Інформація від Бердянскої податкової інспекції на 22 лютого

22.02.2018 · 09:19 · Просмотров - 517

Новини та роз'яснення податкового законодавства від Бердянської ОДПІ

Добровільне декларування доходів – цивілізаційний вибір

Тим, хто не звик відкладати важливі справи на потім, слід впритул зайнятися питанням декларування своїх доходів,  адже деклараційна кампанія - 2018 уже триває з 1 січня.

Тож, хто має подавати декларацію про майновий стан і доходи? 

Громадяни, які у 2017 році отримували спадщину чи подарунок, що оподаткуються податком на доходи фізичних осіб; доходи від неподаткових агентів, зокрема, від надання в оренду житла, іноземний дохід, чи отримували дохід від надання послуг з ремонту житла, організацію і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності.

Декларація, за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2018 року.

Крім того, громадяни, які минулого року отримували заробітну плату, з якої відраховувався податок на доходи фізичних осіб, і понесли певні витрати можуть скористатися правом на податкову знижку, тобто повернути частину коштів зі сплаченого ПДФО.

До таких витрат, зокрема, включаються частина процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, благодійні внески неприбутковим організаціям,   вартість навчання для отримання середньої професійної або вищої освіти.

Для отримання податкової знижки декларацію можна подати упродовж усього року (до 31 грудня 2018 року). На наступні роки податкова знижка не переноситься, тож не втрачайте свій шанс.

Декларації  про майновий стан і доходи  слід подавати:

- до Центрів обслуговування платників  податкових інспекцій (за місцем реєстрації);

- відправити поштою (з повідомленням про  вручення та описом вкладення);

- в Електронному кабінеті (за допомогою ключа електронного цифрового підпису) https://cabinet.sfs.gov.ua.

Як отримати електронний ключ – докладна інформація на сайті АЦСК ДФС: https://acskidd.gov.ua

Декларування – 2018: законодавчі норми для відображення доходів

Бердянська ОДПІ нагадує про основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи, громадянами, які отримали протягом 2017 року доходи:

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ);

- у вигляді іноземних доходів (п. п. п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ (п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 та п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 ПКУ);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку, встановленому п. п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ (п. п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

- отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 ПКУ);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ).

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 ПКУ);

- від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 ПКУ).

Платники єдиного податку спрямували до місцевого бюджету в січні 11070,3 тис.грн. єдиного податку

Протягом січня поточного року платниками єдиного податку сплачено понад 11070,3 тис.грн.  Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження податку зросли на 944,4 тис.грн. або на 9,3 відс. За аналогічний період 2017 року від платників на спрощеній системі оподаткування надійшло більше ніж 10125,9 тис.грн.

Найбільшу частку надходжень єдиного податку забезпечили фізичні особи-підприємці, сплативши понад 5756,7 тис.грн. 

Протягом січня 2018 року юридичні особи третьої групи спрямували до місцевих бюджетів понад 1039,6 тис.грн. єдиного податку. 

Спрощенці четвертої групи сплатили до бюджету понад 4274 тис.грн. єдиного податку, що на 1096,1 тис.грн. (34,5 відс.) перевищує минулорічні надходження.

Нагадаємо, що законодавчо-гранична межа річного доходу, що дозволяє обрати спрощену систему оподаткування  визначена для кожної групи: перша група – 300,0 тис.грн.; друга група – 1 500,0 тис.грн; третя група – 5 000,0 тис.грн. У разі перевищення розміру річного доходу, а також отримання доходу від діяльності, що не дає права на сплату єдиного податку, єдиний податок сплачується у розмірі 15 відс. від суми такого доходу. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за звітний квартал.  

Надходження ЄСВ від роботодавців Бердянщини становлять понад 34813,5 тис.грн.

З початку року до бюджету платники Бердянщини забезпечили 34813,5 тис.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що порівняно з минулорічним січнем надходження зросли на 9104,3 тис.грн. або на 37,3 відсотка. Індикативний показник виконано на 129,5 відсотка, додатково надійшло 7940,5 тис.гривень.

Слід нагадати, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).     

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).

Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нерухомість Бердянщини поповнила місцеві скарбниці на понад 1226,2 тис. гривень

За січень поточного  року власники нерухомості Бердянська, Бердянського та Приморського  районів перерахували до місцевих бюджетів  1226,2 тис.грн., що на 424,7%, або на 937,5 тис. грн. більше надходжень січня  2017 року.

Лідером у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи, ними сплачено  1132,2 тис.грн., що на 873 тис.грн., або на 436,8 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року. Відповідно фізичними особами сплачено 35,7 тис.грн. що перевищує минулорічні надходження на 312,4 %.

«Тільки за умови достатніх фінансових ресурсів місцевих бюджетів можна говорити про вирішення проблем нашого міста. Розвиток інфраструктури, освіти й охорони здоров’я, – усе це залежить від відповідального ставлення мешканців до сплати податків. Впевнена, що завдяки скоординованій взаємодії органів місцевого самоврядування, фіскальної служби та бізнес-спільноти нашого міста та району надходження в місцеві бюджети і надалі зростатимуть», – підкреслила начальник Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Нагадуємо, що платники - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до фіскальних органів області за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Про суму нарахованого податку на нерухоме майно громадян – фізичних осіб повідомляють фіскальні органи області за місцем податкової адреси, вручаючи податкові повідомлення-рішення до 1 липня звітного року. У разі незгоди з визначеною у податковому повідомленні сумою податку громадяни мають право звернутися до податкового органу за місцем реєстрації та провести звірку даних. Однак, зробити це вони мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення, адже по завершенню цього терміну до моменту сплати податку буде нарахована пеня.

У 2017 році підприємства Бердянська та Приморська в рахунок погашення податкового боргу спрямували 15522,6 тис.грн.

 За 2017 рік до зведеного бюджету в рахунок погашення податкового боргу спрямовано 15522,6 тис.грн., в тому числі до державного – 10164 тис. гривень., до місцевого бюджету - 5358,6 тис.грн..

За 2017 рік  подано 115 позовів до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів юридичних осіб, ре на суму податкового боргу 39105,4 тис.грн, з яких задоволено 74 звернень на суму 30690,6 тис. гривень. Щодо звернення стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 36 позовів на суму податкового боргу 1618,7 тис. гривень.

Надходження коштів до зведеного бюджету за рахунок реалізації безхазяйного майна склали 2713,7 тис. грн, в тому числі до державного – 2313 тис. грн і до місцевих бюджетів – 400,7тис. гривень.

Порівняно із відповідним періодом минулого року надходження коштів за рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету збільшились на 2547 тис. грн., в тому числі до державного – на 2227,9тис.грн. і до місцевих бюджетів – на 319,1 тис.грн.

Легальна зарплата – запорука соціальної захищеності працівника!

Офіційне оформлення трудових відносин та легальна заробітна плата - це основні важелі соціального захисту працюючого, які збільшать пенсійні накопичення громадянина, принесуть соціальні гарантії у вигляді оплачуваної відпустки та лікарняних. Крім того, отримання «білої» зарплати дає право на отримання податкової знижки.

Протягом 2017 року у ході проведених Бердянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області заходів з легалізації найманої праці, суб’єктами господарювання додатково оформлено 820 найманих працівників. Додатково сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 284,8 тис.грн. 

Про виявлені факти неоформлених найманих працівників та виплату заробітної плати в «конвертах» за результатами перевірок матеріали передаються до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Так, протягом 2017 року за наслідками проведених перевірок для відповідного реагування до Головного управління Держпраці у Запорізькій області передано матеріали відносно 7-ми суб’єктів господарської діяльності по 9-ти неоформленим працівникам.

Виплата мінімальної заробітної плати – обов’язкова вимога для підприємств всіх форм власності і господарювання. Тому сьогодні особлива увага приділяється роз’яснювальній роботі з підприємцями та підприємствами, на яких спостерігається нарахування заробітної плати нижче законодавчо встановленого розміру. 

Шановні роботодавці! Закликаємо вас зробити крок назустріч суспільству – легалізувати зайнятість населення та відмовитись від зарплати в «конвертах».

Новини законодавства

Зміни для продавців нерухомості: створюється єдина база оцінки майна

З 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Змінами передбачено, що для запобігання заниженню бази оподаткування (оціночної вартості) під час продажу нерухомого майна передбачається створення єдиної бази даних звітів про оцінку об'єктів нерухомості.

