Информация от Налоговой инспекции Бердянска

27.08.2014 · 10:04 · Просмотров - 1524

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 27 августа

Прес-служба ДФС повідомляє

Офіційний сайт Державної фіскальної служби змінив свою електронну адресу

Знайти офіціальну веб-сторінку Державної фіскальної служби України можна за адресою:

http://sfs.gov.ua.

Прозорість, стабільність та рівні умови для всіх учасників ринку - очікування бізнесу від реформування податкової системи

Сьогодні ДФС України спільно з Міністерством фінансів доопрацьовує багато додаткових конструктивних ідей, які надійшли від бізнесу та громадськості у рамках обговорення Концепції реформування податкової системи. Про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час зустрічі з представникам Європейської Бізнес Асоціації.

«Ми пропонуємо радикальні зміни в оподаткуванні і хочемо почути позицію бізнесу. Нам потрібен зворотній зв'язок для пошуку оптимальних рішень. Так, триває дискусія по реформуванню аграрного сектору. Зараз ми збираємо зауваження від представників агрохолдингів та шукаємо спільні знаменники для досягнення компромісних рішень щодо реформування оподаткування аграріїв», - зазначив Ігор Білоус.

Дискусії виникають й навколо питання реформування єдиного внеску та  податку з доходів фізичних осіб, які, за словами керівника ДФС, є одними з основних в податковому реформуванні.

«Концепцією запропоновано кілька моделей оподаткування доходів фізичних осіб, навколо яких точиться чимало дискусій. Обговорюються можливості застосування рівної або диференційної ставки. Ми вислуховуємо всі точки зору та комунікуємо їх безпосередньо Прем'єр-міністру і Міністру фінансів України», - підкреслив Ігор Білоус.

 У свою чергу представники бізнесу наголошували на необхідності поряд з реформуванням єдиного внеску та ПДФО розпочати й зміни у пенсійній системі, оскільки зменшення надходжень може спровокувати зростання дефіциту Пенсійного фонду.

Зацікавленість учасників зустрічі викликало й питання запровадження механізмів електронного адміністрування ПДВ. На сьогодні триває напрацювання протоколів функціонування спецрахунків з ПДВ, до обговорення яких Ігор Білоус закликав і представників Європейської Бізнес Асоціації.

Ігор Білоус: Головна позиція ДФС - це зменшення контрафакту в Україні

 «Головна позиція Державної фіскальної служби - це зменшення контрафакту в Україні. Керівництво держави поставило по цій проблемі конкретні завдання. Ми зустрічалися з Президентом, він дав чітку позицію: закрити кордон, в тому числі по контрабанді спирту. Разом з СБУ ми опрацьовуємо цю ситуацію. Ми все зробимо для того, щоб в Україні не було контрабандного спирту. Внутрішні потреби у спирті мають забезпечувати вітчизняні виробники. Це і робочі місця, і надходження у державний бюджет. Але головна умова - працювати винятково у правовому полі, тоді не виникатимуть ситуації, подібних нинішній навколо «Укрспирту», - заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус на сьогоднішній зустрічі з керівництвом ДП «Укрспирт» та представниками Мінагрополітики.

Державна фіскальна служба України розпочала кримінальне провадження щодо посадових осіб Державного підприємства «Укрспирт» за фактом ухилення від сплати податків на суму 2 млрд. грн. шляхом нелегального продажу спирту. 

У ході зустрічі представники ДП «Укрспирт» визнали наявність проблем та правомірність дій ДФС, а також наголосили на необхідності якомога швидшого їх вирішення. Адже незаконні дії колишнього керівництва, виявлені у ході перевірки,  можуть призвести до зупинки заводів, а люди залишаться без роботи. Сторони домовилися про спільні дії, які дозволять вивести підприємство з кризи та працювати у правовому полі.

«Ми почули конструктивні пропозиції щодо вирішення даного питання, по якому ми тут зібралися. Це дозволить нам не зупиняти наші заводи», - наголосив після переговорів заступник генерального директора ДП «Укрспирт» Віктор Панков.

Урядовці та аграрії обговорили шляхи підвищення ефективності сільгоспвиробництва

Під час «круглого столу» на тему «Основні аспекти Урядового пакету комплексних змін у податковій системі (Концепції реформування податкової системи України)», який проходив сьогодні на Черкащині під головуванням Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, аграрії висловили свої пропозиції щодо реформування податкової системи України у напрямі підвищення ефективності сільгоспвиробництва.

За словами учасників, подальшому розвитку агарної галузі сприятимуть нові податкові зміни, які запропоновані Урядом.  На сьогодні Концепція реформування податкової системи проходить активне обговорення з бізнесом та громадськістю для пошуку оптимальних моделей та напрямів здійснення запропонованих змін.

Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус головним завданням на сьогодні вважає досягнення балансу інтересів держави та бізнесу.

«Нині в Україні триває робота зі збирання цьогорічного врожаю. Незважаючи на великі втрати сільгоспугідь у зоні проведення АТО та анексованого Криму, урожай та об'єми зібраного зерна суттєво перевищують показники, зафіксовані у минулому році. Є підстави розраховувати на більші обсяги урожаю, ніж торішні. У 2013 році частка аграрного ринку склала 11%, або 160 млрд.грн. До загального фонду державного бюджету сплачено 1,3 млрд. грн. податків. Тобто частка податків, які зараховуються до держбюджету, в ВВП складає всього 0,8%», - зазначив Ігор Білоус.

При цьому, за словами керівника ДФС, третину виручки по країні сплачують 90 відс. аграрних підприємств, які мають річні обсяги виручки не більше 20 млн. гривень. Майже половину площ сільськогосподарських угідь обробляє трохи більше 3% підприємств.

