Информация от Бердянской налоговой инспекции на 14 января

14.01.2015 · 10:55 · Просмотров - 2697

Подборка материалов от Бердянской ОГНИ за неделю по 14 января

Стартує Кампанія декларування доходів громадян

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку.

Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.

Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.

Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста!

Розраховуємо збір за спеціальне використання води

Бердянська ОДПІ нагадує, що 09 лютого 2015 року – граничний термін подання Податкової декларації збору за спеціальне використання води. Сума збору обчислюється наростаючим підсумком з початку року.

Розбивка води за 4 квартал 2014 року:

Жовтень: 9 днів – Дніпровська – 92,3%, Скважина – 7,7%,

22 дні – Дніпровська – 95%, Скважина – 5%.

Листопад, грудень: Дніпровська – 97,5%, Скважина – 2,5%.

Ставки збору: Дніпровська – 33,92 грн/100 куб.см, Скважина – 51,73 грн/100 куб.см.

Термін сплати збору – 19 лютого 2015 року.

Податкова соціальна пільга в 2015 році

Бердянська ОДПІ повідомляє, що податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, тобто в 2015 році, як і в 2014-му, вона дорівнює 609 грн.

Граничний розмір доходу для застосування податкової соцпільги в 2015 році дорівнює 1710 грн.

Верховна Рада України в Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановила, що у 2015 році мінімальна зарплата та прожитковий мінімуму для працездатної особи становитиме:

з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня – 1378 гривень.

Прес-служба ДФС повідомляє

З 1 січня 2015 року до відкриття нових рахунків в органах Казначейства сплата податків здійснюється на рахунки, відкриті у 2014 році

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та внесенням змін до Бюджетного та Податкового кодексів України Державна фіскальна служба повідомляє, що з 1 січня 2015 року до відкриття в органах Казначейства нових рахунків з обліку надходжень до бюджетів сплата податків і зборів продовжує здійснюватися на казначейські рахунки, відкриті у 2014 бюджетному році.

Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків за надходженнями, які будуть відкриті в органах Казначейства відповідно до змін в податковому та бюджетному законодавстві, територіальними органами ДФС буде своєчасно доведена до платників у встановленому порядку, зокрема, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Бюджетні рахунки».

*    *    *

Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №768, в органах Казначейства щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11, відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів протягом 45 днів з дня прийняття закону по Державний бюджет України.

Протягом 2014 року Контакт-центр ДФС надав майже 1,2 мільйона відповідей на запитання платників

Протягом минулого року Контакт-центр Державної фіскальної служби України відповів на понад 1,2 мільйона запитань суб`єктів господарювання та громадян.

Більшість відповідей, а саме 1 133,2 тис., було надано телефоном. Крім того відповіді надавались електронною поштою та факсом – майже 23 тис. відповідей. У письмовій формі з використанням Бази знань було надано 465 консультацій, а з використанням автовідповідача - 108 відповідей.

Найчастіше суб`єктів господарювання та громадян цікавили питання оподаткування податком на додану вартість, сплати податку на доходи фізичних осіб та оподаткування прибутку підприємств.

Для уникнення множинного трактування законодавства та надання заявнику максимально конкретної та повної відповіді використовується База знань.

Це автоматизована база, яка містить найбільш типові питання, які виникають у платників податків та громадян, та відповіді на них. Станом на 1 січня 2015 року База знань налічує 13 тис. запитань – відповідей, що постійно оновлюються та підтримуються в актуальному стані.

Нагадуємо, що Базу знань розміщено на веб-порталі Державної фіскальної служби України у банері «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Запитання-відповіді» http://zir.minrd.gov.ua. У разі виникнення запитань щодо податкового та митного законодавства відвідувачі веб-порталу можуть також самостійно знайти відповіді на них.

Новації законодавства

Починаючи з 1 січня застосовується нова форма податкової накладної

Починаючи з 1 січня 2015 р. платники ПДВ муситимуть застосовувати форму податкової накладної  в редакції наказу Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957» від 14.11.2014 р. № 1129.

Попередня редакція форми податкової накладної застосовувалася платниками податків протягом грудня 2014 р. згідно із наказом Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 22.09.2014 р. № 957.

Пенсії понад 3 мінзарплати обкладають ПДФО

Із 1 січня 2015 року оновили норму пп. 164.2.19 ПКУ. Згідно з нею, пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячне довічне грошове утримання, що одержується із ПФУ чи бюджету, розмір яких перевищує 3 розміри мінзарплати (у 2015 році — 3654 грн.) у частині такого перевищення підлягають обкладенню ПДФО за ставками 15% (20%).

До 01.01.2015 р. підлягали оподаткуванню пенсії понад 10000 грн.

Якщо розмір пенсії не перевищує 3654 грн, її не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та не обкладають ПДФО (пп. «е» пп. 165.1.1 ПКУ).

Змінено перелік податкових витрат підприємця-загальносистемника

До 1 січня 2015 року фізособи-загальносистемники могли включати до податкових витрат витрати, які:

  • безпосередньо пов’язані з веденням його госпдіяльності;
  • включаються до витрат операційної діяльності згідно з р. III ПКУ;
  • документально підтверджені.

Наразі з 01.01.2015 р. завдяки Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» від 28.12.2014 р. № 71-VIII прив’язка до витрат операційної діяльності відповідно до р. III ПКУ зникла. Натомість законотворці передбачили точний перелік витрат ФОП-загальносистемника, які він може включити до складу податкових, звісно ж, за умови їх документального підтвердження.

Тож до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать:

  1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
  2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із таким платником податку, які включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата в грошовій або натуральній формі, установлена за домовленістю сторін (окрім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
  3. обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
  4. суми ЄСВ у розмірах і порядку, установлених законом;
  5. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, до котрих належать:
  • витрати на відрядження найманих працівників;
  • на послуги зв’язку та реклами;
  • плата за розрахунково-касове обслуговування;
  • на оплату оренди, ремонт й експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності;
  • на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні й інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів);
  • вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Ставка ПДФО із великих зарплат підвищена до 20 %

Закон України "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 г. № 71- VІІІ передбачає підвищення з 1 січня 2015 року ставки ПДФО для доходів, що перевищують 10- кратний розмір мінімальної заробітної плати (тобто 12 180 грн.).
Якщо база оподатковування в календарному місяці перевищує такий 10- кратний розмір мінімальної зарплати, то до суми такого перевищення застосовується ставка 20 % (раніше було 17 %). До доходу в розмірі до 120 мінімальних зарплат застосовується ставка 15 %; понад 120 розміри мінімальної заробітної плати - 20 %.
Також підвищується ставка ПДФО для пасивних доходів, зокрема , дивідендів, відсотків, роялті:
20 % - для пасивних доходів, у тому числі у вигляді дивидендів по акціях і/або інвестиційним сертифікатам, які виплачуються інститутами спільного інвестування;
5 % - для доходів у вигляді дивидендів по акціях і корпоративним правам, нарахованим резидентами - платниками податку на прибуток (крім доходів у вигляді дивидендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються ІСІ).

Податок на прибуток: ІТ-шники й інвестори втратили пільгові ставки

C 1 січня 2015 року скасовані пільгові ставки податку на прибуток:
0% для суб'єктів, що реалізують інвестиційні проекти згідно із Законом України "Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць";
5 % для суб'єктів ІТ-галузі.
Правда, до 1 січня 2016 року залишили ставку 0% для тих платників, у яких чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг по даним финотчетности за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн. (із цілим рядом виключень).
Відповідні зміни в НКУ внесені Законом України "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 г. № 71- VІІІ.

Аванси з податку на прибуток сплачуємо по-старому до червня 2016 р.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ в січні- грудні 2015 року й січні-травні 2016 року платники податку на прибуток повинні сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ПКУ в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
Тобто, авансові внески з податку на прибуток на період з березня 2015 року по травень 2016 року будуть сплачуватися на підставі декларації з податку на прибуток за 2014 рік, складеної за старими правилами. І тільки починаючи зі звітності за 2015 рік податок на прибуток буде розраховуватися за новими правилами, на підставі даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності. Граничний термін подання декларації за 2015 рік - до 1 червня 2016 року.
Такі перехідні норми внесені Законом України "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 г. № 71- VІІІ.

Хто може платити ЄСВ по зниженій ставці з 1 січня 2015 року

Одним з важливих змін, внесених Законом від 28.12.2014 г. № 77- VІІІ у Закон про ЄСВ, є норма, згідно з якою роботодавці, які виплачують зарплату або винагороду за договором цивільно-правового характеру, мають право сплачувати ЄСВ по ставках з урахуванням понижувального коефіцієнта (не менш 0,4 для 2015 року), при дотриманні наступних умов:
  • база ЄСВ за період, за який проводиться нарахування, як мінімум в 2,5 рази більше середньомісячної бази нарахування ЄСВ за 2014 р.;
  • середня зарплата по підприємству збільшилася не менш чим на 30% у порівнянні із середньою зарплатою за 2014 р.;
  • середній платіж за працівника (інша застрахована особа) після застосування коефіцієнта становить не менш 700 грн.;
  • середня зарплата по підприємству становить не менш трикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Земельний податок - новації

Згідно зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ, суттєво скоротився перелік пільговиків - юросіб, звільнених від сплати земельного податку (п. 282.1 ПКУ).
Так, від сплати земельного податку звільняються:
1) санаторно-курортні й оздоровчі установи громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
2) громадські організації інвалідів України, підприємства й організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів і союзами громадських організацій інвалідів і є їхньою повною власністю. Кількість інвалідів, що мають основне місце роботи на цих підприємствах, повинне становити не менш 50% і фонд оплати праці таких осіб - не менш 25% суми загальних видатків на оплату праці;
3) бази олімпійської й параолімпійської підготовки.
При цьому земельні ділянки релігійних організацій, які також звільнялися від сплати земельного податку, тепер не є об'єктом оподатковування відповідно до пп. 283.1.8 ПКУ.
Що ж стосується інших юросіб, виключених з переліку пільговиків, то тепер, зважаючи на все, вони повинні будуть платити земельний податок поряд з усіма платниками. Нагадаємо, що в цей перелік входили заповідники, парки, ботанічні сади.

Поріг обов'язкової ПДВ - реєстрації збільшений до 1 млн. грн.

З 1 січня 2015 року збільшена гранична сума операцій по поставці товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців, по досягненню якої особа зобов'язана зареєструватися в якості платника ПДВ. Якщо раніше ця сума становила 300 тис. грн., то тепер збільшена до 1 млн. грн. Разом з тим, така вимога про обов'язковій ПДВ-реєстрації не поширюється на платників єдиного податку першої-третьої груп.
Відповідні зміни в статтю 181 ПКУ внесені Законом України "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71- VІІІ.

Трансферне ціноутворення: у зоні ризику всі, у кого річний дохід більше 20 млн. грн.

Закон України від 28.12.2014 р. № 72-VІІІ "Про внесення змін у Податковий кодекс України щодо вдосконалення податкового контролю над трансферним ціноутворенням", що вступив у чинність із 1 січня 2015 року, суттєво розширює коло осіб, які підлягають контролю над трансферним ціноутворенням.
Тепер операції з певними категоріями контрагентів уважаються контрольованими, якщо одночасно виконуються дві умови:
1) загальний оподатковуваний дохід платника податків і/або його зв'язаних осіб від усіх видів діяльності перевищує 20 млн. грн.;
2) обсяг групи операцій платника податків і/або його зв'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. грн. (без ПДВ) або 3 % оподатковуваного доходу за відповідний податковий рік.
Це передбачене нормами статті 39 ПКУ в новій редакції.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?

Відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) інші будівлі.

Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості?

Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Які ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? 

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Митні питання

Коли виникає обов’язок із сплати митних платежів

Обов’язок із сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, - з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту з моменту прийняття органом фіскальної служби митної декларації;
б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, - з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган фіскальної служби самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.         
Порядок справляння митних платежів регламентується главою 43 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.