Информация от Налоговой инспекции Бердянска

25.02.2014 · 09:21 · Просмотров - 1298

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 25 февраля.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Запорізькі платники поповнили місцеві бюджети на 213 мільйонів гривень

За січень 2014 року платники податків і зборів Запорізької області сплатили до місцевих бюджетів 213,2 мільйона гривень.
Левову частку у надходженнях до місцевих скарбниць займає податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено 146,3 мільйона гривень. Порівняно з січнем 2013 року досягнуто збільшення надходжень з цього податку на 1,5 мільйона гривень.
Від плати за землю надійшло майже 37 мільйонів гривень, що на 500 тисяч гривень більше, ніж у січні 2013 року.
Представники малого та середнього бізнесу сплатили 21 мільйон гривень єдиного податку. Цей показник на 3,1 мільйона гривень або на 17,3 відсотка перевищують надходження січня минулого року.
Найбільше сплатили податків і зборів до місцевих бюджетів представники середнього бізнесу - у січні 2014 року вони спрямували майже 156 мільйонів гривень. Малі підприємства забезпечили 55,3 мільйона гривень, що на 2,3 мільйона гривень більше надходжень січня минулого року. Від великого бізнесу (без показників підприємств, які стоять на обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі) надійшло 2,1 мільйона гривень.
Як наголосила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька, сьогоднішня діяльність Міндоходів спрямована на підтримку суб'єктів підприємництва, підвищення рівня культури сплати податків, зборів, митних платежів, розширення і вдосконалення податкових і митних сервісів та обслуговування платників. Як черговий крок держави назустріч бізнесу - оптимізація структури податків, робота над якою спільно із представниками підприємництва наразі триває на всіх рівнях. У результаті цього процесу будуть створені додаткові стимули для подальшого покращання економічного клімату в країні, у Запорізькому регіоні, зокрема.

На Запоріжжі у сфері РРО перевірки скоротились у 3,5 разів

У січні поточного року співробітники Головного управління Міндоходів у Запорізькій області провели 23 перевірки господарських об'єктів, що використовують реєстратори розрахункових операцій. У порівнянні з відповідним періодом 2013 року кількість перевірок зменшилась на 57, до бюджету надійшло 85,2 тис. гривень.
Так, приміром, при перевірці кафе суб'єкта господарської діяльності «А», встановлено, що готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень не оприбутковувалися у касовій книзі, а товар відпускався без застосування реєстратора розрахункових операцій. У ході перевірки встановлено факт не роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції. Також готівкові кошти на місці проведення розрахунків не відповідали сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, не всі збережені Z-звіти РРО. Власник торговельного закладу реалізовував товар без придбання торгового патенту.
За результатами перевірки до суб'єкта господарювання застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6,4 тис. гривень
Нагадаємо, що норми чинного законодавства, вимагають обов'язкового підключення та надання інформації з РРО на сервер Міністерства доходів і зборів України.
Звертаємо увагу платників податків, що наказом Міністерства доходів і зборів України №704 затверджений державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій з версіями програмного забезпечення, які підтримують функцію надання інформації по дротяних та безпровідних каналах зв'язку. Реєстрація РРО, що не входять в цей перелік, скасовується в органах Міндоходів.
- Можливість дистанційного контролю за суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій формі - це не тільки економія часу та витрат з надання звітності, це значне скорочення й кількості перевірок, - зазначив заступник начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Павло Верпета.

Питаннями запорізького малого та середнього бізнесу займатиметься робоча група Громадської ради Міндоходів

Відтепер представники інститутів громадянського суспільства та експерти спільно із фахівцями ГУ Міндоходів у Запорізькій області відпрацьовуватимуть актуальні питання законодавства та діяльності малого та середнього бізнесу в регіоні. Відповідне рішення прийнято під час засідання Громадської ради при Головному управлінні Міндоходів у Запорізькій області.
Начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька відзначила, що організації, які представляють інтереси малого та середнього бізнесу, зацікавлені у питаннях удосконалення законодавчих актів, які регулюють діяльність цієї категорії платників. Саме тому робота ініціативної групи, створеної при Громадській раді, буде спрямована на вирішення питань малих та середніх підприємців. Вони стосуватимуться податкового і митного законодавства, а також законодавства щодо справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За рішенням членів Громадської ради очолив робочу групу з питань малого та середнього бізнесу уповноважений представник Аудиторської палати України у Запорізькій області Володимир Драч. До її складу також увійшли представники Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал", територіального відділення ВГО "Асоціація платників податків України у Запорізькій області", Федерації роботодавців ринків Запорізької області, Ради Запорізького регіону учасників асоціації міжнародних автомобільних перевезень, а також бізнес-експерти.

Запорізькі підприємства претендуватимуть на статус уповноваженого економічного оператора

Невдовзі запорізькі суб'єкти господарювання можуть отримати спеціальний статус, що дозволяє спростити проходження митних процедур та надає ряд інших переваг. Про перспективи впровадження інституту уповноваженого економічного оператора і регуляції його діяльності в Україні і в Запорізькому регіоні, зокрема, йшлося під час засідання Громадської ради при Головному управлінні Міндоходів у Запорізькій області.
Як зазначила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька, для організації процесу надання запорізьким підприємствам відповідних сертифікатів, сьогодні важливо провести ретельний аналіз галузей економіки для подальшого визначення потреб платників, оскільки наша країна взяла на себе зобов'язання з імплементації цих стандартів.
Начальник Запорізької митниці Міндоходів Михайло Бізіля детально запинився на всіх аспектах впровадження уповноважених економічних операторів. Він наголосив, що саме поняття "інститут уповноважених економічних операторів" з'явилося в Україні порівняно нещодавно, але водночас його активно обговорюють представники бізнесу й громадськості.
Це поняття з'явилося після ухвалення в 2005 році Всесвітньою митною організацією Рамкових стандартів безпеки і спрощення міжнародної торгівлі або "SAFE" ("СЕЙФ").
SAFE визначив чотири інструменти забезпечення безпеки:

  • єдиний порядок надання попередньої електронної інформації;
  • управління ризиками при здійсненні митного контролю;
  • перевірка вантажу країною відправлення за запитом країни призначення;
  • надання переваг економічним операторам, що відповідають вимогам безпеки

