Информация от Налоговой инспекции Бердянска

11.02.2014 · 10:08 · Просмотров - 1306

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 11 февраля.

Прес-служба Міндоходів повідомляє

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс збільшив можливості пошуку інформації

У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Міндоходів - «ЗІР» покращилися умови пошуку інформації з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску та використання електронного цифрового підпису.
Ресурс «ЗІР» дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані із використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів. У перспективі планується запровадження інтерактивних посилань на взаємопов'язані документи.
Також, функціонал ресурсу передбачає можливість надання пропозицій з технічних питань його роботи шляхом використання «Форми зворотнього зв'язку», розміщеної в рубриці «Про ресурс».
Скористатися послугою можна за електронною адресою (http://zir.minrd.gov.ua) або через веб - портал Міндоходів (вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс»).
Нагадуємо, ресурс «ЗІР» було створено на заміну пошукового ресурсу «База знань».

Долучайтесь до обговорення Концепції реформи декларування доходів громадян

На форумі офіційного веб-порталу Міндоходів триває обговорення Концепції реформи декларування доходів громадян. Міністерство доходів і зборів України в процесі обговорення прагне почути думку громадськості.
В основу концептуальних засад реформи, покладені найкращі світові практики декларування доходів і адміністрування податку на доходи фізичних осіб. Очікується, що нова система декларування доходів надасть необхідні компенсатори для поступового зниження податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Отже, дозволить знизити навантаження як на роботодавців, так і на найманих працівників.
У громадськості, і у Міністерства єдина мета - зробити систему сплати податків соціально справедливою, підвищити взаємну транспарентність у стосунках громадян із державою.
Ознайомитися з Концепцією можна на сайті Міндоходів:
HTTP://MINRD.GOV.UA/BANERYI/KONTSEPTSIYA-REFORMI-DEKLARUVANNYA
Також свої пропозиції Ви можете надіслати на електронну скриньку gromada@minrd.gov.ua.

Міндоходів ініціює створення Національного університету Міністерства доходів і зборів України

Така пропозиція Міністра доходів і зборів Олександра Клименка підтримана сьогодні на засіданні Уряду.
Національний університет Міністерства доходів і зборів буде створено шляхом об'єднання Національного університету державної податкової служби України та Державного науково-дослідного інституту митної справи.
Крім того, за ініціативою Міндоходів до складу новоствореного університету увійдуть Науково-дослідний інститут фінансового права та Київський фінансово-економічний коледж. Вони функціонуватимуть як відокремлені структурні підрозділи.
За словами Міністра, таке об`єднання учбових закладів сприятиме збереженню цілісної системи кадрового забезпечення Міндоходів з урахуванням специфіки підготовки кадрів, зокрема слідчих, оперативних підрозділів, підрозділів протидії контрабанді, митним та податковим правопорушенням.
До того ж концентрація досвіду та знань провідних фахівців Міністерства забезпечить ефективне наукове супроводження практичної діяльності.

ГУ Міндоходів доручено активізувати співпрацю з місцевою владою

Головні управління Міністерства доходів і зборів активізують співпрацю з місцевими органами виконавчої влади щодо формування місцевих бюджетів на поточний рік. Відповідне доручення керівникам територіальних органів Міністерства сьогодні на апаратній нараді дав Міністр Олександр Клименко.
Зокрема, Міністр доручив керівникам Головних управлінь в тих регіонах, де ще не затверджені місцеві бюджети, посилити співпрацю з представниками місцевої виконавчої влади щодо встановлення ставок на місцеві податки та збори з урахуванням економічної ситуації в регіоні, у тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
«Для того, щоб у кожному регіоні був забезпечений нормальний бюджетний процес, необхідно оперативно узгодити всі питання щодо ставок місцевих податків на поточний рік. І в цьому велика роль має належати саме якості аналітичної роботи та взаємодії між органами доходів і зборів та місцевою владою. Адже від того, наскільки точно будуть спрогнозовані доходи, залежатиме і рівень фінансування місцевих громад протягом усього року», - підкреслив Міністр.
Нагадаємо, що відповідно до Податкового кодексу України до місцевих податків та зборів належать податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за паркування та туристичний збір.

Україна та Білорусь створять єдину систему обміну інформацією

Міністерство доходів і зборів України та Державний митний комітет Білорусі створять єдину систему обміну інформацією. Таке рішення було прийнято на черговому засіданні робочої групи з актуалізації регламенту обміну інформацією між Україною та Білоруссю, яке відбулось 5-6 лютого в Мінську.
Завдяки системі сторони обмінюватимуться попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через українсько-білоруський кордон, що сприятиме подальшому зростанню товарообігу між Україною та Республікою Білорусь.
Як зазначають спеціалісти Міндоходів, впровадження єдиної системи обміну інформацією, в першу чергу, сприятиме зменшенню кількості незаконних переміщень. Наявність оперативної інформації від білоруських колег дасть змогу ефективніше використовувати систему аналізу ризиків. А це, у свою чергу, не лише спростить митні процедури та скоротить час на їх проведення, а й посилить економічну безпеку країни.
Подібний обмін інформацією вже здійснюється Україною з митними органами Російської Федерації, Республіки Молдова та Польщі.
Нагадаємо, що проект міжнародної технічної допомоги «Сприяння створенню електронної системи попереднього обміну інформацією між митними службами Білорусі та України (PRINEX)» реалізує Міжнародна організація з міграції (МОМ) за фінансування Європейського Союзу. Впровадження даного проекту забезпечать Державний митний комітет Республіки Білорусь та Міністерство доходів і зборів України у рамках Флагманської ініціативи «Інтегроване управління кордонами» програми Європейського Союзу «Східне партнерство».

Звернення Міністра доходів і зборів України Олександра Клименка

Сьогодні в пресі лунають заклики до підприємців не сплачувати податки. Вважаю, що це неконструктивна позиція. Не слід втягувати реально працюючий бізнес в політичне протистояння. Розглядаю це як спробу маніпуляції думкою сумлінних підприємців. Переконаний, в питанні сплати податків немає і не може бути того чи іншого боку барикад.
Від імені Міністерства доходів і зборів я хочу висловити вдячність усім громадянам і представникам бізнесу, які сумлінно сплачують податки і збори. Ми всі добре розуміємо, наскільки це принципово важливо з точки зору забезпечення стабільного фінансування місцевих громад, соціальних інститутів, закладів освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства.
Сумлінна сплата податків - це і є справжня соціальна відповідальність бізнесу. І я радий, що бізнес це розуміє. Навіть в умовах політичної кризи ми втримали стабільну динаміку платежів. Надходження до державного бюджету у січні адекватні показникам минулого року - 23,8 млрд. грн. До соціальних фондів спрямовано 13,8 млрд.грн. єдиного соціального внеску.
Я також вдячний громадянам і роботодавцям, які сумлінно перераховують платежі, в першу чергу, податок на доходи фізичних осіб, до місцевих бюджетів. У січні надходження до місцевих бюджетів склали 6,5 млрд. грн., це на 2,6% більше, ніж минулого року.
По-друге, хочу прокоментувати заяви щодо так званого «фіскального тиску», про посилення якого сьогодні ходять незрозумілі для мене чутки. Категорично заявляю, такі заяви не мають нічого спільного із дійсністю. Міністерство не має ні мети, ні бажання втручатися в роботу сумлінних платників податків. Навпаки, за останні два роки кількість планових перевірок бізнесу зменшена на 30%.
Головне завдання Міністерства сьогодні - максимально скоротити спілкування із бізнесом. Тому ми робимо ставку на електронні, безконтактні сервіси, на дистанційний контроль. Кожному підприємцю ми пропонуємо безкоштовно отримати електронний ключ та подавати звітність он-лайн. В цьому році також створені технічні можливості для проведення електронних дистанційних перевірок.
Для малого і середнього бізнесу взагалі подовжено мораторій на перевірки. Я особисто контролюю його дотримання на місцях.
Ми концентруємо свої зусилля виключно на тих підприємствах і тих галузях, де є цілком обґрунтовані ризики ухилення від сплати податків. Таких підприємств менше 1%.
Хочу ще раз підкреслити, що для сумлінних платників, які розвивають свою справу в Україні і чесно сплачують податки, Міністерство доходів і зборів - стабільний, надійний і прогнозований партнер. Ми завжди будемо на боці сумлінних платників податків, незалежно від їх політичних позицій чи регіону проживання. Ми завжди будемо на боці миру, спокою та економічної стабільності.

