Глисти у тварин: чим небезпечні та як діагностувати?

Гельмінтози – це паразитарні захворювання, що викликаються гельмінтами (паразитичними хробаками). Більшість з них є зооантропонозами (загальні захворювання як для тварин, так і для людини). Локалізація та шляхи передачі гельмінта залежать від його виду.

Для лікування треба використовувати якісні препарати від глистів для тварин. Відмова від своєчасної діагностики та терапії може призвести до загибелі вашого вихованця.

Базова інформація

Найбільш часто паразити мешкають у кишківнику, але також зустрічаються в крові, у м’язах, у внутрішніх органах (легких, головному мозку, печінці, жовчному міхурі), м’яких тканинах, очах, вражаючи не лише окремі органи, а й цілі системи.

Основні шляхи зараження гельмінтами:

Аліментарний: при вживанні м’яса, риби, овочів, фруктів або води, що не пройшли якісну гігієнічну або термічну обробку.
Контактно-побутовий: при недотриманні правил гігієни після контакту із землею, тваринами, і навіть предметами побуту, які містять у собі яйця паразитів.
Трансмісивний: через укуси комах (комарів, бліх).

Клінічною ознакою гельмінтозної інвазії виступає підвищений, в окремих випадках збочений, апетит або його відсутність. Також треба звертати увагу на блювоту (у тому числі й безпосередньо гельмінтами), діарею чи запор, зниження активності, субфебрильну температуру, апатію, кашель, задишку, набряк кінцівок та інше.

Іноді гельмінтоз протікає безсимптомно. Не візуалізовані у фекаліях паразити – не ознака їхньої відсутності. З фекаліями не завжди виділяються дорослі особи паразитів. Найчастіше це мікроскопічні яйця. Їх неможливо побачити неозброєним оком.

Вплив на організм

Крім механічного пошкодження органів, паразити виділяють токсини, що викликають інтоксикацію, запалення та пригнічують імунну систему.

Як наслідок, розвиваються такі захворювання, як гастрит, гепатит, холангіт, ентероколіт, бронхіт, тромбоемболія тощо.

Важливо систематично проводити профілактичну дегельмінтизацію. Особливо перед щорічною вакцинацією.

Діагностика

Діагноз ставлять на підставі епізоотологічної картини району перебування. Також враховують анамнезу, клінічні ознаки захворювання та результати досліджень.

Лабораторна діагностика має на увазі дослідження фекалій, гельмінтів та венозної крові. До апаратної відносять рентгенографію, ультразвукову діагностику органів.