Інформація від Бердянської податкової інспекції на 16 жовтня

16.10.2019 · 14:54 · Просмотров - 207

Новини та роз'яснення податкового законодавства від Бердянської ОДПІ

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Більше 300 жителів Бердянська та Приморська подали декларації з метою використання права на податкову знижку

Як повідомили в Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області з початку року 303 громадянина подали декларації з метою використання права на податкову знижку. В тому числі 250 громадян подали декларації на відшкодування витрат на навчання, 50 – на відшкодування витрат на сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя, 2 – у зв'язку зі сплатою відсотків за іпотечними кредитами, 1 – у зв'язку з оплатою державних послуг по допоміжним репродуктивним технологіям.

Сума заявленого ними до повернення податку в зв'язку з реалізацією права на податкову знижку склала 617,0 тис гривень. За наслідками перерахунків громадянам вже повернуто 100 відсотків від визначеної суми.

 В Бердянському управлінні нагадують, що для отримання податкової знижки за результатами 2018 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Податок підлягає поверненню протягом  60 календарних днів з дня подання декларації.

У разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів

Про це наголосила начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Так, за січень-вересень 2019 року суб'єкти господарювання, які перебувають на обліку в Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області, сплатили до місцевих бюджетів 332,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку на доходи фізичних осіб збільшились на 39,7 млн гривень.

Як зазначила податківець, податок на доходи фізичних осіб є основою формування місцевих бюджетів. Відповідно територіальні громади мають змогу використовувати бюджетні надходження на розвиток інфраструктури регіону.

З огляду на те, що з 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 грн. посадовець закликає платників податків не ігнорувати гарантований рівень мінімальної заробітної плати при нарахуванні та виплаті зарплати найманим працівникам та, відповідно, при сплаті податків. Адже нехтування та недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці може обходитися роботодавцю штрафними санкціями на значну суму.

Водночас Оксана Федорова нагадала, що працівник, який не оформлений офіційно, втрачає свій трудовий та страховий стаж, а також нерідко і можливість отримання лікарняних, декретних компенсацій, таку людину можуть в будь-який момент звільнити без пояснень і навіть без виплати заробітної плати.

Таким чином, офіційне оформлення працевлаштування є, в першу чергу, гарантією соціального захисту найманих працівників, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу з метою досягнення позитивного результату. Водночас, для роботодавця – це і позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.

Право платників податків на розстрочення податкового боргу

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області роз'яснює.

Бувають випадки, коли у платника відсутні кошти для своєчасного та повного внесення платежів до бюджету, і його грошові зобов'язання можуть бути погашені лише через деякий час. У такому разі платник податків має право на розстрочку або відстрочку зі сплати податкових зобов'язань. Надання розстрочення (відстрочення) насамперед спрямовано на створення сприятливих умов для платника. Так, перенесення строків сплати грошових зобов'язань надає змогу уникнути застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій. На законодавчому рівні чітко визначені конкретні ситуації у фінансово-господарській діяльності, настання яких надає право платнику звернутися до контролюючого органу за розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань або податкового боргу.

Підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платникам податків надано право на одержання розстрочення (відстрочення) сплати податків у порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом, а підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючому органу надано право на прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законодавством. Отже, потенційно кожний платник може ініціювати надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Однак слід зазначити, що наявність у платника права на звернення за розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу) не надає йому автоматичного права таке розстрочення отримати. Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається за результатами комплексного аналізу наявності загрози утворення або накопичення податкового боргу, платоспроможності платника та рівня забезпеченості податкового кредиту.

Основні засади розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) визначені статтею 100 Кодексу. Відповідно до якої розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

За результатами розгляду керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дати подання заяви приймає рішення про розстрочення або відмовляє йому в цьому при відсутності на те підстав чи недотриманні обов'язкових вимог в письмовій формі з викладенням причин відмови.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган ДПС, вповноважений на виконання функцій надання розстрочок (відстрочок) згідно з межами компетенції, укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Умови дії розстрочення (відстрочення) - це недопущення утворення платником податків нового податкового боргу, а саме:

- обов'язкова сплата поточних платежів;

- своєчасна сплата чергової частки розстроченої (відстроченої) суми;

- своєчасна сплата нарахованих на таку суму процентів.

Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Перелік обставин і доказів існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2010 р. № 1235 із змінами.

Отже, щоб отримати розстрочення (відстрочення), самого тільки бажання платника недостатньо. Він має надати достатні докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов'язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.

Останнім днем сплати ЄСВ за ІІІ квартал п.р. є 18 жовтня

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам про необхідність своєчасної сплати податків та зборів. Зокрема єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування має сплачуватися до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Проте нарахований за ІІІ-й календарний квартал 2019 року єдиний внесок слід сплатити не пізніше 18 жовтня (оскільки граничний термін сплати припадає на вихідний день, розрахунок слід провести в останній робочий день). Така вимога поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 45 та 51 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». А це:  фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Акцентуємо увагу, що з 1 жовтня поточного року діють нові рахунки для сплати коштів єдиного внеску. З Реєстром рахунків для сплати єдиного внеску по Запорізькій області можна ознайомитись за посиланням: http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Новини законодавства

Декларацію з акцизного податку за вересень 2019 р. необхідно подавати за новою формою

Міністерством фінансів України наказом від 08.05.2019 № 189 внесено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку її заповнення і подання. Отож, починаючи зі звіту за вересень 2019 року, Декларацію акцизного податку необхідно подавати за новою формою.

Змінами передбачено оновлення додатка 11 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу" та додатка 7 "Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії".

Затверджено також:

- додаток 12 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу";

- додаток 13 "Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу";

- додаток 11 "Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під година виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу";

- додаток 12 "Довідка № __ про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу";

- додаток 13 "Інформація про повітряні судна, які булі заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу".

Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Пунктом 49.20 ст. 49 ПКУ передбачено, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Наголосимо, що Наказ № 189 набрав чинності з 09.08.2019, з дня його офіційного опублікування. Враховуючи положення ст.49 ПКУ, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом № 189, не пізніше 21 жовтня 2019 року за звітний період – вересень 2019 року.

Декларація акцизного податку подається суб'єктом господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації такого суб'єкта господарювання платником акцизного податку. Нагадаємо, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов'язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця»;

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв'язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов'язань з податку.

У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов'язання по військовому збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов'язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Сплачувати податки стане легше

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що за повідомленням ДПС України з 01 січня 2021 року в Україні впроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Це створить максимально комфортні та зрозумілі для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, скоротить їх фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску. Також сплачуватимуться грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, за винятком грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), які сплачують державні та комунальні унітарні підприємства та їх об'єднання.

Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.

ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилати їх до Казначейства.

Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Довідка: Верховною Радою України схвалено законопроекти № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393936.html

Роз'яснення законодавства

Підприємство виключене з реєстру платників ПДВ. Якщо виявлено помилку в декларації, чи можливо подати уточнюючий розрахунок?

Оскільки суб'єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок для виправлення помилок у раніше поданих ним податкових деклараціях за період, у якому він був платником ПДВ, подати неможливо.

Як визначено п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу, податкова декларація – це, зокрема, документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Тобто, обов'язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається тільки на платника ПДВ.

Податок на доходи фізичних осіб: як оподатковувати премію працівнику, нараховану за попередній період?

Премії, які нараховуються працівнику у зв'язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати і підлягають оподаткуванню за ставкою 18% у тому місяці, в якому здійснено нарахування.

Як визначено п.п. 14.1.48  ст. 14 Податкового кодексу, заробітна плата це - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (п.п. 168.1.1 ст. 168 ПКУ).

Доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2 Інструкції №5).

Отже, премії, які нараховуються у зв'язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Подана уточнююча декларація: чи нараховувати пеню, якщо з цього податку є переплата?

Пеня нараховується на занижену суму податкового зобов'язання при самостійному виправленні помилок у разі подання уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника  з відповідного податку є переплата.

Відповідно до 54.1 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

На суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абз. другий п. 129.4 ст.129 ПКУ).

Якщо на дату проведення нарахування грошових зобов'язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, при поданні уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень грошового зобов'язання у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов'язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Підприємством – платником єдиного податку 3-ї групи отримано поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу).

При цьому, до складу доходу платників єдиного податку 3-ї групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, платник єдиного податку 3-ї групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Якщо така допомога не повертається протягом 12 календарних місяців, то її сума включається до складу доходу наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Земельний податок: фізична особа передає земельну ділянку в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи. Особливості оподаткування.

Фізичні особи - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку за умови передачі таких ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, але тільки земель сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.

Як визначено п.п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу, земельний податок – це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Водночас статтею 281 ПКУ передбачені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

Так, від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (пункт 281.3 статті 283 ПКУ).

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 1.1 ст. 292 ПКУ).

Отже, громадяни - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку тільки за землі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, які передані в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи.

Анульовано реєстрацію платника ПДВ: визнання умовного постачання товарів/послуг

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах.

Податкові зобов'язання з ПДВ розраховуються виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону).

Якщо на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, то необхідно не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

При цьому, для повторної реєстрації платником ПДВ з метою визначення обсягу оподатковуваних операцій, що встановлений для такої реєстрації, не враховуються обсяги з умовного постачання товарів та необоротних активів.

