Інформація від Бердянської податкової інспекції на 25 вересня

25.09.2019 · 13:12 · Просмотров - 218

Новини та роз'яснення податкового законодавства від Бердянської ОДПІ

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Платники Бердянського та Приморського районів на реалізацію екологічних програм перерахували майже 3 мільйона гривень

За вісім місяців 2019 року бердянські та приморські підприємства сплатили до бюджету 2,8 млн грн екологічного податку. Як зазначила начальниця Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року надходження зросли на 0,6 млн грн, або на 26,4 відсотка.

Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 1,4 млн грн, до спеціального фонду місцевих бюджетів  майже – 1,4 млн гривень.

Усього на території міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів екологічний податок сплачують 366 підприємств.

Екологічний податок сплачується суб’єктами господарювання за викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти шкідливих речовин та розміщення відходів у спеціально відведених для цього містах чи на об’єктах.

Нагадаємо, що надходження екологічного податку є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист оточуючого середовища, мінімізацію негативного впливу господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів. Нарахування та сплату екологічного податку регулює стаття 240 Податкового кодексу України.

Бердянські та приморські власники легкових автомобілів сплатили 396 тисяч гривень транспортного податку

З початку 2019 року власники легкових автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Бердянського та Приморського районів 396 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомила начальниця Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, Із загальної суми 92,8 тисячі сплачено фізичними особами – власниками елітних автівок, від юридичних осіб надійшло 303,2  тисячі гривень.

Як відомо, об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України).

Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).

Сплачується транспортний податок за місцем реєстрації автомобіля:

- фізичними особами протягом  60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;

- юридичними особами - авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Роз’яснення законодавства

До уваги платників акцизного податку! Оновлена форма декларації

Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 затверджено зміни до форми декларації акцизного податку, порядку її заповнення та подання.

Так, зокрема, внесено зміни до розділів А, Б, В декларації акцизного податку. Оновлено додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії».

Крім того, затверджено нові додатки:

- додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 розділу VI Кодексу»;

- додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із п.п. 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Кодексу»;

- додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із п. 217.6 ст. 217 розділу VI Кодексу»;

- додаток 12 «Довідка про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у п.п. 229.1.16 п. 229.1 ст. 229 розділу VI Кодексу»;

- додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 розділу VI Кодексу».

Звертаємо увагу, наказ №189 набрав чинності 9 серпня 2019 року.

Звіт про контрольовані операції – до 1 жовтня!

Відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Нагадаємо, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8.     

Слід зазначити, що  09.08.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242  «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції»(далі – наказ № 242), який вніс зміни до наказу № 8.

Наказ № 242 виданий згідно з пп. 39.4.2  ПКУ з метою приведення у відповідність до законів України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Враховуючи викладене, Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 242.

Водночас Звіти за 2018 рік, подані платниками до набрання чинності наказом № 242 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Більш детальніша інформація у листі ДФС України від 23.08.2019 р. № 27465/7/99-99-15-02-01-17

Електронний кабінет надає можливість створити та надати фінансову звітність

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (в тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.

При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено інформацію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.

 При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік»«період»«тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. У наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон»«район».

Визначення платників екологічного податку

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Вартість подарунка, який перевищує 1043,25 грн - оподатковується ПДФО

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Статтею 8 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629–VІІІ «Про державний бюджет на 2019 рік», з 1 січня 2019 року мінімальний місячний розмір заробітної плати становить 4173,00 гривень.

Отже, якщо в 2019 році вартість подарунка, який надається юридичною особою фізичній особі, не перевищує 1043,25 грн (4173,00 грн х 25%), то його вартість не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Якщо вартість подарунка у 2019 році перевищує 1043,25 грн, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сума доходу у вигляді дарунків, у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2019 році – 1043,25 грн.), у Податковому розрахунку за формою №1ДФ відображається за ознакою доходу «160».

Зазначена норма визначена п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Отримали відшкодування частини «теплого кредиту»: що з оподаткуванням?

Постановою КМУ від 17 жовтня 2011 року № 1056 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження (далі – Порядок), яким визначено механізм використання передбачених у спеціальному фонді державного бюджету коштів, що отримані від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії».