Так, у разі продажу об'єкта нерухомості, розмір доходу визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку. 

Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. 

Така єдина база даних забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об'єкт нерухомості та його вартість.

Внесення інформації до єдиної бази даних здійснюється суб'єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики.

Єдина база даних здійснює аналіз звіту про оцінку щодо відсутності порушень при його складанні та у разі відповідності оціночної вартості майна ринковим цінам, реєструє його з присвоєнням  унікального номера. 

Звіт, не зареєстрований у єдиній базі даних, без присвоєного унікального номера,  є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.

Тобто, якщо звіт про оцінку не зареєстрований із присвоєнням йому унікального номера, операція купівлі-продажу нерухомості не відбувається, оскільки нотаріусом не здійснюється  посвідчення договору.

Зазначена норма передбачена  п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу.

Хто звільняється від сплати ЄСВ у 2018 році

У зв’язку з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни, зокрема, до частини четвертої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та які набули чинності з 01 січня 2018 року, повідомляємо наступне.

Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені у пунктах 4 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, звільнятимуться від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058, а саме досягнення віку за наявності страхового стажу тривалістю зазначеної у частинах першій – п’ятій статті 26 Закону № 1058.

Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого статтею 26 Закону № 1058. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Отже, звільнятимуться від сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:

- отримують пенсію за віком (у тому числі пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою статті 114, пунктом 2 розділу XV»Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058));

- отримують дострокову пенсію (у тому числі пільгових умовах (передбачені частиною першою статті 115, пунктом 72 розділу XV»Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058));

- отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі пільгових умовах (передбачені статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»));

- є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги;

- досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).

Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб, які:

отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058;

отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058.

Водночас звертаємо увагу та те, що дія частини четвертої статті 4 Закону № 2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Детальна інформація викладена у листі ДФС України від 09.02.2018 № 3856/7/99-99-13-02-01-17.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців у 2018 році

Бердянська ОДПІ нагадує про ставки єдиного податку встановлено статтею 293 Податкового кодексу України.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, тобто до 176,20 грн.;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2018 року, тобто до 744,60 грн.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Щодо сплати єдиного соціального внеску членами фермерських господарств у 2018 році

Так як Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII, з 1 січня 2018 року членів фермерського господарства виключено із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, то вони стають на облік в органах фіскальної служби, як платники єдиного внеску на загальних підставах.

Після взяття на облік в органах фіскальної служби платниками єдиного внеску, на членів фермерських господарств поширюються обов’язки щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, тобто 819,06 грн. (3723*22%).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (15*3723 = 55845 грн.), встановленої Законом України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Слід наголосити, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а за порушення законодавства про єдиний внесок, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність, а саме:

- за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно несплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464);

- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Закoнoм № 2464, починається з першого календарнoгo дня, що настає за днем закінчення строку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включно.

Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитись у листі ДФС України від 12.01.2018р.  №1020/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання інформації».

Про індексацію нормативної грошової оцінки земель

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2018  № 6-28-0.22-244/2-18 повідомила, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь,  земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік -1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь ( рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.  

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Водночас нагадуємо, що довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ подається суб'єктом господарювання разом з першою декларацією (фактичний початок діяльності як платника плати за землю), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нововведення по сплаті у 2018 році єдиного внеску підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування

Починаючи з 1 січня 2018 року, підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок за себе за результатами кожного кварталу.

Такі платежі потрібно здійснювати до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.

Перший раз за такою схемою єдиний внесок підприємці-загальносистемники сплачують до 20 квітня за 1 квартал 2018 року.

Роз’яснення законодавства

19 лютого 2018 року – останній день подання підприємствами - платниками податку на нерухоме майно податкової декларації

Юридичні особи які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Юридичними особами база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, обчислюється самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають фіскальному органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі виникнення новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Податкове зобов'язання за звітний рік сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки подається за формою затвердженою наказом МФУ від 01.04. 2015 р. № 408.

Зазначена норма передбачена ст. 266 Податкового кодексу України. 

Як  в 2018 році сплачують єдиний внесок особи, які провадять незалежну професійну діяльність

Платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності .

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто визначення бази нарахування єдиного внеску для зазначених платників у разі відсутності доходу (прибутку) у звітному році є обов’язковим.

З 01.01.2018 р. особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Зазначена норма передбачена п. 5 частини першої ст. 4; абз. другим п. 2 частини першої ст. 7, частина 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За найманого працівника, який є пенсіонером за віком, ЄСВ сплачується на загальних підставах

Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами; фізичні особи - підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.  

Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат. 

До зазначених виплат застосовується ставка 22 %. 

Отже, пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, не передбачено.

Зазначена норма передбачена п. 1 частина першої ст. 4, п. 1 частина першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Склад витрат, які включаються до податкової знижки 

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2017 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 

Для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2018 (включно).

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: 

- частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу; 

- суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім: 

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань; 

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; 

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування); 

г) операцій із зміни статі; 

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування); 

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; 

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 

- суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): 

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 ст. 169 цього Кодексу; 

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п 169.4.1 ст. 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї; 

- суму витрат платника податку на: 

а) оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; 

б) оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; 

- суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. 

-  суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. 

Зазначена норма передбачена ст. 166 Податкового кодексу України.

За яких умов громадяни подають декларацію у разі отримання спадщини

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від  ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються: 

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів,  що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом; 

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. 

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, 

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. 

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції від  06.06.2017 N 556) до 1 травня 2018 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164; п. 174.2,  п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.

Отримали іноземний дохід – подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи  

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2017 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб.  

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію з  оподаткуванням такої суми за ставкою 18%.

Також зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції від  06.06.2017 N 556) до 1 травня 2018 року.

При цьому, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.

Сума такого зменшення визначається у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Зазначена норма передбачена п.13.5 ст. 13, пп. 162.1.1 ст. 162, п.п 170.11.1, п.п. 170.11.2  ст. 170, пп. 1.2 п. 16 1 пп. 10 розд. XX Податкового кодексу.

Визначення та відображення доходу підприємцями - платниками єдиного податку

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.

  До складу доходу не включаються:

- суми податку на додану вартість;

- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, вартість яких була включена до доходу при обчисленні загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.

При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, затверджено наказом МФУ від 19.06.15 N 579.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів та витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи і понесені витрати.

Порядок ведення книги обліку доходів та витрат платників єдиного податку третьої групи - платників ПДВ, затверджено наказом МФУ від 19.06.15 N 579.

Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

Зазначена норма передбачена п. 292.1 – п. 291.15 ст. 292, п.п. 296.1.1 п.п 296.1.2. ст 296 Податкового кодексу України.

Звіт про суми податкових пільг має статус податкової декларації 

Податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Облік сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, здійснюється відповідно до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.10  №1233.

Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку №1233.

У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Звіт про суми податкових пільг подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб'єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

У звіті у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом  пільг відповідно до довідника пільг.

Зазначена норма передбачена п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України та постановою КМУ від 27.12.10 №1233 "Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг".

До уваги осіб, які отримують податкові векселі, що видаються до отримання або ввезення на територію України підакцизних товарів

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.01.2018 року № 21 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Порядком, затвердженим Постановою № 21 визначено механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, які реалізуються із застосуванням нульової ставки акцизного податку або ввезення яких здійснюється без сплати акцизного податку відповідно до пп. 229.4.1, пп. 229.5.1, пп. 229.6.1, пп. 229.7.1 ст. 229 Кодексу.

Постанова № 21 не встановлює новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України підакцизних товарів.

Постановою № 21 зведено в єдиний нормативно-правовий акт дві постанови КМУ (від 20.10.11 №1068 та від 04.02.13 року N 69), які визнано такими, що втратили чинність.

У порядку, затвердженому Постановою № 21 вже не зазначаються переліки кодів згідно з УКТ ЗЕД нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а наводиться посилання на відповідні пункти ст. 229 Кодексу.

Крім цього, Порядком № 21 приведені у відповідність до норм чинного законодавства назви центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пп. 15 та 16 Порядку № 21 у разі нецільового використання нафтопродуктів та/або речовин векселедавець є платником акцизного податку з обсягу продукції, використаної не за призначенням (п.п 212.1.7, 212.1.8 ст. 212 Кодексу), та несе відповідальність, передбачену пп. 229.4.16, пп. 229.5.18, пп. 229.6.14,  пп. 229.7.16  ст. 229 Кодексу.