Зазначена норма передбачена п.184.7 ст.184 Податкового кодексу.

Відповідальність за несвоєчасну сплату авансового внеску підприємцем - платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп

Несплата платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником та нарахування пені.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Несплата (неперерахування) платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим  кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником (п. 122.1 ст. 122 ПКУ).

У разі несвоєчасної сплати єдиного податку підприємцями 1-ї та 2-ї груп контролюючим органом нараховується пеня.

У зв'язку з розірванням договору підприємству – платнику єдиного податку  повернуто аванс. Особливості формування доходу.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, то необхідно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6  ст. 292 Податкового кодексу України.

Комунальне підприємство виплачує частину чистого прибутку. Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток

Оскільки базовим податковим періодом для сплати частини чистого прибутку (доходу) є календарний квартал, а розрахунок авансового внеску здійснюється виходячи з об'єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.

Але якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов'язання, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об'єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, тобто пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку.   

Як визначено п.п. 57.1 прим. 1.2  ст. 57 Податкового кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім певних випадків).

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал (п. 2 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 № 138).

Отже, для комунального підприємства, що сплачує частину чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року, авансовий внесок розраховується зі всієї суми, що підлягає виплаті. Якщо при сплаті частини чистого прибутку за IV квартал подана декларація з податку на прибуток за рік та погашені зобов'язання, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку за IV квартал, над  об'єктом оподаткування податком на прибуток за такий рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку.

Обов'язкова реєстрація платником ПДВ: штрафи за неподання реєстраційної заяви

Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, у  разі обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається до фіскального органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше перевищено граничний обсяг оподатковуваних операцій.

Якщо така особа не подала до фіскального органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Якщо особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, фіскальний орган самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначає суму податкового зобов'язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов'язання.

Зазначена норма визначена ст. 123; п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.

Змінилася особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку: як повідомити?

Статтею 66 Податкового кодексу України визначено, що платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов'язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до вимог розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за №1562/20300, платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов'язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою N 1-ОПП або за формою N 1-РПП з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку".

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою N 1-ОПП або за формою N 1-РПП з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку" засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника єдиного податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ,

Єдиний податок такими платниками відповідно до п.п 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

  • у I кварталі – 10 відсотків;
  • у II кварталі – 10 відсотків;
  • у III кварталі – 50 відсотків;
  • у IV кварталі – 30 відсотків;

Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платникам ПДВ необхідно реєструвати податкові накладні у строки, визначені Податковим кодексом України

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

► для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до  п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ.

Якщо сума, визначена відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ, є меншою, ніж сума ПДВ в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачує податок у разі надання в оренду земельних ділянок

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій бласті повідомляє, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території.

Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).

Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Водночас, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про надання пільг зі сплати земельного податку бюджетним установам, то у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) не сплачується.

Звільнення фізичної особи за переводом: визначення податкового агента при виплаті компенсації, що перераховується на підприємство, на яке особа переводиться

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує про наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника ПДФО і є базою оподаткування ПДФО (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У разі переведення на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 п. 168.1  ст. 168 ПКУ).

Обов'язок зі сплати ПДФО покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації і відповідно нарахування та утримання до бюджету і соціальних фондів.

Моментом виплати такого доходу є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника. Тобто, роботодавець має виконати всі функції податкового агента.

Так як суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення).

Оскільки суму грошової компенсації було обкладено ПДФО роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у  ф. № 1ДФ.

За неповідомлення банками контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише у разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ.

Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 118.1 ст. 118 ПКУ визначено, що неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений  ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Актуальна інформація для фізичних осіб-платників єдиного податку

За яких умов ФОП можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи? 

Відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень. До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів,діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Другу групу не можуть застосовувати фізичні особи – підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Разом з цим, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

суб'єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування ФОП, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня)?

Відповідно до положень ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку. При цьому підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Тобто фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Підприємства Запорізької області спрямували до бюджетів громад майже чверть мільярда гривень

Від підприємств, організацій та установ місцеві бюджети Запорізької області за дев'ять місяців отримали 242 мільйони гривень податку на прибуток. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума перевищила минулорічну на 173 відсотка. Додатково скарбниці громад отримали 153,6 мільйона.

З початку року частина податку на прибуток у загальних доходах бюджету склала 3,5 відсотка.

За три квартали найбільші надходження забезпечили компанії м. Запоріжжя – майже 214 мільйонів, 9,5 мільйона перерахували до бюджетів бердянські і приморські платники, 8 мільйонів – мелітопольські та веселівські, 2,2 мільйона – токмацькі та чернігівські, два мільйони – василівські та михайлівські, близько двох мільйонів – вільнянські та новомиколаївські.

Станом на початок жовтня на території регіону зареєстровано 870 суб'єктів господарювання, які сплачують податок зі своїх прибутків.

Зазначимо, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних. Десять відсотків цього платежу залишаються у розпорядженні місцевих рад. Крім того, до бюджетів громад зараховуються 100 відсотків сплаченого податку підприємствами комунальної форми власності.

Кожного місяця запоріжці забезпечують до бюджету понад 50 мільйонів гривень військового збору

За три квартали запорізькі платники податків спрямували до бюджету 457 мільйонів гривень військового збору (без даних великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно з минулим роком надходження зросли на 18 відсотків або на 69 мільйонів.

Керівник податкової служби регіону зазначив, що запоріжці збільшили щомісячну сплату майже на 8 мільйонів – із 43 мільйонів у минулому до 50,8 мільйона у поточному році.

З початку року суб'єкти господарювання та жителі м. Запоріжжя перерахували до державної скарбниці 237 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 57 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 41,4 мільйона, підприємства і підприємці м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів забезпечили 33 мільйони, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 21 мільйон, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 16 мільйонів тощо.

Всього на Запоріжжі нараховується майже 68 тисяч платників військового збору. Нагадаємо, цей платіж утримується з доходів фізичних осіб, які підлягають оподаткуванню. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили чверть мільярда

За дев'ять місяців року до бюджетів усіх рівнів надійшло 250 мільйонів гривень екологічного податку, в тому числі до державного – 127 мільйонів, до місцевих – 123 мільйони (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у порівнянні з відповідним періодом 2018 року підприємства збільшили відрахування майже на 33 мільйони, зокрема, до держбюджету – на 29,3 мільйона або на 30 відсотків, до місцевих скарбниць – на 3,5 мільйона або на 3 відсотки.

Найбільші платежі забезпечили підприємства м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 204 мільйони 596 тисяч гривень, від платників Вільнянського та Новомиколаївського районів надійшло 20,5 мільйона, м. Запоріжжя – 13,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже три мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 2,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,5 мільйона.

Всього в регіоні нараховується 2,5 тисячі підприємств, що здійснюють забруднюючі викиди у довкілля.

Сергій Верланов: податкові надходження зростають завдяки сумлінності бізнесу та ефективному адмініструванню

Результати надходжень до бюджету у січні – вересні 2019 року та базис, який має податкова служба на сьогодні, надають впевненість у забезпеченні виконання запланованих показників надходжень до бюджету до кінця року. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов під час апаратної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДПС.

Так, до загального фонду державного бюджету за 9 місяців поточного року зібрано 448,6 млрд. грн. Це на 1 млрд грн перевищує заплановані показники та на 65,1 млрд грн перевищує показники січня – вересня минулого року.

«З точки зору макроекономіки ритмічність податкових надходжень адекватна темпам зростання національної економіки. Надходження до бюджету зростають без тиску на платників, зріст органічний», - підкреслив Сергій Верланов.

Очільник ДПС наголосив, що при плануванні роботи на IV квартал враховуються всі можливі фактори, які впливають на виконання планових завдань відповідно до специфіки кожного регіону.

«Останні три місяці року ми маємо спланувати так, щоб виконати всі індикативи. Це складне і амбітне завдання, яке покаже нашу спроможність,  нову якість роботи служби та ефективне планування. При цьому ми маємо уникнути податкового тиску на платників податків», ­­– зазначив Сергій Верланов.

На думку очільника податкової, основну увагу необхідно сконцентрувати на аналітиці та упередженні можливих зловживань і ухилень від сплати податків.

Зокрема, буде проаналізована фінансово-господарська діяльність підприємств, які декларують збитки та разом з тим отримують бюджетне відшкодування ПДВ, формують податковий кредит на рівні податкового зобов'язання та маніпулюють звітністю.

Голова ДПС підкреслив, що виконання завдань із забезпечення надходжень на IV квартал є реальним.

«Завдання на четвертий квартал я бачу виконуваним, важким, напруженим, але виконуваним. Маємо показати, що таке справжня аналітична робота і що таке робота з ризиковими платниками», - резюмував Сергій Верланов.

Так, у ІV кварталі 2019 року ДПС має забезпечити надходження в розмірі 123,2 млрд грн, що на 17,6% більше, ніж в жовтні-грудні 2018 року.




Новости Бердянска
вчера, 11 ноября, понедельник
9 ноября, суббота
8 ноября, пятница

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Афиша с 7 по 13 ноября
Афиша с 7 по 13 ноября

 07 - 13 Ноября

 с 10:00 до 21:20

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

от 70 до 90 грн. UAH

Подробная афиша