Запрошуємо на семінар за участі фахівців Міндоходів

28 лютого 2014 року у м. Донецьку відбудеться семінар на тему: «Сплата податку на додану вартість у контексті Податкового кодексу України» за участі фахівців Міністерства доходів і зборів України.
Місце проведення: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 32.
Початок семінару: 10-00.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

За спецвикористання води надійшло понад 170 млн. грн. від запорізьких платників

- Саме таку суму спрямували до Зведеного бюджету 3419 запорізьких платників збору за спеціальне використання води. П'ятдесят відсотків, а це 85,2 млн. грн. надійшло до Державному бюджету, - зазначила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька.
Платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів, (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Протягом 2013 року, аби мати повну картину стосовно того чи всі суб'єкти господарювання є платниками цього збору, проведені звірки переліків водокористувачів, яким в установленому порядку надані дозволи на спеціальне водокористування та які надали податкові декларації зі збору, що діяли у 2013 році. Їх надав Департамент екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації. Ця звірка дозволила залучити до оподаткування 30 платників збору, а сума донарахованих штрафних санкцій склала 13,3 тис. грн.

Майже 7,5 млн. грн. бюджет отримав від запорізьких сільгоспвиробників

Саме така сума у минулому році надійшла до місцевих бюджетів від сільгоспвиробників, які перебували на фіксованому сільгоспподатку.
- В області зареєстровано та сплачують ФСП 2479 платників. З них 2436 підприємств займаються рослинництвом, 27 - тваринництвом та 5 підприємств розводять рибу, - коментує ситуацію заступник начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Ірина Ярошевська, - Площа земельних ділянок, які є об'єктом оподаткування фіксованим сільгоспподатком, відповідно до поданих декларацій становить 1251 тис. га. З них: 1168 тис. га - ріллі, 32,8 тис. га. - сіножатей, 39,3 тис. га пасовищ, 9,1 тис. га - багаторічних насаджень, 1,7 тис. га - земель водного фонду.
Річна сума нарахувань з фіксованого сільськогосподарського податку складає 7,4 млн. грн. з яких за використання ріллі нараховано 7,2 млн. грн.
Крім цього, платники фіксованого сільгоспподатку задекларували за 2013 рік 37 млн. грн. орендної плати за землі державної та комунальної власності та 0,2 млн. грн. земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються для сільськогосподарського виробництва. Протягом минулого року платники ФСП спрямували до місцевих бюджетів 7,5 млн. грн.
При звірці площ земельних ділянок, які є об'єктом оподаткування фіксованим сільгоспподатком за даними державного кадастру, органи Міндоходів у Запорізькій області встановили розбіжності по 5 підприємствах, де фігурує площа у 325 гектарів. Суб'єкти господарювання подали уточнюючі декларації з обчисленням податкових зобов'язань та штрафних санкцій за належні до оподаткування площі земельних ділянок, якими вони користуються на підставі укладених договорів оренди.

Понад 3 млн. грн. збору спрямували до бюджету постачальники природного газу

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в області сплачують два запорізьких суб'єкти господарської діяльності. Вони протягом минулого року спрямували до бюджету 3,1 млн. грн., що більше надходжень відповідного періоду минулого року на 0,5 млн.
Платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Об'єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Органи Міндоходів регіону вдосконалюватимуть свої функції та розвиватимуть діалог із платниками

Сьогодні робота органів доходів і зборів у Запорізькій області, як передбачено Стратегічним планом розвитку Міндоходів на найближчі п'ять років, спрямована на удосконалення сервісної складової та розвиток партнерських стосунків із платниками. На цьому наголосила начальник ГУ Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька під час зустрічі з представниками бізнесу.
У заході також взяли участь начальник Запорізької митниці Міндоходів Михайло Бізіля, заступник голови Запорізької облдержадміністрації Петро Гончарук, заступник начальника-начальник слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів області Олександр Коваль, заступник начальника ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області Сергій Кам'янченко, представники ЗМІ.
- Сьогодні Міністерство доходів і зборів і його територіальні підрозділи у повному обсязі виконують свої функції з реалізації державної податкової і митної політики, зокрема, щодо забезпечення фінансової стабільності регіону та надходження платежів до бюджетів. Саме від цього залежить повноцінне функціонування місцевих громад. Крім того, для нас важливо знати потреби запорізького бізнесу та удосконалювати нашу роботу залежно від очікувань платників податків і зборів, - відзначила Людмила Балацька.
Було зазначено, що за 2013 рік до місцевих бюджетів запорізькі платники сплатили понад 3 мільярди гривень, що на 230 мільйонів гривень більше, ніж за 2012 рік. Левова доля надходжень припадає на податок на доходи фізичних осіб, якого за минулий рік надійшло 2 мільярди 97 мільйонів гривень, що на 100 мільйонів гривень або на 5 відсотків більше, ніж за 2012 рік. Від плати за землю до бюджету спрямовано понад 486 мільйонів гривень, це на 37 мільйонів гривень або на 8 відсотків більше, ніж у 2012 році.
Надходження до місцевих бюджетів від великих підприємств регіону за 2013 рік зросли майже на 9 мільйонів гривень, від середнього - на 210 мільйонів гривень, від малого бізнесу - більш ніж на 13 мільйонів гривень.
До державного бюджету у минулому році сплачено майже 494 мільйони гривень податку на прибуток і 896 мільйонів гривень податку на додану вартість.
Людмила Балацька подякувала представникам бізнесу за сумлінну сплату податків, за внесок у розвиток держави і регіону, зокрема.
- Завдяки вам в області реалізуються важливі соціальні програми, виплачуються пенсії, соціальні виплати та багато іншого. Серед наших пріоритетів - формування високої податкової культури в суспільстві. Саме це дозволить закласти фундамент для позитивних змін. Більше того, підтримка підприємницької ініціативи, спрощення процедури реєстрації платників сприяють розвитку підприємництва. За останній рік у нашому регіоні було додатково створено понад 1,5 тисячі суб'єктів підприємництва - юридичних осіб і 5,8 тисячі - фізичних осіб, - підкреслила Людмила Балацька.
Першочергова увага Міністерства приділяється впровадженню нових електронних послуг і сервісів, вдосконаленню тих, що вже працюють. Крім того, цього року в законодавстві та в системі обслуговування бізнесу є ряд позитивних змін.
У своєму зверненні до представників бізнесу заступник голови Запорізької облдержадміністрації Петро Гончарук передав вітальні слова від голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Пеклушенка і відзначив про важливість проведення таких зустрічей, передусім, для самих підприємців.
- Приємно, що Головне управління Міндоходів організувало таку зустріч, оскільки на початку року можна обговорити усі плани у взаємодії із бізнесом. Я хочу подякувати платникам за вашу роботу, адже більшість соціально-економічних проектів, які реалізуються в регіоні, здійснюються завдяки вашим зусиллям. Сьогодні в області в малому бізнесі працюють десятки тисяч. Це дуже важлива галузь для економічного розвитку Запорізької області. Тому ми повинні робити все, щоб створювати умови і не заважати працювати бізнесу, - зазначив Петро Гончарук.
Про аспекти сплати єдиного соціального внеску та пенсійного забезпечення в регіоні доповів заступник начальника ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області Сергій Кам'янченко. Він, зокрема, відзначив, що сьогодні в області забезпечено стабільну виплату пенсій та зростання її середнього розміру.
У ході заходу відбулася відверта розмова представників бізнесу з керівництвом органів виконавчої влади. Були розглянуті та надані пропозиції щодо удосконалення роботи органів Міндоходів, податкового і митного законодавства та з інших питань. Деякі з них, які вимагають вирішення на республіканському рівні, будуть направлені до Міністерства для подальшого розгляду.
Наприкінці зустрічі платники зазначили, що подібні заходи є конструктивними і корисними для обох сторін та висловили сподівання на подовження діалогу саме в такому форматі.

