Информация от налоговой инспекции Бердянска

29.10.2014 · 15:32 · Просмотров - 1576

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 29 октября

Прес-служба ДФС повідомляє

Сплата єдиного податку у порівнянні з минулим роком зросла на чверть

За 9 місяців поточного року платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету майже 5,1 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на чверть. За січень-вересень 2013 року спрощенці перерахували майже 4,1 млрд. гривень.

Питому вагу у сплаченій сумі єдиного податку займають надходження від фізичних осіб-підприємців. За вказаний період вони сплатили 3,6 млрд. грн., що на 29,4 відс. більше минулорічного показника.

Від юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування, бюджет отримав 1,4 млрд. гривень.  Порівняно з відповідним періодом 2013  року юрособи-спрощенці збільшили сплату майже на 17 відс.

Нагадуємо, що відповідно до Податкового кодексу єдиний податок сплачується платниками І та ІІ груп не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, платниками інших груп спрощеної системи оподаткування - протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. 

На митницях ДФС для волонтерів працюють цілодобові «гарячі лінії»

Для оперативного проведення митного контролю гуманітарних вантажів, які надходять в Україну, на митницях ДФС України організовано роботу «гарячої лінії».

Фахівці митниць у цілодобовому режимі надаватимуть консультації волонтерам або донорам, які переміщують через митний кордон України гуманітарну, благодійну або технічну допомогу, а також сприятимуть  оперативному вирішенню будь-яких питань, які виникають під час митного оформлення товарів.

Така інформаційна підтримка дозволить уникнути затримок гуманітарних вантажів на кордоні та сприятиме їх якнайшвидшому надходженню до місць призначення. 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Від роботи запорізьких оперативників бюджет отримав 2,7 млн. грн.

Така сума коштів за минулий тиждень надійшла до бюджетів усіх рівнів за результатами роботи співробітників підрозділів податкової міліції області.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 2 кримінальних правопорушеннях, в т.ч. 1 - за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), 1 - за ч. 1 ст. 199 КК України (виготовлення підроблених марок акцизного податку з метою використання при продажу товарів).

Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму понад 7,4 млн. грн., у тому числі: тютюнових виробів на суму 7,1 млн.  грн., алкогольних напоїв на суму 241,6 млн. гривень, паливно-мастильних матеріалів на суму 6,2 тис. гривень.

Запорізькі  оперативники  вилучили  на 7,1 млн. грн. "лівих"  цигарок

У рамках операції «Акциз» податкові міліціонери перекрили канал постачання незаконно виготовлених тютюнових виробів.

Ними була відпрацьована оперативна інформація щодо нелегального перевезення контрабандного товару. Вантажний автомобіль, який перетнув кордон Запорізької області, вже очікували оперативні співробітники Головного управління Державної фіскальної служби області. Як виявилось, вантажівка вщент була заповнена тютюновими виробами. На всіх пачках цигарок були наклеєні підробленні акцизні марки і держава не отримала б з них жодної гривні акцизного податку.  

Під час огляду було вилучено 546 тисяч пачок тютюнових виробів вітчизняного виробництва на загальну суму  7,1 мільйона  гривень.

На запорізькій АЗС перекрили незаконну торгівлю скрапленим газом

           Газові проблеми та ажіотаж навколо постачання газу населенню для деяких підприємливих  запоріжців стали поштовхом "погріти руки". Днями оперативні співробітники Головного управління  ДФС у Запорізькій області  на території області встановили факт реалізації торгівлі скрапленим газом без наявності торгового патенту та відповідного дозволу на початок роботи. За результатами перевірки відносно власника АЗС складено адміністративний матеріал за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення. У результаті проведених заходів із незаконного обігу вилучено скраплений газ на загальну суму понад 230 тис. гривень.

Крім цього, на території м. Запоріжжя та Запорізької області оперативними співробітниками встановлено 3 факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних дозвільних документів (ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Із незаконного обігу вилучено підакцизні товари на суму понад 7 тисяч гривень.

До запорізьких податківців за публічною інформацією звернулись 97 фізичних осіб

Решта запитувачів - юридичні особи.  Всього з початку поточного  року  надійшло 176 запитів на інформацію до органів ГУ ДФС у Запорізькій області.  Від представників засобів масової інформації отримано 3 запити, 7 запитів надіслано від інших органів виконавчої влади, як розпоряднику інформації, 161 запит отримано поштою, 3 факсом, 12  електронною поштою.

За наслідками розгляду по 43 запитах було надано роз'яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом.  У відповідь на 104 запити надано інформацію, 27 запитів надіслано належному розпоряднику інформації, 2 запити знаходяться на виконанні.

До правоохоронних органів направлено 42 матеріали стосовно податківців

В органах ДФС у Запорізькій області прагнуть зробити все, аби усунути причини та умови, що сприяють здійсненню корупційних діянь, адже боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків роботи органів ДФС області.  Протягом поточного року до правоохоронних органів Запорізької області для вжиття заходів згідно з чинним законодавством направлено 42 матеріали стосовно працівників територіальних органів ДФС області. Розпочато 21 кримінальне провадження, складено 3 адміністративні протоколи про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

      Про неприпустимість скоєння дій, які межують з протиправними 84 працівникам винесені офіційні застереження.

За дев'ять місяців поточного року за результатами службових перевірок, керівникам територіальних органів ДФС області внесено 90 подань про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень службовцями. За допущені порушення до 81 співробітника застосовані заходи дисциплінарного впливу, в тому числі 2 - звільнено.

В колективах територіальних органів ДФС області проведено понад 440 бесід і лекцій на антикорупційну тематику.            

Запорізькі "єдинники" сплатили майже 193 мільйони гривень

Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, усього за січень-вересень поточного року до місцевих бюджетів від платників спрощеної системи оподаткування надійшло 192,8 мільйона гривень. Рівень минулого року перевищено на 25 мільйонів гривен або на 15 відсотків.

Щомісяця малий та середній бізнес на Запоріжжі спрямовує до місцевих бюджетів майже 21,5 мільйона гривень у вигляді єдиного податку.

Керівник фіскальної служби області наголосив, що приріст надходжень зумовлений декількома чинниками. Зокрема, у "единників"-юридичних осіб збільшилися об'єми реалізації товарів і послуг. Крім цього, зросла кількість платників єдиного податку - фізичних осіб. Також серед причин - підвищення розміру мінімальної заробітної плати, від якої залежить ставка єдиного податку першої і другої груп.

- Якщо взяти загальну кількість платників спрощеної системи і розділити на суму надходжень податку, виходить, що кожен запорізький платник сплачує до місцевого бюджету у середньому 450 гривень єдиного податку. Погодьтеся, сума - не надто велика, зважаючи, що згідно із діючим законодавством у групах цієї системи обсяги доходу можуть сягати від 150 тисяч до 20 мільйонів гривень на рік, а кількість найманих осіб - від 10-ти у другій до необмеженої - у п'ятій, - зазначив Олексій Кавилін.

Начальник ГУ ДФС області також підкреслив, що у Концепції реформування податкової системи запропоновано об'єднати платників третьої - шостої груп із одночасним зниженням ставок - до 2% (для платників ПДВ) і 4% від доходу (для неплатників ПДВ). Такі СГД-фізичні та юридичні особи можуть мати необмежену кількість найманих працівників та річний обсяг доходів до 20 мільйонів гривень на рік. Для представників першої групи граничний обсяг доходів передбачено підвищити до 300 тисяч гривень від сьогоднішніх 150 тисяч гривень, для другої групи - до 1,5 мільйона гривень від нинішнього 1 мільйона гривень. Ставки становитимуть, відповідно, 10% та 20% від мінімальної зарплати.

- Безумовно, такі зміни до спрощеної системи оподаткування матимуть стимулюючий вплив та сприятимуть розвитку підприємництва, зокрема, у Запорізькому регіоні, - переконаний Олексій Кавилін.

На сьогодні у м. Запоріжжі та області спрощену систему обрали приблизно 40,5 тисячі суб'єктів фізичних та майже 8 тисяч юридичних осіб. Найбільша кількість фізосіб-"спрощенців" - у другій групі - близько 23 тисяч. У перші групі перебувають 7,8 тисячі платників, у третій - понад 9,7 тисячі, у четвертій групі працюють щонайменше 7,8 тисячі СГД-юридичних осіб, у шостій - 103 суб'єкти. Найменшою продовжує залишатися п'ята група, яку обрали 39 фізосіб-підприємців. 

На митницях тимчасово припинено прийняття до митного оформлення книжок МДП, виданих АСМАП Російською Федерацією

Запорізька митниця Міндоходів звертає увагу перевізників, експедиторів, митних брокерів, декларантів, суб'єктів ЗЕД та усіх інших зацікавлених осіб.

Російська федерація ввела обмеження використання на своїй території книжок міжнародного дорожнього перевезення українськими транспортними операторами.

У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.09.2014 року йдеться, що рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо визначено факт дискримінаційних та не дружніх дій з боку митних органів Російської Федерації стосовно одностороннього обмеження використання на території Російської Федерації книжок МДП українськими транспортними операторами - держателями книжок МДП.

Станом на 30 вересня 2014 року національне гарантійне об'єднання Російської Федерації - АСМАП Російської Федерації не відповідає обов'язковим мінімальним умовам і вимогам, визначеним статтею 6 та Додатком 9 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП). Це може мати негативний вплив на процедуру відшкодування сум обов'язкових митних платежів до державного бюджету України у випадку недоставки товарів до митних пунктів призначення.

З метою недопущення нанесення економічних збитків Україні, а також керуючись положеннями статей 60, 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, тимчасово, до моменту забезпечення АСМАП Російської Федерації всіх передбачених Конвенцією МДП обов'язкових мінімальних умов та вимог, з 2 жовтня 2014 року митниці України припиняють прийняття поданих до митного оформлення книжок МДП, виданих АСМАП Російської Федерації.

Небіжчиків  у списку  здавачів  молока встановили ревізори ДФС у Запорізькій області

            Бажання заробити кошти  "з повітря" змушує деяких господарників вдаватися  до афер, які  часто на межі фантастики.  Ревізори-аудитори органів Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області під час перевірки одного з  переробних підприємств зіткнулися з фактами, коли ... покійники "оживали"  і здавали на переробку молоко і живність. Такі неймовірні історії траплялися не з одним сельчанином. 

У ході проведення перевірки переробного підприємства області, яке знаходиться на спеціальному режимі оподаткування, було встановлено, що  господарники займалися закупівлею молочної сировини у населення. Розрахунки за придбану продукцію проводилися  у готівковій формі через касу підприємства.

Коли ж перевіряючі почали з'ясовувати достовірність інформації, відображеної підприємством у первинних документах про придбання молока у громадян, то наштовхнулися на  факти, коли  багатьох осіб  у списках нині проживаючих  не було знайдено. Як виявилося, громадяни  на час здавання молока  вже давно у списку померлих, а  картки платників  податків  на дату здійснення операції, скасовано.

Посадові особи переробного підприємства не змогли підтвердити всі витрати на придбання молочної сировини у фізичних осіб, тож довелося сплатити до бюджету, з урахуванням  фінансових санкцій, понад 200 тис. грн. 

- Держава дотаційно зацікавлює і підтримує сільгоспвиробників і переробників нарощувати виробництво. У відповідності до п.6. підрозділу 2 розділу ХХ  Податкового кодексу позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту  звітного періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість підприємство сплачує на спеціальний рахунок Держбюджету. В подальшому кошти зі спеціального рахунку використовуються  таким підприємством для виплати компенсації сільгоспвиробникам за  продані ними   молоко і м'ясо у живій вазі. Аби якомога більшою була ця сума посадові особи підприємства внесли до списку здавачів молока померлих аби отримати дотації з бюджету. Та життя вже вкотре доводить: все таємне стає явним, - прокоментував факт незаконного заволодіння підприємством державних коштів начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області  Олексій Кавилін.

Понад 800 тис. грн. - від діяльності  оперативних підрозділів

Таким є результат роботи співробітників підрозділів податкової міліції області за останній тиждень.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, в т.ч. 2 - за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), 1 - за ч.3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів) та 2 - за ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво). Сума збитків за цими кримінальними провадженнями становить понад 7 мільйонів гривень.

На Запоріжжі  перекрили  шлях фіктивним фірмам  для мінімізації  податків

Запорізькі оперативники і слідчі у ході розслідування кримінального провадження стосовно організатора "конвертаційного центру", який діяв  протягом 2014 року, встановили, що у цій кримінальній схемі були задіяні й кілька фіктивних фірм. Їх роль зводилася до того, що реальні суб'єкти господарювання укладали з ними угоди на проведення господарсько-фінансових операцій з метою мінімізації податкових зобов'язань. Адже мова йшла не про товар і послуги, а лише документи з печатками  фіктивних фірм, де фігурували досить великі суми. Використовуючи такі віртуальні операції,  підприємства реального сектора економіки не сплатили до бюджету податки на суму понад 3 млн. грн.

Також у сфері протидії фіктивному підприємництву розпочато 2 кримінальні провадження за фактом створення 10 "фіктивних" суб'єктів господарювання, які використовувались з метою прикриття незаконної діяльності, а саме для безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат з податку на прибуток підприємств іншими суб'єктами господарської діяльності. 

Запорізькі оперативники встановили 2 міні-"АЗС", які працювали  підпільно

Ціни на паливно-мастильні матеріали підштовхнули деяких запоріжців   до ведення нелегального бізнесу.  Спокуса заробити на дорогому пальному та  ще й без належного оформлення дозвільних документів взяла верх, коли   громадяни почали скуповувати і реалізовувати з власного помешкання   дизельне пальне.

 За останній тиждень оперативні працівники на території Запорізької області встановили 2 факти реалізації паливно-мастильних матеріалів без дозвільних документів, а саме свідоцтва про державну реєстрацію та торгового патенту. В результаті проведених заходів із незаконного обігу вилучено дизельне паливо на загальну суму 44,3 тис. гривень.

Крім цього, на території м. Запоріжжя та області оперативні співробітники встановили 10 фактів  реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних дозвільних документів (ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У результаті проведених заходів із незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на суму 241,6 тис. грн. та тютюнових виробів на суму 6,1 тис. гривень

Понад 99 відсотків  декларацій з ПДВ - у електронному вигляді

Про це  повідомив під час  зустрічі з представниками бізнесу  у Шевченківському районі  начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. Цього разу це були керівники бюджетоутворюючих підприємств ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя.   Вони представляли різні галузі економіки регіону, зокрема, будівельну, страхову, оптову торгівлю, виробництво повітряних і космічних літальних апаратів та інші.

Олексій Кавилін зазначив, що, бюджетні надходження у січні-вересні поточного року, в порівнянні з минулорічним періодом, збільшилися. По державному бюджету - майже на 7 відсотків, по місцевому - на 4 відсотки. І в першу чергу, це заслуга чесних, добросовісних платників податків, які вчасно виконують свій конституційний обов'язок і добровільно сплачують податки. 

 - Кожен присутній в цьому залі погодиться з тим фактом, що нашій країні сьогодні потрібні кардинальні реформи. Бізнес нам чітко дає знати, що нинішня ситуація в податковій системі вимагає радикальних змін.- продовжив розмову Олексій Кавилін. Сьогодні проходить реорганізація податкової служби. У вересні поточного року в області зареєстровано Головне управління Державної фіскальної служби. Незабаром реорганізація торкнеться і районних інспекцій. 

Урядом розроблений пакет комплексних змін в податковій системі, який сьогодні активно обговорюється. Олексій Кавилін зупинився на основних напрямках реформи. Зокрема, він  акцентував увагу  на скороченні  кількості  податків. А це менше  звітності  для бізнесу  і простота у їх адмініструванні для держави. До того ж  передбачено  спрощення  розрахунку  податку на прибуток - на основі  фінансової звітності  підприємств. Також з наступного року буде  впроваджено електронне  адміністрування  ПДВ. На сьогодні у Запорізькому регіоні понад 99 відсотків декларацій з податку на додану вартість  подаються у електронному вигляді.

          Начальник ГУ  ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін поінформував присутніх про зміни  у легалізації активів заможних громадян і контроль великих витрат, зниження на половину ставок єдиного податку, у зміцненні  фінансової самостійності  місцевих бюджетів.

           Резюмуючи висловлене на заході, Олексій Кавилін зазначив, що подібні зустрічі вкрай необхідні, вони на часі, є досить корисними, як для податківців, так і для господарників.

Подібні заходи Головне управління ДФС у Запорізькій області буде й надалі продовжувати, цікавитися чим живе бізнес, які виникають у нього проблемні питання, і які є шляхи для їх розв'язання.

Запорізьке підприємство "наохороняло" на залізничному транспорті на 2,5 млн. грн.

Фахівці ДПІ у Жовтневому районі донарахували підприємству, яке ухилялося від сплати податків, понад два з половиною мільйона гривень.

Ще у 2011 році в поле зору фахівців підрозділу податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі потрапило ТОВ "О", яке здійснює діяльність з охорони вантажів на залізничному транспорті. Увагу податківців привернуло декларування платником податкових зобов'язань з ПДВ на рівні податкового кредиту. При цьому на підприємстві на той час працювало 34 особи із середньою заробітною платою трохи більше 1 тисячі гривень.

При детальному аналізі формування платником податкового кредиту було виявлено ряд суб'єктів господарювання, які мають ознаки ризиковості. На підприємстві було проведено позапланову виїзну перевірку, якою підозри щодо заниження рівня сплати податків були підтверджені. Загальна сума донарахувань склала понад 2,5 млн. грн.

Керівник підприємства не погодився з аргументами ДПІ та оскаржив донараховані суми. І ось у липні 2014р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою підтверджено правомірність дій фахівців інспекції при донарахуванні 2,5 млн. тис. грн. На теперішній час вживаються заходи щодо реалізації майна підприємства реалізації, яке знаходиться у податковій заставі.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Оформи ліцензію - торгуй алкоголем

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ встановлено ше один факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності будь-яких дозвільних документів в магазині "П" м. Бердянська. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму понад 4 тис. гривень.

Понад 28 тисяч сертифікатів електронного підпису видали за час роботи Пункту реєстрації користувачів у Бердянській ОДПІ

Усього з початку року більше 6,5 тисяч платників податків для зручного цифрового формату взаємодії з органами ДФС отримали понад 18 тисяч посилених сертифікатів електронного підпису у Пункті реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту. Про це під час зустрічі з представниками бізнесу повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Як свідчить практика, серед представників бізнесу зростає кількість охочих подавати звітність в електронний спосіб. Тим паче, що сьогоднішні темпи розвитку інформаційних технологій дозволяють навіть варіювати із вибором носія, на який платник може встановити безкоштовне програмне забезпечення, отримане в органах ДФС, для подальшого подання звітності. Чи то ноутбук або стаціонарний ПК - не важливо. Головне - це зручність електронного формату та економія часу користувача.

Спілкуючись із платниками, Олена Миколаївна наголосила, що, окрім бердянських клієнтів, Пункт реєстрації користувачів обслуговує й платників з Донецької, Луганської областей та АРК Крим. Тут вони можуть як отримати, так й скасувати раніше придбані електронні цифрові підписи.

Новації законодавства

Форс-мажор в зоні АТО підтверджується виключно сертифікатом Торгово-промислової палати

Єдиним належним і достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажору в зоні АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідні зміни внесені в Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» в частині видачі сертифікатів про форс-мажорних обставин.

Так, ТПП та її регіональні органи засвідчують форс-мажорні обставини і видають сертифікат про таких обставин протягом семи днів з моменту звернення суб'єкта господарської діяльності, по собівартості. Сертифікат про форс-мажор для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Також в Законі про ТПП прописано, що саме відноситься до форс-мажору. Це надзвичайні і невідворотні обставини, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків відповідно до законодавчими та іншими нормативними актами. Закон містить перелік випадків, які на думку законотворців, відносяться до таких подій і обставин.

Крім того, при наявності вказаного вище сертифіката ТПП до суб'єктів господарювання у зоні АТО не застосовуються штрафні санкції, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідні зміни передбачені Законом від 02.09.2014 р. № 1669-VII, який 15 жовтня набув чинності.

Крім того, вводиться мораторій на здійснення перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання в зоні АТО на період її проведення.

Ліцензії та документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчився у період проведення АТО, вважаються продовжують діяти на період АТО.

Закон набув чинності 15 жовтня.

Перехідними положеннями Закону передбачено, що він втратить чинність через шість місяців з дня завершення АТО.

Оновлено перелік реєстраторів розрахункових операцій

Відповідно до наказу Держвної фіскальної служби України від 14.10.14 №190 оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій дозволених для використання суб'єктами господарювання.

До нього увійшло 108 моделей касових апаратів. Вони відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів фіскальної служби в електронній формі.

З оновленим переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби: sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/ 

ГФСУ повторно оприлюднила проект електронного адміністрування ПДВ

Фіскальна служба повторно розмістила на своєму сайті проект Порядку електронного адміністрування ПДВ. Документ дещо відрізняється від раніше оприлюдненого. Зокрема, в новій версії Кабмін визначив, що відкривати спецрахунки з ПДВ і здійснювати їх обслуговування буде Держказначейство.

Крім того, у повторно оприлюдненому Порядку зник розділ V, присвячений автоматичному бюджетному відшкодуванню. Нагадаємо, на сьогодні такі критерії визначені пунктом 200.19 Податкового кодексу та наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. № 781.

ГФСУ приймає зауваження до документа протягом місяця з дня оприлюднення, тобто до 21 листопада 2014 року.

Роз'яснення податкового законодавства

Звіт по пільгам

Бердянська ОДПІ нагадує, останній день подання звіту про пільги за формою 1-ПП - 07 листопада 2014 року.  

Звітуємо за ІІІ квартал 2014 року!

Термін подання податкової звітності за ІІІ квартал 2014 року - не пізніше 10 листопада 2014 року, термін сплати податків та зборів за ІІІ квартал - не пізніше 19 листопада 2014 року!

Звітуйте та сплачуйте податки вчасно!

30 ЖОВТНЯ 2014 року останній день сплати:

- ПДВ  за  вересень 2014 року  платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- акцизного податку за вересень 2014 року;

- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярстваза вересень 2014 року;

- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за жовтень 2014 року;

- збору за користування радіочастотним ресурсом України за вересень;

- податкових зобов'язань з фіксованого сільськогосподарського податку за вересень;

- земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (крім громадян) за вересень;

- податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки юридичними особами; військового збору.

В якій валюті здійснюються розрахунки з CГ, що зареєстровані у ВЕД «Крим»

Згідно статті 9 розділу I Закону України від 12 серпня 2014 року №1636 - VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату вартості товарів (робіт, послуг), що продаються  (надаються) у межах ВЕЗ «Крим», приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені Національним банком України до 1 - 2 груп Класифікатора  іноземних валют та банківських металів.

Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» здійснюються виключно у гривні або у вільно конвертованій валюті.

Особливості режиму таких платежів (переказів)  встановлюються Національним банком України. Операції, передбачені у статті 9 розділу I Закону 1636,  не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Приклад заповнення поля «Призначення платежу»

Відповідно до наказу Міндоходів від 22.10.2013 №609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.11.2013 №1878/24410, надаємо приклад заповнення поля «Призначення платежу» у разі перерахування коштів, сплачених за видачу, переоформлення ліцензії, видачу дубліката замість втраченої або пошкодженої ліцензії або копії ліцензії на здійснення митної брокерської діяльності.

ТОВ «Веселка» , що має код за ЄДРПОУ 12345678, перераховує кошти за видачу ліцензії на здійснення митної брокерської діяльності.

 Призначення платежу:

*

;101

12345678

;22011800

;31

;видача ліцензій на здійснення митної брокерської діяльності

 

;

1

2

3

4

5

6

7

де

1 - службовий код;

2 - код виду сплати;

3 - код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 - код бюджетної класифікації;

5 - відомча ознака платежу;

6 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

7 - не заповнюється.

Про втрату документів вчасно повідомте орган ДФС

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк  з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Крім того, платнику необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Нагадаємо, для цілей оподаткування платник податків повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами - не допускається.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити зберігання документів (вказаних в абзаці першому), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Відповідна норма передбачена ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями. Також, з цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз'яснення у категорії 135.01).