Відповідно до п. 5 Порядку для здійснення заходів, передбачених підпунктами 3, 4 і 4¹ п. 3 Порядку, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (далі – Держенергоефективності) щомісяця до 25 числа на підставі договорів про взаємодію, укладених з державними банками або банками, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі (далі – уповноважені банки), та зведеного реєстру позичальників, які мають право на отримання відшкодування, передбаченого підпунктами 3, 4 і 4¹ п. 3 Порядку, перераховує бюджетні кошти, що підлягають відшкодуванню позичальникам, на рахунки відповідних уповноважених банків для погашення частини суми кредиту. Уповноважені банки здійснюють перерахування коштів позичальникам протягом двох робочих днів з дня їх зарахування на рахунки уповноважених банків.

У разі повного або часткового дострокового повернення позичальником кредиту відшкодування частини суми кредиту, що надійшло від Держенергоефективності, спрямовується уповноваженим банком для погашення частини суми кредиту в розмірі суми заборгованості за кредитним договором, а сума залишку відшкодування частини суми кредиту – на поточний рахунок позичальника, відкритий в уповноваженому банку.

 Відповідно до пп.165.1.58 ПКУ  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума коштів, яка надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, платнику податку іншою, ніж зазначена у пп. 165.1.57 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, фінансовою організацією чи фондом, що займається фінансуванням програм розвитку, у зв’язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження в рамках реалізації в Україні проектів такої організації чи фонду (як безпосередньо, так і через уповноважені банки або іншим способом, передбаченим відповідним проектом такої організації чи фонду).

Враховуючи викладене, оскільки відшкодування частини суми кредиту, отриманого фізичними особам – позичальниками, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, то сума такого відшкодування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі пп. 165.1.58 ПКУ. 

Разом з тим уповноважений банк, який у межах компетенції здійснює перерахування коштів позичальникам, зобов’язаний виконати встановлені  функції податкового агента, зокрема, в частині подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ (зазначені суми відображаються під ознакою доходу «192»).

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та за якою ознакою доходу відображається у податковому розрахунку ф. 1-ДФ, компенсована працівнику сума вартості проїзду до місця знаходження навчального закладу та назад?

Відповідно до ст. 219 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями визначено, що власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів – у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включаються інші доходи, крім визначених ст. 165 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «126».

Враховуючи викладене, дохід у вигляді компенсованої працівнику суми вартості проїзду до місця знаходження навчального закладу та назад, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. з відповідним відображенням у податковому розрахунку за ф. 1ДФ, як дохід отриманий у вигляді додаткового блага під ознакою «126».

Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком

Відповідно до п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України від                 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:

 -     вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

- ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;

 - реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Доходи, які включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки

Відповідно до пп. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

- реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

- реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

- реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

- реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:
- послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

- послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

- послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

- послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Внесені зміни до установчих документів. Яким чином здійснюється перереєстрація неприбуткової організації?

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку).

Відповідно до п. 8 за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

Платникам єдиного податку: не допускайте утворення податкового боргу

Відповідно до вимог п.п.8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Також акцентуємо увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим,  звертаємо увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб'єкт підприємницької діяльності.

Адміністративний арешт майна – винятковий спосіб виконання платником податків його обов'язків

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Податковим кодексом України за податковими органами закріплено право застосування адміністративного арешту, який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, відповідно до статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

  • фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
  • платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
  • відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
  • відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Податкового кодексу України, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
  • платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
  • платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
  • платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Податкового кодексу України інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Адміністративний арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Підстави та порядок застосування адміністративного арешту майна визначені статтею 94 Податкового кодексу України та наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 р. за N 948/30816.

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області, враховуючи встановлену обмеженість при застосуванні адміністративного арешту щодо реалізації прав розпорядження або користування майном, звертається до платників податків з проханням: уникати обставин, відповідно до яких передбачається застосування адміністративного арешту майна.

Сплачуєте податковий борг - правильно заповнюйте платіжні документи!

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що нараховані і сплачені суми податків, зборів та інших платежів до бюджетів, ЄСВ обліковуються в інтегрованих картках платників (ІКП), які відкриваються органами ДПС за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

 Для того, щоб сплачена сума вірно відобразилася в ІКП платника податків, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 (із змінами) «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів». В цьому Порядку в доступній формі описано, як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу». Звертаємо увагу! Саме поле «Призначення платежу» використовується для обліку сплачених сум в ІС «Податковий блок» для ідентифікації платника податку та занесення сплаченої суми до його ІКП.

Платіжний документ при погашенні податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску заповнюється наступним чином:

 *;140; ХХХХХХХХХХ; роз’яснювальна інформація про призначення платежу, де

 «*» - службовий код

«;» - обов’язковий символ

«140» – код виду сплати відповідно до Порядку 666 надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску

«;»- обов’язковий символ

ХХХХХХХХХХ – код платника (ЄДРПОУ для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) для фізичної особи).

Саме до ІКП платника з цим кодом буде зарахована сплачена сума платежу. Вищезазначені вимоги обов’язкові при заповненні платіжних документів, в тому числі при сплаті через банківські термінали, системи Інтернет-банкінгу. Перевіряйте та вимагайте від операторів-касирів банків, поштових відділень вірного заповнення поля «Призначення платежу».

Щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

Статею 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Відповідно до п.43.2. ст.43 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до п.43.3 ст.43 ПКУ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення.

Шановні платники податків! З метою уникнення непорозумінь в частині повернення надміру сплачених коштів – перед поданням заяви про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок необхідно переконатися у відсутності податкового боргу!

Підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб’єкта господарювання;

рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!

Відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:

► у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

► забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

► друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

► зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Скасування реєстрації розрахункової книжки

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що скасування розрахункової книжки (далі – РК) здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО).

Норми визначені п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).

Згідно з п. 1 глави 3 розділу II Порядку № 547 скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо).

Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.

Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку № 547 встановлено, що у разі порушення цілісності засобу контролю на РК, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає рішення про скасування її реєстрації.

У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

У фіскальному чеку відсутні обов’язкові реквізити – відповідальність передбачена

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

- вчинене вперше – 1 гривня;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих товарів (послуг) з встановленими вище порушеннями.

Також, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ВАЖЛИВО!

Конец формы

Рахунки за стандартом IBAN для сплати податків і зборів з 01 жовтня

У зв’язку з переходом на міжнародні номери банківського рахунка (IBAN) з 01 жовтня 2019 року здійснюється заміна рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.

Отже, починаючи з 01 жовтня 2019 року, будуть діяти нові реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року, розміщені за посиланням: http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Застосування підприємством спрощеної системи оподаткування: суми, що не включаються до складу доходу

До складу доходу юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, не включаються:

- суми податку на додану вартість;

- суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання;

- суми кредитів;

- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

- аванс, передоплата, що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

- суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

- суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

- дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.

Зазначена норма передбачена п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу.

Терміни відрядження та добові: чи є обмеження?

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) (п. 1 розд. І "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998  № 59).

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Строк відрядження визначається керівником або його заступником (строк відрядження державного службовця визначається керівником державної служби), але не може перевищувати 30 календарних днів, за винятком випадків, передбачених постановою КМУ від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством (п.1 розд. ІІ  Інструкції від 13.03.1998  № 59).

Отже, на законодавчому рівні максимальні строки відрядження встановлено для працівників підприємств, установ та організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

Суму витрат на відрядження державних службовців та інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами та установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, встановлено у додатку 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 року № 98 від  у такому розмірі:

-  60 грн. -  у разі відряджень по Україні

- в конкретних сумах (виражених у доларах США) залежно від країни відрядження - для закордонних відряджень.

До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням (добові):

- у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (у 2019 році - 417,3 грн.),

- для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1  ст. 170 Податкового  кодексу).

При цьому сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ як додаткове благо.

Узагальнююча податкова консультація щодо застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів

Наказом МФУ від 16.08.2019 №345 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації, операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей ст. 39 Податкового кодексу. Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно.

Оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до пп. 39.2.1.7 ст. 39 Податкового кодексу в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

Внески до статутного фонду. Особливості оподаткування у платника єдиного податку

Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу).

У платника єдиного податку до складу доходу не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже платник єдиного податку внески засновників або учасників до статутного капіталу не включає до складу доходу.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ (пп. «а» п.185.1 ст.185 ПКУ).

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (пп.14.1.191 ст.14 ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 196.1.1 ст. 196 ПКУ).

Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.

Водночас операція з внесення платником ПДВ до статутного капіталу підприємства інших активів (рухомого та нерухомого майна) є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за ставкою 20 %, оскільки є операцією з постачання товарів.

Якщо підприємство на дату внесення рухомого та нерухомого майна до статутного капіталу зареєстроване платником ПДВ, воно може відобразити податковий кредит на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Операції з подальшого постачання таких товарів, місцем постачання яких визначено митну територію України, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

При внесені до статутного капіталу підприємства товарів, послуг, операції постачання яких не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, ПДВ не нараховується. При цьому необхідно врахувати, що при здійсненні звільнених від ПДВ операцій застосовуються норми ст. 199 ПКУ щодо пропорційного віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб не включається сума майнового та немайнового внеску до статутного капіталу юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 ст. 165.1 ПКУ).

Отже, сума майнового внеску платника податку — фізичної особи — резидента до статутного капіталу підприємства в обмін на корпоративні права не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Підприємство виступає податковим агентом в частині відображення в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного капіталу.

Чи може комунальне підприємство застосовувати спрощену систему оподаткування?

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – це суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку 3-ї групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління (ст. 63, ст.78 Господарського кодексу України).

Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25%.

Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Отже, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25%, зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку.

Зазначена норма передбачена п.п. 3 п. 291.4 ст. 291, п.п. 291.5.5 ст. 291 Податкового кодексу.

Фізична особа продала легковий автомобіль. Чи оподатковуються отриманий дохід?

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, а саме 5 відсотків.

Як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Отже, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5%.

Такий дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Дохід від операцій з продажу об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується за ставкою 18%.

Зазначена норма передбачена  абз. першим п. 173.1, п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу.

Платник єдиного податку 2-ї групи перевищив граничний обсяг доходу. Особливості застосовування спрощеної системи оподаткування.

Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, а саме 1,5 млн. грн., в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування (п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу).

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.

Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

У разі перевищення протягом календарного року граничного обсягу доходу платниками єдиного податку 2-ї групи (1,5 млн. грн.), які використали право на застосування ставки, встановленої для 3-ї групи, необхідно перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п.п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ (зокрема, щодо граничного розміру доходу). До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ (п.п 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Отже, у разі перевищення платником єдиного податку 2-ї групи обсягу доходу понад 1,5 млн. грн., він повинен здійснити перехід на застосування іншої ставки податку (змінити групу єдиного податку на третю) або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.

У подальшому підприємець може повернутись на сплату єдиного податку 2-ї групи з початку календарного року, наступного за роком, в якому ним виконано вимоги, визначені п. 291.4 ст. 291 ПКУ щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі і щодо обсягу доходу.

Несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Коли відображати податковий кредит?

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати їх складення, у тому числі для платників, які застосовують касовий метод (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу).

Отже, суми ПДВ, відображені у складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 1095 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 1095 календарних днів з дати їх складання (відображаються у розділі ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ)

Суми ПДВ, відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом 1095 календарних днів з дати складання, платник податку вже не може включити до податкового кредиту.

Підприємство з ІІІ кварталу перейшло з єдиного податку на сплату податку на прибуток. Як подавати декларацію: за квартал, чи рік?

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 ст. 298 Податкового кодексу).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених п.137.5 ст. 137 ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до п. 137.5 «а») ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для  платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

Отже, платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року ( п. 137.5 «а» ст. 137 ПКУ).

Законодавство щодо ЄСВ

Роботодавці зобов’язані своєчасно сплачувати єдиний внесок

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8  ст. 9 Закону № 2464).

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Сума допомоги на поховання не є базою для нарахування єдиного внеску

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми встановлені абзацом 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004  № 5 (далі – Інструкція № 5).

Згідно із абзацом шостим п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Отже, не включається до бази нарахування єдиного внеску сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника.

Проблемні питання, що виникають при обробці звітів з єдиного соціального внеску

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податків, що у зв’язку із закінченням строку дії Національного класифікатору України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 №375, з 01.01.2014 використовується КВЕД ДК 009:2010.

Пенсійним фондом України при завантаженні даних звітів з ЄСВ до Реєстру застрахованих осіб, проводиться перевірка основного виду економічної діяльності, вказаного у звіті ЄСВ, з довідником КВЕД ДК 009:2010.

Отже, у суб’єктів господарювання платників ЄСВ, які не привели коди видів діяльності відповідно до ДК 009:2010, при завантаженні даних звіту з ЄСВ до Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України будуть виникати помилки. А це може привести до відсутності інформації щодо страхового стажу в органах ПФУ.

Для приведення кодів видів діяльності відповідно до КВЕД-2010 фізичним особам - підприємцям та представникам юридичних осіб необхідно звертатися до державних реєстраторів із відповідними документами.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізькі підприємства погасили 105 мільйонів гривень податкового боргу

З початку року за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 105 мільйонів 600 тисяч гривень, з яких 58,2 мільйона сплачено  до державної скарбниці, 47,4 мільйона – до місцевих. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

До боржників податкова служба застосовує заходи, передбачені законодавством. Так, з початку року з їхніх рахунків стягнуто платіжними вимогами та вилучено готівкових коштів на загальну суму 5,8 мільйона, близько одного мільйона надійшло від реалізації дебіторської заборгованості, від продажу майна, яке знаходилося у податковій заставі, до бюджету спрямовано майже 11 мільйонів.

Крім того, в результаті застосування процедури розстрочення податкового боргу погашено 2,7 мільйона, підприємства, які знаходяться в стадіях банкрутства, перерахували 4,5 мільйона.

З метою стягнення недоїмки податківці подали до суду 107 позовів на суму 625 мільйонів. На даний час задоволено 35 з них на суму 129 мільйонів, сплачено до бюджету 18,3 мільйона.

Упродовж січня-серпня заборгованість з єдиного соціального внеску скорочено на 83,2 мільйона, зокрема, через органи Державної виконавчої служби – на 23,4 мільйона. Станом на перше серпня підприємства і приватні підприємці заборгували перед Пенсійним і соціальними фондами 524 мільйони гривень.

Аби перевірити, чи має суб’єкт господарювання податковий борг, достатньо зайти на вебпортал Державної податкової служби, і у розділі "Переліки" завантажити відповідний файл (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html). Інформація щодо боржників регулярно оновлюється.

Запорізьким підприємцям роз'яснили новації у проведенні перевірок

У Запоріжжі для підприємців відбувся навчальний семінар, присвячений останнім змінам у системі державного нагляду та контролю. У заході, який організував Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради, взяли участь представники Державної регуляторної служби України, податкової служби Запорізької області, районних адміністрацій, Національної поліції в Запорізькій області, ГУ ДСНС України у Запорізькій області, Держпродспоживслужби, ЗОСППР "Потенціал", Запорізької торгово-промислової палати.

Увага присутніх була спрямована на новації у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Учасники розглянули принципи і порядок здійснення заходів державного нагляду, повноваження контролюючих органів, права, обов'язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час планових або позапланових перевірок.

Про організацію податкового аудиту фізичних осіб розповів заступник начальника управління-начальник відділу планування контрольно-перевірочної роботи ГУ ДПС у Запорізькій області Віктор Аркатов. Він зазначив, що перевірки запорізьких компаній і приватних підприємців здійснюються відповідно до Податкового кодексу України та ґрунтуються на ризикоорієнтованій системі відбору платників, тобто, в діяльності яких існують потенційні порушення. Податкова служба проводить камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Крім того, представники бізнесу можуть самостійно дізнатися, чи включено їхнє підприємство до документальних планових перевірок – план-графік розміщено та регулярно оновлюється на вебпорталі Державної податкової служби України: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html.

Під час семінару представники державних органів відповіли на запитання підприємців та надали практичні поради.

З проданих підакцизних товарів місцеві громади на Запоріжжі отримали майже 110 мільйонів

За вісім місяців 2019 року торговельні об'єкти, які вроздріб продають підакцизні товари, сплатили до місцевих бюджетів Запорізької області 110 мільйонів гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, лише у серпні до скарбниць громад спрямовано майже 20 мільйонів акцизного податку, що на два мільйони більше, ніж торік.

Згідно з нормами Бюджетного кодексу акцизний податок повністю зараховується до бюджету тієї території, де здійснюється торгівля. Таким чином з кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу п'ять відсотків надходять до скарбниці міста або об'єднаної територіальної громади. Податківці радять покупцям завжди вимагати у продавця фіскальний чек за товар, який доводить факт продажу та гарантує захист прав споживачів.

На території Запорізької області майже чотири тисячі суб'єктів господарювання торгують уроздріб підакцизними товарами. Для цього вони придбали понад 8,7 тисячі ліцензій. За нелегальний продаж алкоголю і тютюну передбачена адміністративна відповідальність.

Міська влада і запорізькі підприємці: діалог у вирішенні проблемних питань триває

У Запорізькій торгово-промисловій палаті відбулося чергове засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва.

Участь у заході взяли представники Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради, податкової служби Запорізької області, правоохоронних органів, Запорізької торгово-промислової палати, громадських організацій та підприємці міста.

На початку зібрання члени координаційної ради доповіли про виконання доручень, наданих на попередніх засіданнях, зокрема, про реалізацію системи аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок (ХАССП) на підприємствах обласного центру.

Далі учасники перейшли до обговорення поточних питань, які хвилюють місцевих підприємців у сфері благоустрою та стану боротьби із викраденням майна, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

Запорізькі землекористувачі поповнили місцеві бюджети на 788 мільйонів

Власники та орендарі земельних ділянок за вісім місяців цього року сплатили до місцевих бюджетів 788 мільйонів гривень. За інформацією в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслана Рачинського, надходження плати за землю перевищили минулорічні на 21 мільйон або на 2,7 відсотка.

Найбільші платежі надійшли за землі м. Запоріжжя – 269 мільйонів гривень, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 95,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів – майже 77 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 68,3 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 56 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – понад 52 мільйони тощо.

Фахівці податкової служби разом із представниками інших державних органів проводять заходи, направлені на детінізацію земельних відносин. Так, упродовж цього року після здійснених звірок з місцевими радами, підрозділами податкової служби області, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та регіонального відділення Фонду державного майна України було залучено до оподаткування 42 суб'єкти господарювання, сума нарахувань земельного податку та орендної плати перевищила 5 мільйонів гривень. А за результатами заходу "Врожай-2019", який проводиться за участю місцевої влади та податківців, річні додаткові надходження орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до місцевих бюджетів склали 1,3 мільйона.

Усього в регіоні нараховується понад дев'ять тисяч юридичних та 286 тисяч фізичних осіб, які володіють або орендують земельні ділянки.

На Запоріжжі зафіксовано 131 митне порушення

Запорізькі митники з початку року під час аналітично-пошукових заходів встановили 131 випадок недотримання митних правил. За даними фактами стосовно компаній та фізичних осіб заведені справи за загальну суму 54,7 мільйона гривень.

За січень-серпень фахівці митниці розглянули 38 адміністративних матеріалів, за результатами яких на правопорушників накладені штрафи на суму 3 мільйони 428 тисяч гривень.

За цей же період судові органи винесли рішення у 43 справах, згідно з якими  конфісковано предметів правопорушень загальною вартістю 1 мільйон 646 тисяч, а також накладені штрафи на суму 5,9 мільйона гривень.

Нагадуємо, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни на вебпорталі ДФС можуть ознайомитись з правилами перетину митного корону України, актуальною інформацію щодо оформлення поставок та ін. (http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/).

Запорізькі компанії спрямували до бюджету майже два мільярди гривень податку на прибуток

За вісім місяців запорізькі підприємства, організації та установи сплатили до державного бюджету 1 мільярд 938,6 мільйона гривень податку на прибуток. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, лише у серпні до бюджету було спрямовано 555 мільйонів цього податку. Порівняно з минулим роком суб'єкти господарювання збільшили надходження майже на 400 мільйонів.

З початку року серед лідерів зі сплати податку на прибуток – компанії м. Запоріжжя, які спрямували до бюджету 430 мільйонів гривень. Мелітопольські і веселівські суб'єкти господарювання перерахували близько 66 мільйонів, бердянські і приморські – 43 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 13,6 мільйона, вільнянські, запорізькі та ново миколаївські – 12 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 10,5 мільйона гривень.

Всього у Запорізькій області зареєстровано майже 900 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, податок нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Базова ставка становить 18 відсотків.

Про цифровізацію податкових послуг напередодні Міжнародного ІТ-форуму

У найближчу п'ятницю у Запоріжжі відбудеться одна з наймасштабніших подій – щорічний International IT Forum, темою якого обрано "Цифрове майбутнє". Топ-спікерами заходу стануть віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов.

Напередодні публічного обговорення в прямому ефірі телеканалу "Z" у програмі "Акценти дня" в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський та організатор міжнародного форуму Артур Гарслян говорили про важливість впровадження інновацій для бізнесу та держави.

Як долучитися до онлайн послуг та скільки запоріжців вже користуються сервісами від податкової – про це розповів керівник податкової служби регіону, який повідомив про нові можливості Електронного кабінету та впровадження сучасних ІТ-рішень для якісного обслуговування платників та адміністрування податків.

Як зазначив Руслан Рачинський, податкова служба постійно працює над удосконаленням електронних сервісів, тож IT Forum стане черговим майданчиком для презентацій та розгляду інновацій.

Повну версію програми "Акценти дня" дивіться за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=8IJchtAksao&t=1240s.




Новости Бердянска
сегодня, 14 декабря, суббота
вчера, 13 декабря, пятница

Все новости Бердянска