«Ситуація на сході України докорінно змінює модель існування господарських зв'язків, змушує бізнес шукати шляхи адаптації до нових умов існування. З іншого боку існує близька перспектива європейської інтеграції,  ключом до якої є швидка адаптація українських товаровиробників до стандартів ЄС. Враховуючи все це ми повинні спільно вирішити, якими повинні бути зміни податкового та митного законодавства, яка концепція реформування зарплатних податків може бути прийнята лідерами аграрного виробництва», - наголосив Ігор Білоус.

Під час обговорення запропонованих Концепцією податкових змін аграріям було запропоновано надати конкретні пропозиції щодо оподаткування галузі, які, у свою чергу, будуть детально опрацьовані Міністерством фінансів та ДФС України. 

За сім місяців Україна провела експортно-імпортних операцій на понад 64,7 млрд. дол. США

Протягом січня-липня 2014 року загальний зовнішньоторговельний обіг України склав 64,7 млрд. дол. США. Наша держава здійснювала експортно-імпортні операції з партнерами із 210 країн світу.

Так, частка експорту товарів до країн СНД склала 29%, а імпорту - 34%, тоді як до країн Європейського Союзу 33% та 37% відповідно.

За статистикою ДФС, за вказаний період Україна експортувала товарів на 33,5 млрд. дол. США. Більш за все українські товари користувались попитом у країнах ЄС. Експорт з України у ці країни склав майже 11 млрд. дол. США.

Головними споживачами українських товарів серед європейських країн у січні - липні 2014 року стали Польща, Італія, Німеччина та Угорщина. Обсяги поставок у ці країни склав 16%, 15%, 9% та 9% від загального обсягу українського експорту в ЄС відповідно.

До країн Митного Союзу товарів експортовано на понад 8 млрд. доларів США, зокрема, до Російської Федерації - 80% від загального експорту до країн МС. Також 12% та 8% товарів відповідно було експортовано до Білорусі та Казахстану.

У розрізі категорій найбільшим попитом користуються чорні метали та вироби з них, продукція машинобудівної галузі та зерно.

Імпорт товарів в Україну за сім місяців склав 31,2 млрд. дол. США, з яких майже 12 млрд. дол. США - це імпорт з країн Європейського Союзу. Зокрема, з Німеччини - 24% українського імпорту з ЄС, Польщі - 15%, Італії - 8% та Угорщини - 5%.

Також наша країна імпортує товари з країн Митного Союзу. Так, у січні - липні поточного року з цими країнами було проведено імпортних операцій на суму 10,3 млрд. доларів, серед них 75% з Російської Федерації, 23% та 2% з Білорусі та Казахстану відповідно.

Більшу частку українського імпорту складають мінеральні палива, фармацевтична продукція та продукція машинобудування.

Рада з кадрових питань визначила кандидатів на посади в територіальні органи ДФС Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської та Львівської областей

За результатами засідання Ради з кадрових питань ДФС, яке відбулося 21 серпня, визначено кандидатури на посади керівників територіальних органів ДФС у Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській та Львівській областей. Відповідні рекомендації передано для розгляду Голові ДФС Ігорю Білоусу.

Із 29 претендентів на посаду обрано 12 осіб:

Головне управління ДФС у Миколаївській області - Копіца Володимир Володимирович, Прокоф'єв Дмитро Ігорович;

Головне управління ДФС у Одеські області - Сінгаєвський Ігор Петрович;

Головне управління ДФС у Полтавській області - Дігтяр Олег Миколайович, Храмов Василь Васильович;

Головне управління ДФС у Рівненській області - Башук Віктор Петрович, Зайцев Дмитро Борисович.

Також запропоновано заступнику Голови ДФС Анатолію Макаренку під час підготовки відповідних пропозицій Голові ДФС розглянути такі кандидатури на посади начальників митниць:

Львівська митниця - Горобинський Микола Олександрович;

Миколаївська  митниця - Горбов Олександр Вікторович;

Одеська митниця - Алєксєєв Володимир Віталійович;

Полтавська митниця - Карімов Ігор Рамазанович;

Рівненська митниця - Андрейків Андрій Іванович.

Крім того, під час засідання Ради було заслухано кандидата на посаду ГУ ДФС у Кіровоградській області Воленшчак Н.А. щодо оприлюднених у пресі та листі групи народних депутатів України звинувачень про причетність до створення конвертаційних центрів (ГВП «Квадро», ТДВ «Агростар», ТОВ «Промторгхолдинг») та родинних зв'язків із сім'єю депутатів Табалових.

За результатами заслуховування та з урахуванням висновків перевірки аналогічного звернення, проведеної працівниками підрозділу внутрішньої безпеки у липні 2014 року, рішення від 20.06.2014 щодо рекомендування її на посаду було підтверджено.

Рада з кадрових питань відібрала 11 кандидатів на керівні посади

в шести територіальних органах ДФС

Рада з кадрових питань ДФС України 20 серпня відібрала 11 претендентів на керівні посади начальників головних управлінь та митниць ДФС в шести регіонах України. Відповідні рекомендації щодо можливості їх призначення на посади направлено Голові ДФС України Ігорю Білоусу.

Так, на посади претендують:

Головне управління ДФС у Закарпатській області - Петріченко Олексій Олександрович,

Головне управління ДФС у Запорізькій області - Кавилін Олексій Анатолійович,

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області - Столярик Ірина Михайлівна та Кулик Петро Любомирович,

Головне управління ДФС у Київській області - Базанов Олександр Юрійович,

Головне управління ДФС у Сумській області - Больбіт Юрій Леонідович,

Головне управління ДФС у Кіровоградській області - Воленшчак Надія Антонівна.

Крім того, на посади начальників митниць визначено 4 претендентів, кандидатури яких пропонуються до розгляду заступнику Голови ДФС України Анатолію Макаренку під час підготовки відповідних пропозицій Голові ДФС:

Закарпатська митниця - Іванов Сергій Володимирович,

Запорізька митниця - Мужев Олексій Олександрович,

Сумська митниця - Гуцал Олександр Петровч,

Кіровоградська митниця - Пудрик Денис Валерійович.