На Запоріжжі міндоходівці разом із бізнесом реалізують Стратегію розвитку

У 2014 році органи доходів і зборів у Запорізькій області продовжуватимуть активний діалог із представникам бізнесу та громадськості. Цей напрям роботи закладено у Стратегічному плані розвитку Міндоходів до 2018 року. На цьому наголосила під час проведення колегії ГУ Міндоходів регіону начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька.
- Формування податкової культури серед платників і якісна взаємодія з ними - це точка нашого контролю. Робота в цьому напрямі закладає фундамент для змін на перспективу, і які вже відчутні сьогодні. Зокрема, про зміну оцінки роботи Міндоходів у позитивний бік говорять представники бізнесу і громадських організацій. Ми завжди готові і відкриті для конструктивного діалогу з платниками, адже наше відомство - це стабільний і прогнозований партнер для бізнесу і громадян. Усім керівникам органів доходів і зборів цього року потрібно активно розвивати діалог із платникам податків і зборів, представниками громадських організацій, виявляти проблемні моменти та разом шукати шляхи їх вирішення, - підкреслила Людмила Балацька.
Під час колегії було розглянуто підсумки роботи ГУ Міндоходів області та Запорізької митниці Міндоходів. Зокрема, перший заступник начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Сергій Давидков доповів про виконання доведених завдань у 2013 році, у тому числі, щодо надходжень до бюджетів усіх рівнів та забезпечення позитивних трендів роботи Головного управління Міндоходів області. Він зазначив, що до місцевих бюджетів за 2013 рік запорізькі платники сплатили на 230 мільйонів гривень більше, ніж за 2012 рік, забезпечивши понад 3,1 мільярда гривень. Крім того, він зосередив увагу на першочергових напрямах роботи органів ГУ Міндоходів області, які необхідно здійснювати в умовах економічного розвитку області та забезпечення додаткових надходжень за рахунок відпрацювання резервів, перш за все, заходів з детінізації економіки.
Заступник начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Ірина Ярошевська докладно зупинилася на питанні сплати податку на прибуток до Державного бюджету України. Перший заступник начальника Запорізької митниці Міндоходів Володимир Стеценко поінформував про стан реалізації Запорізькою митницею пріоритетних завдань та підсумки надходжень до Держбюджету у 2013 році.
Начальник управління персоналу ГУ Міндоходів у Запорізькій області Ганна Громак доповіла про результати проведеної упродовж минулого року роботи та детально охарактеризувала стан кадрової роботи у територіальних органах Міндоходів Запорізької області та перспективи кадрової стратегії на поточний рік.
Підбила підсумки засідання колегії начальник ГУ Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька. Вона наголосила на необхідності безумовного виконання поставлених завдань у I кварталі 2014 року.
- Головним завданням для нас є виконання Стратегічного плану розвитку. Його основні принципи - це налагодження конструктивного діалогу з платниками, підвищення рівня довіри, дерегуляція підприємницької діяльності, спрощення умов ведення бізнесу, удосконалення роботи сервісних складових, у тому числі, електронних, подальша мінімізація втручання у роботу сумлінного бізнесу та багато інших, - відзначила Людмила Балацька.

Запорізькі митники Міндоходів провели семінар для автоперевізників

Днями співробітники Запорізької митниці Міндоходів провели в митниці семінар для автомобільних перевізників Запорізької області, які здійснюють перевезення товарів на умовах міжнародної Конвенції МДП. Участь у семінарі взяли представники 12 найбільш активних митних перевізників Запоріжжя.
Відкриваючи семінар, заступник начальника Запорізької митниці Міндоходів Едуард Суконкін означив актуальність та важливість тематики семінару, покликаної уникнути суперечок та непорозумінь при одночасному виконанні перевізниками та митниками міжнародних митних правил - Конвенції МДП та правил національного митного законодавства - окремих норм Митного кодексу України. Він ознайомив присутніх з головними завданнями митниці на 2014 рік, спрямованих на розвиток партнерських відносин з бізнесом та впровадження найкращих практик у сфері митного регулювання, а також наголосив на тому, що виконання норм українських законів повинно гармонійно та безпроблемно для всіх поєднуватись з нормами міжнародного права.
Завідувач сектору контролю за переміщенням товарів митниці Віктор Кагал детальніше зупинився на питаннях застосування автоперевізниками окремих норм митного законодавства. Він розповів про такі інновації митних технологій, як застосування попередніх митних декларацій, які містять всю необхідну інформацію для випуску товарів в заявлений митний режим, без доставлення таких товарів від прикордонної митниці до митниці призначення. При цьому зазначив що, в Запорізькій митниці Міндоходів вперше такі попередні декларації почали застосовувати з липня минулого року, за весь рік їх було оформлено 779, що становить майже кожну десяту попередню декларацію оформлену у другому півріччі для пропуску вантажів на митну територію України та направлення їх в Запорізьку митницю.
Також були розглянуті питання застосування нового виду митного забезпечення - електронних замків з функцією GPS-GSM навігації, які дають можливість співробітникам Міністерства доходів і зборів відслідковувати в он-лайн режимі переміщення транзитних вантажів на всьому шляху перевезення по митній території України - починаючи від прикордонної митниці відправлення до доставки в будь-яку іншу прикордонну або внутрішню митницю призначення. Такий контроль дає змогу зменшити ризик втрати або незаконної видачі вантажів, за необхідності, оперативно відреагувати на можливе скоєння правопорушення й вжити заходи до його припинення. На сьогоднішній день такі замки з функцією GPS-GSM навігації застосовуються Міністерством доходів і зборів для контролю за переміщенням вантажів від Південної митниці Міндоходів (Одеса) до митниць київського регіону, а також контролю транзитних вантажів, які слідують в інші країни.
У підсумку заступник начальника митниці Едуард Суконкін зазначив, що подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів в заявлений митний режим, спрощує роботу підприємств - власників товарів та підприємств - перевізників, адже після перетину вантажем кордону України така декларація, після проходження певних процедур, може остаточно оформитись митницею, а далі, за бажанням власника, вантаж може бути вивантажений на його склад, або бути відправленим на склад до іншого підприємства, навіть, підприємства з іншої області. Це дозволить раціоналізувати логістику, скоротить час транспортування, зменшить витрати перевізника та самого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на митну очистку товару.
Під час семінару митники не тільки надали перевізникам відповіді на їх питання, а і отримали від підприємців слушні пропозиції з удосконалення розглянутих правил, які будуть опрацьовані фахівцями Запорізької митниці Міндоходів та можуть бути враховані при підготовці матеріалів з метою внесення змін в митне законодавство.

