Информация от налоговой инспекции Бердянска

05.11.2014 · 09:58 · Просмотров - 2320

Подборка материалов из Бердянской ОГНИ за неделю по 5 ноября

Прес-служба ДФС повідомляє

Із ДФС у зв'язку з ухваленням Закону «Про очищення влади» звільнено 73 працівники

Із Державної фіскальної служби України у зв'язку з ухваленням Закону «Про очищення влади» звільнено 73 працівники.

Зокрема, на підставі прямої норми законодавчого акту з ДФС звільнено 53 працівники, у тому числі 39 осіб керівного складу центрального та обласних апаратів (включаючи 34 працівника підрозділів податкової міліції), 11 посадових осіб керівного складу податкових інспекцій (із них - 6 працівників податкової міліції), 3 осіб керівного складу митниць.

Окрім того, до набуття чинності Закону «Про очищення влади» за власним бажанням звільнено 20 посадових осіб, у тому числі 2-х директорів департаментів, керівника підрозділу податкової міліції центрального апарату та 17 працівників податкової міліції центрального апарату й регіональних органів ДФС.

Водночас, процес кадрового очищення в податкових та митних органах розпочався ще в березні цього року. Так, ще до ухвалення Закону «Про очищення влади» з органів Міністерства доходів і зборів та Державної фіскальної служби України було звільнено більш як 6,5 тис. посадових осіб. Серед звільнених - уся керівна ланка міністерства (міністр і його заступники), 22 із 26 керівників департаментів центрального апарату, 23 із 28 керівників головних управлінь територіальних органів,  21 із 28 керівників слідчих підрозділів податкової міліції головних управлінь територіальних органів, 24 із 26 керівників митниць.

Натомість, призначення на посади керівників територіальних органів (митниць) Державної фіскальної служби України відбувалися в серпні-жовтні 2014 року лише після обговорення кандидатур претендентів із громадськістю. З цією метою було утворено дорадчий орган - Раду з кадрових питань Державної фіскальної служби України за участю представників бізнесу та громадських організацій.

28 осіб, які за рекомендацією Ради з кадрових питань вже очолили територіальні органи (митниці) ДФС, вибороли це право у конкурсі за участю майже 130 претендентів.

ДФС України захищає економічні інтереси держави в судах

 «Статистика та аналіз судової практики засвідчують підвищення рівня доказової бази, яку нині збирають органи Державної фіскальної служби. Складовими цієї роботи є ретельна досудова підготовка та підвищення якості позовних заяв ДФС, всебічна перевірка нашими правниками фактичних обставин справи, зібраних доказів і документального підтвердження претензій, аналіз судової практики у сфері податкових правовідносин та процесуальних аспектів стягнення податкового боргу», - заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус в інтерв'ю програмі «Власний погляд» на парламентському телеканалі «Рада».

Державна фіскальна служба України констатує значне зростання цього року загальної суми стягнень на користь держави за рішеннями судів у справах щодо заборгованості зі сплати податків.

Так, у липні-вересні 2014 року (станом на 01.10.2014) у справах за позовами ДФС України судами ухвалено рішення на користь держави на загальну суму 670,4 млн. грн., що на 24% (на 129 млн. грн.) більше, ніж за такий же період минулого року.

При цьому загальна сума компенсації збитків, завданих державі, зростає навіть за умов непрацюючих на сьогодні через військові дії територіальних органів ДФС у Донецькій і Луганській областях та в анексованих АРК Крим і м. Севастополь.

Загалом, згідно зі звітними даними за липень-вересень 2014 року, судами різних інстанцій було розглянуто 2 381 справу за позовами органів ДФС до суб'єктів господарювання на загальну суму у 720,1 млн. грн. Із них на користь держави вирішено 2 346 справ на суму 670,4 млн. грн.

У тому числі судами апеляційної інстанції та Вищим адміністративним судом України на користь держави було ухвалено 728 рішень. Відповідна інформація міститься на сайті www.reyestr.court.gov.ua.

«На сьогодні на розгляді у судах ще перебувають справи за позовами органів ДФС про стягнення податкового боргу (у тому числі справи, провадження по яких порушено у минулих роках) на загальну суму 8 млрд. гривень.Тож очікуємо на правові судові рішення з питань компенсації значних збитків, нанесених державі», - наголосив Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус.

Найчастішим порушенням у сфері готівкових розрахунків є несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів

Переважною більшістю порушень у сфері готівкових розрахунків є неоприбуткування або неповне та несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у касу суб'єкта господарювання. Про це свідчать результати контролю значних донарахувань, який запроваджено ДФС України за результатами перевірок у цій сфері.

Так, наприклад, під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Харківщини встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій протягом трьох днів з 5 вересня 2014 року та неоприбуткування готівки протягом семи днів з 1 вересня 2014 року на суму 118 тис. гривень. Відповідно до діючого законодавства, на суб'єкта господарювання накладено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми - 590 тис. гривень.

Подібний факт встановлено і під час перевірки приватного підприємства на Київщині. Як з'ясувалося, грошові кошти, які надходили з 26 серпня по 9 вересня поточного року на загальну суму 125,5 тис. грн., були оприбутковані до касової книги підприємства лише 6 вересня, після повернення з відпустки головного бухгалтера, який виконує і функції касира. За порушення підприємству донараховано штрафні санкції на суму 627,5 тис. гривень.

Нагадуємо, що за порушення норм з регулювання обігу готівки передбачено застосування фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі неприбуткованої суми. Для уникнення таких штрафів Державна фіскальна служба України звертає увагу керівників та бухгалтерів суб'єктів господарювання, а також приватних підприємців на обов'язкове дотримання вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Ігор Білоус закликає змінити критерії кадрових призначень та практику формування планів по доходах

Ігор Білоус, Голова Державної фіскальної служби України, закликає скасувати квотний принцип у кадровій політиці не тільки при формуванні Уряду, а й при призначеннях в усі органи виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів. Керівник ДФС також вважає, що при відборі кандидатур на посади заступників керівників міністерств і відомств пріоритетним критерієм має стати створення професійної команди.

«Зараз, коли відбуватиметься перезавантаження влади, ні в якому разі не можна делегувати на пост керівника органу виконавчої влади представника від однієї політичної сили, а його першого заступника та заступника - від інших», - зазначив Ігор Білоус в інтерв'ю газеті «Бізнес».

Недоцільність існуючої практики кадрових рішень він пояснив на прикладі цьогорічних призначень в ДФС: «У реальності дуже важко здійснювати контроль над окремими напрямами роботи, коли тебе призначають головою Служби, а на посади заступників ставлять людей, яких ти не знаєш».

На переконання Голови ДФС, люди, які стають керівниками міністерств і відомств, мають отримати можливість призначати свою команду, готувати програму та графік її виконання, що дозволить їм повною мірою відповідати за її втілення.

Ігор Білоус також піддав критиці існуючу практику формування плану доходів до державного бюджету.

Він пояснив, як сьогодні формуються індикативні показники по доходах: «Порахували видатки, а потім довели нам (ДФС - П.С.) план доходів до бюджету. І цей план доходів найчастіше має дуже мало спільного з реальним станом економіки. Приміром, план на жовтень склав плюс 40% до обсягу зборів у жовтні 2013 року».

«Водночас зараз, - нагадує керівник ДФС, - в Україні знижується промислове виробництво, дзеркально до нього падає споживання. Ми маємо фактично висушену економіку, проблеми з курсом, брак валюти та обігових коштів».

«Імпортери не можуть купити долари для критичного імпорту. І якщо вони сьогодні не знайдуть валюту, то завтра не заплатять митниці акциз і ПДВ, а післязавтра не сплатять податок на прибуток», - говорить Ігор Білоус.

Разом з тим, обсяги податків і зборів, що збираються Державною фіскальною службою, сягнули 26% від ВВП - критичного максимуму за всю історію незалежної України.

«Це дуже небезпечна спіраль. І ми перебуваємо на її межі, за якою - вільне падіння», - застерігає очільник Державної фіскальної служби.

На його думку, відповіддю на виклики має стати податкова реформа на базі урядових законопроектів, що матиме не тільки фіскальний, а й стимулюючий характер.

«Я погоджуюся, що запропонована трансформація податкової системи не є надрадикальною реформою, але це - перший крок. Втім, лише податкова реформа проблему не вирішить», - попереджає Ігор Білоус.

Він вважає, що потрібні непопулярні кроки в сфері розподілу бюджетних коштів. Чесна відповідь на запитання, скільки «пенсійно-соціальних» коштів доходить до кінцевого споживача, визначить перелік першочергових заходів зі скорочення витрат держави. До такого переліку, сподівається Ігор Білоус, буде включено ліквідацію неефективних структур і утворень в системі виконавчої влади, зміни в усій системі пенсійного забезпечення і соціального страхування.

Ігор Білоус: «Борг з відшкодування ПДВ не буде збільшено у цьому році»

 «Борг з відшкодування ПДВ не буде збільшено у цьому році. Ми починали з боргом з ПДВ 14,9 млрд. грн. Так і закінчимо. Поточний ПДВ ми виплачуємо без затримок», - про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час інтерв'ю інформаційному агентству Інтерфакс-Україна.

Голова Державної фіскальної служби відзначив, що 14,9 млрд. грн. - це старий перехідний борг, який оскаржується через суди. «Так, це старий перехідний борг (14,9 млрд. грн.) і його дуже складно відшкодувати, так як він фіктивний, якщо не на більшу частину. Він був накопичений незрозуміло як, і цей борг висить. Я не візьму на себе зобов'язання повернути фіктивний борг і, думаю, що ніхто не візьме. Це просто вкрасти гроші з державного бюджету»,- зауважив Ігор Білоус.

Ігор Білоус: «Податкова реформа повинна бути компромісом між членами суспільства, між суспільними інтересами держави і приватними інтересами бізнесу»

 «Податкова реформа повинна бути компромісом між членами суспільства, між суспільними інтересами держави і приватними інтересами бізнесу. Якщо зараз зробити усі податки 3%, далеко не усі будуть їх платити. А чому? Тому що всі запитують: "А куди йдуть наші гроші, покажіть?», - про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час інтерв'ю інформаційному агентству Інтерфакс-Україна.

Голова Державної фіскальної служби зазначив, що в Україні не вирішувалися питання податкового законодавства. «У попередні роки було зроблено багато змін у податковому законодавстві. Загалом близько 70 законів, спрямованих на зміну Податкового кодексу з моменту його прийняття, тобто в середньому один закон кожні три тижні. Як можна вести передбачувану діяльність та будувати економіку з такими змінами?», - підкреслив Ігор Білоус.

«Я вважаю, що пакет податкових законів (Концепція податкової реформи - прес-служба) в цілому нормальний, хоча його, можливо, і слід доопрацьовувати в якихось частинах, деталях. Так буває завжди. А в цілому пакет збалансований щодо бюджету, який ми отримаємо в наступному році. Ми не можемо радикально все «зрізати» (податкові ставки- прес-служба), відмовитися від маси доходів бюджету, не здійснивши при цьому пенсійну реформу і не змінивши соціальне забезпечення».

Ігор Білоус в інтерв'ю зазначив, що перед ним стоїть завдання не просто переконати бізнес у необхідності підтримки даного пакету податкових законів, а й довести до громадськості, що це - частина необхідних Україні реформ.

«Я говорив про це Президенту і Прем'єр-міністру, який розуміє, що нам не можна більше чекати. Вважаю за потрібне зараз йти на це. Звичайно, є заперечення і критика з боку низки асоціацій, лобістів від бізнесу. Ми знову зіткнулися з масованою критикою, але те, що вони забирають у країни 50-70 мільярдів гривень, всі про це забули, ніхто й не згадує», - заявив Голова Державної фіскальної служби.

За дев'ять місяців зафіксовано понад 2,2 тис. випадків порушення

прав інтелектуальної власності

Протягом січня-вересня поточного року ДФС України зафіксовано понад 2,2 тис. випадків призупинення митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

Про всі виявлені факти своєчасно повідомлено представників правовласників для оперативного прийняття відповідного рішення щодо їх інтелектуальної власності.

Нагадаємо, що для сприяння захисту правовласників під час  зовнішньоекономічної діяльності  Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності. До них належать об'єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Загалом, станом на 1 жовтня 2014 року до митного реєстру за заявами правовласників внесено 2161 об'єкт.

Заява Державної фіскальної служби та Державної прикордонної служби України щодо переміщення російського гуманітарного конвою

На письмову пропозицію донора щодо участі Української Сторони в здійсненні пропуску на територію України російського гуманітарного конвою, що надійшла Нотою від МЗС РФ 28 жовтня, Українська Сторона висловила готовність здійснити прикордонні і митні формальності відповідно до вимог міжнародного та українського законодавства.

З цією метою було сформовано 2 міжвідомчі групи, які направлено до російських пунктів пропуску «Матвєєв Курган» та «Донецьк».