Зазначений нормативно-правовий акт опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 23.01.2018 № 15.

Таким чином, починаючи з 23.01.2018, податкові векселі, авальовані банком, що видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, оформлюються на підставі Порядку.

До приведення у відповідність до положень постанови № 21 наказів Міністерства фінансів України від 07.08.2012 N 899, від 27.03.2013 N 430 контролюючі органи і платники податків користуються порядками роботи податкових постів та застосовують форми довідок і журналів, що затверджені цими наказами.

Зазначені норми роз’яснені листом ДФС України від 26.01.2018 р. № 2497/7/99-99-15-03-03-17.

Результат від відчуження земельних ділянок визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку

Бердянська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016  №8 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.

Відповідно до Порядку Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

¨ новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

¨ уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

Звертаємо увагу, що у заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає Звіт. В основній частині наводяться загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійснені протягом звітного року. У додатку (додатках) наводяться дані про особу (осіб), яка (які) є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). У інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

Якщо платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» використано методи, передбачені підпунктами 39.3.1.2 – 39.3.1.5 п.п.39.3.1 п.39.3 ст.39 розділу І ПКУ, при заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту дозволяється наведення узагальненої інформації щодо сукупності таких контрольованих операцій.

Особливості заповнення Звіту відповідно до п.39.3 ст.39 ПКУ наведено у розділі V Порядку.

Трансфертне ціноутворення: деякі особливості складання Звіту про контрольовані операції

Бердянська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016  №8 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.

Відповідно до Порядку Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

¨ новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

¨ уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

Звертаємо увагу, що у заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає Звіт. В основній частині наводяться загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійснені протягом звітного року. У додатку (додатках) наводяться дані про особу (осіб), яка (які) є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). У інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

Якщо платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» використано методи, передбачені підпунктами 39.3.1.2 – 39.3.1.5 п.п.39.3.1 п.39.3 ст.39 розділу І ПКУ, при заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту дозволяється наведення узагальненої інформації щодо сукупності таких контрольованих операцій.

Особливості заповнення Звіту відповідно до п.39.3 ст.39 ПКУ наведено у розділі V Порядку.

Дохід від надання в оренду автомобіля - коли декларувати?

Бердянська ОДПІ повідомляє, що  відповідно до п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються дохід від надання майна в лізінг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ.

Обов’язок платника ПДФО щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник ПДФО отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, передбачених розділом ІV ПКУ (п.179.2 ст.179 ПКУ).

У разі надання громадянами у 2017 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов’язані надати податкову декларацію до територіальних органів фіскальної служби за місцем свого проживання та задекларувати отримані доходи.

Кожен об’єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо. У відповідних графах зазначаються номера категорії об’єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).

Як отримати податкову знижку по іпотечному кредиту

Бердянська ОДПІ нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за звітний рік, з моменту визначення ним такого об’єкта як основне місце проживання у звітному податковому році за умови документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з печаткою про перерахування коштів через касу, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, надавати документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік – 31 грудня 2018 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2018 році щодо витрат, понесених у 2017 році, на наступний рік не переноситься.

Слід нагадати, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно із ст. 175 Податкового кодексу України, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

- об’єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Вирішили зекономити на пальному? Поверніть собі ще й частину витрат на переобладнання автомобіля

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено ПКУ, зокрема, до зазначеного переліку включається, зокрема, сума коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Згідно з п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні відображатися вартість таких товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

На вимогу територіального органу ДФС та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (абз. другий п. п.«в» п.176.1 ст.176 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, на вимогу органу ДФС, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; довідку про отримані у звітному році доходи тощо.

Здаєте майно в оренду – задекларуйте доходи!

Бердянська ОДПІ нагадує фізичним особам, які  надають майно в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)   орендарю - фізичній  особі, яка не є суб’єктом господарювання, що у такому випадку особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець – це передбачено  п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок протягом 40 календарних днів після останнього дня квартального звітного (податкового) періоду. Суми отриманого доходу,  сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації, яку такий орендодавець зобов’язаний подати до 1 травня року, наступного за звітним.

         У  разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу  за податковою адресою платника податку – орендодавця. У випадку порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Платник податку на доходи має право подати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Слід зазначити, що згідно з п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Враховуючи вищевикладене, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу податкову декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Про різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до внесених змін Законом України від 07.12.017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) та Законом України від 07.11.2017 №2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, передбачені ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зазнали суттєвих редакційних змін.

Так, зокрема:

- для визначення різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування:

• фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток (далі – платник податку) не зменшуватиметься на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від платників єдиного податку (п.п.140.4.1 п.140.4 ст.140 ПКУ);

• п.140.4 ст.140 ПКУ доповнено новим п.п.140.4.4, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування на суму субсидій, отриманих платником податку – суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 23.02.2017 №1977-VІІІ «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (далі – Закон №1977), здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- для визначення різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування:

• уточнено різниці, передбачені підпунктами 140.5.1, 140.5.2 та 140.5.4 п.140.5 ст.140 ПКУ, та застосовуються при здійсненні контрольованих операцій;

• п.п.140.5.7 п.140.5 ст.140 ПКУ доповнено положеннями, що передбачають особливості застосування цього підпункту суб’єктами кінематографії щодо витрат з нарахування роялті;

• п.п.140.5.10 п.140.5 ст.140 ПКУ доповнено положенням, яке визначає нову різницю щодо сум компенсації вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб;

• визначено, що не поширюється на платників податку, які були платниками єдиного податку четвертої групи, положення п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування;

• п. 140.5 ст. 140 ПКУ доповнено новими підпунктами:

* 140.5.13 – щодо сум витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону №1977, але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

* 140.5.14 – щодо сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Єдиний податок: розміри авансових внесків для ФОП І і ІІ груп у 2018 році

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників єдиного податку, що відповідно до п.293.2 ст.293 та п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку І та ІІ груп, повинні здійснювати сплату авансових внесків з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Статтями 7 та 8 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнює 1762 грн., мінімальна заробітна плата – 3723 грн.

Отже, для ФОП І групи фіксована ставка авансових внесків, яка встановлена у межах 10% від прожиткового мінімуму, з 01.01.2018 становить не більше 176,20 грн. за календарний місяць, для ФОП ІІ групи – у межах 20% від мінімальної заробітної плати, тобто не більше 744,60 грн. за календарний місяць.

До уваги туристичних операторів – платників ПДВ!

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.207.2 ст.207 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п.207.3 ст.207 ПКУ).

Згідно з п.207.6 ст.207 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Якщо туристичним оператором отримано авансову оплату, то на дату отримання  авансу за туристичний продукт податкові зобов`язання з ПДВ не формуються до моменту оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Застосування ставки ПДВ 7% для лікарських засобів та медичних виробів

Бердянська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України листом від 05.02.2018 №3375/7/99-99-15-03-02-17 надані роз’яснення щодо застосування ставки ПДВ 7% у зв’язку із набранням чинності з 01.01.2018 Законом України від 07 грудня 2017 року №2245-VII1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі - Закон № 2245). Законом № 2245 викладено у новій редакції абзац другий підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), а саме, починаючи з 01.01.2018, ставку податку у розмірі 7% встановлено на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (далі - ДРЛЗ), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - ДРМТВМП) або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

При здійсненні операцій з постачання товарів (у тому числі  лікарських засобів і медичних виробів) платник податку − продавець таких товарів зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ). При здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України оформляється митна декларація (пункт 8 статті 257 Митного кодексу України).

Враховуючи викладене, операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі лікарські засоби:

- дозволені для виробництва і застосування в Україні;

- внесено до ДРЛЗ.

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% за умови, що такі медичні вироби:

- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- внесено до ДРМТВМП або відповідають вимогам відповідних технічних

регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких лікарських засобів/медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Крім того, повідомляємо, що у разі якщо медичні вироби були ввезені на митну територію України та/або придбані на митній території України до 01.01.2018 з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 %, то, починаючи із зазначеної дати та за умови, що такі медичні вироби відповідають зазначеним вище вимогам, операції з їх постачання на митній території України підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%. При цьому коригування сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації, оформленої за операцією із ввезення медичних виробів на митну територію України, та/або податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН за операцією з постачання медичних виробів на митній території України, що до 01.01.2018 оподатковувалися податком за ставкою 20%., нормами ПКУ не передбачено.

