Информация от Налоговой инспекции Бердянска

09.07.2014 · 10:02 · Просмотров - 1437

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 9 июля

Прес-служба Міндоходів повідомляє

Уряд затвердив Положення про Державну фіскальну службу України

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 21 травня 2014 року №236 затвердив Положення про Державну фіскальну службу України.

Головою Державної фіскальної служби призначено Ігоря Білоуса (розпорядження КМУ від 06.06.2014 від №624-р).

Першим заступником Голови став Володимир Хоменко (розпорядження КМУ від 06.06.2014 №625-р), заступником Голови - Анатолій Макаренко (розпорядження КМУ  від 06.06.2014 №626-р).

Згідно з положенням, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

До сфери повноважень новоствореної служби входять реалізація державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, Державна фіскальна служба реалізовуватиме державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Державна фіскальна служба вноситиме на розгляд Міністра фінансів пропозиції щодо формування державної податкової та митної політики, а також політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;  адміністрування єдиного внеску та боротьби з правопорушеннями під час його сплати.

Крім того,  ДФС пропонуватиме засади  державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності,  торгових патентів.

Відповідно до Положення, Голову Державної фіскальної служби призначатиме та звільнятиме з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Положенням також закріплені завдання та права Державної фіскальної служби, визначено повноваження Голови ДФС та його заступників тощо.

Детальніше ознайомитися з Положенням про Державну фіскальну службу України можна за посиланням http://minrd.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/postanovi-km-ukraini/63237.html.

Нагадаємо, що Державну фіскальну службу України створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №160, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. 

Ігор Білоус: „Податковий компроміс - відповідь бізнесу на його прохання про поліпшення умов роботи"

Про це Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус заявив під час дебатів „Податковий компроміс: Як українському бізнесу жити по - новому?", які організовано компанією „ЛІГА:ЗАКОН".

„Для нас отримання грошей за цим законом не є першочерговим. Важливо напрацювання принципово нової системи адміністрування податків. Законопроект є відповіддю бізнесу на його прохання про поліпшення умов роботи. Якщо ми не зробимо цей компроміс, то корупція буде дуже великою, особливо серед правоохоронних органів", - підкреслив керівник відомства.

У той же час Ігор Білоус зазначив, що податковий компроміс не є податковою амністією, особливо для  представників бізнесу, які свідомо використовували фіктивні схеми задля ухилення від сплати податків, та тих, хто розробляв ці схеми.

„Ті, хто користується „ямами", фактично створюють цей бізнес. Ми не можемо дати амністію криміналу, який це все влаштував. Організатори тіньових схем відповідальності не уникнуть", - заявив Голова Державної фіскальної служби.

Під час дискусії фахівці Міндоходів роз`яснили юридичні особливості процедури та можливість досягнення податкового компромісу для суб`єктів господарювання, які свого часу несвідомо або примусово співпрацювали з фіктивними фірмами та так званими „податковими ямами".

Так, відповідно до законопроекту, платники отримають можливість добровільно виправити допущені у нарахуванні податків помилки за три останніх роки та сплатити до бюджету не усю різницю, а тільки 10 відсотків від неї.

Міндоходів роз'яснило 48 актуальних податкових питань в узагальнюючих податкових консультаціях

Міністерство доходів і зборів України затвердило 4 узагальнюючі податкові консультації. Їх темами стали найактуальніші питання, з якими платники найчастіше зверталися за роз'ясненнями до органів доходів і зборів.

Фахівці Міністерства роз'яснили застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, витрат на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі іноземної валюти, а також податкового обліку поворотної фінансової допомоги.

«Під час зустрічей з малим і середнім бізнесом я неодноразово чув нарікання на практику індивідуальних податкових консультацій, які бізнес вважає корупційними. Тому тепер ми приділяємо багато уваги узагальнюючим податковим консультаціям, які розробляються в діалозі з громадськістю і забезпечують єдине тлумачення податкового законодавства для всіх платників,» - сказав Перший заступник Міністра доходів і зборів Ігор Білоус.

Загалом у затверджених консультаціях надано відповіді на 48 податкових питань.

Так, зокрема, вирішено питання щодо неврахування при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій сум кредиту, депозиту, поворотної фінансової допомоги та посередницьких операцій, роз'яснено порядок відображення у податковому обліку платників податку запровадженого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на купівлю валюти та  витрат з гарантійного ремонту. Акцентовано увагу на праві платників податку на прибуток враховувати витрати на гарантійний ремонт незалежно від статусу покупця (фізична або юридична особа).

Крім того, на конкретних числових прикладах проілюстровано порядок податкового обліку операцій за отримання та повернення поворотної фінансової допомоги.

Усі проекти узагальнюючих податкових консультацій попередньо пройшли стадію обговорення з громадськістю та отримали схвальну оцінку. Всі роз'яснення чіткі та зрозумілі, що дає можливість платнику уникати двозначного трактування деяких норм податкового законодавства.

Із текстами узагальнюючих податкових консультацій можна ознайомитися за посиланням http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii .

Ігор Білоус: Ми ініціюємо розгляд пільгового оподаткування для підприємців та громадян, які допомагають армії

Про це заявив Перший заступник Міністра доходів і зборів України Ігор Білоус сьогодні під час зустрічі з бізнес-спільнотою Черкащини, коментуючи питання щодо оподаткування витрат підприємців на потреби армії.

За словами черкаських підприємців, при купівлі бронежилетів та продовольства для армії вони не можуть віднести ці суми на витрати підприємства.

«Також необ'єктивно оподатковуватимуться доходи громадян, які беруть на квартиру біженців зі Сходу і за встановленим порядком оформлюють з ними договір оренди. Вважаємо це неправильним», - додає  Голова Черкаської міської профспілкової організації «Солідарність» Ольга Ракова.

У свою чергу керівник Міндоходів пообіцяв ініціювати запровадження пільгового оподаткування для таких платників податків.

«Справді, у такій ситуації не повинно бути ускладнень. Ми порадимось з Міністерством фінансів України і обов'язково врегулюємо питання оподаткування підприємців та громадян, які допомагають армії у цей критичний час», - заявив Ігор Білоус.

На думку керівника податкового та митного відомства, воєнні часи вимагають швидких рішень. «Приміром, нещодавно ми вилучили значну партію контрабандних цигарок, хотіли віддати її військовим, але, за законом, вона повинна бути знищеною», - сказав він.  

Також у рамках візиту на Черкащину Ігор Білоус відкрив музей історії державної податкової служби Черкаської області. «Як людині, яка раніше не працювала у державних структурах, мені дуже імпонує, як податківці і митники ставляться до своєї історії, свого коріння і навчають цього молодих працівників. Я дуже хочу, щоб податківці пишалися своєю професією», - сказав він.

Міндоходів планує передати українській армії 8 мільйонів пачок цигарок

Заступник Міністра доходів і зборів Володимир Хоменко запропонував Мінфіну розглянути можливість передати для українських бійців 8 млн. пачок конфіскованих цигарок.

Сьогодні у кримінальних та адміністративних провадженнях, які розслідуються співробітниками Міндоходів, вважаються вилученими близько 17 млн. пачок тютюнових виробів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1104 (від 19.11.2012) та Постанови №1340 (від 25.08.1998), вони зберігаються на спеціальних складах, а після розгляду проваджень у судах мають бути знищені. У пункті 228.7 Податкового кодексу також зазначено, що вилучені тютюнові вироби підлягають знищенню.

Враховуючи нинішні потреби українських військових, заступник Міністра запропонував Міністерству фінансів розглянути можливість ініціювання внесення змін до Податкового кодексу та Постанови №1340, якими передбачити передачу цигарок підрозділам Міністерства оборони.

"Треба створити механізм постійної передачі цигарок для військових, для яких тютюн - одна з потреб, - каже Володимир Хоменко. - У першу чергу хочемо допомогти учасникам АТО, яким усього бракує".

Можливість передачі тютюнових виробів військовим була передбачена у Постанові №1340 (в редакції від 28.03.2012) - за умови наявності дозволу санітарно-епідеміологічної служби. Але тодішня влада нею так і не скористалася.

Сьогодні, за словами заступника Міністра, є реальна можливість передати бійцям близько 8 млн. пачок цигарок, які обов'язково пройдуть санітарну експертизу, отже військовослужбовці отримають лише якісні тютюнові вироби.

Центри обслуговування платників надають щонайменше 230 тис. послуг щомісяця

З початку року Центри обслуговування платників (ЦОП) надали понад 1,4 млн. адміністративних послуг, у т.ч. у травні - 286,9 тис. послуг.

Найбільшою популярністю серед платників податків користуються послуги з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер. Таких послуг у січні - травні було надано 665,6 тис.

Послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій теж не залишають своїх лідируючих позицій. Протягом зазначеного періоду ЦОПами було надано майже 110 тис. таких послуг.

Користуються попитом і довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів, яких протягом січня - травня 2014 року було видано 92,5 тис.

Оскільки пріоритетом у роботі ЦОПів є підвищення якості обслуговування платників, для оцінки цього показника, а також доцільності впровадження нових електронних сервісів проводилось опитування відвідувачів Центрів.

Респондентам пропонувалось висловити свою думку щодо необхідності виведення зображень з камер спостереження, встановлених в ЦОПах, на веб - портал Міністерства та впровадження електронного сервісу „Онлайн - черга", який дозволить платникам заздалегідь планувати свій візит до органів доходів і зборів. За результатами опитування значна кількість платників податків підтримала запровадження зазначених сервісів.

Загалом, на початок червня поточного року обслуговування платників податків на території України здійснюється у 535 ЦОПах.

Володимир Хоменко: Необхідно посилити відповідальність продавців алкоголю

Міндоходів передано до Мінфіну пропозиції поправок до законів, які допоможуть у боротьбі з незаконним обігом алкогольної продукції.

До Податкового кодексу необхідно внести пункт 20 до статті 230, яким пропонується контролювати перевезення спирту, спиртового дистиляту, біоетанолу.

"Ця сировина, на нашу думку, має транспортуватися автотранспортними засобами, які в обов'язковому порядку мають пройти сертифікацію і бути включені до єдиного реєстру «Автомобільних перевізників спирту», бути обладнані GPS-маяками з зареєстрованими IMEI кодами у єдиному реєстрі «Автомобільних перевізників спирту»", - пояснив заступник Міністра доходів і зборів Володимир Хоменко.

Також Міндоходів пропонує посилити адміністративну відповідальність за торгівлю нелегальним алкоголем. Зокрема, в Адміністративному кодексі за зберігання або транспортування алкогольних та тютюнових виробів податківці пропонують штрафувати або відправляти на громадські роботи - за рішенням суду.

"Оскільки звичайні штрафи, як показує досвід, абсолютно неефективні, за повторне порушення ми пропонуємо карати виправними роботами до двох місяців", - розповів Хоменко. - "Те саме покарання (виправні роботи) - пропонуємо за виготовлення і продаж фальсифікованих цигарок і алкоголю, а також - за незаконне зберігання акцизних марок".

У Кримінальному кодексі, вважає заступник Міністра доходів і зборів, необхідно уточнити формулювання у статті 204. На думку Володимира Хоменка, у Кодексі має бути прописана відповідність стандартам. У нинішньому варіанті йдеться про "...незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів...", з поправками у частині 1 статті 204 має формулюватися так: "...підакцизних товарів, що не відповідають вимогам встановлених державних стандартів України, стандартів країни-виробника, у тому числі незаконно переміщених через митний контроль України з метою збуту..."

Також у частині 2 статті 204 за незаконне виготовлення підакцизних товарів з використанням підпільних цехів або незаконно завезеної сировини податківці рекомендують карати не штрафами, а позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Такі зміни до законодавства, вважає Володимир Хоменко, допоможуть зробити ринок алкоголю і тютюну максимально прозорим.

Сьогодні усі пропозиції про поправки знаходяться на розгляді в Міністерстві фінансів України.

Максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби

Департамент контролю за обігом та оподаткуванням  підакцизних товарів Міндоходів з метою організації контролю за повнотою обчислення i сплати акцизного податку, а також за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, інформує про розміщення на веб-сайті Міндоходів за адресою http://minrd.gov.ua/ Головна/ ДОВIДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛIКИ/ ПЕРЕЛIКИ/ Перелік даних чинних з 1 липня 2014 року декларацій про встановлені виробником або імпортером максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

До бюджетів від діяльності запорізьких оперативників - 2,2 млн. грн.

Саме така сума за минулий тиждень надійшла до бюджетів усіх рівнів від діяльності запорізьких співробітників податкової міліції області.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за 6 кримінальними правопорушеннями, з яких 4 - за ухилення від сплати податків.

Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушеннями становить понад 8 млн. гривень.  За минулий тиждень із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 95,2 тис. грн., у тому числі: алкогольних напоїв на суму 31,2 тис. грн. та тютюнових виробів на суму 64 тис. гривень.

На Запоріжжі  підприємство хотіло збагатитись на пальному на 3,5 млн. грн.

Посадові особи одного з  підприємства-переможця державних закупівель здійснювали оптове постачання паливно-мастильних матеріалів, але все це робилось не за кошти підприємства, а за рахунок  держави. Аби мінімізувати сплату податків посадові особи вирішили вносити до податкової звітності операції які, їм надавали фіктивні підприємства, так звані безтоварні. Таким чином підприємство умисно ухилились від сплати податку на додану вартість на суму понад 3,5 млн. гривень.

 Наразі співробітники оперативного управління області внесли відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Запорізьке підприємство  ухилилось від сплати податків на 800 тис. грн.

Службові особи одного з підприємства м. Запоріжжя здійснювали оптову торгівлю продуктами харчування. З метою ухилення від оподаткування вони відображали у податковій звітності безтоварні операції, що дало змогу ухилитись від сплати ПДВ на суму понад 800 тис. гривен.

У відношенні службових осіб цього  підприємства співробітники оперативних підрозділів ГУ Міндоходів області розпочали кримінальне провадження за ч.1 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків).

Запорізькі оперативники вилучили із незаконного обігу підакцизних товарів на  95,3 тис. грн.

На таку суму коштів запорізькі оперативники вилучили підакцизного товару за минулий тиждень. Зокрема, у результаті проведених заходів із незаконного обігу вилучено 564 пляшки алкогольних напоїв на суму 31,2 тис. грн. та 5 148 пачок тютюнових виробів на загальну суму 64,1 тис. гривень.

У м. Запоріжжі оперативні працівники Міндоходів області встановили 2 факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності свідоцтва про реєстрацію фізичної особи підприємця (ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Також оперативними працівниками на території обласного центру в складському приміщенні встановили факт реалізації тютюнових виробів на яких відсутні марки акцизного збору встановленого зразка України.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області вивільняється від хабарників

Боротьба з корупцією - однин із пріоритетних напрямків роботи органів ГУ Міндоходів області. Фахівцями управління внутрішньої безпеки обласного апарату вживається максимум зусиль для того, аби вивільнити з лав тих, хто своїм ганебним вчинком підриває авторитет відомства, вирішує свої меркантильні інтереси.

Так, у січні-червні поточного року  за результатами службових перевірок підготовлено та направлено керівникам територіальних органів Міндоходів Запорізької області 53 подання для вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень працівників. За скоєння дій, які близько межують з протиправними, 48 співробітникам винесені офіційні застереження.

Міндоходівцями проводяться спільні заходи з правоохоронними органами області та громадськими організаціями області аби виявити хабарників та тих, хто вчиняє протиправні дії. Днями у ході проведення слідчо-оперативних заходів  працівниками УВБ ГУ Міндоходів у Запорізькій області спільно з працівниками УСБУ в Запорізькій області затримано співробітника однієї з інспекцій за отримання хабара в сумі 5 тис. грн. Йому оголошено підозру у скоєнні злочину, передбаченого кримінально-процесуальною нормою ч.3 ст. 368 КК України.

Запорізькі платники  поповнили  бюджети на 2,3 мільярда  гривень

За січень-червень 2014 року у Запорізькому регіоні платники податків сплатили до бюджетів усіх рівнів 2 мільярди 340 мільйонів гривень (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Із цієї суми майже 848 мільйонів гривень - надходження до державного бюджету, що на 86,8 мільйона гривень або на 11,4 відсотка перевищує сплату за аналогічний період минулого року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Найбільше платники забезпечили сплату до держбюджету податку на додану вартість - майже 379 мільйонів гривень, а це практично на 17,5 мільйона гривень або на 4,8 відсотка більше, ніж за шість місяців 2013 року.

Податок на прибуток поповнив державну скарбницю на суму 314 мільйонів гривень, запорізькі підприємства сплатили його на 60 мільйонів гривень або на 23,6 відсотка більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

До місцевих бюджетів платники спрямували 1 мільярд 493 мільйони гривень, що майже на 60 мільйонів гривень або на 4,2 відсотка більше, ніж торік. Зокрема, податку на доходи фізичних осіб сплачено 1 мільярд 8 мільйонів гривень. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року зросли на 40 мільйонів гривень або на 4,1 відсотка. Плати за землю надійшло 231,2 мільйона гривень.

Від суб'єктів малого і середнього підприємництва надходження з єдиного податку складають  майже 123  мільйони гривень, а це на 14 мільйонів гривень або на 13 відсотків більше, ніж за шість місяців минулого року.

- У такий непростий час, який переживає країна, ми справді маємо згуртуватися  довкола головної ідеї: кожному   зробити  все можливе,   аби зміцнити бюджети всіх рівнів, покращити  фінансове становище держави. Тож особливі слова вдячності всім сумлінним запорізьким платникам, які нарощують обсяги  виробництва, послуг, збільшують  сплату податків і зборів, - наголосив Олексій Кавилін.

Запоріжці отримали  63,7 тисячі ключів  цифрового  підпису

          -  Саме таку  кількість посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису отримали   платники податків і громадяни з початку року  в Акредитованому  центрі сертифікації  ключів інформаційно-довідкового департаменту ГУ Міндоходів у Запорізькій області та його відділеннях, -  прокоментував ситуацію  в. о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області  Олексій Кавилін.  - Сьогодні запоріжцям з віддалених районів немає потреби добиратися до обласного центру, аби скористатися такою послугою, варто завітати до найближчого відділення і безкоштовно отримати  ключі електронного цифрового підпису.

       За словами Олексія Кавиліна, власники електронних цифрових  ключів вже сьогодні поповнили ряди  платників податків, які звітують до податкових інспекцій  у електронному вигляді. Тільки у червні  Акредитований  центр  сертифікації  ключів  інформаційно-довідкового департаменту  ГУ Міндоходів у Запорізькій області  та  його відділення видали 1219 громадянам і суб'єктам господарювання  3484 посилених сертифікати ключів електронного цифрового підпису. 

      Безкоштовна послуга  органів Міндоходів для юридичних і фізичних осіб дає можливість подавати звітність не тільки до  податкових інспекцій, органів статистики, оформляти митні декларації, використовуючи  власний цифровий підпис.   Ключі електронного цифрового  підпису  і справді дають можливість  всім бажаючим  відкрити для себе можливість  спілкування з органами Міндоходів за допомогою мережі Інтернет,  економити  час і кошти.  В цьому вже переконалися  понад 98 відсотків  платників податку на додану вартість, які  надсилають свої  декларації виключно в електронному вигляді.

Понад  390  громадян звернулись до Запорізьких міндоходівців

До підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області за перше півріччя поточного року надійшло 391 письмове звернення громадян, що на 51 звернення менше, ніж за відповідний період 2013 року, з них: 389  заяв та 2 скарги, пропозицій не надходило.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що заявники зверталися до органів ГУ Міндоходів області у 128 випадках  з метою інформування органу влади про ухилення від сплати податків та здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації, з проведення контрольно-перевірочної роботи надіслано 91 звернення, у  68 випадках - з отримання податкової консультації індивідуального характеру, у відповідності до вимог ст.52 Податкового кодексу України.

Всього протягом січня-червня поточного року  розглянуто 331 звернення, з них:  68 - вирішено позитивно, 242 - роз'яснено, 7 - надіслано за належністю, 14 - визнано анонімними. Залишаються на виконанні 38 звернень.

До підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшло 4 колективних звернень, що складає 4,3% від загальної кількості. Повторних звернень до органів Міндоходів у Запорізькій області не надходило.

        Вирощування зелені за допомогою "неоформленців" обійшлося запорізьким підприємцям у 36 тисяч гривень

Саме таку суму донарахувань повинні сплатити чотири підприємці, які використовували найманих працівників без оформлення трудових стосунків.

- Початок літа - не тільки старт курортного сезону, для багатьох суб'єктів підприємництва це добра нагода заробити на товарах, які користуються найбільшим попитом. Фрукти та овочі щодня потрапляють на стіл тисячам споживачів, а отже їхня реалізація може принести чималий куш. Певно саме так розмірковували чотири запорізьких підприємця, коли вирішили започаткувати справу з культивування, продажу зеленої продукції та організували цей бізнес, - зазначила начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ Міндоходів у Запорізькій області Наталія Абрамченко.

"На роботу з вирощування петрушки, кропу, салату потрібні люди" - приблизно таким був зміст оголошень, за допомогою яких вони набирали штат працівників. При цьому роботодавці навіть не здогадувалися, що такі оголошення, окрім потенційних трудівників, читають ще й контролюючі органи...

Фахівці ГУ Міндоходів у Запорізькій області провели моніторинг оголошень з працевлаштування та аналіз господарської діяльності цих приватних підприємців, які, між іншим, перебували на спрощеній системі оподаткування. Виїзд оперативних співробітників та працівників підрозділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Міндоходів на місце їхньої діяльності вразив масштабами агробізнесу. На земельних ділянках здійснювали прополювання, збір, пакування кропу, петрушки, салату тощо одразу 57 найманих осіб. У подальшому зелену продукцію підприємці відправляли на реалізацію.

Перевіряючі встановили, що приватні підприємці жодних угод зі своїми працівниками не укладали, а заробітну плату виплачували у "конвертний" спосіб - без утримання податків. Згідно з письмовими поясненнями, які надали "неоформленці", лише за червень 2014 року вони нелегально отримали по одній тисячі гривень.

Відтак за результатами перевірки ці підприємці мають сплатити донараховані штрафні санкції, податок на доходи фізичних осіб та єдиний податок на загальну суму майже 36 тисяч гривень.

Запорізькі оперативники вилучили підакцизних товарів на 5 млн. грн.

- Серед пріоритетних напрямків роботи оперативних та слідчих підрозділів органів ГУ Міндоходів області - проведення заходів з детінізації ринку підакцизних товарів, підвищення рівня сплати акцизного податку, - зазначив заступник начальника управління - начальник штабу оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області Олег Трохін. Так, співробітниками оперативних органів в рамках кримінальних та адміністративних проваджень з початку 2014 року з незаконного обігу вилучили підакцизних товарів на суму понад 5 мільйонів гривень, в тому числі 35 тисяч літрів спирту на суму 2 мільйони гривень, 94 тисячі пачок тютюнових виробів на суму 1 мільйон 674 тисяч гривень, а також 43 тонни паливно-мастильних матеріалів на суму 636 тисяч гривень.

Запорізьке підприємство - переможець тендерних закупівель "зекономило"  на податках 3 млн. гривень

Співробітники силового сектора ГУ Міндоходів у Запорізькій області відпрацьовують діяльність підприємств - переможців тендерних закупок з метою ефективного контролю за витратами бюджетних коштів. Заступник начальника управління - начальник штабу оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області Олег Трохін повідомив, що в результаті проведеної роботи з початку поточного року розпочато 15 досудових розслідувань, в т.ч. 12 - за ухилення від сплати податків.

Так, за  ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України розпочато досудове слідство відносно посадових осіб одного з підприємств Запорізької області.  За рахунок бюджетних коштів це підприємство здійснювало постачання електроустаткування і виконувало будівельно-монтажні роботи на одному з державних підприємств.

Для того, щоб ухилитися від сплати податків, посадові особи підприємства - переможця тендерних закупівель в документах фінансової звітності відображали безтоварні операції з придбання товарів і виконання робіт у підприємств з ознаками "фіктивності". Підсумком незаконної діяльності стало ухилення від сплати податків у сумі майже 3 млн. гривень.

В даний час ведеться досудове розслідування.

Результат роботи запорізьких оперативників - майже півмільйона гривень до бюджетів

Саме  така  сума   надійшла  за минулий тиждень до бюджетів всіх рівнів  від  оперативних підрозділів Головного управління Міндоходів  у Запорізькій області. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, з яких 3 - за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушеннями становить понад 1,6 млн.  гривень. 

Запорізькі міндоходівці викрили  розтрату державних коштів на 770 тис. грн.

Одне із  підприємств області, яке спеціалізується на будівництві, стало переможцем  тендеру.  Воно мало  збудувати приміщення, а  організація  повинна за ці послуги розрахуватися державними коштами. Що було й зроблено. Втім,  ставши переможцем   тендерних закупівель,  керівництво підприємства не  ставило за мету  виконати умови угод: надати порівняно дешеві і якісні послуги, а навпаки, почало шукати  шляхи для їх здорожчання. Задля цього посадові особи, шляхом відображення в податковій звітності господарських відносин з «фіктивними» підприємствами, заволоділи  коштами державного бюджету  в сумі 770 тис. гривень.

       За  матеріалами співробітників оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області відносно посадових осіб  підприємства-переможця тендерних закупівель  розпочато кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). 

На Запоріжжі вилучили контрабандних  цигарок  і горілки на 110 тис. грн.

На території  м. Запоріжжя та  області оперативні працівники Головного управління Міндоходів у Запорізької області встановили  9 фактів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних дозвільних документів (ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Завдяки проведеним заходам із незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на суму 38 тис. грн. та тютюнових виробів на суму 55 тис. гривень.

Також оперативні працівники на території обласного центру в торговельному кіоску встановили  факт реалізації тютюнових виробів на яких відсутні марки акцизного збору встановленого зразка України. У ході перевірки проведених заходів із незаконного обігу описано та вилучено 1 564 пачки тютюнових виробів на суму 17,4 тис. гривень.

         Всього за минулий тиждень із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму понад 110 тис. гривень.

Бердянська ОДПІ

Бердянські міндоходівці легалізували працю більше 450  найманих працівників

З початку 2014 року за результатами проведеної роботи щодо легалізації найманої праці та виявлення фактів виплати заробітної плати в «конвертах» фахівцями Бердянської ОДПІ виявлено 458 неоформлених найманих працівників.

В результаті проведеної роботи легалізовано працю 443 найманих працівників, сума виплаченого їм доходу склала 708,4 тис. грн. До бюджету додатково сплачено 106,3 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 245,0 тис. грн. єдиного соціального внеску на загальнодержавне  обов'язкове  страхування.

Крім того, протягом 2014 року до державної реєстрації в якості фізичних осіб - підприємців залучено 193 особи. Додатково до бюджету сплачено 9,8 тис. грн. податку на доходи та 30,7 тис. грн. єдиного податку. 

Бердянські оперативники вилучили із незаконного обігу підакцизних товарів на  20 тис. грн.

З початку липня місяця поточного року співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ встановлено 3 факти реалізації алкогольних виробів без наявності свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця та будь-яких дозвільних документів. За результатами перевірок вилучені підакцизні товари на суму понад 20 тис. грн. та складені протоколи про адміністративне правопорушення.

Боротьба з фальсифікатом продовжується

 Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області за матеріалами оперативних співробітників податкової міліції внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, за фактом незаконного виготовлення гр. О. алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.

Новини законодавства

Затверджено Узагальнюючі податкові консультації

З метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства Міндоходів України затверджено:

Узагальнюючу податкову консультацію про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти (наказ Міндоходів №365 від 01.07.2014 року);

Узагальнюючу податкову консультацію щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів (наказ Міндоходів №366 від 01.07.2014 року);

Узагальнюючу податкову консультацію щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги (наказ Міндоходів №367 від 01.07.2014 року);

та внесено зміни до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів від 22.11.2013 № 699, виклавши її в новій редакції, (наказ Міндоходів №368 від 01.07.2014 року).

З 1 липня діють нові ставки акцизу на тютюнові вироби

З 01.07.2014 р. діють нові ставки акцизу на тютюнові вироби, встановлені Законом № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
Специфічна акцизна ставка на сигарети без фільтра становить 96,88 грн. за тис. штук (раніше - 77,5 грн. за тис. штук). Ставка акцизу на сигарети з фільтром підвищено до 216,5 грн. за тис. штук (замість 173,2 грн. за тис. штук).

Акцизний податок на сигари (включаючи сигари з відрізаними кінцями) та сигарили з умістом тютюну, а також на тютюн і замінники тютюну промислового виробництва; тютюн гомогенізований чи відновлений; тютюнові екстракти та есенції підвищено на 25 % - до 272 грн/ кг (раніше ці вироби обкладалися акцизним податком за ставкою 217,6 грн/кг). Крім того, на 25 % зросло мінімальне акцизне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на сигарети без фільтра - до 127 грн за тис. штук, на сигарети з фільтром - до 289,63 грн за тис. штук.

Також з 1 липня (замість спочатку передбаченого 1 вересня) підвищилися ставки акцизного податку на алкогольні напої:

- акциз на вина з додаванням спирту та міцні (кріплені) вина на 25,1 % - до 3,58 грн/літр (замість 2,86 грн/літр);

- акцизний податок на ігристі і газовані вина зросте на 0,25 % - до 5,2 грн/літр (замість 4,16 грн/літр);

- на 25 % - до 70,53 грн/літр 100% спирту - підвищилася акцизна ставка на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; на інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації, а також на суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, з доданням спирту (раніше ставка складала 56,42 грн/літр 100% спирту).

Єдиний соціальний внесок

21 липня - термін подання звітності та сплати єдиного внеску роботодавцями за червень

Термін надання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів роботодавцями за квітень (форма № Д4 (місячна) -  21 липня 2014 року.

Подання звітності з єдиного внеску та його сплата здійснюється до органів доходів і зборів. Звітність в електронному вигляді потрібно надсилати на єдину адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України zvit@sta.gov.ua

Розрахункові рахунки не змінювалися. Отримувачем платежу з єдиного соціального внеску є - Бердянська ОДПІ (код - 38699859).

Останній день сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавцями за квітень - 21 липня 2014 року. 

Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти

Нарахування, утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі безготівкової іноземної валюти здійснюється банками (фінансовими установами) за дорученням клієнтів банку. При цьому, суми утриманого та перерахованого на рахунки Державного казначейства України збору не включаються до складу, відповідно, доходу та витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток такими банками (фінансовими установами).

Водночас, у разі сплати збору за власними операціями банку (у тому числі за власними зовнішньоекономічними договорами та за операціями з купівлі іноземної валюти, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку України в межах лімітів відкритої валютної позиції банку), сума сплаченого банком збору на обов'язкове державне пенсійне страхування враховується при визначенні оподатковуваного прибутку у складі інших операційних витрат.

Детальніше про це йдеться в Узагальнюючій податковій консультації про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти, затвердженій наказом Міндоходів України 01.07.2014 №365.

Митні питання

Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не перевищує 3 роки

Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

Строк зберігання у такому митному режимі підакцизних товарів, іноземних товарів, які були попередньо поміщені у митні режими транзиту, тимчасового ввезення або переробки на митній території України, а також продуктів переробки не може перевищувати 365 днів від дня поміщення їх у митний режим митного складу.

Іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані.

Якщо іноземні товари під час зберігання в митному режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови належного підтвердження зазначених фактів дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були ввезені в зіпсованому (ушкодженому) стані.

Строк зберігання у митному режимі митного складу товарів, призначених для експорту, не може перевищувати одного року з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку такі товари повинні бути вивезені за межі митної території України.

 У разі невиконання вимог щодо розпорядження товарами, що зберігаються в митному режимі митного складу, утримувач митного складу повинен протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у такому митному режимі передати їх на склад органу доходів і зборів, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування.

Також, з цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (дане питання у категорії 204.14). Скористатися послугою можна за електронною адресою (http://zir.minrd.gov.ua) або через веб - портал Міндоходів (вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс»).

Умови звільнення від оподаткування митними платежами припасів, які ввозяться на митну територію України

Від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України звільняються припаси, які:

- ввозяться морськими, річковими та повітряними суднами та залишаються на борту цих суден;

- ввозяться засобами залізничного та автомобільного транспорту, що здійснюють міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів, і призначені для споживання особами, які перебувають на борту цих транспортних засобів, за умови, що:

  • вони придбані тільки в країнах, територію яких перетинав відповідний транспортний засіб;
  • всі належні митні платежі щодо них сплачено в країнах, де вони були придбані.

- необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів, які прибувають на митну територію України, якщо вони залишаються на борту цих транспортних засобів під час їх перебування на цій території.

Відповідна норма визначена ст. 224 глави 34 розділу VI Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, зі змінами та доповненнями.

Роз'яснення податкового законодавства

Додаткові рахунки з податку на доходи фізичних осіб

Бердянська ОДПІ повідомляє, у зв'язку з введенням з 01 липня оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів у вигляді процентів та пенсійних виплат, які перевищують 10 тисяч гривень на місяць, введені нові додаткові розрахункові рахунки сплати ПДФО.

Ознайомитися з додатковими рахунками можна на стендах Бердянської ОДПІ та на сайті Бердянської міської ради у розділі Бізнес/Бердянська податкова інспекція/Розрахункові рахунки/ ПДФО_додаткові.

Надаєте житло відпочиваючим - сплатіть податки

Бердянська ОДПІ нагадує, що суб'єктам господарювання та громадянам, які надають місця для тимчасового проживання відпочиваючим під час курортного сезону, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб (15%) та туристичний збір  в розмірі 1% від вартості проживання.

Довідки за телефонами: 3-54-28, 3-84-23.

Складаємо податкову декларацію про збір за спеціальне використання води

При обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р. включно платники Збору за спеціальне використання води застосовують ставки Збору, що діяли у 2013 році, а починаючи з 01.04.2014 року - нові, збільшені ставки Збору.

         У зв'язку зі зміною ставок Міндоходів листом від 18.06.2014 року № 14287/7/99-99-15-04-01-17 рекомендує у Податковій декларації Збору відображати дані двома окремими рядками, з відповідною приміткою у цих рядках:

  • за перше півріччя 2014 року: за період "з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р. включно" - за ставками, що діяли до 01.04.2014 р., та за період "з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р. включно" - за новими ставками, що почали діяти з 01.04.2014 р.;
  • за три квартали 2014 року: за період "з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р. включно" - за ставками, що діяли до 01.04.2014 р., та за період "з 01.04.2014 р. по 30.09.2014 р. включно" - за новими ставками, що почали діяти з 01.04.2014 р.;
  • за 2014 рік: за період "з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р. включно" - за ставками, що діяли до 01.04.2014 р., та за період "з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. включно" - за новими ставками, що почали діяти з 01.04.2014 р.

Додатково повідомляємо розподіл води за ІІ квартал 2014 року:

Квітень: 01.04 - 22.04, 26.04 - 30.04 - Дніпровська вода - 95%, Скважина - 5%.

                23.04 - 25.04 - Берда - 92,3%, Скважина - 7,7%.                  

Травень: 01.05 - 31.05 - Дніпровська - 95%, Скважина - 5%.

Червень: 01.06 - 30.06 - Дніпровська - 95%, Скважина - 5%.

Ставки податку: Дніпровська вода - 33,92; Скважина - 51,73, Берда -  85,62 грн/100м куб.

Ставки екологічного податку з 01 квітня збільшені

З 1 квітня 2014 року Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон 1166) внесено зміни до ПКУ, зокрема згідно з пп. 17- 22 розділу І Закону 1166 збільшені на 8,3% ставки екологічного податку (далі - податок), передбачені ст.ст. 243-248 ПКУ, а саме:

пунктами 243.1 - 243.4 ст. 243 ПКУ: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які встановлено клас небезпечності;

для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів;

статтею 244 ПКУ - ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;

пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ - ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти;

пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ - ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

пунктом 247.1 статті 247 ПКУ - ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

статтею 248 ПКУ - ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Про особливості справляння у 2014 році плати за користування надрами

Міністерство доходів і зборів України направляє для використання у роботі рекомендації щодо особливостей справляння у 2014 році встановленої Податковим кодексом України (далі - Кодекс) плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Плата) в редакції Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон).

Законом у підпунктах 263.2.1, 263.2.2 п. 263.2 ст. 263 Кодексу уточнено визначення об'єкта оподаткування Платою - обсяг товарної продукції гірничого підприємства - обсяг видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Водночас до платників Платою віднесено землевласників та землекористувачів (крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства зареєстровані як фермерські господарства), що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування, та громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені статтею 121 Земельного кодексу України, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (підпункти 263.1.5, 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 Кодексу).

Крім того, уніфіковано відносні ставки для всіх неенергетичних та нерудних видів корисних копалин у розмірі 5% вартості товарної продукції гірничого підприємства. Разом з тим, податкові зобов'язання з Плати у частині прісних підземних вод, які видобуваються платниками, визначеними пп. 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 Кодексу, обчислюються за ставками, визначеними у п. 325.2 ст. 325 Кодексу.

Ставки Плати, що визначені в групі "неенергетичні, нерудні (неметаловмісні (неметалічні)) корисні копалини, води підземні 3), - води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди)" поширюються як на корисні копалини загальнодержавного, так і місцевого значення, за Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 N 1370). При цьому корисна копалина, що визначена, як "води поверхневі", відповідає ропі (лікувальній, промисловій).

При обчисленні податкових зобов'язань з Плати базою оподаткування є вартість кожного виду товарної продукції гірничого підприємства.

Порядок обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства (п. 263.6 ст. 263 Кодексу) передбачає її визначення у податковому (звітному) періоді таких видів продукції для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

З метою упередження впливу на розмір податкових зобов'язань з Плати факторів трансфертного ціноутворення встановлено, що вартість видобутої корисної копалини (крім вуглеводневої сировини) як товарної продукції гірничого підприємства обчислюється платником за більшою з таких її величин за:

фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

База оподаткування Платою, у тому числі й для Руд, визначається з дотриманням норм пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу.

Законом затверджено нові ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Оскільки Закон набрав чинності з 1 квітня 2014 року, то платники обчислюють податкові зобов'язання як з плати за користування надрами в цілях, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, так і в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, починаючи з II кварталу 2014 року.

Лист Міндоходів від  14.04.2014 р. N 8763/7/99-99-15-04-01-17

Перший звітний період для подачі Звіту про контрольовані операції

Першим звітним періодом для подачі Звіту про контрольовані операції платників податків буде 2013 рік. Для визначення обсягу контрольованих операцій враховується вартісний показник усіх операцій окремо з кожним контрагентом у цілому за календарний рік. Тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. У звіті за 2013 рік платник податку повинен зазначити контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013. Такий Звіт платники  податку повинні подати до 1 жовтня 2014 року.

Нагадуємо, що з 1 вересня 2013 року набрав чинність Закон України від 04 липня 2013 року № 408 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», згідно з яким визначається перший звітний період для подачі Звіту про контрольовані операції.

Про це та інші питання щодо трансфертного ціноутворення йдеться в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів від 01.07.2014 № 368 «Про внесення змін до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженого наказом Міндоходів від 22.11.2013 № 699».

Довідка про доходи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, надається тільки за звітний рік

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть отримати довідку про доходи. Для цього  зазначені особи повинні подати відповідний запит до органу доходів і зборів за місцем своєї податкової адреси. Така довідка видається не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Довідка формується на підставі поданої податкової декларації такої фізичної особи.

Оскільки звітним періодом для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є рік, то довідку про доходи  таких суб'єктів господарювання  орган доходів і зборів надає за період, що дорівнює звітному року.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється положеннями ст. 178 Податкового кодексу України.

ЛИСТ МІНДОХОДІВ УКРАЇНИ ВIД 27.06.2014 Р. № 15467/7/99-99-21-05-17

Дії платника ПДВ у разі відмови продавця товарів надати податкову накладну

Якщо продавець товарів/послуг відмовляється надати податкову накладну або порушив порядок її заповнення або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, то покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Ця заява є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення чи порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Нагадаємо, що надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідна норма визначена п. 201.10 ст. 201 р. V Податкового кодексу України .

Про витрати на гарантійний ремонт

До складу інших витрат включаються витрати на збут, які серед іншого включають витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування. Це встановлено абз. «є» п.п. 138.10.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відповідно до п.п. 140.1.4 ст. 140 ПКУ  при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток враховуються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.

Термін "оприлюднення" означає розповсюджене в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов'язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування.

У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов'язаний вести облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування). Таке передбачено п.3 Порядку обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 грудня 2012 року №1263 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 за №2158/22470).

Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.

Отже, витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, по яких оприлюднено зобов'язання продавця щодо їх гарантійного обслуговування, враховуються платником податку - продавцем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за умови належного ведення обліку покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), незалежно від їх статусу (фізичні або юридичні особи) та підтвердження таких витрат належним чином оформленими первинними документами.

Більш детально про це - в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, затвердженій наказом Міндоходів від 01.07.2014 № 366.

 

Щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Запитання 1: Як платник податку, для якого базовим (звітним) податковим періодом є календарний рік, повинен відобразити у податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік суму поворотної фінансової допомоги, отриману 10.03.2013 від неплатника податку на прибуток, який не є засновником або учасником такого платника, та яка повернута 20.12.2013. Як у податковій декларації відображатиметься ця операція, якщо поворотна допомога повернена 16.01.2014?

Відповідь: Сума поворотної фінансової допомоги, отримана таким платником та повернена протягом 2013 року, не відображається у декларації з податку на прибуток за базовий звітний (податковий) період - 2013 рік.

Якщо повернення фінансової допомоги відбулось 16.01.2014, платник податку включає до складу доходів у декларації за 2013 рік суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою станом на 01.01.2014.

При цьому у декларації за I квартал 2014 року або 2014 рік в залежності від того, який базовий (звітний) період використовуватиме платник у 2014 році, сума повернутої допомоги включатиметься до складу витрат.

Запитання 2: Як операція з поворотною фінансовою допомогою, отриманою 10.03.2013 та яка повернута 20.12.2013, відображається у податковій декларації за 2013 рік платником податку на прибуток, для якого базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, якщо таку допомогу він отримав від платника, що сплачує податок на прибуток на загальних умовах та не є учасником (засновником) отримувача допомоги? Як у податковій декларації відображається ця операція, якщо вся сума поворотної допомоги повернена 16.01.2014?

Відповідь: З урахуванням того, що допомогу отримано та повернуто протягом одного звітного періоду (2013 року), умовні відсотки не нараховуються. Якщо повернення поворотної допомоги здійснено у наступному звітному періоді (році) (16.01.2014), то платник податку - отримувач допомоги умовні відсотки нараховує на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на кінець звітного 2013 року, які включає до складу доходів у податковій декларації за 2013 рік. У 2014 році умовні відсотки нараховуються за період з 01.01.2014 по 16.01.2014.

Запитання 3: Платник податку 20.12.2012 отримав поворотну фінансову допомогу від засновника - нерезидента, яку на дату переходу на спрощену систему оподаткування не повернув. Як у податковому обліку відображається ця операція, якщо на дату переходу на спрощену систему оподаткування 365-денний термін не сплинув (перейшов на спрощену систему оподаткування з 01.10.2013) або сплинув (перейшов на спрощену систему оподаткування з 01.01.2014)?

Відповідь: У разі переходу на спрощену систему оподаткування з 01.10.2013 (коли 365-денний термін для повернення фінансової допомоги ще не сплинув), у декларації з податку на прибуток за три квартали 2013 року, яку отримувач фінансової допомоги подає до податкового органу, незалежно, від того, яким для такого платника був базовий звітний (податковий) період, сума неповерненої фінансової допомоги не відображається.

Якщо платник - отримувач фінансової допомоги переходить на спрощену систему оподаткування з 01.01.2014 (коли 365-денний термін вже сплинув), то такий платник податку включає до складу доходів у декларації за 2013 рік суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою станом на 01.01.2014.

Запитання 4: Платник податку 20.07.2012 отримав від засновника поворотну фінансову допомогу (365-денний термін спливає 19.07.2013) та повернув 12.12.2013. Який порядок відображення у податковому обліку поворотної фінансової допомоги, якщо засновник є платником податку на прибуток на загальних умовах (не користується пільгами з оподаткування податком на прибуток та не застосовує відмінні від базової ставки податку), якщо для отримувача такої допомоги звітним податковим періодом є календарний квартал? Який порядок відображення таких операцій в декларації з податку на прибуток, якщо базовим звітним періодом для платника є календарний рік?

Відповідь: Платник податку - отримувач такої допомоги, що звітує щокварталу, - до складу доходів у податковій декларації за 9 місяців 2013 року включає суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного податкового періоду, розрахованої за кожний день її фактичного використання - з 20.07.2012 по 30.09.2013. У декларації за 2013 рік такий платник включає в доходи умовні проценти, нараховані за період з 20.07.2012 по 12.12.2013.

Якщо для платника податку базовим звітним періодом є календарний рік, такий платник умовні проценти, нараховані за період з 20.07.2012 по 12.12.2013, включає в доходи у декларації за 2013 рік.

Запитання 5: Чи включається до доходу платника податку на прибуток сума неповерненої поворотної фінансової допомоги, що була отримана ним під час перебування на спеціальному режимі оподаткування (сплаті єдиного податку або фіксованого сільськогосподарського податку)?

Відповідь: При обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток умовою для включення до складу доходів поворотної фінансової допомоги є те, що така допомога отримана безпосередньо платником податку на прибуток у звітному періоді та залишається неповерненою до кінця цього періоду.

Отже, поворотна фінансова допомога, що отримана під час перебування на спеціальному режимі оподаткування (сплаті єдиного податку або фіксованого сільськогосподарського податку) від неплатника податку на прибуток та залишилась неповерненою на дату переходу платника податку на загальну систему оподаткування, не включається до складу доходів платника, а також не включається до складу витрат при її поверненні.

Разом з цим, якщо поворотна фінансова допомога, отримана під час перебування на спеціальному режимі оподаткування від платника, що сплачує податок на прибуток на загальних умовах та на кінець звітного періоду з податку на прибуток така поворотна фінансова допомога залишається неповерненою, то доходи платника податку на прибуток збільшуються на суму умовно нарахованих процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої допомоги у такому звітному періоді.

Детальніше про це йдеться в Узагальнюючій податковій консультації щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги, затвердженій наказом Міндоходів України 01.07.2014 №367.

 

Щодо застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення

Запитання 1: Який перший звітний період для подачі Звіту про контрольовані операції, що подається платником податків відповідно до вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)?

Відповідь: Оскільки Закон України від 04 липня 2013 року N 408 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" набрав чинності 1 вересня 2013 року, то першим звітним періодом для подачі Звіту про контрольовані операції буде 2013 рік. Для визначення обсягу контрольованих операцій враховується вартісний показник усіх операцій окремо з кожним контрагентом у цілому за календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. У звіті за 2013 рік платник податку повинен зазначити контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013.

Наприклад: Загальна сума операцій у 2013 році з однією пов'язаною особою становить 50,5 млн. грн. (без ПДВ), і всі ці операції було здійснено до 01.09.2013. У цьому разі звітувати не потрібно.

У разі якщо загальна сума операцій у 2013 році з однією пов'язаною особою становить 50,0 млн. грн. (без ПДВ), з них 20,0 млн. грн. здійснено до 01.09.2013, решта - після. У цьому випадку обсяг операцій розраховується в цілому за рік, тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. Відповідно, такі операції є контрольованими. У Звіті відображають контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013.

Запитання 2: Чи враховуються при визначенні вартісного критерію - 50,0 млн. грн. контрольованої операції для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу суми кредиту, депозиту, позики, поворотної фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій?

Відповідь: Ні, не враховуються.

Запитання 3: За якими цінами обраховується обсяг контрольованих операцій?

Відповідь: За договірними (контрактними) цінами.

Запитання 4: Якщо у звітному періоді були операції як з придбання, так і з продажу товарів (робіт, послуг) з одним контрагентом, яким чином враховуються такі операції для визначення вартісного критерію контрольованої операції і які з цих операцій будуть вважатись контрольованими та зазначатись у Звіті?

Відповідь: У цьому випадку враховується загальний обсяг (сумарне значення) операцій з продажу та операцій з придбання з таким контрагентом. У разі визнання операцій контрольованими відповідно до критеріїв, встановлених пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, такі операції відображаються у Звіті про контрольовані операції.

Запитання 5: За якою датою операції відображаються у Звіті як контрольовані?

Відповідь: У Звіті контрольовані операції відображаються за датою переходу прав власності на товари або датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Запитання 6: Чи вважається подання Звіту про контрольовані операції із запізненням неподанням Звіту для цілей застосування штрафу, передбаченого п. 120.3 ст. 120 Кодексу?

Відповідь: Відповідно до положень пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати Звіт про контрольовані операції до 1 травня року, наступного за звітним (до 1 жовтня 2014 року - за період з 01.09.2013 по 31.12.2013). Таким чином, подання Звіту із запізненням прирівнюється до неподання Звіту і тягне за собою штрафні санкції, передбачені п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Запитання 7: Яку первинну документацію на запит контролюючого органу відповідно до пп. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Кодексу зобов'язані надавати платники податків: оригінали чи їх завірені копії?

Відповідь: Платники податків повинні подати належним чином завірені копії первинних документів, що фіксують здійснення окремих контрольованих операцій, що зазначаються у запиті про такі контрольовані операції.

Запитання 8: Для цілей застосування пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу перебування на яких спеціальних режимах оподаткування платника податку визначає операцію контрольованою?

Відповідь: До спеціальних податкових режимів належать визначені статтями 209, 210 та розділом XIV Кодексу:

спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства;

спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату;

спрощена система оподаткування, обліку та звітності;

фіксований сільськогосподарський податок.

Запитання 9: Чи враховується при визначенні обсягу контрольованих операцій сума акцизного податку?

Відповідь: Так, враховується.

Запитання 10: Чи втрачає платник право на самостійне коригування ціни контрольованої операції, передбачене пп. 39.5.4.3 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, якщо таке коригування протягом календарного року не здійснено?

Відповідь: Ні, не втрачає. Такий платник може здійснити самостійне коригування протягом наступного(их) календарного(их) року(ків) з урахуванням термінів позовної давності, передбачених ст. 102 Кодексу до початку перевірки контрольованих операцій.

Детальніше про це йдеться в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженій наказом Міндоходів України 01.07.2014 №368.

 

Порядок проведення електронної податкової перевірки

Електронна перевірка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків до контролюючого органу за місцем обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки.

У заяві В обов'язковому порядку вказується інформація про перелік податків, які будуть перевірятися. Також в обов'язковому порядку зазначається інформація про податкових періодах господарської діяльності, що підлягають електронної перевірки. Це можуть періоди, визначені платником податку раніше. Такий податковий період не може бути менше одного базового податкового періоду з відповідного податку (збору). При цьому в Міндоходів необхідно подати відповідну звітність.

Рішення про непроведення перевірки може бути прийнято Міндоходів, якщо були виявлені наступні обставини:

- період, який підлягає перевірці згідно із заявою, вже охоплений документальної планової або позапланової перевірки;

- бухгалтерський облік (в електронному вигляді) ведеться з порушенням Інструкції про застосування Плану рахунків;

- у Міндоходів не подано з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП разом із заявою документи в електронній формі, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

При цьому платник податків може повторно звернутися із заявою до контролюючого органу для проведення електронної перевірки.

За результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках, підписана посадовими особами контролюючого органу і після її реєстрації вручається особисто платнику податків для ознайомлення та підписання протягом п'яти робочих днів з дня вручення.

Якщо платник податків не згоден із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в довідці, він зобов'язаний підписати і має право подати свої заперечення разом з підписаним примірником довідки.

У разі якщо платник податків не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

 

Нюанси здійснення діяльності з продажу пива

Діяльність щодо виробництва і торгівлі пивом не підлягає ліцензуванню. Однак підприємці на спрощеній або загальній системі оподаткування при здійсненні господарської діяльності повинні враховувати норми ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Цим нормативним актом встановлено обмеження щодо продажу та споживання, зокрема, пива.

Головним обмеженням є заборона продажу пива (крім безалкогольного) особами та особам, які не досягли 18 років.

Крім того, заборонено продаж пива:

- у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

- у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

- у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

- з торгових автоматів;

- на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

- з рук;

- у невизначених для цього місцях торгівлі.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі).
Продавець пива (крім безалкогольного) зобов'язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного) такій особі забороняється.

 

Плата за користування надрами

Які з 01.04.2014 встановлені ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин?

З 1 квітня 2014 року Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон 1166) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ), зокрема п.23 р. І Закону 1166 змінені ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, передбачені пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПКУ.

Згідно із пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПКУ для суб'єктів господарювання ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються у відсотках (відносних значеннях) від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для всіх груп корисних копалин.

Разом з цим, плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у пп. 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 ПКУ, застосовується за ставками, визначеними у п. 325.2 ст. 325 ПКУ.

При цьому пп. 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 ПКУ визначено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників).

Як СГ обчислюються податкові зобов'язання плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т.ч. підземних вод, з 01.04.2014?

Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон 1166), який набрав чинності з 01.04.2014, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ), зокрема змінені ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Для суб'єктів господарювання ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлені у відсотках (відносних значеннях) від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для всіх груп корисних копалин, у т.ч. підземних вод, у розмірах, визначених пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПКУ.

Податкові зобов'язання з плати за користування надрами для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у т.ч. підземних вод, в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за формулою, визначеною у п. 263.7 ст. 263 ПКУ:

Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,

де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з п. 263.6 ст. 263 ПКУ;

Свнз - величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у п. 263.9 ст. 263 ПКУ;

Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у п. 263.10 ст. 263 ПКУ.

При цьому у разі видобування підземних вод вищевказаний коригуючий коефіцієнт може бути застосований на підставі довідки, виданої Держаною службою геології та надр України.

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у т.ч. підземних вод, визначається платником плати у порядку, встановленому п. 263.8 ст. 263 ПКУ, зокрема у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог, затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини), у т.ч. підземних вод, згідно з пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 ПКУ обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Які особи, що видобувають прісні підземні води, мають право застосовувати ставки визначені у п. 325.2 ст. 325 ПКУ, при обчисленні плати за користування надрами?

Згідно із п.п. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) для суб'єктів господарювання ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин - підземних вод встановлюється у відсотках (відносних значеннях) від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Разом з цим, плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у пп. 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 ПКУ, обчислюється, за ставками визначеними у п. 325.2 ст. 325 ПКУ.

Підпунктом 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 ПКУ визначено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III зі змінами та доповненнями (далі - ЗКУ), видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників).

Враховуючи вищевикладене, обчислення плати за користування надрами для видобування прісних підземних вод, за ставками, визначеними у п. 325.2 ст. 325 ПКУ, здійснюють громадяни України, іноземці та особи без громадянства - землевласники та землекористувачі, розмір земельних ділянок яких перевищує норми, передбачені ст. 121 ЗКУ, у разі видобутку прісних підземних вод із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) в межах наданих їм земельних ділянок.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною десятою ст. 79 прим.1 ЗКУ визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами (ст. 193 ЗКУ).

Призначенням державного земельного кадастру, зокрема є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин (ст. 194 ЗКУ).

Як визначається вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини - підземної води за фактичними цінами реалізації?

Підпунктом 263.6.2 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

До витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать витрати, передбачені пп. 263.6.3 п. 263.6 ст. 263 ПКУ.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов'язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов'язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов'язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до пп. 263.6.2 п. 263.6 ст. 263 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника (п.п. 263.6.4 п. 263.6 ст. 263 ПКУ).

Отже, вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини - підземної води за фактичними цінами реалізації обчислюється у відповідності до пп. 263.6.2 - 263.6.4 п. 263.6 ст. 263 ПКУ.

 

Фізичним особам-підприємцям

На зарахування якої суми плати за торговий патент має право фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування при подані річної податкової декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку фізична особа - підприємець остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік в річній податковій декларації про майновий стан і доходи здійснює з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Форма декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та Інструкція щодо заповнення декларації про майновий стан і доходи (далі - Інструкція) затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793.

Відомості про провадження господарської діяльності фізичними особами - підприємцями відображаються у розділі III Декларації. Разом з Декларацією заповнюється та подається додаток 5 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності» до Декларації (далі - Додаток 5) (пп.3.1 п.3 р.ІІІ Інструкції).

Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії (пп. 267.5.3 п. 267.5 ст. 267 ПКУ).

Сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплачена платником податку протягом звітного податкового періоду, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - підприємців зазначається фізичною особою - підприємцем у рядку 04 Додатка 5 (пп.6.8 п.6 р. IV Інструкції).

У рядку 05 Додатка 5 вказується сума податку, зменшена на суму збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. При цьому, значення цього показника має бути позитивним. Якщо сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплаченого платником податку протягом звітного податкового періоду, перевищує суму податку на доходи фізичних осіб - підприємців, то у рядку 05 Додатка 5 зазначається нуль (пп.6.9 п.6 р. IV Інструкції).

Враховуючи зазначене, у зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - підприємців враховується сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплачена у звітному (податковому) періоді, на який припадає дія такого патенту, у розмірі, що не перевищує суму такого податкового зобов'язання, за умови документального підтвердження факту сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Чи включається до складу витрат фізичної особи підприємця сплачена сума плати за землю, якщо земля використовується в підприємницькій діяльності?

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 N 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі -ПКУ). Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Згідно із статтею 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) суб'єктом права приватної власності є фізичні особи. Крім цього, відповідно до частини першої статті 2 та статті 318 ЦКУ передбачено, що учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи. Тобто, ЦКУ не розрізняє такого суб'єкта права власності на нерухоме та рухоме майно як фізична особа-підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише використовувати зазначене майно у господарській діяльності.

У статті 116 Земельного кодексу зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування регулюється статтею 177 ПКУ.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до операційної діяльності згідно з Розділом ІІІ Кодексу (п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, п.п. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа - підприємець використовує у своїй підприємницької діяльності земельну ділянку, яка йому належить на праві власності, як фізичній особі він не має право включати до складу витрат підприємця суми сплаченого земельного податку за цю ділянку.

Чи включається до складу витрат фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування сума погашеного кредиту та сплачених відсотків за користування кредитом, якщо кредит отримувався для здійснення підприємницької діяльності?

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.

Пунктом. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються відповідно до п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ.

Згідно з пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ стосовно фінансових витрат, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати в межах норм, встановлених ПКУ, пов'язані із запозиченням, не відносяться до витрат, які пов'язані з операційною діяльністю.

 Крім того, пп. 139.1.4 п. 139.1 ст. 139 ПКУ передбачено, що до складу витрат не включаються витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до пп. 135.5.6 п. 135.5 ст. 135 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат витрати на погашення кредиту та суми сплачених відсотків, які нараховані платнику податків за користування даним кредитом, незалежно від того, що кредит отримувався на здійснення підприємницької діяльності.

Чи потрібно фізичній особі підприємцю при заповненні декларації про майновий стан і доходи зазначати інші доходи, отримані як фізичною особою - громадянином та відомості про рухоме та нерухоме майно?

Відповідно до пп. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем (пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 (далі - Декларація).

Відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного податкового року як на території України, так і за її межами, зазначаються у розділі VІІ Декларації. Кожний об'єкт нерухомого майна відображається платником податку у відповідному рядку окремо із зазначенням його місцезнаходження (країна, адреса), загальної і житлової площі (квадратних метрів).

Відомості про рухоме майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного податкового року, зазначаються у розділі VІІІ Декларації. Кожний транспортний засіб відображається платником податку у відповідному рядку окремо із зазначенням марки, моделі, об'єму двигуна, потужності двигуна, довжини корпусу судна, максимальної злітної маси повітряного судна, року випуску.

Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування повинна надавати за результатами календарного року податкову декларацію про майновий стан і доходи, незалежно від того чи проводилась протягом звітного року підприємницька діяльність чи ні, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Чи має право фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування подавати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 (далі - Декларація).

У розділі I Декларації «Загальні відомості» фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування у рядку 1 «Тип декларації» вказує позначку (х) - уточнююча та у рядку 2 - звітний податковий період, що уточнюється.

Крім того, уточнення (виправлення) сум податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розділі VI «Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Декларації, в якому вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Роз'яснення з питань митного законодавства

Як оподатковуються товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення?

Відповідно до положень ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями:

1) звільняються від оподаткування митними платежами товари, що ввозяться громадянами не частіше одного разу протягом доби через відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України, в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі та сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро;

2) оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків фактурної вартості та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро;

3) оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, що переміщуються на митну територію України в супроводжуваному багажі та ручній поклажі.

Як оподатковуються товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України?

Відповідно до положень ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями:

1) звільняються від оподаткування митними платежами товари, що ввозяться громадянами не частіше одного разу протягом доби через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі та сумарна фактурна вартість яких не перевищує 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг;

2) оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків фактурної вартості та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро або сумарна вага яких перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг;

3) оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, що переміщуються на митну територію України в супроводжуваному багажі, ручній поклажі.

Як оподатковуються товари, що надходять на адресу громадян у вантажному відправленні?

Частиною 8 ст. 374 Митного кодексу України від 13березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями встановлено, що товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, які переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Куди (до оператора поштового зв'язку чи до органу доходів і зборів) необхідно звертатись громадянам для сплати митних платежів у разі отримання (відправки) товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, які підлягають письмовому декларуванню та сплаті митних платежів?

Частинами 13-14 ст. 233 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) встановлено:

митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях здійснюються в місцях міжнародного поштового обміну, які визначаються операторами поштового зв'язку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері надання послуг поштового зв'язку, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або за місцем розташування (проживання) одержувача або відправника;

митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях здійснюються в центральних (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника).

Згідно з ч. 1 ст. 293 МКУ особою, на яку покладається обов'язок зі сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 298 МКУ суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до державного бюджету платником податків безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

Суми митних платежів сплачуються в готівковій формі через касу органу доходів і зборів чи фінансової установи або у безготівковій формі через фінансову установу, крім випадків, передбачених МКУ та законами України.

Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України із зазначених рахунків органу доходів і зборів здійснюється цим органом доходів і зборів.

Згідно з параграфом 4 ст. 18 Всесвітньої поштової конвенції, вчиненої 12.08.2008 у м. Женеві та затвердженої Указом Президента України від 09.01.2013 № 5/2013, призначеним операторам дозволяється стягувати з відправників чи одержувачів відправлень, залежно від випадку, митні збори й усі інші можливі збори.

Ураховуючи викладене:

митний контроль і митне оформлення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, для декларування яких застосовується митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, здійснюється в установленому законодавством порядку зі сплатою сум митних платежів у готівковій формі через касу органу доходів і зборів чи фінансової установи або у безготівковій формі через фінансову установу;

нараховані посадовою особою органу доходів і зборів на бланку оглядового розпису форми М 15 суми митних платежів сплачуються адресатом оператору поштового зв'язку, який видає міжнародне поштове відправлення (абз.1 п.7.3 р.7 Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.10.1999 № 680/108, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.1999 за № 791/4084 зі змінами);

у разі використання для декларування товарів, що надходять у міжнародних експрес-відправленнях на адресу громадян, митної декларації форми М 16, громадяни можуть сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) через касу вповноваженого банку або шляхом перерахування належних сум на відповідний рахунок органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів (п.п. 7.3 п. 7 гл. 4 р. VI Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 03.09.2007 № 728, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.09.2007 за № 1081/14348 зі змінами).

Які товари підлягають усному декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами, якщо товари переміщуються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях?

Відповідно до ч. 1 ст. 234 та ч. 6 ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Який механізм визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів?

Відповідно до ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МКУ) для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 368 МКУ).

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості (ч. 3 ст. 368 МКУ).

При цьому у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МКУ (ч. 4 с. 368 МКУ).

При яких умовах звільняються від оподаткування митними платежами транспортні засоби  особистого користування, що ввозяться громадянином на митну територію України в зв'язку з переселенням на постійне місце проживання?

Відповідно до п. 3 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, зокрема:

транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови:

документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року,

перебування транспортного засобу на постійному обліку (реєстрації) за громадянином у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні;

товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі пропуску внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, хвороби або з інших поважних причин, що підтверджується відповідними документами, встановленого цим пунктом строку ввезення (пересилання) товарів на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами (а саме протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні) цей строк може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів, але не більш як до двох років з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні.

Які документи необхідно надати при ввезенні громадянином України на митну територію України товарів, що входять до складу спадщини за законом?

 

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, що входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента (у тому числі в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД), у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.




Новости Бердянска
сегодня, 21 марта, четверг

Все новости Бердянска