Тривожні сигнали шлунково-кишкового тракту і первинна діагностика його захворювань

Тривожні сигнали шлунково-кишкового тракту і первинна діагностика його захворювань

Шлунково-кишковий тракт (ШКТ) пронизує майже весь людський організм і забезпечує його всіма поживними речовинами, необхідними для нормального функціонування. У розвинених країнах близько 95% населення так чи інакше потребує регулярного спостереження у гастроентеролога, адже мають проблеми з ШКТ, наводить статистику видання “На Пенсії”. Тож як розпізнати та виявити, що органи ШКТ потребують допомоги?

Порушення роботи ШКТ не тільки призводить до дискомфорту, а й впливає на травлення, синтез гормонів і ферментів, всмоктування поживних речовин та лікарських засобів. Симптомами такого порушення є:

  • порушення дефекації (запор, діарея, часті випорожнення);
  • здуття живота, біль і дискомфорт;
  • нудота, блювання;
  • відсутність апетиту;
  • галітоз (неприємний запах з рота);
  • втрата ваги без дієт і змін у харчуванні;
  • шлунково-кишкові кровотечі.

Найголовніше – це вчасно звернутися до сімейного лікаря або гастроентеролога.

Визначити захворювання ШКТ лікар зможе після комплексної діагностики, а саме: аналізів крові, УЗД та гастроскопії. Найчастіше спочатку направляють зробити копрограму – лабораторний комплексний аналіз калу, який включає дослідження його фізичних, хімічних і мікроскопічних властивостей.

Результати цього аналізу дозволяють оцінити роботу ШКТ: ферментативні функції шлунка, підшлункової залози, перистальтику кишківника, перетравлення їжі, всмоктування поживних речовин, мікрофлору кишківника, кислотність вмісту шлунка, запальні процеси (коліт, гастрит), інфекції в ШКТ, приховану кров у калових масах. 

Крім того, копрограма може показати наявність лямблій, гельмінтів та їхніх яєць. 

Усі відхилення від норми є важливим сигналом про неправильну роботу шлунково-кишкового тракту. Копрограма дозволяє не тільки діагностувати захворювання органів травлення, а й контролювати ефективність подальшої терапії. 

Важливо! Точний діагноз за результатами аналізу може поставити тільки лікар.

Підготовка до копрограми

За три доби до забору калу заборонено приймати проносні засоби, використовувати ректальні свічки, медикаменти, які забарвлюють кал (наприклад, залізо, вісмут) або впливають на перистальтику кишківника. 

Рекомендовано виключити з раціону жирну, копчену, гостру, пряну їжу.

Припинити застосування антибіотиків, ферментативних препаратів, сорбентів.

Жінкам не рекомендується здавати цей аналіз під час менструації.

Для дослідження збирають свіжий ранковий кал в одноразовий контейнер у кількості 2-3 грами (приблизно третя частина ємності). Контейнер з калом необхідно щільно закрити кришкою і доставити до лабораторії не пізніше ніж за 3 години після забору.

Результат лікування завжди залежить від своєчасності звернення до лікаря та повноцінності обстеження, тому не зволікайте, якщо організм сповіщає про тривогу.



На початок