Інформація від Бердянської податкової інспекції на 2 жовтня

02.10.2019 · 12:26 · Просмотров - 270

Новини та роз'яснення податкового законодавства від Бердянської ОДПІ

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

До уваги платників!

Застосовуйте НОВІ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

З 01 жовтня 2019 року діють нові бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

У зв’язку з переходом на міжнародні номери банківського рахунка (IBAN) з 01 жовтня 2019 року здійснена заміна рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.

Отже, починаючи з 01 жовтня 2019 року, діють нові реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Реєстр рахунків для сплати податків і зборів розміщений на сайті ДПС України за посиланням http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ 

Бердянські і приморські підприємства сплатили до бюджету понад 54 мільйони гривень податку на прибуток

За дев’ять місяців поточного року бердянські і приморські платники забезпечили до бюджету 54,3 мільйона гривень податку на прибуток. При цьому до державної скарбниці надійшло 44,8 мільйона, до місцевих бюджетів – 9.5 мільйона. Як зазначила начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 3,6 млн гривень.

Зокрема, за результатами поданих декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2019 року платниками задекларовано дохід у сумі 2378,4 млн грн, що на 79,5 млн грн, або на 3,5% більше відповідного показника минулого року. Сума позитивного об’єкту оподаткування склала 110,8 млн грн, з якої визначено до сплати 11,7 млн грн податку на прибуток.

Суб’єктами господарювання за перше півріччя 2019 року подано 57 декларацій з податку на прибуток. З цих декларацій прибутковими є 35, або 61відсоток від загальної кількості, збитковими – 2, або 3 відсотка.

Фахівці Бердянського управління нагадують, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 Податкового кодексу України, є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Водокористувачі Бердянського і Приморського районів сплатили 333 тисячі гривень

 На початок жовтня 2019 року на обліку у Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області перебувають 63 платники збору за спеціальне використання води, які за дев’ять місяців 2019 року перерахували до бюджетів усіх рівнів 333,0 тисячі гривень. Із цієї суми до державного бюджету направлено 134,1 тис.грн, до місцевих бюджетів сплачено 198,9 тисячі.

Як повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, найбільші суми рентної плати забезпечили суб’єкти господарювання м. Бердянськ – 239,8 тисячі, платники Бердянського району –39,6 тисячі та Приморського – 53,6 тисячі гривень.

Нагадаємо, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ, платниками рентної плати за спеціальне використання води є: первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які  використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Довідково повідомляємо, що граничний термін подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води за ІІ квартал 2019 року – 9 серпня та 19 серпня 2019 року відповідно.

Роз’яснення законодавства

Якщо порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації акцизної накладної в ЄРАН, подається скарга

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що згідно з п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового.

Абзацом десятим п. 231.6 ст. 231 ПКУ визначено, що з метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРАН, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до ЄРАН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРАН та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.

Згідно з п. 231.10 ст. 231 ПКУ у разі порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН отримувач пального або спирту етилового має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального або спирту етилового, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання такого пального або спирту етилового, або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, який фактично не отримував пальне або спирт етиловий, але зазначений в акцизній накладній, зареєстрованій в ЄРАН, як отримувач пального або спирту етилового.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 12 розд. V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами і доповненнями, передбачено, що у разі допущення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, граничних термінів реєстрації в ЄРАН акцизної накладної та/або розрахунку коригування особа, яка отримує пальне або спирт етиловий, має право додати до Декларації акцизного податку (далі – Декларація) за звітний податковий період заяву із скаргою на особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий, за формою згідно з додатком 9 до Декларації. Копії документів або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, передбачені п. 231.10 ст. 231 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації. Якщо до заяви додаються зазначені додатки, у відповідній клітинці заяви ставиться відмітка.

Джерела погашення податкового боргу платника податків

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

Якщо заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привели до повного погашення суми податкового боргу, або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків - п. 87.5 ст. 87 ПКУ.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ -  п. 87.6 ст. 87 ПКУ.

Ціни продажу тютюнових виробів у роздрібній мережі

За визначенням, наведеним уп.п.14.1.252 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тютюнові вироби – це  сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Відповідно до п.215.1 ст.215 ПКУ тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів.

Максимальні роздрібні ціни (далі - МРЦ) на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок у роздрібній мережі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів - до вартості пачки сигарет чи цигарок, не вищої за МРЦ (100 %), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 % вказаної вартості. Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої не дозволена її реалізація, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

Продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість, акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 % вказаної вартості.

Статтею 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями передбачено накладення штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ на тютюнові вироби, встановленими виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 %. вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва у сільськогосподарських товаровиробників

Відповідно до п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування обліку та звітності  (єдиний податок для четвертої групи),  або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва подається за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва».

Джерелом інформації для складання Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, а якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – то відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.

Підстави для продовження строків звітування до ДПС

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Так, пунктом 102.6 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

  • перебував за межами України;
  • перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
  • перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
  • мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
  • був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

      Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пп. 102.6 ПКУ.

      Дія пп. 102.6 ПКУ поширюється на:

  • платників податків – фізичних осіб;
  • посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Дохід ФОП від продажу власного рухомого майна

Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ - 5 %, - це встановлює п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Водночас, пунктом 173.2 ст.173 ПКУ визначено, що як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.

Оскільки Цивільним Кодексом України не встановлено такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, то дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 ПКУ.

Маєте депозитний рахунок у банку: чи оподатковуються проценти

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування. Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

 Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб.

 Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 Податкові агенти - банки які нараховують доходи у вигляді процентів у податковому розрахунку за формою 1-ДФ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок та загальну суму утриманого з них податку.

При цьому, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.

 Зазначена норма визначена пп.170.4.1 та пп.170.4.2 статті 170 ПКУ.

Вартість проданого або безоплатно переданого основного засобу включається до доходів ФОП загальної системи оподаткування

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у разі продажу касового апарату, який відноситься до основного засобу, дохід фізичної особи – підприємця (далі - ФОП) збільшується на суму вартості проданого об’єкта, але не менше його залишкової вартості, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку.

При цьому така фізична особа має право включити до складу витрат залишкову вартість реалізованого об’єкта основних засобів, яка   визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основного засобу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

У разі безоплатної передачі придбаного касового апарату (основного засобу), ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат звітного періоду суму залишкової вартості такого об’єкта, яка виникла на кінець місяця, в якому відбувається така передача.

При цьому, у разі безоплатної передачі касового апарату (основного засобу), який був отриманий ФОП на загальній системі оподаткування безкоштовно, така фізична особа зобов’язана включити до складу доходу суму залишкової вартості об’єкта, що безоплатно передається.

Для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску, ФОП надає виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності

Фізична особа - підприємець (далі - ФОП), яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), з метою уникнення подвійного нарахування єдиного внеску, повинна надати суб’єкту господарювання  (замовнику робіт, послуг) копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з Єдиного державного реєстру, в якій зазначаються основні види діяльності).

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 із змінами і доповненнями, визначено, що взяття на облік ЮО  та їх відокремлених підрозділів та ФОП, відомості щодо яких містяться в єдиному державному реєстрі, як платників ЄВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим ЮО  і їх відокремленим підрозділам та ФОП у порядку, встановленому Законом України від 15.05. 2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (далі – Порядок № 1657/5).     

Відомості з Єдиного державного реєстру надаються, зокрема, у вигляді виписки, за допомогою програмних засобів ведення реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.

Довідку про наявність у фізичної особи статусу підприємця надає суб’єкт державної реєстрації

Надання органами ДПС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Так, наказом ДФС України від 14.01.2019 № 27 «Про організацію надання адміністративних послуг» визначено адміністративні послуги та відповідальні за їх надання підрозділи ДПС та її територіальні органи. До даного переліку адміністративних послуг не включено послугу з надання довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця.

З метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відповідно до Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755), створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Відомості ЄДР є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом №755, за їх надання стягується плата .

Частиною3 ст. 5 Закону № 755 передбачено, що  забезпечення ведення ЄДР та надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації.

Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 №1657/5 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, яке запровадило он-лайн сервіс отримання відомостей з ЄДР через офіційний веб-сайт за адресою: https://usr.minjust.gov.ua .

Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на ведення справ, пов’язаних із сплатою податків у контролюючих органах

Нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків особисто або через свого представника.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства - п.19.2 ст.19 ПКУ.

Відповідно до ст.244 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно част.2 ст. 245 ЦКУ форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених част.4 ст. 245 ЦКУ.

Таким чином, довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути відповідним чином нотаріально посвідчена.

Подання до контролюючих органів документів, передбачених порядком обліку платників

Для взяття на облік/зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючих органів відповідні заяви та документи, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, (далі – Порядок № 1588).

Заява за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-РПП (далі – заява за ф. № 1-РПП), заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП, заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП можуть бути направлені до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, поштовим відправленням.

При цьому, копії документів, які подаються разом із такими заявами, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.

Заяви за ф. № 1-ОПП або за ф. № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП та повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП можуть бути подані до контролюючого органу як поштовим відправленням, так і засобами електронного зв’язку в електронній формі (платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів).

Як отримати ідентифікаційний номер дитині до 14 років

Облікові картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України (категорія питання 119.09).

Внесення змін до облікових даних підприємства у зв’язку зі зміною головного бухгалтера

Юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» (п. 9.3 розд. IX «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Отже, стосовно юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) інформація про головного бухгалтера оновлюється:

- на підставі заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»,

- або реєстраційної заяви платника ПДВ, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

Платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу: коли збільшувати фінансовий результат

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (для таких операцій застосовуються норми п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ).

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (передачі) (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 ст.140), у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах або фізичною особою, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги. Звертаємо увагу, що таке коригування здійснюють лише підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн. грн.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

Штрафи за порушення платником податку на прибуток податкового законодавства. Як формувати витрати?

Базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Для платників податку на прибуток, які розраховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п. 140.5.11 ст. 140 Податкового кодексу).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 ст. 14 ПКУ).

Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

Спадщина у вигляді грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992  в установи Ощадного банку СРСР: чи є оподаткування?

Грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб  (п.п.«в» пп.174.2.1 ст.174 Податкового кодексу).

Отже, грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, погашення яких не відбулося, отримані у вигляді спадщини від фізичної особи - резидента, незалежно від ступеня спорідненості зі спадкодавцем, оподатковуються у спадкоємця за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Такі суми доходу у вигляді грошових заощаджень відображаються нотаріусами у Податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою доходу «117».

Підприємство безоплатно передає працівнику списаний автомобіль. Який порядок оподаткування?

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).

Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.

Отже у разі якщо юридичною особою безоплатно передається працівнику майно, то його вартість, розрахована за звичайними цінами, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.

Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "е", п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

Обов'язковий профілактичний огляд працівників: чи оподатковувати податком на доходи фізичних осіб?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються витрати роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 №1645-ІІІ (пп. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 21 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, встановлено постановою КМУ від 23.05.01 № 559.

Отже, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - працівника витрати роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд такого працівника у разі дотримання зазначених вимог.

Зазначений дохід відображається податковим агентом - роботодавцем у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу "143".

Якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд працівників, які не зазначені у Переліку №559, то вартість такого огляду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

Для сплати податку на нерухоме майно громадяни можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації)

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Фізичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

 нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, громадяни - власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

Законодавство щодо ЄСВ

Виплата заробітної плати за першу половину місяця (аванс):  чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Єдиний соціальний внесок нараховується фізичним особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту), на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний соціальний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний соціальний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (абз. другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). 

Отже, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування єдиного соціального внеску.

Порядок сплати підприємцями – платниками єдиного податку єдиного соціального внеску

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є, зокрема, підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок).

Базою нарахування ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918 грн. 06 коп).

Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Підприємці – платники єдиного податку можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.

При цьому суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, п. 3 частини першої ст. 7, абз. третій частини восьмої ст. 9, ст 25 Закону України від 08.07.10 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Сплата єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування, якщо не отримано дохід

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці, в тому числі підприємці – платники єдиного податку.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.)

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запоріжці збільшили щомісячну сплату військового збору  на 7,6 мільйона

З початку року запорізькі платники спрямували до бюджету 404 мільйони гривень військового збору (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Сплачена сума на 61,5 мільйона або на 18 відсотків перевищила минулорічну.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, цього року середньомісячні надходження військового збору складають 50,5 мільйона, порівняно з аналогічним періодом 2018 року запоріжці збільшили відрахування на 7,6 мільйона.

Більшу половину збору за вісім місяців забезпечили підприємства, підприємці та жителі м. Запоріжжя – вони перерахували майже 211 мільйонів, від платників м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів надійшло 51,2 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 36,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 28,4 мільйона, Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів – 19,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – понад 14 мільйонів тощо.

Всього на Запоріжжі військовий збір сплачують 16,3 тисячі юридичних та 51,3 тисячі фізичних осіб.

Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, утримується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

Запорізькі підприємства промисловості, торгівлі та гровиробництва – лідери з наповнення держбюджету

Компанії цих галузей економіки регіону забезпечили майже половину загальних надходжень до державного бюджету за вісім місяців 2019 року.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, промислові підприємства з початку року перерахували 1 мільярд 733 мільйони гривень, що склало 28 відсотків сплаченої суми податків до державного бюджету. Суб'єкти господарювання оптової та роздрібної торгівлі спрямували 751 мільйон гривень (12 відсотків). Сільськогосподарські підприємства області поповнили держскарбницю на 581 мільйон гривень (9 відсотків).

Крім того, податкові відрахування від організацій та установ державного управління й оборони перевищили 380 мільйонів, від будівельних підприємств – майже 268 мільйонів, від компаній транспортної галузі – понад 192 мільйона.

Нагадаємо, всього у січні-серпні цього року запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 6 мільярдів 310 мільйонів гривень, що на 1,8 мільярда більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Запорізькі підприємці сплатили до місцевих бюджетів 875 мільйонів

Упродовж цього року представники малого і середнього бізнесу спрямували до бюджетів Запорізької області 875 мільйонів гривень єдиного податку.

За інформацією в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслана Рачинського, порівняно з минулим роком надходження від ФОПів, компаній та агровиробників, які обрали спрощену систему оподаткування, зросли на 128 мільйонів або на 17 відсотків.

Зокрема, підприємці-фізичні особи сплатили 608,6 мільйона, що на 121 мільйон або на 25 відсотків більше, ніж торік. Від сільгосппідприємств надійшло 142 мільйони, від СГД-юридичних осіб – 124,6 мільйона, що перевищило минулорічний рівень на 17 мільйонів або на 16 відсотків.

Найбільші суми до скарбниць перерахували платники м. Запоріжжя – 471 мільйон, мелітопольські і веселівські – майже 96 мільйонів, бердянські і приморські – 74,5 мільйона, вільнянські, запорізькі та новомиколаївські – 49 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – понад 35 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – майже 14 мільйони тощо.

Усього на Запоріжжі працюють 68 тисяч приватних підприємців, 8,4 тисячі суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 2 тисячі сільгоспвиробників, які сплачують єдиний податок. У порівнянні з відповідним періодом 2018 року кількість малих та середніх підприємців збільшилась на триста СПД.

Податкова служба видала запоріжцям майже 33 тисячі електронних ключів

За дев'ять місяців запорізькі платники отримали у податковій службі 32 тисячі 900 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, електронні довірчі послуги було надано 12,5 тисячі клієнтам.

Руслан Рачинський зазначив, що завдяки активним процесам діджиталізації податкових сервісів представники бізнесу активніше обирають дистанційну форму взаємодії з органами ДПС. Так, з початку року показник електронної звітності в регіоні перевищив 76 відсотків. А Електронним кабінетом платника податків, в якому сконцентрована більшість онлайн послуг, скористалися 94 тисячі запоріжців.

Крім того, електронні ключі від податкової служби підтримують системи інших державних установ, організацій та приватних компаній. Зокрема, серед них: ProZorro, Єдиний портал адміністративних послуг, Пенсійний фонд України, МВС України, Електронні послуги Міністерства юстиції України, Електронна звітність Державної служби статистики, Загальнодержавний портал держзакупівель, Edata, IGov.org.ua та багато інших.

Нагадаємо, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів видаються безкоштовно та діють упродовж двох років з моменту їх формування. До закінчення строку їх чинності платник може самостійно отримати нові. Для цього необхідно завантажити програмний комплекс з сайту Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (https://acskidd.gov.ua/korustyvach_csk).

На Запоріжжі надходження ЄСВ зросли майже на мільярд

За дев'ять місяців запоріжці сплатили до пенсійного та соціальних фондів 6 мільярдів 65 мільйонів гривень єдиного соціального внеску (не враховуючи показники великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 951 мільйон гривень.

Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, щомісячна сплата ЄСВ склала 674 мільйони. Це на 106 мільйонів більше, ніж торік. Лише у вересні запорізькі роботодавці забезпечили 679 мільйонів гривень ЄСВ.

У січні-вересні найбільші суми єдиного внеску спрямували підприємства і підприємці м. Запоріжжя – 3 мільярди 233 мільйони, від платників м. Енергодар надійшло 719 мільйонів, м. Мелітополь та Мелітопольського району – 541 мільйон, м. Бердянськ і Бердянського району – 365,6 мільйона, Вільнянського району – 122 мільйони, Василівського району – 119 мільйонів, м. Токмак і Токмацького району – 113 мільйонів, Пологівського – 104 мільйони, Запорізького району – 102 мільйони тощо.

Всього на Запоріжжі ЄСВ сплачують майже 122 тисячі суб’єктів господарювання-юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Нагадуємо, з 1 жовтня змінилися рахунки для сплати ЄСВ, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN. Вони розміщені на субсайті ГУ ДПС у Запорізькій області за посиланням: http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.




Новости Бердянска
сегодня, 12 ноября, вторник
вчера, 11 ноября, понедельник

Все новости Бердянска