Інформація від Бердянської податкової інспекції на 10 жовтня

По материалам Бердянской ОГНИ
10.10.2019 · 10:22 · Просмотров - 237

Новини та роз'яснення податкового законодавства від Бердянської ОДПІ

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

За три квартали 2019 року від платників Бердянського управління до державної скарбниці надійшло 386  мільйонів гривень

З січня по вересень 2019 року платники м.Бердянськ, Бердянського та Приморського районів сплатили до державного бюджету 385,9 мільйона гривень податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 9,8 відсотка або на 34,5 мільйона.

За словами начальниці Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксани Федорової, суб’єкти господарювання-юридичні та фізичні особи м. Бердянськ спрямували до держбюджету 291,0  мільйона, Бердянського району – 39,9 мільйона, Приморського району – 55,0 мільйон.

Зокрема, у вересні  надійшло 54,3  мільйона, у тому числі: 34,3 мільйона – від платників м. Бердянськ, 8,23 мільйона –Бердянського району та                    11,8 мільйона – Приморського району.

Бердянські і приморські платники погасили 19,2 мільйона гривень податкових боргів

Сума податкового боргу суб’єктів господарювання, які перебувають на обліку у Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області, до Зведеного бюджету України станом на 01.10.2019 року склала 132,9 млн гривень.

З метою забезпечення скорочення податкового боргу Бердянським управлінням вжито ряд заходів, в тому числі:

- направлено 21 позов до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів на суму 20,9 млн грн, судами задоволено 14 позовів на суму 4,6 млн грн, стягнуто коштів в погашення податкового боргу з банківських рахунків 2,1 млн гривень;

- направлено 4 позови до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржників, яке перебуває у податковій заставі на суму 15,8 млн грн, задоволено 1 позов щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок реалізації майна боржників на суму 0,9 млн гривень.

Як повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, в результаті цих та інших заходів протягом січня - вересня 2019 року надходження в рахунок погашення податкового боргу становили 19,2 млн грн, в тому числі:

- живими коштами – 19,2 млн грн (стягнення грошових коштів інкасовими дорученнями, реалізація майна боржників за рішенням судів, сплата розстрочених податків та самостійне погашення боргу, інше);

За рахунок списання боргу, скорочено заборгованість на 65,76 млн грн (за рахунок ліквідації підприємств-банкрутів та списання безнадійного боргу, стосовно якого минув строк давності).

Нагадаємо, що з інформацією щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, можна ознайомитись в розділі «Переліки» підрозділі «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг» офіційного порталу ДПС України.

Роз’яснення законодавства

Інформація для платників турзбору!

Звітувати за ІІІ квартал слід за новою формою 

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області  нагадує, що з першого січня 2019 року набрали чинності зміни до ПКУ в частині визначення ставок та бази оподаткування туристичним збором. Якщо до 2019 року ставки податку встановлювались від вартості проживання, то з початку року основними показниками є кількість діб проживання.

Згідно з нормами Податкового кодексу (ст. 268) ставки туристичного збору встановлено за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати.

В зв’язку зі зміною бази оподаткування Міністерством фінансів України було затверджено нову форму податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору (наказ МФУ від 08.05.2019 р. № 186 (опубліковано 13.08.2019 р.)), яка набирає чинності з 01.10.2019 року.

Нагадуємо, що у зв’язку з набуттям чинності нової форми декларації з туристичного збору платникам збору необхідно звітувати за три квартали 2019 року за новою формою.

Чи вважаються податковим боргом штрафні санкції за порушення порядку застосування РРО, норм обігу готівки, нараховані контролюючим органом та не сплачені платником у встановлені ПКУ строки?

 Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПКУ, зокрема визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Крім того, передбачені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов’язань і штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, підлягають узгодженню в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.

Таким чином, суми узгоджених штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, нараховані контролюючим органом та не сплачені платником в установлений ПКУ строк, є податковим боргом.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 134.01

 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДПС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «Запитання-відповіді».