Запорізькі міндоходівці отримали 27 запитів на інформацію

З початку поточного року до органів Міндоходів Запорізької області надійшло 27 запитів на інформацію. Проведений аналіз статусу запитувачів свідчить, що із загальної кількості запитів, які надійшли до органів Міндоходів Запорізької області в 20 випадках - це були фізичні особи, 5 - юридичні особи, 2 запита отримано від представників засобів масової інформації. 24 запита отримано поштою, 2- факсом, 1 - електронною поштою.
За наслідками їх розгляду: по 6 запитах на інформацію було надано роз'яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, у відповідь на 9 запитів - надано інформацію, 2 запити надіслано належному розпоряднику інформації, по 1 запиту - термін продовжено у зв'язку з наданням великого обсягу інформації, 9 запитів знаходяться на виконані.

Понад 2,6 млн. гривень до бюджету від запорізьких оперативників

За минулий тиждень саме таку суму коштів співробітники оперативних підрозділів ГУ Міндоходів області спрямували до бюджету усіх рівнів. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за 7 кримінальними правопорушеннями, з яких 6 - за ухилення від сплати податків. Сума збитків по вказаним кримінальним правопорушенням становить понад 7 млн. гривень, з яких відшкодовано 1 млн. 753 тис. гривень.

Запорізькі оперативники із незаконного обігу вилучили підакцизних товарів на 1,8 млн. гривень

Саме на таку суму оперативні співробітники ГУ Міндоходів області з початку поточного року вилучили товарно - матеріальних цінностей, у тому числі: спирту на суму 959 тис. гривень, лікеро-горілчаних напоїв на суму 376 тис. гривень, тютюнових виробів на суму 482 тис. гривень. Також виявлено 1 "підпільний" цех з нелегальному виробництва алкогольної продукції.
Так, оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізької області у ході проведення слідчо-оперативних дій, виявили "підпільний" цех де незаконно виготовляли фальсифіковані алкогольні напої. У ході обшуку виявлено та вилучено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 241 тис. гривень, у т.ч.: понад 2 тис. літрів спирту, 1 тис. літрів водно-спиртової рідини, різноманітні ароматизатори, обладнання для виготовлення та розливу алкогольних напоїв.
Наразі за даним фактом розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів).
За минулий 2013 рік із незаконного обігу вилучено товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 26,5 млн. грн., у тому числі: спирту на суму 863 тис. гривень, лікеро-горілчаних напоїв на суму 5,1 млн. гривень, 466 тис. пачок тютюнових виробів на суму 3,3 млн. гривень.
Також виявлено 15 "підпільних" цехів з виробництва товарно-матеріальних цінностей, з яких 9 із нелегального виробництва алкогольної продукції.

Бердянська ОДПІ

Бердянська ОДПІ оголошує конкурс

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області оголошує конкурс на час відсутності основного працівника: старшого державного інспектора відділу місцевих податків і зборів, плати за землю, ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій.
Участь у конкурсі можуть взяти громадяни України, з повною або базовою вищою економічною освітою, з володінням державної мови, навичками роботи на комп'ютері.
Термін надання документів - протягом 30-ти календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу.
Звертатися до відділу персоналу Бердянської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці, 20, каб.328, т.3-84-07.

Свідоме декларування своїх доходів - вірний шлях до побудови заможного суспільства

З кожним роком декларування доходів стає більш добровільним та природним виконанням громадянами свого конституційного обов'язку. Декларуючи доходи та сплачуючи податки, громадяни роблять свій індивідуальний внесок у добробут своєї держави.
З початку року до Бердянської ОДПІ вже подано 364 декларації про майновий стан і доходи та задекларовано 6557,2 тисяч гривень доходу. На сьогодні найбільшу кількість декларацій подали громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду - 233 декларації; 56 декларацій надійшло від громадян, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію. Вже 45 громадян подали декларації та задекларували доходи від отримання спадщини. Про це повідомила під час брифінгу начальник Бердянської ОДПІ Алла Горбатюк.
Як і кожного року громадяни повинні задекларувати доходи отримані не від податкових агентів, а саме: у вигляді вартості успадкованого майна, подарунків, неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди. Декларуються доходи, отримані орендодавцями при наданні нерухомого або рухомого майна в оренду, а також іноземні доходи.
Метою декларування є не тільки сплата податку до бюджету, а і повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року. Витрати, які платник податку має право включити до податкової знижки, прописані у Податковому кодексі, зокрема, це плата за навчання, сума витрат на сплату страхових платежів і пенсійних внесків, частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом тощо.
Останній день подачі декларації - 30 квітня 2014 року. Сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в річній податковій декларації, потрібно до 1 серпня 2014 року.
Для отримання податкової знижки річну декларацію про майновий стан і доходи можна подавати протягом усього поточного року.
Для громадян діє сервіс „Декларування он-лайн", за допомогою якого можна заповнити та направити декларацію про майновий стан і доходи через Інтернет. Для користування цією послугою платнику потрібно мати електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення.
Послугу електронного цифрового підпису можна безкоштовно отримати в Бердянській ОДПІ, де працює Пункт реєстрації користувачів Центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів.
Шановні мешканці Бердянська та Бердянського району! Не зволікайте з подачею декларацій і вже найближчим часом завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи.

Роз'яснення податкового законодавства

Платникам фіксованого сільськогосподарського податку

Бердянська ОДПІ нагадує, що 19 лютого 2014 року - останній день подання декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.
Нагадуємо, що платником ФСП можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Терміни сплати податків за 4 квартал 2013 року!

Термін сплати податків та зборів за 4 квартал - не пізніше 19 лютого 2014 року!

Юридичним особам - платника податку на прибуток підприємств та неприбутковим організаціям!

Термін подання декларації про прибуток підприємств та Звіту про використання коштів неприбуткових організацій за 2013 рік - не пізніше 03 березня 2014 року. Термін сплати податку на прибуток підприємств за 2013 рік - не пізніше 11 березня 2014 року.
Термін сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень - 30 січня, за лютий - 28 лютого, за березень - 28 березня.
Форма декларації. Затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»
Нагадуємо! Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Звітуємо з земельного податку вчасно

Бердянська ОДПІ нагадує, термін подання податкової звітності платниками земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - не пізніше 20 лютого 2014 року.
Величина коефіцієнта індексації за 2013 рік, на який необхідно індексувати нормативну грошову оцінку земель у 2014 році при визначенні розміру земельного податку та орендної плати за землю, дорівнює 1,0 (Лист Державного агентства земельних ресурсів України від 10.01.2014 № 2-28-0.22-95/2-14).
Довідки каб. 326, тел. 3-84-23.