Заповнення розрахункових документів при сплаті грошового зобов'язання

Наказом Міндоходів від 22.10.2013 №609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.11.2013 №1878/24410 передбачено, що до результатів проведеної контрольно - перевірочної роботи підрозділам податкового та митного аудиту враховуються наступні коди видів сплати:

- 130 - сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;

- 131 - сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;

- 134 - сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів податкового та митного аудиту (інші надходження);

- 354 - сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної невиїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;

- 355 - сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної виїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту.

А також надаємо пам'ятку по заповненню розрахункового документу при сплаті грошового зобов'язання, визначеного органом Міндоходів за результатами проведеної підрозділом податкового та митного аудиту контрольно - перевірочної роботи.

Як надати пояснення до декларації, якщо звітуєте в електронній формі?

Платники податків мають змогу подати податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв'язку. У разі, якщо у них виникає необхідність подати разом з такою декларацією доповнення до неї, які складаються в довільній формі, не мають затвердженого формату (стандарту) електронного вигляду та вважаються невід'ємною частиною податкової декларації, вони можуть зробити це наступним чином.

Пояснення, копії дозволів тощо, подаються до контролюючих органів особисто або через уповноважену на це особу. Також, такі доповнення до декларації можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Крім того, таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Нагадаємо, податкова декларація подається за вибором платника, в один із таких способів:

а) особисто платником або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Відповідна норма визначена п.46.4 ст.46, п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.08 №233. Також, з цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз'яснення у категорії 135.03).

Документи, що підтверджують країну походження товару

Документами, що підтверджують країну походження товару, є :

     - сертифікат про походження товару;

     - засвідчена декларація про походження товару;

     - декларація про походження товару;

     - сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу фіскальної служби шляхом подання оригіналів документів про походження товару (ч.2 ст.43 Митного кодексу України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. (ч.3 ст.43 МКУ)

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (ч.5 ст.43 МКУ).

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (ч.6 ст.43 МКУ).

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару (ч.7 ст.43 МКУ).

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом фіскальної служби  встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу фіскальної служби для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості (ч.8 ст.43 МКУ).

Такими додатковими відомостями є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (ч.9 ст.43 МКУ).

Чи повинен платник податків повідомляти органи ДФС про отримання

або знищення печатки?

Відповідно до п.4 ст.62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Особливості статусу громадянина як суб'єкта господарювання визначаються ст.128 Господарського кодексу, яка не містить вимог щодо обов'язкової наявності печатки у суб'єкта господарювання. Тобто фізичні особи-підприємці рішення про отримання печатки приймають самостійно в залежності від специфіки діяльності.     

Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов'язку платника податків повідомляти органиДФС про отримання або знищення печатки.

Водночас, враховуючи норми Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (в тому числі п.48.3 ст.48) форми документів, які подаються до органу ДФС (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису платника податків - фізичної особи або посадової особи - юридичної особи печаткою платника податків (за наявності).

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз'яснення у категорії 135.01).

Термін дії довідки про декларування валютних цінностей

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18 червня 1994 року № 319/94 зі змінами та доповненнями, встановлено обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

На підставі п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за затвердженою формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, - протягом 40 календарних днів, що настають  за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Порядок подання суб'єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - Декларація), та отримання ними довідки про проведення декларування за встановленою формою передбачено спільним листом Національного банку України та ДПА України від 17.04.2003 № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316.

Суб'єкт підприємницької діяльності подає Декларацію зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи до територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням. Після отримання Декларації територіальне управління Національного банку України видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.

Зазначену довідку суб'єкт підприємницької діяльності подає контролюючому органу, до якого попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом начальника відповідного контролюючого органу або його заступника та відбитком печатки.

Довідка про декларування валютних цінностей діє до отримання нової довідки засвідченої та скріпленої печатками територіального управління Національного банку України і контролюючого органу. 

Бізнес в зоні АТО звільнили від сплати ЄСВ

Платники ЄСВ, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території АТО, звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з ЄСВ до закінчення АТО або воєнного або надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника ЄСВ, яка подається до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання в довільній формі не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника ЄСВ, в період з 14.04.2014 р. і до закінчення АТО до платників не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників ЄСВ, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих в АТО, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПКУ для списання безнадійного податкового боргу.

Документом також уточнено: не нараховується на виплати, не утримується ЄСВ з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період.

Крім того, вводиться мораторій на здійснення перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання у зоні АТО на період її проведення.

Ліцензії та документи дозвільного характеру, термін дії яких закінчився в період проведення АТО, вважаються такими що діють на період АТО.

Закон України від 02.09.2014 року  № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної перації" (вступив в дію з 15 жовтня 2014 р.) 

Для безкоштовного отримання «форс-мажорного» сертифіката малому бізнесу необхідно зібрати пакет документів

Торгово-промислова палата на офіційному сайті повідомила, які документи, що підтверджують статус суб'єкта малого підприємництва, необхідно надати разом із заявою для отримання сертифіката про форс-мажорних обставин:

1) належним чином завірену копію звіту про фінансові результати та про сукупний дохід за попередній звітний період (календарний рік) (форма № 1-м і 2-м);

2) належним чином завірену копію звіту з праці за попередній звітний період (календарний рік) або додаток Д4 до Звіту з ЄСВ та/або інші підтверджуючі цей факт документи;

3) документ, що підтверджує повноваження особи на отримання сертифікату і право підписання акта про надання послуги (оригінал довіреності, належним чином завірену копію наказу тощо).

До суб'єктів малого підприємництва, згідно з Цивільним кодексом, відносяться фізособи-підприємці та юрособи, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Нагадаємо, 15 жовтня набули чинності зміни в Закон про ТПП, згідно з якими, зокрема, суб'єкти малого підприємництва отримують сертифікат, який підтверджує настання форс-мажорних обставин, безкоштовно.

Закон України від 02.09.2014 року  № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної перації" (вступив в дію з 15 жовтня 2014 р.)

Як зареєструвати РРО суб'єкту господарювання у зоні АТО

У зв'язку з проведенням АТО, в ряді місцевих податкових Донецької та Луганської областей встановлено простий в роботі. Обслуговування платників податків покладено на інші територіальні органи ГФСУ відповідними наказами.

Для реєстрації РРО, КОРО та РК суб'єкт господарювання, який перебуває на обліку в податковій, в роботі якої встановлено простий, звертається в той територіальний орган, який згідно з наказом ГФСУ визначено обслуговуючим.

Реєстраційну заяву та відповідні документи можуть бути подані:

- безпосередньо таким суб'єктом або через уповноважену особу за наявності у нього довіреності на проведення реєстраційних дій;

- поштою.

Довідка про резервування фіскального номера РРО може бути надана у вигляді скан-копії на електронну адресу суб'єкта господарювання та/або на електронну адресу центру сервісного обслуговування. Для цього у реєстраційній заяві (розділ 10 «Спосіб одержання та/або направлення довідки про резервування фіскального номера РРО») необхідно вказати відповідні електронні адреси.

Для завершення реєстрації РРО суб'єкт господарювання надає в контролюючий орган, визначений як місце обслуговування, копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО - безпосередньо, поштовим відправленням або через уповноважену особу.

При отриманні контролюючим органом документів, спрямованих поштою, датою подання до цього органу довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО є дата відправлення листа.

Якщо суб'єкт господарювання не може звернутися до контролюючого органу за певним місцем обслуговування, реєстраційну заяву та відповідні документи для проведення реєстраційних дій по РРО, КОРО та РК можуть бути представлені до контролюючого органу за місцем здійснення господарської діяльності.

Лист ГФСУ від 29.09.2014 р. № 5685/7/99-99-18-02-03-17.

Чи звільняються від подання податкової звітності суб'єкти господарювання у зв'язку з мобілізацією до Збройних Сил України?

Відповідно до вимог частини третьої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Разом з тим, з 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року N 1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" (далі - Закон N 1275), згідно з яким тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі - ЄСВ) за себе на весь період такої служби.

Мобілізовані підприємці чи самозайняті особи, що використовують у своїй господарській діяльності працю найманих працівників, які продовжують працювати по найму під час мобілізації такого підприємця, зобов'язані уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов'язок з нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа.

Обов'язок зі сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників повинен здійснити демобілізований підприємець чи самозайнята особа протягом 180 календарних днів з першого дня його демобілізації без нарахування штрафних та фінансових санкцій.

Для отримання зазначених пільг демобілізований підприємець чи самозайнята особа зобов'язані протягом 10 днів після демобілізації надати органу Міндоходів за місцем податкової реєстрації такі документи:

заяву про надання пільги в довільній формі;

копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації.

Крім того, зазначаємо, що Законом N 1275 внесено зміни до законодавчих актів, згідно з якими за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вказані вище норми Закону N 1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію".

 (Роз'яснення,  Міністерство доходів і зборів України, від 07.08.2014,  "Актуальна інформація для платників податків, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. Частина 2")

Щодо оподаткування процентів

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, встановлюється главою 1 розділу XIV ПКУ.

Для фізичної особи - підприємця доходом є дохід отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Отже, для фізичної особи - підприємця незалежно від системи оподаткування виплачені проценти не включаються до оподатковуваного доходу, отриманого від господарської діяльності.

Одночасно зазначаємо, що з 3 серпня 2014 року вступив в дію Закон України від 4 липня 2014 року N 1588-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів", відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу Платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді процентів, який оподатковується за ставкою 15 відсотків.

Зазначена ставка податку застосовується до доходів у вигляді процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунка; процентного або дисконтного доходу за ощадними (депозитними) сертифікатами; процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; плати (відсотка), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки; доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону; доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; доходу у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону; доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.

При цьому слід зазначити, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат.

Отже, оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у підпункті 170.4.1 пункту 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абзаці першому пункту 167.1 статті 167 ПКУ.

Підпунктами 170.4.1 та 170.4.3 п. 170.4 ст. 170 ПКУ зазначено, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, сплачують (перераховують) до бюджету загальну суму податку, нараховану за ставками, визначеними абзацом першим пункту 167.1 статті 167 ПКУ.

Також податковим агентом у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 ПКУ, відображається загальна сума нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальна сума утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунка, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.

Враховуючи викладене, проценти, які нараховані (виплачені, надані) податковим агентом на розрахункові рахунки фізичної особи - підприємця, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків. Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, сплачують (перераховують) до бюджету загальну суму податку та відображають її у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ.

Лист ДФСУ від 09.09.2014 р. № 3141/6/99-99-17-02-02-16

Щодо оподаткування ПДВ

Законом України від 19.12.2013 p. N 713-VII внесено зміни до абзацу 1 п. 23 підр. 2 розд. XX Кодексу, а саме: цифри та слова "1 січня 2014 року" замінено на цифри та слова "1 січня 2015 року".

Отже, вказана норма з 01 січня 2014 року викладена у такій редакції: "Тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України".

Постановою КМУ від 05.02.2014 р. N 43, яка набрала чинності з 18.02.2014 р., внесено зміни до постанови КМУ від 12.01.2011 р. N 15 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладання податком на додану вартість", якою цифри та слова "1 січня 2014" замінено на цифри та слова "1 січня 2015".

Податкове законодавство України складається з Конституції України, Кодексу, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу, та законів з питань митної справи, рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в країні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Принцип верховенства права означає, що закон має вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів, які повинні відповідати закону. У зв'язку з цим інші нормативні акти називають підзаконними актами, якими є, зокрема, постанови КМУ.

Враховуючи викладене, норми Кодексу мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов КМУ, які розвивають чи деталізують окремі положення Кодексу.

Отже, відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою КМУ, в період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. за умови наявності норми Кодексу, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.

Лист ДФСУ від 04.08.2014 р. N 1134/7/99-99-10-04-02-17

Оподаткування доходів фізичних осіб

Чи виникає об'єкт оподаткування у фізичної особи, яка внаслідок проведеного розіграшу юридичної особи має право виграшний цінний приз придбати за 1 грн. або отримати його безкоштовно?

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, виграшів та призів.

Згідно із п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається доходи у вигляді виграшів, призів (крім виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у п.п. 165.1.46 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку під час нарахування (надання) на його користь доходу у вигляді призів (виграшів) у лотерею чи в розіграші, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв'язку з отриманням такого доходу.

Доходи, зазначені п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Крім того, п.п. «е» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Враховуючи вищевикладене, якщо, приз отримується платником податку безкоштовно, то вартість такого призу, яка визначається за звичайною ціною, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податковим агентом за ставкою, визначеною п. 167.3 ст. 167 ПКУ (30%).

У разі, якщо виграшем є право придбати річ за 1 грн., то це вважається додатковим благом платника податку у вигляді персоніфікованої (індивідуальної) знижки з ціни та вартість (сума) знижки (вартість призу 1 грн.) оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Хто виконує функції податкового агента банк або відокремлений підрозділ (філія, відлілення) при нарахуванні процентів по банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків та сплаті (перерахуванню) податку на доходи фізичних осіб з доходу, нарахованого на користь фізичних осіб у вигляді процентів?

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом (ст. 1070 ЦКУ).

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ст. 1058 ЦКУ).

Згідно з п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів, є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15%, визначеною абзацом першим пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" і з метою приведення порядку ведення рахунків клієнтів банків у відповідність до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України Правління Національного банку України постановою від 12.11.2003 № 492 затверджено Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (далі - Інструкція).

Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).

Відповідно до п. 1.3. Інструкції клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У межах застосування Інструкції у п. 1.2 наведені терміни вживаються в такому значенні: уповноважений банк - банк, що має генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; відокремлений підрозділ - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи - резидента.

Згідно із п. 1.8 Інструкції банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Оскільки відокремлений підрозділ здійснює діяльність від імені юридичної особи - резидента - банка і договори банківського рахунку, банківського вкладу, укладаються між банком та фізичними особами - клієнтами, банк як податковий агент, що нараховує за податковий (звітний) місяць проценти на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків сплачує (перераховує) до Державного бюджету як за себе так і за відокремлений підрозділ (уповноважений або неуповноважений) за своїм місцезнаходженням загальну суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 15%.

Чи підлягають оподаткуванню ПДФО доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги?

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів (крім визначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Так, п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України.

Враховуючи викладене, доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Як оподатковуються дивіденди, які нараховані на користь фізичних осіб?

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді дивідендів (крім визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом нарахування або нараховані нерезидентами оподатковуються за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 167.2 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених Розділом IV ПКУ.

Враховуючи викладене вище, дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, та дивіденди з іноземним джерелом нарахування або нараховані нерезидентами оподатковуються за ставкою 5 відсотків.

Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб за акціями або іншими корпоративними правами, які, зокрема мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати та оподатковуються за ставками 15 та/або 17 відсотків.

Який порядок оподаткування доходу фізичної особи при отриманні товару зі знижкою від юридичної особи?

Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка поширюється на будь - якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Хто повинен перерахувати (сплатити) ПДФО з суми заробітної плати, яка перерахована юридичною особою за рішенням суду на рахунок виконавчої служби для виплати фізичній особі?

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст.14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений Розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та Розділом IV ПКУ.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Відповідно до п. 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом наказ Міндоходів України від 21.01.2014 № 49 податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Отже, перерахувати (сплатити) податок на доходи фізичних осіб з суми заробітної плати, яка перерахована юридичною особою за рішенням суду на рахунок виконавчої служби для виплати фізичній особі, повинна юридична особа, яка є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб.

Чи має право фізична особа підприємець віднести до складу витрат витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу (вартість придбання запасних частин, придбання, шин, технічного обслуговування тощо)?

Згідно із п. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

ЦКУ не встановлює такого суб'єкта права приватної власності як фізична особа - підприємець.

Статтею 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат фізичної особи - підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу III ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ.

Нормами Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 № 102 (далі - Положення № 102), визначено порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форми власності.

Технічне обслуговування автомобіля здійснюється з метою підтримання дорожньо-транспортних засобів у технічно справному стані для забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах загального користування, зокрема безпеки перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно з п. 1.3 частини першої Положення № 102 визначено поняття технічного обслуговування транспортного засобу, як включає комплекс операцій чи операція з підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування.

У додатках А, Б, В Положення № 102 наведено примірні переліки операцій з технічного обслуговування автомобільного транспорту. Операції з обслуговування автомобільного транспорту, що не зазначені у додатках А, Б, В Положення № 102, не належать до технічного обслуговування автомобіля і розглядаються як поточний ремонт.

Собівартість наданих послуг складається із витрат, прямо пов'язаних виконанням робіт, наданням послуг, зокрема загальновиробничих витрат, які включають в себе у тому числі витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів (абз. "г" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПКУ)

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування не мають права включати до складу витрат витрати, які пов'язані із використанням транспортного засобу (вартість придбання запасних частин, придбання шин, технічного обслуговування тощо), крім фізичних осіб - підприємців, які здійснюють вид діяльності пасажирські або вантажні перевезення, де транспортний засіб є необхідним та обов'язковим засобом здійснення господарської діяльності, під час якої проведення технічного обслуговування автомобіля є обов'язковим, для забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах.

При цьому, усі витрати такого платника податку на техобслуговування транспортних засобів мають бути підтверджені документально, зокрема, актом виконаних робіт із переліком робіт в межах додатків А, Б, В Положення № 102 та відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачено п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Який алгоритм розрахунку авансових платежів при переході фізичної особи підприємця протягом звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування?

Відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ), фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році, а саме, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачують до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи - підприємці, які протягом звітного року перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування, та самостійно розраховують і сплачують у строки, встановлені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, авансові платежі на кожний наступний квартал звітного року із розрахунку не менше як 100 відсотків суми податку за результатами першого звітного кварталу на загальній системі оподаткування.

Чи може фізична особа підприємець - платник єдиного податку (перша та друга група) скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку?

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

При цьому п.п. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ передбачено, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

З огляду на вищезазначене, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку (перша та друга група) може скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, при наявності належним чином оформлених документів, (із обов'язковим зазначенням у заяві на отримання відпустки відомостей про перебування в декретній відпустці такого найманого працівника).

Податкові пільги з ПДВ

Чи відображаються у звіті про суми податкових пільг суми ПДВ, які сплачені постачальникам за товари/послуги та підлягають відшкодуванню з бюджету.

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі - Порядок №1233).

Відповідно до п. 2 Порядку №1233 суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг.

Згідно із п. 8 Порядку №1233 податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Враховуючи викладене, суми ПДВ, які сплачені постачальникам за товари/послуги та підлягають відшкодуванню з бюджету, не підлягають відображенню в звіті про суми податкових пільг.

Чи може бути визначене від'ємне значення суми пільги з ПДВ при заповненні Звіту про суми податкових пільг?

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг та форму звіту про суми податкових пільг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233.

Суми податків та зборів, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховуються таким суб'єктом згідно з порядком визначення сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.11 №167 (далі - Порядок №167).

Пунктом 4 р.І Порядку №167 визначено, що суми податку на додану вартість, не сплачені платником до державного бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.

Загальне правило розрахунку не внесених до бюджету сум ПДВ приведене у пунктах 1.2, 2.2 та 3.2 р.ІІ Порядку №167, а саме:

сума податку на додану вартість, не внесена платниками до державного бюджету за операціями з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, розраховується шляхом визначення суми податку на додану вартість за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість;

не внесені платниками до державного бюджету суми податку на додану вартість через застосування нульової ставки розраховуються шляхом визначення суми податку на додану вартість за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою;

сума податку на додану вартість, не внесена до державного бюджету сільськогосподарським підприємством, яке відповідає критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів (послуг) визначається з відповідного рядка податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої або спеціальної) як сума податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства або спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Враховуючи те, що не внесені платниками до державного бюджету суми податку на додану вартість через застосування податкових пільг розраховуються шляхом визначення обсягів операцій з постачання товарів (послуг), оподаткування яких відбулося з урахуванням пільгових режимів, зменшених на обсяг операцій з придбання товарів (послуг), які використані в цих пільгових операціях, незалежно від звітного податкового періоду їх придбання, то в результаті правильного застосування алгоритму розрахунку суми ПДВ, не сплаченої платником до державного бюджету, від'ємне значення виникати не повинно.

Чи повинен платник ПДВ подавати звіт про суми податкових пільг, якщо у попередньому податковому періоді такий платник користувався пільгами в оподаткуванні, а у наступних звітних періодах ні?

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі - Порядок №1233).

Відповідно до п.1 Порядку №1233 цей Порядок є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з п.2 Порядку №1233, суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Форма Звіту про суми податкових пільг визначена додатком до Порядку №1233.

Враховуючи те, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців наростаючим підсумком з початку року, то платник податків за місцем своєї реєстрації повинен подавати такий звіт до кінця звітного року. У разі якщо з початку звітного року платник податків не користувався пільгами, то звіт про суми податкових пільг ним не подається.

Чи подається звіт про суми податкових пільг, якщо платник ПДВ здійснює операції з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ?

Відповідно до п. 8 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Тобто, оскільки за операціями з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, податкові пільги не визначаються, то платник податку, який здійснює такі операції, не повинен подавати звіт про суми податкових пільг.

Який «код податку» та «найменування податку» необхідно зазначати у Звіті про суми податкових пільг з ПДВ?

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг» визначено, що у графах звіту «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» зазначається код та найменування податку чи збору відповідно до бюджетної класифікації.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою визначені коди та найменування податків, зборів, зокрема, з податку на додану вартість код та назва податку відповідно становлять:

- 14010100 - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- 14010700 податок на додану вартість, що сплачується юридичними особами при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва.

При цьому, з метою правильного заповнення граф «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» звіту про суми податкових пільг, платнику податку необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації.

Чи включаються до розрахунку суми податкової пільги з ПДВ при заповненні звіту про суми податкових пільг показники розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних, зазначені у відповідних рядках декларації з ПДВ?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 р. V Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Згідно із п. 3 та п. 4 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 11.12.2013 за № 2094/24626, коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8, а коригування податкового кредиту відображається у рядку 16 податкової декларації з ПДВ.

При цьому відповідно до п. 6 р. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 за № 2118/24650 (далі - Порядок № 708) реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Водночас відповідно до п. 9 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233, суми податків та зборів, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховуються таким суб'єктом у порядку, встановленому Державною податковою службою за погодженням з Мінфіном.

Пунктом 4 Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 № 167, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за № 483/19221, передбачено, що суми податку на додану вартість, не сплачені платником до державного бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування, зокрема - залежно від статусу операції (звільнена від оподаткування ПДВ, оподатковувана ПДВ за нульовою ставкою) або від режиму оподаткування ПДВ.

Таким чином, оскільки показники рядка 8 податкової декларації з ПДВ включаються до розрахунку загальної суми податкових зобов'язань, а показники рядка 16 - до розрахунку загальної суми податкового кредиту за відповідний звітний податковий період, то при заповненні звіту про суми податкових пільг відповідно враховуються і показники розрахунків коригувань.

Чи потрібно подавати звіт про суми податкових пільг у разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України культурних цінностей?

Відповідно до п. 197.7 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України культурних цінностей за кодами згідно з УКТ ЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлених 50 і більше років тому.

Згідно із п. 30.6 ст. 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, затвердженому постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. № 1233 „Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг" (далі - Постанова № 1233).

Згідно Постанови № 1233 суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - Звіт) за затвердженою формою. При цьому, до Звіту включаються лише ті податкові пільги, які визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що здійснюються на митній території України, є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Наказом МФУ від 20 вересня 2012 року № 1011 „Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" затверджено Класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України.

Згідно даного Класифікатора операціям, зазначеним в п. 197.7 ст. 197 ПКУ відповідає код пільги „105". Даний код пільги відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом МФУ від 30.05.2012 №651, зазначається в графі 36 "Преференція".

Отже, суми пільг за операціями, що здійснюються на митній території України відображається суб'єктом господарювання у Звіті про суми податкових пільг, форма якого затверджена Постановою № 1233.

Що стосується пільг, отриманих під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, то дані пільги як преференції відображаються у відповідній графі митної декларації та не відображаються у Звіті про суми податкових пільг, форма якого затверджена Постановою № 1233




Новости Бердянска
вчера, 16 марта, суббота
15 марта, пятница
14 марта, четверг

Все новости Бердянска