Ви реєструєтеся на новому сайті. Вводите електронну пошту, придумуєте ім’я користувача, а потім доходите до поля «Пароль». Можна вигадати щось нове, але чи вдасться це запам’ятати? Значно простіше використати звичну комбінацію. Можливо, додати наприкінці цифру або знак оклику, щоб сайт прийняв її за нову.
Знайома ситуація? Найцікавіше, що більшість людей чудово знає: використовувати один пароль для різних акаунтів небезпечно. Але між знанням правил і повсякденною поведінкою існує величезна прірва.
І це не просто припущення. Дослідники вже багато років намагаються з’ясувати, чому люди свідомо нехтують безпекою власних облікових записів. Виявляється, справа не лише в лінощах чи неуважності. Частково проблема пов’язана з особливостями людської пам’яті, страхом забути важливу інформацію та тим, як ми оцінюємо ризики.
65% людей повторюють паролі. І більшість із них турбується про безпеку
У 2022 році дослідницька компанія Ipsos на замовлення Google опитала 4000 дорослих жителів США про їхні звички в інтернеті.
Результати виявилися суперечливими. З одного боку, 84% респондентів заявили, що стурбовані безпекою та конфіденційністю своїх особистих даних. З іншого — 65% зізналися, що принаймні іноді використовують однакові паролі для різних акаунтів.
Ще цікавіше, що 67% опитаних повідомили: їм доводиться забувати пароль під час спроби увійти до облікового запису.
Ці цифри не можна автоматично переносити на користувачів в Україні чи на весь світ. Але вони добре ілюструють поширену суперечність: ми боїмося втратити доступ до особистих даних, проте часто обираємо рішення, які роблять цю втрату ймовірнішою.
Чому так відбувається? Можливо, тому, що небезпека витоку пароля здається чимось далеким і малоймовірним. А от необхідність придумати та запам’ятати чергову складну комбінацію — цілком реальна проблема, з якою потрібно розбиратися просто зараз.
Ми боїмося не складних паролів, а того, що їх забудемо
У 2024 році дослідники Наомі Вудс і Мікко Сіпонен опублікували в журналі Computers & Security роботу, присвячену незвичному явищу — тривожності щодо власної пам’яті.
Науковці провели два дослідження за участю 50 і 303 людей. Їх цікавило, чи пов’язана впевненість людини у власній здатності запам’ятовувати інформацію з тим, як вона створює паролі.
Результати показали, що тривога через можливість забути пароль пов’язана зі схильністю повторно використовувати старі комбінації або трохи їх змінювати.
Це важливий нюанс. Людина може чудово розуміти, що кожен акаунт потребує окремого пароля. Але якщо вона не довіряє власній пам’яті, повторення вже знайомої комбінації здається їй розумним компромісом.
Виходить, ми іноді намагаємося захиститися від однієї проблеми — забутого пароля — і через це створюємо іншу, значно серйознішу.
Утім, дослідження показує зв’язок між тривожністю та поведінкою, а не доводить, що саме страх забути пароль завжди є причиною небезпечних рішень.
А що, як різні паролі насправді простіше запам’ятовувати?
Ще цікавіші результати з’явилися у 2025 році.
У журналі Computers & Security опублікували дослідження з промовистою назвою «Чи справді унікальні паролі складніше запам’ятовувати, ніж повторювані або змінені?».
Науковці провели два тривалі експерименти — на 12 і 10 тижнів — та проаналізували понад 20 тисяч випадків відтворення паролів.
Їхні результати поставили під сумнів поширене переконання, що повторювані або трохи змінені паролі обов’язково легше пригадати.
В окремих умовах унікальні паролі виявилися навіть зручнішими для пам’яті.
На перший погляд це парадокс. Але уявімо людину, яка використовує кілька схожих комбінацій. Для одного сайту вона додає наприкінці цифру 1, для іншого — 2, для третього змінює першу літеру на велику.
Тепер їй потрібно пам’ятати не лише основну комбінацію, а й те, яку саме модифікацію вона використала для кожного акаунта.
Схожі паролі починають плутатися між собою.
Звісно, це не означає, що кожна людина зможе без зусиль запам’ятати десятки випадкових комбінацій. Але дослідження руйнує популярне виправдання: нібито повторення паролів завжди полегшує життя.
Іноді воно лише створює ілюзію зручності.
Як один зламаний сервіс може поставити під загрозу десятки акаунтів
Уявімо, що ви користувалися невеликим інтернет-магазином, зареєструвалися там кілька років тому й давно про нього забули.
Одного дня база даних магазину потрапляє до зловмисників. Серед викраденої інформації можуть опинитися електронні адреси та паролі користувачів або дані, з яких паролі можна відновити.
Для вас цей магазин уже не має значення. Можливо, ви навіть не пам’ятаєте, що створювали там акаунт.
Але якщо той самий пароль використовувався для основної електронної пошти, соціальної мережі чи робочого облікового запису, наслідки можуть виявитися набагато серйознішими.
Тут важливо розуміти, що таке логін і пароль та яку функцію вони виконують. Логін допомагає системі визначити обліковий запис, а пароль підтверджує право на доступ до нього. Якщо зловмисники отримують правильну комбінацію цих даних, вони можуть спробувати використати її і в інших сервісах.
Такий тип атаки називається credential stuffing. Зловмисники автоматизовано перевіряють викрадені облікові дані на різних сайтах, розраховуючи, що люди повторюють паролі.
