Информация от Бердянской налоговой инспекции на 16 декабря

17.12.2014 · 10:51 · Просмотров - 1412

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 16 декабря

Новації законодавства

Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках УкраїниНаціональний банк постановою від 01.12.2014 N 758 продовжив дію вимоги щодо обов'язкового продажу 75% надходжень в інвалюті та 90-денне обмеження на розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст.1 та 2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Також Нацбанк продовжив заборону проведення таких операцій в інвалюті:

з повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями щодо продажу поза межами фондових бірж цінних паперів українських емітентів, крім державних облігацій України;

з повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями щодо продажу корпоративних прав юросіб, що не оформлені акціями;

з повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів (крім випадків повернення дивідендів за цінними паперами, що обертаються на фондових біржах);

на підставі індивідуальних ліцензій Нацбанку (крім випадків здійснення операцій на підставі індивідуальних ліцензій на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, виданих Нацбанком юрособам, та на переказування за межі України інвалюти резидентом-гарантом (поручителем) у межах забезпечених гарантією (порукою) зобов'язань за кредитом, наданим міжнародною фінансовою організацією або іноземним експортно-кредитним агентством).

Постанова набирає чинності з 3 грудня 2014 року і діє до 3 березня 2015 року включно.

Постанова Нацбанку від 01.12.2014 №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України"

Про впровадження змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"

З 01.01.2015 відповідно до вимог Закону України від 04 липня 2013 року N 406 набирає чинності нова редакція пункту 7 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні подавати до органів державної фіскальної служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів державної фіскальної служби по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.

З метою виконання зазначених вимог СОД РРО доопрацьовується для забезпечення передачі та опрацювання інформації з РРО в по-чековому режимі. Тобто у СОД РРО закладається можливість отримувати, зберігати та використовувати для аналізу інформацію про обсяги продажу, відображені у кожному чеку (розрахунковому документі). Зазначене підвищить якість аналітичних даних, які використовуватимуться під час податкового контролю. З іншого боку, це дасть можливість сумлінним платникам податків відчути суттєве зменшення контролю з боку податківців.

Важливим також є те, що у СОД РРО закладається можливість здійснення громадського контролю за бізнесом, адже покупець, який отримав чек, зможе у будь-який час отримати інформацію про відображення такого чеку у СОД РРО.

Виходячи з викладеного, ДФС України закликає суб'єктів господарювання забезпечити виконання вимог Закону України №265 в частині подачі до органів фіскальної служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Основні правила роботи системи електронного адміністрування ПДВ

Розглядаючи основні правила роботи системи електронного адміністрування ПДВ, яка запроваджується з 1 січня 2015 року, ДФС зазначає, що:

відкриття електронних рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється без участі платників податку, тобто їм не потрібно відвідувати Казначейство з метою відкриття такого рахунка;

датою початку здійснення операцій з використанням електронного рахунка є 01.01.2015 для суб'єктів господарювання, які вже є зареєстрованими платниками ПДВ, а для суб'єктів господарювання, які будуть зареєстровані в якості платників ПДВ в будь-який період після 01.01.2015, - дата їх реєстрації платниками податку;

починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, I-й квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

останнім звітним періодом, за який податкові декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 року (граничний термін подання 20.01.2015) / IV квартал 2014 року (граничний термін подання 09.02.2015);

з 01.01.2015 податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно в електронній формі та підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від того, яка сума ПДВ вказана в податковій накладній, в тому числі і ті, які не видаються покупцям, а також ті, що складені платниками податку - отримувачами послуг, що постачаються нерезидентами, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України.

Електронні рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ

Електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ   (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Для кожного платника податку відкривається один електронний рахунок.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 569, електронні рахунки відкриваються Казначейством платникам ПДВ автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству.

Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника ПДВ не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття, а ДФС після надходження такого повідомлення інформує кожного платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку  № 569).

Враховуючи викладене відкриття електронних рахунків здійснюється без участі платників податку, тобто їм не потрібно відвідувати Казначейство з метою відкриття такого рахунка.

Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надаватиметься ДФС за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Датою початку здійснення операцій з використанням електронного рахунку є 01.01.2015 для суб'єктів господарювання, які вже є зареєстрованими платниками ПДВ, а для суб'єктів господарювання, які будуть зареєстровані в якості платників ПДВ в будь-який період після 01.01.2015 - дата їх реєстрації платниками податку.

На такі електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку самостійно зараховують кошти з власного поточного рахунку платника, відкритого в банківських установах, в сумах:

необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;

недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.

Кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі - спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі - спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству.

Податкова звітність з ПДВ

Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І-й квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі - посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі - АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua),  або в інших АЦСК.

Платники ПДВ, які на даний час подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).

Роз'яснення податкового законодавства

В якому випадку зупиняється нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями  порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми  неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст. 1 і 2 Закону або встановлені Національним банком України, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені  Законом або встановлені Національним банком України відповідно, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону  або встановлених Національним банком України, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Контролюючі органи вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену ст. 4  вказаного Закону.

22 грудня 2014 року - останній день подання декларації з ПДВ за листопад

Суб'єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно податкову декларацію за листопад 2014 року повинні подати до 22 грудня 2014 року включно. Водночас, останнім днем сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій податковій декларації, буде 30 грудня 2014 року.  

Нагадуємо, що разом із декларацією потрібно подати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за листопад 2014 року.

Платники ПДВ, які звітують поквартально також повинні щомісячно (в терміни, що передбачені для подання податкової звітності - календарний місяць) подавати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. За листопад 2014 року - до 22 грудня 2014 року включно.

Відповідна норма визначена п.49.18, п.49.20  ст.49 та п.57.1 ст. 57 розділу II, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

У заяві про застосування спрощеної системи зазначається всі місця провадження господарської діяльності

Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку має декілька місць здійснення господарської діяльності, то відповідно у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування такий платник зазначає всі місця провадження господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку.

Перелік обов'язкових відомостей, які зазначаються у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, визначений пп. 298.3  ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП другої групи

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку чи населенню, виробництво або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:   

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними утрудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; 

- обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Це визначено пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями .

Водночас, дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз'яснення у категорії 107.01).

Особливості сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, що одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність

Особа, яка є підприємцем та одночасно займається незалежною професійною діяльністю, є платником єдиного внеску як фізична особа-підприємець. Тобто, єдиний внесок фізична особа сплачує  тільки з доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності. При цьому, така особа не має обов'язку щодо обліку та сплати єдиного внеску із сум доходу, отриманого від її незалежної професійної діяльності.