З 2018 року для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю, передбачено окремий розділ у звітності з ЄСВ

Бердянська ОДПІ інформує, що Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – ЗУ №2464), які набули чинності з 1 січня 2018 року.

Так, розд.VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 передбачено, що у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік затверджуються видатки на покриття Пенсійному фонду України недоотриманої суми коштів від застосування розміру єдиного внеску, передбаченого ч.13 і ч.14 ст.8 Закону №2464.

При цьому, для визначення недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску у розмірах, передбачених ч.5, ч.13 та ч.14 ст.8 Закону №2464, не змінюючи суми сплати єдиного внеску. Розрахунок недоотриманих Пенсійним фондом України сум здійснюється у порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з ДФС України.

Отже, з метою визначення недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів, для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю та, які нараховують ЄСВ на заробітну плату за ставками 8,41 відс., 5,3 відс., 5,5 відс, передбачено окремий розділ у звітності з ЄСВ. У цьому розділі роботодавцю необхідно відображати нарахування ЄСВ розраховані за ставкою 22 відсотка. 

Звертаємо увагу, що обов’язок щодо відображення таких сум у Звіті з ЄСВ настане у платника після приведення Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у відповідність до Закону №2462.

Актуально для неприбуткових організацій: зміни-2018

Повідомляємо про зміни, що стосуються неприбуткових організацій, які внесені до Податкового кодексу  України  (далі – Кодекс)  Законом  України від 7 грудня  2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»  (далі – Закон № 2245) .

Зокрема, уточнено умови включення  релігійних  організацій до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр)

Для релігійних організацій, внесених до Реєстру на  день  набрання чинності  Законом  України  від 17 липня 2015 року  № 652-VІІІ  «Про  внесення змін  до  Податкового  кодексу  України   щодо  оподаткування   неприбуткових  організацій»  (далі – Закон № 652),  єдиною  умовою  для   їх  перенесення до нового Реєстру є дотримання вимог абзацу другого  п.п. 133.4.1  п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Так, внесено відповідні зміни до положень Кодексу, передбачених:

- пунктом 34 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» –   неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  а для релігійних організацій  –  вимогам абзацу другого  п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру;

- пунктом 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» –   неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  а  релігійні організації  –  із  нормами  абзацу  другого  п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру;

- підпунктом 133.4.3 п. 133.4  ст. 133  –  у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації  –  вимог,  визначених  абзацом  другим  п.п. 133.4.1  і  п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст.133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана  подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

 Враховуючи зазначене, релігійні організації, які є юридичними особами, що відповідають вимогам  абзацу другого  п.п. 133.4.1  п. 133.4  ст. 133 Кодексу, та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, після 01.01.2018 включаються контролюючим органом до нового Реєстру.

Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 31.01.2018 №2834/7/99-99-15-02-01-17 http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72789.html

Ліміт каси та строки здавання готівкової виручки

Згідно з п.п. 16 п. 2 розд. I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, ліміт залишку готівки в – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Пунктом 14 розд. II Положення № 148 визначено, що установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює, виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків.

При цьому, банкам і фізичним особам - підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

Відповідно до п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківська фінансова установа з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів.

Відповідно до п. 52 розд. V Положення № 148, релігійним організаціям, які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.

Державна казначейська служба України самостійно визначає порядок установлення ліміту каси в його касі та касах бюджетних установ і організацій, що нею обслуговуються. Строки здавання готівки з кас Державної казначейської служби України та бюджетних установ установлюються відповідно до вимог п. 48 розд. V Положення № 148 (п. 51 розд. V Положення № 148).

 Ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог Положення № 148, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення) (п. 53 розд. V Положення № 148).

Керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (п. 56 розд. V Положення № 148).

Крім того, абзацом другим ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами і доповненнями встановлено, що у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, до підприємства застосовується фінансова санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Коли обійдеться без нарахування штрафної санкції

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Підпунктом 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Нагадаємо, що у 2018 році фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2017 рік. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платникам податку за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. Розрахунок здійснюється на підставі відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення-рішення. За порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від 10 до 20% своєчасно несплаченої суми.

Ідентифікаційний номер на достовірність можуть перевірити державні органи

Згідно з ст. 63 та 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 3 розділу IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка). ДФС присвоює Обліковій картці реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України.

Такий документ з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізична особа самостійно на власний розсуд пред’являє, надає його копію або повідомляє на вимогу державних органів, установ та організацій.

Державні органи, установи та організації можуть здійснювати перевірку достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків у випадках, передбачених законом, шляхом подання запитів до ДФС у встановленому порядку.

Щодо порядку справляння рентної плати за спеціальне користування радіочастотним ресурсом України !

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що Порядок справляння рентної плати за спеціальне користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) регламентується ст. 254 Розділу IX Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Платниками Рентної плати є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Ставки Рентної плати встановлено окремо для кожного виду користування радіочастотним ресурсом України у гривнях до одиниці виміру залежно від діапазону радіочастот та виду радіозв'язку (п. 254.4 Кодексу).

При цьому слід зазначити, що п. 4 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу встановлено, що Кабінет Міністрів України має щороку до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до  Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів цін виробників промислової продукції з Рентної плати.

Однак відповідні зміни до Кодексу на 2018 рік не внесено, тому ставки Рентної плати залишаються на рівні 2017 року.

Порядок обчислення та сплати Рентної плати у 2018 році не змінився.

Податкові декларації Рентної плати з розрахунками подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом II Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює місяцю (протягом 20 календарних днів) за місцем податкової реєстрації, а сплата податкових зобов'язань проводиться до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Форма Податкової декларації Рентної плати з розрахунком затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 N 719 та зареєстрована Міністерством юстиції України 03.09.2015 за N 1051/27496 (зі змінами і доповненнями).

Звертаємо увагу, що користувачам радіочастотного ресурсу України необхідно сплатити податкові зобов’язання  за січень поточного року до 28  лютого, оскільки  граничний  термін сплати податкових зобов’язань  за січень п.р. по платежу  припадає  на 2 березня  2018 року.

Відшкодований юридичною особою (податковим агентом) судовий збір включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи

Бердянська ОДПІ повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.162.1 ст.162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника ПДФО, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п.«г» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Водночас доходи, визначені ст.163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст.167 ПКУ, та військовий збір за ставкою, визначеною п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ та п.п.1.4 п.161підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, у разі якщо за рішенням суду платнику ПДФО – фізичній особі відшкодовується юридичною особою (податковим агентом) судовий збір, то сума такого збору включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

При заповненні платіжних документів необхідно дотримуватись вимог Порядку №666

Бердянська ОДПІ нагадує платникам, що необхідно чітко дотримуватись при заповненні платіжних документів вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.

У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), при заповненні призначення платежу у полі №2 друкується код виду сплати «140», який символізує «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску».

Так, наприклад, при сплаті заборгованості з ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином :

1 – службовий код («*»);

2 – код виду сплати («140» – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Слід зауважити, що пробіли між розділовим знаком «;» та інформацією, яка зазначається у кожному полі, не ставляться.

Ставки податку на нерухомість на 2017 рік застосовуються з коефіцієнтом

Бердянська ОДПІ нагадує, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПКУ, яким визначено граничну межу ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі –  податок на нерухомість), для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Також, Законом №1791 встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону №1791, встановлені таким органом самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухомість та збору за місця паркування транспортних засобів застосовується з коефіцієнтом 0,5.

Отже, ставки податку на нерухомість на 2017 рік, встановлені рішенням органів місцевого самоврядування до 1 січня 2017 року відповідно до норм ПКУ, застосовуються з коефіцієнтом 0,5, незалежно від їх розміру.

Про застосування РРО відокремленими підрозділами юридичної особи – філіями

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поняття відокремлені підрозділи вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ).

Згідно з п.1 ст.95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) (пункти 1, 3, 5 ст.95 ЦКУ).