Чи застосовуються штрафні (фінансові) санкції до неприбуткової організації, яка після внесення змін до установчих документів не подала до контролюючого органу протягом 30 календарних днів реєстраційну заяву з позначкою «зміни»?

Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, яка, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок          № 440).

Згідно з п. 14 Порядку № 440 у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 обставин.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 грн.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 грн.

Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 грн.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 грн.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25

 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДПС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «Запитання-відповіді».

За який період вперше подається декларація акцизного податку за формою зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 08.05.2019 № 189?

 Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745 (далі – Наказ № 189), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.

Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ № 189 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 09.08.2019 (опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 09.08.2019 № 60).

 Крім того п. 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи викладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 189, не пізніше 21 жовтня 2019 року за звітний період – вересень 2019 року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 116.07

 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДПС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «Запитання-відповіді».

Як при заповненні Додатка 6 до декларації акцизного податку слід поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, пиво?

 Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Форма декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 9 розд. V Порядку передбачено, що розд. I Додатка 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації (далі – Додаток 6) заповнюється при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну.

У графі 2 розд. I «Вид підакцизних товарів» Додатка 6 вказується назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпунктів 215.3.1, 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 розд. VI ПКУ віднесено до підакцизних.

При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином: рядок 1 – лікеро-горілчана продукція.

У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні.

Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см. куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)), зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;

рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відс. об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші.

Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;  

рядок 3 – пиво. Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

     Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» декларації акцизного податку заповнюється на підставі Додатка 6.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 116.07

 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДПС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «Запитання-відповіді».

До уваги платників: застосовуйте НОВІ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

З 01 жовтня 2019 року діють нові бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

У зв’язку з переходом на міжнародні номери банківського рахунка (IBAN) з 01 жовтня 2019 року здійснена заміна рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.

Отже, починаючи з 01 жовтня 2019 року, діють нові реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Реєстр рахунків для сплати податків і зборів розміщений на сайті ДПС України за посиланням  http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Умови перебування обслуговуючих кооперативів в Реєстрі неприбуткових установ та організацій. Роз’яснення від МФУ

Міністерством фінансів України  листом від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886 надано роз’яснення стосовно правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Так, обслуговуючі кооперативи та сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи можуть перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій за умови відповідності їх установчих документів вимогам п.п. 133.4.1 ст. 133 Податкового кодексу та дотримання ними під час здійснення господарської діяльності вимог п.п. 133.4.2 Податкового кодексу, відповідно до якого доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Законом України від 10.07.2003 № 1087-IV «Про кооперацію» передбачена можливість розподіляти отримані доходи (прибутки ) або їх частин серед членів обслуговуючих кооперативів через здійснення кооперативних виплат та виплат на паї (статті 25, 26).

Аналогічно і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи відповідно до положення  ст. 26 Закону № 1087 та пунктів 1, 5 ст. 9  Закону України від 17.07.1997 № 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію» можуть здійснювати  виплати на паї як розподіл частини доходу кооперативу, що може отримуватися сільськогосподарським обслуговуючим  кооперативом від надання послуг.

Стосовно  порядку  ліквідації обслуговуючих кооперативів  та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно зазначити, що порядок ліквідації, визначений ст. 29 Закону № 1087, не узгоджується з положенням п.п. 133.4.1 ст. 133 Податкового кодексу в частині передачі активів у разі припинення кооперативу як юридичної особи, оскільки абзацом восьмим ст. 29 Закону № 1087 передбачено, що майно кооперативу, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об'єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом. Крім того, майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету.

Проте наявність зазначених законодавчих підстав здійснювати розподіл доходу кооперативами, у тому числі при їх ліквідації, не може бути обов'язковою метою створення і функціонування обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Тож зазначене не виключає можливості приведення обслуговуючими кооперативами та сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами положень установчих документів у відповідність із вимогами Податкового кодексу, що передбачатиме заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини, у тому числі при ліквідації таких кооперативів, для включення  до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Більш детально з інформацією, викладеною у листі МФУ від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886, можна ознайомитись на вебсайті ДПС України  за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73637.html

Платник ПДВ змінив місцезнаходження: подання заяви № 1 - ПДВ, декларації та порядок сплати податку

Платник ПДВ (юридична особа та підприємець) у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з: позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата податку здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

Разом з тим, юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України:  відокремлені підрозділи юридичної особи; особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачують податки та подають звітність за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

Як визначено п. 4.2 р. IV «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130, для перереєстрації платник ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

У разі зміни місцезнаходження, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці:

- одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або підприємця за основним місцем обліку, здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;

- до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року (п. 10.13 р. X «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).

Починаючи з 1 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).  

Податок на прибуток підприємств. Підприємство безоплатно отримало основний засіб: особливості нарахування амортизації  

У податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації безоплатно отриманого основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством самостійно при зарахуванні на баланс, але він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені Податковим кодексом.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 ст. 14 Податкового кодексу).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С) БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного:

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку ( п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ).

Отже, платник податку на прибуток, який при визначенні об’єкта оподаткування враховує різниці, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації безоплатно отриманого основного засобу, що був у використанні, встановлює у розпорядчому акті при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 ст. 138 Податкового кодексу.

Гарантійні внески в оплату за виконання послуг. Чи нараховувати ПДВ?

Оскільки кошти у вигляді гарантійних внесків в майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем на загальних підставах.                

Разом з тим, якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг. Як наслідок, податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп.14.1.185 ст. 14 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст.187 ПКУ).

Отже, якщо кошти у вигляді гарантійних внесків в майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем на загальних підставах.               

Нарахування дивідендів: яку ставку податку на доходи фізичних осіб  застосовувати?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи, до яких належать доходи, отримані у вигляді дивідендів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

При нарахуванні дивідендів ставку податку встановлено у розмірі:

- 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

- 9% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

- 18% – для доходів у вигляді дивідендів, нараховані за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням за ставкою 18%.

Сума доходу у вигляді дивідендів відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «109» (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18  ст. 165 ПКУ).

Зазначена норма передбачена п.п 14.1.268 ст. 14, п.п. 164.2.8 ст. 164,  п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу.

Підприємець на загальній системі оподаткування отримав поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?

До складу доходу підприємця на загальній системі оподаткування, з відповідним оподаткуванням, включається сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (п.п. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу).

Оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу).

Оскільки отримана підприємцем на загальній системі оподаткування поворотна фінансова допомога (позика) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

Але, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів підприємця та оподатковується на загальних підставах (податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%).

Платник податку на прибуток надає безоплатну допомогу неприбутковій організації. Як відображати витрати?

Платник податку на прибуток, який при визначенні фінансового результату враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (передачі), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Тобто, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, яка перевищує 4% значення показника об’єкта оподаткування, відображеного у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, за попередній звітний рік.

Зверніть увагу, що такі коригування здійснюють лише підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн. грн.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу. 

Фізична особа продала вантажний автомобіль. Як оподатковується отриманий дохід?

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування.      

Дохід від продажу об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є  юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента.    

Крім того, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.  

Отже, у разі продажу фізичною особою вантажного автомобіля підприємству або підприємцю, така особа-покупець зобов’язана при нарахуванні (виплаті) доходу  виконати функції податкового агента, зокрема, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна фізичній особі нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу за наявності документа про оцінку майна (вантажного автомобіля) та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу, про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку.

Платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Зазначена норма передбачена п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України.