Враховуючи, що Російською Стороною порушено вимоги міжнародного та українського законодавства щодо переміщення товарів гуманітарної допомоги, а також те, що представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста не брали участь в переміщенні вантажу, Українська Сторона здійснила лише візуальний контроль транспортних засобів і вантажу, в ході якого військової техніки, зброї, боєприпасів та інших товарів військового призначення не виявлено.

Переміщення гуманітарного конвою розпочалося близько 7 години 31 жовтня 2014 року. Загалом, у двох пунктах пропуску спостерігалось переміщення 76 автомобілів та 147 осіб. Характер вантажу - продукти харчування, а саме: консерви, крупи, цукор, а також будівельні матеріали (скло, шифер, руберойд) та пальне.

Наразі українські міжвідомчі групи продовжують перебувати у вищезазначених російських пунктах пропуску.

Фахівці кол-центру ДФС за 9 місяців надали відповіді на 865,6 тис. запитань платників

Протягом січня-вересня поточного року фахівці Контакт-центру ДФС України надали відповіді на 865,6 тис. запитань суб'єктів господарювання та громадян. У телефонному режимі надано 848,5 тис. відповідей, електронною поштою і факсом - 16,7 тис., з використанням автовідповідача - 67 відповідей. Також надано 314 відповідей на запитання у письмовій формі.

Найчастіше суб'єкти господарювання та громадяни звертались з питань оподаткування податком на додану вартість, оподаткування прибутку підприємств та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Щоб уникнути множинного трактування положень законодавства, відповіді на звернення надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей, яка налічує 12,4 тис. запитань-відповідей. База постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.

Крім того, для зручності суб'єктів господарювання фахівці кол-центру постійно інформують їх про зміни у податковому, митному законодавстві та законодавстві з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, надсилаючи за бажанням платника таку інформацію електронною поштою. З початку року було надіслано 538,2 тис. таких листів.

Нагадуємо, що Базу знань розміщено на веб-порталі Державної фіскальної служби України у банері «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Запитання-відповіді» http://zir.minrd.gov.ua. У разі виникнення запитань щодо податкового та митного законодавства відвідувачі веб-порталу можуть також самостійно знайти відповіді на них.

Ігор Білоус привітав ветеранів Державної податкової служби зі святом

 «Ми вшановуємо професіоналізм та досвід наших ветеранів, людей, які формували засади податкової служби, започатковували традиції та докладали значних зусиль для її розвитку. Ваші фахові розробки та напрацювання є першоджерелом реформ та новацій, які нині відбуваються в Державній фіскальній службі. Завдяки вашим мудрим порадам ми приймаємо правильні рішення на такому нелегкому шляху змін та перетворень», - зауважив Голова ДФС Ігор Білоус, вітаючи ветеранів податкової служби зі святом - Днем вшанування пенсіонерів та ветеранів Державної податкової служби України.

За словами керівника служби, сьогодні, Державна фіскальна служба України готова до реформ, аби сприяти економічному відновленню нашої країни. І в цьому напрямі досвід ветеранів, їх  компетентність та системний підхід до вирішення складних завдань неабияк потрібні.

«Впевнений, що професіоналізм та знання наших ветеранів, досвідченість та відповідальність нинішніх працівників служби, новий погляд та ентузіазм колишніх студентів, а тепер молодих фахівців нашого відомства, допоможуть створити нам ефективну службу європейського зразка»,- наголосив Ігор Білоус.

У свою чергу представники Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» подякували керівнику ДФС України за підтримку та допомогу. За словами ветеранів,  вони продовжують спостерігати за діяльністю служби, її досягненнями, та готові й надалі ділитися своїм досвідом та знаннями. 

Під час зустрічі ветерани податкової обмінялися спогадами про часи заснування служби, згадали її керівників, обговорили сьогодення та побажали усім миру.

Загалом, на сьогодні в України нараховується близько 12 тис. ветеранів податкової служби, яких вітали у кожному регіоні країни.  

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Майже 4 мільярди гривень сплатили запорізькі платники з початку року

За січень-жовтень 2014 року платники податків і зборів Запорізької області спрямували до бюджетів усіх рівнів 3 мільярди 995 мільйонів гривень (без показників підприємств, які перебувають на обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). З цієї суми майже 400 мільйонів гривень запорізький бізнес сплатив у жовтні.

До державного бюджету надходження склали майже 1,4 мільярда гривень, що більш ніж на 98 мільйонів гривень або на 8 відсотків перевищує сплату аналогічного періоду минулого року.

Як відзначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, із загальної суми податкових надходжень до державної казни три чверті займають два бюджетоутворюючі податки. Так, податку на додану вартість сплачено на рівні 663 мільйони гривень, що на 29 мільйонів гривень або на 4,6 відсотка більше, ніж за десять місяців 2013 року. Податок на прибуток поповнив держбюджет на 401 мільйон гривень, чим забезпечено зростання до рівня минулого року на 32,5 мільйона гривень або майже на 9 відсотків.

- Сьогодні для нашого регіону і країни у цілому як ніколи важлива кожна гривня, яка сплачується до бюджету. Саме тому реформування податкової системи розраховано, перш за все, на підвищення доходів бюджетів усіх рівнів, розширення можливостей та збільшення надходжень до місцевих скарбниць та стимуляцію платників до повної і чесної сплати податків, - наголосив Олексій Кавилін.

До місцевих бюджетів запорізькі платники спрямували понад 2,6 мільярда гривень

Це на 109 мільйонів гривень або на 4 відсотки більше, ніж за десять місяців минулого року.

Найбільше місцеві бюджети отримали податку на доходи фізичних осіб - понад 1 мільярд 773 мільйони гривень. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року зросли на 92 мільйони гривень або на 5,5 відсотка.

Від плати за землю надійшло понад 419 мільйонів гривень, що на 10,6 мільйона гривень або на 2,6 відсотка більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Суб'єкти малого і середнього підприємництва сплатили понад 217 мільйонів гривень єдиного податку, а це на 27,2 мільйона гривень або на 14 відсотків більше, ніж за січень-жовтень минулого року.

Від діяльності запорізьких оперативників до бюджетів сплачено 1,2 млн. грн.

Саме така сума коштів була спрямована до бюджетів всіх рівнів від діяльності підрозділів оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 1 кримінальному правопорушенню - за ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво). Із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 156 тис. гривень. 

На Запоріжжі виявлено фіктивну фірму - формувача штучного ПДВ

У поле зору запорізьких оперативників потрапило одне із запорізьких підприємств, яке проводило мільйонні фінансово-господарські операції. Проте, як з'ясувалося в ході перевірки, "діяльність" велась виключно на паперах.