Загалом на зазначені посади претендувало 28 осіб, з яких за результатами заслуховування та обговорення на засіданні Ради з кадрових питань, було обрано лише 11 осіб.   

Рада з кадрових питань визначила ще 12 претендентів на керівні посади

в територіальні органи ДФС

Рада з кадрових питань ДФС України 22 серпня визначила кандидатів на посади начальників головних управлінь та митниць ДФС п'яти регіонів України.

На керівні посади в територіальні органи ДФС Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та Черкаської областей претендувало 27 осіб, з яких обрано 12. Відповідні рекомендації щодо розгляду можливості про призначення на посади вже передано Голові ДФС України Ігорю Білоусу:

Головне управління ДФС у Тернопільській області - Комендат Ігор Юлійович;

Головне управління ДФС у Харківській області - Фесюнін Валентин Миколайович, Гагаркін Михайло Володимирович;

Головне управління ДФС у Херсонській області - Лазарєв Віталій Олександрович;

Головне управління ДФС у Хмельницькій області - Семків Ростислав Романович, Зеленецький Мар'ян Генріхович;

Головне управління ДФС у Черкаській області - Коломієць Володимир Васильович.

Також запропоновано заступнику Голови ДФС Анатолію Макаренку під час підготовки пропозицій Голові ДФС розглянути такі кандидатури на посади начальників митниць:

Тернопільська митниця - Марцинюк Володимир Петрович;

Харківська митниця - Ралік Сергій Казимирович;

Херсонська митниця - Булюк Віталій Вікторович;

Хмельницька митниця - Бережнюк Іван Григорович;

Черкаська митниця - Василенко Олексій Леонідович.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс збільшив можливості пошуку інформації

У загальнодоступному інформаційно-довідковому інтернет-ресурсі Державної  фіскальної служби (скорочено "ЗІР"), покращилися умови пошуку інформації з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску та використання електронного цифрового підпису.

Ресурс "ЗІР" дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані із використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів. У перспективі планується запровадження інтерактивних посилань на взаємопов'язані документи.

Також функціонал ресурсу передбачає можливість надання пропозицій з технічних питань його роботи шляхом використання "Форми зворотного зв'язку", розміщеної в рубриці "Про ресурс".

Скористатися послугою можна за електронною адресою: http://sfs.gov.ua  або через веб-портал ДФС (вкладинка "Інформаційно-довідковий ресурс").

Нагадуємо, ресурс "ЗІР" було створено на заміну пошукового ресурсу "База знань".

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Майже 81 млн. грн. екологічного податку  - на оздоровлення довкілля і модернізацію підприємств

За сім місяців поточного року до Зведеного бюджету таку суму сплатили  майже 2,5 тисячі запорізьких платників екологічного податку. Зокрема, до загального фонду державного бюджету надійшло  11,2 млн. грн., до спеціального фонду державного бюджету - 41,4 млн. грн., до спеціального фонду місцевих бюджетів - 28,3 млн. грн.  Екологічний податок  по праву можна вважати оздоровчим податком. Адже саме для Запорізького регіону, який за рівнем забруднення лідирує серед інших областей України, кошти на оздоровлення довкілля завжди доречні. До того ж, частина цих коштів буде використана на модернізацію підприємств, що дозволить зменшити  шкідливі  викиди, - розповідає в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Міндоходівці протягом січня-липня 2014 року провели звірки переліків суб'єктів господарювання, яким надані спеціальні дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів з переліком платників, які подали декларації з екологічного податку. Завдяки таким заходам вдалося залучити до оподаткування 11 платників екологічного податку.

За  користування  водою запорізькі платники  сплатили понад 75 млн. грн.

- Така сума  коштів  збору за спеціальне використання води  надійшла  до бюджету протягом семи місяців поточного року. З них державний бюджет отримав - 37,7 млн. грн., стільки ж надійшло на рахунки місцевих бюджетів, - прокоментував ситуацію із наповнення бюджетів в.о. начальника  Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

На обліку в органах ГУ Міндоходів області перебуває 3361 платник - водокористувач. Аби всі, хто  отримав дозволи на спеціальне водокористування були залучені до оподаткування, регулярно проводяться звірки. Завдяки  співставленню отриманих даних встановлено 3 водокористувачі,  які не подавали  звітність до податкової інспекції. Сума донарахованих штрафних санкцій склала майже 6 тисяч гривень.

Територіальні органи Головного управління Міндоходів у Запорізькій області надсилають звернення до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації з пропозиціями по скасуванню дозволів на спеціальне водокористування суб'єктам господарювання, які протягом шести місяців не сплачують, або сплачували в неповному обсязі збір за спеціальне використання води. Так, з початку року направлено звернення щодо скасування дозволу підприємству за яким  податковий борг за спеціальне використання води  складає 7,7 тисячі гривень.

Від запорізьких "єдинників" місцеві бюджети отримали майже 147 мільйонів гривень

З початку року надходження з єдиного податку від юридичних та фізичних осіб перевищили минулорічні на 16,3 мільйона гривень або на 12,5 відсотка.

Лідери зі сплати єдиного податку, традиційно, підприємці - фізичні особи, які за 7 місяців поточного року спрямували майже 111 мільйонів гривень. Суб'єкти господарювання - юридичні особи сплатили 35,8 мільйона гривень, що на 4,5 мільйона гривень або на 14,3 відсотка більше, ніж за січень-липень 2013 року.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін, усього в Запорізькій області спрощену систему оподаткування обрали майже 50 тисяч платників. Переважна більшість СГД - фізичних осіб працюють у ІІ групі - понад 24 тисячі платників. Третю групу представляють 9,7 тисячі підприємців, у І-й - 8,2 тисячі платників. 34 суб'єкти підприємництва обрали п'яту групу спрощеної системи. Серед СГД - юридичних осіб 7865 платників працюють у четвертій групі, застосовуючи відповідно ставку оподаткування 3 і 5 відсотків від загального доходу. У шостій - 104 платники єдиного податку, сплачуючи 5 або 7 відсотків податку.