Ведення обліку доходів і витрат фізичною особою

Для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу платники податку на доходи фізичних осіб повинні вести облік у Книзі обліку доходів і витрат. Книгу ведуть платники, які відповідно до Податкового кодексу України зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків.
Платники заводять Книгу самостійно, записи здійснюють кульковою або чорнильною ручкою не пізніше наступного дня після отримання доходів, сплати податку або понесених витрат, відображаючи їх у гривнях з копійками.
Облік документів та відомостей, пов'язаних з правом на отримання податкової знижки, платники можуть вести в реєстрі документів. Записи в ньому здійснюються у довільній формі.
Книга та реєстр документів знаходяться у платника податку та надаються контролюючим органам на їх вимогу у межах компетенції.
Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок її ведення затверджені Наказом Міндоходів від 11.12.2013 № 794, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2217/24749.

При виїзді за кордон на постійне місце проживання подайте декларацію

Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до органу доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Така декларація подається не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації перевіряє визначене податкове зобов'язання та сплату належної суми податку. У разі відсутності податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб видається відповідна довідка, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Обов'язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст.179 розд.ІV Податкового кодексу України.
Форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 січня 2014 р. за №8/24785.

Надміру витрачені кошти, отримані під звіт, повертаються особі, яка їх видала

Фізичній особі, яка отримала кошти на відрядження необхідно до закінчення п'ятого банківського дня після завершення відрядження подати в бухгалтерію звіт про використання виданих коштів. Це стосується і ситуації, коли фізична особа отримує кошти під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій.
За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, яка їх видала, до або під час подання зазначеного Звіту.
Звіт складається платником податку (підзвітною особою), яка отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.
Форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 р. за №104/24881.

Про особливості адміністрування збору за спеціальне використання води у 2014 році

Відповідно до статті 326 Кодексу водокористувачі самостійно обчислюють Збір за спеціальне використання води та Збір для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок Збору та коефіцієнтів.
За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, Збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.
Збір для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок Збору.
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.
У разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, Збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
Згідно зі статтею 327 Кодексу у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води Збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок Збору та коефіцієнтів.
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води Збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Порядок сплати Збору визначено статтею 328 Кодексу. Базовий податковий (звітний) період для Збору дорівнює календарному кварталу.
Платники Збору обчислюють суму Збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну України від 21.12.2012 N 1403, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за N 123/22655.
Податкові декларації Збору подаються платниками збору контролюючим органам за місцем податкової реєстрації у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).
Податкова декларація Збору для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.
Збір сплачується платниками збору за місцем податкової реєстрації у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).
Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.
На підставі пункту 328.9 статті 328 Кодексу контролюючі органи у разі несплати Збору або сплати його в неповному обсязі платниками Збору протягом шести місяців подають інформацію про таких платників Збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із статтею 55 Водного кодексу України - припинити право на спеціальне водокористування.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань зі Збору є за:
- IV квартал 2013 року: 10 лютого 2014 року та 19 лютого 2014 року відповідно;
- I квартал п. р.: 12 травня та 20 травня 2014 року відповідно;
- II квартал п. р.: 11 серпня та 19 серпня 2014 року відповідно;
- III квартал п. р.: 10 листопада та 19 листопада 2014 року відповідно;
- IV квартал п. р.: 9 лютого та 19 лютого 2015 року відповідно.
Лист Міндоходів від 29.01.2014 р. N 2129/7/99-99-15-04-01-17

Про особливості адміністрування екологічного податку у 2014 році

За податковими зобов'язаннями з екологічного податку (далі - Податок), що виникли з 1 січня 2014 року, ставки Податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених статтями 243 - 246 Кодексу, крім податкових зобов'язань з Податку, що виникли з 1 січня 2014 року у виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС, які у 2014 році застосовують ставки податку у розмірі 75 відсотків від ставок, передбачених статтями 243 - 246 Кодексу.
Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Декларування податкових зобов'язань з Податку для визначених статтею 242 Кодексу об'єктів оподаткування, здійснюється за формою податкової декларації, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 №1010 "Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N 26/18764 (далі - Декларація). Невід'ємною частиною Декларації є сім додатків. У разі відсутності у платника Податку деяких видів об'єктів оподаткування додатки, у яких обчислюються податкові зобов'язання за такими об'єктами, до звітної Декларації не додаються, а у відповідних рядках Декларації зазначається відсутність податкових зобов'язань шляхом їх прокреслювання.
Для таких об'єктів оподаткування, як:
- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах Декларації подаються за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення в частині обсягів палива, що реалізоване податковими агентами, Декларації подаються за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку у контролюючих органах;
- утворені радіоактивні відходи та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк Декларації подаються за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
У випадках, коли місце подання Декларації не збігається з місцем перебування на податковому обліку суб'єкта господарювання як юридичної особи, так і фізичної особи - підприємця, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, до контролюючого органу, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій.
Вказана форма Декларації не застосовується платниками (податковими агентами) Податку для декларування зобов'язань з Податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення від палив, що ввозяться на митну територію України; а також зобов'язань з Податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.
Податкові зобов'язання з Податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення від палив, що ввозяться на митну територію України, та з Податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, сплачуються до або в день подання митної декларації.
До набрання чинності форми Податкової декларації з Податку, яка буде застосовуватися для зобов'язань з Податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, що настане за податковим періодом, в якому відбудеться їх оприлюднення (п. 46.6 ст. 46 Кодексу), пропонуємо рекомендувати платникам Податку - особам, що здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України, подавати декларацію за формою, що була надіслана листом Міндоходів від 28.10.2013 N 22416/7/99-99-15-04-01-17.
Платник Податку, який виробляє та реалізує транспортні засоби на внутрішньому ринку України, складає реєстри виданих за податковий (звітний) квартал довідок про сплату та про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів і подає такі реєстри контролюючому органу разом з податковою декларацією з екологічного податку.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу про подання податкових декларацій з Податку протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, та сплати Податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації, граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з Податку вважаються за:
- IV квартал 2013 року: 10 лютого 2014 року, а останнім днем сплати податку - 19 лютого 2014 року;
- I квартал п. р.: 12 травня та 20 травня 2014 року відповідно;
- II квартал п. р.: 11 серпня та 19 серпня 2014 року відповідно;
- III квартал п. р.: 10 листопада та 19 листопада 2014 року відповідно;
- IV квартал п. р.: 9 лютого та 19 лютого 2015 року відповідно.
Платник Податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.
Лист Міндоходів від 28.01.2014 р. № 2028/7/99-99-15-04-01-17

Митні питання

Міндоходів: Оформлення всіх гуманітарних вантажів, які надходять в Україну, здійснюються у рамках діючого законодавства

Міністерство доходів і зборів України офіційно заявляє, що всі процедури митного оформлення гуманітарних вантажів, які надходять в Україну, здійснюються виключно у рамках діючого митного законодавства. Тому звинувачення, які поширюють деякі засоби масової інформації, про нібито „блокаду Міністерством гуманітарних вантажів" не відповідають дійсності.
Сьогодні оформлення вантажів гуманітарної допомоги митницями Міндоходів здійснюється протягом 4 годин за умови наявності рішення про визнання таких вантажів гуманітарними, пред'явлення товарів та подання в установленому порядку митної декларації і всіх необхідних документів. Наразі немає таких вантажів, оформлення яких затримувалося хоча б на годину.
Гуманітарний вантаж, який надійшов з Польщі та нібито заблокований Міністерством, прибув на Ягодинську митницю Міндоходів 2 лютого 2014 року о 18.17. Через 23 хв. (о 18.40) він вже вирушив до Києва.
З 3 лютого 2014 року гуманітарний вантаж перебуває на Київській міжрегіональній митниці Міндоходів на тимчасовому зберіганні до отримання необхідних дозволів та документів, визначених діючим законодавством.
Нагадуємо, що рішення про визнання вантажів гуманітарною допомогою приймається Міністерством соціальної політики України. Міндоходів, у свою чергу, митне оформлення таких товарів здійснює першочергово відповідно до діючого законодавства.
За наявності адресата „гуманітарки" в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, такий вантаж не затримується на кордоні, а у першочерговому порядку направляється в митниці за місцезнаходженням їх одержувачів та передаються останнім на тимчасове зберігання. Митне оформлення такого вантажу здійснюється після отримання всіх необхідних дозволів та документів.
Загалом протягом минулого року в Україну було ввезено понад 10 тис. тонн гуманітарного вантажу. Загальна сума ввезеного товару склала понад 41 млн. дол. США.
Зокрема, з Польщі в Україну у 2013 році було ввезено 455 тонн вантажів гуманітарної допомоги майже на 1,6 млн. дол.

Грузія залишається великим постачальником мінеральних вод та вин в Україну

Імпорт чаю, виноградних вин та води, в тому числі мінеральної, з Грузії у 2013 році склав майже 67 тис. тонн на 62 млн. доларів.
Як і раніше, українці віддають перевагу грузинським мінеральним та артезіанським водам. Імпорт води, без додання цукру, льоду та снігу торік склав 50 тис. тонн загальною вартістю 29,7 млн. доларів.
Вин виноградних та виноградного сусла було імпортовано трохи менше - 16,7 тис. тонни на 32,1 млн. доларів.

У 2013 році Україна експортувала зерна на 6 млрд. доларів

За даними Міндоходів, обсяг експорту зерна Україною у 2013 році у грошовому еквіваленті склав 6,4 млрд. доларів.
Традиційно, країни-партнери цікавила у першу чергу кукурудза та пшениця, яких за рік було експортовано на загальну суму 5,7 млрд. доларів, що відповідає 89% всього експорту зерна.
Лідируючі позиції серед країн експорту зайняли Єгипет (1 млрд. доларів), Іспанія (543,3 млн. доларів), Саудівська Аравія (355,8 млн. доларів) та Іран (334,1 млн. доларів).
У той же час, імпорт зернових у грошовому еквіваленті склав 306,5 млн. доларів. На першому місці в імпорті також опинилась кукурудза, її імпортовано в Україну на 255,1 млн. доларів. Другу позицію в рейтингу зайняв рис, імпорт цієї культури у минулому році склав трохи більше 39 млн. доларів.
Найбільші поставки здійснювались з Франції (68,4 млн. доларов), Угорщини (66,9 млн. доларів), Пакістану (13,2 млн. доларів) та В`єтнаму (11,4 млн. доларів.).

Загальний обсяг експорту українського чавуна та феросплавів минулого року сягнув 1,7 млрд. доларів

За статистикою Міністерства доходів і зборів минулого року експорт чавуну склав 823 млн. доларів, а феросплавів 906 млн. доларів. У свою чергу імпортовано цих товарів на 6 млн. та 318 млн. доларів відповідно.
У порівнянні з 2012 роком, спостерігається незначне підвищення обсягу експорту цих товарів - на 1,1%.
Експортно-імпортні операції здійснювались з 8 країнами світу. Так, в експорті лідируючи позиції зайняли Туреччина, Італія, Нідерланди, Сполучені Штати та Росія. Загальний обсяг поставок у ці країни склав 1,2 млрд. доларів.
Що стосується імпорту, найбільші операції були проведені з Росією, Індією та Бразилією. Обсяг імпортованих з них чавуну та феросплавів загалом склав 152 млн. доларів, з яких 50,2% припало на Росію.
Довідково: при підготовці публікації використовувались дані експорту та імпорту товарів за кодами 7201-7202 УКТ ЗЕД.

У 2013 році Україна експортувала залізничного транспорту та дорожнього устаткування на 2,5 млрд. доларів

Про це свідчить річна статистика експорту та імпорту Міністерства доходів і зборів.
Так, у 2013 році тільки вантажних вагонів було експортовано на понад 1,3 млрд. доларів, у той час як імпорт цієї продукції сягнув лише 21 млн. доларів.
Основними споживачами продукції українських вагонобудівників у минулому році стали країни СНД, такі, як Росія, Казахстан та Туркменістан. Загальний обсяг експорту вантажних вагонів лише в ці держави склав понад 1,2 млрд. доларів.
Всього ж, протягом 2013 року Україна експортувала різноманітного залізничного транспорту та дорожнього устаткування на суму 2,5 млрд. доларів, перевищивши імпорт цих товарів в 7 разів.
Довідково: при підготовці публікації використовувались дані експорту та імпорту товарів за кодами 8601-8608 УКТ ЗЕД.

Декларування доходів громадян 2014

Способи подання декларації

Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:
• особисто платником або уповноваженою на це особою;
• надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
• засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.
При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного терміну подання декларації (граничний термін подання річної декларації для громадян - 30 квітня 2014 року), а при поданні в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу).
В електронній формі платники податків можуть подати податкову декларацію до контролюючих органів засобами електронної пошти через Інформаційний портал Міндоходів.
Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) платнику податків необхідно:
- отримати електронний цифровий підпис, який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів;
- завантажити із сайту Акредитованого центру сертифікації ключів програмне забезпечення "Програмний комплекс користувача ЦСК". Встановити програмне забезпечення на персональному комп'ютері та виконати необхідні налаштування допоможе інструкція користувача;
- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.
Детальніше про подання звітності в електронному вигляді можна дізнатися на веб-порталі Міндоходів України (http://minrd.gov.ua) або в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів.
Порядок оформлення декларації
Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 і містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.
У декларації та додатках до неї не має бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.
Показники у розділах II - VIII декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.
Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи - платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
Які саме доходи повинні відобразити громадяни у річній податковій декларації про майновий стан і доходи?
• доходи від підприємницької діяльності;
• доходи від провадження незалежної професійної діяльності;
• доходи, отримані від двох і більше податкових агентів;
• доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом;
• доходи від операцій з продажу (обміну) нерухомого майна;
• доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого майна;
• доходи, отримані від будь-яких переходів права власності на об'єкти рухомого майна;
• доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції;
• доходи у вигляді неустойки (штрафів, пені);
• доходи попередніх періодів (самостійно виявлені помилки);
• іноземні доходи;
• оренда майна фізичної особи;
• інвестиційний прибуток;
• спадщина;
• подарунки;
• сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності;
• окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при нарахуванні чи виплаті;
• невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової допомоги;
• непогашена частина податку з суми, поданої під звіт, при припиненні трудової діяльності;
• додаткові блага від третьої особи;
• суми боргу платника податку;
• нецільова благодійна допомога понад установлену норму;
• сума недоплати податку при припиненні трудової діяльності;
• кошти або майно, отримані як хабар.

Податкова знижка

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна у разі реалізації права на податкову знижку.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

• квитанціями;
• фіскальними або товарними чеками;
• прибутковими касовими ордерами;
• копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача).
Перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки:
• частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом. Таке право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла;
• пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % від суми його загального оподатковуваного доходу за звітний рік;
• сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання. Можна включити лише вартість здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення в сумі, що не перевищувала у 2013 р. 1610 грн. у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
• страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення. У 2013 р. така сума не може перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) при страхуванні члена сім'ї першого ступеня споріднення - 805 грн., при особистому страхуванні - 1610 грн.;
• суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій. Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
• суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
• суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизеля, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
• суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Роз'яснення Міндоходів України від 06.02.2014 року

Платники податків запитували

Форма і зміст розрахункових документів

Чи відображаються розрахунки з застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо в розрахункових квитанціях?

Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон №265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3 Закону №265);

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2.ст.3 Закону №265).

Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №105/5296, (зі змінами та доповненнями) розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма N РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 цього Положення.

Що таке товарний чек та які обов'язкові реквізити він повинен містити?

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним.

Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.

Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Разом з тим, виходячи із змісту Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".

Чи дозволяється застосування спрощеної квитанції при продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

Відповідно до пп 12.1 п.12 Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296 Спрощена розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом про штампування при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій:

- за товари або послуги (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 гривень;

- при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;

- при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту).

Таким чином, при продажу суб'єктом господарювання алкогольних напоїв та тютюнових виробів спрощена розрахункова квитанція не виписується.

Які реквізити повинна містити розрахункова квитанція?

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №105/5296, (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення) розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма №РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 до Положення.

Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 Положення розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.

Підпунктом 5.3 пункту 5 Положення визначено, що відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити:

- напис „РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ", серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

- назву суб`єкта господарювання;                                        

- ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери „ІД";

- для суб`єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України „Про податок на додану вартість"; перед номером написані (надруковані) великі літери „ПН"; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);

- назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи „Найменування товару (послуги)", „Вартість о. в." (вартість одиниці виміру), „ПДВ (%)", „Вартість";

- рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів по одній операції виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів по здійснених операціях виплати), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість;

- напис „Сума розрахунку (грн., коп.)" та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів);

- напис „Розрахунок провів", рядок для підпису особи, що здійснює розрахунки;

- дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 5.4 пункту 5 Положення корінець розрахункової квитанції повинен містити обов'язкові реквізити:

- серію та номер, які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються з серією та номером відривної частини;

- напис „Сума розрахунку (грн., коп.), всього" та загальну суму отриманих за товар або послугу (виданих покупцеві) коштів;

- напис „у т. ч. за ставкою ПДВ 20 %", суму коштів, отриманих за товари чи послуги, продаж яких оподатковується ПДВ за ставкою 20 %, або суму виданих покупцеві коштів, якщо видана сума зменшує податкові зобов'язання платника ПДВ;

- рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість;

- дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

Підпунктом 5.5 пункту 5 Положення визначено, що при виготовленні бланка розрахункової квитанції додатково до серії та номера можуть наноситися друкарським способом інші обов`язкові реквізити.

Які реквізити необхідно зазначати в розрахунковому документі, якщо розрахунки проводяться в іноземній валюті на території безмитної торгівлі?

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №105/5296, якщо розрахункова операція проводиться не в національній валюті України, то в розрахунковому документі необхідно вказувати назву або загальноприйняте умовне позначення валюти. При проведенні розрахункової операції з використанням декількох валют усі вартісні реквізити в розрахункових документах повинні вказуватися за кожною валютою окремо.

Чи передбачено при проведені розрахунків із споживачами видавати розрахунковий документ не встановленої форми?

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 - ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункових документів затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296.

Який порядок роздрукування Z-звіту, якщо тривалість зміни (робочого дня) СГ 24 години?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), наведено визначення „зміна" - це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною в ночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб'єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Чи передбачено друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати?

Згідно із п. 1, 2 та 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон №265), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до п. 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) та повинен містити порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Враховуючи вищевикладене, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями реєстратора розрахункових операцій та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Чи відноситься до розрахункового документу чек, який видається терміналом „IBOX" та чи може він бути підставою для оплати будь - яких послуг за рахунок коштів підприємства?

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі ст. 2 Закону розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форма та зміст розрахункових документів передбачені „Положенням про форму та зміст розрахункових документів", затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 105/5296 із змінами та доповненнями (далі - Положення).

Крім того, пп. 2.1 п. 2 Положення визначено, що встановлені Положеннями вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Враховуючи вищевикладене та те, що чек, який видається терміналом миттєвої сплати („IBOX" тощо) не містить всіх необхідних реквізитів відповідно до вимог Положення (напису „ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК", порядковий номер фіскального чеку, позначення форми оплати тощо), друкується пристроєм, що не внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то даний розрахунковий документ не може вважатись розрахунковим документом. При цьому, даний чек не може бути підставою для оплати будь - яких послуг за рахунок коштів підприємства.

Розподіляємо вхідний ПДВ

Як здійснюється перерахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях?

Відповідно до п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п.п. 199.2 - 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п.199.5 ст.199 ПКУ).

Коли проводиться розрахунок розподілу частки використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі використання придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково - ні, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.12 №129, визначено, що безпосередньо розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями один раз на рік здійснюється у таблиці 1 додатка 7:

декларації за грудень (для платників податку з квартальним звітним періодом - за четвертий квартал), у разі здійснення розрахунку частки використання за попередній календарний рік відповідно до вимог п.199.2 ст.199 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями;

декларації звітного податкового періоду, в якому задекларовані оподатковувані та неоподатковувані операції платниками, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, або новоствореними платниками.

У якому порядку проводиться перерахунок частки для малоцінних предметів?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі використання придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково - ні, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.12 №129, визначено, що перерахунок частки використання в оподатковуваних операціях щодо малоцінних необоротних матеріальних активів (група 11 класифікації основних засобів та інших необоротних активів), мінімально допустимий строк корисного використання яких не визначено (пункт 145.1 статті 145 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями), здійснюється у порядку, передбаченому для товарів/послуг, а не основних засобів.

Протягом якого періоду застосовується розрахована частка використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі використання придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково - ні, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.12 №129, визначено, що розрахований показник частки використання застосовується для визначення частки сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість під час придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, яку платник має/не має право віднести до податкового кредиту (рядки 15.1/15.2 декларації), протягом поточного календарного року, включаючи й останній період року (грудень або четвертий квартал).

Як оподатковуються ПДВ операції з ввезення іноземних товарів для їх переробки на митній території України з подальшим вивезенням продуктів переробки за межі митної території України?

Відповідно до п.206.12 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.23 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI із змінами та доповненнями (далі - МКУ).

Статтею 160 глави 23 МКУ передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.

При цьому, пп.3 п.1 ст.86 глави 16 МКУ передбачено, що Митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, або у вигляді продуктів їх переробки;

Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування (п.206.5 ст.206 ПКУ).

Визначення місця постачання товарів та послуг

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом - платником ПДВ карток, які надають право покупцю - резиденту на заправку транспортних засобів пальним як на митній території України, так і за її межами?

Згідно з пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Пунктом 186.1 ст.186 ПКУ встановлено, що місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту).

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи зазначене, резидент - платник ПДВ на дату постачання карток, які надають право покупцю - резиденту на заправку транспортних засобів пальним як на митній території України, так і за її межами, повинен збільшити свої податкові зобов'язання з ПДВ.

