Информация от налоговой инспекции Бердянска

15.10.2014 · 09:30 · Просмотров - 1649

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 15 октября  

Прес-служба ДФС повідомляє

З початку року надійшло 134,5 млрд. грн. єдиного внеску

За січень - вересень 2014 року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальну суму 134,5 млрд. грн.

При цьому надходження єдиного внеску без врахування АР Крим та м. Севастополь вказаний період склали 132,9 млрд. грн., що на 0,7 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням - на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Нагадуємо, що на сьогодні триває обговорення Концепції реформування податкової системи, якою передбачено зниження ставок ЄСВ.

За 9 місяців поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 272,6 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня - вересня поточного року  до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 272,6 млрд. грн., що на 6,3 млрд. грн., або на 2,4 відс. більше відповідного періоду минулого року. Державний бюджет отримав 207,8 млрд. грн., що на 8,9 млн. грн. більше відповідного показника 2013 року, місцеві бюджети - 64,8 млрд. грн., що на 2,5 млрд. грн. або на 3,8 відс. менше відповідного періоду минулого року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 192,4 млрд. грн., що на 4,3 млрд. грн. або на 2,3 відс. більше відповідного періоду минулого року. Показник бюджетного розпису Міністерства фінансів України виконано на 95,8 відс.

У розрізі основних платежів, у січні-вересні 2014 року приріст до аналогічного періоду 2013 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (сальдо) - на 24,9 відс. (+ 5 166 млн. грн.), з платежів за користування надрами - на 20,4 відс. (+ 1 926,9 млн. грн.), податку на доходи фізичних осіб - на 30,5 відс. (+ 1 673,6 млн. грн.), податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - на 2,4 відс. (+ 1 753,2 млн. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - на 45,6 відс. (+ 627,6 млн. грн.), рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України - на 56,3 відс. (+ 362,5 млн. грн.), збору за користування радіочастотним ресурсом - на 39,7 відс. (+ 272,3 млн. грн.), вивізного мита - у майже 3 рази (+ 102,3 млн. грн.), цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію - на 3,5 відс. (+ 65,9 млн. грн.) тощо.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на прибуток підприємств - 105,2 відс. (+ 1 631,8 млн. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - 110,4 відс. (+ 188,8 млн. грн.), вивізного мита - 258,8 відс. (+ 97,1 млн. грн.), цільової надбавки за природний до діючого тарифу на природний газ - 105 відс. (+64,2 млн. грн.), цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію - 102,5 відс. (+ 47,8 млн. грн.), рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України - 101,9 відс. (+ 19,2 млн. грн.) тощо.

Платникам податків на рахунки відшкодовано 34,1 млрд. грн. податку на додану вартість, у т.ч. в автоматичному режимі - 19,6 млрд. гривень. Бюджетний ресурс на відшкодування використано на 91,8 відc. (-3 млрд. гривень).

Надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування склали 134,5 млрд. гривень.

У Державній фіскальній службі відбулася робоча зустріч з волонтерами

Актуальні питання митного оформлення товарів та засобів для військових, які перебувають у зоні АТО, обговорили заступник Голови ДФС України Анатолій Макаренко та представники волонтерських організацій. 

Під час зустрічі, на яку були запрошені керівники регіональних митниць та провідні фахівці ДФС України, волонтери озвучили проблемні моменти, які виникають під час перевезення через кордон України як гуманітарної допомоги,  так і придбаних за кордоном товарів для військових.

«Сьогодні в Україні надзвичайно потужний волонтерський рух. Ми бачимо, наскільки багато бажаючих допомогти армії, бойовим підрозділам. Волонтери ввозять на територію України велику кількість товарів - від касок, аптечок, теплого одягу  до автомобільного транспорту, тобто все спорядження, яке необхідно нашим військам. І наше завдання - всіляко сприяти волонтерським організаціям у їх нелегкій роботі», - наголосив Анатолій Макаренко.

Заступник Голови ДФС, зокрема, зазначив, що брокерські послуги з оформлення волонтерами товарів мають бути безкоштовними, як і зберігання товарів на митних терміналах.

Крім того, він запропонував створити цілодобовий диспетчерський центр, який надаватиме консультації та роз'яснення з питань, що стосуються правил ввезення та розмитнення товарів волонтерами.

Підсумовуючи зустріч, Анатолій Макаренко, зокрема, зазначив, що Державна фіскальна служба України зацікавлена в діалозі з волонтерами для оперативного вирішення проблемних питань, тому практика проведення подібних зустрічей триватиме й надалі.

Ігор Білоус назвав опонентів та прихильників податкової реформи

 «У нас є затяті опоненти, чиї інтереси зачіпатимуть майбутні зміни у податковій системі», - заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус в інтерв'ю Інформаційному агентству Укрінформ.

Для більш наочного уявлення, які із суб'єктів усталених економічних відносин в Україні активно опиратимуться трансформації податкової системи, керівник ДФС нагадав основні напрями запропонованої урядом реформи.

Так, завдяки реформуванню єдиного соціального внеску (ЄСВ) Уряд має намір вивести з тіні зарплати, а через добровільне разове декларування - легалізувати усі попередні тіньові заощадження громадян.

Одночасно планується запровадити непрямий метод контролю сплати податків фізичними особами: податкові органи контролюватимуть, чи відповідають витрати окремих категорій громадян їхнім реальним доходам.

«Це - ефективний інструмент посилення боротьби з корупцією та тіньовою економікою, який застосовується в країнах із розвиненою економікою. Суб'єктами контролю з боку податкових органів, як правило, стають люди небідні. Очевидно, й ми почнемо з найбагатших людей за версією Forbes-Україна та інших публічних осіб, включаючи чиновників на високих посадах», - роз'яснив плани Уряду Ігор Білоус.

Він зауважив, що в багатьох країнах введення контролю відповідності витрат громадян їхнім доходам, як правило, спричиняло значний соціальний резонанс, викликало безліч дискусій щодо можливих зловживань з боку фіскальних органів.

«Однак практика застосування механізму контролю витрат засвідчила, що остерігатися легалізації доходів варто лише тим, хто ухиляється від сплати податків, хабарникам, крадіям, чиновникам, які отримують незаконні доходи», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України.

Він впевнений, що втілення вже перелічених заходів у поєднанні з іншими ініціативами ДФС завадить корупційним діям, покладе край приховуванню доходів, перебільшенню видатків та ухиленню від оподаткування, унеможливить діяльність конвертаційних центрів, «податкових ям», зруйнує підпільне виробництво й незаконні ринки збуту, припинить відмивання коштів та проведення готівкових операцій без обліку.

Водночас в ДФС застерігають, що широкий перелік потенційних потерпілих від реформи значно посилить протидію змінам, нищівну критику й «заговорювання» податкових ініціатив, у тому числі із залученням псевдореформаторів.

«Фіскальній службі опонуватимуть люди, які втратять можливість отримувати «ліві» заробітки, брати хабарі та «відкати». Нам будуть мститися ті, хто утримував конвертаційні центри, включаючи їхній «дах» у деяких правоохоронних органах. Нам не будуть плескати в долоні суб'єкти тіньових ринків виробництва та збуту товарів, з якими ми ведемо боротьбу для підтримки легального бізнесу», - наголосив Ігор Білоус.

Він нагадав, що деякі з найбільш дієвих механізмів боротьби з корупцією, включені до урядового пакету законопроектів з питань податкової реформи, експерти пропонували застосувати ще 10-15 років тому.

«Запровадити їх в Україні у попередні роки завадив брак політичної волі у влади, впливова опозиція реформам та слабке громадянське суспільство. Сьогодні ситуація змінилась, - переконаний Голова ДФС України. - Ми маємо достатньо волі для рішучого наступу на корупцію і тіньовий бізнес, а також потужну базу підтримки в особі сформованого громадянського суспільства».

Ігор Білоус: Ставка ЄСВ буде меншою, ніж тіньовий податок, який сьогодні

платять працедавці

Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус вважає реформу єдиного соціального внеску (ЄСВ) однією з ключових складових урядового пакету податкових змін, що разом здатні вивести всю економіку України з тіні.

«Сьогодні податкове навантаження на зарплатні доходи в Україні є найбільшим у Європі. Наслідком цього є міграція заробітної плати у «сутінки»», - зазначив Ігор Білоус в інтерв'ю інформаційному агентству Укрінформ.

Він пояснив, що сьогодні 70%-80% бізнесу або доплачує, або повністю платить працівникам зарплату в конвертах. За оцінками ДФС України, щомісячні тіньові доплати складають від 20 до 50 млрд. грн. Це породжує чорний ринок готівки, який ніхто не контролює, його не здатний відстежити Національний банк. Саме з цих грошей платяться хабарі. А масова конвертація тіньових грошей у долари, спровокована панічними настроями, здатна стрімко «обвалити» гривню.

«Водночас, у зарплатних податках частка єдиного соціального внеску, що стягується з працедавця, є набагато більшою, порівняно з податком на доходи, який сплачує працівник», - говорить голова ДФС. Саме тому, на його переконання, реформа ЄСВ може виконати роль локомотива, що легалізує доходи громадян і витягне економіку країни із тіньової зони.

«Головна наша ідея втілена в урядовому законопроекті «Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці», - значне, у 2,5 раза, скорочення податкового навантаження на ту частину зарплати, яку більшість працедавців виводять із готівкового обігу і роздають у конвертах, - зауважив Ігор Білоус. - При цьому, чим більшою буде легальна оплата праці найманого працівника, тим меншою виявиться усереднена ставка ЄСВ на всю суму зарплати. Це мотивуватиме топ-менеджера підприємства не тільки легалізувати, а й підвищувати оплату праці».

Керівник Державної фіскальної служби України звертає увагу на те, що з неофіційної частки заробітної плати працедавець не здійснює легальні платежі до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Разом з тим, він платить чималий тіньовий податок, який включає витрати на послуги конвертаційного центру, на охорону, зберігання й транспортування готівки, на доплату бухгалтеру за тіньові операції. В середньому, за підрахунками ДФС, такий тіньовий податок складає не менше 18% від суми «конвертованої» зарплати.

«Ми пропонуємо працедавцям сплатити менше - 15%-16% від тієї частки зарплати, яку вони сьогодні розкладають у конверти, а крім цього - спокійну, легальну роботу без остраху застосування штрафних санкцій», - наголосив Ігор Білоус.

Спецоперація на півдні України дає перші результати

У рамках спільної спецоперації «Акциз» та «Південь-2014» співробітниками оперативного управління територіальних органів ДФС в Одеській області за участю працівників прикордонної служби вилучено з незаконного обігу 800 дал. спирту на суму 320 тис. грн. Крім того, вилученню підлягає також і автотранспорт, що перевозив спиртовмісну продукцію.

Операції «Акциз» та «Південь-2014», а також «Захід-2014» мають важливе правоохоронне та економічне значення, оскільки дозволяють перекрити ключові пункти регіонального та міжнародного нелегального трафіку підакцизних товарів.

Як повідомлялося раніше, з метою попередження, виявлення та припинення порушень законодавства України з питань державної митної справи, виявлення кримінальних правопорушень у митній та податковій сферах, упередження та припинення каналів незаконного переміщення товарів народного споживання, запровадження дієвої системи контролю за дотриманням вимог законодавства ініційовано проведення таких спеціальних операцій, як «Захід-2014» та «Південь-2014». Також операцію «Акциз» ініційовано для боротьби з контрафактним товаром підакцизної групи.

Податкова реформа запустить незворотній процес змін в усій економіці - Ігор Білоус

Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус переконаний, що запропоновані Урядом реформи податкової системи дадуть поштовх незворотному процесу змін в інших секторах економіки.

В інтерв'ю Інформаційному агентству Укрінформ Ігор Білоус виокремлює найзатребуваніші податкові пропозиції Державної фіскальної служби, включені в урядовий пакет реформ, та підкреслює: «Особисто я буду боротися за кожну нашу ініціативу».

У числі пропозицій, поданих ДФС, Голова служби, зокрема, називає податковий компроміс, який має стати «стартовим майданчиком для початку реформування податкової системи», а також зміни в оподаткуванні прибутку, що радикально спростять обрахування податку та обмежать суб'єктивізм податкових інспекторів у визначенні бази оподаткування.

«Це й детінізація доходів громадян, подолання корупції, декриміналізація податку на додану вартість, підтримка малого й середнього бізнесу», - продовжує перелік напрямів податкової реформи Ігор Білоус.

Він також пояснює, як стимулюватиметься детінізація економіки та зростання виробництва в Україні завдяки реалізації поданих одним пакетом ініціатив із реформування єдиного соціального внеску (ЄСВ), обмеження готівкового обігу, запровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб, добровільного разового декларування майна та податкової амністії для громадян.

Керівник Державної фіскальної служби нагадує, що реформа єдиного соціального внеску передбачає значне, у 2,5 раза, скорочення податкового навантаження на ту частину зарплати, яку чимало працедавців виводять з готівкового обігу і роздають у конвертах. Запропонований порядок обрахування ЄСВ сприятиме не тільки детінізації зарплати, а й її зростанню.

Непрямий метод контролю сплати податків, за словами Ігоря Білоуса, полягає у запровадженні контролю відповідності фактичних витрат громадян на придбання активів, насамперед вартісних, їхнім реальним доходам.

Одночасно буде запропоноване разове добровільне декларування майна та податкова амністія для громадян, котрі, як пояснює Голова ДФС, дозволять встановити точку відліку активів фізичних осіб на момент введення непрямого методу контролю сплати податків.

«Усі, хто захоче легалізувати своє майно, свої заощадження, зможуть це зробити, - зазначає Ігор Білоус - Той, хто добровільно задекларував свій майновий стан, буде звільнений від відповідальності за колишні порушення податкового чи валютного законодавства. Із доходів, зазначених в разовій декларації, не треба буде платити жодних додаткових платежів».

Він також пояснює, що наступний захід - обмеження готівкових розрахунків сумою 15 мінімальних заробітних плат (на сьогодні - 18,3 тис. гривень) - має на меті припинити підживлення тіньового ринку та вивести Україну з числа найвідсталіших країн Європи за рівнем готівкового обігу.

«Результатом втілення цих пропозицій передусім стане легальна зарплата. Не одразу, але за рік ми виведемо доходи наших громадян із тіні. Практика доплат у «конвертах» стане невигідною, а покарання за порушення - суворим і невідворотним», - продовжує очільник ДФС.

Разом з тим, працедавці отримають мотивацію до збільшення реальної зарплати своїм працівникам, зростатиме її частка у кінцевій вартості продукту.

«По-друге, обмеження готівкових операцій та контроль за витратами чиновників скоротять ринок чорної готівки, тіньові готівкові операції стануть небезпечними. Хабар горітиме в руках хабарника, ним буде неможливо скористатися. У підприємців не буде ані потреби, ані можливості приховувати товар для збуту поза обліком. Таким чином, тіньова економіка поступово попрямує до «світла», - коментує прогнозні зміни в економіці Ігор Білоус.

На його переконання, у результаті застосованих заходів десятки мільярдів гривень додатково будуть спрямовані у банківську систему. Банки при цьому зможуть у 2-3 рази збільшити ліквідність. Банківська система відновить довіру клієнтів, а Нацбанк забезпечить довіру до гривні. Зрештою, ці заходи стабілізують фінансову систему країни.

«Ринок запрацює в усіх секторах, - підсумовує Ігор Білоус.- Зменшиться ставка рефінансування, почнеться поступове зниження банківських кредитних ставок, тож нарешті гроші підуть в економіку, зросте виробництво. Завдяки зменшенню ціни кредитних ресурсів знизиться кінцева вартість товарів і послуг, а внаслідок збільшення пропозиції посилиться конкуренція. У підсумку - матимемо пристойні зарплати та більше якісних товарів і послуг за цілком прийнятними цінами».

Юридичні та фізичні особи, податковою адресою яких є ВЕЗ «Крим», прирівнюються до нерезидентів

27 вересня 2014 року набрав чинності Закон України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до пунктів 5.2 та 5.3 статті 5 зазначеного закону, взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України. Юридичні особи (відокремлені підрозділи) та фізичні особи, які мають податкову адресу (місцезнаходження/місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», для цілей оподаткування прирівнюються до нерезидентів.

Таким чином, виконання норм статті 39 Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення має відбуватися з урахуванням норм Закону № 1636.

Детальніше ознайомитися із Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України можна за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/63321.html

Ігор Білоус: Ми внесемо в парламент оновлену концепцію податкової реформи, що не викличе спротиву чесно працюючого бізнесу

Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус поінформував про перебіг підготовки до повторного внесення урядом до Верховної Ради України пакету законопроектів з питань реформи податкової системи.

«Іде робота з підготовки законопроектів до повторного внесення в Раду. Уряд вивчає найбільш критичні зауваження бізнесу. В Міністерстві фінансів та в Державній фіскальній службі тривають зустрічі й консультації зі спілками підприємців, з бізнес-асоціаціями, з експертами, продовжують працювати робочі групи з окремих напрямів податкової реформи», - зазначив Ігор Білоус в інтерв'ю Інформаційному агентству Укрінформ.

За його словами, обговорюються питання, що найбільше непокоять підприємців, зокрема, деякі обмеження на обрахування валових витрат підприємств - платників податку на прибуток, необхідність запровадження запобіжників проти нових схем ухилення від оподаткування. Додатково дискутується порядок застосування окремих податкових заходів, покликаних компенсувати прогнозні втрати бюджету внаслідок лібералізації низки норм Податкового кодексу.

Зокрема, керівник ДФС назвав цілком аргументованими застереження підприємців щодо можливої тінізації продажу підакцизних товарів у зв'язку із пропонованим скасуванням перевірок малого бізнесу. «Можливо, деякі позиції законопроектів зазнають змін. Адже ми не зацікавлені в міграції окремих секторів економіки в тінь і в погіршенні конкурентних умов для легального бізнесу», - підкреслив Ігор Білоус.

Разом з тим, очільник Державної фіскальної служби України  наголосив: ідея, закладена в урядові законопроекти, залишається незмінною - це спрощення податкової системи, зменшення ставок, створення сприятливих умов для ведення бізнесу, виведення економіки з тіні.  