Трансфертне ціноутворення. Зміни до форми та порядку складання Звіту

ДФС України листом від 23.08.2019 № 27465/7/99-99-15-02-01-17 роз’яснила застосування норм законодавства щодо трансфертного ціноутворення та зміни до форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Наказом МФУ від 10.06.2019 № 242 (набув чинності 09.08.2019), затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Відповідно до змін, у формі Звіту таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено новим рядком «Разом», в якому у графі 4 відображається підсумок загальної суми контрольованих операцій, здійснених за звітний рік з усіма контрагентами.

Уточнено редакцію примітки щодо зазначення в облікових даних посадових осіб, які підписують Звіт про контрольовані операції, паспортних даних – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

Слід звернути окрему увагу на зміни у кодах ознаки пов’язаності осіб.

Так, внаслідок доповнення Законом № 2245 положень п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу новими критеріями, які враховуються для визначення пов’язаних осіб, додаток 2 «Код ознаки пов’язаності осіб» до Порядку викладено у новій редакції.

З 01.01.2018 уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичних осіб корпоративними правами юридичних осіб через ланцюг - у розмірі, що становить 20 і більше відсотків.

 Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та у порядку, затвердженими Наказом № 242.

Водночас Звіти за 2018 рік, подані платниками до набрання чинності Наказом № 242, та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Майже сім мільярдів надійшло до державного бюджету від запорізьких платників

З початку року платники податків Запорізького регіону спрямували до державного бюджету              6 мільярдів 888 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, надходження перевищили минулорічні майже на два мільярди або на 39 відсотків. Руслан Рачинський підкреслив, що збільшення доходів зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками і зборами.

Найбільші суми забезпечила сплата податку на додану вартість, якого з початку року надійшло 2 мільярди 540 мільйонів, це на 239 мільйонів або на 10,4 відсотка більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Запорізькі підприємства перерахували 1,9 мільярда гривень податку на прибуток. Цьогорічні відрахування зросли до рівня минулого року на             1,3 мільярда.

Від оподаткування доходів фізичних осіб держбюджет отримав                     1,4 мільярда гривень ПДФО, що на 211 мільйонів або 17,4 відсотка більше, ніж за дев'ять місяців 2018 року.

Крім того, запоріжці направили до державної казни 457 мільйонів гривень військового збору, це на 69 мільйонів або 18 відсотків більше даних січня-вересня минулого року. Підприємства-виробники сплатили 261 мільйон гривень рентних платежів (+ 39 мільйонів або 17,5 відсотка), 127 мільйонів гривень екологічного податку (+29,3 мільйона або 30 відсотків) тощо.

Понад 40 мільйонів отримав бюджет з процентів запорізьких вкладників

За дев'ять місяців фінансові установи м. Запоріжжя та області перерахували до державного бюджету 40 мільйонів 300 тисяч гривень податку з нарахованих своїм вкладникам процентів. За інформацією в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслана Рачинського сплачена сума ПДФО на 868 тисяч або на два відсотки перевищила минулорічну.

Майже 70 відсотків загальних надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 28,2 мільйона. З банківських депозитів бердянських і приморських вкладників надійшло 3,4 мільйона, мелітопольських та веселівських – майже три мільйони, енергодарських, кам'янсько-дніпровських та великобілозерських – 1,6 мільйона, пологівських, більмацьких та розівських – 1,4 мільйона тощо.

Нагадаємо, з процентів з депозитних вкладів сплачується податок на доходи фізосіб за ставкою 18 відсотків. Відповідальними за перерахування платежу є банківські установи, кредитні спілки та інші фінансові організації. При цьому інформація про суми банківського рахунку, ощадного сертифіката або вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не передаються до податкової служби, тобто, залишаються конфіденційними. Цей порядок регулюється статтею 170.4. Податкового кодексу України.

Місцеві бюджети Запорізької області отримали додатковий мільярд

З початку року до місцевих бюджетів надійшло 6 мільярдів 902 мільйони гривень. Порівняно з минулим роком запоріжці збільшили сплату податків майже на 17 відсотків – додатково скарбниці громад отримали майже мільярд гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

Найбільше зростання надходжень забезпечив податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року запорізькі платники перерахували 4,3 мільярда, що на 634 мільйони або на 17,4 відсотка більше, ніж торік.

Малі та середні підприємці спрямували до місцевих бюджетів                        937 мільйонів гривень єдиного податку, збільшивши відрахування на 134 мільйони або на 17 відсотків. Зокрема, від СГД-фізичних осіб надійшло 642,5 мільйона, від платників третьої групи спрощеної системи оподаткування – 131 мільйон, від представників сільського господарства – 163,5 мільйона.

У січні-вересні бюджети громад отримали 883 мільйони гривень плати за землю, порівняно з аналогічним періодом минулого року землекористувачі та орендарі сплатили на 33,7 мільйона більше.

Запорізькі водокористувачі, добувні та інші підприємства направили до скарбниць 158 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів, що на 21,3 мільйона більше, ніж за дев'ять місяців 2018 року. Екологічного податку надійшло 123 мільйона, це перевищило показники минулого року на 3,5 мільйона.

За користування радіочастотами запорізькі підприємства зв'язку сплатили 772 тисячі

Запорізькі підприємства, які під час своєї діяльності використовують засоби радіозв'язку та радіомовлення, перерахували до бюджету 772 тисячі гривень. Порівняно з минулим роком надходження збільшились на два відсотки.

Станом на початок жовтня в регіоні нараховується близько сотні компаній, які сплачують ренту за користування радіочастотним ресурсом. Найбільші суми надійшли від підприємств м. Запоріжжя – 408 тисяч,             м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 158 тисяч, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 53 тисячі, Василівського та Михайлівського районів – майже 50 тисяч.

Нагадуємо, суб'єкти господарювання, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій або дозволу, повинні перераховувати рентну плату до бюджету. Цей платіж обчислюється виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо. Приміром, базова ставка рентної плати за стільниковий радіозв'язок діапазоном 300-2200 МГц складає 23085 гривні за 1 МГц, для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, звуку, цифрової інформації діапазоном 2-7 ГГц – 45,83 гривні.

Понад п'ять мільярдів гривень митних платежів – від запорізьких підприємств

У січні-вересні 2019 року запорізькі суб'єкти господарювання спрямували до державного бюджету 5 мільярдів 60 мільйонів митних платежів. У вересні експортери та імпортери перерахували 308,5 мільйона гривень.

Із загальної суми, сплаченої за дев'ять місяців, понад 75 відсотків забезпечили промислові підприємства регіону, які оформлювали поставки для використання у виробничих процесах. Від суб'єктів невиробничих галузей надійшло близько 25 відсотків.

Найбільші митні платежі припали на такі групи товарів: машини, устаткування та транспорт – 36 відсотків, паливно-енергетичні товари – 26 відсотків, метали та вироби з них – 12 відсотків, продовольчі товари та продукція сільського господарства – 9 відсотків, мінеральні продукти – 7 відсотків, продукція хімічної промисловості – 7 відсотків.

На Запоріжжі 7300 працівникам збільшено розмір оплати праці

Запорізькі податківці підбили результати роботи з підвищення заробітних плат до законодавчо встановленого рівня.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, за результатами І півріччя коло роботодавців Запорізької області збільшилось на 349 юридичних осіб, які створили робочі місця доля 1737 найманих працівників. Поряд із цим кількість підприємств, які недотримувались мінімальних соціальних гарантій в оплаті праці вдалося зменшити у порівнянні до попереднього кварталу на 248 СГД. За рахунок вжитих заходів 7300 робітникам збільшено розмір зарплат.

За підсумками другого кварталу більшість підприємств-"мінімізаторів" була зосереджена у м. Запоріжжя – понад 2,3 тисячі, у м. Мелітополь, Мелітопольському та Веселівському районах – 285, м. Бердянськ, Бердянському та Приморському районах – 171. Водночас на цих територіях 192 роботодавця виконали законодавчі вимоги та підвищили зарплати 6100 працівникам.

Понад 30 відсотків від загальної кількості підприємств, які мінімізували видатки на оплату праці, здійснювали діяльність у галузі промисловості, 25 відсотків – сільгоспвиробники, 15 відсотків – компанії оптової та роздрібної торгівлі.

Як наголосив керівник податкової служби регіону, податківці виявляють ризикові СГД, аналізуючи інформацію з різних джерел, та проводять серед них роз'яснювальну роботу і вживають різні заходи з метою добровільного збільшення доходів, які вони виплачують своїм співробітникам.

Так, нещодавно шістьох "мінімізаторів" було встановлено у сфері торгівлі за допомогою співставлення виторгів з РРО та кількістю найманих працівників. Як з'ясувалося, при фактичних показниках діяльності та штатної чисельності робітників використання неповного робочого часу є неможливим. Наразі ці суб'єкти господарювання підвищили зарплату 26 працівникам.

Крім того, переліки ризикових СГД передаються до підрозділів податкової міліції, Управління Держпраці та Управління соціального захисту населення для відповідного реагування.

Водночас налагоджено взаємодію з управлінням транспорту та дорожнього господарства Запорізької облдержадміністрації, у рамках якої здійснюється обмін інформацією щодо підприємств-перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах. Це дає можливість проаналізувати реальну ситуацію із офіційною занятістю у транспортній галузі та впливати на недбайливих роботодавців.

Нагадаємо, що у 2019 році згідно із законодавством в Україні мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 4173 гривні. При цьому середня зарплата по Запорізькій області у 2019 році складає 10211 гривень.

"Зелене світло" альтернативній енергетиці: запорізька влада обговорює реалізацію інвестиційного проєкту

У Запоріжжі відбувся круглий стіл щодо реалізації інвестиційного проєкту з будівництва в регіоні вітропарку. У заході, який відбувся під головуванням очільника Запорізької облдержадміністрації Віталія Туринка, взяли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, керівництво інших державних органів влади, об'єднаних територіальних громад.

Під час презентації інвестпроекту представники норвезької компанії NBT повідомили, що їхнє підприємство спільно із європейськими партнерами планує побудувати в Якимівському районі вітрову електростанцію "Зофія" потужністю 743 МВт, яка стане однією з найбільших в Україні. Окрім запуску масштабного джерела відновлюваної енергетики, процес спорудження передбачає залучення додаткових інвестицій та створення нових робочих місць.

Голова Запорізької облдержадміністрації Віталій Туринок наголосив на необхідності врахування позиції громадськості та координації зусиль усіх гілок влади для створення належних умов реалізації проекту.

Як зазначив Руслан Рачинський, податкова служба області зацікавлена у розвитку інвестиційного клімату регіону. Адже залучення іноземних компаній сприяє створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. Руслан Рачинський запевнив майбутніх інвесторів у тому, що податкова служба Запорізької області надає якісні сервісні послуги, про що вони зможуть пересвідчитися на власному досвіді.

Представляючи позицію митниці, Олексій Мужев запевнив, що митні органи регіону мають позитивний досвід співпраці з іноземними підприємствами-виробниками електроенергії та запропонував здійснювати митне оформлення поставок для будівництва ВЕС у митних органах Запорізької області.

У ході круглого столу учасники проаналізували питання логістики, наповнення бюджетів, розмитнення, аспекти екологічного та соціального впливу, а також визначили першочергові кроки для підтримки іноземної компанії.




Новости Бердянска
сегодня, 23 октября, среда

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Двойник
Двойник

 17 - 23 Октября

 13:50, 20:35

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Захар Беркут
Захар Беркут

 17 - 23 Октября

 10:00

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Джекси
Джекси

 17 - 23 Октября

 12:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Малефисента 2: Владычица тьмы
Малефисента 2: Владычица тьмы

 17 - 23 Октября

 14:10, 16:05, 18:20

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша