Информация от Налоговой инспекции Бердянска

16.09.2014 · 15:46 · Просмотров - 1052

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 15 сентября

Прес-служба ДФС повідомляє

Ігор Білоус: Малому й середньому бізнесу пропонуються величезні преференції, співставні із податковими канікулами

 «Малому й середньому бізнесу пропонуються величезні преференції, співставні із податковими канікулами. Уряд має намір посилити підтримку малого й середнього бізнесу - зменшити максимальні ставки єдиного податку та заборонити перевірки платників єдиного податку й суб'єктів господарювання із річним доходом до 20 млн. грн. Це стимулюватиме розвиток існуючих та відкриття нових бізнесів, а головне - створенню нових робочих місць. Отже парламент через голосування за урядовий пакет реформ матиме шанс підтримати розвиток економіки, розвиток національного бізнесу, боротьбу із корупцією», - заявив Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус 15 вересня в прямому ефірі «Радіо «Вести», коментуючи пакет законодавчих ініціатив Уряду із реформування податкової системи, внесений сьогодні у Верховну Раду.

Законопроекти мають на меті скорочення числа податків, зниження ставок та спрощення процедури адміністрування. В такий спосіб Уряд має намір подолати корупцію, вивести з тіні податок на додану вартість, мотивувати бізнес до легалізації зарплат та їхнього подальшого зростання.

«Ринку будуть запропоновані прозорі, зрозумілі правила гри, однакові для всіх платників податків. Започаткуємо рівноправні партнерські відносини між податковими органами та платниками податків. Зокрема, передбачається значне скорочення, з 22 до 9, кількості податків і зборів. Збільшиться ресурсна бази місцевих бюджетів, що сприятиме ефективному втіленню програми децентралізації влади. Буде реформовано податок на прибуток з одночасним скороченням пільг із податку», - наголосив Ігор Білоус.

Вже ухвалено і з початку наступного року буде введено в дію закон щодо електронного адміністрування податку на додану вартість. Це дозволить детінізувати ПДВ, котрий досі вважався найбільш корупційним податком.Також передбачається суттєве скорочення єдиного соціального внеску, що стимулюватиме роботодавців відмовитися від зарплат «в конвертах» та збільшувати оплату праці.

«Зрозуміло, що економічне зростання не почнеться наступного дня після введення в дію законів. Так само, корупцію неможливо буде подолати за одну ніч. Але важливо розпочати цю роботу і не припиняти», - сказав Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус. - «Завдяки змінам у податковій системі буде суттєво спрощено адміністрування податків - значно збільшиться число електронних сервісів, зменшиться кількість звітних періодів, скоротиться кількість звітів, платежів, перевірок. Перед фіскальними органами постануть принципово нові завдання».  

З підроблених поштових адрес ДФС розсилається шкідливе програмне забезпечення

Останнім часом зафіксовано чергову спробу дискредитації органів Державної фіскальної служби України. З підроблених поштових адрес ДФС зловмисниками розсилаються електронні листи зі шкідливим програмним забезпеченням.

Поштові скриньки kabminonline@minrd.gov.ua,nalogs_ki@minrd.gov.ua, nalogs@minrd.gov.ua, та nalogs_ua@minrd.gov.ua не зареєстровані на сервері електронної пошти ДФС України в мережі Інтернет, тобто не належать відомству.

Листи містять пропозицію ознайомитись з документами щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а додатки містять шкідливе програмне забезпечення. Ця інформація не відповідає дійсності.

Отримувачам листів рекомендується терміново повідомити про це Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, СБУ та МВС України та надіслати їм зразки шкідливого програмного забезпечення.

Об'єктами масового ураження є не лише комп'ютери державних органів чи установ, а й громадян України. Просимо бути уважними та не відкривати подібних листів.

Ігор Білоус: Офіційно заявляю, що й надалі працюю на посаді Голови Державної фіскальної служби України

Державна фіскальна служба України повідомляє, що сьогодні, 12 вересня 2014 року, на адреси багатьох ЗМІ відправлено повідомлення з офіційної електронної скриньки прес-службиpress@minrd.gov.ua стосовно відставки Голови ДФС України Ігоря Білоуса. Сталося це внаслідок зламу поштової скриньки прес-служби відомства внаслідок хакерської атаки.

"Сьогоднішнє фейкове повідомлення про мій намір піти у відставку - безумовне підтвердження ефективності радикальних кроків нової команди, що очолила Державну фіскальну службу України" - наголосив Ігор Білоус.

"Очевидно, ми комусь серйозно зашкодили. Немає сенсу з'ясовувати кому саме - тим, хто тривалий час виснажував, тероризував національний бізнес та криміналізував нашу економіку, чи тим хто давав або брав хабарі, а тепер не матиме такої можливості. Ця хакерська атака лише підтверджує: ми на вірному шляху!" - підкреслив Голова Державної фіскальної служби України.

Ігор Білоус офіційно заявляє, що й надалі працює на посаді Голови Державної фіскальної служби і впевнений в успішному втіленні намірів реформувати національну податкову систему. Невдовзі всі переконаються в цьому. Сьогодні ДФС спільно з Міністерством фінансів України готують для розгляду Урядом черговий пакет змін щодо реформ, зокрема, боротьби з корупцією, детінізації доходів, поліпшення бізнес-середовища. 

 Довідково. Днями із підроблених поштових адрес ДФС розсилалося шкідливе програмне забезпечення, про що раніше повідомляла прес-служба відомства.

У серпні 2014 року надходження до загального фонду держбюджету збільшилися на 26,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року

Протягом серпня поточного року органами Державної фіскальної служби України до загального фонду державного бюджету забезпечено понад 26,8 млрд. грн. надходжень, що на 26,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

З них податковими органами забезпечено збір майже 16 млрд. грн. платежів, митницями - понад 10,9 млрд. грн.

При цьому до зведеного бюджету України за останній місяць літа надійшло 35,8 млрд. грн. платежів, а до державного - 27,8 млрд. грн.

Крім того, місцеві бюджети отримали трохи більше 8 млрд. грн., у т.ч. податку на доходи фізичних осіб - майже 4,9 млрд. грн., плати за землю - понад 1,1 млрд. грн.

Відшкодування ПДВ платникам у серпні склало 4,5 млрд. грн.

Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до бюджету України надійшло у сумі 13,9 млрд. грн.

Нагадаємо, що наразі триває обговорення Концепції реформування податкової системи України, в якій запропоновано кілька моделей реформування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Детальніше ознайомитися з Концепцією реформування податкової системи України можна за посиланнямhttp://minrd.gov.ua/anonsi/7085.html.

З початку року Державною фіскальною службою забезпечено понад 270 млрд. грн. платежів

Протягом січня - серпня поточного року до зведеного бюджету надійшло 270,5 млрд. грн. платежів, у тому числі до місцевих бюджетів - 58,3 млрд. грн.

При цьому до державного бюджету забезпечено 212,2 млрд. грн. надходжень. Збір платежів до загального фонду державного бюджету з початку року склав 198,9 млрд. грн.

У розрізі основних платежів, у січні - серпні 2014 року, приріст до аналогічного періоду 2013 року забезпечено з:

- податку на доходи фізичних осіб - на 11,7%;

- збору за спеціальне використання лісових ресурсів - на 70%;

- акцизного податку з ввезених на митну територію підакцизних товарів - на 58,5%;

- платежів за користування надрами - на 20,8%;

- збору за користування радіочастотним ресурсом - на 35,9%;

- вивізного мита - у 3 рази.

При цьому надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 8 місяців поточного року склали 120,3 млрд. гривень.

Окрім того, за вказаний період платникам податків відшкодовано податку на додану вартість грошовими коштами у розмірі 29,6 млрд. грн. У автоматичному режимі платникам повернено 17,5 млрд. гривень ПДВ.

Володимир Хоменко: Європа сприятиме Україні у боротьбі з виведенням тіньових коштів

Під час Другого форуму керівників органів податкових розслідувань у Гаазі Перший заступник Голови Державної фіскальної служби Володимир Хоменко розповів, що Європа сприятиме Україні у боротьбі з виведенням тіньових коштів.

Делегація Державної фіскальної служби на чолі з Першим заступником Голови ДФC Володимиром Хоменком взяла участь у Другому форумі керівників органів податкових розслідувань, що пройшов у Гаазі, Нідерланди.

Під час Форуму Володимир Хоменко зазначив, що сьогодні, в умовах необхідності захисту економічних інтересів як України, так і країн світу, надзвичайно важливими є широка міжнародна співпраця і проведення узгоджених заходів правоохоронних та контролюючих органів усіх країн.

«Одним із пріоритетних напрямків спільної роботи є протидія схемам мінімізації податкових зобов'язань з виведенням коштів в оффшорні зони, - сказав посадовець. - Україна входить до десяти країн з найбільшим рівнем виведення капіталів до оффшорних зон. Протягом 21 року з України виведено до оффшорів близько 167 млрд. дол. США, ця сума перевищує об'єм ВВП за 2011 рік, який склав 165,2 млрд. доларів».

Представники Європолу та ОЕСР відзначили важливу роль України у проведенні Форуму керівників органів податкових розслідувань. Зокрема заступник директора департаменту податкової політики та адміністрування ОЕСР Грейс Перес-Наварро наголосила, що ініціатива з боку України стала визначальною у створенні Форуму.

Українські представники зустрілися з керівниками і високопосадовцями органів податкових (фінансових) розслідувань європейських країн, зокрема Нідерландів, Великобританії, Литви, Грузії, з представниками ОЕСР.

Крім того, Володимир Хоменко зустрівся з заступником Директора Європолу Вілом ван Гемертом. Під час зустрічі її учасники домовилися про посилення співпраці між Європолом та ДФС України в протидії економічним злочинам у контексті ратифікації Угоди про асоціацію ЄС-Україна, а також підписанням Угоди про оперативне співробітництво між Україною та Європолом. Набуття чинності цих угод допоможе реалізації ініціативи ДФС відносно розміщення контактного офіцера у штаб-квартирі Європолу, що сприятиме розвитку співпраці України з іншими країнами у процесі боротьби з транскордонною економічною злочинністю.

Володимир Хоменко також обговорив з Вілом ван Гемертом актуальність проведення в Україні фіскальної та правоохоронної реформ. Представники ДФС і Європолу відзначили важливість інституційних перетворень, що зможуть вивести на новий рівень якість фінансових розслідувань в Україні. Європол готовий всіляко сприяти Україні у цьому напрямку.

Анатолій Макаренко: Ми повинні забезпечити сприятливі умови для унікального транзитного потенціалу України

Про це заступник Голови Державної фіскальної служби України Анатолій Макаренко заявив під час ХV Міжнародної конференції «Міжнародні автомобільні перевезення - проблеми, шляхи їх вирішення та перспективи розвитку», що пройшла 10 вересня 2014 рокув м. Одеса.

Конференція проведена Міжнародним союзом автомобільного транспорту (МСАТ) та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) для представників міжнародного автотранспортного товариства Європи та Азії.

Серед учасників конференції: міжнародні організації «За демократію і економічний розвиток ГУАМ» та «Чорноморське Економічне Співробітництво», а також делегація МСАТ на чолі з президентом паном Янушем Лацним і генеральним секретарем паном Умберто де Претто, Білорусії, Грузії, Казахстану, Киргизії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії та Естонії.

Обговорюючи стратегічні питання, представники автотранспортної спільноти, зауважили, що митні органи відіграють ключову роль у розвитку сучасних механізмів контролю у сфері міжнародної торгівлі. Викликом сьогодення є запровадження ефективних митних процедур та механізмів контролю на кордоні.

«Наразі ведеться активна нормотворча робота щодо мінімізації процедур, які здійснюють контролюючі служби на кордоні, шляхом скорочення переліку підконтрольних товарів та делегування функцій радіологічного контролю прикордонникам або митникам» - зазначив Анатолій Макаренко.

Він також зауважив, що Державна фіскальна служба України докладає значних зусиль для того, щоб українська митниця перетворилася з контрольної служби на сервісну.

Ігор Білоус: Українці гідні не тільки світових цін, а й світового рівня оплати праці

 «Розмір ЄСВ із зарплат, що перевищують 2 мінімальні (на сьогодні це - приблизно 2,5 тис. грн.), буде скорочено майже утричі. Ми усвідомлюємо, що отримаємо значне скорочення надходжень від ЄСВ. Втім, керуємося принципом: українці гідні не тільки світових цін, а й світового рівня оплати праці. Зрештою, сподіваємося на ефект від детінізації зарплат та на створені нами мотивації до їхнього зростання», - заявив Ігор Білоус, коментуючи заплановані реформи податкової системи України, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 9 вересня 2014 року.

Така позиція ДФС, спрямована на зниження податкового навантаження на заробітну плату,  приведе до збільшення платежів та до компенсації втрат від зниження ставок ЄСВ.

Також Голова ДФС розповів про реформи, які будуть стосуватися малого та середнього бізнесу та дадуть змогу посилити підтримку цього сектору з боку держави.

«Важливо не просто зберегти спрощену систему оподаткування, а й зробити більш сприятливими умови ведення бізнесу. По-перше, ми ініціюємо суттєве зменшення максимальних ставок єдиного податку. Зокрема, для деяких груп юридичних та фізичних осіб - підприємців максимальний розмір податку зменшиться у півтора-два рази. По-друге, пропонуємо заборонити перевірки платників єдиного податку та суб'єктів господарювання із річним доходом до 20 млн. грн. Перевірки цих категорій платників податків здійснюватимуться винятково за їхньою заявою або за рішенням суду чи відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодекс», - зауважив Ігор Білоус.

Реформування ПДВ та скорочення пільг з податку на прибуток спрямовані на зниження корупційних ризиків та підвищення прозорості сплати податків

 «Сьогодні країна потребує рішучих змін, оновлення правил гри. Економіці для прориву необхідний швидкий і потужний локомотив. ДФС готова ним стати. Зміни в податковій системі стануть першим кроком до радикального реформування економіки України, а далі - спричинять щось на зразок ланцюгової реакції змін і в інших секторах економіки», - заявив Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус під час брифінгу, присвяченого реформуванню податкової системи України, який відбувся 9 вересня 2014 року в Українському кризовому медіа - центрі.

Окрему увагу під час свого виступу він приділив питанню скорочення пільг з податку на прибуток, адже питання пільг - це питання пріоритетів окремих галузей економіки. Оскільки у нашій країні тривалий час пільги були продуктом лобістського впливу фінансово-промислових груп та давали змогу окремим компаніям ухилятися від оподаткування, число пільгових видів діяльності стало надмірним, державний бюджет просто не витримує обсягів цих пільг.

Отже, в нинішній, критичний для країни час, Державна фіскальна служба пропонує залишити пільги за наступними 4 сферами діяльності: видобування нафти й газу, машинобудування для агропромислового комплексу, оборонно-промисловий комплекс та підприємства, засновані громадськими організаціями інвалідів. Причому підприємства зазначених галузей отримуватимуть пільгу лише за умови спрямування звільненого від оподаткування прибутку у розвиток власного виробництва.

«Ми свідомі, що це - достатньо резонансна пропозиція, котра матиме безліч опонентів з числа отримувачів пільг. Сподіваємося на підтримку інститутів громадянського суспільства, на підтримку усіх, кому не байдужа доля економічної реформи, доля країни», - зауважив Голова ДФС.

Він також зауважив, що з початку наступного року вводиться електронне адміністрування податку на додану вартість - радикально спрощується процедура сплати (адміністрування) ПДВ та мінімізуються контакти між платником податків та інспектором. Це дасть змогу унеможливити формування фіктивного податкового кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету. Відповідний закон вже ухвалено парламентом.

Серед основних переваг такої системи для бізнесу Ігор Білоус визначив швидке повернення ПДВ та прозорість процесу. Також зменшиться тиск на бізнес, завдяки зниженню кількості обтяжливих перевірок, у т.ч. по всьому ланцюгу поставок до виробника чи імпортера.

Сама ж система звітування ПДВ залишиться місячною, щоб не вилучати надовго обігові коштів у підприємств. 

Користувачі мережі Facebook визначили кращу художню роботу

У рамках Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Очима дитини про бюджет країни» у мережі Facebook було розміщено 24 художніх твори, автори яких - діти віком від 12 до 15 років.

Протягом місяця користувачі соціальної мережі мали змогу ознайомитися та проголосувати за кращу роботу.

Отже, найбільшу кількість голосів отримав художній твір «У сумлінної громади із бюджетом все до ладу». Автором цієї роботи є Бадуліна Юлія, яка проживає у смт. Підволочиськ, Тернопільської області.

Переможець отримає чудовий набір книг від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Тож, вітаємо переможця!!!

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Власники та землекористувачі Запорізького регіону поповнили бюджет на 335 млн. грн.

- А це на 4 млн. грн. більше, ніж отримали місцеві бюджети за вісім місяців 2013 року. Земельний податок та орендна плата у місцевій казні невеликої сільської ради і великого міста були і залишаються основними бюджетоформуючими платежами, - розповідає в. о. начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькі області Олексій Кавилін. - Від того, як розраховуються з бюджетом землекористувачі складається територіальний кошторис громади. Сьогодні на обліку в територіальних підрозділах ГУ Міндоходів у Запорізькій області перебуває майже 462 тисячі землекористувачів, в тому числі 11,4 тисяч юридичних осіб та 481,2 тисячі приватних підприємців та громадян.

Постійний моніторинг розрахунку з бюджетом за користування землею, звірки, які міндоходівці проводять із суб'єктами інформаційного обміну, дозволяють виявляти тих суб'єктів господарювання, які вчасно не сплачують земельний податок та орендну плату. Такі заходи дозволили протягом січня-серпня 2014 року залучити до оподаткування 48 СГД, де річна сума нарахувань складає 673,3 тис., а загальна площа земельних ділянок - 130,4 га.

Завдяки проведеним територіально-дільничним обстеженням залучено до оподаткування 51 СГД, які користуються земельними ділянками без оформлених належним чином правовстановлюючих документів на землю. Площа земельних ділянок таких суб'єктів складає 40,3 га, річна сума додаткових надходжень до місцевих бюджетів - 433,6 тис. грн.

З початку 2014 року по 24 договорах оренди рішеннями судових органів змінений розмір орендної плати за землю. Орендарі подали декларації щодо збільшення сплати за зазначеними договорами, де річні додаткові надходження склали 1,8 млн. грн.

Рішеннями судових органів з 2008 року по теперішній час змінений розмір орендної плати за землю по 169 договорах оренди, річні додаткові надходження по яких складають 9,7 млн. грн. Фактично орендарі подали декларації до збільшення по 151 договору, річні додаткові надходження склали 7,1 млн. грн. 

Мертві  душі "звернулися" за податковим  кредитом.

Їх  встановили  ревізори ГУ Міндоходів у Запорізькій області в ході перевірки

Передісторія, з якою зіткнулися  перевіряючі, була інтерпретована з гоголівського  сюжету про мертвих душ,  де головний  герой  скуповував ці душі аби видати за живих  і таким чином збагатитися.

...До  однієї з податкових інспекцій м. Запоріжжя  у серпні поточного року  було подано  податкову декларацію з податку на додану вартість від  підприємства,   яке впродовж  останніх років не займалося  господарською діяльністю, не проводило  операції, а звітність здавало з нулями. Міндоходівців зацікавив той факт, що  посадові особи підприємства декларацію з ПДВ за липень 2014 року спочатку  здали з нульовими  показниками, а вже 19 серпня подали уточнену декларацію за липень,  де  вказали обсяги постачання  на суму понад 106,5 млн. грн. та податковий кредит з ПДВ у розмірі майже 21 млн. грн. Цю суму з бюджету держава мала відшкодувати підприємству.

"Копнули", як кажуть глибше, зробили запити, зустрічні перевірки, які й пролили світло на так звану "діяльність".  Було встановлено, що  підприємство "З", яке засновано ще у 2001 році і мало займатися  будівництвом, впродовж 8-10 років   не займалося бізнесом. А у липні поточного року, зі слів одного із засновників товариства, підприємство продали за 100 гривень невідомим особам, які  представилися  довіреними особами  покупця. 

 Із самим же новим власником попередники ніколи не зустрічалися і не розмовляли. Втім, в цьому немає нічого дивного, адже згідно з довідкою 39-річний  власник ТОВ "З"...  помер ще  у січні  цього року.  Через 7 місяців  після його смерті  на його  ім'я перереєстровується фірма і  прокручується  операція, в ланцюгу якої фіктивні фірми, так звана "податкова яма", яку й встановили співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області

      - Мета такого кримінального ланцюга цілком відома: придбати фірму, зареєструвати на підставних або вже померлих осіб, провести кілька операцій, отримати  гроші з бюджету і "залягти на дно". Втім, ця податкова афера  зазнала краху  ще в  самому зародку, і погріти  руки на 21 мільйоні гривень з державної казни шахраям не вдалося, - коментує цей факт в. о. начальника  Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Олексій Кавилін.

На Запоріжжя  ввозять паливно-мастильні матеріали, а експортують прокат і  сталь

Понад 1,4 мільярда гривень з початку 2014 року забезпечила Запорізька митниця до бюджету. Електронне декларування  товарів  на Запорізькій митниці зросло на 8 відсотків. Запорізькою митницею Міндоходів оформлено  в електронному вигляді  99,2 відсотка митних декларацій. При цьому, середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 49 хвилин, а при імпорті - 1 годину 30 хвилин.

Виходячи з товарообігу, то найбільше імпортують до нас  в регіон  такі товарні групи, як вугілля кам'яне, нафту та нафтопродукти, жири та олії тваринного і рослинного походження. Найбільші підприємства міста Запоріжжя,  що здійснюють митне оформлення на Запорізькій митниці Міндоходів це: ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь», ім. А.М. Кузьміна», ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ПАТ «Запоріжкокс», ПАТ «Запорізький завод феросплавів».

Експортують суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності власну продукцію: прокат плоский  гарячої та холодної  прокатки, гнутий профіль, прутки з легованої сталі, сталь сортову, вогнетривку цеглу, силікати, бензол, тощо. Основними країнами, куди здійснюється експорт, є Росія, Туреччина, Польща, Болгарія, Білорусь, Ірак, Ізраїль, Греція.

Запорізькі міндоходівці розглянули 510 звернень громадян

Стільки звернень у січні-серпні поточного року розглянули фахівці органів ГУ Міндоходів області. З них 96 - вирішено позитивно, 384 - роз'яснено, 1 - повернуто авторові з відповідними роз'ясненнями, 13 - надіслано за належністю, 16 - визнано анонімними. Залишаються на виконанні 36 звернення, адже їх термін розгляду не настав.

Всього до підрозділів Міндоходів у Запорізькій області у січні-серпні поточного року надійшло 546 письмових звернень громадян, що на 79  менше, ніж за відповідний період 2013 року, з них: 544 заяви, 2 скарги, пропозицій не надходило.

У 185 випадках звертались до органів Міндоходів, аби інформувати про ухилення від сплати податків, у 127 випадках - проведення контрольно-перевірочної роботи, у 98 випадках заявники звертались з метою отримання податкової консультації індивідуального характеру, у відповідності до вимог ст.52 Податкового кодексу України тощо.

Також надійшло 26 колективних звернень, що складає 4,8% від загальної кількості. Повторних звернень до органів Міндоходів у Запорізькій області не надходило.

Аналітичні матеріали та графіки прийомів громадян підрозділів Міндоходів у Запорізькій області оприлюднюються на суб-сайті ГУ Міндоходів у Запорізькій області http://zp.minrd.gov.ua .

До ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшов 141 запит на інформацію

Саме стільки запитів на інформацію надійшло за вісім місяців поточного року до органів ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Із загальної кількості запитів найбільше надійшло від фізичних осіб - а саме 74, 58 - від юридичних осіб. Від представників засобів масової інформації отримано 3 запити, 6 запитів - надіслано від інших органів виконавчої влади, як розпоряднику інформації. 128 запитів - отримано поштою, 3 - факсом, 10 - електронною поштою.

За наслідками розгляду запитів по 36 було надано роз'яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, у відповідь на 86 запитів надано інформацію, 17 запитів надіслано належному розпоряднику інформації, 2 запити знаходяться на виконанні.

Нагадаємо, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації, доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством, здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації, юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

 У Міндоходів області перевірено понад 200 кандидатів на посади

   Протягом восьми місяців поточного року управлінням внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Запорізькій області провели комплекс заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяють корупційним діянням та інших правопорушень працівниками Міндоходів під час службової діяльності. Одним із таких заходів є перевірка кандидатів на посади до органів Міндоходів. З початку року проведено 203 перевірки кандидатів, внаслідок чого відносно 8 осіб прийнято рішення про відмову у призначенні.

Також з метою запобігання вчинення посадовими особами Міндоходів та його територіальних органів корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією у колективах проведено 411 бесід та лекцій на антикорупційну тематику.

Співробітники управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Запорізькій області провели 104 службові перевірки, за результатами яких 40 матеріалів перевірок направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавства. Правоохоронні органи області за вказаними матеріалами розпочали 15 кримінальних проваджень та склали 3 адміністративні протоколи про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

За результатами цих службових перевірок фахівці управління підготували та направили керівникам територіальних органів Міндоходів Запорізької області 71 подання щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку міндоходівців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними 63 співробітникам винесені офіційні застереження.

Запорізькі митники видали 22 сертифікати на товари українського походження

З 1 червня поточного року Запорізькі митники здійснюють видачу сертифікатів на товари українського походження, що експортуються до держав Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), до складу якої входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн.

На даний час у зоні діяльності Запорізької митниці активно отримують сертифікати на товари українського походження два бюджетоформуючих підприємства, які експортують до Швейцарії товари власного виробництва.

Засвідчення сертифікатів здійснюється виключно доведеними зразками печаток посадових осіб митниці.

Сертифікат видається безоплатно на одну партію товарів, що експортуються, уповноваженою на це посадовою особою митниці Міндоходів під час здійснення/гарантування або після експорту товару у випадках, встановлених Угодою.

Термін дії сертифіката - 4 місяці з дати його видачі.

Для видачі сертифіката експортер або його уповноважена особа (далі - експортер) повинен пред'явити митниці Міндоходів наступні документи:

- заяву, що містить декларацію експортера для видачі сертифіката (далі - заява), за формою, визначеною додатком Угоди ;

- заповнений відповідно до вимог Угоди бланк сертифіката (оригінал сертифіката, дві паперові копії сертифіката);

- документи, що підтверджують походження товарів з України вказаних у сертифікаті при першій поставці таких товарів до держав ЄАВТ.

Сертифікат видається протягом трьох робочих днів з дня, наступного після реєстрації заяви у Запорізькій митниці Міндоходів.

На Запоріжжі майже сто відсотків митних декларацій оформляється електронно

Таким є показник за вісім місяців поточного року розвиток системи електронного декларування товарів через Запорізьку митницю Міндоходів. Всього оформлено майже 42 тис. митних декларацій. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року цей показник зріс на 5,5 відсотків.

При цьому середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 48 хвилини, а при імпорті - 1 години 38 хвилин.

Як зазначив в.о. начальника Запорізької митниці Олексій Мужев, розвиток системи електронного декларування товарів має позитивні тенденції. Сьогодні пріоритети спрямовані на мінімізацію документообігу, прозорість та зручність митних процедур, запровадження новітніх технологій, зменшення часу на здійснення митних формальностей.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Під час проведення операції «Урожай» оформлено більше 180 працівників   

Аналізуючи попередні підсумки операції "Урожай", начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц повідомила, що керівники господарств добровільно оформили 186 найманих працівників. Завдяки цьому додаткові надходження з єдиного соціального внеску склали 615,6 тис. грн., з податку на доходи фізичних осіб - 239,4 тис. грн.

 

Фахівці Бердянської ОДПІ перевірили 138 суб'єктів господарської діяльності. За результатами цих перевірок 526 працівникам збільшено розмір заробітної плати, легалізовано дохід на суму 874,9 тис.грн. Завдяки підвищенню рівня заробітної плати додатково надійшло 332,6 тис.грн. єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб - 125,3 тис.грн.

Крім того, під час операції "Урожай 2014" перевірено 40 підприємств, за результатами чого донараховано 2,4 млн. грн., в тому числі податку на додану вартість - 2,1 млн. грн., податку на доходи фізичних осіб - 257,3 тис. грн., інших податків і зборів - 63,4 тис. грн.

У рамках відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, які працюють у сільському господарстві, встановлено, що найпоширенішими схемами мінімізації платежів до бюджету є: не включення до сум податкового зобов'язання з ПДВ сум ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції населенню за готівку, віднесення до складу податкових зобов'язань спеціальної декларації з ПДВ сум ПДВ за операціями, не пов'язаними з сільськогосподарською діяльністю.

Внаслідок проведення операції керівники сільгосппідприємств додатково уклали 64 договори оренди земельних часток (паїв) з громадянами. Загальний обсяг площ сільськогосподарських угідь згідно з укладеними та зареєстрованими договорами оренди земельних ділянок складає 442,4 га.

З початку проведення операції "Урожай 2014" сума додаткових надходжень податку на доходи фізичних осіб за рахунок додатково укладених та зареєстрованих договорів оренди земельних діяльнок (паїв) у громадян склала 30,0 тис.грн. Додаткові надходження фіксованого сільськогосподарського податку - 2,0 тис. грн.

Також сільгосппідприємства додатково задекларували 590,5 тис. грн. сум ПДВ, які мають бути перераховані на спеціальні рахунки та викоритсовуватися на розвиток сільського господарства, а також додатково задекларували до сплати до бюджету 275 тис. грн. ПДВ.

Новації законодавства

Дію нульової ставки ПДВ для підприємств та організацій інвалідів подовжити до 2020 року

Дію нульової ставки ПДВ, передбаченої для таких суб'єктів господарювання (за дотримання ними певних умов) п.8 підрозділу 2 р.XX Податкового кодексу України, подовжили до 1 січня 2020 року (раніше передбачалося, що вона працюватиме лише до 1 січня 2015 року).

Закон України від 14.08.2014 року №1654-VII.

Набрав чинності 07.09.2014 року.

Військовий збір

До 1 січня 2015 року встановлено військовий збір

З 03 серпня 2014 року встановлено військовий збір тимчасово, до 1 січня 2015 року.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Розрахункові рахунки для зарахування військового збору:

ГОРОД БЕРДЯНСК

Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;

Получатель: Державний бюджет, м. Бердянськ; 11011000

Код получателя: 38042560;

Р/с: 31115063700011

Код платежа:  11011000

МФО: 813015

 

БЕРДЯНСКИЙ РАЙОН

Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;

Получатель: Державний бюджет, Бердянський р-н; 11011000

Код получателя: 38042560;

Р/с: 31117063700031

Код платежа:  11011000

МФО: 813015

 

Особливості перерахування військового збору для відокремленого підрозділу

Юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

Ставка становить 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Зазначимо, що військовий збір введено тимчасово, до 1 січня 2015 року (Закон України від 31 липня 2014 року № 1621-VII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України").

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором матеріальна допомога?

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об'єкт оподаткування військовим збором.

 Нагадаємо, об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами ( п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями)

Більш детально з цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз'яснення у категорії 132).

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?

      Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР „Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Зокрема, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

     Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено ст. 119 КЗпП, згідно з якою на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

     Також відповідно до частини другої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ „Про військовий обов'язок і військову службу" за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності.

     Тобто, збереження та нарахування середнього заробітку працівників на час виконання державних або громадських обов'язків є гарантійною виплатою, яка входить до складу додаткової заробітної плати, а отже сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період є об'єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

 

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором сума щомісячних виплат, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами.
     Визначення поняття "заробітної плати" наводиться в частині першій ст. 94 Кодексів законів про працю (далі - КЗпП) і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР „Про працю" (далі - Закон № 108), це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

     Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до складу якої входить основна і додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

     Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).

     Також у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом) та може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 13 КЗпП).

     Крім того, відповідно до ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР "Про відпустки" після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Мати дитини або інша застрахована особа, яка фактично доглядає за дитиною в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за власним бажанням може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

     Отже, якщо працедавцем здійснюються виплати на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною та мають систематичний характер і відносяться до структури заробітної плати, то такі виплати є об'єктом оподаткування військовим збором.

 

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором допомога на поховання, що виплачується за рахунок коштів роботодавця та/або соціальних фондів?

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами.
     Визначення поняття заробітної плати наводиться в частині першій ст. 94 Кодексу законів про працю і ст. 1 Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР „Про оплату праці", а саме заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

     Частиною першою ст. 9 1 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг є виплата працівникам матеріальної допомоги за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад у зв'язку з витратами на поховання) та не входить до складу заробітної плати.

     Крім того, допомога на поховання надається працівникам у вигляді матеріального забезпечення відповідно до норм Закону України від 18 cічня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, умови надання та розмір. При цьому, матеріальне забезпечення у зв'язку з витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (ст. 50 Закону № 2240).

     Отже, у разі надання працедавцем окремим працівникам матеріальної допомоги за їх заявами (у зв'язку з витратами на поховання), яка носить разовий характер та допомоги на поховання відповідно до норм Закону № 2240, сума таких виплат не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об'єкт оподаткування військовим збором.

 

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв'язку з сімейними обставинами?

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами.
     Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
     Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
     Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю», це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
     Разом з тим частиною першою ст. 9 1 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг виплата працівникам матеріальної допомоги.
     Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру слід зазначити, що у разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об'єкт оподаткування військовим збором.

 

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності?

     Виплати фізичним особам у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюються відповідно до норм Закону України від 18 січня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість та розміри виплат.

     Ст. 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем.

     Згідно ст. 4 і ст. 6 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

     Види матеріального забезпечення наведено у ст. 34 Закон № 2240, до яких відноситься: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (ст.ст. 35, 37 Закону).

     Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею.
     Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

     Абзацом другим ст. 2 КЗпП встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

     Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.

 

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором сума коштів, що перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров'я на лікування працівника та придбання лікарських засобів?

    Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами.
     Визначення поняття „заробітної плати" наводиться в частині першій ст. 94 Кодексів законів про працю (далі - КЗпП) і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР „Про працю" (далі - Закон № 108), це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

     Отже, у разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров'я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об'єктом оподаткування військовим збором.

 

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

     Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.для цілей Розділу IV ПКУ заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

     Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП), ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР „Про відпустки" (далі - Закон № 504) та іншими законами й нормативно-правовими актами України.

     Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою (ст. 4 Закону № 504), яка надається жінкам на підставі медичного висновку у відповідності до ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону № 504.
     Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац 4 ст. 23 Закону № 504).

     Так, відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

     Тобто, допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати.
     Крім того, жінки, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування також мають право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Враховуючи зазначене, сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором.

 

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором сума страхових внесків, сплачених працедавцем за добровільне страхування (у т.ч. медичне страхування) найманих працівників?

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами.

     Статтею 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР „Про працю" визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

     До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

     Крім того частиною першою ст. 9 1 Кодексу законів про працю передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг є витрати підприємств у розмірі страхових внесків на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням.
     Отже, у разі якщо роботодавець за свій рахунок здійснює внески за страховим полісом добровільного страхування життя (у т.ч. медичного страхування) працівника, що зумовлено умовами трудового договору (контракту) чи передбаченого нормами колективного договору, сума такого внеску є складовою заробітної плати такого працівника, і такий дохід оподатковується військовим збором на загальних підставах.

 

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна СГ ФО?

    Цивільно-правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ), відповідно до ст. 626 якого договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

     Правові відносини про найм (оренду) визначено главою 58 ЦКУ, згідно ст. 759 якої за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).

     Разом з тим, нормами ЦКУ передбачено укладання інших цивільно-правових договорів, зокрема, договір підряду (ст. 837 ЦКУ) та договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ), відповідно до умов яких одна сторона (підрядник/виконавець) зобов'язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами прийому - передачі).
     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     Оскільки під об'єктом оподаткування військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв'язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу нарахованого (отриманого, виплаченого) у вигляді орендної плати, що виплачується суб'єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об'єктом оподаткування військовим збором.

 

Яким чином податкові агенти звітують про нарахування, утримання та сплату військового збору?

     Відповідно до п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платники військового збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ.
     Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
     На сьогодні Державною фіскальною службою України розроблено проект форми податкового розрахунку, який передбачає відображення податковим агентом за звітний квартал загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір, загальної суми утриманого збору, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб - платників військового збору.

 

Роз'яснення податкового законодавства

Податковий календар

Останній день сплати авансового внеску з єдиного податку за вересень платниками, віднесеними до першої та другої груп - 19 вересня 2014 року.

19 вересня 2014 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з IV кварталу 2014 року.

 

Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб'єктів господарювання становлять 3 роки

Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій становлять 1095 днів, з дня, що настає  за останнім днем граничного строку подання податкової  декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої деклараціїи та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма  визначена статтею 102 Податкового кодексу України.

 

Про порядок оподаткування капітальних витрат

Платник податку на прибуток, що використовує у господарській діяльності основні засоби для виробництва теплової енергії, враховує у складі витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток:

суму амортизації капітальних витрат у разі придбання основних засобів для виробництва теплової енергії з використанням альтернативних видів палива;

суму  витрат на поліпшення об'єктів основних засобів у межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року - у разі здійснення капітальних витрат, пов'язаних з переобладнанням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) основних засобів для виробництва теплової енергії, що спрямовані на заміщення природного газу альтернативними видами палива.

Решта суми витрат на поліпшення таких об'єктів основних засобів (що перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що обліковуються у платника на початок звітного року) збільшує вартість об'єкта основного засобу, щодо якого здійснювався ремонт та поліпшення та підлягає амортизації у порядку, встановленому ст..145 Кодексу.

Лист ДФС від 28.08.2014 року №3074/7/99-99-19-02-02-17.  

 

Про відкриття рахунків

Відповідно до змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету.

Зарахування платежів на рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету за ККДБ 11010800, 19010400, 19010700, 19010800, 19010900, що відкриті відповідно до вимог Бюджетного кодексу України розпочинається з 29.08.2014 року.

Накази Державної казначейської служби від 14.08.2014 року №232, від 22.08.2014 року №239.

 

Єдиний соціальний внесок

22 вересня - термін подання звітності та сплати

єдиного внеску роботодавцями за серпень

Термін надання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів роботодавцями за квітень (форма № Д4 (місячна) - 22 вересня 2014 року.

Останній день сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавцями за серпень - 22 вересня 2014 року.

Добровільна сплата єдиного внеску

Яким чином можна укласти договір про добровільну сплату ЄВ?

Частиною 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 3 частини 3 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині 1 цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Особи, зазначені в частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (частина 2 ст.10 Закону № 2464).

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина 4 ст. 10 Закону № 2464).

Які документи повинні надати платники податків для укладання договору про добровільну сплату ЄВ?

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачено п. 5.2 розділу V Інструкціїї про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09 вересня 2013 року № 455 (далі - Інструкція № 455).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, подають до органів доходів і зборів за місцем проживання:

заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 2, в якій зазначають, у якому виді загальнообов'язкового державного соціального страхування вони бажають брати участь;

копії таких документів:

документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (за наявності);

трудової книжки (за наявності);

документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у п.п. 1 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену/загальну систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно), надають також копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або іншого документа, що підтверджує право на зайняття відповідною діяльністю.

Особи, зазначені у п.п. 2 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (члени фермерського господарства, особистого селянського господарства), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Особи, зазначені у п.п. 3 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (громадяни України, які працюють за межами України), надають документ уповноваженого органу, який підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що ця особа не є застрахованою у відповідній системі соціального страхування. Зазначений документ повинен бути легалізований посольством (консульством) України, юрисдикція якого поширюється на країну, де працює така особа.

Яким чином можна отримати в органах доходів і зборів довідку про те, що ФО не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування?

Платник єдиного внеску має право безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.

Тобто, платник може звернутися до органу доходів і зборів за основним місцем обліку з письмовим зверненням щодо отримання довідки про те, що фізична особа не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Довідка видається безоплатно, в довільній формі, на підставі поданого звернення, яке обов'язково повинне містити посилання на найменування підприємства (установи, організації), яке потребує таку довідку.

Контролюючий орган на підставі поданого звернення визначає наявність/відсутність договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та надає довідку довільної форми у термін, визначений ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами і доповненнями, не пізніше п'ятнадцяти днів від дня отримання звернення.

Який термін дії договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та термін подання звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь у випадку одноразової сплати ЄВ?

В розділі 6 «Строк дії Договору» договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування зазначається календарна дата в межах десяти днів з моменту підписання Договору включно.

При одноразовій сплаті єдиного внеску за попередні періоди звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які подлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів подається протягом 10 днів з моменту підписання Договору, але після одноразової сплати єдиного внеску.

Чи мають право громадяни України, які працюють за межами України, на добровільну сплату єдиного внеску?

Відповідно до абз. четвертого частини 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є громадяни України, які працюють за межами України, - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та пенсійне страхування.

Які реквізити повинен містити договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування?

Відповідно до частини 4 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) у договорі про добровільну участь зазначаються:

назва документа;

відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;

вид (види) загальнообов'язкового державного соціального страхування, в якому особа братиме участь;

строк дії договору;

порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рахунки, на які він має сплачуватися; умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону; умови розірвання договору;

права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Який розмір єдиного внеску застосовують підприємці у разі їх участі у добровільній системі загальнообов'язкового державного соціального страхування?

У разі участі фізичної особи - підприємця у добровільній системі загальнообов'язкового державного соціального страхування єдиний внесок встановлюється у розмірі:

36,6 відс. - у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

36,21 відс. - від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

38,11 відс. - за всіма видами (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності). При цьому, сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та не менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць (для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування - за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Чи має право фізична особа укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску  та який розмір при цьому передбачений?

Фізична особа має право на добровільну сплату єдиного внеску.

У разі бажання зазначеної особи брати участь на добровільних засадах розмір єдиного внеску визначається у таких відсотках до бази нарахування єдиного внеску:

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 34,3 відс., на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 0,5 відс., на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 1,7 відс., на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - 1,61 відсотка.

Єдиний внесок для осіб, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі:

у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

Чи має право фізична особа   у зв'язку з працевлаштуванням розірвати протягом першого року укладений договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску, термін дії якого не минув?

Фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на термін визначений у договорі, але не менше одного року.

Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (працевлаштування).

Куди сплачується єдиний внесок та подається звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску фізичною  особою, яка уклала договір про його добровільну сплату з органами Пенсійного фонду України?

Фізична особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з органами Пенсійного фонду України, формує та подає сама за себе звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску та здійснює його сплату до органу доходів і зборів.

 

Зміни в сфері оподаткування ПДВ

3 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року N 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів, яким, зокрема, передбачаються зміни в сфері оподаткування ПДВ .

Які зміни у податковій звітності з ПДВ набирають чинності з 1 січня 2015 року?

Статею 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Отже починаючи з 1 січня 2015 року усі платники ПДВ звітуватимуть виключно в електронній формі.

При цьому подання декларацій в паперовій формі з 1 січня 2015 року не передбачено.

Який обсяг постачання потрібно здійснити для обов'язкової реєстрації платником ПДВ?

Починаючи з 1 січня 2015 року обов'язковій реєстрації платниками ПДВ підлягають особи, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів або послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована або сплачена такій особі протягом 12 календарних місяців перевищує 1 мільйон грн. без ПДВ.

Які зміни передбачені з 1 січня 2015 року при складанні податкових накладних?

Будуть скасовані паперові форми податкових накладних, відповідні зміни внесено до ст. 201 Податкового кодексу.

Платник податку зобов'язаний буде надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З 1 січня 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі  податкових накладних підлягатимуть всі податкові накладні незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.

Чи потрібно платникам податку вести реєстр виданих та отриманих податкових накладних?

Змінами, внесеними до статті 201 Податкового кодексу не передбачено ведення платником Реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до контролюючого органу копій записів  у такому реєстрі в електронному вигляді.

Як будуть обліковуватись суми ПДВ по документах, без виписки податкових накладних?

Згідно внесених змін до статті 201 Податкового кодексу платник податку веде реєстр виданих та отриманих документів, який є підставою для нарахування сум ПДВ до податкового кредиту без отримання податкової накладної - це транспортні  квитки, готельні рахунки, касові чеки, тощо.

Платники податку зобов'язані за звітний період подавати в електронному вигляді контролюючому органу копії реєстрів виданих та отриманих документів.

Яким чином з 1 січня 2015 року буде запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ?

Платникам податку будуть автоматично відкриті рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ

Банк, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Митна вартість товару

Для яких цілей використовуються відомості про митну вартість товарів?

Згідно із ч.1. ст.49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Як визначається митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України?

Згідно ч.1. ст.51 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл.9 МКУ (ч.2 ст.51 МКУ).

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями ст.65 та ст.66 МКУ (ч.3 ст.51 МКУ).

Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія (ч.4. ст.51 МКУ).

Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

При цьому слід ураховувати, що:

1) термін "носій інформації" не стосується інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;

2) термін "програмне забезпечення" не стосується звукових, кіно- та відеозаписів.

У випадках, встановлених МКУ, митна вартість товарів може бути визначена до перетину товаром митного кордону України (ч.6 ст.51 МКУ).

Як визначити митну вартість, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ?

Згідно із ч. 1 ст. 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ (метод визначення вартості за ціною договору (контракту) і метод визначення вартості зо ціною договору щодо ідентичних товарів), за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60 МКУ).

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60 МКУ).

Разом з тим, ч. 1 ст. 61 МКУ визначено, що товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються (ч. 2 ст. 61 МКУ).

Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні (ч. 3 ст. 61 МКУ).

За якими ставками нараховуються митні платежі при незаконному переміщенні товарів на територію України

У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо, - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення).

У разі втрати, недоставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання

Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання органу доходів і зборів точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума таких платежів визначається виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей

При нецільовому використанні товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.

Відповідна норма визначена ст. 296 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

Митне оформлення експортних вантажів

З метою сприяння розвитку експортного потенціалу України та підтримки вітчизняних товаровиробників, покращення стану організації митного оформлення експортних вантажів та роз'яснення питань, що обговорювалися 25 липня 2014 року на нараді з представниками найбільших експортерів Державна фіскальна служба України листом від 01.08.2014 № 1085/7/99-99-24-01-06-17 повідомила.

1. Відповідно до частини третьої статті 247 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому органі доходів і зборів з пред'явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 258 Кодексу за рішенням органу доходів і зборів митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може здійснюватися без їх пред'явлення органу доходів і зборів, якому подано митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. Рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред'явлення органу доходів і зборів або про необхідність такого пред'явлення приймається органом доходів і зборів на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларації, заповненої у звичайному порядку відповідно до митного режиму експорту.

При декларуванні експортних вантажів відповідно до положень частини другої статті 258 Кодексу до графи 30 митної декларації вносяться відомості про зону митного контролю, до якої доставлятимуться товари з метою пред'явлення їх органу доходів і зборів, у разі прийняття відповідного рішення.

Звертаємо увагу, що перші три цифри коду, що вказується у графі 30 митної декларації, мають співпадати з першими трьома цифрами дев'ятизначного коду підрозділу митного оформлення, зазначеного у графі «А» митної декларації.

Таким чином, експортні вантажі, що декларуються згідно з частиною другою статті 258 Кодексу, доставляються до відповідної зони митного контролю лише у разі прийняття органом доходів і зборів рішення про необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення цьому органу.

2. Згідно з частиною першою статті 247 Кодексу митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів органів доходів і зборів.

У разі необхідності здійснення тільки накладення митного забезпечення на вантажний відсік транспортного засобу комерційного призначення, що переміщує експортний вантаж, такий транспортний засіб може бути пред'явлений органу доходів і зборів у відповідній зоні митного контролю без заїзду на територію місця митного оформлення.

 

Оподаткування доходів громадян

Які ставки оподаткування  передбачені для оподаткування  пасивних доходів з 1 серпня 2014 року?

Законом  України  від 04.07.2014  № 1588-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів"  основні положення якого набули чинності 1 серпня 2014 року, внесені зміни  до порядку оподаткування пасивних доходів.

Згідно з п. 167.1 статті 167 Податкового кодексу України  ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка податку, визначена абзацом першим цього пункту, застосовується до доходів у вигляді:

- процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку;

- процентного або дисконтного доходу за ощадними (депозитними) сертифікатами;

- процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

- плати (відсотка), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки;

- доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

- доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- доходу у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону;

- доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому та одинадцятому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті.

В якому порядку оподатковуються проценти, нараховані на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку громадянина?

Згідно з положеннями пп. 170.4.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у підпункті 170.4.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абзаці першому пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У разі дострокового розірвання договору вкладу (депозиту) та здійснення у зв'язку з цим перерахунку доходу у вигляді процентів за процентною ставкою, передбаченою умовами договору для таких випадків, податковий агент проводить перерахунок сум податку, утриманого з такого доходу.

Повернення надміру утриманих сум податку, що виникли внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до абзацу першого цього підпункту, здійснюється шляхом зменшення сум податку, що підлягають перерахуванню податковим агентом за поточний та/або наступний податковий (звітний) місяць.

Який порядок оподаткування дивідендів з 1 серпня 2014 року?

Порядок оподаткування дивідендів  визначений п. 170.5 статті 170 Податкового кодексу України. Згідно з пп.170.5.1 цієї статті  податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

 Доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків бази оподаткування).

Чи оподатковуються  податком на доходи кошти сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників?

Сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб. Це передбачено підпунктом 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. При цьому така сума, повинна бути не вище розміру, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір сплачених коштів не повинен перевищувати суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем. У 2014 році - це 1710 грн.

Обов'язковою умовою є укладення письмового договору (контракту) з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Якщо ж підприємство сплатило кошти у більшому розмірі, то сума перевищення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин. Така сума підлягає оподаткуванню у загальному порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (абзац другий пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Нагадуємо, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу).

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 Який порядок нарахування та перерахування податку на доходи до бюджету?

Згідно з положеннями статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як визначено положеннями статті 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку.

Суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Який порядок перерахування податку на доходи до бюджету фізичними особами?

Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах;

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках - за її податковою адресою.

Чи має  право  фізична особа - підприємець, який є платником єдиного податку другої групи  здійснювати продаж товарів бюджетним  установам?

Згідно з положеннями  статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі ПКУ), до другої групи платників єдиного податку відносяться   фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Тобто фізична особа  - підприємець платник єдиного податку  другої групи  має право надавати   послуги тільки  платникам єдиного податку та/або населенню. Обмежень щодо продажу товарів платником єдиного податку  другої групи іншим платникам податку, в тому числі бюджетним організаціям, положеннями ПКУ  не встановлено. Тому   платник  єдиного податку другої групи  має право здійснювати продаж товарів  бюджетним установам  (організаціям). 




Новости Бердянска
вчера, 22 марта, пятница
21 марта, четверг

Все новости Бердянска