«За підсумками обговорення ми внесемо в парламент оновлену концепцію податкової реформи, яка, сподіваюсь, не викликатиме спротиву з боку легального бізнесу», - підкреслив Ігор Білоус. 

При Державній фіскальній службі України сформовано Громадську раду

До її складу увійшло 154 члени - представники інститутів громадянського суспільства, які були обрані шляхом відкритого голосування сьогодні, 7 жовтня, під час установчих зборів. Саме вони здійснюватимуть громадський контроль за діяльністю Державної фіскальної служби України, формуватимуть ефективні канали комунікацій між владою та громадськістю.

За словами заступника Голови ДФС України Анатолія Макаренка, одним з основних завдань фіскальної служби сьогодні є створення відкритого та функціонального механізму взаємодії між бізнесом і фіскальною службою. Саме тому до складу Громадської ради мають увійти, перш за все, професіонали, налаштовані на конструктивну роботу.

«Досвід функціонування громадських рад різних відомств свідчить про те, що, в залежності від їх складу, в залежності від енергетики взаємовідносин між службою, керівництвом і членами громадської ради, може бути отримано або навпаки - не отримано результат. А результатом, на мій погляд, повинні стати професійні кроки у напрямі спрощення процедур, їх прозорості та зрозумілості, здатності громадського суспільства впливати на державну машину, на апарат», - наголосив Анатолій Макаренко.

У свою чергу Голова Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при ДФС України Дмитро Олексієнко вважає створення Громадської ради початком ефективної співпраці і діалогу між громадськістю та фіскальними органами.

 «Ми обрали нову фахову Громадську раду. Впевнений, що її діяльність не матиме формального характеру, оскільки до її складу увійшли усі бажаючі громадські організації, у тому числі новостворені та регіонального рівня. Члени Громадської ради ефективно впливатимуть на всі процеси, які відбуватимуться у Службі, забезпечать дієву підтримку ініціатив фіскальної служби, контролюватимуть її діяльність та створять своєрідний баланс між інтересами суспільства та можливостями Служби», - зауважив Дмитро Олексієнко.

На наступному засіданні новостворена Громадська рада обере свого Голову, його заступників, а також розгляне інші актуальні питання, які дозволять їй розпочати повноцінну роботу в якості консультативно-дорадчого органу при ДФС України.

Новообрані члени Громадської ради висловили готовність до конструктивної співпраці у напрямі впровадження реформ для створення сприятливого бізнес-середовища та підвищення рівня культури сплати податків в Україні.

Нагадаємо, що серед завдань Громадської ради при ДФС:

- розробка пропозицій щодо формування та реалізації податкової та митної політики ДФС України;

- здійснення громадської експертизи проектів нормативно-правових актів;

- контроль за врахуванням ДФС пропозицій та зауважень до нормативно-правових актів, які надходитимуть від громадськості.

Використовуйте Інформаційно-довідковий ресурс ДФС для миттєвого отримання податкових консультацій

Значна кількість платників давно зрозуміла, що найкращим консультантом з податкової та митної тематики є сервіс «ЗІР».

У розділах «ЗІР»: «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована по тематиках: оподаткування, митна справа; єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; електронний цифровий підпис.

У розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.

Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та електронного цифрового підпису, інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.

Розділ «Письмові консультації» наповнюється витягами з письмових консультацій, підготовлених ІДД Міндоходів на типові звернення суб'єктів господарювання та громадян.

Розділ «Коментарі та пропозиції» надає можливість працівникам органів фіскальної служби здійснювати зворотний зв'язок з модератором «ЗІР» шляхом залишення коментарів-пропозицій до запитань-відповідей з Бази знань, з метою взяття участі у формуванні та вдосконалення автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання суб'єктів господарювання та громадян. В подальшому таку можливість з використанням електронного цифрового підпису матимуть і зовнішні користувачі.

Антикорупційний проект - сервіс «Пульс»

Інформаційний сервіс «Пульс» - це один з інструментів боротьби з корупцією у державних органах. На цю «гарячу телефонну лінію» може звернутися будь-який громадянин з питаннями на податкову тематику та щодо роботи податкових органів. «Пульс» працює за принципом зворотного зв'язку, також оператори не тільки приймають звернення, але і повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи.

Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс»: (044) 284-00-07.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Запорізькі митники та митні брокери підтримують волонтерський рух для АТО

Керівництво Запорізької митниці днями провело зустріч з власниками вантажних терміналів та брокерами Запорізької митниці. Як зазначив в. о. начальника Запорізької митниці Міндоходів Олексій Мужев, на виконання доручення заступника Голови Державної фіскальної служби України Анатолія Макаренка, наданого під час всеукраїнської наради у режимі телефонної конференції з представниками волонтерського руху, наразі запорізькою митницею створюються усі умови, аби максимально сприяти волонтерському руху, який надає допомогу учасникам антитерористичної операції на сході України.

До конструктивного та зацікавленого діалогу Запорізькою митницею Міндоходів були залучені представники громадських організацій Запорізького регіону, зокрема, запорізького громадського діяча Романа Пятигорця, представників фонду "Лебедія" - Любов Марокко та Віктора Шейко, суспільного руху "Місто Z" - Дмитра Шуманова.

- Сьогодні зусилля волонтерського руху для нашої країни важко переоцінити. Тому наше завдання - всебічно підтримувати волонтерів під час здійснення митних формальностей товарів, необхідних для забезпечення сил АТО, - наголосив Олексій Мужев.

З цією метою митницею створено координаційний центр взаємодії з волонтерами регіону. Нагальні питання координації здійснює безпосередньо особисто керівник митниці Олексій Мужев, до консультування з питань законодавства залучено начальника митного поста "Запоріжжя-аеропорт" Дениса Грищенка та начальника відділу організації митного контролю Оксану Жездріну.

Під час зустрічі власники вантажних терміналів зазначили, що наразі вони готові надавати волонтерам у разі потреби можливість безкоштовного перебування вантажів у зоні митного контролю.

У свою чергу, як заявили митні брокери, вони можуть безкоштовно надавати брокерські послуги волонтерам, які здійснюють добровільні постачання товарів з-за кордону для потреб збройних військових формувань у зоні антитерористичної операції.

Крім того, митницею створено електронний консультативний центр, основним завданням якого є всебічне сприяння бізнес-середовищу, оперативне опрацювання всіх питань, що можуть виникнути у взаємодії з митницею.

Адреса електронного консультативного центру Запорізької митниці: customsofficezp@gmail.com.

Понад 160 запоріжців направили інформаційні запити

Протягом дев'яти місяців поточного року до органів ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшло 164 запити на інформацію. Проведений аналіз статусу запитувачів свідчить, що із загальної їх кількості в 91 випадку  це були фізичні особи, 64 - юридичні особи, 3 запити  отримано від представників засобів масової інформації, 6 запитів надіслано від інших органів виконавчої влади як розпоряднику інформації, 150 запитів  отримано поштою, 3 - факсом, 11 - електронною поштою.

За наслідками їх розгляду:  по 40 запитах на інформацію було надано роз'яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом,  у відповідь на 100 запитів надано інформацію, 22 запити надіслано належному розпоряднику інформації, 2 запити знаходяться на виконанні.

Понад 2,7 млн. грн. - від  діяльності оперативних підрозділів

Така сума надійшла до бюджетів усіх рівнів за останній тиждень за результатами роботи співробітників підрозділів податкової міліції області.

 До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, в т.ч. 3 - за ст. 204 КК України (незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів), 1 - за ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Ліквідовано діяльність "конвертаційного" центру.

На Запоріжжі  викрили "конвертаційний центр" з обігом у 35 млн. грн.

Співробітники оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області ліквідували  діяльність "конвертаційного центру", організатори якого надавали послуги підприємствам реального сектора економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових грошових коштів у готівку.

Схема злочинної діяльності полягала у формуванні податкового кредиту від реквізитів підконтрольних організаторам «конвертаційного центру» підприємств, в результаті чого здійснювався обрив ланцюга ПДВ.  За вказані послуги з формування фіктивного податкового кредиту організатори "конвертаційного центру"  залишали собі винагороду 8-9 відсотків.

Користувачами послуг "конвертаційного" центру були підприємства Запорізької, Харківської, Сумської областей та м. Києва. Протягом 2013-2014 років було проконвертовано понад  35 млн. гривень.

Під час проведення обшуків вилучені бухгалтерські документи та чорнові записи, які підтверджують злочинну діяльність, електронні носії інформації,  3 електронних флеш-ключі до системи «клієнт-банк», печатки 4 суб'єктів господарювання, які використовувались для незаконної діяльності, а також чисті бланки з печатками різних суб'єктів господарської діяльності.

Запорізькі оперативники  попередили незаконне  відшкодування ПДВ у 2 млн. грн.

Оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області при перевірці встановили, що керівники одного із підприємств у фінансово-господарській діяльності вдалися до викривлення обсягів  поставок сільськогосподарських товарів та продуктів харчування і їх реалізації. Підґрунтям для   завищення обсягів стало заволодіння бюджетними коштами при відшкодуванні податку на додану вартість.

При проведенні заходів, спрямованих на протидію розкраданню бюджетних коштів та їх легалізації, розпочато кримінальне провадження за ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) у відношенні посадових осіб одного з підприємств Запорізької області,  їм інкримінується  завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та  заволодіння  бюджетними коштами у сумі понад 2 млн. гривень.

Через відсутність дозвільних документів  торговці втратили  товар на 200 тис. грн.

У сфері протидії незаконному обігу підакцизних товарів розпочато 3 кримінальні провадження за ст.204 Кримінального кодексу України. Крім цього, на території м. Запоріжжя та області оперативні співробітники ГУ Міндоходів  у Запорізькій області встановили 9 фактів  реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних дозвільних документів (ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У результаті проведених заходів із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 200 тис. грн., у тому числі: алкогольних напоїв на суму 163 тис. грн. та тютюнових виробів на суму 37 тис. гривень.

На Запоріжжі на користь держави винесено 1162 судових рішення

Саме таку кількість справ за 9 місяців поточного року виграли юристи ГУ Міндоходів у Запорізькій області на суму 417, 4 млн. грн. На користь платників було винесено 388 судових рішень на суму 269,2 млн. грн.

Всього станом на 01.10.2014 року на розгляді в судах всіх інстанцій перебувало 3467 справ, де стороною виступали органи Міндоходів на загальну суму 1 млрд. 883,1 млн. грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2013 року зменшилася загальна кількість справ, які знаходилися на розгляді в судах всіх інстанцій, на 1661 справу, однак збільшилася сума заявлених вимог на 102,4 млн. грн.

З початку 2014 року за позовами органів Міндоходів до платників податків на користь держави в 2014 році було винесено 915 судових рішення на суму майже 182 млн. грн., що становить 98% від кількості розглянутих справ та 99% суми по справах даної категорії.

За звітний період за результатами судових рішень до бюджету вже надійшло 24,6 млн. грн.

Запорізькі платники налаштовані на "електронний" діалог - лише у вересні вони отримали 15 тисяч ключів ЕЦП

Усього з початку року щонайменше 30 тисяч платників податків для зручного цифрового формату взаємодії з органами ДФС отримали понад 85 тисяч посилених сертифікатів електронного підпису. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін під час виїзної зустрічі із представниками бізнесу у Центрах обслуговування платників у м. Запоріжжі.

Як свідчить практика, серед представників бізнесу зростає кількість охочих подавати звітність в електронний спосіб. Тим паче, що сьогоднішні темпи розвитку інформаційних технологій дозволяють навіть варіювати із вибором носія, на який платник може встановити безкоштовне програмне забезпечення, отримане в органах ДФС, для подальшого подання звітності. Чи то ноутбук або стаціонарний ПК - не важливо. Головне - це зручність електронного формату та економія часу користувача.

Спілкуючись із платниками, він наголосив, що, окрім запорізьких клієнтів, п'ять відділень Акредитованого центру сертифікації ключів у Запорізькій області надають послуги й платникам з Донецької, Луганської областей та АРК Крим. Тут вони можуть як отримати, так й скасувати раніше придбані електронні цифрові підписи.

Як зазначив Олексій Кавилін, у вересні поточного року загальний показник податкової звітності в електронному вигляді вже зріс до 70 відсотків, а з єдиного соціального внеску склав понад 93 відсотки.

Відповідаючи на запитання, чи готові органи ДФС у Запорізькій області до електронного адміністрування ПДВ, яке запроваджується в Україні з 2015 року, посадовець підкреслив, що наразі Державною фіскальною службою України проводиться ряд організаційних заходів, пов'язаних із цим впровадженням. Водночас декларування податку на додану вартість у Запорізькій області на сьогодні досягло певних успіхів.

- Серед запорізьких платників ПДВ показник подання звітності за допомогою мережі Інтернет вже сягнув 99 відсотків. Тому я впевнений, що у новому році цей механізм розпочне роботу без ускладнень. Більше того, електронне адміністрування ПДВ - це одна зі складових боротьби із корупційними ризиками. Очевидно, що більшість платників не тільки звикли до зручного електронного формату, але й упевнені в його майбутньому. Це - європейський шлях і світова цивілізована практика, - відзначив Олексій Кавилін.

Також під час зустрічі мова із громадянами та представниками бізнесу йшла про рівень сервісного обслуговування у ЦОПах, покращання законодавчих умов діяльності платників у результаті реформування податкової системи та інші актуальні питання.

Наше завдання - запобігати проявам корупції в територіальних органах Міндоходів у Запорізькій області

Антикорупційним законодавством України передбачені дисциплінарна, адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення вимог діючого законодавства співробітниками територіальних органів Міндоходів у Запорізькій області при здійсненні своїх функціональних обов'язків.

Працівниками управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Запорізькій області, завдяки профілактичним заходам, вчасно попереджено значну кількість правопорушень з боку податківців.

Так, у січні-вересні 2014 року за результатами проведення службових перевірок, керівникам територіальних органів Міндоходів в області внесено 90 подань про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень міндоходівцями. За допущені порушення до 81 співробітника застосовані заходи дисциплінарного впливу, в тому числі 2 - звільнено.

 Про неприпустимість скоєння дій, які межують з протиправними 84 працівникам винесені офіційні застереження про неприпустимість дій, які близько межують з протиправними.

Протягом поточного року до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавством направлено 42 матеріали стосовно працівників територіальних органів Міндоходів в області. За вказаними матеріалами правоохоронними органами області розпочато 21 кримінальне провадження, складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Крім того, за вказаний період працівники управління здійснювали заходи, спрямовані на усунення причин і умов, що сприяють вчиненню корупційних діянь та інших правопорушень міндоходівцями під час службової діяльності. Одним із дієвих профілактичних заходів є перевірка кандидатів на посади в органи Міндоходів. З початку року проведено 231 таку перевірку, внаслідок чого восьми особам відмовлено у прийнятті на службу.

Також у ході здійснення профілактичних заходів співробітники управління провели понад 440 бесід і лекцій на антикорупційну тематику в колективах територіальних органів Міндоходів в області.

З метою захисту законних прав та інтересів громадян, своєчасного реагування на проблемні питання, значна увага приділяється заходам, що вживаються для перевірки повідомлень, звернень, заяв громадян щодо незаконних дій з боку працівників Міндоходів. У разі встановлення фактів порушень чи зловживань з боку міндоходівців, до винних осіб застосовуються відповідні заходи реагування.

Понад 290 свідоцтв видано Запорізькою митницею Міндоходів

            Таку кількість свідоцтв про допущення дорожніх транспортних засобів було надано Запорізькою митницею Міндоходів протягом дев'яти місяців поточного року, що складає 98% від загальної кількості адміністративних послуг. Ця послуга користується найбільшим попитом у суб'єктів господарювання Запорізької області у сфері державної митної справи.

            Серед інших адміністративних послуг, які надавались Запорізькою митницею Міндоходів у січні-вересні цього року - надання, переоформлення, анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання та надання, переоформлення дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу.

            Детально з переліком адміністративних послуг, які надаються Запорізькою митницею Міндоходів, та інформацією щодо їх отримання можна ознайомитись на суб-сайті ГУ Міндоходів у Запорізькій області: http://zp.minrd.gov.ua у розділі "Діяльність"-"Адміністративні послуги".

На Запоріжжі в електронному вигляді оформлено 99,6% митних декларацій

- Саме стільки митних декларацій було оформлено Запорізькою митницею Міндоходів "електронно" за минулий місяць поточного року. Всього з початку року фахівці митниці оформили 47,5 тисячі митних декларацій, 99 відсотків з них - в електронному вигляді. Серед загальної кількості декларацій більшість складають експортні - 29,6 тисячі. Імпортних декларацій в електронному вигляді оформлено 17,1 тис. шт., транзитних - 170 шт. За аналогічний період минулого року митні декларації в електронному вигляді становили лише 89 відсотків від усього обсягу, - зазначив в.о. начальника Запорізької митниці Міндоходів Олексій Мужев.

Розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року цей показник зріс на 10 відсотків. При цьому середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 49 хвилин, а при імпорті - 1 годину 30 хвилин.

За рахунок взаємодії з іншими органами державної влади сфера використання електронних декларацій розширюється, що робить процедуру електронного декларування привабливішою для суб'єктів господарювання.

На підставі оформлених митних декларацій сьогодні стало можливим здійснення державної реєстрації транспортних засобів, проведення операцій зняття експортно-імпортних операцій з валютного контролю, продажу іноземної валюти для проведення підприємствами розрахунків щодо зовнішньоекономічних операцій з товарами, підтвердження фактичного вивезення товарів за межі митної території України.

Митна декларація та інші документи, подання яких органам ДФС України передбачено Митним кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Олексій Кавилін: "Позитивні зміни від податкової реформи відчує кожен запорізький платник"

Істотне скорочення кількості податків, зменшення податкових перевірок, зниження ставок з ряду податків, електронне адміністрування ПДВ та децентралізація бюджетних ресурсів - це лише деякі аспекти майбутніх перетворень податкової системи. ЇЇ основне завдання - за рахунок комплексних змін принести очікуваний результат для економіки та платників податків. На цьому наголосив під час прес-конференції начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, присвяченої підсумкам роботи ГУ ДФС за 9 місяців поточного року в умовах реформування.

- Відомо, що нинішня ситуація в податковій сфері вимагає кардинальних змін. Реформа податкової системи направлена на реалізацію Програми Кабінету Міністрів України "Відновлення України". Серед її основних векторів - скорочення кількості податків - замість 22-х залишаться тільки 9. Як результат - менше звітності для бізнесу і простота в їх адмініструванні для держави. Передбачено спрощення розрахунку податку на прибуток - на основі фінансової звітності підприємств. Також з наступного року буде впроваджено електронне адміністрування ПДВ, знижені ставки з єдиного соціального внеску, але для працедавців передбачена підвищена відповідальність, на 50% будуть меншими ставки єдиного податку. Крім того, податкова реформа передбачає зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів. Завдяки змінам, за місцевими бюджетами будуть закріплені стабільні джерела доходів і розширена прибуткова база. Всі ми розуміємо, що від того, як фінансуються бюджети територій, залежить благополуччя кожного регіону. Тому важливо мати резерви наповнення місцевої казни, - підкреслив Олексій Кавилін.

Він відзначив, що одним з них є контроль за дотриманням трудового законодавства в частині виплати заробітної плати. Недопущення фактів виплат зарплат в "конвертах", легалізація найманої праці, погашення працедавцями боргів по зарплаті - ці питання стоять найгостріше.

Наприклад, у результаті проведеної роботи спільно з органами виконавчої влади, прокуратури, Пенсійного фонду і органами місцевого самоврядування 735 підприємств погасили зарплатну заборгованість на суму майже 51 мільйон гривень.

Це дозволило місцевим бюджетам додатково отримати 5 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб і понад 22 мільйони гривень єдиного соціального внеску.

- Сьогодні зусилля всіх сторін - і бізнесу і влади направлені на те, як стимулювати працювати чесно і згідно із законом. І цей фундамент закладається саме зараз, під час реформування податкової системи країни, - наголосив Олексій Кавилін.

Запорізькі платники сумлінно сплатили майже 3,6 мільярда гривень

Непроста економічна ситуація в країні внесла свої корективи у роботу регіону. Та все ж, результати наповнення бюджетів усіх рівнів за січень-вересень поточного року засвідчили динаміку зростання порівняно з минулорічним періодом. По державному бюджету - майже на 7 відсотків, по місцевому - на 4 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін у ході прес-конференції для журналістів.

Так, за 9 місяців 2014 року до Держбюджету запорізькі платники податків направили 1 мільярд 243 мільйони гривень, що майже на 80 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. До місцевих бюджетів області сплачено 2 мільярди 354 мільйони гривень, що на 92 мільйони гривень перевищує показники 9 місяців 2013 року.

- У першу чергу, це заслуга сумлінних платників, які вчасно виконують свій конституційний обов'язок і добровільно сплачують податки. Крім цього, зростання пов'язане із заходами щодо детінізації економіки. Зокрема, завдяки роботі оперативних підрозділів до бюджетів надійшло 36 мільйонів гривень, від контрольно-перевірочної роботи - понад 57 мільйонів гривень, а також позитивною динамікою в деяких галузях виробництва, - відзначив Олексій Кавилін.

У розрізі галузей економіки провідними у регіоні є промисловість, транспорт і торгівля. На сьогодні питома вага у загальних податкових надходжень від промислових підприємств складає понад 43 відсотки, а сплата податків зросла на 19 відсотків, підприємства торгівлі забезпечують 23 відсотки від усієї сплати податків, транспортні підприємства збільшили сплату податків більш ніж на чверть.

Олексій Кавилін наголосив, разом із цим пріоритет роботи відомства - зменшення кількості перевірок. У поточному році органи фіскальної служби перевіряли бізнес на половину менше, ніж минулого року.

Всього проведено 684 перевірки суб'єктів господарювання, що майже на 900 перевірок або на 57% менше, ніж в аналогічному періоді 2013 року. За їхніми результатами донараховано узгоджених податкових зобов'язань на суму більше 71 мільйона гривень. Вже надійшло до бюджету понад 57 мільйонів гривень.

- Безумовно, не тільки ці методи впливають на наповнення бюджетів. Більшою мірою податки на запоріжжі платяться добровільно завдяки добросовісним платникам. Тому наше нове відомство - фіскальна служба створена на основі ідеології партнерства з платниками. І в результаті реформування податкової системи буде вироблена одна модель, яка покликана сприяти взаємовигідній роботі всіх учасників податкових відносин, - підкреслив Олексій Кавилін.

Платники можуть погасити заборгованість у розстрочку

            У поточному році органи ГУ Міндоходів у Запорізькій області надали розстрочки грошових зобов'язань і податкового боргу 20 платникам податків області на суму 2,5 млн. грн., що дало можливість платникам оздоровити своє фінансове становище.

            Левова частка у несплачених боргах - це грошові зобов'язання платників податків, донараховані органами Держаної фіскальної служби  області за наслідками контрольно-перевірочної роботи, за якими судами ухвалені рішення на користь контролюючого органу.

- Такий захід  дозволить  суб'єктам господарської діяльності  розрахуватися  з державою, сплатити  борги. Така можливість  для платників  податків  передбачена  Податковим кодексом України, які тимчасово потрапили у скрутну фінансову ситуацію. Боржники можуть скористатися правом отримати розстрочку або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу за умови надання платником достатніх обґрунтувань і доказів існування загрози несплати або накопичення податкового боргу, - розповідає начальник Головного управління  ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. 

В цілому ж шляхом застосування заходів стягнення податкового боргу за дев'ять місяців 2014 року забезпечені надходження до Зведеного бюджету в сумі 168,4 млн. грн., до державного - 129 млн. грн., що відповідно на 7,3 і  7,6 відсотка більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.

Бердянська ОДПІ повідомляє

В Бердянську надано 5 600 адмінпослуг у Центрі обслуговування платників

Протягом січня-вересня 2014 року Центром обслуговування платників Бердянської ОДПІ надав 5608 адміністративних послуг.

Як відзначила начальник інспекції Олена Круц, найбільшою популярністю користується послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. За дев'ять місяців цього року було надано 3952 такі послуги.

З початку року у Центрі було зареєстровано підприємцям 430 книг обліку доходів і витрат та 230 книг обліку розрахункових операцій. Видано 283 довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів платникам податків, які припиняють підприємницьку діяльність, та 366 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів.

Крім того, упродовж січня-вересня 2014 року Бердянською ОДПІ розглянуто 14 письмових звернень від громадян. На особистих прийомах побувало 56 громадян. Основні питання, які порушувалися, стосувалися роз'яснення законодавства відносно плати заземлю, сплати податку на доходи фізичних осіб, реєстрації платників, застосування реєстраторів розрахункових операцій. 

Понад 220 млн. грн. єдиного соціального внеску надійшло від бердянських платників

За дев'ять місяців поточного року бердянські платники сплатили 228,2 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема у вересні надійшло 25,9 мільйонів гривень єдиного соцвнеску, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Найбільше коштів від сплати ЄСВ у січні-вересні 2014 року надійшло від підприємств та організацій - 197,5 мільйонів гривень. Значною є сплата єдиного внеску фізичними особами-підприємцями та самозайнятими особами - 30,7 мільйона гривень.

Таких результатів надходжень ЄСВ вдалося досягти завдяки постійній цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо бази, об'єкту та термінів сплати внеску. Крім цього, проводиться роз'яснювальна робота щодо переваг добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Для платників в органах ГУ Міндоходів створені умови для зручного звітування з ЄСВ.

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати. 

Легалізація ринку підакцизних товарів

Одним з основних джерел «живлення» тіньової економіки є ринок підакцизних товарів - алкоголю, тютюну, спирту. З реалізованої нелегальної продукції бюджет не отримує жодної гривні податків, однак страждає не лише казна, але й життя і здоров'я споживачів від вживання алкогольного сурогату.

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ проводяться оперативні заходи по виявленню та руйнуванню схем протидії незаконного обігу підакцизних товарів. Зокрема, в ході проведення заходів по кримінальному провадженню за ознаками злочинів, передбачених за ст.204 КК України, на підставі ухвал слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області бердянськими оперативниками було проведено обшуки в Бердянському районі. В ході проведення обшуків вилучено рідину з характерним запахом спирту у кількості 300 літрів.

За даним фактом проводяться подальші оперативно-слідчі заходи для встановлення постачальників рідини для виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв.

Крім того, за словами в.о. заступника начальника оперативного управління Бердянської ОДПІ Артема Кавуна, протягом жовтня встановлено 2 факти реалізації  алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності будь-яких дозвільних документів в магазині "А" м. Бердянська та в кафе "В"  с.м.т. Приазовське. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв на суму понад 10 тис. грн. та тютюнових виробів  на 1 тис. гривень.

Концепція реформуваня податкової системи

Бердянська ОДПІ нагадує, що Урядом запропоновано Концепцію реформування податкової системи України. Це комплексний план змін у податковій системі, яким запропоновано, зокрема, скорочення кількості податків з 22 до 9.

Зокрема, скасовуються збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

З метою скасування податкового обліку і забезпечення ведення єдиного бухгалтерського обліку запропоновано реформувати порядок оподаткування податком на прибуток. В якості об'єкта оподаткування буде виступати фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, скоригований всього на три різниці: амортизація, резерви, фінансові операції. Таким чином, із 49 податкових різниць залишиться всього 3.

В аграрному секторі розробники Концепції пропонують перевести на загальну систему оподаткування підприємства, у яких обсяг виручки перевищує 20 млн. грн. та більше 3 тис. гектарів землі. Інші підприємства залишаються на діючій пільговій системі оподаткування.

З метою зниження навантаження на фонд оплати праці у Концепції представлені кілька моделей реформування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Новації законодавства

Електронне адміністрування ПДВ

З 1 січня 2015 року звітність із ПДВ обов'язково подаватимуть електронкою. Нині подавати звітність дистанційно зобов'язані лише платники податків, які належать до великих та середніх підприємств.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 р. N 1621-VII пункт 49.4 статті 49 доповнено абзацом такого змісту: "Податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством". Зазначені зміни наберуть чинності з 01.01.2015 р.

Як працюватиме система електронного адміністрування ПДВ?

Найперше, в день реєстрації платника у системі електронного адміністрування ПДВ на нього автоматично відкривається рахунок. Податкові накладні складатимуться виключно в електронному вигляді та реєструватимуться в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) незалежно від розміру податку в одній накладній.

Іще одна "новорічна" зміна - збільшення "порога" обов'язкової реєстрації підприємства платником ПДВ з 300 тисяч гривень до 1 мільйона гривень.

З 1 січня 2015 року нові критерії для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ

З 1 січня 2015 року бюджетне відшкодування платникам податку на додану вартість, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 Податкового кодексу України (в оновленій редакції), здійснюватиметься в автоматичному режимі.

Статтею 200.19 ПКУ встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники, які відповідають одночасно таким критеріям:

- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у дванадцять разів суму податку, заявлену до відшкодування та:

а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) та/або

б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців;

- не мають податкового боргу;

- великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року".

Зазначені зміни передбачені Законом України від 31.07.2014 N 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України".

Оновлено довідники пільг

Листами державної фіскальної служби України від 01.10.2014 року доведені Довідник № 72/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 72/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2014.

Військовий збір

Чи оподатковуються військовим збором доходи у вигляді додаткового блага, визначеного пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ?

     З метою оподаткування військовим збором поняття додаткового блага не використовується.

     Тобто, доходи, отримані у вигляді додаткового блага, не оподатковуються військовим збором.

     Водночас у разі надання роботодавцем працівнику матеріальних чи нематеріальних благ, послуг, інших видів доходів, які пов'язані з виконанням обов'язків трудового найму, зумовлених умовами трудового договору (контракту) чи передбаченого нормами колективного договору, та входять до складової заробітної плати, визначеної ст. 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», такий дохід оподатковується військовим збором на загальних підставах.

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором сума доходу, виплачена ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за виконання цивільно - правових договорів?

     Якщо цивільно-правовий договір укладено з фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність то нараховані (виплачені) доходи за виконання певних робіт (послуг) не є об'єктом оподаткування військовим збором. Ця норма не застосовується, якщо відносини за цивільно-правовим договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Роз'яснення податкового законодавства

Звітуємо за ІІІ квартал 2014 року!

Термін подання податкової звітності за ІІІ квартал 2014 року - не пізніше 10 листопада 2014 року, термін сплати податків та зборів за ІІІ квартал - не пізніше 19 листопада 2014 року!

Останній день подання звіту про пільги за ф. 1-ПП    - 07 листопада 2014 року.  

Складаємо податкову декларацію про збір за спеціальне використання води
Бердянська ОДПІ повідомляє розподіл води за ІІІ квартал 2014 року: липень, серпень, вересень: Дніпровська - 95%, Скважина - 5%.
Ставки податку: Дніпровська вода - 33,92; Скважина - 51,73 грн/100м куб.
Звітність щодо сум податку з процентів та військового збору
Згідно змін внесених до Податкового кодексу податкові агенти зобов'язані у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) відображати суми податку з процентів та військового збору.
До набрання чинності нової форми розрахунку №1-ДФ необхідно надавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 21.01.2014 року №49.
Після прийняття нової форми №1-ДФ податкові агенти зобов'язані будуть за новою формою подати новий звітний (уточнюючий) податковий розрахунок за ІІІ квартал 2014 року лише із заповнення загальної суми нарахованих у звітному періоді доходів у вигляді процентів та доходів, із яких утримується військовий збір, і загальну суму утриманого з них податку.
У зв'язку з тим, що вимога до податкового агента в частині подання нового звітного (уточнюючого) розрахунку виникла не з його вини та не має на меті виправлення помилок, що призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, то штрафні санкції згідно з п.119.2 ст.119 Кодексу застосовуватись не будуть.
Лист ДФСУ від 06.10.2014 року №6390/7/99-99-17-02-01-17
 
Справляння податків на території вільної економічної зони "Крим"

У зв'язку із набранням чинності Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636 - VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1636), виконання норм статті 39 (трансфертне ціноутворення) Податкового кодексу України має відбуватися з урахуванням норм цього Закону.

Тобто, згідно пунктів 5.2 та 5.3 статті 5 Закону № 1636, які набрали чинності з 27.09.2014, взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України, а юридичні особи (відокремлені підрозділи) та фізичні особи, які мають податкову адресу (місцезнаходження/місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», для цілей оподаткування прирівнено до нерезидентів.

Водночас, повідомляємо, що пунктом 12.3 ст.12 Закону № 1636 встановлено, що особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим або м. Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.

Основні засоби, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, звільняються від оподаткування

Будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що ці основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.

Такі основні засоби можуть бути відчуженими до їх введення в експлуатацію за новим місцем розташування на іншій території України чи протягом 12 місяців після такого введення в експлуатацію за умови сплати податків, зборів згідно із статтею 30 Податкового кодексу України.

Відповідна норма визначена пунктом б) частини 15.1 статті 15 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636 - VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Чи може нерезидент вносити на банківський рахунок резидента готівкову іноземну валюту за товари (роботи, послуги) згідно експортного договору

Уповноважений банк може приймати від повноважного представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності в касу готівкову вільно конвертовану іноземну валюту в сумі, що не перевищує 10000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день здійснення операції. Такі кошти банк приймає для подальшого зарахування на поточний рахунок в іноземній валюті резидента - суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок).

При цьому такі операції здійснюються за наявності наступних документів:

а) експортного договору резидента - суб'єкта підприємницької діяльності, у якому передбачено повну або часткову оплату нерезидентом - суб'єктом підприємницької діяльності продукції, виконаних робіт, отриманих послуг у готівковій вільно конвертованій іноземній валюті. Водночас, загальна сума, що прийнята за одним договором, не може перевищувати 10000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день здійснення операції, або договору, у якому передбачено повну або часткову оплату нерезидентом в готівковій вільно конвертованій іноземній валюті за фрахтування судна, що належить судновласнику-резиденту. Сума разової оплати за фрахтування судна в разі його заходження в порт України, де розташований уповноважений банк, у якому відкрито поточний рахунок в іноземній валюті судновласника-резидента, не може перевищувати 10000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день зарахування коштів. Копія договору залишається в уповноваженому банку;

б) оригіналу митної декларації або довідки про зняття повноважним представником нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності готівкової іноземної валюти з картрахунку нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності за допомогою корпоративної платіжної картки через уповноважений банк (фінансову установу, яка одержала генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій). У митній декларації робиться відмітка уповноваженого банку про суму та дату зарахування готівкової іноземної валюти на поточний рахунок в іноземній валюті (через розподільчий рахунок), відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності. Копія митної декларації із зазначеною відміткою або довідка про виплату уповноваженим банком (фінансовою установою, яка одержала генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій) готівкової іноземної валюти з картрахунку нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності залишається в уповноваженому банку;

в) документа, що підтверджує повноваження, надані представнику нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності, на оплату договору готівковою вільно конвертованою іноземною валютою. Копія документа залишається в уповноваженому банку; 

г) копії сторінок паспортного документа повноважного представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності (що містять фото, прізвище та ім'я, інформацію про дату видачі й орган, що його видав), які залишаються в уповноваженому банку.

Зазначена норма визначена п. 8 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року №200 зі змінами та доповненнями.

Особливості переміщення товарів українського походження з тимчасово окупованої території

Товари, які відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита. Це відбувається  за умови подання сертифіката про походження товару з України. Такий сертифікат видається торгово-промисловими палатами України на іншій території України.

Для підтвердження походження товарів, що виготовляються у вільній економічній зоні «Крим», застосовуються сертифікати форми У-1. 

У разі надання при митному оформленні зазначеного сертифіката до товарів не застосовується будь-яке мито (ввізне мито; сезонне мито; спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито).

Відповідна норма передбачена частиною 6.6 ст. 6 Закону України від 12.08.2014  № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»,  який набрав чинності 27.09.2014.

Щодо оподаткування середнього заробітку мобілізованих

Чи оподатковується ПДФО сума середнього заробітку виплачена податковим агентом працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, якщо відсутній порядок проведення компенсаційних виплат з бюджету?

     Оскільки відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, податковий агент оподатковує суму середнього заробітку, виплачену таким працівникам, на загальних підставах за ставками 15% та/або 17%.

Виправлення за попередні періоди здійснюється шляхом перерахунку ПДФО та подання Уточнюючого розрахунку ф. 1ДФ.

Чи є базою нарахування ЄВ сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, якщо працедавець не отримує компенсаційні виплати з бюджету?

     Якщо працедавець не отримує компенсаційні виплати з бюджету, то сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, є базою нарахування єдиного внеску.

У Звіті суми нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відображаються на загальних підставах.

При цьому при перерахунку страхувальником середнього заробітку зазначеним працівникам за попередній період фінансові санкції за таке донарахування єдиного внеску не застосовуються. Підставою для незастосування фінансових санкцій є форма військового квитка, визначена Указом Президента України від 25 травня 1994 року № 263/94 "Про Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу" (копія), та довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною (копія). Лист ДФСУ від 29.09.2014 р. N 5655/7/99-99-17-03-01-17

Електронний кабінет платника податків

Електронний кабінет платника - це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету, шляхом автентифікації з використанням електронного цифрового підпису та авторизації такого платника.

Електронний кабінет платника надає платникам податків можливість працювати з органами фіскальної служби дистанційно у режимі реального часу, а саме:

- подавати декларації з використанням електронного цифрового підпису і переглядати подану та/або сформовану податкову звітність;

- отримувати нагадування щодо строків подання звітності та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

- отримувати інформацію щодо особистих реєстраційних даних (податковий номер платника податків, назва платника податків, основний вид діяльності; П. І. Б. бухгалтера та директора тощо);

- подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби;

- вести в електронному вигляді Книги обліку доходів та витрат;

- переглядати інформацію щодо стану своїх розрахунків з бюджетом, зокрема про заборгованість зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Користувачами Електронного кабінету платника є платники податків - юридичні особи та самозайняті особи - фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Для роботи в Електронному кабінеті платника необхідно здійснити наступні кроки:

перший крок - отримати електронні цифрові підписи, які видаються Акредитованими центрами сертифікації ключів Міндоходів або "Masterkey" або "IBK";

другий крок - підключитись до мережі Інтернет та зайти до Електронного кабінету платника за адресою kpp.minrd.gov.ua або по гіперпосиланню "Електронний кабінет платника податків" на веб-сайті Державної фіскальної служби України;

третій крок - авторизуватись в Електронному кабінеті за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.

Переваги роботи в Електронному кабінеті платника:

- Унеможливлення помилок в обов'язкових реквізитах поданої декларації, оскільки при створенні податкової звітності ці реквізити заповнюються автоматично даними платника податків, які наявні у базі даних органів фіскальної служби;

- Унеможливлення випадків подання звітності не в повному обсязі, оскільки звітність приймається пакетом (декларація з усіма додатками);

- Можливість здійснення перевірки складеного звіту на наявність арифметичних помилок;

- Можливість збереження заповненої форми звіту у режимі "Чернетки" та використання її при створенні наступних звітів;

- Можливість імпорту з бухгалтерських програм (наприклад, 1-С) сформованої електронної звітності, перетворення її у пакет документів з послідуючим направленням до органів фіскальної служби;

- Отримання квитанції про прийняття органами фіскальної служби надісланого звіту протягом декількох хвилин;

- Можливість перегляду всієї інформації щодо своїх розрахунків з бюджетом, у тому числі з урахуванням філій, відокремлених підрозділів, які знаходяться на території України, а також зобов'язань по сплаті певних податків, зборів, які, відповідно до чинного законодавства України, мають сплачуватися за місцем розташування об'єкта оподаткування (наприклад, плата за землю);

- Ведення Книги обліку доходів та витрат в електронному вигляді;

- Наявність податкового календаря, який забезпечує нагадування строків подання звітності та сплати податків, зборів;

- Отримання оперативної інформації щодо особистих реєстраційних даних, які наявні в базі даних органів фіскальної служби на час сеансу;

- Можливість подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби. 

Оподаткування доходів громадян

Чи застосовуються податкові соціальні пільги до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв,  але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

За якою ставкою податку на доходи оподатковується доходи отримані фізичними особами підприємцями від здійснення підприємницької діяльності?

Згідно з положеннями статті 167  Податкового  кодексу  України  ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 (фізичні особи - підприємці) і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Юридична особа - резидент виплачує роялті фізичним особам - нерезидентам. Чи обов'язково в даному випадку потрібно отримати ідентифікаційні номери фізичним особам - нерезидентам? Якщо так, який порядок їх отримання?

Відповідно до пп. «б» п. 176.2  Податкового кодексу України (далі ПКУ), особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) до органу ДПС за місцем свого розташування.

В податковому розрахунку ф. № 1ДФ відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті).

Отже, податковий розрахунок ф. № 1ДФ (як в електронній версії так і на паперових носіях) має обов'язково містити реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті).

Відповідно до п. 70.5 ПКУ фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

Згідно з п. 1 р. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР документ, що посвідчує особу (документ, що посвідчує особу, має містити необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство), та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою цього документа.

Фізичні особи - іноземці та особи без громадянства подають Облікову картку до органів державної податкової служби в  областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з п. 4 р. VII Положення облікова картка фізичної особи може бути подана через законного представника чи уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі. Для реєстрації іноземців та осіб без громадянства додатково подається засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову документа, що посвідчує особу іноземця чи особи без громадянства.

Який порядок оподаткування доходів громадян, які є найманими працівниками у інших фізичних осіб?

На даний час значна кількість громадян використовують працю інших громадян, зокрема, працю домогосподарок, нянь, садівників, кухарів та інших. Тобто, громадяни, які працюють у інших громадян є найманими працівниками, а фізичні особи, які використовують таку працю  відповідно є працедавцями.

Порядок оформлення трудових відносин між працівником і фізичною особою - працедавцем має свої особливості, які визначаються Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженим наказом Міністерства праці від 08.06.2001 року № 260. Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю, зокрема, на фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо). Зазначеним Порядок визначено, що громадяни зобов'язані укласти трудовий договір між працівником і фізичною особою. Укладений у письмовій формі трудовий договір  у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Оподаткування податком на доходи  заробітної плати та інших доходів, виплачених найманим працівникам, регулюється  Розділом ІУ  Податкового кодексу України. Як визначено положеннями Кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року доходи не від податкових агентів, зокрема від інших фізичних осіб, зобов'язані до 1 травня року, що настає за  звітним,  надати податкову декларацію в якій відобразити суму отриманого доходу, суму сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов'язання. Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Які документи для застосування податкової соціальної пільги надаються громадянином,  який утримує дитину-інваліда віком до 18 років?

Порядок  подання документів для застосування податкової соціальної пільги затверджений постановою КМУ  від 29.12.2010р.  № 1227, якою  визначено,  що платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років,  для застосування податкової соціальної пільги, крім заяви про застосування пільги подає:

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

- пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

- медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років).

Який порядок оподаткування доходів  від надання  громадянами в оренду нерухомості?

Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)   визначений  статтею 170 Податкового кодексу України  (далі ПКУ).

Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності. 

Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців

Які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор;

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

- технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

Також не можуть бути платниками єдиного податку:

- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

- страхові (перестрахові) брокери;

- фізичні особи - нерезиденти;

- суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідна норма визначена п. 291.5 ст. 291 р. XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями.

Який звітний період передбачений  для платників єдиного податку?

 Згідно  з положеннями Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

 У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

Від сплати яких податків звільняються платники єдиного податку»?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Чи обкладається збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виручка від реалізації кулінарних виробів що містять алкогольні напої?

Відповідно до п.п. 1.1. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського  харчування алкогольні напої та пиво.

Об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (п.п. 1.3. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до статті 14 ПКУ алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.5 п. 14.1); пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.144  п. 14.1).

Отже, оскільки кулінарні вироби та страви не відносяться до алкогольних напоїв, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не сплачується з виручки від реалізації такої продукції.

Чи є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства експорт алкогольних напоїв та пива?

Відповідно до п.п. 1.3. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Згідно із п.п. 1.1. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торгівельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Отже, експорт це вивезення товарів за межі митної території України.

При цьому відповідно до п.п. 1.3 п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ до об'єкту оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства не належать  операції вивезення (експорту) підакцизних товарів.

Таким чином, експорт алкогольних напоїв та пива не є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

На який рахунок у 2014 році сплачується збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та до якого контролюючого органу подається розрахунок суми збору, якщо торгівля здійснюється на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (не за місцем перебування на обліку)?

Пунктом 6 «Прикінцевих положень» Закону України від 16.01.14 року № 719-VI «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами та доповненнями) на 2014 рік зупинено дію абзацу першого підпункту 1.5 щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на спеціальний рахунок центрального органу виконавчої влади, підпунктів 1.6 щодо розподілу та використання сум збору і 1.7 щодо заборони нецільового використання зазначених коштів пункту 16 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно із ст. 10 Закону № 719 збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства належить до складу доходів загального фонду Державного бюджету України на 2014 рік.

Отже, у 2014 році платники збору подають розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства контролюючому органу за місцем перебування на податковому обліку та сплачують такий збір до загального фонду Державного бюджету України.

Чи може платник податків оскаржити в одній скарзі декілька рішень органу доходів і зборів?

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 4.1 р. IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 № 848.

Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення органу доходів і зборів, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

 

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для юридичних осіб

Якщо у Єдиному державному реєстрі (або у статуті юридичної особи) визначені види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, чи є це підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку ?

Відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання  як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність  такого суб'єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Види діяльності, які не дають права суб'єктам господарювання (юридичним особам) бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення, наведено у п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Юридичні особи - платники єдиного податку відповідно до п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

 Отже, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не є підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку за умови, що такі види діяльності не здійснюються.

Юридична особа може перейти на спрощену систему оподаткування протягом року

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може перейти на спрощену систему оподаткування. Зробити це можна шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Юридична особа має право перейти на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік

Такий перехід може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано відповідні вимоги (встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування регулюється ст. 298 Податкового кодексу України.

Чи необхідно юридичній особі, до складу якої входять філії, у разі переходу на застосування спрощеної системи оподаткування, повідомляти контролюючі органи, за місцезнаходженням філій, про обрання спрощеної системи оподаткування?

Умови перебування юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV ПКУ.

При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів  та філій такої особи.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Слід зазначити, що не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку  (п.п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
      Тобто, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії.

При цьому, нормами ПКУ не встановлено обов'язок юридичної особи щодо повідомлення контролюючих органів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та філій про обрання спрощеної системи оподаткування.

Які наслідки для платника єдиного податку мають операції заліку однорідних вимог за відвантажені товари?

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі ПКУ)  платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

При цьому бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору  (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3  п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Тобто, платники  єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, у тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (надані послуги) в інший спосіб, ніж  в грошовій формі.

У якій сумі визначається дохід за договорами комісії юридичною особою - комісіонером, який перебуває на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній  формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Разом з цим у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленим у договорі комісії (ст. 1013 Цивільного кодексу).

Таким чином, особливістю договорів комісії як і договорів доручення, транспортного експедирування, агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.

Отже, для визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку, доходом юридичної особи - платника єдиного податку, який здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.

Платник єдиного податку придбав безготівкові банківські метали, чи здійснюється перерахунок курсових різниць?

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 4 та 6 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Зокрема, п. 8 П(С) БУ 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого наказом МФУ від 25.02.2000 № 39, встановлено, що суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з  урахуванням вимог ПКУ.

Згідно з п.п. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПКУ у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів.

Також п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПКУ передбачено визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Відповідно до п. 4 П(С) БУ 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193, курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (чи визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу (п. 8 П(С)БО № 21).

Отже, юридична особа - платник єдиного податку повинна здійснювати визначення курсових різниць у разі придбання банківських металів, їх збереження на рахунках, у тому числі розміщення на депозит, а також при їх продажу.

Доходом платника єдиного податку є суми позитивного значення курсових різниць. При цьому суми від'ємних курсових різниць не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

У разі ліквідації підприємства - платника єдиного податку чи включається до складу доходу сума отриманої поворотної фінансової допомоги?

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку - юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців  з дня її отримання (п.п. 3 п.292.11 ст. 292 ПКУ).

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи викладене, сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку за умови повернення протягом 12  календарних місяців з дня її отримання.

Якщо суми поворотної фінансової допомоги не повертаються за домовленістю сторін, то не виконується умова п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги. У цьому випадку сума поворотної фінансової допомоги включається до складу доходу платника єдиного податку - юридичної особи.

У разі зміни адміністративного району до якого контролюючого органу повинна подаватись податкова декларація платника єдиного податку?

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл. 1 Розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу  заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку, зокрема четвертої та шостої груп разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися  такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

З урахуванням особливостей сплати єдиного податку, встановлених п. 294.7 ст. 294 ПКУ, у разі зміни податкової адреси, пов'язаної зі зміною адміністративного району юридичною особою - платником єдиного податку, подання податкової декларації платника єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем податкової адреси останній раз за податковий (звітний) період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо  зміни податкової адреси.

Подання податкових декларацій платника єдиного податку та сплата єдиного податку за наступні податкові (звітні) здійснюється до контролюючого органу за місцем нової податкової адреси.

Яким чином відображаються у податковій декларації платника єдиного податку суми податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентам?

Відповідно до п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходів з джерелом його походження з України, отриманих таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), зобов'язані утримувати податок з таких доходів.

До переліку податків та зборів, платниками яких не є платники єдиного податку, не віднесено податок з доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України (п.297.1 ст. 297 ПКУ).

Тобто резидент - юридична особа незалежно від системи оподаткування, на якій перебуває така особа, повинна утримувати та перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента у разі здійснення ним на користь нерезидента або уповноваженої особи будь-якої виплати з доходів з джерелом його походження з України.

Окрема форма податкової звітності про суми податків, які утримуються при виплаті доходів  (прибутків) нерезидентам, відсутня.

У податковій декларації платника єдиного податку - юридичної особи не передбачено відображення сум податків, які утримуються   при виплаті доходів нерезидентам.

Водночас, відповідно до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства  затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.13 № 872, у рядках 17 - 19 декларації зазначається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період. Розрахунок такої суми податків здійснюється у додатку ПН до декларації.

Отже, юридичні особи - платники єдиного податку не відображають у податковій декларації платника єдиного податку - юридичної особи суми податків, які утримують при виплаті доходів нерезидентам. Такі особи подають до органів доходів і зборів за своїм місцезнаходженням декларацію з заповненими рядками 17 - 19 та додатком ПН до декларації. Інші додатки до декларації не подаються, а незаповнені рядки у ній прокреслюються.

 

Добровільна сплата єдиного соцвнеску

Яким чином можна укласти договір про добровільну сплату ЄВ?

Частиною 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

     Згідно з п. 3 частини 3 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині 1 цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

     Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

     З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

     Особи, зазначені в частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (частина 2 ст.10 Закону № 2464).

     Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина 4 ст. 10 Закону
№ 2464).

Які документи повинні надати платники податків для укладання договору про добровільну сплату ЄВ ?

     Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачено п. 5.2 розділу V Інструкціїї про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09 вересня 2013 року № 455.

     Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, подають до органів доходів і зборів за місцем проживання:

     заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 2, в якій зазначають, у якому виді загальнообов'язкового державного соціального страхування вони бажають брати участь;

     копії таких документів:

     документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (за наявності);

     трудової книжки (за наявності);

     документа, що посвідчує особу.

     Особи, зазначені у п.п. 1 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену/загальну систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно), надають також копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або іншого документа, що підтверджує право на зайняття відповідною діяльністю.

     Особи, зазначені у п.п. 2 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (члени фермерського господарства, особистого селянського господарства), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.
     Особи, зазначені у п.п. 3 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (громадяни України, які працюють за межами України), надають документ уповноваженого органу, який підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що ця особа не є застрахованою у відповідній системі соціального страхування. Зазначений документ повинен бути легалізований посольством (консульством) України, юрисдикція якого поширюється на країну, де працює така особа.

 

Чи мають право громадяни України, які працюють за межами України, на добровільну сплату ЄВ?

     Відповідно до абз. четвертого частини 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є громадяни України, які працюють за межами України, - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та пенсійне страхування.

 

Який розмір ЄВ застосовують ФОП у разі їх участі у добровільній системі загальнообов'язкового державного соціального страхування?

     У разі участі фізичної особи - підприємця у добровільній системі загальнообов'язкового державного соціального страхування єдиний внесок встановлюється у розмірі:

     36,6 відс. - у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

     36,21 відс. - від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

     38,11 відс. - за всіма видами (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності). При цьому, сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та не менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць (для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування - за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Який розмір ЄВ застосовують ФО, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю у разі їх участі у добровільній системі загальнообов'язкового державного соціального страхування?

     У разі участі фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю у добровільній системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлюється у розмірі: 36,6 відсотка - у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, 36,21 відсотка - від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, 38,11 відсотка - за всіма видами (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), але не менше за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Чи має право ФО укласти договір про добровільну сплату ЄВ та який розмір при цьому передбачений?

     Фізична особа має право на добровільну сплату єдиного внеску.

     У разі бажання зазначеної особи брати участь на добровільних засадах розмір єдиного внеску визначається у таких відсотках до бази нарахування єдиного внеску:

     на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 34,3 відс., на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 0,5 відс., на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 1,7 відс., на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - 1,61 відсотка.

Єдиний внесок для осіб, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі:

     у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

     у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

     У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відс. визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

Чи має право ФО у зв'язку з працевлаштуванням розірвати протягом першого року укладений договір про добровільну участь у сплаті ЄВ, термін дії якого не минув?

     Фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на термін визначений у договорі, але не менше одного року.

     Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (працевлаштування).




Новости Бердянска
вчера, 16 марта, суббота
15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Баскетбол
Баскетбол

 16 - 17 Марта

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Чемпіонат міста з художньої гімнастики
Чемпіонат міста з художньої гімнастики

 16 - 17 Марта

 10:00

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Як приборкати дракона 3
Як приборкати дракона 3

 14 - 20 Марта

 11:35, 15:15

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Рождённый стать королём
Рождённый стать королём

 14 - 20 Марта

 17:20, 19:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша