ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за № 201/22733, визначено, що облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань, дата виникнення яких визначається відповідно до вимог ст. 187 р. V ПКУ.

Отже, якщо податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки (але не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх виписки), то підприємство - покупець товарів/послуг повинен відобразити таку податкову накладну у складі податкового кредиту у звітному періоді її виписки та включити її до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді виписки за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ.

Чи здійснюється коригування податкового кредиту платником ПДВ - покупцем, якщо на дату повернення попередньої оплати (авансу) продавець не є платником ПДВ?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно із п. 192.2 ст. 192 ПКУ норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, у разі повернення попередньої оплати платник податку - покупець втрачає право на податковий кредит, а тому, якщо внаслідок здійснення попередньої оплати вартості товарів/послуг та на підставі отриманої податкової накладної було сформовано податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається повернення авансу від продавця - неплатника ПДВ, такий покупець зобов'язаний на підставі бухгалтерської довідки відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та, у відповідних випадках, до рядка 15 податкової декларації з ПДВ.

Яким чином покупцю передається податкова накладна, складена в електронній формі?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 5 р. ІІ Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 10 Закону № 851 відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Таким чином передача покупцеві податкової накладної в електронній формі здійснюється продавцем у спосіб, передбачений домовленістю з покупцем, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, за домовленістю з покупцем.

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ при його заповненні у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:

в графі 1 - дату коригування;

в графі 2 - причину коригування;

в графі 3 - номенклатуру товару/послуги, кількість та вартість якого/якої коригується;

в графі 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

в графі 5 - одиницю виміру (грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо);

в графі 6 - значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об'єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;

у графі 7 - ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;

у графі 8 - значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;

у графі 9 - кількість (об'єм, обсяг) товару/послуги, вказану у рядку 6 такої податкової накладної та зменшену/збільшену на значення графи 6 цього розрахунку коригування;

у графах 10 (11, 12) - значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшуються/збільшуються обсяги постачання без урахування ПДВ.

При заповненні графи 10 цього розрахунку коригування в останньому його рядку вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов'язання та податковий кредит.

Якщо дата зміни ціни співпадає із датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальнику або додатково ним відвантажуються, то відповіді записи здійснюються в одному розрахунку, а якщо ці події припадають на різні дати, то має бути виписано два розрахунки.

Який вид договору необхідно зазначати в рядку «Вид цивільно-правового договору» розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, а саме - договір, який зазначався в податковій накладній, чи договір, на підставі якого виписується розрахунок коригування?

Згідно із п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі - Порядок №1379), у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (п.18 Порядку №1379).

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни (п.21 Порядку №1379).

Крім того, формою розрахунку коригування передбачений також рядок «Вид цивільно-правового договору», при заповненні якого необхідно зазначати договір, на підставі якого здійснюється коригування.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна та розрахунок коригування до неї, які повинні були бути зареєстровані в такому реєстрі, але по закінченню 15-денного терміну так і не були зареєстровані?

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

По закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Також не надасть права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов'язань у разі перегляду цін за такою поставкою.

Протягом якого терміну платник ПДВ має можливість на проведення коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту?

Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Враховуючи те, що відповідно до п.102.5 ст.102 гл.9 р.ІІ ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, то у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, платник - продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому.

Чи має право постачальник - платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на його користь зменшити податкові зобов'язання з ПДВ, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Відповідно до п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов'язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Таким чином, при зменшенні суми компенсації на користь постачальника - платника ПДВ такий постачальник має право зменшити податкові зобов'язання з ПДВ тільки на підставі виписаного розрахунку коригування до податкової накладної, за умови, що розрахунок коригування, у разі якщо він підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому зареєстрований.

Чи необхідно продавцю виписувати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної при отриманні ним від покупця більшої суми коштів ніж вартість товарів, поставлених такому покупцю, якщо надлишок коштів буде зарахований продавцю в рахунок оплати за іншою поставкою товарів?

Відповідно до п.201.4 cт.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Тобто, якщо продавцем отримано від покупця більшу суму коштів, ніж вартість поставлених ним такому покупцю товарів, то такий продавець повинен виписати зведену податкову накладну загальною сумою, що відповідає фактичній сумі, поставлених покупцю товарів/послуг, а надлишок коштів повернути покупцю. При цьому, якщо надлишок коштів залишається у продавця в рахунок оплати за іншою поставкою товарів, то на такий надлишок продавцем нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ та виписується податкова накладна за іншою поставкою товарів.

Чи може платник податку подати податкову накладну та/або розрахунок коригування контролюючим органам в електронній формі без укладання договору про визнання електронних документів?

Відповідно до п.1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (далі - Порядок №1246) подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Згідно з п.2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Наказом ДПА України від 10.04.08 №233, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція).

Згідно з п.1 р.ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Відповідно до п.1 р.ІІ Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації (далі - КЗІ), керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до п.2 р.ІІ Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Враховуючи вищевикладене, платник податку (в тому числі, який належить до великих, середніх або малих підприємств) може подати податкову накладну та/або розрахунок коригування контролюючим органам в електронній формі виключно засобами телекомунікаційного зв'язку, за умови, що з контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів, а також проведено обмін посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів.

Як у разі зміни кількості/вартості послуг, які вимірюються лише у вартісному виразі, заповнюється розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана на операції з постачання таких послуг?

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі - Порядок №1379).

До розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема, у графу 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: «послуга/проценти тощо» (п.12 Порядку №1379).

У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (п.18 Порядку №1379).

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ у разі зміни кількості (вартості) послуг, які вимірюються лише у вартісному виразі, заповнює його з урахуванням наступних особливостей:

у разі зімни кількості таких послуг в графі 6 зазначається «-/+ послуга/проценти тощо», де «проценти» відповідають значенню, на яке необхідно збільшити/зменшити процент наданих послуг;

у разі зміни вартості таких послуг в графу 9 переносяться дані графи 6 податкової накладної, до якої виписується розрахунок коригування, а саме, вказується «послуга/проценти тощо».

Інші графи розрахунку коригування заповнюються без будь-яких особливостей.

Чи може покупець - платник ПДВ самостійно зменшити податковий кредит у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати розрахунок коригування при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю попередньої оплати?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та засвідчити підписом.

Отже, враховуючи те, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, що придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то у випадку повернення покупцем-платником ПДВ товарів/послуг постачальнику, або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати товарів/послуг, такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум сформованого за такими товарами/послугами податкового кредиту, за результатами податкового періоду, протягом якого відбулось повернення ним товарів або повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг, оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулось. Таке коригування здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку.

Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ та в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних коригування податкового кредиту, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності?

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг такий платник податку втрачає.

Якщо платник податку внаслідок придбання товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, такий платник податку зобов'язаний відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та, у відповідних випадках, до рядка 15 податкової декларації з ПДВ.

Коригування податкового кредиту в цьому випадку у розділі ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних відображається на підставі бухгалтерської довідки.

Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів?

 Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.
     Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі - Порядок №1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов'язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

Щодо заповнення форми №1-ДФ

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за формою №1ДФ

По закінченню кварталу у працівників бухгалтерсько - економічних служб підприємств та організацій виникають питання стосовно заповнення квартальної податкової звітності.

У наступній рубриці  відповіді на питання, які виникають у бухгалтерів  під час заповнення Податкового розрахунку за формою 1-ДФ.

В який термін  податковими агентами надається  Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

Згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку  за  формою 1-ДФ,  податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал  протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Якщо у звітному періоді  деяким працівникам не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, чи необхідно  відображати їх у Податковому розрахунку за формою №1ДФ?

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не нараховує та не  виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (виплачені) доходи.

До якого податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів. Фізична особа - податковий агент надає Податковий розрахунок 1 ДФ до органу державної податкової служби за  своїм місцем проживання.

Підприємство має відокремлений підрозділ. До якого податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ за працівників цього підрозділу?

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до органу ДПС (державної податкової служби) за своїм місцезнаходженням. Також  копія такого розрахунку надсилається  до органу державної податкової служби  за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Чи допускається заповнення декількох рядків у ф. № 1ДФ з однією ознакою доходу на одного працівника?

 Наявність декількох рядків у ф. № 1ДФ допускається у разі неодноразового прийняття і звільнення з роботи у звітному кварталі платника податків тим самим працедавцем.

Крім цього, якщо у звітному кварталі платнику податку надавалися різні податкові соціальні пільги, то заповнюється така кількість рядків з однією ознакою доходу, що відповідає кількості ознак податкової соціальної пільги.

Чи відображаються у Податковому розрахунку за формою №1ДФ доходи, які виплачуються приватним підприємцям?

Так.  Доходи, нараховані (виплачені) приватним підприємцям відображаються у Податковому розрахунку з ознакою доходу «157» - дохід, виплачений  самозайнятій особі.

Які коди ознак податкової соціальної пільги застосовуються при заповненні Податкового розрахунку 1ДФ?

При заповненні Податкового розрахунку 1ДФ  застосовуються  такі коди ознак податкових пільг:

- «01» - податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи  встановленої  на 1 січня звітного податкового року. 

- «02» -  податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці "01".

- «03» -  податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці "01".

- «04» -   податкова соціальна  пільга, яка застосовується  для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років.   

Також при заповненні Податкового розрахунку 1 ДФ  слід ураховувати, що «Ознаки податкової соціальної пільги 01, 02, 03, 04»  можуть  поєднуватися тільки   з ознакою доходу  101.

Ким підписується  Податковий розрахунок 1ДФ?

Податковий розрахунок за формою 1 ДФ  завіряється:

для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;

для фізичної особи - податкового агента - підписом фізичної особи - підприємця та засвідчується печаткою у разі її наявності.

Платежный терминал не заменяет РРО

Миндоходов считает, что слип, напечатанный на платежном терминале, не является расчетным документом в понимании Закона об РРО. То есть использование платежного терминала не заменяет РРО.

В случае применения при проведении расчетов с использованием платежной карточки платежного терминала, соединенного или объединенного с РРО, кассовый чек должен дополнительно содержать соответствующие обязательные реквизиты.

Требование по обеспечению возможности осуществления расчетов за проданные товары (предоставленные услуги) с использованием специальных платежных средств касается только тех субъектов хозяйствования, которые обязаны использовать РРО (письмо от 21.05.2013 г. № 3127/6/99-99-22-01-03-15/508).

Внесены изменения в формы ТТН на перевозку спирта

Мининфраструктуры внесены изменения в формы товарно-транспортных накладных на перемещение спирта этилового, высокооктановых кислородосодержащих примесей и алкогольных напитков, а также в Инструкцию по их применению.

Нововведения в формах:

- на перемещение спирта этилового и алкогольных напитков предусмотрена нумерация согласно Единому реестру товарно-транспортных накладных на перемещение спирта этилового и алкогольных напитков;

- на перемещение высокооктановых кислородосодержащих примесей предусмотрена собственная нумерация;

- во всех документах слова «акцизный сбор» заменены словами «акцизный налог» и исключено упоминание о путевом листе.

Изменения вступят в силу в день официального опубликования (приказ от 02.09.2013 г. № 657).




Новости Бердянска
сегодня, 16 марта, суббота
вчера, 15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска