Информация от Налоговой инспекции Бердянска

16.07.2014 · 09:46 · Просмотров - 1814

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 16 июля

Прес-служба Міндоходів повідомляє

Платники Донеччини та Луганщини можуть відстрочити подання декларацій та сплату податків

Про це сьогодні сказав Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус у ході брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

«Ми розуміємо ситуацію, в якій опинилися підприємці Донецької та Луганської областей. Податковий кодекс не дозволяє нам звільнити їх від податків узагалі. Але ми ідемо назустріч нашим громадянам на територіях, де діють чи діяли терористи. Вони можуть відкласти строк подання декларацій і сплати податків, а у разі потреби і списати податковий борг як безнадійний», - сказав Ігор Білоус.

За словами очільника відомства, таке право регламентовано Податковим кодексом України у разі виникнення обставин непереборної сили, до яких, зокрема, належать, загроза війни та терористичні акти.

Щоб скористатися цим механізмом, платники повинні звернутися до органів доходів і зборів за місцезнаходженням з письмовою заявою про продовження граничних строків. Заяву потрібно подати протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення дії таких обставин, у довільній формі зі стислим та чітким обґрунтуванням підстав з документальним підтвердженням. Останнє, у свою чергу, надається Торгово-промисловою палатою України на відповідне звернення платника.

Протягом всього часу застосування  продовжених граничних строків податківці не будуть застосовувати штрафних санкцій за неподання декларацій. Якщо ж податковий орган вже нарахував суму штрафу до подання заяви платником, то такий податковий борг визнається безнадійним та списується відповідно до визначеного Податковим кодексом порядку.

У такий же спосіб платники, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати податків та зборів або взагалі відсутня можливість їх сплати, можуть  отримати відстрочення своїх грошових зобов’язань. 

Для ініціювання такого відстрочення платники повинні надіслати до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або обліку грошового зобов’язання письмову заяву за встановленою формою, у якій обов’язково зазначити суми платежів, сплату яких він просить відстрочити, строк відстрочення,  періоди сплати таких платежів тощо. Відстрочення надається окремо за кожним податком, збором,штрафною санкцією, пенею.

Водночас податковий борг платників податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин може бути списаний як безнадійний. Рішення про це приймає орган доходів і зборів за наявності відповідної заяви платника податків та необхідних підстав для такого списання. 

Платників Донецька тимчасово обслуговуватимуть у Маріуполі

У зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, платників податків з м. Донецька тимчасово обслуговуватимуть у Маріупольській ОДПІ, а платників з м. Луганська та Луганської області – в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська.

Відповідним наказом Міндоходів також встановлено простій у роботі окремих територіальних органів (перелік).

«Таких заходів вимагає необхідність збереження життя та здоров’я наших працівників. Я впевнений, що при зміні місця обслуговування платники податків не зазнають жодних незручностей і рівень сервісу для них не погіршиться»,  - наголосив Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус.

Місця обслуговування платників податків змінено на період з 8 липня 2014 року до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров’ю працівників органів Міндоходів.

На цей період працівникам територіальних органів, у яких встановлено простій, дозволено не перебувати за основним місцем роботи та збережено у межах кошторису середній заробіток. Вони залучатимуться до роботи виключно у разі крайньої необхідності та за умови гарантування безпечних умов роботи.

У той же час, керівництво таких територіальних органів Міндоходів зобов’язано вжити усіх можливих заходів для збереження державного майна, що перебуває в їх управлінні.

Раніше Державна фіскальна служба повідомила платників у Донецькій та Луганській областях про можливість відстрочити подання податкових декларацій та сплату податків або списати безнадійний податковий борг у зв’язку з форс-мажором, який виник у зв’язку з діями терористів у цих областях. Для цього платникам необхідно подати відповідну заяву у свою ДПІ. 

Ігор Білоус: Ми розпочали активний та відкритий діалог з бізнесом

 «На мою думку, головний підсумок нашої роботи це не стільки цифри, скільки форми нашої роботи. Ми розпочали активний та відкритий діалог з бізнесом. Віднині це дорога з двостороннім рухом, і рух цей ми здійснюємо винятково на підставі законів. Цей діалог вже дає результати. Так, за ініціативи бізнесу нами розроблений і розглядається нині у Верховній Раді податковий компроміс. Це дає право бізнесу перегорнути чорну сторінку минувшини і розпочати працювати у рамках правового поля. А головне – це дуже важливий та ефективний крок на шляху боротьби з корупцією», – зазначив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час брифінгу у Кабінеті Міністрів України.

За його словами, в оновленому законопроекті про податковий компроміс відповідно до консультацій з бізнесом розмір ставки знизився до 10%, а період, який підлягає уточненню, подовжено до 1 квітня 2014 року. Застосовуватиметься компроміс до сум податків, нарахованих з 1 квітня 2011 року.

«Наше відомство та представники бізнесу усіх рівнів, з якими я мав зустрічі за останні три місяці, усвідомлюємо нашу спільну відповідальність за долю та майбутнє держави. Я ще раз наголошую – ми почали слухати і чути один одного! Бізнес не може без держави, держава не може без бізнесу. Лише взаємодія, співпраця та взаємне врахування інтересів дозволить нам досягти успіху», - підкреслив керівник Державної фіскальної служби.

Однією з причин корупції, на думку очільника відомства,  є складність адміністрування податків. Саме тому сьогодні фахівці служби активно працюють над тим, щоб спростити процес розрахунку і сплати податку. Вже запропоновано спрощення декларації з ПДВ, яка зараз знаходиться в Мінфіні. Паралельно розробляється спрощена декларація з податку на прибуток.

«Ми ведемо конструктивний діалог з МВФ. Усі наші плани та ініціативи щодо прозорого механізму повернення ПДВ та зниження податкового тиску знаходять підтримку. І це яскраве підтвердження того, що ми на вірному шляху очищення та оновлення. Ми розуміємо: Україні потрібно навчитися працювати за правилами цивілізованого світу. І головне правило – перед законом рівні усі!», – наголосив Ігор Білоус. 

Ігор Білоус: Від корупціонерів ми будемо позбавлятися нещадно

 «Одним з важливих аспектів боротьби з корупцією є кадрова реформа у нашому відомстві. Наголошую – кадрова реформа, а не скорочення. Її основні критерії – професійність, відданість та порядність. Чесним та сумлінним податківцям та митникам нічого не загрожує, а від корупціонерів ми будемо позбавлятися нещадно», - сказав Ігор Білоус, Голова Державної фіскальної служби України, сьогодні під час брифінгу у Кабінеті Міністрів України.

Для уникнення корупційних проявів в органах Міндоходів та Державної фіскальної служби проводиться серйозна кадрова ревізія.

З початку цього року підрозділи внутрішньої безпеки відомства провели понад 2 тисячі службових перевірок та розслідувань. За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 526  та звільнено 38 осіб. Перевірено 845 звернень від фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій працівників Міндоходів, з яких 221 повністю або частково підтвердилися.

 «Лише два тижні тому ми звільнили керівництво чотирьох податкових інспекцій за системне існування на ввірених їм територіях податкових ям. Зрозуміло, що без відома та сприяння керівництва ДПІ такі речі довго існувати не можуть. Я готовий звільняти всіх керівників, які не виконують своїх обов’язків і не викорінюють схеми на своїх територіях», – наголосив Голова Державної фіскальної служби.

За його словами, вже замінено майже всіх начальників Головних управлінь Міндоходів в областях, начальників митниць Міндоходів, а також більше 20 керівників департаментів у центральному апараті Міністерства. Загалом звільнено 161 працівника центрального апарату Міндоходів.

З початку року  за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки Міністерства та його територіальних органів за фактами вчинення посадовцями Міндоходів злочинів у сфері службової діяльності відкрито 205 кримінальних проваджень. За попередніми підрахунками, орієнтовна сума збитків, завданих внаслідок цих правопорушень, становить  понад 230 млн. гривень.

 «З моменту мого приходу на цю роботу Міністерство знаходилося у стані ліквідації, а, значить, призначати нових людей не було юридичної можливості. Тепер, коли вже створена Державна фіскальна служба, ми маємо можливість закрити багато питань, здійснювати повноцінну кадрову політику, призначати нових людей та зробити нашу систему набагато ефективнішою», – сказав Ігор Білоус. 

Ігор Білоус: За перше півріччя 2014 року податківці та митники зібрали до держбюджету 75,8 млрд. гривень – 101% порівняно з 2013 роком

 «Незважаючи на період безвладдя в податковій у лютому-березні, на втрату Криму і на дії терористів у Донецькій та Луганській областях, в цілому ми виконали завдання, поставлені нам Мінфіном, і зібрали 75,8 млрд. грн. – це 101% порівняно з 2013-м роком», –заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час брифінгу у Кабінеті Міністрів України.

Зокрема, у червні поточного року до бюджету надійшло 22,3 млрд. грн.

«Червень був найважчим місяцем для нас. Ситуація в Донецькій і Луганській області, дії терористів негативно вплинули на економічну діяльність у цих регіонах. Додайте до цього окупацію Криму, і ми бачимо серйозні втрати надходжень до бюджету. За нашими розрахунками, через події на Сході та Півдні України у червні бюджет недоотримав 2,5 мільярда гривень», – зазначив Ігор Білоус.

Водночас, за словами керівника відомства, від подій на Сході потерпають не тільки дві області. Ділова активність падає в цілому і по Україні. Так, якщо від березня до лютого обсяги виробництва промислової продукції зросли на 7,4%, то вже у квітні вони знизилися на 1%, а у травні ¬–на 1,6%. Найбільше потерпають бюджетоутворюючі галузі – машинобудування, хімічне виробництво, добувна промисловість та енергетика.

Позитивним результатом першого півріччя Ігор Білоус вважає розпочатий діалог з бізнесом. «Віднині це дорога з двостороннім рухом, і рух цей ми здійснюємо винятково на підставі законів. Цей діалог вже дає результати,» – сказав очільник ДФС.

Так, майже на 80% зменшилась кількість розпочатих кримінальних проваджень – з 8 тис. у 2013 році до 4,5 тис. у поточному. До суду спрямовано 689 проваджень. У всіх розслідуваних цього року кримінальних провадженнях розмір відшкодованих збитків становить 2,7 млрд. грн., що на 1,3 млрд. грн. більше минулого року.

Зменшено і обсяги переплат, які лише у червні скоротилися на 1,5 млрд. гривень.

«Я продовжую наголошувати: наш головний  резерв для поповнення бюджету – детінізація. Нам уже вдалося знизити місячний обсяг схемного ПДВ-кредиту від 4 мільярдів до 1,5 мільярда гривень», – наголосив керівник ДФС.

За його словами, про позитивні зрушення також свідчить перевищення темпу росту нарахувань з ПДВ над приростом обсягів реалізації порівняно з минулим роком по підприємствах, які брали участь у формуванні фіктивного податкового кредиту у 2013 – січні-лютому 2014 року. Додаткові надходження ПДВ по деклараціях квітня-травня цього року склали понад 1,1 млрд. гривень.

Ігор Білоус висловив упевненість в ефективності механізму податкового компромісу, закон про який вже готовий до другого читання. На думку Ігоря Білоуса, цей інструмент допоможе захистити багато компаній, які готові працювати «в білу», від потенційно корупційних перевірок, і надалі запобігати масивному вимиванню бюджетних коштів через схемний ПДВ-кредит.

Актуальними питаннями для платників залишаються оподаткування податками на прибуток та додану вартість

За перше півріччя 2014 року Контакт-центром відомства надано понад 595 тис. відповідей на запитання суб`єктів господарювання та громадян.

Більшість з них, а саме 584 тис., було надано у телефонному режимі. Також електронною поштою та факсом було надано 11 тис. відповідей, а з використанням автовідповідача та у письмовій формі – 238 відповідей.

Питання оподаткування прибутку підприємств, оподаткування податком на додану вартість, а також механізм та процедура сплати податку на доходи фізичних осіб залишаються найбільш актуальними.

Для уникнення множинного трактування відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на звернення суб`єктів господарювання та громадян. На початок липня поточного року База знань налічує понад 13 тис. запитань-відповідей, які постійно оновлюються та підтримуються в актуальному стані.

Фахівці Контакт-центру також інформують платників про поточні зміни у податковому та митному законодавстві. Так, з початку року платникам надіслано 218,5 тис. електронних листів із зазначеною інформацією.

Скористатися Базою знань можна у розділі „Запитання-відповіді” Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів (http://zir.minrd.gov.ua), або звернутися до Контакт – центру за телефоном 0 – 800 – 501007.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Запорізькі "спрощенці" сплатили на 14 млн. грн. більше торішнього

У Запорізькій області надходження з єдиного податку від юридичних та фізичних осіб за січень-червень 2014 року склали майже 123 млн. грн., що на 14,1 млн. грн. або на 13 відсотків перевищує рівень аналогічного періоду 2013 року.

Як відзначив в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін, найбільше єдиного податку сплатили суб'єкти господарювання – фізичні особи – понад 92 млн. грн., а це в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 10 млн. грн. більше. Суб'єкти господарської діяльності  – юридичні особи спрямували до бюджетів більше 30 млн. грн., що майже на 4 мільйони гривень більше порівняно з минулорічними показниками. Приріст надходжень обумовлено збільшенням кількості платників і обсягів реалізації.

З початку року в області на спрощеній системі перебувають 42 013 платників. Найбільше підприємців – фізичних осіб обрали ІІ групу, за якою працюють 24 145 платників. Саме для представників цієї групи минулого року було розширено звітний період з календарного кварталу  до року. У І групі нараховується майже 8 300 платників, у ІІІ-й – 9 536, у п'ятій – 32 суб'єкти підприємництва. Серед СГД – юридичних осіб найчисленнішою продовжує залишатися четверта група –7877 платників, у шостій – 106 платників єдиного податку.   У порівнянні  з початком року  кількість платників –спрощенців –юридичних осіб збільшилася на  18 суб'єктів господарської діяльності. Із загальної кількості платників єдиного податку – юридичних осіб 650 суб'єктів або 8 відсотків  є платниками ПДВ.

У "єдинників" є можливість за власним рішенням змінювати групу або ставку податку впродовж року. Законодавством передбачено, що підприємці можуть подавати заяви про перехід на спрощену систему в електронному вигляді, не відвідуючи податкові інспекції. Крім того, для "спрощенців" скасовано Свідоцтво про реєстрацію – з цього року їм достатньо лише отримати виписку з відповідного реєстру.

До того ж, підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, можуть подавати звітність в електронному вигляді.

Запорізькі  міндоходівці отримали 111 запитів на інформацію

Саме стільки запитів  на інформацію надійшло  у січні –червні поточного року  до органів Міндоходів у Запорізькій області. Проведений  аналіз статусу запитувачів свідчить, що із загальної кількості запитів, які надійшли до  органів Міндоходів області, у 61 випадку це були фізичні особи, 3 запити  отримано від представників засобів  масової інформації, 4 запити надіслано від інших органів виконавчої  влади як розпоряднику інформації,101 запит  отримано поштою, 2 – факсом, 8 - електронною поштою.

           За наслідками  розгляду запитів; по 25 запитах на  інформацію було надано роз'яснення, що інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом, у відповідь на  68 запитів надано інформацію,13 запитів надіслано належному розпоряднику інформації, 5 запитів  знаходиться на виконанні.

Нагадаємо, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання  інформації, доступом до засідань колегіальних  суб'єктів владних  повноважень, крім випадків, передбачених законодавством, здійсненням  парламентського громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації, юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Громадська рада:  про  наповнення бюджетів  та інші пріоритети   реорганізації Міндоходів

Про це йшлося на засіданні Громадської ради при ГУ Міндоходів у Запорізькій області за участю в. о. начальника ГУ Міндоходів в Запорізькій області Олексія Кавиліна, в.о. начальника Запорізької митниці Міндоходів Володимира Стеценка, голови Громадської ради при ГУ Міндоходів у Запорізькій області Петра Ваната, членів Громадської ради та представників засобів масової інформації.

У ході засідання  увагу  присутніх  зосереджено  на  перспективах роботи органів ГУ Міндоходів області, Запорізької митниці Міндоходів в умовах реформування Міндоходів України і створення Державної фіскальної служби, а також розглянуті питання, які стосувалися змін до Податкового кодексу України під час мобілізації військовозобов'язаних.

У своєму виступі Олексій Кавилін, зокрема, підкреслив, що від запорізьких платників за 6 місяців поточного року до загального фонду державного бюджету надійшло майже 793 мільйони гривень (без урахування великих платників Спеціалізованої інспекції), що більше, ніж за аналогічний період минулого року майже на 70 мільйонів гривень або на 10 відсотків. 

До місцевих бюджетів області запорізький бізнес з початку року перерахував 1 млрд. 493 мільйони гривень, що перевищує рівень відповідного періоду минулого року майже на 60 мільйонів гривень або на 4 відсотки.

На засіданні громадської ради говорили  про реформування органів Міндоходів у Державну фіскальну службу та основні пріоритети цієї реорганізації. Перший і головний стосується, безумовно, наповнення бюджетів. Важливим напрямом є розширення діалогу з платниками, зменшення тиску на бізнес. Також серед пріоритетів – скорочення перевірок.                                        

  Інформуючи присутніх про підсумки роботи за перше півріччя, в. о начальника Запорізької митниці Міндоходів Володимир Стеценко наголосив, що  бюджет отримав 1 мільярд 456 мільйонів гривень, що на 63 мільйони гривень більше від показників 6 місяців 2013 року. Покращується і сервісне обслуговування митних процедур, процес оформлення митних вантажів. 

Обговорюючи підсумки роботи, члени Громадської ради  акцентували увагу на питаннях з якими їм доводиться стикатися. Зокрема, мова йшла про відшкодування податку на додану вартість для транспортників, які займаються міжнародними перевезеннями, питання плати за землю, сплати єдиного соціального внеску бюджетними установами, організаціями та інше.

Члени Громадської ради обговорили та надали пропозиції стосовно механізму звільнення від оподаткування доходів військовозобов'язаних, надання звітності з окремих податків та зборів.

За результатами засідання Громадської ради було прийнято відповідне рішення.

Місцеві бюджети Запорізького регіону отримали майже  15 млн. гривень від плати за ліцензії

Саме таку суму надходжень плати за ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями зафіксували співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області за перше півріччя 2014 року.  

- З початку року платникам видано 3 705 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, призупинено 339 та анульовано 384 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і  тютюновими виробами, - повідомив в. о. начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Також за січень-червень поточного року до державного бюджету надійшло понад  5 млн. грн. акцизного податку, що перевищує надходження за відповідний період минулого року на 7 відсотків. 

У першому півріччі проведено 47 перевірок суб’єктів господарювання, що вроздріб або оптовими  партіями  торгують  алкогольними напоями та тютюновими виробами. За їх результатами   встановлено 62 порушення та застосовано фінансових санкцій на суму майже 300 тис. грн.

 Так, при проведенні перевірки підприємця Л. в м. Запоріжжя було встановлено, що він продавав алкогольні напої за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін. Сума штрафних санкцій склала 5 тис. грн.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області нагадує підприємцям та суб’єктам господарської діяльності, що  ліцензії можна  отримати як у ГУ Міндоходів області, так і у Центрах обслуговування платників за місцем торгівлі.

У Запоріжжі  викрили "конвертаційний центр" з оборудками  на  20 млн. грн.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань спільно з оперативним управлінням ГУ Міндоходів у Запорізькій області ліквідовано "конвертаційний центр", який надавав послуги 113 підприємствам реального сектора економіки.  У "конвертаційному центрі " на замовлення  підприємств формували  незаконний  податковий  кредит задля того аби зменшити  податкові зобов'язання і збільшити  бюджетне  відшкодування  податку на додану вартість. За час існування цього кримінального центру  підприємства  провели  віртуальних операцій на 20 млн. грн. та переводили безготівкові кошти у готівку.  

З метою прикриття незаконної діяльності, учасники «конвертаційного центру» зареєстрували 9 суб’єктів господарської діяльності (юридичних осіб), які нібито постачали продукцію (надавали послуги) підприємствам реального сектора економіки. Насправді ні послуг, ні товарів ніхто не надавав і не поставляв. Через фіктивні фірми йшло лише паперове оформлення так званих "операцій", з рахунків знімалися кошти  і за певний відсоток  їх переводили у готівку.

За вказаними фактами внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове слідство.

- Протягом січня-червня 2014 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато 171 кримінальне провадження, з яких 36 проваджень за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), 158 кримінальних проваджень закінчено, - коментує підсумки роботи за перше півріччя в.о. заступника начальника-начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області Ярослав Яворський. - Із закінчених кримінальних проваджень до суду направлено 25 з обвинувальним актом  та 8 клопотань про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.

У закінчених кримінальних провадженнях відшкодовано збитків на суму  понад 9 млн. грн., накладено арешт на майно  на суму 1,8 млн. гривень.  

Майже  2,3 млрд.  грн. до бюджетів - від запорізьких платників

Цю цифру озвучив у  ході прес-конференції для  представників засобів  масової інформації в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій  Кавилін, інформуючи про пріоритети та підсумки роботи органів Міндоходів області в травні-червні і  у першому  півріччі поточного року.

 Спілкуючись із журналістами Олексій Кавилін підкреслив, що в умовах зниження обсягів у  базових галузях економіки, нестабільній економічній ситуації в країні, Запорізький регіон забезпечив і виконав планові завдання з наповнення як державного, так і місцевого бюджетів.

  За травень-червень поточного року до загального фонду Державного бюджету бізнес сплатив 246  мільйонів гривень, що більше рівня аналогічного періоду минулого року на 2,2  мільйона гривень.

 Виконання завдання зі збору платежів до загального фонду держбюджету забезпечене в травні на 101,1 відсотка, у червні – на 101,6 відсотка. 

Збережені темпи збору платежів до держбюджету, набрані з початку року. За 1 півріччя поточного року  надійшло 793 мільйони гривень, приріст платежів до рівня 1 півріччя 2013 року збільшений майже на 10 відсотків або більш ніж на 70 мільйонів  гривень;

Такі цифри говорять про адекватне наповнення бюджету відповідно до економічних показників області. Збережена динаміка наповнення і місцевих бюджетів. 

За травень-червень поточного року надходження склали 533  мільйони гривень, що перевищує торішній показник на 32 мільйони гривень або більш ніж на 6 відсотків. 

В цілому до місцевих бюджетів надійшов 1 мільярд 493  мільйони гривень, що також вище за рівень 1 півріччя 2013 року  на 60  мільйонів гривень або  4 відсотки.

З них майже 70 відсотків від загальної суми надходжень займає податок на доходи фізичних осіб. Його надійшов  1 мільярд 8 мільйонів гривень, що перевищує відповідні торішні надходження на 40  мільйонів гривень або 4  відсотки.

Плати за землю надійшло 231 мільйон гривень, єдиного податку – 123  мільйони гривень.

         - Відзначу, що 83 відсотки податкових надходжень до зведеного бюджету дають всього чотири податки: податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, податок на прибуток підприємств  і  плата на землю. Тому сьогодні одним з основних завдань Державної фіскальної служби є – спрощення системи оподаткування, зокрема за рахунок зменшення числа податків. Над цим  зараз  і працюють  центральні  органи  влади. Користуючись нагодою, хочу подякувати  всім добросовісним запорізьким платникам за чесну і своєчасну сплату податків до бюджетів всіх рівнів, - зазначив Олексій Кавилін.

Кількість  позапланових  перевірок  скоротилася на  65 відсотків

             Про те, що скорочення перевірок одне із пріоритетних завдань Державної фіскальної служби, поінформував журналістів  на прес-конференції в. о. начальника  Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

        - Перевірки, насамперед, торкнуться підприємств групи ризику, які ще не відмовилися від  схем ухилення від оподаткування, так  званих "податкових ям." Сьогодні необхідно подолати стереотипи, що склалися:  ходити на перевірки заради того, аби обов'язково щось знайти, оштрафувати або попросити. Коли підприємство своєчасно платить податки, то автоматично відпадає потреба  в перевірці його діяльності. І навпаки, - зазначив Олексій Кавилін.

        Якщо за шість місяців поточного року органи Головного управління Міндоходів області кількість планових перевірок підприємств-юридичних осіб зменшили на 34 відсотки порівняно з минулим роком, то в травні-червні поточного року на 58 відсотків. 

           Кількість позапланових документальних перевірок скорочена на 65 відсотків. Подібна тенденція скорочення перевірок дотримана і відносно  підприємців-фізичних осіб.

Новини законодавства

Про зміни у порядку проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців

08.07.2014 набув чинності Закон України від 13 травня 2014 року N 1258-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом" (далі - Закон № 1258).

Основні зміни, внесені Законом №1258, полягають у такому:

державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від фізичної особи - підприємця реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем без довідок органу доходів і зборів про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів та про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

виключено статтю 491 "Порядок проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця";

державний реєстратор зобов'язаний не пізніше місяця з дня набрання чинності Законом N 1258 заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка до 08.07.2014 надала заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, але не надала реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням.

Органи доходів і зборів проводять процедури зняття з обліку платників податків - фізичних осіб - підприємців відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 N 462), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за N 503/25280 (далі - Порядок обліку), та з урахуванням зазначеного далі.

Зняття з обліку фізичних осіб - підприємців в органах доходів і зборів здійснюється на підставі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

За результатами опрацювання відомостей державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та аналізу карток особових рахунків платників податків до Реєстру самозайнятих осіб вноситься інформація про дату та номер запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та встановлюється обліковий стан "припинено, але не знято з обліку (КОР пусті або не закриті)".

Переліки фізичних осіб - підприємців, щодо яких державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, можна сформувати за допомогою ІС "Податковий блок" (процес "Перелік платників податків за станами" - підсистема "Реєстрація ПП" - "Облік ПП" - "Реєстри" або Журнал обхідних листів у процесі "Припинення ПП" - підсистема "Реєстрація ПП" - "Облік ПП", підсистеми "Облік платежів" - "Початкова організація", підсистема "Податковий аудит" - "Інформація").

Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), орган доходів і зборів доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляючи їм відомості про дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі.

Останнім звітним періодом для платників буде рахуватись базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року.

Фізичні особи - підприємці можуть бути зняті з обліку в органах доходів і зборів у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи доходів і зборів.

Окремо слід зазначити, що Законом N 1258 внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Так, Законом N 1258 передбачено:

зняття з обліку платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку;

у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем;

останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

З урахуванням змін, внесених до Закону N 2464, процедури зняття з обліку платника єдиного внеску в органі доходів і зборів розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Також змінами передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску після підписання обхідного листа керівником органу доходів і зборів та закриття карток особових рахунків.

Повідомляємо, що на офіційному веб-порталі Міндоходів функціонує сервіс "Реєстр страхувальників", який дає змогу отримати дані з реєстру страхувальників, у тому числі і про зняття з обліку.

Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не вимагаються повідомлення та довідки органів доходів і зборів. Отже, починаючи з 08.07.2014 стосовно фізичних осіб - підприємців органи доходів і зборів не формують та не направляють державним реєстраторам і фізичним особам такі документи:

повідомлення про початок проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням), за ф. N 24-ОПП;

повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням), за ф. N 25-ОПП;

повідомленням про проведення позапланової перевірки за ф. N 26-ОПП;

повідомленням про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) за ф. N 27-ОПП;

довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. N 22-ОПП;

повідомлення про наявність податкового боргу та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за ф. N 23-ОПП;

довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за ф. N 3-ЄСВ;

рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за ф. N 4-ЄСВ;

повідомлення про наявність боргу зі сплати єдиного внеску та про неможливість проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за ф. N 5-ЄСВ;

повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за ф. N 6-ЄСВ.

Звертаємо увагу, що зазначене стосується лише фізичних осіб - підприємців, і залишився незмінним порядок зняття з обліку юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

          Лист Міндоходів від  07.07.2014 р. № 16051/7/99-99-18-02-01-17

Про продовження термінів подання податкових декларацій

Міністерство доходів і зборів України у зв'язку з терористичною загрозою та складною ситуацією, яка склалась у Донецькій та Луганській областях, що призвело до відсутності у окремих платників податків можливості подавати у граничний строк податкові декларації, повідомляє таке.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом.

Так, відповідно до пункту 102.6 статті 102 Кодексу граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1044 (далі - наказ N 1044), яким затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Кодексу, обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) є непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Продовження граничних строків для подання, зокрема, податкової декларації здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами (пункт 4 наказу N 1044).

Відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації може бути пов'язана з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально (пункт 5.4 наказу N 1044).

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Згідно з пунктом 7 наказу N 1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Така заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.

Вимоги до змісту такої заяви та особливості її написання юридичними та фізичними особами зазначено у пункті 8 наказу N 1044.

Враховуючи викладене, з метою продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв'язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили платник податку зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, звернутись до податкового органу за місцезнаходженням з відповідною заявою та документальним підтвердженням, отриманим від Торгово-промислової палати України.

При цьому зазначаємо, що штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пунктом 102.6 статті 102 Кодексу.

У разі якщо до платника податків контролюючим органом до моменту подання ним документів, що підтверджують обставини непереборної сили, застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності, які згідно зі статтею 60 Кодексу не можуть бути відкликані, та внаслідок застосування яких у платника виник податковий борг у зв'язку з їх несплатою, то такий податковий борг на підставі підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Кодексу визнається безнадійним та підлягає списанню у порядку, визначеному Кодексом.

Особливості списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили, зазначено в листі Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 N 15472/7/99-99-25-01-17.

Лист Міндоходів від 07.07.2014 р. N 16042/7/99-99-19-03-02-17

Єдиний соціальний внесок

21 липня – термін подання звітності та сплати єдиного внеску роботодавцями за червень

Термін надання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів роботодавцями за квітень (форма № Д4 (місячна) –  21 липня 2014 року.

Подання звітності з єдиного внеску та його сплата здійснюється до органів доходів і зборів. Звітність в електронному вигляді потрібно надсилати на єдину адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України zvit@sta.gov.ua. 

Розрахункові рахунки не змінювалися. Отримувачем платежу з єдиного соціального внеску є - Бердянська ОДПІ (код – 38699859). 

Останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за квітень – 21 липня 2014 року.

Роз’яснення податкового законодавства Звітуйте за ІІ квартал за новими ставками

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 1 квітня 2014 року Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

- збільшені ставки екологічного податку (ст. 243-248 ПКУ), 

- збільшені ставки збору за спеціальне використання води (ст. 325 ПКУ)

- затверджено нові ставки плати за користування надрами та новий порядок обчислення податкових зобов’язань плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т.ч. підземних вод (ст.262-264) ПКУ.

При складанні Податкових декларацій за ІІ квартал 2014 року за вказаними податками та зборами використовуйте нові ставки.

Останній день подання звітності за ІІ квартал (півріччя) 2014 року – 11 серпня 2014 року.

Звітуйте та сплачуйте податки вчасно!

Термін подання податкової звітності за ІІ квартал 2014 року – не пізніше 11 серпня 2014 року, термін сплати податків та зборів за ІІ квартал - не пізніше 19 серпня 2014 року!   

Для продовження термінів подання звітності платникам з території проведення АТО необхідно звернутися з відповідною заявою

З метою продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв’язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили платнику податку необхідно звернутись до податкового органу за своїм місцезнаходженням з відповідною заявою. Така заява подається платником протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили. Заява подається платником податків тільки разом з документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Заява про продовження граничних строків подання податкових декларацій подається у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження зазначених строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів.

У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ).

Про це йде мова у Листі Міндоходів від 07.07.2014 №16042/7/99-99-19-03-02-17. 

Прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб

З 1 липня 2014 року набрали чинності зміни, які внесено до Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб у формі пасивних доходів. Водночас, зміни в оподаткуванні дивідендів, набирають чинності з 1 січня 2015 року.

Відповідно до внесених у Податковий Кодекс змін, доходи у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів підлягають оподаткуванню. Це не стосується процентів у сумі, що не перевищує в рік сімнадцять прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року, процентів, дивідендів, а також виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлено законом.

Оподаткування процентів, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) за ставкою 15% (17%).

При перерахунку загального річного оподаткованого доходу для бази оподаткування  доходів у формі процентів, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку застосовуються такі ставки:

- якщо база оподаткування звітного податкового року не перевищує  204 прожиткових мінімуми – 15 відсотків;

- якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує  204 прожиткових мінімуми, але не перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення – 20 відсотків;

- якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення – 25 відсотків.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь доходів у формі процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Загальна сума податків, утримана протягом звітного податкового місяця з нарахованих (виплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені Кодексом для місячного податкового періоду. Тобто, до 30-го числа звітного місяця.

Податковий агент, який нараховує доходи у вигляді процентів, відображає у податковому розрахунку загальну суму таких нарахованих (сплачених) платнику податку доходів та загальну суму утриманого (перерахованого) з них податку.

Водночас банківська установа не здійснює утримання та перерахування податку із суми доходу у формі процентів, а податок сплачується фізичною особою самостійно за результатами подання річної податкової декларації.

Зазначені зміни передбачено Законами України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та від 10 квітня 2014 року № 1200-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства».

Оновлено Довідники податкових пільг

Міндоходів затвердило нові редакції Довідників податкових пільг станом на 01.07.2014 року:

- Довідник №71/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету,

- Довідник №71/2 інших податкових пільг. 

Листи Міндоходів від 26.06.2014 року.

Як виправити помилку у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?

Виправлення помилки в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Це відповідно до п. 1 р. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708

(далі – Порядок).

Пунктом 2 р. V Порядку визначено, що при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «–» та правильний запис із знаком «+».

 Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку:

-  в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису;

- в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються;

-  у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-».

При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (дане питання у категорії 101.21).

Як в річній декларації з податку на прибуток відображається сума отриманої від неплатників поворотної фінансової допомоги?

Для платників податку на прибуток, для яких базовим податковим(звітним) періодом є календарний рік, сума отриманої від неплатників податку на прибуток поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного року, включається до складу доходів у річній декларації.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник повертає таку фінансову допомогу, він збільшує суму витрат на суму поверненої фінансової допомоги за наслідками того звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Наприклад, якщо платник податку, для якого базовим (звітним) податковим періодом є календарний рік, отримав 10.03.2013 року суму поворотної фінансової допомоги від неплатника податку на прибуток та повернув її 16.01.2014 року, то платник повинен включити до складу доходів у декларації за 2013 рік суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою станом на 01.01.2014 року.

При цьому у декларації за І квартал 2014 року або 2014 рік в залежності від того, який базовий (звітний) період використовуватиме платник у 2014 році, сума повернутої допомоги включатиметься до складу витрат.

З цим та іншими запитаннями-відповідями можна ознайомитися в Узагальнюючій податковій консультації щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги, затвердженої наказом Міндоходів від 01.07.2014 № 367.

Надаєте житло відпочиваючим – сплатіть податки

Бердянська ОДПІ нагадує, що суб’єктам господарювання та громадянам, які надають місця для тимчасового проживання відпочиваючим під час курортного сезону, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб (15%) та туристичний збір  в розмірі 1% від вартості проживання. 

Довідки за телефонами: 3-54-28, 3-84-23. 

До уваги фізичних осіб  - власників земельних ділянок! 

Громадянам  - власникам земельних ділянок, у яких протягом 2013-2014 року відбулися будь-які зміни в оформленні таких земельних ділянок та/або власник земельної ділянки придбав або позбавився пільги із сплати податку на землю згідно ст. 281 Податкового кодексу, необхідно звернутися до Бердянської податкової інспекції: пр. Праці, 20, каб. 326, щоденно в будні дні з 9-00 до 18-00, п’ятниця до 16-45, перерва 13-00-13-45. Тел. для довідок 3-84-23.  При собі мати паспорт, довідку про ідентифікаційний номер, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, у разі наявності - документ про пільги.     

Інформування про наявність порушень застосування ПСП

Орган Міндоходів України повідомляє роботодавця про наявність виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок порушень платником податку - працівником такого роботодавця застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу відповідно до норм підпунктів 169.2.1, 169.2.4 пункту 169.2 статті 169 розділу IV Кодексу.

Процедуру інформування Міндоходів України роботодавців визначено наказом Міндоходів від 27.01.2014 року №86, яким затверджено Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

Про застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства при обчисленні податкових зобов'язань з плати за користування надрами

Законом України від 27 березня 2014 року N 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" розширено коло платників Плати за рахунок землевласників та землекористувачів (крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства зареєстровані як фермерські господарства), що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (пп. 263.1.5 п. 263.1 ст. 263 Кодексу).

Суб'єкти господарювання, що здійснюють видобування корисних копалин, у тому числі й підземних вод, умовно можуть бути поділеними на чотири категорії платників Плати.

До трьох перших категорій належать платники Плати, які провадять господарську діяльність з видобування підземної води на підставі спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Платники Плати, що провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр, геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин в межах яких виконана не пізніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов'язань з Плати, обчислюють податкові зобов'язання з Плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин, для мінеральної сировини, видобутої з таких ділянок надр.

Платники Плати, що провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр, геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин в межах яких виконана раніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов'язань з Плати, обчислюють податкові зобов'язання з Плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Платники Плати, що провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр на етапі геологічного вивчення і, таким чином, не завершили геолого-економічну оцінку запасів ділянки надр, а також платники Плати, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, обчислюють податкові зобов'язання з Плати із застосуванням зазначеного у листі Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.06.2014 N 421/07 коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства - 15 відсотків.

Лист Міндоходів від 07.07.2014 р. N 16034/7/99-99-15-04-01-17

Щодо оподаткування ПДВ

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, у якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських  є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах. За відсутності належним чином зареєстрованого правовстановлюючого документа відповідна земельна ділянка не може вважатися такою, що перебуває у власності особи чи на праві оренди.

У зв’язку з цим сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, щодо яких не оформлені належним чином договори оренди, для цілей оподаткування податком на додану вартість в умовах спеціального режиму не може вважатися власне виробленою.

У випадку зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Таким чином, якщо сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з податку на додану вартість з позначкою «0121»/ «0122»/ «0123» виявлено помилки, які призвели до заниження податкових зобов’язань, то таке підприємство має право виправити такі помилки шляхом подання двох уточнюючих розрахунків з позначкою «0121»/ «0122»/ «0123» та з позначкою «0110» (які подаються або у складі податкової декларації, або як самостійний документ). Суму занижених податкових зобов’язань та суму штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість таке сільськогосподарське підприємство зобов’язане перерахувати в державний бюджет.

Лист Міндоходів від 26.05.2014 року

Податок на прибуток підприємств

Як оподатковується поворотна фінансова допомога, отримана підприємством - платником податку на прибуток від особи, яка не є платником податку на прибуток? 

Як визначено Податковим кодексом України поворотна фінансова допомога це - кошти, що надійшли у користування за угодою, що не передбачає нарахування процентів або надання  інших видів компенсацій та є обов’язковою до повернення.

До складу інших доходів, що оподатковуються податком на прибуток, включається, зокрема, поворотна фінансова допомога, отримана у звітному податковому періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками  податку  на прибуток 

При цьому, якщо в подальшому, у майбутніх податкових періодах підприємство повертає таку поворотну фінансову допомогу або її частину, то в такому звітному  періоді  відображаються витрати на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).

Чи виникає об’єкт оподаткування у особи, яка надає поворотну фінансову допомогу?

Відповідно до норм Податкового кодексу у особи, яка надає поворотну фінансову допомогу  не виникає об’єкт оподаткування, тобто податкові зобов’язання не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. 

Як обліковувати поворотну фінансову допомогу, отриману від засновника підприємства?

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника  у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365-ти календарних днів з дня її отримання не оподатковується податком на прибуток підприємств.

При цьому, статус засновника: тобто є він платником податку на прибуток чи ні, та чи є він резидентом чи нерезидентом не впливає на застосування цієї норми, тобто в межах 365-ти календарних днів наслідки з оподаткування будуть однакові для поворотної фінансової допомоги, отриманої як від засновника-платника податку на прибуток на загальних підставах, так і від засновника приватного підприємця, платника єдиного податку чи фізичної особи. 

Отже, якщо  поворотну фінансову допомогу отримано від засновника (незалежно від його податкового статусу) та повернуто впродовж 365-ти календарних днів із дня її надходження, то не відображаються ні доходи, ні витрати, ні умовні проценти.

Які податкові наслідки виникають, якщо підприємство протягом 365 днів не повернуло засновнику, який є платником податку на прибуток поворотну фінансову допомогу?

У разі, якщо підприємство прострочить встановлений в межах 365-ти календарних днів граничний термін, то необхідно нараховувати умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги чи її частини, яка залишилась непогашеною на кінець звітного податкового періоду, у якому пройшло 365 днів. 

В такому разі умовні проценти необхідно розраховувати за дні фактичного користування поворотною фінансовою допомогою після завершення встановленого 365-ти денного ліміту, тобто з 366-го дня.

Поворотну фінансову допомогу підприємству надав засновник-фізична особа, але підприємство не повернуло її. Чи виникає у підприємства дохід?

Якщо до завершення звітного податкового періоду, в якому пройшло 365 календарних днів підприємство-позичальник не повертає поворотну фінансову допомогу засновнику, ця сума вважається боргом, що включається до складу іншого доходу.

У майбутньому, коли підприємство поверне засновнику таку прострочену поворотну фінансову допомогу  збільшуються витрати на погашену суму.

Які податкові наслідки виникають якщо засновник, який надав поворотну фінансову допомогу, виходить зі складу учасників підприємства?

Якщо засновник вийшов зі складу учасників підприємства до закінчення 365-денного строку та не забрав раніше надану поворотну фінансову допомогу, то таку допомогу, непогашену до кінця звітного податкового періоду, у якому засновник вийшов зі складу учасників необхідно включити до складу іншого доходу з відповідним оподаткуванням податком на прибуток на загальних підставах.

Чи включається до доходу платника податку на прибуток сума неповерненої поворотної фінансової допомоги, що була отримана таким підприємством під час сплати єдиного податку? 

Умовою для включення до складу доходів поворотної фінансової допомоги є те, що така допомога отримана безпосередньо платником податку на прибуток у звітному періоді та залишається неповерненою до кінця цього періоду.

Отже, поворотна фінансова допомога, що отримана під час перебування на спрощеній системі оподаткування від неплатника податку на прибуток та залишилась неповерненою 

на дату переходу такого підприємства на загальну систему оподаткування, не включається до складу доходів при її отриманні та до складу витрат при поверненні.

Якщо поворотна фінансова допомога, отримана підприємством - єдинником від підприємства-платника податку на прибуток та на кінець звітного періоду вона залишається неповерненою, то при переході такого платника на сплату податку на прибуток його доходи збільшуються на суму умовно нарахованих процентів у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої допомоги у такому звітному періоді.

Оподаткування доходів громадян

Громадянин отримує заробітну плату від двох роботодавців.  Чи має право громадянин на застосування податкової соціальної пільги?

Згідно з положеннями статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).  Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.  Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Таким чином працівник має право на застосування податкової соціальної пільги на умовах, визначених Податковим кодексом,  до заробітної плати, яка нараховується одним роботодавцем. 

Працівник нашого підприємства є студентом очної форми навчання та отримує стипендію з бюджету.  Чи застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати працівника – студента, який одночасно отримує бюджетну стипендію?

Положеннями статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до: 

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; 

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; 

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. 

Таким чином  до заробітної плати працівника – студента, який  отримує у навчальному закладі стипендію з бюджету,  податкова соціальна пільга не застосовується.

У липні цього року дитині нашої працівниці, яка користувалася пільгою на дитину як одинока мати,  виповнюється 18 років.  Чи застосовується  з липня цього року  податкова соціальна пільга до заробітної плати працівниці? 

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а", "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку - до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.  Зазначена норма передбачена Податковим кодексом України.

Тобто,  якщо дитині виповнилося 18 років у липні цього року, працівниця підприємства має право на застосування податкової соціальної пільги  до кінця 2014 року.  

Чи застосовується податкова соціальна пільга у разі нарахування працівнику сум відпускних, якщо  дні відпустки  випадають на  два календарних місяці?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2014 році 1710 грн. на місяць). 

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. 

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. 

Чи здійснюється податковим агентом – роботодавцем  перерахунок заробітної  плати працівника у разі його звільнення?

Положеннями  статті 169 Податкового кодексу визначено, що роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги: 

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року; 

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті; 

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем. 

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. 

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. 

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником. 

Чи має право на  застосування  податкової соціальної пільги, як одинока  мати, працівниця підприємства, яки перебувала у шлюбі, але на даний час шлюб розірвано?

Положеннями Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженому Постановою   КМУ від 29.12.2010р.  № 1227 передбачено, що для застосування пільги з підстави, передбаченої  у підпункті 169.1.3 «а» статті 169 Кодексу, крім заяви про застосування пільги одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років подають:

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

- копію паспорта.

Для цілей цього пункту одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної підпунктом "а" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Таким чином,  якщо працівниця підприємства не перебуває у зареєстрованому  шлюбі та має дітей віком до 18 років,  до її заробітної плати застосовується податкова соціальна пільга на загальних підставах, в порядку, визначеному Податковим кодексом.

Який порядок оподаткування податком на доходи  сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та  не повернутої у встановлений строк? 

Згідно з положеннями статті 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого   строку, є особа, що видала таку суму, а саме: 

- на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу; 

- під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій. 

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі ІІІ цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями. 

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку. 

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року. 

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку чи визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення його судом померлим, така сума утримується під час нарахування доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати. 

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку  завершує таке відрядження чи  завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. 

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту. 

 Дія цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей: 

-  у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження; 

-  у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). 

Якими посадовими особами завіряється  Податковий розрахунок 1ДФ?

Положеннями Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджено  наказом   Міністерства доходів і зборів України  від 21.01.2014р.  №49 визначено, що Податковий розрахунок на останньому аркуші завіряється:

- для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;

- для фізичної особи - податкового агента - підписом особи, яка подає податковий розрахунок, та засвідчується печаткою у разі її наявності.

Які нові коди  додані до Довідника ознак доходів, який застосовується при заповненні Податкового розрахунку 1ДФ?  

Наказ Міндоходів від 21 січня 2014 року N 49 набув чинності з 1 квітня 2014 року. Цим наказом затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого  на користь платників податку, і сум утриманого з них податку   та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за формою 1 ДФ.  Перший раз Податковий розрахунок за формою, затвердженою наказом N 49, надавався  за   I квартал 2014 року. Довідник ознак доходів доповнений п’ятьма новими кодами, зокрема, це такі коди: 

- 179 «Доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД»; 

-180 «Дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ»; 

-181 «Доходи від операцій з конвертації цінних паперів у разі, якщо їх обмін здійснюється за звичайними цінами або за вартістю чистих активів у розрахунку на один цінний папір, які не призводять до відчуження інвестицій та проводяться з цінними паперами ІСІ, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами»; 

-182 «Доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено нормами р. IV ПКУ»; 

-183 «Інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти». 

Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами – підприємцями

Які фізичні особи – підприємці не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування?

Не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор;

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

- технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

Також не можуть бути платниками єдиного податку:

- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

- страхові (перестрахові) брокери;

- фізичні особи - нерезиденти;

- суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідна норма визначена статтею  291 V Податкового кодексу України.

Який порядок обрання  або  переходу на спрощену систему оподаткування? 

Згідно з положеннями статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

-  державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

 Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

 Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої - шостої груп, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Від сплати яких податків звільняються платники єдиного податку?

Статтею 297 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.