«Чоловік, що ниє: до мами хооочууу!» А що в місці, в якому зараз перебуваєте, вам нагадує про Бердянськ?

Зібрали наймиліші та найточніші коментарі із опитування «Бердянськ 24» в наших соцмережах. Захмарна концентрація спогадів про вітер, Приморку, «восьмуху» і односторонній рух…

Із майже 300 коментарів ми обрали 40. Дякуємо нашій аудиторії за активність, оригінальність та фантазію. Звісно, найпопулярніша думка, що якісно замінити і повторити Бердянськ не може жодна локація в світі.

Коли їдемо по околицях Києва, часто кажемо – о це як колонія, о це як восьмуха!
Деякі райони Одеси схожі на наші Ліски й Слободку, аж оглядаюсь чи не ходить той чувак в червоних шортах, шо прогулки пропонує)) і погода – часто вітряна) але до нашого бердянського далеко)
Коли підіймаюсь по сходах на Володимирську гірку, згадую сходи на гору.
Ракушки з мого рідного моречка, які привезла з собою та порозкладала у ванній кімнаті.
Великий ставок за яким заходить сонце, нагадує наші заходи сонця… Я думаю багатьох бердянців тягне до води)
Нещодавно пішов маленькій сніг. Тут він буває дуже і дуже рідко. Він падав і одразу розтавав, але, о Боже! Як запахло Бердянськом, цей мокрий від снігу асфальт, зовсім не такий як після дощу, це як вдома!!! В мене наче крила росли в той день☺️☺️☺️
У Франківську досі “Стометрівку” називаємо “Приморкою”.
Одна з вулиць дуже нагадує вулицю Нагірну тільки з трамваєм.
Часто зустрічаю людей, які вчилися в БДПУ.
Вивіска в центрі містечка Стебник, що Бердянськ – це Україна!
Люди, з якими я знайомлюсь, питаючи звідки саме я, округлюють очі зі словами :”Звісно, я знаю де це, їздили до вас відпочивати “.
Вітер, а особливо густий туман. А знайомі говорять : ” не переживай скоро поїдемо на море – в наш рідний Бердянськ ❤️‍”
Вийшла заміж за бердянця!!!
Чоловік, що ниє: до мами хооочууу!
Сушені бички, продаються в магазині для українців.❤️
Деякі будівлі в Кракові нагадують будівлі Бердянська. А ще дивишся на річку і розумієш, що хочеш до Азовського моря. Ще багато людей зустрічала з Бердянська і Приморська.
Ничего… не сыпьте соль на рану.
В Дніпрі, на вул. Робочій є будинок з схожою альтанкою як на нашій приморці, на даху багатоповерхівки.
Море, бо я в Одесі.
Зупинка “Фестивальна”.
Пайде. Естонія. Про Бердянськ нагадує будівля в парку, дуже схожа на готель Бердянськ.
У нас тут есть здание местного АТП…так оно очень похоже на здание Бердянского водоканала) Ехали с женой на машине и сразу вслух в один голос ,,водоканал,,!
Річка яка тут називається Брда.
Картина в домі, спеціально купила❤️
Вітряки!
В Батумі на вул. Мелікішвілі, ближче до моря, є частинка яка дуже нагадує Азовський проспект!
Зараз тіло в Києві, серце з душею – в Бердянську.
Поруч з моїм будинком в Одесі магазин “Бердянський м’ясокомбінат”.
Надпис на російському підбитому танку Бердянськ – це Україна!
Односторонній рух.
Мої думки, моя душа, фотошпалери на телефоні з батьками та гітара, яку вони змогли передати мені ще у 22-гому…❤️
В Одесі багато чого нагадує про Бердянськ: море, чайки, рибний базар, міський суржик, кухня, костьол. Але все одно хочеться додому!
В Нідерландах, де я живу, багато чого схоже з Бердянськом, люди веселі, сміються, як колись у нас літом, багато відпочиваючих на косі. Але не моя мова, дуже скучаю за домом.
Чайки над Віслою.
Киев. замершее озеро и рыбаки сидят.
Хрущі, засрані вулиці, топорно понатиркані саморобні балкони, щопонеділка завалені сміттєві баки, машини на тротуарах… Я це люблю.
Думки, що без моря не можна нормально жити.
Коли бачу ковбаски німецькі згадую про бердянські. Вони найсмачніші, німецькі “на любітєля”. І ще односторонній рух транспорту, перший час блукала в пошуках зупинки автобуса щоб їхати назад.
Нічого не зрівняти із нашим морем. Дуже сумую. Хочу додому. Все не так. Всі не такі. Додому хочу…
Нічого не нагадує. Бердянськ неповторний!