І це не суто теоретична загроза.
У 2019 році служба інформаційної безпеки Чиказького університету виявила підозрілу активність у 134 облікових записах. Згодом дослідники встановили, що паролі цих акаунтів повторно використовувалися в освітньому сервісі Chegg, дані користувачів якого раніше опинилися у витоку.
У 2023 році фахівці опублікували детальний аналіз цієї проблеми в матеріалах USENIX. Вони дослідили, наскільки повторне використання паролів підвищувало вразливість університетських облікових записів.
Історія особливо показова тим, що небезпека виникла не через університетський сайт. Джерелом викрадених даних став зовсім інший сервіс.
Саме так і працює головна загроза повторного використання паролів: безпека важливого акаунта починає залежати від захищеності всіх інших сайтів, на яких ви використовували ту саму комбінацію.
Чому пароль із новою цифрою — не зовсім новий пароль
Один із найпопулярніших компромісів — створювати схожі паролі за певною схемою.
Наприклад, людина вигадує одну складну комбінацію, а потім додає до неї назву сайту, поточний рік або цифру, яку щоразу збільшує.
Це здається хитрим рішенням: паролі формально різні, а запам’ятовувати потрібно лише одну основу.
Проблема в тому, що закономірності можуть бути досить передбачуваними.
У згаданому дослідженні Чиказького університету фахівці перевіряли не тільки точні збіги викрадених паролів, а й поширені способи їх модифікації. Серед успішних варіантів були зміна регістру першої літери та додавання знака оклику або цифри.
Тому заміна останньої цифри чи додавання символу не гарантує, що новий пароль буде достатньо незалежним від старого.
Особливо небезпечно використовувати таку схему, якщо одна з попередніх комбінацій уже потрапила у витік.
Чому навіть обережні люди відкладають зміну паролів
Здавалося б, після всіх цих досліджень рішення очевидне: потрібно просто створити різні паролі для всіх акаунтів.
Але в реальному житті це означає знайти час, переглянути десятки облікових записів, змінити дані для входу й подбати про те, щоб нічого не загубилося.
До того ж люди нерідко оцінюють небезпеку залежно від важливості конкретного сервісу.
Для банківського застосунку ми готові придумати складний пароль, увімкнути додатковий захист і уважно перевіряти кожен вхід. А для сайту з рецептами, форуму чи магазину, де купуємо раз на рік, ті самі заходи здаються зайвими.
У цьому й полягає пастка. Сам по собі маловажливий акаунт може стати джерелом проблем для важливого, якщо між ними існує спільний пароль.
Тому захищати потрібно не лише ті сервіси, у яких зберігаються гроші чи конфіденційні документи. Важливо також не створювати небезпечних зв’язків між різними обліковими записами.
Чи можна вирішити проблему, не запам’ятовуючи десятки паролів?
Можна. І сучасні рекомендації з кібербезпеки дедалі більше враховують той факт, що людська пам’ять не призначена для зберігання великої кількості випадкових комбінацій.
Один із найзручніших варіантів — менеджер паролів. Він може генерувати довгі унікальні паролі, зберігати їх у захищеному сховищі та автоматично підставляти під час входу на сайти.
Користувачеві не потрібно пам’ятати кожну комбінацію окремо. Натомість особливо важливо захистити доступ до самого менеджера.
Поступово поширюються й технології входу без звичайного пароля, зокрема passkey — ключі доступу. Вони дозволяють підтверджувати вхід за допомогою захищеного пристрою, наприклад після розблокування відбитком пальця або PIN-кодом. Водночас доступність цієї технології залежить від конкретного сервісу.
Варто переглянути й старі уявлення про складність паролів. За рекомендаціями американського Національного інституту стандартів і технологій (NIST), опублікованими у 2025 році, важливішими є довжина пароля та його непередбачуваність, а не обов’язкова наявність великих літер, цифр і спеціальних символів.
Ще одна важлива зміна: надійні паролі не потрібно регулярно оновлювати лише тому, що минув певний час. Але їх слід змінювати, якщо з’явилися ознаки компрометації.
Унікальні паролі, багатофакторна автентифікація та сучасні засоби входу значно зменшують ризики. Хоча жоден із них не здатний гарантувати абсолютну безпеку.
Головна проблема не в тому, що ми не знаємо правил
Порада не використовувати один пароль для всіх сайтів існує вже багато років. Її повторюють браузери, банки, технологічні компанії та фахівці з кібербезпеки.
Проте дослідження людської поведінки показують, що самого знання недостатньо.
Ми намагаємося заощаджувати час, боїмося забути важливу інформацію, недооцінюємо малоймовірні на перший погляд загрози й відкладаємо незручні справи на потім.
Іноді така поведінка здається цілком раціональною. Навіщо витрачати час на складний пароль для сайту, який відкриваєш двічі на рік?
Але цифрові акаунти не існують ізольовано. Через повторне використання паролів навіть давно забутий сервіс може вплинути на безпеку тих облікових записів, якими ми користуємося щодня.
Можливо, тому найкраща стратегія полягає не в тому, щоб змушувати себе запам’ятовувати дедалі більше паролів, а в тому, щоб узагалі перестати покладатися лише на пам’ять.
Love 
Telegram 
Youtube 
TikTok 
Twitter 
RSS