Якщо особа перебуває на обліку платників єдиного внеску в органах ДФС як підприємець, але підприємницьку діяльність не здійснює та доходів від цієї діяльності не отримує, така особа повинна стати на облік як платник єдиного внеску - фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно - займається незалежною професійною діяльністю, та сплачувати єдиний внесок з доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Єдиний внесок фізичні особи сплачують самі за себе шляхом перерахування безготівкових коштів з  банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку у такі терміни:

фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок до 10 лютого року, наступного за звітним;

фізичні особи - підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску регулюється Законом України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Податок на нерухоме майно у разі придбання об'єкта житлової нерухомості

Підприємства, які є власниками об'єктів житлової нерухомості самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до органу фіскальної служби за місцезнаходженням цього об'єкта декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування до іншого власника протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на цей об'єкт, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності

Отже, у разі переходу права власності на об'єкт житлової нерухомості протягом календарного року, підприємство - новий власник подає декларацію з податку на нерухоме майно протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт.

Зазначена норма передбачена пунктом 265.8 статті 265 Податкового кодексу України.

Відповідальність за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами

Несвоєчасне подання, приховування або перекручення у звітності даних про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену ст.16 Декрету Кабінету міністрів України від 19.02.1993 .№ 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", наказом ДПА України від 04.10.1999 р. № 542 «Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» та Постановою Національного банку України від 08.02.2000 №49  «Про затвердження Положення про валютний контроль».

 Відповідно до п.2.7 Положення про валютний контроль, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Про туристичний збір

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:

- адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

- квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

-   юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.     

Також, податкові агенти повинні щоквартально подавати до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації декларацію по туристичному збору.

Якщо ж податковий агент має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, то зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

 Питання туристичного збору висвітлене в ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

Відмова від застосування єдиного податку

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року)подає до контролюючого органувідповідну заяву.

Отже останній день для подання платником єдиного податку заяви про відмову від застосування спрощеної системи в 2015 році - це 19 грудня 2014 року.

Зазначена норма передбачена пунктом 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Подання фізичною особою декларації в електронному вигляді

Приватним підприємцемподаткова декларація може подаватись засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронногопідпису.

Відповідно до Закону України від 22.05.03 №852 «Про електронний цифровий підпис» сертифікат відкритого ключа - це документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу.

Під час реєстрації для отримання сертифіката ключа фізична особа - підприємець для ідентифікації надає пакет документів, зокрема, паспортні дані, тобто ідентифікація фізичної особи стосується конкретно визначеної особи (прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта).

Отже, фізична особа-підприємець, яка отримала посилені сертифікати відкритих ключів, може скористатись цими ключами для подання в електронному вигляді податкової декларації про майновий стан і доходи як фізична особа. 

Прес-служба ДФС повідомляє

За 11 місяців до бюджету сплачено понад 7 млрд. грн. єдиного податку

Протягом січня-листопада поточного року платники податків які працюють на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету понад 7 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на 16 відс. У 2013 року «спрощенці» спрямували до бюджету 6,1 млрд. грн.

Переважну більшість сплаченої суми складають надходження від фізичних осіб-підприємців. За вказаний період від цієї категорії платників бюджет отримав 5,1 млрд. грн., що на 16,5 відс. більше відповідного показника минулого року. Протягом січня - листопада 2013 року надходження від фізосіб-«спрощенців» склали 4,4 млрд. грн.

Від діяльності юридичних осіб, які перебуваються на спрощеній системі, бюджет отримав понад 1,9 млрд. грн. Це на 16 відс. більше відповідного періоду минулого року, у 2013 році надходження складали 1,7 млрд. гривень.

Загалом, станом на 1 грудня поточного року, на спрощеній системі оподаткування перебуває майже 1,3 млн. юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ігор Білоус: спільними зусиллями держави та бізнесу ми кардинально змінимо на краще ситуацію з подальшим розвитком країни

Про це Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус заявив під час семінару-форуму «Оподаткування 2014: підсумки та перспективи», організованого редакцією журналу «Вісник Міндоходів» 11 грудня 2014 року.

Він відмітив важливість заходу такого формату, оскільки вчасно донесена до платників об'єктивна кваліфікована інформація з питань застосування податкового та митного законодавства  є запорукою успішного ведення бізнесу та вчасної сплати податків.

«Нам разом необхідно сформувати якісно нову систему оподаткування, що виконуватиме не лише фіскальну функцію, а й стане потужним стимулом до розвитку економіки, комфортного ведення бізнесу та поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Тільки спільними зусиллями держави та бізнесу ми зможемо не лише гідно подолати нинішні тимчасові труднощі, а й кардинально змінити на краще ситуацію з подальшим розвитком країни», - наголосив Ігор Білоус, відкриваючи захід.

За словами Голови ДФС, одне з основних завдань, поставлених керівництвом країни перед Державною фіскальною службою є реформування податкової системи. На сьогодні на розгляд Парламенту вже внесена Концепція реформування податкової системи, яка, зокрема, передбачає спрощення податкової системи,  створення сприятливих умов ведення бізнесу шляхом внесення змін до Податкового кодексу щодо скорочення кількості податків та зміни бази оподаткування, зменшення єдиного соціального внеску, введення прогресивної шкали оподаткування тощо.

«Сьогодні тривають дискусії щодо системи електронного адміністрування ПДВ. Хочу всіх заспокоїти: пропонується внести дуже багато змін до цього закону, зокрема, у частині від'ємного значення, критеріїв повернення ПДВ, запустити цей закон в тестовому режимі, щоб він попрацював квартал без штрафів, пройшов імплементацію, підприємці звикли до роботи за новими правилами. І вже потім, коли ми виправимо ті  помилки і похибки, які в нас можливо будуть виявлені під час тестування, запустити цей закон в дію», - зауважив Ігор Білоус.

Доопрацьоване законодавство, за словами Голови ДФС України, допоможе запровадити електронну систему адміністрування ПДВ, яка надасть можливість змінити податкове середовище і дисципліну сплати податків, зменшити втручання контролюючих органів в роботу суб'єктів господарювання.

Ухвалення запропонованих Урядом законів дозволить поліпшити економічну ситуацію в країні та забезпечить стабільне наповнення бюджету. Це, в свою чергу, надасть можливість здійснити фінансування всіх соціальних програм у повному обсязі, а також створить сприятливий клімат для залучення інвестицій та ведення підприємницької діяльності суб'єктами господарювання.

Заходи щодо припинення руху коштів на банківських рахунках ДП «Укрспирт» не здійснювалися

У засобах масової інформації з'явилися публікації з приводу причин пр

оведення 10 грудня під стінами Міністерства аграрної політики та продовольства України мітингу робітників ДП «Укрспирт», які полягають у невиплаті заробітної плати працівникам державного підприємства через блокування Державною фіскальною службою України банківських рахунків підприємства.

Державна фіскальна служба України повідомляє, що заходи щодо припинення руху коштів на банківських рахунках ДП «Укрспирт» не здійснювалися. Також не накладався арешт на кошти на банківських рахунках підприємства в рамках кримінального провадження.

Нагадаємо, що Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення низки злочинів службовими особами ДП «Укрспирт», зокрема, за фактом розтрати коштів державного підприємства в особливо великому розмірі (ч. 5 ст. 191 КК України), а також за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі (ч. 3 ст.212 КК України).

Окрім того 10 грудня поточного року Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України за погодженням із Генеральною прокуратурою України винесено повідомлення про підозру генеральному директору ДП «Укрспирт» у вчиненні злочинів за фактами розтрати коштів ДП «Укрспирт» на суму 172,5 мільйона гривень та ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 28,2 мільйона гривень.

Одним із пріоритетів у роботі українських та білоруських митників залишається боротьба з контрабандою

Одним з пріоритетних напрямів діяльності митних органів України та Республіки Білорусь залишається боротьба з контрабандою, зокрема, тютюнових виробів. Про це йшла мова під час двосторонньої зустрічі заступника Голови ДФС України Анатолія Макаренка та Голови державного митного комітету Республіки Білорусь Юрія Сенька, яка відбулася у пункті попуску «Нові Яриловичі - Нова Гута» у зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС.

Керівники митних органів  обговорили актуальні питання розвитку двостороннього співробітництва у митній сфері, проблемні питання та розробку алгоритму спільних заходів, спрямованих на їх вирішення.

Під час зустрічі було наголошено, що ситуація в пунктах пропуску на українсько-білоруському кордоні є стабільною і забезпечується спільними діями як митників, так і інших контролюючих органів двох країн.

Так, зокрема, завдяки злагодженій взаємодії українських та білоруських митників з початку 2014 року на українсько-білоруському кордоні попереджено значну кількість спроб незаконного переміщення тютюнових виробів.

Учасники зустрічі підтримали необхідність розробки Плану практичних заходів митних органів України  і Республіки Білорусь у правоохоронній сфері на 2015 рік, а також у сфері боротьби з митними правопорушеннями на каналі авіаційних перевезень на 2015 рік.

Крім того, було вирішено продовжити роботу зі створення електронної системи обміну попередньою інформацією у рамках проекту «Підтримка у створенні електронної системи попереднього обміну інформацією між митними органами Білорусі та України (PRINEX)».

На сьогодні в державі існують всі механізми для втілення реформ

Про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час чергового засідання Громадської ради при ДФС України, яке відбулося 10 грудня 2014 року.

«На сьогоднішній день ми маємо новий Парламент, сформований Уряд та парламентські комітети. Це дає нам можливість рухатися вперед з реформами, які вже не один місяць обговорювалися. Деякі реформи ми покращуємо, змінюємо, слухаємо бізнес. Звичайно чуємо багато різних думок, але я б хотів звернути увагу на те, що зараз є молодий уряд, готовий до реформ. Я також сподіваюсь на конструктивний діалог та розуміння комітету з питань податкової та митної політики. Тобто зараз є всі механізми для того, щоб здійснити все, про що говорили багато років, але не робили. Звичайно треба зважати на ту ситуацію, в якій знаходиться бізнес, ситуацію яка є в економіці та на ситуацію в країні в цілому», - наголосив Голова ДФС.

Ігор Білоус також зауважив на презентованій 9 грудня  програмі діяльності Кабінету Міністрів України, в якій викладені основні напрями реформи податкової системи. Вони дуже відповідальні для ДФС, тому що від того, як фактично буде реформовано податкову систему, певною мірою залежатиме відродження економіки.

«Реалізм і конструктивізм повинні супроводжувати кожен наш крок, якщо ми прагнемо до швидких і ефективних реформ», - зазначив Ігор Білоус під час свого виступу.

Він також охарактеризував основні блоки завдань, окрім змін в законодавстві, над якими ДФС буде працювати у наступному році:

- розвиток ІТ-технологій, що передбачає інтеграцію ідей та концепцій, які містяться у законах, в електронні системи ДФС та максимальну електроніфікацію процесів. Це дозволить позбавитися корупційної складової;

- реструктуризація ДФС, яка передбачає три великі сегменти: офіс крупних платників податків, офіс середнього та малого бізнесу та офіс фізичних осіб. Тобто буде значним чином перебудована вся система управління, структура, функціонал, що призведе до оптимізації кадрів у службі;

- юридичний блок, що передбачає зміну процедур адміністративного оскарження. У даному напрямі йде активний діалог із судами, обговорюється багато ідей, і одна з них - це створення системи податкових судів, як окремої гілки. Це дасть змогу знизити ризики корупційних проявів.

«Якщо плідно працювати, то втілити дані реформи можна за рік», - підсумував Ігор Білоус.

Під час засідання також обговорювалися питання електронного адміністрування ПДВ, пост-аудиту на митницях, захисту митних кордонів, зниження навантаження на фонд оплати праці, боротьби з податковими «ямами» та незаконними «схемами», підтримки сумлінних платників податків тощо.

Щомісяця фахівці Контакт-центру ДФС надають відповіді щонайменше на 100 тис. запитань платників

Протягом січня-листопада поточного року фахівцями контакт-центу ДФС України надано майже 1,1 млн. відповідей на запитання суб'єктів господарювання та громадян. Переважна більшість відповідей, а саме понад 1 млн., надана у телефонному режимі. Електронною поштою та факсом надіслано 20,9 тис. відповідей, з використанням автовідповідача - 94. Також надано 415 консультацій у письмовій формі з використанням Бази знань.

Найчастіше суб'єкти господарювання та громадяни звертались з питань оподаткування податком на додану вартість, оподаткування прибутку підприємств та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Щоб уникнути множинного трактування положень законодавства, відповіді на звернення надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей, яка налічує 12,8 тис. запитань-відповідей. База постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.

Для зручності суб'єктів господарювання фахівці кол-центру постійно інформують їх про зміни у податковому, митному законодавстві та законодавстві з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, надсилаючи за бажанням платника таку інформацію електронною поштою. З початку року було надіслано майже 1 млн. таких листів.

Нагадуємо, що Базу знань розміщено на веб-порталі Державної фіскальної служби України у банері «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Запитання-відповіді»http://zir.minrd.gov.ua. У разі виникнення запитань щодо податкового та митного законодавства відвідувачі веб-порталу можуть також самостійно знайти відповіді на них.

Особливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів

Право на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів є важливим та необхідним механізмом досудового врегулювання спору між платником податків і контролюючим органом.

Вирішення таких спорів у межах адміністративного оскарження дає можливість суб'єктам господарювання захистити свої інтереси, виявити недоліки в роботі органів фіскальної служби та своєчасно їх усунути, зекономити час та зусилля, оминаючи процедури судового оскарження.

Як свідчить досвід провідних країн світу, побудові системи адміністративного оскарження значну увагу приділяють як державні органи і службові особи, так і платники податків. Фактично рівень розвитку системи адміністративного оскарження у тій чи іншій країні свідчить про загальний рівень її економічних відносин та соціального добробуту.

В Україні порядок проведення процедур адміністративного оскарження регламентований Податковим кодексом, Законом України „Про звернення громадян" та Порядком оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів тощо.

Так, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається контролюючому органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Також, за власним бажанням та потребою платник може надати належним чином засвідчені копії документів, розрахунків та доказів.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до територіальних органів ДФС в областях, місті Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, на рішення територіальних органів ДФС - до центрального апарату ДФС України.

Рішення центрального апарату ДФС України, яке прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Якщо, відповідно до Кодексу, контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Правове регулювання процедур  адміністративного оскарження рішень дій та бездіяльності фіскальних органів, їх посадових осіб та інших працівників також є одним із способів реалізації ДФС України своїх владних повноважень, здійснення контролю за діяльністю його територіальних органів, оскільки передбачає, у тому числі, можливість призначення додаткових перевірочних заходів, скасування будь-якого рішення контролюючого органу у разі встановлення його невідповідності актам законодавства.

Застосування процедури адміністративного оскарження рішень органів ДФС сприяє запобіганню проявам корупційних діянь, збереженню права платників податків на оскарження рішень контролюючих органів та на всебічний і об'єктивний розгляд таких скарг.

За січень-листопад 2014 року до бюджету надійшло 163,4 млрд. грн. єдиного внеску

Протягом січня-листопада поточного року ДФС України забезпечено надходження єдиного внеску на загальну суму 163,4  млрд. грн., індикативний показник виконано на 102,1 відс. від запланованих.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням - на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування. 

Економічний ефект від проведених податковою міліцією заходів складає

близько 14 млрд. гривень

Про це повідомив у своєму коментарі Перший заступник Голови Державної фіскальної служби України Володимир Хоменко 12 грудня під час робочої поїздки до м. Харкова.

Він відзначив позитивні результати та оперативність роботи податкової міліції територіальних органів ДФС України у Харківській області. Також Володимир Хоменко підкреслив результативність заходів з ліквідації конвертаційних центрів та знешкодження протиправних схем переміщення коштів через кордон України, проведених оперативними підрозділами напередодні.

Так, завдяки оперативній роботі податкової міліції у Харківській області зупинено незаконне переміщення за кордон коштів в особливо великих розмірах - майже 30 мільйонів гривень вилучено у зловмисників.

У рамках раніше порушеного кримінального провадження, зареєстрованого за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, на минулому тижні в ході обшуку на території Іподрому було припинено діяльність конвертаційного центру в м. Харкові. Працівники податкової міліції виявили та вилучили грошові кошти (у тому числі і валюту) на загальну суму близько 15 мільйонів гривень.

Наразі слідство продовжується. На даний момент проводяться заходи щодо встановлення повного кола осіб, причетних до діяльності «конверт центру».

У рамках цього ж кримінального провадження близько 700 тисяч доларів та 12,6 мільйона рублів вилучили працівники податкової міліції Харківщини спільно із працівниками митниці, СБУ та прикордонниками. Саме таку суму намагався провезти до Російської федерації мешканець області через «зелений коридор» митного посту.

Аналогічна операція була проведена оперативними підрозділами податкової міліції й у місті Харків. За результатами проведеного обшуку автомобіля, де було встановлено спеціальне облаштоване сховище, вилучено коштів на суму майже 670 тис. гривень.

На Львівщині викрито розкрадання 20 млн. грн. державних коштів

Працівниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДФС України у Львівській області викрито розкрадання бюджетних коштів на суму 20 млн. грн.

Під час документальної перевірки одного з товариств Львова, основний вид діяльності якого - вироблення зброї та боєприпасів, було встановлено, що зазначену суму посадові особи товариства отримали у якості авансу за договором з державним підприємством.

Відповідно до договору, львів`яни повинні були поставити держпідприємству запчастини для комплексів тренування військових пілотів для подальшого експорту цих тренажерів за кордон.

Однак, як з`ясувалось у ході перевірки, поставка не була здійснена. Таким чином товариство привласнило перераховані державні кошти.

За результатами перевірки Генеральною прокуратурою України зареєстроване кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Відомості про вчинення цього правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Триває слідство.

Загалом  з початку поточного року за результатами роботи з протидії розкраданню бюджетних коштів територіальними оперативними підрозділами ДФС України виявлено 511 кримінальних правопорушень. Більшість з них, а саме 332 - відносно переможців державних тендерів, решта - 102 та 46 - відносно службових осіб замовників держзакупівель та постачальників переможців тендерів відповідно.

Також за результатами ініційованих перевірок оперативниками ДФС виявлено 445 кримінальних правопорушень та встановлено завданих державі збитків у сумі 3,5 млрд. грн. До державного бюджету вже відшкодовано  1,6 млрд. грн.

До ЄРДР внесено 55 кримінальних правопорушень у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом. Загальна сума виявленого легалізованого доходу за 11 місяців 2014 року складає 1,4 млрд. грн.

Послуги, які надаються ІДД ДФС

Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів.

Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає послуги з оперативного інформування про зміни в нормативно-правових актах України, що відносяться до компетенції ДФС.

Відповіді надаються за вибором платників податків: по телефону, факсом, електронною поштою.

До уваги суб'єктів господарювання, які отримують ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями!

Підтвердження факту реєстрації РРО та КОРО, що знаходяться у місці провадження суб'єктом господарювання торгівельної діяльності можливе засобами Інформаційної системи ДФС без отримання та надання органу ДФС довідки про реєстрацію РРО та КОРО.

З 1 грудня діють нові максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби

На сайті ДФСУ розміщено оновлений перелік максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби станом на 1 грудня 2014 року.

Максимальні ціни на табачні вироби встановлюються для контроля за повнотою обчислення та сплати акцизного податку, а також для дотримання суб'тами господарювання вимог законодавства відносно максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками чи імпортерами такої продукції.

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

Звернення начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Олексія Кавиліна

Шановні представники громадськості і бізнесу!

Звертаюсь до вас зі словами подяки за сумлінну сплату податків, за усвідомлення важливості і відповідальності у наповненні бюджетів усіх рівнів. Адже завдяки цьому виконуються функції місцевих громад, реалізуються соціальні програми, здійснюються бюджетні виплати, зокрема, під захистом держави знаходяться пенсіонери, вчителі, лікарі.

Проте, незважаючи на сьогоднішні реалії в економіці, на те, що наша країна відстоює та захищає власні кордони, я відзначаю високий рівень свідомості у сплаті податків у Запорізькій області.

Але також я не буду мовчати про ті маніпуляції та лобіювання, за якими стоять приватні корисливі інтереси, і які, нажаль, прикриваються громадськістю. З нами сьогодні намагаються говорити мовою ультиматумів, які виходять за рамки закону.

Шановні друзі! Я, зі свого боку, докладу всіх необхідних зусиль, аби Державна фіскальна служба у Запорізькій області разом із бізнесом будували партнерські стосунки, засновані, в першу чергу, на виконанні законів.

Запорізькі бізнесмени поділились власним баченням розвитку підприємництва

Днями відбулась зустріч начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексія Кавиліна з представниками бізнесу в Хортицькому районі м. Запоріжжя. За "круглим столом" обговорювались питання реформування податкової системи.

- У проекті реформ, в першу чергу, мова йде про зменшення кількості податків, якщо раніше було 22, то 6 з них зникнуть, а останні трансформуються в 9. Також планується спрощення обліку з податку на прибуток, зменшення єдиного соціального внеску, впровадження електронного адміністрування ПДВ та інше. Довкола реформування точиться чимало дискусій, бізнес висловлює свої побоювання. Тому я хочу побудувати живий діалог, почути від вас конструктивну критику, дізнатися, що турбує запорізький бізнес, - зазначив Олексій Кавилін.

Присутні підприємці поділились своїми міркуваннями з приводу податкових реалій. Вони були одностайні в тому, що податки повинні сплачувати всі, але між державою і бізнесом обов'язково повинна бути довіра.

Також обговорювалися питання електронного адміністрування ПДВ, легалізації заробітної плати, критеріїв проведення перевірок. Підприємці відзначили, що в порівнянні з європейськими країнами, в Україні не дуже високі ставки податків, а отже реформована система оподаткування повинна виконувати стимулюючу роль для розвитку підприємництва та сумлінну сплату податків.

У якості заохочення для підвищення рівня податкової свідомості бізнесмени навіть запропонували запровадити "золоту карту платника" для сумлінних платників податків.

На Запорізькій митниці ДФС 98% адмінпослуг стосуються видачі свідоцтв під митними печатками

На сьогодні саме видача та продовження дії свідоцтв про допущення дорожніх транспортних засобів до перевезення товарів під митними печатками та пломбами користується найбільшим попитом у суб'єктів господарювання Запорізької області у сфері державної митної справи.

Як зазначає начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, за січень-листопад проточного року така послуга була надана Запорізькою митницею 365 разів, що складає 98% від загальної кількості адміністративних послуг.

Серед інших адміністративних послуг, які надавались Запорізькою митницею з початку року - надання, переоформлення, анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання та надання, переоформлення дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу.

Нагадаємо, що перелік адміністративних послуг, які надаються Запорізькою митницею, та детальна інформація щодо отримання цих послуг розміщені на суб-сайті територіальних органів ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua у розділі «Діяльність»-«Адміністративні послуги».  

Новації податкового законодавства та права

У зв'язку із проведенням Всеукраїнського тижня права начальник управління правової роботи ГУ ДФС у Запорізькій області Руслан Рачинський розповів про зміни у законодавстві та правові новини.

Наразі у галузі податкового права пропонуються певні зміни, направлені на лібералізацію податкових правовідносин. Можу зазначити, що наразі імплементується до національного законодавства інститут податкової медіації (міжнародний досвід Грузії, Австралії, Нідерландів, Норвегії, США та інших держав з вдосконаленим податковим законодавством). Медіація - це альтернативний спосіб врегулювання спорів. Наприклад, у Великобританії даний інститут є дієвим засобом вирішення близько 80% комерційних спорів. Медіація як засіб вирішення конфлікту буде ефективним важелем порозуміння між державою та бізнесом. Сподіваємося, що у наступному році такий механізм буде запроваджено до національного законодавства, - наголосив Руслан Рачинський.

Також він повідомив, що 14 жовтня 2014 року Парламентом ухвалено закон щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів. Закон передбачає на меті підвищення прозорості інформації про структуру власності суб'єктів господарювання. Так, юридичні особи зобов'язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього. Кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність юридичної особи. Інформація про кінцевого вигодоодержувача буде подаватись державному реєстратору під час реєстрації юридичної особи, а також регулярно оновлюватись в ЄДР.

Для врахування у роботі хочу повідомити, що ДФС України у листі від 31 жовтня 2014 року роз'яснила, як встановлювати "беніфіціарного власника доходу" для цілей застосування конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Роз‘яснення ґрунтується на висновках Вищого адміністративного суду України. Зокрема, для визначення беніфіціарного власника особа повинна не лише мати правові підстави для безпосереднього отримання доходу, але і бути безпосереднім вигодоотримувачем, тобто особою, яка отримує вигоду від доходу та визначає його подальшу економічну долю, - зазначив начальник правового управління.

Руслан Рачинський навів приклади з судової практики, зокрема він звернув увагу на позицію Вищого адміністративного суду України (справа № К/9991/524/11), де зазначено про збільшення бази оподаткування у разі надання в оренду транспортних засобів за 1 грн. Суд зазначає, що за загальноприйнятими правилами торговельного обігу ціна в 1.00 грн. прирівнюється до подарунка, ознакою якого є безоплатність.

ОГОЛОШЕННЯ

"Шановні платники податків - юридичні особи!"

Головне управління ДФС у Запорізькій області оголошує про проведення конкурсу і запрошує прийняти участь підприємств та організацій (юридичні особи, незалежно від форми власності та податкової реєстрації на території України, що є платниками податку на додану вартість і можуть згідно із статутними документами здійснювати реалізацію майна шляхом проведення публічних (прилюдних) торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу) для включення до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, по Запорізькій області, на 2015 рік.

Для участі у конкурсі суб'єкти господарювання - претенденти подають такі документи:

1) заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки та/або електронної адреси в мережі Інтернет (конт.тел., тощо);

2) копію установчого документа, засвідчену суб'єктом господарювання;

3) копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

4) довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява (по м.Запоріжжю та/або Запорізькій області);

5) копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів та аукціонів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

6) баланс або фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

            Примітка: якщо суб'єкт господарювання на дату подачі документів перебуває у Єдиному реєстрі 2014 року по Запорізькій області і протягом останнього звітного року зміни до установчого документа не вносились, завірена копія установчого документа не надається.

Конкурсні пропозиції (заява з відповідною інформацією, а також переліком визначених у оголошенні документів для участі у конкурсі) приймаються:

- на адресу відповідної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області за місцем реєстрації (обліку) СГ- претендента, як основного платника податків;

- на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області (для суб'єктів господарювання - претендентів з інших регіонів України).

Перше засідання Конкурсної комісії по формуванню Єдиного реєстру на 2015 рік суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, по Запорізькій області, відбудеться орієнтовно 16-17 грудня 2014 року у приміщенні ГУ ДФС у Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр. Леніна, 166).

За додатковою інформацією з питань проведення конкурсу звертатися за телефонами ГУ ДФС у Запорізькій області: тел/факс (061) 219-06-00, факс: 219-05-15 або за адресою: 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 166.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Щодо особливостей справляння фіксованого сільськогосподарського податку у 2015 році

Бердянська ОДПІ нагадує, що Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», зокрема п.303.1 ст.303 гл. 2 ПКУ «Фіксований сільськогосподарський податок» викладено у такій редакції:

«Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу.

Базою оподаткування податком для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу».

При цьому ця законодавча норма набирає чинності з 01.01.2015 року.

Таким чином, при наданні Розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік необхідно використовувати та надати Витяг про нормативну грошову оцінку земель в розрізі сільськогосподарського призначення станом на 01січня 2015 року.

(Лист ДФС України від 10.11.2014 року №9969/7/99-99-15-03-01).

Довідки за тел. 3-84-23. 

Бердянські міндоходівці легалізували працю понад 780 найманих працівників

За одинадцять місяців 2014 року за результатами проведеної роботи щодо легалізації найманої праці та виявлення фактів виплати заробітної плати в «конвертах» фахівцями Бердянської ОДПІ виявлено 894 неоформлених найманих працівника.

В результаті проведеної роботи легалізовано працю 784 найманих працівників, сума виплаченого їм доходу склала 1425,3 тис.грн. До бюджету додатково сплачено 213,8 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб та 444,5 тис.грн. єдиного соціального внеску на загальнодержавне обов'язкове страхування, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Крім того, протягом 2014 року до державної реєстрації в якості фізичних осіб - підприємців залучено 612 осіб. Додатково до бюджету сплачено 119,3 тис.грн. податку на доходи та 97,3 тис.грн. єдиного податку.

Олена Круц наголосила, що оформлення трудових відносин в законодавчо встановленому порядку і офіційне отримання заробітної плати - це державний захист від незаконного звільнення, безпечні умови праці та ваша впевненість у завтрашньому дні.

Про податок на додану вартість

Обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова накладна

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

- у паперовому вигляді;

- в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (веб - портал ДФС, вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс», дане роз'яснення у категорії 101.19).

Порядок визначення першого звітного (податкового) періоду для платників ПДВ

Відповідно до пп.„а" п.202.1 ст.202 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI визначено, що якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, то першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повногокалендарного місяця.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз'яснення у категорії 101.22).

Податок на додану вартість у взаємовідновинах із суб'єктами господарювання  вільної економічної зони "Крим"

Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" повідомляє.

Суб'єкти господарювання, які зареєстровані на території ВЕЗ "Криму" і не перереєструвалися на іншу територію України, з 1 червня 2014 року втратили статус платників податку на додану вартість, не мають права на складання податкових накладних та не подають податкову звітність.

Які особливості оподаткування ПДВ на території ВЕЗ "Крим"

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, перераховані в пункті 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, а саме:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Чи є об'єктом оподаткування постачання послуг на території ВЕЗ "Крим"?

Місце постачання товарів/послуг визначається за правилами, встановленими статтею 186 розділу V ПКУ.

Таким чином, операції платників податку з постачання послуг, місцем постачання яких відповідно до пунктів 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначена територія ВЕЗ "Крим", не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки відповідно до пункту 2 статті 9 МКУ територія вільної митної зони, створеної у межах ВЕЗ "Крим", вважається такою, що знаходиться поза межами митної території України.

Чи справляється ПДВ при постачанні товарів на території ВЕЗ "Крим"?

Підпунктом 1 пункту 12.3 статті 12 Закону N 1636 визначено, що під час тимчасової окупації загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 ПКУ, статтею 271 МКУ, єдиний внесок, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Таким чином, при здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів/майна, місцем постачання яких відповідно до пункту 186.1 та пунктів 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Податкового кодексу України визначена територія ВЕЗ "Крим", податок на додану вартість не справляється (тобто платники податку за такими операціями не визначають ні податкових зобов'язань, ні податкового кредиту).

Які правила ввезення/вивезення товарів на/з територію ВЕЗ "Крим"?

Вивезення товарів з території України на територію ВЕЗ "Крим" прирівнюється до вивезення товарів за межі митної території України та вважається експортом (підпункт 5 пункту 12.4 статті 12 Закону N 1636).

Відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою. Таким чином, до операцій з вивезення товарів на територію ВЕЗ "Крим" з іншої території України застосовується нульова ставка ПДВ.

При цьому обов'язковою умовою застосування нульової ставки податку є наявність у митній декларації відповідної відмітки митниці, яка здійснює оформлення вивезення товару (вантажу) на територію ВЕЗ "Крим", про перетин товаром (вантажем) межі між територією ВЕЗ "Крим" та іншою територією України.

Платники податку, що здійснюють вивезення товарів з іншої території України на територію ВЕЗ "Крим", відображають такі операції у податковій декларації з податку на додану вартість у порядку, передбаченому для інших експортних операцій (у рядку 2.1 розділу I "Податковий зобов'язання"). У разі визначення від'ємного значення за результатами звітного періоду таке від'ємне значення враховується при визначенні сум бюджетного відшкодування у загальновстановленому порядку.

Ввезення товару з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України прирівнюється до ввезення товару із-за меж митної території України на митну територію України та вважається імпортом (підпункт 5 пункту 12.4 статті 12 Закону N 1636).

Такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах. Обсяг товарів, які ввозяться з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України, та ПДВ, сплачений під час їх митного оформлення, підлягає відображенню у податковій декларації з податку на додану вартість у відповідних рядках розділу II "Податковий кредит". За умови дотримання правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ, такі суми податку можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Ставка податку (7 відс. або 20 відс.) чи режим звільнення від оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з ввезення товарів з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України застосовуватиметься залежно від режиму оподаткування та виду товару, який визначено ПКУ для операцій з ввезення таких товарів на митну територію України.

Звільнення від оподаткування ПДВ

Для операцій з ввезення на митну територію України товарів, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України (пункт 6.4 статті 6 Закону N 1636), та переведення (евакуації) матеріальних активів з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України (підпункт "б" пункту 15.1 статті 15 Закону N 1636) передбачено звільнення від оподаткування ПДВ під час митного оформлення з наступними особливостями.

Ввезення товарів, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України

Якщо такі товари перебували на балансі підприємства, яке їх ввозить, до 27 квітня 2014 року, то їх ввезення на іншу територію України до 1 січня 2015 року буде здійснюватися без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (пункт 6.4 статті 6 Закону N 1636).

Перелік заходів нетарифного регулювання визначений підпунктом 14.1.61 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ.

До заходів тарифного регулювання у галузі імпорту відносяться митні тарифи, мита, податки і збори з товарів, що ввозяться на митну територію, включаючи податок на додану вартість та акцизний податок.

Таким чином, до 1 січня 2015 року операції з ввезення з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України товарів, визначених пунктом 6.4 статті 6 Закону N 1636, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При ввезенні з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України зазначених вище товарів для підтвердження права на застосування пільгового режиму оподаткування, визначеного пунктом 6.4 статті 6 Закону N 1636, платник може подати до митного органу документи, які підтверджують перебування таких запасів на балансі платника станом на 27 квітня 2014 року.

Такими документами можуть бути:

- баланс підприємства (інша фінансова звітність) станом на 1 січня 2014 року;

- інвентаризаційна відомість, складена за результатами проведення інвентаризації товарних залишків станом на 1 січня 2014 року чи на будь-яку іншу дату в 2013 - 2014 роках, але лише до 27 квітня 2014 року;

- для товарів, ввезених на митну територію України та випущених для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, - митна декларація, оформлена до 27 квітня 2014 року за правилами, встановленими МКУ;

- первинні документи, що підтверджують придбання (виробництво) товарів до 27 квітня 2014 року.

Як здійснюється переведення (евакуація) матеріальних активів з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України.

Згідно з підпунктом "б" пункту 15.1 статті 15 Закону N 1636 надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 МКУ) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що такі основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.

При переведенні (евакуації) з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України матеріальних активів для підтвердження права на застосування пільгового режиму оподаткування, визначеного підпунктом "б" пункту 15.1 статті 15 Закону N 1636, платник може подати до митного органу документи, які підтверджують перебування таких запасів та матеріальних активів на балансі платника станом на 1 січня 2014 року.

Такими документами можуть бути:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (додаток АМ до декларації);

- баланс підприємства (інша фінансова звітність) станом на 1 січня 2014 року, в якому відображена інформація про наявні необоротні активи;

- інвентаризаційна відомість, складена за результатами проведення інвентаризації необоротних активів станом на 1 січня 2014 року;

- для основних засобів, ввезених на митну територію України та випущених для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, - митна декларація, оформлена до 1 січня 2014 року за правилами, встановленими МКУ;

- первинні документи, що підтверджують придбання (створення, виробництво) основних засобів до 1 січня 2014 року.

Основні засоби, переведені (евакуйовані) з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України, можуть бути відчуженими до їх введення в експлуатацію за новим місцем розташування на іншій території України чи протягом 12 місяців після такого введення в експлуатацію за умови сплати податків, зборів згідно із статтею 30 розділу I ПКУ.

Тобто встановлена підпунктом "б" пункту 15.1 статті 15 Закону N 1636 умова надання податкової пільги визначає цільове призначення для основних засобів, ввезених на іншу територію України з території ВЕЗ "Крим", та встановлює обмеження щодо періоду їх відчуження.

Згідно з пунктом 30.8 статті 30 розділу I ПКУ податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, якщо основні засоби, ввезені з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України, будуть відчужені без введення їх в експлуатацію або до завершення 12 місяців після такого введення в експлуатацію, платник податку, який здійснив постачання таких основних засобів, має, крім податкових зобов'язань, нарахувати пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за період з дати їх розмитнення до дати сплати нарахованих сум податку в бюджет.

РОЗ'ЯСНЕННЯ

Яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) податків?

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Згідно з ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року N 8073-X, із змінами та доповненнями, неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка "Інформаційно-довідковий ресурс", дане роз'яснення у категорії 138.01).

Вчасно подавайте податкову звітність

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 5 підрозд. 10 ПКУ штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених ПКУ, починають застосовувати до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

  • в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку), зазначеної(ого) в одному акті;
  • в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка "Інформаційно-довідковий ресурс", дане роз'яснення у категорії 138.01).

Про сплату консолідованого податку на прибуток

Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

Порядок нарахування податку на прибуток у разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи визначено п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Так, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами розділу III Кодексу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

У свою чергу 27 вересня 2014 року набрав чинності Закон України від 12 серпня 2014 року N 1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон N 1636), яким передбачено особливості провадження економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (АР Крим та м. Севастополя) та інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які перебувають на такій території або за її межами.

З урахуванням вимог пункту 12.3 ст. 12 Закону N 1636 під час тимчасової окупації справляння податку на прибуток підприємств здійснюється з урахуванням, зокрема, таких особливостей:

платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території вільної економічної зони "Крим", та платники зазначеного податку із місцезнаходженням на території вільної економічної зони "Крим", які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі;

податок на прибуток під час тимчасової окупації не справляється з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Враховуючи викладене вище, платники податку на прибуток підприємств з місцем розташування на іншій території України, які мають відокремлені підрозділи на території вільної економічної зони "Крим", та прийняли рішення про сплату консолідованого податку на прибуток, провадять сплату такого податку консолідовано за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням відокремлених підрозділів з місцем розташування на іншій території України.

При цьому при розрахунку показників консолідованої податкової декларації з податку на прибуток не враховуються доходи/витрати відокремлених підрозділів, які розташовані на території вільної економічної зони "Крим", за період тимчасової окупації.

Платники податку на прибуток із місцезнаходженням на території вільної економічної зони "Крим", які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі. Такі відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на іншій території України сплату податку на прибуток здійснюють самостійно як окремі платники цього податку на такій іншій території України.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

Податок на прибуток підприємств

Які доходи визначаються як доходи з джерелом походження з території ВЕЗ «Крим»?

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України від 12.08.2014 № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України.

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону № 1636 встановлено, що юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента. Юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюється з метою оподаткування до резидента.

Згідно з п. 5.7 ст. 5 Закону № 1636 будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ «Крим», одержані особою, прирівняною до резидента згідно з нормами п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України.

З урахуванням п. 5.2 ст. 5 ПКУ для регулювання відносин оподаткування поняття «доходи» застосовуються у значенні, визначеному ПКУ.

Зокрема, п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Враховуючи те, що на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, то під доходами з джерелом їх походження з території ВЕЗ «Крим», одержаними особою, прирівняною до резидента згідно з нормами п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636, розуміються доходи, визначені п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Чи можуть платники податку, які мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ «Крим», сплачувати податок на консолідованій основі ?

Пунктом 152.4 ст. 152 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами розділу ІІІ ПКУ та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.  Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

У свою чергу 27.09.14 набрав чинності Закон України від 12.08.14 № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», яким передбачено особливості провадження економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (АР Крим та м. Севастополя).

З урахуванням вимог пункту 12.3 ст. 12 Закону № 1636 під час тимчасової окупації справляння податку на прибуток підприємств здійснюється з урахуванням, зокрема, таких особливостей:

платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території вільної економічної зони «Крим», та платники зазначеного податку із місцезнаходженням на території вільної економічної зони «Крим», які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі;

податок на прибуток під час тимчасової окупації не справляється з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств з місцем розташування на іншій території України, які мають відокремлені підрозділи на території вільної економічної зони «Крим», та прийняли рішення про сплату консолідованого податку на прибуток, провадять сплату такого податку консолідовано за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням відокремлених підрозділів з місцем розташування на іншій території України.

При цьому при розрахунку показників консолідованої податкової декларації з податку на прибуток не враховуються доходи/витрати відокремлених підрозділів, які розташовані на території вільної економічної зони «Крим», за період тимчасової окупації.

Платники податку на прибуток із місцезнаходженням на території вільної економічної зони «Крим», які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі. Такі відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на іншій території України сплату податку на прибуток здійснюють самостійно як окремі платники цього податку на такій іншій території України.

Як оподатковуються доходи нараховані (виплачені) на користь осіб, які мають податкову адресу (місцезнаходження) на території вільної економічної зони «Крим»?

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у п. 160.3 - 160.7 ст. 160 ПКУ, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 ст. 160 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п. 160.2 ст. 160 ПКУ).

Порядок справляння податків на території вільної економічної зони «Крим» встановлено Законом України від 12.08.14 № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону №1636 юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента. Юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюється з метою оподаткування до резидента.

Пунктом 2.2 ст. 2 Закону №1636  встановлено, що функціонування ВЕЗ «Крим» під час режиму тимчасової окупації її території здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розд. II «Перехідні положення» Закону.

Зокрема, п.п. 9 п. 12.3 ст. 12 «Перехідних положень» Закону №1636визначено, що  будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для їхньої виплати (репатріації) за кордон України.

При цьому згідно з п. 5.6 ст. 5 Закону №1636 пільги, встановлені для оподаткування доходів, визначених п.п. «і» п. 160.1 ст.160 ПКУ, не застосовуються.

Отже, порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, встановлених ст. 160 ПКУ, поширюється на будь-якого резидента, який виплачує такі доходи на користь юридичних осіб, прирівняних до нерезидентів згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону №1636.

Разом з цим, норми п. 103.1 ст. 103 ПКУ щодо застосування правил міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України не враховуються при виплаті таких доходів особам, прирівняним до нерезидентів згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону №1636. (п. 5.4 ст. 5 Закону №1636).

Які особливості включення до складу витрат підприємства витрат, понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим»?

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України від 12.08.14 № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон), який набрав чинності з 27.09.2014, на території вільної економічної зони «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.

Витрати юридичної особи, прирівняної до резидента, що були понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою, прирівняною до нерезидента, включаються до складу витрат такої особи у сумі, передбаченій п. 161.2 ст. 161 Податкового кодексу (далі - ПКУ) для офшорних компаній (у розмірі 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг)) (п. 5.11 ст. 5 Закону).

Разом з цим, функціонування ВЕЗ «Крим» під час режиму тимчасової окупації її території здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розд. II «Перехідні положення» Закону (п. 2.2 ст. 2 Закону).

Зокрема, п.п. 8 п. 12.3 ст. 12 розд. II «Перехідні положення» Закону встановлено, що під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що під час тимчасової окупації норми п. 5.11 ст. 5 Закону не застосовуються.

Отже, під час тимчасової окупації витрати платника податку на прибуток - юридичної особи, прирівняної до резидента, понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою, прирівняною до нерезидента, включаються до складу витрат такого платника на загальних підставах за правилами, встановленими розд. ІІІ ПКУ, без урахування норми п. 5.11 ст. 5 Закону.

Як перераховується дохід в іноземній валюті при експорті товарів (робіт, послуг) в частині їх вартості, що не була (була) сплачена у попередніх звітних періодах, якщо звітним (податковим) періодом є рік?

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

При цьому суми попередньої оплати (авансу), отримані від покупців в рахунок оплати вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг) або сплачені продавцям, на підставі п.п. 136.1.1 та п.п. 139.1.3 ПКУ не включаються до складу доходів чи витрат звітного періоду.

Пунктом 153.1.1 п. 153.1 ст. 153 ПКУ встановлено, що доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

Отже, доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг), визначаються таким чином:

у частині їхньої вартості, що не була сплачена у попередньому звітному році, - у національній валюті за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів. Тобто на дату переходу покупцеві права власності на товар (при реалізації товарів) або дату складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (при реалізації робіт та послуг).

- у частині раніше отриманої оплати (в попередніх звітних періодах) - за курсом, що діяв на дату її отримання. Тобто за фактом переходу права власності на товар чи підписання акта виконаних робіт (наданих послуг), але за офіційним курсом НБУ на дату отримання попередньої оплати.

Фізичним особам - приватним підприємцям

Як визначається дохід фізичної особи-платника єдиного податку при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та частина валютної виручки підлягає обов'язковому продажу?

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п'ятої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Разом з цим, абзацом першим п. 2 постанови Правління НБУ від 01.12.14 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» на період з 03 грудня 2014 року до 03 березня 2015 року встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема на користь фізичних осіб - підприємців.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 758 поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання».

Виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті у розмірі 75 відсотків (абзаци другий, тринадцятий - шістнадцятий пункту 2 Постанови № 758).

Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти, перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи - підприємця.

Чи необхідно підприємцю - платнику єдиного податку реєструвати нову книгу обліку доходів (доходів і витрат) у разі зміни податкової адреси?

Згідно з п. 296.4 ст. 296 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

Подання податкових декларацій фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку та сплата єдиного податку за наступні податкові (звітні) періоди здійснюється до контролюючого органу за місцем нової податкової адреси (місцем проживання).

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом МФУ від 15.12.2011 № 1637.

Відповідно до п. 2 Порядків №1637 прошнурована та пронумерована Книга обліку доходів або Книга обліку доходів і витрат (далі - Книги) безоплатно реєструється в контролюючому органі за основним місцем обліку платників податку.

Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 7 Порядків №1637).

Отже, у разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов'язаної зі зміною адміністративного району, фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку необхідно зареєструвати нову книгу обліку доходів (доходів і витрат) у контролюючому органі за новим місцем обліку.

У разі зміни податкової адреси (місця проживання) в межах одного адміністративного району фізична особа - підприємець - платник єдиного податку продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком у зареєстрованій книзі обліку доходів (доходів і витрат).

Чи мають право фізичні особи - платники єдиного податку, які перебувають на обліку в Донецькій та Луганській областях, не подавати податкову звітність та не сплачувати податки, збори, платежі на час проведення антитерористичної операції?

Граничні строки подання платниками податків податкової звітності можуть бути збільшені на період дії обставин непереборної сили. Для цього платник податків зобов'язаний звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням із відповідною заявою та документальним підтвердженням, отриманим від Торгово-промислової палати України, протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили.

Чи звільняється фізична особа - платник єдиного податку від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку у разі мобілізації на військову службу на особливий період?

Відповідно до п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).




Новости Бердянска
сегодня, 17 марта, воскресенье
вчера, 16 марта, суббота
15 марта, пятница

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Баскетбол
Баскетбол

 16 - 17 Марта

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Чемпіонат міста з художньої гімнастики
Чемпіонат міста з художньої гімнастики

 16 - 17 Марта

 10:00

 ДЮСШ (ул. Горбенко, 27)

Як приборкати дракона 3
Як приборкати дракона 3

 14 - 20 Марта

 11:35, 15:15

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

70 UAH

Рождённый стать королём
Рождённый стать королём

 14 - 20 Марта

 17:20, 19:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Подробная афиша