 Адже насправді засновники фіктивного підприємства, діючи від імені службових осіб, використовували реєстраційні дані та реквізити підприємств, не маючи у своєму розпорядженні основних засобів, виробничих потужностей, транспорту, виробничих та складських приміщень.

 Трудових ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності вони теж не мали, тому свої сумнівні фінансові безтоварні операції, проводили через третіх осіб, тим самим сприяли для них у штучному формуванні податкового кредиту з ПДВ.

У кінцевому результ

аті вони мали отримати податкову вигоду у вигляді заниження суми ПДВ, що підлягала б сплаті до бюджету. За час діяльності фіктивної фірми втрати бюджету склали понад 800 тис. гривень.

У ході проведення заходів, спрямованих на боротьбу з "фіктивними підприємствами", відносно осіб розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Запорізькі оперативники викрили діяльність "підпільного горілчаного цеху"

За минулий тиждень оперативні співробітники ГУ ДФС у Запорізькій області в одному з приватних будинків обласного центру викрили діяльність "підпільного цеху" із незаконного виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв.

 Під час обшуку виявлено 1,1 тис. літрів спирту, 1,3 тис. літрів водно-спиртової суміші в пластиковій тарі та скляних пляшках, обклеєних етикетками горілки різних найменувань та акцизними марками з ознаками підробки; понад 6 тис. марок акцизного податку України нового зразка з ознаками підробки; понад 5 тис. гвинтових та пластикових ковпачків для закупорювання пляшок; скляну тару з етикетками горілки різних найменувань, а також обладнання для виготовлення та розливу алкогольних напоїв. Всього із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 156 тис. гривень.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Внимание!  В городе действуют мошенники!

Бердянская налоговая инспекция уведомляет, что частным предпринимателям и другим налогоплательщикам нашего города и района поступают звонки с номера телефона 0965593596 от имени  руководства налоговой инспекции с предложением  перечислить определенную сумму денег на банковский счет, с целью получения  содействия в решении вопросов, связанных с налогообложением.

Предупреждаем, что Бердянская налоговая инспекция к таким звонкам не имеет отношения, данные звонки поступают с целью получения мошенниками денежных средств незаконным путем.

Будьте внимательны! Не поддавайтесь на провокации!  

В случае поступления аналогичных звонков, просьба немедленно сообщить по тел. 0(61) 213-54-58 (управление внутренней безопасности ГУ ГФС в Запорожской области), 102 (дежурная часть ГОВД УМВД в Запорожской области,  3-84-07, 3-84-45 (Бердянская ОГНИ).   

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району понад 180 мільйонів гривень

За січень-жовтень 2014 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 181,1 мільйонів гривень. Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб - 118,6 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 32,9 мільйонів гривень. Платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів єдиного податку на суму 18,7 мільйонів гривень, повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

З початку року платники сплатили 254,9 мільйонів гривень єдиного соціального внеску. 

Бердянськими платниками сплачено 2,8 мільйонів гривень військового збору

- З моменту введення до податкового законодавства військового збору бердянськими платниками сплачено на потреби армії до Державного бюджету 2,8 млн. грн. Зокрема, за жовтень до бюджету надійшло 1,1 млн. грн. військового збору, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Варто зазначити, що військовий збір у розмірі 1,5 відсотка утримується з доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, а також із виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Нарахування, утримання та перерахування військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України для податку на доходи фізичних осіб.

Але, на відміну від податку на доходи фізичних осіб, який перераховується до місцевого бюджету, військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України і зараховується на рахунки за кодом  класифікації доходів бюджету 11011000.

Стан розрахунків з бюджетом можна перевірити з власного комп'ютера

Бердянська ОДПІ нагадує, що за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника податків» з'явилася можливість не тільки підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді, але й переглядати дані про стан розрахунків з бюджетом.

Облік розрахунків платника податків з бюджетом ведеться окремо по кожному податку, збору. Для цього по кожному податку чи збору, що підлягає сплаті, Державна фіскальна служба відкриває картки особового рахунку.

Компонент «Розрахунки з бюджетом» надає можливість платнику переглянути інформацію щодо стану його розрахунків з бюджетом по всіх відкритих картках особових рахунків, зокрема, інформацію про податковий борг, у розрізі податків, що підлягають сплаті на задану дату, та прогноз по платежах до кінця поточного року, не витрачаючи робочий час на відвідування органів фіскальної служби.

Для роботи з «Електронним кабінетом платника податків» необхідно мати електронні ключі, які видаються у Пункті реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів абсолютно безкоштовно за адресою: м.Бердянськ, пр.Праці, 20, каб. 219, тел. 3-86-63. 

Новації законодавства

Затверджена нова форма декларації з ПДВ та реєстру податкових накладних

Мінфін наказом від 23.09.2014 р. № 966 затвердив:

- форму податкової декларації з податку на додану вартість;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

- розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

- порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Станом на 04 листопада наказ не вступив в дію.

Крім того, наказом від 22.09.2014 р. № 958 затверджено форму реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення, які вступлять в силу, орієнтовно, 7 листопада 2014 року.

Податкова накладна та розрахунок коригування по-новому: що змінив Мінфін

Мінфін наказом від 22.09.2014 р. № 957 затвердив нову форму податкової накладної та Порядок її заповнення.

Згідно з документом, у новій формі з'явиться графа 9, в якій будуть відображатися операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 %. Аналогічна графа 11 додана і в розрахунок коригування.

У зв'язку з цим були внесені зміни і сам Порядок, пункт 13 якого виклали наступним чином: «Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою або ставкою 7 %, відображаються в окремих рядках податкової накладної (не допускається заповнення в одній рядку одночасно граф 8 - 11)».

Крім того, в новому Порядку виділені різні умовні ІПН для неплатників ПДВ в залежності від того, здійснюється операція всередині країни або ж це поставка на експорт.

Так, при постачанні товарів/послуг неплатнику ПДВ та у разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій, у рядку «Особа (платник податку) - покупець» вказується «Неплатник», у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «400000000000».

При експортних постачаннях в цьому рядку вказується найменування (ПІБ) нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» вказується країна, в якій зареєстрований нерезидент-покупець, а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000».

Імовірно, нова форма набуде чинності 7 листопада 2014 року.

У той же час, нагадаємо, що згідно з Податковим кодексом, що вже з 1 січня 2015 року всі податкові накладні будуть складатися виключно в електронному вигляді. Відповідне кабмінівська постанова від 16.10.2014 р. № 569 набула чинності 29 жовтня.

З 1 листопада слабоалкогольні напої повинні мати акцизні марки

До алкогольних напоїв належать продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового 8,5 % і більше, зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. З 1 листопада 2014 року зазначена продукція буде обкладатися акцизним податком за ставкою 70,53 грн. за 1 літр 100 % спирту.

Раніше такі товари класифікувалися як продукти дієтичного харчування, лікарські засоби, інша аналогічна продукція і не маркувалися акцизними марками. Проте з листопада їх маркування є обов'язковим, а для їх реалізації суб'єкти господарювання повинні отримати ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями.

Крім того, підприємцям необхідно пам'ятати про посилену відповідальність за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Зокрема, за оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій передбачений штраф в розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн., а за їх реалізацію без марок акцизного податку або з підробленими марками - 200 % вартості товару, але не менше 17 000 грн.

З 1 січня 2015 року ведення реєстру податкових накладних не передбачено

З 1 січня 2015 року уже не передбачено ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до органів державної фіскальної служби копій записів у такому реєстрі в електронному вигляді.

Водночас платник ПДВ зобов'язаний вести реєстр виданих та отриманих документів, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної (транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок за послуги зв'язку, інші послуги, касові чеки, податкова накладна при постачанні послуг нерезидентом).

Копії записів у цих реєстрах за такий період в електронному вигляді разом з податковою декларацією надаються до органу державної фіскальної служби.

Зазначені норми передбачені Законом України від 31.07.2014 року N 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України".

З 1 січня 2015 року змінюється база оподаткування ПДВ

З 1 січня 2015 року база оподаткування ПДВ буде визначатися наступним чином:

- виходячи з договірної вартості, але вона не може бути нижча ціни придбання товарів/послуг, що постачаються,

- база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції

- у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни.

Виняток: - товари (послуги), ціна на які підлягає державному регулюванню; та газ, який постачається для потреб населення.

 Зазначені норми передбачені Законом України від 31.07.2014 року N 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України".

Податківці вирішили удосконалити справляння фіксованого сільгоспподатку

ДФСУ оприлюднила законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування фіксованого сільськогосподарського податку».

Законопроектом пропонується розмежувати порядок обкладення фіксованим сільськогосподарським податком (встановити окремо об'єкт і базу оподаткування) для підприємств, які займаються рослинництвом, птахівництвом і тваринництвом, і встановити для них окрему ставку оподаткування ФСП - у відсотках від суми валового доходу.

Так, пропонуються наступні ставки податку (у відсотках бази оподаткування):

а) для сільськогосподарських товаровиробників, які отримують доходи від реалізації продукції тваринництва, - 3;
б) для сільськогосподарських товаровиробників, які отримують доходи від реалізації продукції птахівництва, - 5.
На думку авторів, проект повинен законодавчо врегулювати питання забезпечення платникам ФСП (як виробникам продукції тваринництва, так і виробникам продукції рослинництва), які знаходяться на спеціальному пільговому режимі оподаткування, рівних умов для здійснення діяльності.
Зауваження та пропозиції до проекту ГФСУ приймає протягом місяця з дня оприлюднення.

Скасовано низку заяв для отримання ліцензій на торгівлю алкоголем і тютюном

ДФСУ наказом від 22.10.2014р. №203 скасувала дію низки документів, зокрема:

- заяви на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами;

- заяви про внесення змін та/або доповнень до виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями переліку ЕККА (КОРО);

- форму додатка до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- заяви на одержання ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями (сидром та перрі без додання спирту), тютюновими виробами;

- заяви на одержання ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- заяви на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) та тютюновими виробами.

Уряд визначився з порядком електронного адміністрування ПДВ

Кабмін визначив, що відкривати спецрахунки з ПДВ і здійснювати їх обслуговування буде Держказначейство.

Так, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ГФСУ після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку направляє казначейству.

У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку і дата реєстрації її платником податку.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунку є дата реєстрації її платником податку (для платників податків, зареєстрованих до 1 січня 2015 року, - 01.01.2015 р.).

Казначейство спрямовує ГФСУ повідомлення про відкриття електронного рахунку платника податку не пізніше наступного робочого дня з моменту його відкриття. Після надходження такого повідомлення ГФСУ інформує платника податків про реквізити його електронного рахунку.

Постанова Кабміну від 16.10.2014 р. № 569 набирає чинності з дня опублікування, крім пункту 1, який вступить в силу 01.01.2015 р.

Військовий зібр

Чи є об'єктом оподаткування військовим збором сума відшкодувань моральної шкоди найманим працівникам у зв'язку з рішенням суду?

     Відшкодування моральної шкоди встановлено системою норм права Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), а саме ст. 23 глави 3 «Захист цивільних прав та інтересів», главою 82 «Відшкодування шкоди». Так, згідно зі ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода - це, зокрема, фізичний біль та страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, душевні страждання, яких ФО зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, приниження честі та гідності ФО, а також ділової репутації ФО.

     Моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     При цьому, ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).     

     Враховуючи зазначене, сума відшкодувань моральної шкоди найманим працівникам у зв'язку з рішенням суду не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Чи є об'єктом оподаткування військового збору плата за навчання найманого працівника у вищому навчальному закладі?

 Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розд. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     При цьому, ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ). 

Частиною першою ст. 91 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ передбачено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Враховуючи викладене, плату за навчання найманого працівника у навчальному закладі слід розглядати як інші виплати і винагороди, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами, а отже є об'єктом оподаткування військовим збором.

Роз'яснення податкового законодавства

Звіт по пільгам

Бердянська ОДПІ нагадує, останній день подання звіту про пільги за формою 1-ПП - 07 листопада 2014 року.  

Звітуємо за ІІІ квартал 2014 року!

Термін подання податкової звітності за ІІІ квартал 2014 року - не пізніше 10 листопада 2014 року, термін сплати податків та зборів за ІІІ квартал - не пізніше 19 листопада 2014 року!

Розмір державного мита за посвідчення спадкового договору

Відповідно до статті 1302 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно із ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито" із змінами та доповненнями за нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.

Тобто, розмір державного мита при нотаріальному посвідченні спадкового договору становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати.

ФОП, яка отримує з місцевого бюджету компенсацію за перевезення пільгових категорій населення, може перебувати у другій групі платників єдиного податку

Фізична особа - підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, надає такі послуги безпосередньо населенню, має право обрати другу групу платників єдиного податку незалежно від того, що пільгові перевезення пасажирів покриваються за рахунок сум дотації з бюджету. Це можливо за умови дотримання критеріїв, визначених пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Згідно зі ст.37 Закону України від 5 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» зі змінами та доповненнями (далі - Закон) пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону (ст.29 Закону).

Відповідальність за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Зокрема, згідно зі ст. 4 Закону  порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2  цього Закону  або встановлених Національним банком України, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). 

Порядок обчислення акцизного податку з товарів, на які встановлені ставки

в іноземній валюті

Акцизний податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Порядок обчислення акцизного податку регулюється розділом VI Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями.

Як отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем і тютюном: рекомендації ДФСУ

У Рекомендаціях, затверджених наказом від 24.10.2014 р. № 213, податківці повідомили, що ліцензія видається на підставі заяви та документів, перелік яких визначено Законом № 481. Пакет документів подається суб'єктом господарювання особисто, через представника або відправляється поштою в головне управління у центр обслуговування платників за місцем діяльності суб'єкта господарювання.

Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем до заяви додається довідка органу ГФСУ про реєстрацію ЕККА (КОРО), що знаходяться у місці торгівлі.

Звертаємо увагу, що ГФСУ наказом від 22.10.2014 р. № 203 скасувала низку заяв для отримання ліцензій на торгівлю алкоголем і тютюном.

У той же час, вимоги до заяви визначені Законом № 481. Зокрема, у заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір отримати ліцензію (роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). Крім того, додатково зазначається перелік ЕККА (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі.

Про оподаткування податком на додану вартість

Постановою №410 затверджено перелік медичних виробів за кодами УКТ ЗЕД, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків (далі - Перелік).

Постанову № 410 опубліковано 10.09.2014 (газета "Урядовий кур'єр" 2014, 09, 10.09.2014 N 165).

При цьому у зв'язку із набранням чинності постановою № 410 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2014 року N 216 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків".

Щодо операцій з постачання медичних виробів на митній території України, то з дати набрання чинності постановою № 410 за ставкою податку на додану вартість 7 відсотків підлягають оподаткуванню виключно ті медичні вироби, які визначено у Переліку, з урахуванням наявності відповідного маркування для встановлених у Переліку товарних позицій, незалежно від ставки податку, яка застосовувалась при їх придбанні чи ввезенні на митну територію України.

Медичні вироби, які не увійшли до Переліку, з дати набрання чинності підлягають оподаткуванню за ставкою податку 20 відсотків як під час їх митного оформлення при ввезенні на митну територію України, так і при їх постачанні на митній території України та незалежно від ставки податку, яка застосовувалась для обчислення суми податку під час їх придбання на митній території України чи ввезення на митну територію України.

З огляду на викладене положення листів ДФС від 21.07.2014 №29/7/99-99-19-04-01-17 та від 19.08.2014 № 2316/7/99-99-19-03-02-17 застосовуються до дати набрання чинності постановою N 410.

Лист ДФС від 09.10.2014 р. N 6875/7/99-99-19-03-02-17

Для платників АТО

Як знятися з обліку СГ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території Східної України (Луганськ, Донецьк тощо)?

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводяться державними реєстраторами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 N 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.06.2014 за N 640/25417. На період простою у роботі територіальних органів Луганської та Донецької областей виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, що дислокуються у мм. Донецьку та Луганську, покладаються у межах компетенції на контролюючі органи відповідно розподілу, встановленого наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 N 381 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів" (зі змінами).

Яким чином СГ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території Східної України (Луганськ, Донецьк та інші населенні пункти в зоні проведення АТО), подати звіт щодо сум нарахованого ЄВ?

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької та Луганської областей Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) забезпечила платникам податків, які перебувають на обліку в зоні АТО, можливість виконання обов'язків щодо подання звітності відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

На період простою у роботі територіальних органів, які знаходяться в зоні АТО, змінено місця обслуговування платників податків.

Інформація стосовно зміни місць обслуговування платників постійно оновлюється та оприлюднюється на сайті ДФС в розділі Головна > БАНЕР > Інформація для Сходу України.

Відповідно норм ПКУ (ст. 49.3) та з врахуванням зміни місць обслуговування платники мають змогу подати звітність:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Особливо слід підкреслити, що послуги електронного цифрового підпису можна отримати в представництвах АЦСК ІДД ДФС, розташованих в будь-яких населених пунктах України.

Чи застосовуються до суб'єктів господарювання, які перебувають на обліку в територіальних органах доходів і зборів, що розташовані на території проведення антитерористичної операції (АТО), штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, а також несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов'язань та сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та чи можуть СГ, які перебувають на обліку в територіальних органах доходів і зборів, що розташовані на території проведення антитерористичної операції (АТО), перенести строк сплати податків?

Для вирішення зазначених питань Верховною Радою України розроблено проекти Законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (про соціально-економічний захист громадян України на територіях, де проводиться антитерористична операція)" (реєстр. N 4295а від 17.07.2014), внесеного народними депутатами України Продан О. П. та Геращенко І. В., та "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо мораторію на застосування фінансової та адміністративної відповідальності до суб'єктів господарювання)" (реєстр. N 4295а-1 від 18.07.2014), внесеного народними депутатами України Сенченком А. В., Блавацьким М. В. та Котеляк Л. Л.

Чи надається відстрочення (розстрочення) податкового боргу та грошового зобов'язання суб'єктам господарювання, які перебувають на обліку в територіальних органах доходів і зборів, що розташовані на території проведення антитерористичної операції (АТО)?

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року N 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 щодо проведення заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.

Під час проведення таких заходів платникам податків, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати у зв'язку з непередбачуваними обставинами, слід звертатися до таких законодавчих норм.

Податковим кодексом України (далі - Кодекс) передбачені права:

платників податків на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (підпункт 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Кодексу);

органів доходів і зборів на прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Кодексу).

Згідно зі статтею 32 Кодексу строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків передбачені статтею 100 Кодексу.

Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин".

Порядок та умови надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за N 1853/24385 (далі - Порядок N 574).

Згідно з пунктом 3.1 розділу III Порядку N 574 для ініціювання відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) із:

письмовою заявою, форму якої визначено додатком 1 до Порядку N 574. У заяві обов'язково повинні бути зазначені суми платежів (податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені), сплату яких платник податків просить відстрочити, а також строк відстрочення та періоди сплати таких платежів. При цьому суми, строк сплати яких ще не настав та строк сплати яких вже минув, вказуються окремо;

економічним обґрунтуванням, яке складається із:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення відстрочених сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви або приймає рішення про відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), або відмовляє платнику у відстроченні в письмовій формі за відсутності підстав для надання відстрочення та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених Порядком N 574.

Відстрочення надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. Строки сплати відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін до договору відстрочення.

Також зазначаємо, що на відстрочені грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про відстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу). Згідно з пунктом 1.6 розділу I Порядку N 574 на суму відстроченого грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником відстроченням грошових зобов'язань (податкового боргу).

Роз'яснення,  Міністерство доходів і зборів України, від 07.08.2014,  "Актуальна інформація для платників податків, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. Частина 1, 11!"

Платникам ЄСВ на території проведення АТО

Статтею 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (далі - Указ № 405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405/2014.

У статті 7 друге речення частини сьомої Закону № 2464 викладено в такій редакції: "Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».

При цьому порядок нарахування єдиного внеску з середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, надано у листі ДФС від 29.09.2014 року № 5655/7/99-99-17­03-01-17.

Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 доповнено пунктом 93 такого змісту:

платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Разом з тим повідомляємо, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування Закону № 1669 затверджує перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції приймає остаточний перелік.

Враховуючи зазначене вище, платник єдиного внеску, який подає заяву, щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, повинен перебувати на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів відповідно до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Податок на прибуток підприємств

Підприємство здійснило попередню оплату вартості товару до реєстрації платником ПДВ, а товар отримано після реєстрації платником ПДВ. Чи включаються до складу витрат суми ПДВ, сплачені у складі ціни такого товару ?

Підпунктом 139.1.6 статті 139 ПКУ зазначено, що не включаються до складу витрат суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:-

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; -

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки придбання товарів (робіт, послуг) на умовах попередньої (авансової) оплати здійснювалось суб'єктом господарювання до його реєстрації платником податку на додану вартість (коли він не мав права на податковий кредит з податку на додану вартість по сплачених сумах податку), то витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг), з урахуванням сум податків на додану вартість, сплачених у складі ціни цих товарів (робіт, послуг), мають визнаватися витратами за правилами, встановленими п.138.4 або п.138.5 статті138 ПКУ (в залежності від напрямку їх використання).

З якого періоду необхідно нараховувати амортизацію на  нематеріальний актив?

Відповідно до підпункту 145.1.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 статті  145 ПКУ. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених  р. II ПКУ (пункт 138.2 статті 138 ПКУ).

Згідно з пунктом 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 №242, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних  активів.

Пунктом 146.3 статті 146 ПКУ визначено, що амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником  податку методу нарахування амортизації.

Отже, нарахування амортизації об'єкта нематеріальних активів починається з місяця, наступного за місяцем введення його в господарський оборот, тобто за місяцем, в якому визнано цей об'єкт активом (зараховано на баланс).

Підприємство у зв'язку зі зношеністю ліквідує обновний засіб. Як відобразити витрати на  демонтаж такого основного засобу?

Відповідно до п. 144.2 ст.144 Податкового кодексу України не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на ліквідацію основних засобів.

У разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів (п. 146.16 ст. 146 ПКУ).

Виведення з експлуатації будь-якого об'єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника підприємства, а в разі їх примусового відчуження чи конфіскації - згідно із законом (п. 146.18 ст. 146 ПКУ).

З урахуванням викладеного та на підставі п. 138.5 ст. 138 ПКУ, витрати платника податку, пов'язані з ліквідацією основних засобів, включаються до складу інших витрат у звітному періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку та відображаються у рядку 06.4.39 «Інші витрати господарської діяльності, до яких розд. III ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат» додатка ІВ до рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Як відображається операція  з продажу об'єкта незавершеного будівництва?

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) дохід від реалізації товарів визнається за  датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. (п. 138.4 ст. 138 ПКУ).

Отже, у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва у звітному податковому періоді, в якому було здійснено продаж об'єкта, до доходів платника податку включаються доходи, отримані (нараховані) від такого продажу. До витрат включається сума витрат, пов'язаних зі створенням або придбанням зазначеного активу.

Яка ставка податку на прибуток застосовується при здійсненні операцій з цінними паперами?

Відповідно до п.п. 5 п. 1 Розділу І Закону України від 31.07.14 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» зі ст. 151 Податкового кодексу України виключено пункт 151.4, згідно з яким об'єкт оподаткування податком на прибуток від операцій з цінними паперами та деривативами, визначений відповідно до п. 153.8 та 153.9 ст.153 ПКУ, оподатковувався за ставкою 10 відсотків.

Пунктом 1 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1621 визначено, що Закон № 1621 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (Голос України, від 02.08.14 № 146), тобто з 03.08.2014.

Таким чином, з 03 серпня 2014 року об'єкт оподаткування податком на прибуток від операцій з цінними паперами оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Якщо підприємством здійснено попередню оплату страхових виплат при страхуванні основних засобів за строками, термін оплати яких не настав, яким чином враховувати такі фактично оплачені суми у складі витрат?

Згідно з підпунктом 140.1.6  статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема, будь-які витрати із страхування майна платника податку  в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Відповідно до пункту 138.5 статті 138 ПКУ інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.       

Як визначено пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ,,Витрати'', затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 № 318, у разі якщо здійснення операції забезпечується одержанням економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними періодами.

Отже у бухгалтерському обліку до складу витрат звітного (податкового) періоду включається лише відповідна сума витрат, пов'язана із страхуванням незалежно від фактичної авансової (попередньої) оплати.

Тобто у разі оплати платником податку - страхувальником страхових внесків (платежів, премій) за строками сплати, що не настали, тобто здійснена попередня оплата за тривалий час, розмір страхових внесків, що можуть враховуватись у складі витрат, та дата їх виникнення повинні визначатись розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними (податковими) періодами.

Підприємство авансом повністю оплатило нерезиденту вартість основного засобу. Як визначити первісну вартість такого об'єкта ?

Відповідно до 153.1.2 статті 153 ПКУ з метою визначення витрат у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), здійснених в іноземній валюті необхідно враховувати чи здійснювало підприємство перерахування коштів до їх придбання.

Так, у разі придбання у нерезидента товару (основного засобу) на умовах повної передоплати сума витрат (балансова вартість основного засобу) визначається за офіційним курсом НБУ на дату перерахування авансу (авансів), незалежно від факту подальшого ввезення імпортного товару (основних засобів) та його введення в експлуатацію.

Відповідно до підпункту 153.1.3 статті 153 ПКУ, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 6  П(С)БУ 21 "Вплив змін валютних курсів" затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193 (зі змінами та доповненнями), у разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Як визначено пунктами  7 та 8 П(С) БО  21, курсові різниці визначають лише за монетарними статтями балансу в інвалюті. Відповідно, немонетарні статті не перераховують, тобто за ними курсові різниці не виникають

Отже, якщо підприємство здійснює авансові платежі в рахунок поставки імпортованого обладнання, то заборгованість, що утворилась визначається як немонетарна стаття балансу, що не передбачає визначення курсових різниць ні на дату балансу, ні на дату здійснення господарської операції.

Які податкові наслідки виплати «понаднормових» добових відрядженій особі?

Відповідно до пп. 140.1.7 ПКУ при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

До складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Так, граничні норми добових витрат протягом 2014 року становлять:

для відряджень по Україні - 243,6 грн.;

для закордонних відряджень - 913,5 грн.

Сума перевищення лімітів, зазначених у пп. 140.1.7 ПКУ, у складі витрат платника податку не враховується.

Отже, до складу витрат платника податку включається сума добових, розмір яких не перевищує граничних норм, встановлених пп. 140.1.7 ПКУ.

Які  пільги передбачені для підприємств - платників податку на прибуток при наданні благодійної допомоги в період проведення антитерористичної операції?

З 26 вересня 2014 року набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України, щодо оподаткування податком на прибуток благодійної допомоги.

Зміни поширюються на правовідносини, що виникли з 21 листопада 2013 року і будуть діяти у період проведення антитерористичної операції та після її завершення - до 31 грудня року, наступного за роком, у якому завершено АТО. .

Так, підприємствам-платникам податку на прибуток надано право включати до інших витрат звичайної діяльності без будь-яких обмежень суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, продуктів харчування а також інших товарів, робіт та послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані або передані Збройним силам України, Національній гвардії, Міністерству внутрішніх справ та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб благодійна допомога,  надана учасникам АТО?

До загального оподатковуваного доходу  не включається сума благодійної допомоги наданої благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції на користь:

- учасників бойових дій - військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищають територіальну цілісність України і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції,

- працівників підприємств, установ, організацій, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження  здоров'я, загинули чи визнані безвісно відсутніми;

- учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року по 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров'я або визнані безвісно відсутніми;

- фізичних осіб, які мешкають або мешкали на території населених пунктів, де проводиться або проводилася антитерористична операція, та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України.

До членів сімей учасників бойових дій та учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти - інваліди.

Благодійна допомога не включається до складу оподатковуваного доходу з правовідносин, що виникли з 21 листопада 2013 року  та у період проведення антитерористичної операції та після її завершення - до 31 грудня року, наступного за роком, у якому завершено АТО.

Чи визначені граничні розміри благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб ?

Законом визначені граничні розміри благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню податком на доходи.

Так, в будь-якій сумі, тобто без обмежень, не оподатковується благодійна  допомога, яка  направлена для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження, ліків,  продуктів харчування, предметів речового забезпечення або інших  товарів (робіт, послуг) за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати або компенсації вартості ліків, донорських компонентів, виробів медичного призначення, платних послуг з лікування, послуг медичної реабілітації, санаторний - курортного оздоровлення.

Граничний розмір неоподатковуваної податком на доходи фізичних осіб благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за визначеним Кабінетом Міністрів України переліком встановлений в  сумі,  що не перевищує одну тисячу розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. У 2014 році граничний розмір такої добродійної допомоги складає  1 млн 218 тисяч грн.

Податковий кодекс доповнений важливою нормою відносно сум допомоги, отриманої  волонтерами і направленою на потреби учасників антитерористичної операції.

Зокрема, суми коштів, отриманих благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів АТО,  на банківські рахунки для надання добродійної допомоги учасникам бойових дій антитерористичної операції не включатимуться в загальний оподатковуваний дохід і отже не оподатковуватимуться податком на доходи фізичних осіб. Слід зазначити, що вимога щодо включення до Реєстру благодійників, не буде застосовуватись до дати введення цього Реєстру.

Як оформлюється контракт, якщо договір про надання послуг укладено з нерезидентом?

 Зовнішньоекономічний контракт (договір) повинен передбачати обов'язковий пункт щодо виду документа, який оформляється безпосередньо після виконання  конкретних робіт (послуг).

Таким документом може бути акт виконаних робіт (наданих послуг), який  належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.

Акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені на українську мову. Переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад, справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською  (російською) мовою.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, в якій мають здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній валюті.

Для відображення операції в іноземній валюті у валюті звітності потрібно її вартість перерахувати із застосуванням валютного курсу, встановленого Національним банком України, оскільки підприємства повинні вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність у грошовій одиниці України - гривні.

Зазначені норми передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999  № 996-XIV (зі змінами та доповненнями).

Податок на додану вартість.

Яка відповідальність платника податку передбачена за неподання (несвоєчасне подання) копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних?

Неподання або несвоєчасне подання платником податку на додану вартість копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Які будуть наслідки для платника податку, якщо він повинен був, але не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї?

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З якої дати в особи, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала у встановлені терміни заяву за ф.№1-ПДВ, виникає обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 №588, визначено що обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов'язок виникає з другого за вихідним, святковим або неробочим робочого дня (п.183.6 ст.183 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями).

Який штраф передбачений чинним законодавством у разі якщо особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву за ф.№1-ПДВ та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 №588, визначено, що такій особі орган державної податкової служби зобов'язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків - при повторному порушенні) суми такого зобов'язання.

Чи передбачена відповідальність згідно ст. 117 ПКУ до платника податку при порушенні ним термінів подання реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ, або додаткової заяви з позначкою «Перереєстрація», у разі виникнення змін у його даних?

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ. Якщо така особа не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.15 ст.183 ПКУ у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ платник податку подає відповідно до п. 183.7 цієї статті заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації. Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.

Положенням ст. 117 ПКУ встановлюються суми штрафу за неподання суб'єктами господарювання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи не у повному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ.

Враховуючи викладене, відповідальність за порушення платником податку термінів подання до контролюючого органу реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ або додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» згідно зі ст. 117 ПКУ не передбачена.

Яка передбачена відповідальність за невиконання вимог щодо ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних?

Згідно з п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення Реєстру встановлюються відповідно до вимог р. II ПКУ.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді.

Форма та Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 р. № 708, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 за № 2118/24650 (далі - Порядок № 708).

Відповідно до п. 3 Порядку № 708 Реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Усі графи Реєстру, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Платники податку щомісяця в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі ті платники податку, для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді. Копії записів у Реєстрах подаються за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у затвердженому форматі.

Особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, і першим звітним (податковим) періодом якої є період, що розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, має надати до контролюючого органу окремо копії записів у Реєстрах за місяць, у якому відбулась реєстрація платником податку, та окремо за місяць, що настає за місяцем реєстрації.

Невиконання вимог щодо ведення Реєстру призведе до застосування адміністративного штрафу до платника податку згідно із ст. 163 прим. 1 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями, якою передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.