Информация от Налоговой инспекции Бердянска

19.08.2014 · 15:02 · Просмотров - 1140

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 19 августа

Прес-служба ДФС повідомляє

Британські податківці запропонували українським колегам сприяння у роботі майбутньої Служби фінрозслідувань

Про це у своєму листі Першому заступникові Голови Державної фіскальної служби України Володимиру Хоменку написав заступник директора Департаменту ризиків та оперативної роботи Податкової та митної служби Її Величності доктор Ендрю Павлініч.

Британський податківець подякував за підтримку та співпрацю, що надають українські організації британським офіцерам зв'язку в боротьбі з фінансовими злочинами у протидії загрозі фінансового шахрайства.

«Ці злочини не мають кордонів, і лише за допомогою спільної роботи, обміну інформацією та передового досвіду ми можемо ефективно реагувати на організованих злочинців, які посягають на податкові надходження наших держав», - йдеться в листі.

«Інформація щодо створення Служби фінансових розслідувань України демонструє широкомасштабне і фундаментальне реформування ваших служб, - пише Ендрю Павлініч. - Ми охоче надаватимемо Вам посильну допомогу для підтримки роботи, метою якої є продуктивне розслідування фінансово-економічних злочинів та захист бюджету України».

Доктор Павлініч підкреслив, що боротьбою з правопорушеннями, пов'язаними з розкраданням бюджету, у Великобританії займається лише один підрозділ - Департамент ризиків та оперативної роботи Податкової та митної служби Її Величності. Всі інші відомства також мають свої чітко визначені напрямки роботи:

«Діяльність Податкової та митної служби Її Величності координує Міністерство фінансів Великої Британії. Міністерство фінансів Великої Британії відповідає за всі питання з оподаткування у Великій Британії, але відповідальність за боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, і боротьбу з фінансуванням тероризму розділяється з іншим департаментом Міністерства внутрішніх справ. З цієї причини відповідальність за розслідування фінансових та економічних злочинів, що не впливають на бюджет Великої Британії, покладено на інші правоохоронні та контролюючі органи, у тому числі на Департамент боротьби з економічними злочинами Національної агенції боротьби зі злочинністю, Управління з боротьби з організованою злочинністю та поліцію».

«Ми із задоволенням хотіли б запросити Вас та ваших колег до Великої Британії, щоб презентувати діючу автономну структуру фінансових розслідувань з метою надання Вам додаткової інформації для нової Служби фінансових розслідувань України», - пише британський податківець.

Ендрю Павлініч також запросив Володимира Хоменка взяти участь у засіданнях Цільової групи з боротьби з податковими та іншими злочинами. Такі зустрічі проходять під егідою Організації економічного співробітництва та розвитку:

«Ви також могли б розглянути можливість участі в наступному засіданні, що проходитиме восени цього року, оскільки участь у цьому заході могла б надати Вам можливість детальніше вивчити структури, що існують в різних країнах світу та допомогти Вам визначити, що можливо було б найкраще використати для досягнення цілей в Україні». 

Рада з кадрових питань ДФС розпочинає відбір кандидатів на керівні посади в органи ДФС

З 19 серпня 2014 року Рада з кадрових питань ДФС розпочинає відбір кандидатів, які мають намір зайняти посади начальників головних управлінь та митниць в областях, м. Києві Державної фіскальної служби України. 

         Засідання Ради проходитимуть з 19 по 26 серпня 2014 року згідно з оприлюдненим графіком за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська,11-г.

         Попередній регламент роботи Ради:

-         з 9 год. 30 хв. до 15 год. 30 хв.;

-         доповідь кандидата до 10 хв.;

-         запитання - відповіді до 20 хв.

Представникам засобів масової інформації та громадських організацій, які бажають бути присутніми під час відбору кандидатів, необхідно акредитуватися напередодні засідання за тел. 272-51-40, 590-27-43, 247-35-01.

З початку року до бюджету сплачено 4,2 млрд. грн. єдиного податку

Протягом січня - липня поточного року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,2 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на 10 відс. У 2013 році до бюджету надійшло майже 3,8 млрд. гривень.

Левова частка суми сплачена підприємцями - фізичними особами. Від приватних підприємців бюджет отримав понад 3 млрд. гривень єдиного податку. Від діяльності спрощенців - юридичних осіб до бюджету надійшло 1,1 млрд. грн.

Загалом, за статистикою Державної фіскальної служби України, на сьогодні на спрощеній системі оподаткування працюють понад 1,2 млн. платників податків. 

Ще 14 бажаючих працювати керівниками в органах ДФС подали свої документи до Ради з кадрових питань

Рада з кадрових питань ДФС продовжує прийом документів від кандидатів, які мають намір зайняти керівні посади начальників Головних управлінь ДФС та митниць в областях та м. Києві.

Протягом шостого дня приймання документів, 14 серпня, до Секретаріату Ради з кадрових питань ДФС України звернулося 14 осіб, які надіслали свої документи на електронну адресу та надали їх в паперовому вигляді безпосередньо за місцем розташування Секретаріату Ради.

Наголошуємо!

Документи, які передбачають підпис особи, що їх подає, повинні бути надіслані у сканованому вигляді. Надання неповного переліку документів або неналежне їх оформлення є підставою для прийняття Радою рішення про відмову у їх розгляді.

Приймання документів та інформації про кандидатів буде здійснюватися до 18 серпня 2014 року включно.

З формами документів для кандидатів на керівні посади у територіальних органах ДФС та зразками їх заповнення можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Міністерство» (підрозділ «Робота з персоналом» вкладка «Рада з кадрових питань Державної фіскальної служби України»).

У паперовому вигляді інформацію та документи можна подати з 9 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. (крім суботи та неділі) за адресою: м. Київ, пров. Киянівський,2, кім. 106.

В електронному вигляді інформацію та документи можна подати за адресою: rada@minrd.gov.ua.  

Володимир Хоменко: Якщо хабарі не буде за що давати, їх ніхто й не даватиме

Про це перший заступник голови Державної фіскальної служби Володимир Хоменко заявив під час семінару, присвяченого обговоренню концепції Служби фінансових розслідувань України, відповідних законодавчих змін податкового законодавства та механізмів їх застосування, що відбувся у Києві в четвер.

Семінар проходив у режимі відеоселекторної наради для представників бізнесу та громадськості Черкаської, Запорізької, Харківської, Рівненської, Кіровоградської, Чернівецької та Дніпропетровської областей.

Посадовець наголосив, що для нормальної роботи бізнесу необхідно глобально усунути передумови корупції:

"Як приклад наведу детінізацію алкогольного ринку. Нам вдалося переломити ситуацію завдяки знищенню тіньових поставок спирту, вдалося забезпечити контрольоване його виробництво, - розповів Володимир Хоменко. - У скорому часі будуть запроваджені електронні акцизні марки, буде наведено лад із ліцензуванням і роздрібною торгівлею. У результаті налагодження всього ланцюга зникне складова корупції в усій галузі. Якщо хабарі не буде за що давати, їх ніхто й не даватиме".

Щодо корупції у Державній фіскальній службі, Володимир Хоменко зазначив, що корупційна складова досить висока, адже ні "податкові ями", ні конвертацій ні центри не можуть працювати без підтримки співробітників ДФС:

"Це однозначно, ми це бачимо. Ми проводимо наради, на яких ставимо питання регіонам, як вони відпрацьовують «конверти» та інші тіньові схеми. Також активно працюють підрозділи внутрішньої безпеки, які зобов'язані виявляти корупціонерів".

Схожа ситуація, за словами першого заступника голови ДФС, і на товарних потоках.

"В кожному окремому випадку треба усунути свій фактор суб'єктивізму, це й дасть можливість усунути корупційну складову, - переконаний Володимир Хоменко. - Боротися з кожним корупціонером складно. І ми маємо не боротися з наслідками, а усувати причину. Це мусить робити не лише фіскальна служба, а й усі правоохоронні органи".

На знищення корупції, каже податківець, мають працювати реформа податкової системи, скорочення кількості податків і контролюючих органів. А СФР покликана "добити" хабарництво:

"У новій Службі будуть застосовуватися інформаційні технології, щоб шляхом аналізу відбирати юридичних осіб, яких треба перевіряти. Це знищить підгрунтя корупції. Але для цього доведеться у 2-3 рази скоротити кількість правоохоронців, що займаються перевірками бізнесу."

Нагадаємо, у Львові, Хмельницькому, Одесі та Києві пройшли кущові семінари, присвячені обговоренню концепції створення Служби фінансових розслідувань. Зустрічі, ініційовані Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, передбачають діалог представників ДФС, громадськості та бізнесу.

Служба фінрозслідувань запобігатиме розкраданню бюджету

Про це заявив Перший заступник Голови Державної фіскальної служби Володимир Хоменко під час семінару, присвяченому обговоренню концепції Служби фінансових розслідувань України, відповідних законодавчих змін податкового законодавства та механізмів їх застосування, що триває у Києві.

Семінар проходить у режимі відеоселекторної наради для представників бізнесу та громадськості Черкаської, Запорізької, Харківської, Рівненської, Кіровоградської, Чернівецької та Дніпропетровської областей.

"Створення СФР не лише порушить питання контролю сплати податків. Уперше ми зможемо працювати над проблемою розкрадання бюджету на рівні витрат, - розповів Володимир Хоменко. - Адже практика минулих років показує, що сотні мільярдів гривень не доходили до бюджету, стільки ж розкрадалося. Покликання Служби у тому, щоби не дати розкрадати на стадії адміністрування податків і на стадії витрат. Це закупівлі, тендери і таке інше".

Ідеологія СФР і в тому, пояснив посадовець, щоб зробити практично неможливим контакт податківця і підприємця:

"Будуть застосовуватися інформаційні технології, щоб математично відбирати юросіб, яких треба перевіряти. Це виб'є підгрунтя корупції. Але для цього доведеться у 2-3 рази скоротити кількість співробітників, що займаються перевірками бізнесу."

"Сьогодні бізнес можуть перевіряти 80 державних органів. Лише підрозділами МВС минулого року було проведено 61 тисячу перевірок малого і середнього бізнесу, - каже Володимир Хоменко. - Від цього слід відмовлятися, для цього і потрібен один-єдиний орган, який би відповідав за боротьбу з економічними злочинами".

У Львові, Хмельницькому та Одесі пройшли перші кущові семінари, присвячені обговоренню концепції створення Служби фінансових розслідувань. Зустрічі, ініційовані Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, передбачають діалог представників ДФС, громадськості та бізнесу.

Служба фінрозслідувань буде створена в рамках реформування податкової системи

Про це заявив перший заступник голови Державної фіскальної служби Володимир Хоменко під час третього семінару, присвяченого обговоренню концепції Служби фінансових розслідувань України, відповідних законодавчих змін податкового законодавства та механізмів їх застосування, що проходив в Одесі.

Під час зустрічі з представниками бізнесу і громадськості з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, Володимир Хоменко наголосив, що створення Служби фінансових розслідувань буде проходити у рамках загальної концепції реформування податкової системи.

"Усі чекають реформ. Створення Служби є складовою цих реформ у системі оподаткування. А це - ключова реформа у державі", - впевнений Володимир Хоменко.

"Тут, в Одесі, я хочу поспілкуватися з представниками бізнесу, вислухати їх зауваження щодо роботи ДФС, у тому числі - митниці. А також - відносно проекту закону, який передбачає створення СФР".

"Ми отримали більше 120 пропозицій і зауважень, - каже Володимир Хоменко. - Переважно вони стосувалися контрольно-перевірочної роботи СФР, методики її проведення, досудових розслідувань. Усі погоджувалися з тим, що неможливо одному лише відомству концентрувати контрольно-перевірочну роботу, аудит, оперативно-розшукову діяльність і досудове слідство. Ми дотрималися усіх рекомендацій - сформували доповнення до законопроекту, який був відправлений до Мін'юсту".

Проект закону "Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями" та пропозиції поправок до супутніх законів вже зареєстровані у Верховній раді, й уже у вересні будуть винесені на голосування.

Нагадаємо, у Львові, Хмельницькому та Одесі пройшли перші кущові семінари, присвячені обговоренню концепції створення Служби фінансових розслідувань. Зустрічі, ініційовані Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, передбачають діалог представників ДФС, громадськості та бізнесу.

З початку року до бюджету сплачено 106,4 млрд. грн. єдиного внеску

За січень-липень 2014 року поточного року органами доходів і зборів зібрано 106,4 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому надходження єдиного внеску без врахування АР Крим та м. Севастополь за січень-липень 2014 року склали 104,9 млрд. грн., що на 1,9 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавчо визначених пропорцій та перераховується на рахунки відповідних фондів.

Нагадаємо, що наразі триває обговорення Концепції реформування податкової системи України, в якій запропоновано кілька моделей реформування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Детальніше ознайомитися з Концепцією реформування податкової системи України можна за посиланнямhttp://minrd.gov.ua/anonsi/7085.html

Ігор Білоус: Нам потрібно починати реформи в державі

 «Концепція реформування податкової системи України - другий важливий крок, після податкового компромісу, на шляху до побудови нової системи взаємовідносин між платниками податків та державою. Нам потрібно сьогодні, у нестабільній економічній ситуації, будувати нову країну та проводити реформи. Тому все потрібно робити швидко, чітко та виважено», - заявив Голова ДФС України Ігор Білоус сьогодні, під час «круглого столу» в Інформаційному агентстві «ЛігаБізнесІнформ», презентуючи громадськості та бізнесу Концепцію реформування податкової системи.

За його словами, запропоновані Урядом зміни сприятимуть детінізації економіки, спростять процес звітування та зменшать витрати ресурсів держави на адміністрування податків.

Варто зауважити, що ідея реформування податкової системи знайшла підтримку серед громадськості та бізнесу. Так, зокрема, учасники засідання підтримали ідею скорочення кількості податків, а також погодилися з урядовими намірами зменшити ставки єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб та запропонували проводити ці зміни одночасно з Пенсійною реформою.

Окрім того, учасники «круглого столу» винесли на обговорення пропозицію внести до даної Концепції обмеження розрахунків готівкою, запровадження використання бізнесом реєстраторів розрахункових операцій та введення загальнообов'язкового декларування доходів та витрат при одночасному посиленні відповідальності за неподання таких декларацій.

Активне обговорення викликала позиція щодо реформування системи оподаткування аграріїв. Так, зокрема, було запропоновано здійснювати реформи, враховуючи спрямованість підприємств на рослинництво чи тваринництво.

А от створення Служби фінансових розслідувань, яке передбачене Концепцією, учасники засідання вважають прийнятною ідеєю, однак, законопроект щодо її створення, на їх думку, потребує детального доопрацювання.

У свою чергу, Голова ДФС України Ігор Білоус закликав усіх присутніх до активної співпраці з метою удосконалення запропонованої податкової реформи.

«Ми намагаємося радикально зробити перший крок уперед і дуже важливо при цьому врахувати усі ризики. Чекаємо від вас коментарів, пропозицій та альтернатив для доопрацювання запропонованої Концепції. Як кажуть, допоможіть нам допомогти вам. Всі ми зацікавлені у якнайшвидшому початку реформ в нашій країні», - наголосив Ігор Білоус.    

Володимир Хоменко: створення Служби фінрозслідувань - це скорочення кількості перевірок бізнесу

Про це Перший заступник голови Державної фіскальної служби України Володимир Хоменко заявив під час третього семінару, присвяченого обговоренню концепції створення Служби фінансових розслідувань, відповідних законодавчих змін податкового законодавства та механізмів їх застосування, що проходив в Одесі.

"На сьогодні в Україні налічується близько 80 контролюючих органів, які здійснюють різноманітні перевірки представників бізнесу. Служба фінансових розслідувань, у першу чергу, має на меті зменшити тиск на бізнес. Тобто перевірки здійснюватиме лише один державний орган», - зауважив Володимир Хоменко.

У семінарі взяли участь представники громадськості та бізнесу з Одеської, Херсонської і Миколаївської областей. Їх цікавили, зокрема, питання щодо витрат на створення СФР, критеріїв добору кадрів та повноважень Служби.

Перший заступник Голови ДФСУ підкреслив, що пріоритетними напрямами роботи відомства стануть боротьба з тіньовою економікою, відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, корупцією і контроль за витратами чиновників.

«Якщо витрати державного службовця перевищують його доходи, виникає логічне питання щодо джерел таких видатків, - каже Володимир Хоменко. - Якщо такі витрати не підтверджуються доходами, то повинна бути передбачена норма відповідальності, в тому числі кримінальна».

    Володимир Хоменко також наголосив, що кандидати проходитимуть жорсткий відбір. Працюватимуть у Службі лише чесні молоді фахівці. Одним із етапів конкурсу для майбутніх співробітників може стати проходження тесту на детекторі брехні. У той же час рівень заробітних плат співробітників СФР необхідно збільшити на 80-100% від того, що нині отримують фіскали.

Нагадаємо, що перші семінари за участю Володимира Хоменка, представників бізнесу та громадськості вже пройшли у Львові та Хмельницькому, на черзі - зустрічі у Києві та Чернігові.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

На Азовському узбережжі  міндоходівці зупинили нелегальну діяльність катерів і квадроциклів

Їхню діяльність довелося згорнути, коли перевіряючі поцікавилися дозвільними документами на право надання цих послуг. Так, в рамках операції «Курорт - 2014» оперативні співробітники Бердянської ОДПІ на узбережжі Азовського моря виявили громадянина, який незаконно надавав платні послуги з катання на катері в акваторії Бердянського заливу. Відносно нього за даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення та направлено для розгляду до Бердянського міськрайонного суду.

Крім того, міндоходівці при обстеженні дитячих розважальних майданчиків виявили громадянина, який надавав послуги з катання відпочиваючих на квадроциклах та електромобілях без відповідних документів на даний вид діяльності.  Розважальні пересувні засоби на загальну суму 24 тис. грн. вилучені.

На Запоріжжі у міні-цеху з переробки  риби  виявили 7 "неоформленців"

Приводом для перевірки міні-цеху, де переробляли рибу, слугував дзвінок на "телефон довіри" ГУ  Міндоходів у Запорізькій області. Під час розмови  було повідомлено  про ймовірні  порушення податкового і трудового законодавства  у фізичної особи-підприємця Б. При перевірці міндоходівці встановили факт нелегальної праці семи неоформлених належним чином найманих працівників у міні-цеху з переробки риби.

Та й сам підприємець, у якого "на гарячому"  зафіксували  найманих працівників без оформлення,  зізнався, що з жодним робітником трудові угоди не укладались. Виплата заробітної плати проводилась "в конвертах" без утримання відповідних податків та зборів. Втім, "тіньові" стосунки були не лише з  найманими робітниками, а й  партнерами по бізнесу. Зі слів підприємця  закупівлю риби він здійснював у незареєстрованих фізичних осіб у м. Генічеську Херсонської області. Функції податкового агента в частині нарахування утримання та перерахування до бюджету податку  на  доходи фізичних осіб з виплаченого доходу громадянам за придбаний товар фізична-особа підприємець Б. не дотримувався.

За результатом проведеної перевірки фізичної особи-підприємця Б. донараховано 20,3 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій.

Курортний сезон на узбережжі Азовського моря  поповнив бюджет на 3,3 млн. грн.

- Працівники Головного управління Міндоходів  у Запорізькій області  з початку  курортного сезону перевірили 120  торговельних, розважальних  закладів, які  знаходяться  в курортній зоні на узбережжі Азовського моря.  У 95 випадках  встановлені  порушення податкового законодавства. За результатами  перевірок  донараховано понад  6млн. грн. З них більша половина вже надійшла до бюджету, - прокоментував ситуацію  заступник начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Віктор Башук.

Окрім того до державної реєстрації залучено 1640 осіб, а також легалізовано  працю 3203 найманих працівників, які не були офіційно працевлаштовані. Додатково  залучено до сплати 381  тис. грн. податку  на доходи фізичних осіб  та 776 тис. грн. єдиного  соціального внеску.

Запорізькі землекористувачі сплатили понад 280 млн. грн.

- За 7 місяців цього року платники Запорізького регіону за користування головним багатством країни - землею - поповнили місцеву  казну на 281,4 мільйона гривень. Додаткові надходження до скарбниць місцевих громад області  склали 6,8 млн. грн., - про це повідомив в.о. начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

В органах ГУ Міндоходів у Запорізькій області зареєстровано майже 462 тисячі  землекористувачів, в тому числі 11,4 тисяч юридичних осіб та понад 450 тисяч приватних підприємців та громадян. Підприємства сплатили до бюджету - майже 240 мільйонів, а індивідуальні землекористувачі - понад 42 мільйони гривень.

Олексій Кавилін зазначив, що на даний час існує частина договорів оренди, в яких встановлена  річна сума орендної плати за землю (за земельні ділянки не сільськогосподарського призначення) не відповідає вимогам чинного законодавства (нижче 3 відсотків нормативної грошової оцінки). За умови укладання додаткових угод до таких договорів оренди, додаткові надходження складуть 7 мільйонів гривень на рік (найбільша кількість таких договорів оренди налічується у м. Запоріжжя та м. Бердянськ).

 Для повного обліку  платників земельного податку та орендної плати запорізькі міндоходівці здійснюють звірки  із суб'єктами інформаційного обміну (ради відповідного рівня, територіальні органи Держземагентства, РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області). В результаті проведеної роботи за 7 місяців 2014 року залучено до оподаткування 47 СГД, за якими річна сума нарахувань складає 631 тис. грн., загальна площа земельних ділянок - 130,1 га.

Крім цього, проведеними територіально-дільничними обстеженнями залучено до оподаткування 50 СГД, які користуються земельними ділянками без оформлених належним чином правовстановлюючих документів на землю. Площа земельних ділянок таких суб'єктів складає 40,3 га, річна сума додаткових надходжень до місцевих бюджетів - 433,4 тис. грн.

- Плата за землю є одним з бюджетоформуючих податкових надходжень для скарбниць місцевих громад, тому позитивна динаміка у справлянні цього податку є особливо важливою. Успішні досягнення в наповненні місцевих бюджетів з одного боку свідчать про сумлінне ставлення бізнес-громади краю до виконання свого обов'язку зі сплати даного податку, а з іншого є результатами об'єднаних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин, - зазначив в.о. начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.   

Запорізькі "комерсантки", які проконвертували 11 млн. грн., відповідають перед законом

         Слідчі підрозділи  управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області направили  до суду резонансне кримінальне провадження, пов'язане з діяльністю «конвертаційного центру." На лаві підсудних дві громадянки Запоріжжя, які  стали засновниками  "конвертаційного центру".  Їм інкримінувалося  фіктивне підприємництво. "Бізнес-леді" за попередньою змовою створили ряд фіктивних підприємств, після чого сприяли підприємствам-контрагентам в ухиленні від оподаткування.  За час існування " центру конвертації"  "комерсантки" встигли прокрутити 11 млн. грн., а  послугами центру скористалися 173 вигодонабувачі.

Орджонікідзевський   районний суд м. Запоріжжя  визнав  організаторок "конвертаційного центру" винними і виніс вирок підсудним.

       - Впродовж січня-липня 2014 року в провадженні слідчих підрозділів фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Запорізькій області знаходилось 313 кримінальних проваджень. З  них 125 - про тяжкі злочини, з яких 85 проваджень за ч.3 ст.212 (212-1) КК України  (ухилення  від оподаткування),- розповідає начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління  Міндоходів у Запорізькій області Ярослав  Яворський.

Закінчено 185 досудових розслідувань, з яких: 33 направлено до суду з обвинувальним актом,  8 - для звільнення особи від кримінальної відповідальності, у тому числі 5 - у зв'язку з повним відшкодуванням збитків,  144 провадження закрито. Сума збитків за закінченими кримінальними провадженнями складає 18,5 млн. грн., з яких відшкодовано 9,2 млн. грн., що становить 54,1%.  Арешт на майно підозрюваних та осіб, які за законом несуть відповідальність за їх дії накладено на загальну суму 2,3 млн. грн., що становить 10,7%.

На Запоріжжі оформлено понад 37 тис. митних декларацій в  електронному вигляді

- Розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. За 7 місяців поточного року Запорізькою митницею Міндоходів оформлено в електронному вигляді 98,8 відсотка митних декларацій, а саме 37,2 тисячі. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року цей показник зріс на 11 відсотків. Цьогорік у липні було оформлено 5,5 тисячі митних декларацій в електронному вигляді, - про це зазначив заступник начальника Запорізької митниці Міндоходів Едуард Суконкін.

Середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 47 хвилини, а при імпорті - 1 годину 28 хвилин.

Митним кодексом передбачено широкий спектр використання сучасних електронних систем та інформаційних технологій, які дають змогу скоротити час проходження товарів через митницю та звести до мінімуму кількість процедур при прийнятті рішень щодо випуску товару.

Завдяки взаємодії з іншими органами державної влади сфера використання електронних митних декларацій розширюється, що робить процедуру  електронного декларування привабливішою для суб'єктів господарювання. Кожному суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів доступна процедура електронного декларування.

Системна робота щодо врегулювання питань оформлення електронного декларування органами доходів і зборів та їх використання іншими державними органами позитивно позначилися на переході підприємств від паперової форми декларування до електронної.

На Запоріжжі розкрито фінансову піраміду будівельників у 5 млн. грн.

Саме на легкість прокручування коштів у будівельній сфері розраховували керівники одного із запорізьких підприємств, коли визначалися із товаром, який збиралися реалізовувати при оптовій і роздрібній торгівлі. "Здорожчувати" товар взялися за рахунок послуг "фіктивників": на них можна все списати і продати їм цеглину за астрономічною ціною. Така "співпраця" дозволила підприємству мінімізувати податкове навантаження: державі сплачували "копійки", а надприбутки осідали у власних кишенях засновників підприємства.

 У сфері протидії фіктивному підприємництву розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) відносно посадових осіб одного з підприємств м. Запоріжжя, які при проведенні господарської діяльності з продажу будівельних матеріалів шляхом внесення до податкової звітності безтоварних операцій з "фіктивними" суб'єктами господарювання ухилились від сплати податків на суму понад 5 млн. гривень.

Всього протягом тижня оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості по 17 кримінальних правопорушеннях, з яких 8 - за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушеннями становить понад 15 млн. гривень.

Запорізькі оперативники виявили будівельні підприємства, які не сплатили державі 7 млн. грн.

За фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах встановлено одне із запорізьких підприємств, що спеціалізувалося на будівництві. Оперативні співробітники ГУ Міндоходів області викрили фірму, яка спромоглась закласти фундамент і не сплатити державі 3 млн. грн. Операції на таку суму, провернули шляхом використання у господарській діяльності послуг фіктивних підприємств. Службовим особам фірми інкримінується ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Ще одне підприємство надавало різноманітні будівельні послуги. Безпідставно завищуючи податковий кредит з податку на додану вартість керівництво підприємства ухилилось від сплати податків на суму понад 4 млн. гривень.

Наразі за даними фактами розпочато кримінальні провадження за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України).

Оперативники на Запоріжжі вилучили горілчаного фальсифікату на суму понад 200 тис. грн.

Протягом тижня оперативними співробітниками ГУ Міндоходів у Запорізькій області вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 213 тис. грн., у тому числі: алкогольних напоїв та спирту на суму 196,2 тис. грн., тютюнових виробів на суму 17,2 тис. гривень. У сфері протидії незаконному обігу підакцизних товарів ліквідовано діяльність "підпільного цеху" з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв.

Так, у рамках кримінального провадження за ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання та реалізація підакцизних товарів) оперативники ліквідували діяльність "підпільного цеху" з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв. Під час перевірки в місцях виготовлення, зберігання та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв виявлено та вилучено понад 600 літрів спирту, 150 літрів водно-спиртової суміші, підготовленої до розливу, скляні пляшки з етикетками різних найменувань, марки акцизного податку України з ознаками підробки; обладнання для виготовлення та розливу фальсифікованих алкогольних напоїв.

Бердянська ОДПІ повідомляє

УВАГА! При наданні житла в оренду  - сплата  податків обов'язкова!

Бердянська ОДПІ нагадує, що громадянам, які надають власне житло  для тимчасового проживання, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб (15%) від  отриманого доходу. Кошти від сплати цього податку надходять в  місцеві бюджети та використовуються виключно на вирішення  потреб територіальної громади.

За несплату податку Податковим кодексом України передбачені  штрафні санкції.

Також звертаємося до голів правлінь ОСББ м. Бердянська!  При наявності інформації про надання в найм житла прохання провести відповідну роз'яснювальну роботу із власниками квартир, що надаються в найм про необхідність сплати податків. Адже від своєчасного та достатнього наповнення місцевих бюджетів залежить благополуччя як кожного мешканця та гостя, так і нашого міста в цілому!     Довідки за телефонами: 3-84-67, 3-54-28. 

Громадянам - власникам земельних ділянок!

Настає термін сплати податку на землю.  Прохання своєчасно сплатити податок на землю  в термін не пізніше 26 серпня 2014 року.

Довідки за тел. 3-84-23.

Громадянам - власникам житлової нерухомості!

Настає термін сплати податку на нерухоме майно відіменне від земельної ділянки.  Прохання своєчасно сплатити податок на нерухоме майно в термін не пізніше 26 серпня 2014 року.

Довідки за тел. 3-84-67. 

В Бердянську відбувся кущовий семінар щодо створення Служби фінансових розслідувань

 «Служба фінрозслідувань буде створена в рамках реформування податкової системи», - про це заявив в.о. заступника начальника - начальник слідчого управління фінансових розслідувань  ГУ Міндоходів  у Запорізькій області  Ярослав          Яворський під час зустрічі з платниками Бердянського, Приморського та Приазовського районів.

Такі зустрічі з бізнесом та громадськістю проводяться по всій Україні та присвячені обговоренню концепції Служби фінансових розслідувань України, відповідних законодавчих змін податкового законодавства та механізмів їх застосування.

"На сьогодні в Україні налічується близько 80 контролюючих органів, які здійснюють різноманітні перевірки представників бізнесу. Служба фінансових розслідувань, у першу чергу, має на меті зменшити тиск на бізнес. Тобто перевірки здійснюватиме лише один державний орган. Будуть застосовуватися інформаційні технології, щоб математично відбирати юросіб, яких треба перевіряти. Це виб'є підґрунтя корупції. ", - впевнений Ярослав Володимирович.

Ярослав            Яворський пояснив, що служба фінансових розслідувань - це посилення фінансового захисту держави та протидії корупції; посилення контролю за правопорушеннями у фінансовій сфері, припинення тиску на підприємців; використання законних дієвих інструментів для протидії економічним правопорушенням і захисту інтересів держави; кваліфіковані і досвідчені кадри, які захищатимуть інтереси держави; використання кращого світового досвіду, що базується на принципах прозорості та підконтрольності громадянському суспільству.

Завдяки таким зустрічам отримано вже більше 120 пропозицій і зауважень. Переважно вони стосуються контрольно-перевірочної роботи СФР, методики її проведення, досудових розслідувань. Усі рекомендації враховані  у доповненні до законопроекту, який був відправлений до Мін'юсту. Проект закону "Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями" та пропозиції поправок до супутніх законів вже зареєстровані у Верховній раді, й уже у вересні будуть винесені на голосування.

Крім того, під час зустрічі фахівці Бердянської ОДПІ ознайомили присутніх з пакетом комплексних змін у податковій системі. Запропоновані Урядом зміни сприятимуть детінізації економіки, спростять процес звітування та зменшать витрати ресурсів держави на адміністрування податків.

Слідчі виявили скоєння економічного злочину

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області за матеріалами оперативних співробітників податкової міліції внесено кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами ТОВ «Р». Загальна сума нанесених збитків державі, яку вдалось запобігти в результаті вжитих заходів складає 330 тис.грн.

Продовжується легалізація ринку підакцизних товарів

       Як повідомив  в.о. заступника начальника оперативного управління   Бердянської ОДПІ Артем Кавун, співробітниками оперативного управління протягом серпня місяця поточного року на території обслуговування встановлено 6 фактів реалізації алкогольних та тютюнових виробів без наявності свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця та будь-яких дозвільних документів. За результатами перевірок вилучені підакцизні товари на суму понад 50 тис.грн., за вищевказаними фактами складені протоколи про адміністративне правопорушення.

Військовий збір

До 1 січня 2015 року встановлено військовий збір

З 03 серпня 2014 року встановлено військовий збір тимчасово, до 1 січня 2015 року.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Розрахункові рахунки для зарахування військового збору:

ГОРОД БЕРДЯНСК

Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;

Получатель: Державний бюджет, м. Бердянськ; 11011000

Код получателя: 38042560;

Р/с: 31115063700011

Код платежа:  11011000

МФО: 813015

БЕРДЯНСКИЙ РАЙОН

Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;

Получатель: Державний бюджет, Бердянський р-н; 11011000

Код получателя: 38042560;

Р/с: 31117063700031

Код платежа:  11011000

МФО: 813015

Как удержать военный сбор

1,5 % удерживаются с доходов физлиц в форме зарплаты и других доходов, входящих в фонд оплаты труда наемных работников, а также с текущих или компенсационных выплат, которые начисляются в связи с трудовыми отношениями или по гражданско-правовым договорам без вычета единого социального взноса, налоговой социальной льготы и налога на доходы физических лиц. Сбор также взимается с выигрышей в государственную лотерею.

Например, если в августе 2014 года заработная плата работника составляет 2100 грн., то с нее удерживается:

- военный сбор: 31,5 грн. (2100 х 1,5 %);

- единый социальный взнос: 75,6 грн. (2100 х 3,6 %);

- налог на доходы физических лиц - 303,7 грн. ((2100 - 75,6) х 15 %).

Таким образом, работник получит на руки 1689,2 грн. (2100 - 31,5 - 75,6 - 303,7).

Кроме того, заработная плата, начисленная до 03.08.2014 г., но выплаченная после этой даты, не подлежит обложению военным сбором.

Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи нараховані до 03.08.2014 року?

Оскільки Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» набрав чинності з 03.08.2014 р. і податковий агент зобов'язаний при нарахуванні доходів (визначених у п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу) утримати військовий збір, то нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Нагадаємо, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.  

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз'яснення у категорії 132). 

Новини законодавства

Зміни в адмініструванні ПДВ: зараз і після Нового року

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

Цим Законом в частині ПДВ з 1 січня 2015 року вводиться наступне:

- подання звітності з ПДВ у контролюючий орган усіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб;

- електронне адміністрування ПДВ;

- обов'язкова реєстрація всіх податкових накладних в ЄРПН;

- збільшення порогу обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 300 тис. грн. до 1 млн грн.

Крім того, вже з 3 серпня 2014 року:

- скасовано оподаткування ПДВ за нульовою ставкою послуг з перевезення пасажирів швидкісними поїздами Інтерсіті+;

- скасовано звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лісоматеріалів, паливної деревини, відходів лісопереробної промисловості;

- продовжено до 31 грудня 2014 року включно звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зернових і технічних культур (встановлено п. 151 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). 

Обмеження готівкових розрахунків

Державна фіскальна служба України листом від 21.07.2014 р. N 25/6/99-99-22-06-03-15/415 щодо обмеження готівкових розрахунків повідомляє.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 N 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" (далі - Постанова N 210) установлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 гривень.

Згідно з пунктом 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 (далі - Положення N 637), підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою з фізичною особою в межах 150000 гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови N 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення N 637, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, розрахунків за договорами, надання чи повернення позики, в тому числі за виплачену та повернену поворотну фінансову допомогу.

Єдиний соціальний внесок

Яким чином визначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період для заповнення заголовної частини таблиці 1 додатка 4 звіту по ЄВ?

     Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників у заголовній частині таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №454 (далі - Порядок №454), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160, здійснюється платником відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 (далі - Інструкція № 286).

     Дія Інструкції № 286 розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю (лист Державного комітету статистики України від 04 серпня 2009 року № 09/4-7/176).

     Показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, визначається відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності № -10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384.

     Показник кількості працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, заповнюється відповідно до ст. 14 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» зі змінами та доповненнями.

Чи враховуються при заповненні реквізиту «Штатна чисельність працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами (по догляду за дитиною), якщо на їх місця працевлаштовані інші особи?

Відповідно до частини 3 ст. 64 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436 - ІV зі змінами і доповненнями підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Штатна чисельність працівників - це встановлений на перше число звітного періоду роботодавцем склад працівників (персонал), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), в якому зазначено розмір окладу для конкретної посади.

Питання, пов'язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28 вересня 2005 року № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» (далі - Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.
     В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві (п.п 2.1 п. 2 Інструкції).

Згідно із п.п. 2.4.6 п. 2.4 р. 2 Інструкції до облікової кількості включаються штатні працівники, прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин).

В облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні, зокрема, з таких причин:

перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами (п.п. 2.5.8 п. 2.5 р. 2 Інструкції);

перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.9 п. 2.5 р. 2 Інструкції).

Таким чином, при заповненні реквізиту «Штатна чисельність працівників» таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454, враховуються, як працівники, які перебувають у відпустці по вагітності та пологах (по догляду за дитиною), так і інші особи, працевлаштовані на їх місця.

Роз'яснення податкового законодавства

Строки подання звітності та сплати ПДВ у серпні

Суб'єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно податкову декларацію за липень 2014 року повинні подати до 20 серпня 2014 року включно. А сплатити податкові зобов'язання, зазначені у поданій податковій декларації, потрібно до 29 серпня 2014 року включно.

Також, разом із декларацією потрібно подати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за липень 2014 року. Це стосується і платників ПДВ, які звітують поквартально. Вони теж повинні щомісячно (в терміни, що передбачені для подання податкової звітності - календарний місяць) подавати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Крім того, 19 серпня закінчується строк сплати ПДВ за IІ квартал 2014 року платниками, для яких звітним періодом є квартал. Нагадаємо, що суб'єкти господарювання, які звітують з ПДВ поквартально, подавали податкову декларацію за IІ квартал 2014 року до 11 серпня 2014 року включно.

Відповідна норма визначена п.49.18 ст.49 та п.57.1 ст. 57 розділу II, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифiката відкритого ключа?

Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифiката відкритого ключа знаходяться на веб-сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі - АЦСК ІДД) www.acskidd.gov.ua в розділі «Форми документів».

Блокування посиленого сертифіката можна здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписувачем) до АЦСК ІДД засобами телефонного зв'язку за номером (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

- ідентифікаційні дані власника сертифіката;

- реєстраційний номер сертифіката ключа;

- ключову фразу голосової автенфікації.

Письмова заява на блокування посиленого сертифіката подається до АЦСКК ІДД або до відокремленого пункту реєстрації користувачів за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (підписувала). У разі якщо власником сертифіката є юридична особа, підпис уповноваженого представника юридичної особи засвідчується печаткою.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз'яснення у категорії 401.01).

Перереєстрація відокремлених підрозділів нерезидентів у разі зміни місцезнаходження з території АР Крим та м. Севастополя

У разі зміни місцезнаходження з території АР Крим та м. Севастополя платникам податків, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, необхідно подати до податкової інспекції за новим місцезнаходженням заяву за ф.№1-ОПП та документи про проведення зазначених змін. Зокрема, мова йде про відокремлені підрозділи нерезидентів.

Ця процедура  необхідна для взяття їх на облік у органах ДФС за новим місцезнаходженням.

Після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші обов'язки платників за новим місцезнаходженням в областях та місті Києві.

При цьому інформуємо, що подання податкової звітності визначено Податковим Кодексом України  в главі 2 «Податкова звітність».

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є та незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, та у разі неможливості подання платником податків особисто або уповноваженою на це особою, може бути надіслана поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. 

При поданні до органів ДФС податкової звітності в електронній формі слід керуватись Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА від 10.04.08 р. № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008  за №320/15011.

Проведення реєстраційних дій щодо платників податків АР Крим та м. Севастополь

Проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України згідно з додатком до наказу Міністерства юстиції України від 23.07.2014 № 1197/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь» (ПЕРЕЛІК реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, державні реєстратори яких проводять реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь).

Процедура зміни основного місця обліку платника податків з АР Крим та м. Севастополя в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням/місцем проживання здійснюється як при переведенні платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого.

Нагадаємо, що наказ Міністерства юстиції України від 23.07.2014 № 1197/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь», набув чинності з 01.08.2014 року. 

Роз'яснення Міндоходів України від 07.08.2014 року

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ, ЯКІ ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА РАЙОНІВ ПРОВЕДЕННЯ АТО

Міндоходів надало актуальну інформацію для платників податків, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. Зокрема, зазначено, що:

у зв'язку із проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводяться державними реєстраторами відповідно до наказу Мін'юсту України від 17.06.2014 р. № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції». На період простою у роботі територіальних органів Луганської та Донецької областей виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, що дислокуються у містах Донецьку та Луганську, покладається у межах компетенції на контролюючі органи відповідно до розподілу, встановленого наказом Міндоходів України від 08.07.2014 р. № 381 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів»;

для зміни свого місцезнаходження/місця проживання юрособи та ФОП, які зареєстровані на території АРК та м. Севастополя, звертаються до державного реєстратора реєстраційної служби України в областях та м. Києві. У свою чергу контролюючі органи після отримання відомостей з Єдиного державного реєстру щодо внесених змін беруть на облік таких платників незалежно від того, отримано облікову справу чи ні;

у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

 

Міндоходів надало актуальну інформацію для платників податків, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. Зокрема, роз'яснено, що:

відповідальність суб'єктів господарювання за вчинення порушень законів з питань оподаткування визначена главою 11 Податкового кодексу України. Окремої норми щодо визначення відповідальності для суб'єктів господарювання, зареєстрованих в АР Крим та м. Севастополі, за порушення законодавства з питань оподаткування Кодексом не передбачено;

мобілізовані на військову службу підприємці й самозайняті особи тимчасово звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО або єдиного податку, а також ЄСВ за себе на весь період такої служби;

мобілізовані підприємці чи самозайняті особи, що використовують у своїй господарській діяльності працю найманих працівників, які продовжують працювати за наймом під час мобілізації такого підприємця, зобов'язані уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов'язок з нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа.

 

 Як знятися з обліку СГ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території Східної України (Луганськ, Донецьк тощо)?

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводяться державними реєстраторами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 N 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.06.2014 за N 640/25417. На період простою у роботі територіальних органів Луганської та Донецької областей виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, що дислокуються у мм. Донецьку та Луганську, покладаються у межах компетенції на контролюючі органи відповідно розподілу, встановленого наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 N 381 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів" (зі змінами).

Яким чином СГ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території Східної України (Луганськ, Донецьк та інші населенні пункти в зоні проведення АТО), подати звіт щодо сум нарахованого ЄВ?

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької та Луганської областей Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) забезпечила платникам податків, які перебувають на обліку в зоні АТО, можливість виконання обов'язків щодо подання звітності відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

На період простою у роботі територіальних органів, які знаходяться в зоні АТО, змінено місця обслуговування платників податків.

Інформація стосовно зміни місць обслуговування платників постійно оновлюється та оприлюднюється на сайті ДФС в розділі Головна > БАНЕР > Інформація для Сходу України.

Відповідно норм ПКУ (ст. 49.3) та з врахуванням зміни місць обслуговування платники мають змогу подати звітність:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Особливо слід підкреслити, що послуги електронного цифрового підпису можна отримати в представництвах АЦСК ІДД ДФС, розташованих в будь-яких населених пунктах України.

Чи застосовуються до суб'єктів господарювання, які перебувають на обліку в територіальних органах доходів і зборів, що розташовані на території проведення антитерористичної операції (АТО), штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, а також несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов'язань та сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та чи можуть СГ, які перебувають на обліку в територіальних органах доходів і зборів, що розташовані на території проведення антитерористичної операції (АТО), перенести строк сплати податків?

Для вирішення зазначених питань Верховною Радою України розроблено проекти Законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (про соціально-економічний захист громадян України на територіях, де проводиться антитерористична операція)" (реєстр. N 4295а від 17.07.2014), внесеного народними депутатами України Продан О. П. та Геращенко І. В., та "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо мораторію на застосування фінансової та адміністративної відповідальності до суб'єктів господарювання)" (реєстр. N 4295а-1 від 18.07.2014), внесеного народними депутатами України Сенченком А. В., Блавацьким М. В. та Котеляк Л. Л.

Чи надається відстрочення (розстрочення) податкового боргу та грошового зобов'язання суб'єктам господарювання, які перебувають на обліку в територіальних органах доходів і зборів, що розташовані на території проведення антитерористичної операції (АТО)?

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року N 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 щодо проведення заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.

Під час проведення таких заходів платникам податків, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати у зв'язку з непередбачуваними обставинами, слід звертатися до таких законодавчих норм.

Податковим кодексом України (далі - Кодекс) передбачені права:

платників податків на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (підпункт 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Кодексу);

органів доходів і зборів на прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Кодексу).

Згідно зі статтею 32 Кодексу строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків передбачені статтею 100 Кодексу.

Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин".

Порядок та умови надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за N 1853/24385 (далі - Порядок N 574).

Згідно з пунктом 3.1 розділу III Порядку N 574 для ініціювання відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) із:

письмовою заявою, форму якої визначено додатком 1 до Порядку N 574. У заяві обов'язково повинні бути зазначені суми платежів (податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені), сплату яких платник податків просить відстрочити, а також строк відстрочення та періоди сплати таких платежів. При цьому суми, строк сплати яких ще не настав та строк сплати яких вже минув, вказуються окремо;

економічним обґрунтуванням, яке складається із:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення відстрочених сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви або приймає рішення про відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), або відмовляє платнику у відстроченні в письмовій формі за відсутності підстав для надання відстрочення та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених Порядком N 574.

Відстрочення надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. Строки сплати відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін до договору відстрочення.

Також зазначаємо, що на відстрочені грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про відстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу). Згідно з пунктом 1.6 розділу I Порядку N 574 на суму відстроченого грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником відстроченням грошових зобов'язань (податкового боргу).

Як здійснити перереєстрацію СГ в органах доходів і зборів у разі зміни місцезнаходження /місця проживання з території Східної України (Луганськ, Донецьк, тощо) на місцезнаходження/місце проживання в областях України та м. Києві?

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводяться державними реєстраторами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2014 за № 640/25417.
На період простою у роботі територіальних органів Луганської та Донецької областей, виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, що дислокуються у мм. Донецьку та Луганську, покладаються у межах компетенції на контролюючі органи відповідно розподілу, встановленого наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 № 381 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів» (зі змінами).

Чи уповноважені контролюючі органи, на які тимчасово покладено виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, що перебувають на обліку в органах доходів і зборів Донецької та Луганської областей, у яких встановлено простій у роботі, приймати від платників податків документи для розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов'язань та податкового боргу, або списання безнадійного податкового боргу, та приймати відповідні рішення?

     У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на сході України, наказами Міндоходів від 08.07.2014 № 381 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів», від 08.07.2014 № 389 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів», від 08.07.2014 № 390 «Про встановлення простою у роботі Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області», від 08.07.2014 № 399 «Про встановлення простою у роботі ДПІ в Амвросіївському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області» зі змінами та доповненнями встановлено простої у роботі деяких територіальних органів Міндоходів на території Донецької та Луганської областей.
     Зазначеними наказами встановлено, що виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, закріплених відповідно до наказу Міндоходів від 30.12.2013 № 888 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів» зі змінами та доповненнями (далі - Наказ № 888) за структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, у яких встановлено простої, тимчасово покладаються на інші структурні підрозділи.
     Відповідно до п. 3.115 додатка 3 до Наказу № 888 відстрочення, розстрочення та реструктуризація грошових зобов'язань та/або податкового боргу, а також списання безнадійного податкового боргу є однією із функцій, які здійснюють структурні підрозділи державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників.

Отже контролюючі органи, на які тимчасово покладено виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, що перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, у яких встановлено простій у роботі, уповноважені приймати від платників податків документи для розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов'язань та податкового боргу, або списання безнадійного податкового боргу, та приймати відповідні рішення до закінчення простою.

Про реєстраційні номери облікових карток платників податків

Державна фіскальна служба України у зв'язку зі зверненнями, що надходять від платників податків, щодо відмов громадянам у наданні банківських послуг (відкритті карткових рахунків, отримання кредитів тощо) на підставі того, що банківськими установами при перевірці достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі - реєстраційний номер) встановлено невідповідність реєстраційного номера даті народження та/або статі фізичної особи, повідомляє таке.

Відповідно до пункту 63.5 статті 63 глави 6 Розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

Статтею 70 глави 6 Розділу II Кодексу встановлено, що порядок формування реєстраційного номера та форма документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, визначаються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Формування реєстраційного номера здійснюється на підставі відомостей, поданих фізичною особою в обліковій картці фізичної особи - платника податків за формою N 1ДР.

Розділом XIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 N 779 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за N 2211/24743 (далі - Положення), визначено структуру реєстраційного номера:

XXXXXNNNNK, де: XXXXX - порядковий номер реєстрації дня народження фізичної особи (для однієї дати народження може бути надано два і більше порядкових номерів); NNNN - порядковий номер облікової картки; К - контрольний розряд.

Так, наприклад, для дати народження 01.01.1947 реєстраційний номер може починатися як з цифри "1", так і цифри "8".

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера є документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі - картка платника податків, або дані про реєстраційний номер з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України. При цьому одним із реквізитів, зазначених у картці платника податків, є саме дата народження.

У разі зміни у паспортному документі фізичної особи даних, що вносяться до облікової картки фізичної особи - платника податків, контролюючі органи вносять відповідні зміни до реєстраційних даних Державного реєстру, в тому числі такі зміни можуть стосуватися і зміни дати народження, при цьому реєстраційний номер не змінюється.

Хто є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але які мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Зазначене визначено Законом України від 16.04.91 N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", із змінами та доповненнями.

Податок на додану вартість.

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами?

Підпунктом „б" п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пп.„а" п.186.3 ст.186 р.V ПКУ місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць), вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Тобто, операція з постачання платником ПДВ резиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

Операція з постачання платником ПДВ нерезиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами не є об'єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Чи є об'єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної фінансової допомоги у грошовому вигляді?

Підпунктом „б" п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з пп.14.1.191 п.14.1 ст 14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Оскільки операції з отримання поворотної фінансової допомоги не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?

Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" із змінами та доповненнями (далі - Закон №2346) неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об'єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а" та пп.„б" пп.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов'язані з такими взаємовідносинами між суб'єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об'єкт оподаткування.

За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов'язання нараховуються відповідно до ст.187 ПКУ.

Чи нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ при постачанні проїзних документів на міські транспортні засоби своїм працівникам, студентам, пенсіонерам тощо?

Відповідно до пп.„а" та пп.„б" п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пп.197.1.8 п.197.1 ст.197 р.V ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Порядок відображення в податковому обліку операцій з постачання проїзних документів на міські транспортні засоби платником податку своїм працівникам, студентам, пенсіонерам, тощо можливо визначити після ознайомлення з первинними документами. А тому рекомендуємо звернутися до контролюючих органів за місцем реєстрації з додатковим наданням копій первинних документів для отримання податкової консультації щодо порядку оподаткування такої операції.

Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг?

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об'єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Чи оподатковується ПДВ операція із внесення платником податку ОЗ до статутного фонду іншої ЮО?

Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно із пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.

Таким чином, операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Чи оподатковується ПДВ операція з повернення ОФ, попередньо внесених до статутного фонду ЮО іншими ЮО або ФО, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої ЮО?

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно із пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.

Отже, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

Який порядок оподаткування ПДВ факторингових операцій?

Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами і доповненнями не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з:

надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних з переказом коштів, інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику;

торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Отже, якщо об'єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ. В іншому випадку, якщо об'єктом факторингових операції є об'єкти відмінні від зазначених вище, то факторингові операції є об'єктом оподаткування ПДВ.

Як в податковому обліку з ПДВ відобразити викрадення ОЗ у разі якщо сума компенсації відшкодовується винною особою або її не встановлено?

Згідно з п. 189.9 ст.189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому пп.«г» п.198.5 ст.189 ПКУ передбачено, що у разі якщо необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник податку за необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, а саме, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Враховуючи наведене, встановлення факту викрадення основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, не призводить до нарахування платником податку податкових зобов'язань, незалежно від того чи встановлено винних осіб, заподіяних в крадіжці, та чи стягуються з таких осіб втрати.

При цьому, якщо платник податку при придбанні основних засобів, які були викрадені, скористався правом на податковий кредит, то у зв'язку з тим, що такі основні засоби не можливо використати в господарській діяльності, платник податку у податковому періоді, в якому встановлено факт їх викрадення, повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Чи є об'єктом оподаткування ПДВ операції з отримання субсидій, трансфертів платником податку за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»?

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

База оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ), до складу якої, зокрема, включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Згідно з п. 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 № 754 (далі - Інструкція № 333), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Пунктом 1.6 р. І Інструкції № 333 визначено, що:

субсидії - усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

трансфертні платежі - невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Таким чином, якщо субсидії і трансфертні платежі, що видаються платнику податку - одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» не передбачають компенсації вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні об'єкта оподаткування ПДВ не виникає.

Разом з тим, якщо зазначені кошти надходять до платника податків на виконання програми благоустрою міста, чи інших подібних програм, то для цілей оподаткування ПДВ такі кошти слід вважати оплатою (компенсацією) виконаних ним робіт в межах таких програм, а тому їх сума має бути включена таким платником до бази оподаткування вартості виконаних ним робіт/послуг.

 

Оподаткування доходів фізичних осіб  

В якому порядку оподатковується дохід, отриманий громадянами від операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна?

Згідно з положеннями статті 173 Податкового кодексу України дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток з вищеназваних положень, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Який порядок оподаткування доходу, отриманого громадянами від операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна у разі якщо стороною  договору купівлі - продажу є юридична особа?

Згідно з положеннями статті 173  Податкового кодексу України у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

У разі якщо об'єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.

Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:

- нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

- при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

- якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку;

суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об'єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.

Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Як визначається об'єкт оподаткування  при здійсненні фізичними особами -  підприємцями  підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України   об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу.

Які терміни подання податкової декларації фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність за загальною системою оподаткування?

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року. Річна податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року. 

Поряд з доходами від підприємницької діяльності  у річній податковій декларації мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року, або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Як розраховуються та сплачуються  авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб?

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік.

Сплачуються  авансові платежі до бюджету по 25 відсотків щокварталу в термін до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування та розраховують авансові платежі податку на доходи. Розраховані авансові платежі  сплачуються у строки, що настануть у звітному податковому році.

Який порядок проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування?

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється підприємцем самостійно згідно з показниками річної податкової декларації. При проведенні остаточного розрахунку враховуються сплачені протягом року суми податку на доходи та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Такі суми враховуються  за умови  документального підтвердження їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому Кодексом.

При проведенні остаточного  розрахунку податку на доходи фізичних осіб, підприємець заповнює річну податкову декларацію та додаток 5 до декларації «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності».

За якою ставкою податку на доходи оподатковуються доходи, отримані фізичними особами -  підприємцями від здійснення  підприємницької діяльності   за загальною системою оподаткування?

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи за ставками, визначеними статтею 167 Податкового Кодексу.

Зокрема, ставка податку на доходи становить 15 відсотків бази оподаткування. Якщо база оподаткування, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність за загальною системою оподаткування,  застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у звітному році, за який здійснюється декларування.

Який порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування?

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці за загальною системою оподаткування  затверджені наказом Наказ  Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481, який набув  чинності 18 жовтня 2013 року.

Згідно з положеннями Порядку фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат. У книзі за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором підприємця в паперовому або електронному вигляді.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

-у графі 1 Книги зазначається дата запису;

- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.  Зокрема, це  кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

-  у графі 3 Книги  вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

- у графі 6, 7, 8 відображаються сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

Сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності зазначається у графі 9 Книги.

Фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг).

Книга зберігається у підприємця  протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються  для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

На нашому підприємстві працює працівник, який є зареєстрованим приватним  підприємцем. Чи можливо застосувати до нарахованої йому заробітної плати  податкову соціальну пільгу?

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Таким чином податкова соціальна пільга до  заробітної плати фізичної особи - підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

В які терміни перераховується податок на доходи фізичних осіб до бюджету?

Згідно з положеннями статті 168 Податкового кодексу України (ПКУ) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

 Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Які категорії суб'єктів  господарювання є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

 Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Приватний  підприємець  загальної системи оподаткування  здійснює торговельну діяльність  хлібом та  хлібобулочними виробами. Чи необхідно  йому придбавати  торговий патент?

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України  не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг, зокрема,  суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню.

Які види діяльності провадяться  з придбанням пільгового торгового патенту?

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України   з придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):

- товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

-  товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

-  насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

-  сірників;

-  термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

-  поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання послуг поштового зв'язку, і фурнітура до них;

-  товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури;

-  готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;

-  зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

-  вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;

-  проїзні квитки;

-  зошити.

Де суб'єктам господарювання необхідно розміщувати торговий патент?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

- на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій;

- на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

- на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

- у пунктах обміну іноземної валюти;

- у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Чи можливо розміщувати на фронтальній вітрині магазину  копію торгового патенту?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.