- Спрощені правила ведення бізнесу для малих і середніх підприємців на сьогодні значно полегшують умови їхньої діяльності, а також позитивно впливають на бюджетні надходження. Крім того, електронний формат взаємодії з органами Міндоходів у Запорізькій області, численні сервіси для платників та якісне обслуговування стимулюють суб'єктів господарювання для стабільної роботи. На теперішній час триває реформування податкової системи, тому нам потрібно враховувати підприємницьку ініціативу, у тому числі, представників малого і середнього бізнесу. Цей діалог вже розпочато і ми продовжуємо отримувати пропозиції та зауваження від запорізьких платників податків, аби кожна думка від тих, хто наповнює бюджет, не залишилася поза увагою, - відзначив Олексій Кавилін.

Запорізькі  аграрії за рівні умови  праці  і добросовісну сплату  податків всіма  СГД

Аграрії області у непростих умовах вирощують і збирають врожаї зернових і зернобобових, соняшнику, овочів і баштанних. Держава прагне допомогти сільгоспвиробникам із реалізацією продукції, надати дотації аби фінансово підтримати сільчан. Важливим підґрунтям для успішного ведення аграрного бізнесу став фіксований сільгоспподаток, який при дотриманні певних умов, коли частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, дозволяє податок на додану вартість залишати на розвиток підприємства. Проте серед сільгосппідприємств, фермерських господарств є й такі, які успішно користуються десятками гектарів землі, пасовищ, але не сплачують земельний податок. Є й такі керівники сільських суб'єктів підприємницької діяльності, які мають в арсеналі потужний транспортний парк з комбайнів, тракторів, причепів, автомобілів, але примудряються одноосібно обробляти сотні гектарів ріллі і не наймати робітників.

- Втім, такі картини відсутності найманих працівників - лише для звітності до податкових органів. Насправді ж є й комбайнери, трактористи й водії, але зарплати у них в "конверті", вони офіційно не працевлаштовані. Все це було зафіксовано під час проведення операції "Урожай-2014" ,- коментує ситуацію в. о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

У Запорізькій області на обліку в територіальних органах Міндоходів перебуває 3817 сільськогосподарських суб'єктів господарювання. З них 456 СПД працюють на спрощеній системі оподаткування і є платниками єдиного податку, 237 - на загальній системі оподаткування, а переважна більшість - 2341 платник працює на умовах фіксованого сільськогосподарського податку. (ФСП) Саме підприємства, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обробляють найбільшу площу земельних ділянок, яка сягає 1,7 млн. га.

Надходження, які до зведеного бюджету у січні-липні 2013 року спрямували платники ФСП, становили 96,2 млн. грн., а за аналогічний період цього року платники фіксованого сільгоспподатку поповнили бюджет на 103,8 млн. грн.

 Якщо проаналізувати скільки отримує держава податків за користування одним гектаром землі, то показник цей за сім місяців поточного року склав 89 гривень, а минулого року він становив 82,5 гривні. У птахівництві цей показник становить 1427,4 грн., а у тваринництві - 353,7 грн.

Проте, не зі всіх земельних ділянок надходить земельний податок і орендна плата. А за використаний людський ресурс не всі сільськогосподарські роботодавці поспішають розрахуватися з найманими працівниками і державою. Ці факти були встановлені в ході операції "Урожай -2014".

Міндоходівці перевірили 112 суб'єктів господарської діяльності. За результатами цих перевірок 2409 працівникам збільшено розмір заробітної плати. За рахунок цього легалізовано дохід на 1,6 млн. грн. Додатково надійшло за рахунок підвищення розміру заробітної плати єдиного соціального внеску 681,3 тис. грн.

Завдяки діяльності запорізьких оперативників  державний бюджет поповнився на 27 млн. грн.

Саме така сума надійшла до бюджетів усіх рівнів за сім місяців поточного року у результаті роботи підрозділів податкової міліції, зазначив на прес-конференції для представників засобів масової інформації Олег Трохін, заступник начальника управління - начальник штабу оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

При проведенні заходів, які спрямовані на розкриття злочинів у сфері оподаткування, бюджетній і митній сферах, почато 207 досудових розслідувань, в т.ч. 131 - за ухилення від сплати податків.

До суду направлено 33 кримінальні провадження із обвинувальним актом і 5 - для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з повним погашенням збитків державі. Сума збитків за закінченими досудовими розслідуваннями склала 18,5 млн.  грн., з яких стягнуто 9,2 млн. гривень.

На Запоріжжі міндоходівці  вилучили підакцизних товарів на суму 6,4 млн. гривень

У поточному році на території Запорізької області припинена діяльність "підпільних" цехів з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв, перекрито 2 канали постачання і збуту спирту. Про це на прес-конференції наголосив заступник начальника управління - начальник штабу оперативного управління ГУ Міндоходів в Запорізькій області Олег Трохін

За ст.204 Кримінального кодексу України "Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту" слідчі підрозділи  в поточному році розслідували 65 кримінальних проваджень, 12 з яких направлені до суду із обвинувальним актом. У рамках кримінального і адміністративного провадження із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 6,4 млн. грн., в т.ч. 23 тис. літрів алкогольних напоїв, 36 тис. літрів спирту. На споживчий ринок не потрапило близько 180 тис. пляшок фальсифікованих алкогольних напоїв, що попередило збитки  державному бюджету у вигляді ненадходження акцизного податку у сумі 2 млн. гривень. 