Відповідно до п.п.20 п.2 ст.9 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами в Єдиному державному реєстрі містяться дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, зокрема, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу, його найменування, місцезнаходження, види діяльності.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) розроблений відповідно до Закону №265 та затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Порядок №547).

Главою 2 розділу II Порядку №547, який поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які використовують РРО, визначено, зокрема, порядок та терміни реєстрації РРО.

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п.3 глави 2 розділу II Порядку №547).

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.

Промислові будівлі не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

Цей клас включає підкласи:

1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості;

1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»;

1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»;

1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»;

1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»;

1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»;

1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»;

1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»;

1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Визначити належність будівлі до того чи іншого класу будівель можна на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості.

Податкова пільга для самотньої матері

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи вищевикладене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.

До податкового кредиту - пальне в межах норми витрат

Фізична особа-підприємець, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів за умови підтвердження зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними.

Але, враховуючи норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані з формуванням витрат підприємця, платник відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового періоду) і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, податкову накладну за операціями з отримання послуг з ремонту вантажних автомобілів.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку зі здійсненням операцій з придбання пально-мастильних матеріалів для ведення господарської діяльності фізична особа-підприємець, платник ПДВ має право віднести до складу податкового кредиту в межах норм витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Витрати пального понад такі норми вважаються використанням пального в негосподарській діяльності суб’єкта господарювання.

І суми амортизаційних витрат відображають у неприбутковому Звіті

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

У рядках 1.1-1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1-2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тому всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку, мають бути відображені у Звіті. Тобто суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1-1.10 та 2.1-2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати)» Звіту.

Для розрахунків юридична особа – платник єдиного податку ІІІ групи використовує термінал: яка сума вважається доходом?

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників, що відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПКУ).

Тобто, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи є сума, що надійшла на її розрахунковий рахунок.

Платники запитували

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, частина будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, яка використовується не за призначенням?

З метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 належать до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127), клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Враховуючи зазначене, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються ними для виробництва сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах.

Яким чином ЮО обчислюють та сплачують транспортний податок?

Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

З якого часу ЮО, яка придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинна сплачувати земельний податок?

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Якщо юридична особа придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то така особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку юридична особа сплачує орендну плату відповідно до договору оренди землі.

В яких випадках СГ повинні повідомляти контролюючі органи про відсутність у них у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку?

Суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Хто є платниками рентної плати за спеціальне використання води з 01.01.2018 року?

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Які терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів?

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати та сплачують рівними частинами від суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України.

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Податкові відрахування з доходів запоріжців склали майже 340 мільйонів"

 Місцеві бюджети Запорізької області з початку року отримали майже 340 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб (без показників великих платників податків, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, рівень податкових відрахувань порівняно з минулорічним зріс на 30 відсотків або на 80 мільйонів. 

Найбільшими платниками податку у січні стали підприємства енергетики, добувної промисловості, залізничного транспорту, а також установи оборони, охорони громадського порядку та безпеки, заклади освіти, державного управління тощо. 

Майже половину надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя, які спрямували до бюджету 167,5 мільйона. Платники м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів перерахували 40 мільйонів, Мелітопольського та Приазовського районів – 34 мільйони, громади Бердянського та Приморського районів отримали 24 мільйони, Василівського та Михайлівського районів – 18,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського – 17,5 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – майже 15 мільйонів тощо.

Майже 52 мільйони гривень надійшло до місцевих бюджетів від запорізьких аграріїв

Запорізькі агровиробники у січні поточного року поповнили місцеві бюджети на 51,9 мільйона гривень єдиного податку. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 46 відсотків більше, ніж торік. Додатково місцева казна отримала 16,4 мільйона. 

У територіальному розрізі лідерами зі сплати єдиного податку є сільськогосподарські підприємства Пологівського, Більмацького та Розівського районів, які перерахували до бюджету майже 9 мільйонів, платники Токмацького та Чернігівського районів забезпечили 6,8 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 6,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 6,3 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 5,6 мільйона, Якимівського та Веселівського районів – 5,3 мільйона, Мелітопольщини та Приазов'я – близько 5 мільйонів, Бердянського та Приморського районів – 4,3 мільйона, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – понад 3 мільйони. 

Керівник фіскальної служби зазначила, що єдиний податок з сільгоспвиробників стовідсотково зараховується до загального фонду місцевих бюджетів, тобто до скарбниць громад, де вони працюють та сплачують податки. 

Усього в Запорізькому регіоні станом на початок 2018 року понад 2,2 тисячі представників сільського господарства обрали спрощену систему оподаткування.

Представники влади та бізнесу обговорили нові можливості та пріоритети розвитку

Сьогодні у Запоріжжі відбулося розширене засідання Ради Запорізької торгово-промислової палати. Участь у заході взяли керівники органів обласної та міської влади, заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Анна Пужай-Череда, начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, народні депутати, представники підприємств-членів Запорізької ТПП, а також іноземних партнерів.

Відкрив зустріч президент Запорізької торгово-промислової палати Володимир Шамілов. Підбиваючи підсумки роботи організації, він відзначив, що минулий рік був насичений діловими подіями, які стали майданчиками для зародження нових ідей та проектів. Він наголосив на необхідності розширення співпраці та використання сучасних маркетингових інструментів.

Керівник торгово-промислової палати висловив вдячність партнерам, зокрема, Головному управлінню ДФС у Запорізькій області та Запорізькій митниці ДФС, завдяки підтримці яких у 2017 році реалізовувались численні програми для бізнесу.

Як зазначив Олексій Мужев, спільна робота митних органів та торгово-промислової палати є якісною та ефективною.

– З огляду на те, що Запорізька область є експортоорієнтовною, сподіваюсь на подальшу плідну співпрацю і у 2018 році, у результаті якої підвищуватиметься рівень конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках і стабільне економічне зростання регіону, – підкреслив Олексій Мужев. 

Під час засідання учасники розглянули економічні показники Запорізької ТПП за 2017 рік, а також експортну стратегію України та роль торгово-промислових палат у її реалізації.

У Запорізькій області в сфері готівкових операцій проведено 42 перевірки

З початку року співробітники фіскальної служби області провели 42 перевірки у сфері готівкових операцій. За результатами виявлених фактів недотримання касової дисципліни донараховано 319 тисяч гривень. З донарахованими штрафними санкціями порушники повністю погодились. На даний час із загальної суми вони сплатили понад 290 тисяч. 

У ході перевірки одного з торговельних об'єктів м. Запоріжжя аудитори виявили ряд порушень. Зокрема, розрахункові операції здійснювались без застосування реєстратора розрахункових операцій, отже покупцям не видавалися фіскальні чеки. Крім того, за місцем реалізації товарів не дотримувався порядок їх обліку. За порушення вимог законодавства до суб'єкта застосовані фінансові санкції на суму 24 тисячі 826 гривень. 

Фахівці служби наголошують – продавець зобов'язаний видавати покупцеві розрахунковий документ, який підтверджує факт придбання продукції, зокрема, технічно складних побутових товарів, підакцизних виробів та інших. Про випадки порушень необхідно повідомляти Головне управління ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 224-67-39 або письмово.

Нагадаємо, порядок використання касової техніки регулюється Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Запорізькі митники шість разів призупиняли митне оформлення товарів з метою попередження контрафакту

У січні поточного року співробітники Запорізької митниці ДФС шість разів призупиняли митне оформлення поставок для сприяння захисту прав інтелектуальної власності. 

Зокрема, минулого місяця серед товарів, які потенційно могли мати контрафактне походження, були запчастини для сільськогосподарської техніки, підшипники різних видів, електроприлади, з'єднувачі, рукавички універсальні. 

Одразу після отримання листів від осіб, уповноважених представляти інтереси власників прав на знаки для товарів і послуг, митне оформлення продукції було завершено. 

Фахівці митниці наголошують, митні органи постійно проводять аналіз результатів оформлення товарів на предмет виявлення та недопущення незаконного митного оформлення товарів, що внесені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. Так, упродовж місяця до цього переліку включено 6 нових позицій.

З об'єктами права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру, можна ознайомитись на сайті Державної фіскальної служби України: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/100237.html.

Юліана Козаченко: "Запорізькі землекористувачі направили до місцевих бюджетів майже 80 мільйонів гривень"

З початку року місцеві бюджети Запорізької області отримали майже 80 мільйонів гривень плати за землю. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, рівень сплати зріс порівняно з минулорічним на 20 відсотків.

Із загальної суми близько 90 відсотків забезпечили платники-юридичні особи, яких на сьогодні в регіоні 9,5 тисячі. Майже 7,9 мільйона надійшло до місцевих скарбниць від фізичних осіб. 

Половину надходжень плати за землю перерахували землекористувачі м. Запоріжжя, вони сплатили до бюджету 40,3 мільйона. Платники м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували майже 11 мільйонів, Бердянського та Приморського районів – 6,3 мільйона, Мелітопольщини та Приазов'я – понад 5,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 3,3 мільйона, стільки ж – Пологівського, Більмацького та Розівського, суб’єкти господарювання та мешканці Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів поповнили скарбницю на 2,8 мільйона, Якимівського та Веселівського – на 2,8 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського – на 2,4 мільйона, Токмацького та Чернігівського районів – на два мільйони.

Нагадаємо, при визначенні бази оподаткування земельним податком за 2018 рік коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується із значенням 1. Це передбачено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році".

Представники влади і бізнесу обговорили подальші перспективи функціонування системи реєстрації податкових накладних

 Засідання обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва було присвячене розгляду ситуації із розблокуванням податкових накладних, реєстрацію яких призупинено до 1 грудня 2017 року. У заході взяли участь керівництво Запорізької облдержадміністрації, представники Головного управління ДФС у Запорізькій області, бізнесу та громадськості. 

Як повідомив начальник управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Головного управління ДФС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, на даний час відбувається напрацювання пропозицій, щодо удосконалення роботи СМКОР та запровадження такого механізму дії системи, який відповідатиме вимогам, як бізнесу, так і держави. Тож, представники запорізького підприємництва також мають долучитися до цієї роботи. 

У ході наради учасники обговорили урядовий проект постанови щодо блокування податкових накладних та наголосили на необхідності його доопрацювання. 

Під час заходу відбулася дискусія щодо проблем, пов'язаних з нереєстрацією податкових накладних ПАТ "Запоріжжяобленерго" для суб'єктів господарювання за поставлену електроенергію. 

За результатами обговорення члени координаційної ради вирішили найближчим часом направити до центральних органів виконавчої та законодавчої влади звернення щодо врегулювання ситуації із реєстрацією ПН.

Фіскальна служба Запорізької області підтримує постійний діалог із промисловцями і підприємцями регіону

У Запоріжжі відбулося засідання обласного союзу промисловців і підприємців "Потенціал" та обласної федерації роботодавців. Позицію фіскальної служби у заході представляли заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Антоніна Вагилевич та перший заступник начальника Запорізької митниці ДФС Антон Жучков.

Говорячи про результати діяльності, у тому числі, фінансово-господарські показники у 2017 році та пріоритети роботи на 2018 рік, президент ЗОСППР "Потенціал" Олександр Головко зазначив, що основна мета організації – представлення і захист прав та інтересів бізнесу у спільному діалозі з владою.

Так, у минулому році за участю членів "Потенціалу" та представників державних органів, зокрема, фіскальної служби області, проводились регулярні зустрічі з найбільш актуальних питань, які стосуються змін у податковому законодавстві, реєстрації податкових накладних, застосування реєстраторів розрахункових операцій, розмитнення товарів, сплати податків тощо. За результатами взаємодії були підготовлені пропозиції щодо внесення змін до законодавства.

Під час засідання учасники розглянули проблемні аспекти функціонування СМКОР. Як зазначила Антоніна Вагилевич, запровадження Системи моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування було спрямоване на унеможливлення створення та розповсюдження "схемного" податкового кредиту з ПДВ. Наразі дію СМКОР призупинено для її подальшого удосконалення. Ця робота проводиться разом із представниками бізнесу, аби у тісній взаємодії з експертами та платниками податків розробити ефективний алгоритм функціонування СМКОР. Антоніна Вагилевич наголосила, що представники запорізької бізнес-спільноти також мають можливість запропонувати нові критерії оцінки ризиків та висловити своє бачення необхідних змін до законодавства.

У ході заходу було відзначено, що подальша спільна робота ЗОСППР "Потенціал" та органів влади буде спрямована на реалізацію проектів зі сприяння розвитку запорізького підприємництва.

У Запорізькому аеропорту службовий собака виявив у пасажира препарат із психотропною речовиною

Службовий собака запорізьких митників попередив переміщення через кордон понад сотню пігулок із психотропною речовиною.

У Запорізькому аеропорту під час митного оформлення пасажирів рейсу "Запоріжжя – Стамбул" громадянин Марокко обрав для проходження контролю "зелений коридор", тим самим засвідчив, що не має при собі речей або предметів, які підлягають письмовому декларуванню.

Натомість після того, як він перетнув "білу смугу", що позначає закінчення "зеленого коридору", на його дорожню валізу спрацював службовий собака. Як з'ясувалося, у чемодані серед особистих речей марокканця знаходився медичний препарат "Теmesta" у кількості сто десять пігулок, що містить психотропну речовину "Лоразепам" (110 мг.). Довідка медичного закладу на препарат у пасажира була відсутня.

Речовина з цих пігулок віднесена до списку 2 таблиці ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770.

Таким чином, громадянин Марокко порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Стосовно нього складено протокол, препарат тимчасово вилучено.

ДФС України 

Мирослав Продан: Майже 90% товарів при експорті оформлюється за принципом «єдиного вікна»

Сьогодні 89% митних оформлень товарів у режимі «експорт» вже здійснюється за принципом «єдиного вікна». У режимі «імпорт» ця кількість дещо менша та складає 69%. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з  представниками Американської торговельною палати в Україні.

«Ми доопрацювали програмний продукт, в якому сьогодні працюють митники та всі суміжні служби, які представлені та здійснюють контроль в пунктах пропуску. І сьогодні платник податків за допомогою відповідного програмного забезпечення може в режимі он-лайн з телефону, планшету, чи іншого пристрою фактично здійснювати всі процеси митного оформлення не перебуваючи безпосередньо в пункті пропуску або на внутрішній митниці», - зазначив очільник ДФС.

Мирослав Продан також розповів, що ДФС вже вирішено проблему, спричинену необхідністю надсилання платниками одних і тих самих сканованих документів кілька разів. Саме на це було найбільше нарікань з боку платників. Відтепер документ, який вже подавався в інформаційну систему в сканованому вигляді, надавати не потрібно – варто лише вказати код, номер, дату документа та номер справи, до якої прикріплявся цей документ, і він буде доступним в інформаційній системі для відповідних контролюючих органів.

Крім того, запроваджено новий сервіс для декларантів – запит номеру справи в «єдиному вікні» для тих підприємств, які не отримали повідомлення про перетин кордону. Цей сервіс необхідно використовувати при ввезенні товарів морським або повітряним транспортом, а також при внутрішньому залізничному транзиті. Введено також і функцію подання заяви підприємством на здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» на основі декларації, яка ще не подавалася до митного оформлення, однак відомості про товари та транспортні засоби вже відомі.

«Останні зміни були прийняті Урядом буквально наприкінці січня. ДФС доопрацювала розроблений спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор». Основні нововведення, передбачені цими змінами, вже введено в експлуатацію»,– підкреслив очільник ДФС.

Мирослав Продан також зазначив, що ДФС готова до обговорення та покращення роботи сервісу та закликав бізнес долучитися до цієї роботи.

Не менш важливим питанням, яке викликало зацікавленість та широке обговорення серед бізнесу, стала робота автоматизованої системи моніторингу ризиків та блокування податкових накладних.

За словами Мирослава Продана, в ДФС на сьогодні очікують на ухвалення постанови, якою передбачено право фіскальної служби в подальшому встановлювати критерії оцінки ризиків для зупинки реєстрації податкових накладних. Постанова наразі в процесі обговорення, тому сьогодні ще є час для зняття всіх проблемних питань для того, щоб коли система поновить свою роботу, були збережені інтереси і бізнесу, і держави.

У свою чергу представники бізнесу відзначили важливість процесу вдосконалення критеріїв для покращення роботи системи і тому запропонували провести окрему зустріч для більш детального обговорення необхідних змін.

Очільник ДФС також звернув увагу присутніх на найближчі плани фіскальної служби. Так, у відомстві розраховують на прийнятті вже у першій половині цього року законопроекту щодо впровадження інституту уповноваженого економічного оператора.  Крім того, вже здійснено підключення до глобальної системи контролю за контейнерними перевезеннями. Вже буквально 1 березня буде запущена перша припортова група на Одеській митниці. Така ж група працюватиме в «Борисполі».

Під час зустрічі представники бізнесу також звернули увагу на важливості роботи ДФС із запровадження нових сервісів в «Електронному кабінеті платника» та загалом сервісного обслуговування платників податків.

Мирослав Продан: Нам залишилося створити дієвий механізм СМКОР без негативних «побічних ефектів»

У ДФС очікують на ухвалення постанови, проект якої оприлюднено Міністерством фінансів України для обговорення, щодо роботи системи ризиків з ПДВ. Головною відмінністю є те, що в ній передбачено право ДФС встановлювати у подальшому критерії оцінки ризиків для зупинки реєстрації податкових накладних.

«Фактично ми беремо відповідальність за роботу СМКОР на себе. І робимо це свідомо. Ми дійсно хочемо знайти баланс між інтересами держави та підприємців. Насправді, я вважаю, відповідальний бізнес також зацікавлений у тому, щоб була вибудована ефективна система перешкоджанню схемам з фіктивним ПДВ. Інакше на ринку не буде чесних і рівних умов для всіх учасників», – розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю інтернет-виданню «Економічна правда».

За його словами, минулого року критерії не завжди коректно спрацьовували і під блокування потрапляв реальний бізнес. Враховуючи це Верховною радою України було надано час на перезавантаження цього процесу.

«Як ви знаєте, всі податкові накладні, які були заблоковані до 1 грудня і по яких був розпочатий процес оскарження повинні бути зареєстровані. Станом на 1 грудня 2017 року було відмовлено у реєстрації 44,8 тис. податкових накладних на суму 2,1 млрд.грн.», – зазначив Мирослав Продан.

На виконання закону ДФС надано на реєстрацію 42 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1,9 млрд.грн.  З них станом на сьогодні зареєстровано вже 39,3 тис. ПН на 1,6 млрд. грн., мова йде про майже 8 тисяч платників податків. Наразі очікують ліміту 2,6 тис. податкових накладних на суму ПДВ 253 млн грн.

Очільник ДФС також підкреслив, що протягом минулого року завдяки роботі СМКОР вдалося упередити значні обсяги фіктивного ПДВ. Так, якщо за перше півріччя 2017 року нарахування з ПДВ у середньому становили 13,6 млрд. грн., то за друге півріччя - коли СМКОР запрацював у автоматичному режимі – 16,7 млрд. грн.

«Тому я і кажу: будь ласка, давайте разом – підприємці, ДФС, законодавці, експерти – приходити до узгодженого рішення. Це потрібно не ДФС, це потрібно країні. Тому що втрачає державний бюджет, і втрачає мільярди», – наголосив очільник ДФС.

ДФС забезпечує здійснення націленого контролю ризикових зовнішньоекономічних операцій

Департамент таргетингу та управління митними ризиками, створений в середині 2017 року, відзвітував про перші результати.

Робота Департаменту, головним чином, зосереджена на модернізації та розбудові національної системи управління митними ризиками. Застосування цієї системи дозволяє здійснювати вибірковий контроль зовнішньоекономічних операцій, в тому числі шляхом таргетингу (націлювання).

З метою здійснення автоматизованого аналізу та оцінки ризиків недотримання митного та податкового законодавства під час митного оформлення та пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а також зменшення людського фактору, ДФС застосовує автоматизовану систему аналізу та управління ризиками (АСАУР). На сьогоднішній день АСАУР охоплено ключові області ризику (найбільше – по напрямку «фіскального спрямування» при імпорті).

У 2017 році у режимі «імпорт» АСАУР визначено необхідність проведення митного огляду по 8,3% митних декларацій, по 40% - додаткової перевірки документів. За даними АСАУР, додаткових митних формальностей не вимагали 53,6% митних декларацій.

У режимі «експорт» минулого року за результатами роботи АСАУР не вимагали додаткових митних формальностей 80,4% митних декларацій, 14,5% потребували додаткової перевірки документів, а 3,8% – проведення митного огляду.

У режимі «транзит» по 95,2% митних декларацій АСАУР не визначалось жодних додаткових митних формальностей, менше 1% - необхідність додаткової перевірки документів та митного огляду.

Що стосується відпрацювання митних формальностей, визначених АСАУР у пунктах пропуску для автомобільного сполучення, їх результативність становить в середньому за 2017 рік - 17% по смузі руху «червоний коридор» та 25% - по смузі руху «зелений коридор».

Сума додатково сплачених до державного бюджету митних платежів за результатами виконання митних формальностей, згенерованих АСАУР, у 2017 році становила понад 544 млн. грн. Це суми збільшення митних платежів за рахунок коригування митної вартості, країни походження товарів, класифікації товарів.

Вказана система щомісяця у середньому забезпечує проведення оцінки ризиків по близько 200 тис. митних декларацій, 300 тис. переміщень комерційних транспортних засобів та 1,2 млн. пасажирських переміщень.

Для забезпечення всебічного митного контролю найбільш ризикових зовнішньоекономічних операцій Департаментом застосовуються можливості віддаленого відеоспостереження проведення митних формальностей в зонах митного контролю (в тому числі – в пунктах пропуску) по всій митній території України.

На сьогодні в рамках АСАУР функціонують більше 100 різноманітних профілів ризику, які постійно оновлюються та доповнюються.

Водночас необхідно зауважити, що використання ДФС АСАУР забезпечує баланс між спрощенням та прискореннями митних формальностей з однієї сторони та належний контроль за дотриманням норм чинного законодавства – з іншої.

Так, частка митних декларацій, по яких митний огляд проводився за ініціативи посадової особи митниці, без генерування АСАУР митних формальностей щодо необхідності проведення митного огляду, в 2017 році в середньому по системі не перевищує 1,4 %.

З вересня 2017 року Департаментом впроваджуються принципи таргетингу (націленого контролю на найбільш ризикові операції) за результатами он-лайн моніторингу.

За результатом виконання митницями ДФС ініційованих Департаментом митних формальностей (зокрема, проведення митного огляду з фото- та відеофіксацією) додатково перераховано до держбюджету України понад

3 млн. грн., складено 5 протоколів про ПМП, де загальна вартість об’єктів правопорушень складає понад 270 тис. грн.

Департаментом також ініційовано призупинення митного оформлення товару «силіконовий герметик» у зв’язку з встановленням під час застосування системи віддаленого відео контролю торгової марки, яка внесена до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності та охороняється відповідно до закону. За встановленим фактом переміщення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності складено протокол про порушення митних. Товар вагою 10,5 т вилучено.

Крім того, велика увага приділяється безпосередньому розвитку системи управління ризиками. Нагадаємо, що наприкінці минулого року Урядом було схвалено Стратегію розвитку системи управління ризиками в сфері митного контролю, яку в ДФС реалізовуватиме Департамент таргетингу та управління митними ризиками.

Протягом 2017 року було зареєстровано 264 тис. фізичних осіб-підприємців

Протягом минулого року кількість фізичних осіб, які зареєструвалися підприємцями і розпочали свою діяльність, склала 264 тис. осіб. Натомість закрилося 129 тис. працюючих фізичних осіб-підприємців. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю інтернет-виданню «Економічна правда».

«Я вважаю всі ФОПи, що були відкриті торік, працюючими, адже вони обов’язково сплачують ЄСВ, а для цього необхідно працювати та отримувати прибуток», – наголосив Мирослав Продан.

Він також зазначив, що з грудня 2016 року підприємницьку діяльність припинили 515,2 тис. ФОПів. Із них таких, що реально працюють, було лише 129 тис., тобто 25%.

«Решта - це підприємці, які протягом останніх років не здійснювали господарську діяльність, не декларували доходи, не сплачували податки. Здавали «нульові» звіти раз на рік - ось і вся діяльність», – пояснив очільник ДФС.

Мирослав Продан також зазначив, що на мотивацію підприємців працювати та сплачувати податки не вплинуло підвищення мінімальної заробітної плати, а відповідно і збільшення ЄСВ.

«Звичайно, «фактор 3200» спрацював. 2017 року надходження ПДФО зросли на 42%, ЄСВ – на понад 37%. Але потенціал, звичайно, ще надвеликий. Проблема зарплат у «конвертах» залишається, і її лише підвищенням «мінімалки» чи штрафами не вирішити», – підкреслив Мирослав Продан.

Мирослав Продан: Нам залишилося створити дієвий механізм СМКОР без негативних «побічних ефектів»

У ДФС очікують на ухвалення постанови, проект якої оприлюднено Міністерством фінансів України для обговорення, щодо роботи системи ризиків з ПДВ. Головною відмінністю є те, що в ній передбачено право ДФС встановлювати у подальшому критерії оцінки ризиків для зупинки реєстрації податкових накладних.

«Фактично ми беремо відповідальність за роботу СМКОР на себе. І робимо це свідомо. Ми дійсно хочемо знайти баланс між інтересами держави та підприємців. Насправді, я вважаю, відповідальний бізнес також зацікавлений у тому, щоб була вибудована ефективна система перешкоджанню схемам з фіктивним ПДВ. Інакше на ринку не буде чесних і рівних умов для всіх учасників», – розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю інтернет-виданню «Економічна правда».

За його словами, минулого року критерії не завжди коректно спрацьовували і під блокування потрапляв реальний бізнес. Враховуючи це Верховною радою України було надано час на перезавантаження цього процесу.

«Як ви знаєте, всі податкові накладні, які були заблоковані до 1 грудня і по яких був розпочатий процес оскарження повинні бути зареєстровані. Станом на 1 грудня 2017 року було відмовлено у реєстрації 44,8 тис. податкових накладних на суму 2,1 млрд.грн.», – зазначив Мирослав Продан.

На виконання закону ДФС надано на реєстрацію 42 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1,9 млрд.грн.  З них станом на сьогодні зареєстровано вже 39,3 тис. ПН на 1,6 млрд. грн., мова йде про майже 8 тисяч платників податків. Наразі очікують ліміту 2,6 тис. податкових накладних на суму ПДВ 253 млн грн.

Очільник ДФС також підкреслив, що протягом минулого року завдяки роботі СМКОР вдалося упередити значні обсяги фіктивного ПДВ. Так, якщо за перше півріччя 2017 року нарахування з ПДВ у середньому становили 13,6 млрд. грн., то за друге півріччя - коли СМКОР запрацював у автоматичному режимі – 16,7 млрд. грн.

«Тому я і кажу: будь ласка, давайте разом – підприємці, ДФС, законодавці, експерти – приходити до узгодженого рішення. Це потрібно не ДФС, це потрібно країні. Тому що втрачає державний бюджет, і втрачає мільярди», – наголосив очільник ДФС.

Мирослав Продан: Впровадження автоматизованої системи інтелектуального відеоконтролю посилить захист митного кордону

У Державній фіскальній службі України відбулось ІІ засідання Керівної Ради проекту «Впровадження автоматизованої системи інтелектуального відеоконтролю в автомобільному пункті пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі» (IVKO). У заході взяли участь в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, представники Державного митного комітету Республіки Білорусь, Міжнародної організації з міграції та представник Європейського Союзу в Республіці Білорусь.

Підтримка України та Білорусі у підвищенні рівня законної торгівлі, транскордонного співробітництва та загальної безпеки на спільному кордоні – мета цього проекту, що фінансується Європейським Співтовариством у рамках Флагманської Ініціативи Східне партнерство.

За словами Мирослава Продана, впровадження системи відеоконтролю дозволить удосконалити інфраструктуру у пунктах пропуску шляхом створення сучасних технічних систем митного контролю, спрямованих на боротьбу з незаконним переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон між Україною і Білорусь.

 «Крім того, забезпечення пунктів пропуску технічним обладнанням та прискорення митних процедур сприятимуть збільшенню пропускної здатності пункту пропуску «Нові-Яриловичі», - підкреслив очільник ДФС.

Учасники зустрічі розглянули результати роботи робочих груп, створених у рамках проекту, реалізація якого фактично розпочалася 15 вересня 2017 року. Зокрема, незалежними експертами, обраними за результатами тендеру, підготовлено Оціночний звіт, який конкретизує технічні вимоги до системи IVKO, висновки і рекомендації щодо закупівлі обладнання, робіт і послуг. Наразі вже розпочато підготовку до тендерних закупівель проектних робіт на будівництво системи відеоконтролю в пункті пропуску «Нові Яриловичі». Крім того, в лютому для  ознайомлення з роботою подібних до IVKO систем відеоконтролю здійснено навчальний візит представників ДФС, Державного митного комітету Республіки Білорусь та Міжнародної організації з міграції до Азербайджану.

Під час зустрічі також розглядалися інші перспективи подальшого співробітництва України та Республіки Білорусь у частині реалізації спільних майбутніх проектів з оснащення пунктів пропуску на українсько-білоруському кордоні. Мова може йти про два проекти міжнародної технічної допомоги, які виступають органічними продовженням проектів PRINEX (електронна система обміну попередньою інформацією між митними органами Республіки Білорусь та України) та IVKO. Вони стосуються можливостей розміщення стаціонарної скануючої системи в пункті пропуску «Нова Гута» для спільного використання українськими та білоруськими митними підрозділами та розробки додатку для мобільних пристроїв, що міститиме дані про черги у пунктах пропуску та інформацію для громадян, які перетинають державний кордон. Обидва проекти зараз знаходяться на розгляді в Європейській комісії.

Наступне засідання Керівної Ради проекту IVKO заплановано провести у вересні – на початку жовтня поточного року в м. Мінськ (Республіка Білорусь).

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

У разі зміни основного місця обліку – необхідно отримати новий ЕЦП

У разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Відповідно до ст.7 Закону №852-IV та пп. 3.4.6 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 р. № 150, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці.

Платники Бердянського та Приморського районів можуть отримати безкоштовно електронні ключі у Бердянській ОДПІ за адресою: м. Бердянськ, проспект Праці, 20, кабінет  №219.

Власниками безкоштовних ключів від ДФС у січні стали 35,1 тис. клієнтів

Протягом січня 2018 року послугами Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС скористалися 35,1 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 96,9 тис. електронних ключів.

Як і раніше, переважну більшість користувачів складають фізичні особи. У січні 25,9 тис. таких осіб отримали 54 тис. посилених сертифікатів.

Кількість юридичних осіб, які скористалися послугами центру, склала 9,2 тис. осіб. Їм видано 42,9 тис. цифрових підписів.

Загалом з початку діяльності Центром видано 6,2 млн. посилених сертифікатів відкритих ключів. Зокрема, у 2017 році за електронним ключами звернулися 303 тис. клієнтів, з яких 73,3 тис. юридичних осіб та 229,7 тис. фізичних. Їм видано понад 1 млн. посилених сертифікатів. Фізичні особи отримали 480,6 тис. ключів, юридичні – 522,2 тис.

Всі цифрові підписи клієнти Акредитованого центру сертифікації ДФС отримують безкоштовно, на відміну від комерційних центрів, де ця послуга є платною.   

Видані центром ключі електронного цифрового підпису дають змогу звітувати в режимі он-лайн не лише до органів ДФС, а й до органів державної статистики та Пенсійного фонду України.

Отримати посилені сертифікати відкритих ключів  можна у відокремлених пунктах реєстрації користувачів, які розміщені у кожному регіоні.

Детальну інформацію про Акредитований центр сертифікації ключів ДФС, графік роботи його пунктів реєстрації можна за посиланням http://acskidd.gov.ua/.




Новости Бердянска
Ближайшие события
Комедия "Мужики не танцуют стриптиз"
Комедия "Мужики не танцуют стриптиз"

 14 Августа

 20:00

 ГДК (пл. 1-го Бердянського Совета, 3)

100 - 200 UAH

Детский спектакль "Вождь краснокожих"
Детский спектакль "Вождь краснокожих"

 14 Августа

 17:00

 ГДК (пл. 1-го Бердянського Совета, 3)

50 - 100 UAH

Монстры на каникулах 3
Монстры на каникулах 3

 09 - 15 Августа

 15:20

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Кристофер Робин
Кристофер Робин

 09 - 15 Августа

 11:55, 17:20

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша