Каперси, раки та чорна ікра. Як виглядала перша версія найвідомішого у світі салату Олів'є.

Маестро псіханув і… залишився в історії

Відомий ресторатор Венсан Олів’є, що проживав у 19-му столітті, відрізнявся канонічним, але мегапрофесійним дотриманням правил рідної французької кухні. Він ідеально витримував рецептуру страв, робив їх на максимальному гастрономічному рівні, неохоче експериментував і класичний салат олів'є став скоріше випадковістю, ніж спрямованим бажанням автора.

Серед безлічі пропозицій свого ресторану Венсан пропонував і цілком стандартну комбінацію-нарізку із декількох інгредієнтів. Вони, за його уявленням, ні в будь-якому разі не змішувалися одне з одним. А відвідувачі самі обирали – в якій послідовності вживати те, що знаходилося на тарілці.

Але все більше клієнтів закладу Олів’є починали калатати виделкою. Це доводило повара до сказу. Він намагався боротися, щось доводити відвідувачам. Але одного дня від просто оскаженів від чергового гостя і наступному виніс вже зміксований варіант комбінації, приправлений простим соусом власного виробництва. І, власне, так він став легендою.

Перший рецепт олів'є суттєво відрізнялася від сучасної версії

Випадковий винахід Олів’є неабияк вразив його прихильників. Салат Олів’є став неодмінним атрибутом кожного заказу. І заклади ресторатора просто розривалися від кількості відвідувачів.

Рецептура салату біла доволі проста. Навіть пересічним поварам з однієї порції було нескладно зрозуміти вміст страви. Але Венсан рештку життя ніби навмисне намагався зробити її ще більш легендарною і жодного разу публічно так і не озвучив пропорції та точний склад.

Першочерговий варіант салату Олів’є історики і дослідники кулінарії змальовуюсь геть іншим і спираються виключно на відчуття та емоції відвідувачів закладів ресторатора. І там багато принципових розбіжностей із нашим сьогоднішнім уявленням про обов’язковий атрибут святкового різдвяно-новорічного столу.

Салат Олів’є. Версія 1.0

• М'ясо двох відварених рябчиків
• Один телячий язик
• 100 грамів чорної ікри
• 200 грамів свіжого салату
• 25 відварених раків чи омари
• Мариновані огірки-пікулі
• 200 грамів сої кабуль
• 100 грамів каперсів
• П’ять яєць, зварених «в круту»
• Соус «Провансаль» із оливкового масла, яєчних жовтків та уксусу

Зрозуміло, що такий набір коштував доволі немало і салат не всім був по кишені. А спробувати так хотілося…

З плином часу дорогі складники змінювалися більш доступними, а то й взагалі зникли із рецептури. Але чи буде хтось заперечувати, що це пішло тільки на користь улюбленій багатьма страві?

Салат Олів’є вже 200 років не втрачає актуальності і лише закріплює свої позиції на святковому столі. Така красива історія…