Оперативні співробітники ліквідували "підпільний" цех з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв. Займався цією прибутковою справою житель обласного центру. У результаті проведених перевірок виявлені і вилучені товарно-матеріальні цінності на суму 172 тис. гривень, в т.ч.: більше 600 літрів спирту, понад 3 тисячі скляних пляшок з етикетками різних найменувань і марками акцизного податку з ознаками підробки, 150 літрів водно-спиртової суміші, вже підготовленої для розливу в скляні пляшки, а також устаткування для виготовлення і розливу спиртних напоїв.

Запорізькі оперативники ліквідували незаконну діяльність з постачання і збуту на території Запорізької області спирту, призначеного для масового виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв. У результаті перевірок були  вилучені товарно-матеріальні цінності на суму 241 тис. гривень, в т.ч.: більше 16 тонн спирту, устаткування для перекачування і розливу спирту, 17 тис. металевих кришок для закриття пляшок, 60 тис. етикеток з логотипом "Бренді Кола",  55 тис. етикеток з логотипом "Ром Кола", 10 тис. етикеток з логотипом "Радянське Шампанське", 11 порожніх бочок об'ємом по 225 літрів.

Ще один підпільний цех готував «фальсифікат» для курортників. Який викрили у Приморську. За результатами перевірок  вилучено товарно-матеріальні цінності на суму 241 тис. гривень, в т.ч.: більше 2 тонн спирту, 1 тонни фальсифікованих алкогольних напоїв, 170 літрів різних ароматизаторів ("Ром-шоколад", "Бренді", Шардоне"), 77 порожніх бочок об'ємом по 240 літрів, 75 порожніх каністр об'ємом по 5 літрів, 1 тис. кришок для закриття пляшок, устаткування для виготовлення і розливу алкогольних напоїв.

Приморським районним судом Запорізької області організатора "підпільного" цеху з виготовлення фальсифікованої алкогольної продукції оштрафовано на 17 тис. грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції і засуджено до 5 років позбавлення волі з вилученням і знищенням виготовлених товарів. На підставі ст.75, 76 Кримінального кодексу України вказаний громадянин був звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців.

На запорізькій ринок не потрапило 126 тисяч контрабандних пачок цигарок

Боротьба з тіньовим обігом підакцизних товарів дає можливість істотно збільшити надходження до бюджету держави грошових коштів від реалізації  доброякісної продукції. Аналіз діяльності підприємств-виробників підакцизних товарів засвідчив, що всі вони в поточному році мають позитивну динаміку збільшення сплати акцизного податку порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Велика увага слідчо-оперативних підрозділів акцентована на  недопущенні незаконного ввезення товарно-матеріальних цінностей на митну територію України. З початку поточного року оперативні співробітники ліквідували канал постачання і збуту контрабандних тютюнових виробів, з незаконного обігу вилучено понад 25 тисяч пачок тютюнових виробів на суму 370  тис. гривень. Всього з початку року підрозділи податкової міліції з незаконного обігу вилучили 126 тис. пачок тютюнових виробів на суму 1,9 млн.  гривень.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Триває обговорення Концепції реформування податкової системи України

Бердянська ОДПІ пропонує бізнесу, громадським організаціям області та усім небайдужим бердянцям взяти активну участь в обговоренні Концепції реформування податкової системи, яке триває до кінця серпня.

Відповідно до запропонованої податкової реформи, в Україні буде скорочено кількість податків з 22 до 9. Зокрема, скасовуються збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

З метою скасування податкового обліку і забезпечення ведення єдиного бухгалтерського обліку запропоновано реформувати порядок оподаткування податком на прибуток. В якості об'єкта оподаткування буде виступати фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, скоригований всього на три різниці: амортизація, резерви, фінансові операції. Таким чином, із 49 податкових різниць залишиться всього 3.

В аграрному секторі розробники Концепції пропонують перевести на загальну систему оподаткування підприємства, в яких обсяг виручки перевищує 20 млн грн. та більше 3 тис. га землі. Інші підприємства залишаються на діючій пільговій системі оподаткування.

З метою зниження навантаження на фонд оплати праці у Концепції представлені кілька моделей реформування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також пропонується створення Служби фінансових розслідувань.

За словами начальника бердянської ОДПІ Алли Горбатюк, - Запропонований Урядом країни проект змін у податковій системі, перш за все, має соціальну спрямованість, конкретні шляхи реагування на кризові явища в економіці і передбачає широке обговорення серед платників податків, громадськості. Концепція реформування податкової системи України та утворення СФР є одним з ключових ланок Урядового пакету - комплексного плану змін у податковій системі країни.

Ознайомитися з Концепцією реформування податкової системи можна на сайті Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/gromadski-obgovorennya/gromadski-obgovorennya-kontseptsii-ref .

Електронна адреса для пропозицій громадськості:gr.minrd@ukr.net. 

За серпень у Бердянську міндоходівці  вилучили підакцизних товарів на суму понад 17 тисяч гривень

Як повідомив  в.о. заступника начальника оперативного управління Бердянської ОДПІ Артем Кавун, співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ протягом серпня місяця поточного року на території обслуговування встановлено  4  факти реалізації алкогольних  виробів без наявності свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця та будь-яких дозвільних документів.

За результатами перевірок вилучені підакцизні товари на суму понад 17 тис.грн., за вищевказаними фактами складені протоколи про адміністративне правопорушення.

При наданні житла в оренду  - сплата  податків обов'язкова!

Бердянська ОДПІ нагадує, що громадянам, які надають власне житло  для тимчасового проживання, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб (15%) від отриманого доходу. Кошти від сплати цього податку надходять в  місцеві бюджети та використовуються виключно на вирішення  потреб територіальної громади.

За несплату податку Податковим кодексом України передбачені  штрафні санкції.