Тобто, іншими словами, підприємства, що пройшли перевірку митницею на дотримання вимог безпеки, можуть отримати спеціальний статус, що надає спрощення при проходженні митних процедур.
Він підтверджується документом - "Сертифікатом уповноваженого економічного оператора".
Для забезпечення безпеки міжнародної торгівлі держава пропонує розширення партнерства бізнесу і митниці. Для цього існує системоутворюючий документ - Рамкові стандарти.
Ним встановлено, що статус уповноваженого економічного оператора може визнаватися не тільки в країні місцезнаходження підприємства, але і в інших. А це можливо за наявності єдиних критеріїв оцінки підприємств.
Сертифікати можуть отримати усі учасники так званого ланцюга постачань: імпортери, експортери, митні брокери, перевізники, оператори консолідованих вантажів, склади та інші.
На даний час Міністерством доходів і зборів України здійснюється узгодження з Держпідприємництва проекту наказу про порядок надання цього статусу.
Проект розроблений на основі Митного кодексу, при цьому максимально враховує критерії і вимоги, викладені у відповідних документах Європейського Союзу.
Було наголошено, що критерії надання статусу повинні бути відображені безпосередньо в Митному кодексі і забезпечувати можливість взаємного визнання уповноважених економічних операторів України та інших держав.
Для цього необхідно впровадження попереднього інформування перевізниками про вантажі, що ввозяться і вивозяться, а також реалізація сучасних ІТ-рішень, зокрема, з управління ризиками міжнародних постачань.
Наразі Міністерство готує законопроект, направлений на врегулювання цих питань.
Були названі його основні положення. По-перше, види сертифікатів, умови отримання і утримання спрощень приводяться у відповідність до законодавства ЄС. По-друге, сертифікати надаються всім учасникам ланцюга постачань. По-третє, для товарів і транспортних засобів підприємств, які отримали сертифікати, митний контроль здійснюється в першочерговому порядку, а наявність сертифікату враховується в автоматизованій системі аналізу ризиків.
Для сертифікату на спрощення достатньо виконання трьох перших умов, встановлених Рамковими стандартами, а саме: платоспроможність, позитивна історія виконання вимог і система обліку, що дозволяє здійснювати митний контроль.
Завдяки цим змінам будуть впроваджені передбачені законодавством ЄС спрощення, які надаватимуться як уповноваженим економічним операторам, так і будь-яким іншим особам, що відповідають встановленим вимогам.
Під час засідання члени Громадської ради та експерти провели дискусію щодо функціонування інституту уповноважених економічних операторів. Свої пропозиції та думки щодо перспектив впровадження висловили уповноважений представник Аудиторської палати України у Запорізькій області Володимир Драч, голова Ради Запорізького регіону учасників асоціації міжнародних автомобільних перевезень Віктор Огій, керівники юридичного центру "Бізнес адвокат" Андрій Клюйко та Вадим Шапочка, а також президент Запорізької торгово-промислової палати Володимир Шамілов.
Учасники дійшли висновків, зокрема, що робота над впровадженням інституту УЕО продовжуватиметься зі збереженням балансу інтересів держави та бізнесу, а також з перспективою на визнання українських уповноважених економічних операторів іншими країнами.
Резюмуючи засідання, голова Громадської ради при ГУ Міндоходів області Петро Ванат з метою широкого обговорення питань впровадження інституту уповноважених економічних операторів запропонував провести "круглий стіл" за участю платників і представників громадськості. Саме під час цього заходу будуть вивчені всі аспекти надання цього статусу запорізьким підприємствам.
Крім того, під час засідання при Громадській раді була створена ініціативна робоча група з відпрацювання питань малого і середнього бізнесу.

Міндоходівці долучилися до Єдиного дня прийому громадян

Для зручностей громадян, аби покращити можливість спілкування жителів області з керівництвом та посадовими особами, за розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації Олександра Пеклушенка, кожного першого четверга місяця в облдержадміністрації буде проводитись Єдиний день прийому громадян.
До цього заходу долучилося керівництво Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Під час такого прийому керівники, заступники та посадові особи Міндоходів проводять особисті прийоми громадян. Проходитимуть ці прийоми, починаючи з 1 березня, у перший четвер місяця. Слід зауважити, що вони відбуватимуться додатково до затверджених графіків особистих прийомів.
У разі, якщо перший четвер місяця припаде на святковий день, його буде проведено наступного четверга.
Графік прийому складений таким чином, що з 13.00 до 15.00 будуть проводити прийом перші заступники та керівники структурних підрозділів. У разі, якщо вони не вирішать поставлені громадянами питання під час особистих зустрічей, з 15.00 до 16.00 їх вислухає начальник ГУ Міндоходів у Запорізькій області.
Прийом буде проводитися без попереднього запису, в порядку живої черги.
Тож, якщо у вас виникли питання, які б ви хотіли адресувати керівництву, заступникам та посадовим особам ГУ Міндоходів у Запорізькій області, вже 7 березня запрацює Єдиний день прийому громадян. Телефон для довідок: 219-05-59.

За порушення митних правил на Запоріжжі конфісковано літак

У 2012 році за договором купівлі - продажу українською фірмою придбано у компанії Сербії та ввезено на митну територію України через пункт пропуску "Запоріжжя-Аеропорт" Запорізької митниці літак для цивільної авіації ЯК-40. В якості підстави для його переміщення через митний кордон України митниці було подано рахунок-фактуру на загальну суму 10 000 євро, який в подальшому надано Запорізькій митниці для митного оформлення.
"За результатами проведених Запорізькою митницею оперативних заходів встановлено, що літак ЯК-40 був переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо його дійсної вартості", - коментує ситуацію начальник Запорізької митниці Міндоходів Михайло Бізіля.
До митниці були надані документи, що містять неправдиві дані в частині вартості товару. Реальна вартість літака становила понад 581 000 євро. Справа про порушення митних правил була направлена до суду для розгляду.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя літак для цивільної авіації ЯК-40 було конфісковано в дохід держави та в подальшому передано для подальшого розпорядження до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Запоріжжі.

Прес-служба Міндоходів повідомляє

Міндоходів працює у штатному режимі

Міністерство доходів і зборів продовжує виконувати свої функції з адміністрування податків, зборів і митних платежів.
Усі співробітники центрального апарату Міністерства знаходяться на робочих місцях та виконують свої службові обов'язки для забезпечення безперебійного надання громадянам, платникам податків та суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності всіх необхідних послуг.
Територіальні органи Міністерства, сервісні центри для платників, митні пункти працюють у штатному режимі.
Також нагадуємо, що отримати консультації з питань застосування норм податкового та митного законодавства можна у Кол-центрі Міндоходів за номером 0-800-501-00-7.
Для скарг на протиправні дії працівників Міністерства та оперативного вирішення суперечливих питань, що виникли у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю і митного оформлення, звертатися до „Пульсу" - (044) 284-00-07.

Бердянська ОДПІ

Запрошуємо школярів до участі у конкурсі «Очима дитини про бюджет країни»

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція повідомляє про початок проведення 1 етапу нового Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості „Очима дитини про бюджет країни".
Конкурс проводиться за такими напрямами дитячої творчої діяльності з податкової та митної тематики: художні твори; комп'ютерна графіка (комп'ютерна анімація); літературні твори.
Роботи на конкурс подаються до Бердянської ОДПІ до 01 квітня 2014 року (пр. Праці, 20, каб. 308,317, тел. 3-54-28).
Також повідомляємо, що роботи надіслані на 1 етап конкурсу «Податки очима дітей» у 2013 році, будуть приймати участь у новому конкурсі „Очима дитини про бюджет країни" в 201 4 році.

Декларування доходів - справа всіх і кожного

З початку року до Бердянської ОДПІ вже подано 420 декларацій про майновий стан і доходи та задекларовано 9898,9 тисяч гривень доходу. На сьогодні найбільшу кількість декларацій подали громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду - 268 декларацій; 58 декларацій надійшло від громадян, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію. Вже 54 громадянина подали декларації та задекларували доходи від отримання спадщини.
Нагадуємо, останній день подачі декларації - 30 квітня 2014 року. Сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в річній податковій декларації, потрібно до 1 серпня 2014 року.
Для отримання податкової знижки річну декларацію про майновий стан і доходи можна подавати протягом усього поточного року.
Шановні мешканці Бердянська та Бердянського району! Не зволікайте з подачею декларацій і вже найближчим часом завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи.

Новини законодавства

Затверджена нова форма податкової накладної
Наказом Міністерства доходів і зборів України затверджено форми податкової накладної та Порядок її заповнення. Наказ опубліковано 18 лютого, а вступає в дію з 1 березня 2014 року.
Тобто нова форма податкової накладної почне застосовуватися з 1 березня 2014 року.
Наказ Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 „Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної"

Інформація про послуги з оренди нерухомості

З 04.02.2014 року вступив в силу наказ Міндоходів України, яким затверджена форма Інформації суб'єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).
Наказ Міндоходів від 24.12.2013 року №846

Зміни до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску

11.02.2014 року вступила в силу Постанова КМУ, якою внесені зміни до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, який було затверджено Постановою від 02.03.2011 року №178, який приведено до відповідності з діючим законодавством.
Зокрема, зміни торкаються межі максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на кожну особу, що дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (20 706 грн.), та надання звіту про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міндоходів за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №31

Виплата дивідендів

11.02.2014 року вступила в силу Постанова КМУ, якою затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2013 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави у розмірі 30 відсотків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №33

Авансовий звіт за новою формою

З 04.02.2014 року вступила в силу нова форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та Порядок її складання.
Наказ Міндоходів від 24.12.2013 року №845 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання»

Оновлено форму Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 затверджено Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форму.
Наказ вступив в силу 21.02.2014 року.
Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма №3ДФ) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку. Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України
Наказ Міндоходів від 17.01.2014 року №32

Щодо затвердження форми квитанції

07.02.2014 року набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.12.2013 №856, яким затверджено форму квитанції, що використовується для сплати податків і зборів через каси сільських (селищних) рад.
Відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України фізичні особи платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків та поштові відділення.
У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.
Наказ Міндоходів від 27.12.2013 року №856 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів»

Про затвердження та скасування національних класифікаторів

Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005p. №375 «Про затвердження класифікатора видів економічної діяльності» зазначено, що з 31 грудня 2012 року класифікатор виду економічної діяльності ДК 009:2005 скасовується згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 року №457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» ДК 009:2010.
Водночас наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 07.02.2013 p. №113 "Про відновлення чинності національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" на період до 31.12.2013 р. відновлено чинність Національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (лист Міндоходів від 26.03.2013 №1590/6/99-99-19-03-02-15).
Для приведення кодів видів діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010 фізичні особи - підприємці повинні звернутися до державних реєстраторів із відповідними документами. Отже, доки суб'єкт господарювання самостійно не звернеться до державного реєстратора із документами для переходу до КВЕД ДК 009:2010, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців будуть міститися відомості згідно із КВЕД ДК 009:2005.

Декларування доходів громадян 2014

Декларування доходів громадян за 2013 рік здійснюється за новою формою

Міністерство доходів і зборів України нагадує, що з 31.12.2013 року набрав чинності Наказ Міністерства доходів і зборів України №793, яким затверджена нова форма податкової декларації та Інструкція щодо її заповнення. Відповідно втратив чинність Наказ Мінфіну від 07.11.2011 №1395.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Проте Наказом Міндоходів від 11.12.2013 №793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» форма декларації не змінилася, зміни правил та порядку заповнення декларації не відбулися. Декларація (як і раніше) складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
Отже, за 2013 рік громадяни повинні подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену Наказом Міністерства доходів і зборів України 11 грудня 2013 року №793.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначений ст. 179 Податкового кодексу України.

Податкова знижка

У минулі роки деякі категорії громадян надавали декларацію з метою застосування податкової знижки. Чи можливо скористатися цією нормою у цьому році?
Так, зазначена норма передбачена Податковим кодексом України. Як і раніше, громадяни, які у минулому році отримували заробітну плату та понесли певні витрати, перелік яких визначений Кодексом, мають право на нарахування податкової знижки. Для цього їм необхідно надати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відобразити понесені витрати та розрахувати суму податку до повернення.
Який термін надання податкової декларації з метою застосування податкової знижки?
Громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки мають право надавати річну податкову декларацію протягом всього поточного року - включно по 31 грудня 2014 року.
Які витрати включаються до складу податкової знижки за підсумками 2013 року?
За підсумками 2013 року громадяни мають право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді благодійних внесків неприбутковим організаціям.
Як і раніше до податкової знижки громадяни можуть включити суму сплачену за своє навчання та навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
До складу податкової знижки включаються страхові платежі та пенсійні внески, сплачені громадянином страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення.
Також до податкової знижки включається сума сплачена громадянином на переобладнання власного транспортного засобу з використанням у вигляді моторного палива біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Як і раніше до складу податкової знижки громадянин має право включити вартість державних послуг та державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини та деякі інші витрати.
У якому розмірі суми сплачені громадянином за навчання, включаються до складу податкової знижки?
Громадянин має право включити до податкової знижки фактично сплачені ним протягом звітного року суми на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти. При цьому громадянин має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачену як за своє навчання так і за навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Сума сплачена за навчання, яка включається до податкової знижки не може перевищувати 1610 грн. за кожен місяць навчання у 2013 році.
В який термін сума податку на доходи, розрахована у річній податковій декларації, підлягає поверненню громадянину?
Сума податку на доходи, що підлягає поверненню громадянину, зараховується на його банківський рахунок, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації.
Чи можливо включити до податкової знижки сплачену суму сплачена за навчання на підготовчих курсах, які діють при вищих навчальних закладах?
Навчання на підготовчих курсах є додатковою послугою навчального закладу та не є обов'язковим і не зараховується у загальний курс навчання безпосередньо за обраним фахом. Таке навчання оплачується згідно з окремим о договором. Таким чином сума, сплачена за навчання на підготовчих курсах, які діють при вищих навчальних закладах, не включається до складу податкової знижки.

Митні питання

Документи, які повинен мати не власник авто при тимчасовому вивозі ТЗ за кордон
Громадянин, який тимчасово вивозить за межі митної території України транспортний засіб (далі - ТЗ), власником якого є інша фізична або юридична особа, повинен подати органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон такі документи:
- свідоцтво про реєстрацію, видане на ім'я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування або розпорядження цим ТЗ;
- або свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім'я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане підрозділом Державтоінспекції за бажанням цієї особи на період поїздки.
Документ, що підтверджує право користування або розпорядження ТЗ не подається, якщо він належить декільком фізичним або юридичним особам та тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ. Право користування або розпорядження ТЗ декількома особами підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ.
Порядок допуску транспортних засобів до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50-55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями.

Роз'яснення податкового законодавства

У разі втрати повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску
можна отримати дублікат
У випадку втрати або зіпсуття (зношення) повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Повідомлення) такий платник має право на отримання дублікату документа.
Для цього необхідно подати відповідну заяву. Заява подається до органу доходів і зборів за місцезнаходженням чи місцем проживання платника та складається у довільній формі.
Водночас, взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).
У разі втрати або зіпсуття (зношення) виписки з Єдиного державного реєстру платники можуть звернутися із заявою до державного реєстратора та повторно отримати документ.
При цьому на Повідомленні та виписці з Єдиного державного реєстру, які видаються замість втрачених (зіпсованих, пошкоджених тощо), слово «Дублікат» не зазначається.
Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 458.

Юридичним особам - платника податку на прибуток підприємств

та неприбутковим організаціям!
Термін подання декларації про прибуток підприємств та Звіту про використання коштів неприбуткових організацій за 2013 рік - не пізніше 03 березня 2014 року. Термін сплати податку на прибуток підприємств за 2013 рік - не пізніше 11 березня 2014 року.
Термін сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий - 28 лютого, за березень - 28 березня.
Форма декларації. Затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»
Нагадуємо! Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Подання звітності через "Електронний кабінет платника податків"

ЯКІ ВИДИ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ МОЖНА ПОДАВАТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ПОДАТКИ
• Податок на прибуток підприємств
• Податок на доходи фізичних осіб
• Податок на додану вартість
• Акцизний податок
• Екологічний податок
• Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
• Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
• Плата за користування надрами
• Плата за землю (з юридичних осіб)
• Плата за землю (фізичні особи)
• Фіксований сільськогосподарський податок
МІСЦЕВІ ПОДАТКИ
• Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
• Єдиний податок
• Єдиний податок для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ЗБОРИ
• Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
• Збір за користування радіочастотним ресурсом України
• Збір за спеціальне використання води
• Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
• Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
• Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
• Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
МІСЦЕВІ ЗБОРИ
• Збір за місця для паркування транспортних засобів
• Туристичний збір
КРОК ПЕРШИЙ
Необхідно мати комп'ютер з операційною системою Windows: версії від Windows XP SP 3 до Windows 8 та доступ до мережі Інтернет. Бажано мати встановлений Microsoft.NET версії 4.0 або вище (у разі відсутності Вам його запропонують встановити автоматично).
КРОК ДРУГИЙ
Зайти на інформаційний ресурс www.acskidd.gov.ua Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів (далі - АЦСК ІДД Міндоходів) та ознайомитись з розділом "Реєстрація користувачів". Підготувати за поданим зразком пакет документів та взяти необхідну кількість електронних носіїв (флеш-накопичувачів або диски CD-R), з якими особисто з'явитися до АЦСК ІДД Міндоходів з метою отримання послуг електронного цифрового підпису. Надають їх безкоштовно.
КРОК ТРЕТІЙ
Після отримання послуг електронного цифрового підпису здійснити вхід до "Електронного кабінету платника податків", задавши в адресне поле обраного браузера (можна використовувати web-браузери Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera і Google Chrome) URL-адресу http://kpp.minrd.gov.ua, або по гіперпосиланню "Електронний кабінет платника податків" на офіційному веб-порталі http://minrd.gov.ua. Після цього на екрані з'явиться головна сторінка сервісу.
КРОК ЧЕТВЕРТИЙ
Для подальшої роботи в "Електронному кабінеті платника податків" користувачу необхідно ознайомитись з Інструкцією по роботі з системою, натиснувши відповідне гіперпосилання на головній сторінці сервісу. Після цього потрібно натиснути на вкладку "Вхід у кабінет платника".
КРОК П'ЯТИЙ
Після запуску "Електронного кабінету платника податків" з'явиться діалогове вікно для введення особистого електронного ключа та пароля користувача. При першому вході в Електронний кабінет платника податків необхідно здійснити імпорт всіх сертифікатів платника податків (наприклад, для юридичної особи - директора, бухгалтера, печатки), натиснувши кнопку "Імпорт сертифікатів" на діалоговому вікні та вибравши сертифікати із папки, в яку вони скопійовані (у разі підключення Інтернету користувача через проксі-сервер, задати адресу проксі-сервера, натиснувши кнопку "Налаштування проксі" на діалоговому вікні).
Після успішного імпорту сертифікатів та налаштування проксі-сервера в діалоговому вікні в поле "Приватний ключ" ввести особистий електронний ключ та пароль в поле "Пароль".
КРОК ШОСТИЙ
Для формування та подання платниками податкової звітності в електронному вигляді в "Електронному кабінеті платника податків" необхідно в лівому верхньому куті головної сторінки натиснути режим "Звітність".
В режимі перегляду звітів подані документи відображаються зеленим кольором, створені і не відправлені до ДПІ, тобто чернетки, - чорним. Створені і не відправлені звіти доступні для редагування. Для перегляду поданої звітності необхідно курсором виділити окрему форму звіту та натиснути кнопку "Відкрити". Для перегляду квитанції про прийняття документа потрібно натиснути кнопку "Перегляд квитанції".
Для створення нового звіту потрібно натиснути вкладку "Створити", обрати необхідний звітний період і шаблон документа з його додатками (будь-який додаток можна додати або видалити під час редагування документа) та натиснути "Створити". Після цього відкриваються обрані форми звітності для введення даних. В першу чергу заповнюються додатки документа. Поля декларації, значення яких мають переноситися з додатків, заповняться автоматично, після заповнення відповідних показників додатків.
Для виявлення можливих помилок у повністю заповненій декларації потрібно у верхньому меню натиснути кнопку "Перевірити". Якщо у податковій звітності виявлено помилки, з'явиться пункт меню "Документ містить помилки!!!" зі стрілкою вниз. При натисканні на зазначену стрілку з'являється інформація про виявлені помилки, які потрібно виправити.
КРОК СЬОМИЙ
Документ, що не містить помилок, можна надіслати до ДПІ.
У верхньому меню в полі "ДПІ" необхідно обрати потрібний орган ДПІ, натиснути на кнопку "Надіслати до ДПІ" та ввести в діалогове вікно особистий ключ та пароль однієї з посадових осіб платника податків та печатки (за наявності). Після підписання документа на екрані з'явиться повідомлення про отримання документа, а в режимі перегляду звітів - поданий звіт з квитанцією N 2.
Якщо звітний документ формується в бухгалтерській програмі, для направлення його до ДПІ засобами "Електронного кабінету платника податків" потрібно в режимі "Звітність" натиснути вкладку "Імпорт". Після цього з'явиться діалогове вікно, в якому потрібно задати шлях до файлу звіту у форматі XML. Якщо потрібно імпортувати пакет документа або частину пакета, потрібно обрати головний документ (декларацію, звіт) та здійснити імпорт, натиснувши кнопку "Ok". Зімпортований документ (пакет документа) відкривається на екрані. Його можна перевірити на наявність помилок, натиснувши кнопку "Перевірити".
У разі відсутності помилок у документі, його можна надіслати до обраної в полі "ДПІ" інспекції, натиснувши на кнопку "Надіслати до ДПІ" та ввівши до діалогового вікна особистий ключ та пароль однієї з посадових осіб платника податків та печатки (за наявності).
КРОК ВОСЬМИЙ
На підтвердження прийому поданої звітності платнику надсилають ДРУГУ квитанцію. Її надсилають у текстовому форматі: тут зазначають реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, дату та час прийому документа, реєстраційний номер, податковий період та дані відправника квитанції. На другу квитанцію накладають електронний цифровий підпис Міндоходів. Його шифрують і надсилають платнику (другий його екземпляр зберігають у Міндоходів).
Онлайновий сервіс - Електронний кабінет платника податків розпочав свою роботу у грудні 2013 року.
В Електронному кабінеті платника податків впроваджено наступні сервіси:

"ЗВІТНІСТЬ" - надає користувачу можливість:

• створення пакета податкової звітності (декларації з додатками) або імпорту з бухгалтерських програм;
• перевірки створеної або зімпортованої звітності на наявність арифметичних помилок;
• вибору ДПІ, до якої має бути подана звітність;
• подання звітності в режимі реального часу з отриманням квитанції про її прийняття/неприйняття;
• перегляду поданої звітності (незалежно від способу її подання) тощо.
"Розрахунки з бюджетом" - забезпечує користувачу можливість доступу до інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках, зборах (обов'язкових платежах).
"Податковий календар" - нагадує користувачу про терміни подання звітності та сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.
"Облікові дані платника" - інформує користувача щодо його облікових даних (за даними Міндоходів).
"Звірення розрахунків з бюджетом" - надає користувачу можливість звірення своїх розрахунків з бюджетом безпосередньо зі свого робочого місця, не витрачаючи час на відвідування органів Міндоходів.
"Книга обліку доходів і витрат" - забезпечує для фізичних осіб - підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, можливість ведення Книг обліку доходів і витрат в електронному вигляді.
Якщо платник виявив помилку у відправленому звіті, він може надіслати засобами "Електронного кабінету платника податків" уточнюючий звіт.
Електронним сервісом "Електронний кабінет платника податків" можуть скористатися платники податків юридичні особи та самозайняті особи - фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

За якою ставкою ФОП платники ЄП першої і другої груп сплачують ЄП, якщо вони здійснюють кілька видів господарської діяльності або здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради?
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із п. 293.6 ст. 293 ПКУ у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
Відповідно до п. 293.7 ст.293 ПКУ у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, застосовують максимальний розмір ставки єдиного податку, який встановлений для обраних видів діяльності.
Крім того, якщо фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради, то ставка єдиного податку буде становити максимальний розмір, який передбачений пп. 1 та пп. 2 п. 293.2 ст. 293 ПКУ, тобто для платників єдиного податку першої групи максимальний розмір становить 10 відсотків від мінімальної заробітної плати, а для платників єдиного податку другої групи - 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.
За якою ставкою ФОП сплачує ЄП якщо органи місцевого самоврядування у своєму рішенні не встановили ставки ЄП на певні види діяльності?
Відповідно до пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.
Згідно із п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата.
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставки єдиного податку на певні види діяльності, то фізичні особі - підприємці - платники єдиного податку, які віднесені до першої або другої груп, сплачують мінімальний розмір ставки єдиного податку, встановлений п. 293.2 ст. 293 ПКУ.
Яка ставка ЄП застосовується ФОП - платниками ЄП, які віднесені до першої або другої групи, якщо діяльність здійснюється на території однієї сільської, селищної або міської ради, але не за місцем податкової адреси?
Відповідно до ст. 42 глави 4 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-ІУ підприємництво як вид господарської діяльності включає в себе безпосередньо самостійну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу ХІУ Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ ( далі - Кодекс).
До першої групи платників єдиного податку відносяться - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.
До другої групи платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
Відповідно до статті 293 Кодексу ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (підпункт 293.6 статті 293 Кодексу).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (підпункт 293.7 статті 293 Кодексу).
Фізична особа - підприємець до податкового органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов'язана з діяльністю підприємця, при цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищній, місцевій раді, в якій розташована її податкова адреса, в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.
Чи мають право ФОП - платники ЄП третьої або п'ятої груп протягом року змінити ставку ЄП?
Відповідно до п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:
Для третьої групи платників єдиного податку:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для п'ятої групи платників єдиного податку:
1) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, а для п'ятої групи у розмірі 5 відсотків, може бути обрана, зокрема, платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або платником єдиного податку п'ятої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ (пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ).
У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або в розмірі 7 відсотків (для платників єдиного податку п'ятої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (пп.5 п.293.8 ст.293 ПКУ).
Отже, фізичні особи - платники єдиного податку третьої або п'ятої груп, які обрали ставку єдиного податку в розмірі 5 або 7 відсотків, мають право протягом року змінити ставку єдиного податку: третя група (5%) на ставку у розмірі 3 відсотки; п'ята група (7%) на ставку у розмірі 5 відсотків, за умови реєстрації таких платників єдиного податку платниками податку на додану вартість. Крім того, фізичні особи - платники єдиного податку третьої або п'ятої груп, які є платниками податку на додану вартість та оподатковують дохід за ставками в розмірі 3 або 5 відсотків відповідно, також мають право протягом року змінити ставку єдиного податку: третя група (3%) на ставку у розмірі 5 відсотки; п'ята група (5%) на ставку у розмірі 7 відсотків, за умови анулювання такими платниками свідоцтва платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ.
За якою ставкою оподатковується поворотна (безповоротна) фінансова допомога, яка отримана ФОП - платником ЄП, та не повернена протягом 12 календарних місяців?
Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено умови, за яких фізичні особи - підприємці мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також групи, на які поділяються платники єдиного податку.
Відповідно до п.293.2 ст.293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пп.293.3.1 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для п'ятої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
3) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
4) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному пп.2 пп.293.3.1 або пп.2 пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ.
Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п'ятої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп.1, 2, 3 і 5 п.291.4 ст.291 ПКУ (пп.1 п.293.4 ст.293 ПКУ).
Отже, поворотна (безповоротна) фінансова допомога, отримана та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, оподатковується фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку за обраними ставками, визначеними у п.293.2, 293.3 ст.293 ПКУ, за умови не перевищення обсягу доходу, визначеного для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, а саме:
перша група - не перевищує 150000 гривень;
друга група - не перевищує 1000000 гривень;
третя група - не перевищує 3000000 гривень;
п'ята група - не перевищує 20000000 гривень.
Якщо фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, такі платники зобов'язані застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи, або перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Діє з 01.01.2014 Які ставки єдиного податку встановлюються для ФОП першої - третьої груп та п'ятої групи?
Діє з 01.01.2014
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до п.п. 293.3.2 п. 293.3 ст.293 ПКУ для п'ятої групи платників єдиного податку відсоткова ставка встановлюється у розмірі:
5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п.п. 293.3.1 або п.п. 2 п.п. 293.3.2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п'ятої груп у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2, 3 і 5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Які ФОП та за яких умов можуть обрати ставку ЄП для третьої групи у розмірі 3 відсотки, а для п'ятої групи - 5 відсотків?
Відповідно до п.п. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) для третьої групи платників єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:
3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для п'ятої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:
5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ
7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 293.3.2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ).
Згідно з п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, а для п'ятої групи у розмірі 5 відсотків, може бути обрана:
а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або платником єдиного податку п'ятої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ;
в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість.

Збір за спеціальне використання води

Чи подається уточнююча податкова декларація зі збору за спеціальне використання води, якщо у звітній податковій декларації невірно заповнено колонки 10 та 11, та чи застосовуються в такому випадку штрафні санкції?
Відповідно до п.328.2 ст.328 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст.46 ПКУ.
Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст.50 ПКУ.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 ст.50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Форма податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 (далі - декларація).
В залежності від виду водних об'єктів (загальнодержавного або місцевого значення) у колонці 10 декларації зазначається сума нарахованого збору за фактичний обсяг використаної води з водних об'єктів загальнодержавного значення, а у колонці 11 декларації - сума нарахованого збору за фактичний обсяг використаної води з водних об'єктів місцевого значення. У колонці 9 декларації зазначається загальна сума нарахованого збору, яка складається з показників колонки 10 або колонки 11 або сумарного значення колонок 10 та 11.
Таким чином, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданих податкових деклараціях зі збору за спеціальне використання води (в тому числі у колонках 10 та 11), він зобов'язаний уточнити показники попередніх звітних періодів шляхом подання уточнюючої декларації або шляхом зазначення уточнених показників як у складі звітної, звітної нової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі самостійного виявлення платником податків факту заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів платник зобов'язаний на підставі п.п. „а" п. 50.1 ст. 50 ПКУ або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на підставі п.п. „б" п. 50.1 ст. 50 ПКУ на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку та на підставі п.п. 129.1.2 п. 129.1.2 ст. 129 ПКУ нарахувати пеню на суму заниження за весь період заниження із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Чи вважається використаною на санітарно-гігієнічні потреби вода, що використовується СГ для миття інвентарю, обладнання, вітрин, розташованих в приміщенні?
Відповідно до п. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Пунктом 323.2 ст. 323 ПКУ визначено, що не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей розділу ХVІ ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Згідно з п. 2 Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (п. 5.2 ст. 5 ПКУ).
Тобто під використанням води для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані слід розуміти використання води для підтримання чистоти безпосередньо в будівлях (зокрема, миття підлоги, вікон, стін, підвіконня).
Оскільки торговельне та механічне обладнання, вітрини та інвентар, що знаходяться в приміщеннях, не належать до категорії будівлі чи будівельних елементів, використання води для миття обладнання, вітрин та інвентарю не є використанням води для санітарно-гігієнічних потреб.
Чи повинні платники збору за спеціальне використання води подавати до органів доходів і зборів копії дозволів на спеціальне водокористування, договорів на поставку води та статистичної звітності про використання води 2-ТП (водгосп)?
Відповідно до п. 328.2 ст. 328 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники збору за спеціальне використання води обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 затверджено форми податкових декларацій збору за спеціальне використання води.
Крім того, водокористувачі відповідно Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.09.1997 № 230, складають статистичний звіт про використання води за формою № 2-ТП (водгосп).
Пунктом 328.7 ст. 328 ПКУ визначено, що платники збору за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
Який код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ необхідно зазначати у рядку 5 податкової декларації збору за спеціальне використання води?
Відповідно до п. 328.2 ст. 328 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники збору за спеціальне використання води обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Пунктом 328.3 ст. 328 ПКУ визначено, що податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам за місцем податкової реєстрації.
Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації (п. 328.5. ст. 328 ПКУ).
Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об'єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об'єктів (п. 328.6. ст. 328. ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 № 1403 затверджено форми податкових декларацій збору за спеціальне використання води (далі - Декларації).
Форми Декларацій передбачають заповнення у рядку 5 коду органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) та коду органу місцевого самоврядування за неосновним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів (за місцезнаходженням водних об'єктів) за КОАТУУ.
Враховуючи викладене, суб'єкт господарювання, який подає Декларацію за своїм місцем податкової реєстрації у рядку 5 Декларації зазначає Код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за КОАТУУ.
Головне підприємство (до складу якого входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу) стає на облік як платник окремих податків та зборів в органі доходів і зборів за місцем здійснення використання води своїх структурних підрозділів та у рядку 5 Декларації зазначає Код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за КОАТУУ і код органу місцевого самоврядування за неосновним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів (за місцезнаходженням водних об'єктів) за КОАТУУ (тобто за місцем здійснення використання води своїми структурними підрозділами).
Суб'єкт господарювання (який не має структурних підрозділів), що має дозвіл на спеціальне водокористування або договір на поставку води та здійснює використання води на інші, ніж власні питні та санітарно-гігієнічні потреби, в різних регіонах або районах міста, повинен стати на облік як платник збору за спеціальне використання води в органах доходів і зборів за неосновним місцем обліку (за місцем здійснення використання води) та у рядку 5 Декларації зазначає Код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів за КОАТУУ і код органу місцевого самоврядування за неосновним місцем обліку (реєстрації) в органах доходів і зборів (за місцезнаходженням водних об'єктів) за КОАТУУ (тобто за місцем здійснення використання води).

Плата за землю

Які юридичні особи - власники земельних ділянок та постійні землекористувачі мають право на застосовування ставки у розмірі 3 відсотків суми земельного податку за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян?
Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276 ПКУ.
За земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, згідно зі ст. 275 ПКУ податок обчислюються за ставками земельного податку (в гривнях за 1 кв. метр), що визначені в залежності від чисельності населення, та коефіцієнтів, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 275 ПКУ (п. 276.1 ст. 276 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (пп. 14.1.42. п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, право на застосовування ставки земельного податку у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 275 ПКУ, за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, мають автостоянки для збереження особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, та гаражно-будівельні товариства за умови, що такі земельні ділянки за даними державного земельного кадастру відведено для зберігання особистих транспортних засобів громадян.
Інші юридичні особи - власники земельних ділянок та постійні землекористувачі не мають підстав для розрахунку земельного податку за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ.

Особливості обчислення та сплати податку на нерухоме майно фізичними особами

Податок сплачується за житлову площу чи загальну?
За яку площу сплачується податок на нерухоме майно?
Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс) визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка, а базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

Хто може розраховувати на пільги

Чи передбачено Податковим кодексом додаткові пільги щодо звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно?
Підпунктом 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу визначено об'єкти нерухомості, що не є об'єктами оподаткування.
Пунктом 265.4 вищезазначеної статті передбачено пільги зі сплати податку, пп. 265.4.1 якого встановлено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: на 120 м² для квартири/квартир незалежно від їх кількості; на 250 м² для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості; на 370 м² для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Водночас пільги зі сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Крім того, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги зі сплати податку, який сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані в установленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Звірку не проведено: є відповідальність чи ні
Чи передбачено відповідальність за непроведення звірки даних щодо кількості об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності, та розмірів житлової площі таких об'єктів?
Контролюючими органами у 2013 р. надсилалися повідомлення-запрошення власникам житлової нерухомості за місцем їх проживання (реєстрації) про звірку кількості об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у їх власності, та розмірів житлової площі таких об'єктів.
Власникам об'єктів житлової нерухомості на підставі оригіналів документів про право власності на об'єкти житлової нерухомості надавалося право до 31.12.2013 р. (включно) звернутися до контролюючого органу за місцем проживання щодо проведення такої звірки.
Водночас чинним законодавством не передбачено відповідальності платників податків за непроведення звірки.
Проте у разі нездійснення громадянами зазначеної звірки наявні дані в контролюючих органах щодо кількості об'єктів житлової нерухомості та розмірів житлової площі таких об'єктів вважатимуться правильними й відповідно до них буде розраховано податок.

Строки сплати податку

Які встановлено строки сплати податку на нерухоме майно?
Строки сплати податку встановлено п. 265.10 ст. 265 Податкового кодексу, згідно з пп. 265.10.1 якого податкове зобов'язання з податку за звітний рік сплачується:
• фізичними особами - протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення;
• юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Підприємці сплачують податок як фізичні особи

Чи встановлено особливості сплати податку на нерухоме майно для фізичних осіб - підприємців?
Статтею 265 Податкового кодексу не встановлено такого платника податку, як фізична особа - підприємець. Підприємці сплачують податок на нерухоме майно як звичайні фізичні особи.

Подання декларації у разі відсутності об'єкта нерухомості

Підприємство - юридична особа не має у власності об'єктів житлової нерухомості. Чи повинно воно за 2013 р. подавати Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - декларація), із прочерками?
Відповідно до пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Таким чином, юридичним особам, які протягом 2013 р. не мали у власності об'єктів житлової нерухомості (тобто відсутня база оподаткування податком на нерухоме майно), декларацію подавати не потрібно.
Нерухомість отримано у спадщину
Який порядок обчислення податку на нерухоме майно у разі отримання об'єкта житлової нерухомості у спадщину?
Відповідно до пп. 265.8.1 п. 265.8 ст. 265 Податкового кодексу у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Тобто для фізичної особи, яка отримала об'єкт житлової нерухомості у спадщину, податок на нерухоме майно обчислюється контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Надання в оренду кімнати

Фізична особа має у власності двокімнатну квартиру житловою площею 80 м², одну з кімнат здає в оренду. Чи сплачуватиме вона податок на нерухоме майно?
Відповідно до пп. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.
Пунктом 265.4 вищезазначеної статті передбачено пільги зі сплати податку, зокрема для квартири/квартир незалежно від їх кількості база оподаткування зменшується на 120 м².
Проте пільги не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, якщо фізична особа - власник об'єкта житлової нерухомості здає в оренду його частину, то така особа повинна сплачувати податок на нерухоме майно за всю житлову площу цього об'єкта.
Багатодітна сім'я має у власності житловий будинок житловою площею 270 м² і здає в оренду одну кімнату. Чи сплачуватиметься в такому випадку податок на нерухоме майно?
Законом України від 26.04.2001 р. № 2402-III «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітна сім'я - це сім'я, в якій подружжя (чоловік і жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Згідно з пп. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу не є об'єктом оподаткування об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних сімей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю.
Таким чином, житловий будинок, який належить багатодітній сім'ї і одна з кімнат якого здається в оренду, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно за умови, що така сім'я не має у володінні інших об'єктів житлової нерухомості.

Кімната в гуртожитку оподатковується

Чи є об'єктом оподаткування приватизована кімната в гуртожитку. Якщо так, то яка пільга застосовується в цьому випадку?
Статтею 127 Житлового кодексу України передбачено, що гуртожитки є спеціально спорудженими або переобладнаними для цього житловими будинками, які призначено для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також громадян у період роботи чи навчання.
Отже, приватизована кімната в гуртожитку є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно. При цьому база оподаткування зменшується незалежно від кількості квартири/квартир, які перебувають у власності фізичної особи - платника податку, на 120 м², якщо власник не використовує це майно з метою одержання доходів (здавання в оренду, лізинг, використовування у підприємницькій діяльності).

Відповідальність за несплату податку

Чи передбачено відповідальність за несплату податку на нерухоме майно?
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Статтею 126 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

За розстрочкою щодо сплати податку звертаються до контролюючого органу

Чи можна сплатити податок на нерухоме майно у розстрочку, якщо громадянин не може сплатити одразу всю його суму?
Якщо громадянин не може сплатити одразу всю суму податку на нерухоме майно, то він може звернутися до контролюючого органу для отримання розстрочення.
Відповідно до пп. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків. Згідно зі ст. 100 цього Кодексу він має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, в якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств

Придбання основних засобів: послуги посередника
Підприємство придбало основні засоби за допомогою посередника та сплатило при цьому суму винагороди. Чи враховується у складі первісної вартості основних засобів сума винагороди, сплачена посереднику?
Ні, не враховується. Перелік витрат, з яких складається первісна вартість об'єкта основних засобів (далі - ОЗ), визначено п. 146.5 ст. 146 Податкового кодексу. До цього переліку витрати платника податку на виплату винагороди посереднику за посередницькі послуги не включено.
Водночас зазначені витрати на підставі пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу можна включити до складу інших витрат, оскільки розділом ІІІ цього Кодексу прямо не встановлено обмежень щодо віднесення їх до складу витрат. Зазначені витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу).
Отже, сума винагороди, сплачена за посередницькі послуги при придбанні ОЗ, не враховується у складі їх первісної вартості. Такі витрати включаються до складу інших витрат.

Суб'єкти індустрії програмної продукції

Підприємство - суб'єкт індустрії програмної продукції, крім діяльності, що підлягає оподаткуванню за пільговою ставкою (5%), здійснює іншу діяльність, яка оподатковується загальними правилами (у 2013 р. - 19%). Як відобразити податкові зобов'язання за такими видами діяльності у Декларації, адже застосовуються різні ставки?
Платники податку - суб'єкти індустрії програмної продукції (далі - ІТ-індустрії), які здійснюють діяльність, що підлягає оподаткуванню за пільговою ставкою (5%), та діяльність, яка оподатковується за зальними правилами, мають подавати дві декларації. Одну - з визначеним податковим зобов'язанням за ставкою 5% , другу - за загальною ставкою (у 2013 р. - 19%, у 2014 р. - 18%).
При цьому у новій формі Декларації, затвердженій наказом № 872, у розділі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини передбачена графа, у якій платник податку робить відмітку про те, що Декларація подається суб'єктом ІТ-індустрії щодо діяльності, прибуток від якої оподатковується за ставкою 5%.
У другій Декларації відображається податкове зобов'язання за діяльністю, що підлягає оподаткуванню за загальними правилами.
Отже, суб'єкти ІТ-індустрії, які здійснюють як пільгову діяльність, так і ту, що оподатковується за загальними правилами, мають подавати за звітні податкові (періоди) дві декларації.

Фінансова звітність малого підприємства

Платник податку - мале підприємство подає Декларацію за підсумками року. Які форми фінансової звітності слід подати разом з Декларацією?
Відповідно до положень п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу малі підприємства подають разом з річною Декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Частиною третьою ст. 11 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що для суб'єктів малого підприємництва національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Зокрема, наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».
Отже, платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом з річною Декларацією фінансову звітність, яка включає баланс та звіт про фінансові результати.

Курсові різниці

Як правильно визначаються курсові різниці, якщо підприємство щомісяця сплачує авансові внески з податку на прибуток та подає лише річну Декларацію?
Згідно з пп.153.1.4 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року), тобто датами звітного балансу є 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня.
Таким чином, визначення курсових різниць та їх відображення (нарахування) в податковому обліку з податку на прибуток платниками, для яких базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік, здійснюється з урахуванням того, що датою звітного балансу є останній операційний (банківський) день звітного року, тобто 31 грудня.

Оподаткування дивідендів

За підсумки роботи 2013 р. підприємство планує виплатити дивіденди своїм засновникам у березні 2014 р. За якою ставкою сплачується авансовий внесок з податку на прибуток при їх виплаті - за тією, що діяла в 2013 р., - 19%, чи за ставкою, діючою у 2014 р., - 18%?
Обов'язок зі сплати авансового внеску при виплаті дивідендів передбачено пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу.
Авансовий внесок при виплаті дивідендів нараховується та вноситься до бюджету в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу з урахуванням п. 10 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу.
Законом України від 19.12.2013р. № 713-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» внесено зміни до п. 10 підрозділу 4, якими встановлено, що основна ставка податку на прибуток у 2014 р. становить 18%.
Отже, оскільки дивіденди за підсумками роботи за 2013 р. виплачуються у 2014 р., то при їх виплаті авансовий внесок нараховується та вноситься до бюджету за ставкою в розмірі 18%. Зазначений платіж необхідно здійснити до або під час такої виплати.

Контрольовані операції

Для обчислення яких податків (зборів) застосовуються методи визначення ціни у контрольованих операціях при визначенні бази оподаткування?
Відповідно до п. 39.7 ст. 39 Податкового кодексу, норми цієї статті застосовуються під час визначення бази оподаткування у контрольованих операціях для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» та розділу V «Податок на додану вартість».
Отже, методи визначення ціни у контрольованих операціях застосовуються для визначення зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ.

Поворотна фінансова допомога від засновника

Засновник (фізична особа) надав підприємству (юридичній особі) поворотну фінансову допомогу, яка залишилась неповерненою на кінець 2013 р. Чи необхідно включати таку допомогу до складу доходів, які враховуються при визначенні податкового зобов'язання, якщо термін її повернення (365 днів) закінчився в середині 2013 р.?
Порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги визначено пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу та не застосовується до суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Тобто, якщо поворотна фінансова допомога, надана засновником/учасником (в тому числі нерезидентом), залишилась неповерненою після закінчення 365 календарних днів з дня її отримання, така допомога підлягає оподаткуванню за загальновстановленими правилами. Отже, оподаткування такої операції здійснюється в залежності від статусу її надавача.
У разі якщо засновник (фізична особа) не є платником податку на прибуток, підприємство включає суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на кінець звітного року, до складу інших доходів.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах підприємство повертає засновнику таку фінансову допомогу, сума витрат збільшується на суму поверненої фінансової допомоги за наслідками того звітного податкового періоду, в якому відбулося повернення.
Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги отримана від засновника та неповернена після закінчення 365 календарних днів з дня її отримання на кінець звітного періоду, включається до складу доходів при визначенні об'єкта оподаткування.

Відчуження нематеріального активу

Підприємство вирішило продати нематеріальний актив, який не використовується у господарський діяльності. Як таку операцію відобразити у податковому обліку?
У разі якщо придбаний нематеріальний актив не використовується у господарській діяльності платника податку, то і витрати на його придбання (створення) у податковому обліку не підлягають амортизації.
Згідно з пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу під поняттям «товари» розуміють матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Тобто операція з продажу (реалізації) нематеріального активу, який не використовувався у господарській діяльності платника податку, має відображатись у податковому обліку як продаж (реалізація) товару.
Таким чином, при продажу нематеріального активу у податковому обліку дохід від його продажу (реалізації) визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу), а витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від їх продажу (реалізації) (п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу).

Страхування заставного майна

Юридична особа - платник щомісячних авансових внесків, став майновим поручителем за кредитним договором свого бізнес-партнера. Банк - кредитор зобов'язав застрахувати заставлене майно. Чи враховується у складі податкових витрат поручителя сума сплачених страхових внесків?
Ні, не враховується. Відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу встановлено, що до складу витрат платника податку належать витрати на страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору. Це означає, що витрати у вигляді страхових внесків відносяться до складу витрат страхувальника лише у разі, якщо вони безпосередньо пов'язані з його власною господарською діяльністю.
Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника, тобто сплачені страхові внески не пов'язані з власною господарською діяльністю такого поручителя.
Отже, сума коштів, сплачена поручителем за страхування заставленого ним майна за кредитним договором іншої особи-боржника, не включається до складу податкових витрат такого поручителя.

Новостворене підприємство

Підприємство взято на облік як платник податку у ІІ кварталі 2013 р. Чи вважається таке підприємство новоствореним для цілей сплати щомісячних авансових внесків у 2014 р.?
Ні, не вважається. Для цілей податкового обліку новоствореним вважається платник податку, який зареєстрований протягом базового звітного (податкового) року. Оскільки підприємство взято на облік як платник податку у ІІ кварталі 2013 р., у 2014 р. такий платник не вважається новоствореним. Податок на прибуток за 2013 р. таким платником сплачується на підставі річної Декларації.
Отже, підприємство зареєстроване у ІІ кварталі 2013 р. не вважається новоствореним для цілей сплати щомісячних авансових внесків у 2014 р.

Витрати на ремонт основних засобів

У ІІ кварталі 2013 р. підприємство здійснило ремонт орендованих ОЗ. Як визначити 10-відсотковий ліміт витрат на ремонт ОЗ, що враховуються у складі витрат при визначенні об'єкта оподаткування?
Сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів ОЗ, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року, належить до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення було здійснено (п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу).
Передані в оперативний лізинг основні засоби на балансі у орендаря не обліковуються, тому витрати на ремонт можуть бути включені до складу витрат платника податку - орендаря в межах 10% сукупної вартості лише тих ОЗ, що обліковувались на його балансі на початок звітного року.
Таким чином, 10-відсотковий ліміт витрат на ремонт ОЗ, що враховуються у складі податкових витрат, визначається за сукупною балансовою вартістю всіх груп ОЗ, які обліковуються на балансі платника податку на початок звітного року.