Який порядок оподаткування операції з постачання платником ПДВ резиденту/нерезиденту послуг з надання персоналу?

Пунктом 185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно з пп."г" п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Отже, операція з постачання платником ПДВ резиденту послуг з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за основною ставкою, незалежно від того резидентом чи нерезидентом надані такі послуги, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

У разі, якщо платником ПДВ послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, надаються нерезиденту, то така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки, місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Як визначається місце постачання послуг з оренди транспортних засобів (залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та трубопровідного)?

Підпунктом „б" п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.186.4 ст.186 р.V ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Згідно з пп.„ґ" п.186.3 Місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, місцем постачання послуг з оренди транспортних засобів (залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та трубопровідного) є місце реєстрації постачальника таких послуг.

Який порядок оподаткування ПДВ послуг тайм-чартеру (оренда судна разом з персоналом) нерезиденту?

Відповідно до ст.203 Кодексу торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 року №176/95-ВР, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Тобто, послуга тайм-чартеру (оренди), передбачає надання фрахтувальнику в обов'язковому порядку укомплектованого екіпажем судна.

Підпунктом „б" п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.186.4 ст.186 р.V ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Згідно з пп.„г" п.186.3 р.V ПКУ місцем постачання послуг з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Підпунктом „ґ" п.186.3 р.V ПКУ місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Оскільки, надання екіпажу (персоналу) судна не є самостійною послугою, а є невід'ємною частиною тайм-чартеру (оренди судна), то місце постачання такої послуги визначається відповідно до визначення місця постачання послуг з оренди транспортних засобів (в т.ч. морського, річкового), а саме місцем постачання, є місце реєстрації постачальника таких послуг, тому незалежно від того, резиденту чи нерезиденту вони надаються, такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Як визначається місце постачання товарів?

Відповідно до п. 186.1 ст. 186 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з пп. 186.1.1 п. 186.1 ст. 186 р. V ПКУ якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу.

Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу.

Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу - перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у разі потреби - після зупинки за межами митної території України.

Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки/висадки пасажирів на митній території України.

Як визначається місце постачання послуг, пов'язаних з нерухомим майном відповідно до норм ПКУ?

Відповідно до пп.186.2.2 п.186.2 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі того, що будується.

Як визначається місце постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном відповідно до норм ПКУ?

Відповідно до пп.186.2.1 п.186.2 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.

Реєстрація платника ПДВ

Які зміни передбачені  в процедурі реєстрації платником ПДВ?

З 1 січня 2014 року суб'єкт господарювання може бути добровільно зареєстрований платником ПДВ відразу після його державної реєстрації в автоматичному режимі без відвідування органу Міндоходів.

Для цього відповідна заява додається до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Сканована електронна копія такої заяви передається державним реєстратором в органи Міндоходів одночасно з відомостями з реєстраційної картки.

Реєстрацію платника ПДВ орган Міндоходів проводить від дня, зазначеного в електронній копії заяви, отриманого від держреєстратора, або протягом 5 робочих днів з дати надходження заяви, якщо бажаний день у ньому не зазначений.

У зв'язку зі зміною порядку реєстрації платників ПДВ і скасуванням свідоцтва платника цього податку, платники, які внесені до реєстру платників ПДВ до 01.01.2014 р., не підлягають примусовій перереєстрації, а одержання витягів з реєстру платників ПДВ не є обов'язковим для них.

Тобто свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ і свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ продовжують діяти та можуть застосовуватися як витяги з реєстру платників ПДВ до внесення змін до такого реєстру або одержання витягу, а також виникнення змін у даних про платника.

При бажанні платник ПДВ може одержати витяг замість свідоцтва в органі Міндоходів безкоштовно протягом 2 робочих днів. Форми витягу та запиту на його отримання містяться в проекті положення про реєстрацію платників ПДВ.

На сайті Міндоходів України функціонує сервіс «Реєстр платників ПДВ», у якому можна знайти інформацію про платника: індивідуальний податковий номер, код ЄДРПОУ, найменування або ПІБ, дата початку дії свідоцтва, наявність суб'єкта в базі анульованих свідоцтв.

Чи обов'язково зазначати номер свідоцтва про реєстрацію особи платником податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість?

Підтвердженням факту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб-сайті Міндоходів, яка оновлюється щоденно.

У зв'язку з цим з 1 січня 2014 року платники податку на додану вартість, до внесення змін у відповідні форми документів, не зазначають номер свідоцтва про реєстрацію особи платником податку на додану вартість у:

- податковій декларації з податку на додану вартість та додатках до неї;

- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

- реєстрі виданих та отриманих податкових накладних;

- податковій накладній, яка складається при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг;

- інших документах, форми яких передбачали зазначення цього реквізиту.

Відсутність номера Свідоцтва у податковій звітності з податку на додану вартість, яка подається до органів Міндоходів після 1-го січня 2014 року (незалежно від податкового періоду, за який така звітність складена), не є порушенням порядку її заповнення та не є підставою для відмови у прийнятті органом Міндоходів такої звітності в паперовому чи електронному вигляді.

Крім цього, відсутність у податкових накладних, складених після 1-го січня 2014 року в паперовому чи електронному вигляді, номера Свідоцтва продавця чи покупця не є порушенням порядку їх заповнення та не є підставою для відмови у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідна норма передбачена Законом України від 24.10 2013 № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», який набрав чинності з 1 січня 2014 року.

Чи підлягає обов'язковому поверненню бланк свідоцтва платника єдиного податку?

Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Тому,  у разі отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку та/або при відмові від спрощеної системи оподаткування він підлягає обов'язковому поверненню контролюючому органу, який видавав таке свідоцтво.

З 1 січня 2014 року реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Таким чином, замість свідоцтва платника єдиного податку фізична особа - підприємець, на свій запит, зможе безоплатно отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку.

Звертаємо увагу, що видані свідоцтва платника єдиного податку підтверджують перебування фізичної особи - підприємця на спрощеній системі оподаткування до отримання витягу із реєстру або внесення змін до реєстру.

Відповідна норма передбачена Законом України від 24.10 2013 № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», який набрав чинності з 1 січня 2014 року.

Чи може юридична особа - платник єдиного податку при проведенні розрахунків за операціями з купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) надавати та отримувати вексель?

Відповідно до пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Згідно з статтею 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 № 3480-IV (із змінами та доповненнями) вексель  відноситься до боргових цінних паперів.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ст. 14 Закону № 3480).

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 № 2374-III (із змінами та доповненнями) передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Тобто у разі отримання/видачі юридичною собою - платником єдиного податку векселя, зобов'язання щодо договору поставки/купівлі товарів (робіт, послуг) погашаються не в грошовій формі.

Враховуючи викладене, юридична особа - платник єдиного податку не може отримувати/надавати вексель для оформлення грошового боргу за поставлені/придбані ним товари (виконані роботи, послуги).




Новости Бердянска
сегодня, 15 марта, пятница
вчера, 14 марта, четверг

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Аеробіка - Чемпіонат міста
Аеробіка - Чемпіонат міста

 15 Марта

 16:00

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Баскетбол
Баскетбол

 16 - 17 Марта

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Чемпіонат міста з художньої гімнастики
Чемпіонат міста з художньої гімнастики

 16 - 17 Марта

 10:00

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Як приборкати дракона 3
Як приборкати дракона 3

 14 - 20 Марта

 11:35, 15:15

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Подробная афиша