Також звертаємося до голів правлінь ОСББ м. Бердянська!  При наявності інформації про надання в найм житла прохання провести відповідну роз'яснювальну роботу із власниками квартир, що надаються в найм про необхідність сплати податків. Адже від своєчасного та достатнього наповнення місцевих бюджетів залежить благополуччя як кожного мешканця та гостя, так і нашого міста в цілому!    

 Довідки за телефонами: 3-84-67, 3-54-28. 

При здійсненні торгівлі , громадського харчування та послуг - придбавайте дозвільні документи

Бердянська ОДПІ нагадує, при здійсненні діяльності у сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг потрібно безумовно виконувати вимоги Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податкового кодексу, Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими передбачено, обов'язковість придбання дозвільних документів  - ліцензій, патентів, РРО, використання РРО при розрахунках з споживачами та передачі відповідної звітності, офіційного працевлаштування найманих працівників!

У разі невиконання вимог зазначених нормативних актів, до таких платників будуть застосовуватися штрафні та фінансові санкції. 

Військовий збір

До 1 січня 2015 року встановлено військовий збір

З 03 серпня 2014 року встановлено військовий збір тимчасово, до 1 січня 2015 року.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Розрахункові рахунки для зарахування військового збору:

ГОРОД БЕРДЯНСК

  • Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;
  • Получатель: Державний бюджет, м. Бердянськ; 11011000
  • Код получателя: 38042560;
  • Р/с: 31115063700011
  • Код платежа:  11011000
  • МФО: 813015

БЕРДЯНСКИЙ РАЙОН

  • Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;
  • Получатель: Державний бюджет, Бердянський р-н; 11011000
  • Код получателя: 38042560;
  • Р/с: 31117063700031
  • Код платежа:  11011000
  • МФО: 813015

Фізособи-підприємці не сплачують військовий збір з доходів, отриманих від підприємницької діяльності

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться, не сплачують за себе військовий збір із доходів, отриманих у межах їх підприємницької діяльності.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи:

- у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за трудовими відносинами;

- у формі інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податків згідно із цивільно-правовими договорами;

- у формі виграшу в державній і недержавній грошовій лотереї, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Військовий збір встановлюється тимчасово, до 1 січня 2015 року.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Нагадуємо, з 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» (далі - ПКУ), яким, зокрема, встановлено військовий збір.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз'яснення у категорії 132). 

Військовим збором оподатковуються доходи, нараховані після 3 серпня поточного року

Військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних, компенсаційних або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв'язку із трудовими відносинами  після 3 серпня 2014 року за будь-які періоди.

З доходів, що були нараховані до 3 серпня, але виплачені після цього терміну, військовий збір не стягується. У той же час, доходи, нараховані, наприклад, 29.08.2014 року, за період з 1.08.2014 по 03.08.2014 оподатковуються військовим збором.

Нагадаємо, що військовий збір тимчасово запроваджено до 1 січня 2015 року Законом України від 31.07.2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу Україні та деяких інших законодавчих актів України».

Його платниками є фізичні особи - резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору в бюджет є особи, зазначені в статті 171 ПКУ, а саме:

- роботодавець, що виплачує доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків;

- податковий агент - для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні.

Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов'язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.

У той же час військовий збір не сплачується з доходу військовослужбовців, одержуваного у вигляді грошового забезпечення, оскільки він не відповідає визначенню заробітної плати, а військовослужбовці відповідно до законодавства не є найманими працівниками. 

Особи відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету

Відповідно до п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи визначені у ст. 171 Податкового Кодексу України, а саме:

1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є :

- податковий агент - для оподаткованих доходів з джерела їх походження в Україні;

- платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету. 

З якої суми доходів утримується військовий збір

Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового Кодексу України, за ставкою (ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування), визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу України.

Актуальні питання - відповіді по військовому збору

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року N 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів" (далі - ПКУ), яким, зокрема, встановлено військовий збір.

1. На який період встановлюється військовий збір?

Військовий збір, відповідно до внесених до ПКУ змін, встановлюється тимчасово, до 1 січня 2015 року

2. Хто є платниками військового збору?

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.

А саме:

  • фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
  • фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
  • податковий агент.

3. Що є об'єктом оподаткування військовим збором?

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гр.

авця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

4. Яка ставка військового збору?

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування

5. Які особи є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету?

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ

6. Як здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору?

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

7. Яка передбачена відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору податковим агентом?

За ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність, пеня та адміністративна відповідальність.

Пунктом 127.1 ст. 127 ПКУ передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата податків платником податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до ст. 129 ПКУ у день настання строку погашення, нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Згідно зі ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення - ненарахування, неутримання та/або несплата військового збору податковим агентом

тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 або 51 грн.

8. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи нараховані до 03.08.2014 року?

Оскільки Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» набрав чинності з 03.08.2014 р. і податковий агент зобов'язаний при нарахуванні доходів (визначених у п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу) утримати військовий збір, то нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Нагадаємо, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за сивіл

ьно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз'яснення у категорії 132).

Новини законодавства

Про врегулювання ситуації на валютному ринку України

Правління Національного банку України встановило, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Також встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Такі надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 100 відсотків.

Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року №34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2002 року №378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за N 841/7129) (зі змінами), і в російських рублях.

Постанова набирає чинності з 21 серпня 2014 року і діє до 21 листопада 2014 року.

Постанова Національного банку України від 20 серпня 2014 року №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України»

Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах

Постановою НБУ №499 від 18.08.2014 року встановлено, що банк для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок.

Для відкриття окремого рахунку клієнт зобов'язаний у заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 5) в рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Для діючого поточного рахунку така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

Постанова розроблена для дотримання та реалізації банками підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на поточні банківські рахунки (крім заробітної виплати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат).

Постанова розміщена на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України 22.08.2014. Таким чином, Постанова №499 набирає чинності з 22.08.2014 року.

Постанова Національного банку України від 18 серпня 2014 року №499 «Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»

Єдиний соціальний внесок

Чи потрібно до звіту щодо сум нарахованого ЄВ подавати таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі)?

      Відповідно до п. 2.10 розділу ІІ наказу Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160 (далі - Порядок № 454) звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 454, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку № 454, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

     Звіт включає таблиці, що наведені у додатках 4 - 7 Порядку № 454 (п. 4.2 Порядку № 454).

     В переліку таблиць звіту на титульному аркуші у додатках 4 - 6 до Порядку № 454 навпроти таблиць, які не подаються до органів доходів і зборів проставляються прочерки у звітах на паперових носіях та поле залишається незаповненим - в електронній формі.

     При цьому, таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі) не подаються до органів доходів і зборів.

Яким чином страхувальнику у звіті щодо сум нарахованого ЄВ, після закінчення терміну її подання, виправити помилки, що не стосуються грошових показників (загальні реквізити)?

        Виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 (далі - Порядок № 454), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160.

      Так, підпунктами 5.5 та 5.7 розділу V Порядку № 454 визначено, що у разі, якщо страхувальником було допущено помилку в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, - подаються скасовуючі документи (звіт страхувальника з позначкою «Скасовуюча», який є підставою для повного скасування інформації, що попередньо була подана у формі «Початкова» до органів доходів і зборів). Зміни в сумах нарахованої заробітної плати або доходу та у зв'язку з цим нарахованих сум ЄВ за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускаються.

     Страхувальник повинен сформувати та подати разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), відповідну таблицю на одну або декількох застрахованих осіб зі статусом «Скасовуюча» з відомостями, які були помилкові та відповідну таблицю на одну або декількох застрахованих осіб зі статусом «Початкова» із зазначеними правильними відомостями. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 454.

     Згідно з абзацом першим п. 5.6 розділу V якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 Звітності щодо єдиного внеску до Порядку № 454 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованих осіб, які передбачені пунктом 4.8 розділу IV Порядку № 454 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він повинен сформувати та подати разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю застраховану особу із зазначенням статусу таблиці 5 - «Додаткова».

     Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 звіту щодо нарахованих сум ЄВ до Порядку № 454 (абзац другий п. 5.6 розділу V Порядку № 454).

     При необхідності повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 454, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (п. 5.2 розділу V Порядку № 454).

     У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами - «Скасовуюча» та «Додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих звіти) (п. 5.8 розділу V Порядку № 454).

     Таким чином, помилки в персональних даних, а також в реквізитах таблиць, що не стосуються грошових показників (загальні помилки), виявлені страхувальником самостійно після закінчення звітного періоду, виправляються шляхом подання таблиць, в яких було допущено помилки типу «Скасовуюча» та «Коригуюча» (для таблиць 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 454), складених за період, за який виправляють допущену помилку. При такому виправленні помилок дані про суми заробітку застрахованої особи та суми внесків у виправленному документі мають бути ідентичними даним, які було надано раніше. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 454. Порядок виправлення таких помилок передбачено розділом V до порядку № 454.

Яким чином страхувальнику виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого ЄВ до закінчення терміну її подання?

     Відповідно до п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160 (далі Порядок № 454) страхувальники, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

     Згідно п. 5.1 розділу V Порядку № 454 у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу доходів і зборів за місцем взяття на облік.

     Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 454.

Чи може страхувальник виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого ЄВ за періоди, за якими минув строк позовної давності?

     Відповідно до п. 16 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

     Тобто, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого ЄВ за періоди, за якими минув строк позовної давності.

Роз'яснення податкового законодавства

Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке розташоване в АР Крим та м. Севастополі

Підпунктом 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п. п. 265.9 та 265.10 ст. 265 Кодексу).

Згідно з пп. 265.7.3 п. 265.7 ст. 265 Кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Разом з тим повідомляємо, що згідно зі ст. 3 Закону України від 15 квітня 2014 року N 1207 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон N 1207) територія АР Крим та м. Севастополя визначається тимчасово окупованою.

Статтею 1 Закону N 1207 встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Крім того, Закон N 1207 встановлює особливий правовий режим на території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина.

Процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 405/2011 "Питання Державної міграційної служби України" та Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Кодексу).

Після взяття на податковий облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші обов'язки платників за новим місцем проживання.

Одночасно повідомляємо, що 19 червня 2014 року Верховною Радою України прийнято за основу в першому читанні проект Закону України "Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (реєстраційний N 4032а від 06.06.2014) (далі - проект Закону N 4032а), який запроваджує вільну економічну зону Криму, визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій частині території України згідно зі статтею 13 Закону N 1207 та передбачає положення щодо справляння місцевих податків та зборів на території вільної економічної зони Криму.

Отже, враховуючи економічну та політичну ситуацію, що склалася в країні, а також з метою виконання зобов'язань зі сплати податків фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на території АР Крим та м. Севастополя, до остаточного врегулювання питання сплати місцевих податків до цих регіонів пропонуємо сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевого бюджету за місцем своєї податкової адреси.

Інформацію про рахунки та банківські реквізити для перерахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оприлюднено на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України за адресою: http//minrd.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Порушення митних правил та відповідальність за них.

Яка передбачена відповідальність до особи, яка здійснила переміщення через митний кордон України готівкової валюти України або готівкової іноземної валюти в сумі понад 10000 євро (в еквіваленті), без письмового декларування?

Виходячи з термінів, визначених п.п. 1 та 57 ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) валюта України та іноземна валюта охоплюються поняттям «валюта».

У випадку виявлення факту недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей (наявність найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов‘язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, ст. 472 МКУ передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією.

У разі переміщення валюти з порушенням встановленого МКУ порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, ст.471 МКУ передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України.

Крім того, у разі якщо переміщення валюти було вчинено з ознаками приховування від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, ст. 483 МКУ передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

На який строк може бути застосовано адміністративне затримання громадянина та чи складається окремий протокол про таке затримання, якщо вже було складено протокол про порушення митних правил?

Оскільки порушення митних правил є адміністративним правопорушенням та про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол, то окремий протокол про адміністративне правопорушення не складається.

При цьому, з метою припинення порушення митних правил, встановлення особи, яка вчинила порушення митних правил, а також для складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на місці вчинення правопорушення, допускається адміністративне затримання особи, яка вчинила таке порушення, на строк до трьох годин.

Про адміністративне затримання складається протокол. У протоколі обов'язково зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого, час і підстави затримання, робиться відмітка про застосування фізичної сили або спеціальних засобів, якщо таке мало місце.

Протягом якого терміну складається протокол про порушення митних правил?

Відповідно до ст. 494 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1)      дату і місце його складення;

2)      посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3)      необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4)      місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5)      посилання на статтю МКУ, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6)      прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7)      відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із ст. 511 МКУ;

8)      інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу.

Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 498 МКУ, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Протокол, а також вилучені товари, транспортні засоби комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого виявлено порушення митних правил.

Форма протоколу про порушення митних правил затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 652, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.06.2012 за № 1015/21327.

Яка передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів?

Відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів встановлено ст. 481 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ).

Перевищення встановленого відповідно до МКУ строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України не більше ніж на три доби тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів ( ч. 1 ст. 481 МКУ).

Вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 481 МКУ, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 481 МКУ).

Перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 481

Чи буде вважатись порушенням митних правил, якщо фізична особа ввезла на митну територію України з метою транзиту транспортний засіб, та передала його у володіння (користування, розпорядження) іншій особі, в тому числі, якщо та зазначена в реєстраційних документах на транспортний засіб?

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 3 ст. 325 МКУ визначено, що користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених МКУ та іншими законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 102 МКУ митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму.

При цьому згідно із ч. 2 ст. 469 МКУ користування та розпорядження без дозволу органу доходів і зборів товарами, митне оформлення яких не закінчено, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Яка передбачена відповідальність до громадян, що порушують порядок проходження митного контролю через «зелений коридор»?

Відповідно до ст. 471 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) порушення встановленого МКУ порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Яка передбачена відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів (в т.ч. строків ввезення/вивезення продуктів переробки після закінчення строку переробки)?

Строки переробки товарів на митній та за межами митної території України визначаються статтями 151 та 166 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ).

Відповідно до ст. 480 МКУ порушення встановленого МКУ та іншими актами законодавства України порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі невивезення за межі митної території України (неввезення на митну територію України) товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На допомогу платникам, які зробили помилку при підписанні електронного документа

Якщо при підписанні електронного документа виникає помилка "Невірний пароль або ключ пошкоджено", необхідно перевірити:

- який ключ ЕЦП використовується першим (вірна послідовність підписів Бухгалтер - директор - електронна печатка);

- якщо ключ обрано вірно, слід звернути увагу на правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи, які відрізняються за розташуванням на клавіатурі);

- чи змінювалось ім'я файлу особистого ключа (у разі зміни ім'я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД Міндоходів, в якому отримували послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідний йому посилений сертифікат відкритого ключа).

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал Міндоходів, вкладинка "Інформаційно-довідковий ресурс", дане роз'яснення у категорії 401.01).

Слід зазначити, що станом на кінець липня безкоштовні посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису цього року на Тернопільщині отримали понад 11 тисяч абонентів. З них більше трьох тисяч юридичних та майже вісім тисяч фізичних осіб.

Про порядок фіскалізації РРО

При реєстрації в контролюючих органах РРО надається фіскальний номер.
Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційної записи в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО ГФСУ.

Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі ГФСУ при її резервуванні, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації і зберігається до дати скасування реєстрації РРО.

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
При фіскалізації в пам'яті РРО заноситься фіскальний номер РРО та дата його внесення до фіскальної пам'яті РРО.

Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб'єктом господарювання. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.
Фіскальний номер РРО вказується у всіх розрахункових документах, чеки всіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Неподання фінзвітності платником податку на прибуток загрожує штрафом і адмінпротоколом

Неподання фінансової звітності, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладення штрафу від 136 до 255 грн. При повторному порушенні штраф становитиме від 170 до 340 грн.

КоАП не передбачено право контролюючих органів складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

У той же час, ст. 234-1 КоАП визначено, що органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань, порушенням порядку припинення юридичної особи.

Органи ГФСУ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках неподання або несвоєчасного подання фінансової звітності.

Як застрахувати податковий кредит від «липової» накладної

Перш ніж включити таку податкову накладну до податкового кредиту, потрібно переконатися, чи був в період виписки податкової накладної продавець платником ПДВ, оскільки складати їх мають право тільки зареєстровані платники податку.

Це можна зробити за допомогою сервісу «Реєстр платників ПДВ» на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України. Там можна знайти дату зняття постачальника з ПДВ-реєстрації.

Якщо платник правомірно виписав податкову накладну, необхідно врахувати дату виписки такого документа. Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Переконавшись, що податкова накладна виписана правомірно і з моменту виписки минуло не більше року, її можна включити в податковий кредит за умови, що дана операція відноситься до господарської діяльності підприємства.




Новости Бердянска
вчера, 25 марта, понедельник
24 марта, воскресенье
23 марта, суббота

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Як приборкати дракона 3
Як приборкати дракона 3

 21 - 27 Марта

 13:45, 17:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Баскетбол
Баскетбол

 23 - 27 Марта

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Добро пожаловать в Акапулько
Добро пожаловать в Акапулько

 21 - 27 Марта

 21:40

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Давай танцуй
Давай танцуй

 21 - 27 Марта

 19:10

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша